WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2023-05-18T13:08:06Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* '''фізичні особи - боржники''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку''' на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не '''перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;

* '''юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб)''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків '''виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника;
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''
== Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника ==
'''Виконавець зобов’язаний зняти арешт''' з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг '''документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 ч.2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється звертати стягнення та накладати арешт.
== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}
== Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]. Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.

Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''

'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}
=== '''Користування коштами, на які накладено арешт під час дії воєнного стану''' ===
На період дії воєнного стану, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану»] '''фізичним особам дозволили здійснювати''' видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX], '''під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця''' не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Згідно прийнятих рішень, законодавець дозволив користуватися коштами боржникам, на які накладено арешт, до травня місяця 2023 у сумі за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.

'''З травня місяця 2023''' змінено умови користування коштами та зазначено, що можна користуватися арештованими коштами боржникам у виконавчому проваджені не більше, '''як ''13 400 грн''''' (двох розмірів мінімальної заробітної плати) ''протягом одного календарного місяця''.

'''Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.'''

Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.

Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 13 400 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.

Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції. '''Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою''' (''зразок заяви)''
[[Файл:Зразок заяви .docx|міні]]
про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.

Після отримання вищезазначеної заяви, '''протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку''' фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Також виконавець '''має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців''' та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.

Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні.
== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''
=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''
=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''
== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]

*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]
== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.'''
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2023-05-18T13:07:05Z

Halyna.dzhumak: /* Користування коштами на які накладено арешт під час дії воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* '''фізичні особи - боржники''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку''' на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не '''перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;

* '''юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб)''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків '''виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника;
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''
== Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника ==
'''Виконавець зобов’язаний зняти арешт''' з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг '''документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 ч.2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється звертати стягнення та накладати арешт.
== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}
== Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]. Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.

Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''

'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}
=== '''Користування коштами на які накладено арешт під час дії воєнного стану''' ===
На період дії воєнного стану, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану»] '''фізичним особам дозволили здійснювати''' видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX], '''під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця''' не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Згідно прийнятих рішень, законодавець дозволив користуватися коштами боржникам, на які накладено арешт, до травня місяця 2023 у сумі за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.

'''З травня місяця 2023''' змінено умови користування коштами та зазначено, що можна користуватися арештованими коштами боржникам у виконавчому проваджені не більше, '''як ''13 400 грн''''' (двох розмірів мінімальної заробітної плати) ''протягом одного календарного місяця''.

'''Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.'''

Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.

Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 13 400 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.

Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції. '''Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою''' (''зразок заяви)''
[[Файл:Зразок заяви .docx|міні]]
про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.

Після отримання вищезазначеної заяви, '''протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку''' фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Також виконавець '''має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців''' та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.

Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні.
== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''
=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''
=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''
== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]

*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]
== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.'''
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2023-05-18T13:04:03Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* '''фізичні особи - боржники''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку''' на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не '''перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;

* '''юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб)''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків '''виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника;
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''
== Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника ==
'''Виконавець зобов’язаний зняти арешт''' з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг '''документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 ч.2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється звертати стягнення та накладати арешт.
== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}
== Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]. Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.

Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''

'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}

=== '''Користування коштами на які накладено арешт під час дії воєнного стану''' ===
На період дії воєнного стану, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану»] '''фізичним особам дозволили здійснювати''' видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX], '''під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця''' не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Згідно прийнятих рішень, законодавець дозволив користуватися коштами боржникам, на які накладено арешт, до травня місяця 2023 у сумі за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.

'''З травня місяця 2023''' змінено умови користування коштами та зазначено, що можна користуватися арештованими коштами боржникам у виконавчому проваджені не більше, '''як ''13 400 грн''''' (двох розмірів мінімальної заробітної плати) ''протягом одного календарного місяця''.

'''Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.'''

Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.

Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 13 400 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.

Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.
[[Файл:Зразок заяви .docx|міні]]
'''Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою''' (''зразок заяви) ''про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.

Після отримання вищезазначеної заяви, '''протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку''' фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Також виконавець '''має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців''' та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.

Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні.

== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''
=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''
=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''
== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]

*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]
== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.'''
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Файл:Зразок заяви .docx

2023-05-18T13:03:26Z

Halyna.dzhumak:

Зразок заяви

Комп'ютерно-технічна експертиза

2023-05-12T13:01:21Z

Halyna.dzhumak: /* Строк проведення експертизи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України "Про судову експертизу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5]
== Загальні положення ==
'''Комп’ютерно-технічна експертиза''' (експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів) – це різновид інженерно-технічної експертизи, що передбачає дослідження технічних властивостей цифрового обладнання (комп’ютерів, накопичувачів інформації, мобільних телефонів тощо) та програмного забезпечення з метою отримання фактичних даних, що відносяться до обставин скоєного злочину або предмету цивільного позову. Експертиза дозволяє виявити істотні ознаки злочину (інциденту) і створити цілісну доказову базу шляхом дослідження інформації.

Комп’ютерно-технічна експертиза проводиться ''по кримінальних і цивільних справах''.

По кримінальних справах експертиза може бути призначена слідчим (у рамках досудового слідства або судом і доручається конкретному експерту або експертній установі. Результатом експертизи є висновок експерта, що служить доказом по справі.

По цивільних справах експертиза може бути призначена судом, замовлена однією із сторін або призначена нотаріусом за ініціативою сторони.

'''Об’єктами комп’ютерно-технічної експертизи''' є як апаратні засоби (системні блоки комп’ютерів та їх комплектуючі, сервери, ноутбуки, жорсткі диски, флеш-накопичувачі, модеми, маршрутизатори та ін.), так і програмні продукти (комп’ютерні програми, бази даних тощо).
== Підстави призначення комп’ютерно-технічної експертизи ==
''Комп’ютерно-технічна експертиза'' – це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні. Про призначення експертизи суд виносить ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 104 ЦПК]), в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

''Підставою для проведення комп’ютерно-технічної експертизи'' відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.
== Види комп'ютерно-технічної експертизи ==
# Програмно-комп'ютерна експертиза;
# Інформаційно-комп'ютерна експертиза;
# Апаратно-комп'ютерна експертиза;
# Комп'ютерно-мережева експертиза.
== Основні завдання комп'ютерно-технічної експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text п.п. 13.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень] основними завданнями експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів належать:
* установлення робочого стану комп'ютерно-технічних засобів;
* установлення обставин, пов'язаних з використанням комп'ютерно-технічних засобів, інформації та програмного забезпечення;
* виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп'ютерних носіях;
* установлення відповідності програмних продуктів певним версіям чи вимогам на його розробку.
== Питання, на які дає відповідь комп’ютерно-технічна експертиза ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень] містить орієнтовний перелік питань, які можуть ставитися перед експертом при призначенні комп’ютерно-технічної експертизи. Так як даний перелік питань не є вичерпним, перед експертом можуть ставитися й інші питання з іншим формулюванням, однак варто враховувати, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п.6 ст. 103 ЦПК] питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

При необхідності, для правильного формулювання питань, може бути залучений спеціаліст.

'''Типові питання, які вирішуються судовою комп’ютерно-технічною експертизою є:'''
# Чи міститься на даному носії інформація стосовно (зазначити, яка інформація цікавить) і у якому вигляді?
# Чи містить носій досліджуваного комп'ютера інформацію про певні (зазначити, які саме) дії користувача?
# Чи піддавався досліджуваний накопичувач певним процедурам з метою знищення інформації?
# Чи могла бути створена зазначена інформація на цьому комп'ютері чи вона перенесена з іншого носія?
# Яким чином інформація (зазначити, яка саме) перенесена до досліджуваного комп'ютера (носія)?
# Яка технологія та хронологія створення електронного документа (зазначити електронний документ та певний зміст)?
# Які атрибути (час друку, редагування, створення, видалення тощо) файлів, що містять інформацію стосовно... (зазначити зміст)?
# Чи містить накопичувач інформації досліджуваного комп'ютера певне (зазначити, яке саме - встановлене, не встановлене) програмне забезпечення?
# Які функціональні несправності мають дане комп'ютерне обладнання або його окремі складові та пристрої і як ці несправності впливають на роботу обладнання в цілому?
# Чи можливо виконання певних дій за допомогою даного програмного продукту?
# Чи можливе вирішення певного завдання за допомогою даного програмного продукту?
# Чи реалізовані у даному програмному продукті (програмному коді) функції, передбачені технічним завданням на його розробку?
== Строк проведення експертизи ==
'''Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.'''

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п’ятнадцяти робочих днів.

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб’єктам судово-експертної діяльності, визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/4038-12?lang=uk#Text статті 7 Закону України «Про судову експертизу»].

У разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об’єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об’єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

== Див. також ==

* [[Висновок експерта у галузі права в цивільному процесі]]
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]

[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Підстави сплати державного мита

2023-05-09T09:26:55Z

Halyna.dzhumak: /* Пільги зі сплати державного мита */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
== Поняття державного мита ==
'''''Державне мито''''' - грошова сума, що стягується у нотаріальних конторах, органах МЗС, МВС, відділах державної реєстрації актів цивільного стану, міських, сільських, селищних радах та інших уповноважених на те органах за вчиненням ними дій з об`єктами нерухомого майна і видачу документів, що мають юридичне значення.

Державне мито слід відрізняти від мита — непрямого податку, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
== Загальні вимоги до сплати державного мита ==
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] (далі – Декрет КМУ).

Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Декрету КМУ] державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) D іноземній валюті державне мито сплачується через уповноважені банки, інші фінансові установи України, національного оператора поштового зв`язку.

Державне мито за дії, пов`язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов`язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами «б» - «е», «и», «к», «л» та «н» пункту 6 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Декрету КМУ], в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, сплачене в іноземній валюті, зараховується на поточні рахунки в іноземній валюті, які відкриті на ім`я місцевих фінансових органів в уповноважених банках.
== Ставка державного мита ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text <nowiki>Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 №811] (далі – Інструкція)</nowiki>] передбачено, що державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).

'''Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України''', сплачують вказане в підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету мито у доларах США або в іншій валюті в розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

Державне мито сплачується до вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів. Розрахункові/касові документи про сплату державного мита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

'''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян''' - грошова сума '''розміром у 17 гривень''', встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8013 пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України], яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
=== Державне мито за вчинення нотаріальних дій ===
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 п.3 ст.3 Декрету КМУ] '''визначені ставки державного мита за нотаріальні дії,''' вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. При тому ж передбачено, що вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до пунктів 3 статті 3 Декрету КМУ поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами.

'''За вчинення нотаріальних дій''' державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад '''державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій''', а '''за видачу дублікатів''' нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, - '''при їх видачі.'''

'''За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори''', виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги '''державне мито сплачується у розмірі встановлених ставок за відповідні дії''' (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов`язані з виїздом для вчинення дій).

Розрахунковий/касовий документ про сплату державного мита зберігається в справах державної нотаріальної контори. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, реквізити розрахункового/касового документа. Виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської, селищної та міської рад (реєстр для реєстрації нотаріальних дій тощо) робиться відмітка про суму стягнутого державного мита.

'''Державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується другою стороною,''' яка не звільнена від сплати державного мита, '''або пропорційно за домовленістю сторін.'''

'''За наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини''' (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) '''державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців''' незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітні досягли повноліття.

За вчинення нотаріальних дій, за які державне мито справляється пропорційно, державне мито обчислюється з суми, що зазначена сторонами.

За посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, не зазначених в Декреті, державне мито справляється за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o34підпунктом «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ].

За довіреності і заповіти, посвідчені особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 частини третьої статті 245] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 статті 1252 Цивільного кодексу України], що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також довіреності, які відповідно до частини четвертої статті 245 Цивільного кодексу України посвідчуються посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання, - державне мито не сплачується.
=== Державне мито за вчинення актів цивільного стану ===
За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв`язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви в розмірах, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 пунктом 5 статті 3 Декрету КМУ].

За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви. За видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви про внесення змін або поновлення актового запису цивільного стану.

У разі сплати державного мита у відповідних графах або у графі «Для відміток» актових записів цивільного стану зазначається сума сплаченого державного мита.
=== Сплата державного мита за вчинення інших дій ===
'''Органи Державної міграційної служби України''' справляють державне мито за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України; за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктами «а - г», «е - ж», «и - л», «н» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ]. '''Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України''' і представництва Міністерства закордонних справ України на території України, за межами України - дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном за вчинення консульських дій справляють консульській збір відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктів «б», «д», «о» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ] (оформлення іноземним громадянам та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду через територію України; за консульські дії, які провадяться за кордоном і на території України). Державне мито '''за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання''' справляється у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32підпунктом «т» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n28 п.6 Розділу II Інструкції] за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок державне мито сплачується через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу у безготівковій формі.
Державне мито справляється при видачі щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання. При проведенні '''операцій з цінними паперами''' емітенти, які виявили бажання здійснити емісію таких паперів, сплачують державне мито перед реєстрацією випуску цінних паперів виходячи з номінальної вартості запланованого обсягу емісії у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Державне мито сплачується до бюджету місцевого самоврядування за місцем оформлення документів (місцезнаходженням емітента), що подаються для реєстрації випуску цінних паперів, а у випадках, коли емітент є юридичною особою, яка знаходиться за межами України, - за місцем розгляду документів (місцезнаходженням органу, що здійснює реєстрацію).

Державне мито '''за видачу приватизаційних паперів''' сплачується громадянами України в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ], від номінального значення таких паперів.

Державне мито за видачу приватизаційних паперів справляється відокремленими підрозділами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» чи іншими фінансовими установами, які провадять видачу громадянам приватизаційних паперів, при їх видачі і зараховують отримані суми державного мита до бюджету місцевого самоврядування за їх місцезнаходженням.

Справляння державного мита '''за операції з об’єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах''' (за винятком операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України), провадиться у в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «р» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n114 п.3 Глави 7 Розділу V Інструкції] державне мито при укладенні угод справляється біржею з продавця до реєстрації укладеної угоди на біржі. Сплачені продавцем суми державного мита перераховуються біржею до бюджету місцевого самоврядування, на території якого здійснюються біржові операції, до 15 числа місяця, що настає за звітним. Державне мито може сплачуватися при укладенні угод до бюджету місцевого самоврядування самостійно самим продавцем, що дає право біржі на реєстрацію укладеної угоди. Розрахунковий/касовий документ на сплату державного мита в цьому разі зберігається в документах біржі або в них робиться відповідний запис про номер і дату документа, за яким сплачено державне мито, суму та отримувача коштів. Сплата державного мита '''за проведення прилюдних торгів''' (аукціону, тендеру) провадиться організаторами прилюдних торгів (аукціону, тендеру) у розмірі 1 відсотка фактичної вартості реалізованих об`єктів нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об`єкт і перераховується до бюджету місцевого самоврядування за місцем проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) протягом 15 днів з дня його проведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпункт «с» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ]).
Сплата державного мита за дії, пов`язані з '''видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності''', провадиться у розмірах, указаних у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].
== Пільги зі сплати державного мита ==
Від сплати державного мита відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o174 ст.4 Декрету КМУ] громадяни звільняються у наступних випадках.

1. За реєстрацію народження фізичної особи та її походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін до актових записів про народження у разі визнання батьківства (материнства), усиновлення, а також у зв`язку з помилками, допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану.

2. За посвідчення громадянам заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій.

3. За видачу громадянам свідоцтв про право на спадщину:
* на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв`язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов`язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою;
* на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
* на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не втрачають права на пільгу зі сплати державного мита спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти), тривалим відрядженням, проходженням військової служби тощо;
* на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n57 абз.4 п.13 Глави 1 Розділу V Інструкції] при видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги зі сплати державного мита обов`язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину сплачують державне мито у встановленому порядку. Надалі при пред`явленні відповідних документів про реєстрацію місця проживання у цьому житловому будинку, що знаходиться у сільській місцевості, та довідки з місця роботи про працевлаштування у сільській місцевості за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету;
* на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
* на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства.
4. Неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину, батьки новонароджених дітей - при отриманні на дитину паспорта громадянина України.

5. Громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
* громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп.
Дані пільги зі сплати державного мита надаються при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.

6. За видачу громадянам дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка.

7. За видачу громадянам України та особам, які їх супроводжують документа на право виїзду за кордон для лікування у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення.
Для громадян України та осіб, які їх супроводжують, пільга зі сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон для лікування у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із Чорнобильською катастрофою, надається на підставі відповідних документів закладів охорони здоров`я, що додаються до заяви на видачу документів на виїзд ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Абзац 3 Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції]).

8. За видачу громадянам документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції] передбачено, що при наданні пільг громадянам за видачу зазначених документів враховується, що до числа громадян, яким надається пільга відносяться особи, визначені Сімейним кодексом України.

Підставою для надання пільги зі сплати державного мита цим громадянам є відповідні документи Товариства Червоного Хреста України, закладу охорони здоров’я та документи, що підтверджують родинні зв’язки, копії яких повинні знаходитися в органах, що справляють державне мито.

Особи, звільнені від сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон, звільняються і від сплати державного мита за внесення будь-яких змін до цих документів.

9. Іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти - за видачу їм документів на виїзд за кордон.

10. За видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України громадянам України та іноземним громадянам, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України.

11. За видачу особам, які не досягли 16-річного віку, документа на виїзд за кордон.

12. За посвідчення договорів міни земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки.

13. За отримання паспорта громадянина України вперше.

==== '''Звільнення внутрішньо переміщених осіб від сплати державного мита за вчинення актів цивільного стану''' ====
У разі звернення '''внутрішньо переміщеної особи''' за державну реєстрацію актів цивільного стану, за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною та поновленням актових записів цивільного стану, за видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, '''за надання платних послуг''' відділами державної реєстрації актів цивільного стану '''державне мито та відповідна плата не справляються''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/989-2022-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE,%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2022 року № 989).] ''' '''

== Повернення сплаченого державного мита ==
Сплачене державне мито відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o264 ст.8 Декрету КМУ] підлягає поверненню частково або повністю у наступних випадках.
# Внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
# Відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Сума державного мита, сплачена за посвідчення правочинів, визнаних судом недійсними, підлягає поверненню платнику, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n57 Абз. 3 Пункт 3 глави 1 Розділу V Інструкції]).
# В інших випадках, передбачених законодавством України.
Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету. 
Окрім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n101 пунктом 3 глави 5 Розділу V Інструкції] передбачено випадки повернення сплаченого державного мита за державну реєстрацію акта цивільного стану. Внесена сума державного мита повертається повністю у разі відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у державній реєстрації акта цивільного стану чи у видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану. 
Державне мито, яке було сплачено за державну реєстрацію акта цивільного стану, повертається у разі анулювання актового запису цивільного стану. Державне мито підлягає поверненню у випадку, коли після його сплати платник не звернувся з питання державної реєстрації акта цивільного стану чи повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану у зв`язку зі зміною та поновленням актового запису цивільного стану. Державне мито не повертається, якщо після подання заяви сам заявник відмовився від державної реєстрації акта цивільного стану або від повторного отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Пунктом 5 глави 3 Розділу V Інструкції] передбачено, що сплачені суми державного мита органами Державної міграційної служби підлягають поверненню при відмові у видачі документів, у тому числі при відмові в задоволенні заяви про вихід із громадянства України, у випадках, коли після сплати державного мита громадяни не зверталися за отриманням документів, а також якщо державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом.

У випадках, коли громадяни відмовляються від поїздки за кордон після одержання дозволу на виїзд, сплачене державне мито не повертається.

Дивитися також: [[Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Діти]]

Зміна імені фізичної особи

2023-05-05T14:59:26Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/942-20#Text Закон України від 03 листопада 2020 року № 2450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові» (набирає чинності з 01 січня 2021 року)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 «Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
== Ім’я фізичної особи ==
'''Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається:'''
* з прізвища,
* власного імені
* по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
=== Вік з якого особа набуває право на зміну імені: ===
* Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та власне ім’я.
* Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище чи ім’я за згодою батьків.
== Куди звернутися ==
Реєстрація зміни імені громадян України проводиться за їх заявою '''відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їхнього проживання. '''

Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України. Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання.
== Вартість ==
Державна реєстрація зміни імені громадян України проводиться після сплати заявником державного мита або для громадян України, які постійно проживають за кордоном - сплати заявником консульського збору.

У разі звільнення заявника в установленому законодавством порядку від сплати державного мита або консульського збору він повинен пред'явити відповідний документ, що підтверджує таке право.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] державне мито сплачується в розмірі:
{| class="wikitable"
|-
| за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) || 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
|-
| за реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові, не пов'язаної з реєстрацією шлюбу || 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|}
== Перелік необхідних документів ==
'''Для зміни імені подаються такі документи:'''
# Заява про зміну імені;
# Свідоцтво про народження заявника;
# Свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
# Свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
# Свідоцтва про народження дітей (у випадку, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
# Свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
# Фотокартка заявника;
#Письмове зобов’язання заявника, складене у довільній формі, справжність підпису на якому нотаріально засвідчена, про його обізнаність щодо встановленої законом відповідальності за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта та інших документів у разі зміни імені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1705 (у випадку, передбаченому абзацом 2 пункту 3 глави 4 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні)];
# Квитанція про сплату державного мита.
Під час подання заяви про зміну імені '''працівник відділу''' державної реєстрації актів цивільного стану звіряє вказані в ній відомості з поданими документами та '''у разі особистого звернення заявника, попереджає його про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей''' і '''про необхідність обміну паспорта.'''

Для зміни імені фізичної особи, яка досягла 14-річного віку, разом з відповідною заявою подається заява в письмовій формі батьків (одного з батьків - у разі, коли другий помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені. 
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, така заява, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
== Порядок та строки розгляду питання ==
Заява про зміну імені розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у '''тримісячний строк з дня її подання'''.

За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, з письмового дозволу керівника відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
=== Порядок отримання дозволу на зміну імені ===
* Для підтвердження достовірності поданих заявником документів відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про зміну імені, додає до зазначених документів копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* У разі зберігання актових записів цивільного стану в архівах інших відділів державної реєстрації актів цивільного стану відділ, який прийняв заяву про зміну імені, надсилає відповідні запити до зазначених відділів.
* Дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, надсилають запити через МЗС до Укрдержреєстру для подальшого пересилання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану, в яких перебувають на зберіганні відповідні актові записи цивільного стану, про витребування їх копій або витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* Заява про зміну імені дипломатичним представництвом або консульською установою України розглядається у шестимісячний строк з дня її подання. Строк розгляду заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні та внесенні відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до територіального органу Національної поліції за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені. Дипломатичне представництво або консульська установа України надсилає необхідні матеріали щодо зміни імені через МЗС до Національної поліції для подальшого пересилання до територіального органу Національної поліції за останнім місцем проживання заявника в Україні.
* Територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану чи через МЗС до відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.
* Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України на підставі документів про зміну імені та висновку територіального органу Національної поліції про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.
=== Державна реєстрація зміни імені ===
'''У разі надання дозволу на зміну імені заявник у тримісячний строк від дня його надання''' відділом державної реєстрації актів цивільного стану '''може звернутися особисто для державної реєстрації зміни імені''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, '''яким складається актовий запис про зміну імені,''' або у випадку зміни прізвища у зв’язку з розірванням шлюбу, що не було змінено під час державної реєстрації розірвання шлюбу чи розірвання шлюбу в судовому порядку,- '''через представника, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності.''' '''Якщо заявник''' чи у випадку, передбаченому цим абзацом, його представник '''без поважних причин у зазначений строк не звернувся до''' відділу державної реєстрації актів цивільного стану '''для державної реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу''' і для подальшої зміни імені необхідно проходити усю процедуру знов.

Під час державної реєстрації зміни імені відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові '''свідоцтво про зміну імені'''.
{| class="wikitable"
|-
| Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, '''що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.'''
|}
== Підстави для відмови ==
* здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
* наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
* офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
* подання заявником неправдивих відомостей;
*подання заяви про зміну імені у спосіб, що не передбачений законодавством.
'''Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.'''
== Право фізичної особи на зміну по батькові ==
03 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/942-20#Text Закон України № 2450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові»]. Яким доповнено ст. 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ed20200703#Text Сімейного кодексу України] положеннями, які надають фізичній особі право з '''1 січня 2021 року''' змінювати не лише своє прізвище та (або) ім‘я, а й по батькові.

Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я, та (або) по батькові. При досягненні чотирнадцяти років – за згодою батьків, або одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України

2023-04-28T13:42:54Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302«Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №740 «Про затвердження Порядку надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 336 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів сімей Захисників і Захисниць України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2020 року № 674 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"]
== Категорії осіб, яким надається статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ==

=== Перелік осіб, яким надається статус члена сім'ї загиблого учасника АТО ===
Відповідно до статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] статус члена сім’ї загиблого учасника АТО поширюється на:
1) сім’ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів;

сім’ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов’язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з антигромадськими проявами;

сім’ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об’єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім’ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;

сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім’ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.

Дія абзацу четвертого цього пункту не поширюється на сім’ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з подіями Революції Гідності.

2) дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю;

3) дружина (чоловік), які не одружилися вдруге, батьки, неповнолітні діти померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та війни 1938-1939 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних);

4) діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

=== Перелік осіб, яким надається статус члена сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України ===
Відповідно до ст. '''10-1''' Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:

1) сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

2) сім’ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

3) сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

4) сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

5) сім’ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім’ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

6) сім’ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

=== Хто належить до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, ветеранів війни ===
До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, ветеранів війни зазначених вище, належать:

батьки;

один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

== Порядок отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ==
Для встановлення статусу, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#n8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740] .

Рішення про встановлення статусу приймається структурними підрозділами місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у ''місячний строк'' з дати подання документів. Відсутність необхідних документів та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні зазначеного статусу особи.

Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці п’ятому статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статусу сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

а) '''клопотання про надання статусу сім’ї загиблого''' (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла.

До клопотання '''додаються документи або письмові свідчення''' не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;

б) '''витяг з наказу керівника''' Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) '''висновок судово-медичної експертизи'''.

Структурний підрозділ місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення позбавляє статусу особи члена сім’ї загиблого учасника АТО у разі:
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

* виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або надання недостовірних даних про особу;

* подання особою заяви про позбавлення її такого статусу.
Рішення структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого” видається відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.]
== Пільги членам сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ==
Відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни та сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України надаються такі пільги:
# безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
# безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
# безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України; '''!!!{Дію пункту 3 частини першої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page#n379 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710-IX від 03.11.2022}!!!'''
# 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
# 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
# 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
# позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир;
# користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
# щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
# першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
# виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
# використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
# переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
# позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею ''протягом двох років'' з дня взяття на квартирний облік.Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку;
# одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
# першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
# зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
# позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
# першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
# позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за ветераном війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
# вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.
Членам сім'ї загиблого учасника АТО,а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Щорічно до 5 травня''' членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пільга щодо вступу до закладів вищої та фахової передвищої освіти, передбачена пунктом 23 цієї статті, надається зазначеним у пункті 1 статті 10 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону] дітям учасників бойових дій на території інших держав, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, забезпечують безкоштовним харчуванням дітей, на яких поширюється чинність цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону].
== Виплата допомоги на поховання ==
Згідно з п. 4 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/page Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників. Розмір такої допомоги становить п’ять прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця (п. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 №829]).

Батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям з інвалідністю з дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження військової служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
== Одноразова грошова допомога у разі загибелі учасника АТО ==
Відповідно до п. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №336] , одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у підпункті 1пункту 3 цього Порядку, призначається та виплачується членам їх сімей '''''у розмірі 750 прожиткових мінімумів''''', установлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули (померли) особи, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, рівними частинами. До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, які мають на це право, належать:
* утриманці загиблого або особи, що пропала безвісти, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія;
* батьки;
* один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
* діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
* діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
* діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Якщо один із членів сім’ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім’ї, які мають право на її отримання, у рівних частинах. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.
== Доплата до пенсії родинам загиблих в АТО/ООС ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2020-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 № 674 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"] '''встановлено''' що з 1 серпня 2020 р., якщо '''розмір пенсії в разі втрати годувальника '''(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) '''у членів сім’ї осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції,''' забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або смерть яких пов’язана із захистом Батьківщини, а також у членів сім’ї осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов’язаних із безпосередньою участю в зазначених заходах, '''не досягає 7800 гривень''', а також якщо розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до допомоги, установлених законодавством) у дитини, якій відповідно до пунктів 3-5 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] надано статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не досягає зазначеного розміру, таким особам '''встановлюється адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги в сумі, що не вистачає до цього розміру'''.

'''Зверніть увагу!''' З 1 січня 2022 р. адресна допомога до пенсії установлюється кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловікові) незалежно від наявності інших членів сім’ї загиблого, померлого (такого, що пропав безвісти).

Якщо зазначені пенсія або державна соціальна допомога призначені на двох і більше членів сім’ї (крім непрацездатних батьків, дружини (чоловіка), адресна допомога встановлюється в сумі, що не вистачає до 6100 гривень, на кожного члена сім’ї.

'''Перерахунок пенсії та державної соціальної допомоги, за матеріалами пенсійних (особових) справ, відповідно до Постанови, має забезпечити Міністерство соціальної політики та Пенсійний Фонд України з 1 серпня 2020 року.'''
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎ ]]
[[Категорія: Територіальні органи‎]]

Порядок обрання депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою

2023-04-27T13:00:43Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Закон України «Про місцеві вибори»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19| Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад]
== '''Хто має право бути кандидатом на місцевих виборах?''' ==
Депутатом, сільським, селищним, міським головою, старостою села, селища '''може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 70 Конституції України]'''

Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (ст. 70 Конституції України)].

Депутатом, сільським, селищним, міським головою '''не може бути обраний громадянин України, який має судимість''' за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
== '''Місцеві вибори та їх види''' ==
Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчим кодексом України] загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчого кодексу України], який набрав чинності 01.01.2020 року, місцеві вибори проводяться за двома виборчими системами.

'''Вибори депутатів:'''
* в містах (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) - '''мажоритарна система відносної більшості''' з голосуванням у багатомандатних виборчих округах. За такою системою вибираються депутати сільських, селищних, міських рад, відповідних ОТГ;
* в містах (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) - '''пропорційна система з відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій''' - для виборів депутатів обласних, районних у місті рад, міських, сільських, селищних рад, а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
'''Вибори сільських, селищних, міських голів:'''
* в містах з кількістю виборців до 75 тисяч осіб - '''мажоритарна виборча система відносної більшості''' в єдиному одномандатному сільському, селищному, міському виборчому окрузі, що збігається відповідно з територією села, селища, міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією сільської, селищної, міської територіальної громади;
* в містах з кількістю виборців 75 тисяч і більше - '''мажоритарна виборча система абсолютної більшості''' в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі, що збігається з територією міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією міської територіальної громади.
'''Виборча система''', за якою проводяться вибори депутатів міської, сільської, селищної ради та міського голови, визначається '''виходячи із кількості виборців, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, станом на перший день місяця, що передує місяцю, в якому розпочинається виборчий процес з відповідних місцевих виборів'''.

Інформація про кількість виборців, які мають право голосу на виборах депутатів міської, сільської, селищної ради та/або міського голови, а також про виборчу систему, за якою проводяться відповідні вибори, '''оприлюднюється Центральною виборчою комісією на її офіційному веб-сайті не пізніш як за п'ять днів до дня початку виборчого процесу відповідних чергових, позачергових, перших виборів депутатів міської, сільської, селищної ради та/або міського голови'''.

Виборча система, за якою проводяться вибори депутатів міської, сільської, селищної ради та/або міського голови, '''не може бути змінена у зв'язку із зміною кількості виборців''', які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, до '''призначення наступних чергових або позачергових виборів''' у такому місті, селі, селищі або відповідній територіальній громаді.
=== Види місцевих виборів ===
'''Місцеві вибори можуть бути:'''
* <big>черговими;</big>
* <big>позачерговими;</big>
* <big>повторними;</big>
* <big>проміжними;</big>
* <big>першими;</big>
* <big>додатковими.</big>
== '''Чергові вибори''' ==
Чергові місцеві вибори призначаються у зв'язку із закінченням строку повноважень місцевих рад, сільських, селищних міських голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.

Такі вибори проводяться одночасно '''на всій території України в останню неділю жовтня п'ятого року''' '''повноважень''' рад, голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.

Чергові вибори районних у містах рад (у разі їх створення) проводяться одночасно з іншими черговими виборами на всій території України у терміни та відповідно до положень Виборчого кодексу України.

Рішення про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

Рішення про призначення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].
=== Строки проведення ===
'''Чергові''' місцеві вибори призначаються '''не пізніше ніж за дев’яносто днів до дня виборів'''. Виборчий процес розпочинається за '''п’ятдесят днів''' до дня чергових виборів.
== '''Позачергові вибори''' ==
Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених законами України.

Таке '''рішення приймається Верховною Радою України''' не пізніше ніж '''у дев’яностоденний строк''' з дня дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради, сільського, селищного, міського голови.
=== '''Строки проведення''' ===
'''Позачергові''' місцеві вибори призначаються '''не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів'''. Виборчий процес розпочинається за '''п’ятдесят днів''' до дня позачергових місцевих виборів.
== '''Повторні вибори''' ==
Повторні місцеві вибори призначаються територіальною виборчою комісією у разі визнання відповідних місцевих виборів такими, що не відбулися.

'''Підстави для визнання місцевих виборів такими, що не відбулися, та призначення повторних виборів визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/comp20191219#n4061 статті 280 Виборчого кодексу України]''':

Територіальна виборча комісія з відповідних місцевих виборів приймає рішення про визнання виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі, сільського, селищного, міського голови такими, '''що не відбулися, та про призначення повторних виборів, якщо''':

1) до виборчого бюлетеня для голосування в день виборів або в день повторного голосування на виборах депутатів в багатомандатному виборчому окрузі, сільського, селищного, міського голови було включено лише одного кандидата, і кількість голосів виборців, поданих на його підтримку, становить не більше 50 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні;

2) до виборчого бюлетеня для голосування на виборах міського голови (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше) в день виборів було включено два кандидати на посаду міського голови, і за результатами голосування жоден із кандидатів не отримав на свою підтримку більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні;

3) до виборчого бюлетеня для голосування в день повторного голосування було включено два або більше кандидати, і за результатами повторного голосування найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців подано за двох або більше кандидатів;

4) за результатами виборів депутатів в багатомандатному виборчому окрузі залишилися вакантні депутатські мандати (кількість осіб, обраних депутатами в багатомандатному окрузі, є меншою, ніж кількість мандатів, які розподілялися в цьому окрузі). Повторні вибори у такому окрузі призначаються з кількістю мандатів, які залишилися вакантними;

5) станом на день голосування у виборчому бюлетені не залишилося жодного кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;

6) голосування у день голосування (день повторного голосування) було визнано недійсним або не було організовано і проведено відповідно до цього Кодексу на всіх виборчих дільницях відповідного виборчого округу;

7) особа після її обрання не набула депутатського мандата, повноважень сільського, селищного, міського голови у порядку, встановленому цим Кодексом, з підстав, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/conv#n3151 пунктах 3-6 частини першої та частині четвертій статті 231 цього Кодексу];

8) особа, обрана сільським, селищним, міським головою, визнана такою, що відмовилася від депутатського мандата, посади сільського, селищного, міського голови;

9) виборчий процес місцевих виборів був зупинений в зв'язку з введенням в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану.

Територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) такими, '''що не відбулися, та про призначення повторних виборів, якщо''':

1) у виборчому бюлетені в день голосування не залишилося жодного виборчого списку організації партії в єдиному багатомандатному виборчому окрузі;

2) за результатами виборів неможливо сформувати 2/3 складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради;

3) виборчий процес місцевих виборів був зупинений в зв'язку з введенням в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану.
=== Строки проведення ===
Повторні місцеві вибори призначаються на '''останню неділю шістдесятиденного строку''' з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня повторних місцевих виборів.
== '''Проміжні вибори''' ==
Проміжні вибори депутата сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) призначаються у відповідному багатомандатному окрузі у зв'язку з '''достроковим припиненням повноважень''' депутата відповідної ради, обраного у цьому окрузі. При призначенні виборів територіальна виборча комісія визначає кількість депутатських мандатів, які будуть розподілятися на таких виборах в багатомандатному виборчому окрузі.

Проміжні вибори депутатів (депутата) сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) у багатомандатному окрузі призначаються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/conv#n33 статті 5 цього Кодексу] на '''найближчу останню неділю березня або останню неділю жовтня''' (крім року проведення чергових місцевих виборів), а виборчий процес розпочинається за '''п’ятдесят днів''' до дня проміжних місцевих виборів.
=== Строки проведення ===
Рішення про призначення проміжних виборів депутатів (депутата) сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у '''десятиденний строк''' з дня надходження до територіальної виборчої комісії повідомлення відповідної місцевої ради про дострокове припинення повноважень депутата, обраного у відповідному виборчому окрузі, але '''не пізніш як за шістдесят днів''' до дня проведення найближчих проміжних виборів.
== '''Перші вибори''' ==
'''Перші вибори''' депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських селищних, міських голів '''призначаються Центральною виборчою комісією''' за відповідним зверненням уповноваженого органу. Перші вибори депутатів обласних, районних рад призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним зверненням уповноваженого органу на підставі рішення про утворення обласних, районних рад.

У рік проведення чергових місцевих виборів додаткові вибори не призначаються та не проводяться, а перші місцеві вибори '''призначаються та проводяться разом з черговими місцевими виборами.'''
=== Строки проведення ===
Перші місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за '''сімдесят днів до дня виборів,''' а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня перших місцевих виборів.
== '''Додаткові вибори''' ==
Додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до іншої територіальної громади, призначаються '''Центральною виборчою комісією.'''

Депутати сільських, селищних рад, обрані на додаткових виборах, з'''дійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради на наступних чергових або позачергових місцевих виборах.'''

Додаткові вибори призначаються '''не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів,''' а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня додаткових виборів.
== '''Загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради''' ==
'''Загальний склад''' (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради '''визначається залежно від кількості виборців''', які належать до територіальних громад сіл, селищ, міст, проживають на території району в місті, району, області. Слід зазначити, що загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при чисельності виборців:

1) до 10 тисячі виборців - 22 депутата;

2) від 10 тисяч до 30 тисяч виборців - 26 депутатів;;

3) від 30 тисяч до 50 тисяч виборців - 34 депутати;

4) від 50 тисяч до 100 тисяч виборців - 38 депутатів;

5) від 100 тисяч до 250 тисяч виборців - 42 депутати;

6) від 250 тисяч до 500 тисяч виборців - 54 депутати;

7) від 500 тисяч до 1 мільйона виборців - 64 депутати;

8) від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців - 84 депутати;

9) понад 2 мільйони виборців - 120 депутатів.

У разі якщо кількість депутатів є меншою, ніж кількість сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, територіальні громади яких розташовані в межах відповідного району, загальний склад такої районної ради дорівнює кількості відповідних сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад.

== Див. також ==

* [[Повторне голосування на місцевих виборах]]

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Виборче право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок отримання дозволу на імміграцію

2023-04-11T12:36:45Z

Halyna.dzhumak: /* Подання заяви про надання дозволу на імміграцію */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#Text Закон України «Про імміграцію»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України „Про громадянство України”]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 «Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень»]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1098-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг»]
== Визначення понять ==
'''Імміграція -''' це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. 
'''Іммігрант -''' іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання. 
'''Дозвіл на імміграцію -''' рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію,який надається в межах квоти імміграції. 
'''Квота імміграції -''' це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року. 
== Хто має право на отримання дозволу на імміграцію ==
Рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають:

1) ДМС - стосовно іммігрантів, які є:
* діячами науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
* особами, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тис. доларів США;
* особами, імміграція яких становить державний інтерес.
2) територіальні органи ДМС (далі - територіальні органи) - стосовно іммігрантів, які підпадають під квоту імміграції або є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС), а саме:
* висококваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;
* осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України;
* осіб, які раніше перебували в громадянстві України;
* батьків, чоловіка (дружини) іммігранта та його неповнолітніх дітей;
* осіб, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
* осіб, які прослужили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України три і більше років;
* осіб, які служили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (незалежно від строку військової служби) і були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби;

* осіб без громадянства, які проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання їх особами без громадянства.
У разі необхідності територіальні органи можуть приймати рішення стосовно іммігрантів поза квотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС).

3) територіальні підрозділи ДМС (далі - територіальні підрозділи) - стосовно іммігрантів, які на законних підставах перебувають на території України і є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС або територіальний орган), а саме:
* одного з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітей і батьків громадян України;
* осіб, які є опікунами чи піклувальниками громадян України або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;
* осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;
* закордонних українців, подружжя закордонних українців, їх дітей у разі їх спільного в’їзду та перебування на території України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#Text (ст. 4 Закону України "Про імміграцію").]
Особи зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#Text пунктах 9,10 частини другої статті 4 Закону], можуть отримувати дозвіл на імміграцію в межах квот на імміграцію також у разі, якщо відповідні обставини, що є підставою для надання дозволу на імміграцію, виникли до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2863-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#Text (пункт 5 розділу V Закону України Про імміграцію).]

== Етапи отримання дозволу на імміграцію ==
* Зібрати необхідні документи;
* Звернутись до дипломатичних представництв чи консульських установ України за кордоном за місцем постійного проживання;
* Особам, які перебувають в Україні на законних підставах - до територіальних підрозділів ДМС України за місцем проживання;
* Подати заяву разом з паспортом та необхідними документами;
* Отримати дозвіл на імміграцію за місцем подачі документів;
== Подання заяви про надання дозволу на імміграцію ==
Заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:
# Особами, які тимчасово перебувають в Україні на законних підставах - до територіальних підрозділів за місцем проживання;
# Особами, які постійно проживають за межами України - до закордонних дипломатичних установ України за місцем постійного проживання.
Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою. 
За неповнолітніх осіб, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники. 
Якщо іммігрує один з батьків, якого (яку) супроводжують неповнолітні діти, він (вона) повинен подати заяву чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дітей разом з батьком (матір'ю). У випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати рішення відповідного державного органу про залишення дітей при батькові (матері). Зазначене рішення має бути легалізоване консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

'''Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи:''' 
# Три фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
# Паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, у тому числі рішення про визнання особою без громадянства в Україні (після пред’явлення повертається), та копія його сторінок;
#Засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, у тому числі рішення про визнання особою без громадянства в Україні, з особистими даними;
# Документ про місце проживання особи (в Україні та за кордоном);
# Відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі);
# Документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
#Довідка, видана компетентним органом держави попереднього проживання або її дипломатичним представництвом чи консульською установою в Україні, про відсутність судимості.
#Квитанція про сплату державного мита або консульського збору, якщо за дії, пов'язані з наданням дозволу на імміграцію, законодавством передбачена їх сплата, або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.
'''Залежно від категорії іноземці та осіб без громадянства додатково подають наступні документи: '''
# Діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України - '''документ''', що підтверджує підтримку їхнього клопотання центральним органом виконавчої влади України;
# Висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України - '''копії документів''', що підтверджують відповідність рівня кваліфікації спеціаліста або робітника вимогам, передбаченим у переліку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці;
# Особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США - '''копії статуту та/'''або зареєстрованих договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність та довідка банку про надходження іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;
# Особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України - '''копії документів''', що засвідчують їх родинні стосунки з громадянином України;
# Особи, які раніше перебували в громадянстві України - '''документ,''' який підтверджує, що особа раніше перебувала в громадянстві України;
# Батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти - '''копії документів,''' що засвідчують їх родинні стосунки з іммігрантом, і документ про те, що іммігрант не заперечує проти їх імміграції та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні;
# Особи, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми - '''копія документа,''' що підтверджує встановлення особі статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
# Особи, які прослужили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України три і більше років - '''документ,''' що підтверджує факт проходження військової служби у Збройних Силах України;
#Особи, які служили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (незалежно від строку військової служби) і були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, - '''документи,''' що підтверджують факт проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, та висновок (постанову) військово-лікарської комісії про визнання особи непридатною до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби.
# Особи, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України - '''копії документів''' про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами України або про встановлення над ними опіки чи піклування громадянина України;
# Особи, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням - '''документи''', що підтверджують право особи на набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України";
# Особи, імміграція яких становить державний інтерес для України - '''подання центрального органу виконавчої влади України''' про те, що імміграція особи становить державний інтерес для України;
# Закордонні українці, подружжя закордонних українців, їх діти у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України - '''документи,''' що підтверджують отримання статусу закордонних українців, або копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки із закордонними українцями;
# Особи без громадянства, які проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання їх особами без громадянства - '''оригінали''' (після пред’явлення повертаються) та копії посвідки на тимчасове проживання та рішення про надання статусу особи без громадянства.
Особи, які постійно проживають за межами України, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також '''довідку про відсутність судимості.''' 
'''''Увага!''''' '''''У разі неподання особою всіх документів''' заява про надання дозволу на імміграцію '''не приймається.'''''

У разі коли протягом строку розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в документах (інформації, зазначеній у заяві), змінилися відомості, документи, які підтверджують такі зміни, подаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, яким прийнята до розгляду заява, протягом десяти днів з моменту настання змін з метою внесення до матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію та врахування під час прийняття рішення.
== Вартість ==
Вартість оформлення та видачі дозволу на імміграцію в Україну іноземцям або особам без становить - '''179,74 грн.'''
(абзац п`ятий пункту 27 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795].
== Термін розгляду заяви ==
Не перевищує одного року з дня подання заяви 
'''Результат отримання послуги''' 
Дозвіл на імміграцію в Україну 
'''Строк дії документу, що є результатом отримання послуги''' 
Дозвіл на імміграцію дійсний протягом року з дня його видачі.
== Рішення про надання дозволу на імміграцію ==
Особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов'язані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-%D0%BF#Text Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень] протягом періоду дії дозволу звернутися до:
* закордонних дипломатичних установ України із заявою про оформлення довгострокової візи, якщо вони постійно проживають за межами України, та після прибуття в Україну - протягом п'яти робочих днів до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання;
* до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні.
При цьому заявник повинен особисто звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання хоч би один раз - для подання заяви про надання дозволу на імміграцію чи для отримання посвідки (у тому разі коли із поважних причин він не зміг подати заяву про надання дозволу на імміграцію особисто).

Іммігранти, які отримали посвідки, повинні зареєструватися за місцем постійного проживання, а у разі зміни місця проживання перереєструватися в порядку, встановленому для громадян України.
== Підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію ==
Підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію: 
# Особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;
# Особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено;
# Особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я;
# Особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи;
# Особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України;
# В інших випадках, передбачених законами України.
== Оскарження відмови у наданні дозволу на імміграцію ==
Рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію може бути оскаржене до суду в установленому порядку. Для цього потрібно звернутися до суду з позовною заявою про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну. 
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України] адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), '''вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання''' (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, '''або адміністративним судом за місце знаходженням відповідача'''. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місце знаходженням відповідача.
== Див. також ==
[[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Міграційне право]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Порядок отримання дозволу на імміграцію

2023-04-11T12:21:14Z

Halyna.dzhumak: /* Хто має право на отримання дозвілу на імміграцію */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#Text Закон України «Про імміграцію»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України „Про громадянство України”]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 «Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень»]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1098-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг»]
== Визначення понять ==
'''Імміграція -''' це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. 
'''Іммігрант -''' іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання. 
'''Дозвіл на імміграцію -''' рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію,який надається в межах квоти імміграції. 
'''Квота імміграції -''' це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року. 
== Хто має право на отримання дозволу на імміграцію ==
Рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають:

1) ДМС - стосовно іммігрантів, які є:
* діячами науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
* особами, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тис. доларів США;
* особами, імміграція яких становить державний інтерес.
2) територіальні органи ДМС (далі - територіальні органи) - стосовно іммігрантів, які підпадають під квоту імміграції або є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС), а саме:
* висококваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;
* осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України;
* осіб, які раніше перебували в громадянстві України;
* батьків, чоловіка (дружини) іммігранта та його неповнолітніх дітей;
* осіб, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
* осіб, які прослужили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України три і більше років;
* осіб, які служили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (незалежно від строку військової служби) і були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби;

* осіб без громадянства, які проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання їх особами без громадянства.
У разі необхідності територіальні органи можуть приймати рішення стосовно іммігрантів позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС).

3) територіальні підрозділи ДМС (далі - територіальні підрозділи) - стосовно іммігрантів, які на законних підставах перебувають на території України і є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС або територіальний орган), а саме:
* одного з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітей і батьків громадян України;
* осіб, які є опікунами чи піклувальниками громадян України або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;
* осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;
* закордонних українців, подружжя закордонних українців, їх дітей у разі їх спільного в’їзду та перебування на території України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#Text (ст. 4 Закону України "Про імміграцію").]
== Етапи отримання дозволу на імміграцію ==
* Зібрати необхідні документи;
* Звернутись до дипломатичних представництв чи консульських установ України за кордоном за місцем постійного проживання;
* Особам, які перебувають в Україні на законних підставах - до територіальних підрозділів ДМС України за місцем проживання;
* Подати заяву разом з паспортом та необхідними документами;
* Отримати дозвіл на імміграцію за місцем подачі документів;
== Подання заяви про надання дозволу на імміграцію ==
Заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:
# Особами, які тимчасово перебувають в Україні на законних підставах - до територіальних підрозділів за місцем проживання;
# Особами, які постійно проживають за межами України - до закордонних дипломатичних установ України за місцем постійного проживання.
Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою. 
За неповнолітніх осіб, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники. 
Якщо іммігрує один з батьків, якого (яку) супроводжують неповнолітні діти, він (вона) повинен подати заяву чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дітей разом з батьком (матір'ю). У випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати рішення відповідного державного органу про залишення дітей при батькові (матері). Зазначене рішення має бути легалізоване консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

'''Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи:''' 
# Три фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
# Паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, у тому числі рішення про визнання особою без громадянства в Україні (після пред’явлення повертається), та копія його сторінок;
#Засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, у тому числі рішення про визнання особою без громадянства в Україні, з особистими даними;
# Документ про місце проживання особи (в Україні та за кордоном);
# Відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі);
# Документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
#Довідка, видана компетентним органом держави попереднього проживання або її дипломатичним представництвом чи консульською установою в Україні, про відсутність судимості.
#Квитанція про сплату державного мита або консульського збору, якщо за дії, пов'язані з наданням дозволу на імміграцію, законодавством передбачена їх сплата, або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.
'''Залежно від категорії іноземці та осіб без громадянства додатково подають наступні документи: '''
# Діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України - документ, що підтверджує підтримку їхнього клопотання центральним органом виконавчої влади України;
# Висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України - копії документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації спеціаліста або робітника вимогам, передбаченим у переліку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці;
# Особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США - копії статуту та/або зареєстрованих договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність та довідка банку про надходження іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;
# Особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з громадянином України;
# Особи, які раніше перебували в громадянстві України - документ, який підтверджує, що особа раніше перебувала в громадянстві України;
# Батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з іммігрантом, і документ про те, що іммігрант не заперечує проти їх імміграції та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні;
# Особи, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми - копія документа, що підтверджує встановлення особі статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
# Особи, які прослужили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України три і більше років - документ, що підтверджує факт проходження військової служби у Збройних Силах України;
# Особи, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України - копії документів про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами України або про встановлення над ними опіки чи піклування громадянина України;
# Особи, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням - документи, що підтверджують право особи на набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України";
# Особи, імміграція яких становить державний інтерес для України - подання центрального органу виконавчої влади України про те, що імміграція особи становить державний інтерес для України;
# Закордонні українці, подружжя закордонних українців, їх діти у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України - документи, що підтверджують отримання статусу закордонних українців, або копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки із закордонними українцями;
# Особи без громадянства, які проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання їх особами без громадянства - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії посвідки на тимчасове проживання та рішення про надання статусу особи без громадянства.
Особи, які постійно проживають за межами України, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також '''довідку про відсутність судимості.''' 
'''''Увага!''''' '''''У разі неподання особою всіх документів''' заява про надання дозволу на імміграцію '''не приймається.'''''

У разі коли протягом строку розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в документах (інформації, зазначеній у заяві), змінилися відомості, документи, які підтверджують такі зміни, подаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, яким прийнята до розгляду заява, протягом десяти днів з моменту настання змін з метою внесення до матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію та врахування під час прийняття рішення.
== Вартість ==
Вартість оформлення та видачі дозволу на імміграцію в Україну іноземцям або особам без становить - '''179,74 грн.'''
(абзац п`ятий пункту 27 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795].
== Термін розгляду заяви ==
Не перевищує одного року з дня подання заяви 
'''Результат отримання послуги''' 
Дозвіл на імміграцію в Україну 
'''Строк дії документу, що є результатом отримання послуги''' 
Дозвіл на імміграцію дійсний протягом року з дня його видачі.
== Рішення про надання дозволу на імміграцію ==
Особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов'язані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-%D0%BF#Text Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень] протягом періоду дії дозволу звернутися до:
* закордонних дипломатичних установ України із заявою про оформлення довгострокової візи, якщо вони постійно проживають за межами України, та після прибуття в Україну - протягом п'яти робочих днів до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання;
* до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні.
При цьому заявник повинен особисто звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання хоч би один раз - для подання заяви про надання дозволу на імміграцію чи для отримання посвідки (у тому разі коли із поважних причин він не зміг подати заяву про надання дозволу на імміграцію особисто).

Іммігранти, які отримали посвідки, повинні зареєструватися за місцем постійного проживання, а у разі зміни місця проживання перереєструватися в порядку, встановленому для громадян України.
== Підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію ==
Підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію: 
# Особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;
# Особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено;
# Особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я;
# Особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи;
# Особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України;
# В інших випадках, передбачених законами України.
== Оскарження відмови у наданні дозволу на імміграцію ==
Рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію може бути оскаржене до суду в установленому порядку. Для цього потрібно звернутися до суду з позовною заявою про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну. 
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України] адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), '''вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання''' (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, '''або адміністративним судом за місце знаходженням відповідача'''. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місце знаходженням відповідача.
== Див. також ==
[[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Міграційне право]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Відкриття виконавчого провадження

2023-04-10T14:24:47Z

Halyna.dzhumak: /* Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 у справі за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''забороняється відкриття виконавчих проваджень''' та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

'''[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].'''
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''' (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).
=== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ===
'''Примусове виконання судових рішень''' і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) '''покладається на органи державної виконавчої служби''' '''та''' у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] випадках - '''на приватних виконавців''' (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ).]
== Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Перелік виконавчих документів на підставі рішень,
що підлягають примусовому виконанню (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] )
|-
|1)
|виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
|-
|11)
|судові накази
|-
|2)
|ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом
|-
|3)
|виконавчих написів нотаріусів
|-
|4)
|посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій
|-
|5)
|постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди
|-
|6)
|постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
|-
|7)
|рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|8)
|рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України
|-
|9)
|рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень
|-
|10)
|рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|11)
|рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу
|}
== Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець ==
Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], крім:
# Рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# Рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# Рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# Рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
# Рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
# Рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# Рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
# Рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
# Рішень про конфіскацію майна;
# Рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# Інших випадків, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".]
#Рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#n7 частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
== Вимоги до виконавчого документа ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] у виконавчому документі зазначаються:
* назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
* дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
* ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
* резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
* дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
* строк пред’явлення рішення до виконання.
Також додатково у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

'''Якщо''' '''рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів''', а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, '''у виконавчому документі зазначаються''' '''один боржник та один стягувач''', а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ '''підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою'''. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

'''Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа''' відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text "Про електронні документи та електронний документообіг"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги".] Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання.'''
|}
== У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання? ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |'''Виконавчий документ повертається стягувачу виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:'''
|-
|1)
|рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
|-
|2)
|пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
|-
|3)
|боржника визнано банкрутом;
|-
|4)
|Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
|-
|5)
|юридичну особу - боржника припинено;
|-
|6)
|виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження";]
|-
|7)
|виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
|-
|8)
|стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
|-
|9)
|виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
|-
|10)
|виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
|-
|11)
|Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
|-
|12)
|відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
|}
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею''', стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.'''
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! Відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89217726 Постанова Верховного суду від 14.05.2020 у справі № 804/8020/16])'''
|}
== Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки '''пред’явлення виконавчих документів до виконання'''
|-
|Протягом трьох років
|загальний строк пред’явлення виконавчих документів
|-
|Протягом трьох місяців
|посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
|-
|Протягом усього періоду, на який присуджені платежі
|виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо
|}
=== Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання ===
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
* пред’явлення виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
=== Поновлення пропущеного строку ===
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання ==
Стягувач '''після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішен'''ня, виконавцю '''за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.''' '''Право вибору місця відкриття виконавчого провадження''' між кількома органами державної виконавчої служби, '''належить стягувачу.''' Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням''' боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території''', на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]).

'''У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості,''' '''що ідентифікують боржника''' чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а '''також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.3 ст. 26 Закону України (Про виконавче провадження).]

'''Пред’явлення виконавчого документа до виконання може бути шляхом безпосереднього звернення до органу державної виконавчої служби''' чи '''приватного виконавця''' або даний виконавчий документ разом із заявою '''може бути направлений для примусового виконання поштою''' з метою гарантії доставки - '''рекомендованим поштовим відправленням.'''

'''Адреси відділів державної виконавчої служби України''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini

'''Адреси приватних виконавців''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv

'''Зразки заяв про примусове виконання рішення''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv

Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, '''потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання,''' це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з '''відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця''' '''про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.'''

Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

'''Не зазначення стягувачем додаткових відомостей,''' що ідентифікують боржника '''не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу''' органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Положення ''частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], де зазначено, що д''о заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, ''визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019]''
|}
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»].

Згідно '''рішення немайнового характеру''' виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає '''про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів''' (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За '''рішенням про встановлення побачення з дитиною''' державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про '''необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням'''.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

'''Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників''' (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) '''одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження''' (ч.5 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"].
== Порядок направлення сторонам постанови про відкриття ==
Відповідно до частини 1 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням'''. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
== Див. також ==
* [https://ukrogis.com/ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ]
* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]
* [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Відкриття виконавчого провадження

2023-04-10T13:34:24Z

Halyna.dzhumak: /* Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 у справі за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''забороняється відкриття виконавчих проваджень''' та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

'''[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].'''
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''' (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).
=== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ===
'''Примусове виконання судових рішень''' і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) '''покладається на органи державної виконавчої служби''' '''та''' у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] випадках - '''на приватних виконавців''' (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ).]
== Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Перелік виконавчих документів на підставі рішень,
що підлягають примусовому виконанню (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] )
|-
|1)
|виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
|-
|11)
|судові накази
|-
|2)
|ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом
|-
|3)
|виконавчих написів нотаріусів
|-
|4)
|посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій
|-
|5)
|постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди
|-
|6)
|постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
|-
|7)
|рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|8)
|рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України
|-
|9)
|рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень
|-
|10)
|рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|11)
|рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу
|}
== Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець ==
Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], крім:
# Рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# Рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# Рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# Рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
# Рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
# Рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# Рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
# Рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
# Рішень про конфіскацію майна;
# Рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# Інших випадків, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".]
#Рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#n7 частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
== Вимоги до виконавчого документа ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] у виконавчому документі зазначаються:
* назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
* дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
* ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
* резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
* дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
* строк пред’явлення рішення до виконання.
Також додатково у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

'''Якщо''' '''рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів''', а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, '''у виконавчому документі зазначаються''' '''один боржник та один стягувач''', а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ '''підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою'''. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

'''Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа''' відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text "Про електронні документи та електронний документообіг"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги".] Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання.'''
|}
== У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання? ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |'''Виконавчий документ повертається стягувачу виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:'''
|-
|1)
|рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
|-
|2)
|пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
|-
|3)
|боржника визнано банкрутом;
|-
|4)
|Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
|-
|5)
|юридичну особу - боржника припинено;
|-
|6)
|виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження";]
|-
|7)
|виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
|-
|8)
|стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
|-
|9)
|виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
|-
|10)
|виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
|-
|11)
|Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
|-
|12)
|відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
|}
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею''', стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.'''
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! Відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89217726 Постанова Верховного суду від 14.05.2020 у справі № 804/8020/16])'''
|}
== Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки '''пред’явлення виконавчих документів до виконання'''
|-
|Протягом трьох років
|загальний строк пред’явлення виконавчих документів
|-
|Протягом трьох місяців
|посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
|-
|Протягом усього періоду, на який присуджені платежі
|виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо
|}
=== Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання ===
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
* пред’явлення виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
=== Поновлення пропущеного строку ===
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання ==
Стягувач '''після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішен'''ня, виконавцю '''за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.''' '''Право вибору місця відкриття виконавчого провадження''' між кількома органами державної виконавчої служби, '''належить стягувачу.''' Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням''' боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території''', на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]).

'''Пред’явлення виконавчого документа до виконання може бути шляхом безпосереднього звернення до органу державної виконавчої служби''' чи '''приватного виконавця''' або даний виконавчий документ разом із заявою '''може бути направлений для примусового виконання поштою''' з метою гарантії доставки - '''рекомендованим поштовим відправленням.'''

'''Адреси відділів державної виконавчої служби України''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini

'''Адреси приватних виконавців''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv

'''Зразки заяв про примусове виконання рішення''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv

Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, '''потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання,''' це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з '''відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця''' '''про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.'''

Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

'''Не зазначення стягувачем додаткових відомостей,''' що ідентифікують боржника '''не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу''' органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Положення ''частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], де зазначено, що д''о заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, ''визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019]''
|}
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»].

Згідно '''рішення немайнового характеру''' виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає '''про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів''' (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За '''рішенням про встановлення побачення з дитиною''' державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про '''необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням'''.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

'''Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників''' (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) '''одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження''' (ч.5 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"].
== Порядок направлення сторонам постанови про відкриття ==
Відповідно до частини 1 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням'''. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
== Див. також ==
* [https://ukrogis.com/ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ]
* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]
* [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Звернення стягнення на доходи боржника

2023-04-10T13:08:38Z

Halyna.dzhumak: /* Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) визначені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Законом] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Однак за рішеннями про стягнення аліментів вказаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон] не діє, так, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
|}
==Загальні відомості==
Законодавством України передбачено , що заходами примусового виконання рішень є:
*звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
*звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
*вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
*заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
*інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
==Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника==
Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146]) боржника '''звертається у разі відсутності в боржника''' '''коштів/електронних грошей''', що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, '''відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 (ч. 1 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження").]

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - '''за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами''', сума стягнення за якими не перевищує п’яти мінімальних розмірів заробітної плати. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження"]).
==Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника==
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 69 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 69 Закону України "Про виконавче провадження"]).
==Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника==
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
*у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - '''50 відсотків;'''
*за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - '''20 відсотків.'''
'''З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків''' її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано '''не більш як 20 відсотків пенсії.'''

'''Загальний розмір усіх відрахувань''' під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника '''не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати''', що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати '''не може перевищувати 70 відсотків.'''

''Порядок стягнення аліментів визначається законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).''
#за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів '''за три місяці,''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
#у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
#після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.
Див. додатково : [[Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину|Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину.]]

Див. додатково : [[Відповідальність за несплату аліментів]].
==Стягнення аліментів з доходів військовослужбовців==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 122 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146»] встановлено, '''що з військовослужбовців Збройних Сил України,''' інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони '''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом'''.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N146] затверджено Перелік видiв доходiв, якi враховуються при визначеннi розмiру алiментiв на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, де в п. 8 визначено з чого саме мають утримуватися аліменти з військовослужбовців на утримання дитини.

Звертаємо увагу, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1263-2022-%D0%BF#Text Постановою КМУ від 11.11.2022 р. №1263], яка набрала чинності 16.11.2022 року, було внесено ЗМІНИ до пунку 8 і на сьогодні він має наступну редакцію:

"З військовослужбовців... утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема ДОДАТКОВОЇ ВИНАГОРОДИ, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168] "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" установлено, що на період ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ виплачується ДОДАТКОВА ВИНАГОРОДА в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Враховуючи викладене вище , з 16.11.2022 року ДОДАТКОВУ ВИНАГОРОДУ ("бойові" виплати) включено до переліку доходів, з якого мають утримуватися аліменти на утримання дітей з військовослужбовців.
==Звернення стягнення на допомогу з державного соціального страхування та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства==
На допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.
==Кошти, на які не може бути звернено стягнення==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 73 Закону України "Про виконавче провадження"] стягнення не може бути звернено на такі виплати:'''
#Вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
#Компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
#Польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
# Матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
# Допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
#Одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
#Допомогу при усиновленні дитини;
#Допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
#Допомогу на дітей одиноким матерям;
#Допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
#Допомогу на лікування;
#Допомогу на поховання;
# Щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
#Дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
'''Стягнення не здійснюється також із сум:'''
#Неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
# Грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
#Вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
#Одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
#Грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2023-04-10T12:58:02Z

Halyna.dzhumak: /* Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* '''фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт''' органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту '''за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень''';

* '''юридичні особи - боржники''' '''можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт''' органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника''' такої юридичної особи, а також '''сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#n5 (''Законом № 2129-IX від 15.03.2022)''.]
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника;
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''
== Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника ==
'''Виконавець зобов’язаний зняти арешт''' з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг '''документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 ч.2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється звертати стягнення та накладати арешт.
== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}
== Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]. Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.

Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''

'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}
== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''
=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''
=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''
== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]

*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]
== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.'''
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Закінчення виконавчого провадження

2023-03-09T08:59:56Z

Halyna.dzhumak:

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
== '''Підстави для закінчення виконавчого провадження''' ==
{| class="wikitable"
|+'''Виконавче провадження є''' завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а '''закінчення виконавчого провадження є''' завершальною стадією виконавчого провадження.
! colspan="2" |Відповідно до статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''виконавче провадження підлягає закінченню у разі:'''
|-
| '''<big>Підстави закінчення виконавчого провадження</big>'''
|'''Назва установи, організації, органу (посадової особи) до якого направляється виконавчий документ після закінчення виконавчого провадження'''
|-
|1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
| rowspan="3" |Виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав
|-
|2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
|-
|3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
|-
|4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
|Постанова про закінчення виконавчого провадження разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
|-
|5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
| rowspan="7" |Виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав
|-
|6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
|-
|7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
|-
|9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
|-
|10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
|-
|11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;
|-
|12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
|-
|13) непред’явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;
|
|-
|14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв’язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
| rowspan="2" |Виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав
|-
|15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;
|-
|16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
| rowspan="3" |
|-
|17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;
|-
|18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.
|}
'''Постанова про закінчення виконавчого провадження''' виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.7 ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження»).] '''ВАЖЛИВО!''' Крім того слід зазначити, що '''постанови про закінчення виконавчого провадження також надсилаються відповідним органам для зняття арештів та обмежень, що були здійсненні до боржника під час проведення виконавчих дій.'''
== '''Наслідки закінчення виконавчого провадження''' ==
'''У разі закінчення виконавчого провадження''' (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), '''повернення виконавчого документа до суду, який його видав''', арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження (ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ЗУ «Про виконавче провадження»])

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення''', не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом'''.

'''Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. 
У разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження")]), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження",] '''якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору''', яку виконує в порядку, встановленому цим Законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження").]

'''Виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню''' у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (ч.7 ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Також слід зазначити, що після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу '''авансовий внесок повертається стягувачу''', якщо інше не передбачено Законом України «Про виконавче провадження» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження»).]
==== Оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження ====
Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути '''оскаржене протягом 10 робочих днів''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"])

Постанова державного виконавця '''може бути оскаржена до''' суду, який видав виконавчий документ, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

'''Начальник відділу''', якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень '''має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову''' або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).]
== '''Відновлення виконавчого провадження''' ==
Якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу '''визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку''', виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ЗУ «Про виконавче провадження»])'''. 
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання. 
Крім того слід зазначити, що '''при виконанні рішення про вселення стягувача''' у разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку.
== Див. також ==
* [[Фінансування виконавчого провадження]]
* [[Оскарження дій державних виконавців]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян

2023-02-16T15:21:52Z

Halyna.dzhumak: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закон України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"]
* У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text каз Президента від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57] (далі - Правила)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указ Президента України від 23 січня 2023 року № 27 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року "Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану"]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/0/03/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83.pdf Роз'яснення Державної прикордонної служби України від 17 березня 2022 року № 23-6855/0/6-22-Вих "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] документами, що дають право громадянину України на виїзд з України та на в’їзд в Україну, є:
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];

* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]].
У зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] та на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.
== Виїзд за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років та жінок-військовослужбовців під час дії воєнного стану ==
За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]".

'''Додатково див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

Ті ж чоловіки віком 18-60 років та жінки-військовослужбовці, на яких поширюється дія статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]", '''можуть виїздити за межі України при пред'ялені таких документів:'''
{| class="wikitable mw-collapsible"
!№
!Категорія військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації
!Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану
|-
|1.
|Особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
|''посвідчення про відстрочку від призову (бронь) та документи про відрядження''
|-
|2.
|Особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
|''посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], в яких зазначено групу та причину інвалідності (далі - '''документи, що підтверджують інвалідність'''), або ''довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу'', за формою, затвердженою Мінсоцполітики, ''довідка військово-лікарської комісії про непридатність''
|-
|3.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
|''свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) / [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#Text медичне свідоцтво про народження за формою № 103/о]), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дітей (трьох і більше) або рішення суду про розлучення та визначення місця проживання дітей з батьком або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, посвідчення батьків багатодітної сім'ї''
|-
|4.
|Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про розлучення з визначення місця проживання з батьком''
|-
|5.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
|''посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради / індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу /'' ''медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років, а також свідоцтво про народження дитини (дітей), документи, що підтверджують родинні зв'язки (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|6.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (далі - '''діти, хворі на тяжкі хороби'''), але якій не встановлено інвалідність;
|''документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я'' в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерство охорони здоров'я України), ''довідка про отримання державної допомоги на таку дитину, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), свідоцтво про народження дитини (дітей), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|7.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); документи, що підтверджують інвалідність''
|-
|8.
|Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
|письмове погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей, а також ''документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, рішення органу опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року)''
|-
|9.
|Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
|''довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|10.
|Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність''
|-
|11.
|особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність, а також документіи, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.''
|-
|12.
|особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи
|документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.
|-
|13.
|Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
|''документ, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та [[Визнання фізичної особи недієздатною|рішення суду про визнання особи недієздатною]]; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|14.
|Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дитини (дітей) та документ, що підтверджують проходження чоловіком/дружиною одного із видів військової служби''
|-
|15.
|Особи, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено;
|''відмітка в паспортному документів "Постійне проживання в "______________" / печатка "Оформлено виїзд на постійне проживання"''
|-
|16.
|Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти ('''якщо на час оголошення мобілізації вони вже були студентами закордонного вишу''')
|''Виїзд за кордон для даної категорії заборонений. Дана категорія зазначена в абзаці другому частині третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а'' в''ідповідно до пункту 2-6 Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.''
|-
|17.
|Наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
|''військово-облікові документи з записом щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон зазначених осіб, документи, що підтверджують мету перетину кордону (наприклад, наказ про відрядження за кордон)''
|-
|18.
|Водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України
|''відповідне рішення про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)''
|-
|19.
|Водії транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом
|''за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека''
|-
|20.
|Працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці
|''відповідне рішення про виїзд за межі України''
|-
|21.
|Спортсмени, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;
тренери із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортивні судді та інші фахівці, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортсмени, тренери, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, осіб, що забезпечують організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, спортивних суддів, арбітрів.
|''підтвердні документи щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном''
|-
|22.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах
|1) курсанти закладів освіти:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''довідка від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
2) особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''суднова роль (список осіб суднового екіпажу) (crew list);''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
3) інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
# ''трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання або лист від судновласника, оператора судна про намір укласти з громадянином України трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання''
|-
|23.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, що належать до авіаційного персоналу, є державними інспекторами з авіаційного нагляду або особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби, та працівниками Державного авіаційного підприємства “Україна”, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном або тренажерної підготовки.
|1) Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента):
* засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон.
2) Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента):
* копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
3) Державні інспектори з авіаційного нагляду та особи, уповноважені на проведення перевірок:
* наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок.
4) Працівників Державного авіаційного підприємства “Україна” - наказ підприємства про відрядження працівника за кордон.
|}
== Перетин кордону особами з інвалідністю в умовах надзвичайного або воєнного стану ==
'''Перетинати державний кордон мають право:'''
* особи з інвалідністю за '''наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус''', або п'''енсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”,] “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-15#n14 форми] (далі - документи, що підтверджують інвалідність);
*особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;
*особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено статус "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);
*батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.
== Перетин кордону дітьми в умовах воєнного стану ==
⇒ Супровід '''дітей, хворих на тяжкі хвороби''', які мають ''документи, зазначені в пункту 5 таблиці'', здійснюється матір'ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, а також ''документів, що підтверджують родинні зв'язки'' (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або ''документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину'' (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями) (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Виїзд за межі України '''дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку''' та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:
# паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, на підставі яких [https://dpsu.gov.ua/ Державна прикордонна служба України] (далі - Держприкордонслужба) дозволить перетин державного кордону;
# наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
# письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України] (далі - Насоцслужба). Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв'язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
# запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування''', але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу / працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності документів, передбачених для виїзду дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, а також рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім'ї або дітей, які влаштовані в сім'ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування.

⇒ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку в супроводі одного із законних представників здійснюється за наявності '''письмового погодження''' служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.[[Файл:1404-3.jpg|міні]]
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 16-річного віку''', в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків '''''письмовою заявою''''', завіреною органом опіки та піклування, здійснюється ''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини'' (за відсутності паспорта громадянина України)/''документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону''. При цьому рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів (зазначені в ''таблиці'').

Після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов'язані '''протягом одного робочого дня''' звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
== Перетин кордону військовослужбовців, осіб із складових сил оборони та сил безпеки, які потребують лікування ==
Не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України на '''військовослужбовців''', які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів та які можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України і медичний персонал, що їх супроводжує, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закону України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"].

Виїзд '''осіб із складових сил оборони та сил безпеки''', постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону) та за наявності висновку про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та листа Міністерства охороги здоров'я України про погоджений з іноземною стороною перелік осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

'''Детальніше див.:''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]

'''Сили безпеки''' - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#top Закону України "Про Національну безпеку України"]).

'''Сили оборони''' - Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), тобто батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
== Перетин кордону водіями, працівниками підприємств залізничного транспорту, учасниками спортивних змагань (спортсменів, тренерів, спортивнних суддів та інших фахівців) та членами екіпажів морських суден тощо ==
⇒ Рішення про виїзд за межі України '''водіїв''', що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Міністерством інфраструктури України (Мінінфраструктури) або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у '''листах''' від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
# військових, правоохоронних органів;
# військових адміністрацій;
# медичних закладів;
# відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк '''не більше 6 місяців'''. Водночас, такі водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни встановленої мети виїзду за кордон Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Інформація про '''водіїв''' транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі '''заявки''' ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється таким водієм лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:
# один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;
# два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Зазначені водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 60 календарних днів''' з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Рішення про виїзд за межі України '''працівників підприємств залізничного транспорту''', які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:
* щодо працівників АТ "Українська залізниця" та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, - Мінінфраструктури;
* щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, - обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням таких підприємств.
Рішення про виїзд за межі України приймається на строк '''не більше 6 місяців''' на підставі '''листів''' підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану (пункт 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердними документами для пропуску '''спортсменів''', які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''тренерів''' із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''спортивних суддів та інших фахівців''', що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон є '''рішення''' Міністерство молоді та спорту України щодо включення до складу учасників спортивного заходу.

Такі учасники спортивних змагань можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу (пункт 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів у довільній формі чоловікам віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують '''для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден''', видається [https://marad.gov.ua/ua Адміністрацією судноплавства] у дводенний строк з моменту отримання завірених копій документів від зазначених осіб, за підписом Голови Адміністрації судноплавства або його заступника, яке містить гербову печатку або на яке накладено [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] (пункт 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
[[Файл:Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів моряків.jpg|міні]]
Інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану, після отримання від [https://marad.gov.ua/ua Адміністрації судноплавства] підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів, а також особи, які досягли віку від 18 до 60 років та отримали довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором, зобов'язані особисто '''в семиденний строк''' повідомити відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, та отримати дозвіл на виїзд з місця проживання від керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти СБУ, Служби зовнішньої розвідки України - дозвіл відповідного керівника) для пред'явлення уповноваженим службовим особам Держприкордонслужби під час перетину кордону.

Такі особи можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше строку дії трудового договору (контракту)'''.

'''Важливо!''' [https://marad.gov.ua/ua/news/procedura-otrimannya-dozvolu-dlya-viyizdu-moryakiv-na-robotu Процедура отримання дозволу для виїзду моряків на роботу (роз'яснення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України)]
== Право на перетин кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указом Президента України від 23.01.2023 № 27 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану»] введено в дію рішення РНБО про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, згідно з яким Кабінету Міністрів України доручено внести зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил] щодо перетину державного кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств.'''

28.01.2023 набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил], відповідно до яких члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники, Державний секретар Кабінету Міністрів України, його перший заступник та заступники, Керівник Апарату Верховної Ради України, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств, Керівник Офісу Президента України та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, та їх заступники, Голова Служби безпеки, його перший заступник та заступники, Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники, судді Конституційного Суду України, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники, депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, '''мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.'''

У виняткових випадках пропуск через державний кордон жінки та/або чоловіка, який є одиноким батьком, з числа зазначених осіб, які мають дитину/дітей віком до 18 років (включно), під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.
== Право на першочергове проходження державного кордону ==
Особи з інвалідністю I групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю) (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонської служби України:
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044) 527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).
== Корисні посилання ==
*[https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]
*[https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]
*[https://tripadvisor.mfa.gov.ua/ Корисна інформація від МЗС для громадян України, які планують виїжджати за кордон]
==Див. також==
* [[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Консульський облік громадян України]]
==Отримання правової консультації==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]

Відкриття виконавчого провадження

2023-01-30T15:42:33Z

Halyna.dzhumak: /* Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 у справі за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''забороняється відкриття виконавчих проваджень''' та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

'''[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].'''
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''' (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).
=== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ===
'''Примусове виконання судових рішень''' і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) '''покладається на органи державної виконавчої служби''' '''та''' у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] випадках - '''на приватних виконавців''' (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ).]
== Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Перелік виконавчих документів на підставі рішень,
що підлягають примусовому виконанню (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] )
|-
|1)
|виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
|-
|11)
|судові накази
|-
|2)
|ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом
|-
|3)
|виконавчих написів нотаріусів
|-
|4)
|посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій
|-
|5)
|постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди
|-
|6)
|постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
|-
|7)
|рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|8)
|рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України
|-
|9)
|рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень
|-
|10)
|рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами
|}
== Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець ==
Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], крім:
# Рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# Рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# Рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# Рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
# Рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
# Рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# Рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
# Рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
# Рішень про конфіскацію майна;
# Рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# Інших випадків, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".]
#Рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#n7 частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
== Вимоги до виконавчого документа ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] у виконавчому документі зазначаються:
* назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
* дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
* ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
* резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
* дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
* строк пред’явлення рішення до виконання.
Також додатково у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

'''Якщо''' '''рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів''', а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, '''у виконавчому документі зазначаються''' '''один боржник та один стягувач''', а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ '''підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою'''. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

'''Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа''' відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text "Про електронні документи та електронний документообіг"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги".] Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання.'''
|}
== У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання? ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |'''Виконавчий документ повертається стягувачу виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:'''
|-
|1)
|рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
|-
|2)
|пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
|-
|3)
|боржника визнано банкрутом;
|-
|4)
|Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
|-
|5)
|юридичну особу - боржника припинено;
|-
|6)
|виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження";]
|-
|7)
|виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
|-
|8)
|стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
|-
|9)
|виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
|-
|10)
|виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
|-
|11)
|Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
|-
|12)
|відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
|}
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею''', стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.'''
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! Відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89217726 Постанова Верховного суду від 14.05.2020 у справі № 804/8020/16])'''
|}
== Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки '''пред’явлення виконавчих документів до виконання'''
|-
|Протягом трьох років
|загальний строк пред’явлення виконавчих документів
|-
|Протягом трьох місяців
|посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
|-
|Протягом усього періоду, на який присуджені платежі
|виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо
|}
=== Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання ===
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
* пред’явлення виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
=== Поновлення пропущеного строку ===
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання ==
Стягувач '''після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішен'''ня, виконавцю '''за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.''' '''Право вибору місця відкриття виконавчого провадження''' між кількома органами державної виконавчої служби, '''належить стягувачу.''' Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням''' боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території''', на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]).

'''Пред’явлення виконавчого документа до виконання може бути шляхом безпосереднього звернення до органу державної виконавчої служби''' чи '''приватного виконавця''' або даний виконавчий документ разом із заявою '''може бути направлений для примусового виконання поштою''' з метою гарантії доставки - '''рекомендованим поштовим відправленням.'''

'''Адреси відділів державної виконавчої служби України''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini

'''Адреси приватних виконавців''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv

'''Зразки заяв про примусове виконання рішення''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv

Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, '''потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання,''' це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з '''відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця''' '''про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.'''

Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

'''Не зазначення стягувачем додаткових відомостей,''' що ідентифікують боржника '''не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу''' органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Положення ''частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], де зазначено, що д''о заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, ''визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019]''
|}
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»].

Згідно '''рішення немайнового характеру''' виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає '''про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів''' (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За '''рішенням про встановлення побачення з дитиною''' державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про '''необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням'''.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

'''Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників''' (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) '''одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження''' (ч.5 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"].
== Порядок направлення сторонам постанови про відкриття ==
Відповідно до частини 1 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням'''. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
== Див. також ==
* [https://ukrogis.com/ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ]
* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]
* [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Відкриття виконавчого провадження

2023-01-30T15:28:28Z

Halyna.dzhumak: /* Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 у справі за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''забороняється відкриття виконавчих проваджень''' та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

'''[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].'''
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''' (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).
=== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ===
'''Примусове виконання судових рішень''' і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) '''покладається на органи державної виконавчої служби''' '''та''' у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] випадках - '''на приватних виконавців''' (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ).]
== Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Перелік виконавчих документів на підставі рішень,
що підлягають примусовому виконанню (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] )
|-
|1)
|виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
|-
|11)
|судові накази
|-
|2)
|ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом
|-
|3)
|виконавчих написів нотаріусів
|-
|4)
|посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій
|-
|5)
|постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди
|-
|6)
|постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
|-
|7)
|рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|8)
|рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України
|-
|9)
|рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень
|-
|10)
|рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами
|}
== Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець ==
Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], крім:
# рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
# рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
# рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
# рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
# рішень про конфіскацію майна;
# рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# інших випадків, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".]
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
== Вимоги до виконавчого документа ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] у виконавчому документі зазначаються:
* назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
* дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
* ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
* резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
* дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
* строк пред’явлення рішення до виконання.
Також додатково у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

'''Якщо''' '''рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів''', а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, '''у виконавчому документі зазначаються''' '''один боржник та один стягувач''', а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання.'''
|}
== У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання? ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |'''Виконавчий документ повертається стягувачу виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:'''
|-
|1)
|рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
|-
|2)
|пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
|-
|3)
|боржника визнано банкрутом;
|-
|4)
|Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
|-
|5)
|юридичну особу - боржника припинено;
|-
|6)
|виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження";]
|-
|7)
|виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
|-
|8)
|стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
|-
|9)
|виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
|-
|10)
|виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
|}
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею''', стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.'''
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! Відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89217726 Постанова Верховного суду від 14.05.2020 у справі № 804/8020/16])'''
|}
== Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки '''пред’явлення виконавчих документів до виконання'''
|-
|Протягом трьох років
|загальний строк пред’явлення виконавчих документів
|-
|Протягом трьох місяців
|посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
|-
|Протягом усього періоду, на який присуджені платежі
|виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо
|}
=== Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання ===
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
* пред’явлення виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
=== Поновлення пропущеного строку ===
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання ==
Стягувач '''після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішен'''ня, виконавцю '''за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.''' '''Право вибору місця відкриття виконавчого провадження''' між кількома органами державної виконавчої служби, '''належить стягувачу.''' Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням''' боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території''', на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]).

'''Пред’явлення виконавчого документа до виконання може бути шляхом безпосереднього звернення до органу державної виконавчої служби''' чи '''приватного виконавця''' або даний виконавчий документ разом із заявою '''може бути направлений для примусового виконання поштою''' з метою гарантії доставки - '''рекомендованим поштовим відправленням.'''

'''Адреси відділів державної виконавчої служби України''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini

'''Адреси приватних виконавців''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv

'''Зразки заяв про примусове виконання рішення''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv

Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, '''потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання,''' це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з '''відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця''' '''про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.'''

Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

'''Не зазначення стягувачем додаткових відомостей,''' що ідентифікують боржника '''не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу''' органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Положення ''частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], де зазначено, що д''о заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, ''визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019]''
|}
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»].

Згідно '''рішення немайнового характеру''' виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає '''про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів''' (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За '''рішенням про встановлення побачення з дитиною''' державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про '''необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням'''.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

'''Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників''' (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) '''одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження''' (ч.5 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"].
== Порядок направлення сторонам постанови про відкриття ==
Відповідно до частини 1 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням'''. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
== Див. також ==
* [https://ukrogis.com/ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ]
* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]
* [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу

2023-01-30T15:20:31Z

Halyna.dzhumak: /* Відповідальність платника при проведенні переказу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page Бюджетний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України "Про платіжні послуги" (далі - Закон №1591-IX)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13| Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04| Постанова Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті"]
== Загальна інформація ==
'''Безготівкові розрахунки''' - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 3 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Переказ коштів без відкриття рахунку''' - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 53 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Помилкова платіжна операція''' - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 69 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежна платіжна операція''' - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 42 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежний отримувач''' - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 43 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежний платник''' - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 44 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежний стягувач''' - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 45 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX).]

З огляду на наведені визначення, а також зважаючи на приписи ст. 1071 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], згідно з якими списання банками коштів із рахунків клієнтів здійснюють на підставі розпоряджень останніх, винуватцем помилкового (неналежного) платежу може стати будь-хто: банківська установа, платник коштів чи навіть їх одержувач (стягувач).

Власне, від особи-винуватця помилкових перерахувань коштів залежить і механізм їх повернення «постраждалій» стороні. Тож, розгляньмо всі випадки окремо.
== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті ==
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів''' та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі''' (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку] ).

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. '''Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках''', може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами '''за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я головного управління Казначейства, або''' '''поштовим переказом''' через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

'''Подання''' за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку] '''подається платником до головних управлінь Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ''', або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:
* причини повернення коштів з бюджету;
* найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
* місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
* сума платежу, що підлягає поверненню;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
З метою повернення '''[[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|судового збору]]''' (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства необхідно подати:
* заяву про повернення коштів (судового збору) з бюджету;
* копія судового рішення (ухвали), що набрало законної сили (засвідчена належним чином);
* оригінал платіжного документа або паперову копію електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], та копія паспорта довіреної особи.
=== Операції з повернення у готівковій формі платежів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів ===
Повернення готівкою помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, сплачених фізичними особами, що не мають рахунків у банках, здійснюється:
# З відповідних рахунків, відкритих головними управліннями Казначейства в банках на ім’я головного управління Казначейства, на підставі чеків, виписаних головними управліннями Казначейства на ім’я фізичної особи;
# Поштовими переказами на адреси, визначені в заявах платників або у податкових деклараціях фізичних осіб.
Кошти з відповідних аналітичних рахунків, з яких необхідно зробити повернення, на підставі платіжних доручень головних управлінь Казначейства перераховуються:
# На рахунки, відкриті на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства;
# На рахунки підприємств поштового зв'язку, відкриті в банках.
На підставі відповідних документів, зазначених у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 пункті 5 розділу I Порядку], '''головні управління Казначейства виписують чеки на отримання готівки особами,''' указаними в зазначених документах.

На підставі належно оформлених чеків на отримання готівки фізичні особи, на ім'я яких виписано чеки, отримують готівку з рахунків, відкритих на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства. '''Чеки на отримання готівки пред'являються до оплати в банк протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).'''
=== Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті ===
Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті '''здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют,''' установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.
=== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів ===
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету''' або на єдиний рахунок (у разі його використання) '''податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів,''' перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету,''' а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України) подання подається до відповідного головного управління Казначейства за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку].

У разі '''повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів''' з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, '''до Казначейства подається повідомлення''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2020-%D0%BF#n11 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35'''-1''' Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами)].

'''Повернення таких коштів, здійснюється за повідомленням ДПС без погодження відповідним місцевим фінансовим органом.'''

У разі '''повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені''', контроль за справлянням яких покладено на органи '''Держмитслужби, до Казначейства подається висновок''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-17#n19 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів], затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (зі змінами).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.
=== Повернення платежів, що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами ===
У випадках повернення платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган '''протягом двох робочих днів''' погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, '''скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання''', для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.

Головні управління Казначейства у Донецькій та Луганській областях здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#Text території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень], за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.

Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації протягом двох робочих днів погоджують подання шляхом засвідчення підписом керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертають його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.
== Розгляд поданих документів ==
Заява та подання (дати складання яких не перевищують 30 календарних днів) або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

'''Підстави повернення подання або копії судового рішення, засвідчених належним чином надавачам без виконання:'''
* перевищення встановлених законодавством строків надання заяви та подання до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства;
* невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у поданні або копії судового рішення, засвідченій належним чином, або даним відповідного головного управління Казначейства, Казначейства про зарахування коштів до бюджету;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, не за призначенням;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою;
* порушення встановлених вимог щодо оформлення подання або копії судового рішення (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку]).
== Відповідальність банків при здійсненні помилкового переказу коштів ==
'''Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність''', визначену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Законом України «Про платіжні послуги»], '''за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції''' або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Законом] строків.

'''Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку''' шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Законом строків].

Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків '''зобов’язаний на запит користувача,''' якого він обслуговує, '''невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації''' про платіжну операцію та надати її користувачу '''без стягнення плати.'''

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:
* помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;
* помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;
* платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.
У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг '''зобов’язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу''', а також '''сплатити''' йому '''пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу''' за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, '''але не більше 10 відсотків суми платіжної операції'''.

У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних '''послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника''' (залежно від того, що відбулося раніше) '''переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України''' за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг '''зобов’язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію''' (за наявності такої комісійної винагороди).

'''Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти''', має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача '''у судовому порядку.'''

Надавач платіжних послуг після виявлення помилки одночасно зобов’язаний негайно повідомити неналежного отримувача про виконання помилкової платіжної операції і про необхідність ініціювання ним платіжної операції на еквівалентну суму коштів цьому надавачу платіжних послуг протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення.

Надавач платіжних послуг під час надходження коштів від неналежного отримувача залишає їх у своєму розпорядженні, за умови виконання своїх зобов’язань з відшкодування, передбачених частинами дев’ятою - тринадцятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text статті 86 Законом України «Про платіжні послуги»]. У разі порушення неналежним отримувачем '''триденного строку надавач платіжних послуг має право''' вимагати від неналежного отримувача '''сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу''' за кожний день від дати завершення помилкової платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок платника, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

У разі ненадходження коштів від неналежного отримувача надавач платіжних послуг має право на їх відшкодування у судовому порядку.

Надавач платіжних послуг повинен сприяти платнику в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією шляхом надання доступної йому інформації про таку операцію, у тому числі отриманої на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (ст. 86 ЗУ "Про платіжні послуги)].
== Відповідальність платника при проведенні переказу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text статті 87 Закону України «Про платіжні послуги»], '''платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції.''' У разі '''виявлення невідповідності''' інформації '''платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду''', заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

'''Платник зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг''', що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). '''У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг''', що обслуговує платника, '''звільняється від відповідальності перед платником''' за виконання платіжних операцій.

'''Платник зобов’язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома''', повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку '''про факт виконання з його рахунку неналежної''' або неакцептованої платіжної '''операції для отримання відшкодування''' за такою операцією.

'''Платник має право вимагати відшкодування коштів''' за неналежною платіжною операцією''', за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів''' з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.

Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов’язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text цього Закону.]

== Відповідальність стягувачів при проведенні переказу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text статті 88 Закону України «Про платіжні послуги»], '''неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової''', неналежної або неакцептованої '''платіжної операції зобов’язаний ініціювати платіжну операцію''' на еквівалентну суму коштів, '''зараховану йому внаслідок помилкової''', неналежної або неакцептованої платіжної операції, '''на користь такого надавача платіжних послуг.'''

Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, у разі згоди неналежного отримувача на повернення коштів '''зобов’язаний розблокувати кошти на рахунку неналежного отримувача та повернути їх неналежному платнику''' на підставі наданої неналежним отримувачем платіжної інструкції.

'''У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової,''' неналежної або неакцептованої '''платіжної операції''' на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача '''здійснюється у судовому порядку.'''

У разі порушення строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text частиною першою цієї статті], неналежний отримувач '''зобов’язаний повернути суму помилкової,''' неналежної або неакцептованої '''платіжної операції, та сплатити''' надавачу платіжних послуг '''пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми''' за кожний день від дати завершення такої платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

== Вирішення спору, пов'язаного із здійсненням банками переказу ==
Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судовому порядку]].
[[Категорія: Банківське право]]

Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу

2023-01-30T15:06:09Z

Halyna.dzhumak: /* Відповідальність банків при здійсненні помилкового переказу коштів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон № 2346)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України "Про платіжні послуги" (далі - Закон №1591-IX)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13| Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04| Постанова Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті"]
== Загальна інформація ==
'''Безготівкові розрахунки''' - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 3 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Переказ коштів без відкриття рахунку''' - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 53 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Помилкова платіжна операція''' - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 69 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежна платіжна операція''' - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 42 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежний отримувач''' - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 43 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежний платник''' - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 44 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежний стягувач''' - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 45 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX).]

З огляду на наведені визначення, а також зважаючи на приписи ст. 1071 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], згідно з якими списання банками коштів із рахунків клієнтів здійснюють на підставі розпоряджень останніх, винуватцем помилкового (неналежного) платежу може стати будь-хто: банківська установа, платник коштів чи навіть їх одержувач (стягувач).

Власне, від особи-винуватця помилкових перерахувань коштів залежить і механізм їх повернення «постраждалій» стороні. Тож, розгляньмо всі випадки окремо.
== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті ==
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів''' та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі''' (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку] ).

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. '''Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках''', може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами '''за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я головного управління Казначейства, або''' '''поштовим переказом''' через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

'''Подання''' за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку] '''подається платником до головних управлінь Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ''', або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:
* причини повернення коштів з бюджету;
* найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
* місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
* сума платежу, що підлягає поверненню;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
З метою повернення '''[[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|судового збору]]''' (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства необхідно подати:
* заяву про повернення коштів (судового збору) з бюджету;
* копія судового рішення (ухвали), що набрало законної сили (засвідчена належним чином);
* оригінал платіжного документа або паперову копію електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], та копія паспорта довіреної особи.
=== Операції з повернення у готівковій формі платежів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів ===
Повернення готівкою помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, сплачених фізичними особами, що не мають рахунків у банках, здійснюється:
# З відповідних рахунків, відкритих головними управліннями Казначейства в банках на ім’я головного управління Казначейства, на підставі чеків, виписаних головними управліннями Казначейства на ім’я фізичної особи;
# Поштовими переказами на адреси, визначені в заявах платників або у податкових деклараціях фізичних осіб.
Кошти з відповідних аналітичних рахунків, з яких необхідно зробити повернення, на підставі платіжних доручень головних управлінь Казначейства перераховуються:
# На рахунки, відкриті на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства;
# На рахунки підприємств поштового зв'язку, відкриті в банках.
На підставі відповідних документів, зазначених у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 пункті 5 розділу I Порядку], '''головні управління Казначейства виписують чеки на отримання готівки особами,''' указаними в зазначених документах.

На підставі належно оформлених чеків на отримання готівки фізичні особи, на ім'я яких виписано чеки, отримують готівку з рахунків, відкритих на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства. '''Чеки на отримання готівки пред'являються до оплати в банк протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).'''
=== Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті ===
Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті '''здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют,''' установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.
=== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів ===
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету''' або на єдиний рахунок (у разі його використання) '''податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів,''' перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету,''' а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України) подання подається до відповідного головного управління Казначейства за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку].

У разі '''повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів''' з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, '''до Казначейства подається повідомлення''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2020-%D0%BF#n11 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35'''-1''' Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами)].

'''Повернення таких коштів, здійснюється за повідомленням ДПС без погодження відповідним місцевим фінансовим органом.'''

У разі '''повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені''', контроль за справлянням яких покладено на органи '''Держмитслужби, до Казначейства подається висновок''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-17#n19 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів], затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (зі змінами).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.
=== Повернення платежів, що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами ===
У випадках повернення платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган '''протягом двох робочих днів''' погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, '''скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання''', для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.

Головні управління Казначейства у Донецькій та Луганській областях здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#Text території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень], за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.

Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації протягом двох робочих днів погоджують подання шляхом засвідчення підписом керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертають його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.
== Розгляд поданих документів ==
Заява та подання (дати складання яких не перевищують 30 календарних днів) або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

'''Підстави повернення подання або копії судового рішення, засвідчених належним чином надавачам без виконання:'''
* перевищення встановлених законодавством строків надання заяви та подання до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства;
* невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у поданні або копії судового рішення, засвідченій належним чином, або даним відповідного головного управління Казначейства, Казначейства про зарахування коштів до бюджету;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, не за призначенням;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою;
* порушення встановлених вимог щодо оформлення подання або копії судового рішення (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку]).
== Відповідальність банків при здійсненні помилкового переказу коштів ==
'''Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність''', визначену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Законом України «Про платіжні послуги»], '''за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції''' або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Законом] строків.

'''Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку''' шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Законом строків].

Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків '''зобов’язаний на запит користувача,''' якого він обслуговує, '''невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації''' про платіжну операцію та надати її користувачу '''без стягнення плати.'''

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

* помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;
* помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;
* платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг '''зобов’язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу''', а також '''сплатити''' йому '''пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу''' за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, '''але не більше 10 відсотків суми платіжної операції'''.

У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних '''послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника''' (залежно від того, що відбулося раніше) '''переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України''' за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг '''зобов’язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію''' (за наявності такої комісійної винагороди).

'''Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти''', має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача '''у судовому порядку.'''

Надавач платіжних послуг після виявлення помилки одночасно зобов’язаний негайно повідомити неналежного отримувача про виконання помилкової платіжної операції і про необхідність ініціювання ним платіжної операції на еквівалентну суму коштів цьому надавачу платіжних послуг протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення.

Надавач платіжних послуг під час надходження коштів від неналежного отримувача залишає їх у своєму розпорядженні, за умови виконання своїх зобов’язань з відшкодування, передбачених частинами дев’ятою - тринадцятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text статті 86 Законом України «Про платіжні послуги»]. У разі порушення неналежним отримувачем '''триденного строку надавач платіжних послуг має право''' вимагати від неналежного отримувача '''сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу''' за кожний день від дати завершення помилкової платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок платника, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

У разі ненадходження коштів від неналежного отримувача надавач платіжних послуг має право на їх відшкодування у судовому порядку.

Надавач платіжних послуг повинен сприяти платнику в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією шляхом надання доступної йому інформації про таку операцію, у тому числі отриманої на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (ст. 86 ЗУ "Про платіжні послуги)].

== Відповідальність платника при проведенні переказу ==
Відповідно до статті 33 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.
== Відповідальність стягувачів при проведенні переказу ==
Відповідальність за обгрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання.
== Повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу ==
Банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України. У випадку повернення даної суми банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні.
Якщо триденний строк порушиться, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний
== Вирішення спору, пов'язаного із здійсненням банками переказу ==
Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судовому порядку]].
[[Категорія: Банківське право]]

Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу

2023-01-30T14:43:30Z

Halyna.dzhumak: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон № 2346)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України "Про платіжні послуги" (далі - Закон №1591-IX)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13| Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04| Постанова Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті"]
== Загальна інформація ==
'''Безготівкові розрахунки''' - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 3 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Переказ коштів без відкриття рахунку''' - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 53 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Помилкова платіжна операція''' - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 69 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежна платіжна операція''' - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 42 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежний отримувач''' - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 43 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежний платник''' - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 44 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);]

'''Неналежний стягувач''' - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (п. 45 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX).]

З огляду на наведені визначення, а також зважаючи на приписи ст. 1071 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], згідно з якими списання банками коштів із рахунків клієнтів здійснюють на підставі розпоряджень останніх, винуватцем помилкового (неналежного) платежу може стати будь-хто: банківська установа, платник коштів чи навіть їх одержувач (стягувач).

Власне, від особи-винуватця помилкових перерахувань коштів залежить і механізм їх повернення «постраждалій» стороні. Тож, розгляньмо всі випадки окремо.
== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті ==
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів''' та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі''' (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку] ).

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. '''Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках''', може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами '''за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я головного управління Казначейства, або''' '''поштовим переказом''' через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

'''Подання''' за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку] '''подається платником до головних управлінь Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ''', або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:
* причини повернення коштів з бюджету;
* найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
* місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
* сума платежу, що підлягає поверненню;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
З метою повернення '''[[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|судового збору]]''' (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства необхідно подати:
* заяву про повернення коштів (судового збору) з бюджету;
* копія судового рішення (ухвали), що набрало законної сили (засвідчена належним чином);
* оригінал платіжного документа або паперову копію електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], та копія паспорта довіреної особи.
=== Операції з повернення у готівковій формі платежів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів ===
Повернення готівкою помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, сплачених фізичними особами, що не мають рахунків у банках, здійснюється:
# З відповідних рахунків, відкритих головними управліннями Казначейства в банках на ім’я головного управління Казначейства, на підставі чеків, виписаних головними управліннями Казначейства на ім’я фізичної особи;
# Поштовими переказами на адреси, визначені в заявах платників або у податкових деклараціях фізичних осіб.
Кошти з відповідних аналітичних рахунків, з яких необхідно зробити повернення, на підставі платіжних доручень головних управлінь Казначейства перераховуються:
# На рахунки, відкриті на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства;
# На рахунки підприємств поштового зв'язку, відкриті в банках.
На підставі відповідних документів, зазначених у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 пункті 5 розділу I Порядку], '''головні управління Казначейства виписують чеки на отримання готівки особами,''' указаними в зазначених документах.

На підставі належно оформлених чеків на отримання готівки фізичні особи, на ім'я яких виписано чеки, отримують готівку з рахунків, відкритих на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства. '''Чеки на отримання готівки пред'являються до оплати в банк протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).'''
=== Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті ===
Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті '''здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют,''' установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.
=== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів ===
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету''' або на єдиний рахунок (у разі його використання) '''податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів,''' перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету,''' а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України) подання подається до відповідного головного управління Казначейства за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку].

У разі '''повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів''' з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, '''до Казначейства подається повідомлення''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2020-%D0%BF#n11 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35'''-1''' Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами)].

'''Повернення таких коштів, здійснюється за повідомленням ДПС без погодження відповідним місцевим фінансовим органом.'''

У разі '''повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені''', контроль за справлянням яких покладено на органи '''Держмитслужби, до Казначейства подається висновок''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-17#n19 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів], затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (зі змінами).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.
=== Повернення платежів, що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами ===
У випадках повернення платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган '''протягом двох робочих днів''' погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, '''скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання''', для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.

Головні управління Казначейства у Донецькій та Луганській областях здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#Text території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень], за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.

Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації протягом двох робочих днів погоджують подання шляхом засвідчення підписом керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертають його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.
== Розгляд поданих документів ==
Заява та подання (дати складання яких не перевищують 30 календарних днів) або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

'''Підстави повернення подання або копії судового рішення, засвідчених належним чином надавачам без виконання:'''
* перевищення встановлених законодавством строків надання заяви та подання до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства;
* невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у поданні або копії судового рішення, засвідченій належним чином, або даним відповідного головного управління Казначейства, Казначейства про зарахування коштів до бюджету;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, не за призначенням;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою;
* порушення встановлених вимог щодо оформлення подання або копії судового рішення (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку]).
== Відповідальність банків при здійсненні помилкового переказу коштів ==
Відповідно до статті 32 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

У разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
== Відповідальність платника при проведенні переказу ==
Відповідно до статті 33 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.
== Відповідальність стягувачів при проведенні переказу ==
Відповідальність за обгрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання.
== Повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу ==
Банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України. У випадку повернення даної суми банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні.
Якщо триденний строк порушиться, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний
== Вирішення спору, пов'язаного із здійсненням банками переказу ==
Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судовому порядку]].
[[Категорія: Банківське право]]

Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу

2023-01-26T13:04:54Z

Halyna.dzhumak: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон № 2346)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України Про платіжні послуги]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13| Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04| Постанова Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті"]
== Загальна інформація ==
'''Переказ коштів (далі – переказ)''' – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

'''Помилковий переказ''' — це рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми в готівковій формі (п. 1.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346]);

'''Неналежний переказ''' — рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій або майновій формі (п. 1.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346]);

'''Неналежний отримувач''' — особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі (п. 1.23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346]);

'''Неналежний платник''' — особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів (п. 1.32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346]).

З огляду на наведені визначення, а також зважаючи на приписи ст. 1071 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та п. 32.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346], згідно з якими списання банками коштів із рахунків клієнтів здійснюють на підставі розпоряджень останніх, винуватцем помилкового (неналежного) платежу може стати будь-хто: банківська установа, платник коштів чи навіть їх одержувач (стягувач).

Власне, від особи-винуватця помилкових перерахувань коштів залежить і механізм їх повернення «постраждалій» стороні. Тож, розгляньмо всі випадки окремо.
== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті ==
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів''' та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі''' (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку] ).

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. '''Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках''', може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами '''за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я головного управління Казначейства, або''' '''поштовим переказом''' через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

'''Подання''' за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку] '''подається платником до головних управлінь Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ''', або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:
* причини повернення коштів з бюджету;
* найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
* місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
* сума платежу, що підлягає поверненню;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
З метою повернення '''[[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|судового збору]]''' (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства необхідно подати:
* заяву про повернення коштів (судового збору) з бюджету;
* копія судового рішення (ухвали), що набрало законної сили (засвідчена належним чином);
* оригінал платіжного документа або паперову копію електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], та копія паспорта довіреної особи.
=== Операції з повернення у готівковій формі платежів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів ===
Повернення готівкою помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, сплачених фізичними особами, що не мають рахунків у банках, здійснюється:
# З відповідних рахунків, відкритих головними управліннями Казначейства в банках на ім’я головного управління Казначейства, на підставі чеків, виписаних головними управліннями Казначейства на ім’я фізичної особи;
# Поштовими переказами на адреси, визначені в заявах платників або у податкових деклараціях фізичних осіб.
Кошти з відповідних аналітичних рахунків, з яких необхідно зробити повернення, на підставі платіжних доручень головних управлінь Казначейства перераховуються:
# На рахунки, відкриті на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства;
# На рахунки підприємств поштового зв'язку, відкриті в банках.
На підставі відповідних документів, зазначених у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 пункті 5 розділу I Порядку], '''головні управління Казначейства виписують чеки на отримання готівки особами,''' указаними в зазначених документах.

На підставі належно оформлених чеків на отримання готівки фізичні особи, на ім'я яких виписано чеки, отримують готівку з рахунків, відкритих на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства. '''Чеки на отримання готівки пред'являються до оплати в банк протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).'''
=== Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті ===
Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті '''здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют,''' установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.
=== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів ===
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету''' або на єдиний рахунок (у разі його використання) '''податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів,''' перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету,''' а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України) подання подається до відповідного головного управління Казначейства за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку].

У разі '''повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів''' з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, '''до Казначейства подається повідомлення''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2020-%D0%BF#n11 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35'''-1''' Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами)].

'''Повернення таких коштів, здійснюється за повідомленням ДПС без погодження відповідним місцевим фінансовим органом.'''

У разі '''повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені''', контроль за справлянням яких покладено на органи '''Держмитслужби, до Казначейства подається висновок''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-17#n19 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів], затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (зі змінами).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.
=== Повернення платежів, що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами ===
У випадках повернення платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган '''протягом двох робочих днів''' погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, '''скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання''', для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.

Головні управління Казначейства у Донецькій та Луганській областях здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#Text території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень], за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.

Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації протягом двох робочих днів погоджують подання шляхом засвідчення підписом керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертають його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.
== Розгляд поданих документів ==
Заява та подання (дати складання яких не перевищують 30 календарних днів) або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

'''Підстави повернення подання або копії судового рішення, засвідчених належним чином надавачам без виконання:'''
* перевищення встановлених законодавством строків надання заяви та подання до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства;
* невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у поданні або копії судового рішення, засвідченій належним чином, або даним відповідного головного управління Казначейства, Казначейства про зарахування коштів до бюджету;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, не за призначенням;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою;
* порушення встановлених вимог щодо оформлення подання або копії судового рішення (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку]).
== Відповідальність банків при здійсненні помилкового переказу коштів ==
Відповідно до статті 32 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

У разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
== Відповідальність платника при проведенні переказу ==
Відповідно до статті 33 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.
== Відповідальність стягувачів при проведенні переказу ==
Відповідальність за обгрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання.
== Повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу ==
Банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України. У випадку повернення даної суми банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні.
Якщо триденний строк порушиться, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний
== Вирішення спору, пов'язаного із здійсненням банками переказу ==
Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судовому порядку]].
[[Категорія: Банківське право]]

Порядок звернення стягнення на майно боржника

2022-12-30T09:26:01Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з питань банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закон України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) визначені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Законом] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Однак за рішеннями про стягнення аліментів вказаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон] не діє, так, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
|}
==Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника==
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина перша статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить '''постанову'''.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина друга статті 48 Закону]).

'''Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти:'''
#На рахунках платників у системі електронного адміністрування [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]], кошти на електронних рахунках платників акцизного податку;
#На кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закону України "Про ринок електричної енергії"];
#На поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n261 статті 191 Закону України "Про теплопостачання"];
#На поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами;
#На поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n388 статті 261 Закону України "Про теплопостачання"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#n296 статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"];
#На спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"];
#На кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 абзац другий частини другої статті 48 Закону]).
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного робочого дня після вилучення'', про що складається акт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина третя статті 48 Закону]).

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт ''не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення''. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, '''відкритих після винесення постанови про накладення арешту''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина четверта статті 48 Закону]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 Закон] визначає, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника – юридичної особи у банках чи інших фінансових установах '''боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах''', виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Такі дії та вони кваліфікувалися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2729 статтею 382 Кримінального кодексу України] ("Невиконання судового рішення") - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

''У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача,'' стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина п'ята статті 48 Закону]).

''Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом,'' з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина шоста статті 48 Закону]).

'''Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.''' У подальшому така перевірка проводиться виконавцем '''не менше одного разу на два тижні -''' щодо виявлення рахунків боржника, '''не менше одного разу на три місяці -''' щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника ''(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина восьма статті 48 Закону]).
==Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті==
*''У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина перша статті 49 Закону]).
*
*''У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частини першої статті 49 Закону].
*
*''У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті'' виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частинами першою і другою статті 49 Закону], дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Витрати у зв’язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов’язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина п'ята статті 49 Закону]).

'''Детальніше див.:''' "[[Звернення стягнення на доходи боржника]]"
==Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи==
'''Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.''' При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина перша статті 50 Закону]).

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина друга статті 50 Закону]).

''У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати'' ('''тобто з 01 січня 2022 року становить 130000 грн., з 01 жовтня 2022 року - 134000 грн.'''), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина сьома статті 48 Закону]).

''У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти'', необхідний попередній дозвіл органів [[Опіка і піклування над дітьми|опіки та піклування]], що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n370 пунктом 9 частини першої статті 37 Закону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text пункт 30 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5] (далі - Інструкція).

''У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна'' виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина третя статті 50 Закону]).

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина четверта статті 50 Закону]).

''У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|не зареєстровано]] в установленому законом порядку,'' виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

''У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації,'' виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина п'ята статті 50 Закону]).
==Звернення стягнення на заставлене майно==
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах (частина третя статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з питань банкрутства]).

'''Детальніше див.:''' [[Звернення стягнення на предмет застави]]

'''Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:'''
#Право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
#Вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
#Наявна письмова згода заставодержателя.
''У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом,'' на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 пункту 15 частини першої статті 39 Закону].

'''Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина третя статті 51 Закону]).

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом].

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n444 пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 Закону], після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується [[Порядок сплати виконавчого збору|виконавчий збір]]. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 Законом].

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Примусове звернення стягнення на предмет [[Договір іпотеки|іпотеки]] здійснюється виконавцем з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина сьома статті 51 Закону]).
==Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==
Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи; у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом].

Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина перша статті 52 Закону]).

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина друга статті 52 Закону]).

'''Увага!''' Не підлягають арешту в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 Законом], кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86989717 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19] встановлено, що рахунки по виплаті заробітної плати відносяться до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (Державна казначейська служба України), у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина третя статті 52 Закону]).

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, що унормовано нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частинами 3, 4 статті 59 Закону]. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина четврета статті 52 Закону]).

'''У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості,''' стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина п'ята статті 52 Закону]).

'''У разі якщо на зазначене у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частині п’ятій статті 52 Закону] майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:'''
#Майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер’єру офісів, готова продукція та товари тощо);
# Об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 статтею 52 Закону].
==Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб==
'''Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина перша статті 53 Закону]).

Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом] порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина друга статті 53 Закону]).

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі '''ухвали суду''' в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 Законом].

За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.
===Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю===
Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1107 частина перша статті 531 Закону]).
==Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця==
Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податковиз органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n523 частина перша статті 54 Закону]).

Податкові органи '''зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги''' виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.
==Майно, на яке не може бути звернено стягнення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n995 Переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами] стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):
#Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).
# Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.
#Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.
#Один холодильник на сім’ю.
#Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон - на кожну особу.
# Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.
#Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.
# Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.
#Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.
#Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).
#Сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.
#Технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.
# Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.
==Арешт і вилучення майна (коштів) боржника==
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина перша статті 56 Закону]).

'''Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.'''

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

'''Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частини друга статті 56 Закону]).

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

'''Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина третя статті 56 Закону]).

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина п'ята статті 56 Закону]).

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим.

'''У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:'''
#Якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
#Якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;
#Якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина шоста статті 56 Закону]).

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але '''не раніше ніж через п’ять робочих днів''' після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина сьома статті 56 Закону]).

Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частита восьма статті 56 Закону]).

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина дев'ята статті 56 Закону]).

Виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо '''протягом п’яти днів з дня його накладення''' стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
==Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника==
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина перша статті 57 Закону]).

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у '''10-денний строк''' з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

'''Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина друга статті 57 Закону]).

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина третя статті 57 Закону]).

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина четврета статті 57 Закону]).

'''Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.''''' У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право '''оскаржити''' '' їх у судовому порядку '''в 10-денний строк''' з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина п'ята статті 57 Закону]).

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

'''Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання.''' Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина шоста статті 57 Закону]).

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
==Зберігання майна, на яке накладено арешт ==
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частині восьмій статті 56 Закону], передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина перша статті 58 Закону]).

'''Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування'''.

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина третя статті 58 Закону]).

'''Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу.''' Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Порядок і умови зберігання зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частині восьмій статті 56 Закону] майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина п'ята статті 58 Закону]).

Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина шоста статті 58 Закону]).
==Зняття арешту з майна==
Щодо зняття арешту з майна боржника '''детальніше див.:''' [[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]]
==Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі==
Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає '''акт передачі.''''' У'' разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає '''акт про неможливість виконання рішення,''' що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n580 частина перша статті 60 Закону]).

У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.
==Реалізація майна, на яке звернено стягнення==
Щодо реалізації майна, на яке звернуто стягнення '''детальніше див.:''' [[Порядок реалізації арештованого майна]]

У разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина шоста статті 61 Закон]).

У разі якщо стягувач '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина сьома статті 61 Закону]).

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний '''протягом 10 робочих днів''' з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.

За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина восьма статті 61 Закону]).

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n452 статтею 46 Закону] (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України "Про заставу"] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]), а в межах однієї черги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n452 статтею 46 Закону], - у порядку надходження виконавчих документів на виконання.
==Виконання рішення про конфіскацію майна==
Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 Законом].

'''Детальніше див.:''' [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях]]

Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 "Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби"].
==Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104593363 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі № 480/5060/20'''] - щодо обов'язку державного виконавця повідомляти боржника про опис майна ''(ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, не передбачено обов'язок державного виконавця повідомляти боржника про опис майна).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105110382 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 2-591/11'''] - щодо процесуальної форми звернення державного (приватного) виконавця за вирішенням питання про визначення частки майна боржника у спільному майні (''в разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. В останньому випадку суд має або закрити провадження (якщо порушені правила про юрисдикцію спору), або залишити заяву (подання) без розгляду (якщо правила про юрисдикцію спору не порушені)''.
*'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104747629 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 по справі № 904/4790/20] -''' щодо дій виконавця у процедурі передачі боржником за погодженням із стягувачем частки в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом ''(у випадку передачі частки від боржника стягувачу за взаємною згодою виконавець, перш ніж погоджувати договір про передачу частки стягувачу, відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що застосовується за аналогією закону (частина перша статті 8 ЦК України) має запропонувати іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону, за ціною, що визначається за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження відповідно до частини першої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105249398 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 по справі № 2/0301/806/11'''] - щодо наявності підстав для збереження чинності арешту майна боржника у разі повного виконання виконавчого документа ''(арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню. Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні. При цьому наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном'').
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Зупинення виконавчих дій

2022-12-30T09:07:57Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== '''Підстави та строки зупинення виконавчих дій''' ==
Сттатею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2711-15 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"], крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
|до закінчення процедури погашення заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії"
|-
|8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов’язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні)
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|
|-
|12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об’єкта приватизації
|-
|12'''-1''') відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов’язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;
|
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|-
|15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1639-20#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"]
|-
|16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов’язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.
|
|-
|17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"
|на час позбавлення особи особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення такої особи
|}
=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''
== '''Порядок зупинення виконавчих дій''' ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадків, передбачених пунктами 10,15 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]
=== '''Зупинення вчинення виконавчих дій стягувачами за якими є Російська Федерація''' ===
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року], передбачається '''зупинення вчинення виконавчих дій''' та забороняється заміна '''стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:'''
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, що створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
== '''Зупинення вчинення виконавчих дій на період дії воєнного стану''' ==
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України з'''упиняється''' у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у '''виконавчих провадженнях з виконання рішень''' (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), '''боржниками за якими є''' підприємства '''оборонно-промислового комплексу,''' визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, '''органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України''', '''<big>рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості</big> <big>за житлово-комунальні послуги</big> в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних''' (бойових) дій, '''або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)''' відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, '''або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-20#Text (''Законом № 2456-IX від 27.07.2022).'']

'''Дія заборони, не поширюється на рішення''', стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати

2022-12-29T16:04:23Z

Halyna.dzhumak: /* Звільнення від сплати єдиного внеску */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»], в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»],''' відповідно до якого з '''1 березня 2022 року до припинення воєнного стану, а також протягом 12 місяців після такого припинення''' фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, мають право не сплачувати єдиний внесок '''за себе'''.

'''На період мобілізації''' '''роботодавці''' – платники єдиного податку, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], фізичні особи - підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, '''мають право''' за власним рішенням '''не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників''', призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

'''Штрафи та пеня''' за порушення у зв’язку зі сплатою єдиного внеску '''не застосовуються''' протягом дії воєнного стану та 3 місяців після його припинення.
|}
==Загальні положення==
'''Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування''' (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в '''обов'язковому порядку''' та на '''регулярній основі''' з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (''соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] (далі - Закон) встановлено розмір мінімального страхового внеску, який підлягає сплаті щомісяця.

'''Мінімальний страховий внесок''' - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

'''Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску''' - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
==Платники єдиного соціального внеску==
Платниками єдиного внеску є:
*роботодавці;
*фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]];
*особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*члени [[Створення фермерського господарства|фермерського господарства]], якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
*особи, які беруть [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування]];
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин (Міністерство закордонних справ України), уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період (Міністерство оборони України), - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 стаття 4 Закону]).
==Порядок сплати єдиного внеску роботодавцями==
===Роботодавці в загальному ===
До роботодавців, як платників єдиного внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 згідно підпункту 1 частини першої статті 4 Закону] '''відносяться''':
*'''підприємства, установи та організації, інші юридичні особи''', утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
*'''фізичні особи - підприємці''', зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору);
*'''фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно''', та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]);
*'''філії, представництва, інші відокремлені підрозділи''' підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
*'''дипломатичні представництва і консульські установи''' іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
*'''інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції''' (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору).
Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»], та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
===Окремі роботодавці===
'''Окремо до числа роботодавців відносяться''' підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
*військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text «Про військовий обов'язок і військову службу»];
*[[Патронатна сім’я: поняття та порядок створення|патронатних вихователів]], батьків-вихователів [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]], [[Прийомна сім’я|прийомних батьків]], якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
*осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують [[Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок|допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами]];
*осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
*осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;
*одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Єдиний внесок для таких платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
===Порядок сплати єдиного внеску===
Платники єдиного внеску, що відносяться до роботодавців [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 згідно з підпунктом 1 частини першої статті 4 Закону] зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 20 числа наступного місяця''', крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 28 числа наступного місяця''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n234 частина восьма статті 9 Закону]).

При цьому платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
==Порядок сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, самозайнятими особами та членами фермерського господарства==
===Нарахування єдиного внеску===
Єдиний соціальний внесок для:
*фізичних осіб - підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування;
*осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
нараховується - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню [[Податок на доходи фізичних осіб|податком на доходи фізичних осіб]]. При цьому сума єдиного внеску '''не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону]).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 Закону]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
===Нарахування єдиного внеску для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування===
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
===Строк сплати єдиного внеску===
Фізичні особи-підприємці, самозайняті особи та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до '''20 числа місяця''', що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Варто звернути увагу, що останнім днем сплати єдиного внеску в даному випадку має бути 19 число відповідного місяця.
==Звільнення від сплати єдиного внеску==
Фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсію за віком]], або [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери|за вислугу років]], або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільної участі]] у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Окрім того, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковуватиметься у податковому органі як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Також, фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність і, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"], звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 Законом]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 Закону]).

==== Звільнення від сплати єдиного внеску на період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ====
'''Платники єдиного внеску''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text статтею 4 цього Закону], '''з числа осіб, стосовно яких''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n2 Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, '''якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску''', після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації), від виконання обов’язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text частиною другою статті 6 цього Закону,] '''сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.'''

За осіб, зазначених вище, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text (пункт 98 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").]

==Див. також==
*

*[[Сплата єдиного внеску за осіб районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення]]
*[[Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
*[[Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника]]
*[[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)]]
[[Категорія:Податкове право]]

Правнича допомога

2022-12-29T15:42:21Z

Halyna.dzhumak: /* Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2022 рік"]
== Поняття безоплатної правової допомоги ==
[[Файл:Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД.jpg|міні|Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД]]
'''Безоплатна правова допомога''' - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Держава визначила два види безоплатної правової допомоги:

1) безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

2) безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
[[Файл:Безоплатна правова допомога.png|міні]]
== Первинна правова допомога ==
=== Види первинної правової допомоги ===
# надання правової інформації;
# надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
# складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
#надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок;
# надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та [[Медіація|медіації]].
=== Суб'єкти права на безоплатну первинну правову допомогу ===
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
=== Суб'єкти надання безоплатної первинної правової допомоги ===
Субʼєктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
# органи виконавчої влади;
# органи місцевого самоврядування;
# фізичні та юридичні особи приватного права;
# спеціалізовані установи;
#центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
== Безоплатна вторинна правова допомога ==
=== Поняття безоплатної вторинної правової допомоги ===
[[Файл:Розмір доходу на БВПД.jpg|міні]]
'''Безоплатна вторинна правова допомога''' - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
=== Види безоплатної вторинної правової допомоги ===
# захист;
# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
# складення документів процесуального характеру.
=== Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу ===
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб:
* особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону];

* діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону];

* внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону];
* громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* громадяни України - власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статті 13 цього Закону];
*громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України
* особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону]
* особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону];
* особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону]
* особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону];
* особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]
* особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону], з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;
* особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;
* особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - на правові послуги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n83 пунктами 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n84 3] частини другої статті 13 цього Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів;
* ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]
* особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], - до моменту прийняття рішення про надання такого статусу
* особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді
* особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді
* особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією;
* особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону].
* потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту, - на правові послуги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n83 пунктами 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n84 3] частини другої статті 13 цього Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень";
* викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правових послуг, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону];
*особи, стосовно яких згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, - на всі види правових послуг, передбачених частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text другою статті 13 цього Закону], на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
[[Файл:Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства.jpg|міні|Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства]]
19 листопада 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей»].

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.
=== Суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
[[Файл:Отримання БПД за кордоном.png|міні|Отримання БПД за кордоном]]
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
# центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
=== Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ===
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
# особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону];
# особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
# вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
# особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
# особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
=== Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:
# особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
# обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону], припинили своє існування;
# особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону];
# особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;
# особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні;
# особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.
=== Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу ===
Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у разі:
# Хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# Неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору;
#Відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом];
#Зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
#Припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#Неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#Припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#Зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
#Виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
#Наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокат, який призначається на заміну іншого адвоката, зобов'язаний вжити заходів для усунення недоліків у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, які мали місце до його призначення.
== Див. також ==
* [[Правові послуги]]
* [[Договір про надання правової допомоги]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Порядок виплати допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям на період карантину

2022-11-17T13:48:18Z

Halyna.dzhumak:

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20 Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-2020-%D0%BF Порядок виплати допомоги на дітей фізичним особам ― підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 329]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1171-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 № 1171 “Деякі питання виплати соціальної допомоги на дітей фізичним особам - підприємцям”]
== '''Хто має право на отримання допомоги?''' ==
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-socialnoyi-pidtrimki-a329 Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам ― підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 329] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 432 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 і від 22 квітня 2020 р. № 329“], '''допомога на дітей призначається і виплачується фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, які:'''
* сплатили єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за усі місяці 2019 року або протягом усіх місяців 2019 року після державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
* або зареєструвалися як фізичні особи - підприємці у січні - березні 2020 р.;
* або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу та звільнені від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
'''Допомога''' на дітей призначається і '''виплачується також''' фізичним особам - підприємцям, '''які до березня 2020 р. (включно) перейшли на спрощену систему оподаткування та обрали першу або другу групу платників єдиного податку.'''

Допомога на дітей фізичним особам - підприємцям, зазначеним в абзацах третьому та четвертому цього пункту, '''які звернулися за її призначенням у травні - червні 2020 р., призначається та виплачується починаючи з травня 2020 року.''' Вищезазначена допомога призначається і виплачується '''громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні.'''
== '''Куди звертатися за призначенням і виплатою допомоги на дітей?''' ==
[[Файл:Допомога на дітей фізичної особи-підприємця.jpg|міні]]
'''Допомога призначається та виплачується органом соціального захисту населення''' за зареєстрованим місцем проживання або фактичним місцем проживання фізичної особи — підприємця. Допомога на дітей за фактичним місцем проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги проводиться органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.
== '''На який період призначається допомога?''' ==
Допомога на дітей призначається '''на період карантину,''' встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, '''та на один місяць після дати його відміни.'''
== '''До якого віку дитини призначається допомога? Розмір допомоги''' ==
Одному з батьків (опікуну) на кожну '''дитину до досягнення нею 10 річного віку (включно) у розмірі прожиткового мінімуму,''' встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020 р., і виплачується щомісяця за повний місяць. '''Розмір прожиткового мінімуму на дітей:'''
* віком до 6 років - 1779 гривень,
* дітей віком від 6 до 18 років – 2218 гривень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20 (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік")].
Після '''досягнення шестирічного віку дитиною,''' на яку виплачується допомога на дітей, її '''розмір переглядається з урахуванням відповідного розміру''' прожиткового мінімуму з наступного місяця.
== '''Перелік документів, які необхідні для призначення допомоги''' ==
Для призначення допомоги на дітей '''заявник (підприємець) подає або надсилає до органу соціального захисту населення:'''
* заяву за зразком [[Файл:Microsoft Word Document.docx|міні]] у паперовій або електронній формі із зазначенням рахунка в установі уповноваженого банку. '''Заявник самостійно вибирає уповноважений банк''' для зарахування коштів;
* копії свідоцтв про народження дітей або виданих компетентними органами іноземної країни і легалізованих в установленому порядку документів, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (для дітей віком до 10 років);
* довідку з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7), крім осіб, зазначених в абзацах третьому і четвертому пункту 3 цього Порядку;
* копію документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства);
* копію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
{| class="wikitable"
|Заявник (підприємець) '''може подати заяву в електронній формі''' за допомогою '''електронного цифрового підпису перейшовши на сайт Міністерства соціальної політики України''' https://www.msp.gov.ua/ - '''розділ «Е-СЕРВІСИ»''' (посилання https://www.msp.gov.ua/main/Eservices.html) - розділ '''"ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ ФОП"'''. До заяви в електронній формі заявник '''подає такі ж документи, які зазначені вище у сканованому вигляді.'''
|}
Також дану заяву можна подати скориставшись '''Єдиним порталом державних послуг «Дія»''' (посиланням https://diia.gov.ua/). Щоб отримати роз'яснення щодо створення електронного цифрового підпису рекомендую перейти за посиланням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|Порядок отримання електронного цифрового підпису]]. Слід зазначити, що '''документи із заявою''' про отримання такої допомоги '''можна подати уповноваженій особі сільської, селищної ради, об’єднаної територіальної громади,''' з метою передачі до відповідного органам соціального захисту населення.
'''Якщо до заяви''', поданої у паперовій формі, '''не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявнику,''' які документи повинні бути подані додатково. Якщо зазначені '''документи будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця''' з дня звернення за призначенням допомоги на дітей, т'''ака допомога призначається з місяця звернення.'''
=== '''Як самостійно отримати довідку ПФУ Форми ОК-7?''' ===
За допомогою цифрового електронного підпису самостійно можна отримати необхідну нам '''довідку Форми ОК-7''' перейшовши на '''веб-портал Пенсійного Фонду України''', розділ '''«Портал електронних послуг»''' (посиланням https://portal.pfu.gov.ua/). Після чого у власному кабінеті особи переходимо у бокову вкладку '''Комунікації з ПФУ''' обираємо пункт '''Запит на отримання електронних документів''', тип звернення: '''«Довідка ОК-7».''' '''Формуємо даний запит та відправляємо його''' на опрацювання за допомогою електронного цифрового підпису. '''У пункті «Мої звернення» вкладці «Виконано» отримуємо результати обробки звернення''' та зберігаємо '''на комп’ютер чи інший пристрій.'''
== '''Термін призначення допомоги''' ==
Документи, необхідні для призначення допомоги на дітей, розглядаються органом соціального захисту населення '''протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви з усіма необхідними документами.''' Перевірка належності фізичної особи — підприємця до першої або другої групи платників єдиного податку проводиться органом соціального захисту населення з використанням даних з Реєстру платників єдиного податку. '''Про призначення допомоги на дітей чи про відмову''' в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення '''орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення, у тому числі в електронній формі''' (у разі подання заяви та документів в електронній формі).
== '''Припинення виплати допомоги''' ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Виплата допомоги на дітей припиняється у разі:
|-
|позбавлення отримувача батьківських прав;
|
|-
|відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав;
| rowspan="5" |В даних випадках виплата допомоги на дітей
припиняється на підставі пропозицій центру

соціальних служб, служби у справах дітей або

уповноваженої особи, визначеної виконавчим

органом сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади
|-
|тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
|-
|перебування отримувача під вартою на час слідства, у місцях позбавлення волі, за рішенням суду, розшуку отримувача органами Національної поліції;
|-
|смерті дитини;
|-
|смерті отримувача.
|}
Виплата допомоги на дітей '''припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини''', за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу. '''Отримувач''' даної допомоги '''у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати''' допомоги, '''зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомити''' про це '''органам соціального захисту населення.'''
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! Даний вид допомоги''' '''не призначається на дітей,''' на '''яких виплачується компенсація послуги “муніципальна няня”'''. Одержання отримувачем інших видів допомоги, не впливає на призначення та виплату допомоги на дітей.
|}
Я'''кщо отримувач допомоги змінив місце проживання допомоги''' виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання '''з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання.'''
== '''Див. також''' ==
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
* '''[https://www.msp.gov.ua/ Міністерство соціальної політики України]'''
*[[Форма ОК-5 та форма ОК-7: отримання та використання]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]

Компенсаційні виплати для пенсіонерів

2022-11-17T13:41:14Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/849-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року № 849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому"]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-dodatkovij-socialnij-zahist-okrem-a963 Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 963 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому"]
== Підвищення пенсійних виплат для пенсіонерів ==
З метою здійснення послідовних заходів щодо '''підтримки найбільш вразливих категорій осіб, які досягли відповідного вік'''у та мають тривалий страховий стаж, Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/849-2020-%D0%BF#Text постанову від 16 вересня 2020 року № 849 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому»,] якою встановлено розмір компенсаційних виплат для пенсіонерів, яким виповнилося 80 років і більше та для пенсіонерів, яким виповнилося 75 років до досягнення 80-річного віку. Такі доплати нараховуються органами Пенсійного фонду України автоматично, без звернення зазначених осіб до пенсійного фонду.
== Компенсаційна виплата для пенсіонерів, яким виповнилося 80 років і більше ==
'''З 1 березня 2021 р.''' особам, яким виповнилося '''80 років і більше, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат''' з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, '''не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні,''' з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії '''за 2020 рік (10 340 гривень 35 копійок),''' щомісячну компенсаційну '''виплату в розмірі до 500 гривень''' у межах зазначеного розміру.

Щомісячна компенсаційна виплата особам, які отримують пенсію та досягли 80-річного віку після 1 березня 2021 р., встановлюється і виплачується '''з дати досягнення ними зазначеного віку.'''

'''Якщо''' при нарахуванні вищезазначеної компенсаційної виплати загальний '''розмір пенсійних виплат,''' у осіб які отримують пенсію за віком з урахуванням страхового стажу для чоловіків 25 років, а для жінок 20 років страхового стажу, '''не досягає 2600 гривень, таким особам надається доплата до пенсії в''' сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
== Компенсаційна виплата для пенсіонерів, яким виповнилося 75 років до досягнення 80-річного віку ==
'''З 1 жовтня 2021 р.''' особам, яким виповнилося '''75 років до досягнення 80-річного віку''', '''у яких щомісячний розмір пенсійних виплат''' з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, '''не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні,''' з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за '''2020 рік (10 340 гривень 35 копійок),''' щомісячну компенсаційну '''виплату в розмірі до 400 гривень''' у межах зазначеного розміру.

Також таку компенсацію зможуть отримати пенсіонери, які отримують пенсію та досягли 75 років до досягнення 80-річного віку після 1 жовтня 2021 р., яка буде встановлена та виплачена '''з дати досягнення ними зазначеного віку.'''

'''Якщо''' при нарахуванні вищезазначеної компенсаційної виплати загальний '''розмір пенсійних виплат,''' у осіб які отримують пенсію за віком з урахуванням страхового стажу для чоловіків 25 років, а для жінок 20 років страхового стажу, '''не досягає 2500 гривень,''' '''таким особам надається доплата до пенсії''' в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
== Порядок збільшення розміру щомісячної компенсаційної виплати ==
Слід зазначити, що '''починаючи з 2022 року щороку з 1 березня''', '''розміри щомісячної компенсаційної виплати, будуть збільшуватися''' відповідно до збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Кожен наступний перерахунок у зв’язку із збільшенням щомісячної компенсаційної виплати проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках розміру щомісячної компенсаційної виплати.

'''З 01 жовтня 2022 року''' '''особам у віці від 70 до 75 років''', у яких розмір щомісячної пенсійної виплати з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, є меншим від розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 рік (10340,35 грн), з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, '''проводитиметься щомісячна компенсаційна виплата у розмірі до 300 гривень.'''

Щомісячна компенсаційна виплата особам, які досягли віку 70 років після 1 жовтня 2022 р., встановлюється і виплачується з дати досягнення ними зазначеного віку.

'''Починаючи з 2023 року''' розмір щомісячної компенсаційної виплати щороку з 1 березня підвищується на коефіцієнт збільшення, який визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] (далі — Закон) за рішенням Кабінету Міністрів України з одночасним визначенням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії. Кожен наступний перерахунок у зв’язку із збільшенням щомісячної компенсаційної виплати проводиться з урахуванням збільшеного у попередні роки розміру щомісячної компенсаційної виплати;

особам, яким виповнилося 70 років і більше, страховий стаж яких становить не менше ніж 35 років у чоловіків і не менше ніж 30 років у жінок, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, розмір пенсійної виплати з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсаційної виплати, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 3 000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Якщо в осіб, зазначених в абзаці п’ятому цього пункту, страховий стаж становить менше ніж 35 років у чоловіків і менше ніж 30 років у жінок, доплата до пенсії встановлюється в розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з розміру, передбаченого в абзаці п’ятому цього пункту (3 000 гривень). При цьому розмір пенсійної виплати за наявності страхового стажу не менше ніж 25 років у чоловіків і не менше ніж 20 років у жінок із числа осіб, яким виповнилося 80 років і більше, не може бути меншим, ніж 2 600 гривень, а в осіб у віці від 70 до 80 років не може бути меншим, ніж 2 500 гривень.

'''З 1 грудня 2022 року''' особам, яким не виповнилося 70 років, страховий стаж яких становить не менше ніж 35 років у чоловіків і не менше ніж 30 років у жінок, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, не працюють (не провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) і в яких розмір щомісячної пенсійної виплати з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 2 500 гривень, надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій;

особам, зазначеним в абзаці другому цього пункту, страховий стаж яких становить менше ніж 35 років у чоловіків і менше ніж 30 років у жінок, доплата до пенсії встановлюється в розмірі, пропорційному до наявного в них страхового стажу, виходячи з розміру 2 500 гривень.

Особам, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу не менше ніж 35 років у чоловіків і не менше ніж 30 років у жінок, і працюють/провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, після звільнення з роботи/припинення діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, щомісячна доплата до пенсії, передбачена абзацами другим, третім цього пункту, встановлюється з дати звільнення з роботи/припинення діяльності, пов’язаної з отриманням доходу ([https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-dodatkovij-socialnij-zahist-okrem-a963 постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 963 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому")].
== Див. також ==
* [[Порядок призначення та виплати пенсії]]

* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком]]
* [[Порядок і умови перерахунку пенсії]]
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]

Порядок сплати судового збору

2022-10-26T08:50:29Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
== Поняття судового збору ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"]. Судовий збір включається до складу судових витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").]
=== '''У яких випадках стягується судовий збір'''? ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 до статті 3 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір стягується:
* за подання до суду '''позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством''';
* за подання до суду '''апеляційної і касаційної скарг''' на судові рішення, '''заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду''' та з'''аяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;'''
* за видачу судами документів;
* у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
=== '''Судовий збір не стягується за подання:''' ===
* заяви про '''перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою''', юрисдикція якої визнана Україною, '''порушення Україною міжнародних зобов'язань''' при вирішенні справи судом;
* заяви про '''зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;'''
* заяви про '''поворот виконання судового рішення''';
* заяви про '''винесення додаткового судового рішення;'''
* заяви про '''розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою''';
* заяви про '''встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;'''
* заяви про '''встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти''' за обставин, що '''загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;'''
* заяви про '''надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;'''
* заяви про '''обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;'''
* заяви про '''видачу обмежувального припису;'''
* позовної '''заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само '''незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
* '''заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;'''
* '''клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду''' відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
* '''заяви про встановлення факту смерті особи''', '''яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій''' та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* позовної заяви у справах '''про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;'''
*позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
* позовної заяви з '''питання порушених прав сповивача''' (цей пункт на відміну від інших не перелічений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 статті 3 Закону України "Про судовий збір"], він знаходиться в частині 3 статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 "Про захист прав споживачів"], детальніше в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 "Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів")]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 частини 2 статті 299 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати, пов’язані з '''провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи''', відносяться на рахунок держави та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6948 частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати складаються в тому числі з судового збору. Проте існує негативна практика судів, оскільки процедура віднесення витрат на рахунок держави детально законодавчо непрописана тому суди дуже часто залишають позовні заяви без руху посилаючись на відсутність сплати судового збору, також це пов'язано з тим що в минулому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 Законі України "Про судовий збір"] було прописано звільнення цієї категорії справ від сплати судового збору проте це положення було виключено з закону. Таким чином подаючи позов без сплати судового збору з цього питання можна стикнутись з залишенням позову без руху у зв'язку з спірним трактуванням законодавства місцевими судами.
== Розміри ставок судового збору ==
'''Судовий збір''' стягується відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#n29 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"] станом на 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - '''2481 гривня (з 01.07.2022 - 2600 грн.; з 01.12.2022 -2684 грн).'''
{| class="wikitable"
|+Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
!Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
!Ставка судового збору
|-
|'''1. За подання до суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) позовної заяви:
|
|-
|про розірвання шлюбу
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|про поділ майна при розірванні шлюбу
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
|
|-
|позовної заяви немайнового характеру
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
|-
|9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''2. За подання до господарського суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|8) заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|9) заяви про порушення справи про банкрутство
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''3. За подання до адміністративного суду:'''
|
|-
|1) адміністративного позову:
|
|-
|майнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|немайнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
|-
|5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
|0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''4. За видачу судами документів:'''
|
|-
|1) за повторну видачу копії судового рішення
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
|-
|4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
|0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень"
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|'''5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення'''
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Ознайомитись з вищеописаними ставками в грошовому еквіваленті (в гривнях) можна на сайті '''[https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ Судова влада України]''' обравши необхідний суд, та натиснувши на відповідну категорію з вище перелічених.
== Пільги щодо стягнення судового збору ==
Під час розгляду справ в усіх судових інстанціях '''від сплати судового збору звільняються:'''
* позивачі - у справах про '''стягнення заробітної плати та поновлення на роботі''';
* позивачі - у справах про в'''ідшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;'''
* позивачі - у справах '''про стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
* позивачі - у справах '''щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації''', поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим '''відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";'''
* особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах '''щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;'''
* позивачі - у '''справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення''';
* '''громадяни,''' які у випадках, передбачених законодавством, '''звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб''';
* '''особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів''' (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* '''особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю''';
* позивачі - '''громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;'''
* '''виборці - у справах про уточнення списку виборців;'''
* '''військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти''', які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - '''у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку,''' а також під час виконання службових обов’язків;
* '''учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України''' - '''у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;'''
* позивачі - '''у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";'''
* '''фізичні особи''' (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - '''кредитори''', які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - '''після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом''';
* '''органи місцевого самоврядування''' - '''за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;'''
* позивачі - '''за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій''' відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* '''засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі,''' позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - '''у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України''', у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
* '''центральний орган виконавчої влади''', що реалізує державну політику '''з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю''', його територіальні органи;
* заявники - '''у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;'''
* позивачі - '''у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди''' у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - '''за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах''', що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - '''за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків)''', у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].
*Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - '''за подання позовів, предметом яких є стягнення штраф'''у.

Для звільнення від сплати судового збору слід прописати в позовній заяві до якої з даних категорій ви наляжете та прописати що просите суд звільнити вас від сплати судового збору (та долучити до позовної заяви як додаток відповідне посвідчення, наприклад особи з інвалідністю відповідної групи).[[Файл:Звільнення від судового збору.docx|міні]]
== Порядок сплати судового збору ==
'''Судовий збір сплачується готівкою''' або '''перераховується у безготівковій формі.'''

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати можна знайти на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]''' (на сайті слід обрати ваш суд та перейти на нього) або безпосередньо зайти за допомогою пошуку в інтернеті на сайті суду до якого ви подаєте заяву та обрати вкладку громадянам, судовий збір. Перейшовши на вкладку судовий збір вам слід обрати ставку судового збору з перелічених натиснувши на неї та в вікні що з'явиться вести свої дані та обрати спосіб оплати (онлайн оплата чи формування квитанції на оплату в банку).

Після проведення оплати вам слід зберегти квитанцію про оплату, оскільки вона долучається до позовної заяви як додаток (у випадку оплати онлайн вам також сформується квитанція яку слід роздрукувати).

'''Іноземець''' за подання позовної заяви, якщо ціна визначена в іноземній валюті, '''може сплачувати судовий збір в іноземній валюті''' '''з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти''', встановленого Національним банком України на день сплати.

'''Якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову''', а встановлена при цьому позивачем '''ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна''' або якщо на день подання позову '''неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає''' '''суд''' з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

'''Якщо розмір позовних вимог збільшено''' або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. '''У разі зменшення розміру позовних вимог''' питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 статті 7 Закону України "Про судовий збір"].

Див. також: [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
{|
|+'''Особливості сплати судового збору'''
|За подання позовної заяви, що має '''одночасно майновий і немайновий характер'''
|судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
|-
|За подання позовної заяви в якій '''об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру'''
|судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
|-
|За подання позовної заяви '''про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна'''
|судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна
|-
|Якщо скаргу (заяву) подано '''про перегляд судового рішення в частині позовних вимог''' (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням)
|судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)
|-
|За '''повторно подані позови''', що раніше '''були залишені без розгляд'''
|судовий збір сплачується на загальних підставах.
|-
|За подання '''зустрічних позовних заяв''', а також заяв '''про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами'''
|судовий збір справляється на загальних підставах.
|-
|У разі '''вибуття із справи позивача'''
|судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
|}
У разі '''роз'єднання судом позовних вимог судовий збір''', сплачений за подання позову, '''не повертається і перерахунок не здійснюється'''. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо '''позов подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів, '''судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову''' і '''сплачується''' кожним позивачем '''пропорційно''' долі поданих кожним з них вимог '''окремим платіжним документом.'''

У разі коли '''позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів''', судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах,''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір"] '''за подання позову немайнового характеру.'''

Судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі:
* подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
* об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
== Повернення судового збору ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 7 Закону України "Про судовий збір"] '''сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду''' в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Якщо судовий збір '''сплачено в більшому розмірі чи зменшено розмір позовних вимог''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 пункт1 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір"]) - '''судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми''', в '''інших випадках''' передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір"]- '''повністю.'''

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 .Див. також:] [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==
'''Враховуючи майновий стан сторони''', '''суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі '''за таких умов:'''
* '''розмір судового збору''' '''перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи''' за попередній календарний рік;
'''або позивачами у справі є:'''
* військовослужбовці;
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
'''Важливо:''' '''Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.'''
== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85613193 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18] (судовий збір за декілька прохань суду "визнати протиправним акт", "скасувати", "визнати нечинним", "зобов’язати прийняти рішення" тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру).
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Підстави сплати державного мита

2022-09-28T14:25:53Z

Halyna.dzhumak: /* Пільги зі сплати державного мита */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
== Поняття державного мита ==
'''''Державне мито''''' - грошова сума, що стягується у нотаріальних конторах, органах МЗС, МВС, відділах державної реєстрації актів цивільного стану, міських, сільських, селищних радах та інших уповноважених на те органах за вчиненням ними дій з об`єктами нерухомого майна і видачу документів, що мають юридичне значення.

Державне мито слід відрізняти від мита — непрямого податку, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
== Загальні вимоги до сплати державного мита ==
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] (далі – Декрет КМУ).

Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Декрету КМУ] державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) D іноземній валюті державне мито сплачується через уповноважені банки, інші фінансові установи України, національного оператора поштового зв`язку.

Державне мито за дії, пов`язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов`язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами «б» - «е», «и», «к», «л» та «н» пункту 6 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Декрету КМУ], в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, сплачене в іноземній валюті, зараховується на поточні рахунки в іноземній валюті, які відкриті на ім`я місцевих фінансових органів в уповноважених банках.
== Ставка державного мита ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text <nowiki>Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 №811] (далі – Інструкція)</nowiki>] передбачено, що державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).

'''Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України''', сплачують вказане в підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету мито у доларах США або в іншій валюті в розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

Державне мито сплачується до вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів. Розрахункові/касові документи про сплату державного мита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

'''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян''' - грошова сума '''розміром у 17 гривень''', встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8013 пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України], яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
=== Державне мито за вчинення нотаріальних дій ===
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 п.3 ст.3 Декрету КМУ] '''визначені ставки державного мита за нотаріальні дії,''' вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. При тому ж передбачено, що вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до пунктів 3 статті 3 Декрету КМУ поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами.

'''За вчинення нотаріальних дій''' державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад '''державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій''', а '''за видачу дублікатів''' нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, - '''при їх видачі.'''

'''За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори''', виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги '''державне мито сплачується у розмірі встановлених ставок за відповідні дії''' (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов`язані з виїздом для вчинення дій).

Розрахунковий/касовий документ про сплату державного мита зберігається в справах державної нотаріальної контори. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, реквізити розрахункового/касового документа. Виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської, селищної та міської рад (реєстр для реєстрації нотаріальних дій тощо) робиться відмітка про суму стягнутого державного мита.

'''Державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується другою стороною,''' яка не звільнена від сплати державного мита, '''або пропорційно за домовленістю сторін.'''

'''За наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини''' (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) '''державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців''' незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітні досягли повноліття.

За вчинення нотаріальних дій, за які державне мито справляється пропорційно, державне мито обчислюється з суми, що зазначена сторонами.

За посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, не зазначених в Декреті, державне мито справляється за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o34підпунктом «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ].

За довіреності і заповіти, посвідчені особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 частини третьої статті 245] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 статті 1252 Цивільного кодексу України], що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також довіреності, які відповідно до частини четвертої статті 245 Цивільного кодексу України посвідчуються посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання, - державне мито не сплачується.
=== Державне мито за вчинення актів цивільного стану ===
За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв`язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви в розмірах, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 пунктом 5 статті 3 Декрету КМУ].

За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви. За видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви про внесення змін або поновлення актового запису цивільного стану.

У разі сплати державного мита у відповідних графах або у графі «Для відміток» актових записів цивільного стану зазначається сума сплаченого державного мита.
=== Сплата державного мита за вчинення інших дій ===
'''Органи Державної міграційної служби України''' справляють державне мито за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України; за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктами «а - г», «е - ж», «и - л», «н» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ]. '''Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України''' і представництва Міністерства закордонних справ України на території України, за межами України - дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном за вчинення консульських дій справляють консульській збір відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктів «б», «д», «о» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ] (оформлення іноземним громадянам та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду через територію України; за консульські дії, які провадяться за кордоном і на території України). Державне мито '''за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання''' справляється у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32підпунктом «т» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n28 п.6 Розділу II Інструкції] за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок державне мито сплачується через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу у безготівковій формі.
Державне мито справляється при видачі щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання. При проведенні '''операцій з цінними паперами''' емітенти, які виявили бажання здійснити емісію таких паперів, сплачують державне мито перед реєстрацією випуску цінних паперів виходячи з номінальної вартості запланованого обсягу емісії у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Державне мито сплачується до бюджету місцевого самоврядування за місцем оформлення документів (місцезнаходженням емітента), що подаються для реєстрації випуску цінних паперів, а у випадках, коли емітент є юридичною особою, яка знаходиться за межами України, - за місцем розгляду документів (місцезнаходженням органу, що здійснює реєстрацію).

Державне мито '''за видачу приватизаційних паперів''' сплачується громадянами України в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ], від номінального значення таких паперів.

Державне мито за видачу приватизаційних паперів справляється відокремленими підрозділами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» чи іншими фінансовими установами, які провадять видачу громадянам приватизаційних паперів, при їх видачі і зараховують отримані суми державного мита до бюджету місцевого самоврядування за їх місцезнаходженням.

Справляння державного мита '''за операції з об’єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах''' (за винятком операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України), провадиться у в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «р» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n114 п.3 Глави 7 Розділу V Інструкції] державне мито при укладенні угод справляється біржею з продавця до реєстрації укладеної угоди на біржі. Сплачені продавцем суми державного мита перераховуються біржею до бюджету місцевого самоврядування, на території якого здійснюються біржові операції, до 15 числа місяця, що настає за звітним. Державне мито може сплачуватися при укладенні угод до бюджету місцевого самоврядування самостійно самим продавцем, що дає право біржі на реєстрацію укладеної угоди. Розрахунковий/касовий документ на сплату державного мита в цьому разі зберігається в документах біржі або в них робиться відповідний запис про номер і дату документа, за яким сплачено державне мито, суму та отримувача коштів. Сплата державного мита '''за проведення прилюдних торгів''' (аукціону, тендеру) провадиться організаторами прилюдних торгів (аукціону, тендеру) у розмірі 1 відсотка фактичної вартості реалізованих об`єктів нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об`єкт і перераховується до бюджету місцевого самоврядування за місцем проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) протягом 15 днів з дня його проведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпункт «с» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ]).
Сплата державного мита за дії, пов`язані з '''видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності''', провадиться у розмірах, указаних у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].
== Пільги зі сплати державного мита ==
Від сплати державного мита відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o174 ст.4 Декрету КМУ] громадяни звільняються у наступних випадках.

1. За реєстрацію народження фізичної особи та її походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін до актових записів про народження у разі визнання батьківства (материнства), усиновлення, а також у зв`язку з помилками, допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану.

2. За посвідчення громадянам заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій.

3. За видачу громадянам свідоцтв про право на спадщину:
* на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв`язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов`язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою;
* на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
* на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не втрачають права на пільгу зі сплати державного мита спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти), тривалим відрядженням, проходженням військової служби тощо;
* на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n57 абз.4 п.13 Глави 1 Розділу V Інструкції] при видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги зі сплати державного мита обов`язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину сплачують державне мито у встановленому порядку. Надалі при пред`явленні відповідних документів про реєстрацію місця проживання у цьому житловому будинку, що знаходиться у сільській місцевості, та довідки з місця роботи про працевлаштування у сільській місцевості за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету;
* на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
* на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства.
4. Неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину, батьки новонароджених дітей - при отриманні на дитину паспорта громадянина України.

5. Громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
* громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп.
Дані пільги зі сплати державного мита надаються при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.

6. За видачу громадянам дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка.

7. За видачу громадянам України та особам, які їх супроводжують документа на право виїзду за кордон для лікування у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення.
Для громадян України та осіб, які їх супроводжують, пільга зі сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон для лікування у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із Чорнобильською катастрофою, надається на підставі відповідних документів закладів охорони здоров`я, що додаються до заяви на видачу документів на виїзд ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Абзац 3 Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції]).

8. За видачу громадянам документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції] передбачено, що при наданні пільг громадянам за видачу зазначених документів враховується, що до числа громадян, яким надається пільга відносяться особи, визначені Сімейним кодексом України.

Підставою для надання пільги зі сплати державного мита цим громадянам є відповідні документи Товариства Червоного Хреста України, закладу охорони здоров’я та документи, що підтверджують родинні зв’язки, копії яких повинні знаходитися в органах, що справляють державне мито.

Особи, звільнені від сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон, звільняються і від сплати державного мита за внесення будь-яких змін до цих документів.

9. Іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти - за видачу їм документів на виїзд за кордон.

10. За видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України громадянам України та іноземним громадянам, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України.

11. За видачу особам, які не досягли 16-річного віку, документа на виїзд за кордон.

12. За посвідчення договорів міни земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки.

13. За отримання паспорта громадянина України вперше.
== Повернення сплаченого державного мита ==
Сплачене державне мито відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o264 ст.8 Декрету КМУ] підлягає поверненню частково або повністю у наступних випадках.
# Внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
# Відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Сума державного мита, сплачена за посвідчення правочинів, визнаних судом недійсними, підлягає поверненню платнику, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n57 Абз. 3 Пункт 3 глави 1 Розділу V Інструкції]).
# В інших випадках, передбачених законодавством України.
Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету. 
Окрім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n101 пунктом 3 глави 5 Розділу V Інструкції] передбачено випадки повернення сплаченого державного мита за державну реєстрацію акта цивільного стану. Внесена сума державного мита повертається повністю у разі відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у державній реєстрації акта цивільного стану чи у видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану. 
Державне мито, яке було сплачено за державну реєстрацію акта цивільного стану, повертається у разі анулювання актового запису цивільного стану. Державне мито підлягає поверненню у випадку, коли після його сплати платник не звернувся з питання державної реєстрації акта цивільного стану чи повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану у зв`язку зі зміною та поновленням актового запису цивільного стану. Державне мито не повертається, якщо після подання заяви сам заявник відмовився від державної реєстрації акта цивільного стану або від повторного отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Пунктом 5 глави 3 Розділу V Інструкції] передбачено, що сплачені суми державного мита органами Державної міграційної служби підлягають поверненню при відмові у видачі документів, у тому числі при відмові в задоволенні заяви про вихід із громадянства України, у випадках, коли після сплати державного мита громадяни не зверталися за отриманням документів, а також якщо державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом.

У випадках, коли громадяни відмовляються від поїздки за кордон після одержання дозволу на виїзд, сплачене державне мито не повертається.

Дивитися також: [[Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Діти]]

Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки

2022-09-13T13:28:50Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1395-2015-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1395 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002323-09#Text Роз'яснення Міністерства юстиції України від 04 червня 2009 року щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації]
== Загальні поняття ==
'''Обтяження''' – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''Державний реєстр речових прав на нерухоме майно''' - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.
== Процедура зняття заборони ==
Для зняття заборони необхідно подати до нотаріуса відповідну заяву, до якої додаються необхідні підтверджуючі документи. До нотаріуса може звертатись з заявою про зняття заборони як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови подання безспірних доказів виконання зобов’язання.

Якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. У такому разі цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони щодо відчуження, а також направляє повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона.

З метою перевірки факту звернення до нотаріуса належного іпотекодержателя, або подання іпотекодавцем повідомлення про виконання основного зобов’язання/припинення іпотечного договору, виданого належним іпотекодержателем (враховуючи непоодинокі факти відступлення прав за іпотечними договорами), нотаріус перед вчиненням дії щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна перевіряє вказані факти шляхом одержання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 4.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку], нотаріус реєструє таку заяву у журналі реєстрації вхідних документів, та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в Алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Така заява, разом з доданими до неї документами, та копіями документів, на підставі яких встановлено особу заявника та перевірено його повноваження, підлягає зберіганню у справі типової номенклатури, яка має строк зберігання 75 років.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 74 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна на підставі отриманого повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, припинення чи розірвання договору довічного утримання, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема:
* кредитора про погашення позики;
* про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);
* про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;
* за рішенням суду;
* в інших випадках, передбачених законом.
У випадках, передбачених частиною першою статті 537 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#T Цивільного кодексу України] нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника, якщо він надасть нотаріусу докази відсутності кредитора (його представника) у місці виконання зобов'язання або ухилення кредитора (його представника) від прийняття виконання чи в разі іншого прострочення з їхнього боку, а також внесе в депозит нотаріуса належні з нього кредиторові гроші або цінні папери.

Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються: копія зобов'язання, копія договору застави/іпотеки, квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобов'язання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові відповідно до вимог цього Порядку, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій із зняття заборони відчуження тощо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text (пункт 5.3 Глави 15 Розділу ІІ Порядку).]

Про зняття заборони щодо відчуження у цих випадках нотаріус письмово повідомляє кредитора.

При знятті заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка (абзац другий [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пунктом 5.3. Глави 15 Розділу ІІ Порядку]).

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page пункту 6.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку] про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page до пункту 2.14. Глави 2 Розділу ІІ Порядку] підставою для припинення іпотеки та зняття заборони відчуження предмета іпотеки у випадку укладення договору купівлі-продажу є заява іпотекодержателя.

'''Зняття заборони з нерухомого майна, реалізованого органами Державної виконавчої служби в процедурі виконавчого провадження через торги.'''

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] державним реєстратором у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, є державний виконавець та приватний виконавець.

За результатом проведених торгів до нотаріуса за видачею свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, звертається з актом про реалізацію предмета іпотеки набувач відповідного нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) вилучено відповідні обтяження (заборону) та інше речове право (іпотеку). Тобто в цьому випадку припинення обтяження та іпотеки в Державному реєстрі прав відбувається без вчинення нотаріусом дій щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна. Враховуючи те, що відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 статті 17 Закону «Про іпотеку»] іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону, та відповідно припиняє дію іпотечний договір, то заборона, накладена у зв’язку з його укладенням, також є такою, що припинилась.
== Реєстрація припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав ==
Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) – у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''В процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії по накладенню заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі, та проставлення відмітки на правочині), та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.'''

Нотаріуси та інші державні реєстратори речових прав на нерухоме майно, до яких надійшла заява особи (іпотекодавця або іпотекодержателя) про припинення заборони та/або припинення іншого речового права (іпотеки) перевіряють, чи дійсно було вчинено дію по зняттю заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом, який її накладав, чи іншим нотаріусом, на підтвердження чого заявник повинен надати державному реєстратору підтверджуючий документ (примірник правочину з відміткою нотаріуса про зняття заборони чи довідку про зняття заборони, видану нотаріусом), а у разі відсутності підтверджуючих такі дії документів – можлива відмова у державній реєстрації припинення обтяження (заборони) та іншого речового права (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав.

Щодо територіальної компетенції нотаріусів по зняттю заборони слід врахувати норми [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини п'ятою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], якими передбачено:
* державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя (тобто провести державну реєстрацію права власності, у разі відкриття розділу без вчинення нотаріальної дії, а також провести реєстрацію припинення іпотеки, в тому числі в спецрозділі, державний реєстратор (у т.ч. нотаріус) вправі за місцезнаходженням нерухомого майна в межах всієї області);
* державна реєстрація обтяжень речових прав (до яких відноситься заборона відчуження) проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна (в межах України);
* державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
== Надсилання повідомлень про зняття заборони та припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав ==
У разі, якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав (починаючи з 17.04.2015), такий нотаріус направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 до пункту 5.4. Глави 15 Розділу ІІ Порядку] про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора (іпотекодержателя) про такі дії, шляхом направлення відповідного повідомлення.

У випадку, коли до нотаріуса з заявою про зняття заборони звернувся сам кредитор, та за наслідками зняття заборони нотаріусом і припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав одержав відповідні Витяги, в повідомленні нотаріусом такого кредитора про зняття заборони не вбачається потреби, оскільки кредитору (іпотекодержателю) відомо про зняття заборони, і даний факт до нього доведений нотаріусом (кредитор одержав відповідні Витяги).
== Див. також: ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки

2022-09-13T12:59:52Z

Halyna.dzhumak: /* Процедура зняття заборони */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1395-2015-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1395 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002323-09#Text Роз'яснення Міністерства юстиції України від 04 червня 2009 року щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації]
== Загальні поняття ==
'''Обтяження''' – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''Державний реєстр речових прав на нерухоме майно''' - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.
== Процедура зняття заборони ==
Для зняття заборони необхідно подати до нотаріуса відповідну заяву, до якої додаються необхідні підтверджуючі документи. До нотаріуса може звертатись з заявою про зняття заборони як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови подання безспірних доказів виконання зобов’язання.

Якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. У такому разі цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони щодо відчуження, а також направляє повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона.

З метою перевірки факту звернення до нотаріуса належного іпотекодержателя, або подання іпотекодавцем повідомлення про виконання основного зобов’язання/припинення іпотечного договору, виданого належним іпотекодержателем (враховуючи непоодинокі факти відступлення прав за іпотечними договорами), нотаріус перед вчиненням дії щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна перевіряє вказані факти шляхом одержання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 4.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку], нотаріус реєструє таку заяву у журналі реєстрації вхідних документів, та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в Алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Така заява, разом з доданими до неї документами, та копіями документів, на підставі яких встановлено особу заявника та перевірено його повноваження, підлягає зберіганню у справі типової номенклатури, яка має строк зберігання 75 років.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 74 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна на підставі отриманого повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, припинення чи розірвання договору довічного утримання, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема:
* кредитора про погашення позики;
* про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);
* про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;
* за рішенням суду;
* в інших випадках, передбачених законом.
У випадках, передбачених частиною першою статті 537 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#T Цивільного кодексу України] нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника, якщо він надасть нотаріусу докази відсутності кредитора (його представника) у місці виконання зобов'язання або ухилення кредитора (його представника) від прийняття виконання чи в разі іншого прострочення з їхнього боку, а також внесе в депозит нотаріуса належні з нього кредиторові гроші або цінні папери.

Про зняття заборони щодо відчуження у цих випадках нотаріус письмово повідомляє кредитора.

При знятті заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка (абзац другий [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пунктом 5.3. Глави 15 Розділу ІІ Порядку]).

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page пункту 6.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку] про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page до пункту 2.14. Глави 2 Розділу ІІ Порядку] підставою для припинення іпотеки та зняття заборони відчуження предмета іпотеки у випадку укладення договору купівлі-продажу є заява іпотекодержателя.

'''Зняття заборони з нерухомого майна, реалізованого органами Державної виконавчої служби в процедурі виконавчого провадження через торги.'''

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] державним реєстратором у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, є державний виконавець та приватний виконавець.

За результатом проведених торгів до нотаріуса за видачею свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, звертається з актом про реалізацію предмета іпотеки набувач відповідного нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) вилучено відповідні обтяження (заборону) та інше речове право (іпотеку). Тобто в цьому випадку припинення обтяження та іпотеки в Державному реєстрі прав відбувається без вчинення нотаріусом дій щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна. Враховуючи те, що відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 статті 17 Закону «Про іпотеку»] іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону, та відповідно припиняє дію іпотечний договір, то заборона, накладена у зв’язку з його укладенням, також є такою, що припинилась.
== Реєстрація припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав ==
Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) – у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''В процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії по накладенню заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі, та проставлення відмітки на правочині), та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.'''

Нотаріуси та інші державні реєстратори речових прав на нерухоме майно, до яких надійшла заява особи (іпотекодавця або іпотекодержателя) про припинення заборони та/або припинення іншого речового права (іпотеки) перевіряють, чи дійсно було вчинено дію по зняттю заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом, який її накладав, чи іншим нотаріусом, на підтвердження чого заявник повинен надати державному реєстратору підтверджуючий документ (примірник правочину з відміткою нотаріуса про зняття заборони чи довідку про зняття заборони, видану нотаріусом), а у разі відсутності підтверджуючих такі дії документів – можлива відмова у державній реєстрації припинення обтяження (заборони) та іншого речового права (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав.

Щодо територіальної компетенції нотаріусів по зняттю заборони слід врахувати норми [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини п'ятою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], якими передбачено:
* державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя (тобто провести державну реєстрацію права власності, у разі відкриття розділу без вчинення нотаріальної дії, а також провести реєстрацію припинення іпотеки, в тому числі в спецрозділі, державний реєстратор (у т.ч. нотаріус) вправі за місцезнаходженням нерухомого майна в межах всієї області);
* державна реєстрація обтяжень речових прав (до яких відноситься заборона відчуження) проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна (в межах України);
* державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
== Надсилання повідомлень про зняття заборони та припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав ==
У разі, якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав (починаючи з 17.04.2015), такий нотаріус направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 до пункту 5.4. Глави 15 Розділу ІІ Порядку] про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора (іпотекодержателя) про такі дії, шляхом направлення відповідного повідомлення.

У випадку, коли до нотаріуса з заявою про зняття заборони звернувся сам кредитор, та за наслідками зняття заборони нотаріусом і припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав одержав відповідні Витяги, в повідомленні нотаріусом такого кредитора про зняття заборони не вбачається потреби, оскільки кредитору (іпотекодержателю) відомо про зняття заборони, і даний факт до нього доведений нотаріусом (кредитор одержав відповідні Витяги).
== Див. також: ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Вчинення нотаріусами виконавчих написів

2022-09-07T14:06:40Z

Halyna.dzhumak: /* Порядок стягнення за виконавчим написом */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану] ''[https://minjust.gov.ua/n/22650 (із змінами)]'' (наказ набрав чинності 08 квітня 2022 року).
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавчий напис нотаріуса''' – це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, здійснене на документах, що встановлюють заборгованість ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text ст. 87 Закону України "Про нотаріат"]).

Вчинення виконавчого напису нотаріусом є способом захисту цивільних прав в позасудовому порядку.

Так, кредитор (стягувач) може задовольнити свої вимоги та стягнути з боржника заборгованість шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на борговому документі та пред'явити його до виконання.
== Умови вчинення виконавчих написів ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 88 Закону України "Про нотаріат"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку] '''нотаріус вчиняє виконавчі написи''', якщо подані документи підтверджують '''безспірність заборгованості''' або іншої '''відповідальності''' боржника перед стягувачем та за умови, що '''з дня виникнення права вимоги минуло''' '''не більше трьох років'''.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. 
'''Строки''', протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, '''обчислюються''' з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. 
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи '''подано на обґрунтування стягнення документи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF#Text Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.] 
У разі вчинення виконавчого напису '''за договором іпотеки''' '''нотаріус перевіряє''' за '''інформацією з''' '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно''', отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів. 
При вчиненні виконавчого напису '''нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості перед кредитором, а перевіряє лише наявність пакету документів згідно переліку''' та факт надіслання вимоги боржнику, що підтверджують безспірність. За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної. 
== Звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису ==
'''Виконавчий напис вчинюється''' нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 1.4, пункту 1 глави 16 розділу II Порядку]). 
'''Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:
'''
# відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;
# дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;
# номери рахунків у банках, кредитних установах, код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для юридичної особи;
# строк, за який має провадитися стягнення;
# інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. 
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top (підпункт 2.1, 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_132323-10 Лист Міністерства юстиції України від 29 червня 2010 року № 31-32/132 (зразок виконавчого напису)].
|}
== Документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів ==
'''При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF#Text Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.]''' 
'''Перелік необхідних документів за яких нотаріус може вчинити виконавчий напис з найпоширеніших випадків наведений в табличці.''' 
{| class="wikitable"
|-
! Підстави стягнення заборгованості !! Необхідні документи
|-
| Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім іпотечних договорів). || а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
|-
| Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання. || а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
|-
| Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. || а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
|-
| Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей, які потребують тривалого лікування, у дошкільних закладах освіти, загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах, дитячих будинках. || а) засвідчений стягувачем витяг з особового рахунка батька або особи, що його замінює (чи довідка стягувача), з відміткою про непогашення заборгованості у двотижневий термін після вручення письмового попередження.
|-
|Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, у загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах соціальної реабілітації. || а) копія документа про розмір щомісячної плати батьків або осіб, що їх замінюють;
б) засвідчений стягувачем витяг з особового рахунка батька або особи, що його замінює (чи довідка стягувача), з відміткою про непогашення заборгованості у двотижневий термін після вручення письмового попередження.
|-
| Документи, що підтверджують заборгованість притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців і військовозобов'язаних після закінчення зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди. || а) довідка командира (начальника) військової частини про суму заборгованості, що підлягає стягненню.
|-
| Договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. || а) оригінал договору лізингу;
б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
|-
| Документи, що встановлюють заборгованість орендарів з орендної плати за користування об'єктом оренди. || а) оригінал договору оренди;
б) засвідчена стягувачем копія рахунка, надісланого боржникові, з відміткою про непогашення заборгованості після вручення письмового попередження.
|-
| Нотаріально посвідчені товарні та фінансові аграрні розписки. || а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;
б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику;
в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання.
|}
== Вимоги до виконавчого напису ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top пунку 4 Глави 16 Розділу ІІ Порядку] '''виконавчий напис має містити:'''
* дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
* найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;
* найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
* строк, за який провадиться стягнення;
* суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
* розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
* номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;
* дату набрання чинності виконавчим написом;
* строк пред’явлення виконавчого напису до виконання;
* підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;
* інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження”]. 
'''Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top пунк 5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку]).
== Підстави відмови нотаріуса у вчиненні виконавчого напису ==
'''Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках коли:'''
* витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України;
* здійснюється виключно на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 1.3. пункту 1 Глави 16 Розділу II Порядку]).
== Строк пред'явлення виконавчого напису до виконання ==
'''Виконавчий напис''', за яким стягувачем або боржником є фізична особа, '''може бути пред`явлений до примусового виконання протягом року''' з моменту вчинення виконавчого напису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 9.1. пункту 9 Глави 16 Розділу II Порядку]).

'''Зверніть увагу! В даному випадку присутня юридична колізія (розбіжність між нормативно-правовими актами) відповідно до ст. 91 Закону України "Про нотаріат" строк пред'явлення виконавчого напису становить три роки з моменту його вчинення.''' 
'''Поновлення пропущеного строку''' для пред’явлення виконавчого напису до виконання провадиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 23 Закону України „Про виконавче провадження”] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 371 Цивільного процесуального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 9.2. пункту 9 Глави 16 Розділу II Порядку]).
== Порядок стягнення за виконавчим написом ==
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО!!!''' У період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів <big>забороняється</big> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-IX#Text (Закон ''№ 2455-IX від 27.07.2022)''.]
|}

== Див. також ==
* [[Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Закриття виконавчого провадження за строком давності та у зв'язку зі смертю боржника

2022-09-07T13:52:45Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]
== Поняття виконавчого провадження та підстави його закриття ==
Цивільне судочинство має забезпечувати не тільки правильний і швидкий розгляд та вирішення справ, а й виконання постановлених у них рішень. Це досягається шляхом примусової реалізації цих рішень.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»], виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження», а також рішеннями, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено підстави закриття виконавчого провадження, серед яких:
# визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
# затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
# припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
# прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
# письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
# закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
# фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
# повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
# надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n603 частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»];
# якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
# непред’явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n416 статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження»];
# якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв’язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
# якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;
# погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням;
# списання згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;
# списання згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n643 пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.
У разі закриття виконавчого провадження виконавцем знімається арешт з майна боржника, скасовуються інші здійснені заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші необхідні дії.
== Строки в виконавчому провадженні ==
Додержання строків здійснення виконавчого провадження є однією з необхідних умов забезпечення дотримання прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Законодавцем визначено терміни, протягом яких виконавцем повинні бути проведені виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження»для того чи іншого виконавчого документа, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем.

Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов’язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

У виконавчому документі повинно бути зазначено серед інших строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
* посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
* інші виконавчі документи - протягом трьох років.
Зазначені вище строки встановлюються для:
* виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його прийняття;

* виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, - протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України „Про виконавче провадження” та пред'явлений за належним місцем виконання рішення.

У разі пропуску строку пред’явлення до виконання виконавчого документу, орган державної виконавчої служби/приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника та вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у встановленому порядку.
== Порядок закриття виконавчого провадження у зв'язку зі смертю боржника ==
На стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 статтею 334 Господарського процесуального кодексу України] з урахуванням підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 статтею 52 Господарського процесуального кодексу України]. У цьому випадку приписи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 статті 334 Господарського процесуального кодексу України], що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 статті 52 Господарського процесуального кодексу України].

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 статті 52 Господарського процесуального кодексу України]. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України].

Процесуальне правонаступництво в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 статті 52 Господарського процесуального кодексу України] допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n416 Частиною першою статті 41 Законом України «Про виконавче провадження»] передбачена можливість відновлення виконавчого провадження, у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника.

Якщо є рішення суду про стягнення боргу з фізичної особи, яка померла, та щодо неї відкрито виконавче провадження, то смерть боржника є підставою для його зупинення до моменту визначення його правонаступників.

Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Сторона провадження (заінтересована особа), державний або приватний виконавець може звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Суд розглядає це питання у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Вищезазначене стосується також випадків необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, можна зробити висновок, що для виконання зобов’язання заінтересована особа має право звернутися до спадкоємців (правонаступників) з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця за рахунок майна боржника та в межах його вартості. У разі відсутності спадкоємців, кредитор має право пред’явити вимоги до територіальної громади, якій перейшло у власність майно боржника.
== Наслідки закриття виконавчого провадження ==
У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі закінчення виконавчого провадження з підстав, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження")), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"], якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню у разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Варто пам’ятати, що постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржене протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Постанова державного виконавця може бути оскаржена до суду, який видав виконавчий документ, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

== Див. також ==

* [[Закінчення виконавчого провадження]]
* [[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]]

[[Категорія:Виконавче провадження]]

Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)

2022-09-07T09:57:18Z

Halyna.dzhumak: /* Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 233 "Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за № 418/20731]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] в Україні введено режим воєнного стану.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 560 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях»] урегульовано питання надання соціальних послуг особам, які опинились у складних життєвих обставинах, екстрено (кризово) в умовах воєнного стану.

Громадяни, які опинились у складних життєвих обставинах, під час воєнного стану зможуть отримати життєво необхідні соціальні послуги, в тому числі притулку або стаціонарного догляду, лише за заявою, а відповідні рішення уповноважені органи або надавачі послуг прийматимуть '''протягом 1 доби'''.

Під час воєнного або надзвичайного стану екстрено (кризово) можуть надаватися наступні соціальні послуги:
*інформування, консультування, консультативний кризовий телефон,
*надання притулку, нічний притулок, короткотермінове проживання,
*екстрене (кризове) втручання,
*представництво інтересів,
*підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, бездомних осіб,
*соціальний супровід сімей або осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах,
* догляд вдома, догляд стаціонарний, денний догляд, денний догляд дітей з інвалідністю, паліативний догляд,
*соціально-психологічна реабілітація,
*натуральна допомога,
*переклад жестовою мовою,
*транспортні послуги.
При відсутності необхідних документів для їх отримання достатньо лише одного документа:
*заяви від людини (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
*заяви від законного представника (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);
*повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника).
Заяву про надання соціальних послуг можна подати до:
*уповноваженого органу соцзахисту за місцем звернення, незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, що потребує соціальної послуги,
* безпосередньо до надавача соціальних послуг.
Рішення про надання послуг екстрено (кризово) приймається уповноваженим органом або надавачем соціальних послуг невідкладно та протягом однієї доби забезпечується їх надання.

При цьому надавач соціальних послуг вживає заходів із відновлення паспорта або іншого документу, що підтверджує особу людини.

''Після завершення воєнного стану особа, яка подала заяву, протягом місяця надає уповноваженому органу документи, необхідні для прийняття рішення про надання соціальних послуг, які не було подано раніше.''

Для того, щоб під час війни розширити можливості для людей отримувати соціальні послуги, спрощено критерії діяльності надавачів соціальних послуг на час воєнного або надзвичайного стану. Зокрема, вони зможуть залучати до надання послуг працівників і волонтерів, які не мають документів, що підтверджують їхній фаховий рівень. Також не буде братися до уваги наявність або відсутність фінансової заборгованості. Натомість надавачі окремих соціальних послуг, які мають відповідати спеціальним критеріям, повинні підготувати та облаштувати укриття для отримувачів послуг та персоналу.

До кола суб’єктів, які можуть виявляти осіб у складних життєвих обставинах, включено волонтерів, адже здійснюючи волонтерську діяльність, роздаючи гуманітарну допомогу, волонтери можуть виявляти осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, які залишились вдома і потребують сторонньої допомоги.

'''Якщо у зв’язку з введенням в Україні або окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану фізична особа, яка надає соціальні послуги, та особа, якій вона надає соціальні послуги з догляду, стали внутрішньо переміщеними особами, компенсація призначається і виплачується за новим місцем їх проживання/перебування.'''
|}
==Категорії осіб, які мають право на отримання соціальних послуг (постійного догляду) ==
'''Соціальні послуги''' – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"] (далі - Закон).
{| class="wikitable"
|-
!№!!Особа, яка потребує постійного догляду!!Соціальна виплата особі, яка здійснює догляд
|-
| 1.||Особа з інвалідністю з дитинства/дитина з інвалідністю до 18 років||[[Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю|Надбавка на догляд]] [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 (Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю")]
|-
|2.||Особа з інвалідністю І групи/особа, яка досягла 80-річного віку||[[Державна соціальна допомога на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку|Щомісячна компенсаційна виплата]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233-2019-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 233 "Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян"])
|-
|3.||Особа з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду ||[[Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу|Щомісячна грошова допомога]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року № 1192 "Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею"])
|-
|4.|| Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, хворі, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги||Компенсація фізичній особі, яка надає соціальну послугу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"])
|}
==Хто може бути надавачем соціальних послуг==
'''Надавачі соціальних послуг''' - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" [https://www.msp.gov.ua/content/reestr-nadavachiv-socialnih-poslug.html Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.]

'''Фізичні особи,''' які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону] без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права і обов’язки та є:
#особами з інвалідністю I групи;
#дітьми з інвалідністю;
#громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
#невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
#дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161.]
==Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги==
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону] без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд (абзац перший частини сьомої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону]).

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як '''різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року''', в якому надаються соціальні послуги, та '''середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал,''' який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається із застосуванням автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#Text Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 року № 150.]

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону] без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, визначається з розрахунку '''70 відсотків''' мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але '''не більше 360 годин на місяць'''. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні та відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об’єднаних територіальних громад (далі - орган соціального захисту населення).

Однією з істотних умов такого договору є кількість годин надання соціальних послуг з догляду на місяць.

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях компенсація за догляд особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування разом із особами, за якими вони здійснюють догляд, призначається і виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
==Зарахування до страхового стажу==
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема підлягають:
*один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність,
*непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
==Див. також==
*[[Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу]]
*[[Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю]]
* [[Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2022-09-06T09:05:48Z

Halyna.dzhumak: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

* '''фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт''' органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту '''за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень''';

* '''юридичні особи - боржники''' '''можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт''' органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника''' такої юридичної особи, а також '''сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#n5 (''Законом № 2129-IX від 15.03.2022)''.]

[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника;
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''
== Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника ==
'''Якщо з банківської установи надійдуть документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення,''' виконавець '''зобов’язаний зняти арешт''' з них не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється звертати стягнення та накладати арешт.
== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}
== Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]. Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.

Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''

'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}
== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''
=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''
=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''
== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]

*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]
== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.'''
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Відкриття виконавчого провадження

2022-09-06T08:35:01Z

Halyna.dzhumak: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 у справі за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''забороняється відкриття виконавчих проваджень''' та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

'''[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].'''
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''' (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).
=== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ===
'''Примусове виконання судових рішень''' і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) '''покладається на органи державної виконавчої служби''' '''та''' у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] випадках - '''на приватних виконавців''' (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ).]
== Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Перелік виконавчих документів на підставі рішень,
що підлягають примусовому виконанню (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] )
|-
|1)
|виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
|-
|11)
|судові накази
|-
|2)
|ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом
|-
|3)
|виконавчих написів нотаріусів
|-
|4)
|посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій
|-
|5)
|постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди
|-
|6)
|постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
|-
|7)
|рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|8)
|рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України
|-
|9)
|рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень
|}
== Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець ==
Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], крім:
# рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
# рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
# рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
# рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
# рішень про конфіскацію майна;
# рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# інших випадків, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".]
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
== Вимоги до виконавчого документа ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] у виконавчому документі зазначаються:
* назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
* дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
* ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
* резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
* дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
* строк пред’явлення рішення до виконання.
Також додатково у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

'''Якщо''' '''рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів''', а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, '''у виконавчому документі зазначаються''' '''один боржник та один стягувач''', а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання.'''
|}
== У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання? ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |'''Виконавчий документ повертається стягувачу виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:'''
|-
|1)
|рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
|-
|2)
|пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
|-
|3)
|боржника визнано банкрутом;
|-
|4)
|Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
|-
|5)
|юридичну особу - боржника припинено;
|-
|6)
|виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження";]
|-
|7)
|виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
|-
|8)
|стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
|-
|9)
|виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
|-
|10)
|виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
|}
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею''', стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.'''
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! Відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89217726 Постанова Верховного суду від 14.05.2020 у справі № 804/8020/16])'''
|}
== Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки '''пред’явлення виконавчих документів до виконання'''
|-
|Протягом трьох років
|загальний строк пред’явлення виконавчих документів
|-
|Протягом трьох місяців
|посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
|-
|Протягом усього періоду, на який присуджені платежі
|виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо
|}
=== Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання ===
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
* пред’явлення виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
=== Поновлення пропущеного строку ===
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання ==
Стягувач '''після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішен'''ня, виконавцю '''за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.''' '''Право вибору місця відкриття виконавчого провадження''' між кількома органами державної виконавчої служби, '''належить стягувачу.''' Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням''' боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території''', на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]).

'''Пред’явлення виконавчого документа до виконання може бути шляхом безпосереднього звернення до органу державної виконавчої служби''' чи '''приватного виконавця''' або даний виконавчий документ разом із заявою '''може бути направлений для примусового виконання поштою''' з метою гарантії доставки - '''рекомендованим поштовим відправленням.'''

'''Адреси відділів державної виконавчої служби України''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini

'''Адреси приватних виконавців''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv

'''Зразки заяв про примусове виконання рішення''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv

Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, '''потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання,''' це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з '''відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця''' '''про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.'''

Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

'''Не зазначення стягувачем додаткових відомостей,''' що ідентифікують боржника '''не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу''' органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Положення ''частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], де зазначено, що д''о заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, ''визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019]''
|}
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»].

Згідно '''рішення немайнового характеру''' виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає '''про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів''' (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За '''рішенням про встановлення побачення з дитиною''' державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про '''необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням'''.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

'''Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників''' (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) '''одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження''' (ч.5 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"].
== Порядок направлення сторонам постанови про відкриття ==
Відповідно до частини 1 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням'''. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
== Див. також ==
* [https://ukrogis.com/ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ]
* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]
* [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порядок стягнення заборгованості за аліментами

2022-09-06T08:30:55Z

Halyna.dzhumak: /* Заходи впливу на осіб, що мають заборгованість з аліментів */

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Сімейний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
== Вступ ==
На практиці виникає ситуація, коли на підставі рішення суду про стягнення аліментів, відкрите виконавче провадження, а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами?

Враховуючи наведне , доцільно зазначити, що частиною 3 статті 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Сімейного кодексу України], передбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. З огляду на зміст наведеної норми права, можна зробити висновок, що отримувач аліментів має звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з аліментів на утримання дитини.

Однак, на мою думку, наведений спосіб стягнення заборгованості за аліментами не є вірним, оскільки у даному випадку стягненню за рішенням суду підлягає розмір заборгованості, що утворився внаслідок відрахування аліментів на дитину за добровільною ініціативою платника або одержувача аліментів. Для стягнення ж заборгованості яка утворилась на підставі рішення суду необхідно приймати до уваги вимоги Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5].
== Порядок стягнення заборгованості ==
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно пункту 7 частини 1 статті 39 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, пунктом 9 розділу ХVI «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень]», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Згідно пункту 10 розділу ХVI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції] у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений статтею 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]».

Так, відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України].

Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 8 статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
== Заходи впливу на осіб, що мають заборгованість з аліментів ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 2] статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 9 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"], '''державний виконавець виносить вмотивовані постанови''':

1) про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі Україн'''и - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною''' мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Слід зазначити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''зупиняється дія постанов державних виконавців''' про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною''' мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#n21 (''Закон № 2455-IX від 27.07.2022).'']

Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі частини 14 статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]», '''за наявності заборгованості зі сплати аліментів''', сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за один рік,''' виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 20 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''два роки''', виконавець виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 30 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три роки''', виконавець виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 50 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
== Висновок ==
Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, то відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду. Заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
== Див. також ==
* [[Звернення стягнення на доходи боржника]]

* [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Зупинення виконавчих дій

2022-09-06T08:20:34Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== '''Підстави та строки зупинення виконавчих дій''' ==
Сттатею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2711-15 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"], крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
|до закінчення процедури погашення заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії"
|-
|8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов’язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні)
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|
|-
|12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об’єкта приватизації
|-
|12'''-1''') відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов’язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;
|
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|-
|15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1639-20#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"]
|-
|16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов’язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.
|
|}

=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''
== '''Порядок зупинення виконавчих дій''' ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадків, передбачених пунктами 10,15 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

=== '''Зупинення вчинення виконавчих дій стягувачами за якими є Російська Федерація''' ===
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року], передбачається '''зупинення вчинення виконавчих дій''' та забороняється заміна '''стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:'''
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, що створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

== '''Зупинення вчинення виконавчих дій на період дії воєнного стану''' ==
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України з'''упиняється''' у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у '''виконавчих провадженнях з виконання рішень''' (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), '''боржниками за якими є''' підприємства '''оборонно-промислового комплексу,''' визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, '''органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України''', '''<big>рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості</big> <big>за житлово-комунальні послуги</big> в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних''' (бойових) дій, '''або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)''' відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, '''або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-20#Text (''Законом № 2456-IX від 27.07.2022).'']

'''Дія заборони, не поширюється на рішення''', стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Звернення стягнення на доходи боржника

2022-09-01T07:49:01Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) визначені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Законом] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Однак за рішеннями про стягнення аліментів вказаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон] не діє, так, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
|}
==Загальні відомості==
Законодавством України передбачено , що заходами примусового виконання рішень є:
*звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
*звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
*вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
*заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
*інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
==Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника==
Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Постановою КМУ від 26.02.1993 № 146]) боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 68 ЗУ "Про виконаче провадження"]).

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п’яти мінімальних розмірів заробітної плати. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 68 ЗУ "Про виконаче провадження"]).

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 68 ЗУ "Про виконаче провадження"]).
==Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника==
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 69 ЗУ "Про виконаче провадження"]).

У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 69 ЗУ "Про виконаче провадження"]).
==Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника==
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 70 ЗУ "Про виконаче провадження"]).

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
*у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - '''50 відсотків;'''
*за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - '''20 відсотків.'''
'''З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків''' її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано '''не більш як 20 відсотків пенсії.'''

'''Загальний розмір усіх відрахувань''' під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника '''не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати''', що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати '''не може перевищувати 70 відсотків.'''

''Порядок стягнення аліментів визначається законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження"]). ''
#за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів '''за три місяці,''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
#у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
#після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.
Див. додатково [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&oldid=7807 Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину]

Див. додатково [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&oldid=8239 Відповідальність за несплату аліментів]

== Стягнення аліментів з доходів військовослужбовців ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 122 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146»] встановлено, '''що з військовослужбовців Збройних Сил України,''' інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони '''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом'''.

==Звернення стягнення на допомогу з державного соціального страхування та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства==
На допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.
==Кошти, на які не може бути звернено стягнення==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 73 ЗУ "Про виконавче провадження"] стягнення не може бути звернено на такі виплати:''' 
#вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
#компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
#польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
#матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
#допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
#одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
#допомогу при усиновленні дитини;
#допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
#допомогу на дітей одиноким матерям;
#допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
#допомогу на лікування;
#допомогу на поховання;
#щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
#дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
'''Стягнення не здійснюється також із сум:'''
#неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
#грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
#вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
#одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
#грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

2022-08-26T08:50:51Z

Halyna.dzhumak: /* Хто може звернутись */

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"
== Хто може звернутись ==
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''подає клопотання''' '''до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,''' що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 122 Земельного кодексу України.]
До клопотання додається розроблена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"] технічна документація із землеустрою щодо [[Встановлення меж земельної ділянки|встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]], '''що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина перша статті 118 Земельного кодексу України ).]
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО!!!''' '''Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text підпункту 5 пункту 27 '''розділу IX Земельного кодексу України''']''',''' '''у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється.'''
|}
== Розмір земельної ділянки, що може бути приватизована ==
Незалежно від розміру земельної ділянки, якою фактично користується громадянин, по спрощеній процедурі він може приватизувати у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 стаття 121 Земельного кодексу України]).
== Підготовка документів для приватизації ==
=== 1. Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)===
==== Куди звертатися? ====
Перш за все, для оформлення права власності на земельну ділянку необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі - технічна документація). Розробником технічної документації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Процедура виготовлення технічної документації передбачає виїзд інженера-геодезиста зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення межі поділу земельної ділянки в натурі.

'''За результатами проведених робіт замовнику видається:'''
* технічна документація на земельну ділянку;
* диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до [https://e.land.gov.ua/auth_select Державного земельного кадастру].
'''Розробники документації''' від імені замовника '''подають документацію із землеустрою''' '''до''' територіального органу '''[https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)]''', для внесення відомостей '''до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»]).
==== Вартість та строк розгляду ====
Вартість послуг, а також тривалість виготовлення технічної документації узгоджується між замовником та розробником. '''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору.
=== 2. Реєстрація технічної документації у Державному земельному кадастрі ===
==== Куди звертатися? ====
Після отримання технічної документації на земельну ділянку, її необхідно зареєструвати у [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальному органі Держгеокадастр]. ''Для цього кадастровому реєстратору подаються наступні документи:''
# Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051].
# Технічна документація у паперовій та електронній формі.
# Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
# Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
У результаті наданої послуги замовник отримує '''витяг з Державного земельного кадастру''', який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки. Відтепер земельну ділянку можна знайти на [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Публічній кадастровій карті України], ввівши відповідний кадастровий номер.
==== Вартість та строк розгляду ====
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру відбувається протягом 14 днів з моменту подачі необхідних документів, послуга безоплатна.
== Отримання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ==
=== Куди звертатися? ===
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен прийняти рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

''До заяви додаються:''
* технічна документація;
* Витяг з Державного земельного кадастру.
У результаті прийнятого рішення, ви отримуєте рішення (витяг) органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

''Підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.''
=== Вартість та строк розгляду ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина друга статті 118 Земельного кодексу України)].

Дана послуга безоплатна.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83 Реєстрація права власності на земельну ділянку] ==
=== Куди звертатися? ===
''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг;
* нотаріус.
''Державному реєстратору подаються наступні документи:'' - [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;] - документ, що посвідчує особу; - засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки; - витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; - документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
=== Вартість та строк розгляду ===
Реєстрація здійснюється у строк '''до 5 робочих днів'''.

За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - '''230 грн''') ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
== Дивись також: ==
* [[Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

2022-08-26T08:03:49Z

Halyna.dzhumak: /* Хто може звернутись */

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"
== Хто може звернутись ==
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''подає клопотання''' '''до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,''' що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 122 Земельного кодексу України.]
До клопотання додається розроблена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"] технічна документація із землеустрою щодо [[Встановлення меж земельної ділянки|встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]], '''що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина перша статті 118 Земельного кодексу України ).]
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО!!!''' '''Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text підпункту 5 пункту 27 '''розділу IX Земельного кодексу України''']''',''' у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється.'''
|}

== Розмір земельної ділянки, що може бути приватизована ==
Незалежно від розміру земельної ділянки, якою фактично користується громадянин, по спрощеній процедурі він може приватизувати у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 стаття 121 Земельного кодексу України]).
== Підготовка документів для приватизації ==
=== 1. Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)===
==== Куди звертатися? ====
Перш за все, для оформлення права власності на земельну ділянку необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі - технічна документація). Розробником технічної документації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Процедура виготовлення технічної документації передбачає виїзд інженера-геодезиста зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення межі поділу земельної ділянки в натурі.

'''За результатами проведених робіт замовнику видається:'''
* технічна документація на земельну ділянку;
* диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до [https://e.land.gov.ua/auth_select Державного земельного кадастру].
'''Розробники документації''' від імені замовника '''подають документацію із землеустрою''' '''до''' територіального органу '''[https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)]''', для внесення відомостей '''до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»]).
==== Вартість та строк розгляду ====
Вартість послуг, а також тривалість виготовлення технічної документації узгоджується між замовником та розробником. '''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору.
=== 2. Реєстрація технічної документації у Державному земельному кадастрі ===
==== Куди звертатися? ====
Після отримання технічної документації на земельну ділянку, її необхідно зареєструвати у [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальному органі Держгеокадастр]. ''Для цього кадастровому реєстратору подаються наступні документи:''
# Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051].
# Технічна документація у паперовій та електронній формі.
# Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
# Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
У результаті наданої послуги замовник отримує '''витяг з Державного земельного кадастру''', який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки. Відтепер земельну ділянку можна знайти на [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Публічній кадастровій карті України], ввівши відповідний кадастровий номер.
==== Вартість та строк розгляду ====
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру відбувається протягом 14 днів з моменту подачі необхідних документів, послуга безоплатна.
== Отримання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ==
=== Куди звертатися? ===
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен прийняти рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

''До заяви додаються:''
* технічна документація;
* Витяг з Державного земельного кадастру.
У результаті прийнятого рішення, ви отримуєте рішення (витяг) органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

''Підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.''
=== Вартість та строк розгляду ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина друга статті 118 Земельного кодексу України)].

Дана послуга безоплатна.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83 Реєстрація права власності на земельну ділянку] ==
=== Куди звертатися? ===
''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг;
* нотаріус.
''Державному реєстратору подаються наступні документи:'' - [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;] - документ, що посвідчує особу; - засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки; - витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; - документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
=== Вартість та строк розгляду ===
Реєстрація здійснюється у строк '''до 5 робочих днів'''.

За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - '''230 грн''') ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
== Дивись також: ==
* [[Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням

2022-02-02T14:31:15Z

Halyna.dzhumak: /* Зняття особи з реєстрації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс Української РСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]

== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] проголошує недоторканність житла (ст.30). Але юридичний зміст недоторканності житла не зводиться лише до неможливості незаконного проникнення у житло особи, його основний сенс – забезпечення стабільності відносин власності чи оренди, об’єктом яких є житло – будинок, квартира, кімната у гуртожитку тощо. Стабільність цих відносин забезпечується різноманітними цивільно-правовими засобами, зокрема чітким законодавчим закріпленням підстав примусового припинення права на житло. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 41] Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] у ст. 47 проголошує, що '''кожен має право на житло'''. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Глава 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України], правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України] визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 319 Цивільного кодексу України], власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частиною 1 статті 321 ЦК України] передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Приписами статті 379 Цивільного кодексу України] передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Однак, як зазначено в ст. 13 ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], власність зобов’язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Пленум Верховного Суду України у постанові від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»] підкреслив, що '''правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права особи на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій у здійсненні покладених на них завдань щодо управління житловим фондом, його експлуатації і збереження. Досконалий розгляд житлових спорів є запорукою своєчасного, реального здійснення конституційного права громадян на житло і зміцнення законності у житлових правовідносинах'''.

П. 1 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод], '''гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла'''.

Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов’язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).

== Збереження житла за тимчасово відсутніми ==
Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім’ї наймача житла державного, комінального житлового фонду визначено ст. 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР], а їхні права та обов’язки - ст. 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР], які '''встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами'''. У той же час, умови збереження житла за цивільним законодавством визначаються строками встановленими за згодою сторін, абсолютне право власності на житло не обмежується ні строками, ні територією.

В Україні виникають питання щодо житла, яке не використовується власниками протягом досить тривалого часу. Так, деякі власники вже змінили місце проживання на території України на територію інших держав. Якщо такі співвласники багатоквартирного житлового будинку не беруть участі в його утриманні протягом певного часу, наприклад 3-х років, то необхідно ставити питання про використання житла не за призначенням.

ЖК УРСР поширив правила щодо збереження житла також наймачів, членів їх сімей. '''Зберігається право на житло (за всіма особами, які зникли безвісти) протягом шести місяців''' – з моменту зникнення особи до дня набрання законної сили рішення суду про оголошення її безвісти відсутньою або померлою.

Відповідно до ст. 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР] за тимчасової відсутності наймача або членів сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім ’ ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Тимчасова відсутність особи може биту безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців.

'''Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення.''' Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім’ї не потребує згоди інших членів сім’ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.
У разі відсутності особи понад шість місяців при розгляді позову про визнання її такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини справи, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності. Якщо тимчасова відсутність особи перевищила шість місяців, члени сім’ї, навіть колишні, а також наймодавець, мають право звернутись із позовом про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

== Зняття особи з реєстрації ==
У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355282 постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11] зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування якої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. ( ст.ст. 71, 72, 116, 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР]; ст. 405 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном '''власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.'''

== Підстави усунення перешкод у користуванні ==
За змістом частини першої статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до глави 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.'''

Відповідно до ст. 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] передбачено, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї.

Відповідно до ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] '''кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю'''. Частиною 4 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] встановлено принцип непорушності приватної власності.

За положеннями ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном''' і він реалізовує їх на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] передбачено, що '''право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.'''

Стаття 379 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] вказує, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Глава 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] визначає житло об'єктом права приватної власності.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] та ст. 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР], які передбачають '''право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд'''. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] передбачено п'''раво власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.'''

Згідно ст. 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР] виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

== Куди звернутися ==
Згідно з частиною першою ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] '''позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.'''

== Судовий збір ==
'''Вартість вирішення спору''' щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням у судовому порядку '''обумовлюється сплатою судового збору''' (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]) '''та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи''' (ст. 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).
Пільги щодо сплати судового збору мають особи, зазначені в ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355282 Постанова Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11].
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87453918 Постанова Верховного Суду України від 30 січня 2020 року у справі №569/1478/18]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/76502903 Постанова Верховного Суду України від 12 вересня 2018 року у справі № 320/1941/16-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/76566257 Постанова Верховного Суду України від 15 серпня 2018 року у справі № 381/423/16-ц]

[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Суди‎]]

Втрата права користування житловим приміщенням

2022-02-02T14:29:41Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР (далі - ЖК)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]

== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''.

Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 316 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], '''правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб'''. Згідно статті 383 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї. Згідно статті 391 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
=== Хто може бути позивачем у суді? ===
На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач, члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК]). '''Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.'''

Позивачем може бути також наймодавець (житлово-експлуатаційна організація тощо).

=== Вимоги до позовної заяви ===
У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] ( статті 175-177), зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.
=== Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ===
[[Файл:Позовна заява втрати права користування житловим приміщенням.docx|міні]]

=== Докази по справі ===
До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:
# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.
# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).
# Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.
# Копія квитанцій про сплату комунальних послуг;
# Покази свідків.

== Поважні причини непроживання у житловому приміщенні ==
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. '''До поважної причини відносяться:'''
* призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
* тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
* поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
* виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
* виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
== Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.)
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64771743 Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року № 552/46/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653773 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 760/13113/14-ц]

== Див. також ==
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]
* [[Виселення з квартири наймача]]

[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2022-02-02T12:53:55Z

Halyna.dzhumak: /* Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? */

Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу

2022-01-19T14:57:36Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон № 2346)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13| Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04| Постанова Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті"]

== Загальна інформація ==

'''Переказ коштів (далі – переказ)''' – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

'''Помилковий переказ''' — це рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми в готівковій формі (п. 1.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346]);

'''Неналежний переказ''' — рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій або майновій формі (п. 1.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346]);

'''Неналежний отримувач''' — особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі (п. 1.23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346]);

'''Неналежний платник''' — особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів (п. 1.32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346]).

З огляду на наведені визначення, а також зважаючи на приписи ст. 1071 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та п. 32.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону № 2346], згідно з якими списання банками коштів із рахунків клієнтів здійснюють на підставі розпоряджень останніх, винуватцем помилкового (неналежного) платежу може стати будь-хто: банківська установа, платник коштів чи навіть їх одержувач (стягувач).

Власне, від особи-винуватця помилкових перерахувань коштів залежить і механізм їх повернення «постраждалій» стороні. Тож, розгляньмо всі випадки окремо.

== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті ==
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів''' та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі''' (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку] ).

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. '''Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках''', може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами '''за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я головного управління Казначейства, або''' '''поштовим переказом''' через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

'''Подання''' за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку] '''подається платником до головних управлінь Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ''', або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:
* причини повернення коштів з бюджету;
* найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
* місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
* сума платежу, що підлягає поверненню;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
З метою повернення '''[[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|судового збору]]''' (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства необхідно подати:
* заяву про повернення коштів (судового збору) з бюджету;
* копія судового рішення (ухвали), що набрало законної сили (засвідчена належним чином);
* оригінал платіжного документа або паперову копію електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету;
* спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], та копія паспорта довіреної особи.

=== Операції з повернення у готівковій формі платежів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів ===
Повернення готівкою помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, сплачених фізичними особами, що не мають рахунків у банках, здійснюється:
# З відповідних рахунків, відкритих головними управліннями Казначейства в банках на ім’я головного управління Казначейства, на підставі чеків, виписаних головними управліннями Казначейства на ім’я фізичної особи;
# Поштовими переказами на адреси, визначені в заявах платників або у податкових деклараціях фізичних осіб.
Кошти з відповідних аналітичних рахунків, з яких необхідно зробити повернення, на підставі платіжних доручень головних управлінь Казначейства перераховуються:
# На рахунки, відкриті на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства;
# На рахунки підприємств поштового зв'язку, відкриті в банках.
На підставі відповідних документів, зазначених у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 пункті 5 розділу I Порядку], '''головні управління Казначейства виписують чеки на отримання готівки особами,''' указаними в зазначених документах.

На підставі належно оформлених чеків на отримання готівки фізичні особи, на ім'я яких виписано чеки, отримують готівку з рахунків, відкритих на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства. '''Чеки на отримання готівки пред'являються до оплати в банк протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).'''

=== Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті ===
Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті '''здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют,''' установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.

=== Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів ===
'''Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету''' або на єдиний рахунок (у разі його використання) '''податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів,''' перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, '''здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету,''' а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України) подання подається до відповідного головного управління Казначейства за формою згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 додатком 1 до Порядку].

У разі '''повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів''' з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, '''до Казначейства подається повідомлення''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2020-%D0%BF#n11 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35'''-1''' Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами)].

'''Повернення таких коштів, здійснюється за повідомленням ДПС без погодження відповідним місцевим фінансовим органом.'''

У разі '''повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені''', контроль за справлянням яких покладено на органи '''Держмитслужби, до Казначейства подається висновок''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-17#n19 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів], затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (зі змінами).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

=== Повернення платежів, що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами ===
У випадках повернення платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган '''протягом двох робочих днів''' погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, '''скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання''', для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.

Головні управління Казначейства у Донецькій та Луганській областях здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#Text території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень], за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.

Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації протягом двох робочих днів погоджують подання шляхом засвідчення підписом керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертають його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.

== Розгляд поданих документів ==
Заява та подання (дати складання яких не перевищують 30 календарних днів) або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

'''Підстави повернення подання або копії судового рішення, засвідчених належним чином надавачам без виконання:'''
* перевищення встановлених законодавством строків надання заяви та подання до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства;
* невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у поданні або копії судового рішення, засвідченій належним чином, або даним відповідного головного управління Казначейства, Казначейства про зарахування коштів до бюджету;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, не за призначенням;
* надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою;
* порушення встановлених вимог щодо оформлення подання або копії судового рішення (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13%7C#Text Порядку]).

== Відповідальність банків при здійсненні помилкового переказу коштів ==
Відповідно до статті 32 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

У разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

== Відповідальність платника при проведенні переказу ==
Відповідно до статті 33 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.

== Відповідальність стягувачів при проведенні переказу ==
Відповідальність за обгрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання.

== Повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу ==
Банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України. У випадку повернення даної суми банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні.
Якщо триденний строк порушиться, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний

== Вирішення спору, пов'язаного із здійсненням банками переказу ==
Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судовому порядку]].

[[Категорія: Банківське право]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2022-01-19T13:52:12Z

Halyna.dzhumak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
* непрацюючі жінки;
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.
Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"] для працездатної особи станом на січень-червень 2022 - 2481 грн; липень-листопад 2022 - 2600 грн; грудень 2022 - 2684 грн.''

==Куди звернутися ==
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.

==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
*довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Соціальні пенсії

2022-01-19T11:25:26Z

Halyna.dzhumak: /* ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ, ТА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1098 "Про Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/paran12#n12 Постанова правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Поняття "соціальна пенсія" ==
'''Соціальні пенсії (допомоги)''' - це щомісячні державні виплати особам, які не мають необхідного стажу роботи для призначення трудової (страхової) пенсії (за віком, по інвалідності, по втраті годувальника).

'''Ознаки соціальних пенсій (допомог):'''
*право на них мають незастраховані особи;
*фінансуються з державного бюджету;
*їх мета – матеріальна підтримка осіб, що її потребують.

Відповідно до розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"](далі - Закон) cоціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім осіб з інвалідністю з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію:

*особам з інвалідністю I і II груп, у тому числі особам з інвалідністю з дитинства, а також особам з інвалідністю III групи;
*особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;
*дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон]);
*дітям з інвалідністю віком до 16 років.

Відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" призначаються такі види державної соціальної допомоги:

*державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
*державна соціальна допомога на догляд.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю призначається і виплачується :
*громадянам України, які постійно мешкають на території України;
*іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україні, та особам, які одержали статус біженця.

== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ, ТА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ==

'''Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю''' - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

'''Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю призначається і виплачується:'''

# Громадянам України, які постійно проживають на території України;
# Іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, що набули статусу біженця.

'''Перелік документів для призначення допомоги та надбавки на догляд визначено''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#n9 Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261)]:
* заява;
* паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
* довідка про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
*трудова книжка;
*декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги (у разі потреби);
* оригінал та копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю;
* довідка про місце проживання особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю чи копія паспорта особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю з відомостями про постійне місце проживання;
* довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання. Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію посвідки на постійне або тимчасове проживання Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення про встановлення опіки чи піклування.
'''Особа, яка не має права на пенсію,''' - дитина померлого годувальника (у тому числі народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи (далі - дитина померлого годувальника), особа, яка досягла 65 років та не має права на пенсію відповідно до закону.

'''До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку:'''

* 58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;
* 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;
* 59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;
* 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;
* 60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;
* 60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;
* 61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;
* 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
* 62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
* 62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
* 63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
* 63 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
* 64 роки - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
* 64 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
* 65 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 31 грудня 1960 року;

'''Одинока особа''' - особа, яка не має працездатних родичів,зобов'язаних за законом її утримувати.

'''Державна соціальна допомога призначається особі, яка:'''

*є дитиною померлого годувальника або досягла віку, встановленого статтею 1 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону], та не мають права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону, або визнана особою з інвалідністю у встановленому порядку;
*не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування";]
*є малозабезпеченою особою (крім осіб з інвалідністю, зазначених у пункті 4 цієї частини);
*є особою з інвалідністю I групи.

Призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю здійснюються в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF Кабінетом Міністрів України від 2 квітня 2005 р. № 261.]

До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника). До одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.

=== Підтвердження належності до категорії ===

Підтвердженням належності до цієї категорії є:
# інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов'язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
# інформація про склад сім’ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги).

Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства (чи мають право на їх призначення), за бажанням замість зазначених виплат може бути призначена соціальна допомога відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"].

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:
* особам з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання "Мати-героїня", на одну дитину померлого годувальника - 100 відсотків, на двох дітей - 120 відсотків, на трьох і більше дітей - 150 відсотків;
* особам з інвалідністю II групи - 80%
* особам з інвалідністю III групи - 60%
* священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»] обіймали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні і легалізованих відповідно до законодавства, за наявності архівних документів відповідних державних органів і релігійних організацій або інформації від свідків, що підтверджують факт такої роботи - 50%
* чоловікам, які досягли віку 63 років, жінкам — 58 років -30%

=== Ким призначається допомога ===

Соціальна допомога призначається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення).

=== Необхідні документи ===

# заява за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.
# під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України, трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
# декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики (у разі потреби);
# копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи);
# копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна);
# копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено);
# копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (у разі потреби);
# копія довідки про реєстрацію місця проживання.

Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

'''Для призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються:'''
* копія свідоцтва про народження або паспорта громадянина України особи, якій призначається соціальна допомога, з пред’явленням оригіналу;
* копія довідки (за наявності) про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, якій призначається допомога (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмiтку в паспорті), з пред’явленням оригіналу;
* копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим з пред’явленням оригіналу;
* довідка загальноосвітнього навчального закладу системи загальної середньої освіти, професійно-технічного, вищого навчального закладу про те, що дитина навчається за денною формою навчання (у разі потреби).
''Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.''

Якщо особа, якій призначається соціальна допомога, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою, за місцезнаходженням таких закладів (місцем проживання особи).

Органи соціального захисту населення в разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

У разі звернення за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності, органи соціального захисту населення додають до заяви видану органом, який призначає пенсію, довідку-атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у таких випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду).

=== Призначення допомоги ===

Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.

У разі, коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”] або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”] або встановлення МСЕК інвалідності особі.

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

''Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви'' з усіма необхідними документами. У разі коли заява про призначення відповідної допомоги з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви. У разі коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня і відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.

''Соціальна допомога призначається довічно особам, які досягли віку, встановленого статтею 1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”].

У разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги. Перерахунок розміру соціальної допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності органи соціального захисту населення здійснюють на підставі витягу з акта огляду в МСЕК без подання заяви одержувачем.

У такому ж порядку здійснюється перерахунок соціальної допомоги у разі встановлення особі інвалідності в період одержання допомоги.

== ПЕНСІЯ ПО ВТРАТІ ГОДУВАЛЬНИКА ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р], пенсія по втраті годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від того, чи били вони на утриманні годувальника.

Членами сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, вважаються особи, які:
# були на повному утриманні померлого годувальника;
# одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом коштів для існування.
# Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом коштів для існування, але які й самі одержували пенсію, за бажанням мають право перейти на пенсію по втраті годувальника .

Усиновлені діти мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми. Пасинок і падчерка мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. За неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію по втраті годувальника, зберігається це право і в разі їх усиновлення. Так само положення Закону, які стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою за рішенням суду.

=== Необхідні документи ===

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій] відповідно до затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005г. за № 1566/ 11846. Згідно з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядком] заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів).

=== Призначення пенсії ===

'''Необхідний страховий стаж:''' обов'язковою умовою для призначення пенсій по втраті годувальника за нормами згаданого Закону є наявність страхового стажу померлого годувальника від одного до п'ятнадцяти років залежно від віку на момент смерті. Згідно статті 32 Закону кількість необхідного страхового стажу померлого годувальника має бути таким, яке було б йому необхідно для призначення пенсії по третій групі інвалідності. Якщо годувальник помер : ''для осіб з інвалідністю I групи:''
* до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно - 5 років;
* від 38 років до досягнення особою 40 років включно - 6 років;
* від 41 року до досягнення особою 43 років включно - 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно - 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно - 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно - 10 років;

''для осіб з інвалідністю II та III груп:''
* до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

=== Розмір пенсій по втраті годувальника: ===

Пенсія по втраті годувальника залежно від кількості утриманців призначається в таких розмірах:
* на одного непрацездатного члена – 50 % від пенсії за віком померлого годувальника,
* на двох і більше непрацездатних членів сім'ї – 100 % від пенсії за віком, померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.
При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії по втраті годувальника, з якого обчислюється його розмір пенсії за віком, крім наявного страхового стажу, зараховується так само період з дня смерті до встановленого Законом пенсійного віку померлого.

=== Період, на який призначається пенсія по втраті годувальника. ===

Даний вид пенсії призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку – довічно.

'''Непрацездатними членами сім'ї вважаються:'''
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника, незалежно від віку чи працездатності, якщо вони не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), що не досягли 18-річного віку або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Неповнолітнім дітям виплата пенсії проводиться включно по місяць досягнення повноліття.

=== Право на отримання пенсії по втраті годувальника після досягнення повноліття ===

Після досягнення повноліття право на отримання пенсії по втраті годувальника мають діти померлого годувальника при дотриманні певних умов, а саме:
* якщо вони навчаються на денній формі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти (школа, ліцей і т.д.);
* якщо вони навчаються на денній формі навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах до закінчення таких навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;
* діти-сироти, тобто у яких померли обоє батьків, до досягнення ними 23 років незалежно від факту навчання, роботи і т.д.

=== Виділення частки пенсії ===

Виділення частки пенсії: на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію по втраті годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частина, яка виплачується окремо. Виділення частини пенсії провадиться з першого числа місяця, який настає за місяцем, в якому надійшла заява про виділення частини пенсії. Діти, яким виповнилося 18 років і вони продовжують вчитися (дивись вище), повинні з'явитися до органу ПФУ з копією паспорта, ідентифікаційного коду та довідкою з місця навчання для подачі заяви на виділення їх частки пенсії.

== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ ==

Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

=== Розмір державної соціальної допомоги ===

Розміри допомоги у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:
* особам з інвалідністю з дитинства I групи -100%
* особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80%
* особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60%
* на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70%

'''Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:'''

* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75%
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50%
* одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А встановлюється в розмірі:'''
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

'''Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю встановлюється в розмірі:'''
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

При визначенні розмірів надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

=== Порядок та умови призначення соціальної допомоги ===

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду особи з інвалідністю з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною з інвалідністю до місцевої державної адміністрації за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю. Не пізніше 10 днів після надходження документів, місцева державна адміністрація зобов’язана у письмовій формі повідомити особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання. За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги місцева державна адміністрація зобов’язана попередити у письмовій формі особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про причину припинення її виплати.

=== Необхідні документи ===

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи:
* про вік і місце проживання дитини з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю;

* документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву;

* довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.
Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування. Один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання. Місцева державна адміністрація, яка прийняла заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийому заяви. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами. Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У тих випадках, коли до заяви додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з дня одержання повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому або відправлення заяви про призначення такої допомоги. Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства або на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається місцевою державною адміністрацією. Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевою державною адміністрацією не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

=== Здійснення виплат соціальної допомоги ===

Державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання. Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені місцевою державною адміністрацією строки. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного ним заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного нею заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів.

=== Строк на який призначається соціальна допомога ===

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку. У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується особі з інвалідністю з дитинства з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, але з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги. Якщо дитина з інвалідністю, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана особою з інвалідністю з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині з інвалідністю встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги. Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, а в разі визнання знову особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць. Якщо строк перегляду пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що за цей період її визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. При цьому, якщо при переогляді особу з інвалідністю з дитинства переведено до іншої групи інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою. У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок нез'явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною з інвалідністю.

== Додатково ==
'''Додатково дивись:'''
* [[Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка не набула права на пенсійні виплати]]
* [[Порядок виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Перерахунок пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину

2021-12-15T15:48:16Z

Halyna.dzhumak: /* Розмір виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на період карантину */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів,що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20#n56 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]

== '''Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність при карантині''' ==
Відповідно до розділу 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455] '''на період тимчасового відсторонення від роботи осіб''', робота яких пов'язана з обслуговуванням населення, '''які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями''', у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, '''листок непрацездатності видається інфекціоністом або лікуючим лікарем на підставі результатів досліджень лабораторних центрів Міністерства охорони здоров’я України.'''

На період перебування застрахованої особи в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я
(спеціалізованих шпиталях), у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"], крім хворих осіб, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.

== '''Умови надання лікарняних на період карантину''' ==
'''На період карантину накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби чи перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції''' під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій '''надається допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі''' у формі матеріального забезпечення, '''яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати''' (доходу)(п.5, 51 частини 1 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]).виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на період карантину

'''Допомога''' по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, '''виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності''' або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. '''Оплата перших п’яти днів''' тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання, '''здійснюється за рахунок коштів роботодавця''' у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. '''Слід зазначити, що тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином''', накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності '''з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини ('''ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]).

У разі '''захворювання дитини віком до 14 років''' листок непрацездатності '''отримує один із працюючих батьків.''' У такому разі '''Фонд соціального страхування України оплачує лікарняний лист''', починаючи '''з першого дня хвороби''', але не більше 14 календарних днів, крім випадків, коли дитина перебуває на стаціонарному лікуванні.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як за сім календарних днів. У такому випадку листок непрацездатності отримує працюючий член сім’ї.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

=== Розмір виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на період карантину ===
Особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності '''виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''', за винятком '''медичних працівників,''' яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках '''виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, та працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті,''' яким '''допомога''' по тимчасовій непрацездатності у таких випадках '''виплачується в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду, незалежно від страхового стажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 ч.2 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]).'''

== '''Див.також''' ==
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності]]
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО)]] 

[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]