WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2025-12-05T07:41:36Z

Dunaievska.Yuliia: /* Перелік заборон та тимчасових обмежень */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF/stru2 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023р №651 " Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

==Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.
===Право на вільне пересування===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
===Право на освіту===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
==Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства==
*температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
*дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
*члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
*нагадування про засоби індивідуального захисту;
*інформування про заходи профілактики Covid-19;
*вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
*по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
*обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
*тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
*регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
*утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
*утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
==Перелік вимог для пасажирів:==
*респіратор або маска;
*кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
*заборона роботи залів очікування рейсу
*
==Перелік вимог до автостанцій.==
*інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
*місця для обробки рук антисептиком;
*одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
*обмеження контактів працівників з пасажирами;
*соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
*продаж квитків через інтернет;
*наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
*дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
*провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
*додаткові контейнери для ЗІЗ.
==Необхідні вимоги для транспортних засобів==
*інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
*перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
*за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
*при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
==Нові правила пасажирських перевезень на час карантину==
З 21 жовтня 2021 року міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів одного із цих документів:
*документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини для регіонів «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;
*міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини, дозволених ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
*негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який чинний 72 години.
Пропуск через державний кордон України пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб, дозволяється після проведення медичного огляду цих осіб.

Ввезення на територію України товарів не допускається у разі, якщо їх ввезення:

-заборонено законодавством у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я людей;

-може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей (стаття 28 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

Нові правила стосуються як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів. Йдеться про автомобільний транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення.

Відповідні правила не будуть застосовуватись до міських та внутрішньообласних перевезень.

Відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака та пасажирів зазначених документів несе перевізник.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону, зобов’язані зареєструватися в системі або встановити та активувати її мобільний додаток.

Самоізоляція іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з перетинанням державного кордону не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону (крім іноземців та осіб без громадянства, які прибули з Російської Федерації та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів).

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби перевіряють реєстрацію в системі або встановлення та активацію іноземцями та особами без громадянства її мобільного додатка під час перетину ними державного кордону. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані надати для такої перевірки підтвердження реєстрації в системі або встановлення та активації її мобільного додатка.
==Перелік заборон та тимчасових обмежень==
'''Забороняється''': У період карантину заборонено:

- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;

- робота залів очікування рейсу;

- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2025-12-04T13:54:35Z

Dunaievska.Yuliia: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF/stru2 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023р №651 " Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

==Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.
===Право на вільне пересування===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
===Право на освіту===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
==Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства==
*температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
*дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
*члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
*нагадування про засоби індивідуального захисту;
*інформування про заходи профілактики Covid-19;
*вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
*по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
*обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
*тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
*регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
*утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
*утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
==Перелік вимог для пасажирів:==
*респіратор або маска;
*кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
*заборона роботи залів очікування рейсу
*
==Перелік вимог до автостанцій.==
*інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
*місця для обробки рук антисептиком;
*одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
*обмеження контактів працівників з пасажирами;
*соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
*продаж квитків через інтернет;
*наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
*дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
*провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
*додаткові контейнери для ЗІЗ.
==Необхідні вимоги для транспортних засобів==
*інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
*перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
*за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
*при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
==Нові правила пасажирських перевезень на час карантину==
З 21 жовтня 2021 року міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів одного із цих документів:
*документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини для регіонів «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;
*міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини, дозволених ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
*негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який чинний 72 години.
Пропуск через державний кордон України пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб, дозволяється після проведення медичного огляду цих осіб.

Ввезення на територію України товарів не допускається у разі, якщо їх ввезення:

-заборонено законодавством у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я людей;

-може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей (стаття 28 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

Нові правила стосуються як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів. Йдеться про автомобільний транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення.

Відповідні правила не будуть застосовуватись до міських та внутрішньообласних перевезень.

Відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака та пасажирів зазначених документів несе перевізник.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону, зобов’язані зареєструватися в системі або встановити та активувати її мобільний додаток.

Самоізоляція іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з перетинанням державного кордону не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону (крім іноземців та осіб без громадянства, які прибули з Російської Федерації та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів).

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби перевіряють реєстрацію в системі або встановлення та активацію іноземцями та особами без громадянства її мобільного додатка під час перетину ними державного кордону. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані надати для такої перевірки підтвердження реєстрації в системі або встановлення та активації її мобільного додатка.
==Перелік заборон та тимчасових обмежень==
'''Забороняється''' : У період карантину заборонено:

- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;

- робота залів очікування рейсу;

- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок та умови отримання ваучера на навчання

2025-10-14T06:44:50Z

Dunaievska.Yuliia: /* Корисні посилання */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-вр Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян на ринку праці»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1118-25#Text Наказ Міністерства економіки України від 10.07.2025 № 2844 "Про затвердження Переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер"]
== Ваучер ==
'''Ваучер''' – документ встановленого зразка, що дає особі відповідно до Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Про зайнятість населення]» право на перепідготовку, підготовку на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, спеціалізацію, підвищення кваліфікації у навчальних закладах чи у роботодавця.

'''За сприяння державної служби зайнятості особи мають можливість одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці у випадку, якщо вони відповідають наступним вимогам''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n270 ст. 30 Закону України «Про зайнятість населення"]):[[Файл:Порядок отримання ваучера на навчання..jpg|міні|Порядок отримання ваучера на навчання.]]
* вік – старше 45 років;
* страховий стаж – не менше як 15 років;
* професійно-технічна або вища освіта;
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]» пенсійного віку;
* особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби), служби в органах внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції або Державної кримінально-виконавчої служби '''у зв’язку із скороченням чисельності, штату або за станом здоров’я до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку''', '''за наявності вислуги не менше 10 років''', '''які не набули права на пенсію''' відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
* особам, звільненим з військової служби '''після участі у проведенні антитерористичної операції''', у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходахнеобхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України '''до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та за умови звернення протягом трьох років з дня звільнення''';
* внутрішньо переміщеним особам працездатного віку за відсутності підходящої роботи.
*особам, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, '''встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення''';
*особам з інвалідністю за відсутності підходящої роботи;
*особам, які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території '''отримали''' '''поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій та у період здійснення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам,''' у разі наявності відповідних рекомендацій в індивідуальному реабілітаційному плані, '''незалежно від встановлення їм інвалідності.'''
Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей.

У разі коли вартість навчання в закладі освіти перевищує максимальну вартість ваучера, особа або роботодавець можуть здійснити оплату різниці вартості навчання.
== Кому буде відмовлено в отримані ваучера? ==
* особам, які '''не мають професійно-технічної або вищої освіти''';
* які проходили протягом останніх '''трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття''';(крім осіб, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” воєнного стану отримали в установленому порядку довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та після її отримання не проходили перепідготовки за рахунок коштів зазначеного Фонду
* особам, '''які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні'''.
== Навчання ==
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності, підготовка на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Навчання здійснюється професійно - технічними та вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, за затвердженим Міністерством соціальної політики України переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.

'''Особа здійснює вибір''' '''професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінсоцполітики, а також форми та місця навчання.'''
== Документи, які подаються для отримання ваучера до центру зайнятості: ==
* паспорт;
* трудову книжку (дублікат трудової книжки) у разі наявності або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;
* документ про професійно-технічну або вищу освіту (дублікат такого документа) чи еДокумент про освіту (за наявності) ;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття). Представники окремих категорій громадян, які мають право на отримання ваучера (учасники бойових дій, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи та ін.), подають до центру зайнятості документи, що підтверджують їх статус.
Особи, які були звільнені з військової служби подають також копію витягу з наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби та інші документи, які підтверджують підставу звільнення. 
Особи, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції подають також копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. 
Внутнішньо переміщені особи подають також довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 
З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.
Для підтвердження страхового стражу за період військової служби подається довідка (за наявності).

Особи,стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, подають відомості про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Особи з інвалідністю за відсутності підходящої роботи додатково подають також копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та за бажанням - індивідуальну програму реабілітації.

Особи які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії,( в незалежності чи встановлена їм інвалідность) додатко надають індивідуальний реабілітаційний план та копію висновку лікарсько-консультативної комісії державного чи комунального закладу охорони здоров’я або довідки військово-лікарської комісії, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

'''''Заява про отримання ваучера на навчання може бути подана особисто в паперовій або електронній формі з використанням технічних засобів електронної комунікації та з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.'''''
* '''''У разі подання заяви в електронній формі особа додає до заяви електронні копії документі.'''''
'''Важливо!''' У разі відсутності відповідних документів чи інформації в державних реєстрах, працівником центру зайнятості у присутності особи знімаються копії, що засвідчуються підписом особи.

'''Увага!''' з 1 червня 2023 року Державною службою зайнятості спрощено процедуру отримання ваучера на навчання! Відтепер можна подати онлайн-заявку на отримання ваучера безпосередньо на порталі служби і заявку буде опрацьовано фахівцями служби зайнятості протягом 3 робочих днів! У разі подання заявки онлайн, фахівець служби опрацьовує форму та зв'язується із заявником протягом 3 робочих днів з моменту заповнення та подання заявки.
== Хто приймає рішення про видачу ваучера? ==
Рішення про видачу ваучера приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів '''протягом трьох робочих дня з дня його прийняття'''.

'''Для отримання ваучера необхідно''' звернутися до центру зайнятості '''протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення'''.

'''Договір про навчання''' укладається між навчальним закладом та особою '''протягом 120 днів після видачі ваучера''', в свою чергу навчальний заклад інформує центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
== Перелік поважних причин припинення навчання ==
* набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням), застосування судом примусового лікування особи;
* смерть особи або оголошення її за рішенням суду померлою або визнання її безвісно відсутньою, недієздатною чи обмежено дієздатною;
* стан здоров’я особи, яка має медичні протипоказання щодо продовження навчання за професією (спеціальністю);
* відпустка у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною;
* переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість;
* призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
* проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами;
* призов на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;
* інші причини, що не залежать від особи, підтверджені документально.
== Відшкодування ==
У разі дострокового припинення дії договору про навчання заклад освіти подає протягом п’яти робочих днів центру зайнятості, який видав ваучер, копію наказу про дострокове припинення навчання, розрахунок невикористаної частини коштів, передбачених для оплати вартості навчання, повертає протягом трьох робочих днів таку частину на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.

У разі дострокового припинення навчання без поважних причин особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання. Заклад освіти протягом п’яти робочих днів повертає на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, кошти, що надійшли від особи, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.
== Корисні посилання ==
* [https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/informaciya-dlya-osib-vikom-starshe-45-rokiv Інформація для осіб віком старше 45 років]

Порядок та умови отримання ваучера на навчання

2025-10-14T06:40:38Z

Dunaievska.Yuliia: /* Документи, які подаються для отримання ваучера до центру зайнятості: */

Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові

2025-09-01T12:50:07Z

Dunaievska.Yuliia: /* Хто не може бути усиновлювачами */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений".]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 пункту 80 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 24 вересня 2008 р. № 866], під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, '''курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається'''.

'''У разі коли усиновлена дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану''', усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення документів, перелік яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top пунктом 82-2 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905 (із змінами від 24 травня 2022 року)].

'''За фактом передання усиновленої дитини''' усиновлювачам посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів '''складається акт про передання усиновленої дитини''', в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам.
|}
== Хто підлягає усиновленню? ==
'''Діти, що перебувають на обліку, як:'''
# діти-сироти;
# діти, позбавлені батьківського піклування;
# діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.
'''Облік дітей''', які можуть бути усиновлені, '''здійснюється службами у справах дітей''' районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України.]

'''Діти, які не перебувають на обліку:'''
# дитина, яка є громадянином України, але проживає за її межами, усиновлення такої дитини здійснюється за умови надання дозволу Національною соціальною сервісною службою України;
# усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.
== Хто може усиновити дитину? ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 207 Сімейного Кодексу України] усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 211 Сімейного Кодексу України] '''усиновлювачем''' дитини може бути:
* дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
* усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, '''не менш як на п'ятнадцять років.''' У разі усиновлення повнолітньої особи '''різниця у віці не може бути меншою''', ніж вісімнадцять років.
* подружжя;
* особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;
* якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;
* якщо дитина має лише батька, вона може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;
* якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
===Особи, які мають переважне право на усиновлення дитини===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 213 Сімейного кодексу України].
1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:
* в сім'ї якого виховується дитина;
* який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
* який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
* який є родичем дитини.
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має '''подружжя'''.
==Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі==
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.

До заяви додаються такі документи:
# копія паспорта;
# довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
# копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
# висновок про стан здоров'я кожного заявника;
# засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
# довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
# копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
# довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.
Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:
# Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
# Проводить бесіду із заявниками;
# Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
# Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

В умовах воєнного стану, усиновлення дітей, які перебувають на території України, можливе лише в тих регіонах, де немає воєнних дій та працюють державні органи влади України.

Діти, які залишились сиротами внаслідок воєнного конфлікту та ще не перебувають на обліку з усиновлення, не можуть бути усиновленими.

== Хто не може бути усиновлювачами ==
* усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі;
* особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину;
* якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі;
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;
* обмежені у дієздатності;
* визнані недієздатними;
* позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
* які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
* перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
* зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
* не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
* страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
* іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
* були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
* за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
* є особами без громадянства;
* перебувають у шлюбі з особою, яка:
** позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
** була усиновлювачем (опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з її вини;
** перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
** зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
** страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
** була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
** були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки, людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;
** були притягнуті до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
** мають психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, наявність яких встановлено на підставах, передбаченому Законом України «Про психіатричну допомогу» та іншими законами України, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України»;
** мають захворювання, розлади або стани, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, які встановлені за результатами медичного огляду, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
** є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
** перебувають у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції.
* інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
== Порядок звернення до суду про усиновлення дитини. ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 ст. 310 ЦПК України], заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
==== Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із заявою про усиновлення із доданими до неї документами: ====
* копія паспорта заявника;
* копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* характеристики на заявника з місця роботи;
* довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
* характеристика на дитину з навчального закладу;
* висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;
* довідка про відсутність судимостей;
* довідки про стан здоров'я заявника;
* довідки про стан здоров'я дитини;
* документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
* квитанція про сплату [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 судового збору] 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 01.01.2025 рік це складає 605 грн 60 коп.;
* інші документи, визначені законом (за потреби);
* копії заяв за кількістю заінтересованих осіб.
<big>Заява про усиновлення дитини повинна містити:</big>
* найменування суду, до якого подається заява,
* ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини,
* місце проживання дитини,
* відомості про стан здоров’я дитини.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.'''''
|}
'''Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:'''
# стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
# мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
# мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
# взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
# особу дитини та стан її здоров'я;
# ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
== Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні: ==
* якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.
* за заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені.
* якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.
* якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу увагу!''' Про перелічені зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.
|}
• Усиновителі подають в суд заяву про усиновлення, в якій повинно міститися клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.

• Суд робить позначку про зміну прізвища, імені та по батькові усиновленої дитини або повнолітньої особи в рішенні про усиновлення.

На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/7/73/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc Зразок заяви про усиновлення дитини] ==
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Діти]]

Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

2025-08-14T10:03:35Z

Dunaievska.Yuliia: /* Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування */

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини] пунктами 79-1-79-3:

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

У разі наявності інформації про підстави для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, щодо дитини, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України, надання такій дитині відповідного статусу та встановлення над нею опіки або піклування особою, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещеними батьками) може здійснюватися відповідно до пунктів 79 і 79-2 цього Порядку за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника.

Під час прийняття рішення про встановлення опіки, піклування за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника щодо дитини, зазначеної в абзаці першому цього пункту згода дитини не вимагається.
|}
==Cтатус дитини сироти==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] :
* '''дитина-сирота''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
* '''діти, позбавлені батьківського піклування''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування

== Основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа є: ==

* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;

* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;

* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

== Умови отримання дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] утримання та виховання дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

'''Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.'''

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).

Для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем її виявлення збирає необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та/або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, а також документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування) з урахуванням строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”] для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text п. 21 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]).

З метою надання дитині статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання або перебування біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування, а у разі, якщо батьки та місце їх проживання невідомі – служба за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров’я, де дитину залишили, зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

За наявності повного комплекту документів, служба у справах дітей за місцем походження дитини негайно готує подання та проект рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.
== Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

'''1. Батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (крім одного із батьків) мають опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 ст. 165 Сімейний кодекс України]).

Позов про позбавлення батьківських прав подається за місцем проживання матері, батька дитини. Якщо місце проживання матері, батька дитини невідоме, позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцезнаходженням їх майна чи за місцем їх останнього перебування або за останнім відомим місцем проживання чи постійного заняття (роботи). Якщо у позові про позбавлення батьківських прав міститься вимога про стягнення аліментів на користь дитини, такий позов може бути поданий до суду за місцем проживання (місцезнаходженням) особи, яка подає позов.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 Позов про позбавлення батьківських прав подається, якщо батьки:]
*не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
*ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини;
*жорстоко поводяться з дитиною;
*є хронічними алкоголіками або наркоманами;
*вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
*засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
'''2. Дітям, які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 Позов про відібрання дитини від батьків або одного із них без позбавлення їх батьківських прав подається особами, якщо матір, батько:]
* ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
* жорстоко поводяться з дитиною;
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
Безпосередню підготовку документів щодо звернення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у містах, сільської, селищної ради до суду про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, здійснює служба у справах дітей. Інші структурні підрозділи районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, органи внутрішніх справ, охорони здоров’я, юстиції, заклад, де перебуває дитина, сприяють службі у справах дітей у підготовці документів, необхідних для звернення до суду про відібрання дитини від батька, матері без позбавлення їх батьківських прав.
Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини від батьків не відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов’язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.

'''3. Батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду'''

Заява про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми подається до суду заінтересованою особою за місцем проживання (місцезнаходженням) цієї особи або за останнім відомим місцем проживання (перебування) батька, матері, місцезнаходження якого/якої невідоме, або за місцезнаходженням його майна.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері безвісно відсутніми може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір безвісно відсутніми, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері безвісно відсутніми у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Якщо протягом трьох років від оголошення батька, матері безвісно відсутніми, відсутні відомості про їх перебування, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері померлими.

'''4. Батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;'''

Заява про оголошення батька, матері дитини померлими подається заінтересованою особою до суду, якщо у місці їх постійного проживання немає відомостей про місце їх перебування протягом трьох років, а якщо вони пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю або дають підставу припускати їх загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері померлими може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір померлими, служба у справах дітей за місцем походження дитини-сироти, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері дитини померлими.

У разі оголошення батька, матері дитини померлими, зазначена служба у справах дітей отримує копію рішення суду та звертається в установленому порядку до органів реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть батька, матері дитини.

'''5.Батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;'''

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатним подається до суду за місцем їх проживання, а якщо батько, мати перебувають на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатною може бути подана до суду членами їх сім’ї, родичами, незалежно від їх спільного проживання, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, психіатричним закладом.

'''6. Батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із запитом про видачу копії вироку.

'''7. Батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що перебувають під вартою на час слідства, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду, який видав відповідне рішення, або слідчого із запитом про підтвердження перебування батька, матері дитини під вартою на час слідства.

'''8. Батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;'''

Якщо протягом одного року відсутні відомості про місце знаходження батька, матері дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми.

'''9.У зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що не можуть виконувати батьківські обов’язки через хворобу, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до відповідної міської, районної чи міжрайонної медико-соціальної експертної комісії за місцем знаходження закладу охорони здоров’я, в якому перебуває на лікуванні або обліку батько, матір дитини, із запитом про надання висновку щодо наявності у батька, матері дитини хвороби, яка перешкоджає виконувати батьківські обов’язки, та терміну, протягом якого батько, матір не зможе їх виконувати через хворобу.

'''10. Підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.'''

Якщо дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 Сімейного кодексу України].

'''11. Батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин перебування батьків на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей.'''

'''12. Батьки яких перебувають у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (до початку його функціонування витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).'''

'''13. Батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.'''

'''14. Батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.'''

'''15. Розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження)”.'''
== Підстави втрати статусу дитини-сироти ==
Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю, яка померла, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері.
== Підстави втрати статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі:
#скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;
#поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;
#скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;
#рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;
#скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;
#рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми;
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував і не перебуває у шлюбі з матір’ю, яка оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері;
#документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини;
#довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
#знайдення батьків, які перебували у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або були визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин;
#повернення матері, батька з полону на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
#повернення матері, батька, які були позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
#виїзду батьків з тимчасово окупованих територій України або у випадку деокупації цих територій на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.
== Окремі підстави для втрати статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування==
Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі набуття нею чи надання їй повної цивільної дієздатності.

Дитині, яка досягла шістнадцяти років, може бути надана повна цивільна дієздатність у випадках, якщо вона:
*працює за трудовим договором;
*записана матір’ю або батьком дитини;
*бажає займатися підприємницькою діяльністю.
Для прийняття рішення про надання повної цивільної дієздатності дитина, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до підстав, передбачених пунктом 8.1 цього розділу Порядку, подає до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи:
*особисту заяву;
*копію паспорта;
*письмову згоду кожного з батьків (усиновлювачів) або піклувальника;
*копію трудової книжки;
*довідку з місця роботи;
*копію свідоцтва про народження дитини заявника.
Зазначені документи, за поданням служби у справах дітей, попередньо розглядаються Комісією з питань захисту прав дитини. За результатами розгляду Комісія робить висновок про доцільність (недоцільність) надання дитині повної цивільної дієздатності.

Рішення про надання дитині повної цивільної дієздатності приймає районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за поданням служби у справах дітей та на підставі висновку Комісії з питань захисту прав дитини.

У рішенні має бути зазначено підставу, за якою дитині надається повна цивільна дієздатність.

З підстав, коли дитина працює за трудовим договором або записана матір’ю або батьком дитини, вона набуває повної цивільної дієздатності з дня прийняття районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради відповідного рішення.

З підстав, коли дитина бажає займатися підприємницькою діяльністю, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

У разі відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника на надання дитині повної цивільної дієздатності дитина має право звернутися до суду.

У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.

Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія:‎Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Суди]]

Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

2025-08-01T13:23:09Z

Dunaievska.Yuliia: /* Основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа є: */

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини] пунктами 79-1-79-3:

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

У разі наявності інформації про підстави для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, щодо дитини, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України, надання такій дитині відповідного статусу та встановлення над нею опіки або піклування особою, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещеними батьками) може здійснюватися відповідно до пунктів 79 і 79-2 цього Порядку за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника.

Під час прийняття рішення про встановлення опіки, піклування за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника щодо дитини, зазначеної в абзаці першому цього пункту згода дитини не вимагається.
|}
==Cтатус дитини сироти==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] :
* '''дитина-сирота''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
* '''діти, позбавлені батьківського піклування''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування

== Основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа є: ==

* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;

* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;

* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

== Умови отримання дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] утримання та виховання дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

'''Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.'''

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).

Для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем її виявлення збирає необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та/або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, а також документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування) з урахуванням строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”] для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text п. 21 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]).

З метою надання дитині статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання або перебування біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування, а у разі, якщо батьки та місце їх проживання невідомі – служба за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров’я, де дитину залишили, зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

За наявності повного комплекту документів, служба у справах дітей за місцем походження дитини негайно готує подання та проект рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.
== Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

'''1. батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (крім одного із батьків) мають опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 ст. 165 Сімейний кодекс України]).

Позов про позбавлення батьківських прав подається за місцем проживання матері, батька дитини. Якщо місце проживання матері, батька дитини невідоме, позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцезнаходженням їх майна чи за місцем їх останнього перебування або за останнім відомим місцем проживання чи постійного заняття (роботи). Якщо у позові про позбавлення батьківських прав міститься вимога про стягнення аліментів на користь дитини, такий позов може бути поданий до суду за місцем проживання (місцезнаходженням) особи, яка подає позов.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 Позов про позбавлення батьківських прав подається, якщо батьки:]
*не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
*ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини;
*жорстоко поводяться з дитиною;
*є хронічними алкоголіками або наркоманами;
*вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
*засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
'''2. дітям, які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 Позов про відібрання дитини від батьків або одного із них без позбавлення їх батьківських прав подається особами, якщо матір, батько:]
* ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
* жорстоко поводяться з дитиною;
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
Безпосередню підготовку документів щодо звернення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у містах, сільської, селищної ради до суду про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, здійснює служба у справах дітей. Інші структурні підрозділи районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, органи внутрішніх справ, охорони здоров’я, юстиції, заклад, де перебуває дитина, сприяють службі у справах дітей у підготовці документів, необхідних для звернення до суду про відібрання дитини від батька, матері без позбавлення їх батьківських прав.
Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини від батьків не відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов’язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.

'''3. батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду'''

Заява про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми подається до суду заінтересованою особою за місцем проживання (місцезнаходженням) цієї особи або за останнім відомим місцем проживання (перебування) батька, матері, місцезнаходження якого/якої невідоме, або за місцезнаходженням його майна.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері безвісно відсутніми може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір безвісно відсутніми, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері безвісно відсутніми у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Якщо протягом трьох років від оголошення батька, матері безвісно відсутніми, відсутні відомості про їх перебування, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері померлими.

'''4. батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;'''

Заява про оголошення батька, матері дитини померлими подається заінтересованою особою до суду, якщо у місці їх постійного проживання немає відомостей про місце їх перебування протягом трьох років, а якщо вони пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю або дають підставу припускати їх загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері померлими може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір померлими, служба у справах дітей за місцем походження дитини-сироти, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері дитини померлими.

У разі оголошення батька, матері дитини померлими, зазначена служба у справах дітей отримує копію рішення суду та звертається в установленому порядку до органів реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть батька, матері дитини.

'''5. батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;'''

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатним подається до суду за місцем їх проживання, а якщо батько, мати перебувають на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатною може бути подана до суду членами їх сім’ї, родичами, незалежно від їх спільного проживання, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, психіатричним закладом.

'''6. батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із запитом про видачу копії вироку.

'''7. батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що перебувають під вартою на час слідства, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду, який видав відповідне рішення, або слідчого із запитом про підтвердження перебування батька, матері дитини під вартою на час слідства.

'''8. батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;'''

Якщо протягом одного року відсутні відомості про місце знаходження батька, матері дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми.

'''9. у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що не можуть виконувати батьківські обов’язки через хворобу, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до відповідної міської, районної чи міжрайонної медико-соціальної експертної комісії за місцем знаходження закладу охорони здоров’я, в якому перебуває на лікуванні або обліку батько, матір дитини, із запитом про надання висновку щодо наявності у батька, матері дитини хвороби, яка перешкоджає виконувати батьківські обов’язки, та терміну, протягом якого батько, матір не зможе їх виконувати через хворобу.

'''10. підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.'''

Якщо дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 Сімейного кодексу України].

'''11. батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин перебування батьків на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей.'''

'''12. батьки яких перебувають у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (до початку його функціонування витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).'''

'''13. батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.'''

'''14. батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.'''

'''15. розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження)”.'''
== Підстави втрати статусу дитини-сироти ==
Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю, яка померла, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері.
== Підстави втрати статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі:
#скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;
#поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;
#скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;
#рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;
#скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;
#рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми;
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував і не перебуває у шлюбі з матір’ю, яка оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері;
#документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини;
#довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
#знайдення батьків, які перебували у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або були визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин;
#повернення матері, батька з полону на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
#повернення матері, батька, які були позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
#виїзду батьків з тимчасово окупованих територій України або у випадку деокупації цих територій на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.
== Окремі підстави для втрати статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування==
Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі набуття нею чи надання їй повної цивільної дієздатності.

Дитині, яка досягла шістнадцяти років, може бути надана повна цивільна дієздатність у випадках, якщо вона:
*працює за трудовим договором;
*записана матір’ю або батьком дитини;
*бажає займатися підприємницькою діяльністю.
Для прийняття рішення про надання повної цивільної дієздатності дитина, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до підстав, передбачених пунктом 8.1 цього розділу Порядку, подає до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи:
*особисту заяву;
*копію паспорта;
*письмову згоду кожного з батьків (усиновлювачів) або піклувальника;
*копію трудової книжки;
*довідку з місця роботи;
*копію свідоцтва про народження дитини заявника.
Зазначені документи, за поданням служби у справах дітей, попередньо розглядаються Комісією з питань захисту прав дитини. За результатами розгляду Комісія робить висновок про доцільність (недоцільність) надання дитині повної цивільної дієздатності.

Рішення про надання дитині повної цивільної дієздатності приймає районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за поданням служби у справах дітей та на підставі висновку Комісії з питань захисту прав дитини.

У рішенні має бути зазначено підставу, за якою дитині надається повна цивільна дієздатність.

З підстав, коли дитина працює за трудовим договором або записана матір’ю або батьком дитини, вона набуває повної цивільної дієздатності з дня прийняття районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради відповідного рішення.

З підстав, коли дитина бажає займатися підприємницькою діяльністю, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

У разі відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника на надання дитині повної цивільної дієздатності дитина має право звернутися до суду.

У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.

Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія:‎Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Суди]]

Правнича допомога

2025-07-14T13:10:44Z

Dunaievska.Yuliia: /* Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"] (далі - Закон)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"]

== Право на професійну правничу допомогу ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4363 статті 59] Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

==Поняття безоплатної правничої допомоги==
[[Файл:Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД.jpg|міні|Порядок звернення до Центру для отримання БПД]]
Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел

Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі '''безоплатну первинну правничу допомогу''', а також можливість певної категорії осіб отримати '''безоплатну вторинну правничу допомогу''' '''у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом].''' [[Файл:Безоплатна правова допомога.png|міні]]
==Безоплатна первинна правнича допомога==
Безоплатна первинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи та обов’язки, порядок їх реалізації та виконання, відновлення прав у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
{| class="wikitable"
|'''Безоплатна первинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:'''
|
* надання правової інформації;
*надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
*складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
*надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.
|}
===Суб'єкти права на безоплатну первинну правничу допомогу===
Право на безоплатну первинну правничу допомогу згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
===Суб'єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги===
Суб'єктами надання безоплатної первинної правничої допомоги в Україні є:
#органи виконавчої влади;
#органи місцевого самоврядування;
#центри з надання безоплатної правничої допомоги;
#спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, утворені органами місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади;
#юридичні особи приватного права, які мають право надавати правничу допомогу, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку;
#адвокати та інші фахівці у відповідній галузі права, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.
==Безоплатна вторинна правнича допомога==
'''Безоплатна вторинна правнича допомога''' - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Згідно частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78 статті 13] Закону безоплатна вторинна правнича допомога включає такі '''види правничих послуг''':

#захист;
#здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
#складення документів процесуального характеру.

===Суб'єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу===
Згідно статті 14 Закону '''право на безоплатну вторинну правничу допомогу мають такі категорії осіб''':
#повнолітні особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід, розрахований відповідно до методики, затвердженої Міністерством юстиції України, не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] і "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю]", у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, - на всі види правничих послуг, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n80 частиною другою] статті 13 Закону;
#діти - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
#особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
#особи, які відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] вважаються затриманими, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі якщо такі особи є заявниками, визнані потерпілими або є свідками в іншому кримінальному провадженні, у зв’язку з незаконністю такого затримання, у разі порушення прав затриманої особи, застосування насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження під час затримання, до завершення відповідних проваджень;
#особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі застосування до таких осіб насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження під час перебування під вартою;
#особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] залучається захисник для здійснення захисту за призначенням, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі застосування до таких осіб насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження;
#особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] залучається захисник для проведення окремої процесуальної дії, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
#особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, на яких поширюється дія Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту]", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою;
#іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з моменту затримання;
#особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час оскарження відмови про визнання особою без громадянства, отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;
#особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів;
#внутрішньо переміщені особи - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з оскарженням рішення про відмову в отриманні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання зазначеної довідки або з питань, пов’язаних із встановленням фактів, що мають юридичне значення стосовно таких осіб;
#громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (у тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України;
#ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту]", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з отриманням такого статусу;
#особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, та особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з реабілітацією;
#особи, які постраждали від торгівлі людьми, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17 Про протидію торгівлі людьми]";
#особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Про запобігання та протидію домашньому насильству]" і "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15 Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків]";
#потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень;
#особи, стосовно яких суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною; поновлення цивільної дієздатності недієздатних фізичних осіб та фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, звільнення від повноважень опікунів чи піклувальників таких осіб, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
#особи, стосовно яких суд розглядає справи про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку або примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
#викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав у зв’язку з таким повідомленням;
#особи, які повідомили про активи, зазначені у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n77 1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n77 11] частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав у зв’язку з таким повідомленням;
#особи, стосовно яких згідно із Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20 Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей]" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України; 28'''1''' близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78 ЗУ " Про безоплатну правничу допомогу"], з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав чи інтересів та/або прав чи інтересів особи, зниклої безвісти за особливих обставин, визначених Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";
#громадяни України, які звернулися з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з відновленням втрачених документів, необхідних для отримання компенсації відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20 Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України]", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають таке саме право на безоплатну вторинну правничу допомогу, як і громадяни України, крім винятків, встановлених Конституцією, законами України чи міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які перебувають під юрисдикцією іноземної держави, з якою Україна уклала відповідний міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу на підставах та в порядку, передбачених відповідним міжнародним договором України.

Суб’єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 14, 17, 19, 20, 26-29 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного періоду та одночасно не більше ніж за шістьма рішеннями про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, прийнятими центрами з надання безоплатної правничої допомоги.

===Суб'єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги===
[[Файл:Отримання БПД за кордоном.png|міні|Отримання БПД за кордоном]]
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є:
#центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
#адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
===Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги===
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
#особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 Закону;
#особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;
#вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством;
#особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання;
#особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 Закону;
#особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги. У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги на цій підставі, до рішення про відмову додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
===Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20240628#n171 статті 23] Закону надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги у разі якщо:
#особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу ''(у разі припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до цього пункту 1 особа, яка отримувала таку допомогу, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги);''
#обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 Закону, припинили своє існування;
#особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до Закону ''(рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом або працівником центру, до якого додається копія документа, що підтверджує повноваження іншого захисника/представника, залученого особою. Копія рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги надсилається слідчому, дізнавачу, прокурору, слідчому судді чи суду);''
#особа використала всі національні засоби правового захисту у справі ''(рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру)'';
#особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов’язковою;
#особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою;
#особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги ''(рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру)'';
#особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав ''(рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру)'';
#особа безпідставно не виконує обов’язки суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 Закону;
#кримінальне провадження, в якому особі надається безоплатна вторинна правнича допомога, зупинено.
Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов’язань.

===Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу===
Адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі:

#хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги;
#неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору ''(у цьому випадку центр з надання безоплатної правничої допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правничої допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу)'';
#відмови адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом;
#зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
#припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
#неналежного надання безоплатної вторинної правничої допомоги працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;
#припинення трудового договору з працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;
#зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
#виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
#наявності інших підстав, передбачених законом.

Під час заміни одного адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги іншим адвокатом або працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

==Відповідальність за порушення законодавства про безоплатну правничу допомогу==
*Особи, які порушили цей Закон, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
*Особи, які подали завідомо неправдиві відомості або фальшиві документи, що стали підставою для віднесення їх до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
==Див. також==
*[[Правничі послуги]]
*[[Договір про надання правничої допомоги]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Визнання розірвання шлюбу фіктивним

2025-06-16T04:52:10Z

Dunaievska.Yuliia: /* Визначення фіктивності розірвання шлюбу */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]

==Визначення фіктивності розірвання шлюбу==
У судовій практиці зустрічаються випадки, коли подружжя, що розлучається, насправді не мають наміру припиняти шлюбні відносини, у зв’язку з чим законодавством передбачено поняття «фіктивне розірвання шлюбу» та порядок визнання його таким.

Визнати розірвання шлюбу фіктивним, можливо лише у випадку якщо реєстрація розірвання такого шлюбу проведена органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n517 відповідно до ст. 106 Сімейного кодексу України]).

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n530 ст. 108 Сімейного кодексу України (далі – СК )] визначено, що '''за заявою заінтересованої особи''' розірвання шлюбу, здійснене '''в державному органі РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей,''' може бути '''визнане судом фіктивним''', якщо '''буде встановлено,''' що '''жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю''' і '''не мали наміру''' припинити шлюбні відносини. Фіктивне розірвання шлюбу подружжям може здійснюватися, наприклад, з метою одержання певного матеріального блага обома чи одним з подружжя (реєстрації місця проживання, отримання роботи, майна, якихось матеріальних вигод, пільг, ввести в оману кредиторів, приховати майно від конфіскації тощо).

На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу скасовуються органом державної реєстрації актів цивільного стану.

==Заявники та доказова база у справах щодо визнання розірвання шлюбу фіктивним==
'''Ініціатором порушення судового розгляду''' питань визнання розірвання шлюбу фіктивним '''може бути будь-яка заінтересована особа,''' наприклад, один із колишнього подружжя, діти подружжя (одного з них), орган державної реєстрації актів цивільного стану, органи квартобліку тощо.

Заявники та інші заінтересовані особи у справах про визнання розірвання шлюбу фіктивним можуть здійснювати свої права та виконувати обов’язки у суді особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6462 (ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)].

'''Для того, щоб довести у суді''' фіктивність розірвання шлюбу '''недостатньо лише спільного проживання колишнього подружжя'''.

Для задоволення позовної заяви '''необхідно довести факти,''' які підтверджували б існування у обох з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій. ''Такими активними діями є проживання подружжя в одному будинку, їзди в одному автомобілі на роботу, інформації зі сторінок в соціальних мережах щодо подружнього статусу, фотографій з соціальних мереж зроблених у однакових локаціях під час відпочинку закордоном, народження дитини із записом батьком «колишнього чоловіка», не укладення шлюбів з іншими особами, подальше активне ведення спільного господарства,подальша спільна праця, спрямована на забезпечення фінансової стабільності союзу чоловіка та жінки та збільшення їх спільного капіталу та інше.''

Але всі ці докази є оціночні і суд може не взяти їх до уваги.

Виходячи з того, що розірвання шлюбу може бути визнано судом фіктивним за умови, що воно було здійснене органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке не має дітей, до '''відповідної заяви, за можливості, слід додавати свідоцтво про розірвання шлюбу,''' видане відповідним органом.У разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом.Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6634 у частині другій та третії статті статті 83 ЦПК України].Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обгрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, '''суд''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6634 ч.3 ст. 84 ЦПК України] '''може''' за власною ініціативою '''витребувати необхідні докази, у тому числі свідоцтво про розірвання шлюбу.'''

Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.Будь -яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

У випадках розірвання шлюбу органом держаної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 (ст. 107 СК України)], за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 (ст. 109 СК України)], або за позовом одного з подружжя про розірвання шлюбу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 (ст. 110 СК України)], визнання розірвання шлюбу фіктивним не допускається. Тобто, якщо шлюб був розірваний на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, то в подальшому таке розірвання шлюбу через суд не може бути в іншому судовому процесі визнане фіктивним.

При цьому при розірванні шлюбу судом на підставі статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n534 109] (''розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей''), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n539 110 СК України] (''право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу'') заінтересована особа (''наприклад, діти подружжя або одного з них)'' за наявності визначених у законі підстав має право захистити свої порушені права, свободи чи інтереси в інший спосіб – шляхом подання заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
==Наслідки визнання розірвання шлюбу фіктивним==
'''Якщо ж позовні вимоги будуть визнані судом обґрунтованими та доведеними''', суд постановляє '''рішення про визнання розірвання шлюбу фіктивним''' і одночасно '''про анулювання актового запису державного органу реєстрації актів цивільного стану'''. '''Це рішення суду є правовою підставою для анулювання актового запису про розірвання шлюбу та Свідоцтва про розірвання шлюбу.''' 
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Державний аграрний реєстр

2025-04-18T11:00:29Z

Dunaievska.Yuliia: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-20#Text Закон України від 5 листопада 2020 року № 985-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/837/2019 Указ Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2019-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 260 "Питання реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку системного" проекту "Програма "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3980-20#Text ЗУ "Про інформаційно-комунікаційну систему "Державний аграрний реєстр"]

== Поняття "Державного аграрного реєстру" ==
'''Державний аграрний реєстр''' - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#n698 п.2.27 ч.2 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"]).

'''Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету''' з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.

'''Державний аграрний реєстр''' ведеться''' шляхом добровільного внесення виробниками''' сільськогосподарської продукції '''достовірних відомостей про себе''' та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної '''взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами'''.

Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.

Державний аграрний реєстр є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Державного аграрного реєстру, та компіляцію даних Державного аграрного реєстру належать державі.

Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист персональних даних"] та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.

'''Державний аграрний реєстр функціонує на принципах:'''

- єдності методології створення, ведення, адміністрування, реєстрації, взаємодії та припинення Державного аграрного реєстру;

-об’єктивності, достовірності, актуальності та повноти відомостей у Державному аграрному реєстрі;

-одноразовості реєстрації та недопущення повторного внесення ідентичної інформації;

-відкритості, безоплатності та доступності відомостей Державного аграрного реєстру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

-відсутності дублювання відомостей інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем;

-інтероперабельності Державного аграрного реєстру;

-надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, інформації з Державного аграрного реєстру з метою використання у статистичних цілях;

-обов’язковості електронної інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами, кадастрами, переліками, що містять відомості про користувачів, за допомогою прикладного програмного інтерфейсу та/або через систему електронної взаємодії електронних ресурсів шляхом забезпечення технологічної сумісності технічних рішень Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами;

-документування всіх відомостей Державного аграрного реєстру;

-законності одержання, зберігання, оброблення та поширення (передачі) реєстрових даних та реєстрової інформації;

-захищеності інформації Державного аграрного реєстру від несанкціонованого доступу, порушення цілісності відомостей Державного аграрного реєстру, його апаратного чи програмного забезпечення.єдності методології ведення Державного аграрного реєстру;

Державний аграрний реєстр призначений для інформаційного забезпечення формування та реалізації державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, використовується для збирання, інтегрування, зберігання, оброблення, відображення, використання та надання інформації про користувачів за їхньою згодою, захисту такої інформації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Textерсональних даних" Закону України "Про захист персональних даних"], а також для забезпечення електронної інформаційної взаємодії між фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг.

== Порядок ведення державного аграрного реєстру ==
'''Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:'''
* внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;
* ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції;
* внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;
* використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;
* відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;
* адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру.
Аграрний реєстр покликаний спростити комунікацію між владою та агровиробниками та мінімізувати необхідність безпосереднього контакту з чиновниками. Через особистий кабінет агровиробник може ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією.

Ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Вивчаючи кожного суб'єкта господарювання, фінансова установа, користуючись цим реєстром, буде розуміти, з ким має справу. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується тощо.

'''Лише зареєстрований виробник Аграрного реєстру має доступ до інформації про себе. При наданні доступу до Реєстру здійснюється перевірка за допомогою цифрового електронного підпису, яка виключає будь-яку можливість доступу сторонніх осіб до даних про агровиробника, які містяться в реєстрі.'''
== Порядок реєстрації в аграрному реєстрі ==
Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.

Виробники сільськогосподарської продукції будь-якого розміру діяльності та фізичні особи, ФОП або юридичні особи будь-якої форми власності мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем. Електронна реєстрація користувачів Реєстру здійснюється на безоплатній основі.

'''Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:'''

- внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;

- подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;

- управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;

- користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.

'''Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:'''

-на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;

-на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;

-на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;

-на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;

-на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.

Інформація щодо внесених у Державний аграрний реєстр особистих селянських господарств, які не зареєстровані як фізична особа - підприємець або юридична особа:

* не є підставою для стягнення з них податків та зборів, крім плати за землю;

* використовується органами статистики як офіційна та включається в офіційну статистичну інформацію;

* використовується як офіційна при отриманні документів дозвільного та іншого характеру від органів державного управління та органів державної влади.

'''Для реєстрації необхідно''' перевірити наявність актуального [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (КЕП).

Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні. Зареєструватися в Державному аграрному реєстрі онлайн, користуючись наведеними нижче інструкціями, можна за [https://www.dar.gov.ua/about-dar посиланням]
# Вибираємо Центр сертифікації ключів в якому був отриманий КЕП
# Вибираємо ключ на носії
# Вводимо пароль до ключа
Після цього зчитуємо електронний ключ. В результаті з’являється вікно з інформацією зашифрованою в ключі.

Після цих дій система дозволить перейти на наступний крок. Якщо ж не зчитувати ключ, то система заборонить переходити на наступний крок і покаже відповідне повідомлення.

Після цього будуть відображені дані, що зашифровані в ключі. Перевіряємо їх, якщо відсутні електронна пошта чи не зазначено телефон- вводимо їх вручну і підтверджуємо дані.

Під час переходу система автоматично направить на Вашу електронну пошту та телефон коди підтвердження, які треба ввести у відповідні поля.

Також потрібно погодитись з умовами використання даних та підтвердити реєстрацію.

В результаті з’являється вікно з повідомленням про те, що Ваш обліковий запис активовано і Ви можете користуватись цим записом для подальшої роботи з системою та подальшої реєстрації профілю.

Переходимо до наступного етапу
===== Інструкція зі створення профілю користувача в Реєстрі сільгоспвиробників =====
Відкривши домашню сторінку системи потрібно вибрати "'''Вхід в кабінет сільгоспвиробника".'''

В результаті з’явиться сторінка входу. Для того щоб зайти до системи необхідно вибрати центр сертифікації ключів, вибрати шлях до носія ключа, ввести пароль до ключа та натиснути кнопку '''Вхід'''.

Після цього автоматично з’явиться початок реєстрації профілю сільгоспвиробника.
Реєстрація профілю складається з 11 кроків.
# На першому кроці необхідно визначити чи процес реєстрації проходить з оператором чи без нього. Якщо з оператором, то він зазначає свої дані та тисне кнопку '''Далі''', якщо без нього, то просто тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На другому кроці система автоматично заповнить поле ЄДРПОУ з даними зашифрованими в КЕП. Також система автоматично визначить тип особи. Система Реєстру інтегрується з чотирма реєстрами, і після натискання кнопки '''Далі''' починається вичитування даних.
#
# Після цих дій, з’являється прогрес-індекатор по вичитуванні даних з реєстрів. Після закінчення вичитування даних система вибиває крок три. В ньому потрібно перевірити коректність інформації та натиснути кнопку '''Далі'''.
#
# На четвертому кроці користувачеві необхідно внести додаткову інформацію про себе та сільгоспвиробника- його стать, дату реєстрації, основні види сільгоспвиробництва та основні види не сільгоспвиробництва. Після зазначення запитуваної інформації тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На п’ятому кроці присутній опитувальник, який необхідно заповити. Він складається з ряду питань відповідаючи на які можуть з’явитись додаткові поля для заповнення. Після заповнення тиснемо кнопку '''Далі.'''
#
# На шостому кроці заповняється інформація про сільгоспвиробника. Його фактична адреса, інформація для листування. Після заповнення всіх даних кнопкою '''Далі''' переходимо на наступний крок.
#
# На сьомому кроці відбувається робота з земельними ділянками. Перейшовши на цей крок Ви вже бачите, що ряд ділянок автоматично додані до системи. Ці дані були вичитані з реєстрів. Якщо якась земельна ділянка не була включена до списку, то її можна додати вручну. Після перевірки та доповнення даних тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На восьмому кроці Користувач може зберегти відскановані документи в систему. Наприклад, паспорт чи договір оренди. Ряд документів додається до системи автоматично. Додавання документів у папку не є обов’язковим. Після цього тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# Дев’ятий крок не обов’язковий, але по можливості намагайтесь його заповнити.
#
# На десятому кроці система відображає тварини, які є у сільгоспвиробника. Дану інформацію перевіряємо та якщо вона актуальна тиснемо кнопку '''Далі'''. Якщо ні- у верхньому полі вікна тиснемо кнопку '''Ні'''. А вже потім кнопку '''Далі.'''
#
# Одинатцятий крок є завершальним в реєстрації профілю сільгоспвиробника. На цьому кроці відображається загальна інформація, яка була введена на минулих кроках. Також на цьому кроці користувач повинен погодитись із достовірністю введених даних. Якщо вся інформація корректна ми підтверджуємо реєстрацію натиснувши кнопку '''Зареєструватися'''. Через деякий час з’явиться повідомлення про реєстрацію, також це повідомлення буде надіслано на вказану електронну пошту.
{| class="wikitable"
!Якщо у Вас виникають труднощі при реєстрації до Аграрного реєстру, Ви можете звернутися до: [https://www.dar.gov.ua/about-dar контакт-центру ДАР] за телефоном '''044 339 92 15'''; '''e-mail''': support@dar.gov.ua; до консультантів вашого регіонального відділення [https://udf.gov.ua/index.php/pro-fond/rehionalni-viddilennia Українського державного фонду підтримки фермерських господарств]
|}
== Див. також ==
* [[Як отримати дотацію за утримання корів через Державний агарний реєстр]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Порядок розірвання шлюбу

2025-04-18T10:21:06Z

Dunaievska.Yuliia: /* Припинення шлюбу внаслідок його розірвання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету міністрів України від 26 червня 2015 року № 669-р "Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"]
==Припинення шлюбу внаслідок його розірвання==
'''Шлюб може бути припинено/розірвано внаслідок:'''
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
*смерті одного з подружжя або оголошення його померлим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20104.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83 ст. 104 Сімейного кодексу України]);
*за спільною заявою подружжя в органах ДРАЦС (цей спосіб можливий лише за відсутності неповнолітніх дітей та за відсутності спору між подружжям щодо його розірвання при якому обоє з подружжя готові підписати заяву в органах ДРАЦС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20105.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 105],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20106.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 106 Сімейного кодексу України] );
*за заявою одного з подружжя в органах ДРАЦС (можливо в випадку якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний судом недієздатним відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20107.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F статті 107 Сімейного кодексу України];
* на підставі рішення суду (шляхом звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу одним з подружжя так і за спільною заявою подружжя).

==Розірвання шлюбу в позасудовому порядку через органи ДРАЦС==
===Куди звертатись ===
'''I.''' За спільною заявою подружжя в органі ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.

У випадку перебування одного з подружжя [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|в установі виконання покарань]], засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2040%2D1.%20%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.

'''II.''' За заявою одного з подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя:

* [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнаний безвісно відсутнім;]]

Якщо один із подружжя був визнаний у судовому порядку безвісно відсутнім і за цієї підстави шлюб з ним було розірвано, то в разі його з'явлення і скасування рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою''' '''
Анулювання актового запису про розірвання шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається актовий запис, тільки за наявності рішення суду про скасування попереднього рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою.

''Шлюб не може бути поновлений, якщо другий із подружжя особи, визнаної безвісно відсутньою, зареєстрував новий шлюб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9%20%D1%96%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1. пункт 28 глави 3 розділу III Правил]).''

* [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнаний недієздатним.]]

'''Варто зауважити''', що у випадку розірвання шлюбу з особою, визнаною недієздатною, шлюб розривається за заявою другого з подружжя, який є дієздатним. У даному випадку згода опікуна недієздатної особи при вирішенні цього питання не вимагається та не надається.
Коли ініціатором розірвання шлюбу буде виступати опікун недієздатного, то розірвання шлюбу у такому випадку здійснюється лише в судовому порядку.

Державна реєстрація актів цивільного стану, у тому числі розірвання шлюбу, видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян може проводитися за заявою заявника шляхом звернення '''[https://center.diia.gov.ua/mapa-centriv-so-pracuut-pid-cas-vijni-2 до центру надання адміністративних послуг.]'''

* У разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації до центру надання адміністративних послуг, адміністратор такого центру'' вчиняє усі дії щодо роз’яснення умов та порядку проведення відповідної державної реєстрації актів цивільного стану'', прийняття відповідних документів та здійснення яких покладається на працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану.

===Перелік необхідних документів:===
* паспорт громадянина України (паспортний документ іноземця, особи без громадянства);
* документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1907 спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей,] що формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян або нотаріально засвідчена заява про розірвання шлюбу або прирівняна до неї, у разі представництва інтересів одного з подружжя другим з подружжя;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1920 заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним;]
* свідоцтво про шлюб (у разі його наявності);
* копія рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя);.
* документ, що підтверджує сплату державного мита за державну реєстрацію розірвання шлюбу, або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати державного мита;
* документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, належним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та переклад документів на українську мову, вірність яких засвідчується в установленому порядку, якщо документи складені іноземною мовою.

==== Як відновити дошлюбне прізвище ====

Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

Той із подружжя, який змінив своє прізвище у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу і буде відсутній при державній реєстрації розірвання шлюбу, повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=17.%20%D0%A2%D0%BE%D0%B9%20%D1%96%D0%B7,%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5. пункт 17 глави 3 розділу ІІІ Правил]).

===Вартість===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється [[Підстави сплати державного мита|''державне мито'']] у розмірі:
*за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';
*з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text:~:text=%D0%B1)%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%3A (підпункт "б" пункту 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).

Якщо один із подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то державна реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва проводиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.

===Строк розгляду===

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться '''''після закінчення одного місяця від дня подання відповідної заяви, якщо вона не була відкликана.'''''

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F,%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]).

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.

* Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, '''заява втрачає чинність'''.

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.

==== Результати розгляду заяви про розірвання шлюбу ====

Складання актового запису про розірвання шлюбу в електронному вигляді в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях і видача кожному з подружжя свідоцтва про розірвання шлюбу або отримання письмової відмови в проведенні державної реєстрації розірвання шлюбу.

===== Коли може бути відмовлено у реєстрації =====

У державній реєстрації розірвання шлюбу може бути відмовлено:

* якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України;
* з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

===== Органи уповноважені розглядати скарги на відмову =====

Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану - Міністерства юстиції України та/або до суду.

==== Коли шлюб вважається розірваним ====

У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день державної реєстрації розірвання шлюбу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83. абзац 2 пункту 3 розділу III Правил]).

== Розірвання шлюбу онлайн ==

'''Послуга розірвання шлюбу онлайн тимчасово недоступна.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 № 669-р «Про реалізацію пілотного проєкту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»] та з метою оптимізації процесу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану у відділах державної реєстрації актів цивільного стану запроваджено проєкт «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет.

Пунктами 1, 2 Порядку розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану поданих через мережу Інтернет, визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають, зокрема, заяви фізичних осіб про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Кодексу, поданих через мережу Інтернет з використанням вебпорталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» (далі – Вебпортал) або через [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиний державний вебпортал електронних послуг] з накладенням електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису, а також звернення щодо формування таких заяв, поданих через мережу Інтернет, з використанням Вебпорталу.

==Розірвання шлюбу в судовому порядку==

'''У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.'''

Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами '''в порядку окремого або позовного провадження.'''

===Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.

Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя обов'язковим є:
* наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу;
* відсутність порушень їхніх особистих та майнових прав, а також прав їхніх дітей, що підтверджується поданим разом із заявою письмового договору про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

====Вартість====

За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2024 року - 605,60 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text:~:text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1-,%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,0%2C2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,-4%2D1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83 підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]

====Строк розгляду====

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання заяви''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n534:~:text=4.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. ч.4 ст. 109 СК України]).
До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

===Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження===

У порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83.odt зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини

Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини[https://kodeksy.com.ua/simejnij_kodeks_ukraini/statja-110.htm ( ст.110 СКУ).]

Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати і представник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98221879 постанова Верховного Суду/КЦС від 09.07.2021 у справі № 607/10879/20] )

==== Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження ====

Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8126 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України] розірвання шлюбу в судовому порядку може здійснюватися за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження.]]
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20276.%20%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F ч.1 ст. 276 ЦПК України]).

===== Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження =====

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 277 ЦПК України]).

==== Підсудність ====

'''Справа про розірвання шлюбу розглядається судом:'''

* за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або його перебування;
* якщо місце реєстрації проживання або перебування невідоме - за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи);
* за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача;
* якщо відповідач не має в Україні місця проживання чи перебування - за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні;
* за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них;
* розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, одноособово.

==== Вартість ====

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року - 1211,20 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк для примирення ====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6255:~:text=%D0%A3%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2. ч.7 ст. 240 ЦПК України]).

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text:~:text=10.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E,%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D1%82%D1%96. пункт десятий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]).
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

==== Строк розгляду справи ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

=== Коли шлюб вважається розірваним ===

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n557:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%94%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8. ст.115 СК України]).

* Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб.
'''У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.'''

==Див. також==
*[[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]]
*[[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]]
*[[Вибір прізвища при розірванні шлюбу]]
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' для дзвінків в межах України;
* https://t.me/+380677213103 безкоштовні дзвінки з мобільного застосунку Telegram;
* +380 44 363 10 41 для дзвінків з-за кордону, вартість дзвінка за тарифами оператора;
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок розірвання шлюбу

2025-04-11T11:46:13Z

Dunaievska.Yuliia: /* Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету міністрів України від 26 червня 2015 року № 669-р "Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page#top Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накзом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
|}
==Припинення шлюбу внаслідок його розірвання==
'''Шлюб може бути припинено/розірвано внаслідок:'''
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
*смерті одного з подружжя або оголошення його померлим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20104.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83 ст. 104 Сімейного кодексу України]);
*за спільною заявою подружжя в органах ДРАЦС (цей спосіб можливий лише за відсутності неповнолітніх дітей та за відсутності спору між подружжям щодо його розірвання при якому обоє з подружжя готові підписати заяву в органах ДРАЦС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20105.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 105],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20106.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 106 Сімейного кодексу України] );
*за заявою одного з подружжя в органах ДРАЦС (можливо в випадку якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний судом недієздатним відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20107.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F статті 107 Сімейного кодексу України];
* на підставі рішення суду (шляхом звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу одним з подружжя так і за спільною заявою подружжя).

==Розірвання шлюбу в позасудовому порядку через органи ДРАЦС==
===Куди звертатись ===
'''I.''' За спільною заявою подружжя в органі ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.

У випадку перебування одного з подружжя [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|в установі виконання покарань]], засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2040%2D1.%20%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.

'''II.''' За заявою одного з подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя:

* [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнаний безвісно відсутнім;]]

Якщо один із подружжя був визнаний у судовому порядку безвісно відсутнім і за цієї підстави шлюб з ним було розірвано, то в разі його з'явлення і скасування рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою''' '''
Анулювання актового запису про розірвання шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається актовий запис, тільки за наявності рішення суду про скасування попереднього рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою.

''Шлюб не може бути поновлений, якщо другий із подружжя особи, визнаної безвісно відсутньою, зареєстрував новий шлюб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9%20%D1%96%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1. пункт 28 глави 3 розділу III Правил]).''

* [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнаний недієздатним.]]

'''Варто зауважити''', що у випадку розірвання шлюбу з особою, визнаною недієздатною, шлюб розривається за заявою другого з подружжя, який є дієздатним. У даному випадку згода опікуна недієздатної особи при вирішенні цього питання не вимагається та не надається.
Коли ініціатором розірвання шлюбу буде виступати опікун недієздатного, то розірвання шлюбу у такому випадку здійснюється лише в судовому порядку.

Державна реєстрація актів цивільного стану, у тому числі розірвання шлюбу, видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян може проводитися за заявою заявника шляхом звернення '''[https://center.diia.gov.ua/mapa-centriv-so-pracuut-pid-cas-vijni-2 до центру надання адміністративних послуг.]'''

* У разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації до центру надання адміністративних послуг, адміністратор такого центру'' вчиняє усі дії щодо роз’яснення умов та порядку проведення відповідної державної реєстрації актів цивільного стану'', прийняття відповідних документів та здійснення яких покладається на працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану.

===Перелік необхідних документів:===
* паспорт громадянина України (паспортний документ іноземця, особи без громадянства);
* документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1907 спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей,] що формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян або нотаріально засвідчена заява про розірвання шлюбу або прирівняна до неї, у разі представництва інтересів одного з подружжя другим з подружжя;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1920 заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним;]
* свідоцтво про шлюб (у разі його наявності);
* копія рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя);.
* документ, що підтверджує сплату державного мита за державну реєстрацію розірвання шлюбу, або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати державного мита;
* документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, належним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та переклад документів на українську мову, вірність яких засвідчується в установленому порядку, якщо документи складені іноземною мовою.

==== Як відновити дошлюбне прізвище ====

Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

Той із подружжя, який змінив своє прізвище у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу і буде відсутній при державній реєстрації розірвання шлюбу, повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=17.%20%D0%A2%D0%BE%D0%B9%20%D1%96%D0%B7,%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5. пункт 17 глави 3 розділу ІІІ Правил]).

===Вартість===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється [[Підстави сплати державного мита|''державне мито'']] у розмірі:
*за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';
*з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text:~:text=%D0%B1)%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%3A (підпункт "б" пункту 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).

Якщо один із подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то державна реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва проводиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.

===Строк розгляду===

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться '''''після закінчення одного місяця від дня подання відповідної заяви, якщо вона не була відкликана.'''''

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F,%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]).

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.

* Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, '''заява втрачає чинність'''.

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.

==== Результати розгляду заяви про розірвання шлюбу ====

Складання актового запису про розірвання шлюбу в електронному вигляді в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях і видача кожному з подружжя свідоцтва про розірвання шлюбу або отримання письмової відмови в проведенні державної реєстрації розірвання шлюбу.

===== Коли може бути відмовлено у реєстрації =====

У державній реєстрації розірвання шлюбу може бути відмовлено:

* якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України;
* з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

===== Органи уповноважені розглядати скарги на відмову =====

Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану - Міністерства юстиції України та/або до суду.

==== Коли шлюб вважається розірваним ====

У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день державної реєстрації розірвання шлюбу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83. абзац 2 пункту 3 розділу III Правил]).

== Розірвання шлюбу онлайн ==

'''Послуга розірвання шлюбу онлайн тимчасово недоступна.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 № 669-р «Про реалізацію пілотного проєкту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»] та з метою оптимізації процесу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану у відділах державної реєстрації актів цивільного стану запроваджено проєкт «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет.

Пунктами 1, 2 Порядку розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану поданих через мережу Інтернет, визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають, зокрема, заяви фізичних осіб про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Кодексу, поданих через мережу Інтернет з використанням вебпорталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» (далі – Вебпортал) або через [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиний державний вебпортал електронних послуг] з накладенням електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису, а також звернення щодо формування таких заяв, поданих через мережу Інтернет, з використанням Вебпорталу.

==Розірвання шлюбу в судовому порядку==

'''У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.'''

Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами '''в порядку окремого або позовного провадження.'''

===Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.

Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя обов'язковим є:
* наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу;
* відсутність порушень їхніх особистих та майнових прав, а також прав їхніх дітей, що підтверджується поданим разом із заявою письмового договору про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

====Вартість====

За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2024 року - 605,60 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text:~:text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1-,%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,0%2C2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,-4%2D1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83 підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]

====Строк розгляду====

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання заяви''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n534:~:text=4.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. ч.4 ст. 109 СК України]).
До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

===Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження===

У порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83.odt зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини

Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини[https://kodeksy.com.ua/simejnij_kodeks_ukraini/statja-110.htm ( ст.110 СКУ).]

Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати і представник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98221879 постанова Верховного Суду/КЦС від 09.07.2021 у справі № 607/10879/20] )

==== Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження ====

Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8126 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України] розірвання шлюбу в судовому порядку може здійснюватися за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження.]]
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20276.%20%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F ч.1 ст. 276 ЦПК України]).

===== Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження =====

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 277 ЦПК України]).

==== Підсудність ====

'''Справа про розірвання шлюбу розглядається судом:'''

* за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або його перебування;
* якщо місце реєстрації проживання або перебування невідоме - за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи);
* за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача;
* якщо відповідач не має в Україні місця проживання чи перебування - за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні;
* за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них;
* розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, одноособово.

==== Вартість ====

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року - 1211,20 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк для примирення ====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6255:~:text=%D0%A3%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2. ч.7 ст. 240 ЦПК України]).

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text:~:text=10.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E,%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D1%82%D1%96. пункт десятий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]).
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

==== Строк розгляду справи ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

=== Коли шлюб вважається розірваним ===

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n557:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%94%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8. ст.115 СК України]).

* Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб.
'''У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.'''

==Див. також==
*[[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]]
*[[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]]
*[[Вибір прізвища при розірванні шлюбу]]
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' для дзвінків в межах України;
* https://t.me/+380677213103 безкоштовні дзвінки з мобільного застосунку Telegram;
* +380 44 363 10 41 для дзвінків з-за кордону, вартість дзвінка за тарифами оператора;
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Державний аграрний реєстр

2025-04-11T10:54:46Z

Dunaievska.Yuliia: /* Поняття "Державного аграрного реєстру" */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-20#Text Закон України від 5 листопада 2020 року № 985-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/837/2019 Указ Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2019-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 260 "Питання реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку системного" проекту "Програма "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"]
== Поняття "Державного аграрного реєстру" ==
'''Державний аграрний реєстр''' - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#n698 п.2.27 ч.2 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"]).

'''Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету''' з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.

'''Державний аграрний реєстр''' ведеться''' шляхом добровільного внесення виробниками''' сільськогосподарської продукції '''достовірних відомостей про себе''' та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної '''взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами'''.

Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.

Державний аграрний реєстр є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Державного аграрного реєстру, та компіляцію даних Державного аграрного реєстру належать державі.

Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист персональних даних"] та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.

'''Державний аграрний реєстр функціонує на принципах:'''

- єдності методології ведення Державного аграрного реєстру;

- об’єктивності, достовірності, актуальності та повноти відомостей у Державному аграрному реєстрі;

- відкритості та доступності відомостей Державного аграрного реєстру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

- відсутності дублювання відомостей інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем;

- надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, інформації з Державного аграрного реєстру з метою використання у статистичних цілях;

- обов’язковості електронної інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, що містять відомості про виробників сільськогосподарської продукції, за допомогою прикладного програмного інтерфейсу та/або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів шляхом забезпечення технологічної сумісності технічних рішень Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами;

- документування всіх відомостей Державного аграрного реєстру;

- захищеності інформації Державного аграрного реєстру від несанкціонованого доступу, порушення цілісності відомостей Державного аграрного реєстру, його апаратного чи програмного забезпечення.

== Порядок ведення державного аграрного реєстру ==
'''Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:'''
* внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;
* ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції;
* внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;
* використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;
* відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;
* адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру.
Аграрний реєстр покликаний спростити комунікацію між владою та агровиробниками та мінімізувати необхідність безпосереднього контакту з чиновниками. Через особистий кабінет агровиробник може ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією.

Ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Вивчаючи кожного суб'єкта господарювання, фінансова установа, користуючись цим реєстром, буде розуміти, з ким має справу. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується тощо.

'''Лише зареєстрований виробник Аграрного реєстру має доступ до інформації про себе. При наданні доступу до Реєстру здійснюється перевірка за допомогою цифрового електронного підпису, яка виключає будь-яку можливість доступу сторонніх осіб до даних про агровиробника, які містяться в реєстрі.'''
== Порядок реєстрації в аграрному реєстрі ==
Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.

Виробники сільськогосподарської продукції будь-якого розміру діяльності та фізичні особи, ФОП або юридичні особи будь-якої форми власності мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем. Електронна реєстрація користувачів Реєстру здійснюється на безоплатній основі.

'''Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:'''

- внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;

- подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;

- управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;

- користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.

'''Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:'''

-на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;

-на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;

-на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;

-на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;

-на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.

Інформація щодо внесених у Державний аграрний реєстр особистих селянських господарств, які не зареєстровані як фізична особа - підприємець або юридична особа:

* не є підставою для стягнення з них податків та зборів, крім плати за землю;

* використовується органами статистики як офіційна та включається в офіційну статистичну інформацію;

* використовується як офіційна при отриманні документів дозвільного та іншого характеру від органів державного управління та органів державної влади.

'''Для реєстрації необхідно''' перевірити наявність актуального [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (КЕП).

Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні. Зареєструватися в Державному аграрному реєстрі онлайн, користуючись наведеними нижче інструкціями, можна за [https://www.dar.gov.ua/about-dar посиланням]
# Вибираємо Центр сертифікації ключів в якому був отриманий КЕП
# Вибираємо ключ на носії
# Вводимо пароль до ключа
Після цього зчитуємо електронний ключ. В результаті з’являється вікно з інформацією зашифрованою в ключі.

Після цих дій система дозволить перейти на наступний крок. Якщо ж не зчитувати ключ, то система заборонить переходити на наступний крок і покаже відповідне повідомлення.

Після цього будуть відображені дані, що зашифровані в ключі. Перевіряємо їх, якщо відсутні електронна пошта чи не зазначено телефон- вводимо їх вручну і підтверджуємо дані.

Під час переходу система автоматично направить на Вашу електронну пошту та телефон коди підтвердження, які треба ввести у відповідні поля.

Також потрібно погодитись з умовами використання даних та підтвердити реєстрацію.

В результаті з’являється вікно з повідомленням про те, що Ваш обліковий запис активовано і Ви можете користуватись цим записом для подальшої роботи з системою та подальшої реєстрації профілю.

Переходимо до наступного етапу
===== Інструкція зі створення профілю користувача в Реєстрі сільгоспвиробників =====
Відкривши домашню сторінку системи потрібно вибрати "'''Вхід в кабінет сільгоспвиробника".'''

В результаті з’явиться сторінка входу. Для того щоб зайти до системи необхідно вибрати центр сертифікації ключів, вибрати шлях до носія ключа, ввести пароль до ключа та натиснути кнопку '''Вхід'''.

Після цього автоматично з’явиться початок реєстрації профілю сільгоспвиробника.
Реєстрація профілю складається з 11 кроків.
# На першому кроці необхідно визначити чи процес реєстрації проходить з оператором чи без нього. Якщо з оператором, то він зазначає свої дані та тисне кнопку '''Далі''', якщо без нього, то просто тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На другому кроці система автоматично заповнить поле ЄДРПОУ з даними зашифрованими в КЕП. Також система автоматично визначить тип особи. Система Реєстру інтегрується з чотирма реєстрами, і після натискання кнопки '''Далі''' починається вичитування даних.
#
# Після цих дій, з’являється прогрес-індекатор по вичитуванні даних з реєстрів. Після закінчення вичитування даних система вибиває крок три. В ньому потрібно перевірити коректність інформації та натиснути кнопку '''Далі'''.
#
# На четвертому кроці користувачеві необхідно внести додаткову інформацію про себе та сільгоспвиробника- його стать, дату реєстрації, основні види сільгоспвиробництва та основні види не сільгоспвиробництва. Після зазначення запитуваної інформації тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На п’ятому кроці присутній опитувальник, який необхідно заповити. Він складається з ряду питань відповідаючи на які можуть з’явитись додаткові поля для заповнення. Після заповнення тиснемо кнопку '''Далі.'''
#
# На шостому кроці заповняється інформація про сільгоспвиробника. Його фактична адреса, інформація для листування. Після заповнення всіх даних кнопкою '''Далі''' переходимо на наступний крок.
#
# На сьомому кроці відбувається робота з земельними ділянками. Перейшовши на цей крок Ви вже бачите, що ряд ділянок автоматично додані до системи. Ці дані були вичитані з реєстрів. Якщо якась земельна ділянка не була включена до списку, то її можна додати вручну. Після перевірки та доповнення даних тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На восьмому кроці Користувач може зберегти відскановані документи в систему. Наприклад, паспорт чи договір оренди. Ряд документів додається до системи автоматично. Додавання документів у папку не є обов’язковим. Після цього тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# Дев’ятий крок не обов’язковий, але по можливості намагайтесь його заповнити.
#
# На десятому кроці система відображає тварини, які є у сільгоспвиробника. Дану інформацію перевіряємо та якщо вона актуальна тиснемо кнопку '''Далі'''. Якщо ні- у верхньому полі вікна тиснемо кнопку '''Ні'''. А вже потім кнопку '''Далі.'''
#
# Одинатцятий крок є завершальним в реєстрації профілю сільгоспвиробника. На цьому кроці відображається загальна інформація, яка була введена на минулих кроках. Також на цьому кроці користувач повинен погодитись із достовірністю введених даних. Якщо вся інформація корректна ми підтверджуємо реєстрацію натиснувши кнопку '''Зареєструватися'''. Через деякий час з’явиться повідомлення про реєстрацію, також це повідомлення буде надіслано на вказану електронну пошту.
{| class="wikitable"
!Якщо у Вас виникають труднощі при реєстрації до Аграрного реєстру, Ви можете звернутися до: [https://www.dar.gov.ua/about-dar контакт-центру ДАР] за телефоном '''044 339 92 15'''; '''e-mail''': support@dar.gov.ua; до консультантів вашого регіонального відділення [https://udf.gov.ua/index.php/pro-fond/rehionalni-viddilennia Українського державного фонду підтримки фермерських господарств]
|}
Кабінет Міністрів ухвалив постанову за поданням Мінекономіки, яке адмініструє та реалізує програму компенсації. Це один із ключових інструментів політики розвитку виробників «Зроблено в Україні».

До кінця 2025 року 80 % державної підтримки агросектору має надаватись через ДАР.

Не менше 75 % від реалізованої ним продукції за останні 12 звітних податкових періодів мають становити саме сільськогосподарські товари або послуги. Для новостворених підприємств ця вимога розраховується окремо по кожному податковому періоду. Також перелік звітних документів, які подають виробники техніки: вилучено застарілу форму № 1-П та передбачено використання чинної статистичної звітності. В березні учасники програми отримали першу у 2025 році виплату – 126,6 млн грн було перераховано аграріям, які придбали українську техніку у грудні 2024-го та січні 2025-го. Нові заявки – за лютий і березень – зараз опрацьовуються. За перші три місяці року двічі оновлювався Перелік техніки. Зараз агровиробники можуть вибирати з 11 910 одиниць техніки та обладнання від 144 українських виробників.

'''Як працює програма''' '''?'''

Компенсація 25 % надається за сільськогосподарську техніку та обладнання, що містять не менше 60% українських матеріалів та комплектуючих. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів – діють спеціальні умови. Агровиробники, щоб скористатися програмою, мають обрати техніку з офіційного Переліку на сайті Мінекономіки, придбати її та подати заявку через уповноважений банк. Виробники, які бажають включити свою продукцію до Переліку, можуть звернутися до Мінекономіки, подавши відповідну заявку на офіційному сайті https://me.gov.ua/Feedback/Industry?lang=uk-UA&id=1eb73f9a-5c6e-4ccc-beb0-39827e011c70&tag=IndustryFeedback.

Програма діє відповідно до Постанови № 130 і є одним з інструментів реалізації політики «Зроблено в Україні», спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва, локалізацію і розвиток промислового потенціалу.

== Див. також ==
* [[Як отримати дотацію за утримання корів через Державний агарний реєстр]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Державний аграрний реєстр

2025-04-11T10:51:18Z

Dunaievska.Yuliia: /* Інструкція зі створення профілю користувача в Реєстрі сільгоспвиробників */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-20#Text Закон України від 5 листопада 2020 року № 985-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/837/2019 Указ Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2019-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 260 "Питання реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку системного" проекту "Програма "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"]
== Поняття "Державного аграрного реєстру" ==
'''Державний аграрний реєстр''' - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#n698 п.2.27 ч.2 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"]).

'''Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету''' з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.

'''Державний аграрний реєстр''' ведеться''' шляхом добровільного внесення виробниками''' сільськогосподарської продукції '''достовірних відомостей про себе''' та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної '''взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами'''.

Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.

Державний аграрний реєстр є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Державного аграрного реєстру, та компіляцію даних Державного аграрного реєстру належать державі.

Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист персональних даних"] та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.

'''Державний аграрний реєстр функціонує на принципах:'''

єдності методології ведення Державного аграрного реєстру;

об’єктивності, достовірності, актуальності та повноти відомостей у Державному аграрному реєстрі;

відкритості та доступності відомостей Державного аграрного реєстру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

відсутності дублювання відомостей інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем;

надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, інформації з Державного аграрного реєстру з метою використання у статистичних цілях;

обов’язковості електронної інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, що містять відомості про виробників сільськогосподарської продукції, за допомогою прикладного програмного інтерфейсу та/або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів шляхом забезпечення технологічної сумісності технічних рішень Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами;

документування всіх відомостей Державного аграрного реєстру;

захищеності інформації Державного аграрного реєстру від несанкціонованого доступу, порушення цілісності відомостей Державного аграрного реєстру, його апаратного чи програмного забезпечення.

== Порядок ведення державного аграрного реєстру ==
'''Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:'''
* внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;
* ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції;
* внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;
* використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;
* відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;
* адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру.
Аграрний реєстр покликаний спростити комунікацію між владою та агровиробниками та мінімізувати необхідність безпосереднього контакту з чиновниками. Через особистий кабінет агровиробник може ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією.

Ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Вивчаючи кожного суб'єкта господарювання, фінансова установа, користуючись цим реєстром, буде розуміти, з ким має справу. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується тощо.

'''Лише зареєстрований виробник Аграрного реєстру має доступ до інформації про себе. При наданні доступу до Реєстру здійснюється перевірка за допомогою цифрового електронного підпису, яка виключає будь-яку можливість доступу сторонніх осіб до даних про агровиробника, які містяться в реєстрі.'''
== Порядок реєстрації в аграрному реєстрі ==
Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.

Виробники сільськогосподарської продукції будь-якого розміру діяльності та фізичні особи, ФОП або юридичні особи будь-якої форми власності мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем. Електронна реєстрація користувачів Реєстру здійснюється на безоплатній основі.

'''Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:'''

- внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;

- подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;

- управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;

- користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.

'''Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:'''

-на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;

-на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;

-на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;

-на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;

-на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.

Інформація щодо внесених у Державний аграрний реєстр особистих селянських господарств, які не зареєстровані як фізична особа - підприємець або юридична особа:

* не є підставою для стягнення з них податків та зборів, крім плати за землю;

* використовується органами статистики як офіційна та включається в офіційну статистичну інформацію;

* використовується як офіційна при отриманні документів дозвільного та іншого характеру від органів державного управління та органів державної влади.

'''Для реєстрації необхідно''' перевірити наявність актуального [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (КЕП).

Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні. Зареєструватися в Державному аграрному реєстрі онлайн, користуючись наведеними нижче інструкціями, можна за [https://www.dar.gov.ua/about-dar посиланням]
# Вибираємо Центр сертифікації ключів в якому був отриманий КЕП
# Вибираємо ключ на носії
# Вводимо пароль до ключа
Після цього зчитуємо електронний ключ. В результаті з’являється вікно з інформацією зашифрованою в ключі.

Після цих дій система дозволить перейти на наступний крок. Якщо ж не зчитувати ключ, то система заборонить переходити на наступний крок і покаже відповідне повідомлення.

Після цього будуть відображені дані, що зашифровані в ключі. Перевіряємо їх, якщо відсутні електронна пошта чи не зазначено телефон- вводимо їх вручну і підтверджуємо дані.

Під час переходу система автоматично направить на Вашу електронну пошту та телефон коди підтвердження, які треба ввести у відповідні поля.

Також потрібно погодитись з умовами використання даних та підтвердити реєстрацію.

В результаті з’являється вікно з повідомленням про те, що Ваш обліковий запис активовано і Ви можете користуватись цим записом для подальшої роботи з системою та подальшої реєстрації профілю.

Переходимо до наступного етапу
===== Інструкція зі створення профілю користувача в Реєстрі сільгоспвиробників =====
Відкривши домашню сторінку системи потрібно вибрати "'''Вхід в кабінет сільгоспвиробника".'''

В результаті з’явиться сторінка входу. Для того щоб зайти до системи необхідно вибрати центр сертифікації ключів, вибрати шлях до носія ключа, ввести пароль до ключа та натиснути кнопку '''Вхід'''.

Після цього автоматично з’явиться початок реєстрації профілю сільгоспвиробника.
Реєстрація профілю складається з 11 кроків.
# На першому кроці необхідно визначити чи процес реєстрації проходить з оператором чи без нього. Якщо з оператором, то він зазначає свої дані та тисне кнопку '''Далі''', якщо без нього, то просто тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На другому кроці система автоматично заповнить поле ЄДРПОУ з даними зашифрованими в КЕП. Також система автоматично визначить тип особи. Система Реєстру інтегрується з чотирма реєстрами, і після натискання кнопки '''Далі''' починається вичитування даних.
#
# Після цих дій, з’являється прогрес-індекатор по вичитуванні даних з реєстрів. Після закінчення вичитування даних система вибиває крок три. В ньому потрібно перевірити коректність інформації та натиснути кнопку '''Далі'''.
#
# На четвертому кроці користувачеві необхідно внести додаткову інформацію про себе та сільгоспвиробника- його стать, дату реєстрації, основні види сільгоспвиробництва та основні види не сільгоспвиробництва. Після зазначення запитуваної інформації тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На п’ятому кроці присутній опитувальник, який необхідно заповити. Він складається з ряду питань відповідаючи на які можуть з’явитись додаткові поля для заповнення. Після заповнення тиснемо кнопку '''Далі.'''
#
# На шостому кроці заповняється інформація про сільгоспвиробника. Його фактична адреса, інформація для листування. Після заповнення всіх даних кнопкою '''Далі''' переходимо на наступний крок.
#
# На сьомому кроці відбувається робота з земельними ділянками. Перейшовши на цей крок Ви вже бачите, що ряд ділянок автоматично додані до системи. Ці дані були вичитані з реєстрів. Якщо якась земельна ділянка не була включена до списку, то її можна додати вручну. Після перевірки та доповнення даних тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На восьмому кроці Користувач може зберегти відскановані документи в систему. Наприклад, паспорт чи договір оренди. Ряд документів додається до системи автоматично. Додавання документів у папку не є обов’язковим. Після цього тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# Дев’ятий крок не обов’язковий, але по можливості намагайтесь його заповнити.
#
# На десятому кроці система відображає тварини, які є у сільгоспвиробника. Дану інформацію перевіряємо та якщо вона актуальна тиснемо кнопку '''Далі'''. Якщо ні- у верхньому полі вікна тиснемо кнопку '''Ні'''. А вже потім кнопку '''Далі.'''
#
# Одинатцятий крок є завершальним в реєстрації профілю сільгоспвиробника. На цьому кроці відображається загальна інформація, яка була введена на минулих кроках. Також на цьому кроці користувач повинен погодитись із достовірністю введених даних. Якщо вся інформація корректна ми підтверджуємо реєстрацію натиснувши кнопку '''Зареєструватися'''. Через деякий час з’явиться повідомлення про реєстрацію, також це повідомлення буде надіслано на вказану електронну пошту.
{| class="wikitable"
!Якщо у Вас виникають труднощі при реєстрації до Аграрного реєстру, Ви можете звернутися до: [https://www.dar.gov.ua/about-dar контакт-центру ДАР] за телефоном '''044 339 92 15'''; '''e-mail''': support@dar.gov.ua; до консультантів вашого регіонального відділення [https://udf.gov.ua/index.php/pro-fond/rehionalni-viddilennia Українського державного фонду підтримки фермерських господарств]
|}
Кабінет Міністрів ухвалив постанову за поданням Мінекономіки, яке адмініструє та реалізує програму компенсації. Це один із ключових інструментів політики розвитку виробників «Зроблено в Україні».

До кінця 2025 року 80 % державної підтримки агросектору має надаватись через ДАР.

Не менше 75 % від реалізованої ним продукції за останні 12 звітних податкових періодів мають становити саме сільськогосподарські товари або послуги. Для новостворених підприємств ця вимога розраховується окремо по кожному податковому періоду. Також перелік звітних документів, які подають виробники техніки: вилучено застарілу форму № 1-П та передбачено використання чинної статистичної звітності. В березні учасники програми отримали першу у 2025 році виплату – 126,6 млн грн було перераховано аграріям, які придбали українську техніку у грудні 2024-го та січні 2025-го. Нові заявки – за лютий і березень – зараз опрацьовуються. За перші три місяці року двічі оновлювався Перелік техніки. Зараз агровиробники можуть вибирати з 11 910 одиниць техніки та обладнання від 144 українських виробників.

'''Як працює програма''' '''?'''

Компенсація 25 % надається за сільськогосподарську техніку та обладнання, що містять не менше 60% українських матеріалів та комплектуючих. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів – діють спеціальні умови. Агровиробники, щоб скористатися програмою, мають обрати техніку з офіційного Переліку на сайті Мінекономіки, придбати її та подати заявку через уповноважений банк. Виробники, які бажають включити свою продукцію до Переліку, можуть звернутися до Мінекономіки, подавши відповідну заявку на офіційному сайті https://me.gov.ua/Feedback/Industry?lang=uk-UA&id=1eb73f9a-5c6e-4ccc-beb0-39827e011c70&tag=IndustryFeedback.

Програма діє відповідно до Постанови № 130 і є одним з інструментів реалізації політики «Зроблено в Україні», спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва, локалізацію і розвиток промислового потенціалу.

== Див. також ==
* [[Як отримати дотацію за утримання корів через Державний агарний реєстр]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Державний аграрний реєстр

2025-01-10T14:20:24Z

Dunaievska.Yuliia: /* Порядок ведення державного аграрного реєстру */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-20#Text Закон України від 5 листопада 2020 року № 985-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/837/2019 Указ Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2019-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 260 "Питання реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку системного" проекту "Програма "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"]
== Поняття "Державного аграрного реєстру" ==
'''Державний аграрний реєстр''' - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#n698 п.2.27 ч.2 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"]).

'''Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету''' з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.

'''Державний аграрний реєстр''' ведеться''' шляхом добровільного внесення виробниками''' сільськогосподарської продукції '''достовірних відомостей про себе''' та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної '''взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами'''.

Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.

Державний аграрний реєстр є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Державного аграрного реєстру, та компіляцію даних Державного аграрного реєстру належать державі.

Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист персональних даних"] та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.

'''Державний аграрний реєстр функціонує на принципах:'''

єдності методології ведення Державного аграрного реєстру;

об’єктивності, достовірності, актуальності та повноти відомостей у Державному аграрному реєстрі;

відкритості та доступності відомостей Державного аграрного реєстру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

відсутності дублювання відомостей інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем;

надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, інформації з Державного аграрного реєстру з метою використання у статистичних цілях;

обов’язковості електронної інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, що містять відомості про виробників сільськогосподарської продукції, за допомогою прикладного програмного інтерфейсу та/або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів шляхом забезпечення технологічної сумісності технічних рішень Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами;

документування всіх відомостей Державного аграрного реєстру;

захищеності інформації Державного аграрного реєстру від несанкціонованого доступу, порушення цілісності відомостей Державного аграрного реєстру, його апаратного чи програмного забезпечення.

== Порядок ведення державного аграрного реєстру ==
'''Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:'''
* внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;
* ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції;
* внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;
* використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;
* відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;
* адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру.
Аграрний реєстр покликаний спростити комунікацію між владою та агровиробниками та мінімізувати необхідність безпосереднього контакту з чиновниками. Через особистий кабінет агровиробник може ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією.

Ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Вивчаючи кожного суб'єкта господарювання, фінансова установа, користуючись цим реєстром, буде розуміти, з ким має справу. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується тощо.

'''Лише зареєстрований виробник Аграрного реєстру має доступ до інформації про себе. При наданні доступу до Реєстру здійснюється перевірка за допомогою цифрового електронного підпису, яка виключає будь-яку можливість доступу сторонніх осіб до даних про агровиробника, які містяться в реєстрі.'''
== Порядок реєстрації в аграрному реєстрі ==
Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.

Виробники сільськогосподарської продукції будь-якого розміру діяльності та фізичні особи, ФОП або юридичні особи будь-якої форми власності мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем. Електронна реєстрація користувачів Реєстру здійснюється на безоплатній основі.

'''Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:'''

- внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;

- подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;

- управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;

- користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.

'''Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:'''

-на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;

-на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;

-на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;

-на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;

-на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.

Інформація щодо внесених у Державний аграрний реєстр особистих селянських господарств, які не зареєстровані як фізична особа - підприємець або юридична особа:

* не є підставою для стягнення з них податків та зборів, крім плати за землю;

* використовується органами статистики як офіційна та включається в офіційну статистичну інформацію;

* використовується як офіційна при отриманні документів дозвільного та іншого характеру від органів державного управління та органів державної влади.

'''Для реєстрації необхідно''' перевірити наявність актуального [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (КЕП).

Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні. Зареєструватися в Державному аграрному реєстрі онлайн, користуючись наведеними нижче інструкціями, можна за [https://www.dar.gov.ua/about-dar посиланням]
# Вибираємо Центр сертифікації ключів в якому був отриманий КЕП
# Вибираємо ключ на носії
# Вводимо пароль до ключа
Після цього зчитуємо електронний ключ. В результаті з’являється вікно з інформацією зашифрованою в ключі.

Після цих дій система дозволить перейти на наступний крок. Якщо ж не зчитувати ключ, то система заборонить переходити на наступний крок і покаже відповідне повідомлення.

Після цього будуть відображені дані, що зашифровані в ключі. Перевіряємо їх, якщо відсутні електронна пошта чи не зазначено телефон- вводимо їх вручну і підтверджуємо дані.

Під час переходу система автоматично направить на Вашу електронну пошту та телефон коди підтвердження, які треба ввести у відповідні поля.

Також потрібно погодитись з умовами використання даних та підтвердити реєстрацію.

В результаті з’являється вікно з повідомленням про те, що Ваш обліковий запис активовано і Ви можете користуватись цим записом для подальшої роботи з системою та подальшої реєстрації профілю.

Переходимо до наступного етапу
===== Інструкція зі створення профілю користувача в Реєстрі сільгоспвиробників =====
Відкривши домашню сторінку системи потрібно вибрати "'''Вхід в кабінет сільгоспвиробника".'''

В результаті з’явиться сторінка входу. Для того щоб зайти до системи необхідно вибрати центр сертифікації ключів, вибрати шлях до носія ключа, ввести пароль до ключа та натиснути кнопку '''Вхід'''.

Після цього автоматично з’явиться початок реєстрації профілю сільгоспвиробника.
Реєстрація профілю складається з 11 кроків.
# На першому кроці необхідно визначити чи процес реєстрації проходить з оператором чи без нього. Якщо з оператором, то він зазначає свої дані та тисне кнопку '''Далі''', якщо без нього, то просто тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На другому кроці система автоматично заповнить поле ЄДРПОУ з даними зашифрованими в КЕП. Також система автоматично визначить тип особи. Система Реєстру інтегрується з чотирма реєстрами, і після натискання кнопки '''Далі''' починається вичитування даних.
#
# Після цих дій, з’являється прогрес-індекатор по вичитуванні даних з реєстрів. Після закінчення вичитування даних система вибиває крок три. В ньому потрібно перевірити коректність інформації та натиснути кнопку '''Далі'''.
#
# На четвертому кроці користувачеві необхідно внести додаткову інформацію про себе та сільгоспвиробника- його стать, дату реєстрації, основні види сільгоспвиробництва та основні види не сільгоспвиробництва. Після зазначення запитуваної інформації тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На п’ятому кроці присутній опитувальник, який необхідно заповити. Він складається з ряду питань відповідаючи на які можуть з’явитись додаткові поля для заповнення. Після заповнення тиснемо кнопку '''Далі.'''
#
# На шостому кроці заповняється інформація про сільгоспвиробника. Його фактична адреса, інформація для листування. Після заповнення всіх даних кнопкою '''Далі''' переходимо на наступний крок.
#
# На сьомому кроці відбувається робота з земельними ділянками. Перейшовши на цей крок Ви вже бачите, що ряд ділянок автоматично додані до системи. Ці дані були вичитані з реєстрів. Якщо якась земельна ділянка не була включена до списку, то її можна додати вручну. Після перевірки та доповнення даних тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На восьмому кроці Користувач може зберегти відскановані документи в систему. Наприклад, паспорт чи договір оренди. Ряд документів додається до системи автоматично. Додавання документів у папку не є обов’язковим. Після цього тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# Дев’ятий крок не обов’язковий, але по можливості намагайтесь його заповнити.
#
# На десятому кроці система відображає тварини, які є у сільгоспвиробника. Дану інформацію перевіряємо та якщо вона актуальна тиснемо кнопку '''Далі'''. Якщо ні- у верхньому полі вікна тиснемо кнопку '''Ні'''. А вже потім кнопку '''Далі.'''
#
# Одинатцятий крок є завершальним в реєстрації профілю сільгоспвиробника. На цьому кроці відображається загальна інформація, яка була введена на минулих кроках. Також на цьому кроці користувач повинен погодитись із достовірністю введених даних. Якщо вся інформація корректна ми підтверджуємо реєстрацію натиснувши кнопку '''Зареєструватися'''. Через деякий час з’явиться повідомлення про реєстрацію, також це повідомлення буде надіслано на вказану електронну пошту.
{| class="wikitable"
!Якщо у Вас виникають труднощі при реєстрації до Аграрного реєстру, Ви можете звернутися до: [https://www.dar.gov.ua/about-dar контакт-центру ДАР] за телефоном '''044 339 92 15'''; '''e-mail''': support@dar.gov.ua; до консультантів вашого регіонального відділення [https://udf.gov.ua/index.php/pro-fond/rehionalni-viddilennia Українського державного фонду підтримки фермерських господарств]
|}
== Див. також ==
* [[Як отримати дотацію за утримання корів через Державний агарний реєстр]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Порядок та умови отримання ваучера на навчання

2024-10-16T07:10:04Z

Dunaievska.Yuliia: /* Кому буде відмовлено в отримані ваучера? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-вр Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян на ринку праці»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0793-23#n7 Наказ Міністерства економіки України від 11.04.2023 № 2040 "Про затвердження Переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер"]
== Ваучер ==
'''Ваучер''' – документ встановленого зразка, що дає особі відповідно до Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Про зайнятість населення]» право на перепідготовку, підготовку на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, спеціалізацію, підвищення кваліфікації у навчальних закладах чи у роботодавця.

'''За сприяння державної служби зайнятості особи мають можливість одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці у випадку, якщо вони відповідають наступним вимогам''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n270 ст. 30 Закону України «Про зайнятість населення"]):
* вік – старше 45 років;
* [[Файл:Порядок отримання ваучера на навчання..jpg|міні|Порядок отримання ваучера на навчання.]]страховий стаж – не менше як 15 років;
* професійно-технічна або вища освіта;
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]» пенсійного віку;
* особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби), служби в органах внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції або Державної кримінально-виконавчої служби '''у зв’язку із скороченням чисельності, штату або за станом здоров’я до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку''', '''за наявності вислуги не менше 10 років''', '''які не набули права на пенсію''' відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
* особам, звільненим з військової служби '''після участі у проведенні антитерористичної операції''', у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходахнеобхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України '''до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та за умови звернення протягом трьох років з дня звільнення''';
* внутрішньо переміщеним особам працездатного віку за відсутності підходящої роботи.
*особам, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, '''встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення''';
*особам з інвалідністю за відсутності підходящої роботи;
*особам, які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території '''отримали''' '''поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій та у період здійснення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам,''' у разі наявності відповідних рекомендацій в індивідуальному реабілітаційному плані, '''незалежно від встановлення їм інвалідності.'''
Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей.

У разі коли вартість навчання в закладі освіти перевищує максимальну вартість ваучера, особа або роботодавець можуть здійснити оплату різниці вартості навчання.
== Кому буде відмовлено в отримані ваучера? ==
* особам, які '''не мають професійно-технічної або вищої освіти''';
* які проходили протягом останніх '''трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття''';(крім осіб, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” воєнного стану отримали в установленому порядку довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та після її отримання не проходили перепідготовки за рахунок коштів зазначеного Фонду
* особам, '''які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні'''.
== Навчання ==
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності, підготовка на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Навчання здійснюється професійно - технічними та вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, за затвердженим Міністерством соціальної політики України переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.

'''Особа здійснює вибір''' '''професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінсоцполітики, а також форми та місця навчання.'''
== Документи, які подаються для отримання ваучера до центру зайнятості: ==
* паспорт;
* трудову книжку (дублікат трудової книжки) у разі наявності або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;
* документ про професійно-технічну або вищу освіту (дублікат такого документа) чи еДокумент про освіту (за наявності) ;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття). Представники окремих категорій громадян, які мають право на отримання ваучера (учасники бойових дій, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи та ін.), подають до центру зайнятості документи, що підтверджують їх статус.
Особи, які були звільнені з військової служби подають також копію витягу з наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби та інші документи, які підтверджують підставу звільнення. 
Особи, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції подають також копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. 
Внутнішньо переміщені особи подають також довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 
З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.
Для підтвердження страхового стражу за період військової служби подається довідка (за наявності).

Особи,стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, подають відомості про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Особи з інвалідністю за відсутності підходящої роботи додатково подають також копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та за бажанням - індивідуальну програму реабілітації.

Особи які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії,( в незалежності чи встановлена їм інвалідность) додатко надають індивідуальний реабілітаційний план та копію висновку лікарсько-консультативної комісії державного чи комунального закладу охорони здоров’я або довідки військово-лікарської комісії, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

'''''Заява про отримання ваучера на навчання може бути подана особисто в паперовій або електронній формі з використанням технічних засобів електронної комунікації та з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.'''''
* '''''У разі подання заяви в електронній формі особа додає до заяви електронні копії документі.'''''
'''Важливо!''' У разі відсутності відповідних документів чи інформації в державних реєстрах, працівником центру зайнятості у присутності особи знімаються копії, що засвідчуються підписом особи.

'''Увага!''' з 1 червня 2023 року Державною службою зайнятості спрощено процедуру отримання ваучера на навчання! Відтепер можна подати онлайн-заявку на отримання ваучера безпосередньо на порталі служби і заявку буде опрацьовано фахівцями служби зайнятості протягом 3 робочих днів! У разі подання заявки онлайн, фахівець служби опрацьовує форму та зв'язується із заявником протягом 3 робочих днів з моменту заповнення та подання заявки.
== Хто приймає рішення про видачу ваучера? ==
Рішення про видачу ваучера приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів '''протягом трьох робочих дня з дня його прийняття'''.

'''Для отримання ваучера необхідно''' звернутися до центру зайнятості '''протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення'''.

'''Договір про навчання''' укладається між навчальним закладом та особою '''протягом 90 днів після видачі ваучера''', в свою чергу навчальний заклад інформує центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
== Перелік поважних причин припинення навчання ==
* набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням), застосування судом примусового лікування особи;
* смерть особи або оголошення її за рішенням суду померлою або визнання її безвісно відсутньою, недієздатною чи обмежено дієздатною;
* стан здоров’я особи, яка має медичні протипоказання щодо продовження навчання за професією (спеціальністю);
* відпустка у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною;
* переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість;
* призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
* проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами;
* призов на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;
* інші причини, що не залежать від особи, підтверджені документально.
== Відшкодування ==
У разі дострокового припинення дії договору про навчання заклад освіти подає протягом п’яти робочих днів центру зайнятості, який видав ваучер, копію наказу про дострокове припинення навчання, розрахунок невикористаної частини коштів, передбачених для оплати вартості навчання, повертає протягом трьох робочих днів таку частину на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.

У разі дострокового припинення навчання без поважних причин особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання. Заклад освіти протягом п’яти робочих днів повертає на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, кошти, що надійшли від особи, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.
== Корисні посилання ==
* [https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/informaciya-dlya-osib-vikom-starshe-45-rokiv Інформація для осіб віком старше 45 років]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

2024-08-16T05:33:33Z

Dunaievska.Yuliia: /* Cтатус дитини сироти */

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини] пунктами 79-1-79-3:

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

У разі наявності інформації про підстави для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, щодо дитини, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України, надання такій дитині відповідного статусу та встановлення над нею опіки або піклування особою, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещеними батьками) може здійснюватися відповідно до пунктів 79 і 79-2 цього Порядку за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника.

Під час прийняття рішення про встановлення опіки, піклування за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника щодо дитини, зазначеної в абзаці першому цього пункту згода дитини не вимагається.
|}
==Cтатус дитини сироти==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] :
* '''дитина-сирота''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
* '''діти, позбавлені батьківського піклування''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування

== Основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа є: ==

* - створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* - виховання та утримання дітей за принципом родинності;

* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;

* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

== Умови отримання дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] утримання та виховання дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

'''Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.'''

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).

Для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем її виявлення збирає необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та/або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, а також документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування) з урахуванням строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”] для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text п. 21 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]).

З метою надання дитині статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання або перебування біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування, а у разі, якщо батьки та місце їх проживання невідомі – служба за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров’я, де дитину залишили, зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

За наявності повного комплекту документів, служба у справах дітей за місцем походження дитини негайно готує подання та проект рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.
== Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

'''1. батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (крім одного із батьків) мають опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 ст. 165 Сімейний кодекс України]).

Позов про позбавлення батьківських прав подається за місцем проживання матері, батька дитини. Якщо місце проживання матері, батька дитини невідоме, позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцезнаходженням їх майна чи за місцем їх останнього перебування або за останнім відомим місцем проживання чи постійного заняття (роботи). Якщо у позові про позбавлення батьківських прав міститься вимога про стягнення аліментів на користь дитини, такий позов може бути поданий до суду за місцем проживання (місцезнаходженням) особи, яка подає позов.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 Позов про позбавлення батьківських прав подається, якщо батьки:]
*не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
*ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини;
*жорстоко поводяться з дитиною;
*є хронічними алкоголіками або наркоманами;
*вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
*засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
'''2. дітям, які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 Позов про відібрання дитини від батьків або одного із них без позбавлення їх батьківських прав подається особами, якщо матір, батько:]
* ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
* жорстоко поводяться з дитиною;
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
Безпосередню підготовку документів щодо звернення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у містах, сільської, селищної ради до суду про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, здійснює служба у справах дітей. Інші структурні підрозділи районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, органи внутрішніх справ, охорони здоров’я, юстиції, заклад, де перебуває дитина, сприяють службі у справах дітей у підготовці документів, необхідних для звернення до суду про відібрання дитини від батька, матері без позбавлення їх батьківських прав.
Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини від батьків не відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов’язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.

'''3. батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду'''

Заява про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми подається до суду заінтересованою особою за місцем проживання (місцезнаходженням) цієї особи або за останнім відомим місцем проживання (перебування) батька, матері, місцезнаходження якого/якої невідоме, або за місцезнаходженням його майна.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері безвісно відсутніми може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір безвісно відсутніми, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері безвісно відсутніми у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Якщо протягом трьох років від оголошення батька, матері безвісно відсутніми, відсутні відомості про їх перебування, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері померлими.

'''4. батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;'''

Заява про оголошення батька, матері дитини померлими подається заінтересованою особою до суду, якщо у місці їх постійного проживання немає відомостей про місце їх перебування протягом трьох років, а якщо вони пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю або дають підставу припускати їх загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері померлими може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір померлими, служба у справах дітей за місцем походження дитини-сироти, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері дитини померлими.

У разі оголошення батька, матері дитини померлими, зазначена служба у справах дітей отримує копію рішення суду та звертається в установленому порядку до органів реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть батька, матері дитини.

'''5. батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;'''

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатним подається до суду за місцем їх проживання, а якщо батько, мати перебувають на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатною може бути подана до суду членами їх сім’ї, родичами, незалежно від їх спільного проживання, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, психіатричним закладом.

'''6. батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із запитом про видачу копії вироку.

'''7. батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що перебувають під вартою на час слідства, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду, який видав відповідне рішення, або слідчого із запитом про підтвердження перебування батька, матері дитини під вартою на час слідства.

'''8. батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;'''

Якщо протягом одного року відсутні відомості про місце знаходження батька, матері дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми.

'''9. у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що не можуть виконувати батьківські обов’язки через хворобу, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до відповідної міської, районної чи міжрайонної медико-соціальної експертної комісії за місцем знаходження закладу охорони здоров’я, в якому перебуває на лікуванні або обліку батько, матір дитини, із запитом про надання висновку щодо наявності у батька, матері дитини хвороби, яка перешкоджає виконувати батьківські обов’язки, та терміну, протягом якого батько, матір не зможе їх виконувати через хворобу.

'''10. підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.'''

Якщо дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 Сімейного кодексу України].

'''11. батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин перебування батьків на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей.'''

'''12. батьки яких перебувають у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (до початку його функціонування витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).'''

'''13. батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.'''

'''14. батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.'''

'''15. розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження)”.'''
== Підстави втрати статусу дитини-сироти ==
Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю, яка померла, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері.
== Підстави втрати статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі:
#скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;
#поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;
#скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;
#рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;
#скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;
#рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми;
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував і не перебуває у шлюбі з матір’ю, яка оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері;
#документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини;
#довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
#знайдення батьків, які перебували у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або були визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин;
#повернення матері, батька з полону на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
#повернення матері, батька, які були позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
#виїзду батьків з тимчасово окупованих територій України або у випадку деокупації цих територій на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.
== Окремі підстави для втрати статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування==
Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі набуття нею чи надання їй повної цивільної дієздатності.

Дитині, яка досягла шістнадцяти років, може бути надана повна цивільна дієздатність у випадках, якщо вона:
*працює за трудовим договором;
*записана матір’ю або батьком дитини;
*бажає займатися підприємницькою діяльністю.
Для прийняття рішення про надання повної цивільної дієздатності дитина, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до підстав, передбачених пунктом 8.1 цього розділу Порядку, подає до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи:
*особисту заяву;
*копію паспорта;
*письмову згоду кожного з батьків (усиновлювачів) або піклувальника;
*копію трудової книжки;
*довідку з місця роботи;
*копію свідоцтва про народження дитини заявника.
Зазначені документи, за поданням служби у справах дітей, попередньо розглядаються Комісією з питань захисту прав дитини. За результатами розгляду Комісія робить висновок про доцільність (недоцільність) надання дитині повної цивільної дієздатності.

Рішення про надання дитині повної цивільної дієздатності приймає районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за поданням служби у справах дітей та на підставі висновку Комісії з питань захисту прав дитини.

У рішенні має бути зазначено підставу, за якою дитині надається повна цивільна дієздатність.

З підстав, коли дитина працює за трудовим договором або записана матір’ю або батьком дитини, вона набуває повної цивільної дієздатності з дня прийняття районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради відповідного рішення.

З підстав, коли дитина бажає займатися підприємницькою діяльністю, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

У разі відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника на надання дитині повної цивільної дієздатності дитина має право звернутися до суду.

У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.

Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія:‎Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Суди]]

Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

2024-08-16T05:30:18Z

Dunaievska.Yuliia: /* Умови отримання дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування */

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини] пунктами 79-1-79-3:

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

У разі наявності інформації про підстави для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, щодо дитини, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України, надання такій дитині відповідного статусу та встановлення над нею опіки або піклування особою, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещеними батьками) може здійснюватися відповідно до пунктів 79 і 79-2 цього Порядку за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника.

Під час прийняття рішення про встановлення опіки, піклування за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника щодо дитини, зазначеної в абзаці першому цього пункту згода дитини не вимагається.
|}
==Cтатус дитини сироти==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] :
* '''дитина-сирота''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
* '''діти, позбавлені батьківського піклування''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Діти-вихованці - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до дитячого будинку сімейного типу.

Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім’ї

== Основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа є: ==

* - створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* - виховання та утримання дітей за принципом родинності;

* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;

* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

== Умови отримання дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] утримання та виховання дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

'''Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.'''

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).

Для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем її виявлення збирає необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та/або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, а також документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування) з урахуванням строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”] для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text п. 21 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]).

З метою надання дитині статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання або перебування біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування, а у разі, якщо батьки та місце їх проживання невідомі – служба за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров’я, де дитину залишили, зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

За наявності повного комплекту документів, служба у справах дітей за місцем походження дитини негайно готує подання та проект рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.
== Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

'''1. батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (крім одного із батьків) мають опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 ст. 165 Сімейний кодекс України]).

Позов про позбавлення батьківських прав подається за місцем проживання матері, батька дитини. Якщо місце проживання матері, батька дитини невідоме, позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцезнаходженням їх майна чи за місцем їх останнього перебування або за останнім відомим місцем проживання чи постійного заняття (роботи). Якщо у позові про позбавлення батьківських прав міститься вимога про стягнення аліментів на користь дитини, такий позов може бути поданий до суду за місцем проживання (місцезнаходженням) особи, яка подає позов.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 Позов про позбавлення батьківських прав подається, якщо батьки:]
*не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
*ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини;
*жорстоко поводяться з дитиною;
*є хронічними алкоголіками або наркоманами;
*вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
*засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
'''2. дітям, які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 Позов про відібрання дитини від батьків або одного із них без позбавлення їх батьківських прав подається особами, якщо матір, батько:]
* ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
* жорстоко поводяться з дитиною;
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
Безпосередню підготовку документів щодо звернення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у містах, сільської, селищної ради до суду про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, здійснює служба у справах дітей. Інші структурні підрозділи районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, органи внутрішніх справ, охорони здоров’я, юстиції, заклад, де перебуває дитина, сприяють службі у справах дітей у підготовці документів, необхідних для звернення до суду про відібрання дитини від батька, матері без позбавлення їх батьківських прав.
Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини від батьків не відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов’язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.

'''3. батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду'''

Заява про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми подається до суду заінтересованою особою за місцем проживання (місцезнаходженням) цієї особи або за останнім відомим місцем проживання (перебування) батька, матері, місцезнаходження якого/якої невідоме, або за місцезнаходженням його майна.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері безвісно відсутніми може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір безвісно відсутніми, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері безвісно відсутніми у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Якщо протягом трьох років від оголошення батька, матері безвісно відсутніми, відсутні відомості про їх перебування, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері померлими.

'''4. батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;'''

Заява про оголошення батька, матері дитини померлими подається заінтересованою особою до суду, якщо у місці їх постійного проживання немає відомостей про місце їх перебування протягом трьох років, а якщо вони пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю або дають підставу припускати їх загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері померлими може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір померлими, служба у справах дітей за місцем походження дитини-сироти, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері дитини померлими.

У разі оголошення батька, матері дитини померлими, зазначена служба у справах дітей отримує копію рішення суду та звертається в установленому порядку до органів реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть батька, матері дитини.

'''5. батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;'''

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатним подається до суду за місцем їх проживання, а якщо батько, мати перебувають на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатною може бути подана до суду членами їх сім’ї, родичами, незалежно від їх спільного проживання, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, психіатричним закладом.

'''6. батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із запитом про видачу копії вироку.

'''7. батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що перебувають під вартою на час слідства, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду, який видав відповідне рішення, або слідчого із запитом про підтвердження перебування батька, матері дитини під вартою на час слідства.

'''8. батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;'''

Якщо протягом одного року відсутні відомості про місце знаходження батька, матері дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми.

'''9. у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що не можуть виконувати батьківські обов’язки через хворобу, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до відповідної міської, районної чи міжрайонної медико-соціальної експертної комісії за місцем знаходження закладу охорони здоров’я, в якому перебуває на лікуванні або обліку батько, матір дитини, із запитом про надання висновку щодо наявності у батька, матері дитини хвороби, яка перешкоджає виконувати батьківські обов’язки, та терміну, протягом якого батько, матір не зможе їх виконувати через хворобу.

'''10. підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.'''

Якщо дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 Сімейного кодексу України].

'''11. батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин перебування батьків на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей.'''

'''12. батьки яких перебувають у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (до початку його функціонування витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).'''

'''13. батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.'''

'''14. батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.'''

'''15. розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження)”.'''
== Підстави втрати статусу дитини-сироти ==
Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю, яка померла, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері.
== Підстави втрати статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі:
#скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;
#поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;
#скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;
#рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;
#скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;
#рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми;
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував і не перебуває у шлюбі з матір’ю, яка оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері;
#документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини;
#довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
#знайдення батьків, які перебували у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або були визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин;
#повернення матері, батька з полону на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
#повернення матері, батька, які були позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
#виїзду батьків з тимчасово окупованих територій України або у випадку деокупації цих територій на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.
== Окремі підстави для втрати статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування==
Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі набуття нею чи надання їй повної цивільної дієздатності.

Дитині, яка досягла шістнадцяти років, може бути надана повна цивільна дієздатність у випадках, якщо вона:
*працює за трудовим договором;
*записана матір’ю або батьком дитини;
*бажає займатися підприємницькою діяльністю.
Для прийняття рішення про надання повної цивільної дієздатності дитина, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до підстав, передбачених пунктом 8.1 цього розділу Порядку, подає до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи:
*особисту заяву;
*копію паспорта;
*письмову згоду кожного з батьків (усиновлювачів) або піклувальника;
*копію трудової книжки;
*довідку з місця роботи;
*копію свідоцтва про народження дитини заявника.
Зазначені документи, за поданням служби у справах дітей, попередньо розглядаються Комісією з питань захисту прав дитини. За результатами розгляду Комісія робить висновок про доцільність (недоцільність) надання дитині повної цивільної дієздатності.

Рішення про надання дитині повної цивільної дієздатності приймає районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за поданням служби у справах дітей та на підставі висновку Комісії з питань захисту прав дитини.

У рішенні має бути зазначено підставу, за якою дитині надається повна цивільна дієздатність.

З підстав, коли дитина працює за трудовим договором або записана матір’ю або батьком дитини, вона набуває повної цивільної дієздатності з дня прийняття районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради відповідного рішення.

З підстав, коли дитина бажає займатися підприємницькою діяльністю, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

У разі відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника на надання дитині повної цивільної дієздатності дитина має право звернутися до суду.

У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.

Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія:‎Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Суди]]

Дитячий будинок-інтернат (діти з інвалідністю 4-18 років): умови приймання та відрахування

2024-07-17T06:43:57Z

Dunaievska.Yuliia: /* Протипоказання для направлення до будинку-інтернату */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978 "Деякі питання соціального захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2057-13#Text Типове положення про відділення денного догляду для дітей-інвалідів, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 09.10.2013 № 653]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-17#Text Типове положення про відділення (групу) п'ятиденного стаціонарного догляду, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.09.2017 № 1409]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1181-17#Text Типове положення про відділення (групу) транзитного перебування, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 04.09.2017 № 1398]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1182-17#Text Типове положення про відділення (групу) підтриманого проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.08.2017 № 1385]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1078-17#Text Типове положення про відділення паліативного догляду громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 09.08.2017 № 1293]
== Поняття "дитячий будинок-інтернат" ==
'''Дитячий будинок-інтернат''' - стаціонарна соціально-медична установа, призначена для тимчасового (до 6 місяців) або постійного (понад 6 місяців) перебування або проживання дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років (далі - вихованці) та осіб з інвалідністю віком до 35 років (далі - підопічні) з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів і згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування в зазначеній установі незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати. 
Будинки-інтернати поділяються на:
* будинки-інтернати (відділення) I профілю (змішані за статтю) для вихованців з легкою розумовою відсталістю та/або розладами психіки, що супроводжуються стійкими фізичними порушеннями опорно-рухового апарату, для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим;
* будинки-інтернати (відділення) II профілю (розділені за статтю) для вихованців з помірною розумовою відсталістю та/або тяжкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися та себе обслуговувати;
* будинки-інтернати (відділення) III профілю (розділені за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися і частково себе обслуговувати;
* будинки-інтернати (відділення) IV профілю (змішані за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими хронічними розладами психіки, які потребують паліативного догляду, навчання і реабілітації та для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим.
'''У будинку-інтернаті можуть діяти такі відділення:'''
* '''молодіжне відділення для підопічних''' - це відділення для перебування осіб з інвалідністю віком від 18 до 35 років (далі - особи) з вадами фізичного та/або розумового розвитку та психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг (''[[Молодіжне відділення дитячого будинку для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років|див. додадково консультацію: Молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років)]].''
* '''відділення (групи) денного догляду''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування органів соціального захисту населення (далі - установа), що утворюється для надання соціальної послуги денного догляду не менш як 30 дітям з інвалідністю.
* '''відділення (групи) п’ятиденного стаціонарного догляду''' -структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних '''послуг протягом п’яти робочих днів із метою забезпечення сімейного виховання, якісного догляду за ними, збереження їхніх сімейних і родинних стосунків;'''
* '''відділення (групи) транзитного перебування''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних послуг '''із метою підготовки їх до влаштування у сімейні форми виховання або до самостійного проживання/отримання соціальної послуги підтриманого проживання''';
* '''відділення (групи) підтриманого проживання''' - це структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання соціальної послуги підтриманого проживання не менше ніж 12, але не більше ніж 15 особам похилого віку та/або особам з інвалідністю, які досягли повноліття (далі - підопічні), які потребують догляду та підтримки;
* '''відділення (групи) паліативного догляду''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання особам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та хворим (із числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, '''але не більше ніж чотири місяці)'''.
== Хто може бути прийнятим до будинку-інтенату ==
До будинку-інтернату приймаються діти з інвалідністю віком від 4 до 18 років та особи з інвалідністю віком до 35 років із порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів згідно з медичним висновком, не мають протипоказань для перебування в будинку-інтернаті незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати. 
Профіль будинку-інтернату (відділення), влаштуванню до якого підлягає дитина з інвалідністю, визначається відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі висновків і рекомендацій лікарсько-консультативної комісії та інклюзивно-ресурсного центру.
== Протипоказання для направлення до будинку-інтернату ==
Протипоказаннями для влаштування до будинку-інтернату II профілю є:

* тяжкі психічні розлади в стадії загострення, що потребують спеціалізованої психіатричної допомоги (шизофренія, біполярний розлад, рекурентні депресії);

* розлади особистості з антисоціальною, агресивною, аутоагресивною поведінкою, повторними суїцидальними діями та епізодами руйнівної поведінки;

* епілепсія з прогредієнтним перебігом, неконтрольованими нападами;

* залежність від психоактивних речовин, алкоголю, наркотиків. Протипоказаннями для влаштування до будинку-інтернату III профілів визначено пунктами 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-п#n178 Типового положення про дитячий будинок-інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978] (далі - Типове положення).

Пунктом 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-п#n178 Типового положення] визначено загальні протипоказаннями для влаштування до будинків-інтернатів усіх профілів:
* хвороби в гострому періоді, хронічні хвороби в стадії загострення;
* хвороби, що потребують стаціонарного лікування, в тому числі у спеціалізованих закладах охорони здоров’я (відділеннях), зокрема туберкульозного, шкірно-венерологічного, онкологічного та онкогематологічного профілю;
* гострі інфекційні захворювання до закінчення строку карантину;
* епілепсія з прогредієнтним перебігом, неконтрольованими нападами, серійними нападами, епілептичним статусом, сутінковим станом свідомості, дисфоріями;
* розлади особистості з антисоціальною, агресивною, аутоагресивною поведінкою, повторними суїцидальними діями та епізодами руйнівної поведінки;
* різні психічні, неврологічні захворювання та/або порушення розвитку, при яких можливе навчання в закладах загальної середньої освіти.
== Куди звернутися ==
Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю.
== Перелік необхідних документів ==
Влаштування дитини з інвалідністю до будинку-інтернату здійснюється на період, що не перевищує одного року згідно '''з путівкою''', виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (у разі влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, згідно з путівкою, виданою службою у справах дітей обласної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації (органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим) за погодженням із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення) '''на підставі''':
# заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, керівника установи, в якій перебувала дитина з інвалідністю, про прийняття дитини з інвалідністю до будинку-інтернату;
# свідоцтва про народження або паспорта (за наявності);
# реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
# відомостей про батьків, інших законних представників, родичів дитини з інвалідністю і членів її сім’ї (для підтримання зв’язку та родинних стосунків) із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактної інформації;
# медичної довідки про санітарно-епідеміологічне оточення (контакт з інфекційними хворими), що дійсна протягом трьох днів;
# виписки з медичної документації [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-14#n3 за формою № 112/о "Історія розвитку дитини"], з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю дитячого лікаря-психіатра про можливість перебування дитини з інвалідністю в будинку-інтернаті;
# висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданого інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);
# індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/z1197-07 за встановленою формою];
# психолого-педагогічної характеристики (у разі переведення з будинку дитини, закладу освіти тощо);
# пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
# довідки про розмір призначеної пенсії та/або державної соціальної допомоги, виданої уповноваженим органом на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті у разі її утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради, аліментів (за умови призначення);
# документа про освіту дитини з інвалідністю, інформації з закладів освіти (за наявності);
# трьох фотокарток розміром 3 х 4 сантиметри;
# копії ощадної книжки дитини з інвалідністю або договору про відкриття рахунка в установі банку для перерахування пенсії, державної соціальної допомоги та інших видів виплат відповідно до законодавства (за наявності);
# копій паспортів батьків дитини з інвалідністю (для дітей, в яких є батьки);
# довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (за наявності) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 25 Типового положення]).
''Під час подання копій документів пред'являються оригінали документів для ознайомлення.''

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування додатково до зазначених документів додатково подають:
# копії рішення органу опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про її влаштування до будинку-інтернату та/або рішення про встановлення опіки чи піклування над нею;
# копії рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
# копії документа, що підтверджує право власності дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на нерухомість (за наявності);
# опису майна дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n370 за встановленою формою];
# копії рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки над майном дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (за наявності);
# документа, що підтверджує взяття дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності житла);
# копії обліково-статистичної картки дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. 
Дитина з інвалідністю, яка постраждала внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, в результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи у разі відсутності документів, зазначених у пунктах 25 і 26 цього Типового положення([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF]) влаштовуються до будинку-інтернату згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (у разі влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, згідно з путівкою, виданою службою у справах дітей обласної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації (органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим) за погодженням із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення) на підставі:

* особистої заяви батьків дитини з інвалідністю, опікунів/піклувальників, інших законних представників, особи з інвалідністю або її опікуна/піклувальника, або клопотання органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває дитина з інвалідністю/особа з інвалідністю, про влаштування до будинку-інтернату;
* свідоцтва про народження дитини або паспорта (за наявності);
* копії паспорта батьків, опікуна/піклувальника, іншого законного представника дитини з інвалідністю/особи з інвалідністю, визнаної недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, щодо якої вирішується питання про влаштування до будинку-інтернату (за наявності);
* медичної довідки про санітарно-епідеміологічне оточення (контакт з інфекційними хворими), що дійсна протягом трьох днів (для дітей з інвалідністю);
* медичної карти з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість перебування в будинку-інтернаті;
* довідки для направлення особи з інвалідністю до будиноку-інтернату за формою, затвердженою МОЗ.

Керівництво будинку-інтернату разом із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення та іншими органами забезпечує оформлення відсутніх документів протягом шести місяців з дня зарахування вихованця/підопічного до будинку-інтернату.

Документи для влаштування до будинку-інтернату подаються батьками дитини з інвалідністю, опікунами/піклувальниками, іншими законними представниками, установою, в якій дитина з інвалідністю/ перебуває на вихованні, догляді та лікуванні.
Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю/особи з інвалідністю, які формують особову справу та передають її на розгляд структурним підрозділам з питань соціального захисту населення.
Відповідальними за достовірність зазначеної у документах інформації про майнові права та інші інтереси дитини з інвалідністю/особи з інвалідністю є суб’єкти подання та оформлення документів.
На підставі путівки, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (у разі влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, згідно з путівкою, виданою службою у справах дітей обласної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації (органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим) за погодженням із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення), видається наказ керівництва будинку-інтернату про зарахування дитини з інвалідністю до будинку-інтернату (на тимчасове, постійне перебування/проживання із зазначенням строку, денного догляду, п’ятиденного стаціонару).
На підставі результатів оцінки потреб вихованця та індивідуальної програми реабілітації складається індивідуальний план надання соціальної послуги, на основі якої і свою чергу '''укладається договір про надання такої послуги''' між
керівництвом будинку-інтернату та одиним з батьків, іншим законним представником вихованця або його опікуном/піклувальником, або уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває вихованець (у разі здійснення опіки або піклування органом опіки та піклування), або уповноважена керівником будинку-інтернату особа (у разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом).
== Тимчасове вибуття з будинку-інтерната ==
Тимчасове вибуття вихованця/підопічного за особистими мотивами або на канікули здійснюється на підставі:

письмової заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця із зобов’язанням здійснення догляду за ним;

особистої заяви підопічного за наявності висновку комісії лікарів-психіатрів про можливість особи самостійно задовольняти свої основні життєві потреби;

письмової заяви опікунів/піклувальників, родичів підопічного або інших осіб (за письмової згоди опікуна/піклувальника або будинку-інтернату в разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом), які мають намір тимчасово забрати підопічного та зобов’язуються здійснювати догляд за ним (для підопічних, визнаних недієздатними та цивільна дієздатність яких обмежена).([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 35 Типового положення]). 
=== Строки тимчасового вибуття ===
Керівництво будинку-інтернату в індивідуальному порядку розглядає питання щодо тимчасового вибуття вихованця '''не більш як на 2 місяці''', а на період літніх канікул - '''на строк до 3 місяців''' (з метою збереження родинних зв’язків та можливості повернення вихованця в сім’ю), в окремих випадках може розглядатися питання про вибуття дитини '''на строк до 6 місяців''' протягом календарного року.
Витрати, пов’язані з поїздкою вихованця/підопічного до батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, родичів, інших осіб, будинком-інтернатом не компенсуються.
== Відрахування з будинку-інтернату ==
Виписка та відрахування вихованців здійснюються відповідно до наказу керівництва будинку-інтернату за наявності однієї з таких підстав:
* письмова заява батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованців із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* рішення медико-соціальної експертної комісії про втрату статусу особи з інвалідністю (для підопічних);
* неповернення без погодження з керівництвом будинку-інтернату з поїздки до батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, родичів, інших осіб після закінчення шестимісячного строку (у разі, коли причинами неповернення є рішення про це батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця, підтверджене письмовою заявою);
* закінчення строку перебування в будинку-інтернаті;
* рішення суду;
* смерть вихованця або оголошення його померлим;
* переведення вихованця до іншого будинку-інтернату;
* направлення на працевлаштування або навчання до іншого навчального закладу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 38 Типового положення]). 
Після досягнення вихованцями 18-річного віку за умови встановлення їм інвалідності на підставі особистої заяви, заяви опікуна/піклувальника (для вихованців, визнаних недієздатними або цивільна дієздатність яких обмежена) або керівника будинку-інтернату (якщо опіку чи піклування над вихованцем здійснює будинок-інтернат) і висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра вони переводяться до молодіжного відділення будинку-інтернату, психоневрологічного інтернату або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.
== Див. також ==
* [[Молодіжне відділення дитячого будинку для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років]]
* [[Дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]