WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок формування е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій

2025-06-06T12:27:39Z

Dmytro.piliuhin: Перевірив на актуальність, зробив незначні зміни.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій" (далі - Порядок)]
== Поняття "е-паспорта" і "е-паспорта для виїзду за кордон" ==
* '''е-паспорт''' - паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n1078 пункт 12 частина перша стаття 3 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]);
* '''е-паспорт для виїзду за кордон''' - паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) (за наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n1079 пункт 13 частина перша стаття 3 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]).
== Порядок формування "е-паспорта" і "е-паспорта для виїзду за кордон" ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n13 пункту 3 Порядку] "е-паспорт" і "е-паспорт для виїзду за кордон" формуються засобами [https://diia.gov.ua Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія)] за зверненням особи, на ім’я якої оформлено паспорт громадянина України у формі картки або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, у тому числі не отриманий нею.

Особа, яка досягла 14-річного віку і на ім’я якої в установленому законодавством порядку оформлено паспорт громадянина України у формі картки та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може використовувати е-паспорт та/або е-паспорт для виїзду за кордон у передбачених законом випадках.

Для формування та використання е-паспорта та/або е-паспорта для виїзду за кордон особі необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка (далі - електронний пристрій), підключений до Інтернету, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.

E-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон формуються автоматично засобами Порталу Дія за наявності підключення електронного пристрою до Інтернету, працездатності встановленого мобільного додатка Порталу Дія та наявної електронної інформаційної взаємодії Порталу Дія і Реєстру та/або автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, шляхом використання наявної в Реєстрі інформації, зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n21 пунктах 5] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n38 6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку] та переданої до Порталу Дія інформаційними ресурсами єдиної інформаційної системи МВС, а також з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Е-паспорт та/або е-паспорт для виїзду за кордон формуються, якщо паспорт громадянина України у формі картки та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон є дійсними та строк їх дії не закінчився.

Сформований е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код) (далі - унікальний електронний ідентифікатор) відображається через мобільний додаток Порталу Дія за наявності необхідної інформації в Реєстрі.

Унікальний електронний ідентифікатор автоматично формується засобами Порталу Дія за наявності підключення електронного пристрою до Інтернету та працездатності мобільного додатка Порталу Дія. Сформований унікальний електронний ідентифікатор дійсний протягом трьох хвилин з моменту формування.

Е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон є дійсними лише за наявності унікального електронного ідентифікатора та не можуть використовуватися без нього.
== Інформація, яка відображається в "е-паспорті" та "е-паспорті для виїзду за кордон" ==
У е-паспорті відображається така інформація (українською мовою та латинськими літерами відповідно до написання, що міститься у паспорті громадянина України):
# назва держави;
# назва документа;
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;
# стать;
# громадянство;
# дата народження;
# унікальний номер запису в Реєстрі;
# місце народження;
# дата видачі документа;
# дата закінчення строку дії документа;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифрований підпис особи;
# номер документа;
# уповноважений суб’єкт, який видав документ (код);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (за наявності);
# адреса зареєстрованого місця проживання та дата реєстрації (за наявності).
У е-паспорті для виїзду за кордон відображається така інформація (українською мовою та латинськими літерами відповідно до написання, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон):
# назва держави;
# назва документа;
# тип документа;
# код держави;
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;
# стать;
# громадянство;
# дата народження;
# унікальний номер запису в Реєстрі;
# місце народження;
# дата видачі документа;
# дата закінчення строку дії документа;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифрований підпис особи;
# серія та/або номер документа;
# уповноважений суб’єкт, який видав документ (код);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (за наявності);
# адреса зареєстрованого місця проживання та дата реєстрації (за наявності).
Відомості (дані) про реєстраційний номер облікової картки платника податків можуть відображатися окремо від е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон (відображається інформація, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n24 підпунктами 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n27 6], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n36 15] пункту 5 та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n43 підпунктами 5], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n46 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n55 17] пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) відображається з використанням інформації, що міститься в е-паспорті, та інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
== Використання "е-паспорта" та "е-паспорта для виїзду за кордон" ==
Е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон пред’являються особою на електронному пристрої, критерії якого підтримують використання мобільного додатка Порталу Дія.

Перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон з використанням унікального електронного ідентифікатора у режимі реального часу є обов’язковою умовою їх використання особою для отримання адміністративних та інших послуг, у будь-яких інших випадках, передбачених законодавством.

Електронні копії е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон (далі - електронні копії) подаються особою через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія.

Електронна копія містить відомості, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n21 пунктах 5] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n38 6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку], а також ідентифікатор запиту та інформацію про дату запиту і отримувача електронної копії.

Електронні копії формуються засобами Порталу Дія із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис” (“Дія ID”) особи та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу.

Використання та/або перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон може здійснюватися також з використанням резервного унікального електронного ідентифікатора у формі QR-коду (далі - резервний QR-код) у разі відсутності підключення електронних пристроїв до Інтернету та/або працездатності Порталу Дія, та/або відсутності електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Реєстром та/або автоматизованими інформаційними і довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Резервний QR-код формується автоматично засобами Порталу Дія та містить інформацію з Реєстру, зазначену в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n21 5] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n38 6] цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку], та оновлюється кожні 48 годин за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності необхідної інформації в Реєстрі.

Резервний QR-код зберігається з мобільного додатка Порталу Дія на електронний пристрій особи та розміщується в його сховищі.

Використання та/або перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон за резервним QR-кодом здійснюється виключно у таких випадках:
* перевезення пасажирів транспортом загального користування (залізничним, морським, річковим, автомобільним, авіаційним та міським електротранспортом);
* допуску до складення зовнішнього незалежного оцінювання та іспитів у закладах освіти.
== Див. додатково ==

* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]].

[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:‎Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення

2025-06-06T11:54:49Z

Dmytro.piliuhin: Перевірив на актуальність, замінив деякі посилання, зробив незначні зміни тексту.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про Національну поліцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363 "Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції"]
== Поняття адміністративного затримання ==
'''Затриманням в адміністративному праві називається допоміжний захід адміністративного припинення загального призначення''' (захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності.

Порядок здійснення [[Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід|затримання, в разі скоєння злочину]], регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України].
== Органи та посадові особи, які правомочні здійснювати адміністративне затримання та підстави для затримання ==
{| class="wikitable"
|+[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544 Статтею 262 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, може провадитися лише певними органами або уповноваженими на те посадовими особами.
|-
! Органи !! Підстави
|-
| '''Органи внутрішніх справ (Національної поліції)''' ||
* при вчиненні дрібного хуліганства;
*вчиненні домашнього насильства;
*насильства за ознакою статі;
*невиконання термінового заборонного припису;
*порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
*при поширюванні неправдивих чуток;
*вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського;
*при порушенні призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку;
*порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
*у разі вчинення поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану;
*при прояві неповаги до суду;
*вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах;
*порушення правил про валютні операції;
*правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин;
*незаконного продажу товарів або інших предметів;
*дрібної крадіжки;
*торгівлі з рук у невстановлених місцях;
*при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль;
*у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією;
*при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу;
*при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.
|-
| '''Органи прикордонної служби''' ||
* у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України;
*порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї;
*порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду;
*вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону;
*порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України;
*порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
*невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну, порушення порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього.
|-
| '''Старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони'''
||
* при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно.
|-
|'''Посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України'''
||
* у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень;
*дрібного хуліганства;
*злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи;
*порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів;
*дрібного викрадення чужого майна;
*у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях;
*появи у громадських місцях у п’яному вигляді;
*порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин;
*порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами.
|-
| '''Органами Служби безпеки України''' ||
* при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах;
* зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
* при порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
|-
| '''Посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів''' ||
* у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів.
|-
| '''Посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів''' ||
* при порушенні законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
* невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну;
* невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, під час здійснення ними своїх повноважень щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції.
|}
== Підстави адміністративного затримання ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n535 Частиною 1 статті 260 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою:
* припинення [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|адміністративних правопорушень]], коли вичерпано інші заходи впливу;
* встановлення особи;
* складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
* забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Особу може бути затримано поліцейським з метою доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

* '''під час здійснення оповіщення''' – у разі відмови від отримання [[Військові повістки: види, порядок вручення|повістки]] поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n539 261] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544 262] КУпАП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n209 пункт 47 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]);
* '''під час перевірки військово-облікових документів''' – у разі відмови прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n539 261] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544 262] КУпАП, якщо встановлено, що громадянин:
** порушує правила [[Військовий облік|військового обліку]], визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"];
** або порушує правила військового обліку, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”];
** або виявленно розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n228 пункт 54 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]).

== Процедура адміністративного затримання ==
Про адміністративне затримання обов’язково складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#n173 протокол].

=== У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються: ===
* дата і місце його складення (''число, місяць, рік, назва населеного пункту'');
* посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол (''спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові'');
* відомості про особу затриманого (''прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання'');
* час і мотиви затримання (''зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи'');
* в протоколі робиться відповідний запис про повідомлення родичів затриманої особи, або власникв відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб.
=== Права особи під час адміністративного затримання ===
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4348 55], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 56], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4363 59], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378 63] Конституції України та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20250417#n607 статтею 268 КУпАП], можливість отримати безоплатну вторинну правничу допомогу відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text “Про безоплатну правничу допомогу”], вручають пам’ятку для затриманих осіб, в якій зазначається єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги '''0-800-213-103'''.

Зокрема, '''затриманому роз’яснюються його права такі, як''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20250417#n607 стаття 268 КУпАП]).
Слід зауважити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n399 пункту 3 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] '''особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правничі послуги, що полягають у''':
* здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
* складенні документів процесуального характеру.
Протокол '''підписується''' посадовою особою, яка його склала, і затриманою особою. У разі відмови затриманої особи від підпису протоколу в ньому робиться запис про це.

Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання − адміністрація за місцем роботи чи навчання. Цього вимагає також норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253 ''с''таття 29 Конституції України], згідно з якою про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
== Строки адміністративного затримання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20250417#n555 статті 263 КУпАП] загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить '''не більш як 3 години'''. Але, наприклад, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення, строк затримання '''може становити''' '''до трьох діб'''.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n558 частини третьої статті 263 КУпАП] осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, '''може бути затримано на строк до трьох годин''' для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження − '''до трьох діб''' з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n297 статтею 37 Закону України «Про Національну поліцію»] '''відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання'''. Тимчасове обмеження пересування особи негайно припиняється, якщо необхідності здійснювати такий захід немає.
== Як має відбуватися особистий огляд та огляд речей ==
Перед поміщенням, наприклад, до кімнати для затриманих чергової частини органу поліції у службовому приміщенні, куди доставлено особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20250417#n560 статті 264 КУпАП] уповноваженою на те посадовою особою однієї статі з особою, яку доставили, в присутності двох свідків (понятих) тієї ж статі проводиться особистий огляд і огляд речей доставленої особи.

[[Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції|Огляд речей]], ручної кладі та інших предметів здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові за участю двох свідків (понятих) за відсутності власника (володільця).

'''Про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол''', який підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.

Також про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання.
== Що варто знати особі на випадок її затримання працівниками правоохоронних органів ==
Звертаючись до особи '''поліцейський зобов’язаний''' назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n110 частина третя статті 18 Закону України "Про Національну поліцію"]).

'''Поліцейському заборонено''' знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він '''зобов’язаний пред’явити особі документ''', що посвідчує його повноваження.

У випадку висловлення працівником прохання щодо надання йому на '''перевірку документів''', що посвідчують особу або надають особі право вчиняти певні дії, варто попередньо з'ясувати у працівника правоохоронного органу підстави такої перевірки.

'''Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:'''
* якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
* якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
* якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
* якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
* якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
* якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
Зверніть увагу, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1548 частина друга статті 32 Закону України "Про Національну поліцію"]).

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/118304101 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 202/17653/23] (поліцейський о 00 год. 52 хв. зателефонував до центру з надання безоплатної правової допомоги з приводу призначення захисника-адвоката. Однак до призначення захисника та його прибуття для надання правової допомоги представником патрульної поліції був розпочатий розгляд справи про адміністративне правопорушення. При цьому затриманим заявлялося клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення та запрошення захисника. Незважаючи на це, поліцейським була складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності. Надані суду докази свідчать про недотримання права на правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вказані обставини є достатньою та самостійною підставою для висновку про неправомірність притягнення до адміністративної відповідальності, наслідком чого є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення).

== Дивись також ==

* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]];
* [[Як поводити себе при затриманні – права та поради]];
* [[Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції]];
* [[Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід]].

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель

2025-06-03T10:38:36Z

Dmytro.piliuhin: Внесено незначні зміни, додано та замінено кілька посилань.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#top Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Поняття природно-сільськогосподарського районування (зонування) земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель''' - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1690 ст. 179 Земельного Кодексу України]).

Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|оцінки земель]] і [[Розроблення документації землеустрою|розроблення землевпорядної документації]] щодо [[Правові засади планування використання та охорони земель в Україні|використання та охорони земель]].

[[Охорона земель при здійсненні господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення|Використання та охорона сільськогосподарських угідь]] здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''' (далі - Порядок).]

Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

'''Мета природно-сільськогосподарського районування земель''' полягає в обліку і відображенні положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n319 ст. 39 Закону України «Про землеустрій»]).
{| class="wikitable"
|-
! Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включає в себе ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n224 ст. 26 Закону України «Про охорону земель»]):
|-
| поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки
|-
| установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони)
|-
| визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу
|-
| установлення у межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень щодо використання земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони)
|}

==Критерії районування земель ==
Районування земель здійснюється за такими критеріями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o31 п. 5 Порядку]): 

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! Характеристики, що враховуються при районуванні
|-
| Природно-сільськогосподарські || кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо
|-
| Еколого-економічні || рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами
|-
| Протиерозійні || інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів
|-
| Інші критерії || кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур
|}
== Система природно-сільськогосподарського районування земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи''', - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o15 п. 2. Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
! Відділи !! Характеристика відділу
|-
| Природно-сільськогосподарська зона || найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.
|-
| Природно-сільськогосподарська провінція || частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.
|-
| Природно-сільськогосподарський округ || частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.
|-
| Природно-сільськогосподарський район || ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
|-
| Гірська природно-сільськогосподарська область || гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
|-
| В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).
|}
== Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель ==
За результатами робіт із районування (зонування) земель складається відповідна схема (карта).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів).

Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у певному масштабі:
* в електронній формі - не менше 1:10000; 
* в паперовій формі - не менше 1:500000.
{| class="wikitable"
|-
| '''Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій,''' '''округів, районів, гірських''' '''природно-сільськогосподарських''' '''областей'''''.''
|}
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o24 п. 2 Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
! Важливо!
|-
| Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель.
|}

=== Відображення результатів природно-сільськогосподарського районування земель ===
На схемах (картах) відображаються наступні дані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o25 п. 3 Порядку]):
{| class="wikitable"
|-
! Група даних !! Об'єкти відображення
|-
| природно-сільськогосподарські|| межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо
|-
| еколого-економічні || ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території
|-
| протиерозійні || стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів
|-
| екологічні || забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо
|-
| інші дані || ступінь забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та придатність для вирощування основних сільськогосподарських культур
|}
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o40 п. 8 Порядку]).

== Варто знати ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF/ed20211110#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»] було проведено природно-сільськогосподарське районування земель України і створено схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України в масштабі 1:500 000 з виокремленням природно-сільськогосподарських таксономічних виділів, зокрема, районів.

Зазначеною постановою передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Тобто, в основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено природно-сільськогосподарське районування земель України [https://kirovohradska.land.gov.ua/info/pro-zahalnonatsionalnu-vseukrainsku-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/ (з сайту Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області)] .

== Дивись також ==

* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]

[[Категорія:Земельне право]]

Судові виклики і повідомлення у цивільному процесі

2025-03-13T08:19:40Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n3 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n21 Наказ Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 № 28 "Про затвердження Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі"]
== Судові повістки та порядок їх вручення ==
Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6892 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України])).

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6891 ЦПК України], - разом з копіями відповідних документів, надсилається до [https://id.court.gov.ua/ електронного кабінету] відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур’єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За наявності відповідної ''письмової заяви'' учасника справи, який '''не має [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|електронного кабінету]], та технічної можливості''' повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів ''мобільного зв’язку'', що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи ''текстових повідомлень'' із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиному державному реєстрі судових рішень] у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#n22 положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6913 ч. 13 ст. 128 ЦПК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n21 Порядком надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі] (далі - Порядок) передбачено надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі шляхом направлення в ''месенджері'' за допомогою програмного додатка або ''SMS-повідомлення'' за допомогою автоматизованої системи документообігу суду ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n24 п. 2] Порядку).

З інформацією про наявні програмні засоби, для яких реалізовано технічну можливість направлення судового виклику, учасник може ознайомитися в приміщенні суду або на офіційному веб-порталі судової влади України. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n49 заяви] та технічної можливості.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6899 ч. 6 ст. 128 ЦПК України]).

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9697 ЦПК України], зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6909 ч. 9 ст. 128 ЦПК України]).

Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю.
== Як надсилається судова повістка, якщо ненадано учасниками інформації щодо адреси ==
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань];

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|встановленому законом порядку]].

'''''Зверніть увагу!'''''

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться '''на тимчасово окупованій території''', суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце '''першого судового засідання''' у справі через '''''оголошення на [https://court.gov.ua/unknown/ офіційному веб-порталі судової влади України]''''', яке повинно бути розміщене не пізніше ніж '''''за двадцять днів''''' до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за '''десять днів''' до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається '''повідомленим''' про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться '''на тимчасово окупованій території''' і які не мають електронного кабінету, повідомляються '''''про ухвалення відповідного судового рішення''''' шляхом розміщення інформації '''''на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиному державному реєстрі судових рішень]''''' або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#n96 Законом України "Про доступ до судових рішень"], у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n276 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]).
== Вручення повістки ==
Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6903 ч. 8 ст. 128 ЦПК України]). 
{| class="wikitable"
|-
! Зверніть увагу!
|-
| Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6929 частини першої статті 130 ЦПК України] у випадку відсутності в адресата електронного кабінету повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній СЛУЖБОВІЙ ОСОБІ, яка розписується про одержання повістки ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/96444125?fbclid=IwAR2c27Q_WJg8ZfMyXulSCnp3HEaAYnh5MgavcqGiLvn3pLbWe5MY28A3abo постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі № 655/94/18])
|-
| Верховний Суд вважає, що перевірка документів, що посвідчують особу, яка одержує поштове відправлення та підтверджують її повноваження як службової особи, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов`язків у цьому випадку презюмується, якщо до матеріалів справи не буде долучено належні і допустимі докази протилежного.
|}
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6931 ч. 3 ст. 130 ЦПК України]).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6911 ч. 11 ст. 128 ЦПК України]).

== Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд ==
Судова повістка про виклик повинна містити:
# ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
# найменування та адресу суду;
# зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
# назву справи, за якою робиться виклик;
# зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
# зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
# у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
# зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;
# роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.
Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.

Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи, яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6914 ст. 129 ЦПК України]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80783087 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17] (судовий виклик за допомогою SMS є належним лише у разі подання учасником справи заяви про таке інформування).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74895462 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц] (повернута повістка з причини – "закінчення терміну зберігання" та телефонограма не є належними способами повідомлення позивача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96444125?fbclid=IwAR2c27Q_WJg8ZfMyXulSCnp3HEaAYnh5MgavcqGiLvn3pLbWe5MY28A3abo Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі № 655/94/18] (перевірка документів, що посвідчують особу, яка одержує поштове відправлення та підтверджують її повноваження як службової особи, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов`язків у цьому випадку презюмується, якщо до матеріалів справи не буде долучено належні і допустимі докази протилежного).
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Поняття та види неустойки

2025-03-13T08:16:54Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
'''Неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ст. 549 Цивільного кодексу України]).

Видами неустойки є штраф та пеня:
* '''Штрафом''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
* '''Пенею''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У [[Господарські зобов’язання та їх особливості|господарських відносинах]] застосовується термін '''"штрафні санкції"''', тобто, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1579 ст. 230 Господарського кодексу України]).

'''Зверніть увагу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n2 Господарський кодекс України] втрачає чинність 28.08.2025 на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#n3 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб"].

== Класифікація неустойки ==
Окрім штрафу та пені, є інші критерії для класифікації неустойки:
{| class="wikitable"
|-
! Підстава для класифікації!! Вид
|-
| '''''Залежно від способу встановлення''''' ||
* встановлена законом
* встановлена договором
|-
| '''''Залежно від способу обчислення''''' ||
* у твердо визначеній грошовій сумі
* у процентному відношення до суми зобов'язань
|-
| '''''За періодичністю виплат''''' ||
* одноразова
* періодична
|-
| '''''Залежно від предмета неустойки''''' ||
* у грошовій сумі
* у рухомому майні
* у нерухомому майні
|}
== Підстави виникнення права на неустойку ==
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення зобов'язання (ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045 610], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3051 611] Цивільного кодексу України), наприклад, умов [[Поняття та умови договору в цивільному праві|договору]].

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у іншої сторони зобов'язання збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Проценти на неустойку не нараховуються.

Право на неустойку відсутнє, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2797 550], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 617] Цивільного кодексу України).

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 ст. 617 Цивільного кодексу України]).

'''Зверніть увагу''', що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|кредит]] ([[Договір позики|позику]]) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6706 п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України]).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується [[позовна давність]] в один рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1419 ст. 258 Цивільного кодексу України]).

== Предмет та розмір неустойки ==
'''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

'''Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2801 ст. 551 Цивільного кодексу України]).

== Правові наслідки сплати (передання) неустойки ==
Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.

Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2807 ст. 552 Цивільного кодексу України]).
== Розмір штрафних санкцій ==
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1582 ст. 231 Господарського кодексу України]).

У разі якщо порушено [[Господарські зобов’язання та їх особливості|господарське зобов'язання]], в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

* за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
* за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
== Судова практика ==
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на увазі, що не можна одночасно стягувати штраф і пеню з боржника який не виконав або прострочив виконання зобов'язання. 
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58248490 Постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 р. по справі № 6-1138цс15]
|-
| Суд за певних умов може зменшити як розмір неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 ст. 625 Цивільного кодексу України].|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952210?fbclid=IwAR3QWAiBomntgCHzzKSWDQ2YWI6u7HOtf7I1H9AzT5QlWlyTXLL5bl3-2P0 Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18]
|-
| Положення глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 19 Цивільного кодексу України] про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1592 статті 232 Господарського кодексу України].|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65111167 Постанова Верховного Суду від 08.02.2017 р. по справі № 910/29752/15]
|-
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56454669 Постанова Верховного Суду України від 24.02.2016 року по справі №6-1824цс15]
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 549 Цивільного кодексу України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 статті 61 Конституції України] щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512# Постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 року по справі № 6-2003цс15]
|}

== Дивись також ==

* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Стягнення неустойки за несвоєчасне повернення банківського вкладу]]
* [[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Поняття та види неустойки

2025-03-12T19:25:23Z

Dmytro.piliuhin: Перевірено на актуальність; додано посилання для зручності користувачів; незначні зміни та доповнення тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
'''Неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ст. 549 Цивільного кодексу України]).

Видами неустойки є штраф та пеня:
* '''Штрафом''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
* '''Пенею''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У [[Господарські зобов’язання та їх особливості|господарських відносинах]] застосовується термін '''"штрафні санкції"''', тобто, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1579 ст. 230 Господарського кодексу України]).

'''Зверніть увагу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n2 Господарський кодекс України] втрачає чинність 28.08.2025 на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#n3 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб"].

== Класифікація неустойки ==
Окрім штрафу та пені, є інші критерії для класифікації неустойки:
{| class="wikitable"
|-
! Підстава для класифікації!! Вид
|-
| '''''Залежно від способу встановлення''''' ||
* встановлена законом
* встановлена договором
|-
| '''''Залежно від способу обчислення''''' ||
* у твердо визначеній грошовій сумі
* у процентному відношення до суми зобов'язань
|-
| '''''За періодичністю виплат''''' ||
* одноразова
* періодична
|-
| '''''Залежно від предмета неустойки''''' ||
* у грошовій сумі
* у рухомому майні
* у нерухомому майні
|}
== Підстави виникнення права на неустойку ==
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення зобов'язання (ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045 610], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3051 611] Цивільного кодексу України), наприклад, умов [[Поняття та умови договору в цивільному праві|договору]].

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у іншої сторони зобов'язання збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Проценти на неустойку не нараховуються.

Право на неустойку відсутнє, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2797 550], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 617] Цивільного кодексу України).

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 ст. 617 Цивільного кодексу України]).

'''Зверніть увагу''', що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|кредит]] ([[Договір позики|позику]]) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6706 п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України]).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується [[позовна давність]] в один рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1419 ст. 258 Цивільного кодексу України]).

== Предмет та розмір неустойки ==
'''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

'''Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2801 ст. 551 Цивільного кодексу України]).

== Правові наслідки сплати (передання) неустойки ==
Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.

Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2807 ст. 552 Цивільного кодексу України]).
== Розмір штрафних санкцій ==
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1582 ст. 231 Господарського кодексу України]).

У разі якщо порушено [[Господарські зобов’язання та їх особливості|господарське зобов'язання]], в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

* за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
* за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
== Судова практика ==
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на увазі, що не можна одночасно стягувати штраф і пеню з боржника який не виконав або прострочив виконання зобов'язання. 
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58248490 Постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 р. по справі № 6-1138цс15]
|-
| Суд за певних умов може зменшити як розмір неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 ст. 625 ЦК України].|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952210?fbclid=IwAR3QWAiBomntgCHzzKSWDQ2YWI6u7HOtf7I1H9AzT5QlWlyTXLL5bl3-2P0 Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18]
|-
| Положення глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 19 ЦК України] про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1592 статті 232 ГК України].|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65111167 Постанова Верховного Суду від 08.02.2017 р. по справі № 910/29752/15]
|-
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56454669 Постанова Верховного Суду України від 24.02.2016 року по справі №6-1824цс15]
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 549 ЦК України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 статті 61 Конституції України] щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512# Постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 року по справі № 6-2003цс15]
|}

== Дивись також ==

* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Стягнення неустойки за несвоєчасне повернення банківського вкладу]]
* [[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Судові виклики і повідомлення у цивільному процесі

2025-03-12T13:51:19Z

Dmytro.piliuhin: Перевірено на актуальність; додано посилання для зручності користувачів; незначні зміни тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n3 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n21 Наказ Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 № 28 "Про затвердження Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі"]
== Судові повістки та порядок їх вручення ==
Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6892 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України])).

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6891 ЦПК України], - разом з копіями відповідних документів, надсилається до [https://id.court.gov.ua/ електронного кабінету] відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур’єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За наявності відповідної ''письмової заяви'' учасника справи, який '''не має [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|електронного кабінету]], та технічної можливості''' повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів ''мобільного зв’язку'', що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи ''текстових повідомлень'' із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиному державному реєстрі судових рішень] у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#n22 положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6913 ч. 13 ст. 128 ЦПК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n21 Порядком надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі] (далі - Порядок) передбачено надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі шляхом направлення в ''месенджері'' за допомогою програмного додатка або ''SMS-повідомлення'' за допомогою автоматизованої системи документообігу суду ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n24 п. 2] Порядку).

З інформацією про наявні програмні засоби, для яких реалізовано технічну можливість направлення судового виклику, учасник може ознайомитися в приміщенні суду або на офіційному веб-порталі судової влади України. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n49 заяви] та технічної можливості.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6899 ч. 6 ст. 128 ЦПК України]).

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9697 ЦПК України], зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6909 ч. 9 ст. 128 ЦПК України]).

Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю.
== Як надсилається судова повістка, якщо ненадано учасниками інформації щодо адреси ==
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань];

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|встановленому законом порядку]].

'''''Зверніть увагу!'''''

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться '''на тимчасово окупованій території''', суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце '''першого судового засідання''' у справі через '''''оголошення на [https://court.gov.ua/unknown/ офіційному веб-порталі судової влади України]''''', яке повинно бути розміщене не пізніше ніж '''''за двадцять днів''''' до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за '''десять днів''' до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається '''повідомленим''' про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться '''на тимчасово окупованій території''' і які не мають електронного кабінету, повідомляються '''''про ухвалення відповідного судового рішення''''' шляхом розміщення інформації '''''на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиному державному реєстрі судових рішень]''''' або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#n96 Законом України "Про доступ до судових рішень"], у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n276 стаття 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]).
== Вручення повістки ==
Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6903 ч. 8 ст. 128 ЦПК України]). 
{| class="wikitable"
|-
! Зверніть увагу!
|-
| Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6929 частини першої статті 130 ЦПК України] у випадку відсутності в адресата електронного кабінету повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній СЛУЖБОВІЙ ОСОБІ, яка розписується про одержання повістки ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/96444125?fbclid=IwAR2c27Q_WJg8ZfMyXulSCnp3HEaAYnh5MgavcqGiLvn3pLbWe5MY28A3abo постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі № 655/94/18])
|-
| Верховний Суд вважає, що перевірка документів, що посвідчують особу, яка одержує поштове відправлення та підтверджують її повноваження як службової особи, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов`язків у цьому випадку презюмується, якщо до матеріалів справи не буде долучено належні і допустимі докази протилежного.
|}
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6931 ч. 3 ст. 130 ЦПК України]).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6911 ч. 11 ст. 128 ЦПК України]).

== Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд ==
Судова повістка про виклик повинна містити:
# ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
# найменування та адресу суду;
# зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
# назву справи, за якою робиться виклик;
# зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
# зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
# у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
# зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;
# роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.
Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.

Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи, яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6914 стаття 129 ЦПК України]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80783087 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17] (судовий виклик за допомогою SMS є належним лише у разі подання учасником справи заяви про таке інформування).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74895462 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц] (повернута повістка з причини – "закінчення терміну зберігання" та телефонограма не є належними способами повідомлення позивача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96444125?fbclid=IwAR2c27Q_WJg8ZfMyXulSCnp3HEaAYnh5MgavcqGiLvn3pLbWe5MY28A3abo Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі № 655/94/18] (перевірка документів, що посвідчують особу, яка одержує поштове відправлення та підтверджують її повноваження як службової особи, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов`язків у цьому випадку презюмується, якщо до матеріалів справи не буде долучено належні і допустимі докази протилежного).
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Звернення засуджених, у тому числі щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги, і порядок їх розгляду

2025-01-21T15:25:59Z

Dmytro.piliuhin: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-12#n15 Наказ Міністерства юстиції України від 02 липня 2012 року № 967/5 "Про затвердження Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0493-22#n2 наказу Міністерства юстиції України від 03.05.2022 № 1750/5 "Про затвердження Змін до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"] були внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань], а саме:

Порядок приймання, обліку, звернення судових рішень до виконання, контролю за строками тримання, направлення для участі в судових засіданнях, звільнення ув’язнених організовується відповідно до вимог Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#n15 наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269].
|}
== Загальна інформація ==
Можливість звернення до органів влади за захистом своїх прав чи публічною інформацією є додатковою гарантією засудженим повною мірою реалізувати свої права, передбачено міжнародними конвенціями, а саме: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/997_009 Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' [https://www.sumyjust.gov.ua/novini/pro-vyhid-z-konvencziyi/ Інформація про вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.]
|}Реалізація права на звернення – важливий інструмент для осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі та мають достатньо обмежень, передбачених законодавчими актами та вироком суду.
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4262 Стаття 31 Конституція України] визначає, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4291 Стаття 40 Конституції України] зазначає, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення та надати обґрунтовану відповідь в установлений законом термін.

Згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4363 статтею 59 Конституції України] кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
== Права засуджених осіб у сфері звернень ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n9 Закону України "Про звернення громадян"] - громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n41 частини першої статті 8 КВК України], зокрема '''засуджені мають право:'''
* на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання. Адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов'язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань;
* звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до [[Порядок та підстави звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини|Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини]], [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини|Європейського суду з прав людини]], а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань. Відповідні звернення (кореспонденція) подаються до адміністрації установи виконання покарань. Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому видається талон-підтвердження. Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату;
* давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою з перекладом відповіді на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань;
* на отримання копій документів з їхніх особових справ та інших, пов’язаних з реалізацією їхніх прав, документів у порядку, встановленому Міністерством юстиції України;
* звертатися до суду через адміністрацію установи виконання покарань із заявами про надання копій матеріалів кримінального провадження, у тому числі в електронній формі.
== Право засуджених на листування ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n840 статті 113 КВК України] засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії.

Відправлення засудженими листів і звернень проводиться тільки через адміністрацію установ виконання покарань. З цією метою на території установ вивішуються поштові скриньки, які щоденно відкриваються уповноваженими на те посадовими особами. Засуджені, які тримаються у камерах, передають листи для відправлення представникам адміністрації. Листи опускаються до поштових скриньок або передаються представникам адміністрації в незапечатаному вигляді та в подальшому реєструються інспекторами з перевірки кореспонденції.

Листи, адресовані засудженим, переведеним в інші установи виконання покарань, пересилаються за рахунок установ за місцем їх нового тримання. Листи, адресовані засудженим, звільненим від відбування покарання, пересилаються за рахунок установ до обраного ними місця проживання.

Листи засуджених, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, а також ті, що мають цинічний характер або відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, про що оголошується засудженому, і знищуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n246 пункт 1 розділу XIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).
== Порядок передачі пропозицій, заяв і скарг, адресованих Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві ==
Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.

Засуджені мають право на звернення до державних і громадських організацій. Звернення, адресовані до цих організацій та на ім'я посадових осіб, адміністрація установ в обов'язковому порядку супроводжує листами. До звернень з питань [[Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування|помилування]], а також переведення до інших установ виконання покарань додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n122 пункт 1 розділу III Правил]).

Звернення, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії установи і не пізніше як у триденний строк відправляються адресатам. Усні звернення реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань. Відповіді про наслідки розгляду звернень оголошуються засудженим під розпис при надходженні, але не пізніше як у триденний строк, і долучаються до особових справ засуджених.
== Компенсація витрат, пов'язаних зі зверненням громадян ==
Відшкодування витрат за пересилання пропозицій, заяв та скарг проводиться з коштів, які є на особовому рахунку засудженого. У разі відсутності таких коштів їх пересилання проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установи виконання покарань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n122 абзац сьомий пункту 1 розділу III Правил]).
== Право на звернення засуджених до позбавлення волі до ЄСПЛ ==
Адміністрація установ виконання покарань за заявою засудженого сприяє йому в отриманні від інших державних органів та установ відповідних документів, що стосуються справи, зокрема, судових та інших рішень. У разі надходження до установи цих документів адміністрація надає їх засудженому для зберігання та можливого долучення до звернення до [https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/ukr&c Європейського суду з прав людини].

Конверт з кореспонденцією, що надійшов до засудженого з Європейського суду з прав людини або відправляється до нього, в закритому виді реєструється у журналі обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі. Для підтримання листування з Європейським судом з прав людини та своєчасної відправки необхідних матеріалів у визначені судом терміни засуджені зберігають кореспонденцію при собі.
== Порядок здійснення особистого прийому засуджених ==
Особистий прийом засуджених здійснюється керівництвом установ виконання покарань, а також начальниками підрозділів за графіками.

Персонал [https://minjust.gov.ua/dep/dkvs/departament-z-pitan-vikonannya-kriminalnih-pokaran Департаменту з питань виконання кримінальних покарань], міжрегіональних управлінь з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України під час відвідування установ виконання покарань приймає засуджених з питань у межах своєї компетенції.

Особистий прийом засуджених до [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|довічного позбавлення волі]] здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях (камерах), а засуджених, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, приміщенні камерного типу (одиночній камері), карцері та приміщенні камерного типу виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки,- в окремому приміщенні (камері).

Облік прийнятих осіб та змісту порушених питань ведеться в журналі прийому засуджених з особистих питань керівництвом установи виконання покарань та начальниками підрозділів, що зберігається в канцелярії установи виконання покарань.

Начальники установ виконання покарань або уповноважені ними особи '''не менше одного разу на місяць''' перевіряють виконання рішень, прийнятих під час особистого прийому засуджених ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n122 пункт 2 розділу III Правил]).
== Право особи на звернення щодо надання безоплатної правничої допомоги ==

Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n41 частиною другою статті 8 КВК України] кожному засудженому гарантується право на [[Правнича допомога|правничу допомогу]]. Для одержання правничої допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Таке право поширюється і на засуджених осіб, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров'я.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює надання правничої допомоги за рахунок коштів Державного бюджету України особам, засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"] (далі – Закон).

Безоплатна вторинна правнича допомога (БВПД) – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя та включає такі види правничих послуг:
# захист;
# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
# складення документів процесуального характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78 стаття 13 Закону]).
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 п. 9 ч. 1 ст. 14 Закону] особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, мають право на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78 статті 13 цього Закону]

Враховуючи те, що засуджені мають право на отримання всіх видів правничих послуг, вони можуть звертатись для отримання БВПД з будь-якого питання, зокрема щодо:
* здійснення захисту/представництва його інтересів в рамках кримінального провадження (незалежно від процесуального статусу);
* представництва в цивільних справах (визнання права власності на спадкове майно, розірвання шлюбу тощо);
* представництва в адміністративних справах (оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади, у тому числі і адміністрації установи виконання покарань);
* представництва інтересів засуджених у справах, пов’язаних із відбуванням покарання (умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким тощо);
* складання документів процесуального характеру (апеляційних та касаційних скарг, заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами тощо).
Цей перелік не є вичерпним та перераховує найбільш розповсюджені питання, з якими звертаються засудженні особи до центрів з надання БПД.
== Порядок забезпечення права на звернення, щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги ==
=== Куди звернутися ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n105 статті 15 Закону] суб’єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги є:
* центри з надання безоплатної правничої допомоги;

* адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують '''захист''' особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду.

Міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують '''складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів''' особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Адреси та інші контакти центрів з надання безоплатної вторинної правничоїї допомоги можна знайти за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/
=== Порядок отримання засудженою особою БВПД ===
→ Направлення відповідного звернення до Міжрегіонального центру з надання БПД

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n840 статті 113 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n122 пункту 1 розділу ІІІ Правил], звернення засуджених, адресовані до державних і громадських організацій та посадовим особам, адміністрація установи виконання покарань супроводжує листами. Це слугує додатковим підтвердженням того, що особа відбуває покарання у відповідній установі.

Міжрегіональні центри з надання БПД не можуть приймати рішення про надання БВПД засудженій особі на підставі звернень його родичів чи друзів.

Для вирішення питання про призначення захисника/представника засудженій особі у зверненні потрібно зазначити таку інформацію:
# прізвище, ім’я, по-батькові, дату народження, місце знаходження;
# суть порушеного питання;
# вид правничої допомоги, що потребує засуджена особа ( БВПД або безоплатну первинну правничу допомогу, що включає надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру).
У супровідному листі установи виконання покарання мають бути зазначені: дата ухвалення рішення суду та його назва; вид покарання та початок перебігу строку його відбування і його закінчення, а також статті, за якими особу, яка звертається за безоплатною правничою допомогою, засуджено.

[[:Файл:Dodatok-4-forma-zayavy.docx|Зразок заяви]] про надання БВПД.

Відповідне звернення можна надіслати як засобами поштового зв’язку, так і на [https://www.legalaid.gov.ua/kontakty/ електронну адресу міжрегіональгого центру з надання БПД] з подальшим надсиланням оригіналів документів. Це є актуальним в тих випадках, коли засуджена особа потребує БВПД в найкоротший термін (наприклад, участь захисника на засіданні дисциплінарної комісії, про проведення якого особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення).

→ Розгляд звернення та призначення адвоката

У разі звернення засудженої особи про надання одного з видів БВПД, Міжрегіональний центр з надання БПД приймає рішення про надання такої допомоги '''протягом десяти днів''' з дня надходження звернення, призначає адвоката для надання правничої допомоги, видає йому доручення та письмово повідомляє про прийняте рішення заявника.

Це доручення діє до закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень, використання всіх національних засобів правового захисту, звільнення особи з місця виконання покарання.

→ Після отримання доручення адвокат зобов'язаний протягом семи робочих днів прибути до відповідної установи виконання покарань для побачення із засудженою особою для надання правничої допомоги з порушеного питання, проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з’ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами, з’ясовує бажаний для клієнта результат.

Кількість і тривалість таких побачень не обмежена. Засудженому забезпечується можливість спілкування з адвокатом та іншим фахівцем у галузі права у кімнаті для короткострокових побачень без суцільного розмежовуючого захисного скла за їхньою згодою.

Отримання правничої допомоги поширюється на засуджених, що перебувають на лікуванні в стаціонарних закладах охорони здоров’я ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n795 абзац чотирнадцятий частини третьої статті 110 КВК України]).

'''Підстави для відмови засудженій особі у наданні БВПД'''

Якщо засуджена особа не має підстав для отримання БВПД, Міжрегіональний центр з надання БПД приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз'ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні БВПД.

Слід зазначити, що засудженій особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n152 статтею 20] Закону України "Про безоплатну правничу допомогу":

1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n396 частинами першою - третьою статті 14] цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n3 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"];

2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;

3) вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством;

4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання;

4-1) особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n428 частини четвертої статті 14] цього Закону;

5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги.

У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n158 пункту 5 частини першої цієї статті], до рішення про відмову додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
== Хто здійснює захист права на звернення засуджених? ==
* Адміністрація установ виконання покарань має забезпечити виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»].
* [https://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноважений Верховної Ради України із прав людини].
== Див. також ==
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
* [[Медичне обслуговування ув’язнених і засуджених в СІЗО]]
* [[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Файл:Dodatok-4-forma-zayavy.docx

2025-01-21T15:03:04Z

Dmytro.piliuhin: Форма заяви про надання БВПД

== Опис файлу ==
Форма заяви про надання БВПД

Захист прав інтелектуальної власності

2024-12-13T09:36:21Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"]
== Поняття права інтелектуальної власності ==
'''Право інтелектуальної власності - це''' право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2235 ст. 418 Цивільного кодексу України]).

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним Кодексом України], Законам України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#Text «Про захист від недобросовісної конкуренції»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n4 «Про авторське право і суміжні права»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text «Про охорону прав на промислові зразки»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#Text «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#Text «Про охорону прав на сорти рослин»] та іншими законами. '''Право інтелектуальної власності є непорушним'''. '''Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом'''.

'''[[Право інтелектуальної власності|Інтелектуальна власність]] -''' збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
== Види відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності ==
=== Кримінальна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 статті 176 Кримінального кодексу України], до кримінальної відповідальності притягаються особи, винні в такому порушенні авторського права і суміжних прав, як незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1163 Стаття 177 Кримінального кодексу України] визнає кримінально караним порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.
=== Адміністративна ===
Щодо адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n309 ст. 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення] визнає адміністративно караним таке порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, як незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.
=== Цивільно-правова ===
Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2302 частина перша статті 432 Цивільного кодексу України]).
== Форми захисту прав інтелектуальної власності ==
'''Форма захисту''' – це комплекс організаційних заходів, спрямованих на захист прав і законних інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення, винахідників та інших суб’єктів прав інтелектуальної власності.
* юрисдикційна;
* неюрисдикційна.
=== Неюрисдикційна форма ===
'''Неюрисдикційна форма захисту прав включає''' дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, які здійснюються ними самостійно, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів. Переважною формою неюрисдикційного захисту є самозахист, що проявляється в активних чи пасивних діях особи, спрямованих на запобігання чи припинення порушення власного суб’єктивного права.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n119 Стаття 19 Цивільного кодексу України] передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань.

Самозахистом визнається застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, та характеру дій, якими ці права порушені, і не можуть суперечити вимогам закону. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, іншими правовими актами чи договором.

Ця форма самозахисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. І хоча вона є дещо малозначущою, та все ж не може ігноруватися, бо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4354 стаття 55 Конституції України] гарантує кожному невід’ємне право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи.
=== Юрисдикційна форма ===
'''Юрисдикційна форма захисту прав передбачає''' діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності або прав, що оспорюються. Суть її полягає у зверненні особи, права і законні інтереси якої порушено неправомірними діями, за захистом до державних або інших компетентних органів, які уповноважені вжити необхідних заходів для відновлення порушеного права і припинення правопорушення.

Юрисдикційна форма захисту прав '''поділяється на загальну і спеціальну форму''' здійснення передбачених законом засобів захисту.

Відповідно до загальної форми захист прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється у судовому порядку. Спеціальною формою захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності є адміністративний порядок захисту цих прав. Він застосовується лише у випадках, вказаних у законодавстві. Наявність інституту юрисдикційного захисту відповідає міжнародним вимогам щодо захисту авторських прав. Інститут юрисдикційного захисту містить великий потенціал, здатний забезпечити врегулювання правовідносин у сфері інтелектуальної власності на достатньому рівні.

Найефективнішою юрисдикційною формою захисту права інтелектуальної власності є судовий захист, що здійснюються судами загальної юрисдикції у порядку цивільного чи кримінального провадження, адміністративними та господарськими судами. Судовий захист здійснюється в Україні на загальних принципах судочинства.
== Судовий захист прав інтелектуальної власності в Україні ==
Цивільний кодекс України передбачає '''дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності''' — '''загальні цивільно-правові норми''' і '''спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] передбачає захист цивільних прав у судовому порядку (ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2301 432] Цивільного кодексу України).

Порушенням права інтелектуальної власності визнається вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб´єкта права інтелектуальної власності та їх майнові права. Порушенням визнається піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав — опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

До порушення права інтелектуальної власності відноситься плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають право інтелектуальної власності і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм), фонограм, відеограм, програм мовлення визнається порушенням права інтелектуальної власності.

Порушенням права інтелектуальної власності визнається також вчинення дій, що створюють загрозу порушення нього права; будь-які дії свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема, в електронній формі, про управління правами без дозволу суб´єктів права інтелектуальної власності чи особи, яка здійснює таке управління; розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об´єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб´єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема, в електронній формі.

Порушення права інтелектуальної власності визнається також порушення умов договору щодо використання об´єктів цього права.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2303 частини другої статті 432 Цивільного кодексу України] '''суд''' у випадках та в порядку, встановлених законом, '''може постановити рішення, зокрема, про''':

'''1)''' застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

'''2)''' зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

'''3)''' вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів за рахунок особи, яка вчинила порушення;

'''4)''' вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь за рахунок особи, яка вчинила порушення;

'''4-1)''' застосування разової грошової виплати замість застосування способів захисту права інтелектуальної власності, встановлених пунктами 3 та/або 4 цієї частини. Застосування разової грошової виплати здійснюється за заявою відповідача, за умови що право інтелектуальної власності порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості та що застосування способів захисту, встановлених пунктами 3 і 4 цієї частини, є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві. Розмір разової грошової виплати визначається судом як розмір винагороди, яка була б сплачена за надання позивачем дозволу на використання права інтелектуальної власності, щодо якого виник спір, і обґрунтовано задовольняє позивача;

'''5)''' застосування компенсації замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір компенсації визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

'''6)''' опублікування за заявою позивача в засобах масової інформації або доведення до загального відома іншим визначеним судом шляхом відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення за рахунок особи, яка вчинила правопорушення.

Зокрема '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1654 частиною другою статті 20 Господарського процесуального кодексу України]''' передбачено, що '''Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності''', зокрема:

'''1)''' справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

'''2)''' справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси;

'''3)''' справи про визнання торговельної марки добре відомою;

'''4)''' справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

'''5)''' справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

'''6)''' справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

'''Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку''' '''відповідно до''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].
== Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності ==
Існує цілий ряд міжнародних договорів, що регулюють відносини в сфері інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Однак, серед міжнародних стандартів щодо правової охорони інтелектуальної власності '''особливу роль відіграє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності]''' (далі – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС]), '''функції адміністрування''' якої '''покладені на Світову організацію торгівлі''' (далі – СОТ). '''Угодою ТРІПС встановлені норми, що погоджені''' країнами''' – членами СОТ як мінімальні вимоги до правової охорони інтелектуальної власності. '''Всі країни – члени СОТ, а також ті країни, які хотіли б стати її членами в майбутньому, повинні дотримуватися цих норм'''.'''

'''Положення, що викладені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоді TРІПС]''', багато в чому '''співпадають з положеннями давно існуючих міжнародних договорів''' з питань правової охорони інтелектуальної власності. Наприклад, положення, які вимагаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів]''' , включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоди ТРІПС] і застосовуються до правової охорони творів, які захищаються авторським правом.

Подібним же чином в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоду ТРІПС] включені положення щодо правової охорони винаходів та торговельних марок, які містяться в '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_123#Text Паризькій конвенції]''' про охорону промислової власності.

Що стосується '''захисту прав інтелектуальної власності''', то '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС] вимагає від країн''' – членів СОТ '''встановлювати справедливі й рівні для всіх процедури захисту прав, які не є необґрунтовано обтяжливими, складними або затратними, а також не обмежуються в часі для прийняття дій'''. З огляду на характер шкоди, яка може бути завдана у разі, коли порушення прав інтелектуальної власності залишаються без уваги, '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода TРІПС] вимагає термінового вжиття засобів захисту прав''', включаючи попередні або тимчасові заходи, без попереднього повідомлення підозрюваного порушника. Процедури повинні містити в собі гарантії, що рішення будуть прийматися на основі представлених сторонами доказів неупередженим суддею, який раціонально застосовує норми закону.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
* [[Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Здійснення виплати дивідендів акціонерним товариством

2024-12-13T09:14:21Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закону України «Про господарські товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закон України «Про акціонерні товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n3 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закон України «Про управління об’єктами державної власності»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0475863-23#Text Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 квітня 2023 року № 475 "Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1205-11 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2011 року № 1376 "Про затвердження Порядку формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]

== Поняття дивідендів ==
Є декілька визначень терміна «дивіденди»:

* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n672 пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n85 пункту "б" частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства»] дивідендами є частина прибутку, одержувана учасником від діяльності господарського товариства;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n342 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]передбачає, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу;
'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#Text Закон України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI] втратив чинність '''01.01.2023 року '''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року № 2465-IX], який набрав чинності 01.01.2023 року.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n340 підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України] зазначає, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

== Виплата дивідендів ==
Порядок і строки виплати дивідендів установлюються законодавством, установчими документами та іншими локальними актами господарського товариства.

Положення щодо порядку виплати дивідендів мають бути зазначені в установчих документах господарського товариства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n46 частина друга статті 4 Закону України «Про господарські товариства]).

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління господарського товариства.
=== Форма виплати дивідендів ===
В акціонерних товариствах дивіденди повинні виплачуватися виключно в грошовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n344 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Для решти видів господарських товариств обмежень немає, наприклад, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виплачують дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n158 частина друга статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

=== Розмір дивідендів ===
Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями належить до компетенції загальних зборів акціонерного товариства.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу.

Для власників привілейованих акцій розмір дивідендів завжди фіксований і прописується в статуті акціонерного товариства.

При цьому розмір дивідендів, що нараховується за акціями одного типу та класу, має бути однаковий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n341 стаття 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Виплата дивідендів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19/#n157 частина перша статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).
=== База для розрахунку й виплати дивідендів ===
Базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток господарського товариства як частина балансового прибутку господарського товариства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

За відсутності чи недостатності чистого та/або нерозподіленого прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу акціонерного товариства або спеціального фонду.
=== Строки виплати дивідендів ===
Дивіденди учасникам акціонерного товариства за простими акціями повинні бути виплачені протягом 6 місяців із моменту прийняття зборами акціонерів відповідного рішення. По привілейованих акціях дивіденди мають бути виплачені не пізніше 6 місяців після спливу звітного року. Загальні збори можуть прийняти рішення про виплату дивідендів у менший строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/conv#n347 частина третя статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Для кожної виплати дивідендів за простими акціями наглядова рада або рада директорів акціонерного товариства визначає дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, та порядок їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради або ради директорів, але не раніше ніж через 10 робочих днів після прийняття такого рішення. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року станом на дату, визначену статутом акціонерного товариства.

Порядок виплати дивідендів може визначатися положенням про виплату дивідендів.

Акціонерне товариство зобов’язане повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/conv#n352 частина четверта статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

'''''Зверніть увагу!''''' У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але до дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку

Рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-16/conv#n337 частина п'ята статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності"]).

Виплата дивідендів учасникам товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n160 частина четверта статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

=== Обмеження на виплату дивідендів ===
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
* власний капітал товариства є меншим або у результаті такої виплати стане меншим за суму розмірів його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або за результатами прийняття такого рішення стане недостатньо для задоволення таких вимог.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* товариство має зобов'язання щодо викупу акцій;
* дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

Будь-які дивіденди, отримані акціонером з порушенням вимог цієї статті, підлягають поверненню в судовому порядку, якщо такий акціонер знав або повинен був знати, що дивіденди виплачуються з порушенням вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n359 стаття 35 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

* товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.

Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n162 стаття 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

== Виплата дивідендів через депозитарну систему України ==
Акціонерні товариства, інші, ніж зазначені в абзаці першому цієї частини, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n358 частина п'ята статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Порядок виплати дивідендів через депозитарну систему України встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0475863-23#Text Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 квітня 2023 року № 475 "Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів"]

Центральний депозитарій забезпечує здійснення виплати акціонерним товариством дивідендів через депозитарну систему України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів, укладеного з акціонерним товариством, умовами якого передбачено надання відповідних послуг.

Виплата дивідендів у разі обрання акціонерним товариством способу виплати через депозитарну систему України здійснюється такими етапами:

1) акціонерне товариство забезпечує зарахування коштів, що підлягають виплаті особам, які мають право на отримання дивідендів, на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України.

Якщо у статутному капіталі акціонерного товариства є корпоративні права держави або якщо власниками 50 і більше відсотків акцій акціонерного товариства є господарські товариства, частка держави в яких становить 100 відсотків, акціонерне товариство виплачує дивіденди, нараховані на акції держави та таких господарських товариств, безпосередньо до Державного бюджету України.

Для виплати дивідендів акціонерне товариство перераховує на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України суму дивідендів у повному обсязі або частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства.

2) Центральний депозитарій:
* не пізніше трьох робочих днів з моменту надання акціонерним товариством Центральному депозитарію документів, визначених внутрішніми документами Центрального депозитарію, необхідних для здійснення виплати дивідендів, забезпечує переказ коштів, призначених для виплати акціонерним товариством дивідендів, на грошові рахунки депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів; 
* надає депозитарним установам розпорядження про виплату дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів, із зазначенням інформації щодо виплати акціонерним товариством дивідендів у повному обсязі або частками, суми дивідендів, яка підлягає виплаті, а також іншу інформацію, визначену внутрішніми документами Центрального депозитарію.
3) депозитарні установи мають здійснити виплату отриманих від Центрального депозитарію коштів:
* депонентам відповідно до умов договорів про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах, укладених з ними, та/або згідно з порядком, передбаченим в анкеті рахунку в цінних паперах; 
* номінальним утримувачам відповідно до умов договорів про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача; 
* власникам, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, відповідно до умов договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників; 
* іншим (крім депонентів, власників, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, номінальних утримувачів) особам, що мають право на отримання дивідендів, протягом строку, визначеного внутрішніми документами депозитарної установи, але ''не більше 15 робочих днів''.
== Відповідальність за невиплату дивідендів ==
Оскільки зобов’язання з виплати дивідендів належать до грошових, за його порушення для господарського товариства настають наслідки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625 Цивільного кодексу України] (сплата боргу з урахуванням інфляції та 3% річних).

У випадку господарського товариства, у якому є корпоративні права держави, за несвоєчасну сплату дивідендів, що припадає на частку держави, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13#n24 пункт 6] Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків".

Рішення про нарахування пені оформлюється наказом Мінекономрозвитку, у якому зазначено її суму, розрахунок та строки сплати.

== Стягнення дивідендів в судовому порядку ==
Рішення про виплату дивідендів акціонерам не може бути прийнято в судовому порядку. На цьому наголошували у Постанові [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Пленуму Вищого Господарського суду № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»].

Суд може прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Якщо ж загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, суд не може підміняти собою вищий орган управління товариства і втручатися в господарську діяльність товариства.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду. Тобто у разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/108765785 Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 лютого 2023 року у справі № 910/10164/21]).

Для стягнення заборгованості по дивідендах установлено стандартний строк позовної давності тривалістю в 3 роки.

Спір про стягнення дивідендів належить до корпоративних, тому він підлягає розгляду в господарському суді за місцем знаходження підприємства, зазначеного в [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців]. При цьому не має значення, хто є акціонером (учасником) господарського товариства — фізична чи юридична особа.

== Дивись також ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Відповідальність засновника (учасника) товариства]]
* [[Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів]]

[[Категорія: Господарське право]]

Проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій

2024-12-13T08:08:23Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n3 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n31 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3748-12 Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року № 3748-ХІІ "Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#o2 Рішення Конституційного суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16#n2 Рішення Конституційного суду України від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016]
== Загальні положення ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] передбачає право громадян на проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статті 39].

Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n349 Стаття 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] передбачає, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1723 стаття 315 Цивільного кодексу України] передбачає право на мирні зібрання. Так, фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо. Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 стаття 24 Конституції України] у взаємозв’язку з її [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 частиною першою статті 35], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 частиною першою статті 39 Конституції України] зобов’язує державу створювати єдині правові механізми, що регулюють проведення громадянами, громадськими або релігійними організаціями, іншими суб’єктами права публічних мирних зібрань релігійного та нерелігійного характеру. Такі зібрання мають проводитися після завчасного сповіщення відповідними суб’єктами права органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
== Основні поняття ==
Всі зібрання громадян в залежності від поставленої перед ними мети та методів їх проведення можуть бути поділені на кілька категорій: збори, мітинги, вуличні походи та демонстрації.
*'''Збори''' - це спільна, спеціально організована невелика присутність громадян в громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних, економічних, культурних та інших проблем.

*'''Мітинг''' - масові збори з питань злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу - масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові). 
*'''Демонстрація''' - масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-політичних настроїв, в тому числі з питань протесту або незгоди будь з чим. (Цей захід може проявлятися також у проступку однієї особи, здійсненні нею вчинку з метою підкреслення свого відношення до будь-якої події чи посадової особи тощо). 
*'''Вуличний похід''' проводиться з тією ж метою, що і демонстрація, мітинг, однак відрізняється меншою динамікою, відсутністю мітингово-демонстраційної атрибутики. 
*'''Пікетування''' - форма демонстрації, під час якої виставляються представники будь-де, наприклад, перед будинками об'єднань, підприємств з метою висловлення протесту проти чого-небудь, для забезпечення охорони на місці проведення страйку або демонстрації.
== В який строк звертатися ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#o38 Конституційний суд України в Рішенні від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001] визначив, що громадяни «мають сповістити органи влади про проведення заходів заздалегідь, тобто в прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статтею 39 Конституції] право громадян, а мають служити його гарантією й водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання».

Тобто, законодавством не встановлено точного строку подачі такого повідомлення. Установлення такого строку в інших, ніж закон, нормативних актах суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статті 39 Конституції] й може бути скасовано в порядку адміністративного судочинства.

Так, Конституційний Суд України в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16#n36 Рішенні від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016] дійшов висновку, що положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#n155 частини п’ятої статті 21 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"] , а саме "в інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради; клопотання про видачу вказаного дозволу подається не пізніш як за десять днів до призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи процесії, крім випадків, які не терплять зволікання", суперечать вимогам статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4191 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 24], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 35], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 39] Конституції України.
== Порядок проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається до виконавчого органу місцевої ради в письмовій формі.

'''В заяві зазначаються:'''
* дату проведення, час початку та орієнтовну тривалість заходу;
* мету і форму проведення заходу;
* місце проведення заходу;
* маршрут пересування демонстрантів чи учасників походу (для заходів, які пов’язані з переміщенням учасників – релігійні процесії, походи, демонстрації тощо);
* передбачувана кількість учасників заходу;
* прізвища, імена та по батькові або найменування організаторів (організатора) мирного заходу, адреси та номери їх (його) телефонів;
* дата подання повідомлення.
Як правило, рівень шуму при проведенні мирних заходів, у тому числі під час використання звуковідтворювальної, аудіо-, відеоапаратури тощо, не повинен перевищувати встановленого санітарними нормами в залежності від характеру та місця проведення мирного заходу.

Якщо виконавчий орган виявить порушення законодавства з боку організаторів масових заходів, то він повинен звернутися до суду з заявою про заборону проведення заходів, при цьому виконавчий орган має право при потребі запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу.
== Обмеження щодо проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4290 Конституція України в частині другій статті 39] встановлює, що право громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації можна обмежити винятково "з метою попередження заворушень чи злочинів, для охорони здоров'я населення захисту прав і свобод інших людей".

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#o60 частині першій статті 20 Загальної декларації прав людини] встановлено, що "кожна людина має право на свободу мирних зборів та асоціацій", а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o109 статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права]визначається право, на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які необхідні в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я й моральності населення або захисту прав і свобод інших осіб.

Заборона мирного зібрання може відбуватися виключно Окружним адміністративним судом відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11680 до статті 280 Кодексу адміністративного судочинства України].

Так, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Суд задовольняє вимоги про заборону в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.

Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати.

Виконання такого рішення здійснюється негайно виконавчою службою з можливою допомогою поліції.

Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.

Припинення мирного зібрання поліцією без рішення суду може відбуватися лише при загрозі масовим заворушенням чи вчиненні злочинів. Органи місцевої влади не можуть самостійно заборонити проведення мирного зібрання.

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4382 частини другої статті 64 Конституції України] окремі обмеження права на свободу мирних зібрань можуть встановлюватися в умовах воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.

Право на мирні зібрання може піддаватися такому обмеженню.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n56 Пункт 8 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] надає військовому командуванню разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) право самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такий захід правового режиму воєнного стану як '''заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n36 пункту 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"] у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 30 - 34], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285 38], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 '''39'''], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 41 - 44], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 53] Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n48 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].

Таким чином, мирні зібрання в умовах воєнного стану не є повністю забороненими, а можуть заборонятися військовим командуванням із військовими адміністраціями.
== Відповідальність за порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
За порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, згідно чинного законодавства України.

''Адміністративна відповідальність'' настає за:
* порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1971 стаття 1851 Кодекс України про адміністративні правопорушення]);
* надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1977 стаття 1852 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
''Кримінальна відповідальність'' застосовується за:
* блокування транспортних комунікацій, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, а також захопленні вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства несуть кримінальну відповідальність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1920 статті 279 Кримінального кодексу України];
* організацію масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013 стаття 294 Кримінального кодексу України]);
* публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2019 стаття 295 Кримінального кодексу України]).
== Оскарження відмови щодо проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
Рішення та дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які порушують право на проведення зборів, мітингів та демонстрацій можуть бути оскаржені у суді в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11697 статті 281 Кодексу адміністративного судочинства України] організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів.

Адміністративна справа про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно. Рішення суду про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань виконується негайно.
== Див. також ==
* [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій

2024-12-12T10:25:15Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n3 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n31 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3748-12 Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року № 3748-ХІІ "Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#o2 Рішення Конституційного суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16#n2 Рішення Конституційного суду України від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016]
== Загальні положення ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] передбачає право громадян на проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статті 39]:

Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n349 Стаття 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] передбачає що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1723 стаття 315 Цивільного кодексу України] передбачає право на мирні зібрання. Так, фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо. Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 стаття 24 Конституції України] у взаємозв’язку з її [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 частиною першою статті 35], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 частиною першою статті 39 Конституції України] зобов’язує державу створювати єдині правові механізми, що регулюють проведення громадянами, громадськими або релігійними організаціями, іншими суб’єктами права публічних мирних зібрань релігійного та нерелігійного характеру. Такі зібрання мають проводитися після завчасного сповіщення відповідними суб’єктами права органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
== Основні поняття ==
Всі зібрання громадян в залежності від поставленої перед ними мети та методів їх проведення можуть бути поділені на кілька категорій: збори, мітинги, вуличні походи та демонстрації.
*'''Збори''' - це спільна, спеціально організована невелика присутність громадян в громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних, економічних, культурних та інших проблем.

*'''Мітинг''' - масові збори з питань злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу - масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові). 
*'''Демонстрація''' - масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-політичних настроїв, в тому числі з питань протесту або незгоди будь з чим. (Цей захід може проявлятися також у проступку однієї особи, здійсненні нею вчинку з метою підкреслення свого відношення до будь-якої події чи посадової особи тощо.) 
*'''Вуличний похід''' проводиться з тією ж метою, що і демонстрація, мітинг, однак відрізняється меншою динамікою, відсутністю мітингово-демонстраційної атрибутики. 
*'''Пікетування''' - форма демонстрації, під час якої виставляються представники будь-де, наприклад, перед будинками об'єднань, підприємств з метою висловлення протесту проти чого-небудь, для забезпечення охорони на місці проведення страйку або демонстрації.
== В який строк звертатися ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#o38 Конституційний суд України в Рішенні від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001] визначив, що громадяни «мають сповістити органи влади про проведення заходів заздалегідь, тобто в прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статтею 39 Конституції] право громадян, а мають служити його гарантією й водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.»

Тобто, законодавством не встановлено точного строку подачі такого повідомлення. Установлення такого строку в інших, ніж закон, нормативних актах суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статті 39 Конституції] й може бути скасовано в порядку адміністративного судочинства.

Так, Конституційний Суд України в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16#n36 Рішенні від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016] дійшов висновку, що положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#n155 частини п’ятої статті 21 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"] , а саме "в інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради; клопотання про видачу вказаного дозволу подається не пізніш як за десять днів до призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи процесії, крім випадків, які не терплять зволікання", суперечать вимогам статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4191 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 24], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 35], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 39] Конституції України.
== Порядок проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається до виконавчого органу місцевої ради в письмовій формі.

'''В заяві зазначаються:'''
* дату проведення, час початку та орієнтовну тривалість заходу;
* мету і форму проведення заходу;
* місце проведення заходу;
* маршрут пересування демонстрантів чи учасників походу (для заходів, які пов’язані з переміщенням учасників – релігійні процесії, походи, демонстрації тощо);
* передбачувана кількість учасників заходу;
* прізвища, імена та по батькові або найменування організаторів (організатора) мирного заходу, адреси та номери їх (його) телефонів;
* дата подання повідомлення.
Як правило, рівень шуму при проведенні мирних заходів, у тому числі під час використання звуковідтворювальної, аудіо-, відеоапаратури тощо, не повинен перевищувати встановленого санітарними нормами в залежності від характеру та місця проведення мирного заходу.

Якщо виконавчий орган виявить порушення законодавства з боку організаторів масових заходів, то він повинен звернутися до суду з заявою про заборону проведення заходів, при цьому виконавчий орган має право при потребі запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу.
== Обмеження щодо проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4290 Конституція України в частині другій статті 39] встановлює, що право громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації можна обмежити винятково "з метою попередження заворушень чи злочинів, для охорони здоров'я населення захисту прав і свобод інших людей".

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#o60 частині першій статті 20 Загальної декларації прав людини] встановлено, що "кожна людина має право на свободу мирних зборів та асоціацій", а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o109 статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права]визначається право, на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які необхідні в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я й моральності населення або захисту прав і свобод інших осіб.

Заборона мирного зібрання може відбуватися виключно Окружним адміністративним судом відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11680 до статті 280 Кодексу адміністративного судочинства України].

Так, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Суд задовольняє вимоги про заборону в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.

Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати.

Виконання такого рішення здійснюється негайно виконавчою службою з можливою допомогою поліції.

Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.

Припинення мирного зібрання поліцією без рішення суду може відбуватися лише при загрозі масовим заворушенням чи вчиненні злочинів. Органи місцевої влади не можуть самостійно заборонити проведення мирного зібрання.

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4382 частини другої статті 64 Конституції України] окремі обмеження права на свободу мирних зібрань можуть встановлюватися в умовах воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.

Право на мирні зібрання може піддаватися такому обмеженню.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n56 Пункт 8 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] надає військовому командуванню разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) право самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такий захід правового режиму воєнного стану як '''заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n36 пункту 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"] у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 30 - 34], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285 38], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 '''39'''], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 41 - 44], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 53] Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n48 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].

Таким чином, мирні зібрання в умовах воєнного стану не є повністю забороненими, а можуть заборонятися військовим командуванням із військовими адміністраціями.
== Відповідальність за порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
За порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, згідно чинного законодавства України.

''Адміністративна відповідальність'' настає за:
* порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1971 стаття 1851 Кодекс України про адміністративні правопорушення]);
* надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1977 стаття 1852 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
''Кримінальна відповідальність'' застосовується за:
* за блокування транспортних комунікацій, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, а також захопленні вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства несуть кримінальну відповідальність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1920 статті 279 Кримінального кодексу України].
* організацію масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013 стаття 294 Кримінального кодексу України]);
* публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2019 стаття 295 Кримінального кодексу України]);
== Оскарження відмови, щодо проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
Рішення та дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які порушують право на проведення зборів, мітингів та демонстрацій можуть бути оскаржені у суді в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11697 статті 281 Кодексу адміністративного судочинства України] організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів.

Адміністративна справа про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно. Рішення суду про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань виконується негайно.
== Див. також ==
* [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій

2024-12-12T10:04:07Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n31 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3748-12 Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року № 3748-ХІІ "Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні"]
== Загальні положення ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] передбачає право громадян на проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статті 39]:

Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n349 Стаття 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] передбачає що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1723 стаття 315 Цивільного кодексу України] передбачає право на мирні зібрання. Так, фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо. Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 стаття 24 Конституції України] у взаємозв’язку з її [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 частиною першою статті 35], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 частиною першою статті 39 Конституції України] зобов’язує державу створювати єдині правові механізми, що регулюють проведення громадянами, громадськими або релігійними організаціями, іншими суб’єктами права публічних мирних зібрань релігійного та нерелігійного характеру. Такі зібрання мають проводитися після завчасного сповіщення відповідними суб’єктами права органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
== Основні поняття ==
Всі зібрання громадян в залежності від поставленої перед ними мети та методів їх проведення можуть бути поділені на кілька категорій: збори, мітинги, вуличні походи та демонстрації.
*'''Збори''' - це спільна, спеціально організована невелика присутність громадян в громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних, економічних, культурних та інших проблем.

*'''Мітинг''' - масові збори з питань злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу - масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові). 
*'''Демонстрація''' - масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-політичних настроїв, в тому числі з питань протесту або незгоди будь з чим. (Цей захід може проявлятися також у проступку однієї особи, здійсненні нею вчинку з метою підкреслення свого відношення до будь-якої події чи посадової особи тощо.) 
*'''Вуличний похід''' проводиться з тією ж метою, що і демонстрація, мітинг, однак відрізняється меншою динамікою, відсутністю мітингово-демонстраційної атрибутики. 
*'''Пікетування''' - форма демонстрації, під час якої виставляються представники будь-де, наприклад, перед будинками об'єднань, підприємств з метою висловлення протесту проти чого-небудь, для забезпечення охорони на місці проведення страйку або демонстрації.
== В який строк звертатися ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#o38 Конституційний суд України в Рішенні від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001] визначив, що громадяни «мають сповістити органи влади про проведення заходів заздалегідь, тобто в прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статтею 39 Конституції] право громадян, а мають служити його гарантією й водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.»

Тобто, законодавством не встановлено точного строку подачі такого повідомлення. Установлення такого строку в інших, ніж закон, нормативних актах суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статті 39 Конституції] й може бути скасовано в порядку адміністративного судочинства.

Так, Конституційний Суд України в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16#n36 Рішенні від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016] дійшов висновку, що положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#n155 частини п’ятої статті 21 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"] , а саме "в інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради; клопотання про видачу вказаного дозволу подається не пізніш як за десять днів до призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи процесії, крім випадків, які не терплять зволікання", суперечать вимогам статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4191 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 24], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 35], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 39] Конституції України.
== Порядок проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається до виконавчого органу місцевої ради в письмовій формі.

'''В заяві зазначаються:'''
* дату проведення, час початку та орієнтовну тривалість заходу;
* мету і форму проведення заходу;
* місце проведення заходу;
* маршрут пересування демонстрантів чи учасників походу (для заходів, які пов’язані з переміщенням учасників – релігійні процесії, походи, демонстрації тощо);
* передбачувана кількість учасників заходу;
* прізвища, імена та по батькові або найменування організаторів (організатора) мирного заходу, адреси та номери їх (його) телефонів;
* дата подання повідомлення.
Як правило, рівень шуму при проведенні мирних заходів, у тому числі під час використання звуковідтворювальної, аудіо-, відеоапаратури тощо, не повинен перевищувати встановленого санітарними нормами в залежності від характеру та місця проведення мирного заходу.

Якщо виконавчий орган виявить порушення законодавства з боку організаторів масових заходів, то він повинен звернутися до суду з заявою про заборону проведення заходів, при цьому виконавчий орган має право при потребі запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу.
== Обмеження щодо проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4290 Конституція України в частині другій статті 39] встановлює, що право громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації можна обмежити винятково "з метою попередження заворушень чи злочинів, для охорони здоров'я населення захисту прав і свобод інших людей".

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#o60 частині першій статті 20 Загальної декларації прав людини] встановлено, що "кожна людина має право на свободу мирних зборів та асоціацій", а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o109 статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права]визначається право, на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які необхідні в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я й моральності населення або захисту прав і свобод інших осіб.

Заборона мирного зібрання може відбуватися виключно Окружним адміністративним судом відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11680 до статті 280 Кодексу адміністративного судочинства України].

Так, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Суд задовольняє вимоги про заборону в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.

Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати.

Виконання такого рішення здійснюється негайно виконавчою службою з можливою допомогою поліції.

Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.

Припинення мирного зібрання поліцією без рішення суду може відбуватися лише при загрозі масовим заворушенням чи вчиненні злочинів. Органи місцевої влади не можуть самостійно заборонити проведення мирного зібрання.

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4382 частини другої статті 64 Конституції України] окремі обмеження права на свободу мирних зібрань можуть встановлюватися в умовах воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.

Право на мирні зібрання може піддаватися такому обмеженню.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n56 Пункт 8 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] надає військовому командуванню разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) право самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такий захід правового режиму воєнного стану як '''заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n36 пункту 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"] у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 30 - 34], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285 38], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 '''39'''], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 41 - 44], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 53] Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n48 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].

Таким чином, мирні зібрання в умовах воєнного стану не є повністю забороненими, а можуть заборонятися військовим командуванням із військовими адміністраціями.
== Відповідальність за порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
За порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, згідно чинного законодавства України.

''Адміністративна відповідальність'' настає за:
* порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1971 стаття 1851 Кодекс України про адміністративні правопорушення]);
* надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1977 стаття 1852 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
''Кримінальна відповідальність'' застосовується за:
* за блокування транспортних комунікацій, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, а також захопленні вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства несуть кримінальну відповідальність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1920 статті 279 Кримінального кодексу України].
* організацію масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013 стаття 294 Кримінального кодексу України]);
* публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2019 стаття 295 Кримінального кодексу України]);
== Оскарження відмови, щодо проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
Рішення та дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які порушують право на проведення зборів, мітингів та демонстрацій можуть бути оскаржені у суді в порядку адміністративного судочинства.
== Див. також ==
* [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Порядок переміщення (пересилання) міжнародних поштових та експрес-відправлень

2024-12-11T22:56:34Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]

== Поняття міжнародних поштових та експрес-відправлень ==
Міжнародні поштові відправлення - упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв’язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою "М", дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв’язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n362 пункт 31 частини першої статті 4 Митного кодексу України]).

Міжнародні експрес-відправлення - належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за міжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n363 пункт 32 частини першої статті 4 Митного кодексу України]).

== Правила переміщення міжнародних поштових та експрес-відправлень ==
Ввезення експрес-перевізником міжнародних експрес-відправлень на митну територію України або їх вивезення за межі цієї території через пункти пропуску, розташовані у міжнародних аеропортах, а також їх перевантаження здійснюються безпосередньо під бортом повітряного судна або з зони митного контролю пункту пропуску. Перевантаження здійснюється в присутності посадової особи контролюючого органу та відповідних службових осіб аеропорту та перевізника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1929 частина друга статті 233 Митного кодексу України]).

Митний орган, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, здійснює пропуск вантажу експрес-перевізника на митну територію України на підставі поданих експрес-перевізником відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 статті 194-1 Митного кодексу України] '''загальної декларації прибуття''' та '''митної декларації''', передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1196 частиною першою статті 94 Митного кодексу України], ''яка одночасно є документом контролю доставки'' з пункту пропуску через державний кордон України до центральної сортувальної станції, та направляє його під митним контролем до митного органу призначення.

Вивезення вантажу експрес-перевізника, а також його пропуск за межі митної території України та контроль доставки від центральної сортувальної станції до пункту пропуску через державний кордон України здійснюються на підставі поданої експрес-перевізником митної декларації, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1196 частиною першою статті 94 Митного кодексу України]([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4670 частина третя статті 233 Митного кодексу України]).

У пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України до товарів, які переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, контроль за дотриманням заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності не здійснюється, а заходи офіційного контролю не проводяться. Митні формальності щодо таких товарів проводяться в найкоротший строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1931 частина п'ята статті 233 Митного кодексу України]).

'''''Міжнародні поштові''''' (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та '''''експрес-відправлення''''' переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1934 частина восьма статті 233 Митного кодексу України]).

Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, здійснюються в місцях міжнародного поштового обміну, які визначаються операторами поштового зв’язку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері надання послуг поштового зв’язку, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або за місцем розташування (проживання) одержувача або відправника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4672 частина чотирнадцята статті 233 Митного кодексу України]).

Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях, '''здійснюються в центральних (регіональних) сортувальних станціях''' або за місцем розташування (проживання) одержувача (відправника) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1941 частина п'ятнадцята статті 233 Митного кодексу України]).
== Додаткова оплата за міжнародні поштові відправлення для фізичних осіб ==
Якщо сумарна фактурна вартість товарів міжнародного відправлення фізичній особі в Україну перевищує еквівалент 150 євро (що визначається за курсом валюти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9831 статті 391.1. Податкового кодексу України]), але не перевищує еквівалент 10000 євро, то такі товари оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 % ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n6318 частина 6 статті 374 Митного кодексу України]) та податком на додану вартість за ставкою 20 % ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4637 стаття 194 Податкового кодексу України]). Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.
{| class="wikitable"
|+
!Вартість відправлення до 150 євро
!Вартість відправлення понад 150 євро
|-
|Додаткові платежі відсутні
|'''ввізне мито:''' 10% суми від перевищення €150
'''ПДВ:''' 20% від суми перевищення + нараховане мито
|}
Наприклад, вартість міжнародного пересилання в Україну від одного відправника для фізичної особи - одержувача згідно платіжних документів еквівалентна 170 євро. Одержувач має сплатити мито: (170 − 150) × 10% = 2 євро та ПДВ: ((170 − 150) + 2) × 20% = 4,4 євро, що загалом становить 6,4 євро в національній валюті.

'''Зверніть увагу!''' Відправлення, які прибули в один день від одного відправника і на одного одержувача об’єднуються і оформлюються залежно від їх загальної вартості.

Одержувач пересилання може за власним бажанням самостійно оформити митні документи, заповнивши стандартну форму М-16, [[:Файл:F379389n489.doc|скориставшись]] [https://cabinet.customs.gov.ua/post сервісом Державної митної служби України], та отримати пересилання після проведення митних процедур, чи довірити цю роботу агенту кур'єрської служби за окрему доплату. В останньому випадку процедура значно спрощується та не потребує особистого втручання, необхідно лише надіслати агенту електронною поштою скан-копії чи фотографії перших двох сторінок паспорту, ІНН та банківської квитанції або чеку про оплату товару, або іншого документу, що підтверджує вартість відправлення, і очікувати пересилання, як зазвичай, а додаткові кошти сплатити під час отримання. Деякі поштові оператори нараховують митні платежі автоматично при формуванні реєстрів на підставі інформації, наданої відправником в електронному вигляді.
{| class="wikitable"
|-
| Корисно! [https://tax.gov.ua Вебсайт Державної податкової служби України]
|}
[[Категорія:податкове право]]
[[Категорія:митне право]]

Файл:F379389n489.doc

2024-12-11T22:44:17Z

Dmytro.piliuhin:

Захист прав інтелектуальної власності

2024-12-11T09:06:13Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2974-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності"]
== Поняття права інтелектуальної власності ==
'''Право інтелектуальної власності - це''' право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2235 ст. 418 Цивільного кодексу України]).

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним Кодексом України], Законам України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#Text «Про захист від недобросовісної конкуренції»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n4 «Про авторське право і суміжні права»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text «Про охорону прав на промислові зразки»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#Text «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#Text «Про охорону прав на сорти рослин»] та іншими законами. '''Право інтелектуальної власності є непорушним'''. '''Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом'''.

'''[[Право інтелектуальної власності|Інтелектуальна власність]] -''' збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
== Види відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності ==
=== Кримінальна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 статті 176 Кримінального кодексу України], до кримінальної відповідальності притягаються особи, винні в такому порушенні авторського права і суміжних прав, як незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1163 Стаття 177 Кримінального кодексу України] визнає кримінально караним порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.
=== Адміністративна ===
Щодо адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності, то [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення] визнає адміністративно караним таке порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, як незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.
=== Цивільно-правова ===
Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2302 частина перша статті 432 Цивільного кодексу України]).
== Форми захисту прав інтелектуальної власності ==
'''Форма захисту''' – це комплекс організаційних заходів, спрямованих на захист прав і законних інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення, винахідників та інших суб’єктів прав інтелектуальної власності.
* юрисдикційна;
* неюрисдикційна.
=== Неюрисдикційна форма ===
'''Неюрисдикційна форма захисту прав включає''' дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, які здійснюються ними самостійно, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів. Переважною формою неюрисдикційного захисту є самозахист, що проявляється в активних чи пасивних діях особи, спрямованих на запобігання чи припинення порушення власного суб’єктивного права.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n119 Стаття 19 Цивільного кодексу України] передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань.

Самозахистом визнається застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, та характеру дій, якими ці права порушені, і не можуть суперечити вимогам закону. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, іншими правовими актами чи договором.

Ця форма самозахисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. І хоча вона є дещо малозначущою, та все ж не може ігноруватися, бо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4354 стаття 55 Конституції України] гарантує кожному невід’ємне право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи.
=== Юрисдикційна форма ===
'''Юрисдикційна форма захисту прав передбачає''' діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності або прав, що оспорюються. Суть її полягає у зверненні особи, права і законні інтереси якої порушено неправомірними діями, за захистом до державних або інших компетентних органів, які уповноважені вжити необхідних заходів для відновлення порушеного права і припинення правопорушення.

Юрисдикційна форма захисту прав '''поділяється на загальну і спеціальну форму''' здійснення передбачених законом засобів захисту.

Відповідно до загальної форми захист прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється у судовому порядку. Спеціальною формою захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності є адміністративний порядок захисту цих прав. Він застосовується лише у випадках, вказаних у законодавстві. Наявність інституту юрисдикційного захисту відповідає міжнародним вимогам щодо захисту авторських прав. Інститут юрисдикційного захисту містить великий потенціал, здатний забезпечити врегулювання правовідносин у сфері інтелектуальної власності на достатньому рівні.

Найефективнішою юрисдикційною формою захисту права інтелектуальної власності є судовий захист, що здійснюються судами загальної юрисдикції у порядку цивільного чи кримінального провадження, адміністративними та господарськими судами. Судовий захист здійснюється в Україні на загальних принципах судочинства.
== Судовий захист прав інтелектуальної власності в Україні ==
Цивільний кодекс України передбачає '''дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності''' — '''загальні цивільно-правові норми''' і '''спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] передбачає захист цивільних прав у судовому порядку (ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2301 432] Цивільного кодексу України).

Порушенням права інтелектуальної власності визнається вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб´єкта права інтелектуальної власності та їх майнові права. Порушенням визнається піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав — опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

До порушення права інтелектуальної власності відноситься плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають право інтелектуальної власності і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм), фонограм, відеограм, програм мовлення визнається порушенням права інтелектуальної власності.

Порушенням права інтелектуальної власності визнається також вчинення дій, що створюють загрозу порушення нього права; будь-які дії свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема, в електронній формі, про управління правами без дозволу суб´єктів права інтелектуальної власності чи особи, яка здійснює таке управління; розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об´єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб´єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема, в електронній формі.

Порушення права інтелектуальної власності визнається також порушення умов договору щодо використання об´єктів цього права.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2303 частини другої статті 432 Цивільного кодексу України] '''суд''' у випадках та в порядку, встановлених законом, '''може постановити рішення, зокрема, про''':

'''1)''' застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

'''2)''' зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

'''3)''' вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів за рахунок особи, яка вчинила порушення;

'''4)''' вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь за рахунок особи, яка вчинила порушення;

'''4-1)''' застосування разової грошової виплати замість застосування способів захисту права інтелектуальної власності, встановлених пунктами 3 та/або 4 цієї частини. Застосування разової грошової виплати здійснюється за заявою відповідача, за умови що право інтелектуальної власності порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості та що застосування способів захисту, встановлених пунктами 3 і 4 цієї частини, є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві. Розмір разової грошової виплати визначається судом як розмір винагороди, яка була б сплачена за надання позивачем дозволу на використання права інтелектуальної власності, щодо якого виник спір, і обґрунтовано задовольняє позивача;

'''5)''' застосування компенсації замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір компенсації визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

'''6)''' опублікування за заявою позивача в засобах масової інформації або доведення до загального відома іншим визначеним судом шляхом відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення за рахунок особи, яка вчинила правопорушення.

Зокрема '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1654 частиною другою статті 20 Господарського процесуального кодексу України]''' передбачено, що '''Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності''', зокрема:

'''1)''' справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

'''2)''' справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси;

'''3)''' справи про визнання торговельної марки добре відомою;

'''4)''' справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

'''5)''' справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

'''6)''' справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

'''Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України])
== Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності ==
Існує цілий ряд міжнародних договорів, що регулюють відносини в сфері інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Однак, серед міжнародних стандартів щодо правової охорони інтелектуальної власності '''особливу роль відіграє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності]''' (далі – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС]), '''функції адміністрування''' якої '''покладені на Світову організацію торгівлі''' (далі – СОТ). '''Угодою ТРІПС встановлені норми, що погоджені''' країнами''' – членами СОТ як мінімальні вимоги до правової охорони інтелектуальної власності. '''Всі країни – члени СОТ, а також ті країни, які хотіли б стати її членами в майбутньому, повинні дотримуватися цих норм'''.'''

'''Положення, що викладені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоді TРІПС]''', багато в чому '''співпадають з положеннями давно існуючих міжнародних договорів''' з питань правової охорони інтелектуальної власності. Наприклад, положення, які вимагаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів]''' , включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоди ТРІПС] і застосовуються до правової охорони творів, які захищаються авторським правом.

Подібним же чином в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоду ТРІПС] включені положення щодо правової охорони винаходів та торговельних марок, які містяться в '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_123#Text Паризькій конвенції]''' про охорону промислової власності.

Що стосується '''захисту прав інтелектуальної власності''', то '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС] вимагає від країн''' – членів СОТ '''встановлювати справедливі й рівні для всіх процедури захисту прав, які не є необґрунтовано обтяжливими, складними або затратними, а також не обмежуються в часі для прийняття дій'''. З огляду на характер шкоди, яка може бути завдана у разі, коли порушення прав інтелектуальної власності залишаються без уваги, '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода TРІПС] вимагає термінового вжиття засобів захисту прав''', включаючи попередні або тимчасові заходи, без попереднього повідомлення підозрюваного порушника. Процедури повинні містити в собі гарантії, що рішення будуть прийматися на основі представлених сторонами доказів неупередженим суддею, який раціонально застосовує норми закону.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
* [[Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Здійснення виплати дивідендів акціонерним товариством

2024-12-10T23:19:12Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закону України «Про господарські товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закон України «Про акціонерні товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n3 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закон України «Про управління об’єктами державної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 702 "Про затвердження Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0475863-23#Text Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 квітня 2023 року № 475 "Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1205-11 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2011 року № 1376 "Про затвердження Порядку формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]

== Поняття дивідендів ==
Є декілька визначень терміна «дивіденди»:

* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n672 пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n85 пункту "б" частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства»] дивідендами є частина прибутку, одержувана учасником від діяльності господарського товариства;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n342 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]передбачає, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу;
'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#Text Закон України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI] втратив чинність '''01.01.2023 року '''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року № 2465-IX], який набрав чинності 01.01.2023 року.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n340 підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України] зазначає, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

== Виплата дивідендів ==
Порядок і строки виплати дивідендів установлюються законодавством, установчими документами та іншими локальними актами господарського товариства.

Положення щодо порядку виплати дивідендів мають бути зазначені в установчих документах господарського товариства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n46 частина друга статті 4 Закону України «Про господарські товариства]).

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління господарського товариства.
=== Форма виплати дивідендів ===
В акціонерних товариствах дивіденди повинні виплачуватися виключно в грошовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n344 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Для решти видів господарських товариств обмежень немає, наприклад, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виплачують дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n158 частина друга статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

=== Розмір дивідендів ===
Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями належить до компетенції загальних зборів акціонерного товариства.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу.

Для власників привілейованих акцій розмір дивідендів завжди фіксований і прописується в статуті акціонерного товариства.

При цьому розмір дивідендів, що нараховується за акціями одного типу та класу, має бути однаковий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n341 стаття 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Виплата дивідендів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19/#n157 частина перша статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).
=== База для розрахунку й виплати дивідендів ===
Базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток господарського товариства як частина балансового прибутку господарського товариства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

За відсутності чи недостатності чистого та/або нерозподіленого прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу акціонерного товариства або спеціального фонду.
=== Строки виплати дивідендів ===
Дивіденди учасникам акціонерного товариства за простими акціями повинні бути виплачені протягом 6 місяців із моменту прийняття зборами акціонерів відповідного рішення. По привілейованих акціях дивіденди мають бути виплачені не пізніше 6 місяців після спливу звітного року. Загальні збори можуть прийняти рішення про виплату дивідендів у менший строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/conv#n347 частина третя статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Для кожної виплати дивідендів за простими акціями наглядова рада або рада директорів акціонерного товариства визначає дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, та порядок їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради або ради директорів, але не раніше ніж через 10 робочих днів після прийняття такого рішення. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року станом на дату, визначену статутом акціонерного товариства.

Порядок виплати дивідендів може визначатися положенням про виплату дивідендів.

Акціонерне товариство зобов’язане повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/conv#n352 частина четверта статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

'''''Зверніть увагу!''''' У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але до дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку

Рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-16/conv#n337 частина п'ята статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності"]).

З урахуванням галузевих особливостей, виду господарської діяльності та обсягу прибутку, одержаного господарськими організаціями за минулі роки, на підставі показників, передбачених державним бюджетом і основними напрямами бюджетної політики на наступний бюджетний період, та прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку суб’єкти управління корпоративними правами держави щороку до 20 березня готують і подають Мінекономіки пропозиції щодо встановлення базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році.

Базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, становлять не менш як 30 відсотків чистого прибутку (пункти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF#n32 5]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF#n33 6] Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 702 "Про затвердження Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави).

Виплата дивідендів учасникам товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n160 частина четверта статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

=== Обмеження на виплату дивідендів ===
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
* власний капітал товариства є меншим або у результаті такої виплати стане меншим за суму розмірів його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або за результатами прийняття такого рішення стане недостатньо для задоволення таких вимог.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* товариство має зобов'язання щодо викупу акцій;
* дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

Будь-які дивіденди, отримані акціонером з порушенням вимог цієї статті, підлягають поверненню в судовому порядку, якщо такий акціонер знав або повинен був знати, що дивіденди виплачуються з порушенням вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n359 стаття 35 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

* товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.

Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n162 стаття 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

== Виплата дивідендів через депозитарну систему України ==
Акціонерні товариства, інші, ніж зазначені в абзаці першому цієї частини, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n358 частина п'ята статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Порядок виплати дивідендів через депозитарну систему України встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0475863-23#Text Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 квітня 2023 року № 475 "Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів"]

Центральний депозитарій забезпечує здійснення виплати акціонерним товариством дивідендів через депозитарну систему України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів, укладеного з акціонерним товариством, умовами якого передбачено надання відповідних послуг.

Виплата дивідендів у разі обрання акціонерним товариством способу виплати через депозитарну систему України здійснюється такими етапами:

1) акціонерне товариство забезпечує зарахування коштів, що підлягають виплаті особам, які мають право на отримання дивідендів, на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України.

Якщо у статутному капіталі акціонерного товариства є корпоративні права держави або якщо власниками 50 і більше відсотків акцій акціонерного товариства є господарські товариства, частка держави в яких становить 100 відсотків, акціонерне товариство виплачує дивіденди, нараховані на акції держави та таких господарських товариств, безпосередньо до Державного бюджету України.

Для виплати дивідендів акціонерне товариство перераховує на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України суму дивідендів у повному обсязі або частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства.

2) Центральний депозитарій:
* не пізніше трьох робочих днів з моменту надання акціонерним товариством Центральному депозитарію документів, визначених внутрішніми документами Центрального депозитарію, необхідних для здійснення виплати дивідендів, забезпечує переказ коштів, призначених для виплати акціонерним товариством дивідендів, на грошові рахунки депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів; 
* надає депозитарним установам розпорядження про виплату дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів, із зазначенням інформації щодо виплати акціонерним товариством дивідендів у повному обсязі або частками, суми дивідендів, яка підлягає виплаті, а також іншу інформацію, визначену внутрішніми документами Центрального депозитарію.
3) депозитарні установи мають здійснити виплату отриманих від Центрального депозитарію коштів:
* депонентам відповідно до умов договорів про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах, укладених з ними, та/або згідно з порядком, передбаченим в анкеті рахунку в цінних паперах; 
* номінальним утримувачам відповідно до умов договорів про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача; 
* власникам, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, відповідно до умов договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників; 
* іншим (крім депонентів, власників, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, номінальних утримувачів) особам, що мають право на отримання дивідендів, протягом строку, визначеного внутрішніми документами депозитарної установи, але ''не більше 15 робочих днів''.
== Відповідальність за невиплату дивідендів ==
Оскільки зобов’язання з виплати дивідендів належать до грошових, за його порушення для господарського товариства настають наслідки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625 Цивільного кодексу України] (сплата боргу з урахуванням інфляції та 3% річних).

У випадку господарського товариства, у якому є корпоративні права держави, за несвоєчасну сплату дивідендів, що припадає на частку держави, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13#n24 пункт 6] Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків".

Рішення про нарахування пені оформлюється наказом Мінекономрозвитку, у якому зазначено її суму, її розрахунок та строки сплати.

== Стягнення дивідендів в судовому порядку ==
Рішення про виплату дивідендів акціонерам не може бути прийнято в судовому порядку. На цьому наголошували у Постанові [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Пленуму Вищого Господарського суду № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»].

Суд може прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Якщо ж загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, суд не може підміняти собою вищий орган управління товариства і втручатися в господарську діяльність товариства.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду. Тобто у разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/108765785 Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 лютого 2023 року у справі № 910/10164/21]).

Для стягнення заборгованості по дивідендах установлено стандартний строк позовної давності тривалістю в 3 роки.

Спір про стягнення дивідендів належить до корпоративних, тому він підлягає розгляду в господарському суді за місцем знаходження підприємства, зазначеного в [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців]. При цьому не має значення, хто є акціонером (учасником) господарського товариства — фізична чи юридична особа.

== Дивись також ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Відповідальність засновника (учасника) товариства]]
* [[Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів]]

[[Категорія: Господарське право]]

Здійснення виплати дивідендів акціонерним товариством

2024-12-10T23:18:32Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закону України «Про господарські товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закон України «Про акціонерні товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n3 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закон України «Про управління об’єктами державної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 702 "Про затвердження Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0475863-23#Text Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 квітня 2023 року № 475 "Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1205-11 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2011 року № 1376 "Про затвердження Порядку формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]

== Поняття дивідендів ==
Є декілька визначень терміна «дивіденди»:

* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n672 пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n85 пункту "б" частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства»] дивідендами є частина прибутку, одержувана учасником від діяльності господарського товариства;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n342 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]передбачає, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу;
'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#Text Закон України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI] втратив чинність '''01.01.2023 року '''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року № 2465-IX], який набрав чинності 01.01.2023 року.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n340 підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України] зазначає, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

== Виплата дивідендів ==
Порядок і строки виплати дивідендів установлюються законодавством, установчими документами та іншими локальними актами господарського товариства.

Положення щодо порядку виплати дивідендів мають бути зазначені в установчих документах господарського товариства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n46 частина друга статті 4 Закону України «Про господарські товариства]).

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління господарського товариства.
=== Форма виплати дивідендів ===
В акціонерних товариствах дивіденди повинні виплачуватися виключно в грошовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n344 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Для решти видів господарських товариств обмежень немає, наприклад, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виплачують дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n158 частина друга статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

=== Розмір дивідендів ===
Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями належить до компетенції загальних зборів акціонерного товариства.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу.

Для власників привілейованих акцій розмір дивідендів завжди фіксований і прописується в статуті акціонерного товариства.

При цьому розмір дивідендів, що нараховується за акціями одного типу та класу, має бути однаковий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n341 стаття 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Виплата дивідендів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19/#n157 частина перша статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).
=== База для розрахунку й виплати дивідендів ===
Базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток господарського товариства як частина балансового прибутку господарського товариства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

За відсутності чи недостатності чистого та/або нерозподіленого прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу акціонерного товариства або спеціального фонду.
=== Строки виплати дивідендів ===
Дивіденди учасникам акціонерного товариства за простими акціями повинні бути виплачені протягом 6 місяців із моменту прийняття зборами акціонерів відповідного рішення. По привілейованих акціях дивіденди мають бути виплачені не пізніше 6 місяців після спливу звітного року. Загальні збори можуть прийняти рішення про виплату дивідендів у менший строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/conv#n347 частина третя статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Для кожної виплати дивідендів за простими акціями наглядова рада або рада директорів акціонерного товариства визначає дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, та порядок їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради або ради директорів, але не раніше ніж через 10 робочих днів після прийняття такого рішення. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року станом на дату, визначену статутом акціонерного товариства.

Порядок виплати дивідендів може визначатися положенням про виплату дивідендів.

Акціонерне товариство зобов’язане повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/conv#n352 частина четверта статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

'''''Зверніть увагу!''''' У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але до дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку

Рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-16/conv#n337 частина п'ята статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності"]).

З урахуванням галузевих особливостей, виду господарської діяльності та обсягу прибутку, одержаного господарськими організаціями за минулі роки, на підставі показників, передбачених державним бюджетом і основними напрямами бюджетної політики на наступний бюджетний період, та прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку суб’єкти управління корпоративними правами держави щороку до 20 березня готують і подають Мінекономіки пропозиції щодо встановлення базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році.

Базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, становлять не менш як 30 відсотків чистого прибутку (пункти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF#n32 5]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF#n33 6] Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 702 "Про затвердження Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави).

Виплата дивідендів учасникам товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n160 частина четверта статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

=== Обмеження на виплату дивідендів ===
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
* власний капітал товариства є меншим або у результаті такої виплати стане меншим за суму розмірів його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або за результатами прийняття такого рішення стане недостатньо для задоволення таких вимог.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* товариство має зобов'язання щодо викупу акцій;
* дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

Будь-які дивіденди, отримані акціонером з порушенням вимог цієї статті, підлягають поверненню в судовому порядку, якщо такий акціонер знав або повинен був знати, що дивіденди виплачуються з порушенням вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n359 стаття 35 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

* товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.

Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n162 стаття 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

== Виплата дивідендів через депозитарну систему України ==
Акціонерні товариства, інші, ніж зазначені в абзаці першому цієї частини, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n358 частина п'ята статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Порядок виплати дивідендів через депозитарну систему України встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0475863-23#Text Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 квітня 2023 року № 475 "Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів"]

Центральний депозитарій забезпечує здійснення виплати акціонерним товариством дивідендів через депозитарну систему України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів, укладеного з акціонерним товариством, умовами якого передбачено надання відповідних послуг.

Виплата дивідендів у разі обрання акціонерним товариством способу виплати через депозитарну систему України здійснюється такими етапами:

1) акціонерне товариство забезпечує зарахування коштів, що підлягають виплаті особам, які мають право на отримання дивідендів, на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України.

Якщо у статутному капіталі акціонерного товариства є корпоративні права держави або якщо власниками 50 і більше відсотків акцій акціонерного товариства є господарські товариства, частка держави в яких становить 100 відсотків, акціонерне товариство виплачує дивіденди, нараховані на акції держави та таких господарських товариств, безпосередньо до Державного бюджету України.

Для виплати дивідендів акціонерне товариство перераховує на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України суму дивідендів у повному обсязі або частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства.

2) Центральний депозитарій:
* не пізніше трьох робочих днів з моменту надання акціонерним товариством Центральному депозитарію документів, визначених внутрішніми документами Центрального депозитарію, необхідних для здійснення виплати дивідендів, забезпечує переказ коштів, призначених для виплати акціонерним товариством дивідендів, на грошові рахунки депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів; 
* надає депозитарним установам розпорядження про виплату дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів, із зазначенням інформації щодо виплати акціонерним товариством дивідендів у повному обсязі або частками, суми дивідендів, яка підлягає виплаті, а також іншу інформацію, визначену внутрішніми документами Центрального депозитарію.
3) депозитарні установи мають здійснити виплату отриманих від Центрального депозитарію коштів:
* депонентам відповідно до умов договорів про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах, укладених з ними, та/або згідно з порядком, передбаченим в анкеті рахунку в цінних паперах; 
* номінальним утримувачам відповідно до умов договорів про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача; 
* власникам, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, відповідно до умов договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників; 
* іншим (крім депонентів, власників, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, номінальних утримувачів) особам, що мають право на отримання дивідендів, протягом строку, визначеного внутрішніми документами депозитарної установи, але ''не більше 15 робочих днів''.
== Відповідальність за невиплату дивідендів ==
Оскільки зобов’язання з виплати дивідендів належать до грошових, за його порушення для господарського товариства настають наслідки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625 Цивільного кодексу України] (сплата боргу з урахуванням інфляції та 3% річних).

У випадку господарського товариства, у якому є корпоративні права держави, за несвоєчасну сплату дивідендів, що припадає на частку держави, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13#n24 пункт 6] Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків".

Рішення про нарахування пені оформлюється наказом Мінекономрозвитку, у якому зазначено її суму, її розрахунок та строки сплати.

== Стягнення дивідендів в судовому порядку ==
Рішення про виплату дивідендів акціонерам не може бути прийнято в судовому порядку. На цьому наголошували у Постанові [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Пленуму Вищого Господарського суду № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»].

Суд може прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Якщо ж загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, суд не може підміняти собою вищий орган управління товариства і втручатися в господарську діяльність товариства.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду. Тобто у разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/108765785 Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 лютого 2023 року у справі № 910/10164/21]).

Для стягнення заборгованості по дивідендах установлено стандартний строк позовної давності тривалістю в 3 роки.

Спір про стягнення дивідендів належить до корпоративних, тому він підлягає розгляду в господарському суді за місцем знаходження підприємства, зазначеного в [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців]. При цьому не має значення, хто є акціонером (учасником) господарського товариства — фізична чи юридична особа.

=== Дивись також ===

* [[Види юридичних осіб]]
* [[Відповідальність засновника (учасника) товариства]]
* [[Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів]]

[[Категорія: Господарське право]]

Здійснення виплати дивідендів акціонерним товариством

2024-12-10T23:17:09Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закону України «Про господарські товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закон України «Про акціонерні товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n3 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закон України «Про управління об’єктами державної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 702 "Про затвердження Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0475863-23#Text Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 квітня 2023 року № 475 "Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1205-11 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2011 року № 1376 "Про затвердження Порядку формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]

== Поняття дивідендів ==
Є декілька визначень терміна «дивіденди»:

* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n672 пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n85 пункту "б" частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства»] дивідендами є частина прибутку, одержувана учасником від діяльності господарського товариства;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n342 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]передбачає, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу;
'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#Text Закон України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI] втратив чинність '''01.01.2023 року '''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року № 2465-IX], який набрав чинності 01.01.2023 року.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n340 підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України] зазначає, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

== Виплата дивідендів ==
Порядок і строки виплати дивідендів установлюються законодавством, установчими документами та іншими локальними актами господарського товариства.

Положення щодо порядку виплати дивідендів мають бути зазначені в установчих документах господарського товариства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n46 частина друга статті 4 Закону України «Про господарські товариства]).

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління господарського товариства.
=== Форма виплати дивідендів ===
В акціонерних товариствах дивіденди повинні виплачуватися виключно в грошовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n344 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Для решти видів господарських товариств обмежень немає, наприклад, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виплачують дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n158 частина друга статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

=== Розмір дивідендів ===
Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями належить до компетенції загальних зборів акціонерного товариства.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу.

Для власників привілейованих акцій розмір дивідендів завжди фіксований і прописується в статуті акціонерного товариства.

При цьому розмір дивідендів, що нараховується за акціями одного типу та класу, має бути однаковий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n341 стаття 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Виплата дивідендів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19/#n157 частина перша статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).
=== База для розрахунку й виплати дивідендів ===
Базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток господарського товариства як частина балансового прибутку господарського товариства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

За відсутності чи недостатності чистого та/або нерозподіленого прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу акціонерного товариства або спеціального фонду.
=== Строки виплати дивідендів ===
Дивіденди учасникам акціонерного товариства за простими акціями повинні бути виплачені протягом 6 місяців із моменту прийняття зборами акціонерів відповідного рішення. По привілейованих акціях дивіденди мають бути виплачені не пізніше 6 місяців після спливу звітного року. Загальні збори можуть прийняти рішення про виплату дивідендів у менший строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/conv#n347 частина третя статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Для кожної виплати дивідендів за простими акціями наглядова рада або рада директорів акціонерного товариства визначає дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, та порядок їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради або ради директорів, але не раніше ніж через 10 робочих днів після прийняття такого рішення. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року станом на дату, визначену статутом акціонерного товариства.

Порядок виплати дивідендів може визначатися положенням про виплату дивідендів.

Акціонерне товариство зобов’язане повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/conv#n352 частина четверта статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

'''''Зверніть увагу!''''' У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але до дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку

Рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-16/conv#n337 частина п'ята статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності"]).

З урахуванням галузевих особливостей, виду господарської діяльності та обсягу прибутку, одержаного господарськими організаціями за минулі роки, на підставі показників, передбачених державним бюджетом і основними напрямами бюджетної політики на наступний бюджетний період, та прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку суб’єкти управління корпоративними правами держави щороку до 20 березня готують і подають Мінекономіки пропозиції щодо встановлення базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році.

Базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, становлять не менш як 30 відсотків чистого прибутку (пункти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF#n32 5]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF#n33 6] Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 702 "Про затвердження Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави).

Виплата дивідендів учасникам товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n160 частина четверта статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

=== Обмеження на виплату дивідендів ===
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
* власний капітал товариства є меншим або у результаті такої виплати стане меншим за суму розмірів його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або за результатами прийняття такого рішення стане недостатньо для задоволення таких вимог.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* товариство має зобов'язання щодо викупу акцій;
* дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

Будь-які дивіденди, отримані акціонером з порушенням вимог цієї статті, підлягають поверненню в судовому порядку, якщо такий акціонер знав або повинен був знати, що дивіденди виплачуються з порушенням вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n359 стаття 35 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

* товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.

Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n162 стаття 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]).

== Виплата дивідендів через депозитарну систему України ==
Акціонерні товариства, інші, ніж зазначені в абзаці першому цієї частини, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20/#n358 частина п'ята статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Порядок виплати дивідендів через депозитарну систему України встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0475863-23#Text Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 квітня 2023 року № 475 "Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів"]

Центральний депозитарій забезпечує здійснення виплати акціонерним товариством дивідендів через депозитарну систему України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів, укладеного з акціонерним товариством, умовами якого передбачено надання відповідних послуг.

Виплата дивідендів у разі обрання акціонерним товариством способу виплати через депозитарну систему України здійснюється такими етапами:

1) акціонерне товариство забезпечує зарахування коштів, що підлягають виплаті особам, які мають право на отримання дивідендів, на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України.

Якщо у статутному капіталі акціонерного товариства є корпоративні права держави або якщо власниками 50 і більше відсотків акцій акціонерного товариства є господарські товариства, частка держави в яких становить 100 відсотків, акціонерне товариство виплачує дивіденди, нараховані на акції держави та таких господарських товариств, безпосередньо до Державного бюджету України.

Для виплати дивідендів акціонерне товариство перераховує на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України суму дивідендів у повному обсязі або частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства.

 2) Центральний депозитарій:
* не пізніше трьох робочих днів з моменту надання акціонерним товариством Центральному депозитарію документів, визначених внутрішніми документами Центрального депозитарію, необхідних для здійснення виплати дивідендів, забезпечує переказ коштів, призначених для виплати акціонерним товариством дивідендів, на грошові рахунки депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів; 
* надає депозитарним установам розпорядження про виплату дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів, із зазначенням інформації щодо виплати акціонерним товариством дивідендів у повному обсязі або частками, суми дивідендів, яка підлягає виплаті, а також іншу інформацію, визначену внутрішніми документами Центрального депозитарію.
3) депозитарні установи мають здійснити виплату отриманих від Центрального депозитарію коштів:
* депонентам відповідно до умов договорів про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах, укладених з ними, та/або згідно з порядком, передбаченим в анкеті рахунку в цінних паперах; 
* номінальним утримувачам відповідно до умов договорів про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача; 
* власникам, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, відповідно до умов договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників; 
* іншим (крім депонентів, власників, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, номінальних утримувачів) особам, що мають право на отримання дивідендів, протягом строку, визначеного внутрішніми документами депозитарної установи, але ''не більше 15 робочих днів''.
== Відповідальність за невиплату дивідендів ==
Оскільки зобов’язання з виплати дивідендів належать до грошових, за його порушення для господарського товариства настають наслідки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625 Цивільного кодексу України] (сплата боргу з урахуванням інфляції та 3% річних).

У випадку господарського товариства, у якому є корпоративні права держави, за несвоєчасну сплату дивідендів, що припадає на частку держави, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13#n24 пункт 6] Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків".

Рішення про нарахування пені оформлюється наказом Мінекономрозвитку, у якому зазначено її суму, її розрахунок та строки сплати.

== Стягнення дивідендів в судовому порядку ==
Рішення про виплату дивідендів акціонерам не може бути прийнято в судовому порядку. На цьому наголошували у Постанові [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Пленуму Вищого Господарського суду № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»].

Суд може прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Якщо ж загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, суд не може підміняти собою вищий орган управління товариства і втручатися в господарську діяльність товариства.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду. Тобто у разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/108765785 Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 лютого 2023 року у справі № 910/10164/21]).

Для стягнення заборгованості по дивідендах установлено стандартний строк позовної давності тривалістю в 3 роки.

Спір про стягнення дивідендів належить до корпоративних, тому він підлягає розгляду в господарському суді за місцем знаходження підприємства, зазначеного в [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців]. При цьому не має значення, хто є акціонером (учасником) господарського товариства — фізична чи юридична особа.

=== Дивись також ===

* [[Види юридичних осіб]]
* [[Відповідальність засновника (учасника) товариства]]
* [[Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів]]

[[Категорія: Господарське право]]

Здійснення виплати дивідендів акціонерним товариством

2024-12-10T09:57:24Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закону України «Про господарські товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закон України «Про акціонерні товариства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закон України «Про управління об’єктами державної власності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1205-11 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2011 року № 1376 "Про затвердження Порядку формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]

== Поняття дивідендів ==
Є декілька визначень терміна «дивіденди»:

* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n672 пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України] (далі — ЦК України) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n85 пункту "б" частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства»] дивідендами є частину прибутку, одержувана учасником від діяльності господарського товариства;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n342 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]передбачає, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу;
'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#Text Закон України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI] втратив чинність '''01.01.2023 року '''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року № 2465-IX], який набрав чинності 01.01.2023 року.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n340 підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України] зазначає, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

== Виплата дивідендів ==
Порядок і строки виплати дивідендів установлюються як законодавством, так і установчими документами й іншими локальними актами підприємства. 
Положення щодо порядку виплати дивідендів мають бути прописані в установчих документах підприємства. 
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління підприємством. 
Для підприємств, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, рішення про виплату дивідендів має бути прийнято не пізніше 1 травня наступного року 
=== Форма виплати дивідендів ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Статтею 34 Закону № 2465] чітко передбачено, що в акціонерних товариствах дивіденди повинні виплачуватися лише в грошовій формі. 
Для решти видів госптовариств обмежень немає (наприклад, у товаристві з обмеженою відповідальністю дивіденди можуть бути виплачені майном, готовою продукцією тощо.). 
Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати емісії яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

=== Розмір дивідендів ===
Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями належить до компетенції загальних зборів акціонерного товариства.
Для власників привілейованих акцій розмір дивідендів завжди фіксований і прописується в статуті акціонерного товариства.
При цьому розмір дивідендів, що нараховується за акціями одного типу та класу, має бути однаковий. 
=== База для розрахунку й виплати дивідендів ===
Зазвичай базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток підприємства як частина балансового прибутку підприємства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. В акціонерних товариствах дивіденди можуть бути виплачені й за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Стаття 30 Закону № 514]). За відсутності чи недостатності чистого та/або нерозподіленого прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу акціонерного товариства або спеціального фонду. 
Під чистим прибутком розуміється прибуток, що залишається в розпорядженні товариства за результатами звітного періоду після сплати всіх зобов'язань, у тому числі податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав. Чистий прибуток визначається за даними бухгалтерської звітності товариства.
=== Строки виплати дивідендів ===
Визначення порядку та строків виплати дивідендів є прерогативою наглядової ради акціонерного товариства.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Статті 34 Закону № 2465], дивіденди за простими акціями повинні бути виплачені протягом 6 місяців із моменту прийняття зборами акціонерів відповідного рішення. По привілейованих акціях дивіденди мають бути виплачені не пізніше 6 місяців після спливу звітного року. 
Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів. Право на отримання дивідендів мають особи, що є акціонерами на дату складення зазначеного переліку і внесені до нього. Таке рішення наглядовою радою приймається після проведення загальних зборів, на яких було прийняте рішення про виплату дивідендів.

Акціонерне товариство зобов’язане повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Стаття 34 Закону № 2465]).
В акціонерних товариствах дивіденди виплачуються раз на рік через депозитарну систему або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-16 Порядок виплати акціонерним товариством дивідендів]) 
Для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, строки виплати дивідендів на державну частку встановлюються Кабміном.
Як зазначається у ст. 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»], господарська організація, у статутному фонді якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів. Згідно з п. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою КМУ від 12 травня 2007 р. № 702], базові нормативи та строки перерахування до державного бюджету дивідендів щороку затверджуються КМУ за поданням Фонду державного майна та доводяться до суб'єктів управління корпоративними правами. Відповідно до затверджених базових нормативів, зазначені суб'єкти забезпечують реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття у межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями відповідно до їх установчих документів та законодавства (п. 7 зазначеного Порядку). 
''Важливо!'' ''Якщо акціонер, який включений у такий перелік, продав свої акції до початку виплати дивідендів, але вже після складання такого переліку, за ним усе одно зберігається право на їх отримання.
Для решти господарських товариств не передбачено чітких строків для виплати дивідендів. Тобто, вони можуть бути встановлені як установчими документами, так і рішенням вищого органу управління.''

=== Обмеження на виплату дивідендів ===
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
* власний капітал товариства є меншим або у результаті такої виплати стане меншим за суму розмірів його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або за результатами прийняття такого рішення стане недостатньо для задоволення таких вимог.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* товариство має зобов'язання щодо викупу акцій;
* дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю. 
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів. 
Будь-які дивіденди, отримані акціонером з порушенням вимог цієї статті, підлягають поверненню в судовому порядку, якщо такий акціонер знав або повинен був знати, що дивіденди виплачуються з порушенням вимог.
== Виплата дивідендів через депозитарну систему України ==
Центральний депозитарій забезпечує здійснення виплати акціонерним товариством дивідендів через депозитарну систему України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів, укладеного з акціонерним товариством, умовами якого передбачено надання відповідних послуг. 
Виплата дивідендів у разі обрання акціонерним товариством способу виплати через депозитарну систему України здійснюється такими етапами: 
1) акціонерне товариство забезпечує зарахування коштів, що підлягають виплаті особам, які мають право на отримання дивідендів, на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України. 
Якщо у статутному капіталі акціонерного товариства є корпоративні права держави або якщо власниками 50 і більше відсотків акцій акціонерного товариства є господарські товариства, частка держави в яких становить 100 відсотків, акціонерне товариство виплачує дивіденди, нараховані на акції держави та таких господарських товариств, безпосередньо до Державного бюджету України. 
Для виплати дивідендів акціонерне товариство перераховує на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України суму дивідендів у повному обсязі або частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства. 
2) Центральний депозитарій: 
* ''не пізніше трьох робочих днів'' з моменту надання акціонерним товариством Центральному депозитарію документів, визначених внутрішніми документами Центрального депозитарію, необхідних для здійснення виплати дивідендів, забезпечує переказ коштів, призначених для виплати акціонерним товариством дивідендів, на грошові рахунки депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів; 
* надає депозитарним установам розпорядження про виплату дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів, із зазначенням інформації щодо виплати акціонерним товариством дивідендів у повному обсязі або частками, суми дивідендів, яка підлягає виплаті, а також іншу інформацію, визначену внутрішніми документами Центрального депозитарію. 
3) депозитарні установи мають здійснити виплату отриманих від Центрального депозитарію коштів: 
* депонентам відповідно до умов договорів про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах, укладених з ними, та/або згідно з порядком, передбаченим в анкеті рахунку в цінних паперах; 
* номінальним утримувачам відповідно до умов договорів про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача; 
* власникам, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, відповідно до умов договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників; 
* іншим (крім депонентів, власників, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, номінальних утримувачів) особам, що мають право на отримання дивідендів, протягом строку, визначеного внутрішніми документами депозитарної установи, але ''не більше 15 робочих днів''.
== Відповідальність за невиплату дивідендів ==
Оскільки зобов’язання з виплати дивідендів належать до грошових, за його порушення для підприємства настають наслідки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 625 ЦКУ] (сплата боргу з урахуванням інфляції та 3% річних). 
Якщо мовиться про господарське товариство, у якому є корпоративні права держави, за несвоєчасну сплату дивідендів, що припадає на частку держави, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. У цьому випадку пеня розраховується згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Порядком].

Рішення про нарахування пені оформлюється наказом Мінекономрозвитку, у якому зазначено її суму, її розрахунок та строки сплати.

== Стягнення дивідендів в судовому порядку ==
За наявності затримок з виплатою дивідендів з інших причин, ніж ті, що зазначені в Законі, акціонер вправі звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум. 
Рішення про виплату дивідендів акціонерам не може бути прийнято в судовому порядку. На цьому наголошували й у постанові [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Пленуму Вищого Господарського суду № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]. Адже згідно з п. «д» ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону № 1576, затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати дивідендів належить до виключної компетенції загальних зборів. 
Суд може прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Якщо ж загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, суд не може підміняти собою вищий орган управління товариства і втручатися в господарську діяльність товариства. 
Для стягнення заборгованості по дивідендах установлено стандартний строк позовної давності тривалістю в 3 роки.

Слід не забувати, що спір про стягнення дивідендів належить до корпоративних, тому він підлягає розгляду в господарському суді за місцем знаходження підприємства, зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. При цьому не має значення, хто є акціонером (учасником) господарського товариства — фізична чи юридична особа.
[[Категорія: Господарське право]]

Здійснення виплати дивідендів акціонерним товариством

2024-12-10T09:56:03Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закону України «Про господарські товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закон України «Про акціонерні товариства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закон України «Про управління об’єктами державної власності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1205-11 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2011 року № 1376 "Про затвердження Порядку формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 року № 725 "Про затвердження Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]

== Поняття дивідендів ==
Є декілька визначень терміна «дивіденди»:

* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n672 пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України] (далі — ЦК України) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n85 пункту "б" частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства»] дивідендами є частину прибутку, одержувана учасником від діяльності господарського товариства;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n342 частина перша статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»]передбачає, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу; '''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#Text Закон України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI] втратив чинність '''01.01.2023 року '''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року № 2465-IX], який набрав чинності 01.01.2023 року.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n340 підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України] зазначає, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

== Виплата дивідендів ==
Порядок і строки виплати дивідендів установлюються як законодавством, так і установчими документами й іншими локальними актами підприємства. 
Положення щодо порядку виплати дивідендів мають бути прописані в установчих документах підприємства. 
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління підприємством. 
Для підприємств, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, рішення про виплату дивідендів має бути прийнято не пізніше 1 травня наступного року 
=== Форма виплати дивідендів ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Статтею 34 Закону № 2465] чітко передбачено, що в акціонерних товариствах дивіденди повинні виплачуватися лише в грошовій формі. 
Для решти видів госптовариств обмежень немає (наприклад, у товаристві з обмеженою відповідальністю дивіденди можуть бути виплачені майном, готовою продукцією тощо.). 
Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати емісії яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

=== Розмір дивідендів ===
Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями належить до компетенції загальних зборів акціонерного товариства.
Для власників привілейованих акцій розмір дивідендів завжди фіксований і прописується в статуті акціонерного товариства.
При цьому розмір дивідендів, що нараховується за акціями одного типу та класу, має бути однаковий. 
=== База для розрахунку й виплати дивідендів ===
Зазвичай базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток підприємства як частина балансового прибутку підприємства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. В акціонерних товариствах дивіденди можуть бути виплачені й за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Стаття 30 Закону № 514]). За відсутності чи недостатності чистого та/або нерозподіленого прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу акціонерного товариства або спеціального фонду. 
Під чистим прибутком розуміється прибуток, що залишається в розпорядженні товариства за результатами звітного періоду після сплати всіх зобов'язань, у тому числі податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав. Чистий прибуток визначається за даними бухгалтерської звітності товариства.
=== Строки виплати дивідендів ===
Визначення порядку та строків виплати дивідендів є прерогативою наглядової ради акціонерного товариства.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Статті 34 Закону № 2465], дивіденди за простими акціями повинні бути виплачені протягом 6 місяців із моменту прийняття зборами акціонерів відповідного рішення. По привілейованих акціях дивіденди мають бути виплачені не пізніше 6 місяців після спливу звітного року. 
Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів. Право на отримання дивідендів мають особи, що є акціонерами на дату складення зазначеного переліку і внесені до нього. Таке рішення наглядовою радою приймається після проведення загальних зборів, на яких було прийняте рішення про виплату дивідендів.

Акціонерне товариство зобов’язане повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Стаття 34 Закону № 2465]).
В акціонерних товариствах дивіденди виплачуються раз на рік через депозитарну систему або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-16 Порядок виплати акціонерним товариством дивідендів]) 
Для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, строки виплати дивідендів на державну частку встановлюються Кабміном.
Як зазначається у ст. 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»], господарська організація, у статутному фонді якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів. Згідно з п. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою КМУ від 12 травня 2007 р. № 702], базові нормативи та строки перерахування до державного бюджету дивідендів щороку затверджуються КМУ за поданням Фонду державного майна та доводяться до суб'єктів управління корпоративними правами. Відповідно до затверджених базових нормативів, зазначені суб'єкти забезпечують реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття у межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями відповідно до їх установчих документів та законодавства (п. 7 зазначеного Порядку). 
''Важливо!'' ''Якщо акціонер, який включений у такий перелік, продав свої акції до початку виплати дивідендів, але вже після складання такого переліку, за ним усе одно зберігається право на їх отримання.
Для решти господарських товариств не передбачено чітких строків для виплати дивідендів. Тобто, вони можуть бути встановлені як установчими документами, так і рішенням вищого органу управління.''

=== Обмеження на виплату дивідендів ===
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
* власний капітал товариства є меншим або у результаті такої виплати стане меншим за суму розмірів його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;
* майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або за результатами прийняття такого рішення стане недостатньо для задоволення таких вимог.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* товариство має зобов'язання щодо викупу акцій;
* дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю. 
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів. 
Будь-які дивіденди, отримані акціонером з порушенням вимог цієї статті, підлягають поверненню в судовому порядку, якщо такий акціонер знав або повинен був знати, що дивіденди виплачуються з порушенням вимог.
== Виплата дивідендів через депозитарну систему України ==
Центральний депозитарій забезпечує здійснення виплати акціонерним товариством дивідендів через депозитарну систему України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів, укладеного з акціонерним товариством, умовами якого передбачено надання відповідних послуг. 
Виплата дивідендів у разі обрання акціонерним товариством способу виплати через депозитарну систему України здійснюється такими етапами: 
1) акціонерне товариство забезпечує зарахування коштів, що підлягають виплаті особам, які мають право на отримання дивідендів, на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України. 
Якщо у статутному капіталі акціонерного товариства є корпоративні права держави або якщо власниками 50 і більше відсотків акцій акціонерного товариства є господарські товариства, частка держави в яких становить 100 відсотків, акціонерне товариство виплачує дивіденди, нараховані на акції держави та таких господарських товариств, безпосередньо до Державного бюджету України. 
Для виплати дивідендів акціонерне товариство перераховує на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України суму дивідендів у повному обсязі або частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства. 
2) Центральний депозитарій: 
* ''не пізніше трьох робочих днів'' з моменту надання акціонерним товариством Центральному депозитарію документів, визначених внутрішніми документами Центрального депозитарію, необхідних для здійснення виплати дивідендів, забезпечує переказ коштів, призначених для виплати акціонерним товариством дивідендів, на грошові рахунки депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів; 
* надає депозитарним установам розпорядження про виплату дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів, із зазначенням інформації щодо виплати акціонерним товариством дивідендів у повному обсязі або частками, суми дивідендів, яка підлягає виплаті, а також іншу інформацію, визначену внутрішніми документами Центрального депозитарію. 
3) депозитарні установи мають здійснити виплату отриманих від Центрального депозитарію коштів: 
* депонентам відповідно до умов договорів про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах, укладених з ними, та/або згідно з порядком, передбаченим в анкеті рахунку в цінних паперах; 
* номінальним утримувачам відповідно до умов договорів про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача; 
* власникам, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, відповідно до умов договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників; 
* іншим (крім депонентів, власників, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, номінальних утримувачів) особам, що мають право на отримання дивідендів, протягом строку, визначеного внутрішніми документами депозитарної установи, але ''не більше 15 робочих днів''.
== Відповідальність за невиплату дивідендів ==
Оскільки зобов’язання з виплати дивідендів належать до грошових, за його порушення для підприємства настають наслідки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 625 ЦКУ] (сплата боргу з урахуванням інфляції та 3% річних). 
Якщо мовиться про господарське товариство, у якому є корпоративні права держави, за несвоєчасну сплату дивідендів, що припадає на частку держави, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. У цьому випадку пеня розраховується згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Порядком].

Рішення про нарахування пені оформлюється наказом Мінекономрозвитку, у якому зазначено її суму, її розрахунок та строки сплати.

== Стягнення дивідендів в судовому порядку ==
За наявності затримок з виплатою дивідендів з інших причин, ніж ті, що зазначені в Законі, акціонер вправі звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум. 
Рішення про виплату дивідендів акціонерам не може бути прийнято в судовому порядку. На цьому наголошували й у постанові [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Пленуму Вищого Господарського суду № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]. Адже згідно з п. «д» ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону № 1576, затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати дивідендів належить до виключної компетенції загальних зборів. 
Суд може прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Якщо ж загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, суд не може підміняти собою вищий орган управління товариства і втручатися в господарську діяльність товариства. 
Для стягнення заборгованості по дивідендах установлено стандартний строк позовної давності тривалістю в 3 роки.

Слід не забувати, що спір про стягнення дивідендів належить до корпоративних, тому він підлягає розгляду в господарському суді за місцем знаходження підприємства, зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. При цьому не має значення, хто є акціонером (учасником) господарського товариства — фізична чи юридична особа.
[[Категорія: Господарське право]]

Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель

2024-06-14T08:47:51Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#top Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Поняття природно-сільськогосподарського районування (зонування) земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель''' - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1690 ст. 179 Земельного Кодексу України]).

Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|оцінки земель]] і [[Розроблення документації землеустрою|розроблення землевпорядної документації]] щодо використання та охорони земель.

Використання та охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''».''']

Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

'''Мета природно-сільськогосподарського районування земель''' полягає в обліку і відображенні положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n319 ст. 39 Закону України «Про землеустрій»]).
{| class="wikitable"
|-
! Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включає в себе ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n224 ст. 26 Закону України «Про охорону земель»]):
|-
| поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки
|-
| установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони)
|-
| визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу
|-
| установлення у межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень щодо використання земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони)
|}

==Критерії районування земель ==
Районування земель здійснюється за такими критеріями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o31 п. 5 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель]): 

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! Характеристики, що враховуються при районуванні
|-
| Природно-сільськогосподарські || кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо
|-
| Еколого-економічні || рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами
|-
| Протиерозійні || інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів
|-
| Інші критерії || кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур
|}
== Система природно-сільськогосподарського районування земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи''', - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o14 п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель]).
{| class="wikitable"
|-
! Відділи !! Характеристика відділу
|-
| Природно-сільськогосподарська зона || найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.
|-
| Природно-сільськогосподарська провінція || частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.
|-
| Природно-сільськогосподарський округ || частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.
|-
| Природно-сільськогосподарський район || ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
|-
| Гірська природно-сільськогосподарська область || гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
|-
| В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).
|}
== Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель ==
За результатами робіт із районування (зонування) земель складається відповідна схема (карта).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів).

Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у певному масштабі:
* в електронній формі - не менше 1:10000; 
* в паперовій формі - не менше 1:500000.
{| class="wikitable"
|-
| '''Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій,''' '''округів, районів, гірських''' '''природно-сільськогосподарських''' '''областей'''''.''
|}
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o14 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Важливо!
|-
| Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель.
|}
== Відображення результатів природно-сільськогосподарського районування земель ==
На схемах (картах) відображаються наступні дані:
{| class="wikitable"
|-
! Група даних !! Об'єкти відображення
|-
| природно-сільськогосподарські|| межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо
|-
| еколого-економічні || ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території
|-
| протиерозійні || стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів
|-
| екологічні || забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо
|-
| інші дані || ступінь забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та придатність для вирощування основних сільськогосподарських культур
|}
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

== Варто знати ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF/ed20211110#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»] було проведено природно-сільськогосподарське районування земель України і створено схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України в масштабі 1:500 000 з виокремленням природно-сільськогосподарських таксономічних виділів, зокрема, районів.

Зазначеною постановою передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Тобто, в основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено природно-сільськогосподарське районування земель України [https://kirovohradska.land.gov.ua/info/pro-zahalnonatsionalnu-vseukrainsku-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/ (з сайту Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області)] .

== Дивись також ==

* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]

[[Категорія:Земельне право]]

Поняття та види неустойки

2024-06-14T08:34:54Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
'''Неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ст. 549 Цивільного кодексу України]).

Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України], де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції".

'''Штрафними санкціями''' визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1579 ст. 230 Господарського кодексу України]).

Видами неустойки є штраф та пеня:

* '''Штрафом''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
* '''Пенею''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

== Класифікація неустойки ==
Окрім штрафу та пені, є інші критерії для класифікації неустойки:
{| class="wikitable"
|-
! Підстава для класифікації!! Вид
|-
| '''''Залежно від способу встановлення''''' ||
* законна
* договірна
|-
| '''''Залежно від способу обчислення''''' ||
* у твердо визначеній грошовій сумі
* у процентному відношення до суми зобов'язань
|-
| '''''За періодичністю виплат''''' ||
* одноразова
* щомісячна
* щоденна
|-
| '''''Залежно від предмета неустойки''''' ||
* у грошовій сумі
* у нерухомому майні
* у рухомому майні
|}
== Підстави виникнення права на неустойку ==
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення зобов'язання (ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045 610], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3051 611] Цивільного кодексу України), наприклад, умов [[Поняття та умови договору в цивільному праві|договору]].

Проценти на неустойку не нараховуються.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у іншої сторони зобов'язання збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Право на неустойку відсутнє, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 ст. 617 Цивільного кодексу України])

'''Зверніть увагу''', що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6706 п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України]).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами.

=== Предмет неустойки ===
'''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

'''Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
=== Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===
Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.

Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2807 ст. 552 Цивільного кодексу України]).
== Розмір штрафних санкцій ==
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

* за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
* за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1582 ст. 231 Господарського кодексу України]).
== Судова практика ==
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на увазі, що не можна одночасно стягувати штраф і пеню з боржника який не виконав або прострочив виконання зобов'язання. 
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58248490 Постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 р. по справі № 6-1138цс15]
|-
| Суд за певних умов може зменшити як розмір неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 ст. 625 ЦК України]|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952210?fbclid=IwAR3QWAiBomntgCHzzKSWDQ2YWI6u7HOtf7I1H9AzT5QlWlyTXLL5bl3-2P0 Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 (12-79гс19)]
|-
| Положення глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 19 ЦК України] про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1592 статті 232 ГК України]|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65111167 Постанова Верховного Суду від 08.02.2017 р. по справі № 910/29752/15]
|-
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56454669 Постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року по справі №6-1824цс15]
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 549 ЦК України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 статті 61 Конституції України] щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512# Постанова Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15]
|}

== Дивись також ==

* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Стягнення неустойки за несвоєчасне повернення банківського вкладу]]
* [[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок формування е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій

2024-06-14T08:23:53Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій"]
== Поняття "е-паспорта" і "е-паспорта для виїзду за кордон" ==
* '''е-паспорт''' - паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n1078 п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]);
* '''е-паспорт для виїзду за кордон''' - паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) (за наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n1079 п. 13 ч.1 ст. 3 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]).
== Порядок формування "е-паспорта" і "е-паспорта для виїзду за кордон" ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 (далі - Порядок)] "е-паспорт" і "е-паспорт для виїзду за кордон" формуються засобами [https://diia.gov.ua Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія)] за зверненням особи, на ім’я якої оформлено паспорт громадянина України у формі картки або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, у тому числі не отриманий нею.

Особа, яка досягла 14-річного віку і на ім’я якої в установленому законодавством порядку оформлено паспорт громадянина України у формі картки та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може використовувати е-паспорт та/або е-паспорт для виїзду за кордон у передбачених законом випадках.

Для формування та використання е-паспорта та/або е-паспорта для виїзду за кордон особі необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка (далі - електронний пристрій), підключений до Інтернету, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.

E-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон формуються автоматично засобами Порталу Дія за наявності підключення електронного пристрою до Інтернету, працездатності встановленого мобільного додатка Порталу Дія та наявної електронної інформаційної взаємодії Порталу Дія і Реєстру та/або автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, шляхом використання наявної в Реєстрі інформації, зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n21 пунктах 5] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n38 6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку] та переданої до Порталу Дія інформаційними ресурсами єдиної інформаційної системи МВС, а також з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Е-паспорт та/або е-паспорт для виїзду за кордон формуються, якщо паспорт громадянина України у формі картки та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон є дійсними та строк їх дії не закінчився.

Сформований е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код) (далі - унікальний електронний ідентифікатор) відображається через мобільний додаток Порталу Дія за наявності необхідної інформації в Реєстрі.

Унікальний електронний ідентифікатор автоматично формується засобами Порталу Дія за наявності підключення електронного пристрою до Інтернету та працездатності мобільного додатка Порталу Дія. Сформований унікальний електронний ідентифікатор дійсний протягом трьох хвилин з моменту формування.

Е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон є дійсними лише за наявності унікального електронного ідентифікатора та не можуть використовуватися без нього.
== Інформація, яка відображається в "е-паспорті" та "е-паспорті для виїзду за кордон" ==
У е-паспорті відображається така інформація (українською мовою та латинськими літерами відповідно до написання, що міститься у паспорті громадянина України):
# назва держави;
# назва документа;
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;
# стать;
# громадянство;
# дата народження;
# унікальний номер запису в Реєстрі;
# місце народження;
# дата видачі документа;
# дата закінчення строку дії документа;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифрований підпис особи;
# номер документа;
# уповноважений суб’єкт, який видав документ (код);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (за наявності);
# адреса зареєстрованого місця проживання та дата реєстрації (за наявності).
У е-паспорті для виїзду за кордон відображається така інформація (українською мовою та латинськими літерами відповідно до написання, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон):
# назва держави;
# назва документа;
# тип документа;
# код держави;
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;
# стать;
# громадянство;
# дата народження;
# унікальний номер запису в Реєстрі;
# місце народження;
# дата видачі документа;
# дата закінчення строку дії документа;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифрований підпис особи;
# серія та/або номер документа;
# уповноважений суб’єкт, який видав документ (код);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (за наявності);
# адреса зареєстрованого місця проживання та дата реєстрації (за наявності).
Відомості (дані) про реєстраційний номер облікової картки платника податків можуть відображатися окремо від е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон (відображається інформація, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n24 підпунктами 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n27 6], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n36 15] пункту 5 та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n43 підпунктами 5], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n46 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n55 17] пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) відображається з використанням інформації, що міститься в е-паспорті, та інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
== Використання "е-паспорта" та "е-паспорта для виїзду за кордон" ==
Е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон пред’являються особою на електронному пристрої, критерії якого підтримують використання мобільного додатка Порталу Дія.

Перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон з використанням унікального електронного ідентифікатора у режимі реального часу є обов’язковою умовою їх використання особою для отримання адміністративних та інших послуг, у будь-яких інших випадках, передбачених законодавством.

Електронні копії е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон (далі - електронні копії) подаються особою через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія.

Електронна копія містить відомості, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n21 пунктах 5] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n38 6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку], а також ідентифікатор запиту та інформацію про дату запиту і отримувача електронної копії.

Електронні копії формуються засобами Порталу Дія із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис” (“Дія ID”) особи та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу.

Використання та/або перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон може здійснюватися також з використанням резервного унікального електронного ідентифікатора у формі QR-коду (далі - резервний QR-код) у разі відсутності підключення електронних пристроїв до Інтернету та/або працездатності Порталу Дія, та/або відсутності електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Реєстром та/або автоматизованими інформаційними і довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Резервний QR-код формується автоматично засобами Порталу Дія та містить інформацію з Реєстру, зазначену в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n21 5] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n38 6] цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку], та оновлюється кожні 48 годин за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності необхідної інформації в Реєстрі.

Резервний QR-код зберігається з мобільного додатка Порталу Дія на електронний пристрій особи та розміщується в його сховищі.

Використання та/або перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон за резервним QR-кодом здійснюється виключно у таких випадках:
* перевезення пасажирів транспортом загального користування (залізничним, морським, річковим, автомобільним, авіаційним та міським електротранспортом);
* допуску до складення зовнішнього незалежного оцінювання та іспитів у закладах освіти.
== Див. додатково ==

* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]].

[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:‎Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель

2024-06-14T08:18:10Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#top Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Поняття природно-сільськогосподарсього районування (зонування) земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель''' - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1690 ст. 179 Земельного Кодексу України]).

Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|оцінки земель]] і [[Розроблення документації землеустрою|розроблення землевпорядної документації]] щодо використання та охорони земель.

Використання та охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''».''']

Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

'''Мета природно-сільськогосподарського районування земель''' полягає в обліку і відображенні положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n319 ст. 39 Закону України «Про землеустрій»]).
{| class="wikitable"
|-
! Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включає в себе ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n224 ст. 26 Закону України «Про охорону земель»]):
|-
| поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки
|-
| установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони)
|-
| визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу
|-
| установлення у межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень щодо використання земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони)
|}

==Критерії районування земель ==
Районування земель здійснюється за такими критеріями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o31 п. 5 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель]): 

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! Характеристики, що враховуються при районуванні
|-
| Природно-сільськогосподарські || кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо
|-
| Еколого-економічні || рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами
|-
| Протиерозійні || інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів
|-
| Інші критерії || кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур
|}
== Система природно-сільськогосподарського районування земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи''', - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o14 п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель]).
{| class="wikitable"
|-
! Відділи !! Характеристика відділу
|-
| Природно-сільськогосподарська зона || найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.
|-
| Природно-сільськогосподарська провінція || частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.
|-
| Природно-сільськогосподарський округ || частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.
|-
| Природно-сільськогосподарський район || ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
|-
| Гірська природно-сільськогосподарська область || гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
|-
| В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).
|}
== Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель ==
За результатами робіт із районування (зонування) земель складається відповідна схема (карта).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів).

Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у певному масштабі:
* в електронній формі - не менше 1:10000; 
* в паперовій формі - не менше 1:500000.
{| class="wikitable"
|-
| '''Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій,''' '''округів, районів, гірських''' '''природно-сільськогосподарських''' '''областей'''''.''
|}
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o14 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Важливо!
|-
| Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель.
|}
== Відображення результатів природно-сільськогосподарського районування земель ==
На схемах (картах) відображаються наступні дані:
{| class="wikitable"
|-
! Група даних !! Об'єкти відображення
|-
| природно-сільськогосподарські|| межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо
|-
| еколого-економічні || ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території
|-
| протиерозійні || стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів
|-
| екологічні || забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо
|-
| інші дані || ступінь забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та придатність для вирощування основних сільськогосподарських культур
|}
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

== Варто знати ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF/ed20211110#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»] було проведено природно-сільськогосподарське районування земель України і створено схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України в масштабі 1:500 000 з виокремленням природно-сільськогосподарських таксономічних виділів, зокрема, районів.

Зазначеною постановою передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Тобто, в основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено природно-сільськогосподарське районування земель України [https://kirovohradska.land.gov.ua/info/pro-zahalnonatsionalnu-vseukrainsku-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/ (з сайту Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області)] .

== Дивись також ==

* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]

[[Категорія:Земельне право]]

Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення

2024-06-14T06:52:05Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про Національну поліцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363 "Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції"]
== Поняття адміністративного затримання ==
'''Затриманням в адміністративному праві називається допоміжний захід адміністративного припинення загального призначення''' (захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності. Адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|адміністративного правопорушення]].

Порядок здійснення [[Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід|затримання, в разі скоєння злочину]], регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України].
== Органи та посадові особи, які правомочні здійснювати адміністративне затримання та підстави для затримання ==
{| class="wikitable"
|+[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544 Ст. 262 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, може провадитися лише певними органами або уповноваженими на те посадовими особами.
|-
! Органи !! Підстави
|-
| '''Органи внутрішніх справ (Національної поліції)''' ||
* при вчиненні дрібного хуліганства
*вчиненні домашнього насильства
*насильства за ознакою статі
*невиконання термінового заборонного припису
*порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій
*при поширюванні неправдивих чуток
*вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського
*при порушенні призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку
*порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
*у разі вчинення поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану
*при прояві неповаги до суду
*вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах
*порушення правил про валютні операції
*правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин
*незаконного продажу товарів або інших предметів
*дрібної крадіжки
*торгівлі з рук у невстановлених місцях
*при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль
*у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією
*при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу
*при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України
|-
| '''Органи прикордонної служби''' ||
* у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України
*порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї
*порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду
*вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону
*порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України
*порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства
*невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну, порушення порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього
|-
| '''Старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони'''
||
* при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно;
|-
|'''Посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України'''
||
* у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень
*дрібного хуліганства
*злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи
*порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів
*дрібного викрадення чужого майна
*у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях
*появи у громадських місцях у п’яному вигляді
*порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами
|-
| '''Органами Служби безпеки України''' ||
* при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах
* зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
* при порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
|-
| '''Посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів''' ||
* у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів
|-
| '''Посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів''' ||
* при порушенні законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства
* невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну
* невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, під час здійснення ними своїх повноважень щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції
|}
== Процедура затримання ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n534 Частиною 1 статті 260 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою:
* припинення адміністративних правопорушень;
* коли вичерпано інші заходи впливу;
* встановлення особи;
* складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
* забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Особу може бути затримано поліцейським з метою доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

* '''під час здійснення оповіщення''' – у разі відмови від отримання [[Військові повістки: види, порядок вручення|повістки]] поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n539 261] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n544 262] КУпАП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n209 п. 47 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]);
* '''під час перевірки військово-облікових документів''' – у разі відмови прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n539 261] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n544 262] КУпАП, якщо встановлено, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"], або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], виявленно розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n220 п. 54 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]);

При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#n173 протокол].
=== У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються: ===
* дата і місце його складення (''число, місяць, рік, назва населеного пункту'');
* посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол (''спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові'');
* відомості про особу затриманого (''прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання'');
* час і мотиви затримання (''зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи'');
* в протоколі робиться відповідний запис про повідомлення родичів затриманої особи, або власникв відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб.
=== Права особи під час адміністративного затримання ===
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4348 55], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 56], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4363 59], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378 63] Конституції України та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n607 ст. 268 КУпАП], можливість отримати безоплатну вторинну правничу допомогу відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text “Про безоплатну правничу допомогу”], вручають пам’ятку для затриманих осіб, в якій зазначається єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги (0-800-213103).

Зокрема, '''затриманому роз’яснюються його права такі, як''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n607 ст. 268 КУпАП]).
Слід зауважити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n399 п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] '''особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правничі послуги, що полягають у''':
* здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
* складенні документів процесуального характеру.
Протокол '''підписується''' посадовою особою, яка його склала, і затриманою особою. У разі відмови затриманої особи від підпису протоколу в ньому робиться запис про це.

Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання − адміністрація за місцем роботи чи навчання. Цього вимагає також норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253 ''с''т. 29 Конституції України], згідно з якою про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
== Строки адміністративного затримання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n555 ст. 263 КУпАП] загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить '''не більш як 3 години'''. Але, наприклад, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення, строк затримання '''може становити''' '''до трьох діб'''.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n555 ч. 3 ст. 263 КУпАП] осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, '''може бути затримано на строк до трьох годин''' для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження − '''до трьох діб''' з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n297 ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію»] '''відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання'''. Тимчасове обмеження пересування особи негайно припиняється, якщо необхідності здійснювати такий захід немає.
== Як має відбуватися особистий огляд та огляд речей? ==
Перед поміщенням, наприклад, до кімнати для затриманих чергової частини органу поліції у службовому приміщенні, куди доставлено особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n560 статті 264 КУпАП] уповноваженою на те посадовою особою однієї статі з особою, яку доставили, в присутності двох свідків (понятих) тієї ж статі проводиться особистий огляд і огляд речей доставленої особи.

[[Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції|Огляд речей]], ручної кладі та інших предметів здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові за участю двох свідків (понятих) за відсутності власника (володільця).

'''Про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол''', який підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.

Також про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання.
== Що варто знати особі на випадок її затримання працівниками правоохоронних органів? ==
Звертаючись до особи '''поліцейський зобов’язаний''' назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n101 частина третя статті 18 Закону України "Про Національну поліцію"]).

'''Поліцейському заборонено''' знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він '''зобов’язаний пред’явити особі документ''', що посвідчує його повноваження.

У випадку висловлення працівником прохання щодо надання йому на '''перевірку документів''', що посвідчують особу або надають особі право вчиняти певні дії, варто попередньо з'ясувати у працівника правоохоронного органу підстави такої перевірки.

'''Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:'''
* якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
* якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
* якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
* якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
* якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
* якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
Зверніть увагу, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах (ч. 2 ст. 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n258 Закону України "Про Національну поліцію"]).

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/118304101 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 202/17653/23] (поліцейський о 00 год. 52 хв. зателефонував до центру з надання безоплатної правової допомоги з приводу призначення захисника-адвоката. Однак до призначення захисника та його прибуття для надання правової допомоги представником патрульної поліції був розпочатий розгляд справи про адміністративне правопорушення. При цьому затриманим заявлялося клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення та запрошення захисника. Незважаючи на це, поліцейським була складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності. Надані суду докази свідчать про недотримання права на правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вказані обставини є достатньою та самостійною підставою для висновку про неправомірність притягнення до адміністративної відповідальності, наслідком чого є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення).

== Дивись також ==

* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]];
* [[Як поводити себе при затриманні – права та поради]];
* [[Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції]];
* [[Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід]].

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Судові виклики і повідомлення у цивільному процесі

2024-06-13T19:08:01Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n3 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n21 Наказ Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 № 28 "Про затвердження Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі"]
== Судові повістки та порядок їх вручення ==
Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6892 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України)).

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6891 ЦПК України], - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур’єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n21 Порядком надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі] (далі - Порядок) передбачено надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі шляхом направлення в ''месенджері'' за допомогою програмного додатка або ''SMS-повідомлення'' за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. З інформацією про наявні програмні засоби, для яких реалізовано технічну можливість направлення судового виклику, учасник може ознайомитися в приміщенні суду або на офіційному веб-порталі судової влади України. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028750-23#n49 заяви] та технічної можливості.

За наявності відповідної ''письмової заяви'' учасника справи, який '''не має електронного кабінету, та технічної можливості''' повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів ''мобільного зв’язку'', що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи ''текстових повідомлень'' із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#n22 положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6913 п. 13 ст. 128 ЦПК України]).

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9697 ЦПК України], зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю.
== Як надсилається судова повістка, якщо ненадано учасниками інформації щодо адреси ==
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань];

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|встановленому законом порядку]].

'''''Зверніть увагу!'''''

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться '''на тимчасово окупованій території''', суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце '''першого судового засідання''' у справі через '''''оголошення на [https://court.gov.ua/unknown/ офіційному веб-порталі судової влади України]''''', яке повинно бути розміщене не пізніше ніж '''''за двадцять днів''''' до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за '''десять днів''' до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається '''повідомленим''' про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться '''на тимчасово окупованій території''' і які не мають електронного кабінету, повідомляються '''''про ухвалення відповідного судового рішення''''' шляхом розміщення інформації '''''на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиному державному реєстрі судових рішень]''''' або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#n96 Законом України "Про доступ до судових рішень"], у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n276 стаття 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]).
== Вручення повістки ==
Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. 
{| class="wikitable"
|-
! Зверніть увагу!
|-
| Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6929 частини першої статті 130 ЦПК України] у випадку відсутності в адресата електронного кабінету повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній СЛУЖБОВІЙ ОСОБІ, яка розписується про одержання повістки ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/96444125?fbclid=IwAR2c27Q_WJg8ZfMyXulSCnp3HEaAYnh5MgavcqGiLvn3pLbWe5MY28A3abo постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі № 655/94/18])
|-
| Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка документів, що посвідчують особу, яка одержує поштове відправлення та підтверджують її повноваження як службової особи, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов`язків у цьому випадку презюмується, якщо до матеріалів справи не буде долучено належні і допустимі докази протилежного.
|}
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
== Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд ==
Судова повістка про виклик повинна містити:
# ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
# найменування та адресу суду;
# зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
# назву справи, за якою робиться виклик;
# зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
# зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
# у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
# зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;
# роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.
Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.

Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи, яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6914 стаття 129 ЦПК України]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80783087 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17] (судовий виклик за допомогою SMS є належним лише у разі подання учасником справи заяви про таке інформування).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74895462 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц] (повернута повістка з причини – "закінчення терміну зберігання" та телефонограма не є належними способами повідомлення позивача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96444125?fbclid=IwAR2c27Q_WJg8ZfMyXulSCnp3HEaAYnh5MgavcqGiLvn3pLbWe5MY28A3abo Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі № 655/94/18] (перевірка документів, що посвідчують особу, яка одержує поштове відправлення та підтверджують її повноваження як службової особи, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов`язків у цьому випадку презюмується, якщо до матеріалів справи не буде долучено належні і допустимі докази протилежного).
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Поняття та види неустойки

2024-06-13T12:55:57Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
'''Неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ст. 549 Цивільного кодексу України]).

Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України], де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції".

'''Штрафними санкціями''' визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1579 ст. 230 Господарського кодексу України]).

Видами неустойки є штраф та пеня:

* '''Штрафом''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
* '''Пенею''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

== Класифікація неустойки ==
Окрім штрафу та пені, є інші критерії для класифікації неустойки:
{| class="wikitable"
|-
! Підстава для класифікації!! Вид
|-
| '''''Залежно від способу встановлення''''' ||
* законна
* договірна
|-
| '''''Залежно від способу обчислення''''' ||
* у твердо визначеній грошовій сумі
* у процентному відношення до суми зобов'язань
|-
| '''''За періодичністю виплат''''' ||
* одноразова
* щомісячна
* щоденна
|-
| '''''Залежно від предмета неустойки''''' ||
* у грошовій сумі
* у нерухомому майні
* у рухомому майні
|}
== Підстави виникнення права на неустойку ==
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення зобов'язання (ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045 610], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3051 611] Цивільного кодексу України), наприклад, умов [[Поняття та умови договору в цивільному праві|договору]].

Проценти на неустойку не нараховуються.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у іншої сторони зобов'язання збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Право на неустойку відсутнє, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 ст. 617 Цивільного кодексу України])

Зверніть увагу, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6706 п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України]).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами.

=== Предмет неустойки ===
'''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

'''Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
=== Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===
Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.

Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2807 ст. 552 Цивільного кодексу України]).
== Розмір штрафних санкцій ==
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

* за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
* за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1582 ст. 231 Господарського кодексу України]).
== Судова практика ==
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на увазі, що не можна одночасно стягувати штраф і пеню з боржника який не виконав або прострочив виконання зобов'язання. 
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58248490 Постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 р. по справі № 6-1138цс15]
|-
| Суд за певних умов може зменшити як розмір неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до ст 625 ЦК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952210?fbclid=IwAR3QWAiBomntgCHzzKSWDQ2YWI6u7HOtf7I1H9AzT5QlWlyTXLL5bl3-2P0 Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 (12-79гс19)]
|-
| Положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65111167 Постанова Верховного Суду від 08.02.2017 р. по справі № 910/29752/15]
|-
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56454669 Постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року по справі №6-1824цс15]
|-
|Відповідно до статті 549 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 статті 61 Конституції України] щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512# Постанова Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15]
|}

== Дивись також ==

* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Стягнення неустойки за несвоєчасне повернення банківського вкладу]]
* [[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок формування е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій

2024-06-13T10:47:33Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій"]
== Поняття "е-паспорта" і "е-паспорта для виїзду за кордон" ==
* '''е-паспорт''' - паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n17 п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]);
* '''е-паспорт для виїзду за кордон''' - паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) (за наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n17 п. 13 ч.1 ст. 3 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]).
== Порядок формування "е-паспорта" і "е-паспорта для виїзду за кордон" ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 (далі - Порядок)] "е-паспорт" і "е-паспорт для виїзду за кордон" формуються засобами [https://diia.gov.ua Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія)] за зверненням особи, на ім’я якої оформлено паспорт громадянина України у формі картки або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, у тому числі не отриманий нею.

Особа, яка досягла 14-річного віку і на ім’я якої в установленому законодавством порядку оформлено паспорт громадянина України у формі картки та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може використовувати е-паспорт та/або е-паспорт для виїзду за кордон у передбачених законом випадках.

Для формування та використання е-паспорта та/або е-паспорта для виїзду за кордон особі необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка (далі - електронний пристрій), підключений до Інтернету, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.

E-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон формуються автоматично засобами Порталу Дія за наявності підключення електронного пристрою до Інтернету, працездатності встановленого мобільного додатка Порталу Дія та наявної електронної інформаційної взаємодії Порталу Дія і Реєстру та/або автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, шляхом використання наявної в Реєстрі інформації, зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n21 пунктах 5] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n38 6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку] та переданої до Порталу Дія інформаційними ресурсами єдиної інформаційної системи МВС, а також з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Е-паспорт та/або е-паспорт для виїзду за кордон формуються, якщо паспорт громадянина України у формі картки та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон є дійсними та строк їх дії не закінчився.

Сформований е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код) (далі - унікальний електронний ідентифікатор) відображається через мобільний додаток Порталу Дія за наявності необхідної інформації в Реєстрі.

Унікальний електронний ідентифікатор автоматично формується засобами Порталу Дія за наявності підключення електронного пристрою до Інтернету та працездатності мобільного додатка Порталу Дія. Сформований унікальний електронний ідентифікатор дійсний протягом трьох хвилин з моменту формування.

Е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон є дійсними лише за наявності унікального електронного ідентифікатора та не можуть використовуватися без нього.
== Інформація, яка відображається в "е-паспорті" та "е-паспорті для виїзду за кордон" ==
У е-паспорті відображається така інформація (українською мовою та латинськими літерами відповідно до написання, що міститься у паспорті громадянина України):
# назва держави;
# назва документа;
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;
# стать;
# громадянство;
# дата народження;
# унікальний номер запису в Реєстрі;
# місце народження;
# дата видачі документа;
# дата закінчення строку дії документа;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифрований підпис особи;
# номер документа;
# уповноважений суб’єкт, який видав документ (код);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (за наявності);
# адреса зареєстрованого місця проживання та дата реєстрації (за наявності).
У е-паспорті для виїзду за кордон відображається така інформація (українською мовою та латинськими літерами відповідно до написання, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон):
# назва держави;
# назва документа;
# тип документа;
# код держави;
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;
# стать;
# громадянство;
# дата народження;
# унікальний номер запису в Реєстрі;
# місце народження;
# дата видачі документа;
# дата закінчення строку дії документа;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифрований підпис особи;
# серія та/або номер документа;
# уповноважений суб’єкт, який видав документ (код);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (за наявності);
# адреса зареєстрованого місця проживання та дата реєстрації (за наявності).
Відомості (дані) про реєстраційний номер облікової картки платника податків можуть відображатися окремо від е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон (відображається інформація, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n24 підпунктами 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n27 6], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n36 15] пункту 5 та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n43 підпунктами 5], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n46 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n55 17] пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) відображається з використанням інформації, що міститься в е-паспорті, та інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
== Використання "е-паспорта" та "е-паспорта для виїзду за кордон" ==
Е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон пред’являються особою на електронному пристрої, критерії якого підтримують використання мобільного додатка Порталу Дія.

Перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон з використанням унікального електронного ідентифікатора у режимі реального часу є обов’язковою умовою їх використання особою для отримання адміністративних та інших послуг, у будь-яких інших випадках, передбачених законодавством.

Електронні копії е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон (далі - електронні копії) подаються особою через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія.

Електронна копія містить відомості, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n21 пунктах 5] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n38 6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку], а також ідентифікатор запиту та інформацію про дату запиту і отримувача електронної копії.

Електронні копії формуються засобами Порталу Дія із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис” (“Дія ID”) особи та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу.

Використання та/або перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон може здійснюватися також з використанням резервного унікального електронного ідентифікатора у формі QR-коду (далі - резервний QR-код) у разі відсутності підключення електронних пристроїв до Інтернету та/або працездатності Порталу Дія, та/або відсутності електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Реєстром та/або автоматизованими інформаційними і довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Резервний QR-код формується автоматично засобами Порталу Дія та містить інформацію з Реєстру, зазначену в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n21 5] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#n38 6] цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-%D0%BF#Text Порядку], та оновлюється кожні 48 годин за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності необхідної інформації в Реєстрі.

Резервний QR-код зберігається з мобільного додатка Порталу Дія на електронний пристрій особи та розміщується в його сховищі.

Використання та/або перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон за резервним QR-кодом здійснюється виключно у таких випадках:
* перевезення пасажирів транспортом загального користування (залізничним, морським, річковим, автомобільним, авіаційним та міським електротранспортом);
* допуску до складення зовнішнього незалежного оцінювання та іспитів у закладах освіти.
== Див. додатково ==

* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]].

[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:‎Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель

2024-06-13T09:40:22Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#top Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Поняття природно-сільськогосподарсього районування (зонування) земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель''' - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1690 ст. 179 Земельного Кодексу України]).

Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|оцінки земель]] і [[Розроблення документації землеустрою|розроблення землевпорядної документації]] щодо використання та охорони земель.

Використання та охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''».''']

Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

'''Мета природно-сільськогосподарського районування земель''' полягає в обліку і відображенні положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n319 ст. 39 Закону України «Про землеустрій»]).
{| class="wikitable"
|-
! Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включає в себе ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n224 ст. 26 Закону України «Про охорону земель»]):
|-
| поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки
|-
| установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони)
|-
| визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу
|-
| установлення у межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень щодо використання земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони)
|}

==Критерії районування земель ==
Районування земель здійснюється за такими критеріями (п. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель]): 

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! Характеристики, що враховуються при районуванні
|-
| Природно-сільськогосподарські || кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо
|-
| Еколого-економічні || рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами
|-
| Протиерозійні || інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів
|-
| Інші критерії || кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур
|}
== Система природно-сільськогосподарського районування земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи''', - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Відділи !! Характеристика відділу
|-
| Природно-сільськогосподарська зона || найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.
|-
| Природно-сільськогосподарська провінція || частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.
|-
| Природно-сільськогосподарський округ || частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.
|-
| Природно-сільськогосподарський район || ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
|-
| Гірська природно-сільськогосподарська область || гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
|-
| В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).
|}
== Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель ==
За результатами робіт із районування (зонування) земель складається відповідна схема (карта).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів).

Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у певному масштабі:
* в електронній формі - не менше 1:10000; 
* в паперовій формі - не менше 1:500000.
{| class="wikitable"
|-
| '''Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій,''' '''округів, районів, гірських''' '''природно-сільськогосподарських''' '''областей'''''.''
|}
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Важливо!
|-
| Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель.
|}
== Відображення результатів природно-сільськогосподарського районування земель ==
На схемах (картах) відображаються наступні дані:
{| class="wikitable"
|-
! Група даних !! Об'єкти відображення
|-
| природно-сільськогосподарські|| межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо
|-
| еколого-економічні || ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території
|-
| протиерозійні || стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів
|-
| екологічні || забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо
|-
| інші дані || ступінь забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та придатність для вирощування основних сільськогосподарських культур
|}
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

== Варто знати ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF/ed20211110#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»] було проведено природно-сільськогосподарське районування земель України і створено схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України в масштабі 1:500 000 з виокремленням природно-сільськогосподарських таксономічних виділів, зокрема, районів.

Зазначеною постановою передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Тобто, в основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено природно-сільськогосподарське районування земель України [https://kirovohradska.land.gov.ua/info/pro-zahalnonatsionalnu-vseukrainsku-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/ (з сайту Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області)] .

== Дивись також ==

* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]

[[Категорія:Земельне право]]

Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель

2024-06-13T09:37:31Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#top Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Поняття природно-сільськогосподарсього районування (зонування) земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель''' - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1690 ст. 179 Земельного Кодексу України]).

Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|оцінки земель]] і [[Розроблення документації землеустрою|розроблення землевпорядної документації]] щодо використання та охорони земель.

Використання та охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''».''']

Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

'''Мета природно-сільськогосподарського районування земель''' полягає в обліку і відображенні положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n319 ст. 39 Закону України «Про землеустрій»]).
{| class="wikitable"
|-
! Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включає в себе ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n224 ст. 26 Закону України «Про охорону земель»]):
|-
| поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки
|-
| установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони)
|-
| визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу
|-
| установлення у межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень щодо використання земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони)
|}

==Критерії районування земель ==
Відповідно до п. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель], районування земель здійснюється за такими критеріями: 

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! Характеристики, що враховуються при районуванні
|-
| Природно-сільськогосподарські || кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо
|-
| Еколого-економічні || рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами
|-
| Протиерозійні || інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів
|-
| Інші критерії || кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур
|}
== Система природно-сільськогосподарського районування земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи''', - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Відділи !! Характеристика відділу
|-
| Природно-сільськогосподарська зона || найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.
|-
| Природно-сільськогосподарська провінція || частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.
|-
| Природно-сільськогосподарський округ || частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.
|-
| Природно-сільськогосподарський район || ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
|-
| Гірська природно-сільськогосподарська область || гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
|-
| В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).
|}
== Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель ==
За результатами робіт із районування (зонування) земель складається відповідна схема (карта).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів).

Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у певному масштабі:
* в електронній формі - не менше 1:10000; 
* в паперовій формі - не менше 1:500000.
{| class="wikitable"
|-
| '''Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій,''' '''округів, районів, гірських''' '''природно-сільськогосподарських''' '''областей'''''.''
|}
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Важливо!
|-
| Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель.
|}
== Відображення результатів природно-сільськогосподарського районування земель ==
На схемах (картах) відображаються наступні дані:
{| class="wikitable"
|-
! Група даних !! Об'єкти відображення
|-
| природно-сільськогосподарські|| межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо
|-
| еколого-економічні || ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території
|-
| протиерозійні || стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів
|-
| екологічні || забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо
|-
| інші дані || ступінь забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та придатність для вирощування основних сільськогосподарських культур
|}
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

== Варто знати ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF/ed20211110#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»] було проведено природно-сільськогосподарське районування земель України і створено схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України в масштабі 1:500 000 з виокремленням природно-сільськогосподарських таксономічних виділів, зокрема, районів.

Зазначеною постановою передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Тобто, в основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено природно-сільськогосподарське районування земель України [https://kirovohradska.land.gov.ua/info/pro-zahalnonatsionalnu-vseukrainsku-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/ (з сайту Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області)] .

== Дивись також ==

* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]

[[Категорія:Земельне право]]

Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель

2024-06-13T09:35:37Z

Dmytro.piliuhin: /* Критерії районування земель */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#top Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Поняття природно-сільськогосподарсього районування (зонування) земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель''' - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1690 ст. 179 Земельного Кодексу України]).

Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|оцінки земель]] і [[Розроблення документації землеустрою|розроблення землевпорядної документації]] щодо використання та охорони земель.

Використання та охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''».''']

Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

'''Мета природно-сільськогосподарського районування земель''' полягає в обліку і відображенні положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n319 ст. 39 Закону України «Про землеустрій»]).
{| class="wikitable"
|-
! Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включає в себе ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n224 ст. 26 Закону України «Про охорону земель»]):
|-
| поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки
|-
| установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони)
|-
| визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу
|-
| установлення у межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень щодо використання земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони)
|}

==Критерії районування земель ==
{| class="wikitable"
|-
== Критерії районування земель ==
Відповідно до п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель], районування земель здійснюється за такими критеріями: 

Районування земель здійснюється за наступними критеріями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 п. 5 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель):]
{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! Характеристики, що враховуються при районуванні
|-
| Природно-сільськогосподарські || кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо
|-
| Еколого-економічні || рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами
|-
| Протиерозійні || інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів
|-
| Інші критерії || кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур
|}
== Система природно-сільськогосподарського районування земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи''', - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Відділи !! Характеристика відділу
|-
| Природно-сільськогосподарська зона || найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.
|-
| Природно-сільськогосподарська провінція || частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.
|-
| Природно-сільськогосподарський округ || частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.
|-
| Природно-сільськогосподарський район || ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
|-
| Гірська природно-сільськогосподарська область || гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
|-
| В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).
|}
== Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель ==
За результатами робіт із районування (зонування) земель складається відповідна схема (карта).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів).

Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у певному масштабі:
* в електронній формі - не менше 1:10000; 
* в паперовій формі - не менше 1:500000.
{| class="wikitable"
|-
| '''Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій,''' '''округів, районів, гірських''' '''природно-сільськогосподарських''' '''областей'''''.''
|}
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Важливо!
|-
| Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель.
|}
== Відображення результатів природно-сільськогосподарського районування земель ==
На схемах (картах) відображаються наступні дані:
{| class="wikitable"
|-
! Група даних !! Об'єкти відображення
|-
| природно-сільськогосподарські|| межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо
|-
| еколого-економічні || ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території
|-
| протиерозійні || стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів
|-
| екологічні || забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо
|-
| інші дані || ступінь забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та придатність для вирощування основних сільськогосподарських культур
|}
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

== Варто знати ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF/ed20211110#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»] було проведено природно-сільськогосподарське районування земель України і створено схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України в масштабі 1:500 000 з виокремленням природно-сільськогосподарських таксономічних виділів, зокрема, районів.

Зазначеною постановою передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Тобто, в основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено природно-сільськогосподарське районування земель України [https://kirovohradska.land.gov.ua/info/pro-zahalnonatsionalnu-vseukrainsku-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/ (з сайту Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області)] .

== Дивись також ==

* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]

[[Категорія:Земельне право]]

Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель

2024-06-13T09:34:21Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#top Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Поняття природно-сільськогосподарсього районування (зонування) земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель''' - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1690 ст. 179 Земельного Кодексу України]).

Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|оцінки земель]] і [[Розроблення документації землеустрою|розроблення землевпорядної документації]] щодо використання та охорони земель.

Використання та охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''».''']

Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

'''Мета природно-сільськогосподарського районування земель''' полягає в обліку і відображенні положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n319 ст. 39 Закону України «Про землеустрій»]).
{| class="wikitable"
|-
! Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включає в себе ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n224 ст. 26 Закону України «Про охорону земель»]):
|-
| поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки
|-
| установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони)
|-
| визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу
|-
| установлення у межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень щодо використання земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони)
|}

Відповідно до п. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель], районування земель здійснюється за такими критеріями: Районування земель здійснюється за наступними критеріями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 п. 5 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель):]
{| class="wikitable"
|-
== Критерії районування земель ==
Відповідно до п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель], районування земель здійснюється за такими критеріями: 
{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! Характеристики, що враховуються при районуванні
|-
| Природно-сільськогосподарські || кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо
|-
| Еколого-економічні || рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами
|-
| Протиерозійні || інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів
|-
| Інші критерії || кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур
|}
== Система природно-сільськогосподарського районування земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи''', - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Відділи !! Характеристика відділу
|-
| Природно-сільськогосподарська зона || найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.
|-
| Природно-сільськогосподарська провінція || частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.
|-
| Природно-сільськогосподарський округ || частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.
|-
| Природно-сільськогосподарський район || ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
|-
| Гірська природно-сільськогосподарська область || гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
|-
| В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).
|}
== Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель ==
За результатами робіт із районування (зонування) земель складається відповідна схема (карта).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів).

Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у певному масштабі:
* в електронній формі - не менше 1:10000; 
* в паперовій формі - не менше 1:500000.
{| class="wikitable"
|-
| '''Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій,''' '''округів, районів, гірських''' '''природно-сільськогосподарських''' '''областей'''''.''
|}
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Важливо!
|-
| Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель.
|}
== Відображення результатів природно-сільськогосподарського районування земель ==
На схемах (картах) відображаються наступні дані:
{| class="wikitable"
|-
! Група даних !! Об'єкти відображення
|-
| природно-сільськогосподарські|| межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо
|-
| еколого-економічні || ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території
|-
| протиерозійні || стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів
|-
| екологічні || забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо
|-
| інші дані || ступінь забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та придатність для вирощування основних сільськогосподарських культур
|}
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

== Варто знати ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF/ed20211110#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»] було проведено природно-сільськогосподарське районування земель України і створено схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України в масштабі 1:500 000 з виокремленням природно-сільськогосподарських таксономічних виділів, зокрема, районів.

Зазначеною постановою передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Тобто, в основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено природно-сільськогосподарське районування земель України [https://kirovohradska.land.gov.ua/info/pro-zahalnonatsionalnu-vseukrainsku-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/ (з сайту Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області)] .

== Дивись також ==

* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]

[[Категорія:Земельне право]]

Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель

2024-06-13T09:32:29Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#top Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Поняття природно-сільськогосподарсього районування (зонування) земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель''' - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1690 ст. 179 Земельного Кодексу України]).

Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|оцінки земель]] і [[Розроблення документації землеустрою|розроблення землевпорядної документації]] щодо використання та охорони земель.

Використання та охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''».''']

Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

'''Мета природно-сільськогосподарського районування земель''' полягає в обліку і відображенні положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n319 ст. 39 Закону України «Про землеустрій»]).
{| class="wikitable"
|-
! Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включає в себе ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n224 ст. 26 Закону України «Про охорону земель»]):
|-
| поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки
|-
| установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони)
|-
| визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу
|-
| установлення у межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень щодо використання земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони)
|}

Районування земель здійснюється за наступними критеріями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 п. 5 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель):] 
{| class="wikitable"
|-
== Критерії районування земель ==
Відповідно до п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель], районування земель здійснюється за такими критеріями: 
{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! Характеристики, що враховуються при районуванні
|-
| Природно-сільськогосподарські || кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо
|-
| Еколого-економічні || рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами
|-
| Протиерозійні || інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів
|-
| Інші критерії || кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур
|}
== Система природно-сільськогосподарського районування земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи''', - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Відділи !! Характеристика відділу
|-
| Природно-сільськогосподарська зона || найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.
|-
| Природно-сільськогосподарська провінція || частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.
|-
| Природно-сільськогосподарський округ || частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.
|-
| Природно-сільськогосподарський район || ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
|-
| Гірська природно-сільськогосподарська область || гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
|-
| В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).
|}
== Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель ==
За результатами робіт із районування (зонування) земель складається відповідна схема (карта).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів).

Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у певному масштабі:
* в електронній формі - не менше 1:10000; 
* в паперовій формі - не менше 1:500000.
{| class="wikitable"
|-
| '''Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій,''' '''округів, районів, гірських''' '''природно-сільськогосподарських''' '''областей'''''.''
|}
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Важливо!
|-
| Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель.
|}
== Відображення результатів природно-сільськогосподарського районування земель ==
На схемах (картах) відображаються наступні дані:
{| class="wikitable"
|-
! Група даних !! Об'єкти відображення
|-
| природно-сільськогосподарські|| межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо
|-
| еколого-економічні || ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території
|-
| протиерозійні || стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів
|-
| екологічні || забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо
|-
| інші дані || ступінь забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та придатність для вирощування основних сільськогосподарських культур
|}
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

== Варто знати ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF/ed20211110#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»] було проведено природно-сільськогосподарське районування земель України і створено схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України в масштабі 1:500 000 з виокремленням природно-сільськогосподарських таксономічних виділів, зокрема, районів.

Зазначеною постановою передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Тобто, в основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено природно-сільськогосподарське районування земель України [https://kirovohradska.land.gov.ua/info/pro-zahalnonatsionalnu-vseukrainsku-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/ (з сайту Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області)] .

== Дивись також ==

* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]

[[Категорія:Земельне право]]

Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель

2024-06-13T09:25:37Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#top Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Поняття природно-сільськогосподарсього районування (зонування) земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель''' - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1690 ст. 179 Земельного Кодексу України]).

Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|оцінки земель]] і [[Розроблення документації землеустрою|розроблення землевпорядної документації]] щодо використання та охорони земель.

Використання та охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель'''».''']

Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

'''Мета природно-сільськогосподарського районування земель''' полягає в обліку і відображенні положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n319 ст. 39 Закону України «Про землеустрій»]).
{| class="wikitable"
|-
! Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включає в себе ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n224 ст. 26 Закону України «Про охорону земель»]):
|-
| поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки
|-
| установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони)
|-
| визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу
|-
| установлення у межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень щодо використання земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони)
|}

Районування земель здійснюється за наступними критеріями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 п. 5 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель):]
{| class="wikitable"
|-
== Критерії районування земель ==
Відповідно до п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#Text Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель], районування земель здійснюється за такими критеріями: 
{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! Характеристики, що враховуються при районуванні
|-
| Природно-сільськогосподарські || кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо
|-
| Еколого-економічні || рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами
|-
| Протиерозійні || інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів
|-
| Інші критерії || кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур
|}
== Система природно-сільськогосподарського районування земель ==
'''Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи''', - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Відділи !! Характеристика відділу
|-
| Природно-сільськогосподарська зона || найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.
|-
| Природно-сільськогосподарська провінція || частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.
|-
| Природно-сільськогосподарський округ || частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.
|-
| Природно-сільськогосподарський район || ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
|-
| Гірська природно-сільськогосподарська область || гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
|-
| В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).
|}
== Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель ==
За результатами робіт із районування (зонування) земель складається відповідна схема (карта).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів).

Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у певному масштабі:
* в електронній формі - не менше 1:10000; 
* в паперовій формі - не менше 1:500000.
{| class="wikitable"
|-
| '''Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій,''' '''округів, районів, гірських''' '''природно-сільськогосподарських''' '''областей'''''.''
|}
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2004-%D0%BF#o11 (п. 2. Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель)].
{| class="wikitable"
|-
! Важливо!
|-
| Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель.
|}
== Відображення результатів природно-сільськогосподарського районування земель ==
На схемах (картах) відображаються наступні дані:
{| class="wikitable"
|-
! Група даних !! Об'єкти відображення
|-
| природно-сільськогосподарські|| межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо
|-
| еколого-економічні || ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території
|-
| протиерозійні || стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів
|-
| екологічні || забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо
|-
| інші дані || ступінь забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та придатність для вирощування основних сільськогосподарських культур
|}
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

== Варто знати ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF/ed20211110#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»] було проведено природно-сільськогосподарське районування земель України і створено схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України в масштабі 1:500 000 з виокремленням природно-сільськогосподарських таксономічних виділів, зокрема, районів.

Зазначеною постановою передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Тобто, в основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено природно-сільськогосподарське районування земель України [https://kirovohradska.land.gov.ua/info/pro-zahalnonatsionalnu-vseukrainsku-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/ (з сайту Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області)] .

== Дивись також ==

* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]

[[Категорія:Земельне право]]

Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення

2024-06-12T12:39:56Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про Національну поліцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363 "Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 4 листопада 2015 року № 1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції"]
== Поняття адміністративного затримання ==
'''Затриманням в адміністративному праві називається допоміжний захід адміністративного припинення загального призначення''' (захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності. Адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|адміністративного правопорушення]].

Порядок здійснення [[Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід|затримання, в разі скоєння злочину]], регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України].
== Органи та посадові особи, які правомочні здійснювати адміністративне затримання та підстави для затримання ==
{| class="wikitable"
|+[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544 Ст. 262 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, може провадитися лише певними органами або уповноваженими на те посадовими особами.
|-
! Органи !! Підстави
|-
| '''Органи внутрішніх справ (Національної поліції)''' ||
* при вчиненні дрібного хуліганства
*вчиненні домашнього насильства
*насильства за ознакою статі
*невиконання термінового заборонного припису
*порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій
*при поширюванні неправдивих чуток
*вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського
*при порушенні призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку
*порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
*у разі вчинення поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану
*при прояві неповаги до суду
*вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах
*порушення правил про валютні операції
*правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин
*незаконного продажу товарів або інших предметів
*дрібної крадіжки
*торгівлі з рук у невстановлених місцях
*при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль
*у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією
*при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу
*при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України
|-
| '''Органи прикордонної служби''' ||
* у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України
*порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї
*порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду
*вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону
*порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України
*порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства
*невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну, порушення порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього
|-
| '''Старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони'''
||
* при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно;
|-
|'''Посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України'''
||
* у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень
*дрібного хуліганства
*злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи
*порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів
*дрібного викрадення чужого майна
*у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях
*появи у громадських місцях у п’яному вигляді
*порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами
|-
| '''Органами Служби безпеки України''' ||
* при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах
* зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
* при порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
|-
| '''Посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів''' ||
* у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів
|-
| '''Посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів''' ||
* при порушенні законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства
* невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну
* невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, під час здійснення ними своїх повноважень щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції
|}
== Процедура затримання ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n534 Частиною 1 статті 260 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою:
* припинення адміністративних правопорушень;
* коли вичерпано інші заходи впливу;
* встановлення особи;
* складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
* забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Особу може бути затримано поліцейським з метою доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

* '''під час здійснення оповіщення''' – у разі відмови від отримання [[Військові повістки: види, порядок вручення|повістки]] поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n539 статей 261 і 262 КУпАП] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n39 п. 47 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]);
* '''під час перевірки військово-облікових документів''' – у разі відмови прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n539 статей 261 і 262 КУпАП], якщо встановлено, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"], або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], виявленно розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n211 п. 54 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]);

При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#n173 протокол].
=== ''У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються:'' ===
* дата і місце його складення (''число, місяць, рік, назва населеного пункту'');
* посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол (''спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові'');
* відомості про особу затриманого (''прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання'');
* час і мотиви затримання (''зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи'');
* в протоколі робиться відповідний запис про повідомлення родичів затриманої особи, а на її прохання - також власнику відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб.
=== ''Права особи під час адміністративного затримання'' ===
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4348 ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n607 ст. 268 КУпАП], можливість отримати безоплатну вторинну правничу допомогу відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text “Про безоплатну правничу допомогу”], вручають пам’ятку для затриманих осіб, в якій зазначається єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги (0-800-213103).

Зокрема, '''затриманому роз’яснюються його права такі, як''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n607 ст. 268 КУпАП]).
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] '''особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правничі послуги, що полягають у''':
* здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
* складенні документів процесуального характеру.
Протокол '''підписується''' посадовою особою, яка його склала, і затриманою особою. У разі відмови затриманої особи від підпису протоколу в ньому робиться запис про це.

Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання − адміністрація за місцем роботи чи навчання. Цього вимагає також норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253 ''с''т. 29 Конституції України], згідно з якою про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
== Строки адміністративного затримання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n555 ст. 263 КУпАП] загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить '''не більш як 3 години'''. Але, наприклад, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення, строк затримання '''може становити''' '''до трьох діб'''.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n555 ч. 3 ст. 263 КУпАП] осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, '''може бути затримано на строк до трьох годин''' для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження − '''до трьох діб''' з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n297 ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію»] '''відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання'''. Тимчасове обмеження пересування особи негайно припиняється, якщо необхідності здійснювати такий захід немає.
== Як має відбуватися особистий огляд та огляд речей? ==
Перед поміщенням, наприклад, до кімнати для затриманих чергової частини органу поліції у службовому приміщенні, куди доставлено особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n560 статті 264 КУпАП] уповноваженою на те посадовою особою однієї статі з особою, яку доставили, в присутності двох свідків (понятих) тієї ж статі проводиться особистий огляд і огляд речей доставленої особи.

[[Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції|Огляд речей]], ручної кладі та інших предметів здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові за участю двох свідків (понятих) за відсутності власника (володільця).

'''Про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол''', який підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.

Також про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання.
== Що варто знати особі на випадок її затримання працівниками правоохоронних органів? ==
Звертаючись до особи '''поліцейський зобов’язаний''' назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n101 частина третя статті 18 Закону України "Про Національну поліцію"]).

'''Поліцейському заборонено''' знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він '''зобов’язаний пред’явити особі документ''', що посвідчує його повноваження.

У випадку висловлення працівником прохання щодо надання йому на '''перевірку документів''', що посвідчують особу або надають особі право вчиняти певні дії, варто попередньо з'ясувати у працівника правоохоронного органу підстави такої перевірки.

'''Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:'''
* якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
* якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
* якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
* якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
* якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
* якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
Зверніть увагу, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах (ч. 2 ст. 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n258 Закону України "Про Національну поліцію"]).

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/118304101 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 202/17653/23] (поліцейський о 00 год. 52 хв. зателефонував до центру з надання безоплатної правової допомоги з приводу призначення захисника-адвоката. Однак до призначення захисника та його прибуття для надання правової допомоги представником патрульної поліції був розпочатий розгляд справи про адміністративне правопорушення. При цьому затриманим заявлялося клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення та запрошення захисника. Незважаючи на це, поліцейським була складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності. Надані суду докази свідчать про недотримання права на правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вказані обставини є достатньою та самостійною підставою для висновку про неправомірність притягнення до адміністративної відповідальності, наслідком чого є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення).

== Дивись також ==

* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]];
* [[Як поводити себе при затриманні – права та поради]];
* [[Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції]];
* [[Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід]].

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення

2024-06-12T11:12:03Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про Національну поліцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363 "Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 4 листопада 2015 року № 1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції"]
== Поняття адміністративного затримання ==
'''Затриманням в адміністративному праві називається допоміжний захід адміністративного припинення загального призначення''' (захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності. Адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення адміністративного правопорушення.

Порядок здійснення [[Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід|затримання, в разі скоєння злочину]], регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України].
== Органи та посадові особи, які правомочні здійснювати адміністративне затримання та підстави для затримання ==
{| class="wikitable"
|+[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544 Ст. 262 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, може провадитися лише певними органами або уповноваженими на те посадовими особами.
|-
! Органи !! Підстави
|-
| '''Органи внутрішніх справ (Національної поліції)''' ||
* при вчиненні дрібного хуліганства
*вчиненні домашнього насильства
*насильства за ознакою статі
*невиконання термінового заборонного припису
*порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій
*при поширюванні неправдивих чуток
*вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського
*при порушенні призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку
*порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
*у разі вчинення поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану
*при прояві неповаги до суду
*вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах
*порушення правил про валютні операції
*правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин
*незаконного продажу товарів або інших предметів
*дрібної крадіжки
*торгівлі з рук у невстановлених місцях
*при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль
*у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією
*при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу
*при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України
|-
| '''Органи прикордонної служби''' ||
* у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України
*порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї
*порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду
*вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону
*порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України
*порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства
*невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну, порушення порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього
|-
| '''Старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони'''
||
* при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно;
|-
|'''Посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України'''
||
* у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень
*дрібного хуліганства
*злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи
*порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів
*дрібного викрадення чужого майна
*у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях
*появи у громадських місцях у п’яному вигляді
*порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами
|-
| '''Органами Служби безпеки України''' ||
* при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах
* зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
* при порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
|-
| '''Посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів''' ||
* у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів
|-
| '''Посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів''' ||
* при порушенні законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства
* невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну
* невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, під час здійснення ними своїх повноважень щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції
|}
== Процедура затримання ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n534 Частиною 1 статті 260 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою:
* припинення адміністративних правопорушень;
* коли вичерпано інші заходи впливу;
* встановлення особи;
* складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
* забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Особу може бути затримано поліцейським з метою доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

* '''під час здійснення оповіщення''' – у разі відмови від отримання [[Військові повістки: види, порядок вручення|повістки]] поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n539 статей 261 і 262 КУпАП] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n39 п. 47 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]);
* '''під час перевірки військово-облікових документів''' – у разі відмови прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/ed20240519#n539 статей 261 і 262 КУпАП], якщо встановлено, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"], або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], виявленно розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n211 п. 54 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]);

При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол.
=== ''У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються:'' ===
* дата і місце його складення (''число, місяць, рік, назва населеного пункту'');
* посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол (''спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові'');
* відомості про особу затриманого (''прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання'');
* час і мотиви затримання (''зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи'');
* в протоколі робиться відповідний запис про повідомлення працівників центру БПД та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб.
=== ''Права особи під час адміністративного затримання'' ===
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 268 КУпАП].

Зокрема, '''затриманому роз’яснюються його права такі, як''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n607 ст. 268 КУпАП]).
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] '''особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правничі послуги, що полягають у''':
* здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
* складенні документів процесуального характеру.
Протокол '''підписується''' посадовою особою, яка його склала, і затриманою особою. У разі відмови затриманої особи від підпису протоколу в ньому робиться запис про це.

Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання − адміністрація за місцем роботи чи навчання. Цього вимагає також норма ''ст. 29 Конституції України'', згідно з якою про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого. Час та дата повідомлення родичів також зазначаються у протоколі.
== Строки адміністративного затримання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n555 ст. 263 КУпАП] загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить '''не більш як 3 години'''. Але, наприклад, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення, строк затримання '''може становити''' '''до трьох діб'''.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n555 ч. 3 ст. 263 КУпАП] осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, '''може бути затримано на строк до трьох годин''' для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження − до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n297 ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію»] '''відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання'''. Тимчасове обмеження пересування особи негайно припиняється, якщо необхідності здійснювати такий захід немає.
== Як має відбуватися особистий огляд та огляд речей? ==
Перед поміщенням, наприклад, до кімнати для затриманих чергової частини органу поліції у службовому приміщенні, куди доставлено особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560 статті 264 КУпАП] уповноваженою на те посадовою особою однієї статі з особою, яку доставили, в присутності двох свідків (понятих) тієї ж статі проводиться особистий огляд і огляд речей доставленої особи.

Огляд речей, ручної кладі та інших предметів здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові за участю двох свідків (понятих) за відсутності власника (володільця).

'''Про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол''', який підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.

Також про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання.
== Що варто знати особі на випадок її затримання працівниками правоохоронних органів? ==
Звертаючись до особи '''поліцейський зобов’язаний''' назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n101 частина третя статті 18 Закону України "Про Національну поліцію"]).

'''Поліцейському заборонено''' знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він '''зобов’язаний пред’явити особі документ''', що посвідчує його повноваження.

У випадку висловлення працівником прохання щодо надання йому на '''перевірку документів''', що посвідчують особу або надають особі право вчиняти певні дії, варто попередньо з'ясувати у працівника правоохоронного органу підстави такої перевірки.

'''Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:'''
* якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
* якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
* якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
* якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
* якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
* якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Кримінальна відповідальність за вимагання

2021-07-30T12:06:23Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]

== Загальна інформація ==
Статтею 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] вимаганням полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

== Склад злочину ==
=== Об’єкт злочину ===
Об’єктами суспільних відносин, які охороняються статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 189 КК України] є:
* основним - право власності, тобто право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України]);
* додатковими - безпека життя та здоров’я, особистої недоторканності, честі та гідності потерпілих.
Вимагання вчиняється з приводу отримання винною особою на свою користь:
* майна, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери, тощо;
* права на майно – документ, який передбачає можливість отримати у власність майно ([[договір дарування]], заповіт, страховий поліс, [[договір позики]] тощо);
* дій майнового характеру, внаслідок вчинення яких отримується певна майнова вигода (наприклад, вимога підвищити заробітну плату, виконання в інтересах винного певної роботи тощо).

=== Об'єктивна сторона злочину ===
Вимагання виражається у незаконній вимозі передачі:
* чужого майна;
* права на чуже майно;
* вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.
При цьому, вимога повинна бути поєднана з погрозою:
* насильства (наприклад, нанесення тілесних ушкоджень, [[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|вбивства]] тощо) щодо потерпілого чи його близьких родичів;
* обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб (наприклад, обмеження у здійсненні підприємницької діяльності, отриманні дозволів, документів, позбавлення посади тощо);
* пошкодження чи знищення майна потерпілого чи його близьких родичів або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною (наприклад, спалити приватний будинок, службовий транспортний засіб тощо);
* розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких із будь-яких міркувань є для них небажаним. До таких відомостей, зокрема, можуть належати дані про інтимні сторони життя, захворювання, аморальні вчинки, злочинну діяльність тощо. Погроза розголосити вказані відомості означає можливість повідомити про них будь-яким способом хоча б одній особі, якій вони не були відомі, тоді як потерпілі особи бажали зберегти їх у таємниці.
Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідома для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Така погроза може стосуватись як потерпілого, так і його близьких родичів і завжди містить у собі вимогу майнового характеру щодо передачі майна, права на майно, дій майнового характеру в майбутньому (через день, місяць тощо) (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуальний кодекс України] близькими родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Вимагання є закінченим злочином з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб’єктивна сторони вимагання полягає у прямому умислі, тобто, винна особа висловлюючи погрозу бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована, усвідомлює, що посягає на чуже майно чи права на майно або спонукає до вчинення будь-яких дій майнового характеру, передбачає, що потерпілому буде завдано матеріальну шкоду і розраховує на настання такого наслідку.

Винна особа діє з корисливих мотивів, маючи за мету протиправне одержання матеріальних благ за рахунок потерпілого.

=== Суб’єкт злочину ===
Суб'єктом вимагання є фізична, осудна особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення вимагання.

== Кваліфікуючі ознаки вимагання ==
• Вимагання, вчинене повторно (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Повторність вимагання відповідно до примітки 1 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] має місце, коли вимагання вчинене після вимагання, або коли воно вчинене після злочинів, передбачених статтями [[Крадіжка|185]], [[Грабіж|186]], 187, 189, [[Шахрайство|190]]–[[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|191]], 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Для повторності вимагання не має значення, чи була особа засуджена за попередній злочин. Повторність вимагання виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин була погашена або знята (частина четверта статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Вчинення вимагання за попередньою змовою групою осіб матиме місце, коли вимагання спільно вчинили дві або більше особи, які заздалегідь, до початку вимагання, домовилися про спільне його вчинення (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Відповідно до частини 3 статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Також до службових осіб прирівнюються фізичні особи – підприємці у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому в здійсненні підприємницької діяльності.

• Вимагання, вчинене з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

У потерпілого повинно скластися враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то погроза вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень буде реалізована.

• Вимагання, вчинене з пошкодженням чи знищенням майна (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи (частина третя статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), поєднане із заподіянням [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

У вищезазначених випадках вимоги винної особи підкріплюються безпосереднім заподіянням шкоди потерпілому, зазначені дії слугують залякуванням та підтвердженням реальності виконання погрози винної особи в майбутньому у разі невиконання вимоги винної особи.

Знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, яке за наявності до того підстав додатково кваліфікується за частиною другою статті [[Умисне знищення або пошкодження майна|194]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо (п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

• Вимагання, що завдало значної шкоди потерпілому (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]). Значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (примітка 2 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, що завдало майнової шкоди у великих розмірах (частина третя статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), тобто, на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 3 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), тобто, на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 4 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

'''Зверніть увагу!''' Сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Підпунктом 169.1.1 статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. З 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2270 грн, тобто сума одного неоподатковуваного мінімуму у 2021 році складає 1135 грн.

• Вимагання, вчинене організованою групою (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]) має місце у разі, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення вимагання та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

== Санкція (покарання) ==
# Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
# Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
# Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.
# Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

== Відмінність вимагання від суміжних злочинів ==
=== Відмінність вимагання від грабежу та розбою ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] при розмежуванні вимагання і [[Грабіж|грабежу]] чи розбою слід виходити з того, що при грабежі та розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання.

=== Відмінність вимагання від протидії законній господарській діяльності та примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] при розмежуванні вимагання і злочину, передбаченого статтею 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ([[протидія законній господарській діяльності]]), чи злочину, передбаченого статтею 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань), треба виходити з того, що при вимаганні винна особа керується корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру.

Якщо винна особа, застосовуючи відповідні погрози чи насильство, таким умислом не керується, а має на меті примусити потерпілого припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, вчинене потрібно розглядати як протидію законній господарській діяльності.

Застосування погроз чи насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов'язання належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов'язання. Предметом такого зобов'язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості тощо.

Вимога виконати (не виконати) зобов'язання, що виникло на підставах, не передбачених чинним законодавством, або неіснуюче зобов'язання, або зобов'язання з невизначеним предметом, а так само використання факту існуючого зобов'язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення дій майнового характеру є вимаганням.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84975941 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 760/19858/16-к] (дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання. Висловлена обвинуваченим погроза застосування насильства об`єктивно не могла бути реалізована негайно (оскільки потерпіла знаходилася у відокремленому приміщенні), у зв`язку з чим з огляду на об`єктивні обставини, за яких ця погроза була висловлена, вона об`єктивно могла сприйматися потерпілою тільки як така, що може бути реалізована в майбутньому (а не негайно), скажімо, після того, як вона вийде з приміщення каси чи вокзалу, або щодо її малолітньої дитини, яка знаходиться вдома, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК України).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81422806# Вирок Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2019 року у справі № 628/797/17] (особу визнано винною у скоєнні вимагання за ч. 2 ст. 189 КК України, вчиненого шляхом вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, розголошення відомостей, які потерпілий та його близькі родичі бажають зберегти у таємниці, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанції вирок залишено без змін).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91762378# Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24 вересня 2020 року у справі № 725/2070/20] (дії особи кваліфіковано за ч. 3 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для здоров`я особи, вчинене повторно, рішенням суду апеляційної інстанції вирок залишено без змін).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91510048# Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2020 року у справі № 645/1789/19] (дії особи, крім іншого, кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод потерпілого, а також розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, вирок не оскаржувався).

== Дивись також ==
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Крадіжка]]
* [[Грабіж]]
* [[Шахрайство]]
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Злочини]]

Проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу

2021-07-30T11:51:11Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України “Про дорожній рух”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України “Про автомобільний транспорт”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу” (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі – Правила дорожнього руху)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Наказ Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03#Text Наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»]

== Що таке обов'язковий технічний контроль транспортного засобу? ==
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 3 ст. 35 Закону України “Про дорожній рух”]).

Перевірка технічного стану транспортного засобу полягає у визначенні відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Наказом Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text пп. 11 п. 2 Порядку]).

За результатами перевірки технічного стану транспортних засобів встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text абз. 1 п. 1 Порядку]).

== Обов’язковість проходження технічного контролю ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text статтею 29 Закону України «Про дорожній рух»] до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text статті 33 Закону України «Про дорожній рух»] технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку.

Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Статтею 35 Закону України “Про дорожній рух”] та пунктами 1, 3 визначаються транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю та періодичність його проходження, а також визначають транспортні засоби, які звільнені від проходження обов’язкового технічного контролю.

=== Транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю ===
Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]).

=== Транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»] обов'язковому технічному контролю не підлягають:
* легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
* легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
* технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"].
'''Важливо!''' Транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text пп. 15 п. 2 Порядку]).

==== Як визначити тип автомобіля: легковий чи вантажний? ====
Вантажним автомобілем згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»] є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Легковим є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text ч.ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт»] при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль - мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Тип транспортного засобу (легковий або вантажний) зазначається в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт), полісі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

'''!!! Звертаємо Вашу увагу,''' що категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто, по допустиму масу автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль може бути призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями бути вантажним ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988791 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 126/1030/17]).

==== Що таке технічні засоби для агропромислового комплексу? ====
Технічні засоби для агропромислового комплексу - машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу. До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"], що беруть участь у русі на вулично-дорожній мережі загального користування під час переїзду до/з місця виконання робіт у встановленому законодавством порядку, перелік видів яких ведеться і постійно оновлюється в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"]).

Відомчу реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (Держпродспоживслужба) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text абз. 10 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»]).

Таким чином, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми, які зареєстровані в територіальних органах Держпродспоживслужби України, не підлягають обов'язковому технічному контролю.

=== Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 7 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»] періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
* для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
* для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
* для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
'''Важливо!''' Визначення поняття «строк експлуатації» наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03#Text Наказі Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»], відповідно до якої строк експлуатації - період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
{| class="wikitable"
|+Обов'язковість та періодичність проходження обов'язкового технічного контролю
| colspan="2" |Тип транспортного засобу (ТЗ)
|Строк експлуатації ТЗ
| colspan="3" |Використання ТЗ для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку
|Використання ТЗ для перевезення пасажирів або вантажів без мети отримання прибутку
|Використання ТЗ для перевезення небезпечних вантажів
|-
| colspan="2" |Мопед, мотоцикл
| colspan="5" |Не потребує
|
|-
| colspan="2" rowspan="2" |Легковий
|до 2 років
|Не потребує
| colspan="2" rowspan="2" |таксі - 1 раз в рік
| rowspan="2" |не потребує
| rowspan="11" |2 раза в рік
|-
|більше 2 років
|1 раз в 2 роки
|-
| rowspan="3" |Вантажний
| rowspan="2" |вантажопідйомністю до 3,5 т
|до 2 років
| colspan="4" |не потребує
|-
|більше 2 років
| colspan="4" |1 раз в 2 роки
|-
|вантажопідйомністю більше 3,5 т
| colspan="5" |1 раз в рік
|-
| colspan="2" |Автобус
| colspan="5" |2 рази в рік
|-
| colspan="2" rowspan="2" |Причіп до легкового ТЗ
|до 2 років
| colspan="2" |не потребує
| colspan="2" rowspan="2" |не потребує
|-
|більше 2 років
| colspan="2" |1 раз в 2 роки
|-
| rowspan="3" |Причіп до вантажного ТЗ
| rowspan="2" |Вантажний ТЗ вантажопідйомністю до 3,5 т
|до 2 років
| colspan="4" |не потребує
|-
|більше 2 років
| colspan="4" |1 раз в 2 роки
|-
|Вантажний ТЗ вантажопідйомністю більше 3,5 т
| colspan="5" |1 раз в рік
|-
| colspan="2" |Технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"];
| colspan="6" |Не потребує
|}

== Куди звертатись ==
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 5 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»]).

Особа має право вільного вибору виконавця проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу. Обмеження щодо вибору виконавця, зокрема залежно від місця реєстрації транспортного засобу, не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 4 Порядку]).

Ознайомитись з переліком суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю можна за [https://hsc.gov.ua/map-otk/ мапою Головного сервісного центру МВС].

== Як проводиться обов’язковий технічний контроль ==

=== Підготовчі дії до обов’язкового технічного контролю ===
Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.

Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою ідентифікації транспортного засобу, звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності . ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 12, 15 Порядку]).

=== Вартість обов’язкового технічного контролю ===
Вартість проведення обов’язкового технічного контролю визначається суб'єктом проведення обов'язкового технічного контролю та оприлюднюється шляхом розміщення на інформаційному стенді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 8 Порядку]).

=== Необхідні документи ===
Для проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу замовник подає виконавцю особисто або через уповноважену особу:
* паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі подання документів уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в цьому абзаці, пред’являє виконавцю документ, що підтверджує її повноваження);
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 11 Порядку]).

=== Контроль та фотофіксація процесу обов’язкового технічного контролю ===
Замовник має право спостерігати за процесом обов’язкового технічного контролю транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 14 Порядку]).

Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією:
* передньої та лівої або правої частини транспортного засобу;
* перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності);
* перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування;
* показника одометра.
Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов’язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).

Головний сервісний центр МВС та територіальні органи з надання сервісних послуг МВС забезпечують проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text п. 2 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]).

=== Час обов’язкового технічного контролю ===
Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:
* 30 (40) хвилин - для причепів (напівпричепів);
* 40 хвилин - для легкових автомобілів;
* 60 хвилин - для вантажних автомобілів;
* 65 хвилин - для автобусів.
Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткованням, оперативний час може бути змінено. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 17 Порядку]).

=== Результат обов’язкового технічного контролю ===
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»]).

У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 18 Порядку]).

Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності під розписку.

Незареєстрована в установленому законодавством порядку зміна конструкції транспортного засобу вважається істотною невідповідністю.

Незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу.

Повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п.п. 20-21 Порядку]).

Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу може бути визнаний недійсним уповноваженою особою центру МВС у випадках визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”], а саме:
* видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11. 2012 р. № 710] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text пп. 1-13 п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]);
* отримання від органів державного нагляду (контролю), Національної поліції України інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений унаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, через що непридатний до експлуатації) або встановлення за результатами перевірки, проведеної з використанням спеціальних пристроїв (приладів), невідповідностей технічного стану транспортного засобу та його обладнання вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища, а також вимогам правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації, за наявності яких експлуатація транспортних засобів забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text пп. 14 п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]);
* виявлення під час надання адміністративних послуг територіальним органом з надання сервісних послуг МВС невідповідності конструкції, технічного стану транспортного засобу, його обладнання вимогам, встановленим до такого транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF#Text п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]).

== Відповідальність ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ст. 37 Закону України «Про дорожній рух»] забороняється експлуатація транспортних засобів що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його.

Згідно з положенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 31.3 Правил дорожнього руху], забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 3 ст. 121 Кодекс України про адміністративні правопорушення] керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).

При цьому, повторне протягом року вчинення вищезазначеного правопорушення тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988795 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/483/17] (службовий автомобіль не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку і тому не підлягає обов'язковому технічному контролю).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988791 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 126/1030/17] ( категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто даним автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями є вантажним. Віднесення автомобіля з кузовом, що є фургоном, за своїм типом до вантажного транспортного засобу, обумовлює необхідність проведення обов`язкового технічного контролю такого автомобіля).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Підстави та порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії

2021-07-30T06:30:31Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»] (далі – Постанова)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 р. № 39/283/90/5 «Про затвердження Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями»] (далі – Порядок)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 02 травня 2018 року № 604 «Про затвердження форм Заяви про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі та Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії»]

== Загальні положення ==
Надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію можна визначити як бюджетні кошти у вигляді житлової субсидії набуті особою без достатньої правової підстави.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 9 Постанови] призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється [https://www.msp.gov.ua/news/16213.html структурними підрозділами з питань соціального захисту населення].

Для [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|призначення житлової субсидії]] громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом подає за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення:
* заяву;
* декларацію;
* довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
* копію [[Реструктуризація заборгованості із квартирної плати, плати за житлово – комунальні послуги, послуги за спожитий газ та електроенергію|договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг]] (у разі наявності);
* [[Договір найму (оренди)|договір наймання (оренди) житла]] (у разі наявності);
* інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до цього Положення необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби).
Необхідно мати на увазі, що громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 49 Постанови]).

При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пунктом 90 Постанови] передбачено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, які можуть вплинути на розмір призначеної субсидії.

У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб; складу сім’ї члена домогосподарства; переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; отримання особою або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання), подаються нові заява та декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 91 Постанови]).

== Підстави стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови] підставами стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії є випадки, передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top абзацах четвертому - сьомому пункту 119 Постанови], а саме:

♦ у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, подав фальшиві документи, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) на день призначення житлової субсидії;

♦ громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункті 90 Постанови], протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення, а саме про:
* зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
* зміни соціального статусу членів домогосподарства;
* зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
* зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
* будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності: транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло менше п’яти років (крім мопеда і причепа); більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]]. Наявність (відсутність) у власності зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації.
* будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень: купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики;
* будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505. Інформація про наявність (відсутність) у власності зазначених осіб житлових приміщень зазначається у декларації;
* будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;
* будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 50 тис. гривень;
* отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
* настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.
♦ під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

♦ Якщо під час проведення автоматичного розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон у випадку, зазначеному в абзаці десятому підпункту 3 пункту 14 цього Положення, до структурного підрозділу з питань соціального захисту надійде інформація про несплату особою (або за неї) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи сплату його в розмірі, меншому ніж мінімальний, за будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання раніше призначеної житлової субсидії.

♦ якщо в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії особа, що працює за трудовим договором (доходи якої під час призначення житлової субсидії були за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України відсутні; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)), припинить дію трудового договору за ініціативою працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 38 і 39 Кодексу законів про працю України], крім випадку, коли строковий трудовий договір розірвано достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором), за угодою сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]), у зв’язку із закінченням строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]) або відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]) (зазначена умова діяла до 1 травня 2021 року, при цьому може бути підставою стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за минулі періоди);

♦ виявлення неправильних відомостей, виданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами-підприємцями (довідки про доходи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 1 Порядку]).

== Порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 56 Постанови]).

За наявності виявлених підстав''',''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови], на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається:

♦ громадянином:
* добровільно (орган соціального захисту населення повідомляє недобросовісного отримувача житлової субсидії про необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів);
* у судовому порядку (у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії. Питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію);
♦ управителем, об’єднанням, виконавцем комунальних послуг (якщо сума житлової субсидії надавалася не у грошовій формі, шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії);

♦ структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (утриманням суми надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків, у разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період).

♦ юридичною особою (фізичними особами - підприємцями), в разі надання нею неправильних відомостей в довідках про доходи, в результаті чого були надміру виплачені кошти за призначеними субсидіями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 4 Порядку]).

Сума коштів надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії в разі її автоматичного призначення у травні 2018 р. без урахування доходів членів сім’ї осіб із складу домогосподарства розраховується як різниця між розміром призначеної субсидії і розміром субсидії з урахуванням доходів членів сім’ї осіб із складу домогосподарства.

В разі виявлення помилки, допущеної працівником органу соціального захисту населення в розрахунку розміру призначеної субсидії орган соціального захисту населення повідомляє отримувача субсидії про розмір недоплачених чи переплачених коштів.

Суми субсидій надміру перерахованих внаслідок допущеної помилки повертаються на підставі заяви громадянина про добровільне повернення коштів в тих випадках, коли субсидія на наступний термін не призначається.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України] не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Якщо заявнику призначається житлова субсидія на наступний термін, суми субсидій, що були надміру перераховані внаслідок допущеної помилки розрахунку розміру раніше призначеної субсидії, враховуються при призначенні субсидії на новий термін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 3 Порядку]).

У разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 94 Постанови]).

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертаються громадянами на небюджетні рахунки структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

== Оскарження стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text частини 2 статті 19 Конституції України], органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

У випадку стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за відсутності визначених законодавством підстав та/або з порушенням встановленого порядку, рішення, дії або бездіяльність структурного підрозділу з питань соціального захисту населення можуть бути оскаржені в суді в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85711888 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18] (законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії з недобросовісністю набувача, яку має довести позивач. Враховуючи відсутність умислу у відповідачки на навмисне подання інформації про більшу кількість зареєстрованих у квартирі осіб, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих відповідачем коштів у вигляді житлової субсидії).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86000005 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 592/7612/17] (повідомлення з вимогою про повернення надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії не є адміністративним актом суб`єкта владних повноважень, не має обов`язкового характеру і безпосередньо не породжує настання відповідальності або інших негативних наслідків для отримувача субсидії, а тому, оскарження такого повідомлення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88986731 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 206/3841/17] (стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повинно відбуватись лише на передбачених законодавством підставах).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86986923 Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 540/2242/19] (законодавством не передбачено припинення надання субсидії чи непризначення субсидії на наступний період у разі наявності надміру виплачених сум субсидій споживачеві, які утворились через помилку уповноваженого органу у разі відсутності зловживань з боку отримувача субсидії).
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Суди]]

Підстави та порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії

2021-03-25T14:33:15Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»] (далі – Постанова)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 р. № 39/283/90/5 «Про затвердження Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями»] (далі – Порядок)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 02 травня 2018 року № 604 «Про затвердження форм Заяви про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі та Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії»]

== Загальні положення ==
Надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію можна визначити як бюджетні кошти у вигляді житлової субсидії набуті особою без достатньої правової підстави.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 9 Постанови] призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється [https://www.msp.gov.ua/news/16213.html структурними підрозділами з питань соціального захисту населення].

Для [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|призначення житлової субсидії]] особа подає за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення:
* заяву;
* декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18#Text формою], встановленою Мінсоцполітики;
* довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
* копію [[Реструктуризація заборгованості із квартирної плати, плати за житлово – комунальні послуги, послуги за спожитий газ та електроенергію|договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг]] (у разі наявності);
* [[Договір найму (оренди)|договір наймання (оренди) житла]] (у разі наявності).
Необхідно мати на увазі, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 49 Постанови]).

При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пунктом 90 Постанови] передбачено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, які можуть вплинути на розмір призначеної субсидії.

У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання подаються нові заява та декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 91 Постанови]).

== Підстави стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови] підставами стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії є випадки, передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top абзацах четвертому - сьомому пункту 119 Постанови], а саме:

♦ у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, подав фальшиві документи, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) на день призначення житлової субсидії;

♦ громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункті 90 Постанови], протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення, а саме про:
* зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
* зміни соціального статусу членів домогосподарства;
* зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
* зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміни переліку витрат на управління багатоквартирним будинком;
* зміни управителя, виконавця комунальних послуг, створення об’єднання;
* набуття права власності на транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п’яти років (крім мопеда і причепа). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]]. Наявність (відсутність) у власності зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов’язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу.
* купівлю або іншим законним способом набуття права власності особою із складу домогосподарства або членом сім’ї на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплати (одноразово) будь-якої послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень;
♦ під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) на день призначення житлової субсидії;

♦ якщо в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії фізична особа - підприємець (доходи якої під час призначення житлової субсидії були за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України відсутні; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або нею не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців)), не сплатить єдиний соціальний внесок чи сплатить його в розмірі, меншому, ніж мінімальний;

♦ якщо в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії особа, що працює за трудовим договором (доходи якої під час призначення житлової субсидії були за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України відсутні; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)), припинить дію трудового договору за ініціативою працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 38 і 39 Кодексу законів про працю України], крім випадку, коли строковий трудовий договір розірвано достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором), за угодою сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]), у зв’язку із закінченням строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]) або відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]);

♦ виявлення неправильних відомостей, виданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами-підприємцями (довідки про доходи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 1 Порядку]).

== Порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 56 Постанови]).

За наявності виявлених підстав''',''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови], на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається:

♦ громадянином:
* добровільно (орган соціального захисту населення повідомляє недобросовісного отримувача житлової субсидії про необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів);
* у судовому порядку (у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії. Питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію);
♦ управителем, об’єднанням, виконавцем комунальних послуг (якщо сума житлової субсидії надавалася не у грошовій формі, шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії);

♦ структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (утриманням суми надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків, у разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період).

♦ юридичною особою (фізичними особами - підприємцями), в разі надання нею неправильних відомостей в довідках про доходи, в результаті чого були надміру виплачені кошти за призначеними субсидіями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 4 Порядку]).

Сума коштів надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії в разі її автоматичного призначення у травні 2018 р. без урахування доходів членів сім’ї осіб із складу домогосподарства розраховується як різниця між розміром призначеної субсидії і розміром субсидії з урахуванням доходів членів сім’ї осіб із складу домогосподарства.

В разі виявлення помилки, допущеної працівником органу соціального захисту населення в розрахунку розміру призначеної субсидії орган соціального захисту населення повідомляє отримувача субсидії про розмір недоплачених чи переплачених коштів.

Суми субсидій надміру перерахованих внаслідок допущеної помилки повертаються на підставі заяви громадянина про добровільне повернення коштів в тих випадках, коли субсидія на наступний термін не призначається.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України] не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Якщо заявнику призначається житлова субсидія на наступний термін, суми субсидій, що були надміру перераховані внаслідок допущеної помилки розрахунку розміру раніше призначеної субсидії, враховуються при призначенні субсидії на новий термін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 3 Порядку]).

У разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 94 Постанови]).

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертаються громадянами на небюджетні рахунки структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

== Оскарження стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text частини 2 статті 19 Конституції України], органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

У випадку стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за відсутності визначених законодавством підстав та/або з порушенням встановленого порядку, рішення, дії або бездіяльність структурного підрозділу з питань соціального захисту населення можуть бути оскаржені в суді в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85711888 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18] (законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії з недобросовісністю набувача, яку має довести позивач. Враховуючи відсутність умислу у відповідачки на навмисне подання інформації про більшу кількість зареєстрованих у квартирі осіб, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих відповідачем коштів у вигляді житлової субсидії).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86000005 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 592/7612/17] (повідомлення з вимогою про повернення надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії не є адміністративним актом суб`єкта владних повноважень, не має обов`язкового характеру і безпосередньо не породжує настання відповідальності або інших негативних наслідків для отримувача субсидії, а тому, оскарження такого повідомлення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88986731 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 206/3841/17] (стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повинно відбуватись лише на передбачених законодавством підставах).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86986923 Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 540/2242/19] (законодавством не передбачено припинення надання субсидії чи непризначення субсидії на наступний період у разі наявності надміру виплачених сум субсидій споживачеві, які утворились через помилку уповноваженого органу у разі відсутності зловживань з боку отримувача субсидії).
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Суди]]

Проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу

2020-12-18T11:43:21Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України “Про дорожній рух”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України “Про автомобільний транспорт”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу” (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі – Правила дорожнього руху)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Наказ Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03#Text Наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»]

== Що таке обов'язковий технічний контроль транспортного засобу? ==
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 3 ст. 35 Закону України “Про дорожній рух”]).

Перевірка технічного стану транспортного засобу полягає у визначенні відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Наказом Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text пп. 11 п. 2 Порядку]).

За результатами перевірки технічного стану транспортних засобів встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text абз. 1 п. 1 Порядку]).

== Обов’язковість проходження технічного контролю ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text статтею 29 Закону України «Про дорожній рух»] до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text статті 33 Закону України «Про дорожній рух»] технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку.

Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Статтею 35 Закону України “Про дорожній рух”] та пунктами 1, 3 визначаються транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю та періодичність його проходження, а також визначають транспортні засоби, які звільнені від проходження обов’язкового технічного контролю.

=== Транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю ===
Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]).

=== Транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»] обов'язковому технічному контролю не підлягають:
* легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
* легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
* технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"].
'''Важливо!''' Транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text пп. 15 п. 2 Порядку]).

==== Як визначити тип автомобіля: легковий чи вантажний? ====
Вантажним автомобілем згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»] є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Легковим є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text ч.ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт»] при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль - мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Тип транспортного засобу (легковий або вантажний) зазначається в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт), полісі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

'''!!! Звертаємо Вашу увагу,''' що категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто, по допустиму масу автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль може бути призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями бути вантажним ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988791 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 126/1030/17]).

==== Що таке технічні засоби для агропромислового комплексу? ====
Технічні засоби для агропромислового комплексу - машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу. До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"], що беруть участь у русі на вулично-дорожній мережі загального користування під час переїзду до/з місця виконання робіт у встановленому законодавством порядку, перелік видів яких ведеться і постійно оновлюється в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"]).

Відомчу реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (Держпродспоживслужба) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text абз. 10 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»]).

Таким чином, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми, які зареєстровані в територіальних органах Держпродспоживслужби України, не підлягають обов'язковому технічному контролю.

=== Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 7 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»] періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
* для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
* для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
* для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
'''Важливо!''' Визначення поняття «строк експлуатації» наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03#Text Наказі Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»], відповідно до якої строк експлуатації - період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
{| class="wikitable"
|+Обов'язковість та періодичність проходження обов'язкового технічного контролю
| colspan="2" |Тип транспортного засобу (ТЗ)
|Строк експлуатації ТЗ
| colspan="3" |Використання ТЗ для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку
|Використання ТЗ для перевезення пасажирів або вантажів без мети отримання прибутку
|Використання ТЗ для перевезення небезпечних вантажів
|-
| colspan="2" |Мопед, мотоцикл
| colspan="5" |Не потребує
|
|-
| colspan="2" rowspan="2" |Легковий
|до 2 років
|Не потребує
| colspan="2" rowspan="2" |таксі - 1 раз в рік
| rowspan="2" |не потребує
| rowspan="11" |2 раза в рік
|-
|більше 2 років
|1 раз в 2 роки
|-
| rowspan="3" |Вантажний
| rowspan="2" |вантажопідйомністю до 3,5 т
|до 2 років
| colspan="4" |не потребує
|-
|більше 2 років
| colspan="4" |1 раз в 2 роки
|-
|вантажопідйомністю більше 3,5 т
| colspan="5" |1 раз в рік
|-
| colspan="2" |Автобус
| colspan="5" |2 рази в рік
|-
| colspan="2" rowspan="2" |Причіп до легкового ТЗ
|до 2 років
| colspan="2" |не потребує
| colspan="2" rowspan="2" |не потребує
|-
|більше 2 років
| colspan="2" |1 раз в 2 роки
|-
| rowspan="3" |Причіп до вантажного ТЗ
| rowspan="2" |Вантажний ТЗ вантажопідйомністю до 3,5 т
|до 2 років
| colspan="4" |не потребує
|-
|більше 2 років
| colspan="4" |1 раз в 2 роки
|-
|Вантажний ТЗ вантажопідйомністю більше 3,5 т
| colspan="5" |1 раз в рік
|-
| colspan="2" |Технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"];
| colspan="6" |Не потребує
|}

== Куди звертатись ==
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 5 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»]).

Особа має право вільного вибору виконавця проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу. Обмеження щодо вибору виконавця, зокрема залежно від місця реєстрації транспортного засобу, не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 4 Порядку]).

Ознайомитись з переліком суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю можна за [https://hsc.gov.ua/map-otk/ мапою Головного сервісного центру МВС].

== Як проводиться обов’язковий технічний контроль ==

=== Підготовчі дії до обов’язкового технічного контролю ===
Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.

Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою ідентифікації транспортного засобу, звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності . ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 12, 15 Порядку]).

=== Вартість обов’язкового технічного контролю ===
Вартість проведення обов’язкового технічного контролю визначається суб'єктом проведення обов'язкового технічного контролю та оприлюднюється шляхом розміщення на інформаційному стенді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 8 Порядку]).

=== Необхідні документи ===
Для проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу замовник подає виконавцю особисто або через уповноважену особу:
* паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі подання документів уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в цьому абзаці, пред’являє виконавцю документ, що підтверджує її повноваження);
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 11 Порядку]).

=== Контроль та фотофіксація процесу обов’язкового технічного контролю ===
Замовник має право спостерігати за процесом обов’язкового технічного контролю транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 14 Порядку]).

Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією:
* передньої та лівої або правої частини транспортного засобу;
* перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності);
* перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування;
* показника одометра.
Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов’язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).

Головний сервісний центр МВС та територіальні органи з надання сервісних послуг МВС забезпечують проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text п. 2 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]).

=== Час обов’язкового технічного контролю ===
Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:
* 30 (40) хвилин - для причепів (напівпричепів);
* 40 хвилин - для легкових автомобілів;
* 60 хвилин - для вантажних автомобілів;
* 65 хвилин - для автобусів.
Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткованням, оперативний час може бути змінено. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 17 Порядку]).

=== Результат обов’язкового технічного контролю ===
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»]).

У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 18 Порядку]).

Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності під розписку.

Незареєстрована в установленому законодавством порядку зміна конструкції транспортного засобу вважається істотною невідповідністю.

Незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу.

Повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п.п. 20-21 Порядку]).

Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу може бути визнаний недійсним уповноваженою особою центру МВС у випадках визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”], а саме:
* видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11. 2012 р. № 710] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text пп. 1-13 п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]);
* отримання від органів державного нагляду (контролю), Національної поліції України інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений унаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, через що непридатний до експлуатації) або встановлення за результатами перевірки, проведеної з використанням спеціальних пристроїв (приладів), невідповідностей технічного стану транспортного засобу та його обладнання вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища, а також вимогам правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації, за наявності яких експлуатація транспортних засобів забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text пп. 14 п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]);
* виявлення під час надання адміністративних послуг територіальним органом з надання сервісних послуг МВС невідповідності конструкції, технічного стану транспортного засобу, його обладнання вимогам, встановленим до такого транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF#Text п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]).

== Відповідальність ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ст. 37 Закону України «Про дорожній рух»] забороняється експлуатація транспортних засобів що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його.

Згідно з положенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 31.3 Правил дорожнього руху], забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 3 ст. 121 Кодекс України про адміністративні правопорушення] керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, повторне протягом року вчинення вищезазначеного правопорушення тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988795 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/483/17] (службовий автомобіль не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку і тому не підлягає обов'язковому технічному контролю).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988791 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 126/1030/17] ( категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто даним автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями є вантажним. Віднесення автомобіля з кузовом, що є фургоном, за своїм типом до вантажного транспортного засобу, обумовлює необхідність проведення обов`язкового технічного контролю такого автомобіля).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Підстави та порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії

2020-12-17T17:05:21Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»] (далі – Постанова)

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 р. N 39/283/90/5 «Про затвердження Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями»] (далі – Порядок)

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 02 травня 2018 року № 604 «Про затвердження форм Заяви про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі та Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії»]

== Загальні положення ==
Надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію можна визначити як бюджетні кошти у вигляді житлової субсидії набуті особою без достатньої правової підстави.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 9 Постанови] призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється [https://www.msp.gov.ua/news/16213.html структурними підрозділами з питань соціального захисту населення].

Для [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|призначення житлової субсидії]] особа подає за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення:
* заяву;
* декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18#Text формою], встановленою Мінсоцполітики;
* довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
* копію [[Реструктуризація заборгованості із квартирної плати, плати за житлово – комунальні послуги, послуги за спожитий газ та електроенергію|договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг]] (у разі наявності);
* [[Договір найму (оренди)|договір наймання (оренди) житла]] (у разі наявності).
Необхідно мати на увазі, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 49 Постанови]).

При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пунктом 90 Постанови] передбачено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, які можуть вплинути на розмір призначеної субсидії.

У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання подаються нові заява та декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 91 Постанови]).

== Підстави стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови] підставами стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії є випадки, передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top абзацах четвертому - сьомому пункту 119 Постанови], а саме:

♦ у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, подав фальшиві документи, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) на день призначення житлової субсидії;

♦ громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункті 90 Постанови], протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення, а саме про:
* зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств у складі яких є внутрішньо переміщені особи; у складі яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб; які орендують житлове приміщення для проживання і звертаються за житловою субсидією на оплату житлово-комунальних послуг.;
* зміни соціального статусу членів домогосподарства;
* зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
* зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміни переліку витрат на управління багатоквартирним будинком;
* зміни управителя, виконавця комунальних послуг, створення об’єднання;
* набуття права власності на транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п’яти років (крім мопеда і причепа). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]]. Наявність (відсутність) у власності зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов’язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу.
* купівлю або іншим законним способом набуття права власності особою із складу домогосподарства або членом сім’ї на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплати (одноразово) будь-якої послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень;
♦ під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) на день призначення житлової субсидії;

♦ якщо в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії фізична особа - підприємець (доходи якої під час призначення житлової субсидії були за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України відсутні; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або нею не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців)), не сплатить єдиний соціальний внесок чи сплатить його в розмірі, меншому, ніж мінімальний;

♦ якщо в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії особа, що працює за трудовим договором (доходи якої під час призначення житлової субсидії були за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України відсутні; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)), припинить дію трудового договору за ініціативою працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 38 і 39 Кодексу законів про працю України], крім випадку, коли строковий трудовий договір розірвано достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором), за угодою сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]), у зв’язку із закінченням строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]) або відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]);

♦ виявлення неправильних відомостей, виданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами-підприємцями (довідки про доходи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 1 Порядку]).

== Порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 56 Постанови]).

За наявності виявлених підстав''',''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови], на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається:

♦ громадянином:
* добровільно (орган соціального захисту населення повідомляє недобросовісного отримувача житлової субсидії про необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів);
* у судовому порядку (у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії. Питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію);
♦ управителем, об’єднанням, виконавцем комунальних послуг (якщо сума житлової субсидії надавалася не у грошовій формі, шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії);

♦ структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (утриманням суми надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків, у разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період).

♦ юридичною особою (фізичними особами - підприємцями), в разі надання нею неправильних відомостей в довідках про доходи, в результаті чого були надміру виплачені кошти за призначеними субсидіями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 4 Порядку]).

В разі виявлення помилки, допущеної працівником органу соціального захисту населення в розрахунку розміру призначеної субсидії орган соціального захисту населення повідомляє отримувача субсидії про розмір недоплачених чи переплачених коштів.

Суми субсидій надміру перерахованих внаслідок допущеної помилки повертаються на підставі заяви громадянина про добровільне повернення коштів в тих випадках, коли субсидія на наступний термін не призначається.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України] не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Якщо заявнику призначається житлова субсидія на наступний термін, суми субсидій, що були надміру перераховані внаслідок допущеної помилки розрахунку розміру раніше призначеної субсидії, враховуються при призначенні субсидії на новий термін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 3 Порядку]).

У разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 94 Постанови]).

== Оскарження стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text частини 2 статті 19 Конституції України], органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

У випадку стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за відсутності визначених законодавством підстав та/або з порушенням встановленого порядку, рішення, дії або бездіяльність структурного підрозділу з питань соціального захисту населення можуть бути оскаржені в суді в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85711888 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18] (законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії з недобросовісністю набувача, яку має довести позивач. Враховуючи відсутність умислу у відповідачки на навмисне подання інформації про більшу кількість зареєстрованих у квартирі осіб, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих відповідачем коштів у вигляді житлової субсидії).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86000005 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 592/7612/17] (повідомлення з вимогою про повернення надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії не є адміністративним актом суб`єкта владних повноважень, не має обов`язкового характеру і безпосередньо не породжує настання відповідальності або інших негативних наслідків для отримувача субсидії, а тому, оскарження такого повідомлення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88986731 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 206/3841/17] (стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повинно відбуватись лише на передбачених законодавством підставах).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86986923 Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 540/2242/19] (законодавством не передбачено припинення надання субсидії чи непризначення субсидії на наступний період у разі наявності надміру виплачених сум субсидій споживачеві, які утворились через помилку уповноваженого органу у разі відсутності зловживань з боку отримувача субсидії).
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Суди]]

Підстави та порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії

2020-12-17T17:03:16Z

Dmytro.piliuhin: Створена сторінка: == Нормативна база == [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] [https://zakon.r...

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»] (далі – Постанова)

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 р. N 39/283/90/5 «Про затвердження Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями»] (далі – Порядок)

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 02 травня 2018 року № 604 «Про затвердження форм Заяви про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі та Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії»]

== Загальні положення ==
Надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію можна визначити як бюджетні кошти у вигляді житлової субсидії набуті особою без достатньої правової підстави.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 9 Постанови] призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється [https://www.msp.gov.ua/news/16213.html структурними підрозділами з питань соціального захисту населення].

Для [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|призначення житлової субсидії]] особа подає за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення:
* заяву;
* декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18#Text формою], встановленою Мінсоцполітики;
* довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
* копію [[Реструктуризація заборгованості із квартирної плати, плати за житлово – комунальні послуги, послуги за спожитий газ та електроенергію|договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг]] (у разі наявності);
* [[Договір найму (оренди)|договір наймання (оренди) житла]] (у разі наявності).
Необхідно мати на увазі, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 49 Постанови]).

При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пунктом 90 Постанови] передбачено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, які можуть вплинути на розмір призначеної субсидії.

У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання подаються нові заява та декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 91 Постанови]).

== Підстави стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови] підставами стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії є випадки, передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top абзацах четвертому - сьомому пункту 119 Постанови], а саме:

♦ у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, подав фальшиві документи, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) на день призначення житлової субсидії;

♦ громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункті 90 Постанови], протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення, а саме про:
* зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств у складі яких є внутрішньо переміщені особи; у складі яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб; які орендують житлове приміщення для проживання і звертаються за житловою субсидією на оплату житлово-комунальних послуг.;
* зміни соціального статусу членів домогосподарства;
* зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
* зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміни переліку витрат на управління багатоквартирним будинком;
* зміни управителя, виконавця комунальних послуг, створення об’єднання;
* набуття права власності на транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п’яти років (крім мопеда і причепа); При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]]. Наявність (відсутність) у власності зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов’язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу.
* купівлю або іншим законним способом набуття права власності особою із складу домогосподарства або членом сім’ї на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплати (одноразово) будь-якої послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень;
♦ під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) на день призначення житлової субсидії;

♦ якщо в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії фізична особа - підприємець (доходи якої під час призначення житлової субсидії були за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України відсутні; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або нею не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців)), не сплатить єдиний соціальний внесок чи сплатить його в розмірі, меншому, ніж мінімальний;

♦ якщо в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії особа, що працює за трудовим договором (доходи якої під час призначення житлової субсидії були за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України відсутні; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)), припинить дію трудового договору за ініціативою працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 38 і 39 Кодексу законів про працю України], крім випадку, коли строковий трудовий договір розірвано достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором), за угодою сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]), у зв’язку із закінченням строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]) або відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]);

♦ виявлення неправильних відомостей, виданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами-підприємцями (довідки про доходи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 1 Порядку]).

== Порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 56 Постанови]).

За наявності виявлених підстав''',''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови], на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається:

♦ громадянином:
* добровільно (орган соціального захисту населення повідомляє недобросовісного отримувача житлової субсидії про необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів);
* у судовому порядку (у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії. Питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію);
♦ управителем, об’єднанням, виконавцем комунальних послуг (якщо сума житлової субсидії надавалася не у грошовій формі, шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії);

♦ структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (утриманням суми надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків, у разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період).

♦ юридичною особою (фізичними особами - підприємцями), в разі надання нею неправильних відомостей в довідках про доходи, в результаті чого були надміру виплачені кошти за призначеними субсидіями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 4 Порядку]).

В разі виявлення помилки, допущеної працівником органу соціального захисту населення в розрахунку розміру призначеної субсидії орган соціального захисту населення повідомляє отримувача субсидії про розмір недоплачених чи переплачених коштів.

Суми субсидій надміру перерахованих внаслідок допущеної помилки повертаються на підставі заяви громадянина про добровільне повернення коштів в тих випадках, коли субсидія на наступний термін не призначається.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України] не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Якщо заявнику призначається житлова субсидія на наступний термін, суми субсидій, що були надміру перераховані внаслідок допущеної помилки розрахунку розміру раніше призначеної субсидії, враховуються при призначенні субсидії на новий термін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 3 Порядку]).

У разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 94 Постанови]).

== Оскарження стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text частини 2 статті 19 Конституції України], органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

У випадку стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за відсутності визначених законодавством підстав та/або з порушенням встановленого порядку, рішення, дії або бездіяльність структурного підрозділу з питань соціального захисту населення можуть бути оскаржені в суді в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85711888 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18] (законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії з недобросовісністю набувача, яку має довести позивач. Враховуючи відсутність умислу у відповідачки на навмисне подання інформації про більшу кількість зареєстрованих у квартирі осіб, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих відповідачем коштів у вигляді житлової субсидії).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86000005 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 592/7612/17] (повідомлення з вимогою про повернення надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії не є адміністративним актом суб`єкта владних повноважень, не має обов`язкового характеру і безпосередньо не породжує настання відповідальності або інших негативних наслідків для отримувача субсидії, а тому, оскарження такого повідомлення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88986731 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 206/3841/17] (стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повинно відбуватись лише на передбачених законодавством підставах).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86986923 Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 540/2242/19] (законодавством не передбачено припинення надання субсидії чи непризначення субсидії на наступний період у разі наявності надміру виплачених сум субсидій споживачеві, які утворились через помилку уповноваженого органу у разі відсутності зловживань з боку отримувача субсидії).
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Суди]]

Кримінальна відповідальність за вимагання

2020-12-10T14:27:13Z

Dmytro.piliuhin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]

== Загальна інформація ==
Статтею 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] вимаганням полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

== Склад злочину ==
=== Об’єкт злочину ===
Об’єктами суспільних відносин, які охороняються статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 189 КК України] є:
* основним - право власності, тобто право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України]);
* додатковими - безпека життя та здоров’я, особистої недоторканності, честі та гідності потерпілих.
Вимагання вчиняється з приводу отримання винною особою на свою користь:
* майна, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери, тощо;
* права на майно – документ, який передбачає можливість отримати у власність майно ([[договір дарування]], заповіт, страховий поліс, [[договір позики]] тощо);
* дій майнового характеру, внаслідок вчинення яких отримується певна майнова вигода (наприклад, вимога підвищити заробітну плату, виконання в інтересах винного певної роботи тощо).

=== Об'єктивна сторона злочину ===
Вимагання виражається у незаконній вимозі передачі:
* чужого майна;
* права на чуже майно;
* вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.
При цьому, вимога повинна бути поєднана з погрозою:
* насильства (наприклад, нанесення тілесних ушкоджень, [[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|вбивства]] тощо) щодо потерпілого чи його близьких родичів;
* обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб (наприклад, обмеження у здійсненні підприємницької діяльності, отриманні дозволів, документів, позбавлення посади тощо);
* пошкодження чи знищення майна потерпілого чи його близьких родичів або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною (наприклад, спалити приватний будинок, службовий транспортний засіб тощо);
* розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких із будь-яких міркувань є для них небажаним. До таких відомостей, зокрема, можуть належати дані про інтимні сторони життя, захворювання, аморальні вчинки, злочинну діяльність тощо. Погроза розголосити вказані відомості означає можливість повідомити про них будь-яким способом хоча б одній особі, якій вони не були відомі, тоді як потерпілі особи бажали зберегти їх у таємниці.
Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідома для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Така погроза може стосуватись як потерпілого, так і його близьких родичів і завжди містить у собі вимогу майнового характеру щодо передачі майна, права на майно, дій майнового характеру в майбутньому (через день, місяць тощо) (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуальний кодекс України] близькими родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Вимагання є закінченим злочином з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб’єктивна сторони вимагання полягає у прямому умислі, тобто, винна особа висловлюючи погрозу бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована, усвідомлює, що посягає на чуже майно чи права на майно або спонукає до вчинення будь-яких дій майнового характеру, передбачає, що потерпілому буде завдано матеріальну шкоду і розраховує на настання такого наслідку.

Винна особа діє з корисливих мотивів, маючи за мету протиправне одержання матеріальних благ за рахунок потерпілого.

=== Суб’єкт злочину ===
Суб'єктом вимагання є фізична, осудна особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення вимагання.

== Кваліфікуючі ознаки вимагання ==
• Вимагання, вчинене повторно (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Повторність вимагання відповідно до примітки 1 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] має місце, коли вимагання вчинене після вимагання, або коли воно вчинене після злочинів, передбачених статтями [[Крадіжка|185]], [[Грабіж|186]], 187, [[Шахрайство|190]]–[[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|191]], 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Для повторності вимагання не має значення, чи була особа засуджена за попередній злочин. Повторність вимагання виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин була погашена або знята (частина четверта статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Вчинення вимагання за попередньою змовою групою осіб матиме місце, коли вимагання спільно вчинили дві або більше особи, які заздалегідь, до початку вимагання, домовилися про спільне його вчинення (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Відповідно до частини 3 статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Також до службових осіб прирівнюються фізичні особи – підприємці у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому в здійсненні підприємницької діяльності.

• Вимагання, вчинене з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

У потерпілого повинно скластися враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то погроза вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень буде реалізована.

• Вимагання, вчинене з пошкодженням чи знищенням майна (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи (частина третя статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), поєднане із заподіянням [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

У вищезазначених випадках вимоги винної особи підкріплюються безпосереднім заподіянням шкоди потерпілому, зазначені дії слугують залякуванням та підтвердженням реальності виконання погрози винної особи в майбутньому у разі невиконання вимоги винної особи.

Знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, яке за наявності до того підстав додатково кваліфікується за частиною другою статті [[Умисне знищення або пошкодження майна|194]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо (п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

• Вимагання, що завдало значної шкоди потерпілому (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]). Значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (примітка 2 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, що завдало майнової шкоди у великих розмірах (частина третя статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), тобто, на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 3 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), тобто, на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 4 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

'''Зверніть увагу!''' Сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Підпунктом 169.1.1 статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. З 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2102 грн, тобто сума одного неоподатковуваного мінімуму у 2020 році складає 1051 грн.

• Вимагання, вчинене організованою групою (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]) має місце у разі, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення вимагання та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

== Санкція (покарання) ==
# Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
# Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
# Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.
# Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

== Відмінність вимагання від суміжних злочинів ==
=== Відмінність вимагання від грабежу та розбою ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] при розмежуванні вимагання і [[Грабіж|грабежу]] чи розбою слід виходити з того, що при грабежі та розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання.

=== Відмінність вимагання від протидії законній господарській діяльності та примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] при розмежуванні вимагання і злочину, передбаченого статтею 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ([[протидія законній господарській діяльності]]), чи злочину, передбаченого статтею 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань), треба виходити з того, що при вимаганні винна особа керується корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру.

Якщо винна особа, застосовуючи відповідні погрози чи насильство, таким умислом не керується, а має на меті примусити потерпілого припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, вчинене потрібно розглядати як протидію законній господарській діяльності.

Застосування погроз чи насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов'язання належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов'язання. Предметом такого зобов'язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості тощо.

Вимога виконати (не виконати) зобов'язання, що виникло на підставах, не передбачених чинним законодавством, або неіснуюче зобов'язання, або зобов'язання з невизначеним предметом, а так само використання факту існуючого зобов'язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення дій майнового характеру є вимаганням.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84975941 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 760/19858/16-к] (дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання. Висловлена обвинуваченим погроза застосування насильства об`єктивно не могла бути реалізована негайно (оскільки потерпіла знаходилася у відокремленому приміщенні), у зв`язку з чим з огляду на об`єктивні обставини, за яких ця погроза була висловлена, вона об`єктивно могла сприйматися потерпілою тільки як така, що може бути реалізована в майбутньому (а не негайно), скажімо, після того, як вона вийде з приміщення каси чи вокзалу, або щодо її малолітньої дитини, яка знаходиться вдома, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК України).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81422806# Вирок Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2019 року у справі № 628/797/17] (особу визнано винною у скоєнні вимагання за ч. 2 ст. 189 КК України, вчиненого шляхом вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, розголошення відомостей, які потерпілий та його близькі родичі бажають зберегти у таємниці, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанції вирок залишено без змін).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91762378# Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24 вересня 2020 року у справі № 725/2070/20] (дії особи кваліфіковано за ч. 3 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для здоров`я особи, вчинене повторно, рішенням суду апеляційної інстанції вирок залишено без змін).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91510048# Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2020 року у справі № 645/1789/19] (дії особи, крім іншого, кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод потерпілого, а також розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, вирок не оскаржувався).

== Дивись також ==
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Крадіжка]]
* [[Грабіж]]
* [[Шахрайство]]
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Злочини]]

Кримінальна відповідальність за вимагання

2020-12-09T17:26:54Z

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]

== Загальна інформація ==
Статтею 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] вимаганням полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

== Склад злочину ==

=== Об’єкт злочину ===
Об’єктами суспільних відносин, які охороняються статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 189 КК України] є:
* основним - право власності, тобто право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України]);
* додатковими - безпека життя та здоров’я, особистої недоторканності, честі та гідності потерпілих.
Вимагання вчиняється з приводу отримання винною особою на свою користь:
* майна, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери, тощо;
* права на майно – документ, який передбачає можливість отримати у власність майно ([[договір дарування]], заповіт, страховий поліс, [[договір позики]] тощо);
* дій майнового характеру, внаслідок вчинення яких отримується певна майнова вигода (наприклад, вимога підвищити заробітну плату, виконання в інтересах винного певної роботи тощо).

=== Об'єктивна сторона злочину ===
Вимагання виражається у незаконній вимозі передачі:
* чужого майна;
* права на чуже майно;
* вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.
При цьому, вимога повинна бути поєднана з погрозою:
* насильства (наприклад, нанесення тілесних ушкоджень, [[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|вбивства]] тощо) щодо потерпілого чи його близьких родичів;
* обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб (наприклад, обмеження у здійсненні підприємницької діяльності, отриманні дозволів, документів, позбавлення посади тощо);
* пошкодження чи знищення майна потерпілого чи його близьких родичів або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною (наприклад, спалити приватний будинок, службовий транспортний засіб тощо);
* розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких із будь-яких міркувань є для них небажаним. До таких відомостей, зокрема, можуть належати дані про інтимні сторони життя, захворювання, аморальні вчинки, злочинну діяльність тощо. Погроза розголосити вказані відомості означає можливість повідомити про них будь-яким способом хоча б одній особі, якій вони не були відомі, тоді як потерпілі особи бажали зберегти їх у таємниці.
Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідома для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Така погроза може стосуватись як потерпілого, так і його близьких родичів і завжди містить у собі вимогу майнового характеру щодо передачі майна, права на майно, дій майнового характеру в майбутньому (через день, місяць тощо) (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуальний кодекс України] близькими родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Вимагання є закінченим злочином з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб’єктивна сторони вимагання полягає у прямому умислі, тобто, винна особа висловлюючи погрозу бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована, усвідомлює, що посягає на чуже майно чи права на майно або спонукає до вчинення будь-яких дій майнового характеру, передбачає, що потерпілому буде завдано матеріальну шкоду і розраховує на настання такого наслідку.

Винна особа діє з корисливих мотивів, маючи за мету протиправне одержання матеріальних благ за рахунок потерпілого.

=== Суб’єкт злочину ===
Суб'єктом вимагання є фізична, осудна особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення вимагання.

== Кваліфікуючі ознаки вимагання ==
• Вимагання, вчинене повторно (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Повторність вимагання відповідно до примітки 1 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] має місце, коли вимагання вчинене після вимагання, або коли воно вчинене після злочинів, передбачених статтями [[Крадіжка|185]], [[Грабіж|186]], 187, [[Шахрайство|190]]–[[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|191]], 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Для повторності вимагання не має значення, чи була особа засуджена за попередній злочин. Повторність вимагання виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин була погашена або знята (частина четверта статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Вчинення вимагання за попередньою змовою групою осіб матиме місце, коли вимагання спільно вчинили дві або більше особи, які заздалегідь, до початку вимагання, домовилися про спільне його вчинення (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Відповідно до частини 3 статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Також до службових осіб прирівнюються фізичні особи – підприємці у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому в здійсненні підприємницької діяльності.

• Вимагання, вчинене з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

У потерпілого повинно скластися враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то погроза вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень буде реалізована.

• Вимагання, вчинене з пошкодженням чи знищенням майна (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи (частина третя статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), поєднане із заподіянням [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

У вищезазначених випадках вимоги винної особи підкріплюються безпосереднім заподіянням шкоди потерпілому, зазначені дії слугують залякуванням та підтвердженням реальності виконання погрози винної особи в майбутньому у разі невиконання вимоги винної особи.

Знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, яке за наявності до того підстав додатково кваліфікується за частиною другою статті [[Умисне знищення або пошкодження майна|194]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо (п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

• Вимагання, що завдало значної шкоди потерпілому (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]). Значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (примітка 2 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, що завдало майнової шкоди у великих розмірах (частина третя статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), тобто, на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 3 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), тобто, на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 4 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

'''Зверніть увагу!''' Сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Підпунктом 169.1.1 статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. З 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2102 грн, тобто сума одного неоподатковуваного мінімуму у 2020 році складає 1051 грн.

• Вимагання, вчинене організованою групою (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]) має місце у разі, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення вимагання та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

== Санкція (покарання) ==
# Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
# Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
# Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.
# Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

== Відмінність вимагання від суміжних злочинів ==

=== Відмінність вимагання від грабежу та розбою ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] при розмежуванні вимагання і [[Грабіж|грабежу]] чи розбою слід виходити з того, що при грабежі та розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання.

=== Відмінність вимагання від протидії законній господарській діяльності та примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] при розмежуванні вимагання і злочину, передбаченого статтею 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ([[протидія законній господарській діяльності]]), чи злочину, передбаченого статтею 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань), треба виходити з того, що при вимаганні винна особа керується корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру.

Якщо винна особа, застосовуючи відповідні погрози чи насильство, таким умислом не керується, а має на меті примусити потерпілого припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, вчинене потрібно розглядати як протидію законній господарській діяльності.

Застосування погроз чи насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов'язання належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов'язання. Предметом такого зобов'язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості тощо.

Вимога виконати (не виконати) зобов'язання, що виникло на підставах, не передбачених чинним законодавством, або неіснуюче зобов'язання, або зобов'язання з невизначеним предметом, а так само використання факту існуючого зобов'язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення дій майнового характеру є вимаганням.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/84975941 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 760/19858/16-к] (дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання. Висловлена обвинуваченим погроза застосування насильства об`єктивно не могла бути реалізована негайно (оскільки потерпіла знаходилася у відокремленому приміщенні), у зв`язку з чим з огляду на об`єктивні обставини, за яких ця погроза була висловлена, вона об`єктивно могла сприйматися потерпілою тільки як така, що може бути реалізована в майбутньому (а не негайно), скажімо, після того, як вона вийде з приміщення каси чи вокзалу, або щодо її малолітньої дитини, яка знаходиться вдома, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК України).

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/81422806# Вирок Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2019 року у справі № 628/797/17] (особу визнано винною у скоєнні вимагання за ч. 2 ст. 189 КК України, вчиненого шляхом вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, розголошення відомостей, які потерпілий та його близькі родичі бажають зберегти у таємниці, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанції вирок залишено без змін).

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91762378# Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24 вересня 2020 року у справі № 725/2070/20] (дії особи кваліфіковано за ч. 3 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для здоров`я особи, вчинене повторно, рішенням суду апеляційної інстанції вирок залишено без змін).

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91510048# Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2020 року у справі № 645/1789/19] (дії особи, крім іншого, кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод потерпілого, а також розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, вирок не оскаржувався).

== Дивись також ==
[[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]

[[Крадіжка]]

[[Грабіж]]

[[Шахрайство]]

[[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]

Проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу

2020-09-29T13:29:47Z

Dmytro.piliuhin: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні пр...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України “Про дорожній рух”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України “Про автомобільний транспорт”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу” (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі – Правила дорожнього руху)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Наказ Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03#Text Наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»]

== Що таке обов'язковий технічний контроль транспортного засобу? ==
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 3 ст. 35 Закону України “Про дорожній рух”]).

Перевірка технічного стану транспортного засобу полягає у визначенні відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Наказом Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text пп. 11 п. 2 Порядку]).

За результатами перевірки технічного стану транспортних засобів встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text абз. 1 п. 1 Порядку]).

== Обов’язковість проходження технічного контролю ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text статтею 29 Закону України «Про дорожній рух»] до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text статті 33 Закону України «Про дорожній рух»] технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку.

Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Статтею 35 Закону України “Про дорожній рух”] та пунктами 1, 3 визначаються транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю та періодичність його проходження, а також визначають транспортні засоби, які звільнені від проходження обов’язкового технічного контролю.

=== Транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю ===
Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]).

=== Транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»] обов'язковому технічному контролю не підлягають:
* легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
* легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
* технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"].
'''Важливо!''' Транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text пп. 15 п. 2 Порядку]).

==== Як визначити тип автомобіля: легковий чи вантажний? ====
Вантажним автомобілем згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»] є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Легковим є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text ч.ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт»] при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль - мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Тип транспортного засобу (легковий або вантажний) зазначається в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт), полісі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

'''!!! Звертаємо Вашу увагу,''' що категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто, по допустиму масу автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль може бути призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями бути вантажним ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988791 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 126/1030/17]).

==== Що таке технічні засоби для агропромислового комплексу? ====
Технічні засоби для агропромислового комплексу - машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу. До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"], що беруть участь у русі на вулично-дорожній мережі загального користування під час переїзду до/з місця виконання робіт у встановленому законодавством порядку, перелік видів яких ведеться і постійно оновлюється в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"]).

Відомчу реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (Держпродспоживслужба) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text абз. 10 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»]).

Таким чином, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми, які зареєстровані в територіальних органах Держпродспоживслужби України, не підлягають обов'язковому технічному контролю.

=== Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 7 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»] періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
* для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
* для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
* для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
'''Важливо!''' Визначення поняття «строк експлуатації» наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03#Text Наказі Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»], відповідно до якої строк експлуатації - період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
{| class="wikitable"
|+Обов'язковість та періодичність проходження обов'язкового технічного контролю
| colspan="2" |Тип транспортного засобу (ТЗ)
|Строк експлуатації ТЗ
| colspan="3" |Використання ТЗ для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку
|Використання ТЗ для перевезення пасажирів або вантажів без мети отримання прибутку
|Використання ТЗ для перевезення небезпечних вантажів
|-
| colspan="2" |Мопед, мотоцикл
| colspan="5" |Не потребує
|
|-
| colspan="2" rowspan="2" |Легковий
|до 2 років
|Не потребує
| colspan="2" rowspan="2" |таксі - 1 раз в рік
| rowspan="2" |не потребує
| rowspan="11" |2 раза в рік
|-
|більше 2 років
|1 раз в 2 роки
|-
| rowspan="3" |Вантажний
| rowspan="2" |вантажопідйомністю до 3,5 т
|до 2 років
| colspan="4" |не потребує
|-
|більше 2 років
| colspan="4" |1 раз в 2 роки
|-
|вантажопідйомністю більше 3,5 т
| colspan="5" |1 раз в рік
|-
| colspan="2" |Автобус
| colspan="5" |2 рази в рік
|-
| colspan="2" rowspan="2" |Причіп до легкового ТЗ
|до 2 років
| colspan="2" |не потребує
| colspan="2" rowspan="2" |не потребує
|-
|більше 2 років
| colspan="2" |1 раз в 2 роки
|-
| rowspan="3" |Причіп до вантажного ТЗ
| rowspan="2" |Вантажний ТЗ вантажопідйомністю до 3,5 т
|до 2 років
| colspan="4" |не потребує
|-
|більше 2 років
| colspan="4" |1 раз в 2 роки
|-
|Вантажний ТЗ вантажопідйомністю більше 3,5 т
| colspan="5" |1 раз в рік
|-
| colspan="2" |Технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"];
| colspan="6" |Не потребує
|}

== Куди звертатись ==
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 5 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»]).

Особа має право вільного вибору виконавця проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу. Обмеження щодо вибору виконавця, зокрема залежно від місця реєстрації транспортного засобу, не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 4 Порядку]).

Ознайомитись з переліком суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю можна за [https://hsc.gov.ua/map-otk/ мапою Головного сервісного центру МВС].

== Як проводиться обов’язковий технічний контроль ==

=== Підготовчі дії до обов’язкового технічного контролю ===
Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.

Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою ідентифікації транспортного засобу, звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності . ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 12, 15 Порядку]).

=== Вартість обов’язкового технічного контролю ===
Вартість проведення обов’язкового технічного контролю визначається суб'єктом проведення обов'язкового технічного контролю та оприлюднюється шляхом розміщення на інформаційному стенді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 8 Порядку]).

=== Необхідні документи ===
Для проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу замовник подає виконавцю особисто або через уповноважену особу:
* паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі подання документів уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в цьому абзаці, пред’являє виконавцю документ, що підтверджує її повноваження);
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 11 Порядку]).

=== Контроль та фотофіксація процесу обов’язкового технічного контролю ===
Замовник має право спостерігати за процесом обов’язкового технічного контролю транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 14 Порядку]).

Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією:
* передньої та лівої або правої частини транспортного засобу;
* перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності);
* перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування;
* показника одометра.
Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов’язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).

Головний сервісний центр МВС та територіальні органи з надання сервісних послуг МВС забезпечують проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text п. 2 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”])

=== Час обов’язкового технічного контролю ===
Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:
* 30 (40) хвилин - для причепів (напівпричепів);
* 40 хвилин - для легкових автомобілів;
* 60 хвилин - для вантажних автомобілів;
* 65 хвилин - для автобусів.
Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткованням, оперативний час може бути змінено. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 17 Порядку]).

=== Результат обов’язкового технічного контролю ===
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ч. 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»]).

У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 18 Порядку]).

Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності під розписку.

Незареєстрована в установленому законодавством порядку зміна конструкції транспортного засобу вважається істотною невідповідністю.

Незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу.

Повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п.п. 20-21 Порядку]).

Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу може бути визнаний недійсним уповноваженою особою центру МВС у випадках визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”], а саме:
* видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11. 2012 р. № 710] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text пп. 1-13 п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]);
* отримання від органів державного нагляду (контролю), Національної поліції України інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений унаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, через що непридатний до експлуатації) або встановлення за результатами перевірки, проведеної з використанням спеціальних пристроїв (приладів), невідповідностей технічного стану транспортного засобу та його обладнання вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища, а також вимогам правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації, за наявності яких експлуатація транспортних засобів забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text пп. 14 п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]).
* виявлення під час надання адміністративних послуг територіальним органом з надання сервісних послуг МВС невідповідності конструкції, технічного стану транспортного засобу, його обладнання вимогам, встановленим до такого транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF#Text п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]).

== Відповідальність ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text ст. 37 Закону України «Про дорожній рух»] забороняється експлуатація транспортних засобів що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його.

Згідно з положенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 31.3 Правил дорожнього руху], забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 3 ст. 121 Кодекс України про адміністративні правопорушення] керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, повторне протягом року вчинення вищезазначеного правопорушення тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.

== Судова практика ==
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988795 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/483/17] (службовий автомобіль не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку і тому не підлягає обов'язковому технічному контролю).

[http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988791 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 126/1030/17] ( категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто даним автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями є вантажним. Віднесення автомобіля з кузовом, що є фургоном, за своїм типом до вантажного транспортного засобу, обумовлює необхідність проведення обов`язкового технічного контролю такого автомобіля).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]