https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Dermelova.Alina 2026-04-20T12:07:21Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8&diff=60956 2026-04-15T13:38:09Z

<p>Dermelova.Alina: /* Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов&#039;язків щодо виховання дітей */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]<br /> <br /> == Права батьків здобувачів освіти ==<br /> * захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти; <br /> * звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти; <br /> * обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти; <br /> * брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти; <br /> * завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини; <br /> * брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану; <br /> * отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності; <br /> * подавати керівнику закладу освіти (у разі вчинення жорстокого поводження з дитиною керівником закладу освіти - засновнику закладу освіти та/або уповноваженому ним органу (особі) усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною, а також стосовно інших учасників освітнього процесу, вимагати невідкладного (протягом однієї доби з моменту надходження) реагування на такі випадки.<br /> <br /> == Обов’язки батьків здобувачів освіти == <br /> * виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;<br /> * сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;<br /> * поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;<br /> * дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;<br /> * формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;<br /> * настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;<br /> * формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;<br /> * виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;<br /> * дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).<br /> <br /> == Роль держави == <br /> Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).<br /> <br /> == Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини == <br /> Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 частиною п’ятою статті 157 Сімейного Кодексу України].<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні, то порядок визначається органом опіки та піклування. У випадку, якщо батьки не підкоряються рішенню органу опіки, то кожен з батьків має право звернутися в суд для вирішення суперечки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 (стаття 157 Сімейного кодексу України)].<br /> <br /> == Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей == <br /> '''За невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1814 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП)], а саме:''' <br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> * Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - <br /> - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> * Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - <br /> - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> * Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП,] крім порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3197 частинами третьою або четвертою статті 173-4 КУпАП], <br /> - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> * Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, <br /> - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> &lt;br&gt;<br /> * Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> <br /> * Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - <br /> - тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі. <br /> &lt;br&gt;<br /> * Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, <br /> - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br /> <br /> == Освіта осіб з особливими освітніми потребами ==<br /> Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку. <br /> &lt;br&gt;Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості. <br /> &lt;br&gt;Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну. <br /> &lt;br&gt;Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема тими, що спричинені порушенням розвитку та інвалідністю, у закладах дошкільної, позашкільної та середньої освіти здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку. <br /> &lt;br&gt;Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. <br /> Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінету Міністрів України].<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC&diff=60954 2026-04-15T13:34:05Z

<p>Dermelova.Alina: /* Огляд транспортного засобу поліцейським */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2223 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України &quot;Про Національну поліцію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06.11.2015  № 1376 &quot;Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції&quot;].<br /> == Підстави зупинення транспортного засобу поліцейським ==<br /> За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n282 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію»] поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:<br /> * якщо водій порушив Правила дорожнього руху;<br /> *якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;<br /> *якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;<br /> *якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;<br /> *якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;<br /> *якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;<br /> *якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;<br /> *якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;<br /> *порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;<br /> *якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;<br /> *якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених;<br /> *якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;<br /> *якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.<br /> Однак, слід зауважити, що '''поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.'''<br /> <br /> Під час зупинки транспортного засобу поліцейським можуть здійснюватись поверхнева перевірка і огляд транспортного засобу. Зазначені поліцейські заходи мають певні особливості.<br /> == Поверхнева перевірка транспортного засобу поліцейським ==<br /> Поверхнева перевірка, як превентивний поліцейський захід, є здійсненням візуального огляду транспортного засобу особи, яка не підозрюється у вчиненні адміністративного/кримінального правопорушення, проте існують підстави для такої перевірки.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n271 Статтею 34 Закону України &quot;Про Національну поліцію&quot;] визначено, що поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку транспортного засобу у таких випадках:<br /> # якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;<br /> # якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;<br /> # якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.<br /> Поверхнева перевірка транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону. Під час поверхневої перевірки транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст транспортного засобу.<br /> <br /> При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2223 статті 237 Кримінального процесуального кодексу України]<br /> <br /> Отже, поверхнева перевірка транспортного засобу може здійснюватися за відсутності вчинення адміністративного правопорушення. Законом не передбачено наявність свідків при проведенні поверхневої перевірки.<br /> == Огляд транспортного засобу поліцейським ==<br /> '''Огляд транспортного засобу''' – застосовується до особи, як захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.<br /> <br /> При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також поліцейські, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.<br /> <br /> Як визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n4282 статтею 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення], огляд транспортного засобу може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Національної поліції, військовослужбовцями та працівниками Державної прикордонної служби України.<br /> <br /> Підставами проведення такого огляду є:<br /> * якщо водій або власник авто вчинили адміністративне правопорушення;<br /> * якщо автомобіль містить ознаки, що свідчать про вчинення правопорушення;<br /> * якщо наявне конкретне орієнтування (стосується автомобілів, чиї номерні знаки були зафіксовані при скоєнні адміністративного правопорушення).<br /> Огляд транспортних засобів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках транспортний засіб може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).<br /> <br /> Про огляд транспортного засобу складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.<br /> <br /> '''Зверніть увагу!''' Водій повинен знати, що '''огляд транспортного засобу не може проводитися з метою вирішення питання про можливе його затримання.''' Водій може бути затриманий лише на підставах, які виникли до проведення огляду. Огляд транспортного засобу може бути проведений лише в разі вчинення адміністративного правопорушення та складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.<br /> <br /> Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#n54 пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015  р. № 1376,] зазначено, що про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол, у якому зазначаються:<br /> * дата, час, місце його складення;<br /> * посадова особа органу поліції, яка його склала (повністю, без скорочень);<br /> * прізвища, імена та по батькові, місця проживання двох понятих (повністю, без скорочень);<br /> * прізвище, ім’я, та по батькові (повністю, без скорочень), місце проживання особи, яку оглядають та у якої оглядають речі, цінності, документи, що є знаряддям або об’єктом правопорушення;<br /> * індивідуальні ознаки речей, цінностей, документів;<br /> * місця та обставини виявлення.<br /> Протокол особистого огляду та огляду речей підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.<br /> <br /> Про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи в протоколі про адміністративне затримання, де зазначаються:<br /> * прізвища, імена та по батькові, місця проживання двох понятих;<br /> * перелік речей, що оглядаються, та предметів одягу, що є на особі на час її затримання;<br /> * відомості щодо наявності або відсутності у затриманої особи тілесних ушкоджень. Якщо виявлено тілесні ушкодження, потрібно зазначити, на яких саме частинах тіла вони є та їх характер (синці, подряпини, різані рани, тощо).<br /> При надходженні від затриманої особи під час проведення особистого огляду, огляду речей скарг чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис із зазначенням їх суті.<br /> [[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_(%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97)_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%B1%D1%81%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97&diff=60563 2026-03-16T07:54:51Z

<p>Dermelova.Alina: /* Порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»] (далі – Постанова)<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 р. № 39/283/90/5 «Про затвердження Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями»] (далі – Порядок)<br /> == Загальні положення ==<br /> Надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію можна визначити як бюджетні кошти у вигляді житлової субсидії набуті особою без достатньої правової підстави. <br /> <br /> У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 9 Постанови] Призначення житлових субсидій здійснюється: <br /> <br /> - до 30 листопада 2022 р. включно - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення);<br /> <br /> - починаючи з 1 грудня 2022 р. - органами Пенсійного фонду України.<br /> <br /> Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснює Нацсоцслужба та її територіальні органи.<br /> <br /> Заяви про призначення та надання житлової субсидії з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:<br /> <br /> - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення - до 30 листопада 2022 р. включно в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія);<br /> <br /> - органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 грудня 2022 р., у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).<br /> <br /> Сформована та підписана електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заява разом із декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, (далі - декларація) передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики та Пенсійного фонду України до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення/органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи).<br /> <br /> Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.<br /> <br /> Для [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|призначення житлової субсидії]] громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом подає за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення:<br /> * заяву;<br /> * декларацію; <br /> * довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;<br /> * копію [[Реструктуризація заборгованості із квартирної плати, плати за житлово – комунальні послуги, послуги за спожитий газ та електроенергію|договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг]] (у разі наявності);<br /> * [[Договір найму (оренди)|договір наймання (оренди) житла]] (у разі наявності);<br /> * інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби).<br /> Необхідно мати на увазі, що громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 49 Постанови]).<br /> <br /> При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пунктом 90 Постанови] передбачено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган (до 30 листопада 2022 р. включно - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, з 1 грудня 2022 р. - орган Пенсійного фонду України) про виникнення обставин, зокрема щодо:<br /> <br /> - зміни складу зареєстрованих/задекларованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;<br /> <br /> - зміни соціального статусу членів домогосподарства;<br /> <br /> - зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;<br /> <br /> - зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;<br /> <br /> - зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;<br /> <br /> - настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;<br /> <br /> - отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);<br /> <br /> - про перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім’ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів;<br /> <br /> - настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.<br /> <br /> Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.<br /> <br /> У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб; складу сім’ї члена домогосподарства; переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; отримання особою або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання), подаються нові заява та декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 91 Постанови]).<br /> == Підстави стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови] підставами стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії є випадки, передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top абзацах четвертому - сьомому пункту 119 Постанови], а саме: <br /> <br /> ♦ у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, подав фальшиві документи, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) на день призначення житлової субсидії;<br /> <br /> ♦ громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункті 90 Постанови], &lt;u&gt;протягом 30 календарних днів&lt;/u&gt; з дня їх виникнення, а саме про: <br /> * зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;<br /> * зміни соціального статусу членів домогосподарства;<br /> * зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;<br /> * зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;<br /> * зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності: транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло менше п’яти років (крім мопеда і причепа); більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа). При цьому &lt;u&gt;не враховуються&lt;/u&gt; транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]]. Наявність (відсутність) у власності зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації.<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень: купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики;<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505. Інформація про наявність (відсутність) у власності зазначених осіб житлових приміщень зазначається у декларації;<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 50 тис. гривень;<br /> * отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);<br /> * настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.<br /> ♦ під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;<br /> <br /> ♦ Якщо під час проведення автоматичного розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон у випадку, зазначеному в абзаці десятому підпункту 3 пункту 14 цього Положення, до структурного підрозділу з питань соціального захисту надійде інформація про несплату особою (або за неї) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи сплату його в розмірі, меншому ніж мінімальний, за будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання раніше призначеної житлової субсидії.<br /> <br /> ♦ якщо в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії &lt;u&gt;особа, що працює за трудовим договором&lt;/u&gt; (доходи якої під час призначення житлової субсидії були за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України відсутні; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)), &lt;u&gt;припинить дію трудового договору за ініціативою працівника&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 38 і 39 Кодексу законів про працю України], крім випадку, коли строковий трудовий договір розірвано достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором), &lt;u&gt;за угодою сторін&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]), &lt;u&gt;у зв’язку із закінченням строку&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]) або &lt;u&gt;відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]) (зазначена умова діяла до 1 травня 2021 року, при цьому може бути підставою стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за минулі періоди);<br /> <br /> ♦ виявлення неправильних відомостей, виданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами-підприємцями (довідки про доходи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 1 Порядку]).<br /> == Порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==<br /> Уповноважені органи мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 56 Постанови]).<br /> <br /> За наявності виявлених підстав''',''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови], на вимогу кошти надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертаються громадянами на рахунок Пенсійного фонду України.<br /> <br /> У разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5683 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України] не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.<br /> <br /> При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.<br /> <br /> Якщо заявнику призначається житлова субсидія на наступний термін, суми субсидій, що були надміру перераховані внаслідок допущеної помилки розрахунку розміру раніше призначеної субсидії, враховуються при призначенні субсидії на новий термін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 3 Порядку]).<br /> <br /> У разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 94 Постанови]).<br /> <br /> == Оскарження стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4223 частини 2 статті 19 Конституції України], органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.<br /> <br /> У випадку стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за відсутності визначених законодавством підстав та/або з порушенням встановленого порядку, рішення, дії або бездіяльність структурного підрозділу з питань соціального захисту населення можуть бути оскаржені в суді в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]].<br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85711888 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18] (законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії з недобросовісністю набувача, яку має довести позивач. Враховуючи відсутність умислу у відповідачки на навмисне подання інформації про більшу кількість зареєстрованих у квартирі осіб, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих відповідачем коштів у вигляді житлової субсидії).<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86000005 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 592/7612/17] (повідомлення з вимогою про повернення надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії не є адміністративним актом суб`єкта владних повноважень, не має обов`язкового характеру і безпосередньо не породжує настання відповідальності або інших негативних наслідків для отримувача субсидії, а тому, оскарження такого повідомлення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства).<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88986731 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 206/3841/17] (стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повинно відбуватись лише на передбачених законодавством підставах).<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86986923 Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 540/2242/19] (законодавством не передбачено припинення надання субсидії чи не призначення субсидії на наступний період у разі наявності надміру виплачених сум субсидій споживачеві, які утворились через помилку уповноваженого органу у разі відсутності зловживань з боку отримувача субсидії).<br /> [[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Суди]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_(%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97)_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%B1%D1%81%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97&diff=60561 2026-03-16T07:50:28Z

<p>Dermelova.Alina: /* Нормативна база */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»] (далі – Постанова)<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 р. № 39/283/90/5 «Про затвердження Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями»] (далі – Порядок)<br /> == Загальні положення ==<br /> Надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію можна визначити як бюджетні кошти у вигляді житлової субсидії набуті особою без достатньої правової підстави. <br /> <br /> У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 9 Постанови] Призначення житлових субсидій здійснюється: <br /> <br /> - до 30 листопада 2022 р. включно - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення);<br /> <br /> - починаючи з 1 грудня 2022 р. - органами Пенсійного фонду України.<br /> <br /> Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснює Нацсоцслужба та її територіальні органи.<br /> <br /> Заяви про призначення та надання житлової субсидії з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:<br /> <br /> - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення - до 30 листопада 2022 р. включно в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія);<br /> <br /> - органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 грудня 2022 р., у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).<br /> <br /> Сформована та підписана електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заява разом із декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, (далі - декларація) передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики та Пенсійного фонду України до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення/органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи).<br /> <br /> Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.<br /> <br /> Для [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|призначення житлової субсидії]] громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом подає за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення:<br /> * заяву;<br /> * декларацію; <br /> * довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;<br /> * копію [[Реструктуризація заборгованості із квартирної плати, плати за житлово – комунальні послуги, послуги за спожитий газ та електроенергію|договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг]] (у разі наявності);<br /> * [[Договір найму (оренди)|договір наймання (оренди) житла]] (у разі наявності);<br /> * інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби).<br /> Необхідно мати на увазі, що громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 49 Постанови]).<br /> <br /> При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пунктом 90 Постанови] передбачено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган (до 30 листопада 2022 р. включно - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, з 1 грудня 2022 р. - орган Пенсійного фонду України) про виникнення обставин, зокрема щодо:<br /> <br /> - зміни складу зареєстрованих/задекларованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;<br /> <br /> - зміни соціального статусу членів домогосподарства;<br /> <br /> - зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;<br /> <br /> - зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;<br /> <br /> - зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;<br /> <br /> - настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;<br /> <br /> - отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);<br /> <br /> - про перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім’ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів;<br /> <br /> - настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.<br /> <br /> Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.<br /> <br /> У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб; складу сім’ї члена домогосподарства; переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; отримання особою або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання), подаються нові заява та декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 91 Постанови]).<br /> == Підстави стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови] підставами стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії є випадки, передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top абзацах четвертому - сьомому пункту 119 Постанови], а саме: <br /> <br /> ♦ у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, подав фальшиві документи, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) на день призначення житлової субсидії;<br /> <br /> ♦ громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункті 90 Постанови], &lt;u&gt;протягом 30 календарних днів&lt;/u&gt; з дня їх виникнення, а саме про: <br /> * зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;<br /> * зміни соціального статусу членів домогосподарства;<br /> * зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;<br /> * зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;<br /> * зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності: транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло менше п’яти років (крім мопеда і причепа); більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа). При цьому &lt;u&gt;не враховуються&lt;/u&gt; транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]]. Наявність (відсутність) у власності зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації.<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень: купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики;<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505. Інформація про наявність (відсутність) у власності зазначених осіб житлових приміщень зазначається у декларації;<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;<br /> * будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 50 тис. гривень;<br /> * отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);<br /> * настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.<br /> ♦ під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;<br /> <br /> ♦ Якщо під час проведення автоматичного розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон у випадку, зазначеному в абзаці десятому підпункту 3 пункту 14 цього Положення, до структурного підрозділу з питань соціального захисту надійде інформація про несплату особою (або за неї) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи сплату його в розмірі, меншому ніж мінімальний, за будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання раніше призначеної житлової субсидії.<br /> <br /> ♦ якщо в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії &lt;u&gt;особа, що працює за трудовим договором&lt;/u&gt; (доходи якої під час призначення житлової субсидії були за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України відсутні; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)), &lt;u&gt;припинить дію трудового договору за ініціативою працівника&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 38 і 39 Кодексу законів про працю України], крім випадку, коли строковий трудовий договір розірвано достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором), &lt;u&gt;за угодою сторін&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]), &lt;u&gt;у зв’язку із закінченням строку&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]) або &lt;u&gt;відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України]) (зазначена умова діяла до 1 травня 2021 року, при цьому може бути підставою стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за минулі періоди);<br /> <br /> ♦ виявлення неправильних відомостей, виданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами-підприємцями (довідки про доходи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 1 Порядку]).<br /> == Порядок стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==<br /> Уповноважені органи мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 56 Постанови]).<br /> <br /> За наявності виявлених підстав''',''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункту 125 Постанови], на вимогу кошти надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертаються громадянами на рахунок Пенсійного фонду України.<br /> <br /> У разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України] не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.<br /> <br /> При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.<br /> <br /> Якщо заявнику призначається житлова субсидія на наступний термін, суми субсидій, що були надміру перераховані внаслідок допущеної помилки розрахунку розміру раніше призначеної субсидії, враховуються при призначенні субсидії на новий термін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-97#Text пункт 3 Порядку]).<br /> <br /> У разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#top пункт 94 Постанови]).<br /> <br /> == Оскарження стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text частини 2 статті 19 Конституції України], органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.<br /> <br /> У випадку стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за відсутності визначених законодавством підстав та/або з порушенням встановленого порядку, рішення, дії або бездіяльність структурного підрозділу з питань соціального захисту населення можуть бути оскаржені в суді в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]].<br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85711888 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18] (законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії з недобросовісністю набувача, яку має довести позивач. Враховуючи відсутність умислу у відповідачки на навмисне подання інформації про більшу кількість зареєстрованих у квартирі осіб, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих відповідачем коштів у вигляді житлової субсидії).<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86000005 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 592/7612/17] (повідомлення з вимогою про повернення надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії не є адміністративним актом суб`єкта владних повноважень, не має обов`язкового характеру і безпосередньо не породжує настання відповідальності або інших негативних наслідків для отримувача субсидії, а тому, оскарження такого повідомлення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства).<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88986731 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 206/3841/17] (стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повинно відбуватись лише на передбачених законодавством підставах).<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86986923 Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 540/2242/19] (законодавством не передбачено припинення надання субсидії чи не призначення субсидії на наступний період у разі наявності надміру виплачених сум субсидій споживачеві, які утворились через помилку уповноваженого органу у разі відсутності зловживань з боку отримувача субсидії).<br /> [[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Суди]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83&diff=60509 2026-03-11T13:56:24Z

<p>Dermelova.Alina: /* Що таке обов&#039;язковий технічний контроль транспортного засобу? */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України “Про дорожній рух”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України “Про автомобільний транспорт”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу” (далі – Порядок)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 &quot;Про Правила дорожнього руху&quot; (далі – Правила дорожнього руху)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Наказ Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03#Text Наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»]<br /> == Що таке обов'язковий технічний контроль транспортного засобу? ==<br /> Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n427 ч. 3 ст. 35 Закону України “Про дорожній рух”]).<br /> <br /> Перевірка технічного стану транспортного засобу полягає у визначенні відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Порядком][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text від 30 січня 2012 р. № 137] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text пп. 11 п. 2 Порядку]).<br /> <br /> За результатами перевірки технічного стану транспортних засобів встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text абз. 1 п. 1 Порядку]).<br /> == Обов’язковість проходження технічного контролю ==<br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n354 статтею 29 Закону України «Про дорожній рух»] до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n385 статті 33 Закону України «Про дорожній рух»] технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку.<br /> <br /> Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n427 Статтею 35 Закону України “Про дорожній рух”] та пунктами 1, 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Порядку][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text від 30 січня 2012 р. № 137]визначаються транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю та періодичність його проходження, а також визначають транспортні засоби, які звільнені від проходження обов’язкового технічного контролю.<br /> <br /> ==== ''Транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю'' ====<br /> Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n427 ч. 1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]).<br /> <br /> ==== ''Транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю'' ====<br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n427 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»] обов'язковому технічному контролю не підлягають:<br /> * легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;<br /> * легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;<br /> * технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Законом України &quot;Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України&quot;].<br /> '''Важливо!''' Обов'язковий технічний контроль не проводиться для транспортних засобів, що використовуються з метою отримання прибутку - транспортні засоби, що експлуатуються юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text пп. 15 п. 2 Порядку]).<br /> ==== Як визначити тип автомобіля: легковий чи вантажний? ====<br /> Вантажним автомобілем згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»] є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.<br /> <br /> Легковим є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n287 ч.ч. 3, 4 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт»] при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль - мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).<br /> <br /> При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).<br /> <br /> Тип транспортного засобу (легковий або вантажний) зазначається в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт), полісі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.<br /> <br /> '''!!! Звертаємо Вашу увагу,''' що категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто, по допустиму масу автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль може бути призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями бути вантажним ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988791 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 126/1030/17]).<br /> ==== Що таке технічні засоби для агропромислового комплексу? ====<br /> Технічні засоби для агропромислового комплексу - машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу. До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України &quot;Про дорожній рух&quot;], що беруть участь у русі на вулично-дорожній мережі загального користування під час переїзду до/з місця виконання робіт у встановленому законодавством порядку, перелік видів яких ведеться і постійно оновлюється в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#n9 п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України &quot;Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України&quot;]).<br /> <br /> Відомчу реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (Держпродспоживслужба) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n388 абз. 13 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»]). <br /> <br /> Таким чином, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми, які зареєстровані в територіальних органах Держпродспоживслужби України, не підлягають обов'язковому технічному контролю.<br /> <br /> === Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю ===<br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n427 ч. 7 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»] періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:<br /> * для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;<br /> * для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;<br /> * для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.<br /> '''Важливо!''' Визначення поняття «строк експлуатації» наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03#Text Наказі Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»], відповідно до якої строк експлуатації - період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+Обов'язковість та періодичність проходження обов'язкового технічного контролю<br /> | colspan=&quot;2&quot; |Тип транспортного засобу (ТЗ)<br /> |Строк експлуатації ТЗ<br /> | colspan=&quot;3&quot; |Використання ТЗ для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку<br /> |Використання ТЗ для перевезення пасажирів або вантажів без мети отримання прибутку<br /> |Використання ТЗ для перевезення небезпечних вантажів<br /> |-<br /> | colspan=&quot;2&quot; |Мопед, мотоцикл<br /> | colspan=&quot;5&quot; |Не потребує<br /> |<br /> |-<br /> | colspan=&quot;2&quot; rowspan=&quot;2&quot; |Легковий<br /> |до 2 років<br /> |Не потребує<br /> | colspan=&quot;2&quot; rowspan=&quot;2&quot; |таксі - 1 раз в рік<br /> | rowspan=&quot;2&quot; |не потребує<br /> | rowspan=&quot;11&quot; |2 раза в рік<br /> |-<br /> |більше 2 років<br /> |1 раз в 2 роки<br /> |-<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Вантажний<br /> | rowspan=&quot;2&quot; |вантажопідйомністю до 3,5 т<br /> |до 2 років<br /> | colspan=&quot;4&quot; |не потребує<br /> |-<br /> |більше 2 років<br /> | colspan=&quot;4&quot; |1 раз в 2 роки<br /> |-<br /> |вантажопідйомністю більше 3,5 т<br /> | colspan=&quot;5&quot; |1 раз в рік<br /> |-<br /> | colspan=&quot;2&quot; |Автобус<br /> | colspan=&quot;5&quot; |2 рази в рік<br /> |-<br /> | colspan=&quot;2&quot; rowspan=&quot;2&quot; |Причіп до легкового ТЗ<br /> |до 2 років<br /> | colspan=&quot;2&quot; |не потребує<br /> | colspan=&quot;2&quot; rowspan=&quot;2&quot; |не потребує<br /> |-<br /> |більше 2 років<br /> | colspan=&quot;2&quot; |1 раз в 2 роки<br /> |-<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Причіп до вантажного ТЗ<br /> | rowspan=&quot;2&quot; |Вантажний ТЗ вантажопідйомністю до 3,5 т<br /> |до 2 років<br /> | colspan=&quot;4&quot; |не потребує<br /> |-<br /> |більше 2 років<br /> | colspan=&quot;4&quot; |1 раз в 2 роки<br /> |-<br /> |Вантажний ТЗ вантажопідйомністю більше 3,5 т<br /> | colspan=&quot;5&quot; |1 раз в рік<br /> |-<br /> | colspan=&quot;2&quot; |Технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16#Text Законом України &quot;Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України&quot;];<br /> | colspan=&quot;6&quot; |Не потребує<br /> |}<br /> == Куди звертатись ==<br /> Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n427 ч. 5 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»]). <br /> <br /> Особа має право вільного вибору виконавця проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу. Обмеження щодо вибору виконавця, зокрема залежно від місця реєстрації транспортного засобу, не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 4 Порядку]).<br /> <br /> Ознайомитись з переліком суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю можна за [https://hsc.gov.ua/map-otk/ мапою Головного сервісного центру МВС]. <br /> == Як проводиться обов’язковий технічний контроль ==<br /> === ''Підготовчі дії до обов’язкового технічного контролю'' ===<br /> Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.<br /> <br /> Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою ідентифікації транспортного засобу, звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності . ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 12, 15 Порядку]).<br /> === ''Вартість обов’язкового технічного контролю'' ===<br /> Вартість проведення обов’язкового технічного контролю визначається суб'єктом проведення обов'язкового технічного контролю та оприлюднюється шляхом розміщення на інформаційному стенді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 8 Порядку]).<br /> === ''Необхідні документи'' ===<br /> Для проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу замовник подає виконавцю особисто або через уповноважену особу:<br /> * паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі подання документів уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в цьому абзаці, пред’являє виконавцю документ, що підтверджує її повноваження);<br /> * свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 11 Порядку]).<br /> === ''Контроль та фотофіксація процесу обов’язкового технічного контролю'' ===<br /> Замовник має право спостерігати за процесом обов’язкового технічного контролю транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 14 Порядку]). <br /> <br /> Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією:<br /> * передньої та лівої або правої частини транспортного засобу;<br /> * перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності);<br /> * перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування;<br /> * показника одометра.<br /> Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов’язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).<br /> <br /> Головний сервісний центр МВС та територіальні органи з надання сервісних послуг МВС забезпечують проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text п. 2 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]).<br /> === Час обов’язкового технічного контролю ===<br /> Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:<br /> * 30 (40) хвилин - для причепів (напівпричепів);<br /> * 40 хвилин - для легкових автомобілів;<br /> * 60 хвилин - для вантажних автомобілів;<br /> * 65 хвилин - для автобусів.<br /> Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткованням, оперативний час може бути змінено. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 17 Порядку]).<br /> === Результат обов’язкового технічного контролю ===<br /> На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n427 ч. 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»]).<br /> <br /> У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п. 18 Порядку]).<br /> <br /> Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності під розписку.<br /> <br /> Незареєстрована в установленому законодавством порядку зміна конструкції транспортного засобу вважається істотною невідповідністю.<br /> <br /> Незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу.<br /> <br /> Повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text п.п. 20-21 Порядку]).<br /> <br /> Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу може бути визнаний недійсним уповноваженою особою центру МВС у випадках визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”], а саме:<br /> * видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#Text Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11. 2012 р. № 710] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text пп. 1-13 п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]);<br /> * отримання від органів державного нагляду (контролю), Національної поліції України інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений унаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, через що непридатний до експлуатації) або встановлення за результатами перевірки, проведеної з використанням спеціальних пристроїв (приладів), невідповідностей технічного стану транспортного засобу та його обладнання вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища, а також вимогам правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації, за наявності яких експлуатація транспортних засобів забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20#Text пп. 14 п. 7 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]);<br /> * виявлення під час надання адміністративних послуг територіальним органом з надання сервісних послуг МВС невідповідності конструкції, технічного стану транспортного засобу, його обладнання вимогам, встановленим до такого транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF#Text п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]).<br /> == Відповідальність ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n458 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух»] забороняється експлуатація транспортних засобів що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його.<br /> <br /> Згідно з положенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 31.3 Правил дорожнього руху], забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n898 ч. 3 ст. 121 Кодекс України про адміністративні правопорушення] керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).<br /> <br /> При цьому, повторне протягом року вчинення вищезазначеного правопорушення тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.<br /> == Судова практика ==<br /> * [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988795 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/483/17] (службовий автомобіль не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку і тому не підлягає обов'язковому технічному контролю).<br /> * [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84988791 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 126/1030/17] ( категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто даним автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями є вантажним. Віднесення автомобіля з кузовом, що є фургоном, за своїм типом до вантажного транспортного засобу, обумовлює необхідність проведення обов`язкового технічного контролю такого автомобіля).<br /> [[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B8_%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%96%D0%B2&diff=59820 2026-01-15T11:36:11Z

<p>Dermelova.Alina: /* Порядок застосування компенсації */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Наказ Державної авіаційної служби України від 26 листопада 2018 року №1239 &quot;Про затвердження Авіаційних правил України &quot;Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу&quot;] <br /> == Порядок застосування компенсації ==<br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] посідає центральне місце у регулюванні відносин перевезення, тому всі норми, які містяться в інших законодавчих і нормативних актах, зокрема, норми і [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряного кодексу України] мають йому відповідати, за винятком тих випадків, коли Цивільним кодексом передбачено можливість врегулювання перевізних відносин законом по-іншому.<br /> <br /> Авіаперевізник у своїх правилах повинен встановити та довести до відома пасажирів порядок виплати компенсації і надання допомоги пасажирам у разі відмови від прийняття на борт або скасування польоту чи затримки вильоту, зниження класу обслуговування пасажира, повернення плати за ненадану послугу з повітряного перевезення, розмір та спосіб виплати компенсації і обслуговування пасажирів, яким відмовлено у прийнятті на борт. Зазначені правила повинні відповідати вимогам та правилам, установленим міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, законодавству України, в тому числі авіаційним правилам України. При цьому розмір виплати компенсації та надання допомоги пасажирам мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n946 пункт 6 статті 100 Повітряного кодексу України]).&lt;br /&gt;<br /> Права пасажира на компенсацію та порядок виплати у разі відмови у перевезенні, скасуванні чи тривалої затримки авіарейсів закріплені в розділі ХІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n984 Повітряного кодексу України.]<br /> <br /> Положення цього розділу застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами авіаперевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення, чи забронював рейс, який затримано/перенесено авіаперевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс незалежно від причин затримки/перенесення. &lt;br /&gt;<br /> Положення цього розділу не застосовуються до пасажирів, які подорожують безплатно або за зменшеною вартістю, яка безпосередньо або опосередковано не доступна іншим пасажирам, однак ці положення застосовуються до пасажирів, яким видано квитки згідно з програмою авіаперевізника для пасажирів, які часто літають (програмою лояльності).&lt;br /&gt;<br /> Якщо авіаперевізник виплачує компенсацію або надає послуги, передбачені цим розділом, жодне положення цього розділу не може тлумачитися як таке, що обмежує право перевізника вимагати компенсації у порядку регресу від будь-якої особи, включаючи третіх осіб, зокрема за вимогами про відшкодування туристичним оператором або іншою особою, з якою перевізник уклав договір. Відповідно жодне положення цього розділу не може тлумачитися як таке, що обмежує право туристичного оператора або третіх осіб, інших, ніж пасажир, з якими перевізник уклав договір, вимагати відшкодування або компенсації від перевізника згідно із законодавством.&lt;br /&gt;<br /> Згідно з пунктом 7 розділу XV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#Text Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затверджених наказом Державної авіаційної служби № 1126 від 14.08.2020], рейс уважається виконаним, у разі передачі його виконання іншому авіаперевізнику, який забезпечує перевезення усіх пасажирів переданого рейсу спеціально організованим рейсом.<br /> <br /> Зміна аеродрому вильоту або прильоту у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці не може вважатися скасуванням рейсу.<br /> <br /> Крім випадків скасування рейсу авіаперевізником, рейс уважається скасованим, у разі затримки при відправленні понад 48 годин.<br /> == Компенсація у разі відмови у перевезенні ==<br /> Згідно з ст. 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n990 Повітряного кодексу України] у разі якщо авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов'язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду. &lt;br /&gt;<br /> Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов'язаний запропонувати пасажиру на вибір: &lt;br /&gt;<br /> # відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;<br /> # зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.&lt;br /&gt;<br /> Перевезення пасажира з аеропорту, де сталася відмова у перевезенні, до аеропорту, з якого починається запропонований перевізником альтернативний маршрут, та від аеропорту альтернативної посадки до аеропорту, куди пасажир мав прибути рейсом, на який йому відмовлено у перевезенні, здійснюється за рахунок перевізника.&lt;br /&gt;<br /> Якщо пасажирів, які б виявили бажання відмовитися від подорожі цим рейсом, не виявлено або їх кількість є недостатньою, перевізник має право відмовити пасажиру у перевезенні проти його волі.&lt;br /&gt;<br /> Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах:&lt;br /&gt;'''250 євро''' - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;<br /> <br /> '''400 євро''' - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;<br /> <br /> '''600 євро''' - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.&lt;br /&gt;<br /> Під час визначення відстані за основу береться останній пункт, у якому відмова від перевезення або невиконання рейсу, який було раніше заплановано та на який заброньовано принаймні одне місце, створить затримку прибуття пасажирів у запланований час.&lt;br /&gt;<br /> Перевізник має право зменшити розмір компенсації на 50 відсотків, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого:&lt;br /&gt;'''''на дві години''''' - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;<br /> <br /> '''''на три години''''' - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;<br /> <br /> '''''на чотири години''''' - для рейсів, не зазначених у абзацах другому та третьому цієї частини.&lt;br /&gt;<br /> Відстань, зазначена в цій частині цієї статті, вимірюється за методом ортодромічної відстані маршруту.&lt;br /&gt;<br /> Виплата компенсації не звільняє перевізника від обов'язку запропонувати пасажиру на вибір послуги та відшкодування витрат.&lt;br /&gt;<br /> == Компенсація пасажирам у разі скасування авіарейсу ==<br /> У відповідності до ст. 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n1008 Повітряного кодексу України]<br /> Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу: &lt;br /&gt;<br /> * щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення;<br /> * у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття;<br /> * менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.&lt;br /&gt;<br /> Авіаперевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу. У разі необхідності забезпечення своєчасної пересадки трансферних пасажирів на стикувальні рейси перевізник за першої можливості повинен запропонувати їм альтернативні маршрути перевезення.&lt;br /&gt;<br /> Перевізник не зобов'язаний виплачувати компенсацію, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.&lt;br /&gt;<br /> Доведення факту інформування пасажира про правила та умови перевезення, порядок бронювання місць на рейсах, тарифи, такси (збори), про розклад та строки виконання рейсу покладається на авіаперевізника, його агента з продажу, туристичного оператора та інших уповноважених організацій за місцем укладання договору повітряного перевезення.&lt;br /&gt;<br /> У разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безплатно запропоновано та забезпечено:&lt;br /&gt;<br /> * харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;<br /> * місця в готелі у разі, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування відправлення більший, ніж передбачалося;<br /> * наземний трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт;<br /> * два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.&lt;br /&gt;<br /> Авіаперевізник зобов'язаний приділяти особливу увагу потребам пасажирів з обмеженими фізичними можливостями (особам з інвалідністю), та осіб, які їх супроводжують, а також потребам дітей без супроводу дорослих.<br /> <br /> Пасажирам з обмеженими фізичними можливостями (особам з інвалідністю) має надаватися безплатна особлива допомога, яка гарантує отримання цією категорією пасажирів послуг, передбачених для всіх пасажирів. Така допомога включає надання інформації та вказівок у формі, зрозумілій пасажирам з функціональними порушеннями органів відчуттів та сприймання.<br /> <br /> З метою полегшення пересування осіб з інвалідністю та осіб похилого віку між повітряним судном та аеровокзалом після прибуття і під час вильоту в разі потреби забезпечується надання підйомних систем або інших пристроїв за відсутності телескопічних пасажирських трапів, вживаються заходи для того, щоб пасажири, які мають вади слуху та зору, мали можливість отримувати інформацію про рейси.<br /> <br /> У разі відмови у перевезенні, скасування або затримки рейсу незалежно від тривалості пасажири з обмеженими фізичними можливостями (особи з інвалідністю) та особи, що їх супроводжують, а також діти без супроводу відповідно до розділу XIII цього Кодексу мають право на допомогу в першу чергу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n971 стаття 102 Повітряного кодексу України]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Компенсація пасажиру у разі затримки рейсу ==<br /> Авіаперевізник повинен надати пасажирам сприяння, передбачене пунктами 1 і 4 частини п'ятої статті 105 цього Кодексу, у разі затримки рейсу:&lt;br /&gt;'''до двох годин''' - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;<br /> <br /> '''до трьох годин''' - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;<br /> <br /> '''на чотири години і більше від запланованого часу відправлення''' - для інших рейсів.&lt;br /&gt;<br /> Якщо виконання затриманого рейсу відкладається на день, наступний за днем його виконання, передбаченим розкладом і зазначеним у квитку, перевізник повинен надати пасажирам номери у готелі, харчування та забезпечити трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт.&lt;br /&gt;<br /> Якщо затримка рейсу перевищує п'ять годин, пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n990 Повітряного кодексу України].&lt;br /&gt;<br /> == Компенсація пасажирам за зміну класу обслуговування ==<br /> Авіаперевізник не має права вимагати будь-якої додаткової плати, якщо він розміщує пасажира у класі, вищому за зазначений у квитку.&lt;br&gt;<br /> Якщо авіаперевізник розміщує пасажира у класі, нижчому за зазначений у квитку, то він впродовж семи днів повинен відшкодувати пасажиру:<br /> * 30% тарифу - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;<br /> * 50% тарифу - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;<br /> * 75% тарифу - для інших рейсів.<br /> Компенсація за розміщення пасажира у класі, нижчому за той, що зазначений у його квитку, розраховується за сегмент, у якому здійснено пониження у класі обслуговування, методом прорейтового розподілу.<br /> [[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA&diff=59228 2025-12-03T08:48:08Z

<p>Dermelova.Alina: /* Визначення термінів */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 Земельний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України &quot;Про оренду землі&quot;]<br /> == Визначення термінів ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n11 Статтею 1 Закон України «Про оренду землі]» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n86 статті 13 Закону України «Про оренду землі]» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.<br /> == Форма договору оренди землі ==<br /> Договір оренди землі, як зазначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n88 статті 14 Закону України «Про оренду землі]», укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br /> == Способи переукладення договору оренди землі ==<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:<br /> <br /> Укладення, виконання, зміна, '''поновлення''' і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] &quot;Перехідні положення&quot; Земельного кодексу України&quot;.<br /> |}<br /> Так,'' вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін'' відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування та приватної власності.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі]» у разі закінчення строку дії договору оренди землі передбачає два способи переукладення такого договору:<br /> # Поновлення договору оренди землі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n344 стаття 32&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; Закону України «Про оренду землі]», ст. 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 Земельного кодексу України]);<br /> # Укладення договору оренди землі на новий строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n234 стаття 33 Закон України «Про оренду землі]»).<br /> Наведені способи переукладення договору оренди землі мають певні відмінності, а саме:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''Укладення договору оренди землі на новий строк (ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»])'''<br /> |'''Поновлення договору оренди землі (ст. 32&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»], ст. 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 Земельного кодексу України])'''<br /> |-<br /> |&lt;nowiki&gt;- орендар, має належно виконувати обов’язки за умовами договору;&lt;/nowiki&gt;<br /> - тільки у разі належного виконання обов’язків за умовами договору орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк;<br /> <br /> - орендар зобов’язаний повідомити  орендодавця про бажання укладення договору оренди землі на новий строк у строк, встановлений договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі;<br /> <br /> - до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору оренди;<br /> <br /> - умови договору можуть бути змінені за згодою сторін;<br /> <br /> - у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється;<br /> <br /> - укладається новий договір оренди;<br /> <br /> - право оренди підлягає державній реєстрації.<br /> |&lt;nowiki&gt;- умова щодо поновлення договору має бути передбачена договором оренди землі.&lt;/nowiki&gt;<br /> - договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах;<br /> <br /> - поновлення договору не вимагає вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення;<br /> <br /> - вчинення будь-яких дій сторонами договору для його поновлення не вимагається;<br /> <br /> - умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою;<br /> <br /> - поновлення договору оренди землі відбувається за умови не надання однієї із сторін заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору;<br /> <br /> - відмова від поновлення договору здійснюється не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, шляхом подання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідної заяви;<br /> <br /> - новий договір не укладається, натомість продовжується державна реєстрація речового права на той самий строк.<br /> |}<br /> Отже, наведені способи переукладення договору оренди землі значно різняться.  <br /> <br /> Процедура укладення договору оренди землі на новий строк є дещо складнішою порівняно з процедурою поновлення договору оренди землі. Однак на поновлення договору оренди землі є певні обмеження: визначення умови щодо поновлення договору у договорі оренди землі та заборона щодо поновлення договору земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності орендатора.<br /> [[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=59224 2025-12-03T08:14:14Z

<p>Dermelova.Alina: /* Вступ */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України &quot;Про виконавче провадження&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 &quot;Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень&quot;] <br /> == Вступ ==<br /> На практиці бувають ситуації, коли на підставі рішення суду про [[Порядок припинення стягнення аліментів на дитину|стягнення аліментів]], відкрите [[Виконання судових рішень у цивільних справах|виконавче провадження]], а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже, виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами? <br /> <br /> Враховуючи наведене, доцільно зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 частиною 3 статті 194 Сімейного кодексу України], передбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 статті 187 Сімейного кодексу України], погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. З огляду на зміст наведеної норми права, можна зробити висновок, що отримувач аліментів має звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з аліментів на утримання дитини.<br /> <br /> Однак, наведений спосіб стягнення заборгованості за аліментами не є вірним, оскільки у даному випадку стягненню за рішенням суду підлягає розмір заборгованості, що утворився внаслідок відрахування аліментів на дитину за добровільною ініціативою платника або одержувача аліментів. Для стягнення ж заборгованості, яка утворилась на підставі рішення суду необхідно приймати до уваги вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] та «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5].<br /> == Порядок стягнення заборгованості ==<br /> Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 пункту 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n3007 пунктом 9 розділу ХVI «Інструкції з організації примусового виконання рішень»], затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n3007 пункту 10 розділу ХVI Інструкції,] у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.<br /> <br /> Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».]<br /> <br /> Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України.]<br /> <br /> Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:<br /> # надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.<br /> # подання заяви стягувачем або боржником.<br /> # надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи.<br /> # надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби.<br /> # закінчення виконавчого провадження.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.<br /> == Заходи впливу на осіб, що мають заборгованість з аліментів ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 Частиною 2 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено, що за наявності '''заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника.''' Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.<br /> <br /> За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 9 статті 71 Закону України &quot;Про виконавче провадження&quot;], '''державний виконавець виносить вмотивовані постанови''':<br /> # про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br /> # про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br /> # про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю,''' пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br /> # про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.<br /> <br /> Слід зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Text Законом України &quot;Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану&quot; тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''зупиняється дія постанов державних виконавців''' про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною''' мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії'''. ''']<br /> <br /> Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за 6 місяців''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк '''від 120 до 240 годин'''. Повторне протягом року вчинення правопорушення тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк '''від 240 до 360 годин'''. <br /> <br /> Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»,] '''за наявності заборгованості зі сплати аліментів''', сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за один рік,''' виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 20 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів. <br /> <br /> За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''два роки''', виконавець виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 30 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.<br /> <br /> За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три роки''', виконавець виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 50 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.<br /> <br /> У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.<br /> == Висновок ==<br /> Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду. Заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»], а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.<br /> == Див. також ==<br /> * [[Звернення стягнення на доходи боржника]]<br /> * [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]<br /> * [[Стягнення аліментів за минулий час]]<br /> * [[Заборгованість спадкодавця зі сплати аліментів, наявна на час смерті]]<br /> * [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=58661 2025-11-10T10:54:01Z

<p>Dermelova.Alina: /* Види кіберзлочинів */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_575#o1 Конвенція про кіберзлочинність] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19 Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 831 «Про утворення територіального органу Національної поліції»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2019-п Загальні вимоги до кіберзахисту об'єктів критичної інфраструктури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 518]<br /> == Визначення терміну &quot;Кіберполіція&quot; ==<br /> '''Кіберполіція''' (Департамент кіберполіції Національної поліції України) - міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність. Спеціалізується на попередженні, виявленні, припиненні та розкритті кримінальних правопорушень, механізмів підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), телекомунікаційних та комп'ютерних інтернет-мереж і систем.<br /> == Завдання кіберполіції ==<br /> Основними завданнями Кіберполіції є:<br /> # реалізація державної політики у сфері протидії кіберзлочинності;<br /> # завчасне інформування населення про появу новітніх кіберзлочинів;<br /> # впровадження програмних засобів для систематизації та аналізу інформації про кіберінциденти, кіберзагрози та кіберзлочини;<br /> # реагування на запити закордонних партнерів, що надходитимуть каналами Національної цілодобової мережі контактних пунктів;<br /> # участь у підвищенні кваліфікації працівників поліції щодо застосування комп'ютерних технологій у протидії злочинності;<br /> # участь у міжнародних операціях та співпраця в режимі реального часу. Забезпечення діяльності мережі контактних пунктів між 90 країнами світу;<br /> # протидія кіберзлочинам.<br /> == Вимоги до кіберполіцейського ==<br /> ''Вимоги для кандидатів на посади інспекторів кіберполіції:''<br /> * прагнення до якісних змін;<br /> * громадянство України;<br /> * вік від 21 року;<br /> * відсутність судимості;<br /> * юридична освіта (бажано);<br /> * знання чинного законодавства України у сфері правоохоронної діяльності;<br /> * володіння основами комп'ютерної грамотності на рівні досвідченого користувача;<br /> * мінімальні навички комп'ютерно-технічних досліджень;<br /> * володіння українською та англійською мовами;<br /> * аналітичні здібності;<br /> * достатній рівень фізичної підготовки.<br /> ''Вимоги для кандидатів на посади спеціальних агентів інформаційних технологій:''<br /> * прагнення до якісних змін;<br /> * громадянство України;<br /> * вік від 21 року;<br /> * відсутність судимості;<br /> * технічна освіта (бажано);<br /> * розуміння принципів мережевої безпеки;<br /> * навички у сфері обчислювальної техніки та програмування (досвід програмування на мовах високого та низького рівня і реверс-інжинірингу шкідливого програмного забезпечення);<br /> * схильність до аналізу слідів залишених у ході атак експлоїтів та шкідливого забезпечення;<br /> * володіння українською та англійською (або німецькою) мовами.<br /> == Види кіберзлочинів ==<br /> ''Відповідно до Конвенції про кіберзлочинність:''<br /> * правопорушення проти конфіденційності, цілісності та доступності комп'ютерних даних і систем;<br /> * правопорушення, пов’язані з комп’ютерами;<br /> * правопорушення, пов’язані зі змістом;<br /> * правопорушення, пов’язані з порушенням авторських та суміжних прав.<br /> ''Види кіберзлочинів відповідно до ККУ:''<br /> <br /> '''Злочини, що вчиняються за допомогою комп’ютерних технологій:'''<br /> * порушення авторського права і суміжних прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 ст. 176 КК України]);<br /> * шахрайство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ч. 3 ст. 190 КК України]);<br /> * незаконні дії з документами на переказ, платіж. картками, банк. рахунками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1346 ст. 200 КК України]);<br /> * незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1543 ст. 231 КК України]);<br /> * ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2076 ст. 301 КК України]).<br /> &lt;br&gt;'''Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та мереж:'''<br /> * несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2493 ст. 361 КК України]);<br /> * створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2500 ст. 361-1 КК України]);<br /> * несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2506 ст. 361-2 КК України]);<br /> * несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2514 ст.362 КК України]);<br /> * порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2523 ст. 363 КК України]);<br /> * перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2527 ст. 363-1 КК України]).<br /> == Різновиди кіберзлочинів ==<br /> ''У сфері використання платіжних систем:''<br /> * '''скімінг (шимінг)''' — незаконне копіювання вмісту треків магнітної смуги (чипів) банківських карток;<br /> * '''кеш-трапінг''' — викрадення готівки з банкомату шляхом встановлення на шатер банкомату спеціальної утримуючої накладки;<br /> * '''кардінг''' — незаконні фінансові операції з використанням платіжної картки або її реквізитів, що не ініційовані або не підтверджені її держателем;<br /> * несанкціоноване списання коштів з банківських рахунків за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування.<br /> ''У сфері електронної комерції та господарської діяльності:''<br /> * '''фішинг''' — виманювання у користувачів Інтернету їх логінів та паролів до електронних гаманців, сервісів онлайн аукціонів, переказування або обміну валюти, тощо;<br /> * '''онлайн-шахрайство''' — заволодіння коштами громадян через інтернет-аукціони, інтернет-магазини, сайти та телекомунікаційні засоби зв'язку.<br /> ''У сфері інформаційної безпеки:''<br /> * '''соціальна інженерія''' — технологія управління людьми в Інтернет просторі;<br /> * '''шкідливе програмне забезпечення''' (англ. malware) — створення та розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення;<br /> * '''протиправний контент''' — контент, який пропагує екстремізм, тероризм, наркоманію, порнографію, культ жорстокості і насильства;<br /> * '''рефайлінг''' — незаконна підміна телефонного трафіку.<br /> ''У сфері інтелектуальної власності:''<br /> * '''піратство''' — незаконне розповсюдження інтелектуальної власності в Інтернеті;<br /> * '''кардшарінг''' — надання незаконного доступу до перегляду супутникового та кабельного TV.<br /> == Суб’єкти забезпечення кібербезпеки ==<br /> Координація діяльності у сфері кібербезпеки як складової національної безпеки України здійснюється Президентом України через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України.<br /> <br /> Суб’єктами, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи із забезпечення кібербезпеки, є:<br /> &lt;br&gt; 1) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;<br /> &lt;br&gt; 2) місцеві державні адміністрації;<br /> &lt;br&gt; 3) органи місцевого самоврядування;<br /> &lt;br&gt; 4) правоохоронні, розвідувальні і контррозвідувальні органи, суб’єкти оперативно-розшукової діяльності;<br /> &lt;br&gt; 5) Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до закону;<br /> &lt;br&gt; 6) Національний банк України;<br /> &lt;br&gt; 7) підприємства, установи та організації, віднесені до об’єктів критичної інфраструктури;<br /> &lt;br&gt; 8) суб’єкти господарювання, громадяни України та об’єднання громадян, інші особи, які провадять діяльність та/або надають послуги, пов’язані з національними інформаційними ресурсами, інформаційними електронними послугами, здійсненням електронних правочинів, електронними комунікаціями, захистом інформації та кіберзахистом. <br /> <br /> Суб’єкти забезпечення кібербезпеки у межах своєї компетенції:<br /> &lt;br&gt; 1) здійснюють заходи щодо запобігання використанню кіберпростору у воєнних, розвідувально-підривних, терористичних та інших протиправних і злочинних цілях;<br /> &lt;br&gt; 2) здійснюють виявлення і реагування на кіберінциденти та кібератаки, усунення їх наслідків;<br /> &lt;br&gt; 3) здійснюють інформаційний обмін щодо реалізованих та потенційних кіберзагроз;<br /> &lt;br&gt; 4) розробляють і реалізують запобіжні, організаційні, освітні та інші заходи у сфері кібербезпеки, кібероборони та кіберзахисту;<br /> &lt;br&gt; 5) забезпечують проведення аудиту інформаційної безпеки, у тому числі на підпорядкованих об’єктах та об’єктах, що належать до сфери їх управління;<br /> &lt;br&gt; 6) здійснюють інші заходи із забезпечення розвитку та безпеки кіберпростору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#n62 стаття 5 Закону україни &quot;Про основні засади забезпечення кібербезпеки України&quot;]).<br /> == Контакти кіберполіції ==<br /> Вся контактна інформація про Департамент кіберполіції Національної поліції України можна знайти на офіційному сайті установи в розділі &quot;'''[https://cyberpolice.gov.ua/contacts/ Контакти]'''&quot;<br /> &lt;br&gt; '''Юридична адреса''': вул. Бориспільська,19, м.Київ, 02093, Україна<br /> &lt;br&gt; '''Фактична адреса''': вул. Бориспільська,19, м.Київ, 02093, Україна<br /> == Електронне звернення ==<br /> Для отримання on-line допомоги та надання даних для оперативного реагування на кібер інциденти необхіно перейти [https://ticket.cyberpolice.gov.ua за посиланням] та заповнити відповідну форму електронного звернення, яке складається з 5 (п`яти) розділів:<br /> &lt;br&gt;'''1. Розділ''' '''Ознайомлення з ПАМ’ЯТКОЮ щодо ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.'''<br /> <br /> '''2. Розділ''' '''Обрання категорії звернення:'''<br /> * повідомлення про онлайн-правопорушення, (онлайн) шахрайство);<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення пов’язане з онлайн шахрайством на онлайн майданчиках (OLX, AUTORIA, RIA, PROM.UA та інші), інтернет-магазинах, фінансових ринках (Forex, Бінарні аукціони, фінансові піраміди), сайтів під виглядом проведення розіграшу цінних призів, тощо''<br /> * порушення авторьских прав;<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення у сфері авторського права (твори науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, тощо)''<br /> * розповсюдження порнографічного контенту;<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення пов’язаних з розповсюдженням матеріалівпорнографічного змісту (а також порнографії за участю неповнолітніх осіб)''<br /> * несанкціоноване втручання (ШПЗ, втручання в ЕОМ, несанкціонований доступ до облікових записів, ШПЗ, тощо);<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення повязане з несанкціонованим втручанням в роботу ЕОМ, несанкціонованим доступом до облікових записів, шкідливе програмне забезпечення (віруси блокувальники), блокування доступу до ресурсів (Dos/DDoS)''<br /> * по іншим питанням.<br /> '''3. Розділ''' '''Контактна інформація'''.<br /> <br /> В даному розділі зазначаються:<br /> * особисті данні про заявника (Прізвище, Ім'я, По-батькові, Дата народження, Данні паспорту (ID картки), Номер телефону, Електронна пошта);<br /> * адреса проживання (Регіон, Населений пункт, Індекс, Вулиця, Номер будинку, Номер квартири);<br /> * адреса реєстрації(Регіон, Населений пункт, Індекс, Вулиця, Номер будинку, Номер квартири).<br /> '''4. Розділ''' '''Дані про подію.'''&lt;br&gt;'''5. Розділ''' '''Відправлення електронного звернення.'''<br /> <br /> &lt;br&gt;'''''Електронні звернення опрацьовуються у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;].'''''<br /> == Корисні посилання ==<br /> * [https://cyberpolice.gov.ua Офіційний сайт кіберполіції] <br /> * [https://cert.gov.ua Офіційний сайт CERT-UA]<br /> * [https://uk.wikipedia.org/wiki/Кіберполіція_(Україна) Вікіпедія]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=58659 2025-11-10T10:46:25Z

<p>Dermelova.Alina: /* Завдання кіберполіції */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_575#o1 Конвенція про кіберзлочинність] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19 Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 831 «Про утворення територіального органу Національної поліції»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2019-п Загальні вимоги до кіберзахисту об'єктів критичної інфраструктури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 518]<br /> == Визначення терміну &quot;Кіберполіція&quot; ==<br /> '''Кіберполіція''' (Департамент кіберполіції Національної поліції України) - міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність. Спеціалізується на попередженні, виявленні, припиненні та розкритті кримінальних правопорушень, механізмів підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), телекомунікаційних та комп'ютерних інтернет-мереж і систем.<br /> == Завдання кіберполіції ==<br /> Основними завданнями Кіберполіції є:<br /> # реалізація державної політики у сфері протидії кіберзлочинності;<br /> # завчасне інформування населення про появу новітніх кіберзлочинів;<br /> # впровадження програмних засобів для систематизації та аналізу інформації про кіберінциденти, кіберзагрози та кіберзлочини;<br /> # реагування на запити закордонних партнерів, що надходитимуть каналами Національної цілодобової мережі контактних пунктів;<br /> # участь у підвищенні кваліфікації працівників поліції щодо застосування комп'ютерних технологій у протидії злочинності;<br /> # участь у міжнародних операціях та співпраця в режимі реального часу. Забезпечення діяльності мережі контактних пунктів між 90 країнами світу;<br /> # протидія кіберзлочинам.<br /> == Вимоги до кіберполіцейського ==<br /> ''Вимоги для кандидатів на посади інспекторів кіберполіції:''<br /> * прагнення до якісних змін;<br /> * громадянство України;<br /> * вік від 21 року;<br /> * відсутність судимості;<br /> * юридична освіта (бажано);<br /> * знання чинного законодавства України у сфері правоохоронної діяльності;<br /> * володіння основами комп'ютерної грамотності на рівні досвідченого користувача;<br /> * мінімальні навички комп'ютерно-технічних досліджень;<br /> * володіння українською та англійською мовами;<br /> * аналітичні здібності;<br /> * достатній рівень фізичної підготовки.<br /> ''Вимоги для кандидатів на посади спеціальних агентів інформаційних технологій:''<br /> * прагнення до якісних змін;<br /> * громадянство України;<br /> * вік від 21 року;<br /> * відсутність судимості;<br /> * технічна освіта (бажано);<br /> * розуміння принципів мережевої безпеки;<br /> * навички у сфері обчислювальної техніки та програмування (досвід програмування на мовах високого та низького рівня і реверс-інжинірингу шкідливого програмного забезпечення);<br /> * схильність до аналізу слідів залишених у ході атак експлоїтів та шкідливого забезпечення;<br /> * володіння українською та англійською (або німецькою) мовами.<br /> == Види кіберзлочинів ==<br /> ''Відповідно до Конвенції про кіберзлочинність:''<br /> * правопорушення проти конфіденційності, цілісності та доступності комп'ютерних даних і систем<br /> * правопорушення, пов’язані з комп’ютерами<br /> * правопорушення, пов’язані зі змістом<br /> * правопорушення, пов’язані з порушенням авторських та суміжних прав<br /> ''Види кіберзлочинів відповідно до ККУ:''<br /> &lt;br&gt;<br /> '''Злочини, що вчиняються за допомогою комп’ютерних технологій'''<br /> * порушення авторського права і суміжних прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 ст. 176 КК України])<br /> * шахрайство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ч. 3 ст. 190 КК України])<br /> * незаконні дії з документами на переказ, платіж. картками, банк. рахунками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1346 ст. 200 КК України])<br /> * незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1543 ст. 231 КК України])<br /> * ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2076 ст. 301 КК України])<br /> &lt;br&gt;'''Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та мереж'''<br /> * несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2493 ст. 361 КК України])<br /> * створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2500 ст. 361-1 КК України])<br /> * несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2506 ст. 361-2 КК України])<br /> * несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2514 ст.362 КК України])<br /> * порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2523 ст. 363 КК України])<br /> * перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2527 ст. 363-1 КК України])<br /> == Різновиди кіберзлочинів ==<br /> ''У сфері використання платіжних систем:''<br /> * '''скімінг (шимінг)''' — незаконне копіювання вмісту треків магнітної смуги (чипів) банківських карток;<br /> * '''кеш-трапінг''' — викрадення готівки з банкомату шляхом встановлення на шатер банкомату спеціальної утримуючої накладки;<br /> * '''кардінг''' — незаконні фінансові операції з використанням платіжної картки або її реквізитів, що не ініційовані або не підтверджені її держателем;<br /> * несанкціоноване списання коштів з банківських рахунків за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування.<br /> ''У сфері електронної комерції та господарської діяльності:''<br /> * '''фішинг''' — виманювання у користувачів Інтернету їх логінів та паролів до електронних гаманців, сервісів онлайн аукціонів, переказування або обміну валюти, тощо;<br /> * '''онлайн-шахрайство''' — заволодіння коштами громадян через інтернет-аукціони, інтернет-магазини, сайти та телекомунікаційні засоби зв'язку.<br /> ''У сфері інформаційної безпеки:''<br /> * '''соціальна інженерія''' — технологія управління людьми в Інтернет просторі;<br /> * '''шкідливе програмне забезпечення''' (англ. malware) — створення та розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення;<br /> * '''протиправний контент''' — контент, який пропагує екстремізм, тероризм, наркоманію, порнографію, культ жорстокості і насильства;<br /> * '''рефайлінг''' — незаконна підміна телефонного трафіку.<br /> ''У сфері інтелектуальної власності:''<br /> * '''піратство''' — незаконне розповсюдження інтелектуальної власності в Інтернеті;<br /> * '''кардшарінг''' — надання незаконного доступу до перегляду супутникового та кабельного TV.<br /> == Суб’єкти забезпечення кібербезпеки ==<br /> Координація діяльності у сфері кібербезпеки як складової національної безпеки України здійснюється Президентом України через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України.<br /> <br /> Суб’єктами, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи із забезпечення кібербезпеки, є:<br /> &lt;br&gt; 1) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;<br /> &lt;br&gt; 2) місцеві державні адміністрації;<br /> &lt;br&gt; 3) органи місцевого самоврядування;<br /> &lt;br&gt; 4) правоохоронні, розвідувальні і контррозвідувальні органи, суб’єкти оперативно-розшукової діяльності;<br /> &lt;br&gt; 5) Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до закону;<br /> &lt;br&gt; 6) Національний банк України;<br /> &lt;br&gt; 7) підприємства, установи та організації, віднесені до об’єктів критичної інфраструктури;<br /> &lt;br&gt; 8) суб’єкти господарювання, громадяни України та об’єднання громадян, інші особи, які провадять діяльність та/або надають послуги, пов’язані з національними інформаційними ресурсами, інформаційними електронними послугами, здійсненням електронних правочинів, електронними комунікаціями, захистом інформації та кіберзахистом. <br /> <br /> Суб’єкти забезпечення кібербезпеки у межах своєї компетенції:<br /> &lt;br&gt; 1) здійснюють заходи щодо запобігання використанню кіберпростору у воєнних, розвідувально-підривних, терористичних та інших протиправних і злочинних цілях;<br /> &lt;br&gt; 2) здійснюють виявлення і реагування на кіберінциденти та кібератаки, усунення їх наслідків;<br /> &lt;br&gt; 3) здійснюють інформаційний обмін щодо реалізованих та потенційних кіберзагроз;<br /> &lt;br&gt; 4) розробляють і реалізують запобіжні, організаційні, освітні та інші заходи у сфері кібербезпеки, кібероборони та кіберзахисту;<br /> &lt;br&gt; 5) забезпечують проведення аудиту інформаційної безпеки, у тому числі на підпорядкованих об’єктах та об’єктах, що належать до сфери їх управління;<br /> &lt;br&gt; 6) здійснюють інші заходи із забезпечення розвитку та безпеки кіберпростору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#n62 стаття 5 Закону україни &quot;Про основні засади забезпечення кібербезпеки України&quot;]).<br /> == Контакти кіберполіції ==<br /> Вся контактна інформація про Департамент кіберполіції Національної поліції України можна знайти на офіційному сайті установи в розділі &quot;'''[https://cyberpolice.gov.ua/contacts/ Контакти]'''&quot;<br /> &lt;br&gt; '''Юридична адреса''': вул. Бориспільська,19, м.Київ, 02093, Україна<br /> &lt;br&gt; '''Фактична адреса''': вул. Бориспільська,19, м.Київ, 02093, Україна<br /> == Електронне звернення ==<br /> Для отримання on-line допомоги та надання даних для оперативного реагування на кібер інциденти необхіно перейти [https://ticket.cyberpolice.gov.ua за посиланням] та заповнити відповідну форму електронного звернення, яке складається з 5 (п`яти) розділів:<br /> &lt;br&gt;'''1. Розділ''' '''Ознайомлення з ПАМ’ЯТКОЮ щодо ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.'''<br /> <br /> '''2. Розділ''' '''Обрання категорії звернення:'''<br /> * повідомлення про онлайн-правопорушення, (онлайн) шахрайство);<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення пов’язане з онлайн шахрайством на онлайн майданчиках (OLX, AUTORIA, RIA, PROM.UA та інші), інтернет-магазинах, фінансових ринках (Forex, Бінарні аукціони, фінансові піраміди), сайтів під виглядом проведення розіграшу цінних призів, тощо''<br /> * порушення авторьских прав;<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення у сфері авторського права (твори науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, тощо)''<br /> * розповсюдження порнографічного контенту;<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення пов’язаних з розповсюдженням матеріалівпорнографічного змісту (а також порнографії за участю неповнолітніх осіб)''<br /> * несанкціоноване втручання (ШПЗ, втручання в ЕОМ, несанкціонований доступ до облікових записів, ШПЗ, тощо);<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення повязане з несанкціонованим втручанням в роботу ЕОМ, несанкціонованим доступом до облікових записів, шкідливе програмне забезпечення (віруси блокувальники), блокування доступу до ресурсів (Dos/DDoS)''<br /> * по іншим питанням.<br /> '''3. Розділ''' '''Контактна інформація'''.<br /> <br /> В даному розділі зазначаються:<br /> * особисті данні про заявника (Прізвище, Ім'я, По-батькові, Дата народження, Данні паспорту (ID картки), Номер телефону, Електронна пошта);<br /> * адреса проживання (Регіон, Населений пункт, Індекс, Вулиця, Номер будинку, Номер квартири);<br /> * адреса реєстрації(Регіон, Населений пункт, Індекс, Вулиця, Номер будинку, Номер квартири).<br /> '''4. Розділ''' '''Дані про подію.'''&lt;br&gt;'''5. Розділ''' '''Відправлення електронного звернення.'''<br /> <br /> &lt;br&gt;'''''Електронні звернення опрацьовуються у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;].'''''<br /> == Корисні посилання ==<br /> * [https://cyberpolice.gov.ua Офіційний сайт кіберполіції] <br /> * [https://cert.gov.ua Офіційний сайт CERT-UA]<br /> * [https://uk.wikipedia.org/wiki/Кіберполіція_(Україна) Вікіпедія]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8&diff=57145 2025-09-12T11:18:29Z

<p>Dermelova.Alina: /* Рівність прав та обов&#039;язків батьків щодо дитини */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]<br /> <br /> == Права батьків здобувачів освіти ==<br /> * захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти; <br /> * звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти; <br /> * обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти; <br /> * брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти; <br /> * завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини; <br /> * брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану; <br /> * отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності; <br /> * подавати керівнику закладу освіти (у разі вчинення жорстокого поводження з дитиною керівником закладу освіти - засновнику закладу освіти та/або уповноваженому ним органу (особі) усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною, а також стосовно інших учасників освітнього процесу, вимагати невідкладного (протягом однієї доби з моменту надходження) реагування на такі випадки.<br /> <br /> == Обов’язки батьків здобувачів освіти == <br /> * виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;<br /> * сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;<br /> * поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;<br /> * дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;<br /> * формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;<br /> * настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;<br /> * формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;<br /> * виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;<br /> * дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).<br /> <br /> == Роль держави == <br /> Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).<br /> <br /> == Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини == <br /> Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 частиною п’ятою статті 157 Сімейного Кодексу України].<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні, то порядок визначається органом опіки та піклування. У випадку, якщо батьки не підкоряються рішенню органу опіки, то кожен з батьків має право звернутися в суд для вирішення суперечки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 (стаття 157 Сімейного кодексу України)].<br /> <br /> == Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей == <br /> '''За невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП)], а саме:''' <br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> * Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - <br /> - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> * Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - <br /> - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> * Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП,] крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4217 КУпАП], <br /> - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> * Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, <br /> - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> &lt;br&gt;<br /> * Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> <br /> * Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - <br /> - тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі. <br /> &lt;br&gt;<br /> * Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, <br /> - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br /> <br /> == Освіта осіб з особливими освітніми потребами ==<br /> Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку. <br /> &lt;br&gt;Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості. <br /> &lt;br&gt;Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну. <br /> &lt;br&gt;Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема тими, що спричинені порушенням розвитку та інвалідністю, у закладах дошкільної, позашкільної та середньої освіти здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку. <br /> &lt;br&gt;Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. <br /> Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінету Міністрів України].<br /> <br /> [[Категорія: Центральні органи виконавчої влади]]<br /> [[Категорія:Право на освіту]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=56433 2025-08-11T06:40:56Z

<p>Dermelova.Alina: /* Нормативна база */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України «Про повну загальну середню освіту»] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України «Про вищу освіту»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text Закон України «Про фахову передвищу освіту»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4312-17#Text Закон України «Про професійний розвиток працівників»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 зі змінами  від 27.12.2019 року № 1133]<br /> * [https://mon.gov.ua/npa/deyaki-pitannya-profesijnogo-rozvitku-naukovo-pedagogichnih-pracivnikiv Методичні рекомендації для професійного розвитку науково-педагогічних працівників, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 04 грудня 2020 року № 1504]<br /> <br /> == Загальні положення==<br /> Засади професійного розвитку науково-педагогічних працівників визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n861 статтею 59 Закону України «Про освіту»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n938 статтею 60 Закону України «Про вищу освіту»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n311 статтею 24 Закону України «Про фахову передвищу освіту»]. <br /> <br /> Процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), умови підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх форм власності та сфер управління визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 &quot;Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників&quot;] (далі - Порядок).<br /> <br /> '''Метою''' підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є їх &lt;u&gt;професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти&lt;/u&gt; (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядку]).<br /> <br /> ==Форми і види підвищення кваліфікації  ==<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#n26 пункту 6 Порядку] ''формами підвищення кваліфікації'' є: <br /> *інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);<br /> *дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо.<br /> Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.<br /> <br /> ''Основними видами підвищення кваліфікації є:''<br /> *навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;<br /> *стажування.<br /> <br /> ==Напрями підвищення кваліфікації==<br /> Основними напрямами підвищення кваліфікації є:<br /> <br /> *розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);<br /> *формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n186 частиною першою статті 12 Закону України &quot;Про освіту&quot;;]<br /> *психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;<br /> *створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;<br /> *використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;<br /> *мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;<br /> *формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними професіями (для працівників закладів професійної (професійно - технічної) освіти);<br /> *розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їх заступників) тощо (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядку]).<br /> <br /> У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.<br /> <br /> ==Суб’єкт підвищення кваліфікації==<br /> Відповідно до пункту 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#n37 Порядку] суб'єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників. <br /> <br /> Суб'єкт підвищення кваліфікації може організовувати освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних працівників, за іншим місцем (місцями) та/або дистанційно, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою.<br /> <br /> Педагогічні та науково-педагогічні працівники вільні у виборі суб'єктів підвищення кваліфікації.<br /> <br /> Під час вибору науково-педагогічним працівником чи вченою (педагогічною) радою закладу освіти суб'єкта підвищення кваліфікації слід звертати увагу на відкритість і достовірність інформації про діяльність суб'єкта підвищення кваліфікації та відповідні програми, якість надання відповідних послуг. <br /> <br /> == Програми підвищення кваліфікації==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#n40 пункту 10 Порядку] &lt;u&gt;програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про:&lt;/u&gt;<br /> #її розробника (розробників);<br /> #найменування; мету;<br /> #напрям;<br /> #зміст;<br /> #обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС);<br /> #форму (форми) підвищення кваліфікації;<br /> #перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).<br /> &lt;u&gt;Програма також може містити інформацію про:&lt;/u&gt;<br /> <br /> #розподіл годин за видами діяльності (консультація; аудиторна, практична, самостійна і контрольна робота тощо);<br /> #особу (осіб), які виконують програму (рівень вищої освіти, категорія, науковий ступінь, педагогічне/вчене звання, місце та/або досвід роботи тощо);<br /> #строки виконання програми;<br /> #місце виконання програми (за місцезнаходженням суб’єкта підвищення кваліфікації та/або за місцезнаходженням замовника тощо), очікувані результати навчання;<br /> #вартість (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги;<br /> #графік освітнього процесу;<br /> #мінімальну та максимальну кількість осіб в групі;<br /> #академічні, професійні можливості за результатами опанування програми;<br /> #можливість надання подальшої підтримки чи супроводу;<br /> #додаткові послуги (організація трансферу, забезпечення проживання і харчування, перелік можливих послуг для осіб з інвалідністю тощо);<br /> #документ, що видається за результатами підвищення кваліфікації тощо.<br /> <br /> Обсяг (тривалість) програми підвищення кваліфікації визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи.<br /> <br /> Суб’єкти підвищення кваліфікації забезпечують відкритість і доступність інформації про кожну власну програму підвищення кваліфікації шляхом її оприлюднення на своїх веб-сайтах.<br /> <br /> ==Особливості підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної)  та фахової передвищої освіти==<br /> Кожен педагогічний працівник зобов’язаний '''щороку''' підвищувати свою кваліфікацію відповідно до законодавства (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n838 статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту»]).<br /> <br /> Педагогічні працівники закладів &lt;u&gt;дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти&lt;/u&gt; підвищують свою кваліфікацію '''не рідше одного разу на п’ять років''' відповідно до спеціальних законів (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#n71 Порядку]).<br /> <br /> Кожен педагогічний і науково-педагогічний працівник закладу &lt;u&gt;загальної середньої та фахової передвищої освіти&lt;/u&gt; зобов’язаний '''щороку''' підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених законодавством.<br /> <br /> Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника закладу &lt;u&gt;загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти&lt;/u&gt; '''не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років.'''<br /> <br /> Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу &lt;u&gt;дошкільної, позашкільної та фахової передвищої освіти&lt;/u&gt; встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але '''не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років'''.<br /> <br /> Керівник, заступники керівника, керівник філії, відділення, циклової, методичної комісії закладу дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади '''протягом двох перших років роботи'''.<br /> [[Файл:Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.jpg|міні]]<br /> <br /> ===Планування підвищення кваліфікації===<br /> Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. <br /> <br /> '''І етап:''' здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою &lt;u&gt;орієнтовного плану підвищення кваліфікації&lt;/u&gt;, який повинен містити інформацію про: <br /> <br /> *загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації;<br /> *основні напрями;<br /> *орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації.<br /> <br /> Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників і оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти - на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) &lt;u&gt;щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року&lt;/u&gt;. <br /> <br /> '''ІІ етап:''' розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. Керівник закладу освіти (уповноважені ними особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти для підвищення кваліфікації.<br /> <br /> Протягом наступних &lt;u&gt;15 календарних днів&lt;/u&gt; з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний та науково-педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівникові відповідного закладу освіти (уповноваженій ним особі) &lt;u&gt;пропозицію до плану&lt;/u&gt; підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми, обсяг (тривалість), суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації (із зазначенням інформації, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядком]), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги (пункт 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядку]).<br /> <br /> На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладення між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.<br /> <br /> '''Не пізніше 25 грудня''' працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства (пункт 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядку]).<br /> <br /> ==Особливості підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої та післядипломної освіти==<br /> Педагогічні та науково-педагогічні працівники закладів вищої та післядипломної освіти підвищують свою кваліфікацію '''не рідше одного разу на п’ять років,''' обсяг якої не може бути меншим ніж шість кредитів ЄКТС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#n95 пункт 21 Порядку]).<br /> <br /> Педагогічні (вчені) ради закладів вищої та післядипломної освіти самостійно визначають організаційні питання планування та проведення підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, які працюють у таких закладах за основним місцем роботи, з урахуванням вимог законодавства.<br /> <br /> Результати підвищення кваліфікації враховуються під час проведення атестації педагогічних працівників закладів вищої та післядипломної освіти, а також під час обрання на посаду за конкурсом чи укладення трудового договору з науково-педагогічними працівниками таких закладів.<br /> <br /> Педагогічні і науково-педагогічні працівники закладів вищої та післядипломної освіти можуть підвищувати свою кваліфікацію у закладі освіти, в якому вони працюють.<br /> <br /> Результати підвищення кваліфікації не потребують визнання вченою (педагогічною) радою.<br /> <br /> Керівник, заступник керівника закладу вищої, післядипломної освіти, керівник, заступник керівника факультету, інституту чи іншого структурного підрозділу, керівник кафедри, завідувач аспірантури, докторантури закладу вищої освіти, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади &lt;u&gt;протягом двох перших років роботи&lt;/u&gt;. <br /> <br /> == Визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n863 частиною другою статті 59 Закону України «Про освіту»] результати підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, &lt;u&gt;не потребують окремого визнання чи підтвердження&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням &lt;u&gt;педагогічної (вченої) ради&lt;/u&gt; відповідного закладу освіти.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-п#n106 пункту 25 Порядку] педагогічний або науково-педагогічний працівник '''протягом одного місяця''' після завершення підвищення кваліфікації подає до педагогічної (вченої) ради закладу освіти '''клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації''' та '''документ про проходження підвищення кваліфікації'''.<br /> <br /> У разі підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) замість документа про підвищення кваліфікації подається звіт про результати підвищення кваліфікації або творча робота, персональне розроблення електронного освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення кваліфікації та оприлюднені на веб-сайті закладу освіти та/або в електронному портфоліо педагогічного або науково-педагогічного працівника (у разі наявності). Форму звіту визначає відповідний заклад освіти.<br /> <br /> Клопотання протягом місяця з дня його подання розглядається на засіданні педагогічної (вченої) ради закладу освіти. Вчена рада закладу вищої освіти може доручити розгляд таких питань педагогічним (вченим) радам структурних підрозділів.<br /> <br /> Для визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна (вчена) рада заслуховує педагогічного або науково-педагогічного працівника щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору та повинна прийняти рішення про визнання результатів підвищення кваліфікації або невизнання результатів підвищення кваліфікації.<br /> <br /> У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна (вчена) рада закладу освіти може надати рекомендації педагогічному або науково-педагогічному працівнику щодо повторного підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації та/або прийняти рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.<br /> <br /> Результатом підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, може бути присвоєння їм повних та/або часткових професійних та/або освітніх кваліфікацій у встановленому законодавством порядку.<br /> <br /> Окремі види діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти можуть бути визнані як підвищення кваліфікації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядку].<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#n511 статті 34 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”] згідно з рішенням вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи або вченої ради закладу вищої освіти наукове стажування може бути прирівняне до підвищення кваліфікації. У такому разі звіт підлягає затвердженню вченою радою закладу вищої освіти або вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою наукової установи.<br /> <br /> Один тиждень наукового стажування науково-педагогічних працівників закладів вищої і післядипломної освіти зараховується як підвищення кваліфікації в обсязі 30 годин або одного кредиту ЄКТС.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#n120 пункту 29 Порядку] результати інформальної освіти (самоосвіти) педагогічних або науково-педагогічних працівників, які мають науковий ступінь та/або вчене, почесне чи педагогічне звання (крім звання &quot;старший вчитель&quot;), можуть бути визнані педагогічними (вченими) радами відповідних закладів як підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників.<br /> <br /> Обсяг підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) зараховується відповідно до визнаних результатів навчання, але не більше 30 годин або одного кредиту ЄКТС на рік.<br /> <br /> Здобуття першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівня вищої освіти, третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня або наукового рівня вищої освіти вперше або за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань визнається як підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників.<br /> <br /> '''У документі про підвищення кваліфікації зазначаються:'''<br /> *повне найменування суб'єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації науково-педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців);<br /> *тема (напрям, найменування) та обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС;<br /> *прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) особи, яка підвищила кваліфікацію;<br /> *опис досягнутих результатів навчання;<br /> *дата видачі та обліковий запис документа;<br /> *найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали особи, яка підписала документ від імені суб'єкта підвищення кваліфікації та її підпис ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#n120 пункт 13 Порядку]).<br /> <br /> ==Стажування==<br /> Стажування є основним складником професійного розвитку науково-педагогічних працівників.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n281 частини шостої статті 18 Закону України «Про освіту»] '''стажування''' – це набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань.<br /> <br /> Стажування науково-педагогічних працівників може здійснюватися в закладах освіти, установах, організаціях та на підприємствах, а також в закладі освіти за місцем роботи науково-педагогічного працівника. Керівником стажування у такому випадку рекомендовано призначати науково-педагогічного чи наукового працівника, який працює у суб’єкта підвищення кваліфікації за основним місцем роботи, має науковий ступінь та/або вчене звання і не менше 10-ти років досвіду роботи на посадах науково-педагогічних чи наукових працівників. <br /> <br /> Між закладом освіти, науково-педагогічний працівник, якого проходить стажування, та суб’єктом підвищення кваліфікації рекомендовано укладати відповідний договір, що передбачає стажування одного чи декількох науково-педагогічних працівників.<br /> <br /> Стажування здійснюється за індивідуальною програмою, що розробляється і затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та містить інформацію щодо обсягу (тривалості) програми, очікувані результати або будь-яку іншу інформацію, що стосується проходження стажування науково-педагогічним працівником.<br /> <br /> ==Див. також== <br /> <br /> *[[Порядок атестації педагогічних працівників]]<br /> *[[Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльністі]]<br /> *[[Сертифікація педагогічних працівників]]<br /> <br /> [[Категорія:Право на освіту]]<br /> [[Категорія:Атестація]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=56415 2025-08-08T12:10:31Z

<p>Dermelova.Alina: /* Визначення поняття */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#Text Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12.08.1949]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 413 &quot;Про затвердження Порядку тримання військовополонених&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257 &quot;Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/721-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 року № 721 &quot;Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період&quot;]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> В Україні запрацював '''Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України'''.<br /> <br /> Для звернень громадян цілодобово працюють телефони:<br /> <br /> +38 067 650 83 32<br /> <br /> +38 098 087 36 01<br /> <br /> та електронна скринька: united.centre.ssu@gmail.com<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257] утворено Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та затверджено Положення про нього. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Координаційного штабу покладено на [https://minre.gov.ua Мінреінтеграції].<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-п#Text Порядок тримання військовополонених з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 413.]<br /> <br /> '''Зверніть увагу! [https://nib.gov.ua/pow/uk.pdf Інформація Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції: Що робити у разі, коли Ваша близька людина потрапила до полону держави-агресора?]'''<br /> |}<br /> == Загальна інформація ==<br /> Правовий статус військовополоненого визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#Text Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року (далі – Конвенція)], яку було ратифіковано Указом ПВР УРСР від 03.07.1954 року, а для України Конвенція набула чинності 03.01.1955 року. <br /> <br /> Положення Конвенції застосовуються не лише в мирний час, а й:<br /> * в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них;<br /> * в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.&lt;br&gt;<br /> В українському законодавстві визначення поняття військовополонених надано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17?find=1&amp;text#n30 пункті 8 глави 2 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164 (далі – Інструкція)].<br /> == Визначення поняття ==<br /> Конвенція та Інструкція дають таке визначення поняття &quot;'''військовополонені&quot;''' '''- це особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n34 (стаття 4 Конвенції)]:'''<br /> {|<br /> |-<br /> | ◆ особовий склад збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил;<br /> |-<br /> | ◆ члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема членів організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:<br /> # ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих; <br /> # вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані; <br /> # вони носять зброю відкрито; <br /> # вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни;<br /> |-<br /> | ◆ члени особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує;<br /> |-<br /> |◆ особи, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особового складу робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил, за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи за зразком, наведеним у додатку.<br /> |-<br /> | ◆ члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права. <br /> |-<br /> | ◆ жителі неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни. <br /> |}<br /> Також, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n45 статті 4 Конвенції] визначені особи, з якими поводяться так само, як і з військовополоненими, а саме:<br /> <br /> * особи, які належать або належали до збройних сил окупованої країни, якщо держава-окупант вважає за потрібне з причини такої відданості інтернувати їх, навіть якщо перед тим їх було звільнено тоді, коли бойові дії проходили за межами окупованої зазначеною державою території, зокрема коли ці особи зробили безуспішну спробу приєднатися до збройних сил, до яких вони належать і які ведуть бойові дії, або коли вони не з'явилися за викликом, зробленим з метою їхнього інтернування;<br /> * особи, які належать до однієї з категорій, перелічених у цій статті, яких прийняли на своїй території нейтральні держави або держави, що не воюють, і яких ці держави повинні інтернувати відповідно до міжнародного права, якщо вони не вирішать застосувати до них більш сприятливий режим; проте на цих осіб не поширюються положення статей 8, 10, 15, 30 п'ятого абзацу, статей 58 - 67, 92, 126, та у випадках, коли між сторонами конфлікту й заінтересованою нейтральною державою або державою, що не воює, існують дипломатичні відносини, положення статей стосовно держави-покровительки. У випадку, коли існують такі дипломатичні відносини, сторонам конфлікту, від яких залежать ці особи, дозволяється здійснювати стосовно них функції держави-покровительки, передбачені цією Конвенцією, без шкоди для тих функцій, які ці сторони зазвичай виконують відповідно до дипломатичної й консульської практики та угод.<br /> <br /> Згідно із цією Конвенцією: зазначені '''особи вважаються військовополоненими з моменту коли вони підпадають під владу супротивника, до їхнього остаточного звільнення та репатріації'''. А якщо з'являється сумнів, чи належать особи, які брали участь у воєнних діях і потрапили до рук супротивника, до військовополонених, то такі особи користуються захистом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text=%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD#w1_4 Конвенції] доти, доки їхній статус не буде визначений компетентним трибуналом.<br /> == Хто не вважається військовополоненим ==<br /> '''Не вважаються військовополоненими''', '''однак користуються пільгами та захистом''', передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text=%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD#w1_4 Конвенцією] '''особи зі складу медичного та духовного персоналу,''' '''затримані державою, що тримає в полоні, з метою надання допомоги військовополоненим'''. Також їм забезпечують усі можливості для надання медичної та духовної допомоги військовополоненим.&lt;br&gt;'''Під час виконання своїх медичних та духовних обов'язків вони також користуються такими привілеями:'''&lt;br&gt;- дозволяється періодично відвідувати військовополонених, які перебувають у складі робочих команд або в госпіталях поза табором. Із цією метою держава, що тримає в полоні, надає в розпорядження необхідні транспортні засоби;&lt;br&gt;- у кожному таборі старший офіцер медичної служби несе відповідальність перед військовими властями табору за все, що пов'язане з діяльністю затриманого медичного персоналу;&lt;br&gt;- хоча вони повинні дотримуватися внутрішнього порядку табору, в якому їх тримають, таких осіб не можна змушувати виконувати будь-яку роботу, що не пов'язана з їхніми медичними або релігійними обов'язками.<br /> == Захист та права військовополонених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#Text Конвенції] ==<br /> '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n74 статті 12 Конвенції] військовополонені перебувають в руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон.''' ''Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи,'' '''держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими.''' <br /> <br /> У разі передачі на утримання військовополонених іншій державі, відповідальність за дотримання положень Конвенції буде нести держава, що прийняла полонених. Отже, з моменту отримання статусу військовополоненого особа підпадає під захист Конвенції, за дотриманням положень якої несе відповідальність держава, яка утримує військовополонених. <br /> <br /> &lt;u&gt;Основою поводження з військовополоненими є принципи гуманності.&lt;/u&gt; <br /> <br /> З '''військовополоненими необхідно завжди поводитись гуманно.''' Будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров'ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються та будуть розглядатись як серйозне порушення цієї Конвенції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n78 (стаття 13 Конвенції)]. <br /> <br /> Зокрема, '''жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню або медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру,''' які не обгрунтовані потребою в проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах. Так само '''військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n78 (стаття 13 Конвенції)]'''.'''<br /> <br /> Військовополонені за всіх обставин '''мають право на повагу до їхньої особи й честі'''. Із жінками необхідно поводитися з усією повагою, зумовленою їхньою статтю, й у всіх випадках з ними необхідно поводитися так само прихильно, як і з чоловіками. Військовополонені повністю зберігають свою цивільну правоздатність, яку вони мали на момент узяття в полон. Держава, що тримає в полоні, не може обмежувати здійснення прав, які забезпечує така правоздатність, за винятком того, наскільки такого обмеження вимагають умови полону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n82 (стаття 14 Конвенції)].<br /> <br /> Держава, що тримає в полоні, зобов'язана забезпечувати '''безоплатне утримання''' їх, а також '''надавати їм безоплатну медичну допомогу''', якої вимагає їхній стан здоров'я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n84 (стаття 15 Конвенції)].<br /> <br /> '''Будь-які фізичні чи моральні тортури та будь-яка інша форма примусу не можуть застосовуватися до військовополонених для одержання від них будь-яких відомостей.''' Військовополоненим, які відмовляються відповідати, не можна погрожувати, не можна їх ображати, переслідувати або вдаватися до обмежень їхніх прав [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n90 (абзац 3 статті 17 Конвенції)].<br /> <br /> &lt;u&gt;''Кожний військовополонений під час допиту '''зобов'язаний''' повідомити лише своє прізвище, ім'я та військове звання, дату народження та армійський, полковий, особовий чи серійний номер або, якщо цього немає, іншу рівноцінну інформацію'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n90 (абзац 1 статті 17 Конвенції)].&lt;/u&gt; <br /> <br /> '''Усі речі та предмети особистого користування залишаються в розпорядженні військовополонених.''' Держава, що тримає в полоні, забезпечує військовополонених продуктами й питною водою в достатній кількості, а також необхідним одягом і надає їм необхідну медичну допомогу. Одяг, білизна та взуття видаються військовополоненим у достатній кількості державою, що тримає в полоні, з урахуванням кліматичних умов місцевості, де вони перебувають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n96 (стаття 18 Конвенції).] <br /> <br /> '''Військовополонені, що були захоплені у зоні бойових дій, повинні у короткий строк бути евакуйовані до таборів, розміщених у зоні, що знаходиться на достатній відстані від зони бойових дій''', для того щоб вони перебували в безпеці. Умови перебування в таких таборах повинні бути не менш сприятливими, ніж умови, якими користуються війська, що утримують їх у полоні, розташовані в цій самій місцевості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n103 (стаття 19 Конвенції)].<br /> <br /> '''Держава, що тримає в полоні, може використовувати працю військовополонених, які є працездатними, беручи до уваги їхній вік, стать, військове звання та фізичну здатність виконувати певну роботу''' й маючи на меті, зокрема, підтримання їх у доброму фізичному та психічному стані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n223 (стаття 49 Конвенції)].<br /> <br /> '''Жодного військовополоненого не дозволяється використовувати для виконання роботи, яка має шкідливий для здоров'я або небезпечний характер,''' якщо він з власної волі не береться за виконання такої роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n241 (стаття 52 Конвенції)].<br /> <br /> '''Військовополонені мають право одержувати поштою чи будь-якими іншими способами посилки,''' індивідуальні та колективні, які містять, зокрема, продукти харчування, одяг, медикаменти й предмети релігійного, освітнього або розважального характеру, які можуть задовольнити їхні потреби, зокрема книжки, предмети культу, наукове обладнання, екзаменаційні білети, музичні інструменти, спортивний інвентар і матеріали, що дозволяють військовополоненим продовжувати навчання або займатися мистецькою діяльністю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n320 (стаття 72 Конвенції)].<br /> <br /> == Санкції за скоєні військовополоненими порушення ==<br /> Військовополонений підпорядковується законам, статутам і наказам, які є чинними у збройних силах держави, що тримає в полоні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n376 (стаття 82 Конвенції)].<br /> <br /> Військова влада й суди держави, що тримає в полоні, не можуть застосовувати до військовополонених будь-яких інших покарань, крім тих, які передбачено за такі самі правопорушення для осіб зі складу збройних сил зазначеної держави, які вчинили такі самі діяння [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n388 (абзац 1 статті 87 Конвенції)]<br /> <br /> Будь-які колективні покарання за індивідуальні діяння, тілесні покарання, тримання в приміщеннях без денного світла та взагалі будь-які види тортур або прояві жорстокості заборонено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n388 (абзац 3 статті 87 Конвенції)].<br /> <br /> Жодного військовополоненого не можна передавати до суду або засуджувати за дію, яка не заборонена законодавством держави, що тримає в полоні, або міжнародним правом, чинним на момент здійснення цієї дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n450 (стаття 99 Конвенції)].<br /> <br /> Військовополонені відбувають покарання, до яких вони були засуджені за вироками, що набрали законної сили, у тих самих закладах та в тих самих умовах, що й особи зі складу збройних сил держави, що тримає в полоні. Ці умови в усіх випадках повинні відповідати вимогам збереження здоров'я та гуманності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n490 (стаття 108Конвенції)].<br /> <br /> == Звільнення та репатріація військовополонених ==<br /> Військовополонених звільняють і репатріюють без зволікання після закінчення бойових дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n535 (стаття 118 Конвенції)].<br /> <br /> Утримання у полоні за деяких обставин може завершитися раніше. Важкопоранені та важкохворі військовополонені повинні бути відправлені на батьківщину або госпіталізовані у нейтральних країнах, як тільки вони будуть у стані, що дозволяє їх перевезення. Не чекаючи закінчення війни, конфліктуючі сторони з гуманних міркувань можуть домовитися про обмін військовополоненими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&amp;text#n494 частина IV Конвенції]).<br /> [[Категорія:Міжнародне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0-%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=55860 2025-07-09T09:17:11Z

<p>Dermelova.Alina: /* Порядок роботи Комісії */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27 жовтня 2021 року № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]<br /> == Порядок роботи Комісії ==<br /> Засади роботи Кваліфікаційної комісії, процедура видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, процедуру видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста,визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21#Text Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 жовтня 2021 року № 317 &quot;Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів&quot;.]<br /> <br /> Організаційною формою роботи Комісій є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.<br /> &lt;br&gt; Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.<br /> &lt;br&gt; Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.<br /> &lt;br&gt;<br /> Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.<br /> &lt;br&gt;<br /> Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.<br /> &lt;br&gt;<br /> Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.<br /> &lt;br&gt;<br /> Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).<br /> &lt;br&gt;<br /> У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.<br /> &lt;br&gt;<br /> Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.<br /> &lt;br&gt;<br /> Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.<br /> &lt;br&gt;<br /> Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.<br /> == Повноваження Голови Комісії ==<br /> '''Голова Комісії:'''<br /> * приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;<br /> * проводить засідання комісії;<br /> * підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;<br /> * здійснює інші повноваження, передбачені Порядком .<br /> == Повноваження секретаря Комісії ==<br /> '''Секретар Комісії:'''<br /> * вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності комісії та реалізацію повноважень її членів;<br /> * здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд комісії, забезпечує оформлення документів комісії;<br /> * веде протокол засідання комісії;<br /> * за дорученням голови представляє комісію у відносинах з фізичними та юридичними особами;<br /> * здійснює інші повноваження, передбачені Порядком.<br /> == Повноваження членів Комісії ==<br /> '''Члени Комісії:'''<br /> * ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд комісії;<br /> * ініціюють внесення на розгляд комісії питань, що належать до її компетенції;<br /> * заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;<br /> * готують проекти рішень Комісії у випадках, визначених Порядком;<br /> * беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;<br /> * висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;<br /> * беруть участь у діяльності Комісії; <br /> * дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об’єктивності й неупередженості під час голосування;<br /> * завчасно інформують голову або секретаря Комісії про неможливість участі у засіданні.<br /> == Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==<br /> Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника видається особам, які склали кваліфікаційний іспит.<br /> &lt;br&gt;<br /> Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром.<br /> &lt;br&gt;<br /> Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель і роботи з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва.&lt;br&gt;<br /> Кваліфікаційний іспит проводиться в міру комплектування груп відповідно до черговості поданих заяв, але не рідше, ніж один раз на місяць.<br /> == Які документи подаються до Комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==<br /> '''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Комісії:'''<br /> * заяву за формою, наведеною у додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21#n21 Порядку;]<br /> * копію документа про вищу освіту у галузі знань землеустрою за освітньо - кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;<br /> * документ, що підтверджує стаж роботи;<br /> * рекомендації керівника стажування;<br /> * перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;<br /> * копії двох схем та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.<br /> == Які документи подаються до Комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженер-геодезиста ==<br /> Інженер-геодезист, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту за відповідним напрямом, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста подає до Комісії:<br /> * заяву за формою, наведеною у додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1583-21#n4 Порядку;]<br /> * копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра відповідно до закону;<br /> * документ, що підтверджує стаж роботи.<br /> == Як проводиться іспит ==<br /> Кваліфікаційний іспит проводиться у формі тестування. Комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа під час проходження тестування.<br /> &lt;br&gt;<br /> За підсумками засідання Комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».<br /> &lt;br&gt;<br /> Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв’язку та іншими технічними засобами.<br /> &lt;br&gt;<br /> Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Комісії і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Комісією такою, що не склала іспит.<br /> &lt;br&gt;<br /> Комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення..<br /> &lt;br&gt;<br /> Протокол складається у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.<br /> &lt;br&gt;<br /> Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста може бути оскаржено в суді.<br /> == Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==<br /> Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.<br /> &lt;br&gt;<br /> Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:<br /> <br /> - невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки <br /> <br /> ('''Увага!''' Згідно вимог чинного законодавства, сертифіковані інженери-землевпорядники зобов’язані 1 раз у 4 роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації, а також сертифіковані інженери-геодезисти зобов’язані 1 раз на 2 роки підвищувати свою кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.<br /> У зв’язку із запровадження в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Україні воєнного стану], у вищих навчальних закладах, які уклали договір з Держгеокадастром не провадяться курси підвищення кваліфікації, а тому Держгеокадастр не вважатиме відсутність вчасно отриманого свідоцтва про підвищення кваліфікації порушенням норм чинного законодавства.); <br /> <br /> - надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n787 статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#n260 статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;<br /> <br /> - надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.<br /> &lt;br&gt;<br /> Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.<br /> == За яких підстав Комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==<br /> Комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:<br /> * встановлення Комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;<br /> <br /> * рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;<br /> <br /> * наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;<br /> <br /> * з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.<br /> &lt;br&gt;<br /> На підставі подання Комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Комісії.<br /> &lt;br&gt;<br /> Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.<br /> &lt;br&gt;<br /> Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.<br /> <br /> Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:<br /> * невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 Закон України &quot;Про землеустрій&quot;];<br /> <br /> * зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.<br /> Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.<br /> <br /> Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.<br /> == Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==<br /> '''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''<br /> * за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;<br /> * у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;<br /> * за поданням Комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820 статті 68 Закону України «Про землеустрій»];<br /> * на підставі свідоцтва про смерть.<br /> &lt;br&gt;<br /> Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.&lt;br&gt;<br /> Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.<br /> [[Категорія: Земельне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=55851 2025-07-09T07:32:53Z

<p>Dermelova.Alina: /* Правове регулювання договору про спільну діяльність */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України] <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/112-97-п Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 року № 112 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора»] <br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11 Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»]<br /> <br /> == Правове регулювання договору про спільну діяльність ==<br /> Правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення спільної діяльності її учасниками, в основному передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5316 Цивільним кодексом України (ст. 1130 — 1143)] та іншими нормативними актами.<br /> <br /> Так, у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5316 статті 1130 Цивільного кодексу України], за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.<br /> Частиною 2 даної норми передбачено, що спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.<br /> <br /> Законодавство встановлює обов’язковість письмової форми даного виду договору та його реєстрацію. Отже згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5319 п. 1. ст. 1131 Цивільного кодексу України] договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.<br /> Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.<br /> <br /> Необхідність реєстрації такого договору обумовлена вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1484 пункту 64.6. статті 64 Податкового кодексу України], де передбачено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.<br /> У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.<br /> Облік таких договорів здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588].<br /> <br /> Отже, пунктом 4.6 даного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Порядку] передбачено, що для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ або заявою про реєстрацію платника акцизного податку до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:<br /> * заяву за формою № 1-ОПП;<br /> * копію договору (контракту) про спільну діяльність.<br /> До вищевказаних документів додаються:<br /> <br /> 1) картка державної реєстрації договору (контракту), якщо до складу учасників договору про спільну діяльність входить іноземний інвестор;<br /> <br /> 2) копії документів, які підтверджують погодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачене використання нерухомого майна державної власності, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні учасника договору про спільну діяльність;<br /> <br /> 3) копії спеціальних дозволів на користування надрами, якщо договором передбачене використання надр.<br /> <br /> Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.<br /> <br /> Взяття на облік договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора здійснюється після державної реєстрації договору (контракту) Міністерством економіки Автономної Республіки Крим, обласним, Київським або Севастопольським міським управлінням зовнішніх економічних зв'язків згідно з Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/112-97-п постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 року № 112].<br /> == Сторони та строк дії договору ==<br /> Цивільний кодекс України не містить обмежень щодо кола суб'єктів — учасників спільної діяльності.<br /> <br /> '''Суб'єктами''' такої діяльності можуть бути як фізичні особи, так і суб'єкти підприємницької діяльності. Учасниками спільної діяльності можуть бути також нерезидентами.<br /> <br /> '''Договори про спільну діяльність за кількістю учасників''' можуть бути як двосторонніми, так і багатосторонніми, тобто без обмеження кількості учасників спільної діяльності.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5367 Частиною 2 статті 1142 Цивільного кодексу України] передбачено, що учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору. <br /> <br /> Тобто '''договори про спільну діяльність залежно від строку дії''' поділяються на безстрокові, строкові, для досягнення мети, визначеної у договорі як скасувальна умова.<br /> == Форми здійснення спільної діяльності та форма договору ==<br /> Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5319 (ст. 1131 Цивільного кодексу України)]. <br /> <br /> Умови договору про спільну діяльність:<br /> # координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ;<br /> # правовий статус виділеного для спільної діяльності майна;<br /> # покриття витрат та збитків учасників;<br /> # участь учасників у результатах спільних дій;<br /> # інші умови, які сторони вважають істотними для таких договорів, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності, встановлюються сторонами у договорі за взаємною згодою.<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5316 частини 2 статті 1130 Цивільного кодексу України] спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.<br /> Таким чином, спільна діяльність може провадитися у двох формах: шляхом об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів.<br /> <br /> Так, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5323 ст. 1132 Цивільного кодексу України] за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.<br /> Під вкладами учасника у контексті с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5325 татті 1133 Цивільного кодексу України] вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.<br /> Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.<br /> == Відповідальність учасників за спільними зобов’язаннями ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5346 Статтею 1138 Цивільного кодексу України] передбачає:<br /> # якщо договір простого товариства не пов’язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов’язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. За спільними зобов’язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно;<br /> # якщо договір простого товариства пов’язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов’язаннями незалежно від підстав їх виникнення.<br /> == Припинення спільної діяльності ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5354 Статтею 1141 Цивільного кодексу України] передбачено, що договір простого товариства припиняється у разі: <br /> # визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;<br /> # оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;<br /> # смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);<br /> # відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;<br /> # спливу строку договору простого товариства;<br /> # виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;<br /> # досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.<br /> З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.<br /> <br /> Одним зі способів припинення спільного товариства є відмова учасника від подальшої участі в договорі простого товариства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5367 (ст. 1142 Цивільного кодексу України]).<br /> Тобто, учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору.<br /> Умова про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є нікчемною.<br /> Учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.<br /> [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=55158 2025-06-03T08:21:11Z

<p>Dermelova.Alina: /* Відповідальність за порушення прав журналіста */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України &quot;Про медіа&quot;]<br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа. Статус журналіста підтверджується документом, виданим суб’єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів. Документ, що підтверджує статус журналіста, має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки, фото, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, номер документа, дату видачі і строк його дії, підпис особи, яка видала документ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 стаття 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути вказані наступні дані: <br /> <br /> - прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; <br /> <br /> - найменування організації, яка видала документ; <br /> <br /> - підпис посадової особи організації, що видала документ; <br /> <br /> - печатка організації; <br /> <br /> - зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності медіа та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n155 ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами професійної діяльності суб’єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов’язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через медіа. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови у допуску журналіста на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 1 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Акредитація журналіста здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання суб’єкта у сфері медіа. У заяві, поданій журналістом, зазначаються його прізвище, ім’я та по батькові, адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні суб’єкта у сфері медіа зазначаються його повне найменування, вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв’язку, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, стосовно якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб’єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 2 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Журналіст зобов’язаний дотримуватися встановлених суб’єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 6 статті 26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> Прикінцевими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n2483 Закону України &quot;Про медіа&quot;] внсеено зміни до Закону України &quot;Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста&quot;.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n232 Статтею 11-1 Закону України &quot;Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста&quot;] визначені '''права та''' '''обов’язки журналіста.'''<br /> <br /> ''Обов'язком'' журналіста є:<br /> <br /> 1) подавати для поширення достовірну інформацію та дотримуватися вимог Кодексу етики українського журналіста;<br /> <br /> 2) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 3) відмовлятися від доручення редактора (керівника медіа) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення закону;<br /> <br /> 4) представлятися та у разі особистої присутності пред’являти документ, що підтверджує його професійну належність;<br /> <br /> 5) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> ''Правами'' журналіста є:<br /> <br /> 1) під час виконання професійних обов’язків здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, крім випадків, передбачених законом;<br /> <br /> 2) безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> <br /> 3) не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дає можливість встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов’язано до цього рішенням суду відповідно до закону;<br /> <br /> 4) після пред’явлення документа, що підтверджує статус журналіста, має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом;<br /> <br /> 5) поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім’ям (псевдонімом);<br /> <br /> 6) відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> <br /> 7) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюється лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством.<br /> <br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 ч. 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 Частина 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»], пЖурналіст та/або суб’єкт у сфері медіа звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 Частина 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»])<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n182 ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 1 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3252 В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказана відповідальність щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 171], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3263 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3277 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;] цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3263 Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплена відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3277 ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначена відповідальність за посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Відповідальність за захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3281 ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=55142 2025-06-02T09:06:20Z

<p>Dermelova.Alina: /* Підстави звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України &quot;Про судовий збір&quot;] <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3] <br /> == Підстави звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів ==<br /> З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1013 (стаття 197 Сімейного кодексу України)].<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8120 частини 4 статті 273 Цивільного процесуального кодексу України], якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.<br /> == Судовий порядок врегулювання ==<br /> У разі наявності однієї із істотних підстав, особа з якої стягуються аліменти на дитину/дітей, має право звернутися до суду у рамках позовного провадження з позовною заявою про звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів.<br /> == Куди звертатися ==<br /> Для подачі позовної заяви потрібно звертатися в міський чи районний суд, за місцем проживання або перебування відповідача.<br /> == Вартість ==<br /> За подання позовної заяви немайнового характеру, в порядку позовного провадження фізична особа повинна сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України &quot;Про судовий збір&quot;]), а саме: в 2025 році розмір судового збору за подачу позовної заяви про звільнення від сплати заборгованості за аліментами становить 1211,20 грн, крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br /> == Письмові докази ==<br /> '''Крім самої заяви необхідно надати письмові докази, які б підтверджували викладені позовні вимоги.'''<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України], належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.<br /> <br /> Такими доказами можуть бути, наступні документи:<br /> * копія свідоцтва про народження дитини/дітей;<br /> * копія свідоцтва про укладення шлюбу/копія свідоцтва про розірвання шлюбу/ копія рішення про розірвання шлюбу;<br /> * розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні;<br /> * копії паспорту та РНОКПП (ідентифікаційних кодів) сторін;<br /> * довідка з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію;<br /> * пояснення свідків;<br /> * довідка про доходи з місця роботи/навчання;<br /> * інформація про наявність чи відсутність житла;<br /> *рішення суду про призначення опікуном/піклувальником;<br /> *посвідчення особи з інвалідністю;<br /> * інформація про стан здоров’я, протипоказання до роботи;<br /> * довідка про проходження лікування; <br /> * чеки на витрати на лікування, медикаменти, тощо.<br /> == Див. також: ==<br /> * [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини]]<br /> * [[Аліменти: право на утримання одного з подружжя]]<br /> * [[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна]]<br /> [[Категорія:Стягнення аліментів]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=55141 2025-06-02T09:01:51Z

<p>Dermelova.Alina: /* Підстави припинення сплати аліментів */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України &quot;Про судовий збір&quot;]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»] <br /> == Підстави припинення сплати аліментів ==<br /> Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n428 ст. 84 СК України])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n413 Статтею 82 Сімейного кодексу України] визначені загальні підстави припинення права одного з подружжя на утримання.<br /> <br /> Так, право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.<br /> <br /> Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин.<br /> <br /> Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.<br /> <br /> '''Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:'''<br /> &lt;br&gt;'''1)''' одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;<br /> <br /> '''2)''' платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.<br /> <br /> '''Крім того, право одного з подружжя на утримання припиняється у наступних випадках:'''<br /> <br /> * Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:<br /> <br /> - подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;<br /> <br /> - непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного кримінального правопорушення;<br /> <br /> - непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;<br /> <br /> - одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги;<br /> <br /> - особи, у яких право на аліменти виникло після розірвання шлюбу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n421 ст. 83 СК України])<br /> * В разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n435 ст. 85 СК України])<br /> * Якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n435 ст. 85 СК України])<br /> <br /> * Якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n443 ст. 87 СК України]). <br /> * Якщо за рішенням суду виключено відомості про дружину як матір з актового запису про народження дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n443 ст. 87 СК України]). Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати. Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений. Право власності на нерухоме майно, що передається за таким договором, виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса до посвідчення договору. На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, не може бути звернене стягнення. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n450 ст. 89 СК України]) <br /> == Судовий порядок врегулювання ==<br /> У разі наявності однієї із істотних підстав, особа з якої стягуються аліменти на дитину/дітей, має право звернутися до суду у рамках позовного провадження з '''позовною заявою про припинення стягнення аліментів на дружину/чоловіка.'''<br /> == Куди звертатися ==<br /> Для подачі заяви потрібно звертатися в міський чи районний суд, за місцем проживання або перебування відповідача.<br /> == Вартість ==<br /> За подання позовної заяви немайнового характеру, в порядку позовного провадження фізична особа повинна сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України &quot;Про судовий збір&quot;]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору. <br /> <br /> Так, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 п.3 ч.1 ст.5 ЗУ &quot;Про судовий збір&quot;], від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.<br /> == Письмові докази ==<br /> '''Крім самої заяви необхідно надати письмові докази, які б підтверджували викладені вимоги'''.<br /> &lt;br&gt;<br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:wide-#n6592 ст. 77 ЦПК України], належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. ''Предметом доказування'' є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.<br /> &lt;br&gt;Такими доказами можуть бути, наступні документи:<br /> * копія свідоцтва про народження дитини/дітей;<br /> * копія свідоцтва про укладення шлюбу/копія свідоцтва про розірвання шлюбу/ копія рішення про розірвання шлюбу;<br /> * копія паспорту сторін;<br /> * копія картки фізичної особи-платника податків сторін;<br /> * довідка з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію;<br /> * пояснення свідків;<br /> * довідка про доходи з місця роботи/навчання;<br /> * інформація про наявність чи відсутність житла;<br /> * інформація про стан здоров’я, тощо.<br /> [[Категорія:Стягнення аліментів]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80&diff=54027 2025-04-08T08:03:37Z

<p>Dermelova.Alina: /* Поняття та ознаки адміністративного договору */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]<br /> == Поняття та ознаки адміністративного договору ==<br /> В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9526 п.16 частини першої ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що '''адміністративний договір''' - спільний правовий акт суб’єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб’єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов’язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:<br /> * для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб’єктами владних повноважень;<br /> * для делегування публічно-владних управлінських функцій;<br /> * для перерозподілу або об’єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;<br /> * замість видання індивідуального акта;<br /> * для врегулювання питань надання адміністративних послуг.<br /> Тобто під ''адміністративним договором'' слід розуміти публічну угоду двох чи більше суб’єктів адміністративного права, один з яких завжди є суб’єктом публічної адміністрації.<br /> <br /> '''''Ознаками адміністративного договору є:'''''<br /> * суб’єктивна – у ньому обов’язково бере участь суб’єкт публічної адміністрації;<br /> * предметна – його змістом є права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта публічної адміністрації.<br /> == Види адміністративних договорів ==<br /> '''''Видами адміністративних договорів є:'''''<br /> * координаційні договори, що укладаються між рівнозначними суб’єктами публічної адміністрації; <br /> * субординаційні договори, що укладаються між суб’єктами публічної адміністрації, які перебувають у відносинах влади–підпорядкування; <br /> * мирові угоди, що укладаються між суб’єктами права з метою врегулювання конфлікту на основі взаємних поступок; <br /> * договори обміну зобов’язаннями, коли суб’єкти права беруть на себе зустрічні зобов’язання; <br /> * договори про кооперацію, що укладаються між суб’єктами публічної адміністрації та приватними особами з метою реалізації публічних повноважень. <br /> ''Прикладом адміністративного договору'' є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/724_023#Text Адміністративний договір про порядок застосування Угоди між Україною та Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян від 17.01.2001], а також угоди регіонального розвитку між обласними радами та Кабінетом Міністрів України, які встановлюють взаємні права та обов’язки між вищим органом виконавчої влади й органом місцевого самоврядування.<br /> == Передумови та підстави укладення адміністративного договору ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n142 Статтею 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.<br /> <br /> Держава є суб’єктом публічного права. При цьому вона бере участь у цивільних правовідносинах або безпосередньо через відповідні державні органи, або опосередковано через створювані нею юридичні особи. Проте, у будь-якому випадку цивільні права та обов’язки виникають для держави як єдиного суб’єкта цивільних правовідносин. Зазначений висновок також базується на положенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1015 ст. 170 Цивільного кодексу України]: держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.<br /> <br /> '''''Ознаки''''' такого договору: <br /> # предмет договору – публічні правовідносини у процесі реалізації певним суб’єктом владних управлінських функцій; <br /> # суб’єкти договору – один із суб’єктів наділений владними повноваженнями; <br /> # обов’язкова наявність адміністративної правосуб’єктності сторін;<br /> # мета договору – задоволення публічних інтересів.<br /> '''''Передумови укладання'' '''адміністративного договору:<br /> * нормативні; <br /> * програмно–цільові; <br /> * компетенційні; <br /> * адміністративно–процедурні. <br /> == Вимоги до законності адміністративного договору ==<br /> '''''Вимоги до законності''''' адміністративного договору:<br /> * загальні вимоги публічного права; <br /> * спеціальні законодавчі вимоги до адміністративних договорів; <br /> * позагалузеві вимоги, запозичені з цивільного права. <br /> == Протиправні адміністративні договори ==<br /> '''''Протиправні адміністративні договори мають ознаки:'''''<br /> * нікчемності адміністративного договору;<br /> * недійсності адміністративного договору;<br /> * юридичних наслідків протиправності адміністративного договору.<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=54025 2025-04-08T07:49:18Z

<p>Dermelova.Alina: /* Об’єкт злочину */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти власності&quot;]<br /> == '''Загальна інформація''' ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 Статтею 3 Конституції України] визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 статті 41 Конституції України] кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України] вимаганням полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.<br /> == '''Склад злочину''' ==<br /> <br /> ==== ''Об’єкт злочину'' ====<br /> Об’єктами суспільних відносин, які охороняються статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 189 КК України] є: <br /> * основним - право власності, тобто право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 статті 316, 317 Цивільного Кодексу України]);<br /> * додатковими - безпека життя та здоров’я, особистої недоторканності, честі та гідності потерпілих.<br /> Вимагання вчиняється з приводу отримання винною особою на свою користь:<br /> * майна, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери, тощо;<br /> * права на майно – документ, який передбачає можливість отримати у власність майно ([[договір дарування]], заповіт, страховий поліс, [[договір позики]] тощо); <br /> * дій майнового характеру, внаслідок вчинення яких отримується певна майнова вигода (наприклад, вимога підвищити заробітну плату, виконання в інтересах винного певної роботи тощо). <br /> <br /> ==== ''Об'єктивна сторона злочину'' ====<br /> Вимагання виражається у незаконній вимозі передачі:<br /> * чужого майна; <br /> * права на чуже майно; <br /> * вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.<br /> При цьому, вимога повинна бути поєднана з погрозою:<br /> * насильства (наприклад, нанесення тілесних ушкоджень, [[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|вбивства]] тощо) щодо потерпілого чи його близьких родичів; <br /> * обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб (наприклад, обмеження у здійсненні підприємницької діяльності, отриманні дозволів, документів, позбавлення посади тощо); <br /> * пошкодження чи знищення майна потерпілого чи його близьких родичів або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною (наприклад, спалити приватний будинок, службовий транспортний засіб тощо);<br /> * розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти власності&quot;] під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких із будь-яких міркувань є для них небажаним. До таких відомостей, зокрема, можуть належати дані про інтимні сторони життя, захворювання, аморальні вчинки, злочинну діяльність тощо. Погроза розголосити вказані відомості означає можливість повідомити про них будь-яким способом хоча б одній особі, якій вони не були відомі, тоді як потерпілі особи бажали зберегти їх у таємниці. <br /> Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідома для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Така погроза може стосуватись як потерпілого, так і його близьких родичів і завжди містить у собі вимогу майнового характеру щодо передачі майна, права на майно, дій майнового характеру в майбутньому (через день, місяць тощо) (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти власності&quot;]).<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n389 статті 3 Кримінального процесуальний кодекс України] близькими родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.<br /> <br /> Вимагання є закінченим злочином з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти власності&quot;]).<br /> <br /> ==== ''Суб'єктивна сторона злочину'' ====<br /> Суб’єктивна сторони вимагання полягає у прямому умислі, тобто, винна особа висловлюючи погрозу бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована, усвідомлює, що посягає на чуже майно чи права на майно або спонукає до вчинення будь-яких дій майнового характеру, передбачає, що потерпілому буде завдано матеріальну шкоду і розраховує на настання такого наслідку.<br /> <br /> Винна особа діє з корисливих мотивів, маючи за мету протиправне одержання матеріальних благ за рахунок потерпілого.<br /> <br /> ==== ''Суб’єкт злочину'' ====<br /> Суб'єктом вимагання є фізична, осудна особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення вимагання.<br /> == '''Кваліфікуючі ознаки вимагання''' ==<br /> • &lt;u&gt;Вимагання, вчинене повторно&lt;/u&gt; (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]).<br /> <br /> Повторність вимагання відповідно до примітки 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 статті 185 КК України] має місце у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 185], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 186] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 189-191 КК України], коли кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1773 262 КК України].<br /> <br /> Для повторності вимагання не має значення, чи була особа засуджена за попередній злочин. <br /> <br /> Повторність вимагання виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин була погашена або знята (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n145 статті 32 КК України]). <br /> <br /> • &lt;u&gt;Вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб&lt;/u&gt; (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]).<br /> <br /> Вчинення вимагання за попередньою змовою групою осіб матиме місце, коли вимагання спільно вчинили дві або більше особи, які заздалегідь, до початку вимагання, домовилися про спільне його вчинення (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n125 статті 28 КК України]). <br /> <br /> • &lt;u&gt;Вимагання, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища&lt;/u&gt; (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]).<br /> <br /> Відповідно до частини 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 статті 18 КК України] службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. <br /> <br /> Також до службових осіб прирівнюються фізичні особи – підприємці у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому в здійсненні підприємницької діяльності.<br /> <br /> • &lt;u&gt;Вимагання, вчинене з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень&lt;/u&gt; (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]). <br /> <br /> У потерпілого повинно скластися враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то погроза вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень буде реалізована.<br /> <br /> • &lt;u&gt;Вимагання, вчинене з пошкодженням чи знищенням майна&lt;/u&gt; (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]), поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]), поєднане із заподіянням [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]).<br /> <br /> У вищезазначених випадках вимоги винної особи підкріплюються безпосереднім заподіянням шкоди потерпілому, зазначені дії слугують залякуванням та підтвердженням реальності виконання погрози винної особи в майбутньому у разі невиконання вимоги винної особи.<br /> <br /> Знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, яке за наявності до того підстав додатково кваліфікується за частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1295 статті 194 КК України].<br /> <br /> Небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо (п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти власності&quot;]).<br /> <br /> • &lt;u&gt;Вимагання, що завдало значної шкоди потерпілому&lt;/u&gt; (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]). Значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (примітка 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 статті 185 КК України]).<br /> <br /> • &lt;u&gt;Вимагання, що завдало майнової шкоди у великих розмірах&lt;/u&gt; (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]), тобто, на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 статті 185 КК України]).<br /> <br /> • &lt;u&gt;Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах&lt;/u&gt; (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]), тобто, на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 статті 185 КК України]).<br /> <br /> '''Зверніть увагу!''' Сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Підпунктом 169.1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статті 169 Податкового кодексу України] визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. З 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3028 грн, тобто сума одного неоподатковуваного мінімуму у 2024 році складає 1514 грн.<br /> <br /> • &lt;u&gt;Вимагання, вчинене організованою групою&lt;/u&gt; (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]) має місце у разі, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення вимагання та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n125 статті 28 КК України]).<br /> <br /> • Вимагання, вчинене &lt;u&gt;в умовах [[Правовий режим воєнного стану|воєнного]] або [[Умови введення надзвичайного стану|надзвичайного]] стану&lt;/u&gt; (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України]).<br /> == '''Санкція (покарання)''' ==<br /> # Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - &lt;u&gt;карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.&lt;/u&gt;<br /> # Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - &lt;u&gt;карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.&lt;/u&gt;<br /> # Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, - &lt;u&gt;карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.&lt;/u&gt;<br /> # Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, - &lt;u&gt;карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.&lt;/u&gt;<br /> == '''Відмінність вимагання від суміжних злочинів''' ==<br /> <br /> ==== ''Відмінність вимагання від грабежу та розбою'' ====<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти власності&quot;] при розмежуванні вимагання і [[Грабіж|грабежу]] чи розбою слід виходити з того, що при грабежі та розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання.<br /> <br /> ==== ''Відмінність вимагання від протидії законній господарській діяльності та примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань'' ====<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти власності&quot;] при розмежуванні вимагання і злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1395 статтею 206 КК України] ([[протидія законній господарській діяльності]]), чи злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2452 статтею 355 КК України] (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань), треба виходити з того, що при вимаганні винна особа керується корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. <br /> <br /> Якщо винна особа, застосовуючи відповідні погрози чи насильство, таким умислом не керується, а має на меті примусити потерпілого припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, вчинене потрібно розглядати як протидію законній господарській діяльності.<br /> <br /> Застосування погроз чи насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов'язання належить кваліфікувати за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2452 статті 355 КК України]. Відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов'язання. Предметом такого зобов'язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості тощо. <br /> <br /> Вимога виконати (не виконати) зобов'язання, що виникло на підставах, не передбачених чинним законодавством, або неіснуюче зобов'язання, або зобов'язання з невизначеним предметом, а так само використання факту існуючого зобов'язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення дій майнового характеру є вимаганням.<br /> == '''Судова практика''' ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84975941 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 760/19858/16-к] (дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання. Висловлена обвинуваченим погроза застосування насильства об`єктивно не могла бути реалізована негайно (оскільки потерпіла знаходилася у відокремленому приміщенні), у зв`язку з чим з огляду на об`єктивні обставини, за яких ця погроза була висловлена, вона об`єктивно могла сприйматися потерпілою тільки як така, що може бути реалізована в майбутньому (а не негайно), скажімо, після того, як вона вийде з приміщення каси чи вокзалу, або щодо її малолітньої дитини, яка знаходиться вдома, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 ст. 189 КК України]).<br /> <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81422806# Вирок Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2019 року у справі № 628/797/17] (особу визнано винною у скоєнні вимагання за ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 ст. 189 КК України], вчиненого шляхом вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, розголошення відомостей, які потерпілий та його близькі родичі бажають зберегти у таємниці, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанції вирок залишено без змін).<br /> <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91762378# Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24 вересня 2020 року у справі № 725/2070/20] (дії особи кваліфіковано за ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 ст. 189 КК України], як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для здоров`я особи, вчинене повторно, рішенням суду апеляційної інстанції вирок залишено без змін).<br /> <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91510048# Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2020 року у справі № 645/1789/19] (дії особи, крім іншого, кваліфіковано за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 ст. 189 КК України], як вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод потерпілого, а також розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, вирок не оскаржувався).<br /> <br /> == '''Безоплатна правнича допомога''' ==<br /> Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або захисник для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оскільки Вас підозрюють, обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, притягують до адміністративної відповідальності, Ви маєте право звернутися до найближчого для Вас [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ бюро правничої допомоги].<br /> <br /> == '''Дивись також''' ==<br /> * [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]<br /> * [[Крадіжка]]<br /> * [[Грабіж]]<br /> * [[Шахрайство]]<br /> * [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[Категорія:Суди]]<br /> [[Категорія:Злочини]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D1%8C%D0%BE%D1%85_%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9,_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B7_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=52822 2025-02-06T09:43:30Z

<p>Dermelova.Alina: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України, Кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України &quot;Про пенсійне забезпечення&quot;]<br /> * [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України &quot;Про звернення громадян&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 &quot;Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> == Хто має право на призначення дострокової пенсії ==<br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2344 п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], '''право на призначення дострокової пенсії за віком мають''':<br /> * жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, <br /> * матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, <br /> * батько, яким за вибором матері або в разі її відсутності, здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком<br /> Дострокова пенсія призначається '''жінкам''' після досягнення &lt;u&gt;50 років&lt;/u&gt; та за наявності страхового стажу не менше &lt;u&gt;15 років,&lt;/u&gt; чоловікам після досягнення віку &lt;u&gt;55 років&lt;/u&gt; та за наявності страхового стажу не менше ніж &lt;u&gt;20 років.&lt;/u&gt;&lt;br&gt; При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.&lt;br&gt; Пенсія за віком, в тому числі й та, яка була призначена достроково, '''призначається довічно'''.&lt;br&gt; '''''Перепризначення пенсії у зв’язку з досягненням загальновстановленого пенсійного віку законодавством не передбачено.'''''<br /> == Порядок звернення для призначення дострокової пенсії ==<br /> Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot; далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядку №1566/11846]).&lt;br&gt; '''''Заява про призначення пенсії подається''''' заявником зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) '''''до територіального органу Пенсійного фонду України:'''''<br /> <br /> - через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал);<br /> <br /> - засобами Єдиного державного вебпорталу  електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text п. 1.1 Порядку №1566/11846]).<br /> <br /> '''''До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:'''''<br /> <br /> 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;<br /> <br /> 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).<br /> <br /> 3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;<br /> <br /> 4) відомості про місце проживання особи;<br /> <br /> 5) документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком;<br /> <br /> 6) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта.<br /> <br /> Тобто, ''до заяви'' о''рієнтовно має бути додано наступні документи:''<br /> * копія паспорту особи;<br /> * копія довідки РНОКПП (ідентифікаційний номер);<br /> * копія [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Трудова_книжка_-_основний_документ_про_трудову_діяльність трудової книжки] особи;<br /> * форма [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Форма_ОК-5_та_форма_ОК-7:_отримання_та_використання ОК-5] (отримати можливо за допомогою [https://diia.gov.ua/services/dovidka-ok-5 ДІЇ], [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations порталу ПФУ] чи в територіальних органах Пенсійного фонду України);<br /> * копія військового квитка;<br /> * копія довідки з освітнього закладу;<br /> * копія диплому з вищого навчального закладу;<br /> * копія свідоцтва про укладення шлюбу;<br /> * копія свідоцтва про народження дитини;<br /> * копія довідки до акту МСЕК про інвалідність;<br /> * копія довідки з сільської/селищної/міської ради про підтвердження факту виховання дитини з інвалідністю до 6 річного віку матір’ю, батьком (складається виконавчим органом на підставі письмових пояснень свідків);<br /> * копія паспорту дружини (у разі подання відповідної заяви батьком дитини з інвалідністю);<br /> * копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дружини ( у разі подання відповідної заяви батьком дитини з інвалідністю);<br /> * копія трудової книжки дружини (у разі подання відповідної заяви батьком дитини з інвалідністю).<br /> == Термін розгляду заяви органом УПФУ ==<br /> Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (п. 4.3 Розділу IV Постанови правління Пенсійного фонду України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text &quot;Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]).<br /> == Вирішення спору в судовому порядку ==<br /> У разі отримання письмової відмови ПФУ щодо неможливості призначення дострокової пенсії, як матері/батькові дитини з інвалідністю, особа має право звернутися в рамках адміністративного судочинства до окружного адміністративного суду, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 ч. 1 ст. 19 КАСУ] з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.<br /> [[Файл:Зразок адмін.позов (призначення дострокової пенсії для батьків дитини з інвалідністю).docx|міні]]<br /> == Строк звернення до адміністративного суду ==<br /> Строк звернення до адміністративного суду встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 ст. 122 КАСУ], відповідно до якого позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи '''встановлюється шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється '''з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів'''.&lt;br&gt;У разі подання особою позову ''після закінчення строків''''', установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду''', або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, '''позов залишається без руху'''. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10409 ч.1 ст. 123 КАСУ]). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10409 ч. 2 ст. 123 КАСУ]).<br /> == Підсудність справи ==<br /> Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.<br /> Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9742 ч. 1 стаття 25 КАСУ]).<br /> == Судовий збір ==<br /> За подання позову особа сплачує '''судовий збір''' у розмірі, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»]. У такій категорії справ розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br /> |}<br /> == Судова практика ==<br /> * [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86899917 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 р. справа № 617/1798/19] <br /> == Див. також: ==<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Пенсія_за_віком._Умови_дострокового_виходу_на_пенсію_за_віком Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком]<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Багатодітна_сім%27я:_підтвердження_статусу_та_пільги Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги]<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Надбавка_на_догляд_за_особами_з_інвалідністю_з_дитинства_та_дітьми_з_інвалідністю Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю]<br /> [[Категорія: Адміністративне право]]<br /> [[Категорія: Суди]]<br /> [[ Категорія: Пенсіонери]]<br /> [[Категорія:Територіальні органи]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&diff=52817 2025-02-06T07:59:03Z

<p>Dermelova.Alina: /* Ввезення та вивезення готівки фізичною особою */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19 Закон України &quot;Про валюту і валютні операції&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 &quot;Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 &quot;Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3 (далі - Положення)]<br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> '''Готівкова валюта''' - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу (підпункт 1 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> == Ввезення та вивезення готівки фізичною особою ==<br /> &lt;u&gt;Без письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу фізична особа може ввозити в Україну та вивозити за її межі готівкову валюту і банківські метали, що в сумі/вартості '''не перевищує в еквіваленті 10000 євро,''' якщо сума/вартість готівкої валютиі банківських металів '''дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро''', то необхідним є умова &lt;u&gt;письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі (пункти 5-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Для декларування фізичній особі потрібно заповнити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей], що може виготовлятися шляхом роздрукування із застосуванням засобів комп’ютерної техніки або їх копіювання на папері формату А4 (210 х 296 міліметрів). <br /> == Ввезення та вивезення готівки/банківських металів юридичною особою ==<br /> Юридична особа ввозить в Україну або вивозить за її межі готівкову валюту/банківські метали &lt;u&gt;через уповноваженого представника&lt;/u&gt; (особа, що має необхідні повноваження згідно із законодавством щодо здійснення конкретних дій) '''без обмеження суми''' на умовах &lt;u&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 письмового декларування]&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі за умови, що таке ввезення/вивезення &lt;u&gt;зумовлене господарською діяльністю&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну/вивезення за межі України банківських металів є '''договір із контрагентом''' або документ, що його замінює.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну банківських металів, &lt;u&gt;афінаж&lt;/u&gt; (металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок) яких здійснено з дорогоцінних металів, вивезених за межі митної території України, є договір із контрагентом або документ, що його замінює, та '''договір на поставку банківських металів''' Національному банку (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Юридичні особи здійснюють вивезення банківських металів, виготовлених українськими виробниками, за наявності '''письмової відмови''' [https://bank.gov.ua/ Національного банку] від купівлі банківських металів (виготовлених українськими виробниками), що вивозяться.<br /> == Пересилання готівки ==<br /> Пересилання в Україну/з України готівкової валюти і банківських металів у міжнародних поштових відправленнях здійснюється виключно з '''оголошеною їх вартістю та''' на умовах та в порядку, визначених для ввезення/вивезення готівкової валюти і банківських металів фізичними/юридичними особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення].&lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Банківське право]]<br /> [[Категорія:Митне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA_.pdf&diff=52816 2025-02-06T07:51:00Z

<p>Dermelova.Alina: </p> <hr /> <div>декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.doc&diff=52815 2025-02-06T07:47:40Z

<p>Dermelova.Alina: </p> <hr /> <div>*</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8&diff=52368 2025-01-13T10:26:18Z

<p>Dermelova.Alina: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України “Про житлово-комунальні послуги”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text Закон України &quot;Про управління відходами&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2023-%D0%BF#Text Правила надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами від 8 серпня 2023 р. № 835]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1031-2023-%D0%BF#Text Порядок формування середньозваженого тарифу на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифів на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів від 26 вересня 2023 р. № 1031]<br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 частини другої статті 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”] до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.<br /> <br /> До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов’язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що провадиться виконавцем послуги.<br /> <br />  Органи місцевого самоврядування забезпечують управління побутовими відходами згідно з правилами благоустрою населеного пункту, регіональними та місцевими планами управління відходами та забезпечують кожному утворювачу побутових відходів надання послуги з управління побутовими відходами.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text Закон України &quot;Про управління відходами&quot;] визначає декілька значень терміну &quot;відходи&quot;:<br /> <br /> * відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися;<br /> *  побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств.<br /> * біовідходи - відходи, що мають властивість піддаватися анаеробному або аеробному розкладу, такі як відходи харчових продуктів або відходи харчової промисловості на всіх етапах виробництва та споживання, відходи від зелених насаджень;<br /> * утворювач відходів - фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб’єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n400 У статті 31 Закону України &quot;Про управління відходами&quot;] визначені права та обов'язки утворювачів побутових відходів. <br /> <br /> Утворювачі побутових відходів '''мають право''':<br /> <br /> * одержувати у встановленому порядку повну та достовірну інформацію про безпечність об’єктів оброблення побутових відходів;<br /> * самостійно шляхом компостування обробляти біовідходи на присадибних, дачних і садових ділянках згідно з правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.<br /> <br /> Утворювачі побутових відходів '''зобов’язані''':<br /> <br /> *  укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами;<br /> * забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників;<br /> * забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об’єкта оброблення відходів.<br /> <br />  Утворювачі побутових відходів мають права та обов’язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Законом України &quot;Про житлово-комунальні послуги&quot;.]<br /> <br /> == Умови надання послуг ==<br /> Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами відповідно до статей 13 і 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n206 Закону України “Про житлово-комунальні послуги]”.<br /> <br /> '''''За моделями організації договірних відносин:'''''<br /> <br /> * індивідуальний договір (публічний договір приєднання) - укладається з індивідуальним споживачем відповідно до типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами;<br /> * колективний договір - укладається від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою за рішенням співвласників відповідно до типового колективного договору про надання послуги з управління побутовими відходами.<br /> <br /> '''''За категоріями споживачів:'''''<br /> <br /> * договір з індивідуальним споживачем - укладається із співвласником багатоквартирного будинку, власником будівлі (зокрема власником індивідуального садибного житлового будинку) або за згодою власника іншою особою, яка користується будівлею і отримує послугу з управління побутовими відходами для власних потреб та з якою або від імені якої укладено договір, відповідно до типового договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами;<br /> * договір з колективним споживачем - укладається з юридичною особою, що об’єднує споживачів у будівлі та в їх інтересах укладає договір про надання послуги відповідно до типового договору з колективним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами.<br /> <br /> Сторони узгоджують графік збирання та перевезення побутових відходів з урахуванням потреби споживача під час укладання договору про надання послуги з управління побутовими відходами.<br /> <br /> == Плата за надані послуги ==<br /> Тариф на послугу, а також тарифи на операції встановлюються органом місцевого самоврядування окремо за видами побутових відходів (змішані, роздільно зібрані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні, відходи зелених насаджень).<br /> <br /> Формування тарифів на операції суб’єктом господарювання здійснюється відповідно до річних планів здійснення операцій і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків, зборів, платежів та цін у планованому періоді, встановлених на підставі індексів зміни цін виробників промислової продукції.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Житлове право]]<br /> [[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=51837 2024-12-05T10:15:54Z

<p>Dermelova.Alina: /* Поділ спільного майна нажитого у фактичному шлюбі */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_KCS_podr_1.pdf Судова практика щодо встановлення фактичних шлюбних відносин і спільного проживання Постанова ВС України за № 6-97цс11 від 20.022012 року (&lt;nowiki&gt;https://court.gov.ua/sud2090/inf_court/vsu/6-97cs11&lt;/nowiki&gt;)]<br /> <br /> ==Загальні положення==<br /> '''Шлюб''' – це сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n123 астина перша статті 21 Сімейного кодексу України] (далі - СК України).<br /> <br /> Проживання однією сім’єю не є підставою для виникнення у осіб прав та обов’язків подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n123 частина друга статті 21 СК України]).<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n375 Стаття 74 СК України] встановлює таке поняття, як жінка та чоловік, що проживають однією сім’єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою.<br /> <br /> Такі відносини між чоловіком і жінкою можна називати «фактичним шлюбом», «цивільним шлюбом» і вони повинні відповідати таким '''критеріям:'''<br /> # у фактичних шлюбних відносинах можуть перебувати тільки жінка та чоловік (різностатевість);<br /> # намір жінки та чоловіка встановити стійкі відносини, притаманні шлюбу;<br /> # відсутність зареєстрованого в органах державної реєстрації актів цивільного стану шлюбу як між особами, які спільно проживають, так і з будь-якою іншою особою;<br /> # особи проживають разом;<br /> # ведуть спільне господарство;<br /> # взаємне матеріальне забезпечення та піклування;<br /> # не анонімність (публічність) відносин, відсутність приховування їх перед третіми особами.<br /> З набранням чинності 01 січня 2004 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] визнає осіб, що проживають у фактичних шлюбних відносинах, сім’єю. Але виникає проблема у випадку, коли чоловік (жінка) проживає у «фактичному шлюбі» і одночасно перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Це означає, що «фактичні дружина  і чоловік» не можуть вважатися сім’єю. Однак, подружжя  вважається сім’єю навіть коли вони проживають окремо.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] прирівнює «фактичний шлюб» до зареєстрованого. Водночас, погоджуючись на «фактичний шлюб», громадяни допускають невизначеність своїх подальших відносин у юридичному розумінні. Громадяни, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, перебувають під захистом закону і такого захисту вони не позбавляються навіть тоді, коли дружина й чоловік з різних причин не проживають спільно.<br /> ==Майнові права у фактичних шлюбних відносинах ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n375 частини першої статті 74 СК України], якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, '''майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності,''' якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. <br /> <br /> Якщо перед чоловіком та жінкою постає питання поділу майна, що було набуте ними під час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, то є певні юридичні проблеми. Перед тим, як взятися за розподіл спільно нажитого майна, прийдеться довести наявність сімейних відносин у суді шляхом подання заяви про '''[[Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу|встановлення факту проживання однією сім’єю як чоловік та дружина]]''' і надати докази спільного проживання. Однак, встановити факт, з якого моменту почалися «фактичні шлюбні відносини» буде досить проблемним питанням.<br /> [[Файл:Фактичні шлюбні відносини.jpg|міні|&lt;small&gt;https://mitrax.com.ua/uk/blog/czivilnij-shlyub-yak-rozdiliti-majno-ta-oformiti-batkivstvo/&lt;/small&gt;]]<br /> <br /> === Поділ спільного майна нажитого у фактичному шлюбі ===<br /> У випадку, коли фактичний шлюб не виправдав сподівань, і мирних шляхів поділу майна не знайдено, учаснику фактичних шлюбних відносин потрібно переконати суд насамперед у тому, що це майно є спільним. Для цього '''необхідно довести''' не сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах, а '''факт придбання даного конкретного майна за кошти або внаслідок трудової участі обох фактичних чоловіка й дружини'''. <br /> <br /> Одним із способів доведення даного факту є показання свідків. Аргументами можуть слугувати відомості про те, що один з учасників фактичних шлюбних відносин за період спільного проживання не мав достатніх коштів для придбання або покращення майна без залучення коштів іншого. Більшу доказову силу мають документи, які можуть підтвердити наявність заробітку чи іншого доходу, отримання кредиту в банку на ім’я одного або обох учасників «фактичного шлюбу», договори про позику, дарування грошей, або документи, що підтверджують витрати на спільне майно.<br /> <br /> Досить поширеною також є ситуація, коли майно, придбане фактичним подружжям за спільні кошти, оформлюється на когось одного з них. Якщо при зареєстрованому шлюбі це не має юридичного значення, то за умов «фактичних шлюбних відносин» має, і досить велике. Так, майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном. Друга сторона права на таке майно не має, доки не доведе, що воно є спільним.<br /> <br /> Щоб уникнути такого становища, необхідно все майно, що придбавається фактичним подружжям на спільні кошти, оформлювати ''у спільну часткову власність''. Так, наприклад, у [[Договір купівлі – продажу|договорі купівлі-продажу]] слід зазначати одразу двох покупців, тоді кожному з них належатиме відповідна частка майна. Якщо розмір часток у договорі не вказується, то на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1943 частини першої статті 357 Цивільного кодексу України] вони вважаються рівними. Таким чином, право кожної сторони на частку спільно нажитого майна закріплюватиметься в документах (договорах, свідоцтвах про право власності тощо). У випадку спору додаткові докази навіть не вимагатимуться.<br /> <br /> Також, фактичний чоловік і дружина можуть укладати між собою угоду про поділ майна, яке знаходиться в їхній спільній власності, а також угоди про порядок володіння, користування, розпорядження таким майном та про поділ плодів і доходів від використання спільного майна.<br /> <br /> Зокрема, в договорі може бути визначене право одного з учасників фактичних шлюбних відносин користуватися речами другого без заміни використаних речей; визначатися рівна участь фактичного чоловіка або дружини у витратах на оренду житлового приміщення для спільного проживання; зазначатися обов’язок учасника фактичного подружжя, який розірвав фактичні шлюбні відносини, виселитися з такого приміщення та обов’язок іншого звільнити першого від витрат з оплати житла. В договорі можна передбачити спільну часткову власність на придбання під час спільного проживання предметів домашнього вжитку та порядок їх поділу в разі припинення фактичного шлюбу.<br /> <br /> Однак усі угоди мають відповідати загальним положенням цивільного законодавства про умови дійсності угод. Вони не мають містити положень, що встановлюють права та обов’язки, які насправді можуть виникнути лише із законного шлюбу. Так, наприклад, фактичне подружжя не має права укладати [[Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору|шлюбний договір]].<br /> <br /> Відмінність зареєстрованого шлюбу від фактичного у сфері укладення договорів полягає в тому, що договір, укладений одним з учасників фактичних шлюбних відносин в інтересах сім’ї з третьою особою, не створює обов’язків для іншого учасника (якщо в самому договорі не вказане інше), навіть якщо майно, одержане за цим договором, використане в інтересах сім’ї. Крім того, в разі укладення одним із фактичного подружжя стосовно спільного майна договору, який потребує оформлення у нотаріуса або підлягає державній реєстрації, згода іншого не вимагається. При зареєстрованому шлюбі така згода не тільки вимагається, а й має бути належним чином оформлена (нотаріально засвідчується) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 частина третя статті 65 СК України]).<br /> <br /> Проблеми можуть виникнути також і при визначенні строків, у межах яких учасник фактичних шлюбних відносин може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. По суті йдеться про відсутність чіткого визначення факту (дати) виникнення фактичних шлюбних відносин, що в свою чергу породжує складності відносно процедури обчислення строків [[Позовна давність|позовної давності]].<br /> == Діти у фактичних шлюбних відносинах ==<br /> При визначенні походження дитини, батьки якої не перебувають між собою в зареєстрованому шлюбі, а мають фактичні шлюбні відносини, виникають певні юридичні питання. <br /> <br /> Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4334 статтею 52 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n676 статтею 142 СК України] визначено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також мають рівні права та обов’язки щодо батьків незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. <br /> <br /> Отже, від того, народжена дитина у шлюбі чи поза ним буде залежати тільки порядок реєстрації народження цієї дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. <br /> <br /> Якщо дитина народилася у зареєстрованому шлюбі це питання вирішується набагато простіше, оскільки дружина записується матір’ю, а чоловік - батьком дитини.<br /> <br /> Але, у випадку фактичного шлюбу, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини, а походження дитини від батька може визначається:<br /> * за заявою матері та батька дитини;<br /> <br /> * за [[Визнання батьківства|заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини]];<br /> * за [[Встановлення факту батьківства|рішенням суду]].<br /> == Особисті немайнові права подружжя у фактичних шлюбних відносинах ==<br /> Щодо особистих немайнових прав, то відмінностей між зареєстрованим і незареєстрованим шлюбом небагато. І в першому, і в другому випадку чоловіку й жінці гарантовані рівні права та можливості відповідно до основних прав і свобод людини. Зокрема, вони вільні у виборі занять, професії, місця проживання, мають право на свободу думки, совісті та релігії. І при фактичному шлюбі, і при зареєстрованому жінка й чоловік наділені правом розподілити між собою сімейні обов’язки та разом вирішувати питання життя сім’ї (наприклад, утримання, виховання та навчання спільних неповнолітніх дітей). Учасники сімейних відносин зобов’язані турбуватися про здоров’я, розвиток і матеріальне забезпечення своїх дітей. Обидві сторони відповідальні одна перед одною та перед іншими членами сім’ї за свою поведінку. І чоловік, і жінка мають право на особисту свободу, фізичний і духовний розвиток, на повагу до своєї індивідуальності та на повагу до будь-якої праці, що здійснюється в інтересах сім’ї.<br /> <br /> Однак право одного з учасників сімейних відносин змінити своє прізвище на прізвище іншого учасника виникає лише у зв’язку з реєстрацією шлюбу.<br /> ==Аліменти на утримання одного із подружжя, що перебували у фактичному шлюбі ==<br /> Виникнення аліментних майнових прав на [[Аліменти: право на утримання одного з подружжя|утримання]] не залежить від того, в якому шлюбі ви перебуваєте. Чинне законодавство передбачає можливість отримання аліментів і у випадку перебування в зареєстрованому шлюбі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n381 статті 75, 76 СК України] ), і у випадку фактичних шлюбних відносин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n459 стаття 91 СК України]). <br /> <br /> Законні чоловік і дружина мають матеріально підтримувати один одного незалежно від будь-яких обставин. <br /> <br /> У разі ж фактичного шлюбу законодавство вимагає, по-перше, щоб відносини між жінкою і чоловіком мали тривалий характер, а по-друге, визначає окремі умови, за яких може виникнути право на утримання. Так, на аліменти має право той з учасників фактичних шлюбних відносин, хто став непрацездатним під час спільного проживання або якщо з нею (ним) проживає їхня дитини. Проте, надаючи жінці право на утримання під час вагітності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], не містить механізму, як саме це право може реалізовуватися, оскільки, якщо з позовом до суду звернеться законна дружина, то батьком майбутньої дитини буде вважатися законний чоловік, а якщо звернеться жінка, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбу, їй спочатку доведеться знову ж таки доводити [[Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу|факт спільного проживання з чоловіком однією сім’єю без реєстрації шлюбу]], від якого вона хоче отримати аліменти.<br /> <br /> Крім того, пов’язуючи право на утримання з тривалим проживанням однією сім’єю, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] не визначає який термін спільного проживання буде визнаватись тривалим. Тобто, в кожному конкретному випадку суд індивідуально визначає чи є підстави для надання утримання чи ні. <br /> == Перехід на пенсію у зв’язку з втратою годувальника за чоловіка, з яким на час його смерті перебувала в фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі) ==<br /> Жінка не має право на [[Пенсія в разі втрати годувальника|пенсію у зв’язку з втратою годувальника]] за чоловіка, з яким на час його смерті перебувала в фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі).<br /> <br /> Право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника має дружина, яка досягла пенсійного віку та має необхідний страховий стаж, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України &quot;Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування&quot;] та перебувала на утриманні померлого годувальника.<br /> <br /> Шлюб має бути оформлений відповідно до законодавства. Сумісне проживання без укладання шлюбу не дає права на призначення даного виду пенсії.<br /> ==Спадкування у фактичному шлюбі ==<br /> У спадкуванні є відмінності, які відрізняють фактичний шлюб від зареєстрованого. Фактичне подружжя може прожити на спільні кошти, придбаваючи майно, протягом досить тривалого часу. Однак у разі смерті одного з них, на ім’я якого оформлене це майно, інший може сподіватися на достойний розмір спадщини тільки якщо на його користь був залишений [[Спадкування за заповітом|заповіт]] або якщо він знаходився на утриманні померлого.                       <br /> <br /> Особа, яка прожила у фактичному шлюбі не один десяток років, може отримати мізерні права на спільно нажите майно або ж не отримати їх зовсім. Після смерті одного із подружжя, майже вся спадщина померлого переходить до його офіційних родичів. <br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5901 статтею 1264  Цивільного кодексу України] у четверту чергу право на [[спадкування за законом]] мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини. Навіть за такої умови частка фактичного чоловіка або дружини буде значно меншою, ніж та, яку він або вона могли б отримати в зареєстрованому шлюбі. <br /> <br /> Навіть у цьому випадку, для вступу у спадщину за померлим, з яким проживав у фактичному шлюбі, є складною процедурою, оскільки необхідно тільки через суд доводити [[Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу|факт проживання однією сім’єю як чоловік та дружина]].<br /> <br /> == Корисні поислання ==<br /> <br /> * [http://www.pjv.nuoua.od.ua/v6_2016/18.pdf Правове регулювання конкубінату за сімейним законодавством України]<br /> * [https://vkp.ua/publication/the_concept_and_legal_standards_of_civil_marriage Поняття та правові наслідки конкубінату]<br /> * [https://mitrax.com.ua/uk/blog/czivilnij-shlyub-yak-rozdiliti-majno-ta-oformiti-batkivstvo/ Цивільний шлюб: що це і чим він відрізняється від офіційного]<br /> <br /> [[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=51835 2024-12-05T09:26:57Z

<p>Dermelova.Alina: /* Загальні положення */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_KCS_podr_1.pdf Судова практика щодо встановлення фактичних шлюбних відносин і спільного проживання Постанова ВС України за № 6-97цс11 від 20.022012 року (&lt;nowiki&gt;https://court.gov.ua/sud2090/inf_court/vsu/6-97cs11&lt;/nowiki&gt;)]<br /> <br /> ==Загальні положення==<br /> '''Шлюб''' – це сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n123 астина перша статті 21 Сімейного кодексу України] (далі - СК України).<br /> <br /> Проживання однією сім’єю не є підставою для виникнення у осіб прав та обов’язків подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n123 частина друга статті 21 СК України]).<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n375 Стаття 74 СК України] встановлює таке поняття, як жінка та чоловік, що проживають однією сім’єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою.<br /> <br /> Такі відносини між чоловіком і жінкою можна називати «фактичним шлюбом», «цивільним шлюбом» і вони повинні відповідати таким '''критеріям:'''<br /> # у фактичних шлюбних відносинах можуть перебувати тільки жінка та чоловік (різностатевість);<br /> # намір жінки та чоловіка встановити стійкі відносини, притаманні шлюбу;<br /> # відсутність зареєстрованого в органах державної реєстрації актів цивільного стану шлюбу як між особами, які спільно проживають, так і з будь-якою іншою особою;<br /> # особи проживають разом;<br /> # ведуть спільне господарство;<br /> # взаємне матеріальне забезпечення та піклування;<br /> # не анонімність (публічність) відносин, відсутність приховування їх перед третіми особами.<br /> З набранням чинності 01 січня 2004 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] визнає осіб, що проживають у фактичних шлюбних відносинах, сім’єю. Але виникає проблема у випадку, коли чоловік (жінка) проживає у «фактичному шлюбі» і одночасно перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Це означає, що «фактичні дружина  і чоловік» не можуть вважатися сім’єю. Однак, подружжя  вважається сім’єю навіть коли вони проживають окремо.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] прирівнює «фактичний шлюб» до зареєстрованого. Водночас, погоджуючись на «фактичний шлюб», громадяни допускають невизначеність своїх подальших відносин у юридичному розумінні. Громадяни, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, перебувають під захистом закону і такого захисту вони не позбавляються навіть тоді, коли дружина й чоловік з різних причин не проживають спільно.<br /> ==Майнові права у фактичних шлюбних відносинах ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n375 частини першої статті 74 СК України], якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, '''майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності,''' якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. <br /> <br /> Якщо перед чоловіком та жінкою постає питання поділу майна, що було набуте ними під час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, то є певні юридичні проблеми. Перед тим, як взятися за розподіл спільно нажитого майна, прийдеться довести наявність сімейних відносин у суді шляхом подання заяви про '''[[Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу|встановлення факту проживання однією сім’єю як чоловік та дружина]]''' і надати докази спільного проживання. Однак, встановити факт, з якого моменту почалися «фактичні шлюбні відносини» буде досить проблемним питанням.<br /> [[Файл:Фактичні шлюбні відносини.jpg|міні|&lt;small&gt;https://mitrax.com.ua/uk/blog/czivilnij-shlyub-yak-rozdiliti-majno-ta-oformiti-batkivstvo/&lt;/small&gt;]]<br /> <br /> === Поділ спільного майна нажитого у фактичному шлюбі ===<br /> У випадку, коли фактичний шлюб не виправдав сподівань, і мирних шляхів поділу майна не знайдено, учаснику фактичних шлюбних відносин потрібно переконати суд насамперед у тому, що це майно є спільним. Для цього '''необхідно довести''' не сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах, а '''факт придбання даного конкретного майна за кошти або внаслідок трудової участі обох фактичних чоловіка й дружини'''. <br /> <br /> Одним із способів доведення даного факту є показання свідків. Аргументами можуть слугувати відомості про те, що один з учасників фактичних шлюбних відносин за період спільного проживання не мав достатніх коштів для придбання або покращення майна без залучення коштів іншого. Більшу доказову силу мають документи, які можуть підтвердити наявність заробітку чи іншого доходу, отримання кредиту в банку на ім’я одного або обох учасників «фактичного шлюбу», договори про позику, дарування грошей, або документи, що підтверджують витрати на спільне майно.<br /> <br /> Досить поширеною також є така непроста ситуація, коли майно, придбане фактичним подружжям за спільні кошти, оформлюється на когось одного з них. Якщо при зареєстрованому шлюбі це не має юридичного значення, то за умов «фактичних шлюбних відносин» має, і досить велике. Так, майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном. Друга сторона права на таке майно не має, доки не доведе, що воно є спільним.<br /> <br /> Щоб уникнути такого становища, необхідно все майно, що придбавається фактичним подружжям на спільні кошти, оформлювати «на двох» у спільну часткову власність. Так, наприклад, у [[Договір купівлі – продажу|договорі купівлі-продажу]] слід зазначати одразу двох покупців, тоді кожному з них належатиме відповідна частка майна. Якщо розмір часток у договорі не вказується, то на підставі частини першої статті 357 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] вони вважаються рівними. Таким чином, право кожної сторони на частку спільно нажитого майна закріплюватиметься в документах (договорах, свідоцтвах про право власності тощо). У випадку спору додаткові докази навіть не вимагатимуться.<br /> <br /> Також, фактичний чоловік і дружина можуть укладати між собою угоду про поділ майна, яке знаходиться в їхній спільній власності, а також угоди про порядок володіння, користування, розпорядження таким майном та про поділ плодів і доходів від використання спільного майна.<br /> <br /> Зокрема, в договорі може бути визначене право одного з учасників фактичних шлюбних відносин користуватися речами другого без заміни використаних речей; визначатися рівна участь фактичного чоловіка або дружини у витратах на оренду житлового приміщення для спільного проживання; зазначатися обов’язок учасника фактичного подружжя, який розірвав фактичні шлюбні відносини, виселитися з такого приміщення та обов’язок іншого звільнити першого від витрат з оплати житла. В договорі можна передбачити спільну часткову власність на придбання під час спільного проживання предметів домашнього вжитку та порядок їх поділу в разі припинення фактичного шлюбу.<br /> <br /> Однак усі угоди мають відповідати загальним положенням цивільного законодавства про умови дійсності угод. Вони не мають містити положень, що встановлюють права та обов’язки, які насправді можуть виникнути лише із законного шлюбу. Так, наприклад, фактичне подружжя не має права укладати [[Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору|шлюбний договір]].<br /> <br /> Відмінність зареєстрованого шлюбу від фактичного у сфері укладення договорів полягає в тому, що договір, укладений одним з учасників фактичних шлюбних відносин в інтересах сім’ї з третьою особою, не створює обов’язків для іншого учасника (якщо в самому договорі не вказане інше), навіть якщо майно, одержане за цим договором, використане в інтересах сім’ї. Крім того, в разі укладення одним із фактичного подружжя стосовно спільного майна договору, який потребує оформлення у нотаріуса або підлягає державній реєстрації, згода іншого не вимагається. При зареєстрованому шлюбі така згода не тільки вимагається, а й має бути належним чином оформлена (нотаріально засвідчується) (частина третя статті 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).<br /> <br /> Проблеми можуть виникнути також і при визначенні строків, у межах яких учасник фактичних шлюбних відносин може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. По суті йдеться про відсутність чіткого визначення факту (дати) виникнення фактичних шлюбних відносин, що в свою чергу породжує складності відносно процедури обчислення строків [[Позовна давність|позовної давності]].<br /> == Діти у фактичних шлюбних відносинах ==<br /> При визначенні походження дитини, батьки якої не перебувають між собою в зареєстрованому шлюбі, а мають фактичні шлюбні відносини, виникають певні юридичні питання. <br /> <br /> Так, статтею 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України] та статтею 142 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] визначено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також мають рівні права та обов’язки щодо батьків незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. <br /> <br /> Отже, від того, народжена дитина у шлюбі чи поза ним буде залежати тільки порядок реєстрації народження цієї дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. <br /> <br /> Якщо дитина народилася у зареєстрованому шлюбі це питання вирішується набагато простіше, оскільки дружина записується матір’ю, а чоловік - батьком дитини.<br /> <br /> Але, у випадку фактичного шлюбу, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини, а походження дитини від батька може визначається:<br /> * за заявою матері та батька дитини;<br /> <br /> * за [[Визнання батьківства|заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини]];<br /> * за [[Встановлення факту батьківства|рішенням суду]].<br /> == Особисті немайнові права подружжя у фактичних шлюбних відносинах ==<br /> Щодо особистих немайнових прав, то відмінностей між зареєстрованим і незареєстрованим шлюбом небагато. І в першому, і в другому випадку чоловіку й жінці гарантовані рівні права та можливості відповідно до основних прав і свобод людини. Зокрема, вони вільні у виборі занять, професії, місця проживання, мають право на свободу думки, совісті та релігії. І при фактичному шлюбі, і при зареєстрованому жінка й чоловік наділені правом розподілити між собою сімейні обов’язки та разом вирішувати питання життя сім’ї (наприклад, утримання, виховання та навчання спільних неповнолітніх дітей). Учасники сімейних відносин зобов’язані турбуватися про здоров’я, розвиток і матеріальне забезпечення своїх дітей. Обидві сторони відповідальні одна перед одною та перед іншими членами сім’ї за свою поведінку. І чоловік, і жінка мають право на особисту свободу, фізичний і духовний розвиток, на повагу до своєї індивідуальності та на повагу до будь-якої праці, що здійснюється в інтересах сім’ї.<br /> <br /> Однак право одного з учасників сімейних відносин змінити своє прізвище на прізвище іншого учасника виникає лише у зв’язку з реєстрацією шлюбу.<br /> ==Аліменти на утримання одного із подружжя, що перебували у фактичному шлюбі ==<br /> Виникнення аліментних майнових прав на [[Аліменти: право на утримання одного з подружжя|утримання]] не залежить від того, в якому шлюбі ви перебуваєте. Чинне законодавство передбачає можливість отримання аліментів і у випадку перебування в зареєстрованому шлюбі (статті 75, 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] ), і у випадку фактичних шлюбних відносин (стаття 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). <br /> <br /> Законні чоловік і дружина мають матеріально підтримувати один одного незалежно від будь-яких обставин. <br /> <br /> У разі ж фактичного шлюбу законодавство вимагає, по-перше, щоб відносини між жінкою і чоловіком мали тривалий характер, а по-друге, визначає окремі умови, за яких може виникнути право на утримання. Так, на аліменти має право той з учасників фактичних шлюбних відносин, хто став непрацездатним під час спільного проживання або якщо з нею (ним) проживає їхня дитини. Проте, надаючи жінці право на утримання під час вагітності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], не містить механізму, як саме це право може реалізовуватися, оскільки, якщо з позовом до суду звернеться законна дружина, то батьком майбутньої дитини буде вважатися законний чоловік, а якщо звернеться жінка, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбу, їй спочатку доведеться знову ж таки доводити [[Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу|факт спільного проживання з чоловіком однією сім’єю без реєстрації шлюбу]], від якого вона хоче отримати аліменти.<br /> <br /> Крім того, пов’язуючи право на утримання з тривалим проживанням однією сім’єю, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] не визначає який термін спільного проживання буде визнаватись тривалим. Тобто, в кожному конкретному випадку суд індивідуально визначає чи є підстави для надання утримання чи ні. <br /> == Перехід на пенсію у зв’язку з втратою годувальника за чоловіка, з яким на час його смерті перебувала в фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі) ==<br /> Жінка не має право на [[Пенсія в разі втрати годувальника|пенсію у зв’язку з втратою годувальника]] за чоловіка, з яким на час його смерті перебувала в фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі).<br /> <br /> Право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника має дружина, яка досягла пенсійного віку та має необхідний страховий стаж, передбачений статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України &quot;Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування&quot;] та перебувала на утриманні померлого годувальника.<br /> <br /> Шлюб має бути оформлений відповідно до законодавства. Сумісне проживання без укладання шлюбу не дає права на призначення даного виду пенсії.<br /> ==Спадкування у фактичному шлюбі ==<br /> У спадкуванні є відмінності, які відрізняють фактичний шлюб від зареєстрованого. Фактичне подружжя може прожити на спільні кошти, придбаваючи майно, протягом досить тривалого часу.     Однак у разі смерті одного з них, на ім’я якого оформлене це майно, інший може сподіватися на достойний розмір спадщини тільки якщо на його користь був залишений [[Спадкування за заповітом|заповіт]] або якщо він знаходився на утриманні померлого.                       <br /> <br /> Особа, яка прожила у фактичному шлюбі не один десяток років, може отримати мізерні права на спільно нажите майно або ж не отримати їх зовсім. Після смерті одного із подружжя, майже вся спадщина померлого переходить до його офіційних родичів. <br /> <br /> Згідно зі статтею 1264  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у четверту чергу право на [[спадкування за законом]] мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини. Навіть за такої умови частка фактичного чоловіка або дружини буде значно меншою, ніж та, яку він або вона могли б отримати в зареєстрованому шлюбі. <br /> <br /> Навіть у цьому випадку, для вступу у спадщину за померлим, з яким проживав у фактичному шлюбі, є складною процедурою, оскільки необхідно тільки через суд доводити [[Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу|факт проживання однією сім’єю як чоловік та дружина]].<br /> <br /> == Корисні поислання ==<br /> <br /> * [http://www.pjv.nuoua.od.ua/v6_2016/18.pdf Правове регулювання конкубінату за сімейним законодавством України]<br /> * [https://vkp.ua/publication/the_concept_and_legal_standards_of_civil_marriage Поняття та правові наслідки конкубінату]<br /> * [https://mitrax.com.ua/uk/blog/czivilnij-shlyub-yak-rozdiliti-majno-ta-oformiti-batkivstvo/ Цивільний шлюб: що це і чим він відрізняється від офіційного]<br /> <br /> [[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=51803 2024-12-03T14:52:03Z

<p>Dermelova.Alina: /* Вступ */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України &quot;Про виконавче провадження&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 &quot;Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень&quot;] <br /> == Вступ ==<br /> На практиці бувають ситуації, коли на підставі рішення суду про [[Порядок припинення стягнення аліментів на дитину|стягнення аліментів]], відкрите [[Виконання судових рішень у цивільних справах|виконавче провадження]], а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже, виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами? <br /> <br /> Враховуючи наведене, доцільно зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 частиною 3 статті 194 Сімейного кодексу України], передбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 статті 187 Сімейного кодексу України], погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. З огляду на зміст наведеної норми права, можна зробити висновок, що отримувач аліментів має звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з аліментів на утримання дитини.<br /> <br /> Однак, наведений спосіб стягнення заборгованості за аліментами не є вірним, оскільки у даному випадку стягненню за рішенням суду підлягає розмір заборгованості, що утворився внаслідок відрахування аліментів на дитину за добровільною ініціативою платника або одержувача аліментів. Для стягнення ж заборгованості яка утворилась на підставі рішення суду необхідно приймати до уваги вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] та «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5].<br /> == Порядок стягнення заборгованості ==<br /> Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 пункту 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n3007 пунктом 9 розділу ХVI «Інструкції з організації примусового виконання рішень»], затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n3007 пункту 10 розділу ХVI Інструкції,] у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.<br /> <br /> Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».]<br /> <br /> Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України.]<br /> <br /> Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:<br /> # надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.<br /> # подання заяви стягувачем або боржником.<br /> # надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи.<br /> # надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби.<br /> # закінчення виконавчого провадження.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.<br /> == Заходи впливу на осіб, що мають заборгованість з аліментів ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 Частиною 2 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено, що за наявності '''заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника.''' Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.<br /> <br /> За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 9 статті 71 Закону України &quot;Про виконавче провадження&quot;], '''державний виконавець виносить вмотивовані постанови''':<br /> # про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br /> # про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br /> # про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю,''' пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br /> # про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.<br /> <br /> Слід зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Text Законом України &quot;Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану&quot; тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''зупиняється дія постанов державних виконавців''' про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною''' мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії'''. ''']<br /> <br /> Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за 6 місяців''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк '''від 120 до 240 годин'''. Повторне протягом року вчинення правопорушення тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк '''від 240 до 360 годин'''. <br /> <br /> Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»,] '''за наявності заборгованості зі сплати аліментів''', сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за один рік,''' виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 20 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів. <br /> <br /> За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''два роки''', виконавець виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 30 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.<br /> <br /> За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три роки''', виконавець виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 50 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.<br /> <br /> У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.<br /> == Висновок ==<br /> Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду. Заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»], а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.<br /> == Див. також ==<br /> * [[Звернення стягнення на доходи боржника]]<br /> * [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]<br /> * [[Стягнення аліментів за минулий час]]<br /> * [[Заборгованість спадкодавця зі сплати аліментів, наявна на час смерті]]<br /> * [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]<br /> [[Категорія:Стягнення аліментів]]<br /> [[Категорія:Виконавче провадження]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=51697 2024-11-19T14:12:03Z

<p>Dermelova.Alina: /* Відповідальність за порушення прав журналіста */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України &quot;Про медіа&quot;]<br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа. Статус журналіста підтверджується документом, виданим суб’єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів. Документ, що підтверджує статус журналіста, має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки, фото, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, номер документа, дату видачі і строк його дії, підпис особи, яка видала документ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 стаття 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути вказані наступні дані: <br /> <br /> - прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; <br /> <br /> - найменування організації, яка видала документ; <br /> <br /> - підпис посадової особи організації, що видала документ; <br /> <br /> - печатка організації; <br /> <br /> - зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності медіа та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n155 ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами професійної діяльності суб’єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов’язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через медіа. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови у допуску журналіста на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 1 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Акредитація журналіста здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання суб’єкта у сфері медіа. У заяві, поданій журналістом, зазначаються його прізвище, ім’я та по батькові, адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні суб’єкта у сфері медіа зазначаються його повне найменування, вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв’язку, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, стосовно якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб’єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 2 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Журналіст зобов’язаний дотримуватися встановлених суб’єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 6 статті 26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> Прикінцевими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n2483 Закону України &quot;Про медіа&quot;] внсеено зміни до Закону України &quot;Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста&quot;.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n232 Статтею 11-1 Закону України &quot;Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста&quot;] визначені '''права та''' '''обов’язки журналіста.'''<br /> <br /> ''Обов'язком'' журналіста є:<br /> <br /> 1) подавати для поширення достовірну інформацію та дотримуватися вимог Кодексу етики українського журналіста;<br /> <br /> 2) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 3) відмовлятися від доручення редактора (керівника медіа) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення закону;<br /> <br /> 4) представлятися та у разі особистої присутності пред’являти документ, що підтверджує його професійну належність;<br /> <br /> 5) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> ''Правами'' журналіста є:<br /> <br /> 1) під час виконання професійних обов’язків здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, крім випадків, передбачених законом;<br /> <br /> 2) безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> <br /> 3) не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дає можливість встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов’язано до цього рішенням суду відповідно до закону;<br /> <br /> 4) після пред’явлення документа, що підтверджує статус журналіста, має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом;<br /> <br /> 5) поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім’ям (псевдонімом);<br /> <br /> 6) відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> <br /> 7) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюється лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством.<br /> <br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 ч. 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 Частина 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»], пЖурналіст та/або суб’єкт у сфері медіа звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 Частина 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»])<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n182 ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 1 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3252 В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказана відповідальність щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;, 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3263 Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплена відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3277 ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначена відповідальність за посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Відповідальність за захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3281 ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=51696 2024-11-19T14:10:37Z

<p>Dermelova.Alina: /* Поняття журналіст */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України &quot;Про медіа&quot;]<br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа. Статус журналіста підтверджується документом, виданим суб’єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів. Документ, що підтверджує статус журналіста, має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки, фото, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, номер документа, дату видачі і строк його дії, підпис особи, яка видала документ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 стаття 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути вказані наступні дані: <br /> <br /> - прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; <br /> <br /> - найменування організації, яка видала документ; <br /> <br /> - підпис посадової особи організації, що видала документ; <br /> <br /> - печатка організації; <br /> <br /> - зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності медіа та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n155 ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами професійної діяльності суб’єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов’язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через медіа. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови у допуску журналіста на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 1 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Акредитація журналіста здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання суб’єкта у сфері медіа. У заяві, поданій журналістом, зазначаються його прізвище, ім’я та по батькові, адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні суб’єкта у сфері медіа зазначаються його повне найменування, вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв’язку, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, стосовно якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб’єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 2 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Журналіст зобов’язаний дотримуватися встановлених суб’єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 6 статті 26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> Прикінцевими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n2483 Закону України &quot;Про медіа&quot;] внсеено зміни до Закону України &quot;Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста&quot;.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n232 Статтею 11-1 Закону України &quot;Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста&quot;] визначені '''права та''' '''обов’язки журналіста.'''<br /> <br /> ''Обов'язком'' журналіста є:<br /> <br /> 1) подавати для поширення достовірну інформацію та дотримуватися вимог Кодексу етики українського журналіста;<br /> <br /> 2) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 3) відмовлятися від доручення редактора (керівника медіа) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення закону;<br /> <br /> 4) представлятися та у разі особистої присутності пред’являти документ, що підтверджує його професійну належність;<br /> <br /> 5) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> ''Правами'' журналіста є:<br /> <br /> 1) під час виконання професійних обов’язків здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, крім випадків, передбачених законом;<br /> <br /> 2) безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> <br /> 3) не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дає можливість встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов’язано до цього рішенням суду відповідно до закону;<br /> <br /> 4) після пред’явлення документа, що підтверджує статус журналіста, має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом;<br /> <br /> 5) поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім’ям (псевдонімом);<br /> <br /> 6) відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> <br /> 7) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюється лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством.<br /> <br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 ч. 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 Частина 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»], пЖурналіст та/або суб’єкт у сфері медіа звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 Частина 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»])<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n182 ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n316 Стаття 43 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частин 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3252 В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказана відповідальність щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;, 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3263 Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплена відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3277 ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначена відповідальність за посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Відповідальність за захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3281 ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=51691 2024-11-19T13:29:28Z

<p>Dermelova.Alina: /* Нормативна база */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 стаття 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> '''Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації''' є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n181 стаття 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> '''Телерадіожурналіст''' - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження. (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n16 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути вказані наступні дані: <br /> <br /> - прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; <br /> <br /> - найменування організації, яка видала документ; <br /> <br /> - підпис посадової особи організації, що видала документ; <br /> <br /> - печатка організації; <br /> <br /> - зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n155 ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 1 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації. У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 2 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 6 статті 26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n876 ч.4 ст.58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»] зазначено, що журналіст телерадіоорганізації має право по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), та безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n186 Статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] зазначено '''обов’язки журналіста''':<br /> <br /> 1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;<br /> <br /> 2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;<br /> <br /> 3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;<br /> <br /> 5) представлятися та пред’являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;<br /> <br /> 6) виконувати обов’язки учасника інформаційних відносин;<br /> <br /> 7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> ''Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.''<br /> <br /> '''Обов’язки''' т'''ворчих працівників телерадіоорганізацій''' зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n908 ст.60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»], а саме:<br /> <br /> а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;<br /> <br /> б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;<br /> <br /> в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;<br /> <br /> г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;<br /> <br /> ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.<br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 ч. 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n305 Ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 2, 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»], передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:<br /> <br /> 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);<br /> <br /> 2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot;], або у відповіді на звернення, подане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;];<br /> <br /> 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;<br /> <br /> 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;<br /> <br /> 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;<br /> <br /> 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n182 ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n316 Стаття 43 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частин 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3252 В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказана відповідальність щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;, 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3263 Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплена відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3277 ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначена відповідальність за посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Відповідальність за захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3281 ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=51690 2024-11-19T13:28:00Z

<p>Dermelova.Alina: /* Нормативна база */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 стаття 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> '''Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації''' є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n181 стаття 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> '''Телерадіожурналіст''' - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження. (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n16 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути вказані наступні дані: <br /> <br /> - прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; <br /> <br /> - найменування організації, яка видала документ; <br /> <br /> - підпис посадової особи організації, що видала документ; <br /> <br /> - печатка організації; <br /> <br /> - зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n155 ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 1 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації. У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 2 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 6 статті 26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n876 ч.4 ст.58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»] зазначено, що журналіст телерадіоорганізації має право по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), та безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n186 Статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] зазначено '''обов’язки журналіста''':<br /> <br /> 1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;<br /> <br /> 2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;<br /> <br /> 3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;<br /> <br /> 5) представлятися та пред’являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;<br /> <br /> 6) виконувати обов’язки учасника інформаційних відносин;<br /> <br /> 7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> ''Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.''<br /> <br /> '''Обов’язки''' т'''ворчих працівників телерадіоорганізацій''' зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n908 ст.60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»], а саме:<br /> <br /> а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;<br /> <br /> б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;<br /> <br /> в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;<br /> <br /> г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;<br /> <br /> ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.<br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 ч. 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n305 Ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 2, 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»], передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:<br /> <br /> 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);<br /> <br /> 2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot;], або у відповіді на звернення, подане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;];<br /> <br /> 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;<br /> <br /> 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;<br /> <br /> 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;<br /> <br /> 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n182 ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n316 Стаття 43 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частин 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3252 В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказана відповідальність щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;, 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3263 Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплена відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3277 ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначена відповідальність за посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Відповідальність за захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3281 ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=51526 2024-11-14T15:54:52Z

<p>Dermelova.Alina: /* Відповідальність за порушення прав журналіста */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text Закон України «Про телебачення і радіомовлення»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]           <br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 стаття 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> '''Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації''' є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n181 стаття 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> '''Телерадіожурналіст''' - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження. (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n16 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути вказані наступні дані: <br /> <br /> - прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; <br /> <br /> - найменування організації, яка видала документ; <br /> <br /> - підпис посадової особи організації, що видала документ; <br /> <br /> - печатка організації; <br /> <br /> - зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n155 ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 1 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації. У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 2 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 6 статті 26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n876 ч.4 ст.58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»] зазначено, що журналіст телерадіоорганізації має право по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), та безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n186 Статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] зазначено '''обов’язки журналіста''':<br /> <br /> 1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;<br /> <br /> 2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;<br /> <br /> 3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;<br /> <br /> 5) представлятися та пред’являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;<br /> <br /> 6) виконувати обов’язки учасника інформаційних відносин;<br /> <br /> 7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> ''Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.''<br /> <br /> '''Обов’язки''' т'''ворчих працівників телерадіоорганізацій''' зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n908 ст.60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»], а саме:<br /> <br /> а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;<br /> <br /> б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;<br /> <br /> в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;<br /> <br /> г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;<br /> <br /> ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.<br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 ч. 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n305 Ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 2, 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»], передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:<br /> <br /> 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);<br /> <br /> 2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot;], або у відповіді на звернення, подане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;];<br /> <br /> 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;<br /> <br /> 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;<br /> <br /> 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;<br /> <br /> 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n182 ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n316 Стаття 43 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частин 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3252 В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказана відповідальність щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;, 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3263 Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплена відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3277 ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначена відповідальність за посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Відповідальність за захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3281 ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=51524 2024-11-14T15:50:53Z

<p>Dermelova.Alina: /* Відповідальність журналіста */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text Закон України «Про телебачення і радіомовлення»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]           <br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 стаття 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> '''Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації''' є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n181 стаття 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> '''Телерадіожурналіст''' - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження. (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n16 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути вказані наступні дані: <br /> <br /> - прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; <br /> <br /> - найменування організації, яка видала документ; <br /> <br /> - підпис посадової особи організації, що видала документ; <br /> <br /> - печатка організації; <br /> <br /> - зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n155 ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 1 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації. У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 2 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 6 статті 26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n876 ч.4 ст.58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»] зазначено, що журналіст телерадіоорганізації має право по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), та безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n186 Статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] зазначено '''обов’язки журналіста''':<br /> <br /> 1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;<br /> <br /> 2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;<br /> <br /> 3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;<br /> <br /> 5) представлятися та пред’являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;<br /> <br /> 6) виконувати обов’язки учасника інформаційних відносин;<br /> <br /> 7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> ''Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.''<br /> <br /> '''Обов’язки''' т'''ворчих працівників телерадіоорганізацій''' зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n908 ст.60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»], а саме:<br /> <br /> а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;<br /> <br /> б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;<br /> <br /> в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;<br /> <br /> г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;<br /> <br /> ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.<br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 ч. 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n305 Ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n159 частини 2, 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»], передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:<br /> <br /> 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);<br /> <br /> 2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot;], або у відповіді на звернення, подане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;];<br /> <br /> 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;<br /> <br /> 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;<br /> <br /> 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;<br /> <br /> 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n182 ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Стаття 43 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзацу 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказано щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;, 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплено умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначено посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=51523 2024-11-14T15:45:31Z

<p>Dermelova.Alina: /* Права та обов’язки журналіста */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text Закон України «Про телебачення і радіомовлення»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]           <br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 стаття 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> '''Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації''' є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n181 стаття 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> '''Телерадіожурналіст''' - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження. (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n16 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути вказані наступні дані: <br /> <br /> - прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; <br /> <br /> - найменування організації, яка видала документ; <br /> <br /> - підпис посадової особи організації, що видала документ; <br /> <br /> - печатка організації; <br /> <br /> - зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n155 ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 1 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації. У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 2 статті 26 Закону України &quot;Про інформацію&quot;])<br /> <br /> Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n163 частина 6 статті 26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n876 ч.4 ст.58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»] зазначено, що журналіст телерадіоорганізації має право по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), та безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n186 Статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] зазначено '''обов’язки журналіста''':<br /> <br /> 1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;<br /> <br /> 2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;<br /> <br /> 3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;<br /> <br /> 5) представлятися та пред’являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;<br /> <br /> 6) виконувати обов’язки учасника інформаційних відносин;<br /> <br /> 7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> ''Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.''<br /> <br /> '''Обов’язки''' т'''ворчих працівників телерадіоорганізацій''' зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n908 ст.60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»], а саме:<br /> <br /> а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;<br /> <br /> б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;<br /> <br /> в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;<br /> <br /> г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;<br /> <br /> ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.<br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 2, 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»], передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:<br /> <br /> 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);<br /> <br /> 2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot;], або у відповіді на звернення, подане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;];<br /> <br /> 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;<br /> <br /> 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;<br /> <br /> 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;<br /> <br /> 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Стаття 43 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзацу 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказано щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;, 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплено умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначено посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=51516 2024-11-14T15:09:27Z

<p>Dermelova.Alina: /* Поняття журналіст */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text Закон України «Про телебачення і радіомовлення»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]           <br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 стаття 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> '''Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації''' є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n181 стаття 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> '''Телерадіожурналіст''' - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження. (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n16 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути вказані наступні дані: <br /> <br /> - прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; <br /> <br /> - найменування організації, яка видала документ; <br /> <br /> - підпис посадової особи організації, що видала документ; <br /> <br /> - печатка організації; <br /> <br /> - зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації. У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації. Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text п.п. 1,2,6 ст.26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text п.4 ст.58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»] зазначено, що журналіст телерадіоорганізації має право по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), та безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] зазначено обов’язки журналіста:<br /> <br /> 1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;<br /> <br /> 2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;<br /> <br /> 3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;<br /> <br /> 5) представлятися та пред’являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;<br /> <br /> 6) виконувати обов’язки учасника інформаційних відносин;<br /> <br /> 7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.<br /> <br /> Обов’язки телерадіожурналіста зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text ст.60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»], а саме:<br /> <br /> а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;<br /> <br /> б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;<br /> <br /> в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;<br /> <br /> г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;<br /> <br /> ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.<br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 2, 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»], передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:<br /> <br /> 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);<br /> <br /> 2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot;], або у відповіді на звернення, подане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;];<br /> <br /> 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;<br /> <br /> 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;<br /> <br /> 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;<br /> <br /> 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Стаття 43 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзацу 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказано щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;, 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплено умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначено посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%83_(%D0%BF%D0%B0%D0%B9)_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=51428 2024-11-13T12:13:01Z

<p>Dermelova.Alina: /* Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України 10 листопада 1994 року № 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)»] <br /> == Загальні положення щодо поняття сертифікату ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n27 Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України] визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. <br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 Статтею 14 Конституції України] встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. <br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n16 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] '''основний документ, що підтверджує право на земельну частку (пай)''' – '''це сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. '''<br /> <br /> Разом з тим право на земельну частку (пай) може бути об’єктом спадкування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»]. А на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n8 ст. 1 Закону &quot;Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)]&quot; право на земельну частку (пай) мають, у тому числі, і громадяни – спадкоємці права на пай, посвідченого сертифікатом. <br /> <br /> '''''Форма сертифіката на право на земельну частку (пай)''''', затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п#Text постановою КМУ від 12.10.1995 року № 801], передбачає можливість вносити до нього зміни у зв’язку з передачею відповідного права (зокрема і на підставі рішення суду). Ці зміни вносить відповідна районна (міська) державна адміністрація, якою було видано належний сертифікат.<br /> == До кого звертатись для внесення змін в сертифікат ==<br /> Отже, після того, як рішення суду набере законної сили Вам потрібно звернутися з відповідною '''заявою про внесення змін в сертифікат до районної (міської) державної адміністрації'''. <br /> <br /> Підставою звернення є рішення суду, яке буде ще одним документом, що підтверджує право на земельну частку (пай).<br /> === Необхідні документи ===<br /> До заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду необхідно додати:<br /> # Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай);<br /> # Засвідчена належним чином копія рішення суду від ______________ року № _______ видане ___________ судом, справа № _________;<br /> # Копія паспорта, копія облікової картки платника податків.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду ===<br /> ''! Звертаємо Вашу увагу, що внесення змін на підставі рішення суду в сертифікат не породжує право власності на земельну ділянку (пай), оскільки відповідно до ст. 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 Земельного кодексу України] право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.''[[Файл:Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду (7).docx|межа|міні|Порядок внесення змін в сертифікат на земельну частку (пай) на підставі рішення суду]]<br /> == Отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ==<br /> Для того щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку Вам потрібно '''звернутися''' '''з''' відповідним '''клопотанням до міської, сільської чи селищної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)'''.<br /> === Необхідні документи ===<br /> * Ксерокопії паспорта та копія облікової картки платника податків;<br /> * Довідка міської/сільської/селищної ради про результати жеребкування від ___ року № ____;<br /> * Засвідчений належним чином протокол жеребкування від ________ року № ________;<br /> * Нотаріально завірена копія сертифікату на земельну частку (пай);<br /> * Засвідчена належним чином копія рішення суду від ______ року справа № _________;<br /> * Схематичне розташування земельної ділянки з &lt;Проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП _________&gt; від _____ року № ___________.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ===<br /> [[Файл:Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельно.docx|міні|Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]]<br /> == Виготовлення технічну документацію із землеустрою ==<br /> Для того щоб виготовити технічну документацію із землеустрою Вам необхідно звернутися до відповідної державної або приватної землевпорядної організації, яка має ліцензію на виготовлення технічної документації із землеустрою та надати їй наступний перелік документів:<br /> * копію паспорта;<br /> * копію ідентифікаційного номеру; <br /> * оригінал рішення селищної ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації <br /> * копію свідоцтва про право власності тощо.<br /> '''Термін розробки землевпорядної документації''' – не більше 6 місяців. <br /> <br /> '''Вартість''' – умови визначаються договором укладеним між землевпорядною організацією та заявником, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч.3 ст.123 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Землевпорядна організація готує документацію із землеустрою, необхідну для присвоєння кадастрового номера, та файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді. <br /> <br /> Органи земельних ресурсів на основі розробленої документації із землеустрою присвоюють кадастровий номер земельній ділянці та видають власнику витяг з Поземельної книги із зазначенням кадастрового номера.<br /> <br /> Додатково, для отримання витягу з кадастру заявнику або уповноваженій ним особі необхідно подати Державному кадастровому реєстраторові наступні документи:<br /> # заяву встановленої форми;<br /> # документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру.<br /> Отримання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру відбувається - на платній основі. <br /> <br /> Крім того, дану послугу можна отримати шляхом заповнення відповідної онлайн - форми на сайті «Електронні сервіси» КАДАСТР 2.0. https://e.land.gov.ua.<br /> <br /> Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України  від 13 серпня 2021 року № 127 «Про визнання такими, що втратив чинність, наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376», '''зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31 серпня 2021 року № 1142/36764''', визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (зі змінами).<br /> == Затвердження технічної документації із землеустрою ==<br /> Після розроблення технічної документації із землеустрою Вам необхідно знову звернутися до міської/сільської/селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки з відповідним клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою.<br /> === Необхідні документи ===<br /> * Ксерокопія паспорту та копія облікової картки платника податків.<br /> * Оригінал та копія технічної документації.<br /> * Оригінал та копія витягу з державного реєстру ДЗК від _______ року № ________.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою ===<br /> [[Файл:Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою.docx|міні|Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою ]]<br /> ''До відома! Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, які є безстроковими.''<br /> == Реєстрація права власності на земельну частку (пай) ==<br /> Для того, щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай) необхідно звернутись в центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), з відповідними документами: <br /> * витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);<br /> * копію та оригінал паспорту заявника;<br /> * копію та оригінал ідентифікаційного номеру;<br /> * підтвердження оплати адміністративного збору;<br /> * документ – підстава виникнення права на ділянку (у Вашому випадку свідоцтво на спадщину за заповітом).<br /> Адміністративний збір при цьому становить - 0,1 мінімальної заробітної плати згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n324 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%83_(%D0%BF%D0%B0%D0%B9)_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=51418 2024-11-13T10:50:21Z

<p>Dermelova.Alina: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України 10 листопада 1994 року № 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)»] <br /> == Загальні положення щодо поняття сертифікату ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n27 Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України] визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. <br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 Статтею 14 Конституції України] встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. <br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n16 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] '''основний документ, що підтверджує право на земельну частку (пай)''' – '''це сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. '''<br /> <br /> Разом з тим право на земельну частку (пай) може бути об’єктом спадкування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»]. А на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n8 ст. 1 Закону &quot;Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)]&quot; право на земельну частку (пай) мають, у тому числі, і громадяни – спадкоємці права на пай, посвідченого сертифікатом. <br /> <br /> '''''Форма сертифіката на право на земельну частку (пай)''''', затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п#Text постановою КМУ від 12.10.1995 року № 801], передбачає можливість вносити до нього зміни у зв’язку з передачею відповідного права (зокрема і на підставі рішення суду). Ці зміни вносить відповідна районна (міська) державна адміністрація, якою було видано належний сертифікат.<br /> == До кого звертатись для внесення змін в сертифікат ==<br /> Отже, після того, як рішення суду набере законної сили Вам потрібно звернутися з відповідною '''заявою про внесення змін в сертифікат до районної (міської) державної адміністрації'''. <br /> <br /> Підставою звернення є рішення суду, яке буде ще одним документом, що підтверджує право на земельну частку (пай).<br /> === Необхідні документи ===<br /> До заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду необхідно додати:<br /> # Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай);<br /> # Засвідчена належним чином копія рішення суду від ______________ року № _______ видане ___________ судом, справа № _________;<br /> # Копія паспорта, копія облікової картки платника податків.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду ===<br /> ''! Звертаємо Вашу увагу, що внесення змін на підставі рішення суду в сертифікат не породжує право власності на земельну ділянку (пай), оскільки відповідно до ст. 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 Земельного кодексу України] право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.''[[Файл:Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду (7).docx|межа|міні|Порядок внесення змін в сертифікат на земельну частку (пай) на підставі рішення суду]]<br /> == Отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ==<br /> Для того щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку Вам потрібно '''звернутися''' '''з''' відповідним '''клопотанням до міської, сільської чи селищної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)'''.<br /> === Необхідні документи ===<br /> * Ксерокопії паспорта та копія облікової картки платника податків;<br /> * Довідка міської/сільської/селищної ради про результати жеребкування від ___ року № ____;<br /> * Засвідчений належним чином протокол жеребкування від ________ року № ________;<br /> * Нотаріально завірена копія сертифікату на земельну частку (пай);<br /> * Засвідчена належним чином копія рішення суду від ______ року справа № _________;<br /> * Схематичне розташування земельної ділянки з &lt;Проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП _________&gt; від _____ року № ___________.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ===<br /> [[Файл:Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельно.docx|міні|Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]]<br /> == Виготовлення технічну документацію із землеустрою ==<br /> Для того щоб виготовити технічну документацію із землеустрою Вам необхідно звернутися до відповідної державної або приватної землевпорядної організації, яка має ліцензію на виготовлення технічної документації із землеустрою та надати їй наступний перелік документів:<br /> * копію паспорта;<br /> * копію ідентифікаційного номеру; <br /> * оригінал рішення селищної ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації <br /> * копію свідоцтва про право власності тощо.<br /> '''Термін розробки землевпорядної документації''' – не більше 6 місяців. <br /> <br /> '''Вартість''' – умови визначаються договором укладеним між землевпорядною організацією та заявником, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text ч.3 ст.123 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Землевпорядна організація готує документацію із землеустрою, необхідну для присвоєння кадастрового номера, та файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді. <br /> <br /> Органи земельних ресурсів на основі розробленої документації із землеустрою присвоюють кадастровий номер земельній ділянці та видають власнику витяг з Поземельної книги із зазначенням кадастрового номера.<br /> <br /> Додатково, для отримання витягу з кадастру заявнику або уповноваженій ним особі необхідно подати Державному кадастровому реєстраторові наступні документи:<br /> # заяву встановленої форми;<br /> # документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру.<br /> Отримання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру відбувається - на платній основі. <br /> <br /> Крім того, дану послугу можна отримати шляхом заповнення відповідної онлайн - форми на сайті «Електронні сервіси» КАДАСТР 2.0. https://e.land.gov.ua.<br /> <br /> Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України  від 13 серпня 2021 року № 127 «Про визнання такими, що втратив чинність, наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376», '''зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31 серпня 2021 року № 1142/36764''', визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (зі змінами).<br /> == Затвердження технічної документації із землеустрою ==<br /> Після розроблення технічної документації із землеустрою Вам необхідно знову звернутися до міської/сільської/селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки з відповідним клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою.<br /> === Необхідні документи ===<br /> * Ксерокопія паспорту та копія облікової картки платника податків.<br /> * Оригінал та копія технічної документації.<br /> * Оригінал та копія витягу з державного реєстру ДЗК від _______ року № ________.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою ===<br /> [[Файл:Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою.docx|міні|Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою ]]<br /> ''До відома! Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, які є безстроковими.''<br /> == Реєстрація права власності на земельну частку (пай) ==<br /> Для того, щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай) необхідно звернутись в місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), з відповідними документами: <br /> * витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);<br /> * копію та оригінал паспорту заявника;<br /> * копію та оригінал ідентифікаційного номеру;<br /> * підтвердження оплати адміністративного збору;<br /> * документ – підстава виникнення права на ділянку (у Вашому випадку свідоцтво на спадщину за заповітом).<br /> Адміністративний збір при цьому становить - 0,1 мінімальної заробітної плати згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%83_(%D0%BF%D0%B0%D0%B9)_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=51417 2024-11-13T10:47:29Z

<p>Dermelova.Alina: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України 10 листопада 1994 року № 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)»] <br /> == Загальні положення щодо поняття сертифікату ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n27 Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України] визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. <br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 Статтею 14 Конституції України] встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. <br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n16 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] '''основний документ, що підтверджує право на земельну частку (пай)''' – '''це сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. '''<br /> <br /> Разом з тим право на земельну частку (пай) може бути об’єктом спадкування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»]. А на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n8 ст. 1 Закону &quot;Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)]&quot; право на земельну частку (пай) мають, у тому числі, і громадяни – спадкоємці права на пай, посвідченого сертифікатом. <br /> <br /> '''''Форма сертифіката на право на земельну частку (пай)''''', затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п#Text постановою КМУ від 12.10.1995 року № 801], передбачає можливість вносити до нього зміни у зв’язку з передачею відповідного права (зокрема і на підставі рішення суду). Ці зміни вносить відповідна районна (міська) державна адміністрація, якою було видано належний сертифікат.<br /> == До кого звертатись для внесення змін в сертифікат ==<br /> Отже, після того, як рішення суду набере законної сили Вам потрібно звернутися з відповідною '''заявою про внесення змін в сертифікат до районної (міської) державної адміністрації'''. <br /> <br /> Підставою звернення є рішення суду, яке буде ще одним документом, що підтверджує право на земельну частку (пай).<br /> === Необхідні документи ===<br /> До заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду необхідно додати:<br /> # Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай);<br /> # Засвідчена належним чином копія рішення суду від ______________ року № _______ видане ___________ судом, справа № _________;<br /> # Копія паспорта, копія облікової картки платника податків.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду ===<br /> [[Файл:Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду (7).docx|межа|міні|Порядок внесення змін в сертифікат на земельну частку (пай) на підставі рішення суду]]<br /> ''! Звертаємо Вашу увагу, що внесення змін на підставі рішення суду в сертифікат не породжує право власності на земельну ділянку (пай), оскільки відповідно до ст. 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 Земельного кодексу України] право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.''<br /> == Отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ==<br /> Для того щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку Вам потрібно '''звернутися''' '''з''' відповідним '''клопотанням до міської, сільської чи селищної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)'''.<br /> === Необхідні документи ===<br /> * Ксерокопії паспорта та копія облікової картки платника податків;<br /> * Довідка міської/сільської/селищної ради про результати жеребкування від ___ року № ____;<br /> * Засвідчений належним чином протокол жеребкування від ________ року № ________;<br /> * Нотаріально завірена копія сертифікату на земельну частку (пай);<br /> * Засвідчена належним чином копія рішення суду від ______ року справа № _________;<br /> * Схематичне розташування земельної ділянки з &lt;Проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП _________&gt; від _____ року № ___________.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ===<br /> [[Файл:Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельно.docx|міні|Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]]<br /> == Виготовлення технічну документацію із землеустрою ==<br /> Для того щоб виготовити технічну документацію із землеустрою Вам необхідно звернутися до відповідної державної або приватної землевпорядної організації, яка має ліцензію на виготовлення технічної документації із землеустрою та надати їй наступний перелік документів:<br /> * копію паспорта;<br /> * копію ідентифікаційного номеру; <br /> * оригінал рішення селищної ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації <br /> * копію свідоцтва про право власності тощо.<br /> '''Термін розробки землевпорядної документації''' – не більше 6 місяців. <br /> <br /> '''Вартість''' – умови визначаються договором укладеним між землевпорядною організацією та заявником, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text ч.3 ст.123 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Землевпорядна організація готує документацію із землеустрою, необхідну для присвоєння кадастрового номера, та файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді. <br /> <br /> Органи земельних ресурсів на основі розробленої документації із землеустрою присвоюють кадастровий номер земельній ділянці та видають власнику витяг з Поземельної книги із зазначенням кадастрового номера.<br /> <br /> Додатково, для отримання витягу з кадастру заявнику або уповноваженій ним особі необхідно подати Державному кадастровому реєстраторові наступні документи:<br /> # заяву встановленої форми;<br /> # документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру.<br /> Отримання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру відбувається - на платній основі. <br /> <br /> Крім того, дану послугу можна отримати шляхом заповнення відповідної онлайн - форми на сайті «Електронні сервіси» КАДАСТР 2.0. https://e.land.gov.ua.<br /> <br /> Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України  від 13 серпня 2021 року № 127 «Про визнання такими, що втратив чинність, наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376», '''зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31 серпня 2021 року № 1142/36764''', визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (зі змінами).<br /> == Затвердження технічної документації із землеустрою ==<br /> Після розроблення технічної документації із землеустрою Вам необхідно знову звернутися до міської/сільської/селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки з відповідним клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою.<br /> === Необхідні документи ===<br /> * Ксерокопія паспорту та копія облікової картки платника податків.<br /> * Оригінал та копія технічної документації.<br /> * Оригінал та копія витягу з державного реєстру ДЗК від _______ року № ________.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою ===<br /> [[Файл:Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою.docx|міні|Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою ]]<br /> ''До відома! Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, які є безстроковими.''<br /> == Реєстрація права власності на земельну частку (пай) ==<br /> Для того, щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай) необхідно звернутись в місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), з відповідними документами: <br /> * витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);<br /> * копію та оригінал паспорту заявника;<br /> * копію та оригінал ідентифікаційного номеру;<br /> * підтвердження оплати адміністративного збору;<br /> * документ – підстава виникнення права на ділянку (у Вашому випадку свідоцтво на спадщину за заповітом).<br /> Адміністративний збір при цьому становить - 0,1 мінімальної заробітної плати згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_(7).docx&diff=51416 2024-11-13T10:46:32Z

<p>Dermelova.Alina: </p> <hr /> <div>Порядок внесення змін в сертифікат на земельну частку (пай) на підставі рішення суду</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%83_(%D0%BF%D0%B0%D0%B9)_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=51404 2024-11-13T08:39:57Z

<p>Dermelova.Alina: /* Загальні положення щодо поняття сертифікату */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України 10 листопада 1994 року № 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»]<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)»] <br /> == Загальні положення щодо поняття сертифікату ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n27 Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України] визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. <br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 Статтею 14 Конституції України] встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. <br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n16 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] '''основний документ, що підтверджує право на земельну частку (пай)''' – '''це сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. '''<br /> <br /> Разом з тим право на земельну частку (пай) може бути об’єктом спадкування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»]. А на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n8 ст. 1 Закону &quot;Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)]&quot; право на земельну частку (пай) мають, у тому числі, і громадяни – спадкоємці права на пай, посвідченого сертифікатом. <br /> <br /> '''''Форма сертифіката на право на земельну частку (пай)''''', затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п#Text постановою КМУ від 12.10.1995 року № 801], передбачає можливість вносити до нього зміни у зв’язку з передачею відповідного права (зокрема і на підставі рішення суду). Ці зміни вносить відповідна районна (міська) державна адміністрація, якою було видано належний сертифікат.<br /> == До кого звертатись для внесення змін в сертифікат ==<br /> Отже, після того, як рішення суду набере законної сили Вам потрібно звернутися з відповідною '''заявою про внесення змін в сертифікат до районної (міської) державної адміністрації'''. <br /> <br /> Підставою звернення є рішення суду, яке буде ще одним документом, що підтверджує право на земельну частку (пай).<br /> === Необхідні документи ===<br /> До заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду необхідно додати:<br /> # Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай);<br /> # Засвідчена належним чином копія рішення суду від ______________ року № _______ видане ___________ судом, справа № _________;<br /> # Копія паспорта, копія облікової картки платника податків.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду ===<br /> ''! Звертаємо Вашу увагу, що внесення змін на підставі рішення суду в сертифікат не породжує право власності на земельну ділянку (пай), оскільки відповідно до ст. 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 Земельного кодексу України] право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.''<br /> [[Файл:Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду.docx|міні|Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду]]<br /> == Отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ==<br /> Для того щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку Вам потрібно '''звернутися''' '''з''' відповідним '''клопотанням до міської, сільської чи селищної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)'''.<br /> === Необхідні документи ===<br /> * Ксерокопії паспорта та копія облікової картки платника податків;<br /> * Довідка міської/сільської/селищної ради про результати жеребкування від ___ року № ____;<br /> * Засвідчений належним чином протокол жеребкування від ________ року № ________;<br /> * Нотаріально завірена копія сертифікату на земельну частку (пай);<br /> * Засвідчена належним чином копія рішення суду від ______ року справа № _________;<br /> * Схематичне розташування земельної ділянки з &lt;Проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП _________&gt; від _____ року № ___________.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ===<br /> [[Файл:Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельно.docx|міні|Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]]<br /> == Виготовлення технічну документацію із землеустрою ==<br /> Для того щоб виготовити технічну документацію із землеустрою Вам необхідно звернутися до відповідної державної або приватної землевпорядної організації, яка має ліцензію на виготовлення технічної документації із землеустрою та надати їй наступний перелік документів:<br /> * копію паспорта;<br /> * копію ідентифікаційного номеру; <br /> * оригінал рішення селищної ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації <br /> * копію свідоцтва про право власності тощо.<br /> '''Термін розробки землевпорядної документації''' – не більше 6 місяців. <br /> <br /> '''Вартість''' – умови визначаються договором укладеним між землевпорядною організацією та заявником, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text ч.3 ст.123 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Землевпорядна організація готує документацію із землеустрою, необхідну для присвоєння кадастрового номера, та файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді. <br /> <br /> Органи земельних ресурсів на основі розробленої документації із землеустрою присвоюють кадастровий номер земельній ділянці та видають власнику витяг з Поземельної книги із зазначенням кадастрового номера.<br /> <br /> Додатково, для отримання витягу з кадастру заявнику або уповноваженій ним особі необхідно подати Державному кадастровому реєстраторові наступні документи:<br /> # заяву встановленої форми;<br /> # документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру.<br /> Отримання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру відбувається - на платній основі. <br /> <br /> Крім того, дану послугу можна отримати шляхом заповнення відповідної онлайн - форми на сайті «Електронні сервіси» КАДАСТР 2.0. https://e.land.gov.ua.<br /> <br /> Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України  від 13 серпня 2021 року № 127 «Про визнання такими, що втратив чинність, наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376», '''зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31 серпня 2021 року № 1142/36764''', визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (зі змінами).<br /> == Затвердження технічної документації із землеустрою ==<br /> Після розроблення технічної документації із землеустрою Вам необхідно знову звернутися до міської/сільської/селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки з відповідним клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою.<br /> === Необхідні документи ===<br /> * Ксерокопія паспорту та копія облікової картки платника податків.<br /> * Оригінал та копія технічної документації.<br /> * Оригінал та копія витягу з державного реєстру ДЗК від _______ року № ________.<br /> === Вартість ===<br /> Вартість адміністративної послуги – безкоштовно.<br /> === Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою ===<br /> [[Файл:Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою.docx|міні|Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою ]]<br /> ''До відома! Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, які є безстроковими.''<br /> == Реєстрація права власності на земельну частку (пай) ==<br /> Для того, щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай) необхідно звернутись в місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), з відповідними документами: <br /> * витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);<br /> * копію та оригінал паспорту заявника;<br /> * копію та оригінал ідентифікаційного номеру;<br /> * підтвердження оплати адміністративного збору;<br /> * документ – підстава виникнення права на ділянку (у Вашому випадку свідоцтво на спадщину за заповітом).<br /> Адміністративний збір при цьому становить - 0,1 мінімальної заробітної плати згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83.docx&diff=51403 2024-11-13T08:39:08Z

<p>Dermelova.Alina: Dermelova.Alina завантажив нову версію Файл:Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду.docx</p> <hr /> <div>Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=51342 2024-11-12T10:32:03Z

<p>Dermelova.Alina: /* Детальний план території */</p> <hr /> <div><br /> ==Нормативна база==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> == Детальний план території ==<br /> '''Містобудівна документація''' – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 7 статті 1 Закону).] <br /> <br /> До її складу входить безліч окремих документів. Серед них є і '''детальний план території'''- це найперший документ для процедури проектування. Причому, проектуватися може що завгодно – і цілі житлові масиви, квартали, окремі будівлі житлового та нежитлового призначення, інженерні конструкції, і об'єкти інфраструктури. Він знадобиться також у разі вирішення земельних питань, наприклад, відведення конкретної ділянки. За допомогою детального плану території можна визначити розвиток конкретної місцевості і її планувальну організацію. Детальний план повинен бути виконаний в досить великому масштабі, щоб чітко були видні всі деталі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначено поняття '''детальний план території''' – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 3 статті 1 Закону)].<br /> <br /> Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.<br /> <br /> Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n205 частини 2 статті 19 Закону] детальний план території може передбачати також формування ''земельних ділянок комунальної власності'' територіальної громади, на території якої вони розташовані. '''Формування''' таких земельних ділянок '''є''' '''обов’язковим''', якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається '''спорудження''': <br /> <br /> 1. '''''за кошти державного або місцевого бюджету:''''' <br /> <br /> * об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства);<br /> * об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; <br /> * об’єктів, для розміщення яких відповідно до цього Закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; <br /> <br /> 2. '''''інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.'''''<br /> <br /> Формування земельних ділянок для розміщення об’єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.<br /> <br /> Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об’єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.<br /> <br /> Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.<br /> <br /> Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад та зміст детального плану території встановлюється &quot;ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території&quot;, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0107858-12#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012  № 107].<br /> <br /> Доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot; шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.<br /> <br /> У разі наявності в детальному плані території інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили детальний план території.<br /> === Детальним планом території визначаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n205 частина 4 статті 19 Закону України &quot;Про регулювання містобудівної діяльності&quot;]): ===<br /> * принципи планувально-просторової організації забудови;<br /> * червоні лінії та лінії регулювання забудови;<br /> * функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;<br /> * містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;<br /> * потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;<br /> * доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;<br /> * черговість та обсяги інженерної підготовки території;<br /> * систему інженерних мереж;<br /> * порядок організації транспортного і пішохідного руху;<br /> * порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;<br /> * межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).<br /> Як і інша містобудівна документація, детальний план території містить у своєму складі як графічні, так і текстові матеріали, які не підлягають експертизі. <br /> <br /> За умови відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території можливе внесення змін до детального плану території.<br /> == Детальний план території дає можливість: ==<br /> * передачі (надання) земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або користування фізичним і юридичним особам для містобудівних потреб;<br /> * зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідного детальному плану території;<br /> * дає визначення зонування населених пунктів (визначення вільних ділянок);<br /> * дає можливість відведення землі, проведення землевпорядних робіт, деталізації тереторії, ділянок, вулиць і планування забудови;<br /> * для визначення прибудинкової території власників ОСББ, для розподілу територій, щоб визначити хто є власником;<br /> * для забудовників детальний план території показує потенційні площі для будівництва.<br /> В межах населеного пункту детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.<br /> В такому випадку детальний план розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.<br /> <br /> Детальний план може бути розроблений і на територію за межами населеного пункту. У такому разі план розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією в аналогічний строк.<br /> <br /> Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території. Детальний план території не підлягає експертизі.<br /> <br /> На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.<br /> <br /> Відсутність відповідно затвердженого детального плану території чи плану зонування забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.<br /> <br /> Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.<br /> <br /> <br /> [Https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ За безоплатною правничою допомогою можна звернутись до бюро правничої допомоги.]<br /> [[Категорія:Житлове право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=51341 2024-11-12T10:30:35Z

<p>Dermelova.Alina: /* Детальний план території */</p> <hr /> <div><br /> ==Нормативна база==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> == Детальний план території ==<br /> '''Містобудівна документація''' – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 7 статті 1 Закону).] <br /> <br /> До її складу входить безліч окремих документів. Серед них є і '''детальний план території'''- це найперший документ для процедури проектування. Причому, проектуватися може що завгодно – і цілі житлові масиви, квартали, окремі будівлі житлового та нежитлового призначення, інженерні конструкції, і об'єкти інфраструктури. Він знадобиться також у разі вирішення земельних питань, наприклад, відведення конкретної ділянки. За допомогою детального плану території можна визначити розвиток конкретної місцевості і її планувальну організацію. Детальний план повинен бути виконаний в досить великому масштабі, щоб чітко були видні всі деталі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначено поняття '''детальний план території''' – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 3 статті 1 Закону)].<br /> <br /> Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.<br /> <br /> Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n205 частини 2 статті 19 Закону] детальний план території може передбачати також формування ''земельних ділянок комунальної власності'' територіальної громади, на території якої вони розташовані. '''Формування''' таких земельних ділянок '''є''' '''обов’язковим''', якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається '''спорудження''': <br /> <br /> 1. '''''за кошти державного або місцевого бюджету:''''' <br /> <br /> * об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства);<br /> * об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; <br /> * об’єктів, для розміщення яких відповідно до цього Закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; <br /> <br /> 2. '''''інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.'''''<br /> <br /> Формування земельних ділянок для розміщення об’єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.<br /> <br /> Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об’єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.<br /> <br /> Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.<br /> <br /> Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад та зміст детального плану території встановлюється &quot;ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території&quot;, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0107858-12#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012  № 107].<br /> <br /> Доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot; шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.<br /> <br /> У разі наявності в детальному плані території інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили детальний план території.<br /> === Детальним планом території визначаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n205 частина 4 статті 19 Закону України &quot;Про регулювання містобудівної діяльності&quot;]): ===<br /> * принципи планувально-просторової організації забудови;<br /> * червоні лінії та лінії регулювання забудови;<br /> * функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;<br /> * містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;<br /> * потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;<br /> * доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;<br /> * черговість та обсяги інженерної підготовки території;<br /> * систему інженерних мереж;<br /> * порядок організації транспортного і пішохідного руху;<br /> * порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;<br /> * межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).<br /> Як і інша містобудівна документація, детальний план території містить у своєму складі як графічні, так і текстові матеріали, які не підлягають експертизі. <br /> <br /> За умови відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території можливе внесення змін до детального плану території.<br /> == Детальний план території дає можливість: ==<br /> * передачі (надання) земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або користування фізичним і юридичним особам для містобудівних потреб;<br /> * зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідного детальному плану території;<br /> * дає визначення зонування населених пунктів (визначення вільних ділянок);<br /> * дає можливість відведення землі, проведення землевпорядних робіт, деталізації тереторії, ділянок, вулиць і планування забудови;<br /> * для визначення прибудинкової території власників ОСББ, для розподілу територій, щоб визначити хто є власником;<br /> * для забудовників детальний план території показує потенційні площі для будівництва.<br /> В межах населеного пункту детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.<br /> В такому випадку детальний план розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.<br /> <br /> Детальний план може бути розроблений і на територію за межами населеного пункту. У такому разі план розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією в аналогічний строк.<br /> <br /> Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території. Детальний план території не підлягає експертизі.<br /> <br /> На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.<br /> <br /> Відсутність відповідно затвердженого детального плану території чи плану зонування забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.<br /> <br /> Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.<br /> <br /> <br /> [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ За безоплатною правничою допомогою можна звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги.]<br /> [[Категорія:Житлове право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=51338 2024-11-12T10:18:24Z

<p>Dermelova.Alina: /* Детальний план території */</p> <hr /> <div><br /> ==Нормативна база==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> == Детальний план території ==<br /> '''Містобудівна документація''' – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 7 статті 1 Закону).] <br /> <br /> До її складу входить безліч окремих документів. Серед них є і '''детальний план території'''- це найперший документ для процедури проектування. Причому, проектуватися може що завгодно – і цілі житлові масиви, квартали, окремі будівлі житлового та нежитлового призначення, інженерні конструкції, і об'єкти інфраструктури. Він знадобиться також у разі вирішення земельних питань, наприклад, відведення конкретної ділянки. За допомогою детального плану території можна визначити розвиток конкретної місцевості і її планувальну організацію. Детальний план повинен бути виконаний в досить великому масштабі, щоб чітко були видні всі деталі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначено поняття '''детальний план території''' – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 3 статті 1 Закону)].<br /> <br /> Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.<br /> <br /> Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.<br /> <br /> Детальний план території може передбачати також формування ''земельних ділянок комунальної власності'' територіальної громади, на території якої вони розташовані. '''Формування''' таких земельних ділянок '''є''' '''обов’язковим''', якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається '''спорудження''': <br /> <br /> 1. '''''за кошти державного або місцевого бюджету:''''' <br /> <br /> * об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства);<br /> * об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; <br /> * об’єктів, для розміщення яких відповідно до цього Закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; <br /> <br /> 2. '''''інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.'''''<br /> <br /> Формування земельних ділянок для розміщення об’єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.<br /> <br /> Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об’єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.<br /> <br /> Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.<br /> <br /> Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад та зміст детального плану території встановлюється &quot;ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території&quot;, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0107858-12#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012  № 107].<br /> <br /> Доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot; шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.<br /> <br /> У разі наявності в детальному плані території інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили детальний план території.<br /> === Детальним планом території визначаються: ===<br /> * принципи планувально-просторової організації забудови;<br /> * червоні лінії та лінії регулювання забудови;<br /> * функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;<br /> * містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;<br /> * потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;<br /> * доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;<br /> * черговість та обсяги інженерної підготовки території;<br /> * систему інженерних мереж;<br /> * порядок організації транспортного і пішохідного руху;<br /> * порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;<br /> * межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).<br /> Як і інша містобудівна документація, детальний план території містить у своєму складі як графічні, так і текстові матеріали, які не підлягають експертизі. За умови відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території можливе внесення змін до детального плану території.<br /> == Детальний план території дає можливість: ==<br /> * передачі (надання) земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або користування фізичним і юридичним особам для містобудівних потреб;<br /> * зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідного детальному плану території;<br /> * дає визначення зонування населених пунктів (визначення вільних ділянок);<br /> * дає можливість відведення землі, проведення землевпорядних робіт, деталізації тереторії, ділянок, вулиць і планування забудови;<br /> * для визначення прибудинкової території власників ОСББ, для розподілу територій, щоб визначити хто є власником;<br /> * для забудовників детальний план території показує потенційні площі для будівництва;<br /> В межах населеного пункту детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.<br /> В такому випадку детальний план розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.<br /> <br /> Детальний план може бути розроблений і на територію за межами населеного пункту. У такому разі план розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією в аналогічний строк.<br /> <br /> Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території. Детальний план території не підлягає експертизі.<br /> <br /> На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.<br /> <br /> Відсутність відповідно затвердженого детального плану території чи плану зонування забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.<br /> <br /> Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.<br /> <br /> <br /> [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ За безоплатною правничою допомогою можна звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги.]<br /> [[Категорія:Житлове право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=51188 2024-11-07T09:23:08Z

<p>Dermelova.Alina: /* Види кіберзлочинів */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_575 Конвенція про кіберзлочинність Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 23 листопада 2001 року] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19 Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 831 «Про утворення територіального органу Національної поліції»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2019-п Загальні вимоги до кіберзахисту об'єктів критичної інфраструктури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 518]<br /> == Визначення терміну &quot;Кіберполіція&quot; ==<br /> '''Кіберполіція''' (Департамент кіберполіції Національної поліції України) - міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність. Спеціалізується на попередженні, виявленні, припиненні та розкритті кримінальних правопорушень, механізмів підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), телекомунікаційних та комп'ютерних інтернет-мереж і систем.<br /> == Завдання кіберполіції ==<br /> Основними завданнями Кіберполіції є:<br /> # Реалізація державної політики у сфері протидії кіберзлочинності;<br /> # Завчасне інформування населення про появу новітніх кіберзлочинів;<br /> # Впровадження програмних засобів для систематизації та аналізу інформації про кіберінциденти, кіберзагрози та кіберзлочини;<br /> # Реагування на запити закордонних партнерів, що надходитимуть каналами Національної цілодобової мережі контактних пунктів;<br /> # Участь у підвищенні кваліфікації працівників поліції щодо застосування комп'ютерних технологій у протидії злочинності;<br /> # Участь у міжнародних операціях та співпраця в режимі реального часу. Забезпечення діяльності мережі контактних пунктів між 90 країнами світу;<br /> # Протидія кіберзлочинам.<br /> == Вимоги до кіберполіцейського ==<br /> ''Вимоги для кандидатів на посади інспекторів кіберполіції:''<br /> * прагнення до якісних змін;<br /> * громадянство України;<br /> * вік від 21 року;<br /> * відсутність судимості;<br /> * юридична освіта (бажано);<br /> * знання чинного законодавства України у сфері правоохоронної діяльності;<br /> * володіння основами комп'ютерної грамотності на рівні досвідченого користувача;<br /> * мінімальні навички комп'ютерно-технічних досліджень;<br /> * володіння українською та англійською мовами;<br /> * аналітичні здібності;<br /> * достатній рівень фізичної підготовки.<br /> ''Вимоги для кандидатів на посади спеціальних агентів інформаційних технологій:''<br /> * прагнення до якісних змін;<br /> * громадянство України;<br /> * вік від 21 року;<br /> * відсутність судимості;<br /> * технічна освіта (бажано);<br /> * розуміння принципів мережевої безпеки;<br /> * навички у сфері обчислювальної техніки та програмування (досвід програмування на мовах високого та низького рівня і реверс-інжинірингу шкідливого програмного забезпечення);<br /> * схильність до аналізу слідів залишених у ході атак експлоїтів та шкідливого забезпечення;<br /> * володіння українською та англійською (або німецькою) мовами.<br /> == Види кіберзлочинів ==<br /> ''Відповідно до Конвенції про кіберзлочинність:''<br /> * правопорушення проти конфіденційності, цілісності та доступності комп'ютерних даних і систем<br /> * правопорушення, пов’язані з комп’ютерами<br /> * правопорушення, пов’язані зі змістом<br /> * правопорушення, пов’язані з порушенням авторських та суміжних прав<br /> ''Види кіберзлочинів відповідно до ККУ:''<br /> &lt;br&gt;<br /> '''Злочини, що вчиняються за допомогою комп’ютерних технологій'''<br /> * порушення авторського права і суміжних прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 ст. 176 КК України])<br /> * шахрайство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ч. 3 ст. 190 КК України])<br /> * незаконні дії з документами на переказ, платіж. картками, банк. рахунками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1346 ст. 200 КК України])<br /> * незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1543 ст. 231 КК України])<br /> * ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2076 ст. 301 КК України])<br /> &lt;br&gt;'''Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та мереж'''<br /> * несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2493 ст. 361 КК України])<br /> * створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2500 ст. 361-1 КК України])<br /> * несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2506 ст. 361-2 КК України])<br /> * несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2514 ст.362 КК України])<br /> * порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2523 ст. 363 КК України])<br /> * перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2527 ст. 363-1 КК України])<br /> == Різновиди кіберзлочинів ==<br /> ''У сфері використання платіжних систем:''<br /> * '''скімінг (шимінг)''' — незаконне копіювання вмісту треків магнітної смуги (чипів) банківських карток;<br /> * '''кеш-трапінг''' — викрадення готівки з банкомату шляхом встановлення на шатер банкомату спеціальної утримуючої накладки;<br /> * '''кардінг''' — незаконні фінансові операції з використанням платіжної картки або її реквізитів, що не ініційовані або не підтверджені її держателем;<br /> * несанкціоноване списання коштів з банківських рахунків за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування.<br /> ''У сфері електронної комерції та господарської діяльності:''<br /> * '''фішинг''' — виманювання у користувачів Інтернету їх логінів та паролів до електронних гаманців, сервісів онлайн аукціонів, переказування або обміну валюти, тощо;<br /> * '''онлайн-шахрайство''' — заволодіння коштами громадян через інтернет-аукціони, інтернет-магазини, сайти та телекомунікаційні засоби зв'язку.<br /> ''У сфері інформаційної безпеки:''<br /> * '''соціальна інженерія''' — технологія управління людьми в Інтернет просторі;<br /> * '''шкідливе програмне забезпечення''' (англ. malware) — створення та розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення;<br /> * '''протиправний контент''' — контент, який пропагує екстремізм, тероризм, наркоманію, порнографію, культ жорстокості і насильства;<br /> * '''рефайлінг''' — незаконна підміна телефонного трафіку.<br /> ''У сфері інтелектуальної власності:''<br /> * '''піратство''' — незаконне розповсюдження інтелектуальної власності в Інтернеті;<br /> * '''кардшарінг''' — надання незаконного доступу до перегляду супутникового та кабельного TV.<br /> == Суб’єкти забезпечення кібербезпеки ==<br /> 1. Координація діяльності у сфері кібербезпеки як складової національної безпеки України здійснюється Президентом України через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України.<br /> <br /> 2. Національний координаційний центр кібербезпеки як робочий орган Ради національної безпеки і оборони України здійснює координацію та контроль за діяльністю суб’єктів сектору безпеки і оборони, які забезпечують кібербезпеку, вносить Президентові України пропозиції щодо формування та уточнення Стратегії кібербезпеки України.<br /> <br /> 3. Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кібербезпеки, захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України у кіберпросторі, боротьбу з кіберзлочинністю; організовує та забезпечує необхідними силами, засобами і ресурсами функціонування національної системи кібербезпеки; формує вимоги та забезпечує функціонування системи аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури (крім об’єктів критичної інфраструктури у банківській системі України). <br /> <br /> 4. Суб’єктами, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи із забезпечення кібербезпеки, є:<br /> &lt;br&gt; 1) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;<br /> &lt;br&gt; 2) місцеві державні адміністрації;<br /> &lt;br&gt; 3) органи місцевого самоврядування;<br /> &lt;br&gt; 4) правоохоронні, розвідувальні і контррозвідувальні органи, суб’єкти оперативно-розшукової діяльності;<br /> &lt;br&gt; 5) Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до закону;<br /> &lt;br&gt; 6) Національний банк України;<br /> &lt;br&gt; 7) підприємства, установи та організації, віднесені до об’єктів критичної інфраструктури;<br /> &lt;br&gt; 8) суб’єкти господарювання, громадяни України та об’єднання громадян, інші особи, які провадять діяльність та/або надають послуги, пов’язані з національними інформаційними ресурсами, інформаційними електронними послугами, здійсненням електронних правочинів, електронними комунікаціями, захистом інформації та кіберзахистом. <br /> <br /> 5. Суб’єкти забезпечення кібербезпеки у межах своєї компетенції:<br /> &lt;br&gt; 1) здійснюють заходи щодо запобігання використанню кіберпростору у воєнних, розвідувально-підривних, терористичних та інших протиправних і злочинних цілях;<br /> &lt;br&gt; 2) здійснюють виявлення і реагування на кіберінциденти та кібератаки, усунення їх наслідків;<br /> &lt;br&gt; 3) здійснюють інформаційний обмін щодо реалізованих та потенційних кіберзагроз;<br /> &lt;br&gt; 4) розробляють і реалізують запобіжні, організаційні, освітні та інші заходи у сфері кібербезпеки, кібероборони та кіберзахисту;<br /> &lt;br&gt; 5) забезпечують проведення аудиту інформаційної безпеки, у тому числі на підпорядкованих об’єктах та об’єктах, що належать до сфери їх управління;<br /> &lt;br&gt; 6) здійснюють інші заходи із забезпечення розвитку та безпеки кіберпростору.<br /> == Контакти кіберполіції ==<br /> Вся контактна інформація про Департамент кіберполіції Національної поліції України можна знайти на офіційному сайті установи в розділі &quot;'''[https://cyberpolice.gov.ua/contacts/ Контакти]'''&quot;<br /> &lt;br&gt; '''Юридична адреса''': вул. Бориспільська,19, м.Київ, 02093, Україна<br /> &lt;br&gt; '''Фактична адреса''': вул. Бориспільська,19, м.Київ, 02093, Україна<br /> == Електронне звернення ==<br /> '''Для отримання on-line допомоги та надання даних для оперативного реагування на кібер інциденти необхіно перейти '''[https://ticket.cyberpolice.gov.ua за посиланням]''' та заповнити відповідну форму електронного звернення, яке складається з 5 (п`яти) розділів:'''<br /> &lt;br&gt;'''1. Розділ''' '''Ознайомлення з ПАМ’ЯТКОЮ щодо ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.'''<br /> <br /> '''2. Розділ''' '''Обрання категорії звернення:'''<br /> * повідомлення про онлайн-правопорушення, (онлайн) шахрайство);<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення пов’язане з онлайн шахрайством на онлайн майданчиках (OLX, AUTORIA, RIA, PROM.UA та інші), інтернет-магазинах, фінансових ринках (Forex, Бінарні аукціони, фінансові піраміди), сайтів під виглядом проведення розіграшу цінних призів, тощо''<br /> * порушення авторьских прав;<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення у сфері авторського права (твори науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, тощо)''<br /> * розповсюдження порнографічного контенту;<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення пов’язаних з розповсюдженням матеріалівпорнографічного змісту (а також порнографії за участю неповнолітніх осіб)''<br /> * несанкціоноване втручання (ШПЗ, втручання в ЕОМ, несанкціонований доступ до облікових записів, ШПЗ, тощо);<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення повязане з несанкціонованим втручанням в роботу ЕОМ, несанкціонованим доступом до облікових записів, шкідливе програмне забезпечення (віруси блокувальники), блокування доступу до ресурсів (Dos/DDoS)''<br /> * по іншим питанням.<br /> '''3. Розділ''' '''Контактна інформація'''.<br /> <br /> В даному розділі зазначаються:<br /> * особисті данні про заявника (Прізвище, Ім'я, По-батькові, Дата народження, Данні паспорту (ID картки), Номер телефону, Електронна пошта);<br /> * адреса проживання (Регіон, Населений пункт, Індекс, Вулиця, Номер будинку, Номер квартири);<br /> * адреса реєстрації(Регіон, Населений пункт, Індекс, Вулиця, Номер будинку, Номер квартири).<br /> '''4. Розділ''' '''Дані про подію.'''&lt;br&gt;'''5. Розділ''' '''Відправлення електронного звернення.'''<br /> <br /> &lt;br&gt;'''''Електронні звернення опрацьовуються у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;].'''''<br /> == Корисні посилання ==<br /> * [https://cyberpolice.gov.ua Офіційний сайт кіберполіції] <br /> * [https://cert.gov.ua Офіційний сайт CERT-UA]<br /> * [https://uk.wikipedia.org/wiki/Кіберполіція_(Україна) Вікіпедія]<br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[ Категорія: Правоохоронні органи]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=51187 2024-11-07T09:13:50Z

<p>Dermelova.Alina: /* Види кіберзлочинів */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_575 Конвенція про кіберзлочинність Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 23 листопада 2001 року] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19 Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 831 «Про утворення територіального органу Національної поліції»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2019-п Загальні вимоги до кіберзахисту об'єктів критичної інфраструктури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 518]<br /> == Визначення терміну &quot;Кіберполіція&quot; ==<br /> '''Кіберполіція''' (Департамент кіберполіції Національної поліції України) - міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність. Спеціалізується на попередженні, виявленні, припиненні та розкритті кримінальних правопорушень, механізмів підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), телекомунікаційних та комп'ютерних інтернет-мереж і систем.<br /> == Завдання кіберполіції ==<br /> Основними завданнями Кіберполіції є:<br /> # Реалізація державної політики у сфері протидії кіберзлочинності;<br /> # Завчасне інформування населення про появу новітніх кіберзлочинів;<br /> # Впровадження програмних засобів для систематизації та аналізу інформації про кіберінциденти, кіберзагрози та кіберзлочини;<br /> # Реагування на запити закордонних партнерів, що надходитимуть каналами Національної цілодобової мережі контактних пунктів;<br /> # Участь у підвищенні кваліфікації працівників поліції щодо застосування комп'ютерних технологій у протидії злочинності;<br /> # Участь у міжнародних операціях та співпраця в режимі реального часу. Забезпечення діяльності мережі контактних пунктів між 90 країнами світу;<br /> # Протидія кіберзлочинам.<br /> == Вимоги до кіберполіцейського ==<br /> ''Вимоги для кандидатів на посади інспекторів кіберполіції:''<br /> * прагнення до якісних змін;<br /> * громадянство України;<br /> * вік від 21 року;<br /> * відсутність судимості;<br /> * юридична освіта (бажано);<br /> * знання чинного законодавства України у сфері правоохоронної діяльності;<br /> * володіння основами комп'ютерної грамотності на рівні досвідченого користувача;<br /> * мінімальні навички комп'ютерно-технічних досліджень;<br /> * володіння українською та англійською мовами;<br /> * аналітичні здібності;<br /> * достатній рівень фізичної підготовки.<br /> ''Вимоги для кандидатів на посади спеціальних агентів інформаційних технологій:''<br /> * прагнення до якісних змін;<br /> * громадянство України;<br /> * вік від 21 року;<br /> * відсутність судимості;<br /> * технічна освіта (бажано);<br /> * розуміння принципів мережевої безпеки;<br /> * навички у сфері обчислювальної техніки та програмування (досвід програмування на мовах високого та низького рівня і реверс-інжинірингу шкідливого програмного забезпечення);<br /> * схильність до аналізу слідів залишених у ході атак експлоїтів та шкідливого забезпечення;<br /> * володіння українською та англійською (або німецькою) мовами.<br /> == Види кіберзлочинів ==<br /> ''Відповідно до Конвенції про кіберзлочинність:''<br /> * правопорушення проти конфіденційності, цілісності та доступності комп. даних і систем <br /> * правопорушення, пов’язані з комп’ютерами<br /> * правопорушення, пов’язані зі змістом<br /> * правопорушення, пов’язані з порушенням авторських та суміжних прав<br /> ''Види кіберзлочинів відповідно до ККУ:''<br /> &lt;br&gt;<br /> '''Злочини, що вчиняються за допомогою комп’ютерних технологій'''<br /> * порушення авторського права і суміжних прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 ст. 176 КК України])<br /> * шахрайство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ч. 3 ст. 190 КК України])<br /> * незаконні дії з документами на переказ, платіж. картками, банк. рахунками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1346 ст. 200 КК України])<br /> * незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1543 ст. 231 КК України])<br /> * ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2076 ст. 301 КК України])<br /> &lt;br&gt;'''Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та мереж'''<br /> * несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2493 ст. 361 КК України])<br /> * створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2500 ст. 361-1 КК України])<br /> * несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2506 ст. 361-2 КК України])<br /> * несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2514 ст.362 КК України])<br /> * порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2523 ст. 363 КК України])<br /> * перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2527 ст. 363-1 КК України])<br /> == Протидія кіберполіції кіберзлочинам ==<br /> ''У сфері використання платіжних систем:''<br /> * '''скімінг (шимінг)''' — незаконне копіювання вмісту треків магнітної смуги (чипів) банківських карток;<br /> * '''кеш-трапінг''' — викрадення готівки з банкомату шляхом встановлення на шатер банкомату спеціальної утримуючої накладки;<br /> * '''кардінг''' — незаконні фінансові операції з використанням платіжної картки або її реквізитів, що не ініційовані або не підтверджені її держателем;<br /> * несанкціоноване списання коштів з банківських рахунків за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування.<br /> ''У сфері електронної комерції та господарської діяльності:''<br /> * '''фішинг''' — виманювання у користувачів Інтернету їх логінів та паролів до електронних гаманців, сервісів онлайн аукціонів, переказування або обміну валюти, тощо;<br /> * '''онлайн-шахрайство''' — заволодіння коштами громадян через інтернет-аукціони, інтернет-магазини, сайти та телекомунікаційні засоби зв'язку.<br /> ''У сфері інформаційної безпеки:''<br /> * '''соціальна інженерія''' — технологія управління людьми в Інтернет просторі;<br /> * '''шкідливе програмне забезпечення''' (англ. malware) — створення та розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення;<br /> * '''протиправний контент''' — контент, який пропагує екстремізм, тероризм, наркоманію, порнографію, культ жорстокості і насильства;<br /> * '''рефайлінг''' — незаконна підміна телефонного трафіку.<br /> ''У сфері інтелектуальної власності:''<br /> * '''піратство''' — незаконне розповсюдження інтелектуальної власності в Інтернеті;<br /> * '''кардшарінг''' — надання незаконного доступу до перегляду супутникового та кабельного TV.<br /> == Суб’єкти забезпечення кібербезпеки ==<br /> 1. Координація діяльності у сфері кібербезпеки як складової національної безпеки України здійснюється Президентом України через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України.<br /> <br /> 2. Національний координаційний центр кібербезпеки як робочий орган Ради національної безпеки і оборони України здійснює координацію та контроль за діяльністю суб’єктів сектору безпеки і оборони, які забезпечують кібербезпеку, вносить Президентові України пропозиції щодо формування та уточнення Стратегії кібербезпеки України.<br /> <br /> 3. Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кібербезпеки, захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України у кіберпросторі, боротьбу з кіберзлочинністю; організовує та забезпечує необхідними силами, засобами і ресурсами функціонування національної системи кібербезпеки; формує вимоги та забезпечує функціонування системи аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури (крім об’єктів критичної інфраструктури у банківській системі України). <br /> <br /> 4. Суб’єктами, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи із забезпечення кібербезпеки, є:<br /> &lt;br&gt; 1) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;<br /> &lt;br&gt; 2) місцеві державні адміністрації;<br /> &lt;br&gt; 3) органи місцевого самоврядування;<br /> &lt;br&gt; 4) правоохоронні, розвідувальні і контррозвідувальні органи, суб’єкти оперативно-розшукової діяльності;<br /> &lt;br&gt; 5) Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до закону;<br /> &lt;br&gt; 6) Національний банк України;<br /> &lt;br&gt; 7) підприємства, установи та організації, віднесені до об’єктів критичної інфраструктури;<br /> &lt;br&gt; 8) суб’єкти господарювання, громадяни України та об’єднання громадян, інші особи, які провадять діяльність та/або надають послуги, пов’язані з національними інформаційними ресурсами, інформаційними електронними послугами, здійсненням електронних правочинів, електронними комунікаціями, захистом інформації та кіберзахистом. <br /> <br /> 5. Суб’єкти забезпечення кібербезпеки у межах своєї компетенції:<br /> &lt;br&gt; 1) здійснюють заходи щодо запобігання використанню кіберпростору у воєнних, розвідувально-підривних, терористичних та інших протиправних і злочинних цілях;<br /> &lt;br&gt; 2) здійснюють виявлення і реагування на кіберінциденти та кібератаки, усунення їх наслідків;<br /> &lt;br&gt; 3) здійснюють інформаційний обмін щодо реалізованих та потенційних кіберзагроз;<br /> &lt;br&gt; 4) розробляють і реалізують запобіжні, організаційні, освітні та інші заходи у сфері кібербезпеки, кібероборони та кіберзахисту;<br /> &lt;br&gt; 5) забезпечують проведення аудиту інформаційної безпеки, у тому числі на підпорядкованих об’єктах та об’єктах, що належать до сфери їх управління;<br /> &lt;br&gt; 6) здійснюють інші заходи із забезпечення розвитку та безпеки кіберпростору.<br /> == Контакти кіберполіції ==<br /> Вся контактна інформація про Департамент кіберполіції Національної поліції України можна знайти на офіційному сайті установи в розділі &quot;'''[https://cyberpolice.gov.ua/contacts/ Контакти]'''&quot;<br /> &lt;br&gt; '''Юридична адреса''': вул. Бориспільська,19, м.Київ, 02093, Україна<br /> &lt;br&gt; '''Фактична адреса''': вул. Бориспільська,19, м.Київ, 02093, Україна<br /> == Електронне звернення ==<br /> '''Для отримання on-line допомоги та надання даних для оперативного реагування на кібер інциденти необхіно перейти '''[https://ticket.cyberpolice.gov.ua за посиланням]''' та заповнити відповідну форму електронного звернення, яке складається з 5 (п`яти) розділів:'''<br /> &lt;br&gt;'''1. Розділ''' '''Ознайомлення з ПАМ’ЯТКОЮ щодо ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події'''<br /> <br /> '''2. Розділк''' '''Обрання категорії звернення:'''<br /> * Повідомлення про онлайн правопорушення (онлайн) шахрайство)<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення пов’язане з онлайн шахрайством на онлайн майданчиках (OLX, AUTORIA, RIA, PROM.UA та інші), інтернет-магазинах, фінансових ринках (Forex, Бінарні аукціони, фінансові піраміди), сайтів під виглядом проведення розіграшу цінних призів, тощо''<br /> * Порушення авторьских прав<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення у сфері авторського права (твори науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, тощо)''<br /> * Розповсюдження порнографічного контенту<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення пов’язаних з розповсюдженням матеріалівпорнографічного змісту (а також порнографії за участю неповнолітніх осіб)''<br /> * Несанкціоноване втручання (ШПЗ, втручання в ЕОМ, несанкціонований доступ до облікових записів, ШПЗ, тощо)<br /> ''В даному розділі Ви маєте можливість повідомити про правопорушення повязане з несанкціонованим втручанням в роботу ЕОМ, несанкціонованим доступом до облікових записів, шкідливе програмне забезпечення (віруси блокувальники), блокування доступу до ресурсів (Dos/DDoS)''<br /> * По іншим питанням<br /> '''3. Розділ''' '''Контактна інформація'''<br /> В даному розділі зазначаються:<br /> * Особисті данні про заявника (Прізвище, Ім'я, По-батькові, Дата народження, Данні паспорту (ID картки), Номер телефону, Електронна пошта);<br /> * Адреса проживання (Регіон, Населений пункт, Індекс, Вулиця, Номер будинку, Номер квартири);<br /> * Адреса реєстрації(Регіон, Населений пункт, Індекс, Вулиця, Номер будинку, Номер квартири).<br /> '''4. Розділ''' '''Дані про подію'''&lt;br&gt;'''5. Розділ''' '''Відправлення електронного звернення.'''&lt;br&gt;'''''Електронні звернення опрацьовуються у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;].'''''<br /> == Корисні посилання ==<br /> * [https://cyberpolice.gov.ua Офіційний сайт кіберполіції] <br /> * [https://cert.gov.ua Офіційний сайт CERT-UA]<br /> * [https://uk.wikipedia.org/wiki/Кіберполіція_(Україна) Вікіпедія]<br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[ Категорія: Правоохоронні органи]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&diff=51155 2024-11-05T07:48:03Z

<p>Dermelova.Alina: /* Поняття журналіст */</p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text Закон України «Про телебачення і радіомовлення»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]           <br /> == '''Поняття журналіст''' ==<br /> '''Журналіст''' - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n16 абзац третій пункту „б” частини першої статті 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text абзац перший ст. 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> '''Телерадіожурналіст''' - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text абзац 69 ст.1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»])<br /> <br /> ''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':<br /> <br /> ♦редакційне посвідчення;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;<br /> <br /> ♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;<br /> <br /> ♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.<br /> <br /> У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути наступні дані: прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; найменування організації, яка видала документ; підпис посадової особи організації, що видала документ; печатка організації; зазначення терміну дії.<br /> == '''Права та обов’язки журналіста''' ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.<br /> <br /> Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:<br /> # Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;<br /> # Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону;<br /> # Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом;<br /> # Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);<br /> # Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;<br /> # Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.<br /> З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації. У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації. Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text п.п. 1,2,6 ст.26 Закону України «Про інформацію»])<br /> <br /> В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text п.4 ст.58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»] зазначено, що журналіст телерадіоорганізації має право по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), та безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] зазначено обов’язки журналіста:<br /> <br /> 1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;<br /> <br /> 2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;<br /> <br /> 3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;<br /> <br /> 4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;<br /> <br /> 5) представлятися та пред’являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;<br /> <br /> 6) виконувати обов’язки учасника інформаційних відносин;<br /> <br /> 7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.<br /> <br /> Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.<br /> <br /> Обов’язки телерадіожурналіста зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text ст.60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»], а саме:<br /> <br /> а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;<br /> <br /> б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;<br /> <br /> в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;<br /> <br /> г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;<br /> <br /> ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.<br /> == '''Відповідальність журналіста''' ==<br /> Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]). <br /> <br /> У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 2, 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»], передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:<br /> <br /> 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);<br /> <br /> 2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot;], або у відповіді на звернення, подане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;];<br /> <br /> 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;<br /> <br /> 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;<br /> <br /> 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;<br /> <br /> 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.<br /> <br /> Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.<br /> <br /> На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.<br /> == '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==<br /> Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Стаття 43 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзацу 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів<br /> # Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''трьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''чотирьох років'', або обмеженням волі на той самий строк.<br /> # Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від ''двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до ''п’яти років'', або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text В ст. 345&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;. Кримінального кодексу України] вказано щодо погроз або насильство щодо журналіста<br /> # Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br /> # Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br /> # Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.<br /> ''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt;, 348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статтею 347&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України] закріплено умисне знищення або пошкодження майна журналіста<br /> # Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.<br /> # Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.<br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.348&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]  зазначено посягання на життя журналіста <br /> <br /> ♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.<br /> <br /> Захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.349&lt;sup&gt;-1&lt;/sup&gt; Кримінального кодексу України]<br /> <br /> ♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=50709 2024-10-10T08:04:19Z

<p>Dermelova.Alina: /* Загальна інформація */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI &quot;Перехідні положення&quot; Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651]  на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.<br /> |}<br /> == Загальна інформація ==<br /> Судова влада не може зупиняти свою діяльність навіть в умовах карантину. Однак і працювати так, як раніше, не може. Тому відбулись дееякі зміни відбулися в чинному процесуальному законодавстві.<br /> <br /> 23 квітня 2020 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI &quot;Перехідні положення&quot; Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)] (далі-Закон).<br /> <br /> Положення Закону згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 абз. 1 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України] у редакції Закону мають тимчасовий характер, '''діють виключно на період дії карантину''', встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), '''та передбачають особливості лише щодо:'''<br /> * '''здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях слідчим суддею суду першої інстанції''';<br /> * '''розгляду судом окремих питань під час судового провадження'''.<br /> == Відкритість і гласність судового процесу ==<br /> Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n536 ч. 2 ст. 27 КПК України] кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.<br /> <br /> Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:<br /> # якщо обвинуваченим є неповнолітній; <br /> # розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; <br /> # необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; <br /> # якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; <br /> # необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні&quot;.<br /> Суд ( або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України &quot;Про захист населення від інфекційних хвороб&quot;], якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).<br /> <br /> Наприклад, це означає можливі обмеження для журналістів у висвітлюванні судових процесів, для судових спостерігачів/моніторів у перевірці дотримання права на справедливий суд через відсутність можливості бути присутніми під час засідань та слідкувати за всіма його деталями.<br /> == Тимчасові особливості під час судового провадження. ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 абз. 3 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК] у редакції Закону у разі неможливості визначити слідчого суддю у суді першої інстанції (наприклад, у випадку задоволення відводу (самовідводу) слідчому судді та неможливості передання клопотання на розгляд іншому слідчому судді чи в інших випадках неможливості здійснення повноважень щодо судового контролю слідчим суддею цього суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання (тобто із зазначенням конкретних підстав для передання відповідного клопотання) про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.<br /> <br /> У такому випадку, за поданням місцевого суду, питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду залежно від розташування останнього відносно першого (в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції чи в межах юрисдикції різних апеляційних судів) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, розглядається головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів), про що постановляється відповідна ухвала.<br /> <br /> Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.<br /> <br /> У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n606 частиною 3 статті 35 Кримінального процесуального Кодексу України], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 Абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ &quot;Перехідні положення&quot;] КПК передбачено, що у разі неможливості у визначений Кодексом строк суддею (якщо провадження розглядається суддею одноособово) або колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути: <br /> * передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n606 ч. 3 ст. 35 КПК]; або<br /> * розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально; або<br /> * може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів у порядку, передбаченому абз. 6 цього Закону.<br /> В інших випадках, не пов’язаних з розглядом клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміна підсудності вирішується у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n594 ст. 34 КПК].<br /> <br /> Питання про передачу клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке має розглядатися судом під час судового провадження, для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду) за вмотивованим поданням місцевого суду чи суду апеляційної інстанції (наприклад, під час вирішення питання, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3323 п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК]) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала.<br /> <br /> Законом встановлена можливість за рішенням слідчого судді, суду, прийнятим із власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, під час здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, а також судом під час судового провадження '''проведення судових засідань у режимі відеоконференції'''. Про прийняття такого рішення мають бути повідомлені сторони у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1408 ст. 135 КПК], а саме судове засідання у режимі відеоконференції має бути проведено з дотриманням правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2880 частинами 3–9 ст. 336 КПК], які регламентують порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.<br /> <br /> Винятком є випадки розгляду клопотання слідчим суддею, судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про продовження строку тримання під вартою. Такі клопотання може бути розглянуто слідчим суддею (судом) у режимі відеоконференції '''виключно''' якщо підозрюваний (обвинувачений) проти цього не заперечуватиме.<br /> <br /> Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 абз. 10 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК] в редакції Закону за своїм змістом мають імперативний характер та зобов’язує прокурора/слідчого за погодженням із прокурором під час досудового розслідування та під час судового розгляду подавати клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Зокрема, якщо таке клопотання розглядається в загальному порядку, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1930 ч. 1 ст. 199 КПК] подається не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.<br /> [[Категорія:Суди]]<br /> [[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>

Dermelova.Alina https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BF%27%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=50472 2024-09-26T12:35:36Z

<p>Dermelova.Alina: /* Органи, що розглядають справу про адміністративне правопорушення */</p> <hr /> <div>== Нормативні документи ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 11 &quot;Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення&quot;]<br /> == Особи, що мають право складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП ==<br /> У випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1082 статтею 130 КУпАП], відповідною уповноваженою на те посадовою особою складається протокол ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n361 стаття 254 КУпАП]). Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n366 255 КУпАП] передбачений перелік уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення осіб, у разі керування особою транспортними засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. <br /> <br /> Такий протокол про адміністративне правопорушення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.<br /> == Органи, що розглядають справу про адміністративне правопорушення ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n503 Статтею 257 КУпАП] визначено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.<br /> <br /> Так, згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n45 статті 221 КУпАП] судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1082 статтею 130 КУпАП].<br /> За таких обставин, слід зазначити, що протокол після складання та підписання уповноваженою на те посадовою особою направляється на розгляд до суду.<br /> <br /> За загальним правилом, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n645 статті 276 КУпАП], справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.<br /> == Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення ==<br /> Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, вручається повістка в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n661 277&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; КУпАП]).<br /> <br /> Розгляд справи розпочинається з оголошення складу суду. Суддя оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.<br /> <br /> Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n702 280 КУпАП] визначено певний перелік обставин, що підлягають судом з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. <br /> <br /> ''Так суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати:'' <br /> <br /> * чи було вчинено адміністративне правопорушення;<br /> * чи винна дана особа в його вчиненні;<br /> * чи підлягає вона адміністративній відповідальності;<br /> * чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність;<br /> * чи заподіяно майнову шкоду;<br /> * чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу;<br /> * з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.<br /> <br /> == Докази ==<br /> Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n350 251 КУпАП] доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. <br /> <br /> ''Такі дані встановлюються:''<br /> <br /> - протоколом про адміністративне правопорушення;<br /> <br /> - поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;<br /> <br /> - висновком експерта;<br /> <br /> - речовими доказами;<br /> <br /> - показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису;<br /> <br /> - актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу;<br /> <br /> - протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.<br /> <br /> Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.<br /> == Рішення в справі ==<br /> Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n743 284 КУпАП] розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1082 статтею 130 КУпАП], суд виносить одну з таких постанов:<br /> <br /> 1) про накладення адміністративного стягнення;<br /> <br /> 2) про застосування заходів впливу, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 статтею 24-1] КУпАП;<br /> <br /> 3) про закриття справи.<br /> == Строки розгляду справи ==<br /> Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 6 статті 38 КУпАП] передбачено адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1082 статтею 130] цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.<br /> <br /> Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 статтею 38 КУпАП] є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.<br /> <br /> Отже, якщо судом впродовж року з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1082 статтею 130 КУпАП], не прийнято постанову про притягнення особи до відповідальності, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.<br /> [[Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>

Dermelova.Alina