WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відмова від захисника або його заміна

2025-05-26T13:06:17Z

Daria.Moskalenko: /* Поняття «Захисник» у кримінальному процесі */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду від 24 жовтня 2003 року № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»]
== Поняття «Захисник» у кримінальному процесі==
Одним із суб'єктів сторони захисту в кримінальному провадженні є захисник.

Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n742 статті 45 Кримінального процесуального кодексу України] єдиний суб’єкт, який у кримінальному провадженні має право виступати як захисник – адвокат, який здійснює захист підозрюваного, представництво інтересів юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/conv#n6 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон)] адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
У частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n32 статті 6 Закону] зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, установлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n742 статті 45 Кримінального процесуального кодексу України] передбачено випадки, коли адвокат не може виконувати функції захисника в кримінальному провадженні, зокрема:
# Коли відомості про адвоката не внесено до [https://erau.unba.org.ua/ Єдиного реєстру адвокатів України] або
# Стосовно якого у [https://erau.unba.org.ua/ Єдиному реєстрі адвокатів України] містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Перелік цих випадків слід вважати вичерпним.
== Відмова від захисника або його заміна ==
Підозрюваному, обвинуваченому забезпечується конституційне право на вільний вибір захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4363 стаття 59 Конституції України]). Свобода вибору захисника знаходить свій прояв як у можливості запрошення до участі в кримінальному провадженні будь-якої особи, яка відповідає встановленим законом вимогам, так і можливості відмовитися від участі захисника чи замінити його на іншого на будь-якому етапі кримінального провадження.

Пленум Верховного Суду України в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03 постанові від 24 жовтня 2003 р. № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"] зазначив, що відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу лише за ініціативою підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, суд має з'ясувати, чи не є вона вимушеною (наприклад, у зв'язку з неявкою захисника в судове засідання) і як у подальшому підсудний здійснюватиме свій захист - самостійно чи за допомогою іншого захисника. Установивши вимушеність відмови, суд вживає передбачених законом заходів до забезпечення участі захисника у справі.

Виходячи з цього, реалізація даного права повинна здійснюватися лише за наявності певних умов, а саме: відмова від захисника має бути добровільною і надходити від підозрюваного, обвинуваченого. При відмові від конкретного захисника цим особам має бути надана реальна можливість його заміни іншим захисником. Утім зазначені умови не вичерпують усіх передбачених законом вимог до забезпечення права на захист при відмові підозрюваного, обвинуваченого від захисника.

Клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17/conv#n511 стаття 31 Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року]).

Коли участь захисника у кримінальному провадженні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n781 статті 52 Кримінального процесуального кодексу України] є обов'язковою, відмова від нього не приймається. У такому випадку підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюється його право замінити захисника. Якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n766 статтею 49 Кримінального процесуального кодексу України], для здійснення захисту за призначенням.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:
# відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 статті 52 Кримінального процесуального кодексу України] участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
# підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
# слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У випадках, передбачених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n766 статті 49 Кримінального процесуального кодексу України], слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Якщо підозрюваний, обвинувачений наполягає на відмові від захисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим. У разі якщо підозрюваний, обвинувачений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання мати захисника, заміну захисника після конфіденційної розмови із захисником, така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання.

Не є підставою для відмови слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в зустрічі захисника з підозрюваним, обвинуваченим наявність письмової заяви про відмову підозрюваного, обвинуваченого від захисника або письмового клопотання про його заміну до внесення відповідної інформації до протоколу процесуальної дії або журналу судового засідання.

Відмова уповноваженою особою в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого із захисником, стосовно якого є заява про відмову чи клопотання про заміну, до відповідної фіксації у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
== Обов'язкова участь захисника ==
Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов’язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n766 49 Кримінального процесуального кодексу України], для здійснення захисту за призначенням.

Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n781 статті 52 Кримінального процесуального кодексу України] участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Відповідно до частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n781 статті 52 Кримінального процесуального кодексу України] обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:
# щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
# щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
# щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
# щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
# щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
# щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;
# щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення;
# у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.
{| class="wikitable"
|-
|Корисно!
[http://pidruchniki.com/1233090949171/pravo/kriminalniy_protsesualniy_kodeks_ukrayini_naukovo-praktichniy_komentar Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар]
|}
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Безоплатний розподіл паливної деревини серед господарств розташованих на територіях прилеглих до зони проведення бойових дій

2025-05-05T07:28:45Z

Daria.Moskalenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14#Text Закон України «Про місцеві державні адміністрації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/769-2017-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2017 р. № 769 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1075 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України»)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1139-2022-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 р. № 1139 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1326 від 29.11.2022)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/861-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 р. № 861 "Деякі питання забезпечення деревиною паливною населення територій, на яких ведуться (велися) бойові дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1343-21#n14 Інструкція з ведення електронного обліку деревини, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 27 вересня 2021 р. № 621]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/769-2017-%D0%BF#Text Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 4 жовтня 2017 р. № 769] (далі – Порядок та умови) визначено механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/769-2017-%D0%BF#Text Порядку та умов] субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, зокрема на: придбання, у період дії воєнного стану, деревини паливної для безоплатної видачі населенню територій, прилеглих до зони проведення воєнних (бойових) дій, а також на компенсацію витрат, пов’язаних з доставкою деревини паливної населенню.

Для розподілу субвенції згідно з підпунктом 4 пункту 3 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/769-2017-%D0%BF#Text Порядку та умов] обласні військово-цивільні, військові адміністрації (у разі їх утворення) затверджують переліки та обсяги деревини паливної в межах кількості домогосподарств, які потребують забезпечення деревиною паливною, і порядки доставки та безоплатного розподілу деревини паливної серед домогосподарств.

За потреби залишки деревини паливної можуть передаватися між обласними військово-цивільними, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) за їх письмовими зверненнями до [https://minre.gov.ua/ Мінреінтеграції].

Доставка деревини паливної здійснюється за умови забезпечення безпеки життя та здоров’я працівників і населення.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/861-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 р. № 861 "Деякі питання забезпечення деревиною паливною населення територій, на яких ведуться (велися) бойові дії"] на період дії правового режиму воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування забезпечення деревиною паливною населення територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, здійснюється безоплатно шляхом самостійного збору населенням деревини паливної для побутових потреб домогосподарств.

== Алгоритм отримання деревини паливної ==
Для безоплатного отримання деревини паливної одна з осіб, що проживає у відповідному домогосподарстві, має подати письмову заяву у довільній формі, що скріплюється підписом цієї особи, виконавчому органу сільської, селищної, міської ради.
{| class="wikitable"
|'''''Домогосподарство''''' - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із цих стосунків, або перебувати і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575-17#Text ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»])
|}

На підставі поданої заяви сільські, селищні, міські голови приймають рішення про надання домогосподарству деревини паливної перш за все стосовно домогосподарств, в яких проживають особи, що мають пільги згідно з чинним законодавством (при цьому до заяви слід надати завірені належним чином копії документів, що посвідчують право на пільги).

Орієнтовний перелік копій документів, які слід додати до заяви:

* паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;
* документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (для іноземців або осіб без громадянства);
* документ, що підтверджує повноваження законного представника (якщо заява подається законним представником);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків й офіційно сповістили про це відповідний орган, що контролює, та мають відмітку в паспорті);
* документ, що підтверджує наявність відповідного соціального статусу (за наявності такого);
* інші документи, що підтверджують належність заявника до відповідного домогосподарства.

'''Деревина паливна, придбана за рахунок коштів субвенції та розподілена згідно з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/769-2017-%D0%BF#Text Порядком], надається домогосподарству одноразово.'''

Підтвердження отримання домогосподарством деревини паливної здійснюється шляхом підписання представником такого домогосподарства за наявності документів, які підтверджують особу, відповідних документів, наданих особою, що здійснює доставку деревини.

Відповідно до роз’яснень [https://unity.gov.ua/informacziya/korysna-informacziya/korysna-informacziya-dlya-meshkancziv-tot-ta-nebezpechnyh-terytorij/otrymuyemo Мінреінтеграції], опублікуваних на власному веб-сайті, першочергове право на отримання безоплатної паливної деревини мають самотні люди похилого віку (від 60 років), важкохворі, особи з інвалідністю I або II групи, багатодітні сім’ї, самотні опікуни дітей, вагітні жінки й матері з дітьми віком до двох років, а також особи, які на початку опалювального періоду не користувалися субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

'''Звертаємо увагу!''' домогосподарства внутрішньо переміщених осіб можуть претендувати на отримання безоплатної деревини від держави у загальному порядку.

== Приклади прийняття окремих Порядків безоплатного розподілу деревини паливної серед домогосподарств ==
Однією із умов визначених Порядком та умовами є затвердження обласними військово-цивільні, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) переліків та обсягів деревини паливної в межах кількості домогосподарств, які потребують забезпечення деревиною паливною, і порядки доставки та безоплатного розподілу деревини паливної серед домогосподарств.

ВАЖЛИВО! кожний окремий порядок безоплатного розподілу деревини паливної серед домогосподарств та її доставки може містити окремий перелік вимог для отримання деревини паливної. В таких порядках буде визначено порядок прийняття та розгляду звернень про отримання деревини паливної, її доставки, категорії учасників, які можуть її отримувати та інше.
==== '''Сумська область:''' ====
Відповідно до Порядку безоплатного розподілу деревини паливної серед домогосподарств затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації – керівника обласної військової адміністрації 07.10.2022 № 354-ОД:

Забезпечення деревиною паливною домогосподарств здійснюється у разі ненадання в житловому приміщенні комунальної послуги з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та невикористання природного газу або електричної енергії для індивідуального опалення.

Розподіл здійснюється пропорційно визначених потреб, але у розрахунку не більше 10 тис. гривень на домогосподарство.

Першочергово забезпечуються домогосподарства, в яких зареєстровані або проживають:
* сім’ї військовослужбовців та членів територіальної оборони Збройних Сил України;
* багатодітні сім’ї;
* неповні (очолювані одним з батьків) домогосподарства з дітьми;
* малозабезпечені домогосподарства з дитиною/дітьми;
* 2 особи з інвалідністю;
* лише непрацездатні особи.

Забезпечення деревиною паливною домогосподарств здійснюється один раз в обсягах 4,5 кубічного метра твердолистяних або 5,5 кубічного метра шпилькових та м’яколистяних порід.
==== '''Харківська область:''' ====
Відповідно до Порядку доставки та безоплатного розподілу деревини паливної серед домогосподарств Харьківської області, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, у період дії воєнного стану затвердженого розпорядженням начальника Харківської обласної військової адміністрації 22 жовтня 2022 року №225В:

Місцеві ради, а в разі їх ідсутності відповідні військово-цивільні, військові адміністрації (у разі їх утворення) визначають домогосподарства, які потребують забезпечення деревиною паливною, та черговість їх отримання.

Першочерговому забезпеченню підлягають домогосподарства, які не забезпечені іншими ситемами опалення, крім дров'яної , та не отримували безкоштовну допомогу у вигляді деревини паливної тав яких проживають:
* одиноко проживаючі особи/подружжя похилого віку;
* сім'ї, до складу яких входять особи з інвалідністю І групи;
* сім'ї, до складу яких входять діти з інвалідністю групи «А»;
* сім'ї, до складу яких входять лише непрацездатні особи (діти, пенсіонери, особи з інвалідністю тощо);
* сім'ї, у яких виховується троє та більше дітей, у тому числі дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування;
* одинокі батько чи матір, які мають на вихованні дітей до 14 років;
* сім'ї, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

Розподіл здійснюється пропорційно визначених потреб, але у розрахунку не більше 10 тис. гривень на домогосподарство.

==== '''Запорізька область:''' ====
Відповідно до Порядку безоплатного розподілу серед домогосподарств Запорізької області деревини паливної затвердженого Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації 05 жовтня 2022 року № 438 :

Деревина паливна видається на кожне домогосподарство на підставі письмової заяви однієї з осіб, які проживають у цьому домогосподарстві, що складається у довільній формі, та скріплюється підписом цієї особи. Заява подається до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад особою особисто або її законним представником.

Рішення про надання домогосподарству деревини паливної приймається, у першу чергу, стосовно домогосподарств, в яких проживають особи, що мають пільги згідно з чинним законодавством.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Відмова від захисника або його заміна

2025-04-30T09:37:28Z

Daria.Moskalenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду від 24 жовтня 2003 року № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»]
== Поняття «Захисник» у кримінальному процесі==
Одним із суб'єктів сторони захисту в кримінальному провадженні є захисник.

Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n742 статті 45 Кримінального процесуального кодексу України] єдиний суб’єкт, який у кримінальному провадженні має право виступати як захисник – це адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/conv#n6 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон)] адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
У частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n32 статті 6 Закону] зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, установлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n742 статті 45 Кримінального процесуального кодексу України] передбачено випадки, коли адвокат не може виконувати функції захисника в кримінальному провадженні, зокрема:
# Коли відомості про адвоката не внесено до [https://erau.unba.org.ua/ Єдиного реєстру адвокатів України] або
# Стосовно якого у [https://erau.unba.org.ua/ Єдиному реєстрі адвокатів України] містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Перелік цих випадків слід вважати вичерпним.
== Відмова від захисника або його заміна ==
Підозрюваному, обвинуваченому забезпечується конституційне право на вільний вибір захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4363 ст. 59 Конституції України]). Свобода вибору захисника знаходить свій прояв як у можливості запрошення до участі в кримінальному провадженні будь-якої особи, яка відповідає встановленим законом вимогам, так і можливості відмовитися від участі захисника чи замінити його на іншого на будь-якому етапі кримінального провадження.

Пленум Верховного Суду України в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03 постанові від 24 жовтня 2003 р. № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"] зазначив, що відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу лише за ініціативою підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, суд має з'ясувати, чи не є вона вимушеною (наприклад, у зв'язку з неявкою захисника в судове засідання) і як у подальшому підсудний здійснюватиме свій захист - самостійно чи за допомогою іншого захисника. Установивши вимушеність відмови, суд вживає передбачених законом заходів до забезпечення участі захисника у справі.

Виходячи з цього, реалізація даного права повинна здійснюватися лише за наявності певних умов, а саме: відмова від захисника має бути добровільною і надходити від підозрюваного, обвинуваченого. При відмові від конкретного захисника цим особам має бути надана реальна можливість його заміни іншим захисником. Утім зазначені умови не вичерпують усіх передбачених законом вимог до забезпечення права на захист при відмові підозрюваного, обвинуваченого від захисника.

Клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17/conv#n511 стаття 31 Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року]).

Така відмова від захисника не є остаточною. У разі зміни свого рішення щодо участі захисника підозрюваний, обвинувачений має право запросити його у будь-якій стадії кримінального провадження.

Коли участь захисника у кримінальному провадженні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n781 статті 52 Кримінального процесуального кодексу України] є обов'язковою, відмова від нього не приймається. У такому випадку підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюється його право замінити захисника. Якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n766 статтею 49 Кримінального процесуального кодексу України], для здійснення захисту за призначенням.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:
# відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 статті 52 Кримінального процесуального кодексу України] участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
# підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
# слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У випадках, передбачених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n766 статті 49 Кримінального процесуального кодексу України], слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Якщо підозрюваний, обвинувачений наполягає на відмові від захисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим. У разі якщо підозрюваний, обвинувачений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання мати захисника, заміну захисника після конфіденційної розмови із захисником, така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання.

Не є підставою для відмови слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в зустрічі захисника з підозрюваним, обвинуваченим наявність письмової заяви про відмову підозрюваного, обвинуваченого від захисника або письмового клопотання про його заміну до внесення відповідної інформації до протоколу процесуальної дії або журналу судового засідання.

Відмова уповноваженою особою в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого із захисником, стосовно якого є заява про відмову чи клопотання про заміну, до відповідної фіксації у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
== Обов'язкова участь захисника ==
Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов’язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n766 49 Кримінального процесуального кодексу України], для здійснення захисту за призначенням.

Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n781 статті 52 Кримінального процесуального кодексу України] участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Відповідно до частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n781 статті 52 Кримінального процесуального кодексу України] обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:
# щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
# щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
# щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
# щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
# щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
# щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;
# щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення;
# у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.
{| class="wikitable"
|-
|Корисно!
[http://pidruchniki.com/1233090949171/pravo/kriminalniy_protsesualniy_kodeks_ukrayini_naukovo-praktichniy_komentar Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар]
|}
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відумерлість спадщини

2025-04-30T05:27:51Z

Daria.Moskalenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" ]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або вдмови від її прийняття було зупинено на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. З '''18 червня 2023''' року діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]).
|}
==Поняття відумерлої спадщини==
Відумерлою є спадщина, яка залишилася від власника (спадкодавця) і не перейшла до іншої особи (спадкоємця). Під поняттям "відумерлість" слід розуміти правове становище майна спадкодавця, в якого не залишилося спадкоємців, або останні відмовилися від прийняття спадщини чи були усунені від права на спадкування як недостойні.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття та після виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцезнаходженням.

== Підстави для визнання спадщини відумерлою==
*фізична відсутність спадкоємців за заповітом та за законом;;
*позбавлення спадкоємців за заповітом та за законом права на спадкування;
*усунення спадкоємців за заповітом та за законом від права на спадкування;
*неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом та за законом;
*відмова від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом та за законом;
*фізична відсутність спадкоємців за законом або "відпадіння" їх зі складу спадкових відносин (усунення, позбавлення, відмова, неприйняття спадщини), якщо спадкодавцем заповідана лише частина майна.
==Суб'єкти звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою==
*орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням;
*кредитор спадкодавця;
*власники або користувачі суміжних земельних ділянок, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення;
*прокурор, який діє згідно із Законом України «Про прокуратуру», здійснює представництво законних інтересів державив суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави. Прокурор може подавати заяву до суду про визнання спадщини відумерлою тільки в інтересах органу місцевого самоврядування і тільки в тих випадках якщо орган місцевого самоврядування не виконує обов’язок передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5967 ч.1 ст. 1277 ЦК].
==Порядок подання та розгляду заяви, наслідки переходу відумерлої спадщини у власність територіальної громади==
Перехід відумерлої спадщини до територіальної громади здійснюється на підставі судового рішення, а до цього часу майно описується і охороняється відповідно до закону. Заходи щодо охорони майна вживаються нотаріусом за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де немає нотаріуса, — уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. 
'''Витрати на охорону спадкового майна''' відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5993 ч. 4 ст. 1283 ЦК України]).

Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку '''окремого провадження''', відповідно до вимог статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 293, 294, 334-338 ЦПК України]. 
У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
 
Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. 
'''Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення судом його померлим відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n272 ч. 3 ст. 46 ЦК України]'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n272 .] 
Настання смерті спадкодавця має бути підтверджене свідоцтвом про смерть (актовим записом РАЦС) або судовим рішенням. 
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.
 
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом '''з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна''', що входить до складу спадщини. 
Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає право територіальній громаді на повне розпорядження ним. Відповідно до закону таке майно може залежно від його призначення бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас, набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5980 ч. 2 ст. 1280 ЦК України], якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, '''спадкоємець має право вимагати його передання в натурі'''. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію. 
Згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 4 ст. 1277 ЦК України] відповідний '''орган місцевого самоврядування зобов'язаний''' задовольнити вимоги кредиторів, що заявлені в установленому законом порядку. Зокрема, цей орган територіальної громади має відшкодувати майнову шкоду (збитки), завдані спадкодавцю за його життя, а також відшкодувати моральну шкоду, відшкодування якої переходить як обов'язок перед потерпілим лише за умови, якщо шкода (моральна) була присуджена спадкодавцю до його смерті. 
'''Власник відумерлої спадщини''', тим часом, '''зобов'язаний сплатити кредитору''' неустойку (штраф, пеню), якщо вона була стягнена судом за його життя і не відшкодовувалася. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої спадкодавцю, може бути лише у межах вартості спадкового майна, яке за судовим рішенням як відумерле майно перейшло у комунальну власність. Розмір відшкодування може бути зменшеним за позовом органу місцевого самоврядування, якщо її вартість виявиться непомірно великою, порівняно із загальною вартістю відумерлого майна.
==Судова практика==
{| class="wikitable"
|-
!Правова позиція!!Рішення суду
|-
|Спірна земельна ділянка, що належала особі, яка померла, могла бути прийнята спадкоємцями померлої або перейти у власність держави в порядку, передбаченому 529-531 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#o2058 ЦК УРСР] 1961 року, і така спадщина не може бути визнана відумерлою).Правила кн.6 Цивільного кодексу може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1.07.2003 й не була прийнята ніким з осіб, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст.529—531 ЦК УРСР||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/79088884 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.12.2018 у справі № 530/62/14-ц]
|-
|Якщо спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України (1.01.2004), до цих правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК УРСР.||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/92315204?fbclid=IwAR0w_ucFZr3282uTI016MCWsenGl9Y_cWIeWa_E99a2Ryw7H3ehOp5uGNag Постанова Верховного суду від 08.10.2020 у справі № 671/1064/18]
|-
|Незвернення спадкоємця за оформленням спадкових прав на належну йому земельну частку (пай) після смерті спадкодавця не є підставою для визнання спадщини відумерлою та передачі її територіальній громаді||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/75099555 Постанова Верховного суду від 04.07.2018 у справі № 2о-55/2008]
|-
|Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про право цивільне.||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565734 Постанова Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 175/423/18]
|-
|Право на отримання спадкового майна в натурі виникає у спадкоємця лише якщо майно, що було визнане відумерлою спадщиною, збереглося і не було відчужене територіальною громадою. Якщо ж воно було відчужене іншій особі за договором або не збереглося, то спадкоємець має право лише на компенсацію його вартості у грошовому еквіваленті.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/109046336 Постанова Великої Палати ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц]
|}
[[Категорія:Спадкове право]]