WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Процесуальні строки в цивільному процесі

2026-04-07T12:00:10Z

Chepraha.Oksana: Перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-20#Text Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011740-14 Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення"]

== Поняття цивільні процесуальні строки ==
'''Цивільні процесуальні строки''' — це встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]) проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

== Види процесуальних строків за способом встановлення ==
За способом встановлення розрізняють два види процесуальних строків: '''встановлені законом''' та '''встановлені судом'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6860 ст. 120 ЦПК України] строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

'''Законні строки'''

Це ті строки, вказівка та які містяться в нормах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9697 ЦПК України] і які не можуть бути змінені з волі суб'єктів цивільного судочинства. До них належать: строки вручення судової повістки - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ч. 5 ст. 128 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81197826 приклад ухвали суду], строки розгляду справи по суті - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 ст. 210 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80137289 приклад ухвали суду], відкриття провадження у справі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ч. 1 ст. 187 ЦПК України], строк на апеляційне оскарження - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8569 ст. 354 ЦПК України], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80087517 приклад ухвали суду], строк на касаційне оскарження - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8809 ст. 390 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79684570 приклад ухвали суду] та ін.

'''Судовий строк'''

Строк, установлений за розсудом суду. До даного виду належать строки:
* не встановлені законом;
* обумовлені конкретними обставинами справи;
* обумовлені судом або суддею.
До них слід віднести такі строки, як залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7423 ст. 185 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81048095 приклад ухвали суду], строк відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7793 ст. 240 ЦПК] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79390112 приклад ухвали суду], виконання судових доручень - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6672 ст. 88 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81652784 приклад ухвали суду] та ін.

== Групи процесуальних строків залежно від суб’єкта ==
Залежно від суб’єкта процесуальні строки можна розподілити на 3 групи:

'''Строки вчинення процесуальних дій судом'''

Процесуальні строки для здійснення дій суддею (судом) завжди встановлюються законом і охоплюють весь комплекс процесуальних дій, вчинюваних на різних стадіях судочинства.

Наприклад, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 ч. 1 ст. 210 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80130200 приклад ухвали суду], суд розглядає справу по суті протягом '''тридцяти днів''' з дня початку розгляду справи по суті - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 ч. 2 ст. 210 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79587748 приклад ухвали суду] та ін.

'''Строки вчинення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі'''

Процесуальні строки для здійснення дій учасниками процесу звичайно встановлюються законом, але в ряді випадків можуть встановлюватися судом.

Наприклад, відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7517 ч. 1 ст. 193 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81168565 приклад ухвали суду], відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7367 ч. 7 ст. 178 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79377698 приклад ухвали суду] та ін.

'''Строки вчинення процесуальних дій іншими учасниками процесу'''

Процесуальні строки для здійснення дій іншими особами, зобов'язаними виконати приписи суду. Такі строки теж можуть бути законними та судовими.

Наприклад, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6634 ч. 7 ст. 84 ЦПК] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81959963 приклад ухвали суду], свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6538 ч. 2 ст. 69 ЦПК] та ін.

== Обчислення процесуальних строків ==
Обчислення процесуальних строків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6865 ст. 122 ЦПК України] відзначає, що строки, встановлені як законом, так і судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6867 ст. 123 ЦПК України], перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а закінчення процесуального строку згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6869 ст. 124 ЦПК України], строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку; строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку, а якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Крім того, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

'''Проте строк не вважається пропущеним''', якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

== Зупинення та поновлення процесуальних строків ==
Зупинення провадження у справі, як визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7875 ст. 251 ЦПК України], зупиняє й перебіг процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зобов’язаний зупинити провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7875 ст. 251 ЦПК України] (смерть чи оголошення померлою, якщо можливе правонаступництво; надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; призначення або заміна представника; служба у ЗСУ; неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої, прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді) чи може зупинити провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7884 ст. 252 ЦПК України] за заявою чи з власної ініціативи (строкова військова служба; захворювання, що виключає можливість явки в суд; тривале службове відрядження; розшук відповідача; призначення експертизи). Провадження не зупиняється, окрім 2 останніх випадків, якщо справи ведуться через законного представника.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7915 ч. 2 ст. 254 ЦПК України] - з дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

== Процесуальні строки під час дії карантину ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9648 до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України], під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином.

== Процесуальні строки у період дії воєнного стану ==
Сам факт дії воєнного стану на території України '''не є достатнім для поновлення пропущених процесуальних строків''', воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя та не є підставою для зупинення судового процесу. Відповідно до чинного законодавства учасники процесуальних правовідносин мають право подавати відповідні клопотання таким чином, щоб вони відповідали вимогам для поновлення таких строків.

Такі законодавчі вимоги встановлено, щоб не допустити зловживань зі сторони учасників процесуальних правовідносин їх процесуальними правами, а також задля відокремлення осіб, чиї процесуальні права були порушені внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, від громадян, чиї процесуальні права не постраждали. '''Тобто''', якщо часу та можливостей для використання його процесуальних прав у заявника достатньо, то й поновлення строків йому не потрібне ні під час дії воєнного стану, ні в мирний час.

Поновлення процесуальних строків із причин, пов’язаних із військовою агресією з боку російської федерації допускається, якщо є пряма шкода, заподіяна діями військових формувань російської федерації, за умови надання письмових доказів настання прямих негативних наслідків у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України. У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106545406 постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022] зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

# це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
# це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
# ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
# ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

Згідно з положеннями чинного процесуального законодавства України підстави для виникнення права на поновлення процесуальних строків (у тому числі для подання позовних заяв) залишаються тими самими. З наведеного випливає, що наслідки, пов’язані з повномасштабним вторгнення російської федерації на територію України, мають відповідати умовам поважності причин для поновлення таких строків.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109630385# Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року у справі № 320/2570/23] (суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо причини пропуску строку звернення до суду зокрема на те, що 12.03.2022 внаслідок військової агресії рф проти України відбувся обстріл території складу харчової продукції , що спричинило виникнення масштабної пожежі об`єкту нерухомого майна, що підтверджується актом про пожежу від 12.03.2022. При таких обставинах господарська діяльність позивача не здійснювалась, робота товариства з середини жовтня 2022 та майже до кінця січня 2023 року характеризувалась періодичним відключенням електроенергії, що не давало змоги підключатися до внутрішніх інформаційних ресурсних баз, електронного кабінету платника, інтернету, клієнт-банку тощо).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105372019 Ухвала КЦС/ВС від 21.07.2022 року у справі № 127/2897/13-ц] (cам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року та продовження його до 23 серпня 2022 року не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108414696 Постанова Верховного Суду (Перша судова палата Касаційного цивільного суду) від 11 січня 2023 року у справі № 127/27446/20] (введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку. Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану. Безумовно, що стан війни в Україні створює об`єктивні перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист. Проте, в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені).
{| class="wikitable"
|-
| [http://www.reyestr.court.gov.ua/ Єдиний державний реєстр судових рішень]
|}

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина та його виконання (аліменти)

2025-12-05T08:01:47Z

Chepraha.Oksana: перевірено на актуальність текст. Внесено зміни щодо назви установи, яка з 01.01.2025 року вставновлює групу інвалідності. А також в деяких розділах перефразовані речення для зручночті читання згідно законодавству

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон Ураїни "Про судовий збір"]
*Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text "Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 pоку № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" ]
== Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина. ==
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1018 стаття 198 Сімейного кодексу України])

Право на аліменти мають повнолітні дочка і син:
* які мають інвалідність І, II та III груп;
* які продовжують навчатися у відповідних навчальних закладах, такі аліменти присуджуються на строк до досягнення сином/донькою 23 років.
Вони можуть працювати, навчатися і одержувати заробітну плату, стипендію, пенсію і доходи від бізнесу тощо. Проте цього заробітку (доходу) пенсії, стипендії може бути недостатньо для їх нормального існування в рамках прожиткового мінімуму.

Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні.
== Опис суттєвих аспектів ==
Наступні аспетки впливають на шляхи вирішення даної ситуації:

''Родинний зв'язок між дочкою, сином та батьками''. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану;

''Непрацездатність дочки, сина.'' Непрацездатність – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я. Повна втрата працездатності визначається як настання пенсійного віку. Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю. Непрацездатність повнолітніх дочки, сина може бути як тимчасовою, так і постійною. У цьому випадку законодавець має на увазі постійну непрацездатність, яка встановлювалася медико-соціальними експертними комісіями Мінохорони здоров´я України (МСЕК) до 01.01.2025 року, а починаючи з 01.01.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) ;

''Потреба дочки, сина в матеріальній допомозі.'' Суд при встановленні потреби дочки, сина у матеріальній допомозі має брати прожитковий мінімум за основу і вирішувати справу з урахуванням всієї сукупності фактичних обставин;

''Здатність батьків надавати матеріальну допомогу.'' Судом за основу має братися установлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим суд має враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.

''Добровільність батьків утримувати дочку, сина.'' У випадку, якщо батьки уникають свого обов’язку утримувати дочку, сина, можливе вирішення проблеми за наявності нерухомого майна у батька/матері, шляхом укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.
== Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина ==
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням наступних обставин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 стаття 182 Сімейного кодексу України]):
* При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.
* Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
* Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
== Порядок сплати аліментів ==
Аліменти на утримання повнолітніх дочки і сина можуть виплачуватися як в добровільному, так і судовому порядку.

'''Добровільний порядок''' сплати аліментів включає в себе наступні способи:
* один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Але така заява може бути згодом відкликана ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 стаття 187 Сімейного кодексу України]).
* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n65 статті 9] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1027 статті 201 Сімейного кодексу України] батьки повнолітніх дочки і сина можуть укласти між собою або також з повнолітньою дочкою, сином договір про сплату аліментів на повнолітніх дочку/сина, у якому визначити розмір, строки та порядок виплати аліментів. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
Право на '''звернення до суду''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1020 частини третьої статті 199 Сімейного кодексу України], з позовом про стягнення аліментів мають:
# той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
# безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.
'''''Важливо! Рішення суду, за яким на користь дитини стягувалися аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення 18 років.''''' У такому разі необхідно звертатися до суду із новою позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки/сина, які продовжують навчання або про стягнення аліментів на утримання повнолітніх непрацездатних дочки/сина.
== Укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно ==
Той із батьків, з ким проживає дочка, син, і той із батьків, хто проживає окремо від неї (нього), можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дочка, син зобов'язується самостійно утримувати її. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 190 Сімейного кодексу України])

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дочку, сина.
==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.
==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків сторін договору;
* Документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадок, договори купівлі-продажу/дарування/міни, довічного утримання і інші);
* Якщо у будинку прописані неповнолітні особи, то на укладення договору потрібний дозвіл органу опіки та піклування;
* Довідка про кількість зареєстрованих осіб у будинку;
* Звіт про експертну грошову оцінку будинку;
* Витяг з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно (у випадку дарування будинку, земельної ділянки);
* Якщо нерухоме майно було придбане в шлюбі або дарувальник в даний момент перебуває в шлюбі, в обов'язковому порядку потрібна згода іншого з подружжя на укладення договору, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу;
* Якщо договір укладатиметься представником за довіреністю, то потрібна така довіреність, паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків.
==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
==== Особливі випадки ====
Договір визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
== Укладання договору про сплату аліментів на дочку, сина ==
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дочку, сина, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 189 Сімейного Кодексу України])
==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.
==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків батька, матері та сина, дочки;
* Копія свідоцтва про народження дитини дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджує непрацездатність дочки, сина.
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluemd1TWEzQjJSWVk/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-r3bfrPPVSMtNaP_20PMQIQ&rtpof=true&sd=true Зразок договору про сплату аліментів]

==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ч.7 ст. 190 Сімейного Кодексу України]).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
=== Особливі випадки ===
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
== Позов до суду про стягнення аліментів ==
Позов про стягнення аліментів може пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування як позивача так і відповідача в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. ст. 27, 28 ЦПК України]) .
=== Вартість ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п .3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
==== Перелік необхідних документів ====
* Копія свідоцтва про укладення шлюбу батьків;
* Копія свідоцтва/рішення суду про розірвання шлюбу;
* Копія свідоцтва про народження дочки, сина;
* Довідка про склад сім’ї дочки, сина;
* Копія паспорту дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджують непрацездатність/навчання дочки, сина;
* Копія довідки про доходи дочки, сина.
==== Зразок позовної заяви ====
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluS2taUjhEUUlVLWs/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-xaCm7jByYTKEBwxVOIRajw&rtpof=true&sd=true Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки/сина]
==== Строки розгляду питання====
Суд розглядає справу про стягнення аліментів протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, у випадках, якщо позовну заяву подано без додержання наступних вимог
* позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
* заяву подано недієздатною особою;
* заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
* справа не підсудна цьому суду;
* якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 175 і 177 ЦПК України],.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
==== Порядок оскарження ====
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до статті 355, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8569 частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи. Термін подачі відповідної скарги на рішення суду становить 30 днів з дня його оголошення. Якщо суд оголосив неповний текст рішення, то термін обчислюється з дня складання повного тексту рішення, а в разі оголошення короткого тексту рішення суду, а саме його вступної та резолютивної частин, при виготовленні повного тексту такого рішення в ньому обов’язково вказується дата, коли він був складений.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Інші ухвали набирають законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

У разі, якщо учасникам справи не була вручена копія рішення або ухвали у день їх винесення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на оскарження на ті ж 30 і 15 днів відповідно, що обчислюються з моменту вручення їм тексту рішення або ухвали.

Апелянт, який пропустив строк, звертаючись з апеляційною скаргою зобов’язаний долучити до скарги вичерпні докази обставин, у зв’язку з яким він просить відновити строк: інформацію про дату отримання копії рішення або про інші обставини, розглянувши які суд може прийти до висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. При цьому, якщо наведені заявником доводи про поважність причин пропуску строку не заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про залишення скарги без руху, в якому вказує на невідповідність скарги формальним вимогам закону і пропонує апелянтові усунути їх протягом 10 днів з моменту отримання копії такого визначення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8576 стаття 355 Цивільного процесуального кодексу України]).
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]

Правила підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення до опалювального періоду

2025-06-09T12:20:36Z

Chepraha.Oksana: Перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України “Про житлово-комунальні послуги”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженні постановою КМ України від 5 липня 2019 року №690]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1198-2007-%D0%BF Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]

== Загальні відомості ==
''Скорочення:''
* '''ГВП''' - гаряче водопостачання;
* '''ДТ''' - джерело теплової енергії;
* '''ТМ''' - теплові мережі;
* '''ТП''' - тепловий пункт.

Для своєчасної підготовки теплових господарств до роботи в наступному опалювальному періоді поточного року власники теплових господарств '''у термін до 15 квітня''' видають розпорядчі документи (накази, розпорядження тощо) щодо розробки планів організаційно-технічних заходів.

'''''Плани організаційно-технічних заходів щодо підготовки теплових господарств до наступного опалювального періоду розробляються їх власниками або уповноваженими ними органами на основі аналізу експлуатації систем теплопостачання і теплоспоживання в минулий опалювальний період з урахуванням вимог постанов та розпоряджень Уряду, розпорядчих документів органів центральної виконавчої влади.'''''

У період підготовки до опалювального періоду ''власники теплових господарств зобов'язані'':
* уточнити приєднані теплові навантаження;
* виконати перерахунок гідравлічного режиму (за необхідності);
* провести контроль встановлених розрахункових лімітних звужувальних пристроїв у споживачів теплової енергії;
* вчинити інші дії, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 п. 2 розділу IV Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду].

Перед початком опалювального періоду суб'єкти відносин у сфері теплопостачання проводять перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у цілому шляхом виконання пробного пуску з метою визначення їх готовності до роботи.

Так, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007р.], '''пробний пуск здійснюється після закінчення робіт з підготовки систем теплопостачання до осінньо-зимового періоду'''. Початок і тривалість пробного пуску визначається графіком теплопостачальної організації, який слід узгодити з органами місцевого самоврядування та довести до відома споживачів '''не пізніше ніж за три доби до початку пробного пуску'''.

'''''До 1 жовтня поточного року повинні''''' бути закінчені всі планові роботи на устаткуванні ДТ, ТМ, ТП, системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та усунуті всі порушення і дефекти, виявлені в період підготовки до опалювального періоду.

== Порядок та строки підготовки теплових господарств до опалювального періоду ==
''Метою підготовки до опалювального періоду'' є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог і режимів роботи внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП.

Системи опалення, вентиляції та аераційні установки, режими їхньої роботи повинні забезпечувати нормовані параметри повітряного середовища відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va042282-99/print ДСН 3.3.6.042].

{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Важливо!!!''' На основі опису виявлених недоліків у роботі внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП у минулий опалювальний період та за підсумками весняного огляду систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП визначається обсяг робіт з їх підготовки до наступного опалювального періоду.
|}

У місячний термін, але '''не пізніше травня поточного року''', після проведення огляду представниками балансоутримувача і виконавця послуг складаються переліки заходів, необхідних для підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП до експлуатації в наступному опалювальному періоді.

Зазначені заходи повинні передбачати:
* виконання ремонтно-профілактичних робіт устатковання тепловикористовувальних установок і внутрішньобудинкових систем;
* усунення порушень, виявлених у гідравлічних та теплових режимах тепловикористовувальних установок;
* промивання устатковання, тепловикористовувальних установок, трубопроводів та систем теплоспоживання;
* виконання ремонтно-профілактичних робіт приладів обліку та регулювання теплової енергії та їх повірки;
* відновлення теплової ізоляції;
* перевірку та відновлення (за необхідності) герметизації інженерних вводів;
* гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення;
* налагодження систем теплоспоживання;
* відновлення (за необхідності) роботи нагрівальних приладів на сходових клітинах;
* перевірку наявності (відновлення) табличок на увідних засувках систем, повітрозбірниках, централізованого опалення, вентиляції, ГВП на кожному стояку з нумерацією відповідно до виконавчих схем.

Після виконання ремонтно-профілактичних робіт системи теплоспоживання повинні бути заповнені хімічно очищеною водою з тиском більше статичного на 0,5 кгс/кв.см, увідні засувки - закриті.

Заповнення систем теплоспоживання повинно бути завершено '''''до 15 вересня поточного року.'''''

Для оцінки готовності теплових господарств споживачів власниками теплових господарств або уповноваженими ними органами '''''до 1 вересня поточного року''''' створюються комісії з перевірки готовності теплових господарств до роботи в опалювальний період.

Перевірка готовності до роботи в опалювальний період теплових господарств споживачів повинна бути закінчена '''''в термін не пізніше 25 вересня поточного року'''''.

 Під час визначення стану готовності до роботи теплових господарств споживачів в опалювальний період перевіряється:
# наявність паспортів теплових установок, принципових схем та інструкцій для обслуговувального персоналу;
# виконання обсягів ремонтних робіт та оформлення їх відповідними актами;
# проведення необхідних профілактичних робіт та ремонтів, випробувань і промивань трубопроводів, водопідігрівників та вентеляційно-калориферного обладнання, оформлення відповідних протоколів та отримання акта готовності до опалювального періоду, форма якого наведена у додатку 4, від підприємства централізованого теплопостачання;
# стан утеплення будівель (горища, сходові клітки, підвали, двері тощо);
# стан обладнання і будівель ЦТП, ІТП;
# стан трубопроводів, арматури та теплової ізоляції;
# наявність та стан ЗВТ і автоматичних регуляторів;
# наявність та стан приладів комерційного обліку теплової енергії;
# працездатність пристроїв захисту систем теплоспоживання;
# відсутність прямих з'єднань теплового устатковання та устатковання теплових пунктів з водопроводом та каналізацією;
# щільність теплового устатковання;
# наявність пломб на розрахункових шайбах та соплах елеваторів.

'''''Рішення про готовність теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період''''' приймається комісіями на підставі акта стану готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 1], висновку про готовність до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 2], наданого відповідною державною інспекцією у випадку виявлення порушення (невиконання) вимог зазначених правил.

За умови виконання вимог, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правилах], щодо готовності теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період в повному обсязі, комісіями '''''в термін до 25 вересня поточного року''''' видається акт готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 3]. Копії актів готовності надсилаються до уповноважених органів, а також до організації, яка здійснює постачання теплової енергії, та відповідної державної інспекції.

Результати проведення профілактичних робіт і ремонтів, гідравлічних випробувань і промивання трубопроводів та іншого теплового обладнання оформляються відповідним актом готовності до опалювального періоду, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 4].

Акт готовності до опалювального періоду є невід'ємною частиною паспорта готовності до роботи в опалювальний період будинку, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 5].

Об'єкти споживача, які не отримали акта готовності у термін до 25 вересня поточного року, продовжують підготовку до роботи в опалювальний період і при виконанні всіх умов '''''у термін не пізніше 1 жовтня поточного року''''' можуть звернутися до центральних органів виконавчої влади або уповноважених органів, яким вони підпорядковані, та відповідної державної інспекції з обґрунтованим проханням про проведення повторної оцінки (перевірки) готовності до роботи в опалювальний період.

{| class="wikitable sortable"
|-
| '''УВАГА!!!''' ''Включення'' систем опалення здійснюється власниками теплових господарств за узгодженням з теплопостачальними організаціями за умови, '''якщо протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря не перевищує 8 град.С''', а ''відключення'' - '''коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8 град.С.'''
|}

== Важливе ==
Кожен споживач житлово-комунальних послуг повинен розуміти, що комфорт, тепло і затишок в домі залежить від: відсутності витоків в підвалі, промитих радіаторів, відремонтованих розбитих вікон - це джерела втрат тепла. Якщо тепло втрачається через стіни, розбиті вікна, відкриті горища, підвали - такий будинок важко і дорого забезпечити якісною послугою з опалення. Тому самим споживачам варто за здалегідь потурбуватися про своє благополуччя і проконтролювати питання готовності житлового будинку до експлуатації в наступному опалювальному сезоні.

Готовність до опалювального сезону також полягає і в тому, щоб не було заборгованості за опалення та гаряче водопостачання перед теплопостачальною організацією. Споживачі повинні забезпечити поточну оплату спожитих ресурсів, а також в повному обсязі погасити накопичену заборгованість до початку опалювального сезону, щоб не допускати збоїв в запуску тепла.

Відповідальність споживача полягає в тому, що він:
* вчасно сплачує за послуги ЦО та ГВП;
* утримує у справності свої радіатори, змішувачі, квартирні теплові мережі;
* не допускає самовільного переобладнання системи теплоспоживання (змінює систему опалення у квартирі лише за проектом, погодженим із балансоутримувачем);
* для забезпечення комфортної температури встановлює терморегулятори на радіатори;
* запобігає втратам тепла через щілини у вікнах та дверях.
У разі порушення споживачем під час опалювального періоду умов готовності до роботи в опалювальний період, а також при невиконанні в установлені терміни заходів, намічених при видачі акта готовності до роботи в опалювальний період, виданий акт готовності анулюється рішенням центральних органів виконавчої влади або уповноважених органів, яким підпорядковані споживачі.

У разі неналежного надання або ненадання споживачу послуг з централізованого опалення, а також відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, споживач має право '''на досудове розв'язання спору шляхом задоволення претензії''' пред'явленої в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text п. 56 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженні постановою КМ України від 5 липня 2019 року №690], та/або '''звернутися до суду.'''
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]

Пред'явлення вимог кредитором до суб'єкта господарювання, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство

2025-05-12T11:55:24Z

Chepraha.Oksana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n152 Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України "Про фінансову реструктуризацію"]
== Загальна інформація ==
'''''Кредитор''''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

'''''Види кредиторів:'''''

♦ забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;

♦ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

♦ поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
== Звернення з вимогами ==
''Конкурсні кредитори'' за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України (якщо зобов’язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим [https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates Національним банком України] на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

''Забезпечені кредитори'' зобов’язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
|}
=== Вимоги кредиторів, заявлені з порушенням встановленого строку ===
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, [[Процедура банкрутства юридичної особи|задовольняються в порядку черговості]], встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n458 Кодексом].

Кредитори, вимоги яких '''заявлені після завершення 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення''' про відкриття провадження у справі про банкрутство є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти '''поверненню не підлягають'''.
== Перелік необхідних документів ==
'''''Заява кредитора має містити:'''''
# найменування господарського суду, до якого подається заява;
# найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
# ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
# розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);
# виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;
# відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;
# перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов’язковому порядку додаються докази сплати [[Порядок сплати судового збору|судового збору]], докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Господарський суд зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n458 Кодексу] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України], про що '''постановляється ухвала''', в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
== Розгляд вимог кредиторів ==
Розпорядник майна '''не пізніше ніж на 10 день''' з дня закінчення встановленого строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду '''письмовий звіт''' про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
== Розгляд вимог судом ==
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані протягом 30 днів розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд '''постановляє ухвалу''' про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''

# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім боржника - фізичної особи;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1241 Кодексом України з процедур банкрутства];
# затвердженно звіт ліквідатора в порядку передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1241 Кодексом України з процедур банкрутства];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n3004 статті 192 Господарського процесуального кодексу України;]
# прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Див. також ==
* [[Процедура банкрутства юридичної особи]]
* [[Процедура банкрутства фізичних осіб]]
* [[Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з підприємства банкрута]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процесуальні строки в цивільному процесі

2025-04-09T08:38:09Z

Chepraha.Oksana: Перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-20#Text Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011740-14 Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення"]

== Поняття цивільні процесуальні строки ==
'''Цивільні процесуальні строки''' — це встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]) проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

== Види процесуальних строків за способом встановлення ==
За способом встановлення розрізняють два види процесуальних строків: '''встановлені законом''' та '''встановлені судом'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6860 ст. 120 ЦПК України] строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
=== Законні строки ===
Це ті строки, вказівка на які міститься в нормах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9697 ЦПК України] і які не можуть бути змінені з волі суб'єктів цивільного судочинства. До них належать: строки вручення судової повістки - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ч. 5 ст. 128 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81197826 приклад ухвали суду], строки розгляду справи по суті - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 ст. 210 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80137289 приклад ухвали суду], відкриття провадження у справі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ч. 1 ст. 187 ЦПК України], строк на апеляційне оскарження - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8569 ст. 354 ЦПК України], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80087517 приклад ухвали суду], строк на касаційне оскарження - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8809 ст. 390 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79684570 приклад ухвали суду] та ін.
=== Судовий строк ===
Строк, установлений за розсудом суду. До даного виду належать строки:
* не встановлені законом;
* обумовлені конкретними обставинами справи;
* обумовлені судом або суддею.
До них слід віднести такі строки, як залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7423 ст. 185 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81048095 приклад ухвали суду], строк відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7793 ст. 240 ЦПК] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79390112 приклад ухвали суду], виконання судових доручень - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6672 ст. 88 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81652784 приклад ухвали суду] та ін.

== Групи процесуальних строків залежно від суб’єкта ==
Залежно від суб’єкта процесуальні строки можна розподілити на 3 групи:
=== Строки вчинення процесуальних дій судом ===
Процесуальні строки для здійснення дій суддею (судом) завжди встановлюються законом і охоплюють весь комплекс процесуальних дій, вчинюваних на різних стадіях судочинства.

Наприклад, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 ч. 1 ст. 210 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80130200 приклад ухвали суду], суд розглядає справу по суті протягом '''тридцяти днів''' з дня початку розгляду справи по суті - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 ч. 2 ст. 210 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79587748 приклад ухвали суду] та ін.
=== Строки вчинення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі ===
Процесуальні строки для здійснення дій учасниками процесу звичайно встановлюються законом, але в ряді випадків можуть встановлюватися судом.

Наприклад, відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7517 ч. 1 ст. 193 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81168565 приклад ухвали суду], відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7367 ч. 7 ст. 178 ЦПК України] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79377698 приклад ухвали суду] та ін.
=== Строки вчинення процесуальних дій іншими учасниками процесу ===
Процесуальні строки для здійснення дій іншими особами, зобов'язаними виконати приписи суду. Такі строки теж можуть бути законними та судовими.

Наприклад, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6634 ч. 7 ст. 84 ЦПК] [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81959963 приклад ухвали суду], свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6538 ч. 2 ст. 69 ЦПК] та ін.

== Обчислення процесуальних строків ==
Обчислення процесуальних строків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6865 ст. 122 ЦПК України] відзначає, що строки, встановлені як законом, так і судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6867 ст. 123 ЦПК України], перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6869 ст. 124 ЦПК України], строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку; строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку, а якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Крім того, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

'''Проте строк не вважається пропущеним''', якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

== Зупинення та поновлення процесуальних строків ==
Зупинення провадження у справі, як визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7875 ст. 251 ЦПК України], зупиняє й перебіг процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зобов’язаний зупинити провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7875 ст. 251 ЦПК України] (смерть чи оголошення померлою, якщо можливе правонаступництво; надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; призначення або заміна представника; служба у ЗСУ; неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої, прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді) чи може зупинити провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7884 ст. 252 ЦПК України] за заявою чи з власної ініціативи (строкова військова служба; захворювання, що виключає можливість явки в суд; тривале службове відрядження; розшук відповідача; призначення експертизи). Провадження не зупиняється, окрім 2 останніх випадків, якщо справи ведуться через законного представника.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7915 ч. 2 ст. 254 ЦПК України] - з дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

== Процесуальні строки під час дії карантину ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9648 до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України], під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином.

== Процесуальні строки у період дії воєнного стану ==
Сам факт дії воєнного стану на території України '''не є достатнім для поновлення пропущених процесуальних строків''', воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя та не є підставою для зупинення судового процесу. Відповідно до чинного законодавства учасники процесуальних правовідносин мають право подавати відповідні клопотання таким чином, щоб вони відповідали вимогам для поновлення таких строків.

Такі законодавчі вимоги встановлено, щоб не допустити зловживань зі сторони учасників процесуальних правовідносин їх процесуальними правами, а також задля відокремлення осіб, чиї процесуальні права були порушені внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, від громадян, чиї процесуальні права не постраждали. '''Тобто''', якщо часу та можливостей для використання його процесуальних прав у заявника достатньо, то й поновлення строків йому не потрібне ні під час дії воєнного стану, ні в мирний час.

Поновлення процесуальних строків із причин, пов’язаних із військовою агресією з боку російської федерації допускається, якщо є пряма шкода, заподіяна діями військових формувань російської федерації, за умови надання письмових доказів настання прямих негативних наслідків у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України. У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106545406 постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022] зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

Згідно з положеннями чинного процесуального законодавства України підстави для виникнення права на поновлення процесуальних строків (у тому числі для подання позовних заяв) залишаються тими самими. З наведеного випливає, що наслідки, пов’язані з повномасштабним вторгнення російської федерації на територію України, мають відповідати умовам поважності причин для поновлення таких строків.

== Судова практика ==
1. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105372019 Ухвала КЦС/ВС від 21.07.2022 року у справі № 127/2897/13-ц] (cам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року та продовження його до 23 серпня 2022 року не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії).

2. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108414696 Постанова Верховного Суду (Перша судова палата Касаційного цивільного суду) від 11 січня 2023 року у справі № 127/27446/20] (введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку. Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану. Безумовно, що стан війни в Україні створює об`єктивні перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист. Проте, в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені).
{| class="wikitable"
|-
| [http://www.reyestr.court.gov.ua/ Єдиний державний реєстр судових рішень]
|}

[[Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Особливості укладання попередніх договорів купівлі-продажу нерухомості

2025-03-13T09:50:03Z

Chepraha.Oksana: Перевірено на актуальність

==Нормативна база==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] установлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням певних особливостей (заборон).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828] поновлено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2022-%D0%BF#Text пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 “Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру”].

|}

==Поняття "попередній договір" та правове регулювання==
Визначення попереднього договору розкривається у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному (далі – ЦКУ)] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарському (ГКУ)] кодексах України.
{| class="wikitable"
|-
! [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 '''Стаття 635 ЦКУ'''] !! [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 '''Стаття 182 ГКУ''']
|-
| Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Виходячи з вищезазначеного є можливість зробити висновок, що відсутні будь-які обмеження щодо виду або предмета договору, який можуть зобов’язатися укласти сторони у майбутньому на підставі попереднього договору, тому така домовленість може бути досягнута сторонами щодо будь-яких договорів: про відчуження нерухомого чи рухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, надання послуг, виконання робіт, надання майна в оренду тощо.
І при цьому необхідно чітко розуміти, що попередній договір є саме таким, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 635 ЦКУ договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
|| Тоді як ст. 182 ГКУ визначає, що за попереднім договором суб’єкт господарювання зобов’язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
|}

Так із наведених легальних визначень витікає правова сутність попереднього договору, яка полягає у виконанні таких функцій:
# спонукання до укладення в майбутньому основного договору шляхом встановлення відповідного обов’язку;
# фіксація умов основного договору.

Таким чином, '''попередній договір створює для сторін одне основне зобов'язання''': ''укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах''.

При цьому необхідно чітко прописувати, що попередній договір є саме таким, оскільки відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 4 ст. 635 ЦКУ] договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Стосовно строків (термінів) укладення основного договору [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 635 ЦК України] встановлено, що законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Таке обмеження на разі встановлено тільки щодо суб’єктів господарювання (юридичні особи, фізичні особи – підприємці), які згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч. 1 ст. 182 ГК України] зобов’язуються укласти основний господарський договір у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору.

'''Якщо ж законом таке обмеження не визначено, то строки укладення основного договору, а також обмеження щодо даних строків, відповідно до наведеного, може бути погоджено за домовленістю сторін.'''
== Умови попереднього договору ==
Сторони повинні у попередньому договорі зафіксувати умови основного договору або визначити порядок їх погодження при укладенні основного договору, за винятком випадків, коли такий порядок встановлений актами цивільного законодавства.

'''Виходячи з положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 2 ч. 1 ст. 638 ЦКУ], істотними умовами договору є:'''
* умови про предмет договору;
* умови, визначені законом як істотні;
* умови, що є необхідними для договорів даного виду;
* усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Насамперед, необхідно визначити предмет основного договору (характер і види робіт чи послуг, що будуть надаватися, майно, яке буде відчужуватися і т.д.).

'''Факультативними можуть бути наступні умови: '''Строк (термін) укладення основного договору. Варто також врегулювати порядок дій на випадок пропущення строків як з незалежних від сторін причин, так і за наявності вини однієї із сторін.
# Умова про підготовку документів для укладення основного договору (необхідно чітко визначити для кожної зі сторін повний перелік документів, які необхідно буде підготувати - ті, які підтверджують право власності на нерухомість, погодження другого з подружжя тощо).
# Умова про порядок повідомлення сторонами одна одну про готовність укласти договір (встановити терміни повідомлень, порушення яких буде підставою для застосування санкцій, а також форму для повідомлень (наприклад, цінний лист з повідомленням на конкретну адресу і т.д.).
# Умова про відповідальність сторін.
# Умова про порядок внесення змін до попереднього договору.
# Істотні умови основного договору.

Наряду з визначенням істотних умов основного договору, доцільним буде прописати у попередньому договорі і порядок їх погодження сторонами, оскільки можуть змінитися обставини, що призведе до перегляду вже визначених умов або потребується доповнити новими.

Положення [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч. 2 ст. 182 ГКУ] на відміну від [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 635 ЦКУ] встановлює обов’язок сторін попереднього договору, крім предмета, узгодити інші істотні умови основного договору. Такими умовами господарського договору згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ст. 180 ГКУ] є ціна, строк та інші істотні умови, які необхідні для договорів конкретного виду, визначені законом.

Однак, за правилом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч. 5 ст. 182 ГКУ] "відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом". З цим кореспондує положення [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч. 2 ст. 182 ГКУ]: "До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів". Тому невизначені в попередньому договорі умови основного господарського договору можуть бути визначені безпосередньо при його укладенні згідно вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 635 ЦКУ].
== Форма попереднього договору ==
За загальним правилом '''сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом'''.

Стосовно до попередніх договорів, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 635 ЦКУ] прямо встановлено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Вказана норма є імперативною і тому додержання вимог щодо письмового оформлення попереднього договору є обов’язковим, в той час як державна реєстрація таких договорів не вимагається.

Разом з тим, зазначене дає підстави вважати, що законна можливість укладення основного договору усно дозволяє щодо нього усно укласти і договір попередній.

'''Зміст попереднього договору'''

'''Щодо змісту попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, то обов'язково варто вказати наступні пункти:'''

1. Ідентифікація сторін: У договорі необхідно вказати повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), адреси та контактні дані продавця і покупця.

2. Опис нерухомості: У договорі повинен бути детальний опис об'єкта нерухомості, наприклад, адреса, номер квартири, площа, кількість кімнат, поверх та інші характеристики.

3. Ціна і умови оплати: Договір повинен містити визначення загальної ціни продажу нерухомості, включаючи можливі комісії та податки. Також варто вказати умови оплати, наприклад, розмір задатку (якщо такий є) та терміни внесення повної суми.

4. Строки: Вказати граничний строк введення в експлуатацію, реєстрацію права власності за забудовником та граничний строк укладання основного договору з передачею об'єкта нерухомості.

'''Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений в термін, встановлений попереднім договором'''. Тому в договорі важливо передбачити й строки й чіткий план дій в разі ухилення однієї зі сторін від укладання договору.

5. Умови щодо правової чистоти нерухомості: Важливо вказати, що продавець гарантує правову чистоту нерухомості, тобто відсутність будь-яких правових обтяжень, які можуть вплинути на майбутнє володіння нерухомістю покупцем.

6. Відповідальність сторін за порушення умов договору та ухиляння від його виконання. Передбачаючи відповідальність також зазначаємо строки та порядок оплати санкцій.

7. Порядок розірвання договору. Якщо в договорі є положення про порядок його розірвання, то обов'язково має бути порядок проведення взаєморозрахунків та відшкодування шкоди, заподіяної таким розірванням.

8. Порядок вирішення спорів: Вказати механізм врегулювання спорів та конфліктів, які можуть виникнути між сторонами, наприклад, через суд, медіацію або арбітраж.

9. Кроки до укладання основного договору: Вказати, що попередній договір є підставою для укладання основного договору, і встановлення строків та умов для укладання такої угоди

=== Нотаріальне посвідчення договору ===
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і '''підлягає нотаріальному посвідченню''', крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 657 ЦКУ]).

Про необхідність нотаріального посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку,гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна наголошує і [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 55 Закону України "Про нотаріат"].

Цей погляд цілком поділяє і судова практика. Наприклад, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS080777.html рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 лютого 2008 року].

Так, у відповідному рішенні зазначено, що відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 635, 657 ЦКУ] '''''попередній договір купівлі-продажу квартири має бути укладений у письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням, оскільки основний договір укладається у формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням, попередній договір укладається у формі, встановлений для основного договору'''''. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 220 ЦК України]).

Посвідчення попереднього договору відноситься до компетенції нотаріусів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o544 ст. 34 Закон України "Про нотаріат"]) та консульських установ ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o544 ст. 38 Закон України "Про нотаріат"]). Посадові особи органів місцевого самоврядування не вправі посвідчувати попередній договір.

'''Попередній договір може бути посвідчено будь-яким нотаріусом на всій території України''' без обмежень, навіть якщо посвідчення основного договору обмежено територіальною юрисдикцією, визначеною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o544 ст. 55 Закону України "Про нотаріат"].
При посвідченні попереднього договору нотаріус зобов’язаний встановити дійсні наміри сторін щодо створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.
== Порядок внесення змін до договору ==
Під час дії попереднього договору (до моменту його припинення) сторони мають право внести до нього зміни, зокрема, але не виключно, і зміни щодо встановлення нового строку.

У разі закінчення строку дії попереднього договору такі зміни не матимуть юридичної сили ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/6818957 Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.07.2009 у справі № 3-2395к09/5/19]). Якщо сторони погодилися змінити умови попереднього договору, такі зміни вносяться шляхом укладення договору про внесення змін до нього (який також потребує нотаріального посвідчення у випадку, коли попередній договір був нотаріально посвідчений).
== Наслідки невиконання умов договору==
У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 635 ЦК України] встановлені наслідки ухилення однієї із сторін від укладення основного договору: сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Такі інші наслідки неукладання основного договору встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ст. 182 ГК України], якою законодавець передбачив можливість вимагати укладення основного договору в судовому порядку у випадку, якщо друга сторона, одержавши проект основного договору, ухиляється від його укладення.

Ця відмінність істотним чином впливає на наслідки невиконання сторонами зобов’язань по укладанню основного договору в господарських та цивільних правовідносинах, тому можна говорити про те, що сторони попереднього договору у господарських правовідносинах законодавчо є більш захищеними.

Положеннями ЦК України й інших актів цивільного законодавства прямо '''не передбачено такий правовий наслідок невиконання попереднього договору, як відшкодування збитків у спосіб визнання права власності на річ, що мала бути придбана в майбутньому за договором купівлі-продажу.''' За таких обставин інша сторона попереднього договору може претендувати лише на відшкодування збитків відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 635 ЦК України] ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/49954969 правова позиція Верховного Суду України від 02.09.2015 у справі № 6-226цс14]).

==Зразок попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна==
[[Файл:Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна.docx|міні|Попередній договор купівлі-продажу нерухомого майна (типовий)]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина та його виконання (аліменти)

2024-12-20T13:02:37Z

Chepraha.Oksana: Статтю перевірено на актуальність відповідно до норм діючого законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон Ураїни "Про судовий збір"]
*Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text "Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 pоку № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" ]
== Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина. ==
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1018 стаття 198 Сімейного кодексу України])

Право на аліменти мають повнолітні дочка і син:
* які мають інвалідність І, II та III груп;
* які продовжують навчатися у відповідних навчальних закладах, такі аліменти присуджуються на строк до досягнення сином/донькою 23 років.
Вони можуть працювати, навчатися і одержувати заробітну плату, стипендію, пенсію і доходи від бізнесу тощо. Проте цього заробітку (доходу) пенсії, стипендії може бути недостатньо для їх нормального існування в рамках прожиткового мінімуму.

Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні.
== Опис суттєвих аспектів ==
Наступні аспетки впливають на шляхи вирішення даної ситуації:

''Родинний зв'язок між дочкою, сином та батьками''. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану;

''Непрацездатність дочки, сина.'' Непрацездатність – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я. Повна втрата працездатності визначається як настання пенсійного віку (старість). Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю. Непрацездатність повнолітніх дочки, сина може бути як тимчасовою, так і постійною. У цьому випадку законодавець має на увазі постійну непрацездатність, яка встановлюється медико-соціальними експертними комісіями Мінохорони,здоров´я України (МСЕК).;

''Потреба дочки, сина в матеріальній допомозі.'' Суд при встановленні потреби дочки, сина у матеріальній допомозі має брати прожитковий мінімум за основу і вирішувати справу з урахуванням всієї сукупності фактичних обставин;

''Здатність батьків надавати матеріальну допомогу.'' Судом за основу має братися установлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим суд має враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.

''Добровільність батьків утримувати дочку, сина.'' У випадку, якщо батьки уникають свого обов’язку утримувати дочку, сина, можливе вирішення проблеми за наявності нерухомого майна у батька/матері, шляхом укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.
== Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина ==
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням наступних обставин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 стаття 182 Сімейного кодексу України]):
* При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.
* Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
* Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
== Порядок сплати аліментів ==
Аліменти на утримання повнолітніх дочки і сина можуть виплачуватися як в добровільному, так і судовому порядку.

'''Добровільний порядок''' сплати аліментів включає в себе наступні способи:
* один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Але така заява може бути згодом відкликана ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 стаття 187 Сімейного кодексу України]).
* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n65 статті 9] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1027 статті 201 Сімейного кодексу України] батьки повнолітніх дочки і сина можуть укласти між собою або також з повнолітньою дочкою, сином договір про сплату аліментів на повнолітніх дочку/сина, у якому визначити розмір, строки та порядок виплати аліментів. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
Право на '''звернення до суду''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1020 частини третьої статті 199 Сімейного кодексу України], з позовом про стягнення аліментів мають:
# той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
# безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.
'''''Важливо! Рішення суду, за яким на користь дитини стягувалися аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення 18 років.''''' У такому разі необхідно звертатися до суду із новою позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки/сина, які продовжують навчання або про стягнення аліментів на утримання повнолітніх непрацездатних дочки/сина.
== Укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно ==
Той із батьків, з ким проживає дочка, син, і той із батьків, хто проживає окремо від неї (нього), можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дочка, син зобов'язується самостійно утримувати її. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 190 Сімейного кодексу України])

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дочку, сина.
==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.
==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків сторін договору;
* Документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадок, договори купівлі-продажу/дарування/міни, довічного утримання і інші);
* Якщо у будинку прописані неповнолітні особи, то на укладення договору потрібний дозвіл органу опіки та піклування;
* Довідка про кількість зареєстрованих осіб у будинку;
* Звіт про експертну грошову оцінку будинку;
* Витяг з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно (у випадку дарування будинку, земельної ділянки);
* Якщо нерухоме майно було придбане в шлюбі або дарувальник в даний момент перебуває в шлюбі, в обов'язковому порядку потрібна згода подружжя на укладення договору, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу;
* Якщо договір укладатиметься представником за довіреністю, то потрібна така довіреність, паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків.
==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
==== Особливі випадки ====
Договір визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
== Укладання договору про сплату аліментів на дочку, сина ==
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дочку, сина, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 189 Сімейного Кодексу України])
==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.
==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків батька, матері та сина, дочки;
* Копія свідоцтва про народження дитини дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджує непрацездатність дочки, сина.
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluemd1TWEzQjJSWVk/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-r3bfrPPVSMtNaP_20PMQIQ&rtpof=true&sd=true Зразок договору про сплату аліментів]

==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ч.7 ст. 190 Сімейного Кодексу України]).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
=== Особливі випадки ===
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
== Позов до суду про стягнення аліментів ==
Позов про стягнення аліментів може пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування як позивача так і відповідача в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. ст. 27, 28 ЦПК України]) .
=== Вартість ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п .3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
==== Перелік необхідних документів ====
* Копія свідоцтва про укладення шлюбу батьків;
* Копія свідоцтва/рішення суду про розірвання шлюбу;
* Копія свідоцтва про народження дочки, сина;
* Довідка про склад сім’ї дочки, сина;
* Копія паспорту дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджують непрацездатність/навчання дочки, сина;
* Копія довідки про доходи дочки, сина.
==== Зразок позовної заяви ====
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluS2taUjhEUUlVLWs/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-xaCm7jByYTKEBwxVOIRajw&rtpof=true&sd=true Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки/сина]
==== Строки розгляду питання====
Суд розглядає справу про стягнення аліментів протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, у випадках, якщо позовну заяву подано без додержання наступних вимог
* позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
* заяву подано недієздатною особою;
* заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
* справа не підсудна цьому суду;
* до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного, відомості про забезпечення доказів або позову.
==== Порядок оскарження ====
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до статті 355, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8569 частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи. Термін подачі відповідної скарги на рішення суду становить 30 днів з дня його оголошення. Якщо суд оголосив неповний текст рішення, то термін обчислюється з дня складання повного тексту рішення, а в разі оголошення короткого тексту рішення суду, а саме його вступної та резолютивної частин, при виготовленні повного тексту такого рішення в ньому обов’язково вказується дата, коли він був складений.

Ухвали суду набирають законної сили в тому ж порядку, із застереженням про те, що оскаржені можуть бути тільки визначення, передбачені положеннями Цивільного процесуального кодексу України, протягом 15 днів, які обчислюються за тими ж правилами. Інші ухвали суду набирають законної сили з моменту їх оголошення або, якщо вони були постановлені за відсутності сторін або суддею одноосібно, з моменту підписання такого визначення суддею.

У разі, якщо учасникам справи не була вручена копія рішення або ухвали у день їх винесення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на оскарження на ті ж 30 і 15 днів відповідно, що обчислюються з моменту вручення їм тексту рішення або ухвали.

Апелянт, який пропустив строк, звертаючись з апеляційною скаргою зобов’язаний долучити до скарги вичерпні докази обставин, у зв’язку з яким він просить відновити строк: інформацію про дату отримання копії рішення або про інші обставини, розглянувши які суд може прийти до висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. При цьому, якщо наведені заявником доводи про поважність причин пропуску строку не заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про залишення скарги без руху, в якому вказує на невідповідність скарги формальним вимогам закону і пропонує апелянтові усунути їх протягом 10 днів з моменту отримання копії такого визначення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8576 стаття 355 Цивільного процесуального кодексу України]).
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Порядок та підстави звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

2024-10-14T12:59:17Z

Chepraha.Oksana: Перевірено на актуальність. Внесено актуальні адреси громадських приймалень Уповноваженого з ВРУ з прав людини

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про звернення громадян»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Важливо! На період воєнного стану в Україні гаряча лінія [https://www.ombudsman.gov.ua Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини] працює щоденно: пн-пт з 09:00 до 20:00, сб-нд з 09:00-15:00'''

'''0800-50-17-20 (Безкоштовно)'''

hotline@ombudsman.gov.ua
|}
==Загальні положення==
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений ВРУ з прав людини) приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян» щодо порушення прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.

Парламентський контроль здійснюється щодо захисту прав і свобод заявників, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами.

==Куди звертатись?==
Подати звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини можливо:

♦ на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua ''(виключно для електронних звернень та адвокатських запитів)'';

♦ через скриньку за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ;

♦ через громадську приймальню Уповноваженого за адресою вул. Інститутська, 21/8, м. Київ (пн-пт з 09:00-13:00;13:45-17:00)

♦ через регіональні громадські приймальні Уповноваженого, за наступними адресами:

- в Житомирській області: площа Польова, 6А, м. Житомир, 10001,

- в Рівненській області: майдан Просвіти,1, кабінет 113, м. Рівне, 33000

- в Чернігівській області: проспект Миру, 49-А, оф. 502, м. Чернігів, 14005

- в Сумській області: місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 27, каб. 804, 40000

- у Львівській області: вул. Винниченка, 18, каб 105-107 м. Львів, 79000

- у Волинській області: місто Луцьк, вул. Кременецька, 38 (1 поверх),43027

- в Закарпатській області: пл. Народна, 4,каб. 139-141 м. Ужгород, 88000

- в Івано-Франківській області: вул. Січових Стрільців, 8, м. Івано-Франківськ, 76016

- в Чернівецькій області: вул. Героїв Майдану, 176, каб. 26,м. Чернівці, 58029

- в Вінницькій області: вул. Театральна, 15, м. Вінниця, 21009

- в Тернопільській області: вул. М. Грушевського, 8,каб.442 м. Тернопіль, 46021

- в Хмельницькій області: вул. Свободи, 70, оф. 104-105, м. Хмельницький, 29000

- в Черкаській області: вул. Байди-Вишневецького, 17, каб. 101, 102, м. Черкаси, 18000

- в Харківській області: вул. Академіка Проскури, 1, м. Харків, 61070

- в Дніпропетровській області: вул. Старокозацька, 52,офіс 136 м. Дніпро, 49000

- в Полтавській області: вул. Соборності, 45а, каб. 1-4, м. Полтава, 36000

- в Запорізькій області: вул. Перемоги, 50, каб. 1-3, м. Запоріжжя, 69018

- в Одеській області: вул. Канатна, 83, оф.103,м.Одеса, 65012

- в Миколаївській області: вул. Образцова 4а/2 м. Миколаїв, 54020

- в Херсонській області: просп. Ушакова, 47,каб. 104 м. Херсон, 73000

- в Кіровоградській області вул. Тараса Карпи, 84, каб. 118, м. Кропивницький

- Донецька та Луганська область: mykhalov@ombudsman.gov.ua

- Автономна Республіка Крим та місто Севастополь: просп. Ушакова, 47, м. Херсон, 73000 каб. 119;

♦ поштою на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ 01008

З метою здійснення моніторингу, оперативного реагування на порушення прав і свобод людини і громадянина можна зателефонувати на гарячу лінію Уповноваженого ВРУ з прав людини '''0-800-501-720''' та до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини '''044-299-74-08.'''

==Підстави для звернення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4601 Статтею 101 Конституції України] та статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»] (далі - Закону) визначено, що Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції.

Для забезпечення діяльності Уповноваженого ВРУ з прав людини , ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону] визначено Секретаріат Уповноважено Верховної ради, який є окремою юридичною особою та в діяльність якого заборонено втручатися органам державної влади, місцевого самоврядування, іншим юридичним особам незалежно від їх форм власності (ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], визначено сферу його застосування та відповідно до якої Уповноважений ВРУ з прав людини впливає на відносини, які виникають при реалізації своїх прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами та між юридичними особами незалежно від їх форми власності.

'''Основні категорії прав та принципи, які захищає Уповноважений:'''
*Соціальні права;
*Економічні права;
*Права дитини;
* Права військовослужбовців, поліцейських, пенсіонерів з числа осіб, звільнених з військової служби, ветеранів та членів їх сімей;
*Права і свободи, які постраждали від тимчасової окупації та збройного конфлікту;
*Дотримання верховенства права при здійсненні правосуддя;
*Дотримання права людини не бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому що принижує її гідність, поводженню чи покаранню;
*Дотриманням прав громадян України, які перебувають у місцях несвободи за кордоном та на тимчасово окупованій території;
*Дотримання прав на інформацію та звернення;
*Дотримання права на приватність;
* Дотримання принципу недискримінації;
*Свобода слова в Україні;
*Захист прав і свобод громадян України на міжнародному рівні.
Тому у разі виявлення порушення вищенаведених або інших прав визначених Конституцією України у Вас виникає прецедент для звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Слід зазначити, що найбільший правозахисний потенціал Уповноваженого ВРУ з прав людини міститься в його праві звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі.

Згідно з частиною другою ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює свою діяльність шляхом участі в цивільному процесі захист прав громадян, порушених у результаті дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Важливо розуміти, що діяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини доповнює існуючи засоби захисту конституційних прав і свобод громадянина, не в якому разі не відміняє їх та не тягне за собою перегляду компетенцій державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Немає жодних винятків в законодавстві щодо обмеження юрисдикції Уповноваженого ВРУ з прав людини, а тому предметом його контролю є діяльність усіх посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі підпадає під юрисдикцію Уповноваженого й діяльність судів. Безумовно, суди у своїй діяльності є незалежними й під час здійснення своїх функцій підкоряються лише закону й не можуть зазнавати жодного впливу. Тому контрольні функції Уповноваженого щодо діяльності суддів стосуються не суті судових рішень, а пов’язані, зокрема, з порушенням термінів розгляду справ у судах, недотриманням процесуальних норм тощо.
==Вимоги щодо оформити звернення==
Згідно з ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону] Уповноважений ВРУ приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"].

'''''Звернення''''' до Уповноваженого ВРУ з прав людини '''''подаються у письмовій формі з наступними вимогами до змісту''''':
*прізвище, ім’я та по батькові.
*місце проживання заявника.
*суть порушеного питання:
#найменування органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, які порушили права;
#у чому полягає порушення прав;
#яких заходів вжито для поновлення прав; до яких органів чи посадових осіб зверталися (долучити копії їхніх відповідей та інші документи, необхідні для розгляду звернення);
#чи зверталися за захистом порушених прав до суду?
*суть Вашого прохання, звернення.
*дату та власноручний підпис.
*при поданні звернення в інтересах третіх осіб потрібно надавати копії документів, що посвідчують повноваження на представництво їхніх інтересів.
[https://ombudsman.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8.pdf Форма електронного звернення] до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розроблена '''для пришвидшення початку розгляду справи за Вашим зверненням'''. Електронне звернення є різновидом письмового звернення, тому до нього висуваються вимоги статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»]. Електронний цифровий підпис не вимагається.
===Строк звернення===
Звернення подається '''''протягом року''''' після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина.

'''''До уваги!''''' За наявності виняткових обставин цей '''''строк може бути подовжений''''' Уповноваженим, але не більше ніж до двох років (абзац 2 ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).
==Розгляд звернень до Уповноваженого==
При розгляді звернення Уповноважений:
# відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
#роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
#направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;
#відмовляє в розгляді звернення.
'''''Важливо''''', що Уповноважений ВРУ з прав людини '''''не розглядає тих звернень''''', які розглядаються судами, '''''зупиняє вже розпочатий розгляд''''', якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

'''''Повідомлення про прийняття''''' звернення до розгляду або '''''відмову''''' у прийнятті звернення до розгляду '''''надсилається в письмовій формі''''' особі, яка його подала. '''''Відмова''''' у прийнятті звернення до розгляду повинна бути '''''вмотивованою.'''''
==Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню ==
'''''Розгляду Уповноваженим ВРУ з прав людини не підлягають звернення:'''''
*подані пізніше ніж через рік після виявлення порушення прав і свобод людини та громадянина (за наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років);
*які розглядаються судами (Уповноважений зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду;
*порядок розгляду яких встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції, а також законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження ;
*без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство (таке звернення, визнається анонімним);
*якщо вирішення питань, порушених у зверненні, не відноситься до компетенції Уповноваженого;
*якщо розгляд звернення входить до компетенції іншого органу або особи (наприклад, звернення про роз’яснення рішення суду, порушення кримінальної справи);
*повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті;
* письмові звернення без підпису, направлені на електронну адресу (електронні звернення).
'''''Уповноважений ВРУ з прав людини не розглядає звернень та не надає консультації''''':
*щодо спору між приватними особами, окрім випадків, коли особа є жертвою дискримінації;
*у справах, в яких між тими ж сторонами з того ж предмету вже вступило в силу рішення суду;
Уповноважений ВРУ з прав людини '''''не переглядає''''' законність і обґрунтованість судових рішень, не відміняє та не змінює їх, процесуальних рішень прокурорів та органів досудового розслідування.

Уповноважений припиняє розгляд звернення, якщо особа відмовляється вжити заходів, на яких було наголошено Уповноваженим.

'''У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, заявнику письмово надаються відповідні роз’ясненнями. Це не перешкоджає особі після усунення недоліків повторно звернутись до Уповноваженого'''

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, '''тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.'''
==Терміни розгляду звернень громадян==
Відповідно до ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»], звернення розглядаються і вирішуються у термін '''''не більше одного місяця від дня їх надходження''''', а ті, які не потребують додаткового вивчення, - '''''невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання'''''. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''''не може перевищувати сорока п'яти днів.'''''

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

У разі порушення строків розгляду звернення Уповноваженим, неприйняття відповідних рішень щодо звернення, невмотивованій відмові у розгляді звернення, ви маєте право оскаржити бездіяльність Уповноваженого у суді відповідно до чинного законодавства України.
[[Категорія: Адміністративне право]]

Порядок та підстави звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

2024-10-11T13:43:07Z

Chepraha.Oksana: внесено актуальні дані громадських приймалень Уповноваженого ВРУ з прав людини

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про звернення громадян»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Важливо! На період воєнного стану в Україні гаряча лінія [https://www.ombudsman.gov.ua Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини] працює щоденно: пн-пт з 09:00 до 20:00, сб-нд з 09:00-15:00'''

'''0800-50-17-20 (Безкоштовно)'''

hotline@ombudsman.gov.ua
|}
==Загальні положення==
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений ВРУ з прав людини) приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян» щодо порушення прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.

Парламентський контроль здійснюється щодо захисту прав і свобод заявників, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами.

==Куди звертатись?==
Подати звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини можливо:

♦ на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua ''(виключно для електронних звернень та адвокатських запитів)'';

♦ через скриньку за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ;

♦ через громадську приймальню Уповноваженого за адресою вул. Інститутська, 21/8, м. Київ (пн-пт з 09:00-13:00;13:45-17:00)

♦ через регіональні громадські приймальні Уповноваженого, за наступними адресами:

- в Житомирській області: площа Польова, 6А, м. Житомир, 10001,

- в Рівненській області: майдан Просвіти,1, кабінет 113, м. Рівне, 33000

- в Чернігівській області: проспект Миру, 49-А, оф. 502, м. Чернігів, 14005

- в Сумській області: місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 27, каб. 804, 40000

- у Львівській області: вул. Винниченка, 18, каб 105-107 м. Львів, 79000

- у Волинській області: місто Луцьк, вул. Кременецька, 38 (1 поверх),43027

- в Закарпатській області: пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88000 каб. 139-141

- в Івано-Франківській області: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 8, 76016

- в Чернівецькій області: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, каб. 26, 58029

- в Вінницькій області: м. Вінниця, вул. Театральна, 15, 21009

- в Тернопільській області: вул. М. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021 (каб.442)

- в Хмельницькій області: 29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 70, оф. 104-105

- в Черкаській області: вул. Байди-Вишневецького, 17, каб. 101, 102, м. Черкаси, 18000

- в Харківській області: вул. Академіка Проскури, 1, м. Харків, 61070

- в Дніпропетровській області: вул. Старокозацька, 52,офіс 136 м. Дніпро, 49000

- в Полтавській області: вул. Соборності, 45а, каб. 1-4, м. Полтава, 36000

- в Запорізькій області: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, каб. 1-3, 69018

- в Одеській області: м.Одеса, вул. Канатна, 83, оф.103, 65012

- в Миколаївській області: вул. Образцова 4а/2 м. Миколаїв, 54020

- в Херсонській області: просп. Ушакова, 47,каб. 104 м. Херсон, 73000

- в Кіровоградській області вул. Тараса Карпи, 84, каб. 118, м. Кропивницький

- Донецька та Луганська область: mykhalov@ombudsman.gov.ua

- Автономна Республіка Крим та місто Севастополь: просп. Ушакова, 47, м. Херсон, 73000 каб. 119;

♦ поштою на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ 01008

З метою здійснення моніторингу, оперативного реагування на порушення прав і свобод людини і громадянина можна зателефонувати на гарячу лінію Уповноваженого ВРУ з прав людини '''0-800-501-720''' та до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини '''044-299-74-08.'''

==Підстави для звернення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4601 Статтею 101 Конституції України] та статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»] (далі - Закону) визначено, що Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції.

Для забезпечення діяльності Уповноваженого ВРУ з прав людини , ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону] визначено Секретаріат Уповноважено Верховної ради, який є окремою юридичною особою та в діяльність якого заборонено втручатися органам державної влади, місцевого самоврядування, іншим юридичним особам незалежно від їх форм власності (ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], визначено сферу його застосування та відповідно до якої Уповноважений ВРУ з прав людини впливає на відносини, які виникають при реалізації своїх прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами та між юридичними особами незалежно від їх форми власності.

'''Основні категорії прав та принципи, які захищає Уповноважений:'''
*Соціальні права;
*Економічні права;
*Права дитини;
* Права військовослужбовців, поліцейських, пенсіонерів з числа осіб, звільнених з військової служби, ветеранів та членів їх сімей;
*Права і свободи, які постраждали від тимчасової окупації та збройного конфлікту;
*Дотримання верховенства права при здійсненні правосуддя;
*Дотримання права людини не бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому що принижує її гідність, поводженню чи покаранню;
*Дотриманням прав громадян України, які перебувають у місцях несвободи за кордоном та на тимчасово окупованій території;
*Дотримання прав на інформацію та звернення;
*Дотримання права на приватність;
* Дотримання принципу недискримінації;
*Свобода слова в Україні;
*Захист прав і свобод громадян України на міжнародному рівні.
Тому у разі виявлення порушення вищенаведених або інших прав визначених Конституцією України у Вас виникає прецедент для звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Слід зазначити, що найбільший правозахисний потенціал Уповноваженого ВРУ з прав людини міститься в його праві звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі.

Згідно з частиною другою ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює свою діяльність шляхом участі в цивільному процесі захист прав громадян, порушених у результаті дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Важливо розуміти, що діяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини доповнює існуючи засоби захисту конституційних прав і свобод громадянина, не в якому разі не відміняє їх та не тягне за собою перегляду компетенцій державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Немає жодних винятків в законодавстві щодо обмеження юрисдикції Уповноваженого ВРУ з прав людини, а тому предметом його контролю є діяльність усіх посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі підпадає під юрисдикцію Уповноваженого й діяльність судів. Безумовно, суди у своїй діяльності є незалежними й під час здійснення своїх функцій підкоряються лише закону й не можуть зазнавати жодного впливу. Тому контрольні функції Уповноваженого щодо діяльності суддів стосуються не суті судових рішень, а пов’язані, зокрема, з порушенням термінів розгляду справ у судах, недотриманням процесуальних норм тощо.
==Вимоги щодо оформити звернення==
Згідно з ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону] Уповноважений ВРУ приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"].

'''''Звернення''''' до Уповноваженого ВРУ з прав людини '''''подаються у письмовій формі з наступними вимогами до змісту''''':
*прізвище, ім’я та по батькові.
*місце проживання заявника.
*суть порушеного питання:
#найменування органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, які порушили права;
#у чому полягає порушення прав;
#яких заходів вжито для поновлення прав; до яких органів чи посадових осіб зверталися (долучити копії їхніх відповідей та інші документи, необхідні для розгляду звернення);
#чи зверталися за захистом порушених прав до суду?
*суть Вашого прохання, звернення.
*дату та власноручний підпис.
*при поданні звернення в інтересах третіх осіб потрібно надавати копії документів, що посвідчують повноваження на представництво їхніх інтересів.
[https://ombudsman.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8.pdf Форма електронного звернення] до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розроблена '''для пришвидшення початку розгляду справи за Вашим зверненням'''. Електронне звернення є різновидом письмового звернення, тому до нього висуваються вимоги статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»]. Електронний цифровий підпис не вимагається.
===Строк звернення===
Звернення подається '''''протягом року''''' після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина.

'''''До уваги!''''' За наявності виняткових обставин цей '''''строк може бути подовжений''''' Уповноваженим, але не більше ніж до двох років (абзац 2 ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).
==Розгляд звернень до Уповноваженого==
При розгляді звернення Уповноважений:
# відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
#роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
#направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;
#відмовляє в розгляді звернення.
'''''Важливо''''', що Уповноважений ВРУ з прав людини '''''не розглядає тих звернень''''', які розглядаються судами, '''''зупиняє вже розпочатий розгляд''''', якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

'''''Повідомлення про прийняття''''' звернення до розгляду або '''''відмову''''' у прийнятті звернення до розгляду '''''надсилається в письмовій формі''''' особі, яка його подала. '''''Відмова''''' у прийнятті звернення до розгляду повинна бути '''''вмотивованою.'''''
==Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню ==
'''''Розгляду Уповноваженим ВРУ з прав людини не підлягають звернення:'''''
*подані пізніше ніж через рік після виявлення порушення прав і свобод людини та громадянина (за наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років);
*які розглядаються судами (Уповноважений зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду;
*порядок розгляду яких встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції, а також законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження ;
*без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство (таке звернення, визнається анонімним);
*якщо вирішення питань, порушених у зверненні, не відноситься до компетенції Уповноваженого;
*якщо розгляд звернення входить до компетенції іншого органу або особи (наприклад, звернення про роз’яснення рішення суду, порушення кримінальної справи);
*повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті;
* письмові звернення без підпису, направлені на електронну адресу (електронні звернення).
'''''Уповноважений ВРУ з прав людини не розглядає звернень та не надає консультації''''':
*щодо спору між приватними особами, окрім випадків, коли особа є жертвою дискримінації;
*у справах, в яких між тими ж сторонами з того ж предмету вже вступило в силу рішення суду;
Уповноважений ВРУ з прав людини '''''не переглядає''''' законність і обґрунтованість судових рішень, не відміняє та не змінює їх, процесуальних рішень прокурорів та органів досудового розслідування.

Уповноважений припиняє розгляд, якщо особа відмовляється вжити заходів, на яких було наголошено Уповноваженим.

'''У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, заявнику письмово надаються відповідні роз’ясненнями. Це не перешкоджає особі після усунення недоліків повторно звернутись до Уповноваженого'''

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, '''тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.'''
==Терміни розгляду звернень громадян==
Відповідно до ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»], звернення розглядаються і вирішуються у термін '''''не більше одного місяця від дня їх надходження''''', а ті, які не потребують додаткового вивчення, - '''''невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання'''''. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''''не може перевищувати сорока п'яти днів.'''''

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

У разі порушення строків розгляду звернення Уповноваженим, неприйняття відповідних рішень щодо звернення, невмотивованій відмові у розгляді звернення, ви маєте право оскаржити бездіяльність Уповноваженого у суді відповідно до чинного законодавства України.
[[Категорія: Адміністративне право]]

Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників

2024-09-14T11:35:04Z

Chepraha.Oksana: Перевіренона актуальність. Внесено зміни в зв'язку з втаратою чинності наказу Міністерства розвитку, торгівлі та сільського господарства України від 24.07.2020 №1391 "Про затвердження форм для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств"

==Нормативна база==
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України «Про фермерське господарство»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 106 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств».]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1231-2001-%D0%BF#Text Порядок відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/588-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2022 р. № 588 «Деякі питання здійснення виплат пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ протягом дії воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/130-2017-%D0%BF#Text Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. № 130]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/107-2018-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції».]
== За якими напрямками здійснюється фінансова підтримка сільгосптоваровиробників? ==
'''Фінансова підтримка надається одержувачам за такими напрямами:'''
* часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію (далі - часткова компенсація вартості насіння);
* часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами;
* фінансова підтримка сільськогосподарських кооперативів;
* часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва;
* бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) - новоствореним фермерським господарствам;
* бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для фермерських господарств (крім новостворених);
* здешевлення кредитів;
* спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного напряму продуктивності фермерському господарству, у власності якого перебуває від п’яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства.
Розподіл бюджетних коштів за напрямами затверджується Міністерства економіки України.
== Хто має право на отримання фінансової підтримки? ==
'''Фінансова підтримка надається:'''
# '''фермерському господарству''', яке має чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 20 000 000 гривень, у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільськогосподарського призначення; '''зареєстрованому в поточному році фермерському господарству''', у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільськогосподарського призначення, незалежно від обсягу чистого доходу (виручки);
# '''сільськогосподарському кооперативу''', до складу якого входять одне і більше фермерських господарств, які відповідають вимогам у вищезазначеному пункті, а інші - фізичні особи, у власності та/або користуванні кожної з яких перебувають землі сільськогосподарського призначення або тварини, ідентифіковані та зареєстровані відповідно до законодавства.
Зазначені фермерські господарства та сільськогосподарські кооперативи є одержувачами фінансової підтримки (далі - одержувачі).

'''Фінансова підтримка не надається одержувачам:'''
* стосовно яких порушено справу про банкрутство;
* яких в установленому порядку визнано банкрутами;
* які перебувають на стадії ліквідації;
* які мають на перше число місяця, в якому буде прийматися рішення щодо здійснення виплат, прострочену більш як шість місяців заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, а також перед Українським державним фондом та його регіональними відділеннями за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам";
* які не провадили господарську діяльність протягом трьох попередніх років (крім новостворених);
* щодо яких виявлено факти незаконного одержання та/або нецільового використання бюджетних коштів.
*які віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію Указом Президента України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції”
== Процедура отримання фінансової підтримки ==
'''Фінансова підтримка надається''' за напрямами: ''часткова компенсація вартості насіння, часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами, фінансова підтримка сільськогосподарських кооперативів, часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для фермерських господарств (крім новостворених)'' - '''через уповноважені банки, що підписали з Міністерства економіки України Меморандум про загальні засади співробітництва''' (далі - уповноважений банк).

Меморандум підписується з уповноваженими банками, перелік яких сформований станом 24 лютого 2022 р. відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1231-2001-%D0%BF#Text Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231], дію якого тимчасово призупинено на період дії воєнного стану в частині механізму визначення та вимог до банків, у яких одержувачам пенсій, грошової допомоги, заробітної плати у бюджетній установі відкриваються поточні рахунки, через які здійснюються їх виплати, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/588-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України № 588 від 13.05.2022 р.], яка діє до дня припинення чи скасування воєнного стану.

Для отримання фінансової підтримки '''одержувачі подають''' уповноваженому банку '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-21#Text заявку] та підтвердні документи''' в паперовій або електронній формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2018-%D0%BF#Text п. 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств]), а саме:
# копію статуту фермерського господарства (для юридичної особи) або копію договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства (для фермерських господарств, що створені без набуття статусу юридичної особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text статті 81 Закону України «Про фермерське господарство»]), або копію статуту сільськогосподарського кооперативу та список його членів, дійсний на дату подання заявки;
# одну із таких форм відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою:
# стосовно земель фермерського господарства як юридичної особи - для земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні фермерського господарства, або земельних ділянок, які перебувають у користуванні голови фермерського господарства, наданих йому із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства;
# стосовно земель фермерського господарства, створеного без набуття статусу юридичної особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text статті 81 Закону України «Про фермерське господарство»], для земельних ділянок, які перебувають у власності та/або користуванні членів фермерського господарства;
# копію фінансового документа, що підтверджує наявність чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік (для фермерського господарства), а фермерські господарства, які зареєстровані в поточному році, - копію фінансового звіту або податкову декларацію платника податку за останній звітний період;
# довідку, видану Українським державним фондом підтримки фермерських господарств у довільній формі та чинну на дату подання заявки, про відсутність простроченої заборгованості.
'''Подаються оригінали та належним чином засвідчені копії документів.'''
== Часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва ==
'''Розмір компенсації''': '''у розмірі ''не більше 60000 гривень на одне господарство без урахування сум податку на додану вартість.'''''

Для отримання часткової компенсації вартості '''одержувачі, окрім документів, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2018-%D0%BF#Text пункті 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств], також подають уповноваженому банку копії:'''
* сертифіката, що засвідчує сортові якості насіння;
* сертифіката, що засвідчує посівні якості насіння;
* платіжного доручення про оплату за насіння;
* накладної (товарно-транспортної накладної) на придбане насіння;
* акт про висів придбаного насіння за формою, затвердженою Мінагрополітики.
'''Увага!''' У разі закупівлі насіння у фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, не включених до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, одержувачі додатково до зазначених документів подають уповноваженому банку оригінали документів на якість насіння, визначені ДСТУ 4138-2002 Насіння сільськогосподарських культур, а саме:
* атестат на насіння - на базове насіння;
* свідоцтво на насіння - на сертифіковане насіння;
* свідоцтво на гібридне насіння - на насіння першого покоління гібридів.
'''Граничний строк подання документів''' для часткової компенсації вартості насіння уповноваженим банкам - '''1 листопада поточного року.'''

''Закупівля насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, вартість якого підлягає частковій компенсації, здійснюється через уповноважені банки.''

'''Уповноважені банки формують реєстри''' одержувачів часткової компенсації вартості насіння, '''і подають їх щоиісяця до 10 числа Міністерству агрополітики України у паперовому вигляді та електронній формі.'''

Реєстр одержувачів часткової компенсації вартості насіння містить інформацію про повне найменування, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (''крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті'') фізичної особи - підприємця; вартість придбання насіння; суму коштів, що підлягає компенсації.

Уповноважені банки '''протягом трьох банківських днів з дати отримання коштів''' від Міністерства агрополітики України '''перераховують їх на поточні рахунки одержувачів''' та протягом двох робочих днів після перерахування інформують про це Міністерство агрополітики України.

'''До відома!''' У разі коли одержувач у строки, подав належним чином оформлені заявку і підтвердні документи для отримання часткової компенсації вартості насіння, уповноважений банк прийняв їх до виконання, а '''''часткова компенсація не виплачена або виплачена не в повному обсязі через незалежні від одержувача причини, часткова компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на наступний бюджетний період.'''''
== Часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами (крім новостворених) ==
'''Розмір компенсації:''' '''''90 відсотків вартості, але не більше ніж 10000 гривень.'''''

Для отримання часткової компенсації одержувач подає уповноваженому банку заявку та такі документи:
* копію статуту фермерського господарства (для юридичної особи) або копію договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства (для фермерських господарств, що створені без набуття статусу юридичної особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#TextСтатті 8-1 Закону України “Про фермерське господарство статті 8-1 Закону України “Про фермерське господарство]”), дійсну на дату подання заявки;
* копію фінансового документа, що підтверджує наявність чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік;
* копію сертифіката на право надання дорадчих послуг, виданого сільськогосподарській дорадчій службі, яка зареєстрована відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1807-IV#TextЗакону України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” Закону України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”] та з якою укладено договір;
* копію договору про надання дорадчих послуг;
* копію акта про надання дорадчої послуги;
* копію платіжного доручення про оплату послуг згідно з договором.
'''Граничний строк''' подання документів для отримання часткової компенсації - '''15 листопада поточного року.'''

'''Подаються оригінали або належним чином засвідчені копії документів в електронній або паперовій формі.'''

Уповноважені банки формують реєстри одержувачів часткової компенсації витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами, і '''щомісяця до 10 числа, але не пізніше 20 листопада поточного року''', подають їх до Мінагрополітики в електронній та паперовій формі.

Уповноважений банк '''протягом трьох банківських днів''' з дати отримання коштів від Мінагрополітики перераховує їх на поточні рахунки одержувачів та '''протягом двох робочих днів''' інформує Мінагрополітики перерахування коштів.
== Фінансова підтримка сільськогосподарських кооперативів ==
'''Розмір компенсації:''' 70 відсотків вартості техніки та обладнання без урахування сум податку на додану вартість, але не більш як 3000000 гривень на один кооператив, за умови попередньої оплати кооперативом 100 відсотків вартості і податку на додану вартість за придбані та одержані у поточному році техніку та обладнання (далі - компенсація вартості), а також у разі залучення кооперативом банківського кредиту на строк до одного року в уповноваженому банку у національній валюті під заставу техніки та обладнання, що придбавається, на умовах попередньої оплати кооперативом 30 відсотків вартості і податку на додану вартість (далі - компенсація кредиту).

'''До відома!''' Кооператив може скористатися фінансовою підтримкою протягом бюджетного року кілька разів на загальну суму, яка не перевищує суми, визначеної абзацом третім цього пункту.

Для отримання фінансової підтримки '''кооператив до 1 жовтня подає до одного із уповноважених банків''','''окрім документів, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2018-%D0%BF#Text пункті 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств],''', такі документи:
* інформацію від Адміністратора Єдиного державного реєстру тварин про власників і наявну кількість ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку поголів’я корів (кіз, овець) станом на 1 січня поточного року (щодо членів кооперативів, які провадять діяльність у галузі тваринництва);
* інформацію з Державного реєстру потужностей операторів ринку про наявність відповідних потужностей (щодо членів кооперативів із заготівлі та переробки продукції бджільництва);
* відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою для кооперативу (щодо членів кооперативів, які провадять діяльність у галузі рослинництва);
* баланс і звіт про фінансові результати за останній звітний період за встановленою формою, а кооперативи, зареєстровані у поточному році, - копію фінансового звіту за останній звітний період, що передує поданню заявки, за встановленою формою;
* копію договору з постачальником техніки та обладнання;
* копію платіжного доручення (у разі компенсації кредиту - про сплату 30 відсотків вартості техніки та обладнання, у разі компенсації вартості - про оплату 100 відсотків їх вартості);
* акт приймання-передачі техніки та/або обладнання;
* копію видаткової накладної;
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та/або машини (якщо техніка підлягає обов’язковій державній або відомчій реєстрації).
'''Подаються оригінали та копії документів, засвідчені підписом уповноваженої особи кооперативу.'''
== Часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва ==
'''Розмір компенсації:''' 40 відсотків вартості придбаної техніки та обладнання без урахування податку на додану вартість, зазначеної в акті приймання-передачі та інших документах, що підтверджують оплату через уповноважений банк згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/130-2017-%D0%BF#Text Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. № 130]

'''Увага!''' При цьому компенсація вартості техніки та обладнання надається за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКВК 1201150 “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників”, у розмірі 25 відсотків вартості за напрямом “Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва”, а у розмірі 15 відсотків вартості - за напрямом “Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств".

'''Для отримання компенсації''' техніки та обладнання фермерські господарства '''додатково подають''' до уповноваженого банку копію статуту фермерського господарства (для юридичної особи) або копію договору про створення сімейного фермерського господарства (для фермерських господарств, що створені без набуття статусу юридичної особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text статті 81 Закону України «Про фермерське господарство»]).

Уповноважені банки у порядку та за формою, що визначені П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/130-2017-%D0%BF#Text орядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. № 130], '''включають відповідну інформацію''' про фермерські господарства для отримання 25 відсотків компенсації вартості техніки та обладнання, та '''формують додаткову інформацію''' про фермерські господарства для компенсації 15 відсотків вартості техніки та обладнання і '''щомісяця до 10 числа одночасно подають''' їх до Міністерства економіки України.

Заявки для отримання компенсації техніки та обладнання, '''придбаних до 1 грудня поточного року''', '''подаються''' уповноваженим банкам '''до 5 грудня поточного року за наявності поданих у повному обсязі підтвердних документів'''.

Заявки для отримання компенсації вартості техніки та обладнання, '''придбаних після 1 грудня попереднього року, подаються до 1 березня наступного року.'''

'''Важливо!''' Компенсація фермерським господарствам, які придбали техніку та обладнання у попередньому році, але з незалежних від них причин не отримали компенсації, може бути виплачена за рахунок коштів, передбачених у поточному році.
== Бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) - новоствореним фермерським господарствам ==
Новоствореним фермерським господарствам у період їх становлення (перші три роки після створення) виділяється '''бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) один раз''' виключно для провадження сільськогосподарської діяльності ''у розмірі 5000 гривень на 1 гектар, але не більше 100 000 гривень на одне фермерське господарство.''

'''Увага!''' Бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) '''не надається''' фермерським господарствам, '''які мають прострочену заборгованість''' перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та його регіональними відділеннями за бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам”.

'''Для отримання бюджетної субсидії''' новостворені фермерські господарства подають регіональним відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заявку та підтвердні документи, передбачені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2018-%D0%BF#Text пункті 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств]'''.

Регіональні відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств '''формують реєстри''' новостворених фермерських господарств, яким виділяється бюджетна субсидія, '''і подають їх до 10 числа поточного місяця''' Українського державного фонду підтримки фермерських господарств '''у паперовому вигляді та в електронній формі.'''
{| class="wikitable"
!Важливо! Граничний строк подання документів до регіональних відділень Укрдержфонду для отримання бюджетної субсидії - 30 жовтня поточного року.
|}
'''Реєстр новостворених фермерських господарств, яким виділяється бюджетна субсидія, містить інформацію:'''
* про повне найменування
* код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) фізичної особи - підприємця;
* площу земель сільськогосподарського призначення;
* суму коштів, що підлягає виплаті.
Мінагрополітики '''затверджує''' '''до 15 липня та 25 листопада''' на підставі наданого Українським державним фондом підтримки фермерських господарств зведеного реєстру новостворених фермерських господарств, яким виділяється бюджетна субсидія, розподіл бюджетних коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті для фінансової підтримки фермерських господарств за відповідним напрямом, та '''спрямовує протягом п’яти робочих днів з дати затвердження''' бюджетні кошти до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у межах бюджетних асигнувань.

Український державний фонд підтримки фермерських господарств '''протягом п’яти робочих днів з дати отримання коштів''' від Мінагрополітики перераховує їх на поточні рахунки новостворених фермерських господарств та '''протягом двох робочих днів''' інформує Мінагрополітики про перерахування коштів.
== Бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для фермерських господарств (крім новостворених) ==
'''Розмір:''' '''''12000 гривень з розрахунку на одного члена фермерського господарства, який є членом фермерського господарства на момент подання заявки для отримання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар).'''''

'''Важливо!''' Максимальний розмір бюджетної субсидії на одне фермерське господарство '''не може перевищувати 40000 гривень.'''

Фермерському господарству '''голова''' якого '''на момент подання заявки має вік до 35 років''', бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) надається у '''максимальному розмірі.'''

'''Увага!''' Бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) '''не надається''' фермерським господарствам, '''які мають прострочену заборгованість''' перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та його регіональними відділеннями за бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам”.

'''Для отримання бюджетної субсидії''' фермерські господарства подають регіональним відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заявку та підтвердні документи, передбачені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2018-%D0%BF#Text пункті 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств]'''.

Український державний фонд підтримки фермерських господарств '''протягом п’яти робочих днів з дати отримання коштів''' від Міністерства економіки України перераховує їх на поточні рахунки фермерських господарств '''та протягом двох робочих днів''' інформує Міністерство економіки України про перерахування коштів.
== Здешевлення кредитів ==
'''''Розмір компенсації: 1,5 облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розміру, передбаченого кредитним договором, зменшеним на 1 відсотковий пункт.'''''

Компенсації підлягають відсоткові ставки за кредитом:
* залученим до одного року, обсяг якого не перевищує 500 000 гривень, для покриття виробничих витрат;
* залученим до трьох років, обсяг якого не перевищує 9 000 000 гривень, для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва, здійснення витрат, пов’язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об’єктів сільськогосподарського призначення.
Одержувач може '''скористатися компенсацією не більш як за одним короткостроковим та/або одним середньостроковим кредитом.'''

'''Для отримання компенсації''' одержувачі подають до уповноваженого банку, з яким укладено кредитний договір, заявку та підтвердні документи, передбачені'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2018-%D0%BF#Text пункті 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств]'''.

Компенсація здійснюється '''щомісяця''' виходячи із суми фактично сплачених одержувачем уповноваженому банку відсотків за відповідний період згідно з кредитним договором з урахуванням вимог, визначених абзацом другим цього пункту.

Уповноважені банки '''формують реєстри одержувачів компенсації і щомісяця до 5 числа''' подають їх до Міністерства економіки України, а '''реєстр за грудень попереднього року - до 10 лютого поточного року.'''
== Спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного напряму продуктивності фермерському господарству, у власності якого перебуває від п’яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства. ==
'''Розмір: ''5000 гривень але не більше 250000 гривень (далі - дотація за утримання корів).'''''

Дотація за утримання корів надається одержувачам, які не отримували протягом поточного бюджетного періоду дотацію за приріст поголів’я корів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/107-2018-п#Text Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України ввід 7 лютого 2018 р. № 107.]

'''Для отримання дотації''' за утримання корів одержувачі подають до структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, заявку із зазначенням кількості корів усіх напрямів продуктивності (станом на 1 липня поточного року) та '''такі документи:'''

* заявку;

* довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

* копію звіту про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами станом на 1 січня;

* копію звіту про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за січень - червень поточного року;

* виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин про загальну кількість наявних ідентифікованих та зареєстрованих в установленому порядку корів, зокрема корів, що народжені у господарстві суб’єкта господарювання, який є юридичною особою і власником корів, станом на 1 січня та 1 липня поточного року.

Вчасно поданими вважаються заявка та документи, які надійшли до структурного підрозділу та зареєстровані в системі документообігу.

'''Документи, подані не в повному обсязі, повертаються структурним підрозділом суб’єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, протягом п’яти робочих днів.'''

'''Заявки, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.'''

Особа, яка претендує на отримання державної підтримки, зобов’язана повідомити центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, про всіх пов’язаних із нею осіб, які протягом бюджетного періоду є отримувачами державної підтримки, а також про зміни стосовно таких пов’язаних осіб.

Одержувач може скористатися фінансовою підтримкою за напрямами '''не більше одного разу протягом бюджетного року.'''

Перерахунок сум фінансової підтримки, що надається одержувачам, які включені до реєстрів '''не здійснюється.'''

'''''У разі надання недостовірної інформації чи встановлення органами, уповноваженими здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів факту незаконного отримання бюджетних коштів одержувач протягом місяця повертає їх до державного бюджету і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки.'''''

Товари, придбані з використанням бюджетних коштів, не можуть бути відчужені протягом трьох років з дати їх придбання та використовуються за призначенням, крім випадку, коли такі товари прийняті уповноваженими банками у заставу і відчужуються в разі невиконання одержувачем зобов’язань за кредитним договором.

[[Категорія:Фінансове право‏‎]]
[[Категорія:Аграрне право‏‎]]

Правила підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення до опалювального періоду

2024-07-17T10:28:46Z

Chepraha.Oksana: Перевірено на актуальність. Внесено зміни в зв'язку з втратою чинності Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 та Правила технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та мереж (ГКД 34.20.661-2003), затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 травня 2003 року № 228106

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України “Про житлово-комунальні послуги”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженні постановою КМ України від 5 липня 2019 року №690]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1198-2007-%D0%BF Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]

== Загальні відомості ==
''Скорочення:''
* '''ГВП''' - гаряче водопостачання;
* '''ДТ''' - джерело теплової енергії;
* '''ТМ''' - теплові мережі;
* '''ТП''' - тепловий пункт.

Для своєчасної підготовки теплових господарств до роботи в наступному опалювальному періоді поточного року власники теплових господарств '''у термін до 15 квітня''' видають розпорядчі документи (накази, розпорядження тощо) щодо розробки планів організаційно-технічних заходів.

'''''Плани організаційно-технічних заходів щодо підготовки теплових господарств до наступного опалювального періоду розробляються їх власниками або уповноваженими ними органами на основі аналізу експлуатації систем теплопостачання і теплоспоживання в минулий опалювальний період з урахуванням вимог постанов та розпоряджень Уряду, розпорядчих документів органів центральної виконавчої влади.'''''

У період підготовки до опалювального періоду ''власники теплових господарств зобов'язані'':
* уточнити приєднані теплові навантаження;
* виконати перерахунок гідравлічного режиму (за необхідності);
* провести контроль встановлених розрахункових лімітних звужувальних пристроїв у споживачів теплової енергії;
* вчинити інші дії, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 п. 2 розділу IV Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду].

Перед початком опалювального періоду суб'єкти відносин у сфері теплопостачання проводять перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у цілому шляхом виконання пробного пуску з метою визначення їх готовності до роботи.

Так, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007р.], '''пробний пуск здійснюється після закінчення робіт з підготовки систем теплопостачання до осінньо-зимового періоду'''. Початок і тривалість пробного пуску визначається графіком теплопостачальної організації, який слід узгодити з органами місцевого самоврядування та довести до відома споживачів '''не пізніше ніж за три доби до початку пробного пуску'''.

'''''До 1 жовтня поточного року повинні''''' бути закінчені всі планові роботи на устаткуванні ДТ, ТМ, ТП, системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та усунуті всі порушення і дефекти, виявлені в період підготовки до опалювального періоду.

== Порядок та строки підготовки теплових господарств до опалювального періоду ==
''Метою підготовки до опалювального періоду'' є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог і режимів роботи внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП.

Системи опалення, вентиляції та аераційні установки, режими їхньої роботи повинні забезпечувати нормовані параметри повітряного середовища відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va042282-99/print ДСН 3.3.6.042].

{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Важливо!!!''' На основі опису виявлених недоліків у роботі внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП у минулий опалювальний період та за підсумками весняного огляду систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП визначається обсяг робіт з їх підготовки до наступного опалювального періоду.
|}

У місячний термін, але '''не пізніше травня поточного року''', після проведення огляду представниками балансоутримувача і виконавця послуг складаються переліки заходів, необхідних для підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП до експлуатації в наступному опалювальному періоді.

Зазначені заходи повинні передбачати:
* виконання ремонтно-профілактичних робіт устатковання тепловикористовувальних установок і внутрішньобудинкових систем;
* усунення порушень, виявлених у гідравлічних та теплових режимах тепловикористовувальних установок;
* промивання устатковання, тепловикористовувальних установок, трубопроводів та систем теплоспоживання;
* виконання ремонтно-профілактичних робіт приладів обліку та регулювання теплової енергії та їх повірки;
* відновлення теплової ізоляції;
* перевірку та відновлення (за необхідності) герметизації інженерних вводів;
* гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення;
* налагодження систем теплоспоживання;
* відновлення (за необхідності) роботи нагрівальних приладів на сходових клітинах;
* перевірку наявності (відновлення) табличок на увідних засувках систем, повітрозбірниках, централізованого опалення, вентиляції, ГВП на кожному стояку з нумерацією відповідно до виконавчих схем.

Після виконання ремонтно-профілактичних робіт системи теплоспоживання повинні бути заповнені хімічно очищеною водою з тиском більше статичного на 0,5 кгс/кв.см, увідні засувки - закриті.

Заповнення систем теплоспоживання повинно бути завершено '''''до 15 вересня поточного року.'''''

Для оцінки готовності теплових господарств споживачів власниками теплових господарств або уповноваженими ними органами '''''до 1 вересня поточного року''''' створюються комісії з перевірки готовності теплових господарств до роботи в опалювальний період.

Перевірка готовності до роботи в опалювальний період теплових господарств споживачів повинна бути закінчена '''''в термін не пізніше 25 вересня поточного року'''''.

 Під час визначення стану готовності до роботи теплових господарств споживачів в опалювальний період перевіряється:
# наявність паспортів теплових установок, принципових схем та інструкцій для обслуговувального персоналу;
# виконання обсягів ремонтних робіт та оформлення їх відповідними актами;
# проведення необхідних профілактичних робіт та ремонтів, випробувань і промивань трубопроводів, водопідігрівників та вентеляційно-калориферного обладнання, оформлення відповідних протоколів та отримання акта готовності до опалювального періоду, форма якого наведена у додатку 4, від підприємства централізованого теплопостачання;
# стан утеплення будівель (горища, сходові клітки, підвали, двері тощо);
# стан обладнання і будівель ЦТП, ІТП;
# стан трубопроводів, арматури та теплової ізоляції;
# наявність та стан ЗВТ і автоматичних регуляторів;
# наявність та стан приладів комерційного обліку теплової енергії;
# працездатність пристроїв захисту систем теплоспоживання;
# відсутність прямих з'єднань теплового устатковання та устатковання теплових пунктів з водопроводом та каналізацією;
# щільність теплового устатковання;
# наявність пломб на розрахункових шайбах та соплах елеваторів.

'''''Рішення про готовність теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період''''' приймається комісіями на підставі акта стану готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 1], висновку про готовність до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 2], наданого відповідною державною інспекцією у випадку виявлення порушення (невиконання) вимог зазначених правил.

За умови виконання вимог, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правилах], щодо готовності теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період в повному обсязі, комісіями '''''в термін до 25 вересня поточного року''''' видається акт готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 3]. Копії актів готовності надсилаються до уповноважених органів, а також до організації, яка здійснює постачання теплової енергії, та відповідної державної інспекції.

Результати проведення профілактичних робіт і ремонтів, гідравлічних випробувань і промивання трубопроводів та іншого теплового обладнання оформляються відповідним актом готовності до опалювального періоду, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 4].

Акт готовності до опалювального періоду є невід'ємною частиною паспорта готовності до роботи в опалювальний період будинку, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 5].

Об'єкти споживача, які не отримали акта готовності у термін до 25 вересня поточного року, продовжують підготовку до роботи в опалювальний період і при виконанні всіх умов '''''у термін не пізніше 1 жовтня поточного року''''' можуть звернутися до центральних органів виконавчої влади та відповідної державної інспекції з обґрунтованим проханням про проведення повторної оцінки (перевірки) готовності до роботи в опалювальний період.

{| class="wikitable sortable"
|-
| '''УВАГА!!!''' ''Включення'' систем опалення здійснюється власниками теплових господарств за узгодженням з теплопостачальними організаціями за умови, '''якщо протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря не перевищує 8 град.С''', а ''відключення'' - '''коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8 град.С.'''
|}

== Важливе ==
Кожен споживач житлово-комунальних послуг повинен розуміти, що комфорт, тепло і затишок в домі залежить від: відсутності витоків в підвалі, промитих радіаторів, відремонтованих розбитих вікон - це джерела втрат тепла. Якщо тепло втрачається через стіни, розбиті вікна, відкриті горища, підвали - такий будинок важко і дорого забезпечити якісною послугою з опалення. Тому самим споживачам варто за здалегідь потурбуватися про своє благополуччя і проконтролювати питання готовності житлового будинку до експлуатації в наступному опалювальному сезоні.

Готовність до опалювального сезону також полягає і в тому, щоб не було заборгованості за опалення та гаряче водопостачання перед теплопостачальною організацією. Споживачі повинні забезпечити поточну оплату спожитих ресурсів, а також в повному обсязі погасити накопичену заборгованість до початку опалювального сезону, щоб не допускати збоїв в запуску тепла.

Відповідальність споживача полягає в тому, що він:
* вчасно сплачує за послуги ЦО та ГВП;
* утримує у справності свої радіатори, змішувачі, квартирні теплові мережі;
* не допускає самовільного переобладнання системи теплоспоживання (змінює систему опалення у квартирі лише за проектом, погодженим із балансоутримувачем);
* для забезпечення комфортної температури встановлює терморегулятори на радіатори;
* запобігає втратам тепла через щілини у вікнах та дверях.
У разі порушення споживачем під час опалювального періоду умов готовності до роботи в опалювальний період, а також при невиконанні в установлені терміни заходів, намічених при видачі акта готовності до роботи в опалювальний період, виданий акт готовності анулюється рішенням центральних органів виконавчої влади або уповноважених органів, яким підпорядковані споживачі.

У разі неналежного надання або ненадання споживачу послуг з централізованого опалення, а також відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, споживач має право '''на досудове розв'язання спору шляхом задоволення претензії''' пред'явленої в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text п. 56 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженні постановою КМ України від 5 липня 2019 року №690], та/або '''звернутися до суду.'''
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]

Правила підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення до опалювального періоду

2024-07-17T10:21:20Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України “Про житлово-комунальні послуги”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженні постановою КМ України від 5 липня 2019 року №690]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1198-2007-%D0%BF Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]

== Загальні відомості ==
''Скорочення:''
* '''ГВП''' - гаряче водопостачання;
* '''ДТ''' - джерело теплової енергії;
* '''ТМ''' - теплові мережі;
* '''ТП''' - тепловий пункт.

Для своєчасної підготовки теплових господарств до роботи в наступному опалювальному періоді поточного року власники теплових господарств '''у термін до 15 квітня''' видають розпорядчі документи (накази, розпорядження тощо) щодо розробки планів організаційно-технічних заходів.

'''''Плани організаційно-технічних заходів щодо підготовки теплових господарств до наступного опалювального періоду розробляються їх власниками або уповноваженими ними органами на основі аналізу експлуатації систем теплопостачання і теплоспоживання в минулий опалювальний період з урахуванням вимог постанов та розпоряджень Уряду, розпорядчих документів органів центральної виконавчої влади.'''''

У період підготовки до опалювального періоду ''власники теплових господарств зобов'язані'':
* уточнити приєднані теплові навантаження;
* виконати перерахунок гідравлічного режиму (за необхідності);
* провести контроль встановлених розрахункових лімітних звужувальних пристроїв у споживачів теплової енергії;
* вчинити інші дії, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 п. 2 розділу IV Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду].

Перед початком опалювального періоду суб'єкти відносин у сфері теплопостачання проводять перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у цілому шляхом виконання пробного пуску з метою визначення їх готовності до роботи.

Так, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007р.], '''пробний пуск здійснюється після закінчення робіт з підготовки систем теплопостачання до осінньо-зимового періоду'''. Початок і тривалість пробного пуску визначається графіком теплопостачальної організації, який слід узгодити з органами місцевого самоврядування та довести до відома споживачів '''не пізніше ніж за три доби до початку пробного пуску'''.

'''''До 1 жовтня поточного року повинні''''' бути закінчені всі планові роботи на устаткуванні ДТ, ТМ, ТП, системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та усунуті всі порушення і дефекти, виявлені в період підготовки до опалювального періоду.

== Порядок та строки підготовки теплових господарств до опалювального періоду ==
''Метою підготовки до опалювального періоду'' є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог і режимів роботи внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП.

Системи опалення, вентиляції та аераційні установки, режими їхньої роботи повинні забезпечувати нормовані параметри повітряного середовища відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va042282-99/print ДСН 3.3.6.042].

{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Важливо!!!''' На основі опису виявлених недоліків у роботі внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП у минулий опалювальний період та за підсумками весняного огляду систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП визначається обсяг робіт з їх підготовки до наступного опалювального періоду.
|}

У місячний термін, але '''не пізніше травня поточного року''', після проведення огляду представниками балансоутримувача і виконавця послуг складаються переліки заходів, необхідних для підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП до експлуатації в наступному опалювальному періоді.

Зазначені заходи повинні передбачати:
* виконання ремонтно-профілактичних робіт устатковання тепловикористовувальних установок і внутрішньобудинкових систем;
* усунення порушень, виявлених у гідравлічних та теплових режимах тепловикористовувальних установок;
* промивання устатковання, тепловикористовувальних установок, трубопроводів та систем теплоспоживання;
* виконання ремонтно-профілактичних робіт приладів обліку та регулювання теплової енергії та їх повірки;
* відновлення теплової ізоляції;
* перевірку та відновлення (за необхідності) герметизації інженерних вводів;
* гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення;
* налагодження систем теплоспоживання;
* відновлення (за необхідності) роботи нагрівальних приладів на сходових клітинах;
* перевірку наявності (відновлення) табличок на увідних засувках систем, повітрозбірниках, централізованого опалення, вентиляції, ГВП на кожному стояку з нумерацією відповідно до виконавчих схем.

Після виконання ремонтно-профілактичних робіт системи теплоспоживання повинні бути заповнені хімічно очищеною водою з тиском більше статичного на 0,5 кгс/кв.см, увідні засувки - закриті.

Заповнення систем теплоспоживання повинно бути завершено '''''до 15 вересня поточного року.'''''

Для оцінки готовності теплових господарств споживачів власниками теплових господарств або уповноваженими ними органами '''''до 1 вересня поточного року''''' створюються комісії з перевірки готовності теплових господарств до роботи в опалювальний період.

Перевірка готовності до роботи в опалювальний період теплових господарств споживачів повинна бути закінчена '''''в термін не пізніше 25 вересня поточного року'''''.

 Під час визначення стану готовності до роботи теплових господарств споживачів в опалювальний період перевіряється:
# наявність паспортів теплових установок, принципових схем та інструкцій для обслуговувального персоналу;
# виконання обсягів ремонтних робіт та оформлення їх відповідними актами;
# проведення необхідних профілактичних робіт та ремонтів, випробувань і промивань трубопроводів, водопідігрівників та вентеляційно-калориферного обладнання, оформлення відповідних протоколів та отримання акта готовності до опалювального періоду, форма якого наведена у додатку 4, від підприємства централізованого теплопостачання;
# стан утеплення будівель (горища, сходові клітки, підвали, двері тощо);
# стан обладнання і будівель ЦТП, ІТП;
# стан трубопроводів, арматури та теплової ізоляції;
# наявність та стан ЗВТ і автоматичних регуляторів;
# наявність та стан приладів комерційного обліку теплової енергії;
# працездатність пристроїв захисту систем теплоспоживання;
# відсутність прямих з'єднань теплового устатковання та устатковання теплових пунктів з водопроводом та каналізацією;
# щільність теплового устатковання;
# наявність пломб на розрахункових шайбах та соплах елеваторів.

'''''Рішення про готовність теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період''''' приймається комісіями на підставі акта стану готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 1], висновку про готовність до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 2], наданого відповідною державною інспекцією у випадку виявлення порушення (невиконання) вимог зазначених правил.

За умови виконання вимог, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правилах], щодо готовності теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період в повному обсязі, комісіями '''''в термін до 25 вересня поточного року''''' видається акт готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 3]. Копії актів готовності надсилаються до уповноважених органів, а також до організації, яка здійснює постачання теплової енергії, та відповідної державної інспекції.

Результати проведення профілактичних робіт і ремонтів, гідравлічних випробувань і промивання трубопроводів та іншого теплового обладнання оформляються відповідним актом готовності до опалювального періоду, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 4].

Акт готовності до опалювального періоду є невід'ємною частиною паспорта готовності до роботи в опалювальний період будинку, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 5].

Об'єкти споживача, які не отримали акта готовності у термін до 25 вересня поточного року, продовжують підготовку до роботи в опалювальний період і при виконанні всіх умов '''''у термін не пізніше 1 жовтня поточного року''''' можуть звернутися до центральних органів виконавчої влади та відповідної державної інспекції з обґрунтованим проханням про проведення повторної оцінки (перевірки) готовності до роботи в опалювальний період.

{| class="wikitable sortable"
|-
| '''УВАГА!!!''' ''Включення'' систем опалення здійснюється власниками теплових господарств за узгодженням з теплопостачальними організаціями за умови, '''якщо протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря не перевищує 8 град.С''', а ''відключення'' - '''коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8 град.С.'''
|}

== Важливе ==
Кожен споживач житлово-комунальних послуг повинен розуміти, що комфорт, тепло і затишок в домі залежить від: відсутності витоків в підвалі, промитих радіаторів, відремонтованих розбитих вікон - це джерела втрат тепла. Якщо тепло втрачається через стіни, розбиті вікна, відкриті горища, підвали - такий будинок важко і дорого забезпечити якісною послугою з опалення. Тому самим споживачам варто за здалегідь потурбуватися про своє благополуччя і проконтролювати питання готовності житлового будинку до експлуатації в наступному опалювальному сезоні.

Готовність до опалювального сезону також полягає і в тому, щоб не було заборгованості за опалення та гаряче водопостачання перед теплопостачальною організацією. Споживачі повинні забезпечити поточну оплату спожитих ресурсів, а також в повному обсязі погасити накопичену заборгованість до початку опалювального сезону, щоб не допускати збоїв в запуску тепла.

Відповідальність споживача полягає в тому, що він:
* вчасно сплачує за послуги ЦО та ГВП;
* утримує у справності свої радіатори, змішувачі, квартирні теплові мережі;
* не допускає самовільного переобладнання системи теплоспоживання (змінює систему опалення у квартирі лише за проектом, погодженим із балансоутримувачем);
* для забезпечення комфортної температури встановлює терморегулятори на радіатори;
* запобігає втратам тепла через щілини у вікнах та дверях.
У разі порушення споживачем під час опалювального періоду умов готовності до роботи в опалювальний період, а також при невиконанні в установлені терміни заходів, намічених при видачі акта готовності до роботи в опалювальний період, виданий акт готовності анулюється рішенням центральних органів виконавчої влади або уповноважених органів, яким підпорядковані споживачі.

У разі неналежного надання або ненадання споживачу послуг з централізованого опалення, а також відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, споживач має право '''на досудове розв'язання спору шляхом задоволення претензії''' пред'явленої в порядку, передбаченому [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF пп.33-39 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 р. № 630], та/або '''звернутися до суду.'''
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]

Правила підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення до опалювального періоду

2024-07-16T18:15:18Z

Chepraha.Oksana: Перевірено на актуальність. Внесено зміни в зв'язку з втратою чинності Правил надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і відновлення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України “Про житлово-комунальні послуги”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2022-%D0%BF#Text ПРАВИЛА надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 року №690]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1198-2007-%D0%BF Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1374-10 Правила технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та мереж (ГКД 34.20.661-2003), затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 травня 2003 року № 228]

== Загальні відомості ==
''Скорочення:''
* '''ГВП''' - гаряче водопостачання;
* '''ДТ''' - джерело теплової енергії;
* '''ТМ''' - теплові мережі;
* '''ТП''' - тепловий пункт.

Для своєчасної підготовки теплових господарств до роботи в наступному опалювальному періоді поточного року власники теплових господарств '''у термін до 15 квітня''' видають розпорядчі документи (накази, розпорядження тощо) щодо розробки планів організаційно-технічних заходів.

'''''Плани організаційно-технічних заходів щодо підготовки теплових господарств до наступного опалювального періоду розробляються їх власниками або уповноваженими ними органами на основі аналізу експлуатації систем теплопостачання і теплоспоживання в минулий опалювальний період з урахуванням вимог постанов та розпоряджень Уряду, розпорядчих документів органів центральної виконавчої влади.'''''

У період підготовки до опалювального періоду ''власники теплових господарств зобов'язані'':
* уточнити приєднані теплові навантаження;
* виконати перерахунок гідравлічного режиму (за необхідності);
* провести контроль встановлених розрахункових лімітних звужувальних пристроїв у споживачів теплової енергії;
* вчинити інші дії, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 п. 2 розділу IV Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду].

Перед початком опалювального періоду суб'єкти відносин у сфері теплопостачання проводять перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у цілому шляхом виконання пробного пуску з метою визначення їх готовності до роботи.

Так, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007р.], '''пробний пуск здійснюється після закінчення робіт з підготовки систем теплопостачання до осінньо-зимового періоду'''. Початок і тривалість пробного пуску визначається графіком теплопостачальної організації, який слід узгодити з органами місцевого самоврядування та довести до відома споживачів '''не пізніше ніж за три доби до початку пробного пуску'''.

'''''До 1 жовтня поточного року повинні''''' бути закінчені всі планові роботи на устаткуванні ДТ, ТМ, ТП, системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та усунуті всі порушення і дефекти, виявлені в період підготовки до опалювального періоду.

== Порядок та строки підготовки теплових господарств до опалювального періоду ==
''Метою підготовки до опалювального періоду'' є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог і режимів роботи внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП.

Системи опалення, вентиляції та аераційні установки, режими їхньої роботи повинні забезпечувати нормовані параметри повітряного середовища відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va042282-99/print ДСН 3.3.6.042].

{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Важливо!!!''' На основі опису виявлених недоліків у роботі внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП у минулий опалювальний період та за підсумками весняного огляду систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП визначається обсяг робіт з їх підготовки до наступного опалювального періоду.
|}

У місячний термін, але '''не пізніше травня поточного року''', після проведення огляду представниками балансоутримувача і виконавця послуг складаються переліки заходів, необхідних для підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП до експлуатації в наступному опалювальному періоді.

Зазначені заходи повинні передбачати:
* виконання ремонтно-профілактичних робіт устатковання тепловикористовувальних установок і внутрішньобудинкових систем;
* усунення порушень, виявлених у гідравлічних та теплових режимах тепловикористовувальних установок;
* промивання устатковання, тепловикористовувальних установок, трубопроводів та систем теплоспоживання;
* виконання ремонтно-профілактичних робіт приладів обліку та регулювання теплової енергії та їх повірки;
* відновлення теплової ізоляції;
* перевірку та відновлення (за необхідності) герметизації інженерних вводів;
* гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення;
* налагодження систем теплоспоживання;
* відновлення (за необхідності) роботи нагрівальних приладів на сходових клітинах;
* перевірку наявності (відновлення) табличок на увідних засувках систем, повітрозбірниках, централізованого опалення, вентиляції, ГВП на кожному стояку з нумерацією відповідно до виконавчих схем.

Після виконання ремонтно-профілактичних робіт системи теплоспоживання повинні бути заповнені хімічно очищеною водою з тиском більше статичного на 0,5 кгс/кв.см, увідні засувки - закриті.

Заповнення систем теплоспоживання повинно бути завершено '''''до 15 вересня поточного року.'''''

Для оцінки готовності теплових господарств споживачів власниками теплових господарств або уповноваженими ними органами '''''до 1 вересня поточного року''''' створюються комісії з перевірки готовності теплових господарств до роботи в опалювальний період.

Перевірка готовності до роботи в опалювальний період теплових господарств споживачів повинна бути закінчена '''''в термін не пізніше 25 вересня поточного року'''''.

 Під час визначення стану готовності до роботи теплових господарств споживачів в опалювальний період перевіряється:
# наявність паспортів теплових установок, принципових схем та інструкцій для обслуговувального персоналу;
# виконання обсягів ремонтних робіт та оформлення їх відповідними актами;
# проведення необхідних профілактичних робіт та ремонтів, випробувань і промивань трубопроводів, водопідігрівників та вентеляційно-калориферного обладнання, оформлення відповідних протоколів та отримання акта готовності до опалювального періоду, форма якого наведена у додатку 4, від підприємства централізованого теплопостачання;
# стан утеплення будівель (горища, сходові клітки, підвали, двері тощо);
# стан обладнання і будівель ЦТП, ІТП;
# стан трубопроводів, арматури та теплової ізоляції;
# наявність та стан ЗВТ і автоматичних регуляторів;
# наявність та стан приладів комерційного обліку теплової енергії;
# працездатність пристроїв захисту систем теплоспоживання;
# відсутність прямих з'єднань теплового устатковання та устатковання теплових пунктів з водопроводом та каналізацією;
# щільність теплового устатковання;
# наявність пломб на розрахункових шайбах та соплах елеваторів.

'''''Рішення про готовність теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період''''' приймається комісіями на підставі акта стану готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 1], висновку про готовність до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 2], наданого відповідною державною інспекцією у випадку виявлення порушення (невиконання) вимог зазначених правил.

За умови виконання вимог, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правилах], щодо готовності теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період в повному обсязі, комісіями '''''в термін до 25 вересня поточного року''''' видається акт готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 3]. Копії актів готовності надсилаються до уповноважених органів, а також до організації, яка здійснює постачання теплової енергії, та відповідної державної інспекції.

Результати проведення профілактичних робіт і ремонтів, гідравлічних випробувань і промивання трубопроводів та іншого теплового обладнання оформляються відповідним актом готовності до опалювального періоду, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 4].

Акт готовності до опалювального періоду є невід'ємною частиною паспорта готовності до роботи в опалювальний період будинку, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 5].

Об'єкти споживача, які не отримали акта готовності у термін до 25 вересня поточного року, продовжують підготовку до роботи в опалювальний період і при виконанні всіх умов '''''у термін не пізніше 1 жовтня поточного року''''' можуть звернутися до центральних органів виконавчої влади та відповідної державної інспекції з обґрунтованим проханням про проведення повторної оцінки (перевірки) готовності до роботи в опалювальний період.

{| class="wikitable sortable"
|-
| '''УВАГА!!!''' ''Включення'' систем опалення здійснюється власниками теплових господарств за узгодженням з теплопостачальними організаціями за умови, '''якщо протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря не перевищує 8 град.С''', а ''відключення'' - '''коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8 град.С.'''
|}

== Важливе ==
Кожен споживач житлово-комунальних послуг повинен розуміти, що комфорт, тепло і затишок в домі залежить від: відсутності витоків в підвалі, промитих радіаторів, відремонтованих розбитих вікон - це джерела втрат тепла. Якщо тепло втрачається через стіни, розбиті вікна, відкриті горища, підвали - такий будинок важко і дорого забезпечити якісною послугою з опалення. Тому самим споживачам варто за здалегідь потурбуватися про своє благополуччя і проконтролювати питання готовності житлового будинку до експлуатації в наступному опалювальному сезоні.

Готовність до опалювального сезону також полягає і в тому, щоб не було заборгованості за опалення та гаряче водопостачання перед теплопостачальною організацією. Споживачі повинні забезпечити поточну оплату спожитих ресурсів, а також в повному обсязі погасити накопичену заборгованість до початку опалювального сезону, щоб не допускати збоїв в запуску тепла.

Відповідальність споживача полягає в тому, що він:
* вчасно сплачує за послуги ЦО та ГВП;
* утримує у справності свої радіатори, змішувачі, квартирні теплові мережі;
* не допускає самовільного переобладнання системи теплоспоживання (змінює систему опалення у квартирі лише за проектом, погодженим із балансоутримувачем);
* для забезпечення комфортної температури встановлює терморегулятори на радіатори;
* запобігає втратам тепла через щілини у вікнах та дверях.
У разі порушення споживачем під час опалювального періоду умов готовності до роботи в опалювальний період, а також при невиконанні в установлені терміни заходів, намічених при видачі акта готовності до роботи в опалювальний період, виданий акт готовності анулюється рішенням центральних органів виконавчої влади або уповноважених органів, яким підпорядковані споживачі.

У разі неналежного надання або ненадання споживачу послуг з централізованого опалення, а також відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, споживач має право '''на досудове розв'язання спору шляхом задоволення претензії''' пред'явленої в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2022-%D0%BF#Text п56 ПРАВИЛ надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 року №690] , та/або '''звернутися до суду.'''
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]

Правила підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення до опалювального періоду

2024-07-16T18:06:31Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України “Про житлово-комунальні послуги”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2022-%D0%BF#Text Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1198-2007-%D0%BF Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1374-10 Правила технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та мереж (ГКД 34.20.661-2003), затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 травня 2003 року № 228]

== Загальні відомості ==
''Скорочення:''
* '''ГВП''' - гаряче водопостачання;
* '''ДТ''' - джерело теплової енергії;
* '''ТМ''' - теплові мережі;
* '''ТП''' - тепловий пункт.

Для своєчасної підготовки теплових господарств до роботи в наступному опалювальному періоді поточного року власники теплових господарств '''у термін до 15 квітня''' видають розпорядчі документи (накази, розпорядження тощо) щодо розробки планів організаційно-технічних заходів.

'''''Плани організаційно-технічних заходів щодо підготовки теплових господарств до наступного опалювального періоду розробляються їх власниками або уповноваженими ними органами на основі аналізу експлуатації систем теплопостачання і теплоспоживання в минулий опалювальний період з урахуванням вимог постанов та розпоряджень Уряду, розпорядчих документів органів центральної виконавчої влади.'''''

У період підготовки до опалювального періоду ''власники теплових господарств зобов'язані'':
* уточнити приєднані теплові навантаження;
* виконати перерахунок гідравлічного режиму (за необхідності);
* провести контроль встановлених розрахункових лімітних звужувальних пристроїв у споживачів теплової енергії;
* вчинити інші дії, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 п. 2 розділу IV Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду].

Перед початком опалювального періоду суб'єкти відносин у сфері теплопостачання проводять перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у цілому шляхом виконання пробного пуску з метою визначення їх готовності до роботи.

Так, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0197-07 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007р.], '''пробний пуск здійснюється після закінчення робіт з підготовки систем теплопостачання до осінньо-зимового періоду'''. Початок і тривалість пробного пуску визначається графіком теплопостачальної організації, який слід узгодити з органами місцевого самоврядування та довести до відома споживачів '''не пізніше ніж за три доби до початку пробного пуску'''.

'''''До 1 жовтня поточного року повинні''''' бути закінчені всі планові роботи на устаткуванні ДТ, ТМ, ТП, системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та усунуті всі порушення і дефекти, виявлені в період підготовки до опалювального періоду.

== Порядок та строки підготовки теплових господарств до опалювального періоду ==
''Метою підготовки до опалювального періоду'' є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог і режимів роботи внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП.

Системи опалення, вентиляції та аераційні установки, режими їхньої роботи повинні забезпечувати нормовані параметри повітряного середовища відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va042282-99/print ДСН 3.3.6.042].

{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Важливо!!!''' На основі опису виявлених недоліків у роботі внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП у минулий опалювальний період та за підсумками весняного огляду систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП визначається обсяг робіт з їх підготовки до наступного опалювального періоду.
|}

У місячний термін, але '''не пізніше травня поточного року''', після проведення огляду представниками балансоутримувача і виконавця послуг складаються переліки заходів, необхідних для підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП до експлуатації в наступному опалювальному періоді.

Зазначені заходи повинні передбачати:
* виконання ремонтно-профілактичних робіт устатковання тепловикористовувальних установок і внутрішньобудинкових систем;
* усунення порушень, виявлених у гідравлічних та теплових режимах тепловикористовувальних установок;
* промивання устатковання, тепловикористовувальних установок, трубопроводів та систем теплоспоживання;
* виконання ремонтно-профілактичних робіт приладів обліку та регулювання теплової енергії та їх повірки;
* відновлення теплової ізоляції;
* перевірку та відновлення (за необхідності) герметизації інженерних вводів;
* гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення;
* налагодження систем теплоспоживання;
* відновлення (за необхідності) роботи нагрівальних приладів на сходових клітинах;
* перевірку наявності (відновлення) табличок на увідних засувках систем, повітрозбірниках, централізованого опалення, вентиляції, ГВП на кожному стояку з нумерацією відповідно до виконавчих схем.

Після виконання ремонтно-профілактичних робіт системи теплоспоживання повинні бути заповнені хімічно очищеною водою з тиском більше статичного на 0,5 кгс/кв.см, увідні засувки - закриті.

Заповнення систем теплоспоживання повинно бути завершено '''''до 15 вересня поточного року.'''''

Для оцінки готовності теплових господарств споживачів власниками теплових господарств або уповноваженими ними органами '''''до 1 вересня поточного року''''' створюються комісії з перевірки готовності теплових господарств до роботи в опалювальний період.

Перевірка готовності до роботи в опалювальний період теплових господарств споживачів повинна бути закінчена '''''в термін не пізніше 25 вересня поточного року'''''.

 Під час визначення стану готовності до роботи теплових господарств споживачів в опалювальний період перевіряється:
# наявність паспортів теплових установок, принципових схем та інструкцій для обслуговувального персоналу;
# виконання обсягів ремонтних робіт та оформлення їх відповідними актами;
# проведення необхідних профілактичних робіт та ремонтів, випробувань і промивань трубопроводів, водопідігрівників та вентеляційно-калориферного обладнання, оформлення відповідних протоколів та отримання акта готовності до опалювального періоду, форма якого наведена у додатку 4, від підприємства централізованого теплопостачання;
# стан утеплення будівель (горища, сходові клітки, підвали, двері тощо);
# стан обладнання і будівель ЦТП, ІТП;
# стан трубопроводів, арматури та теплової ізоляції;
# наявність та стан ЗВТ і автоматичних регуляторів;
# наявність та стан приладів комерційного обліку теплової енергії;
# працездатність пристроїв захисту систем теплоспоживання;
# відсутність прямих з'єднань теплового устатковання та устатковання теплових пунктів з водопроводом та каналізацією;
# щільність теплового устатковання;
# наявність пломб на розрахункових шайбах та соплах елеваторів.

'''''Рішення про готовність теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період''''' приймається комісіями на підставі акта стану готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 1], висновку про готовність до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 2], наданого відповідною державною інспекцією у випадку виявлення порушення (невиконання) вимог зазначених правил.

За умови виконання вимог, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 Правилах], щодо готовності теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період в повному обсязі, комісіями '''''в термін до 25 вересня поточного року''''' видається акт готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 3]. Копії актів готовності надсилаються до уповноважених органів, а також до організації, яка здійснює постачання теплової енергії, та відповідної державної інспекції.

Результати проведення профілактичних робіт і ремонтів, гідравлічних випробувань і промивання трубопроводів та іншого теплового обладнання оформляються відповідним актом готовності до опалювального періоду, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 4].

Акт готовності до опалювального періоду є невід'ємною частиною паспорта готовності до роботи в опалювальний період будинку, форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1310-08 додатку 5].

Об'єкти споживача, які не отримали акта готовності у термін до 25 вересня поточного року, продовжують підготовку до роботи в опалювальний період і при виконанні всіх умов '''''у термін не пізніше 1 жовтня поточного року''''' можуть звернутися до центральних органів виконавчої влади та відповідної державної інспекції з обґрунтованим проханням про проведення повторної оцінки (перевірки) готовності до роботи в опалювальний період.

{| class="wikitable sortable"
|-
| '''УВАГА!!!''' ''Включення'' систем опалення здійснюється власниками теплових господарств за узгодженням з теплопостачальними організаціями за умови, '''якщо протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря не перевищує 8 град.С''', а ''відключення'' - '''коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8 град.С.'''
|}

== Важливе ==
Кожен споживач житлово-комунальних послуг повинен розуміти, що комфорт, тепло і затишок в домі залежить від: відсутності витоків в підвалі, промитих радіаторів, відремонтованих розбитих вікон - це джерела втрат тепла. Якщо тепло втрачається через стіни, розбиті вікна, відкриті горища, підвали - такий будинок важко і дорого забезпечити якісною послугою з опалення. Тому самим споживачам варто за здалегідь потурбуватися про своє благополуччя і проконтролювати питання готовності житлового будинку до експлуатації в наступному опалювальному сезоні.

Готовність до опалювального сезону також полягає і в тому, щоб не було заборгованості за опалення та гаряче водопостачання перед теплопостачальною організацією. Споживачі повинні забезпечити поточну оплату спожитих ресурсів, а також в повному обсязі погасити накопичену заборгованість до початку опалювального сезону, щоб не допускати збоїв в запуску тепла.

Відповідальність споживача полягає в тому, що він:
* вчасно сплачує за послуги ЦО та ГВП;
* утримує у справності свої радіатори, змішувачі, квартирні теплові мережі;
* не допускає самовільного переобладнання системи теплоспоживання (змінює систему опалення у квартирі лише за проектом, погодженим із балансоутримувачем);
* для забезпечення комфортної температури встановлює терморегулятори на радіатори;
* запобігає втратам тепла через щілини у вікнах та дверях.
У разі порушення споживачем під час опалювального періоду умов готовності до роботи в опалювальний період, а також при невиконанні в установлені терміни заходів, намічених при видачі акта готовності до роботи в опалювальний період, виданий акт готовності анулюється рішенням центральних органів виконавчої влади або уповноважених органів, яким підпорядковані споживачі.

У разі неналежного надання або ненадання споживачу послуг з централізованого опалення, а також відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, споживач має право '''на досудове розв'язання спору шляхом задоволення претензії''' пред'явленої в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2022-%D0%BF#Text п. 56 правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 р. № 690], та/або '''звернутися до суду.'''
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]

Охорона земель і ґрунтів від забруднення відходами

2024-05-17T13:09:52Z

Chepraha.Oksana: Перевірено на актуальність. Внесено зміни в зв'язку з втратою чинності Закону України "Про відходи". Доповнено заголовок: поняття охорони земель, охорони грунтів, відходів термінами ( визначеннями).

== '''Нормативна база''' ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text Закон України «Про управління відходами»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0285-98#Text Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки «Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» від 27.10.1997 року №171]
== '''Поняття охорони земель, охорони ґрунтів, відходів''' ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

'''Охорона ґрунтів''' - система правових, організаційних, технологічних та інших заходів, спрямованих на збереження і відтворення родючості та цілісності ґрунтів, їх захист від деградації, ведення сільськогосподарського виробництва з дотриманням ґрунтозахисних технологій та забезпеченням екологічної безпеки довкілля.

'''Відходи''' - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.

'''Небезпечні відходи''' - відходи, що мають одну чи більше властивостей, що роблять їх небезпечними, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n987 властивостей, що роблять відходи небезпечними Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними] (додаток 3).

'''Відходи будівництва та знесення''' - відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд.

'''Відходи харчових продуктів -''' харчові продукти у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#TextЗаконі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"], що стали відходами.

'''Біовідходи''' - відходи, що мають властивість піддаватися анаеробному або аеробному розкладу, такі як відходи харчових продуктів або відходи харчової промисловості на всіх етапах виробництва та споживання, відходи від зелених насаджень.

== '''Завдання та зміст охорони земель''' ==
'''Державний контроль''' за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а саме Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

'''Державний контроль за використанням та охороною земель''' також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

'''Завданнями охорони земель''' є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

'''Охорона земель включає:'''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 164 Земельного кодексу України]).

== '''Система заходів у галузі охорони земель''' ==
'''Система заходів у галузі охорони земель включає:'''
* державну комплексну систему спостережень тобто здійснення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, агрохімічних, радіологічних та інших обстежень і розвідування стану земель і ґрунтів, їх моніторинг.
* розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель;
* створення екологічної мережі;
* здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, що включає в себе:
# поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки;
# установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони);
# визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу;
# установлення в межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень у використанні земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природно-кліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони).
* економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів здійснюється шляхом:
# надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель;
# звільнення землевласників і землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи щодо охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою; компенсування сільськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель;
# застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного і природоохоронного призначення.
* нормування, яке полягає у забезпеченні екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом визначення вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text стаття 22 Закону України «Про охорону земель»]).

== '''Порядок визначення забруднення земель і ґрунтів та визначення розміру шкоди внаслідок їх забруднення''' ==
'''Забруднення ґрунтів''' - це накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.

Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Факти забруднення (засмічення) земель та ґрунтів встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

'''''Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.'''''

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається '''''товща землі в 0,2 м (об'єм ґрунтової маси 2000 куб.м на один гектар земної поверхні)'''''.

Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті.

'''''Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.'''''

== '''Охорона земель від забруднення відходами та небезпечними речовинами''' ==
При здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:
* виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;
* максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами;
* зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів;
* запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;
* рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами.
'''''Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.'''''

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров'я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text стаття 46 Закону України «Про охорону земель»]).

'''Звільнення від відходів ведеться в декількох напрямках, таких як:'''
* складування та захоронення відходів (створення полігонів твердих побутових відходів);
* знищення відходів шляхом їхнього спалювання; переробка відходів (утилізація та реутилізація, в тому числі компостування, на законодавчому рівні закріплені вимоги щодо здійснення заходів щодо з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє середовище.
Зокрема, '''''забороняються такі дії''''':
# провадити будь-яку господарську діяльність, пов’язану з утворенням відходів без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
# визначати місце розміщення підприємств, установ, полігонів та інших об’єктів поводження з відходами, якщо вони не відповідають екологічним та іншим санітарно-гігієнічним вимогам;
# вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші об'єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами, та в разі відсутності даних, необхідних для оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n517 Закону України «Про управління відходами»]).

== '''Основні вимоги до охорони ґрунтів''' ==
Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

'''Власники земельних ділянок та землекористувачі мають право''' здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок виключно на підставі розробленого у встановленому законом порядку робочого проекту землеустрою. Переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів, здійснюється без розроблення робочого проекту землеустрою.

При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 168 Земельного кодексу України]).

При здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:
* виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;
* максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами;
* зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів;
* запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;
* рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, '''зобов'язані''' забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

'''''Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів''''' у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров'я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому.

== '''Відповідальність за забруднення земель і ґрунтів''' ==
Громадяни та юридичні особи несуть '''''цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність''''' відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. '''''Відшкодування збитків''''' власникам землі та землекористувачам '''''здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи,''''' які використовують земельні ділянки, а також '''''органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи,''''' діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачена адміністративна відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами та тягне за собою '''''накладення штрафу на громадян від двадцяти (340,00 грн.) до вісімдесяти (1360, 00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''''' і '''''на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти (850,00 грн.) до ста (1700, 00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 242-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення], Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями 52-56 та 188-56 цього Кодексу.]

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Стаття 239 Кримінального кодексу України] передбачає кримінальну відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, - '''''карається штрафом від однієї (17000,00 грн.) до чотирьох тисяч (68000,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.'''''

Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки '''''караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.'''''

'''Позови у сфері контролю та охорони земель і ґрунтів від забруднення відходами можуть розглядатись в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства.'''

== '''Судова практика:''' ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/73629359 Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018, справа № 909/1204/17]

=='''Див. також'''==
* [[Державний контроль за використанням та охороною земель]]

[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]