WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

2025-11-17T12:24:19Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про правила дорожнього руху»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15#Text Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису"]
== Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення ==
Справа про адміністративне правопорушення розглядається:
* за місцем вчинення адміністративного правопорушення;
* за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників;
* за місцем оброблення та обліку правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані в автоматичному режимі;
* за місцем оброблення правопорушень, які зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі;
* за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення;
* за місцем їх виявлення;
* за іншим місцем, передбаченим Законами України (стаття 276 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20276.%20%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).
== Особливості розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/conv#n52 КУпАП]'''

Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
* чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;
* чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
* чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);
* чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;
* чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (стаття 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20278.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).
Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, який розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (стаття 279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20279.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:
* знайомитися з матеріалами справи;
* давати пояснення:
* подавати докази;
* заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі (частина перша статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП]).
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (стаття 249 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20249.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).

Справа про адміністративне правопорушення може розглядатися у закритому режимі із додержанням усіх правил провадження. Під час такого розгляду справи можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у провадженні в цій справі.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20252.%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2 КУпАП]).

Якщо при розгляді справи поліцейський прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, матеріали передаються прокурору або органу досудового розслідування (стаття 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20253.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка допустила таке правопорушення від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

'''Зверніть увагу!''' Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
* відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
* недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
* неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
* вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
* видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
* скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
* закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 КУпАП];
* наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
* смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі (стаття 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20247.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).
== Порядок винесення та виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
'''Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.'''

Постанова повинна містити:
# найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
# дату розгляду справи;
# відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
# опис обставин, установлених під час розгляду справи;
# зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
# прийняте у справі рішення;
# дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
# транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
# технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
# розмір штрафу та порядок його сплати;
# правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
# відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20283.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).
'''Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/76/f449848n466.doc Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.]'''

За наявності технічної можливості, після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу.

Постанова оголошується поліцейським '''негайно''' після закінчення розгляду справи. Копія постанови '''протягом трьох днів''' вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено (частина перша статті 285 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20285.%20%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8 КУпАП]).

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

У випадках, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/conv#n509 258 КУпАП], копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності може сплатити штраф безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення або не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

'''Зверніть увагу!''' '''Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. У такому разі особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, видається квитанція.'''

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення правопорушнику необхідно надіслати документ, що підтверджує його сплату, або його копію не пізніше трьох робочих днів після закінчення встановлених законодавством строків до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати штрафу особами, які допустили адміністративне правопорушення, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, така постанова підлягає примусовому виконанню.

'''Важливо!''' '''У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.'''

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275?fbclid=IwAR37N9Ariavu2AA7cgV9y55V5i_D8GQGoZt651TVdrg1J7Y8TFvryVKfxnk Постанова Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а] (невжиття інспектором жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання [[Правнича допомога|правничої допомоги]] є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення).
== Див. також ==
* [[Порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Правовий статус свідка, його права, обов’язки та відповідальність

2025-10-17T06:35:01Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
== Визначення поняття та правовий статус свідка ==
'''Свідок''' – це фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran886#n886 статті 65 КПК України]).

Заборонено викликати і допитувати в якості свідка певну категорію осіб, а саме: 1. захисників, представників потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, законних представників потерпілого та цивільного позивача у кримінальному провадженні щодо обставин, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;

2. адвокатів – про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

3. нотаріусів – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

4. медичних працівників та інших осіб, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю;

5. священнослужителів – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

6. журналістів – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

7. суддів та присяжних - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

8. осіб, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;

9. осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх особи;

10. осіб, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо цих даних;

11. експертів - щодо роз’яснення наданих ними висновків (частина друга [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran886#n886 статті 65 КПК України]).

Заборонено допитувати як свідків осіб, які мають право дипломатичної недоторканності, якщо немає їх згоди, та працівників дипломатичних представництв, якщо не має згоди представника дипломатичної установи. При цьому, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом даних осіб, зобов’язані роз’яснити їм право відмовитися давати показання.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої статті 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], з приводу зазначених довірених відомостей ''можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі''. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості (частина третя статті 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n886 КПК України]).
|}
Пунктом 1 частина третьої статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n886 КПК України] передбачено процесуальну '''гарантію недопустимості''' отримання показань від свідка, якого надалі буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, а отримані за вказаних обставин докази в обов’язковому порядку визнаються такими, що отримані з істотними порушенням прав людини й основоположних свобод.
== Права свідка ==
Свідок, поряд з іншими учасниками процесу '''має права''':
# знати у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
# користуватися під час свідчень та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;
# відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо вищезазначених відомостей, які не підлягають розголошенню;
# давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
# користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;
# на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;
# ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
# заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
# заявляти відвід перекладачу (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n902 статті 66 КПК України)].
== Обов'язки свідка ==
До '''обов’язків свідка''' належать:
# прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
# давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
# не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n902 статті 66 КПК України]).
== Відповідальність свідка ==
=== Злісне ухилення від явки ===
Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні|повістки про виклик]], надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1408 стаття 135 КПК України]).

За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні|несе відповідальність]], встановлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n918 частина друга статті 67 КПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1402 статті 133 КПК України] слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати [[Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі|свідка для допиту]], якщо є достатні підстави вважати, що він може дати показання, які мають значення для кримінального провадження.

До свідка, який без поважних причин не прибув на виклик, може бути застосовано [[Привід у кримінальному провадженні|привід]] - примусове супроводження особи, до якої він застосовується.

'''Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:'''

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1432 стаття 138 КПК України]).
=== Неправдиві показання ===
За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1408 КПК України], свідок несе [[Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань|кримінальну відповідальність]].

Не підлягає кримінальній відповідальності свідок за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо:
* себе;
* членів своєї сім'ї;
* своїх близьких родичів (стаття 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).
До близьких родичів та членів сім’ї відносяться – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Див. також ==
* [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні]]
* [[Привід у кримінальному провадженні]]
* [[Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі]]
* [[Особливості допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею]]
* [[Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань]]
* [[Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Досудова доповідь

2025-09-15T08:09:49Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/160-19 Закон України "Про пробацію"]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17 Наказ Міністерства юстиції України від 27.01.2017 № 200/5 "Про затвердження Порядку складення досудової доповіді"]
== Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20314%2D1.%20%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96 статті 3141 КПК України] з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Однак досудова доповідь '''не може використовуватися''' у кримінальному провадженні '''як доказ винуватості''' обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text:~:text=)%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%2D%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%3B пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про пробацію"] '''''досудова доповідь''''' - письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого.

'''Досудова доповідь складається щодо:'''
* особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину;
* особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п’яти років позбавлення волі;
* неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років незалежно від тяжкості вчиненого злочину.
'''До судова доповідь не складається:'''
* щодо особи, стосовно якої прокурором складено клопотання про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення від кримінальної відповідальності]];
* щодо особи, яка вже відбуває покарання у виді [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]] або [[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавлення волі]];
* щодо неповнолітнього, стосовно якого прокурором складено клопотання про застосування до нього примусових заходів виховного характеру;
* щодо неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, за наявності підстави для застосування [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності|примусових заходів виховного характеру]];
* щодо особи, стосовно якої прокурором складено клопотання про застосування [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусових заходів медичного характер]]<nowiki/>у;
* щодо особи, до якої застосовано [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|умовно-дострокове звільнення]] від відбування покарання, проте вона вчинила новий злочин протягом невідбутої частини покарання;
* у разі, якщо під час підготовчого судового засідання ухвалено судове рішення про затвердження угоди, передбаченої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
Фактично, досудова доповідь - це звіт, який складається в рамках здійснення досудової пробації ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19/ed20240328#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. частина перша статті 9 Закону України "Про пробацію"]).

Досудова доповідь складається підрозділом пробації за ухвалою суду відповідно до місця проживання обвинуваченого.

'''З метою складання досудової доповіді представник персоналу органу пробації має право:'''
* отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та громадян;
* викликати обвинуваченого до уповноваженого органу з питань пробації для отримання усних чи письмових пояснень;
* відвідувати обвинуваченого за місцем його проживання або перебування, роботи або навчання;
* відвідувати місця попереднього ув’язнення, якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою;
* заявляти клопотання суду про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження щодо обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596:~:text=4)%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B пунктами 4 та 5 частини першої статті 91 КПК], а у кримінальних провадженнях щодо неповнолітнього обвинуваченого - додатково [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20485.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85 статтями 485, 487 КПК] в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20317.%20%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0)%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 статтею 317 КПК];
* бути присутнім під час проведення судового засідання;
* заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5565 частина друга статті 721 КПК України]).
'''Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.'''
== Права та обов'язки обвинуваченого під час складання досудової доповіді ==
Обвинуваченому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596:~:text=7)%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%E2%80%99%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D0%B0%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. підпунктів 7, 8 частини четвертої статті 42 КПК України] обвинувачений має право:
# отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді;
# відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
# брати участь у підготовці досудової доповіді;
# надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді;
# ознайомлюватися з текстом досудової доповіді;
# подавати свої зауваження та уточнення.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596:~:text=4)%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96. пункту 4 частини сьомої статті 42 КПК України] '''обвинувачений зобов’язаний надавати достовірну інформацію''' представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
== Порядок складення досудової доповіді ==
У підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596 КПК України], за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що '''постановляє ухвалу''' із зазначенням строку підготовки такої доповіді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=5.%20%D0%A3%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96. частина п'ята статті 314 КПК України]).

У день отримання такої ухвали суду або запрошення представника персоналу органу пробації до суду для участі у підготовчому судовому засіданні керівник органу пробації доручає йому підготовку досудової доповіді.

У день отримання ухвали суду представник персоналу органу пробації реєструє її в журналі обліку осіб, стосовно яких отримано ухвали суду на складення досудової доповіді, та заводить справу за матеріалами досудової доповіді стосовно обвинуваченого. Усі документи, які формуються у процесі підготовки досудової доповіді, долучаються до справи за матеріалами досудової доповіді стосовно обвинуваченого.
[[Файл:Що таке досудова доповідь?.jpg|міні|http://ing-org.gov.ua/perevagi-dosudovoi-dopovidi.html]]
[[Файл:Участь у підготовці досудової доповіді.jpg|міні|http://ing-org.gov.ua/perevagi-dosudovoi-dopovidi.html]]
[[Файл:Як готується досудова доповідь .jpg|міні|http://ing-org.gov.ua/perevagi-dosudovoi-dopovidi.html]]
=== Проведення бесіди ===
'''Не пізніше дня, наступного за днем отримання ухвали суду''', обвинуваченому надсилається виклик до органу пробації для проведення бесіди.

Виклик до органу пробації також може бути вручений особисто на підготовчому судовому засіданні, якщо представник персоналу органу пробації був на ньому присутній за запрошенням суду.

Виклик до органу пробації може надсилатися з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку). Копії документів, що підтверджують факт надсилання виклику, долучаються до справи за матеріалами досудової доповіді (пункт 4 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%A2%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9E%0A%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0,%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96 Порядку складення досудової доповіді, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 січня 2017 року № 200/5] (далі - Порядок).

Для проведення бесід при підготовці досудової доповіді обвинувачений викликається до органу пробації (за необхідності). Про кожну наступну зустріч представник персоналу органу пробації вручає (надсилає) обвинуваченому окремий виклик до органу пробації.

Під час прибуття за першим викликом до органу пробації обвинуваченому повідомляються:
* мета, порядок підготовки та використання досудової доповіді;
* його права та обов’язки при підготовці досудової доповіді;
* дата подання до суду досудової доповіді.
Під час бесіди обвинувачений ознайомлюється з інформацією про порядок складення досудової доповіді під підпис, а також з'ясовується наявність або відсутність підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596 КПК України], для відводу представника персоналу органу пробації, якому доручено підготовку досудової доповіді.

Отримана від обвинуваченого усна інформація оформляється представником персоналу органу пробації у письмовій формі, з якою обвинувачений ознайомлюється під підпис.

Інформація про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, громадян, які можуть надати таку інформацію, одержується представником персоналу органу пробації шляхом направлення запитів або під час особистої зустрічі.

У разі якщо місце постійного або тимчасового проживання обвинуваченого (місце роботи, навчання) знаходиться за межами територіальної юрисдикції органу пробації, який отримав ухвалу суду про складення досудової доповіді, таким підрозділом направляється запит про надання документів до відповідного органу пробації.

Орган пробації, який отримав запит, вживає заходів щодо підготовки необхідних документів та направлення їх до органу пробації, що надіслав запит, у зазначений в запиті строк.
=== Відвідування місця попереднього ув’язнення===
'''Представник персоналу органу пробації відвідує без спеціального дозволу місця попереднього ув’язнення''', якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Під час відвідування місця попереднього ув’язнення представник персоналу органу пробації має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи обвинуваченого, отримувати від персоналу місця попереднього ув’язнення іншу інформацію та документи, необхідні для складення досудової доповіді (пункт 9 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=9.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%94%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%8E. Порядку]).
=== Участь обвинуваченого у підготовці досудової доповіді===
Про своє рішення про участь (відмову) у підготовці досудової доповіді обвинувачуваний підтверджує повідомленням під підпис.

У разі відмови обвинуваченого підписати повідомлення про відмову від участі у підготовці досудової доповіді або його неприбуття за викликом представник персоналу органу пробації складає довідку та долучає її до справи. У довідці зазначаються дата, місце та обставини, причини її складення.

У разі відмови обвинуваченого від участі у підготовці досудової доповіді надалі він не викликається до органу пробації, за винятком виклику для ознайомлення з текстом досудової доповіді.

Відмова обвинуваченого від участі у підготовці досудової доповіді '''не позбавляє його права ознайомлюватися з текстом досудової доповіді,''' подавати свої зауваження та уточнення, а також звертатися до органу пробації із заявою про згоду брати участь у підготовці досудової доповіді не пізніше терміну, необхідного для реалізації зазначеного права, з урахуванням строку підготовки такої доповіді, зазначеного в ухвалі суду.

Не пізніше ніж за три дні до строку подання досудової доповіді, встановленого ухвалою суду, обвинуваченому надсилається виклик до органу пробації (за виключенням обставин, зазначених в абзаці п’ятому пункту 4 розділу ІІ цього Порядку), у тому числі з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку), для ознайомлення з текстом досудової доповіді (пункт 11 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17/ed20210921#Text Порядку]).

=== Ознайомлення з текстом досудової доповіді===
Обвинувачений викликається представником персоналу органу пробації для ознайомлення з текстом досудової доповіді '''не пізніше ніж за три дні''' до строку подання досудової доповіді, встановленого ухвалою суду.

'''Неприбуття''' обвинуваченого за викликом до органу пробації для ознайомлення з текстом досудової доповіді '''не є підставою, що унеможливлює її подання до суду''' у строк, встановлений ухвалою суду (пункт 11 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=11.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.09.2022%7D Порядку]) .
=== Зауваження та уточнення обвинуваченого до тексту досудової доповіді===
Зауваження та уточнення обвинуваченого до тексту досудової доповіді можуть подаватися як в усній, так і письмовій формі. Тому стороні захисту доречно користуватися такими правами задля впливу на остаточний результат досудової доповіді.

Представник персоналу органу пробації розглядає зауваження та уточнення обвинуваченого та враховує їх при складанні досудової доповіді.

У разі, якщо представник персоналу органу пробації вважає зауваження та уточнення обвинуваченого безпідставними та не враховує їх у тексті досудової доповіді, обвинувачений викладає їх окремо у письмовій формі. Такі зауваження та уточнення, підписані обвинуваченим, долучаються до тексту досудової доповіді.

Під час дії воєнного стану або загрози поширення епідемії, пандемії, надзвичайної ситуації та за наявності об'єктивних обставин, які унеможливлюють прибуття до органу пробації, обвинувачений може бути ознайомлений з текстом досудової доповіді, а також надати зауваження та уточнення до її тексту з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку).

Копії документів, що підтверджують факт надіслання обвинуваченому досудової доповіді для ознайомлення з її текстом, у тому числі факт ознайомлення з текстом досудової доповіді, надані зауваження та уточнення до її тексту долучаються до справи за матеріалами досудової доповіді.

У разі якщо місце проживання / перебування обвинуваченого знаходиться за межами територіальної юрисдикції органу пробації, який отримав ухвалу суду про складення досудової доповіді, та у разі неможливості зв’язатися з обвинуваченим використовуючи наявні технічні засобами електронних комунікацій (електронна пошта, текстові повідомлення з використанням мобільного зв’язку) для зв’язку з обвинуваченим, представник персоналу органу пробації, якому доручено підготовку досудової доповіді, надсилає складену досудову доповідь до відповідного органу пробації за місцем проживання / перебування обвинуваченого для забезпечення його ознайомлення з текстом досудової доповіді.

У такому разі досудова доповідь надсилається до відповідного органу пробації не пізніше ніж за п’ять робочих днів до строку її подання до суду, у тому числі з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою).

Орган пробації, якому надіслано складену досудову доповідь, вживає заходів щодо ознайомлення обвинуваченого з текстом досудової доповіді та повернення її до органу пробації, який наді-слав таку доповідь, у встановлений строк.

Якщо ознайомлення обвинуваченого з досудовою доповіддю неможливе у зазначений строк, орган пробації, якому надіслано складену досудову доповідь, протягом 24 годин інформує представника органу пробації, який надіслав складену досудову доповідь, про відповідні причини (не з’явлення за викликом, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють обвинуваченого можливості ознайомитися із досудовою доповіддю).

Досудова доповідь, складена представником персоналу органу пробації, повідомлення обвинуваченого про відмову від участі у складенні досудової доповіді (за наявності), довідка, складена відповідно до абзацу другого пункту 10 цього розділу (за наявності), не враховані зауваження та уточнення обвинуваченого до тексту досудової доповіді, викладені письмово (за наявності), а також супровідний лист подаються до суду '''не пізніше ніж за день''' до кінця строку підготовки такої доповіді, зазначеного судом. (пункт 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=12.%20%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.09.2022%7D Порядку]).

У разі наявності або виникнення об’єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді, орган пробації невідкладно повідомляє про це суд з відповідним обґрунтуванням.
== Форма та зміст досудової доповіді ==
Форма досудової доповіді викладена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=1%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20I%D0%86%D0%86)-,%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%A3%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%90%20%D0%94%D0%9E%D0%9F%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%94%D0%AC,-%7B%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%209%20%D1%96%D0%B7 у додатку 9 до Порядку] .

Досудова доповідь складається на підставі інформації, отриманої з різних джерел, що зазначені вище.

'''У відомостях про джерела інформації зазначаються:'''
* прізвища, імена, по батькові близьких родичів, які надали інформацію про обвинуваченого, ступінь їх родинних зв’язків;
* прізвища, імена, по батькові осіб з числа оточення обвинуваченого (із зазначенням ступеня зв’язків з обвинуваченим) та посадових осіб, які надали інформацію для підготовки досудової доповіді;
* перелік установ і організацій, які надали документи для підготовки досудової доповіді;
* перелік документів, які використовувалися для підготовки досудової доповіді;
* перелік реєстрів, відомості з яких використовувалися для підготовки досудової доповіді.
Якщо при підготовці досудової доповіді з різних джерел отримується '''суперечлива інформація''', у досудовій доповіді про це обов’язково зазначається, наприклад, рідні або громадяни стверджують про зловживання алкоголем, а обвинувачений цю інформацію заперечує.

'''Досудова доповідь про обвинуваченого повинна містити:'''
* соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, в якій міститься інформація про особистість обвинуваченого та умови його життя відповідно до факторів ризику, що впливають на поведінку обвинуваченого, а саме:
# історія правопорушень (попередні судимості; вік на час першого притягнення до кримінальної відповідальності, повторність, сукупність, рецидив злочинів); час, який минув з моменту винесення попереднього судового рішення, яким особу було засуджено, звільнено від покарання чи кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами; час, який особа в сукупності провела в установах виконання покарань; форма вини за обвинуваченням; категорія злочину за обвинуваченням; наявність обставин, які обтяжують покарання за обвинуваченням (за винятком повторності та рецидиву злочинів); короткий зміст (обставини, мотиви) правопорушення за обвинуваченням, ставлення обвинуваченого до правопорушення; умови життєдіяльності та розвитку (житло, освіта, робота, матеріальне становище);
# особистісні характеристики (контроль над поведінкою та мисленням, психічний стан, зловживання алкоголем, наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами); соціальне оточення (стосунки у суспільстві, з рідними та близькими); ставлення до правопорушень; мотивація до зміни способу життя (поведінки, переконань); фактори, які підвищують ризик вчинення кримінального правопорушення, ураховуючи його криміногенні потреби; наявність у обвинуваченого мотивації до позитивних змін (у тому числі з урахуванням бажання обвинуваченого брати участь у підготовці досудової доповіді);
* оцінку ризику вчинення повторного кримінального правопорушення;
* висновок про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк з урахуванням доступних програм та послуг, за умови реалізації яких можливо досягнути належної поведінки без застосування покарань, пов'язаних з ізоляцією від суспільства.
==Особливості підготовки досудової доповіді щодо неповнолітніх==
Складення досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей неповнолітнього. Форма досудової доповіді щодо неповнолітнього встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%A3%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%90%20%D0%94%D0%9E%D0%9F%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%94%D0%AC%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE додатком 10 до Порядку].

Неповнолітній обвинувачений викликається до органу пробації разом з його батьками або іншими законними представниками. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюється обставинами, встановленими під час кримінального провадження.

Бесіда з неповнолітнім обвинуваченим проводиться у присутності хоча б одного з його батьків або інших законних представників.

Представником персоналу органу пробації проводяться бесіди з батьками або іншими законними представниками неповнолітнього. За результатами кожної з них складається її опис, з яким батьки або інші законні представники ознайомлюються під підпис.

'''Досудова доповідь про неповнолітнього обвинуваченого додатково повинна містити інформацію про:'''
* соціально-психологічну характеристику (історія правопорушень, соціально-побутові умови, освіта, працевлаштування, стан здоров’я, вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, стосунки у суспільстві, в сім’ї, дозвілля та відпочинок, особисті якості та поведінка, ставлення до правопорушення);
* оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;
* висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;
* інформацію про вплив криміногенних факторів на поведінку особи;
* рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнім кримінальних правопорушень.
На осіб, які досягли повноліття під час здійснення кримінального провадження, а також на випадки, коли особа в одному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, частину з яких нею вчинено до, а решту - після досягнення 18 років, розповсюджуються особливості підготовки досудової доповіді щодо неповнолітніх за винятком положень, що передбачають обов’язкову участь їх батьків або інших законних представників (розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=IV.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85 Порядку]).
== Корисні посилання ==
* [http://ing-org.gov.ua/perevagi-dosudovoi-dopovidi.html Переваги досудової доповіді]
== Див. також ==
* [[Пробація і її цілі]]
* [[Підготовче засідання у кримінальному процесі]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках

2025-08-18T08:53:02Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0909-25 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіки від 29 травня 2025 року № 364/2562 "Про затвердження Розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках"]
== Підстави тимчасового затримання транспортного засобу ==
Підставою тимчасового затримання транспортного засобу є адміністративне правопорушення, визначене частиною першою статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

'''Перелік правопрушень, які є підставою для затримання транспортних засобів:'''
# Керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (частина перша статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандарті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації (частина друга статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов (частина третя статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (частина четверта статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП])
# Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку (частина шоста статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (частина сьома статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів (стаття 121-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП])
# Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху (частина третя статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян (частина пʼята статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" (частина шоста статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці (частина сьома статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (стаття 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (стаття 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (стаття 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (стаття 1321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України (стаття 2061 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]".

Законом встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою евакуатора, можливе лише в тому разі, '''якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху''' '''''або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами''''' (частина перша статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП], частина друга статті 523 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закону України "Про дорожній рух"]).

Відповідно до статті 2654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:

1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;

2) розташовано у заборонених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306], місцях зупинки або стоянки, а саме:
* на залізничних переїздах;
* на трамвайних коліях;
* на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;
* на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;
* на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
* на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;
* ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
* ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;
* у місцях, де буде неможливим зустрічний роз’їзд або об’їзд транспортного засобу, що зупинився;
* ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;
* розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);
3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;

4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;

5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;

6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;

7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Інспектори з паркування зобов’язані невідкладно інформувати про тимчасове затримання транспортного засобу відповідні підрозділи Національної поліції із зазначенням державного номера затриманого транспортного засобу, точного часу його затримання та місця зберігання (адреса та телефони спеціального майданчика чи стоянки), розміщувати цю інформацію на офіційному веб-сайті виконавчого органу відповідної місцевої ради, а також передавати повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на абонентський номер рухомого (мобільного) зв’язку та адреси електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами (від імені осіб), за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП].

У разі прийняття рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складається в присутності особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. '''У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання проводиться без присутності понятих.'''

У разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинно бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків тимчасового затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України “Про виконавче провадження”.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення поліцейським за допомогою технічних засобів (із функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації) фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу відносно нерухомих об’єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час здійснення фотозйомки обов’язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних боків.

Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

У разі заподіяння транспортному засобу шкоди при його транспортуванні та/або зберіганні завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-%D0%BF#n8 Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-п#Text Порядок тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990.]
== Порядок складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ==
У разі тимчасового затримання транспортного засобу '''працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції''' зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (частина друга статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]).

При цьому, необхідно враховувати і те, що згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 (далі - Порядок)], якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський '''не проводить тимчасове затримання''' транспортного засобу і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП], виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу (абзац девятнадцятий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]). Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, якщо його вже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.
== Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку ==
Доставлення транспортного засобу здійснюється '''виключно на спеціальний майданчик чи стоянку і лише за допомогою''' спеціальних автомобілів – '''евакуаторів''', у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку '''договори''' (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

''Отже, за відсутності укладеного договору між органами Національної поліції та відповідним підприємством, установою та організацією, що здійснюватиме транспортування транспортного засобу, доставлення останнього суперечитиме вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF#top Порядку].''

Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності '''двох свідків і представника''' підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу з додержанням вимог, встановлених пунктом 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку].

У разі коли доставити транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку неможливо, поліцейський проводить його '''затримання шляхом блокування''' з дотриманням умов безпеки дорожнього руху (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Розблокування транспортного засобу здійснюється поліцейським після складення протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.
== Строк затримання ==
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на '''три дні''' з моменту такого затримання.

Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, складення протоколу про адміністративне правопорушення або акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).
== Повернення транспортного засобу ==
Водій має право доступу до свого авто на спеціальному майданчику в присутності особи, відповідальної за зберігання такого транспортного засобу (пункт 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється '''за зверненням''' відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 142 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3866 КУпАП], особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення за умови оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата.
== Розмір плати за тимчасове зберігання транспортного засобу ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0909-25 Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіки від 29 травня 2025 року № 364/2562 "Про затвердження Розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках"] встановлені розміри плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках.

Плата за транспортування на спеціальний майданчик чи стоянку залежить від маси автомобіля:

♦ до 2000 кг включно - 1400 грн.;

♦ від 2000 до 3000 кг - 1640 грн.;

♦ від 3000 кг – 990 грн.

Розмір плати за зберігання становить 270 грн. за першу-сьому добу, включно, а за кожну наступну добу, починаючи з восьмої доби – 50 грн.
== Відповідальність за завдану транспортному засобу шкоду ==
У разі заподіяння транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

Спори, пов’язані із шкодою, що заподіяна майну, яке перебуває в тимчасово затриманому транспортному засобі, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв’язуються в установленому законодавством порядку (пункт 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Якщо водій або власник з’явився на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу, доцільно наполягати на фотографуванні транспортного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і складенню переліку речей, які перебувають у ньому, що стане доказом у випадку пошкодження транспортного засобу під час транспортування, перебування його на спеціальному майданчику чи стоянці, або зникнення цінних речей з транспортного засобу.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках

2025-08-18T08:45:59Z

Chapaieva.Hanna: Втрата чинності нормативно-правого акту та прийняття нового

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0909-25 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіки від 29 травня 2025 року № 364/2562 "Про затвердження Розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках"]
== Підстави тимчасового затримання транспортного засобу ==
Підставою тимчасового затримання транспортного засобу є адміністративне правопорушення, визначене частиною першою статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

'''Перелік правопрушень, які є підставою для затримання транспортних засобів:'''
# Керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (частина перша статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандарті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації (частина друга статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов (частина третя статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (частина четверта статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП])
# Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку (частина шоста статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (частина сьома статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів (стаття 121-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП])
# Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху (частина третя статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян (частина пʼята статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" (частина шоста статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці (частина сьома статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (стаття 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (стаття 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (стаття 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (стаття 1321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України (стаття 2061 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]".

Законом встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою евакуатора, можливе лише в тому разі, '''якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху''' '''''або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами''''' (частина перша статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП], частина друга статті 523 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закону України "Про дорожній рух"]).

Відповідно до статті 2654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:

1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;

2) розташовано у заборонених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306], місцях зупинки або стоянки, а саме:
* на залізничних переїздах;
* на трамвайних коліях;
* на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;
* на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;
* на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
* на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;
* ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
* ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;
* у місцях, де буде неможливим зустрічний роз’їзд або об’їзд транспортного засобу, що зупинився;
* ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;
* розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);
3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;

4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;

5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;

6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;

7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Інспектори з паркування зобов’язані невідкладно інформувати про тимчасове затримання транспортного засобу відповідні підрозділи Національної поліції із зазначенням державного номера затриманого транспортного засобу, точного часу його затримання та місця зберігання (адреса та телефони спеціального майданчика чи стоянки), розміщувати цю інформацію на офіційному веб-сайті виконавчого органу відповідної місцевої ради, а також передавати повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на абонентський номер рухомого (мобільного) зв’язку та адреси електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами (від імені осіб), за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП].

У разі прийняття рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складається в присутності особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. '''У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання проводиться без присутності понятих.'''

У разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинно бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків тимчасового затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України “Про виконавче провадження”.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення поліцейським за допомогою технічних засобів (із функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації) фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу відносно нерухомих об’єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час здійснення фотозйомки обов’язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних боків.

Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

У разі заподіяння транспортному засобу шкоди при його транспортуванні та/або зберіганні завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-%D0%BF#n8 Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-п#Text Порядок тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990.]
== Порядок складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ==
У разі тимчасового затримання транспортного засобу '''працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції''' зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (частина друга статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]).

При цьому, необхідно враховувати і те, що згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 (далі - Порядок)], якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський '''не проводить тимчасове затримання''' транспортного засобу і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП], виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу (абзац девятнадцятий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]). Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, якщо його вже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.
== Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку ==
Доставлення транспортного засобу здійснюється '''виключно на спеціальний майданчик чи стоянку і лише за допомогою''' спеціальних автомобілів – '''евакуаторів''', у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку '''договори''' (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

''Отже, за відсутності укладеного договору між органами Національної поліції та відповідним підприємством, установою та організацією, що здійснюватиме транспортування транспортного засобу, доставлення останнього суперечитиме вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF#top Порядку].''

Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності '''двох свідків і представника''' підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу з додержанням вимог, встановлених пунктом 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку].

У разі коли доставити транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку неможливо, поліцейський проводить його '''затримання шляхом блокування''' з дотриманням умов безпеки дорожнього руху (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Розблокування транспортного засобу здійснюється поліцейським після складення протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.
== Строк затримання ==
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на '''три дні''' з моменту такого затримання.

Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, складення протоколу про адміністративне правопорушення або акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).
== Повернення транспортного засобу ==
Водій має право доступу до свого авто на спеціальному майданчику в присутності особи, відповідальної за зберігання такого транспортного засобу (пункт 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється '''за зверненням''' відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 142 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3866 КУпАП], особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення за умови оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата.
== Розмір плати за тимчасове зберігання транспортного засобу ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0909-25 Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіки від 29 травня 2025 року № 364/2562 "Про затвердження Розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках"] встановлені розміри плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках.

Плата за транспортування на спеціальний майданчик (стоянку) залежить від маси автомобіля:

♦ до 2000 кг включно - 1400 грн.;

♦ від 2000 до 3000 кг - 1640 грн.;

♦ від 3000 кг – 990 грн.

Розмір плати за зберігання становить 270 грн. за першу-сьому добу, включно, а за кожну наступну добу, починаючи з восьмої доби – 50 грн.
== Відповідальність за завдану транспортному засобу шкоду ==
У разі заподіяння транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

Спори, пов’язані із шкодою, що заподіяна майну, яке перебуває в тимчасово затриманому транспортному засобі, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв’язуються в установленому законодавством порядку (пункт 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Якщо водій або власник з’явився на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу, доцільно наполягати на фотографуванні транспортного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і складенню переліку речей, які перебувають у ньому, що стане доказом у випадку пошкодження транспортного засобу під час транспортування, перебування його на спеціальному майданчику чи стоянці, або зникнення цінних речей з транспортного засобу.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Досудове розслідування: загальні положення

2025-07-18T09:14:21Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page Закон України "Про прокуратуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.2017 № 570 "Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298]
== Загальні положення ==
'''Досудове розслідування''' - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 5 частини першої статті З Кримінального процесуального кодексу України]) (далі - КПК України).

Одним із суб'єктів, які реалізують завдання кримінального судочинства, є слідчий, котрий у своїй професійній діяльності застосовує положення кримінального процесуального законодавства.

'''Слідчий''' - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 17 частини першої статті З КПК України]).

Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому КПК України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина перша статті 215 КПК України]).

Ключовим суб'єктом з боку обвинувачення також є прокурор, який згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пунктом 15 частини першої статті З КПК України] визнається особа, яка обіймає посаду, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text статтею 15 Закону України «Про прокуратуру»], та діє у межах своїх повноважень.

Умови досудового розслідування регулюють норми КПК України, що визначають:
# початок досудового розслідування;
# підслідність;
# об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування;
# місце проведення досудового розслідування;
# строки досудового розслідування;
# розгляд клопотань під час досудового розслідування;
# ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення;
# недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування тощо.
== Початок досудового розслідування ==
Слідчий, дізнавач, прокурор '''невідкладно, але не пізніше 24 годин''' після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2632 частина перша статті 214 КПК України]).

Слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК України, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення від заявника до правоохоронного органу, що фактично і є передумовою для початку досудового розслідування. Ця інформація подається у вигляді заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення як в усній формі (викладена фізичною особою і оформлена в письмовій формі посадовою особою), так і письмово (надіслана поштою або передана фізичною особою до відповідного органу, установи особисто).

'''Детальніше див.:''' [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]

Якщо особа безпосередньо звертається до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, - приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

'''Заявником''' є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2632 стаття 60 КПК України]).

'''Заявник має право''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran860#n860:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A (частина друга статті 60 КПК України])''':'''
* отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
* отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР);
* подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
* отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
'''Потерпілим''' у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran801#n801 частина перша статті 55 КПК України]). Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran801#n801 частина друга статті 55 КПК України]). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran801#n801 частина третя статті 55 КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки]]

== Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) ==
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) визначає момент початку досудового розслідування.

'''ЄРДР''' - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності та надання інформації про відомості, внесені до ЄРДР.

ЄРДР утворено та ведеться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298].

Реєстрація кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2070#n2070 стаття 218 КПК України]).

У разі виникнення процесуальної необхідності (обрання запобіжного заходу, видання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо) відомості з ЄРДР надаються у вигляді витягу з ЄРДР.

'''Витяг з ЄРДР''' - це документ про внесення певних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або про відсутність таких у ЄРДР, отриманих за параметрами пошуку. Витяги надаються на спеціальних бланках та засвідчуються підписом уповноваженої особи.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частина третя статті 214 КПК України]). З огляду на те, що жодних відомостей про відповідальність за невнесення, несвоєчасне внесення відомостей до ЄРДР, а також про проведення будь-яких процесуальних дій до його внесення у кримінальному, адміністративному законодавстві немає, вважається, що дієвим заходом в такому випадку буде притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності.

Єдиною слідчою дією, яку КПК України дозволяє проводити у невідкладних випадках до моменту внесення відомостей до ЄРДР, є огляд місця події ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частина третя статті 214 КПК України]), відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста . Під невідкладними випадками розуміється ситуація, за якої зволікання з проведенням огляду місця події може призвести до втрати матеріальних слідів кримінального правопорушення, знарядь та засобів його вчинення, втрати інформації про осіб, що його вчинили.

Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

Законом передбачено обов'язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, прийняти і зареєструвати їх. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частина четверта статті 214 КПК України]).

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
# дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
# прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
# інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
# короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
# попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
# інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036:~:text=5.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%3A частина п'ята статті 214 КПК України]).
У ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Отримавши відповідні матеріали, слідчий невідкладно у повідомленні про початок досудового розслідування доводить про це до відома прокурора, зазначаючи підставу початку провадження та інші відомості, передбачені частиною п'ятою статті 214 КПК України, а також направляє повідомлення заявнику та потерпілому про початок досудового розслідування, відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1281#n1281 статті 111 КПК України].

== Складання процесуальних документів під час досудового розслідування ==
Кожна слідча (розшукова) чи інша процесуальна дія фіксується в одному або кількох процесуальних документах, форма яких визначена кримінально-процесуальним законодавством.

Основні види кримінально-процесуальних документів під час досудового розслідування: постанова, протокол, обвинувальний акт.

'''Постанова''' - це процесуальний документ, у якому мотивуються та формулюються рішення слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті відповідно до вимог КПК України. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України (наприклад, про [[Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту|зупинення досудового розслідування]]), а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім’я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036:~:text=5.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%3A частина п'ята статті 110 КПК України]).

'''Протокол''' - це процесуальний документ, у якому фіксується хід і результати проведення процесуальної дії. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 частини третьої статті 104 КПК України] протокол складається із: вступної, описової та заключної частини.

Додатками до протоколу можуть бути:
# спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;
# письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;
# стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;
# фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 частина друга статті 105 КПК України]).
'''Обвинувальний акт''' - це процесуальний документ, який складається за результатами досудового розслідування у разі, якщо слідчим встановлені достатні підстави для розгляду матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні та вирішення питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частина четверта статті 110 КПК України]).
== Підслідність та її види==
'''Предметна (родова)''' - означає, що орган, який буде розслідувати визначається за характером вчиненого кримінального правопорушення, тобто його кваліфікацією. Відповідно в законі для органів досудового розслідування визначені переліки кримінальних правопорушень, віднесених до їх компетенції (наприклад, слідчі органів поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування).

'''Персональна (спеціальна, суб'єктна)''' - визначається суб'єктом кримінального правопорушення, тобто пов'язана з особистістю підозрюваного, його службовим становищем, особливим правовим статусом в державі (наприклад, слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених Головою Національного банку України, його першим заступником чи заступником, членом Ради національної безпеки і оборони України, суддею чи працівником правоохоронного органу, тощо);

'''За зв'язком кримінальних проваджень''' - застосовується тоді, коли розслідування одного кримінального правопорушення пов'язане з розслідуванням іншого (наприклад, якщо під час розслідування кримінального правопорушення будуть встановлені злочини, передбачені статтями 384, 385, 386, 387, 388, 396 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] досудове розслідування провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким почато досудове розслідування);

'''Територіальна (місцева)''' - досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 частина перша статті 218 КПК України]).

Визначено п’ять органів, що здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2054#n2054 (стаття 216 КПК України]):
* слідчі органів Національної поліції;
* слідчі органів безпеки;
* детективи органів Бюро економічної безпеки;
* слідчі органів державного бюро розслідувань;
* детективи Національного антикорупційного бюро України.
'''Детальніше див.:''' [[Підсудність провадження або справи та підслідність кримінального правопорушення]]
== Об'єднання і виділення матеріалів досудового розслідування ==
Матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об’єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2063 статтею 217 КПК України].

У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об’єднання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 частина 2 статті 334 КПК України]).

В одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань:
* щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення;
* щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень;
* якщо не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2063:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%87%D0%B8%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C. частина 3 статті 217 КПК України] ).

Виділення матеріалів досудового розслідування відбувається у разі:
* якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 частина 3 статті 280 КПК України]);
* якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 частина 8 статті 469 КПК України]);
* якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 частина 8 статті 469 КПК України]);
* якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом із повнолітнім, повинна бути з’ясована можливість виділення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20494.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BC стаття 494 КПК України]).
Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2063 частина 4 статті 217 КПК України]).

Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором та не може бути оскаржене ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2063:~:text=6.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5. частина 6 статті 217 КПК України)].
== Місце провадження досудового розслідування ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2078#n2078 статті 218 КПК України]досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов’язаний '''протягом п’яти днів''' з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого '''протягом десяти днів''' з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, '''протягом десяти днів''' з дня встановлення таких обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до ЄРДР.

Якщо під час досудового слідства буде встановлено, що особа вчинила кримінальний проступок за відсутності в її діях складу злочину, слідчий за погодженням із прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу дізнання з урахуванням підслідності.

Якщо при здійсненні дізнання буде встановлено, що особа вчинила злочин, дізнавач за погодженням із прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу досудового розслідування з урахуванням підслідності.

Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов’язаний її виконати.
== Строки досудового розслідування ==
Згідно зі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2078#n2078 статтею 219 КПК України] строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено:
* протягом 72 годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 частиною четвертою статті 2982 КПК України];
*протягом 20 діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
*протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 частиною другою статті 2984 КПК України];
* протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2631#n2631 параграфом 4 глави 24 КПК України]. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
* одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 КПК України];
* шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
* дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 290 КПК України], не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 615 КПК України].

Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:

1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;

2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 частиною другою статті 219 КПК України].

Строк досудового розслідування може бути продовжено з підстав, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2632 статті 294 КПК України].

Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за '''клопотанням''' слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, '''письмові заперечення''', які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі '''постанови''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 частина 5 статті 295 КПК України]).
== Розгляд клопотань під час досудового розслідування ==
Розгляд клопотань під час досудового розслідування здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 статті 220 КПК України].

Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.
== Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування ==
Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний за '''клопотанням''' сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм для ознайомлення матеріали досудового розслідування до його завершення, за виключенням матеріалів про застосування [[Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві|заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві]], а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів ([http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2090#n2090 стаття 221 КПК України]).
== Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування ==
Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 частина 1 статті 222 КПК України]).

Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2087 частина 2 статті 222 КПК України]).

== Див. також ==
* [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]
*[[Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту]]
* [[Особливості проведення спеціального досудового розслідування]]
* [[Форми закінчення досудового розслідування]]
* [[Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні в кримінальному провадженні]]
* [[Продовження строку досудового розслідування]]
* [[Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]]
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Зміна обвинувачення (перекваліфікація статті) під час досудового розслідування та в суді

2025-06-02T06:32:53Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]

== Загальні положення ==

Кваліфікація кримінальних правопорушень є одним із найбільш важливих і відповідальних етапів застосування норм закону про кримінальну відповідальність. Правильна кваліфікація кримінальних правопорушень виступає необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності у кримінальному судочинстві, досконалого та юридично виваженого досудового розслідування і розгляду кримінальних проваджень у судах, призначення особам, визнаним винуватими за вироком суду, справедливого й обґрунтованого покарання чи звільнення їх від кримінальної відповідальності або від покарання.

Термін «кваліфікація кримінальних правопорушень» використовується як у кримінальному (статті 9, 29, 33, 35, 66, 67 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінального кодексу України]), так і у кримінальному процесуальному законодавстві (пункт 5 частини п'ятої статті 214, пункт 5 частини першої статті 277, пункт 5 частини другої статті 291 тощо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України).

У теорії та практиці кримінального права поняття «кваліфікація кримінальних правопорушень» визначають як встановлення і юридичне закріплення точної відповідності ознак вчиненого діяння і ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого кримінально-правовою нормою.

Якщо під час досудового розслідування чи судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, є можливість змінити кваліфікацію кримінального правопорушення, склавши нову підозру, змінивши раніше [[Повідомлення про підозру|повідомлену підозру]], змінивши обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення).

== Зміна повідомлення про підозру під час досудового розслідування ==

Щодо стадії досудового розслідування, то згідно зі статтею 279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов‘язаний ''скласти повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри''. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Зміна повідомлення про підозру може виражатись або у зміні формули кваліфікації, а відтак і зміні формулювання обвинувачення, або ж лише у зміні формулювання обвинувачення (збільшення чи зменшення його обсягу) без зміни формули кваліфікації.

Нове повідомлення про підозру має бути узагальненим і складатися не в доповнення до попередніх повідомлень, а замість раніше складених повідомлень про підозру. У цьому випадку раніше складене повідомлення про підозру, яке повинно залишатися в матеріалах кримінального провадження, втрачає силу. Такий порядок дасть змогу підозрюваному реалізувати своє право на захист: ознайомившись із новим повідомленням про підозру у повному обсязі, підозрюваний має можливість глибше і ясніше усвідомити суть підозри, яку важко було б досягти, якби підозра містилася в окремих повідомленнях про підозру. Крім цього, наявність у кримінальному провадженні кількох чинних повідомлень про підозру тієї ж особи здатне дезорієнтувати як самого підозрюваного, його захисника, так і прокурора, суд.

Повідомлення особі про нову підозру або про зміну первинної підозри здійснюється слідчим за погодженням з прокурором або самим прокурором у порядку, передбаченому статтею 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2508 КПК України].
== Зміна обвинувачення у суді ==

Якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор має право змінити обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення). Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження (ч.ч. 1-2 ст. 338 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд '''не менше ніж на сім днів''' для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується. Конкретний строк нового розгляду суд має встановити, відкладаючи розгляд, та повідомити учасників судового провадження про нову дату та час розгляду (ч. 3 ст. 338 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

У разі зміни ступеня тяжкості кримінального правопорушення з тяжкого чи особливо тяжкого на кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 3141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п’ятою статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], постановляє ухвалу про складання [[Досудова доповідь|досудової доповіді]] із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд (ч. 4 ст. 338 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

== Див. також ==
* [[Повідомлення про підозру]]
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності

2025-05-06T06:48:53Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vb001700-05#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 1 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"]
== Поняття, види та порядок обчислення строків давності ==
У загальноприйнятому розумінні '''давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності. '''

Загалом законом передбачено два види строків давності''':'''
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
* загальний для всіх кримінальних правопорушень 15-річний строк для осіб, які ухилилися від досудового розслідування або суду.
'''До уваги!''' Тривалість строків давності за кримінальним законодавством залежить від класифікації кримінальних правопорушень, передбачених статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України (далі - КК України)].

Отже, згідно з положеннями частини першої статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 частини 1 статті 49 КК України;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
'''Додатково зауважимо!''' Згідно зі статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012.%20%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C КК України]:
* '''''кримінальним проступком''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
* '''''нетяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
* '''''тяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
* '''''особливо тяжким''''' '''''злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Початковим моментом обчислення строку давності є день вчинення кримінального правопорушення та кінцевим - набрання вироком законної сили.

При цьому, строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.

'''Зверніть увагу!''' Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.

'''У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 1512-1561, 3011-303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами першою і другою статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України], розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття (частина 6 статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України]).'''
== Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності==
'''Перебіг давності зупиняється''', якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 частина 2 статті 49 КК України])

'''Перебіг давності переривається''', якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 частина 3 статті 49 КК України]). Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

'''Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин''', за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 частина 4 статті 49 КК України]).

'''Давність не застосовується''' у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-1142, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, 442, 4421 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 КК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 частина 5 статті 49 КК України]).

== Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ==
'''Особа звільняється від відбування покарання''', якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
* два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
* п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
'''До уваги!''' Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду (частин друга статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n429 КК України]).

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 передбачені пунктами 1-3 частини 1 статті 80 КК України], подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

'''Зверніть увагу!''' Давність не застосовується у разі засудження за катування, передбачене частиною третьою статті 127, кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачені статтями 437-439, 442, 4421 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].
== Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності ==
'''Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].'''

Щодо неповнолітніх встановлюються такі '''строки давності''':
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
* сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Окрім цього, щодо неповнолітніх встановлюються такі '''строки виконання обвинувального вироку''':
* два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання за кримінальний проступок;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]
[[Категорія:Звільнення від покарання]]
[[Категорія:Діти]]

Особливості допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею

2025-04-14T11:45:06Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://consultant.parus.ua/?doc=0A9SKD61D7 Витяг із узагальнення "Про практику вирішення слідчими суддями питань, пов’язаних із слідчими (розшуковими) діями"]

== Нормативно-правові підстави для проведення допиту особи під час досудового розслідування в судовому засіданні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 Статтею 225 КПК України] встановлено нормативно-правові підстави для проведення допиту особи під час досудового розслідування в судовому засіданні.

Право сторони кримінального провадження, представника юридичної особи стосовно якої здійснюється провадження звернутись до слідчого судді з '''клопотанням''' про проведення такої слідчої дії виникає за наявності виняткових випадків, пов’язаних з:
# необхідністю отримання показань під час досудового розслідування;
# наявністю обставин, які можуть унеможливити допит осіб у суді або вплинути на повноту чи достовірність їх показань (існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби тощо).
У порядку, визначеному статтею 225 КПК України, може бути допитаний:

* свідок
* потерпілий
* а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2124 частині першій статті 225 КПК України] чітко визначені лише два виняткові випадки, які є підставою для звернення сторони кримінального провадження, представника юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження із клопотанням про проведення допиту, зокрема, існування небезпеки для життя чи здоров’я особи та її тяжка хвороба. Вжите в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2124 частині першій статті 225 КПК України] формулювання "''інші обставини"'' свідчить про невичерпність переліку таких обставин.

Розглядаючи клопотання про допит особи в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України], слідчий суддя, вивчаючи його зміст та матеріали, додані до нього, оцінює обґрунтованість клопотання і визначає, чи мають місце обставини, які зумовлюють допит зазначених осіб, та унеможливлюють його проведення під час судового засідання.

Результати проведеного [http://consultant.parus.ua/?doc=0A9SKD61D7 Вищим спеціалізованим судом України з рогляду цивільних і кримінальних справ аналізу судової практики] дають підстави для висновку, що, розглядаючи клопотання про проведення допиту в судовому засіданні, слідчі судді тлумачать поняття "''існування небезпеки для життя та здоров’я свідка, потерпілого"'' досить широко, включаючи в нього:
# погрози вбивством або застосуванням фізичного насильства стосовно свідка, потерпілого у разі сприйняття їх як реальних;
# інші прояви психічного насильства стосовно свідка, потерпілого, зокрема, тероризування, моральний тиск, настійливі вимоги. Проблемним питанням розгляду клопотань про допит свідка у порядку с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 татті 225 КПК України] є оцінка емоційного стану свідка або потерпілого, що виник внаслідок вчинення злочину, як виняткового випадку, що може унеможливити допит особи в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань. Разом з тим емоційний стан, зокрема психоемоційне напруження, наслідком якого може бути розвиток психічних порушень, є обставиною, яка може унеможливити допит особи в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань. Тому, розглядаючи клопотання про допит, заявлене за такої підстави, слідчий суддя має виходити з того, що небезпека для здоров’я включає і небезпеку для психічного здоров’я особи;
# спосіб життя та стан здоров’я свідка або потерпілого, які не пов’язані із тяжкою хворобою, але об’єктивно можуть унеможливити допит у судовому засіданні або вплинути на повноту чи достовірність показань (наприклад, тривале зловживання наркотичними засобами може утворювати небезпеку для життя та здоров’я свідка).

Разом з тим, розглядаючи клопотання про допит у судовому засіданні, подане за таких підстав, слідчий суддя повинен дослідити відомості про стан здоров’я такого свідка, що підтверджуються доказами, зокрема медичним довідками. Висновок слідчого судді про наявність небезпеки для життя свідка внаслідок зловживання ним наркотичними засобами або про те, що стан здоров’я cвідка може унеможливити його допит у судовому засіданні, зумовлює задоволення клопотання. Саме по собі зловживання потерпілого або свідка алкогольними або наркотичними засобами, хоча об’єктивно і становить небезпеку для здоров’я особи, проте за відсутності підтвердження, що воно може унеможливити допит особи в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, не може бути визнане винятковим випадком, пов’язаним з існуванням небезпеки для життя та здоров’я, в розумінні статті 225 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].

Поняття "''тяжка хвороба"'' є оціночною ознакою, що не визначена у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 КПК України] та нормативно-правових актах Міністерства охорони здоров’я України. Тому в кримінальному процесуальному розумінні поняття '''"тяжка хвороба"''' – це фізичний стан особи, в якому вона перебуває тривалий час, внаслідок чого виникає вірогідність того, що на час судового розгляду кримінального провадження вона може бути неспроможною брати участь у судовому засіданні. Такий фізичний стан може бути наслідком травми або соматичного захворювання.

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] тяжка хвороба особи становить підставу для проведення допиту '''за місцем перебування хворого''', тобто проведення виїзного судового засідання. У такому випадку, розглядаючи відповідне клопотання, слідчий суддя, крім вірогідності неможливості допиту такої особи під час судового розгляду кримінального провадження внаслідок тяжкої хвороби, має встановити відсутність у особи можливості прибути до суду внаслідок цієї хвороби, зокрема, відсутність можливості самостійного пересування особи або ймовірність настання негативних наслідків для її здоров’я та/або здоров’я інших осіб.

В переважній кількості випадків слідчі судді задовольняють клопотання про допит у судовому засіданні під час досудового розслідування особи, які досягли похилого віку (зокрема тих, чий вік переважає 75 років), беручи до уваги лише вікові особливості стану здоров’я таких осіб. Слідчим суддям необхідно враховувати, що ''сам лише похилий вік особи може бути обставиною, яка унеможливлює їх допит в суді''. Тому за таких обставин вимагати додаткових доказів, що підтверджують захворювання таких осіб, недоцільно.

До виняткових випадків, які унеможливлюють допит особи або можуть вплинути на повноту чи достовірність їх показань в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України]відносяться:
* тривале відрядження, виїзд на роботу, навчання або постійне проживання за межі України;
* потерпілий або свідок є громадянином іноземної держави, постійно проживає за межами України і має намір повернутись до місця постійного проживання;
* призов на службу у Збройні сили України;
* спосіб життя особи, пов’язаний з роботою на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, в областях, в яких проводиться антитерористична операція;
* відсутність постійного місця проживання та постійної роботи у разі неможливості проведення допиту в режимі відеоконференції з місця фактичного проживання свідка (місце роботи, наявність сім’ї тощо);
* відсутність постійного помешкання та місця роботи у зв’язку з асоціальним способом життя (наприклад, ведення кочового способу життя, що ускладнює пошук потерпілого і може унеможливити його допит у суді);
* свідок або потерпілий перебуває на території України без законних на те підстав і підлягає видворенню за межі України;
* психологічні особливості особи неповнолітнього свідка або потерпілого;
* робота свідка під керівництвом осіб, які можуть вплинути на зміст, повноту та достовірність показань; свідок, потерпілий або підозрюваний є близькими родичами із підозрюваним або обвинуваченим;
* свідка або потерпілого засуджено до покарання у виді обмеження чи позбавлення волі або застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
== Вимоги до змісту клопотання про допит ==
До вимог до змісту клопотання про допит особи в поряду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] відносяться:
# обґрунтування необхідності отримання показань особи із зазначенням їхнього прізвища, імені, по батькові, місця проживання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
# обґрунтування винятковості обставин, які зумовлюють такий допит та можуть його унеможливити в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань;
# посилання на докази, якими обґрунтовується клопотання.
== Процесуальні питання, які виникають під час розгляду слідчим суддею клопотань про проведення допиту ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 Статтею 225 КПК України] не врегульовано, які саме процесуальні рішення повинен прийняти слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про допит особи. Зі змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] вбачається, що слідчий суддя може задовольнити клопотання або відмовити у його задоволенні. Ухвала слідчого судді про допит особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] має відповідати загальним вимогам до ухвали, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3080 статтею 372 КПК України].

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] передбачено єдині підстави і для проведення допиту однієї особи, і одночасного допиту декількох осіб, без додаткової регламентації підстав для проведення одночасного допиту декількох осіб. Суд має право призначити одночасний допит у судовому засіданні двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях, з урахуванням правил, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2119 частиною дев'ятою статті 224 КПК України].

Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони '''не перешкоджає''' проведенню такого допиту в судовому засіданні.

Допит особи може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статтею 225 КПК України], лише навівши мотиви такого рішення.

Суд під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України], зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.

З метою перевірки правдивості показань особи та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статтею 225 КПК України], вони можуть бути оголошені при її допиті під час судового розгляду.

== Див. також ==
* [[Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі|Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі.]]
[[Категорія:Слідчі дії]]
[[Категорія:Суди]]

Дрібне хуліганство

2025-03-11T08:13:51Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2899-15#Text Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06/conv Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20173.%20%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B5,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2002.12.2010%7D КУпАП] до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.
* '''нецензурна лайка в громадських місцях;'''
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.

Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність ([https://pidruchniki.com/1566021257202/pravo/harakteristika_okremih_pravoporushen_posyagayut_gromadskiy_poryadok_gromadsku_bezpeku навчальний посібник "Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки"]).
* '''образливе чіпляння до громадян;'''
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
* '''інші подібні дії:'''
# насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком;
# безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону;
# співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей;
# вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів;
# ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час;
# публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях;
# поява у громадському місці в оголеному вигляді;
# самовільне без потреби зупинення комунального транспорту;
# нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту;
# неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків;
# грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них;
# знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах;
# зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів;
# умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
== Об’єкт ==
Об'єктом даного адміністративного проступку є '''''суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку'''''.

'''Громадський порядок''' – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
== Суб’єкт ==
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є '''''фізична осудна особа''''', що на момент скоєння правопорушення '''''досягла 16-річного віку'''''.

За вчинення дрібного хуліганства '''''особи віком від 16 до 18 років''''' підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, що передбачено статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85 КУпАП], з урахуванням заходів впливу, які можуть застосовуватися до неповнолітнього (ст. 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024%2D1.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85 КУпАП]).
== Об’єктивна сторона ==
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце.

''Громадське місце — частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони.'' Перелік не є вичерпним.
== Суб’єктивна сторона ==
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.

Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Елементом суб’єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
== Відповідальність за вчинення дрібного хуліганства ==
Карається:
# накладанням штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ;
# громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин;
# виправними роботами на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку;
# адміністративним арештом на строк до 15 діб.
== Корисні посилання ==
* [https://pidruchniki.com/1566021257202/pravo/harakteristika_okremih_pravoporushen_posyagayut_gromadskiy_poryadok_gromadsku_bezpeku Навчальний посібник "Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки"]
== Див. також ==
* [[Хуліганство: поняття, ознаки види, порядок звернення із заявою до правоохоронних органів, відповідальність]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Дрібне хуліганство

2025-03-11T08:07:57Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2899-15#Text Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06/conv Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20173.%20%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B5,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2002.12.2010%7D КУпАП] до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.
* '''нецензурна лайка в громадських місцях;'''
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.

Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижуює рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність ([https://pidruchniki.com/1566021257202/pravo/harakteristika_okremih_pravoporushen_posyagayut_gromadskiy_poryadok_gromadsku_bezpeku навчальний посібник "Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки"]).
* '''образливе чіпляння до громадян;'''
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
* '''інші подібні дії:'''
# насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком;
# безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону;
# співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей;
# вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів;
# ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час;
# публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях;
# поява у громадському місці в оголеному вигляді;
# самовільне без потреби зупинення комунального транспорту;
# нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту;
# неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків;
# грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них;
# знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-не-будь майна у незначних розмірах;
# зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів;
# умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
== Об’єкт ==
Об'єктом даного адміністративного проступку є '''''суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку'''''.

'''Громадський порядок''' – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
== Суб’єкт ==
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є '''''фізична осудна особа''''', що на момент скоєння правопорушення '''''досягла 16-річного віку'''''.

За вчинення дрібного хуліганства '''''особи віком від 16 до 18 років''''' підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, що передбачено статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85 КУпАП], з урахуванням заходів впливу, які можуть застосовуватися до неповнолітнього (ст. 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024%2D1.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85 КУпАП]).
== Об’єктивна сторона ==
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце.

''Громадське місце — частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони.'' Перелік не є вичерпним.
== Суб’єктивна сторона ==
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.

Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Елементом суб’єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
== Відповідальність за вчинення дрібного хуліганства ==
Карається:
# накладанням штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ;
# громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин;
# виправними роботами на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку;
# адміністративним арештом на строк до 15 діб.
== Корисні посилання ==
* [https://pidruchniki.com/1566021257202/pravo/harakteristika_okremih_pravoporushen_posyagayut_gromadskiy_poryadok_gromadsku_bezpeku Навчальний посібник "Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки"]
== Див. також ==
* [[Хуліганство: поняття, ознаки види, порядок звернення із заявою до правоохоронних органів, відповідальність]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми

2025-02-04T08:01:26Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 02 грудня 1949 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_036 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16 травня 2005 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0258905-23#Text Наказ Офісу Генерального прокурора "Про організацію роботи органів прокуратури України у сфері міжнародного співробітництва" від 12.09.2023 № 258]

== Загальна інформація ==
'''Міжнародне співробітництво''' під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків.

'''Міжнародна правова допомога''' - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою (пункт 1 частини першої статті 541 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Органи, уповноважені звертатися із запитами про міжнародну правову допомогу ==
За загальним правилом, встановленим статтею 545 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20545.%20%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 КПК України], відносини з питань правової допомоги у кримінальному провадженні здійснюються через центральні органи України, а саме: '''[https://www.gp.gov.ua/ Офіс Генерального прокурора]''' (під час досудового розслідування) та '''[https://minjust.gov.ua/ Міністерство юстиції України]''' (під час судового провадження).

Офіс Генерального прокурора звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів, крім досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, яке у таких випадках здійснює функції центрального органу України.

Міністерство юстиції України звертається із запитами судів про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав.

Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України у триденний строк надсилають до Національного антикорупційного бюро України отримані (надані) у рамках надання міжнародної правової допомоги матеріали, які стосуються фінансових та корупційних кримінальних правопорушень, у вигляді довідки.
== Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми ==
Міжнародне співробітництво у сфері протидії торгівлі людьми останнім часом набуває все більш важливого значення. Це пов'язано з тим, що без такого співробітництва неможливо зібрати докази, які знаходяться за кордоном, здійснити кримінальне переслідування винних осіб, забезпечити охорону прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві, відшкодувати завдану злочином шкоду - у разі, якщо злочин має транснаціональний характер.

У випадку, якщо у кримінальному провадженні про торгівлю людьми має місце потреба в отриманні доказів за кордоном та немає можливості їх одержання при проведенні процесуальних дій на території України, існують підстави для звернення до іноземних правоохоронних органів про правову допомогу та використання таких підходів, як:

– міжнародна організація оперативно-розшукової діяльності, що передбачає узгодження планів, цілей, напрямів, організацію транснаціональних оперативно-розшукових підрозділів (Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року). Використання механізмів міжнародно-правової допомоги. Проведення відео-/телефонних конференцій. Транснаціональний характер злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, зумовлює необхідність відпрацьовувати всі обставини їх вчинення, зокрема ті, що за межами державних кордонів;

– міжнародне співробітництво щодо міжнародної правової допомоги у кримінальних справах (Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року);

– міжнародне співробітництво щодо видачі (екстрадиції) правопорушників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_033#Text:~:text=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F%201957%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року]);

– міжнародне співробітництво щодо передачі кримінального переслідування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_008#Text:~:text=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20(ETS%20N%2073) (Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року]);

- одним із головних інструментів міжнародного права, який містить визначення злочину про торгівлю людьми є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8%2C%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%20%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%2C%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї], що доповнює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_789#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності] 2000 року (відомий як «Палермський протокол»). Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202%20%0A%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%A6%D1%96%D0%BB%D1%96 Палермського протоколу], Держави, які ратифікують цей Протокол, зобов'язані: попереджувати торгівлю людьми і боротися з нею; захищати та допомагати постраждалим від такої торгівлі; заохочувати співробітництво між Державами-учасницями. Україна ратифікувала Палермський протокол 21 травня 2004 року і за міжнародним правом має юридичне зобов'язання виконувати ці положення. Для правоохоронних органів ключовим положенням Протоколу є стаття 3, яка містить визначення злочину торгівлі людьми: «торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю становища, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу;

- зважаючи на те, що Україна є членом Ради Європи, важливим механізмом у міжнародному співробітництві є положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року], яку Україна ратифікувала 21 вересня 2010 року.

Міжнародно-правова допомога може надаватись також на підставі наявного між двома державами договору про взаємну допомогу у кримінальних справах. Обсяг допомоги, тобто можливості проведення за запитом тих чи інших процесуальних дій з метою одержання доказів, визначаються договором, а також законодавством запитуваної держави.

Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_036#Text:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96%20%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8,%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року] сторони зобов’язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї Конвенції, якнайширшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію запитуючої сторони.

Звернення за правовою допомогою повинно базуватись на національному законодавстві, а докази - отримуватися у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Крім того, статтею 544 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20544.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 КПК України] передбачена можливість звернення за міжнародною правовою допомогою за відсутності міжнародного договору України на засадах взаємності за обов'язкової умови додержання встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] порядку передачі запиту.

Отже, за наявності відповідних підстав для проведення процесуальних дій на території іноземної держави та можливості забезпечення їх виконання згідно з чинними міжнародними договорами та іншим законодавством України готується запит про надання міжнародної правової допомоги у кримінальній справі.

Слід звернути увагу на те, що у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] прописані процедури тимчасової передачі особи для допиту або участі в інших процесуальних діях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20565.%20%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0 стаття 565 КПК України]), виклику особи, що перебуває за межами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20566.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 стаття 566 КПК України]), проведення компетентними органами іноземної держави за запитом про правову допомогу допиту шляхом відео- або телефонної конференції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20567.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%2D%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97 стаття 567 КПК України]), розшуку, арешту і конфіскації майна за запитом щодо правової допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20568.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%2C%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 стаття 568 КПК України]), контрольованої поставки, прикордонного переслідування та діяльності спільних міждержавних слідчих груп ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20569.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 статті 569–571 КПК України]), які використовуються правоохоронними органами України у забезпеченні якісної протидії злочинам торгівлі людьми, що мають транснаціональний характер.
== Порядок зносин з міжнародними інституціями ==
Порядок направлення запитів українськими компетентними органами чітко визначений статтями 548 та 551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України].

Суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України.

У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом '''десяти днів''' надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом.

Закон також передбачає використання сучасних засобів зв'язку для '''прискореної передачі запитів'''. А саме, частиною четвертою статті 548 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України] передбачено можливість надіслання запиту за кордон у невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв'язку. У разі використання таких сучасних комунікаційних можливостей закон зобов'язує уповноважений (центральний) орган надіслати оригінал запиту поштою не пізніше '''трьох днів''' з моменту його передання іншим засобом зв'язку.

У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з викладом недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту (частина четверта статті 551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20551.%20%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83 КПК України]).

Можливість безпосереднього порядку зносин передбачена '''міжнародними договорами України'''. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_518 Другим додатковим протоколом до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_174 Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/498_604 Договором між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року] та іншими угодами.

У таких випадках на орган, визначений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або чинним міжнародним договором України, поширюються повноваження, передбачені частинами першою та другою статті 545 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України]

За відсутності міжнародного договору з відповідною державою уповноважений (центральний) орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.
== Див. також ==
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Одноразова матеріальна допомога особам, які постраждали від торгівлі людьми]]
* [[Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми]]
[[Категорія:Міжнародне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження]]
[[Категорія:Міністерства]]

Порядок видачі (надсилання) справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення та копій судових документів

2025-01-16T08:18:49Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (далі - Інструкція)]
== Хто має право ознайомлюватися з матеріалами справи ==
'''Суд надає можливість особам, які беруть участь у справі, знайомитись з матеріалами справи (матеріалів кримінального провадження).'''

Справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), у разі його відсутності - іншого судді зі складу суду, що розглядає справу, у разі відсутності всього складу суду - секретаря відповідної судової палати, у разі відсутності секретаря судової палати - заступника голови суду, а у разі відсутності заступника голови суду - голови суду '''на підставі письмової вимоги (заяви)''' '''таким особам:'''
# прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, – після пред’явлення службового посвідчення;
# адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред'явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правничої допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги);
# учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (після пред'явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках - доручення представника) (розділ Х [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]).
Особам, які мають право витребування справ за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов'язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред'явлення службового посвідчення.
== Права та обов’язки особи, яка одержує справу для ознайомлення ==
'''Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.'''

Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) та протоколом (журналом) судового засідання особи, яка перебуває під вартою (підозрюваної, обвинуваченої або засудженої), відбувається у спеціально відведеному місці приміщення суду, визначеному головою суду.

'''Особи під час ознайомлення з матеріалами судових справ можуть робити з них виписки та копії відповідно до вимог законодавства.'''

Після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов'язковим зазначенням підпису, власного імені та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.
== Обов’язки працівника суду ==
'''Факт ознайомлення із матеріалами справи (кримінального провадження) фіксується працівником апарату суду в журналі видачі судових справ, шляхом вчинення запису про те, хто і коли ознайомлювався зі справою (матеріалами кримінального провадження).'''

У порядку підготовки судової справи для ознайомлення відповідальний працівник суду після отримання заяви з резолюцією та судової справи забезпечує (перевіряє) її формування згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції] (зокрема, перевіряються наявність томів, повнота підшивання матеріалів справи, наявність опису, відповідність змісту опису фактичній наявності документів, наявність та цілісність наявних у справі технічних носіїв з аудіозаписом (відеозаписом) судового засідання, у випадку збереження запису на оптичному диску). У випадку необхідності надання для ознайомлення судової справи (матеріалів кримінального провадження), щодо якої прийнято рішення про розгляд (формування та зберігання) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, справа надається для ознайомлення у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

'''Судова справа видається для ознайомлення після перевірки документів, що посвідчують особу та її повноваження відповідно до чинного законодавства.'''

При поверненні судової справи після ознайомлення відповідальний працівник, який видавав судову справу, повинен ретельно перевірити наявність у судовій справі всіх документів у присутності особи, якій справа надавалась для ознайомлення.

'''У разі виявлення нестачі документів, аркушів, їх пошкодження складається акт у двох примірниках, один з яких за резолюцією судді долучається до судової справи, другий - передається для вжиття відповідних заходів керівнику апарату суду.'''
== Надсилання судової справи (матеріалів кримінального провадження) за межі суду ==
'''Направлення справи за межі суду,''' у тому числі до апеляційної чи касаційної інстанції, до іншого місцевого суду, до експертних установ для проведення експертизи, до слідчих органів тощо, а також повернення справи за належністю до місцевого чи апеляційного суду '''здійснюється на підставі відповідного процесуального документа.'''

У кожному випадку справа надсилається за межі суду із супровідним листом, підписаним керівником апарату або особою, яка виконує його обов'язки, чи іншою особою, визначеною наказом голови суду. У супровідному листі зазначаються підстави направлення (повернення) справи та її реквізити.

'''Судові справи надсилаються поштою або передаються відповідальним працівником апарату суду. Передавання справ через сторонніх осіб категорично заборонено.'''

На кожну справу, що направляється за межі суду, складається окремий супровідний лист. Примірник супровідного листа прикріплюється до лицьової сторінки обкладинки справи, що направляється за межі суду, а його копія долучається до відповідної номенклатурної справи суду, що направляє справу. У випадках, не передбачених процесуальним законодавством, судові справи надсилаються поштою або розсильним (кур'єром) лише на письмову вимогу органів, яким законом надано право витребування судових справ і лише на підставі резолюції голови чи заступника голови суду. '''Забороняється надсилати судові справи, провадження в яких не закінчено, крім випадків передбачених законодавством.'''

При направленні за межі суду справа повинна містити документи, пронумеровані та підшиті в порядку, вказаному в описі. Забороняється направлення за межі суду справ з наявністю неповного опису справи та непідшитих документів, крім випадків, коли вона є речовим доказом. Використання будь-якого механічного способу скріплення документів, окрім їх підшивання до справи, не допускається.

'''На всі судові справи, що направляються за межі суду''' (направлення справи до експертних установ, слідчих органів тощо, крім випадків апеляційного/касаційного оскарження, направлення справи на узагальнення судової практики), '''заводиться справа-замінник за тим же номером''' (додаток 8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]), яка формується за правилами розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]. Паперові копії документів, які містяться в справі-заміннику, у разі прийняття рішення про необхідність їх виготовлення, засвідчуються в установленому порядку підписом відповідальної особи суду. Паперові примірники інших документів, які надійшли після направлення справи за межі суду, зберігаються у справі-заміннику до повернення паперових матеріалів справи до суду. Відповідальна особа здійснює перевірку стану справи, яка направляється за межі суду.

'''При поверненні справи до суду перевіряється наявність документів та їх відповідність опису.''' У випадку виявлення факту відсутності, пошкодження, заміни документів або перепідшивання справи працівники канцелярії складають про це акт (додаток 1 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]) у двох примірниках та доповідають керівнику апарату суду. Один примірник вказаного акта підшивається до справи, другий надсилається до органу, від якого надійшла справа. Після повернення судової справи до суду документи, які надійшли після її відправлення за межі суду (крім копій або тих що вже наявні у справі), вилучаються з справи-замінника та приєднуються до судової справи. Справа-замінник (у разі наявності в ньому документів після повернення матеріалів справи та вилучення з нього документів для приєднання до матеріалів судової справи) передається на зберіганні до архіву суду разом зі справою.
== Порядок видачі копій документів в суді ==
'''Копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.'''

Учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення вручаються негайно після проголошення такого рішення, під розписку безпосередньо в суді.

'''Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому або виправданому та прокурору під розписку безпосередньо в суді.'''

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає копії електронних примірників судових рішень у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

'''Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні''', або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, '''копія судового рішення''' у паперовій формі, засвідчена відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції], '''надсилається у порядку, визначеному законом.'''

Копія судового рішення в електронній формі може бути надіслана в порядку, передбаченому процесуальними кодексами, з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Копія судового рішення, ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження, засвідчується належним чином та не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

'''Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.'''

У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається.

На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов'язки.

'''Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.'''

Копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.

Копії виготовляються апаратом суду лише після внесення встановленої законодавством суми судового збору за виготовлення копії судового рішення.

'''Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена у паперовій формі шляхом:'''
* виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи;
* роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"];
* роздруківки електронного примірника судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) в режимі повного доступу.
'''Копії документів, долучених до судової справи, можуть видаватися за письмовою заявою відповідальними працівниками суду,''' відповідно до резолюції судді в провадженні якого знаходиться справа, або голови суду, у разі зберігання справи в архіві. Копія такого документа засвідчується як така, що відповідає матеріалам справи, та скріплюється печаткою суду.

Копія документа, долученого до судової справи, виготовляється шляхом виготовлення фотокопії (сканованої копії, ксерокопії) з документа.

Копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою "Згідно з оригіналом" (без лапок). Крім того, на копії судового рішення (документу) може зазначатися інформація про те, що оригінал судового рішення (документу) знаходиться в матеріалах справи (кримінального провадження). У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка "Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду". У разі засвідчення з оригіналу електронного документа, який міститься в ЄДРСР, проставляється відмітка "Виготовлено з ЄДРСР". На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені і прізвища, дати засвідчення копії. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис". Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.

Якщо копія у паперовій формі складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою "Всього в копії _____ арк.", посади та власного імені і прізвища відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно. До копії судового рішення, в яке внесено зміни, також додається копія судового рішення, яким судове рішення змінено.

'''У разі, якщо судова справа знаходиться поза межами суду, суд може виготовити завірену належним чином копію судового рішення, ухваленого цим судом або судом апеляційної чи касаційної інстанції в порядку, визначеному законодавством.''' Перед виготовленням копії судового рішення відповідальний працівник суду перевіряє відомості щодо набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо неможливо видати копію судового рішення в суді, який ухвалив судове рішення, така копія може бути виготовлена з ЄДРСР за заявою особи судом, якому визначено територіальну підсудність справ, або судом апеляційної інстанції за підсудністю, встановленою законом. Особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні. Після повернення судових справ із судів апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів, а також інші матеріали справи видаються судом першої інстанції. Заява про повторну видачу копій судових рішень з відміткою заявника про їх отримання та документ, який підтверджує сплату судового збору за надання копій судових рішень, підшивається до матеріалів судової справи.

'''У суді можуть засвідчуватися копії документів, що створюються в ньому, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.'''

'''Копії документів інших осіб, організацій та установ з їх оригіналів можуть виготовлятися і засвідчуватися у таких випадках:'''
* на вимогу судових та правоохоронних органів відповідно до законодавства;
* під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання тощо, а також під час формування особових справ працівників суду (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок видачі (надсилання) справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення та копій судових документів

2024-12-06T10:39:16Z

Chapaieva.Hanna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкція з діловодства у місцевих та апеляційних судах, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (далі - Інструкція)]
== Хто має право ознайомлюватися з матеріалами справи ==
'''Суд надає можливість особам, які беруть участь у справі, знайомитись з матеріалами справи (матеріалів кримінального провадження).'''

Справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), у разі його відсутності -іншого судді зі складу суду, що розглядає справу, у разі відсутності всього складу суду -секретаря відповідної судової палати, у разі відсутності секретаря судової палати- заступника голови суду, а у разі відсутності заступника голови суду- голови суду '''на підставі письмової вимоги (заяви)''' '''таким особам:'''
# прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, – після пред’явлення службового посвідчення;
# адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред'явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правничої допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги);
# учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (після пред'явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках – доручення представника) (розділ Х [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]).
Особам, які мають право витребування справ за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов'язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред'явлення службового посвідчення.
== Права та обов’язки особи, яка одержує справу для ознайомлення ==
'''Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.'''

Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) та протоколом (журналом) судового засідання особи, яка перебуває під вартою (підозрюваної, обвинуваченої або засудженої), відбувається у спеціально відведеному місці приміщення суду, визначеному головою суду.

'''Особи під час ознайомлення з матеріалами судових справ можуть робити з них виписки та копії відповідно до вимог законодавства.'''

Після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов'язковим зазначенням підпису, власного імені та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.
== Обов’язки працівника суду ==
'''Факт ознайомлення із матеріалами справи (кримінального провадження) фіксується працівником апарату суду в журналі видачі судових справ, шляхом вчинення запису про те, хто і коли ознайомлювався зі справою (матеріалами кримінального провадження).'''

У порядку підготовки судової справи для ознайомлення відповідальний працівник суду після отримання заяви з резолюцією та судової справи забезпечує (перевіряє) її формування згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції] (зокрема, перевіряються наявність томів, повнота підшивання матеріалів справи, наявність опису, відповідність змісту опису фактичній наявності документів, наявність та цілісність наявних у справі технічних носіїв з аудіозаписом (відеозаписом) судового засідання, у випадку збереження запису на оптичному диску).

У випадку необхідності надання для ознайомлення судової справи (матеріалів кримінального провадження), щодо якої прийнято рішення про розгляд (формування та зберігання) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, справа надається для ознайомлення у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Суддя (суддя-доповідач), у провадженні якого перебуває судова справа, самостійно, виходячи з конкретних обставин справи, вирішує питання про форму (паперову, електронну чи змішану), у якій буде надана для ознайомлення така справа.

'''Судова справа видається для ознайомлення після перевірки документів, що посвідчують особу та її повноваження відповідно до чинного законодавства.'''

При поверненні судової справи після ознайомлення відповідальний працівник, який видавав судову справу, повинен ретельно перевірити наявність у судовій справі всіх документів у присутності особи, якій справа надавалась для ознайомлення.

'''У разі виявлення нестачі документів, аркушів, їх пошкодження складається акт у двох примірниках, один з яких за резолюцією судді долучається до судової справи, другий - передається для вжиття відповідних заходів керівнику апарату суду.'''
== Надсилання судової справи (матеріалів кримінального провадження) за межі суду ==
'''Направлення справи за межі суду,''' у тому числі до апеляційної чи касаційної інстанції, до іншого місцевого суду, до експертних установ для проведення експертизи, до слідчих органів тощо, а також повернення справи за належністю до місцевого чи апеляційного суду '''здійснюється на підставі відповідного процесуального документа.'''

У кожному випадку справа надсилається за межі суду із супровідним листом, підписаним керівником апарату або особою, яка виконує його обов'язки. У супровідному листі зазначаються підстави направлення (повернення) справи та її реквізити.

'''Судові справи надсилаються поштою або передаються відповідальним працівником апарату суду. Передавання справ через сторонніх осіб категорично заборонено.'''

На кожну справу, що направляється за межі суду, складається окремий супровідний лист. Примірник супровідного листа прикріплюється до лицьової сторінки обкладинки справи, що направляється за межі суду, а його копія долучається до відповідної номенклатурної справи суду, що направляє справу.

У випадку необхідності направлення за межі суду судової справи (матеріалів кримінального провадження), щодо якої прийнято рішення про розгляд (формування та зберігання) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, суд самостійно, виходячи з конкретних обставин справи, вирішує питання про форму (паперову, електронну чи змішану) направлення такої справи.

У випадках, не передбачених процесуальним законодавством, судові справи надсилаються поштою або розсильним (кур'єром) лише на письмову вимогу органів, яким законом надано право витребування судових справ і лише на підставі резолюції голови чи заступника голови суду. '''Забороняється надсилати судові справи, провадження в яких не закінчено, крім випадків передбачених законодавством.'''

При направленні за межі суду справа повинна містити документи, пронумеровані та підшиті в порядку, вказаному в описі. Забороняється направлення за межі суду справ з наявністю неповного опису справи та непідшитих документів, крім випадків, коли вона є речовим доказом. Використання будь-якого механічного способу скріплення документів, окрім їх підшивання до справи, не допускається.

'''На всі судові справи, що направляються за межі суду''' (направлення справи до експертних установ, слідчих органів тощо, крім випадків апеляційного/касаційного оскарження, направлення справи на узагальнення судової практики), '''заводиться справа-замінник за тим же номером''' (додаток 8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]), яка формується за правилами розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]. Справа-замінник має містити: копії аркушів внутрішнього опису; копію процесуального звернення (з усіма змінами та доповненнями), яке є предметом судового розгляду (позовна заява, заява, скарга тощо); копії судових рішень у справі; копію документа, на підставі якого справу направлено за межі суду (ухвалу, запит тощо); копію супровідного листа з вихідними даними; документи у справі, які надійшли після її відправлення.

Необхідність виготовлення паперових копій документів в справі-заміннику, у разі наявності оригіналів електронних документів або належним чином засвідчених копій відповідних документів у АСДС, вирішується суддею (головуючим суддею), а за його відсутності - головою суду.

Паперові копії документів, які містяться в справі-заміннику, у разі прийняття рішення про необхідність їх виготовлення, засвідчуються в установленому порядку підписом відповідальної особи суду.

Паперові примірники інших документів, які надійшли після направлення справи за межі суду, зберігаються у справі-заміннику до повернення паперових матеріалів справи до суду.

Відповідальна особа здійснює перевірку стану справи, яка направляється за межі суду.

'''При поверненні справи до суду перевіряється наявність документів та їх відповідність опису.''' У випадку виявлення факту відсутності, пошкодження, заміни документів або перепідшивання справи працівники канцелярії складають про це акт (додаток 1 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]) у двох примірниках та доповідають керівнику апарату суду. Один примірник вказаного акта підшивається до справи, другий надсилається до органу, від якого надійшла справа. Після повернення судової справи до суду документи, які надійшли після її відправлення за межі суду (крім копій або тих що вже наявні у справі), вилучаються з справи-замінника та приєднуються до судової справи. Справа-замінник (у разі наявності в ньому документів після повернення матеріалів справи та вилучення з нього документів для приєднання до матеріалів судової справи) передається на зберіганні до архіву суду разом зі справою.
== Порядок видачі копій документів в суді ==
'''Копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.'''

Учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення вручаються негайно після проголошення такого рішення, під розписку безпосередньо в суді.

'''Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому або виправданому та прокурору під розписку безпосередньо в суді.'''

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає копії електронних примірників судових рішень у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Копія судового рішення в електронній формі надсилається в порядку, передбаченому процесуальними кодексами, з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

'''Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні''', або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, '''копія судового рішення''' у паперовій формі, засвідчена відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції], '''надсилається у порядку, визначеному законом.'''

Копія судового рішення в електронній формі може бути надіслана в порядку, передбаченому процесуальними кодексами, з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Копія судового рішення, засвідчена відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції], ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження, не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

'''Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.'''

У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається.

На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов'язки.

Види судових рішень та відповідальні працівники суду, які їх засвідчують, визначаються розпорядчим документом голови суду.

'''Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.'''

Копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.

Копії виготовляються апаратом суду лише після внесення встановленої законодавством суми судового збору за виготовлення копії судового рішення.

'''Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена у паперовій формі шляхом:'''
* виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи;
* роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2155-19#Text Закону України "Про електронні довірчі послуги"];
* роздруківки електронного примірника судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) в режимі повного доступу.
'''Копії документів, долучених до судової справи, можуть видаватися за письмовою заявою відповідальними працівниками суду,''' відповідно до резолюції судді в провадженні якого знаходиться справа, або голови суду, у разі зберігання справи в архіві. Копія такого документа засвідчується як така, що відповідає матеріалам справи, та скріплюється печаткою суду.

Копія документа, долученого до судової справи у паперовій формі, виготовляється шляхом виготовлення фотокопії (сканованої копії, ксерокопії) з документа.

Копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою "Згідно з оригіналом" (без лапок). Крім того, на копії судового рішення (документу) може зазначатися інформація про те, що оригінал судового рішення (документу) знаходиться в матеріалах справи (кримінального провадження). У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка "Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду". У разі засвідчення з оригіналу електронного документа, який міститься в ЄДРСР, проставляється відмітка "Виготовлено з ЄДРСР".

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені і прізвища, дати засвідчення копії. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис". Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.

Якщо копія у паперовій формі складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою "Всього в копії _____ арк.", посади та власного імені і прізвища відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно. До копії судового рішення, в яке внесено зміни, також додається копія судового рішення, яким судове рішення змінено.

'''У разі, якщо судова справа знаходиться поза межами суду, суд може виготовити лише завірену належним чином копію судового рішення, виготовленого цим судом або судом апеляційної чи касаційної інстанції в поярдку, визначеному законодавством.''' Перед виготовленням копії судового рішення відповідальний працівник суду перевіряє відомості щодо набрання судовим рішенням законної сили.

У разі якщо неможливо видати копію судового рішення в суді, який ухвалив судове рішення, така копія може бути виготовлена з ЄДРСР за заявою особи судом, якому визначено територіальну підсудність справ, або судом апеляційної інстанції за підсудністю, встановленою законом.

Особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні. Після повернення судових справ із судів апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів, а також інші матеріали справи видаються судом першої інстанції. Заява про повторну видачу копій судових рішень з відміткою заявника про їх отримання та документ, який підтверджує сплату судового збору за надання копій судових рішень, підшивається до матеріалів судової справи.

'''У суді можуть засвідчуватися копії документів, що створюються в ньому, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.'''

'''Копії документів інших осіб, організацій та установ з їх оригіналів можуть виготовлятися і засвідчуватися у таких випадках:'''
* на вимогу судових та правоохоронних органів відповідно до законодавства;
* під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання тощо, а також під час формування особових справ працівників суду (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]