WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості

2026-04-06T11:40:26Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено останні зміни законодавства. Уточнено структуру розділу "Склад кримінального правопорушення". Незначні стилістичні виправлення.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Закон України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Закон України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”]
== Характеристика статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості ==
Питання взаємовідносин між військовослужбовцями регулюється статутами України. Передусім це [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n12 Дисциплінарний статут Збройних Сил України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#n11 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України].

Військовослужбовець повинен бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n12:~:text=4.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%3A зобов’язує] кожного військовослужбовця:

* додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
* бути пильним, зберігати державну таємницю;
* додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
* додержуватися норм законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також запобігання і протидії дискримінації;
* виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
* поводитися гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини;
* не допускати самому і стримувати інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), у тому числі пов’язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, а також запобігати вчиненню насильства за ознакою статі, сексуальним домаганням, правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі;
* не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов’язків військової служби.

За порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, за відсутності відносин підлеглості, передбачена кримінальна відповідальність.

Військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2833 Кримінальним кодексом України] кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів.
== Склад кримінального правопорушення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2868 Стаття 406 Кримінального кодексу України] є основною нормою, яка регулює кримінальну відповідальність, щодо порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, але охоплює не всі випaдки нестатутних взаємовідносин, а лише ті, які пов’язані з приниженням честі і гідності, чи знущанням над потерпілим або сполучені з насильством.

==== Об’єкт кримінального правопорушення ====
Родовий об’єкт – це порушення суспільних відносин щодо порядку несення військової служби.

Безпосередній об’єкт злочину – порядок взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості.

Додатковий безпосередній об’єкт – честь і гідність особи.
==== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ====
З об’єктивної сторони кримінальне правопорушення полягає в порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в:

# в завданні побоїв;
# вчиненні іншого насильства.

Статутні правила відносин між військовослужбовцями визначенні у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#n11 Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n12 Дисциплінарному статут Збройних Сил України].

Побої - це багаторазове завдання ударів по тілу потерпілого, яке завдало фізичного болю, але не спричинило тілесних ушкоджень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 стаття 126 Кримінального кодексу України]).

Інше насильство – це різні види фізичного і психологічного впливу на потерпілого, які не є побоями і не спричинили тілесні ушкодження. Наприклад вимога до потерпілого виконувати свої обов’язки, відбирання їжі чи особистих речей.
==== Суб’єкт кримінального правопорушення ====
Суб’єктом кримінального правопорушення є військовослужбовець, який не знаходиться у відносинах підлеглості з потерпілим. ''' '''
==== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ====
Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, тобто військовослужбовець повинен усвідомлювати, що своїми діями порушує статутні правила Збройних Сил України, а також той факт, що з потерпілим він не перебуває у відносинах підлеглості.
== Кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення ==
Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення є порушення вказаних правил:
# щодо кількох осіб;
# яке заподіяло легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження;
# яке має характер знущання або глумлення над військовослужбовцем.
Особливо кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення є порушення вказаних правил:
# вчиненні групою осіб;
# із застосуванням зброї;
# яке спричинило тяжкі наслідки.

==== Судова практика ====

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124965021 Вирок Івано-Франківського міського суду від 05 лютого 2025 року справа № 344/5275/24] (особу визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 406 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, а також частково задоволено цивільний позов потерпілої особи на 30 тис. гривень);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/125489886 Вирок Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 лютого 2025 року № 202/1109/25] (затверджено угоду про визнання винуватості, визнано особу винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 (двадцять) відсотків в дохід держави).

== Корисні статті ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2 Кримінальна відповідальність військовослужбовців]
__ОБОВ_ЗМІСТ__
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон

2026-03-10T09:44:23Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено посилання на законодаство, оновлено посилання на актуальне законодавство, уточнено ціни за виготовлення паспорту, уточнено переліки документів необхідних для отримання паспорту.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 152 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 55 "Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1586-14#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 листопада 2014 року № 1279 "Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Положення про консульський збір України, затверджене наказом Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року № 182]
*[https://dmsu.gov.ua/assets/files/doc/n_2025_394.pdf Наказ Державної міграційної служби України від 31 грудня 2025 року № 394 "Про затвердження Класифікаторів"]
* [https://dmsu.gov.ua/assets/files/doc/d_2021_19.pdf Доручення Державної міграційної служби України від 03 березня 2021 року № 19 "Про організацію надання деяких адміністративних послуг на період дії карантину"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/541-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 541 "Про реалізацію експериментального проекту щодо одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року № 678 "Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828 "Про поновлення строків надання адміністративних послуг і видачі документів дозвільного характеру та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1032-18#Text Наказ МВС від 05 вересня 2018 року №732 "Про затвердження Порядку реєстрації фізичних осіб в електронній черзі для отримання адміністративних послуг, які надаються Державною міграційною службою України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"] встановлено, що на період дії воєнного стану та протягом року з дня його припинення або скасування перетин державного кордону може здійснюватися громадянами України в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого продовжено, а також дітьми на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон їх законних представників, до якого внесено інформацію про дитину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#n6:~:text=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%8C,%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%97. Тимчасового порядку внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого зазначеною постановою Кабінету Міністрів України] у разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк '''може бути продовжено на п’ять років.''' ''Детальніше про процедуру продовження строку див. нижче''.

'''УВАГА!!!''' '''Тимчасовий порядок застосовується''' '''Державною міграційною службою у разі:'''

'''1) відсутності у її територіальних органах/територіальних підрозділах технічної можливості оформлення''' (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон засобами Єдиного державного демографічного реєстру;

'''2) у зв’язку з необхідністю термінового виїзду за кордон,''' пов’язаною з нагальною потребою в лікуванні від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном.
|}
== Загальна інформація ==
'''Паспорт громадянина України для виїзду за кордон''' є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім’я якої він оформлений, і дає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200:~:text=%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD)%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%BD%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%20%D0%B7%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B2%E2%80%99%D1%97%D0%B7%D0%B4%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83. частина 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152])( далі - Порядок).

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої '''містить безконтактний електронний носій.'''

До безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт для виїзду за кордон, вноситься ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200:~:text=113.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,I%D0%9AAO)%20Doc%209303. пункт 113 Порядку]):
# інформація, що міститься на сторінці даних паспорта для виїзду за кордон;
# біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук). При цьому, ''відцифрований підпис'' не вноситься до документів осіб, які '''не досягли чотирнадцятирічного віку''', а ''відцифровані відбитки пальців рук'' особи отримуються '''після досягнення''' нею '''дванадцятирічного віку'''.
Громадянин України не може мати більше двох паспортів для виїзду за кордон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200:~:text=3.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD. пункт 3 Порядку]).
== Хто має право отримати паспорт для виїзду за кордон ==
'''Кожен''' громадянин України '''має право''' на отримання паспорта для виїзду за кордон. Такий паспорт може бути оформлений з народження.

'''Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються''' (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200:~:text=%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)%2C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F пункту 7 Порядку])''':'''
#'''особі, яка досягла 14-річного віку''', - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
#'''особі, яка не досягла 14-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною''', - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники);
#'''особі, яка не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися через наявність порушення функцій організму,''' що підтверджується, у тому числі висновком закладу охорони здоров’я чи іншою медичною документацією, оформленою в установленому порядку, та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується документом, виданим закладом охорони здоров’я, у тому числі випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого чи іншою медичною документацією, оформленою в установленому порядку, або особі, щодо якої наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, - на підставі заяви-анкети особи або її законного представника.
{| class="wikitable"
|+
!Урядом запроваджено реалізацію '''експериментального проекту щодо одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/541-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 541]).
'''''Громадяни України можуть одночасно оформити ID-картку та закордонний паспорт. Скористатися такою послугою можуть зокрема особи з 14-річного віку. Детальніше за''''' '''[https://guide.diia.gov.ua/view/odnochasne-oformlennia-u-tomu-chysli-zamist-vtrachenoho-abo-vykradenoho-obminu-pasporta-hromadianyna-ukrainy-ta-pasporta-hromadi-b06ca120-6163-4155-9c99-11d6749d621e посиланням].'''
|}

== Строк дії паспорта для виїзду за кордон ==
Паспорт для виїзду за кордон оформляється (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200:~:text=%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B8%2016%2D%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B8%2016%2D%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2C%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 пункту 4 Порядку]):
* особам, які не досягли 16-річного віку, - '''на чотири роки''';
* особам, які досягли 16-річного віку, - '''на десять років'''.

==== Продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон на період дії воєнного стану та протягом року з дня його припинення ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#Text Тимчасовим порядком внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 170], (далі - Тимчасовий порядок) визначено процедуру внесення до паспорта громадянина України для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії.

Строк дії паспорта для виїзду за кордон продовжується '''на підставі заяви''' . Заява може бути подана до закінчення строку його дії, але не раніше ніж за 2 місяці до дати закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.-,18.,-%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0 пункту 18 Тимчасового порядку]).

Заява про продовження строку подається особою, на ім'я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон, '''особисто'''.

Для продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон дитині, яка на час подання заяви '''не досягла 16 років''', подається '''її законним представником або представником на підставі довіреності,''' засвідченої в установленому законом порядку (''за бажанням законного представника або представника у такий паспорт поряд з відміткою про продовження строку дії або на іншій сторінці, де є вільне місце, вклеюється фотокартка дитини, зображення на якій відповідає досягнутому нею віку на момент продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон'').

Для продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон '''дитині віком від 16 до 18 років''' заява про продовження строку подається такою '''особою, або її законним представником''' ''(вклеювання фотокартки здійснюється за бажанням дитини).''

Заява про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії за формою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#n67 згідно додатком 3 до Тимчасового порядку] подається до:

* територіального органу / територіального підрозділу ДМС,
* посольства або консульської установи України, за місцем звернення.

Строк дії паспорта для виїзду за кордон '''продовжується на 5 років''' з дати подання заяви про продовження строку.

У разі подання заяви про продовження строку до дати закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон строк його дії продовжується на 5 років з дати, ''що настає за датою закінчення строку його дії.''

Продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон здійснюється '''безоплатно в день звернення особи''', чи її законного представника або представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.-,18.,-%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0 пункт 18 Тимчасового порядку]).

'''Для продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон особа або її законний представник, представник подає такі документи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#n67:~:text=%2D1.-,%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0,-%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9 пункт 18-1 Тимчасового порядку]):

1) паспорт для виїзду за кордон, строк дії якого необхідно продовжити;

2) заяву про продовження строку за формою згідно з додатком 3;

3) у разі вклеювання фотокартки у паспорт для виїзду за кордон дитини одночасно з продовженням строку його дії подаються дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, установленим законодавством;

4) документ/документи, що підтверджує/підтверджують повноваження особи як законного представника, представника та посвідчує його особу.

У зв'язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, особа або її законний представник, представник також подає документ, що підтверджує необхідність термінового виїзду за кордон.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

==Куди звернутись==
[[Файл:Як оформити закордонний паспорт?.jpg|міні|Як оформити закордонний паспорт?]]
Документи для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон подаються до:
*'''[https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби України''' (далі-ДМС)'''];'''
*'''[https://my.gov.ua/ центрів надання адміністративних послуг];'''
*'''[https://pasport.org.ua/centers державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або його відокремленого підрозділу за місцем звернення ( ДП - "Документ")];'''
* '''[https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи]''' (''у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном'').
'''Подання особою або її законним представником/уповноваженою особою документів''' для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон '''здійснюється за місцем звернення''' (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n871 пункту 19 Порядку])'''.'''

'''Випадки подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон лише до територіального органу або територіального підрозділу ДМС:'''
*втрата або викрадення паспорта для виїзду за кордон, або виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими він підлягає обміну, під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном;
* якщо особа не може пересуватися самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я та якщо особа потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або щодо особи наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон (якщо така особа не отримувала паспорта громадянина України, оформленого із застосуванням засобів Реєстру) (далі - Реєстр);
*оформлення документів для виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України.

==== Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України ====
Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-%D0%BF#Text постанову від 10 червня 2022 року № 678, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України].

Експериментальним проектом передбачено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами нашої країни, здійснюватиме розміщений за межами України відокремлений підрозділ державного підприємства «Документ», яке належить до сфери управління ДМС України.

Прийом заяв на оформлення паспортних документів здійснюється як за попереднім електронним записом, так і у порядку живої черги, а робота по наданню послуг проводиться як у стаціонарних умовах, так і з використанням мобільних програмно-технічних комплексів, розміщених у спеціальних мікроавтобусах з символікою ДП «Документ». Наразі, у Республіці Польща діє 4 відокремлених підрозділи ДП «Документ»: у Варшаві, Кракові, Ґданську та Вроцлаві. [https://warszawa.pasport.org.ua/solutions/e-queue '''Електронна черга на закордонний паспорт та ID-картку у м. Варшава''']

У період воєнного стану або в період установленого на території України Кабінетом Міністрів України карантину особа може звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС із письмовою заявою, поданою особисто в довільній формі, ''щодо визначення іншого територіального органу/територіального підрозділу ДМС'', яким буде здійснюватися видача паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документи для оформлення якого подавалися до відокремленого підрозділу.

Паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон надсилаються відокремленим підрозділом '''за рахунок коштів заявника міжнародним поштовим або експрес-відправленням'''.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
{| class="wikitable"
|+
|'''''Важливо!''''' Отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон '''громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років''' здійснюється у територіальному органі / територіальному підрозділі ДМС на території України. Крім громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, на яких поширюються положення пунктів 2-1, 2-2, 2-3, 2-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#n11 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57].
Під час подання громадянами України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України, документів до відокремленого підрозділу для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон працівником відокремленого підрозділу проводиться перевірка дійсності військово-облікового документа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2024-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0. п. 9, постанови КМУ від 16 серпня 2024 р. № 932]"Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів").
'''Пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється''' відповідно до абз. 4 пункту 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-%D0%BF#Text Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року №678.]
|}

==== Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у [https://dmsu.gov.ua/services/online.html підрозділі ДМС з використанням сервісу «Електронна черга»] ====
Запис до електронної черги є індивідуальним, бронювання та передача запису до черги стороннім особам заборонені. Невідповідність даних, зазначених під час реєстрації в електронній черзі, реальним даним фізичної особи є підставою для скасування реєстрації в електронній черзі. Запис до електронної черги регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1032-18#Text Наказом МВС від 05 вересня 2018 року №732 "Про затвердження Порядку реєстрації фізичних осіб в електронній черзі для отримання адміністративних послуг, які надаються Державною міграційною службою України"].

Реєстрація фізичних осіб в електронній черзі здійснюється:
* шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті ДМС (на найближчі робочі дні з числа доступних для запису);
*через термінал у підрозділі ДМС (на найближчі робочі дні з числа доступних для запису). Реєстрація здійснюється самостійно або з допомогою представника оператора сервісу. Оператору, який проводить реєстрацію, необхідно надати документ, що підтверджує вашу особу;
*в порядку поточної черги у день отримання послуги. Не всі, хто зареєструвались через веб-сайт чи термінал, з’являються у визначений час. Тому, у обраний вами день, можна підійти у підрозділ і зареєструватись у порядку живої черги на місце того, хто не скористався послугою.
Важливо!
Для отримання послуги у вибраний час необхідно мати при собі всі документи, включаючи квитанції про оплату встановлених законодавством платежів. Оплатити послуги можна самостійно у будь-якому банку або онлайн (після реєстрації в електроонній черзі).
Система електронної черги не допускає запізнення! У випадку Вашої відсутності у приміщенні підрозділу ДМС у момент виклику, Ваш запис до електронної черги буде анульовано системою.
==Вартість==
'''За оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон сплачується адміністративний збір, який розраховується як сума''':

вартості адміністративної послуги (''встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року №770]'');

вартості бланку (''визначено в [https://dmsu.gov.ua/assets/files/doc/n_2025_394.pdf Наказі Державної міграційної служби України від 31 грудня 2025 року № 394 "Про затвердження Класифікаторів"]).''

За інформацією [https://dmsu.gov.ua/news/dms/19633.html Державної міграційної служби України] з 01 січня 2026 року вартість оформлення закордонного паспорта становить:
{| class="wikitable"
|-
| до 20 днів||'''1147 грн''' (352 грн - вартість адміністративої послуги + 795 грн - вартість бланка)
|-
|до 3 робочих дні та до 7 робочих днів ||'''1787 грн''' (992 грн - вартість адміністративої послуги + 795 грн - вартість бланка)
|}
'''За оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі України сплачується консульський збір.'''
{| class="wikitable"
| colspan="2" |'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#n78 Тарифи] консульського збору за вчинення консульських дій:'''
|-
|Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (крім осіб до 16 років)||'''90 дол. США'''
|-
| Автоматизована обробка даних при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон,
у тому числі для осіб до 16 років
|'''40 дол. США'''
|-
|Прийняття на консульський облік||'''20 дол. США'''
|}
==Перелік необхідних документів==
===Оформлення паспорта для виїзду за кордон===
Заявник для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні подає такі документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n902 пункт 35 Порядку]):
#заяву-анкету (друкується працівником, який приймає документи);
#паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку та проживає в Україні);
#свідоцтво про народження (за наявності) або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, - у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку. Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України або її копія (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон із застосуванням засобів Реєстру);
#документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у тому числі документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави, який підтверджує повноваження особи на представлення інтересів дитини щодо оформлення паспорта для виїзду за кордон, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;
# документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП або дані про РНОКПП, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (за наявності);
#документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
#у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися через наявність порушення функцій організму, що підтверджується, у тому числі висновком закладу охорони здоров’я чи іншою медичною документацією, оформленою в установленому порядку, або особі, щодо якої наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, - може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування;
#інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання, зняте із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відсутність таких відомостей (за наявності - витяг з реєстру територіальної громади, е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України зразка 1994 року).
'''Важливо!''' Під час оформлення заяви необхідно пройти процедуру сканування відбитків вказівних пальців рук. Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n816 абзац 9, пункт 14 Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|Увага! Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон бажано мати при собі раніше видані та не здані паспорти громадянина України для виїзду за кордон для вирішення питання повернення державі, анулювання та повернення особі, або залишення як другого діючого паспорта для виїзду за кордон.
|}
'''Факт підтвердження громадянства України неповнолітньою особою, на ім'я якої оформлюється паспорт громадянина України для виїзду за кордон, якщо один з її батьків не є громадянином України'''

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що підтверджує громадянство України особи, на ім`я якої він оформлений. Факт прийняття щодо неповнолітньої дитини рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України підтверджує довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого ====
Для оформлення паспорта для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого заявник додатково подає такі документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n902 пункт 37 Порядку]):
#заяву про оформлення паспорта для виїзду за кордон у зв’язку з його втратою або викраденням у довільній формі;
#витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта для виїзду за кордон на території України).
У разі втрати або викрадення під час перебування в Україні паспорта для виїзду за кордон у особи, яка постійно проживає за кордоном, до територіального органу або територіального підрозділу ДМС подається документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (за відсутності - його копія), або надається інформація про раніше оформлені на ім’я цієї особи документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, що не досягла 14-річного віку ====
Для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон заявник '''разом з документами, необхідними для оформлення/обміну паспорта, також подає''' оригінал або засвідчену в установленому порядку копію одного з таких документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n953:~:text=40.-,%D0%94%D0%BB%D1%8F,-%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83 пункт 40 Порядку]):
#документа, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу (контракту тощо);
#договору про влаштування дитини до прийомної сім’ї;
#договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;
#рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки (піклування);
#рішення суду про встановлення опіки (піклування);
#договору про патронат.

==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі ====
У разі постійного проживання або тимчасового перебування за кордоном для оформлення паспорта для виїзду за кордон заявник звертається до працівника закордонної дипломатичної установи та подає такі документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n953:~:text=52.-,%D0%A3,-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F пункт 52 Порядку]):
#паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку) або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі коли особі не оформлювався документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та/або надає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, за умови оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше, подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (за винятком випадків, коли батьки особи на момент її народження були громадянами України);
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, - у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку;
#документ, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном (у разі наявності);
#документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у тому числі документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави, який підтверджує повноваження особи на представлення інтересів дитини щодо оформлення паспорта для виїзду за кордон, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;
#відповідні документи, що підтверджують сплату консульського збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати консульського збору повертається заявнику, а до заяви-анкети долучається його копія, засвідчена працівником шляхом проставляння відмітки “Згідно з оригіналом” із зазначенням посади, його прізвища та ініціалів, підпису та дати;
#інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання, зняте із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відсутність таких відомостей (за наявності - витяг з реєстру територіальної громади, е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України зразка 1994 року);
#документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП або дані про РНОКПП, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (за наявності).
#у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися через наявність порушення функцій організму, що підтверджується, у тому числі висновком закладу охорони здоров’я чи іншою медичною документацією, оформленою в установленому порядку, або особі, щодо якої наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, - може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.
Для оформлення паспорта для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого заявник, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном, звертається до працівника закордонної дипломатичної установи та подає також такі документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n953:~:text=54.-,%D0%94%D0%BB%D1%8F,-%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F пункт 54 Порядку]):
#паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку) або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, за відсутності - його копію (у разі наявності), або надається інформація про раніше оформлені на ім’я цієї особи документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
#документ (протокол, довідку тощо), виданий компетентними органами держави, в якій втрачено або викрадено паспорт для виїзду за кордон, що підтверджує факт звернення заявника з приводу його втрати або викрадення.
{| class="wikitable"
|[https://online.mfa.gov.ua/application "Електронна черга" на сайті МЗС України]- сервіс для подачі документів на оформлення паспорта в закордонній дипломатичній установі.
|}

==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон особам, які отримували [[Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України|паспорт громадянина України на територіях, які є тимчасово непідконтрольними Україні]] ====
Правила оформлення біометричних документів, зокрема паспорта для виїзду за кордон є єдиними для всіх громадян України.

Водночас для ідентифікації особи та перевірки належності до громадянства України осіб, які отримували паспорти громадян України на територіях, які є тимчасово непідконтрольними органам державної влади України, рекомендується під час подання документів для оформлення паспорта для виїзду за кордон '''надати будь-які додаткові документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України''' (паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія; а також пенсійне посвідчення, військовий квиток та ін.)

У зв’язку з цим, ''на офіційному веб-сайті ДМС рекомендовано перед візитом до підрозділу ДМС, центру надання адміністративних послуг або ДП "Документ" уважно заповнити [https://dmsu.gov.ua/assets/files/doc/zapytalnyk.pdf опитувальник (завантажити)]'' та взяти із собою наявні документи або їх копії.
==Обмін паспорта для виїзду за кордон==
Обмін паспорта для виїзду за кордон здійснюється у разі:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9). зміни інформації], внесеної до паспорта для виїзду за кордон (у тому числі у зв’язку із зміною написання латинськими літерами складових імені “прізвище”, “ім’я” у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.10.2022%7D-,2,-)%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2 виявлення] помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=3)-,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD,-%3B закінчення строку дії] паспорта для виїзду за кордон;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=4)-,%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-. непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання].
У разі зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон, документи для його обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати настання таких обставин (подій) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2024.12.2025%7D-,22,-.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8 пункт 22 Порядку]).

Документи для обміну паспорта для виїзду за кордон можуть бути подані до закінчення строку його дії. У такому випадку паспорт для виїзду за кордон після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нового паспорта для виїзду за кордон.

У разі подання документів для оформлення паспорта у зв’язку з його обміном до закордонної дипломатичної установи паспорт, що підлягає обміну, повертається та здається особою під час отримання нового паспорта.

Заявник для обміну паспорта для виїзду за кордон крім документів, необхідних для оформлення паспорта для виїзду за кордон також подає:
#паспорт для виїзду за кордон, що підлягає обміну;
#документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну (у випадках зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон/виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон);
#заяву про повернення паспорта для виїзду за кордон, що підлягає обміну, після його анулювання у зв’язку з наявністю в ньому віз або у випадках, якщо такий паспорт є підставою для отримання/продовження дозвільних документів на проживання в іноземній державі.
==Транслітерація==
'''Транслітерація''' - це передача тексту й окремих слів однієї мови літерами іншої.

Внесення до заяви-анкети та у подальшому у паспорт написання складових імені «прізвища» та «імені» здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею»].

'''''За необхідності написання прізвища або/та ім’я латинськими літерами відповідно до написання у раніше виданих на ім’я особи документах, під час оформлення заяви-анкети подається письмова заява та документ, що підтверджує зазначений факт, а саме:'''''
*паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий, дипломатичний паспорт, проїзний документ дитини (діючі або строк дії яких закінчився);
*документ, що підтверджує факт народження, зміни імені (у тому числі у разі укладення або розірвання шлюбу), виданого компетентним органом іноземної держави та легалізованого в установленому порядку;
*раніше видані паспорта на ім’я дитини/батьків (або одного з них)/одного з подружжя, у тому числі в паспортах для виїзду за кордон, виданих іноземними державами, якщо дитина/батьки/один з подружжя є іноземцями.
==Видача паспорта для виїзду за кордон ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0,%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD. Видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, закордонною дипломатичною установою, уповноваженим суб’єктом, який прийняв документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон.]

Паспорт для виїзду за кордон, оформлений на ім’я особи, яка не досягла 12-річного віку, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200:~:text=%D1%97%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81.-,%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82,-%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0 пункт 78 Порядку]).

Паспорт для виїзду за кордон, оформлений особі у віці від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку, за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
Інформацію щодо стану оформлення паспорта можна отримати на офіційному веб-сайті ДМС, скориставшись сервісом '''[https://dmsu.gov.ua/services/docstate.html «Перевірка стану оформлення документів»]''' або на сайті ДП "Документ" за [https://pasport.org.ua/solutions/checker посиланням].

Якщо документи подавалися до однієї із закордонних дипломатичних установ України, то отримати інформацію про стан оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон можна на сайті МЗС України за '''[http://passport.mfa.gov.ua/ посиланням]. '''
|}

==== Особливості видачі паспорта для виїзду за кордон у період дії воєнного стану або на період карантину ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1220-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1220 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України»] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-п#n200 Порядку], якими врегульовано механізм видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у період дії воєнного стану.

Так, у випадках якщо рішення про оформлення паспорта для виїзду за кордон приймалося територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який тимчасово не здійснює свої повноваження або надсилання персоналізованих бланків до якого неможливе у зв’язку з веденням бойових дій або тимчасовою окупацією території України, персоналізований бланк паспорта для виїзду за кордон надсилається до іншого визначеного ДМС територіального органу/територіального підрозділу ДМС для організації видачі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1255 пункт 78-1 Порядку]).

Виготовлені паспорти для їх видачі громадянам можуть пересилатися від одного територіального підрозділу ДМС до іншого на території України чи до закордонних дипломатичних установ.

Заявник (або інший законний представник) може звернутися ддо територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи або до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу, із письмовою заявою, поданою особисто у довільній формі (у тому числі під час подання документів для оформлення паспорта для виїзду за кордон) щодо визначення іншого територіального органу/територіального підрозділу ДМС, розміщеного за межами України відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи, якою буде здійснюватися видача паспорта для виїзду за кордон.

У разі необхідності організації видачі паспорта для виїзду за кордон у розміщеному за межами України [https://pasport.org.ua/centers відокремленому підрозділі (філії, представництві) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС], паспорт для виїзду за кордон разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у двох примірниках) передається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який оформив паспорт для виїзду за кордон, до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який здійснює доставку таких паспортів до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС. '''Паспорт для виїзду за кордон за письмовою заявою та за рахунок коштів заявника може бути надісланий [https://pasport.org.ua/news/pro-eksperymentalnu-posluhu-z-peresylky-pereadresatsii-hotovykh-dokumentiv-do-respubliky-polshcha державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, міжнародним поштовим відправленням до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС]''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1255 пункт 78-2 Порядку])'''.'''

Для організації видачі паспорта для виїзду за кордон, оформленого у закордонній дипломатичній установі, у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС, який буде здійснювати його видачу, закордонна дипломатична установа через МЗС надсилає відповідному територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС паспорт для виїзду за кордон разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом приймання-передачі (у двох примірниках). '''Після видачі паспорта для виїзду за кордон другий примірник акта приймання-передачі та копія заяви-анкети з датою видачі та підписом заявника або іншого законного представника про отримання паспорта для виїзду за кордон надсилається МЗС, яке забезпечує їх передачу до закордонної дипломатичної установи, яка здійснювала оформлення паспорта для виїзду за кордон.'''
==Строк видачі паспорта для виїзду за кордон==
{| class="wikitable"
|-
|у строк до '''трьох робочих днів'''||у зв’язку з необхідністю '''термінового виїзду за кордон''', пов’язаною з нагальною потребою в лікуванні від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1255:~:text=%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B-,3),-%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE кордоном] ;
у разі оформлення заяви-анкети для його отримання, поданої протягом одного року з дня звільнення особи, стосовно якої згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України в '''в закордонній дипломатичній [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1709-2025-%D0%BF#n52:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%2D%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. установі]'''
|-
|не пізніше ніж через '''сім робочих днів'''||з дня оформлення заяви-анкети для його '''термінового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1255:~:text=%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B-,2),-%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D1%96%D0%B6 отримання]'''
|-
|не пізніше ніж через '''10 робочих днів'''||у разі оформлення заяви-анкети для його отримання, поданої протягом одного року з дня звільнення особи, стосовно якої згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1255:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%3B-,4),-%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D1%96%D0%B6 України]
|-
|не пізніше ніж через '''20 робочих днів'''||з дня оформлення заяви-анкети для його [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1255:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A-,1),-%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D1%96%D0%B6 отримання]
|-
|у строк до '''трьох місяців'''||у разі оформлення заяви-анкети '''в закордонній дипломатичній [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1255:~:text=%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2.-,%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,-%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%2D%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B8 установі]'''
|}
==Підстави для відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон==
'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1255:~:text=82.-,%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9,-%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB пункт 82 Порядку])''':'''
#особа не є громадянином України;
#стосовно видачі паспорта для виїзду за кордон звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку, або її законні представники/уповноважена особа, які не мають документального підтвердження повноважень на отримання паспорта для виїзду за кордон;
#особа вже отримала два паспорти для виїзду за кордон, які є дійсними на день звернення (крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2024.12.2025%7D-,22,-.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8 пунктом 22 Порядку]) (крім випадків, подання документів для обміну паспорта для виїзду за кордон у разі зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон);
#заявник подав не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон або виявлені недоліки в установлений строк не усунуті;
#дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування або підприємств, установ та організацій, не підтверджують інформацію, надану заявником;
#у разі смерті заявника або оголошення його померлим.
У рішенні про відмову в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1255:~:text=83.-,%D0%A3%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,-%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B2 пункт 83 Порядку]).

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими йому було відмовлено в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон.

==Оскарження та перегляд рішень про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта для виїзду за кордон==
'''Рішення про відмову''' в оформленні, обміні та у видачі паспорта для виїзду за кордон '''може бути оскаржено заявником в адміністративному порядку''' (''ДМС, територіальний орган ДМС чи Міністерство закордонних справ України'') протягом п’яти робочих днів з дня доведення такого рішення до відома заявника '''або до суду''' (''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|в порядку адміністративного судочинства]]'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n1069 пункт 96 Порядку]).

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та у видачі паспорта для виїзду за кордон та прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

Міністерство закордонних справ України має право переглянути рішення, прийняте закордонною дипломатичною установою, і за наявності підстав зобов’язати її скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та у видачі паспорта для виїзду за кордон та прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

Інформація про результати розгляду скарги доводиться ДМС, територіальним органом ДМС чи Міністерством закордонних справ України до відома заявника в установлений законодавством строк.

''Подання та розгляд скарг на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадової особи здійснюється у порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про звернення громадян»].''

== Див. також ==

* [[Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України]]
* [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України]]

[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Приватизація житлового приміщення за відсутності ордеру

2026-03-03T11:01:30Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено посилання на законодавство. Додано розділ про припинення безоплатної приватизації житлових фондів.

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закон України "Про основні засади житлової політики"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 "Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян]"
== Припинення безоплатної приватизації житлового фонду ==
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' З 15 лютого 2026 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text закон України "Про основні засади житлової політики"].
Пунктами 3, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#n421:~:text=3.%20%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. статтей 12] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#n421:~:text=%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. 13] цього закону, передбачено заборону приватизації державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад, крім випадків передбачених законодавством, '''через 12 місяців після завершення воєнного стану'''.
|}
Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#n418:~:text=2.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8,%D1%96%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8)%3B згідно прикінцевих положень цього закону], втрачає чинність Житловий кодекс України, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#n422:~:text=%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%2D%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%2C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%3B Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи] та закон України "Про приватизацію державного житлового фонду".

'''Вказані зміни набувають чинності після 12 місяців з дня закінчення воєнного стану в Україні''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#n422:~:text=%D0%A6%D0%B5%D0%B9%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%94,2102%2DIX. пункт 1 прикінцевих положень]).

== Перелік документів, які подаються до органів приватизації ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#Text:~:text=18.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян] - до органу приватизації потрібно подати пакет документів, що визначений у п. 18 Положення, в тому числі копію ордеру про надання житлової площі.

'''Ордер на квартиру''' – документ, який дозволяє заселитися в нерухомість державного житлового фонду. Згідно з правилами, описаними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанові №470-84-п] ордер видається виключно на вільний будинок або квартиру.

Перелік документів котрі потрібно подати для приватизації:
* заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
* копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
* довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
* технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
* копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
* документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
* копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
* заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
'''Громадяни, які проживають у гуртожитку до заяви також додають''':
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла;
* копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла;
* форму первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0683-12#n3 № 028/о] "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз;
* За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.
'''Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.'''

'''Нерідко трапляється, що копію такого ордеру не можливо знайти в жодному органі влади, архіві, комунальних підприємствах, тощо. Звичайно, що це документ суворої звітності та вище перелічені органи несуть відповідальність за їх збереження. Однак, Вам потрібно приватизувати житло, а про відповідальність органів Ви волієте подумати пізніше, після приватизації.'''

Приватизація здійснюється шляхом:
* безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;

* продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Передача у власність громадян житлових приміщень у гуртожитках здійснюється з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n36 стаття 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду]").

Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

У свідоцтво про право власності вносяться господарські будівлі (приміщення), які є у користуванні осіб, що приватизують житло, а саме сараї, гаражі, комори і таке інше, які розташовані на прибудинковій території та не є самовільно збудованими. Вказані господарські будівлі (приміщення) передаються у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#Text:~:text=24.%20%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2. пункт 24 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян).]
== Як реалізувати своє право на приватизацію та оформити право власності на своє законно отримане житло без ордера? ==
'''В першу чергу,''' Вам потрібно в судовому порядку доказати своє законне право користування житловим приміщенням.

Для цього Вам знадобляться будь – які документи, які містять інформацію про:
* час вселення та реєстрацію в це помешкання;
* про Ваше місце праці та отримання помешкання згідно з протоколом, рішенням, тощо організації;
* договір найму з обслуговуючим підприємством;
* технічна документація на квартиру;
* квитанції про сплату комунальних послуг;
* книги квартирного обліку чи інші документи, що стосуються отримання житла;
* покази свідків – сусідів, родичів;
* акт обслуговуючої організації про місце проживання;
* довідка про склад сім’ї;
* будинкова книга, тощо.
Чим більше у Вас таких документів, ти легше Вам доказати своє право на приватизацію без ордеру про надання житлової площі.

'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.-,%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D1%80%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2.,-%7B%20%20%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%20%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83 Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР] – ордер дійсний протягом 30 днів і при вселенні громадянин здає ордер в житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності – відповідному підприємству, установі, організації як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.'''

Отже, ніякого обов’язку зберігати копію такого ордеру у Вас немає і Ви не несете відповідальність за халатність тих чи інших органів, установ, організацій у разі зникнення архівних документів.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n27 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] визначений вичерпний перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, а це:
* квартири-музеї;

* квартири (будинки),житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
* квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей);
* квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
'''Якщо Ваше помешкання не відноситься до об’єктів, що не підлягають приватизації, то і підстав для відмови у приватизації в органу приватизації – немає, оскільки відсутність документів на право вселення і проживання не може бути поставлена Вам в провину, бо такі документи передаються після вселення ЖЕКу, який і повинен забезпечити їх належне збереження.'''

'''Отже, спершу подайте запити про надання Вам копії ордеру у всі можливі архіви, установи, організації і у разі відсутності ордеру або ненадання Вам відповіді взагалі – зберіть всі наявні та можливі докази отримання Вами квартири у законний спосіб та законне вселення у помешкання, тривале його користування, тощо. На підставі цих документів та відмови органу приватизації у зв’язку з неподанням Вами копії ордеру – звертайтесь в суд.'''
== Судові справи ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96637079 Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.04.2021 у справі № 310/409/21]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109735369 Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2023 року у справі № 336/7413/22]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]

Право подання клопотання на отримання громадянства визнаними біженцями та особами, які потребують додаткового захисту

2026-02-11T10:20:26Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено посилання на законодавство. Оновлено посилання на чинне законодавство.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України від 27 березня 2001 року № 215 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України та журналів обліку"]

== Категорія осіб, які мають право подавати документи щодо прийняття до громадянства України ==
Стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14/ed20260116#n107 Закону України "Про громадянство України"] (далі - Закон) визначає, що '''особи, яким надано статус біженця''' в Україні можуть за їхньою заявою бути прийняті до громадянства України за умови проживання на законних підставах на території України протягом трьох років на дату подання заяви про прийняття до громадянства України з моменту визнання біженцем або надання притулку в Україні, а для осіб без громадянства - останні три роки на дату подання такої заяви з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства.

Безперервне проживання на території Україні - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14/ed20260116#Text:~:text=%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%3B абзаці чотирнадцятий статті 1 Закону]).

'''Особи, які потребують додаткового захисту,''' не мають права клопотати про прийняття до громадянства України.

== Куди звернутись ==
Заяви та інші документи з питань громадянства подаються особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіального підрозділу Державної міграційної служби України] за місцем реєстрації особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%3B пункт 4, розділ 1 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, завтердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"] (далі - Порядок).

== Перелік необхідних документів ==
Для прийняття до громадянства України особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text:~:text=46.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8F). подає]:

* заяву про прийняття до громадянства України (в двох примірниках);
* три фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
* один із таких докуметів:

# документ про володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування - [https://exam.mova.gov.ua/courses/course-v1:NKSDM+INOZ01+2021_T2/about сертифікат про рівень володіння державною мовою], який видається Національною комісією зі стандартів державної мови за результатами іспиту (зазначена умова не поширюється на осіб з інвалідністю, пов’язаною з порушеннями зору, слуху, мовлення);
# документ, що підтверджує інвалідність - для особи, яка має фізичні вади (сліпа, глуха, німа);

* один із таких докуметів:

# декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
# декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства - для іноземців;

* документи, що підтверджують надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а також факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з моменту надання їй таких статусу чи притулку (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, копія посвідчення біженця, копія проїзного документа біженця) (пункт 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text Порядку]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 срепня 2012 року № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку"] затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України.

== Вартість ==
За подання заяви про прийняття у громадянство України сплачується державне мито у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text:~:text=%D1%97)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 підпункт "ї", пункту 6, статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).

== Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства ==
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо прийняття особи до громадянства України перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України '''не пізніш як у двотижневий строк''' з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у '''двомісячний строк''' з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи '''не пізніш як у двотижневий строк''' з дня їх надходження надсилаються до [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіального органу Державної міграційної служби України] (пункт 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text:~:text=101.%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB,%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. Порядку]).

Територіальний орган Державної міграційної служби України, до якого подано документи, перевіряє:

* відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України;
* підтвердження документами виконання умов прийняття до громадянства України;
* відсутність підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України не допускається.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи не пізніш як у '''двотижневий строк''' з дня їх надходження повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у '''тижневий строк''' з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у '''двомісячний строк''' з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Територіальний орган Державної міграційної служби України надсилає подані документи до органів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України, які у межах своєї компетенції перевіряють (у тому числі в банках даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу) відсутність підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України не допускається. Про результати перевірки органи Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України повідомляють територіальний орган Державної міграційної служби України '''не пізніш як у двомісячний строк''' з дня одержання документів.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують виконання умов прийняття до громадянства України, а також відсутні підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України не допускається, територіальний орган Державної міграційної служби України готує висновок про можливість задоволення клопотання заявника і '''не пізніш як у тримісячний строк''' з дня надходження документів надсилає цей висновок разом із поданими документами до Державної міграційної служби України.

У протилежному випадку територіальний орган Державної міграційної служби України готує висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника і '''не пізніш як у тримісячний строк''' з дня надходження документів надсилає цей висновок разом із поданими документами до Державної міграційної служби України (пункт 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text:~:text=102.%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%8F%D1%94%3A Порядку]).

== Порядок розгляду заяв і подань з питань громадянства Комісією при Президентові України з питань громадянства ==
Комісія при Президентові України з питань громадянства (далі - Комісія):

* розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань;

* повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід з громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України.

* контролює виконання рішень, прийнятих Президентом України з питань громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14/#n245 статтею 23 Закону України "Про громадянство України"]).

Попереднє опрацювання та підготовка матеріалів з питань громадянства України на розгляд Комісії відповідним структурним підрозділом Офісу Президента України.

Якщо під час попереднього опрацювання та розгляду матеріалів з питань громадянства України буде встановлено, що подані заявником документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства України або подання, затверджені Державною міграційною службою України чи Міністерством закордонних справ України, про втрату громадянства України та додані до них необхідні документи, або документи про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, не оформлені відповідно до вимог законодавства України та міжнародних договорів України з питань громадянства, такі заяви, подання та документи повертаються відповідним структурним підрозділом Офісу Президента України відповідно до Державної міграційної служби України чи Міністерства закордонних справ України для доопрацювання та усунення недоліків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text:~:text=110.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%81%D1%83%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 110 Порядку]).

За результатами розгляду Комісія приймає рішення про внесення пропозицій Президентові України щодо задоволення заяв про прийняття до громадянства України, про вихід з громадянства України, подань про втрату громадянства України та документів про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

У разі прийняття Комісією рішення про відсутність підстав для задоволення Президентом України заяв про прийняття до громадянства України, про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України, документів про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, Комісія повертає зазначені матеріали відповідно до Державної міграційної служби України чи Міністерства закордонних справ України разом із копією такого рішення.

Загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства Українине повинен перевищувати '''одного року''' з дня їх надходження. Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати '''дев'яти місяців''' з дня їх надходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text:~:text=112.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2,%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 112 Порядку]).

== Прийняття Президентом України рішень з питань громадянства України ==
Рішення про прийняття особи до громадянства України приймає Президент України шляхом видання '''указів''' Президента України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text:~:text=113.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 113 Порядку]).

Рішення Президента України надсилається Державній міграційній службі України, Міністерству закордонних справ України та Центральній виборчій комісії. Після чого, Державна міграційна служба України надсилає повідомлення про прийняті Президентом України рішення через територіальний орган Державної міграційної служби України до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання осіб, щодо яких прийнято рішення.

Територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України у '''тижневий строк''' повідомляють у письмовій формі відповідну особу про прийняте Президентом України рішення.

== Порядок виконання прийнятих рішень з питань громадянства ==
У разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text:~:text=117.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 117 Порядку]).

== Підстави для відмови в прийнятті до громадянства України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%3A статті 9 Закону України "Про громадянство України"] до громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
{| class="wikitable"
|+
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|}
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[index.php?title=Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]

Обчислення стажу роботи для призначення трудових пенсій

2026-02-10T07:48:54Z

Bohdan.lototskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України “Про пенсійне забезпечення”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
== Обчислення пенсії в Україні ==
Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та її перерахунок відбувається згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Вказаний Закон [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n98:~:text=2.%20%D0%A1%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%3A розповсюджується тільки] на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації.
== Порядок обчислення розміру пенсії ==
Розмір пенсії обчислюється, згідно встановленим нормам у відсотках до середньомісячного заробітку. Для обчислення розміру пенсії береться середньомісячний фактичний заробіток, маючи на увазі зарплату (або дохід) людини за будь-які 60 місяців поспіль до 1 липня 2000 року та за весь період страхового стажу після 1 липня 2000 року. При нарахуванні розміру пенсії береться до уваги не номінальна зарплата майбутнього пенсіонера, а зкоригований заробіток згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n452:~:text=1.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B2. ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n452 Коефіцієнт заробітку] людини розраховується шляхом ділення середньої зарплати за певний місяць на середню зарплату по країні за цей самий місяць. До заробітку для нарахування пенсій включаються усі види оплати праці, на які, згідно діючим правилам, нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text:~:text=%D1%80.%20N%201170-,%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A,-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Для виходу на пенсію] за віком у 2026 році після досягнення віку 60 років потрібно мати страховий стаж не менше 33 років. З кожним наступним роком страховий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком, поступово зростатиме і у 2028 році необхідний страховий стаж становитиме 35 років.

Якщо у людини на час досягнення зазначеного пенсійного віку немає необхідного страхового стажу, вона зможе вийти на пенсію за віком пізніше, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%201%20%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202018%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2063%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83 після досягнення 63]або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%201%20%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202019%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2065%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83 65 років]. Якщо людина продовжуватиме офіційно працювати та набуде необхідний страховий стаж, то пенсія може бути призначена відразу після його набуття.

У разі відсутності необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком після 60 та 63 років, пенсію можна отримати після 65 років. Але для цього потрібно мати мінімум 15 років страхового стажу.

Тривалість страхового стажу, яка дає право на пенсію, визначається на дату досягнення пенсійного віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n197 Розмір пенсій за віком становить 55 відсотків заробітку,] але не нижче мінімального розміру. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n604 Пенсії при неповному стажі] роботи призначаються в розмірі, пропорційному наявному стажу.
== Обчислення розміру пенсії по інвалідності ==
Пенсії з інвалідності нараховуються у двох випадках:
* Трудове каліцтво або професійне захворювання;
* Загальне захворювання.
Пенсія з інвалідності в залежності від групи інвалідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n552:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%3A призначається] в таких розмірах:
* Особам з інвалідністю I групи – 100 відсотків пенсії за віком;
* Особам з інвалідністю II групи – 90 відсотків пенсії за віком;
* Особам з інвалідністю III групи – 50 відсотків пенсії за віком.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n552 Непрацюючі особи з інвалідністю II групи] за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 статей 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 28 Закону], за наявності такого страхового стажу:

у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;

у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;

у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;

у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 26 Закону], та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 статей 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 28 Закону], за наявності страхового стажу, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 абзаці першому частини першої статті 28 Закону].

На відміну від пенсій за віком, пенсії з інвалідності призначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n567 '''не безстроково'''] на час інвалідності та зупиняються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи. Лише особам, які досягли віку 60 років пенсія з інвалідності призначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n567:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE. довічно].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n552:~:text=2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83. Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби] або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
== Обчислення розміру пенсії з приводу втрати годувальника ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n576 Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n576:~:text=2.%20%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97,%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8)%208%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. непрацездатним] членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n521:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83. частині другій статті 32 цього Закону], у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім’ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки та чоловік (дружина) померлого, що не були на його утриманні, мають право на пенсію з приводу втрати годувальника, якщо втратили джерело засобів існування.

'''Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника:'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n595 Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі]:
*на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
*на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Загальний розмір пенсії на родину з приводу втрати годувальника залежить від кількості членів родини померлого, середнього заробітку та не залежить від причини його смерті (тобто, родинам, годувальник яких помер внаслідок загального захворювання, та родинам, що втратили годувальника внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії нараховуються в однакових розмірах). 
Якщо людина має право на декілька видів пенсій одночасно, їй нараховується одна пенсія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n179 на її вибір].
== Розмір нарахування пенсії працюючим пенсіонерам ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n671:~:text=4.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE,%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F. Пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком] або з інвалідності не менше 2-х років після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, з більш високим заробітком, ніж той, з якого була нарахована пенсія, згідно їх заяви нараховується новий, більш високий розмір пенсії.

Пенсії не оподатковуються та сплачуються без урахування заробітку (доходу), що отримується, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n671:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0 за місцем фактичного мешкання пенсіонера незалежно від місця реєстрації].
== Обчислення розміру пенсії за вислугу років ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n354 Пенсії за вислугу років встановлюються] окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Розмір пенсії, перелік працівників та окремих категорії працівників які мають право на пенсію за вислугу років, передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n356 ст. ст. 52-55 Закон України “Про пенсійне забезпечення”].
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]

Обчислення стажу роботи для призначення трудових пенсій

2026-02-09T07:43:07Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено положення законодавства, додано більш точні посилання на законодавство.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України “Про пенсійне забезпечення”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]
== Обчислення пенсії в Україні ==
Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та її перерахунок відбувається згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Вказаний Закон [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n98:~:text=2.%20%D0%A1%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%3A розповсюджується тільки] на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації.
== Порядок обчислення розміру пенсії ==
Розмір пенсії обчислюється, згідно встановленим нормам у відсотках до середньомісячного заробітку. Для обчислення розміру пенсії береться середньомісячний фактичний заробіток, маючи на увазі зарплату (або дохід) людини за будь-які 60 місяців поспіль до 1 липня 2000 року та за весь період страхового стажу після 1 липня 2000 року. При нарахуванні розміру пенсії береться до уваги не номінальна зарплата майбутнього пенсіонера, а зкоригований заробіток згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n452:~:text=1.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B2. ст. 40 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n452 Коефіцієнт заробітку] людини розраховується шляхом ділення середньої зарплати за певний місяць на середню зарплату по країні за цей самий місяць. До заробітку для нарахування пенсій включаються усі види оплати праці, на які, згідно діючим правилам, нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text:~:text=%D1%80.%20N%201170-,%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A,-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 1170]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Для виходу на пенсію] за віком у 2026 році після досягнення віку 60 років потрібно мати страховий стаж не менше 33 років. З кожним наступним роком страховий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком, поступово зростатиме і у 2028 році необхідний страховий стаж становитиме 35 років.

Якщо у людини на час досягнення зазначеного пенсійного віку немає необхідного страхового стажу, вона зможе вийти на пенсію за віком пізніше, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%201%20%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202018%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2063%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83 після досягнення 63]або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%201%20%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202019%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2065%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83 65 років]. Якщо людина продовжуватиме офіційно працювати та набуде необхідний страховий стаж, то пенсія може бути призначена відразу після його набуття.

У разі відсутності необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком після 60 та 63 років, пенсію можна отримати після 65 років. Але для цього потрібно мати мінімум 15 років страхового стажу.

Тривалість страхового стажу, яка дає право на пенсію, визначається на дату досягнення пенсійного віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n197 Розмір пенсій за віком становить 55 відсотків заробітку,] але не нижче мінімального розміру. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n604 Пенсії при неповному стажі] роботи призначаються в розмірі, пропорційному наявному стажу.
== Обчислення розміру пенсії по інвалідності ==
Пенсії з інвалідності нараховуються у двох випадках:
* Трудове каліцтво або професійне захворювання;
* Загальне захворювання.
Пенсія з інвалідності в залежності від групи інвалідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n552:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%3A призначається] в таких розмірах:
* Особам з інвалідністю I групи – 100 відсотків пенсії за віком;
* Особам з інвалідністю II групи – 90 відсотків пенсії за віком;
* Особам з інвалідністю III групи – 50 відсотків пенсії за віком.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n552 Непрацюючі особи з інвалідністю II групи] за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 статей 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 28 Закону], за наявності такого страхового стажу:

у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;

у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;

у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;

у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 26 Закону], та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 статей 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 28 Закону], за наявності страхового стажу, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 абзаці першому частини першої статті 28 Закону].

На відміну від пенсій за віком, пенсії з інвалідності призначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n567 '''не безстроково'''] на час інвалідності та зупиняються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи. Лише особам, які досягли віку 60 років пенсія з інвалідності призначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n567:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE. довічно].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n552:~:text=2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83. Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби] або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
== Обчислення розміру пенсії з приводу втрати годувальника ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n576 Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n576:~:text=2.%20%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97,%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8)%208%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. непрацездатним] членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n521:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83. частині другій статті 32 цього Закону], у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім’ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки та чоловік (дружина) померлого, що не були на його утриманні, мають право на пенсію з приводу втрати годувальника, якщо втратили джерело засобів існування.

'''Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника:'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n595 Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі]:
*на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
*на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Загальний розмір пенсії на родину з приводу втрати годувальника залежить від кількості членів родини померлого, середнього заробітку та не залежить від причини його смерті (тобто, родинам, годувальник яких помер внаслідок загального захворювання, та родинам, що втратили годувальника внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії нараховуються в однакових розмірах). 
Якщо людина має право на декілька видів пенсій одночасно, їй нараховується одна пенсія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n179 на її вибір].
== Розмір нарахування пенсії працюючим пенсіонерам ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n671:~:text=4.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE,%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F. Пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком] або з інвалідності не менше 2-х років після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, з більш високим заробітком, ніж той, з якого була нарахована пенсія, згідно їх заяви нараховується новий, більш високий розмір пенсії.

Пенсії не оподатковуються та сплачуються без урахування заробітку (доходу), що отримується, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20260126#n671:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0 за місцем фактичного мешкання пенсіонера незалежно від місця реєстрації].
== Обчислення розміру пенсії за вислугу років ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n354 Пенсії за вислугу років встановлюються] окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Розмір пенсії, перелік працівників та окремих категорії працівників які мають право на пенсію за вислугу років, передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n356 ст. ст. 52-55 Закон України “Про пенсійне забезпечення”].
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна

2026-01-07T08:55:00Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено посилання на законодавство. Незначні стилістичні виправлення.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»] 

== Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування ==
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=7)%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%20%D0%B2%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5. п. 7 та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є: - підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, '''фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що''' '''підлягають першій державній реєстрації''' в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України; - підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та '''фізичні особи, які придбавають нерухоме майно'''.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля ==
=== Хто сплачує? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#Text:~:text=12.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%9C%D0%92%D0%A1%2C%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%3A п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740] (далі - Порядок) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля '''сплачується платниками, які набувають право власності на легкові автомобілі''', що підлягають першій державній реєстрації в Україні в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, шляхом: - купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством); - міни; - дарування (безоплатної передачі); - успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону); - з інших підстав, передбачених законодавством.
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об'єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n43:~:text=6)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%207%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%201%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F%3B п. 6, ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість легкового автомобіля'''.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з даних операцій сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, '''за місцем проведення першої державної реєстрації''' в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#Text:~:text=15.%20%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83,%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%9C%D0%92%D0%A1. п. 15 Порядку]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які набувають право власності на легкові автомобілі ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена '''залежно від вартості легкового автомобіля''', визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, у розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#Text:~:text=13.%20%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B0,%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. п. 13 Порядку]):
* '''3 відсотки''' - якщо вартість не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''4 відсотки''' - якщо вартість автомобілям перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''5 відсотків''' - якщо вартість автомобіля перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

Територіальні органи з надання сервісних послуг МВС '''здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

=== Звільнення від сплати збору ===
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#n16:~:text=%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83)%3B п. 12 Порядку]):
* у випадку забезпечення легковими автомобілями '''осіб з інвалідністю''' згідно із законодавством;
* у випадку '''успадкування''' легкових автомобілів відповідно до закону.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна ==
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об’єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n43:~:text=8)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%209%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%201%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%2D%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%3B п. 8, ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна'''. Для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна '''під нерухомим майном визнається''' жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#Text:~:text=15%2D1,%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. п. 15-1 Порядку]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які придбавають нерухоме майно, ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлена в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%2D%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%2015%2D1%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B0. п. 15-3 Порядку]). Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85%20%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%85%2C%20%D0%BC%D0%BC.%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0). п. 2 Порядку]).

=== Звільнення від сплати збору ===
З операцій купівлі-продажу нерухомого майна збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#Text:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%20%D0%B2%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5. п. 15-1 Порядку]):
* '''державними підприємствами, установами і організаціями''', що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів;
* установи та організації іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* громадянами, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або '''придбавають житло вперше.'''

Крім того, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#Text:~:text=15%2D2.%20%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%3A п. 15-2 Порядку], '''збір на обов'язкове державне пенсійне страхування''' з операцій купівлі нерухомого майна '''не сплачується''', якщо:
* право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];
* '''особа придбаває житло вперше''', що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
* особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Введення воєнного стану: заборони та обмеження

2025-12-04T08:20:39Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено посилання на законодавство та сайт Каб.Міну. Уточнено дійсне посилання на посібник "У разі надзвичайної ситуації або війни".

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0012525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0013525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#Text Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456].
==Процедура введення воєнного стану==
За своєю суттю воєнний стан є особливим правовим режимом, який може бути введений за певних умов на території всієї України, або окремих її місцевостях. Підставами для введення воєнного стану може стати як збройна агресія чи загроза нападу, так і небезпека державній незалежності України, її територіальній цілісності.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n29 Статтею 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"](далі - Закон) пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає [http://www.rnbo.gov.ua/ Рада національної безпеки і оборони України].

Розглянувши ці пропозиції, [https://www.president.gov.ua/ Президент України] видає указ про введення воєнного стану, його протягом двох днів розглядає та приймає рішення [http://rada.gov.ua/ Верховна Рада України], яка з цією метою збирається без скликання.

Затверджений указ негайно оголошується через засоби масової інформації.

Крім того, Україна негайно через [http://www.un.org/ Генерального секретаря ООН] повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародному пакті про громадянські і політичні права].

Військовим командуванням в умовах правового режиму воєнного стану є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

'''Вперше рішення щодо запровадження воєнного стану''' у 10 областях України з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2630-19#Text 26 листопада 2018 року на 30 днів було прийнято 26 листопада 2018 року] у зв'язку з актом збройної агресії Російської Федерації у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації.
{| class="wikitable"
|24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан.
|}
==Військові адміністрації==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n13 статтею 4 Закону] на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції] та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки та порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Структуру і штатний розпис військових адміністрацій населених пунктів затверджує начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації.

==Заборони та обмеження при введенні воєнного стану в країні==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 статтею 8 Закону], в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану:

1) встановлювати (посилювати) охорону об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об’єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України];

2) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт] та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України];

3) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

[[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану|4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності]], вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;

5) запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються|комендантську годину]] (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування. Її час встановлює обласна військова адміністрація, але в окремих громадах за потреби її можуть подовжувати або скорочувати.

6) встановлювати у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2021-%D0%BF#n8 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

7) перевіряти у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#n8 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 Конституцією України];

8) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;

9) порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на стійкість критичної інфраструктури, права і свободи людини, здоров’я населення;

10) встановлювати у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-%D0%BF#n10 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;

11) регулювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;

12) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;

13) забороняти у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1457-2021-%D0%BF#n9 порядку,] визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

14) встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/128-2016-%D0%BF#Text перелік] яких визначається Кабінетом Міністрів України;

15) вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;

15-1) зменшувати запаси небезпечних хімічних речовин, вибухо- і пожежонебезпечних речовин на об’єктах підвищеної небезпеки;

16) забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;

17) встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу сил цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

18) встановлювати порядок використання за призначенням об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту всіх форм власності та відомчої належності, який повинен передбачати вимоги щодо приведення будівель, споруд чи їх окремих частин у готовність до використання за призначенням відповідно до встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, забезпечення цілодобового безперешкодного доступу до них населення, а також організовувати укриття в ньому у разі можливості (наявність вільних місць, можливість доступу сторонніх осіб) усіх категорій населення, здійснення інформування населення про об’єкти зазначеного фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі;

18-1) організовувати будівництво захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;

18-2) здійснювати маркування будівель та споруд, транспортних засобів, що підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, відповідними розпізнавальними знаками (емблемами);

19) проводити евакуацію населення у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації, а також із зон збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій) у безпечні райони;

19-1) проводити евакуацію матеріальних і культурних цінностей, що перебувають у державній власності, у разі виникнення загрози їх пошкодження або знищення згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

20) запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України], нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами;

21) вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;

23) інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України;

24) здійснювати у порядку, визначеному [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України], обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості;

25) запроваджувати інші заходи, передбачені нормами міжнародного гуманітарного права.

'''''В період режиму воєнного стану повноваження Президента України не можуть бути припинені''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n78 згідно статті 10 Закону]'''''.''''' У разі, якщо термін повноважень глави держави закінчується під час воєнного стану, то він продовжує свою роботу до закінчення терміну воєнного стану. Крім цього, не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Президента з прав людини, суддів, прокурорів, а також контррозвідників і слідчих.
===Обмеження, які вводяться з 24.02.2022===
Варто зауважити, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в [https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 указі Президента України про введення воєнного стану].

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, '''з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану,''' можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 Конституцією України], а саме:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 статтею 30] ("Кожному гарантується недоторканність житла");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4262 статтею 31] ("Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4263 статтею 32] ("Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4267 статтею 33] ("Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 статтею 34] ("Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285 статтею 38] ("Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статтею 39] ("Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 статтею 41] ("Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4299 статтею 42] ("Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43] ("Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4310 статтею 44] ("Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 статтею 53] ("Кожен має право на освіту").
Також '''можуть''' вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 частиною першою статті 8 Закон].
==Гарантії законності в умовах воєнного стану==
В умовах воєнного стану забороняються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 згідно статті 19 Закону]):
*зміна Конституції України;
*зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
*проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
*проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
*проведення страйків, масових зібрань та акцій.
Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
==Корисні посилання==
*[https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/civilniy-zahist/2022/03.02/Broshura-U.razi.nadzvychaynoyi.sytuatsiyi.abo.03.02.pdf У разі надзвичайної ситуації або війни]
==Див. також==
*[[Правовий режим воєнного стану]]
*[[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Президент України]]
[[index.php?title=Категорія:Верховна Рада України]]
[[index.php?title=Категорія:Кабінет Міністрів України]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Право власності на землю територіальних громад

2025-12-03T06:38:33Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни. Уточнено положення ЗКУ.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України "Про поховання та похоронну справу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]

==Загальні відомості==
'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ч.1, ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)]).

'''У комунальній власності перебувають''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667:~:text=2.%20%D0%A3%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ч.2, ст. 83 ЗК України])''':'''
*усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
*земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
*землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
==Суб’єкти права комунальної власності==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4890 Стаття 142 Конституції України], (а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1775 ч.2, ст. 327 Цивільного Кодексу України]) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78 ст.ст. 7, 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n65 8-12], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n631 80] та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК - щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n170:~:text=34)-,%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%3B,-34%2D1 п. 34 ст. 26], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n632:~:text=21)-,%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%3B,-22)%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE п. 21 ст. 43] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).

Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ч.3, ст. 83 ЗК України]).
==Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність==
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ч.4, ст. 83 ЗК України]):
*землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
*землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
*землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
*землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ЗК України];
*землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ЗК України];
*земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;
*земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;
*землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності;
*земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні комунальних закладів освіти.
==Підстави набуття земель у право комунальної власності (включаючи територіальні громади)==
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667:~:text=%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%3A ч.5, ст. 83 ЗК України]):
*передачі їм земель державної власності;
*відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
*прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
*придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n224 ст. 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду, крім випадків передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n293 статтею 23-1 цього Закону]. На території місця поховання не можуть бути розташовані об’єкти іншої форми власності, крім комунальної, за винятком випадків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n293 23-1] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n227 29 цього Закону].
==Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність==
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 ч.1, ст. 117 ЗК України]).

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 2, ч.1, ст. 117 ЗК України]).

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 3, ч.1, ст. 117 ЗК України]).

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 4, ч.1, ст. 117 ЗК України])

Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємств (державна власність)).
==Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. ч.2, ст. 117 ЗК України] до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ч.3, ст. 117 ЗК України]).
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Порушення правил про валютні операції

2025-11-13T11:56:50Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено положення законодавства, додано більш точні посилання на законодавство.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12 Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text Закон України «Про валюту і валютні операції»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закони України «Про Національний банк України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n2 Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1590-12#Text Постанова Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013500-19#Text Постанова Правління Національного банку України від 03 січня 2019 року № 13 «Про затвердження Положення про валютний нагляд»]
== Загальна інформація ==
<big>'''Порушення правил про валютні операції''' – незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1358 стаття 162 КУпАП]).</big>

'''Валютними цінностями України відповідно до чинного законодавства''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text:~:text=4)%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0%20(%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8F)%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%3B стаття 1 ЗУ "Про валюту та валютні операції"]) '''є:'''

'''1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text:~:text=6)%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0,%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B Національна валюта] (гривня)''':

* грошові знаки грошової одиниці України – гривні у вигляді банкнот, монет, у тому числі обігових, пам’ятних та ювілейних монет, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;
* кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у гривні;
* електронні гроші, номіновані у гривні;
* цифрові гроші Національного банку України.

'''2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text:~:text=5)%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0,%D0%B0%D0%B1%D0%BE)%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%85%3B Іноземна валюта]''':

* грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;
* кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті;
* електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

'''3. Банківські метали''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n37:~:text=13)%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%2C%20%D1%81%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BB%D0%BE%2C%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%2C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%20(%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96)%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%20%D1%83%20%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%3B пункт 13, статті 1 ЗУ "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними"])''':'''

* золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості;
* монети, вироблені з дорогоцінних металів.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text:~:text=1)%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%3B Валютна операція] – операція, що має хоча б одну з таких ознак''':
# операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
# торгівля валютними цінностями;
# транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#n6 Закон України «Про валюту і валютні операції»]'''.''' Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#n70 стаття 4 ЗУ "Про валюту та валютні операції"]) .

'''Валютний нагляд''' в Україні здійснюється Національним банком України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#n130:~:text=14)%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B стаття 7] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#n529 стаття 44 ЗУ "Про Національний банк України"]), Державною податковою службою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#n175:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. частина 2, статті 15 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"]), уповноваженими установами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013500-19#Text:~:text=7.%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0,%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. пункт 7, положення "Про валютний нагляд"]).

== Адміністративна відповідальність за порушення правил про валютні операції для фізичних осіб ==
Адміністративну відповідальність за незаконні валютні операції передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1358 статтею 162 КУпАП]. У ній визначено, що Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави – тягнуть за собою '''попередження''' або '''накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.''' 
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
__ОБОВ_ЗМІСТ__

Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду

2025-11-07T12:29:52Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено посилання на законодавство. Оновлено положення статтей. Незначні стилістичні зміни.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001600-10#Text Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 01 січня 2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами"]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 частин 1-2, статті 120 Земельного кодексу України] (далі - ЗКУ) у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об’єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об’єкта переходить право власності на таку частку.

У разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об’єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об’єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об’єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

==Перехід права користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. Частиною 3, статті 120 ЗКУ] вказано, що у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021:~:text=6.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. частиною 6, статті 120 ЗКУ].

Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об’єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається, про вказано у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021:~:text=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20(%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0)%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0)%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96%2C%20%D0%B5%D0%BC%D1%84%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%83%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8F%20(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0)%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. частині 4, статті 120 ЗКУ].

У разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об’єкт. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення зазначених змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію, договір про внесення таких змін визнається укладеним за рішенням суду за позовом набувача згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021:~:text=6.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. частини 6, статті 120 ЗКУ].

Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

==Перехід права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності==

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), розміщений на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки, площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 ЗКУ] (крім випадків, якщо формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим або не відповідає нормам законодавства) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021:~:text=10.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)%2C частина 10, статті 120 ЗКУ]).

Якщо об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об’єкта нерухомого майна зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 118], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 128 ЗКУ] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE,128%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83. частина 11, статті 120 ЗКУ]).

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 122 ЗКУ], зобов’язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому ЗКУ.

Пропущення строку подання заяви, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об’єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт.

== Реєстрація прав власності==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n26 статтей 3] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n966 31-6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація переходу права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, що розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), яка перебувала у власності відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, проводиться одночасно із державною реєстрацією переходу права власності на земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до його набувача.

Державна реєстрація переходу права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що розміщений на земельній ділянці будь-якої форми власності, яка перебувала у користуванні (на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію) відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, проводиться одночасно із державною реєстрацією переходу права користування такою земельною ділянкою від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до його набувача. Про перехід відповідного права державний реєстратор зобов’язаний негайно повідомити орендодавця, особу, яка передала земельну ділянку в користування на праві емфітевзису, суперфіцію (якщо інформація про його місце проживання (місцезнаходження) міститься у Державному реєстрі прав) поштовим відправленням або електронною поштою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n26:~:text=4.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D1%8E. частина 4, статті 31-6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

З метою виконання новим власником житлового будинку (будівлі, споруди) вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 статті 377 Цивільного кодексу України], згідно якої до особи, яка набула право власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України, новий власник має вжити заходів щодо оформлення відповідних речових прав на земельну ділянку відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до набувача такого об’єкта.

== Судова практика ==
* Постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/111675787 від 14.06.2023 у справі № 910/12815/21]'''
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Реабілітація учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни

2025-10-10T11:25:29Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено положення законодавства, додано останні зміни. Деякі стилістичні виправлення. Уточнення посилань на законодавство.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] (далі - Закон)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12?test=XNLMf5x.qwJg/2.wZiRarfxWHI43Qs80msh8Ie6 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб санаторно-курортним лікуванням»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n17 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1338 «Деякі питання надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0136-22#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 14 січня 2022 року № 5 «Про встановлення на 2022 рік граничної вартості послуг із психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб»]
==Поняття та види реабілітації ветеранів війни (учасників бойових дій)==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20(%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96,%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 пункту 19 частини першої статті 6 Закону] військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України визнаються учасниками бойових дій.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n39 Статтею 5 Закону] ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Реабілітація ветеранів війни - це один із найважливіших напрямків діяльності органів державної влади щодо створення та реалізації програм соціального захисту бійців, збереження або відновлення їх фізичного та психологічного здоров’я, досягнення ними соціально-психологічного благополуччя.

До реабілітації можна віднести такі заходи:

# лікування (безкоштовне протезування, безкоштовні ліки та лікарські засоби);
# психологічна реабілітація (санаторно-курортне лікування).

Розроблення та впровадження державної стратегії в питаннях соціального захисту учасників бойових дій покладено на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1175-2018-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%94%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC,%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2). Міністерство у справах ветеранів України] - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни.

==Лікування ветеранів війни (учасників бойових дій)==
З моменту отримання відповідного статусу ветеран війни, члени сімей загиблих учасників бойових дій набувають право на безкоштовні ліки та лікарські засоби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n39:~:text=7)%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%3A-,1)%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%201%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96 пункти 1, статтей 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n39:~:text=9)%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%3A-,1)%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%201%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96 14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n39:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.03.2022%7D-,1)%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%201%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 15 Закону]).

В аптеках, при медичному закладі у якому було видано рецепт на лікування можна отримати безкоштовні ліки та лікарські засоби. У разі амбулаторного лікування особи, відпуск безоплатних ліків здійснюється за місцем проживання цієї особи. Необхідно зазначити, що особи, які мають право на пільговий відпуск ліків в період обслуговування їх у відомчих лікувально-профілактичних закладах можуть отримати безоплатні лікарські засоби у аптеках, закріплених за цими закладами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF#n35:~:text=1.%20%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998 р. № 1303]).

При цьому з собою необхідно мати рецепт лікаря та ветеранське посвідчення.

Детальний перелік захворювань на лікування яких безоплатно видаються лікарські засоби за рецептами передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF#n35 додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998 р. № 1303].

Варто пам'ятати, що безоплатний відпуск лікарських засобів провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворому надано пільги.

Чинним законодавством України передбачено і те, що учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих мають право на безкоштовне зубопротезування згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n258:~:text=2)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2)%2C%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B пунктів 2 статтей 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n379 15 Закону]. Особи з інвалідністю внаслідок війни також мають право на безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами. Слід вказати, що в державних закладах охорони здоров'я здійснюється зубопротезування, яке фінансується з місцевих бюджетів. В разі відмови у наданні пільги слід звертатися до територіальних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я за місцем проживання особи (обласних, міських).

Варто зазначити, що у період дії воєнного стану військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України. На зазначених військовослужбовців та супроводжуючий їх медичний персонал не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України.

Відшкодування вартості проїзду та оплати послуг з надання такої медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків надання зазначеної допомоги коштом приймаючої сторони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181:~:text=%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B4%D1%96%D1%97,%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8. абзац 9 пункт 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Також, необхідно зауважити, що у період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на безоплатне отримання медичної послуги, пов’язаної із забезпеченням реалізації їхнього права на біологічне батьківство (материнство), зокрема на здійснення забору, кріоконсервації та зберігання їхніх репродуктивних клітин на випадок втрати репродуктивної функції при виконанні обов’язків із оборони держави, захисту Вітчизни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181:~:text=%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96,%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. абзац 10 пункт 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

==Психологічна реабілітація==
Особи, які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", '''мають право на безоплатну психологічну допомогу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%83,%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8. стаття 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"])'''.'''

Організація психологічної допомоги зазначеним особам провадиться [https://mva.gov.ua/category/195-psihologichna-dopomoga Мінветеранів].

Порядок та умови надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n17 постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1338 "Деякі питання надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб"].

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n17:~:text=%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B Психологічна реабілітація]''' - діяльність, спрямована на відновлення та підтримку функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній сфері із застосуванням методів психологічної та психотерапевтичної допомоги у формі психотерапії, психологічного консультування, першої психологічної допомоги, кризового психологічного втручання.

Метою проведення психологічної реабілітації є:

1) збереження та відновлення психічного здоров’я, профілактика/запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів отримувачів послуг;

2) подолання складних життєвих обставин;

3) посттравматичне зростання особи.

Надання психологічної допомоги здійснюється на таких [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n366:~:text=8.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D1%85%3A рівнях]:
* '''перший''' - соціально-психологічна підтримка та надання соціальних послуг, зокрема соціального супроводу, соціальної адаптації, консультування;
* '''другий''' - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n366:~:text=4.%20%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%3A кризове психологічне втручання, психологічна діагностика, психоедукація, психологічне консультування, психотерапія, групова робота];
* '''третій''' - комплексна медико-психологічна допомога, яку надає мультидисциплінарна команда.
Рівень, на якому отримувачу послуг повинні бути надані послуги із психологічної допомоги, визначається за результатами психологічної діагностики з урахуванням життєвих обставин отримувача послуг та стану його здоров’я, психічного стану.

Психоедукація, психологічна діагностика, групова робота, психологічне консультування здійснюються на всіх рівнях, змінюється лише їх наповнення, а психотерапія проводиться на другому і третьому рівні.

Психологічна діагностика проводиться із застосуванням психометричних методів, які є валідними. Психологічна діагностика проводиться із застосуванням психометричних методів, які є валідними, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n366:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D0%9E%D0%97. перелік яких визначає МОЗ].

=== Хто може отримати послуги ===
Отримувачами послуг є особи, яким установлено один із таких статусів:
* учасника бойових дій - відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45:~:text=19)%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20(%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8,%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. Закону];
* особи з інвалідністю внаслідок війни - відповідно до пунктів 10-14 частини другої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82:~:text=10)%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F%202014%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. Закону];
* особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n187 Закону];
* учасника війни - відповідно до пункту 13 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n120:~:text=13)%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. Закону];
* постраждалого учасника Революції Гідності - відповідно до статті 16-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n538 Закону];
* члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни - відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n147 Закону];
* члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України - відповідно до статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n656 Закону].
На період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування до отримувачів послуг належать також військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, СБУ, розвідувальних органів, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби, військовослужбовці Управління державної охорони, Держспецзв’язку, співробітники Служби судової охорони, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та члени їх сімей (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки).

=== Куди звернутись ===
Для отримання психологічної допомоги першого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n400 пунктом 11 Порядку та умов надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб].

Для отримання психологічної допомоги другого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг або за наявності технічної можливості звернутися до Мінветеранів із заявою в електронній формі через [https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-vidomostei-z-iedynoho-derzhavnoho-reiestru-veteraniv-viiny-fd191023-5f6a-499a-ad6a-a197c3897fea Єдиний державний вебпортал електронних послуг] чи його мобільний додаток (Дія).

Для отримання психологічної допомоги третього рівня у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг або за наявності технічної можливості звернутися до Мінветеранів із заявою в електронній формі через [https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-vidomostei-z-iedynoho-derzhavnoho-reiestru-veteraniv-viiny-fd191023-5f6a-499a-ad6a-a197c3897fea Єдиний державний вебпортал електронних послуг] чи його мобільний додаток (Дія).

Підставою для отримання психологічних послуг, які надаються суб’єктом надання послуг на третьому рівні психологічної допомоги, є:
* направлення лікаря з надання первинної медичної допомоги, якому отримувач послуг подав декларацію про вибір лікаря, або направлення лікуючого лікаря в разі надання психологічної допомоги одночасно з наданням медичної допомоги в стаціонарних умовах;
* направлення суб’єкта надання послуг, що надає психологічну допомогу другого рівня;
* особисте звернення отримувача послуг.
Направлення до суб’єктів надання послуг лікарем або суб’єктом, що надає психологічну допомогу другого рівня, здійснюється за результатами первинного психологічного скринінгу отримувача послуг.

{| class="wikitable"
|'''Перелік центрів соціально-психологічної реабілітації можна дізнатись [https://mva.gov.ua/tsentri-sotsialno-psihologichnoi-reabilitatsii-1 тут].Про реабілітацію та забезпечення допоміжними засобами реабілітації (в тому числі протезування) можна дізнатись [https://mva.gov.ua/veteranam/bezkoshtovne-protezuvannya тут].'''
|}
=== Необхідні документи ===
Під час першого звернення до суб’єкта надання послуг (крім звернення за екстреною психологічною допомогою) отримувач послуг звертається з письмовою заявою, яка складається ним у довільній формі, або надає направлення та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n400:~:text=42.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81,%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A пред’являє оригінали таких документів]:
# паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон або е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон;
# реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта громадянина України з відміткою відповідного контролюючого органу);
# посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності або посвідчення члена сім’ї загиблого, члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України (у разі наявності);
# свідоцтва про народження учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачем послуг є батько або мати);
# свідоцтва про шлюб (у разі, коли отримувачем послуг є дружина (чоловік) учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
# свідоцтва про народження дитини (у разі, коли отримувачем послуг є дитина учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
# свідоцтва про смерть учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачами послуг є члени сім’ї);
# рішення суду чи органу опіки та піклування про встановлення опікунства над дитиною, позбавленою батьківського піклування (у разі, коли отримувачем послуг є дитина, над якою встановлено опіку чи піклування).
Звертатися до суб’єкта надання послуг та виконувати інші дії і вчиняти правочини, пов’язані з отриманням психологічної допомоги, мають право законні представники отримувачів послуг.
=== Права отримувача послуг ===
Отримувачі послуг мають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n400:~:text=21.%20%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A право]:
* відмовитися від певних або всіх видів психологічних послуг із зазначенням причини такої відмови;
* вибирати та змінювати суб’єкта надання послуг;
* отримувати інформацію про психологічні послуги, зокрема про результати психологічної діагностики, мету та зміст психологічної допомоги;
* отримати психологічні послуги належної якості.
== Санаторно-курортне лікування ==
'''Важливо!''' Дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n39:~:text=3)%20%7B%D0%94%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%203%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2014,%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B пунктів 3 статтей 13, 14, 15 Закону] зупинено на 2025 рік згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n199 Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік'''"''' від 19.11.2024]. Тобто, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування тимчасово не здійснюється.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8,%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3A порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб санаторно-курортним лікуванням (постанова Кабінету міністрів України від 31 березня 2015 р. № 200)] забезпечення безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів здійснюється для:

* учасників бойових дій – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
* осіб з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;
* особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюванням нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – відповідно до медичних рекомендацій, з них:
** I та II груп – до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;
** III групи – до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день;

* постраждалих учасників Революції Гідності – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
* учасників війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 18-21 день;
* членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України – не частіше ніж один раз на два роки строком на 21 день.

Для того, щоб отримати санаторно-курортне лікування потрібно перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Варто зазначити, що учасник бойових дій має можливість [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n165 вільно обирати заклад для санаторно-курортного лікування]. Для цього необхідно визначитись із санаторієм та повідомити про свій вибір управління соцзахисту. Після цього, працівниками управління соцзахитсу виконується перевірка закладу на відповідність встановленим вимогам. Згодом, між органом соцзахисту, особою та адміністрацією санаторію укладається тристоронній договір про отримання путівки та надання санаторно-курортного лікування.

Якщо ж особа протягом двох років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки, то законодавством передбачено право на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF#Text:~:text=8.%20%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,)%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2025.11.2015%20%7D грошову компенсацію вартості санаторно-курортного лікування]. Вказаний 2-х річний термін розпочинається з моменту звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації.

Важливо знати, що діти учасників бойових дій або діти, один з батьків яких загинув у районі проведення бойових дій мають право на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF#Text:~:text=7.%20%D0%94%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8C%20%D1%97%D0%B9%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2. безоплатне забезпечення путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік у випадку, якщо така путівка не надавалась у поточному році].

Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини та подати копію свідоцтва про народження дитини, копію посвідчення учасника бойових дій одного з батьків.

Також, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n414 статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] за час перебування особи, якій призначена пенсія відповідно до вказаного закону на стаціонарному лікуванні (у лікарні, клініці, госпіталі та інших лікувальних закладах), а також у лепрозорії пенсія виплачується повністю.
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві

2025-10-07T11:35:48Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15| Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України від 11 квітня 2016 року № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]

== Загальні положення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-,%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE,-%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Особисте селянське господарство]''' – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або '''особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах''' і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени такого господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України "Про особисте селянське господарство'''"'''] (далі - '''Закон''') інших законів та нормативно-правових актів України.

Особисте селянське господарство не є підприємницькою діяльністю (тобто існує без мети отримання прибутку), однак існує можливість продажу надлишків продукції на ринках або іншим фізичним, юридичним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text:~:text=%D0%94%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. стаття 1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text:~:text=%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%3B стаття 7] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n33 Закону] ).

Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства чинним законодавством України не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. У даному випадку необхідно лише стати на облік в органах місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки.

Див. додатково: [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]

== Надання довідок про членство в особистому селянському господарстві ==
Зазвичай, довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства подається особами з метою реєстрації у службі зайнятості як безробітного.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n62 Стаття 8 Закону] встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Для надання статусу безробітного членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - також подається довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:

* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
* під час воєнного стану мають задеклароване/зареєстроване місце проживання на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців''', які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із частиною першою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] '''менше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2. шести місяців]''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text:~:text=2)%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. пункт 19 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).

=== Отримання довідки ===
Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається веденням господарської діяльності, вона має право вийти із членів особистого селянського господарства.

Для того, щоб припинити ведення особистого селянського господарства особа має надати уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради відповідну '''письмову заяву або усне повідомлення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#Text:~:text=2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BD%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80. пункт 2 розділу ІІ Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572]).

До заяви додаються:
# копія паспорта;
# копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
# документ, що підтверджує повноваження представника (якщо заява подається через уповноважену особу).
При подачі копій документів обов’язкове пред’явлення їх оригіналів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#Text:~:text=1.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%85,%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8. пункту 1 розділу ІІ Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572], у графі "Відмітка про ведення особистого селянського господарства", що складається з двох частин "ведеться" і "припинено", для громадян, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також осіб, які перебувають у сімейних чи родинних стосунках і спільно проживають з особою, якій надана земельна ділянка з відповідним цільовим призначенням, фіксується їхнє волевиявлення вести (брати участь, бути членом особистого селянського господарства) або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом проставлення у відповідній частині графи підпису члена особистого селянського господарства із зазначенням дати.

Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норм чинного законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не є членами особистого селянського господарства.

== Оскарження відмови у наданні довідки ==
У разі, якщо відповідний орган місцевого самоврядування неправомірно відмовив у наданні довідки про те, що особа не являєтеся членом особистого селянського господарства, таку відмову необхідно оскаржити у судовому порядку.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів громадян. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4348 частини другої статті 55 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України] в порядку адміністративного судочинства.

== Див. також ==
* [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]
* [[Права та обов'язки членів особистого селянського господарства]]
* [[Вихід із членства особистого селянського господарства]]
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]

Реєстрація авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір

2025-10-07T11:17:53Z

Bohdan.lototskyi: Уточнення положень законодавства, вилучено ГКУ.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#Text Закон України "Про авторське право і суміжні права"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703-20#top Закон України від 16 червня 2020 року № 703-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/550-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 550 "Деякі питання надання Міністерством освіти і науки платних адміністративних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#Text Наказ Міністерства економіки України від 16 серпня 2023 року № 11319 "Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n200:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE.-,5.,-%D0%A1%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0 частини п'ятої статті 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] суб’єкт авторського права для засвідчення належних йому особистих немайнових прав та/або майнових прав на твір (оприлюднений чи неоприлюднений), факту і дати його опублікування, набуття майнових прав на твір на підставі договору або закону може зареєструвати своє авторське право на твір у відповідному державному реєстрі. Кожна із сторін укладеного договору, що стосується майнових прав на твір, має право зареєструвати договір у відповідному державному реєстрі.

Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір в Україні здійснюється відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#Text Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 серпня 2023 року № 11319 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2023 року за № 1760/40816)] (далі - Порядок).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703-20#top Законом України від 16 червня 2020 року № 703-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності"] визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#n10:~:text=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%9D%D0%9E%D0%86%D0%92) Національний орган інтелектуальної власності]''' - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.
== Куди звертатися ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#n7 Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"] визначено, що функції Національного органу інтелектуальної власності виконує державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (далі – УКРНОІВІ) з 8 листопада 2022 року.
== Твори, авторське право на які підлягає державній реєстрації. Договори, які стосуються майнових прав на твір, що підлягають державній реєстрації ==
'''Заявка на державну реєстрацію права автора на твір''' подається стосовно творів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n163 статті 6 Закону України "Про авторське право і суміжні права"], а саме:

1) літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі;

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) музичні твори з текстом і без тексту;

4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

5) театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу;

6) аудіовізуальні твори;

7) тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) фотографічні твори;

10) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо;

11) твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень;

12) твори художнього дизайну;

13) похідні твори;

14) збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту;

15) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності;

16) комп’ютерні програми;

17) бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

18) інші твори.

'''Заявка на державну реєстрацію договору, що стосується права автора на твір''', подається стосовно договору, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n654 пунктами 1-4 частини першої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права"], а саме:

1) трудового договору (контракту) - в частині умов щодо розподілу майнових прав на службовий твір або службове виконання, службову фонограму, службову відеограму;

2) договору про створення за замовленням і використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;

3) договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав;

4) ліцензійного договору на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав.

== Вимоги до заявки та порядок її подання ==
Вимоги до заявки (заявка на державну реєстрацію права автора на твір або заявка на державну реєстрацію договору, що стосується права автора на твір) та порядок її подання визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n25 розділом ІІ Порядку].

Заявка подається в паперовій або електронній формі. Спосіб подання обирає заявник.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n25:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. пункту 2 розділу ІІ Порядку] заявка складається із таких документів:

'''заява''' (заява на державну реєстрацію авторського права на твір або заява на державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір);

'''копія твору''', що оформляється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n25:~:text=2.2.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%3A пункту 2.2. розділу ІІ Порядку] (у разі державної реєстрації права автора на твір);

'''засвідчена копія визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n654 в пунктах 1-4 частини першої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] договору разом з додатками до нього, чинними на дату подання заявки''' (у разі державної реєстрації договорів, які стосуються майнових прав на твір);

'''документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору''' (за наявності);

'''документ про сплату збору''', що повинен відповідати вимогам, установленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF#Text:~:text=6.%20%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%94%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B5%D0%BA%2C%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE)%2C%20%D0%B4%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%2C%20%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20(%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83). постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір"];

'''документ, що підтверджує повноваження представника''' (якщо заявка подається за участю представника заявника), оформлений згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#Text:~:text=2.4.%20%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. пункту 2.4. розділу ІІ Порядку];

'''інші документи''', передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n25 розділом ІІ Порядку].

'''Заява на державну реєстрацію авторського права на твір''' складається за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n219 додатку 1 до цього Порядку], '''заява на державну реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір''', складається за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n222 додатку 2 до цього Порядку] (далі - заява).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n25:~:text=2.1.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%201%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%202%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0). Заява викладається українською мовою.] У разі заповнення заяви власноруч вона заповнюється друкованими літерами. Заява підписується заявником або його представником із зазначенням дати підписання заяви. Підпис фізичної особи складається з особистого підпису, власного імені та прізвища цієї особи. Підпис юридичної особи складається з її повного найменування, посади особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, її особистого підпису, власного імені та прізвища і скріплюється печаткою (за наявності).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n25:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. У разі якщо заява підписується представником заявника, про це зазначається перед особистим підписом представника.] У заяві зазначаються форма отримання (паперова або електронна) свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, рішення про реєстрацію договору, що стосується майнового права на твір, а також адреса для листування на території України

== Вартість ==
Розміри зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, затверджено постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF#Text:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%96. Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір»]:

* за підготовку до державної реєстрації авторського права розмір збору для фізичних осіб становить 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, для юридичних осіб - 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

* за підготовку до державної реєстрації договорів, які стосуються майнових прав на твір, розмір збору для фізичних осіб становить 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, для юридичних осіб - 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Сума збору, що підлягає сплаті, визначається виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день сплати збору, у гривнях. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BC. Іноземці та особи без громадянства] відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності мають однакові з громадянами України права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#Text Порядком] . Сума збору не включається до вартості послуг, пов'язаних з його сплатою.
== Розгляд заявки (заявки на державну реєстрацію права автора на твір/заявки на державну реєстрацію договору, що стосується права автора на твір) ==
Розгляд заявки здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79 розділом ІІІ Порядку].

УКРНОІВІ здійснює перевірку документів поданої заявки на відповідність вимогам, визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n25 розділі II цього Порядку].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=1.2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%20(%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8)%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%9D%D0%9E%D0%86%D0%92%D0%86%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. Якщо у заявці відсутній документ] про сплату збору або документ про сплату збору не відповідає встановленим вимогам (наприклад, сплата збору здійснена за неправильними реквізитами), '''заявка не приймається до розгляду''', про що УКРНОІВІ повідомляє заявника. У разі подання зазначеної заявки в паперовій формі УКРНОІВІ разом з повідомленням повертає заявнику подані документи заявки за адресою для листування, зазначеною в заяві.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=1.3.%20%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B8. У разі подання неповного пакета документів заявки], визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n25 розділом II цього Порядку] (окрім відсутності документа про сплату збору або невідповідності його встановленим вимогам) неправильного оформлення таких документів або в разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності та/або повноти відомостей у документах заявки, УКРНОІВІ протягом місяця з дати одержання документів заявки надсилає заявнику запити про:

* усунення виявлених недоліків у документах заявки;
* надання інших документів, необхідних для розгляду заявки.

Заявник '''протягом трьох місяців з дати одержання запиту''' повинен надіслати УКРНОІВІ правильно оформлені та належні відомості та/або документи.

Розгляд заявки здійснюється УКРНОІВІ протягом двох місяців з дати надходження заявки або документів, поданих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=1.3.%20%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%3A підпункту 1.3 пункту 1 розділу ІІІ Порядку], крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=1.2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%20(%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8)%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%9D%D0%9E%D0%86%D0%92%D0%86%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. підпунктом 1.2 пункту 1 цього розділу].

Під час розгляду заявки здійснюється перевірка документів заявки на відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n654 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#Text Порядку.]

'''За результатом розгляду заявки УКРНОІВІ ухвалює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%9D%D0%9E%D0%86%D0%92%D0%86%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%3A висновок]:'''

* про наявність підстав для внесення відомостей про державну реєстрацію авторського права до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
* про наявність підстав для внесення відомостей про державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір, до Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір;
* про відсутність підстав для внесення відомостей про державну реєстрацію авторського права до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
* про відсутність підстав для внесення відомостей про державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір, до Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір.

Висновок ухвалюється за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n223 додатку 3 до цього Порядку].

Висновки про відсутність підстав для внесення до державних реєстрів відомостей про державну реєстрацію авторського права або про державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір, ухвалюються УКРНОІВІ у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=5.%20%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%9D%D0%9E%D0%86%D0%92%D0%86%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%3A пунктом 5 розділу ІІІ Порядку.]

== Видача свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, рішення про реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,4%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. На підставі висновку про наявність підстав] для внесення відомостей про державну реєстрацію авторського права до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір відповідна реєстраційна інформація вноситься до Реєстру протягом 10 робочих днів та заявнику видається свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n225 додатку 4 до цього Порядку].

На підставі висновку про наявність підстав унесення відомостей про державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір, до Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір, відповідна реєстраційна інформація вноситься до Реєстру протягом 10 робочих днів і приймається рішення про реєстрацію договору за формою, наведеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n227 в додатку 5 до цього Порядку].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=6.%20%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%C2%BB. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір], рішення про реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір, оформлюються в електронній та/або паперовій формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=7.%20%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір], рішення про реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір, видаються в електронній або паперовій формі відповідно до відомостей про форму та порядок їх отримання, зазначених у заяві.

== Ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n79:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%94%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%9D%D0%9E%D0%86%D0%92%D0%86. Держателем та адміністратором] Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір, є УКРНОІВІ.

До Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір вносяться відомості, що передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n125:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3A пунктом 2 розділу ІV Порядку].

До Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір, вносяться відомості, що передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n125:~:text=3.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3A пунктом 3 розділу ІV Порядку].

УКРНОІВІ у процесі ведення державних реєстрів може вносити до них зміни та інші відомості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#n125:~:text=4.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%9D%D0%9E%D0%86%D0%92%D0%86%20%D1%83,%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%C2%BB. на підставі]:

* клопотання особи, якій видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір та/або автора (співавтора) відповідного твору;
* клопотання сторони договору, щодо якого видано рішення про реєстрацію договору;
* клопотання суб’єкта авторського права, якому належать майнові права на твір, щодо якого здійснено реєстрацію авторського права або договору;
* судового рішення;
* вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Законів України «Про санкції»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text «Про правовий режим воєнного стану»].

== Порядок вирішення спорів ==
Передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#Text Порядком] рішення, дії або бездіяльність УКРНОІВІ, її посадових осіб можуть бути оскаржені в судовому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1760-23#Text:~:text=12.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%9D%D0%9E%D0%86%D0%92%D0%86%2C%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. згідно пункту 12 розділу ІІІ Порядку].
== [https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=ukUA&id=b0200e25-efe4-4e97-97d6-1311db749de3&title Зразки примірних договорів у сфері авторського права і суміжних прав] ==
При розробці договорів у сфері авторського права і суміжних прав враховані положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/71-2003-%D0%BF#Text "Про затвердження розміру порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм їх примірників та зафіксованих у них виконань",] від 18 січня 2003 року № 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF#Text "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав]" та інших нормативно-правових актів.

На договори у сфері авторського права і суміжних прав поширюються загальні принципи та правила цивільного законодавства.

Майнові права інтелектуальної власності на твір можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності на твір можуть бути визначені договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n669 стаття 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"]).

Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності на твір укладається у письмовій формі згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5199:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20(%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9)%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. частини 2 статті 1107 Цивільного кодексу України].
# [https://docs.google.com/document/d/1uUHdJR7nPSCrlteHe85CAGnp2tEYExFl/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Ліцензійний договір]
# [https://docs.google.com/document/d/1QBTBg79ae1w1CuXfR5nYIbejiWHm4uRV/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Договір про передання (відчуження) майнових прав]
# [https://docs.google.com/document/d/1gTizYFFczCmnOwc15kk3OH7f6s32sRnO/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Договір про створення за замовленням і використання твору]
# [https://docs.google.com/document/d/1snkdNZaim0NyYtlPzkiZkj2u2iGYeHLf/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Договір про розподіл майнових прав на службовий твір]
# [https://docs.google.com/document/d/11ne7hBFJY5h9iPJ5JqIYDK62GPpXeUZc/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Видавничий договір]
# [https://docs.google.com/document/d/1r9HIEtbhBYhvF-WmJ5JssogbmEuR_7Fx/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Договір між співавторами твору]
# [https://docs.google.com/document/d/1eehakCDjuv6qDj0kbUFaaB4A9AyyIot-/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Договір про колективне управління майновими правами автора]
# [https://docs.google.com/document/d/1SZH7JR_WmzVc7PhYYbZkgJ41dUJlvg0F/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Договір між організацією колективного управління та особою, яка використовує твори]
# [https://docs.google.com/document/d/15nk9bBaeglkiGs9VGcLUAe_a0VOFuKvC/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Договір про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань]
== Корисні посилання ==
* [https://ukrpatent.org/uk Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ)]
== Див. також ==
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Авторське право]]
[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[index.php?title=Категорія:Міністерства]]

Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві

2025-10-06T07:25:41Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни. Уточнено посилання на законодавство.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15| Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України від 11 квітня 2016 року № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]

== Загальні положення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-,%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE,-%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Особисте селянське господарство]''' – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени такого господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України "Про особисте селянське господарство'''"'''] інших законів та нормативно-правових актів України.

Особисте селянське господарство не є підприємницькою діяльністю (тобто існує без мети отримання прибутку), однак існує можливість продажу надлишків продукції на ринках або іншим фізичним, юридичним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text:~:text=%D0%94%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ст. 1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text:~:text=%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D0%BC%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%3B 7] Закону України "Про особисте селянське господарство").

Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства чинним законодавством України не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. У даному випадку необхідно лише стати на облік в органах місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки.

Крім того, брати участь в особистому селянському господарстві мають право лише особи, яка перебувають в сімейних (батько, мати, дитина) чи родинних (тітка, брати, сестри тощо) відносинах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n15:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ст. 5 ЗУ "Про особисте селянське господарство"]).

Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Див. додатково: [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]

== Надання довідок про членство в особистому селянському господарстві ==
Зазвичай, довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства подається особами з метою реєстрації у службі зайнятості як безробітного.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n62 Стаття 8 Закону України "Про особисте селянське господарство"] встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Для надання статусу безробітного членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - також подається довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які: є внутрішньо переміщеними особами; проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; під час воєнного стану мають задеклароване/зареєстроване місце проживання на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text:~:text=2)%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. п.19 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).

Ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців''', які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із частиною першою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] '''менше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2. шести місяців]'''.

Тобто, зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|внутрішньо переміщеними особами]];
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

=== Отримання довідки ===
Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається веденням господарської діяльності, вона має право вийти із членів особистого селянського господарства.

Для того, щоб припинити ведення особистого селянського господарства особа має надати уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради відповідну '''письмову заяву або усне повідомлення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#Text:~:text=2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BD%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80. пункт 2 розділу ІІ Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#Text:~:text=1.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%85,%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8. пункту 1 розділу ІІ Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572], у графі "Відмітка про ведення особистого селянського господарства", що складається з двох частин "ведеться" і "припинено", для громадян, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також осіб, які перебувають у сімейних чи родинних стосунках і спільно проживають з особою, якій надана земельна ділянка з відповідним цільовим призначенням, фіксується їхнє волевиявлення вести (брати участь, бути членом особистого селянського господарства) або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом проставлення у відповідній частині графи підпису члена особистого селянського господарства із зазначенням дати.

Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норм чинного законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не є членами особистого селянського господарства.

До заяви додаються:
# копія паспорта;
# копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
# документ, що підтверджує повноваження представника (якщо заява подається через уповноважену особу).
При подачі копій документів обов’язкове пред’явлення їх оригіналів.

== Оскарження відмови у наданні довідки ==
У разі, якщо відповідний орган місцевого самоврядування неправомірно відмовив у наданні довідки про те, що особа не являєтеся членом особистого селянського господарства, таку відмову необхідно оскаржити у судовому порядку.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів громадян. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4348 частини другої статті 55 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України] в порядку адміністративного судочинства.

== Див. також ==
* [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]
* [[Права та обов'язки членів особистого селянського господарства]]
* [[Вихід із членства особистого селянського господарства]]
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]

Неякісне надання послуг з утримання будинків

2025-09-23T11:27:45Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено посилання на законодавство у "Загальні відомості".

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 р. № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 482 "Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145 "Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг"]
== Загальні відомості ==
'''Управитель багатоквартирного будинку''' (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436:~:text=14)-,%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83,-(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C)%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0 ст. 1, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"]).

'''Неякісне надання послуги невідповідної якості''' - надання управителем послуги з порушенням вимог щодо її якості, передбачених договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а також стандартами, нормативами, нормами, порядками і правилами, зокрема надання послуги з порушенням періодичності виконання (надання) робіт (послуг), визначених договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, та/або ненадання управителем окремих складових послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A-,%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,-%2D%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 Постанова КМУ від 5 червня 2019 р. № 482 "Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості"]). '''Індивідуальний споживач''' — фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436:~:text=6)-,%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87,-%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0 ст. 1, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"]).

'''Колективний споживач''' — юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436:~:text=9)-,%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87,-%2D%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE ст. 1, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"]).

Споживач зобов’язаний укладати договір на надання житлово-комунальних послуг, оскільки договір – саме той документ, на підставі якого споживач може пред’являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, а також вимагати виконання перерахунку та відшкодування збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436:~:text=2.%20%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87,%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%3B ст. 7, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"]). Крім того, відповідно до законодавства надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436:~:text=1.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%B0%D1%94,%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%3B ст. 7, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"]). 
Згідно Законів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 «Про житлово-комунальні послуги»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 «Про захист прав споживачів»] особа, яка регулярно сплачує за житлово-комунальні послуги, але не отримує їх, має право звернутися до суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору із вимогою поновити надання послуг.

І все ж таки, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком '''складається акт-претензія''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%2D%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%20(%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BC). ст. 27, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"]), який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Без таких актів у кожному конкретному випадку усі претензії до виконавця послуг є абсолютно безпідставні. Або, коли споживач у суді заявляє про те, що послуги йому не надавалися – він повинен це чимось довести. Чинним законодавством визначено порядок складання актів-претензій та їх подання виконавцеві послуг. І тільки такі претензії будуть прийняті виконавцем або судом у якості доказів. Варто знати також, що згідно законодавства виконавець зобов’язаний підготувати та укласти зі споживачем письмовий договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379:~:text=2)%20%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%3B ст. 8, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"]) . Споживач має право на складання акту-претензії. 
'''Акт-претензія — це документ встановленої форми, що складається споживачем при перерві в наданні житлово-комунальних послуг, їх ненаданні або наданні не в повному обсязі, та який є підставою для здійснення перерахунку суми оплати за них.'''

== Порядок оформлення акту - претензій споживачів ==
Форма акту-претензії є чітко визначеною та затверджена додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг].

Порядок оформлення та подачі претензії визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379 статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»].

Так, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Для підтвердження виклику представника виконавця, окрім особистого/телефонного спілкування бажано мати копію листа-виклику у довільній формі з відміткою канцелярії з датою та підписом особи відповідальної за прийняття вхідних документів виконавця. Або ж надіслати виклик поштовим відправленням з описом вкладення, чек та опис від якого також будуть підтвердженням належного виклику. 

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. Акт-претензію варто скласти у двох екземплярах , щоб другий оригінал-примірник лишався для можливого судового оскарження.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

У разі надходження актів-претензій від споживачів, а виконавцем послуг встановлено, що роботи зазначені у акті провести неможливо, здійснюється перерахунок вартості ненаданих послуг споживачу протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 11.12.2013р. № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі»].

У разі відмови в задоволенні споживачу його прав передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», останній має право звернутися із скаргою оформленою відповідно до Закону України «Про звернення громадян» в територіальний орган Держпродспоживслужби за місцем здійснення господарської діяльності суб’єктом господарювання.

Форма акту-претензії є чітко визначеною та затверджена додатком до згаданого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF Порядку].
 [[Файл:Акт претензія.docx]]
== Оскарження відмови у задоволенні претензії ==
Результати перевірки якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком можуть бути оскаржені. У випадку отримання офіційної відмови у задоволенні вимог щодо перерахунку, ви маєте право оскаржити дане рішення у судовому порядку. Основою доказової бази у справі слугуватимуть договір про надання відповідних послуг, квитанції про сплату за послуги, належним чином складений акт-претензія, фото- та відеоматеріали пошкодженого майна, покази свідків.
Нагадаємо, спори стосовно задоволення претензій споживачів вирішуються в судовому порядку, при цьому, споживачі звільняються від сплати судового збору згідно з [https://dpss.gov.ua/storage/app/sites/12/uploaded-files/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2/list-sudu-shchodo-sudovogo-zboru.pdf Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.08.2017 № 93-1517/0/4-17].

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Виконання заповіту

2025-09-15T11:06:18Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни. Уточнено законодавство.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України “Про нотаріат”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
== Поняття виконавець заповіту ==
Виконавець заповіту — це особа, яка має стежити за дотриманням розпоряджень, що містяться у заповіті. Також така особа виступає гарантом здійснення волі спадкодавця.
== Хто може призначати виконавця заповіту ==
Призначати виконавця заповіту можуть заповідач, спадкоємці, нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заповідач має право самостійно визначати виконавця заповіту або виконавців.

'''Випадки коли виконавець заповіту призначається не заповідачем:'''
# '''Спадкоємцями —''' спадкоємці звертаються з позовом до суду про усунення виконавця заповіту, який був призначений заповідачем, якщо виконавець не може забезпечити виконання волі заповідача, при цьому в суді вони повинні довести неможливість виконання заповіту призначеним виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6010https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6010 стаття 1287 Цивільного кодексу України]). Це може бути з таких обставин, як: тяжка хвороба, смерть, втрата дієздатності виконавцем заповіту. Виконавець заповіту призначається судом за зверненням одного із числа спадкоємців.
# '''Нотаріусом або у сільській місцевості — уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.''' Тоді нотаріусом видається документ, який буде підтверджувати його повноваження, може видаватись свідоцтво виконавця заповіту, яке оформляється згідно нормативного акту. Виконавців заповіту може бути декілька.
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6016 статті 1289 Цивільного кодексу України] особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою.

Згода особи бути виконавцем заповіту може бути виражена на тексті самого заповіту або додана до нього.

Особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини.

== Право виконавця заповіту на відмову від здійснення своїх повноважень ==
Виконавець заповіту, незалежно від того, ким його було призначено, має право відмовитися від здійснення своїх повноважень та зобов'язаний негайно повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, про відмову від здійснення своїх повноважень. Проте, не може відмовитися від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6047 ст. 1295 Цивільного кодексу України]).

Виконавець заповіту відповідає перед спадкоємцями за збитки, що були їм завдані у зв'язку з невиконанням вищезазначених вимог.

== Повноваження виконавця заповіту ==
'''Повноваження виконавця заповіту можна поділити на дві колонки:''' 
'''Перша''' — обов’язки, які спрямовані на забезпечення інтересів спадкоємців:
* вживати заходів щодо охорони спадкового майна, виконавець повинен вживати всі можливі заходи до всієї спадщини, а не тільки до тієї частини яка зазначена у заповіті;
* управляти спадщиною, у разі якщо до складу спадщини входить таке майно яким потрібно управляти, це можуть бути грошові суми, цінні папери або інше;
* забезпечити отримання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;
* вживати заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;
* вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов'язань, тобто витребувати майно, яке входить до складу спадщини, але знаходиться в інших осіб.
'''Друга''' — інші особи:
* забезпечити одержання частки особами, які мають право на обов'язкову частку у спадщині;
* забезпечити виконання спадкоємцями дій, які на них покладено заповітом.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини видає виконавцю заповіту відповідний документ, який підтверджує його повноваження, – свідоцтво виконавця заповіту. У тексті свідоцтва нотаріус обов’язково зазначає всі повноваження виконавця заповіту. Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, про видачу свідоцтва виконавця заповіту нотаріус повідомляє відповідні органи опіки та піклування. За видачу такого свідоцтва стягується державне мито в розмірі, передбаченому чинним законодавством.

У законодавстві перелік повноважень є вичерпним, але заповідач у заповіті може визначати і інші додаткові повноваження на свій власний розсуд.

Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, вираженої в заповіті.

Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути документ, який видавався нотаріусом для підтвердження його повноважень. У разі відмови виконавця повернути цей документ спадкоємці (їхні законні представники, органи опіки та піклування) мають право звернутися до суду з позовом про витребування документа, який засвідчував повноваження виконавця.
== Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повноважень ==
* Заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець заповіту має право одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень.
* Якщо розмір плати не визначений заповідачем, він може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору — судом.
* Виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшкодування тих витрат, які були ним зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.
== Хто здійснює контроль за виконанням заповіту ==
Контроль за виконанням заповіту покладається на спадкоємців, але якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, тоді контроль за виконанням заповіту покладається на батьків (усиновлювачів), опікунів чи піклувальників або на органи опіки та піклування. Якщо вище названі особи вимагають від виконавця заповіту звіт про дії, які були ним вчинені стосовно виконання заповіту — він зобов'язаний їм надати такий звіт.
== Підстави для припинення повноважень виконавця заповіту ==
* виконання заповіту;
* визнання заповіту недійсним;
* смерть виконавця;
* смерть спадкоємця;
* рішення суду, яким виконання заповіту визнається неналежним;
* неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом;
* відмова від виконання заповіту.
== Оскарження дій виконавця заповіту ==
Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають чинному законодавству, порушують інтереси спадкоємців.
Позовна давність оскарження неправомірних дій виконавця заповіту становить один рік. Перебіг строку визначається з моменту, коли особи, вище згадані, дізнались про порушення умов заповіту або прав спадкоємців.
[[Категорія: Спадкове право]]

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті

2025-09-11T10:15:12Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n68 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/314-19#Text Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 604 "Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#n7 Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
== Правовий статус борців за незалежність України у XX столітті ==
Держава визнає, що борці за незалежність України у XX столітті, визначені у Законі, відіграли головну роль у відновленні української державності, закріпленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-12#Text Актом проголошення незалежності України], ухваленим Верховною Радою України 24 серпня 1991 року, що є основною передумовою надання правового статусу та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті.

Правовою основою надання правового статусу борцям за незалежність України у XX столітті є міжнародні акти та національне законодавство України, відповідно до положень яких держава вважає правомірними форми і методи боротьби за незалежність України у XX столітті.
== Кому надається статус? ==
Учасникам боротьби за незалежність України у XX столітті надали статус учасників бойових дій. Надано статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі:
* Української повстанської армії;
* Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ";
* Української народної революційної армії (УНРА);
* Організації народної оборони "Карпатська Січ";
* Української військової організації (УВО);
* збройних підрозділів Організації українських націоналістів (далі - особа).
== Куди звертатится?==
Рішення про надання особам статусу учасника бойових дій приймається комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореною Міноборони (далі - комісія).

Для отримання статусу учасника бойових дій особа звертається до комісії '''за місцем реєстрації або проживання.'''
== Перелік необхідних документів ==
Для отримання статусу учасника бойових дій особа звертається із заявою в довільній формі, в якій зазначається період перебування особи у складі організацій, структур та формувань.

До заяви додаються копія документа, що посвідчує особу, а також документи, які є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.
== Підстави для надання особі статусу учасника бойових дій==
Підставою для надання особі статусу учасника бойових дій є наявність в неї не менш як одного з таких матеріалів:
* документи про нагороди та військові ступені, грамоти, відзнаки відповідного періоду учасників боротьби за незалежність України, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF пункті 1 Порядку];
* фотографії (оригінали), матеріали періодичних друкованих видань за відповідний період, які містять інформацію про участь особи у складі організацій, структур та формувань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF пункті 1 Порядку];
* архівні матеріали чи інші документи відповідного періоду із зазначенням прізвища, імені, по батькові особи, на підставі яких можна зробити достовірний висновок про належність особи до організацій, структур та формувань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF пункті 1 Порядку]. Зазначені архівні матеріали та інші документи, повинні бути завірені підписом керівника чи уповноваженої особи установи, яка видала документ, і скріплені печаткою такої установи.
=== У випадку відсутності необхідних документів ===
За відсутності в особи з незалежних від неї причин необхідних документів, які підтверджують її право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги завірені в установленому законодавством порядку показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, разом із такою особою брали участь у збройній боротьбі у складі організацій, структур та формувань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF пункті 1 Порядку], та отримали статус учасника бойових дій за такий період.
== Строк прийняття рішення ==
Комісія вивчає подані документи, у разі потреби заслуховує пояснення свідків чи особи, щодо якої приймається рішення, та '''в місячний строк''' із дня надходження заяви та відповідних документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій або відмови в наданні такого статусу.

У разі прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій '''не пізніше ніж через три робочі дні''' комісія письмово інформує про це особу.

За відсутності підстав для надання статусу учасника бойових дій комісія '''протягом п’яти робочих днів''' повертає особі документи разом з обґрунтованою письмовою відповіддю, що містить роз’яснення причин відмови.
{| class="wikitable"
|-
| У разі відмови в наданні особі статусу учасника бойових дій питання про надання такого статусу може вноситися на розгляд комісії повторно.
|}
== Встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях==
Особа має право у порядку, визначеному законодавством, звернутися до [[Звернення до суду: окреме провадження|суду в порядку окремого провадження]] стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях. Копія рішення суду підлягає зберіганню разом з іншими документами.
== [[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій|Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій і відповідного нагрудного знаку]] ==
== Див.також ==
* [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу]]
* [[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]]
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО‎]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:військова служба]]

Неякісне надання послуг з утримання будинків

2025-09-02T10:49:31Z

Bohdan.lototskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 р. № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 "Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145 "Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг"]
== Загальні відомості ==
'''Управитель багатоквартирного будинку''' (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

'''Неякісне надання послуги невідповідної якост'''і - надання управителем послуги з порушенням вимог щодо її якості, передбачених договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а також стандартами, нормативами, нормами, порядками і правилами, зокрема надання послуги з порушенням періодичності виконання (надання) робіт (послуг), визначених договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, та/або ненадання управителем окремих складових послуги; 
'''Споживач''' — фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, є власником (орендарем, наймачем) житлового будинку, квартири (житлового приміщення в гуртожитку), власником (орендарем, наймачем) нежитлового приміщення. Споживач зобов’язаний укладати договір на надання житлово-комунальних послуг, оскільки договір – саме той документ, на підставі якого споживач може пред’являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, а також вимагати виконання перерахунку та відшкодування збитків. Крім того, відповідно до законодавства надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку. 
Згідно Законів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 «Про житлово-комунальні послуги»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 «Про захист прав споживачів»] особа, яка регулярно сплачує за житлово-комунальні послуги, але не отримує їх, має право звернутися до суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору із вимогою поновити надання послуг.

І все ж таки, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком '''складається акт-претензія''', який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Без таких актів у кожному конкретному випадку усі претензії до виконавця послуг є абсолютно безпідставні. Або, коли споживач у суді заявляє про те, що послуги йому не надавалися – він повинен це чимось довести. Чинним законодавством визначено порядок складання актів-претензій та їх подання виконавцеві послуг. І тільки такі претензії будуть прийняті виконавцем або судом у якості доказів. Варто знати також, що згідно законодавства виконавець зобов’язаний підготувати та укласти зі споживачем письмовий договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання. Споживач має право на складання акту-претензії. 
'''Акт-претензія — це документ встановленої форми, що складається споживачем при перерві в наданні житлово-комунальних послуг, їх ненаданні або наданні не в повному обсязі, та який є підставою для здійснення перерахунку суми оплати за них.'''
== Порядок оформлення акту - претензій споживачів ==
Форма акту-претензії є чітко визначеною та затверджена додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг].

Порядок оформлення та подачі претензії визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379 статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»].

Так, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

У разі надходження актів-претензій від споживачів, а виконавцем послуг встановлено, що роботи зазначені у акті провести неможливо, здійснюється перерахунок вартості ненаданих послуг споживачу протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 11.12.2013р. № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі»].

У разі відмови в задоволенні споживачу його прав передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», останній має право звернутися із скаргою оформленою відповідно до Закону України «Про звернення громадян» в територіальний орган Держпродспоживслужби за місцем здійснення господарської діяльності суб’єктом господарювання.

Форма акту-претензії є чітко визначеною та затверджена додатком до згаданого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF Порядку].
 
[[Файл:Акт претензія.docx]]
== Порядок отримання належних документальних підтверджень ==
У разі неприбуття представника надавача послуг на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію, така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та підписання акта-претензії, він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі, зазначивши свої адресу, ПІБ, підпис. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії. Потрібно повідомити представника виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379 стаття 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]). 
Для підтвердження виклику представника виконавця, окрім особистого/телефонного спілкування радимо надати до канцелярії виконавця лист-виклик у довільній формі, отримавши на вашому примірнику/копії листа відмітку канцелярії з проставленою датою та підписом відповідальної за прийняття особи. У крайньому випадку, якщо виконавець уникає отримання листа, ви маєте змогу надіслати виклик поштовим відправленням з описом вкладення, чек та опис від якого також будуть підтвердженням належного виклику. 
Акт-претензію варто скласти у двох екземплярах із оригінальними (некопійованими) підписами — як у випадку підписання його представником виконавця, так і при складанні з іншими споживачами (сусідами) через неприбуття представника. У такому разі, подавши перший примірник виконавцю (аналогічним до виклику способом — із проставлянням відмітки канцелярією, або листом з описом), другий оригінал-примірник лишиться у вас на руках для можливого судового оскарження на випадок “втрати” першого. Якщо представник виконавця відмовляється підписати акт, то запропонуйте йому зробити про це відповідний запис у акті, а у випадку відмови — зафіксуйте цей факт разом із підписами інших споживачів. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді, вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Якщо послуга не надавалась, то виконавець комунальної послуги/управитель зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Після оформлення акта-претензії, ви можете подати до управителя будинку (ЖЕК) заяву про порушення умов договору. Де вказуєте, що між вами і управителем будинку (ЖЕКом) був укладений договір від такого-то числа, згідно з яким управитель будинку (ЖЕК) зобов’язався надавати такі-то послуги. Але їх не надав, про що є акт від такого-то числа.

У зв’язку з чим на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 18, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», ви просите наступне: по-перше, усунути те-то і те-то (прибрати, перерахувати); по-друге, повідомити вам письмово про результат розгляду вашої заяви.

Навіть, якщо ви не плануєте звертатися до суду, документи треба оформлювати відповідно до судових вимог: зберігати всі заяви (з копіями підтверджуючих документів), залучати для експертизи ліцензованих експертів-оцінювачів, які могли б дати офіційний висновок про наявність дефекту і вартості його усунення (наприклад, ремонту). Витрати на залучення таких фахівців потім будуть включені в суму відшкодування, які ви вимагаєте від управителя будинку (ЖЕКу) через суд.

== Оскарження відмови у задоволенні претензії ==
Результати перевірки якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком можуть бути оскаржені. У випадку отримання офіційної відмови у задоволенні вимог щодо перерахунку, ви маєте право оскаржити дане рішення у судовому порядку. Основою доказової бази у справі слугуватимуть договір про надання відповідних послуг, квитанції про сплату за послуги, належним чином складений акт-претензія, фото- та відеоматеріали пошкодженого майна, покази свідків.
Нагадаємо, спори стосовно задоволення претензій споживачів вирішуються в судовому порядку, при цьому, споживачі звільняються від сплати судового збору згідно з [https://dpss.gov.ua/storage/app/sites/12/uploaded-files/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2/list-sudu-shchodo-sudovogo-zboru.pdf Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.08.2017 № 93-1517/0/4-17].
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Неякісне надання послуг з утримання будинків

2025-09-02T10:48:32Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни. Додано визначення "управитель багатоквартирного будинку".

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 р. № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 "Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145 "Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг"]
== Загальні відомості ==
'''Управитель багатоквартирного будинку''' (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
'''Неякісне надання послуги невідповідної якост'''і - надання управителем послуги з порушенням вимог щодо її якості, передбачених договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а також стандартами, нормативами, нормами, порядками і правилами, зокрема надання послуги з порушенням періодичності виконання (надання) робіт (послуг), визначених договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, та/або ненадання управителем окремих складових послуги; 
'''Споживач''' — фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, є власником (орендарем, наймачем) житлового будинку, квартири (житлового приміщення в гуртожитку), власником (орендарем, наймачем) нежитлового приміщення. Споживач зобов’язаний укладати договір на надання житлово-комунальних послуг, оскільки договір – саме той документ, на підставі якого споживач може пред’являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, а також вимагати виконання перерахунку та відшкодування збитків. Крім того, відповідно до законодавства надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку. 
Згідно Законів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 «Про житлово-комунальні послуги»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 «Про захист прав споживачів»] особа, яка регулярно сплачує за житлово-комунальні послуги, але не отримує їх, має право звернутися до суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору із вимогою поновити надання послуг.

І все ж таки, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком '''складається акт-претензія''', який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Без таких актів у кожному конкретному випадку усі претензії до виконавця послуг є абсолютно безпідставні. Або, коли споживач у суді заявляє про те, що послуги йому не надавалися – він повинен це чимось довести. Чинним законодавством визначено порядок складання актів-претензій та їх подання виконавцеві послуг. І тільки такі претензії будуть прийняті виконавцем або судом у якості доказів. Варто знати також, що згідно законодавства виконавець зобов’язаний підготувати та укласти зі споживачем письмовий договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання. Споживач має право на складання акту-претензії. 
'''Акт-претензія — це документ встановленої форми, що складається споживачем при перерві в наданні житлово-комунальних послуг, їх ненаданні або наданні не в повному обсязі, та який є підставою для здійснення перерахунку суми оплати за них.'''
== Порядок оформлення акту - претензій споживачів ==
Форма акту-претензії є чітко визначеною та затверджена додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг].

Порядок оформлення та подачі претензії визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379 статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»].

Так, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

У разі надходження актів-претензій від споживачів, а виконавцем послуг встановлено, що роботи зазначені у акті провести неможливо, здійснюється перерахунок вартості ненаданих послуг споживачу протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 11.12.2013р. № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі»].

У разі відмови в задоволенні споживачу його прав передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», останній має право звернутися із скаргою оформленою відповідно до Закону України «Про звернення громадян» в територіальний орган Держпродспоживслужби за місцем здійснення господарської діяльності суб’єктом господарювання.

Форма акту-претензії є чітко визначеною та затверджена додатком до згаданого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF Порядку].
 
[[Файл:Акт претензія.docx]]
== Порядок отримання належних документальних підтверджень ==
У разі неприбуття представника надавача послуг на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію, така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та підписання акта-претензії, він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі, зазначивши свої адресу, ПІБ, підпис. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії. Потрібно повідомити представника виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379 стаття 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]). 
Для підтвердження виклику представника виконавця, окрім особистого/телефонного спілкування радимо надати до канцелярії виконавця лист-виклик у довільній формі, отримавши на вашому примірнику/копії листа відмітку канцелярії з проставленою датою та підписом відповідальної за прийняття особи. У крайньому випадку, якщо виконавець уникає отримання листа, ви маєте змогу надіслати виклик поштовим відправленням з описом вкладення, чек та опис від якого також будуть підтвердженням належного виклику. 
Акт-претензію варто скласти у двох екземплярах із оригінальними (некопійованими) підписами — як у випадку підписання його представником виконавця, так і при складанні з іншими споживачами (сусідами) через неприбуття представника. У такому разі, подавши перший примірник виконавцю (аналогічним до виклику способом — із проставлянням відмітки канцелярією, або листом з описом), другий оригінал-примірник лишиться у вас на руках для можливого судового оскарження на випадок “втрати” першого. Якщо представник виконавця відмовляється підписати акт, то запропонуйте йому зробити про це відповідний запис у акті, а у випадку відмови — зафіксуйте цей факт разом із підписами інших споживачів. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді, вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Якщо послуга не надавалась, то виконавець комунальної послуги/управитель зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Після оформлення акта-претензії, ви можете подати до управителя будинку (ЖЕК) заяву про порушення умов договору. Де вказуєте, що між вами і управителем будинку (ЖЕКом) був укладений договір від такого-то числа, згідно з яким управитель будинку (ЖЕК) зобов’язався надавати такі-то послуги. Але їх не надав, про що є акт від такого-то числа.

У зв’язку з чим на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 18, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», ви просите наступне: по-перше, усунути те-то і те-то (прибрати, перерахувати); по-друге, повідомити вам письмово про результат розгляду вашої заяви.

Навіть, якщо ви не плануєте звертатися до суду, документи треба оформлювати відповідно до судових вимог: зберігати всі заяви (з копіями підтверджуючих документів), залучати для експертизи ліцензованих експертів-оцінювачів, які могли б дати офіційний висновок про наявність дефекту і вартості його усунення (наприклад, ремонту). Витрати на залучення таких фахівців потім будуть включені в суму відшкодування, які ви вимагаєте від управителя будинку (ЖЕКу) через суд.

== Оскарження відмови у задоволенні претензії ==
Результати перевірки якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком можуть бути оскаржені. У випадку отримання офіційної відмови у задоволенні вимог щодо перерахунку, ви маєте право оскаржити дане рішення у судовому порядку. Основою доказової бази у справі слугуватимуть договір про надання відповідних послуг, квитанції про сплату за послуги, належним чином складений акт-претензія, фото- та відеоматеріали пошкодженого майна, покази свідків.
Нагадаємо, спори стосовно задоволення претензій споживачів вирішуються в судовому порядку, при цьому, споживачі звільняються від сплати судового збору згідно з [https://dpss.gov.ua/storage/app/sites/12/uploaded-files/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2/list-sudu-shchodo-sudovogo-zboru.pdf Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.08.2017 № 93-1517/0/4-17].
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Виготовлення, придбання, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держаної лотереї

2025-08-19T07:41:42Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни.Видалено інформацію про Міжнародну конвенцію щодо боротьби з підробкою грошових знаків, так як вона не доступна на сайті Верховної Ради України.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4597 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text Закон України "Про валюту і валютні операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Постанова Пленуму Верховного Суду від 12 квітня 1996 р. №6 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів"]
== Поняття виготовлення, придбання, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держаної лотереї ==
Суспільна небезпека фальшивомонетництва очевидна, причому як для окремої держави, так і для всього світового співтовариства. Немає жодної держави, яка не криміналізувала б підробку грошових знаків.

У світі швидкими темпами збільшується кількість фальшивих паперових грошей, повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на веб-сайт Міжнародної академії біржової торгівлі. В Європі кількість фальшивих купюр євро збільшується в середньому на 8-10% на рік. Найчастіше фальшивомонетники підробляють банкноти достоїнством 20 (47%), 50 (39%) і 100 (11%) євро. Цікаво, до Великобританії за останні роки було завезено безліч фальшивих купюр номіналом 500 євро. Ситуація стала настільки загрозливою, що центральний банк країни змушений був заборонити обіг даної купюри на території Сполученого Королівства. У США обсяг фальшивих доларів збільшуються на 10-15% на рік. Причому безперечним лідером підробок залишається купюра 100 доларів. На її частку припадає понад 90% від усіх фальшивок.

Законодавством України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ст. 199 Кримінального кодексу України] караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі - якщо сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
== Предмет злочину ==
Відповідно до пункту 2 ППВСУ “Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів” від 12 квітня 1996 р. №6 до предметів злочину належать: '''підроблена національна валюта України у вигляді банкнот чи металевої монети; підроблена іноземна валюта; підроблені державні цінні папери; підроблені білети державних лотерей'''.
 
'''Підробленість''' – є соціальною ознакою предмета злочину, саме у ній полягає шкідлива для об’єкту злочину властивість цих предметів. Вона може утворювати як повну імітацію грошового знака чи цінного папера, так і істотну фальсифікацію справжніх грошових знаків чи цінних паперів. Якість відтворення грошей чи державних цінних паперів має передбачати такий ступінь графічної та кольорової точності зображання, який дає винній особі підстави вважати можливим їх перебування у обігу (п. 5 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6).
 
'''Національною валютою України''' визнаються грошові знаки у вигляді банкнот, монет (у тому числі пам’ятних і ювілейних), які випускаються Банкнотно-монетним двором Національного банку України, перебувають в обігу та виступають законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу чи вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу. Грошовою одиницею України, відповідно до статті 99 Конституції України, є гривня, що дорівнює 100 копійкам, яка визнається єдиним законним платіжним засобом на території України. Виключне право на введення в обіг гривні та розмінної монети (емісія), організацію їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку України.
 
Під терміном “'''іноземна валюта'''” розуміються іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території іноземної держави; а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Підроблені грошові знаки (валюта України та іноземна валюта) і державні цінні папери, що вилучені з обігу і не підлягають обміну на грошові знаки, які введено в обіг, а мають лише колекційну цінність, не є предметом злочину, передбаченого ст. 199 КК, тому їх підробка чи виготовлення з метою збуту, а також збут, за наявності необхідних підстав, повинні кваліфікуватись як шахрайство (п. 3 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6).
 
'''Державні цінні папери''' – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між державою (емітентом цінних паперів) та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Такими є: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов’язання; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі Державного казначейства України; приватизаційні папери. В залежності від форми існування, відповідно до ст. 3 Закону України “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Про ринки капіталу та організовані товарні ринки]” від 23 лютого 2006 р., цінні папери можуть випускатися в документарній або бездокументарній формі.
 
'''Державними цінними паперами''' є цінні папери, які випускаються і забезпечуються державою (абз. 3 п. 2 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6). Не відносяться до державних цінних паперів облігації державних підприємств та цінні папери Національного банку України, зокрема його депозитний сертифікат, оскільки держава не є емітентом цих цінних паперів і не несе зобов’язань за ними.
 
Під '''білетами державних лотерей''' слід розуміти документи, які дають право особі, що їх придбала, на участь у господарській операції, яка передбачає розігрування призу за випадковою вірогідністю виграшу. Емітентом випуску таких білетів є держава в особі уповноваженого нею центрального органу державної влади та управління, що здійснює фінансово-кредитну діяльність. Порядок проведення державних грошових лотерей та реєстрації випуску білетів лотерей регламентується [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-02 Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей].
== Способи вчинення злочину ==
# виготовлення;
# зберігання;
# придбання;
# перевезення;
# пересилання;
# ввезенні в Україну або
# збут зазначених вище предметів.
Під '''виготовленням''' розуміються дії, внаслідок яких створюються підроблені валюта, державні цінні папери чи білети державних лотерей. Способи такого виготовлення можуть бути різними (друкування типографським способом, малювання, ксерокопіювання тощо) і значення для кваліфікації злочину за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ст. 199 ККУ] не мають.

Виготовленням вважатиметься як повна імітація грошового знаку Державного цінного папера чи білета державної лотереї, так і істотна фальсифікація тим чи іншим способом відповідних справжніх предметів (наприклад, "переробка" грошових знаків для надання їм вигляду таких, що мають більшу вартість; зміна зовнішнього вигляду вилучених з обігу грошей з метою надати їм подібність до тих, які знаходяться в обігу), яка робить можливим досягнення мети їх збуту і, на думку винного, у звичайних умовах ускладнює або зовсім виключає виявлення підробки.
Як виготовлення вказаних предметів слід кваліфікувати і дії особи, яка свідомо придбала підроблені гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей з метою їх наступного збуту і для надання їм більшої подібності до справжніх внесла до них додаткові підробки, які створювали можливість перебування їх в обігу.
 
Виготовлення знарядь, за допомогою яких передбачається в майбутньому виготовляти фальшиві гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей, слід кваліфікувати як готування до вчинення даного злочину.
 
Під '''зберіганням''' підробленої валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї слід розуміти знаходження цих предметів безпосередньо у винного або в будь-якому іншому місці, де вони перебувають у розпорядженні та під контролем винного. Придбанням предметів цього злочину вважається їх сплатне або безоплатне отримання винним від іншої особи. Перевезенням цих предметів є переміщення їх винним із використанням будь-яких транспортних засобів. Пересиланням підробленої валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї слід вважати передачу чи спробу передачі їх іншій особі з використанням засобів поштового зв'язку (у листах, посилках, бандеролях, інших поштових відправленнях) . Ввезенням в Україну предметів розглядуваного злочину слід вважати їх переміщення винною особою із-за кордону на територію України.
 
'''Збутом''' підробленої валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї є їх умисне відчуження як сплатне, так і безоплатне (використання як засобу платежу, продаж, розмін, обміні дарування, передача в борг або в рахунок покриття боргу, програні в азартних іграх тощо).
Дії особи, що збула іноземну валюту, в якій підроблено лише цифровий номінал купюри, слід кваліфікувати як шахрайство. У той же час виготовлення такої купюри, як зазначено вище, слід вважати злочином, передбаченим ст. 199.
 
== Кримінально-правова відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї ==
Злочин вважається закінченим з моменту виготовлення хоча б одного фальшивого примірника для подальшого збуту, незалежно від того, чи вдалося збути підроблені предмети.

Фактичне виготовлення підробленої національної валюти України, державних цінних паперів, іноземної валюти та білетів державної лотереї може бути вчинене лише шляхом їхнього створення будь-яким способом, тобто лише шляхом «повної» підробки, оскільки при будь-якій підробці справжніх згаданих предметів не буде істотності їхньої фальсифікації, тобто достатнього ступеня завершеності зображення та його узгодженості зі словами й цифрами, які визначають їх номінал. При підробці цифрового чи буквеного номіналу не буде їхньої узгодженості між собою і узгодженості підробленого номіналу із зображенням; при підробці і цифрового, і буквеного номіналу не буде їхньої узгодженості із зображенням; при підробці одночасно і зображення, і цифрового, і буквеного номіналів матиме місце виготовлення підробленого державного казначейського білета, білета НБУ (гривні), білета державної лотереї чи іноземної валюти.

Підробка лише цифрового номіналу купюри іноземної валюти у разі спроби її збуту має кваліфікуватися лише як підготовка шахрайства, а при фактичному збуті такої купюри — як шахрайство (п. 8 Постанови ПВСУ "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6 від 12 квітня 1996 р. № 6), оскільки у такій купюрі будуть неузгоджені цифровий і буквений номінали, що виключає можливість перебування такої купюри в обігу. Підробляючи тільки цифровий номінал купюри іноземної валюти, винна особа розраховує лише на те, що певний потерпілий, якому збувається така купюра, у конкретних обставинах не виявить підробки. Пересічний же громадянин, який раніше «тримав у руках» іноземну валюту, таку її підробку у звичайних умовах здатний виявити.

Як виготовлення підроблених грошей, державних цінних паперів та білетів державних лотерей мають кваліфікуватися і дії особи, яка свідомо придбала підроблені гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей з метою їхнього наступного збуту, для надання їм більшої подібності до справжніх і внесла до них додаткові підробки, що створили можливість перебування їх в обігу (п. 12 Постанови ПВСУ "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]" від 12 квітня 1996 р. № 6).

Виготовлення знарядь, за допомогою яких у майбутньому передбачається виготовлення фальшивих грошей, державних цінних паперів, білетів державних лотерей, слід кваліфікувати як підготовку вчинення даного злочину.

Виготовлення підроблених грошових знаків, які на певний час не є засобом платежу (монети старого карбування, радянські гроші, відмінені грошовими реформами тощо) та тих, що мають лише колекційну цінність, не може розглядатись як злочин, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ст. 199 Кримінального кодексу України]. Якщо ж за допомогою таких підроблених грошових знаків (підроблених срібних чи золотих монет, інших грошових знаків, що мають колекційну цінність) винний намагається шляхом обману заволодіти чужим майном, то такі дії слід визнавати шахрайством і кваліфікувати за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ст. 190 Кримінального кодексу України].

Таку саму правову оцінку мають отримувати випадки, коли підробки взагалі не мають подібності до справжніх (у тому числі таких, що не перебувають в обігу) грошових знаків, цінних паперів чи лотерейних білетів, а тому не можуть реально бути запущені в обіг, але за допомогою їх винний вводить в оману окремих громадян і в обмін на ці предмети заволодіває їхнім майном. У той же час виготовлення предметів, які зовнішньо не мають подібності до справжніх грошей, цінних паперів чи лотерейних білетів і які з цієї причини неможливо збути, не є злочинним діянням.

Для відповідальності за фальшування грошей чи цінних паперів не має юридичного значення спосіб їхнього виготовлення. Склад злочину утворює будь-який спосіб, якщо він дає змогу досягти злочинної мети — збувати фальшиві купюри чи папери. Грубе, невдале фальшування, розраховане на неосвічених осіб чи осіб з фізичними вадами, утворює склад іншого злочину — шахрайства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ст. 190 Кримінального кодексу України]).

Зберігання зазначених у диспозиції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України] предметів — це вчинення будь-яких умисних дій, пов'язаних з фактичним володінням такими предметами (пов’язані із знаходженням предмета цього злочину у володінні винного: при собі, у приміщенні, сховищах або в інших місцях незалежно від строку зберігання), а також незалежно від місця їхнього знаходження: утримування при собі (в одязі, валізі тощо), у сховищі, будь-якому приміщенні чи іншому вибраному і відомому особі місці.

Придбання зазначених предметів — це набуття (платне або безоплатне) права власності на них будь-яким способом: купівля, обмін, одержання в дарунок чи як оплати боргу, як оплати за надані послуги чи виконану роботу, виграш в азартні ігри, позичених, привласнення знайдених таких предметів тощо.

Перевезення підробленої національної валюти України, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державних лотерей — це їхнє переміщення винним із використанням будь-яких транспортних засобів з одного місця в інше як на території України, так і за її межами. При цьому не має значення, чи є особа власником або користувачем транспортного засобу (наприклад, пасажиром), здійснюється таке перевезення безпосередньо особою або іншим способом. Не має значення спосіб транспортування зазначених предметів, відстань та на яку їх перевезено. Не вважається перевезенням зазначених предметів їхнє перенесення (переміщення) з одного місця в інше без використання транспортних засобів. Такі дії мають кваліфікуватися як зберігання зазначених предметів.

Пересилання згаданих предметів — це їхня передача чи спроба передати іншій особі, тобто переміщення у просторі без участі відправника, відправлення поштою, посильним з одного місця в інше (з використанням засобів поштового зв'язку (в листах, посилках, бандеролях, інших поштових відправленнях). При цьому злочин вважається закінченим з моменту відправлення посилки, вантажу, листа тощо із зазначеними предметами, незалежно від того, отримав їх адресат чи ні.

Ввезення в Україну таких предметів — це їхнє переміщення через державний кордон України або митний кордон на її територію будь-якими транспортними засобами (переміщення винною особою з-за кордону на територію України). Якщо такі предмети переміщені особою на територію України без використання транспортних засобів, то її дії не можна кваліфікувати як ввезення предметів в Україну.

Під збутом підробленої національної валюти України, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державних лотерей слід розуміти будь-яке їхнє умисне відчуження (платне чи безоплатне), випуск в обіг як особою, що їх виготовила, так і тією, яка їх не підробляла (незалежно від того, звідки вони до неї потрапили, але за умови, що ця особа усвідомлює факт випуску в обіг фальшивих грошей): використання як засобу платежу, продаж, розмін, обмін, дарування, передача в борг чи в рахунок боргу, програш в азартних іграх тощо.

Таким чином, як виготовлення зазначених предметів, так і інші форми здійснення цього злочину вважаються закінченими з моменту вчинення одиничних діянь.

Суб'єктивно злочин характеризується лише умисною виною, вид умислу — прямий. Інтелектуальний момент умислу — особа усвідомлює суспільну небезпечність своїх дій. Вольовий момент умислу — особа бажає вчинити такі дії. Обов'язковою ознакою суб'єктивного боку виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну предметів злочину є мета їхнього збуту. Мотиви вчинення зазначених дій можуть бути різними і на їхню кваліфікацію не впливають.

Отже, для обвинувачення у фальшивомонетництві необхідно встановити, що підроблені грошові знаки, монети, цінні папери і білети державних лотерей фактично могли бути видані за дійсні у процесі обігу після їхнього збуту. Це підтверджується і судовою практикою. Тому у випадках, коли очевидна невідповідність цих документів справжнім виключає їхню участь в обігу, а інші обставини справи також свідчать про те, що умисел винної особи був спрямований лише на обман окремих громадян з метою заволодіння "їхнім майном, такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство.
 
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб;
* у великому розмірі Злочин може кваліфікуватись за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ч. 2 ст. 199 Кримінального кодексу України] як вчинений у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо предметом злочину є підроблені іноземні грошові знаки або державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, для визначення розміру має бути здійснене їх перерахування у національну валюту України за курсом НБ, що діяв на момент вчинення злочину. 
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
* організованою групою;
* в особливо великому розмірі. 
Вчинення цього злочину в особливо великому розмірі має місце тоді, коли сума підробки який становить чотириста і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлення наявності великого чи особливо великого розміру як кваліфікуючих ознак даного злочину має здійснюватися виходячи із розміру (грошового значення) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який відповідно до законодавства діяв на момент вчинення злочину. Зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян після вчинення відповідного злочину не є підставою для перегляду питання про наявність у діях винного відповідної кваліфікуючої ознаки.

Суб'єкт даного злочину - загальний, тобто це особа, яка досягла 16-річного віку, є дієздатною та осудною.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 12 квітня 1996 року «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]» зазначено, що при відмежуванні виготовлення з метою збуту підроблених грошей чи державних цінних паперів або їх збуту від шахрайства належить виходити із того, що об’єктом злочину, передбаченого ст. 79 Кримінального кодексу України 1960 року, є кредитно-фінансова система, а об’єктом шахрайства – право власності на майно (кредитно-фінансовій системі шкода не заподіюється). Відповідно до положення вищезгаданої постанови Пленуму ВСУ при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях особи складу злочину, передбаченого ст. 199 КК України, рекомендують враховувати такі об’єктивні і суб’єктивні критерії:
* художнє оформлення грошового знаку чи державного цінного паперу, яке передбачає певний ступінь завершеності зображення, тобто відповідного орнаменту і наявності основних реквізитів (портрет, барельєф, пам’ятник), та їх узгодженість зі словами й цифрами, які визначають номінал грошового знака чи державного цінного папера;
* якість відтворення, що передбачає такий ступінь графічної та кольорової точності зображення, який дає винній особі підстави вважати можливим перебування виготовлених нею грошей чи державних цінних паперів у обігу.
На думку вищої судової інстанції України, саме наявність цих ознак здатна забезпечити підробленим грошам, державним цінним паперам та білетам державної лотереї здатність перебувати в обігу і тим самим завдавати шкоди кредитно-фінансовій системі. Підтвердженням цієї тези є те, що у п. 7 постанови вищезазначеного [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Пленуму ВСУ] передбачено, що у тих випадках, коли очевидна невідповідність грошового знаку чи державного цінного папера справжнім виключає їх участь у обігу, а інші обставини справи також свідчать про те, що умисел винної особи був спрямований лише на обман окремих громадян з метою заволодіння їх майном, такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство.
[[Категорія:Кримінальне право]]

Призначення та виплата матеріальної допомоги на оздоровлення

2025-08-01T06:46:45Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено посилання на законодавство. Видалено постанову яка втратила чинність.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 "Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту", частини першої статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту", частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.2005 № 82 "Про реалізацію окремих положень частини другої статті 28 Закону України "Про музеї та музейну справу""]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.2005 № 84 "Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №174 “Деякі питання оплати праці працівників регіональних фтизіопульмонологічних центрів”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268"Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 "Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1026-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1026 "Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1222-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1222 "Про реалізацію окремих положень і норм, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", статтею 25 Закону України "Про загальну середню освіту", статтями 18 і 22 Закону України "Про позашкільну освіту", статтею 30 Закону України "Про дошкільну освіту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04 Наказ Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 "Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1130-05 Наказ Міністерства освіти та науки України від 26.09.2005 № 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v_773282-12 Лист Міністерства охорони здоров'я та Профспілка працівників охорони здоров'я України від 23.03.2012 № 10.01.67/773, № 03-93 “Щодо виплати медичним працівникам допомоги на оздоровлення”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v506_203-09 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2009 №506/13/84-09 "Щодо нарахування матеріальної допомоги для оздоровлення"]
== Хто має право на матеріальну допомогу на оздоровлення ==
Матеріальна допомога на оздоровлення – це соціальна грошова виплата працівникам, які йдуть у щорічну відпустку. Ці виплати також називають '''оздоровчими.'''

Матеріальна допомога на оздоровлення належить до фонду оплати праці, саме тому її прирівнюють до заробітної плати і нараховувати на неї зарплатні податки: ПДФО та військовий збір.

Для підприємств і організацій, які не фінансуються з бюджетів, нормативного регламентування надання матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачено, при цьому відповідні питання можуть бути визначені в колективному договорі. Утім, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівниками бюджетної сфери чітко регламентована законами України, постановами Уряду, галузевими наказами. Важливі нюанси прописують також і в положенні про надання матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору. Для окремих категорій працівників надання матеріальної допомоги на оздоровлення є обов’язковим.

'''Категорії працівників, для яких обов’язкова виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, визначені у нормативно-правових актах''':
* державні службовці - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n656 ст. 57 Закону України «Про державну службу»];
* посадові особи місцевого самоврядування - [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2006-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»];
* педагогічні та науково-педагогічні — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836 ч.1 ст. 57 Закону України «Про освіту»];
* робітники бюджетних закладів та установ освіти, не прилічені до педагогічних та науково-педагогічних —[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1130-05 пп. 5 п. 4 Наказу МОН від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»];
* медичні та фармацевтичні працівники — [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-2011-%D0%BF абз. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»];
* бібліотекарі — [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.2005 № 84 «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек»];
* працівники будинків культури, музеїв — [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1026-2015-%D0%BF п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1026 «Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань»;] [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82-2005-%D0%BF п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року «Про реалізацію окремих положень частини другої статті 28 Закону України «Про музеї та музейну справу».]
=== Матеріальна допомога на оздоровлення державним службовцям ===
''Коли державний службовець набуває права на матеріальну допомогу на оздоровлення''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n87 статті 10 Закону України «Про відпустки»] право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі, організації. З цієї норми і випливає, що '''новоприйнятий держслужбовець набуде права на отримання грошової допомоги на оздоровлення у повному обсязі після спливу шести місяців безперервної роботи у цьому державному органі.'''

''Як виплачувати матеріальну допомогу держслужбовцю, який змінив місце роботи''.

Грошова допомога за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n656 статтею 57 Закону України “Про державну службу”] є гарантованою виплатою, що '''виплачується один раз на рік''' при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік. Тож коли у держоргані формують фонд оплати праці на відповідний бюджетний рік, для кожного працівника передбачають одну допомогу для оздоровлення. І незалежно від того, змінював державний службовець місце роботи чи ні, він має право на отримання таких коштів лише один раз.

''Чи виплачувати матеріальну допомогу держслужбовцю у період дисциплінарного стягнення.''

Допоки діє дисциплінарне стягнення, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n862 стаття 151 Кодексу законів про працю України] забороняє застосовувати до працівника заходи заохочення. До заохочувальних виплат належать винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04 (п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2014 № 5)]. '''Виплата матеріальної допомоги для оздоровлення державним службовцям є обов'язковою виплатою''' при наданні щорічної відпустки, передбаченою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Законом України “Про державну службу”]. І немає значення притягнуто держслужбовця до дисциплінарної відповідальності чи ні.
=== Допомога на оздоровлення педагогічним та медичним працівникам ===
''Працівники, які обіймають посади педагогічних чи науково-педагогічних працівників'' мають право на отримання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836 частиною 1 статті 57 Закону України «Про освіту»] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту»], частини другої статті 18 і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#n253 частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту»]. Посадові оклади окремих педагогічних працівників, які мають відповідні звання (приміром, «старший викладач», «викладач-методист») або працюють у спеціалізованих закладах (із особливим режимом, з особами з інвалідністю та дітьми, які мають вади в розумовому або фізичному розвитку), формуються з урахуванням підвищень. Тому матеріальна допомога на оздоровлення нараховується з урахуванням підвищених окладів. Проте, '''виплата допомоги педагогічним та науково-педагогічним працівникам провадиться тільки за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання.'''

Починаючи з 1 вересня 2002 року відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1222-2002-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1222 «Про реалізацію окремих положень і норм, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту», статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту», статтями 18 і 22 Закону України «Про позашкільну освіту», статтею 30 Закону України «Про дошкільну освіту»] виплата допомоги на оздоровлення педагогічним та науково-педагогічним працівникам провадиться в повному обсязі, тобто '''в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати)'''.
Стосовно залежності розміру допомоги від обсягу виконуваної роботи, то в спільному [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v_223290-01#Text листі Міністерства освіти і науки України № 1-9/223 та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України № 02-8/267 від 11 червня 2001 року «Про виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки»] роз’яснено, що допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки виплачується працівникам, які обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників (за основною посадою), у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.
У листі зазначено, що виплата допомоги провадиться цим працівникам тільки за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання.
Таке застереження викликано тим, що багато з педагогічних та науково-педагогічних працівників працюють у декількох навчальних закладах. Тому для забезпечення рівних прав тим працівникам, які працюють в одному навчальному закладі, та тим, які працюють у декількох таких закладах, врегульовано, що допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки має надаватися в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за одним, а не кожним місцем роботи.
Тому норма щодо виплати допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам тільки за місцем основної роботи не може стосуватися випадків, що стосуються роботи жінок у період перебування у відпустці для догляду за дитиною на умовах неповного робочого часу.

''Для медичних та фармацевтичних працівників'' надання допомоги на оздоровлення гарантовано [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-2011-%D0%BF абзацом третім пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»]. І виплачують її '''у розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки'''. До того ж, як роз'яснили Міністерство охорони здоров’я та Профспілка працівників охорони здоров’я України у [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v_773282-12 листі від 23.03.2012 № 10.01.67/773, № 03-93 “Щодо виплати медичним працівникам допомоги на оздоровлення”], допомогу на оздоровлення виплачують за основним місцем роботи працівника у розмірі посадового окладу, затвердженого у штатному розписі закладу з урахуванням усіх підвищень (посадовий оклад, визначений у графі 12 тарифікаційного списку без урахування інших доплат і надбавок).

Допомогу на оздоровлення за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»] '''не виплачують працівникам''', які обіймають посади, що не потребують медичної освіти, за винятком передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0195282-92 наказом Міністерства охорони здоров’я від 25.12.1992 №195 “Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю”] , навіть якщо вони її мають. Це технічні службовці (медичні реєстратори, сестра-господарка) і робітники (дезінфектори, молодші медичні сестри тощо).

Виняток — ''фтизіопульмонологічні центри''. Із 01.07.2013 відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2013-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від від 20.03.2013 № 174 "Деякі питання оплати праці працівників регіональних фтизіопульмонологічних центрів"] для працівників таких центрів, які надають медичну допомогу людям, які хворіють на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за людьми, які хворіють на туберкульоз, та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі люди, '''допомога на оздоровлення виплачується на підставі рішення керівника регіонального фтизіопульмонологічного центру''' в межах наявних коштів на оплату праці та у разі включення відповідної норми до колективних договорів, крім тих, кому її виплачують за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»]. До такої категорії якраз потрапляють професіонали з вищою немедичною освітою, молодший медичний персонал, прибиральники приміщень, у яких перебувають хворі на туберкульоз.
=== Допомога на оздоровлення при наданні відпустки в умовах неповного робочого дня ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України] за бажанням матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Ця норма застосовується також для тих ''працівниць, яким згідно із законодавством установлено ''скорочену тривалість робочого часу''', зокрема учителів, яким згідно із статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n344 51 Кодексу законів про працю України] встановлюється скорочена тривалість робочого часу. '''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n313 статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] педагогічне навантаження вчителя, тобто час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу, становить 18 навчальних годин на тиждень, що складає норму тарифну ставку. Тому, педагогічне навантаження вчителя обсягом менше 18 годин на тиждень є неповним робочим часом. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n373 частиною третьою статті 56 Кодексу законів про працю України] робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Час фактичної роботи, зокрема на умовах неповного робочого часу, протягом робочого року, за який надається відпустка, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 пункт 1 частини першої статті 9 Закону «Про відпустки»]. Тому '''вчителька, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, має право у зв'язку з роботою на умовах неповного робочого часу на щорічну відпустку.'''

Законодавство не визначає, де саме жінка має право працювати на умовах неповного робочого дня – на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах чи на іншому підприємстві. На думку міністерства, трудовий договір на умовах неповного робочого часу має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом. Проте у випадку, коли за основним місцем роботи жінка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і одночасно виявила бажання приступити до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою, за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладення окремого трудового договору за сумісництвом законодавством не передбачено.

Оскільки допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним і науково-педагогічним працівникам гарантовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836 статтею 57 Закону України «Про освіту»] та враховуючи норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n373 статті 56 КЗпП України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 пункту 1 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки»], вчительці, яка працює на умовах неповного робочого часу у період перебування у відпустці для догляду за дитиною, при наданні щорічної відпустки має виплачуватися допомога на оздоровлення у розмірі '''ставки заробітної плати''', що встановлюється за 18 навчальних годин на тиждень залежно від її кваліфікаційної категорії.
== Умови отримання матеріальної допомоги на оздоровлення ==
Головною умовою гарантованої виплати допомоги на оздоровлення є факт надання працівникові щорічної відпустки (або її частини). Так, для державних службовців обов’язково допомогу на оздоровлення надають до щорічної основної відпустки. У разі виходу працівника, скажімо, в додаткову відпустку у зв’язку з навчанням чи у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку допомога на оздоровлення не надається.

'''Рішення про надання щорічної відпустки і про надання матеріальної допомоги оформлюють наказами роботодавця.''' Водночас для тих працівників бюджетної сфери, яким допомогу на оздоровлення виплачують за рішенням керівника та лише за наявності економії фонду оплати праці, її можуть надати у будь-який період за заявою працівника. Адже законодавство, яке дозволяє надання матеріальної допомоги на оздоровлення, не прив’язує її виплату до факту надання щорічної відпустки.
== Рішення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення ==
'''Рішення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення документується окремим наказом.''' Рішення про надання щорічної відпустки і про надання матеріальної допомоги оформлюють наказами роботодавця. Інформація, що міститься у цих наказах, має різну соціальну значущість. Тому Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-12 наказом Мін’юсту України від 12.04.2012 № 578/5 “Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів”] (далі — Перелік), для цих підвидів наказів встановлено різні строки зберігання. Так, статтею 16-б Переліку для наказів про надання матеріальної допомоги визначено строк зберігання '''75 років'''. А для наказів про надання щорічних відпусток у примітці до цієї ж статті встановлено п’ятирічний строк зберігання. За правилами діловодства не дозволяється зводити в одному розпорядчому документі управлінські рішення, інформація про які має різні строки зберігання.

Відтак видаються окремі наказ про надання відпустки і наказ про надання матеріальної допомоги. Їх реєструють у різних журналах і долучають до різних справ. Накази про надання матеріальної допомоги реєструють та формують у справи разом з іншими наказами з кадрових питань тривалого (75 років) строку зберігання (про прийняття на роботу, звільнення, переведення на іншу посаду тощо).

'''Матеріальна допомога на оздоровлення (працівникам, які обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників) надається незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n20 ст. 3 Закону України «Про відпустки»] за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.

У такому разі може також бути виплачена матеріальна допомога на оздоровлення, крім випадків, коли особа отримує компенсацію за невикористану відпустку.

Як роз'яснив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Пленум Верховного Суду України у пунктах 7, 8 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], оскільки відповідно до ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі, а у випадку, коли його не укладено, - власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, або, за його відсутності, - з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом, з урахуванням загальних положень законодавства про оплату праці, суд у разі вирішення спорів з цих питань має зясовувати, чи були і як саме вони врегульовані у зазначеному порядку та чи було при цьому додержано норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною й галузевою (регіональною) угодами.

При їх недодержанні застосовуються відповідно норми і гарантії, передбачені законодавством, генеральною, галузевою (регіональною) угодами. Слід також враховувати, що умови та розмір оплати праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
== Розмір, розрахунок та виплата матеріальної допомоги на оздоровлення ==
В залежності від категорій працівників матеріальна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі '''не більше одного посадового окладу''' або '''не більше середньомісячного розміру заробітної плати раз на рік''' у разі оформлення основної щорічної відпустки.

'''Зверніть увагу!''' Матеріальна допомога на оздоровлення за умови неповного робочого часу виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Оздоровчі виплати надають у межах встановленого в установі фонду оплати праці. Їх планують заздалегідь та обов’язково закладають у кошторисі.
=== Розрахунок і виплата матеріальної допомоги на оздоровлення ===
Розраховуємо матеріальну допомогу на основі розміру посадового окладу. Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення виплачується до щорічної основної відпустки, беремо розмір окладу на дату надання такої відпустки. Якщо працівник оформляє лише частину відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення надається один раз до будь-якої частини на розсуд працівника і виплачується повністю. Пам’ятайте, що одна безперервна частина відпустки не може тривати менше 14 календарних днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n145 ст. 12 Закону України «Про відпустки»]). Розмір допомоги залежить від категорії працівників, яким надають цю допомогу.

Для педагогічних і науково-педагогічних працівників, медичних та фармацевтичних працівників виплата допомоги на оздоровлення відбувається у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) під час надання щорічної основної відпустки. Водночас, якщо йдеться про держслужбовців, то з травня 2016 року ця допомога виплачується у розмірі середньомісячної заробітної плати, яка обчислюється за 2 останні місяці перед місяцем надання відпустки.

'''До відома!''' Якщо працівник не використав минулорічну відпустку і, відповідно, йому не виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення, її можна виплатити у разі економії фонду оплати праці, якщо це не завадить виплаті матеріальної допомоги працівникам, що мають на неї право цьогоріч. Врахуйте, що є випадки, коли виплата матеріальної допомоги за минулий рік незаконна.
== Корисні посилання ==
* [https://new.bc-rada.gov.ua/pro_misto/novyny_partneriv/bezoplatna_pravova_dopomoha/0311_bezoplatna_pravova_dopomoha_informuie/80277.pdf Матеріальна допомога на оздоровлення]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]

Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню

2025-07-24T07:02:13Z

Bohdan.lototskyi: Видалено відомості про конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Наказ Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 "Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України"]
== Загальні умови та поняття визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9403 ст. 471 ЦПК України] рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України", не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення; усиновлення; визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Положеннями окремих міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, рішення іноземних судів, ухвалені компетентними органами на території держави, з якою України уклала двосторонній договір про правову допомогу, і які не потребують виконання, вважаються дійсними без проведення будь-яких спеціальних процедур з їх визнання.

== Види визнання судового рішення іноземного суду ==
Залежно від виду судового рішення визнання може бути простим і кваліфікованим.

'''Просте визнання''' застосовується відносно до рішень, що не вимагають примусового виконання. У цьому випадку юридичні наслідки визнання пов'язані з дією властивостей неспростовності, винятковості і преюдиціальності. Просте визнання без подальшого провадження в справі можливе за відсутності заперечень з боку заінтересованої особи, які вона може заявити протягом певного часу. Встановлена законом презумпція відсутності заперечень щодо визнання рішення може бути спростована заінтересованою особою.

'''Кваліфіковане визнання''' являє собою більш складну процедуру, що складається з підтвердження дії законної чинності судового рішення і санкціонування (допущення) примусового виконання. Допущення примусового виконання не відбувається автоматично, виходячи з визнання, для цього необхідна заява клопотання стягувачем протягом строку виконавчої давнини.

[[Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню]].

Отже, під визнанням іноземного судового рішення варто розуміти дозвіл дії законної чинності судового рішення, що проявляється у властивостях неспростовності, винятковості, преюдиціальності, а також допущення примусового виконання.

У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
== Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню ==
Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому ЦПК України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9353 ст.ст. 464-466]) для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених законом.

До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи:

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:

# ім’я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;
# ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.

Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:

# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9353:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини третьої статті 466 ЦПК України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання. У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Порядок розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню ==
Порядок розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9411 ст. 473 ЦПК України].

Про надходження клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє заінтересовану особу і пропонує їй у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Після подання заінтересованою особою заперечень у письмовій формі або у разі її відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення заінтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що заінтересовані особи повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.

За заявою заінтересованої особи і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє заінтересованих осіб.

Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, провадиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно до яких суду відомо про своєчасне вручення їм повісток про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду.

За наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

У визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9385 ст. 468 ЦПК України].

Копія ухвали надсилається судом заінтересованим особам у триденний строк з дня постановлення ухвали.

Ухвала про визнання в Україні рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Захист прав в Інтернеті

2025-07-07T10:47:19Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено посилання на законодавство. Додано посилання на Кіберполіцію України. Незначні стилістичні виправлення.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_575 Конвенція про кіберзлочинність]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України “Про захист прав споживачів”]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
*[https://www.refworld.org/ru/legal/resolution/coeministers/2014/ru/139431 Рекомендації CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам]
==Право на доступ до Інтернету та заборона дискримінації==
'''''Доступ до Інтернету''''' – це важливий засіб для реалізації вами своїх прав та свобод, а також для участі у демократичних процесах. Саме тому позбавити вас доступу до Інтернету проти вашої волі можуть лише за рішенням суду. В окремих випадках надання послуг може припинятися за умовами договору, але це має відбуватися лише після того, як були вичерпані всі інші засоби. Наприклад, споживачів Інтернету дозволяється відключати від Інтернету у разі несплати за послуги, що їм надаються, але це повинно бути крайньою мірою. Крім того, діти можуть підпадати під обмеження доступу до Інтернету в межах здійснення батьківського контролю за використанням Інтернету залежно від віку та зрілості дитини.

Ваш доступ має надаватися за розумну ціну і бути недискримінаційним.

При взаємодії з органами державної влади, провайдерами мережі Інтернет та провайдерами Інтернет-контенту чи послуг, а також з іншими користувачами або групами користувачів, '''ви не можете бути об’єктом дискримінації за будь-якими ознаками''', такими як стать, раса, колір шкіри, мова, релігія або віра, політичні чи інші переконання, національність або соціальне походження, належність до національної меншини, майновий стан, походження чи будь-який інший статус, зокрема, за етнічною приналежністю, віком або сексуальною орієнтацією.
== Право на свободу вираження поглядів та інформації==
'''''Особа має право шукати, отримувати та поширювати інформацію та ідеї на ваш вибір без будь-якого втручання і незалежно від державних кордонів.'''''

Це означає, що:
*право вільно висловлюватися в інтернеті та мати доступ до інформації, поглядів, висловлювань інших осіб. До них належать як політичні заяви, релігійні переконання, погляди і висловлювання, що сприймаються прихильно або вважаються необразливими, так і такі, що можуть завдавати образу, шокувати або виводити інших осіб зі стану рівноваги.
*обмеження можуть накладатися на такі висловлювання, в яких містяться заклики до дискримінації, ненависті або насильства. Такі обмеження мають бути правомірними, цілеспрямованими і запроваджуватися під контролем суду.
*право вільно створювати, повторно використовувати і поширювати Інтернет-контент із повагою до права на захист інтелектуальної власності, в тому числі авторського права.
*вибирати псевдонім, використання псевдоніма замість справжнього імені. Органи державної влади можуть вдатися до заходів, завдяки яким вашу особу буде відкрито.
*органи державної влади зобов’язані поважати і захищати свободу особи на вираження поглядів та свободу інформації. Будь-які обмеження цієї свободи не повинні бути свавільними та мають переслідувати законну мету згідно з вимогами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Європейської конвенції про захист прав людини], таку як, зокрема, захист національної безпеки або громадського порядку, охорона здоров’я населення чи моралі, а також відповідати законодавству у сфері прав людини;
*Інтернет-провайдер та провайдер Інтернет-контенту і послуг мають корпоративні зобов’язання поважати права особи та забезпечувати механізми розгляду скарг. Водночас, провайдери Інтернет-послуг, такі як соціальні мережі, можуть обмежувати окремі види контенту і поведінку у зв’язку з їхньою політикою щодо контенту. Користувача повинні повідомляти про можливі обмеження для того, щоб особа могла прийняти свідоме рішення щодо користування послугою.
==Право на мирні зібрання, об’єднання та участь==
'''''Особа має право на мирні зібрання та об’єднання з іншими особами в Інтернеті.'''''

На практиці це означає, що:
#право вільно обирати будь-який сайт, додаток чи будь-яку іншу послугу з метою створення груп, приєднання, мобілізації та участі в будь-якій соціальній групі та об’єднанні незалежно від їхнього офіційного визнання з боку органів державної влади. Право передбачає можливість використовувати Інтернет для реалізації свого права на створення профспілок та приєднання до них;
#право на мирний протест в Інтернеті. Однак дії не повинні призводити до блокування, перебоїв у надання послуг та (або) завдавати шкоду майну інших осіб;
#право вільно користуватися доступними онлайн можливостями для участі в місцевих, національних і глобальних публічних політичних дебатах, законодавчих ініціативах, контролі за прийняттям рішення, зокрема, право підписувати петиції та брати участь у розробці політики, пов’язаної з управлінням Інтернетом.
==Право на приватне життя і захист даних==
'''''Особа має право на приватне та сімейне життя в інтернеті, куди входить захист персональних даних і повага до конфіденційності кореспонденції і спілкування.'''''

Це означає, що:
#персональні дані повинні оброблятися лише у передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Законом України "Про захист персональних даних"] випадках або за умови надання згоди. Особу повинні повідомляти про те, які саме персональні дані обробляються та (або) передаються третім сторонам, а також про те, коли, ким та з якою метою здійснюється така обробка.
#на особу не повинні поширюватися заходи загального спостереження чи перехоплення інформації. Втручання у приватне життя щодо персональних даних дозволяється лише за виняткових обставин, передбачених законом, наприклад, у разі здійснення кримінального провадження.
#право на конфіденційність електронної кореспонденції та спілкування, заборона спостереження та(або) моніторингу.
Користувач повинен бути поінформований про те, що дані можуть оброблятися лише у передбачених законом випадках і за його згоди, яку користувач може надати, наприклад, погодившись з умовами користування Інтернет-послугою.

==Право на освіту та право на доступ до знань ==
'''''Особа має право на освіту, зокрема й право на доступ до знань.'''''

Це означає, що:
#право онлайн-доступу до освітнього, культурного, наукового, навчального та іншого контенту державною мовою. Умови такого доступу можуть передбачати винагороду правовласників за їхню роботу;
#у частині Інтернет- і медіа грамотності право мати доступ до інтерактивної освіти і знань для того, щоб користуватися своїми правами та свободами в Інтернеті.
==Ефективні засоби правового захисту==
'''''Особа має право на ефективний засіб правового захисту у разі обмеження або порушення ваших прав і основоположних свобод.'''''

Для отримання правового захисту не обов’язково одразу вдаватися до судових засобів. Ефективні засоби правового захисту можна отримати безпосередньо від Інтернет-провайдерів, органів державної влади та(або) національних правозахисних органів. Залежно від порушення ефективним засобом правового захисту може бути розслідування, роз’яснення, відповідь, виправлення, вибачення, поновлення контенту, відновлення доступу та компенсація.

'''В Україні механізмами захисту прав людини в Інтернеті є:'''
#звернення до [http://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини];
#звернення до [https://cyberpolice.gov.ua/contacts/ Департаменту кіберполіції Національної поліції України];
#лінії довіри або гарячі лінії, які створюють провайдери Інтернет-послуг чи асоціації захисту споживачів;
#звернення до [https://court.gov.ua/ суду];
#звернення до міжнародних судів чи організацій.

==Див. також==
* [[Шахрайство при покупках і продажах в мережі Інтернет]]
* [[Кібербулінг в освітньому середовищі]]
* [[Кримінальна відповідальність за кіберзлочини]]

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню

2025-07-03T10:21:07Z

Bohdan.lototskyi: Додано уточнені посилання на законодавство. Уточнено частину тексту.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_009 Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Наказ Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 "Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України"]
== Загальні умови та поняття визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню ==
{| class="wikitable"
|+
!Увага! Дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах зупинено у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь на підставі Закону № 2783-IX від 01.12.2022.
|}
Визнання рішення іноземного суду служить підтвердженням цивільних та інших прав і обов'язків у такому ж ступені, що і рішення відповідного вітчизняного суду. В одних випадках досить, щоб рішення було визнано, і не передбачає його примусового виконання.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_009#n197 пункту 1 ст. 52 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах] рішення іноземного суду немайнового характеру, які не потребують виконання, винесені судом кожної договірної сторони, після набрання ними законної сили визнаються на територіях інших договірних сторін без спеціального провадження, якщо установою юстиції запитуваної договірної сторони раніше у цій справі не було винесено рішення, що набрало законної сили, або якщо згідно з цією Конвенцією, а в не передбачених нею випадках — відповідно до законодавства договірної сторони, на території якої рішення має бути виконано, ця справа не належить до виключної компетенції установ юстиції останньої. Положення цієї статті відносяться і до рішень з опіки і піклування, а також до рішень про розірвання шлюбу, винесеними установами, компетентними відповідно до законодавства договірної сторони, на території якої винесене рішення.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України", не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення; усиновлення; визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Коли ж судове рішення потребує примусового виконання (наприклад, про стягнення боргу, стягнення аліментів тощо), згідно вимог статті 54 вказаної Конвенції, воно може виконуватися на території країни – учасниці Конвенції лише після проходження у її компетентному суді спеціальної процедури його визнання та допуску до виконання.

Відповідно до положень окремих міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, рішення іноземних судів, ухвалені компетентними органами на території держави, з якою України уклала двосторонній договір про правову допомогу, і які не потребують виконання, вважаються дійсними без проведення будь-яких спеціальних процедур з їх визнання.

== Види визнання судового рішення іноземного суду ==
Залежно від виду судового рішення визнання може бути простим і кваліфікованим.

'''Просте визнання''' застосовується відносно до рішень, що не вимагають примусового виконання. У цьому випадку юридичні наслідки визнання пов'язані з дією властивостей неспростовності, винятковості і преюдиціальності. Просте визнання без подальшого провадження в справі можливе за відсутності заперечень з боку заінтересованої особи, які вона може заявити протягом певного часу. Встановлена законом презумпція відсутності заперечень щодо визнання рішення може бути спростована заінтересованою особою.

'''Кваліфіковане визнання''' являє собою більш складну процедуру, що складається з підтвердження дії законної чинності судового рішення і санкціонування (допущення) примусового виконання. Допущення примусового виконання не відбувається автоматично, виходячи з визнання, для цього необхідна заява клопотання стягувачем протягом строку виконавчої давнини.

[[Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню]].

Отже, під визнанням іноземного судового рішення варто розуміти дозвіл дії законної чинності судового рішення, що проявляється у властивостях неспростовності, винятковості, преюдиціальності, а також допущення примусового виконання.

У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
== Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9403 ст. 471 ЦПК України] рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому ЦПК України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9353 ст.ст. 464-466]) для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених законом.

До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи:

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:

# ім’я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;
# ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.

Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:

# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9353:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини третьої статті 466 ЦПК України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання. У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Порядок розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню ==
Порядок розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9411 ст. 473 ЦПК України].

Про надходження клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє заінтересовану особу і пропонує їй у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Після подання заінтересованою особою заперечень у письмовій формі або у разі її відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення заінтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що заінтересовані особи повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.

За заявою заінтересованої особи і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє заінтересованих осіб.

Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, провадиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно до яких суду відомо про своєчасне вручення їм повісток про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду.

За наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

У визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9385 ст. 468 ЦПК України].

Копія ухвали надсилається судом заінтересованим особам у триденний строк з дня постановлення ухвали.

Ухвала про визнання в Україні рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

2025-07-02T11:19:18Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2 "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру"]
== Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)] містить окремий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n605 розділ (ХV)], присвячений особливостям кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, норми якого повинні сприяти врахуванню вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку неповнолітніх, які вчинили кримінальне правопорушення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n14 частини першої статті 2 КК України] єдиною та достатньою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за те саме кримінальне правопорушення більше одного разу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n605 Розділ ХV КК України] передбачає особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, які вчинили кримінальне правопорушення порівняно з дорослими злочинцями, а саме:
* за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;
* скорочено види покарань та обмежено строки і розмір встановлених покарань порівняно зі строками і розмірами покарань до дорослих злочинців;
* визначено умови, за яких можливим є звільнення неповнолітніх від відбування покарання із застосуванням до них примусових заходів виховного характеру;
* передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
* встановлено більш короткі строки (порівняно зі строками для повнолітніх злочинців) щодо давності притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності та виконання обвинувального вироку і щодо погашення і зняття судимості з неповнолітніх злочинців.
Чинним законодавством передбачено звільнення неповнолітньої особи від кримінальної відповідальності та від кримінального покарання.
== Неповнолітня особа як суб'єкт злочину ==
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.

Згідно з частиною другою статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 КК України] особи, що вчинили злочини у віці '''від 14 до 16 років''', підлягають кримінальній відповідальності за:
* [[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|умисне вбивство]];
* [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|умисне тяжке тілесне ушкодження]];
* [[умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження]];
* [[Диверсія: поняття та форми|диверсію]];
* бандитизм;
* [[Тероризм: поняття, ознаки та відповідальність|терористичний акт]];
* захоплення заручників;
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування|зґвалтування]];
* [[сексуальне насильство]];
* [[Крадіжка|крадіжку]];
* [[грабіж]];
* [[Розбій|розбій;]]
* [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання;]]
* [[умисне знищення або пошкодження майна]];
* пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;
* угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна;
* [[незаконне заволодіння транспортним засобом]];
* [[Хуліганство: поняття, ознаки види, порядок звернення із заявою до правоохоронних органів, відповідальність|хуліганство]];
* [[Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами|жорстоке поводження з тваринами;]]
*посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави.
== Види покарань, що застосовуються до неповнолітньої особи ==
До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі '''види покарань''':

♦ '''[[Основні і додаткові кримінальні покарання|основні:]]'''
# [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штраф]] – застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах від п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n619 стаття 99 КК України]);
# громадські роботи – можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n624 ч.1, стаття 100 КК України]);
# [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправні роботи]] – можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому судом, в межах від п’яти до десяти відсотків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n624 ч. 2, стаття 100 КК України]);
# пробаційний нагляд – полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n628 101 КК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3987 59-1 КК України]);
# [[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавлення волі на певний строк]] особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до п'ятнадцяти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n630 стаття 102 КК України]);
♦ '''[[Основні і додаткові кримінальні покарання|додаткові]]:'''
# [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штраф]];
# [[Позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. Порядок виконання|позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю]].
'''Важливо!''' Матеріальні збитки, завдані неповнолітнім правопорушником відшкодовуються за рахунок його батьків (якщо в самого неповнолітнього немає доходів). Крім того, законодавством передбачені додаткові права неповнолітніх при проведенні досудового розслідування, а саме — обов'язкова участь адвоката, участь законного представника, а у разі необхідності участь психолога чи педагога тощо.
== Звільнення неповнолітньої особи від кримінальної відповідальності ==
До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення від кримінальної відповідальності]] (передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n198 статтями 45-48 КК України] та законами про [[Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування|амністію]]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 статті 49 КК України] [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків]] давності притягнення до кримінальної відповідальності щодо осіб, які вчинили злочин у віці '''до 18 років''', застосовується з урахуванням того, що для них частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n659 статті 106 КК України] передбачає скорочені строки давності.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n689 статтях 109 - 114-2], проти миру та безпеки людства, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035 статтях 437-439] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 частині першій статті 442] цього Кодексу.

У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3438 151-2]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3806 156-1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3816 301-1-303] цього Кодексу, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами першою і другою цієї статті, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття.
== Звільнення неповнолітньої особи від відбування кримінального покарання ==
Законодавство передбачає [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільнення неповнолітньої особи від кримінального покарання]] з особливостями передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].

До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності:

* у зв’язку з дійовим каяттям;
* у зв’язку примирення винного з потерпілим;
* у зв’язку з передачею винного на поруки;
* у зв’язку із зміною обстановки.

Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n643 статті 104 КК України] [[звільнення від відбування покарання з випробуванням]] застосовується до неповнолітніх відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n400 статей 75-78 КК України], при застосуванні до нього покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді арешту|арешту]] або [[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавлення волі]].

Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 Стаття 105 КК України] передбачає, що неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:
# застереження;
# обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
# передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
# покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
# направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.
Якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення, то до нього може бути застосоване [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|умовно-дострокове звільнення від відбування покарання]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n671 стаття 107 КК України]).

Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3880 главою 38].
== Див. також ==
* [[Участь неповнолітньої особи в кримінальному провадженні]]
* [[Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх]]
* [[Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою]]
* [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб]]
* [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності]]
[[Категорія: Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
[[Категорія: Звільнення від кримінальної відповідальності]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Поновлення загублених документів: паспорт, водійські права, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт)

2025-06-11T06:16:51Z

Bohdan.lototskyi: Видалено законодавство яке втратило чинність, уточнено положення про відновлення паспорта бездомними особами, уточнено вартість оформлення ID карти, інші незначні зміни.

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Постанова Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1111-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1111 "Про затвердження Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0123-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року № 379 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану]" в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[[Файл:Докутементи в застосунку "Дія".jpg|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%22%D0%94%D1%96%D1%8F%22.jpg|міні|387x387пкс]]Якщо ви загубили паспорт громадянина України, то:
→ У такому випадку варто використовувати мобільний застосунок «Дія». Паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка), та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, які сформовані у «Дії», мають таку ж юридичну силу, що й звичайні (стаття 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n1085 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»]).

'''До відома!''' [https://dmsu.gov.ua/news/dms/12761.html?fbclid=IwAR1v7KnVoNvt29mZNU-XSDl2NXrBh2C9YCuOauMmGSJRJcHKAzxQdLU8CPM Дії громадян України у разі втрати паспорта під час війни] (роз'яснення Державної міграційної служби України)
|}
== Відновлення втраченого паспорта громадянина України ==
'''Якщо паспорт було викрадено''':
# необхідно звернутись із заявою до поліції
# взяти витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
# звернутись до відділення Міграційної служби за місцем реєстрації (у разі, якщо втрачено ID-картку, за оформленням нової можна звернутися до будь-якого підрозділу служби), центру надання адміністративних послуг (ЦНАП); центру обслуговування громадян «Паспортний сервіс». '''Якщо втрата паспорта відбулася за кодоном потрібно звернутися до найближчої закордонної дипломатичної установи.'''
'''Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах Міністерства охорони здоров'я закритого типу'''
* до територіального підрозділу ДМС за місцем розташування адміністрації відповідної установи.
'''Внутрішньо переміщена особа'''
* до територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб’єкта за місцем проживання.
'''Бездомна особа'''
* до територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб’єкта за територіальним розташуванням центрів обліку, де вони перебувають на обліку, або закладів соціального захисту, де їм надаються соціальні послуги.
Особа, яка втратила паспорт після зняття з реєстрації попереднього місця проживання до оформлення реєстрації нового місця проживання, подає документи до територіального підрозділу за фактичним місцем проживання, у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці - за останнім місцем проживання.

Документи для оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, можуть подаватися заявником до будь-якого територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб’єкта.

'''Орієнтовний перелік та зразки необхідних документів'''
* заява про втрату паспорта;
* картка платника податків - документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження;
* довідку органу реєстрації встановленого зразка про місце проживання.
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);
* посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
* рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
* документ, що посвідчує особу законного представника/ уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
* документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати.
* документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів), визначенні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF підпунктом 9 пункту 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* паспортний документ, що підлягає обміну (у разі пошкодження);
=== Вартість та строк дії ===
* У звичайному режимі відновлення внутрішнього паспорта громадянина України триває з дня оформлення нового документа та складає до 20 робочих днів, але у зв'язку з воєнним станом строк може бути подовжено.
* З 01 січня 2025 року вартість оформлення паспортів становить:
- Оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки (термін виготовлення до 20 робочих днів) – 558 грн.

- Оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки (термін виготовлення до 10 робочих днів) – 928 грн.
*Строк дії ID-паспорту – 10 років.
До видачі паспорта територіальний підрозділ на підставі заяви видає громадянину '''''тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України'''''. Тимчасове посвідчення оформляється і видається у десятиденний строк після подання необхідних документів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1111-2003-%D0%BF п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1111 "Про затвердження Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України"]).

Зверніть увагу, що на підставі рішення суду Державна міграційна служба може оформити та видати паспорт громадянина за зразком 1994 року.
== Відновлення втрачених водійських прав ==
{| class="wikitable"
|+
!<nowiki>УВАГА!!! На час воєнного стану, для відновлення прав водія не потрібна медична довідка.</nowiki>
|}

=== Куди звернутись ===
Про втрату посвідчення водія особа повідомляє [http://hsc.gov.ua/kontakti/kontakti-gsts-pidrozdiliv/ сервісному центру Міністерства внутрішніх справ України], а в разі його викрадення - територіальному органу Національної поліції.
=== Перелік необхідних документів ===
'''1)''' паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи) або

* тимчасове посвідчення громадянина України;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідки на тимчасове проживання;
* посвідчення біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
* посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

'''2)''' довідку з поліції (у разі викрадення);

'''3)''' медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом (форма 083/о);

'''4)''' платіжний документ (квитанція), який засвідчує оплату адміністративної послуги.

'''5)''' копії довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті)

=== Вартість ===
За поновлення втраченого посвідчення водія адміністративний збір не сплачується, однак необхідно сплатити вартість бланку посвідчення (частина друга статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]). Орієнтовно – 378 ₴.

Замість втраченого посвідчення водія сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка заявила про його втрату, оформлює та видає ''нове посвідчення водія''.

У разі втрати посвідчення водія за кордоном, видача посвідчення водія здійснюється на загальних підставах.
=== Строк розгляду заяви ===
Нове посвідчення водія видається особі в день звернення із заявою.

'''В Україні відтепер можна відновити втрачені водійські права онлайн. Для цього потрібно зробити онлайн-замовлення заміни посвідчення водія через електронний кабінет на сайті МВС або через ДІЮ.''' Вхід до е-кабінету водія – за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

''Алгоритм отримання послуги:''
* після авторизації в ЕКВ особа подає заяву в електронній формі;
* до заяви громадянин додає електронні копії документів, що підтверджують зміну персональних даних (за потреби), довідки з поліції (за потреби) і чинної медичної довідки форми 083/о;
* заява підписується кваліфікованим електронним підписом (КЕП) особи.
== Відновлення втраченого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) ==
=== Куди звернутися ===
Необхідно завітати до найближчого сервісного центру МВС.

Звертаємось до консультанта, повідомляємо про проблему та перевіряємо чи всі необхідні документи у вас в наявності.

'''Необхідні документи:'''
* паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних в безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання), або документ, що засвідчує особу і підтверджує його громадянство або спеціальний статус (в якому зазначено відомості про реєстрацію місця проживання);
* довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* якщо інтереси власника транспортного засобу представляє третя особа, то необхідний оригінал довіреності.
Після того, як консультант перевірив наявність та підтвердив достатність всіх необхідних документів, то повинен видати витяг з єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Наступний порядок дій:
* стаємо в електронну чергу (беремо талон у терміналі) і йдемо на майданчик для огляду транспортного засобу експертом;
* після успішного огляду транспортного засобу повертаємося до адміністратора і надаємо всі зібрані документи;
* здійснюємо оплату надання адміністративної послуги (як правило банківське відділення знаходиться в тій же будівлі, де і сервісний центр МВС), а за цей час адміністратор готує заяву про втрату (крадіжку) свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу;
* перевіряємо правильність внесених даних в заяву та підписуємо;
* отримуємо нове свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу.
Після чого, необхідно проходити процедуру перереєстрації транспортного засобу.
=== Строк розгляду заяви ===
Нове свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) видається особі в день звернення із заявою.
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Обчислення пенсій

2025-06-02T08:44:29Z

Bohdan.lototskyi: Оновлено данні до 2025 року. Видалено застарілі данні за 2023-2024 роки. Уточнено посилання на законодавство.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#top Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v7918572-17 Лист Пенсійного Фонду України від 16 березня 2017 року № 7918/02-12 "Щодо обчислення страхового стажу"]

== Загальна інформація ==
Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та перерахунок відбувається згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Вказаний Закон розповсюджується тільки на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації.

Відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
* пенсія за віком;
* пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах — суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

== Облік страхового стажу та розрахунок пенсії ==

Після набуття чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»] найактуальнішими є питання щодо змін в порядку обчислення страхового стажу. З 1 січня 2021 року мінімальний страховий стаж для призначення пенсій за віком становить 25 років і поступово збільшується щороку до 2028 року на 1 рік.

Порядок визначення страхового стажу наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. Як до ухвалення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"], так і після страховий стаж із січня 2004 року обчислюють за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до зазначеної дати - на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цього Закону.

В 2025 році для виходу на пенсію після досягнення чоловіками та жінками віку 60 років у 2025 році потрібно мати страховий стаж не менше 32 років.

Якщо немає необхідного страхового стажу, громадянин зможе вийти на пенсію за віком пізніше. У 2025 році:

* при наявності страхового стажу від 22 до 32 років громадянин набуває право на пенсію за віком після досягнення 63-річного віку;
* при наявності стажу від 15 до 22 років — лише після досягнення 65-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430:~:text=%D0%B7%201%20%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202025%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%2031%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F%202025%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015%20%D0%B4%D0%BE%2022%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%3B частини перша-третя статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Щоб вийти на пенсію за віком при досягненні 60 років, або раніше 63-х чи 65 років, потрібно допрацювати необхідний період або докупити необхідний страховий стаж.

При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним раніше (на підставі документів: трудової книжки, диплома про освіту, військового квитка, свідоцтва про народження дитини тощо).

При визначенні розміру пенсії застосовується величина оцінки вартості одного року страхового стажу на рівні 1%. Тобто, при наявності страхового стажу 35 років пенсія встановлюється у розмірі 35% заробітку, визначеного для обчислення пенсії.

Зарахування місяця роботи до страхового стажу як повного місяця здійснюється за умови сплати за відповідний місяць страхових внесків у сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок.

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток розміру мінімальної заробітної плати (з січня 2025 р. – 8 000 грн) і розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (22%), встановленого законодавством, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). У 2024 році мінімальний страховий внесок становить з 1 січня 2025 року - 1760 грн. (ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464 (далі – Закон №2464), ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024 4059-IX (далі – Закон 4059-IX).

У разі, якщо в особи недостатньо страхового стажу для призначення пенсії, за її бажанням страховий стаж можна докупити. Для цього, на підставі договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, який укладається шляхом звернення до податкової служби за місцем проживання, одноразово сплачується сума єдиного внеску за певний період (починаючи з 1 січня 2004 року), коли особа не працювала та за який не сплачено єдиний внесок. При цьому, сума внеску за кожен місяць страхового стажу не може бути меншою ніж мінімальний внесок на момент укладення зазначеного договору, помножений на коефіцієнт 2 (частина п'ята статті 10 Закону №2464). Виходячи із розміру єдиного внеску у 2025 році, мінімальний розмір внеску за 1 місяць страхового стажу за договором про добровільну участь (при купівлі страхового стажу) становитиме з січня 2025 року - 3 520 грн.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата за період роботи з 1 липня 2000 року по місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії (за даними реєстру застрахованих осіб). За бажанням особи та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами (особові рахунки тощо), при обчисленні пенсії додатково може враховуватися заробітна плата за будь-які 60 місяців роботи підряд (відповідно до записів у трудовій книжці) до 1 липня 2000 року.

Шляхом співвідношення заробітку особи із середньою заробітною платою в країні, з якої сплачено єдиний внесок, у розрізі кожного календарного місяця роботи, визначається індивідуальний коефіцієнт заробітної плати конкретної особи.

Для отримання заробітку, з якого обчислюватиметься розмір пенсії, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати особи множиться на усереднений показник середньої заробітної плати в країні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n571 стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу зараховується також на загальних підставах, відповідно, період із дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], і період із дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого цією статтею.

Період, протягом якого особа, що підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, також включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Якщо за період із 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування немає відомостей, необхідних для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок.

Якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен місяць сплати страхових внесків за формулою:
'''ТП = Св : В''', де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених, виходячи з мінімальної заробітної плати, за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859:~:text=3%2D1.%20%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%3A Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].
Зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:
* ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
# з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
# з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
* проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
* перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
* перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 01.01.2005.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n213 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до органів фіскальної служби та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового соціального страхування згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n284 статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»].

Законом передбачено два види договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n284 частиною другою статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше як один рік (крім договорів про одноразову сплату). Тобто людина, укладаючи цей договір, зобов'язується щомісяця, протягом не менше року від дати укладання договору, сплачувати ЄСВ і кожен місяць, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору. Мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2018 мінімальний розмір заробітної плати по Україні 3723 грн).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n284 частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року).
'''ВАЖЛИВО! Докупити можна лише загальний страховий стаж. Не можна докупити спеціальний стаж, наприклад, стаж шахтаря, металурга, вчителя чи лікаря.'''

== Індексація пенсії з 1 березня 2025 року ==
На виконання постанови Уряду від 25 лютого 2025 року № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” проведено індексацію пенсій на 11,5%, підвищено розміри мінімальних пенсій та пенсійних виплат окремим категоріям пенсіонерів.

Розміри збільшення пенсії – не менше 100 гривень, не більше 1500 гривень.

Перерахунок з 1 березня проведено автоматично.

Розмір підвищення пенсії кожного конкретного пенсіонера відповідно до цієї постанови визначено індивідуально з урахуванням його особистих показників, зокрема закону, згідно з яким пенсію призначено, часу призначення пенсії, тривалості страхового стажу, величини заробітної плати, належності до непрацюючих пенсіонерів та до певної вікової категорії.

Виплата перерахованих пенсій проводиться починаючи з 4 березня у встановлені пенсіонерам дати.

== Пенсія за віком ==
Згідно статтей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 24], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 27], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 28] Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію у зв’язку з досягненням певного віку мають особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року – не менше 25 років
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — не менше 26 років
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — не менше 27 років
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — не менше 28 років
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — не менше 29 років
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — не менше 30 років
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — не менше 31 року
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — не менше 32 років
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — не менше 33 років
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — не менше 34 років
починаючи з 1 січня 2028 року — не менше 35 років.

Розмір пенсії залежить від тривалості стажу та розміру заробітної плати.

Для обчислення пенсії, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від місяців страхового стажу) та коефіцієнт заробітної плати, який визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (відповідно до ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]).

До страхового стажу за період до 01.01.2004 р. зараховуються всі періоди роботи, що зазначені у трудовій книжці. Також до страхового стажу зараховується, зокрема, час декретної відпустки, військова служба, навчання у вищих і середніх спеціальних закладах тощо, тобто види трудової діяльності, що зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n545 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Після 01.01.2004 р. застрахованими особами, окрім працюючих, є зокрема особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особи, які проходять строкову військову службу, тощо. До страхового стажу зараховується також період коли особи отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], - відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] до дня її призначення в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n671 частинами першою та другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], але після досягнення пенсійного віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], на такий відсоток:

* на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
* на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
== Пенсії по інвалідності ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n513 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсії з інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 статтею 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Яка пенсія в осіб з інвалідності цього року:

* І група інвалідності — страховий стаж повинен становити від 1 до 10 років, залежно від віку визначення інвалідності, які мають 100% розміру пенсії за віком;
* ІІ група інвалідності — стаж від 1 до 14 років, 90% від пенсії за віком;
* ІІІ група інвалідності — страховий стаж від 1 до 14 років, а розмір — 50% пенсії за віком.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, за наявності такого страхового стажу.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.

Якщо особа визнана особою з інвалідністю нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі якщо особа не з’явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.

У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв’язку з відновленням здоров’я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез’явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років. Якщо минуло більше п’яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

== Документи, які потрібні для призначення виплати ==
Для початку потрібно звернутися до Пенсійного фонду та надати всі потрібно документи. Це можна зробити офлайн або онлайн.

Вам потрібно (примірний список документів):

* Написати заяву на призначення пенсії;
* при собі мати паспорт, а якщо пенсія призначається на дитину — свідоцтво про народження;
* власникам ID-паспорта потрібно принести довідку про реєстрацію з місця проживання;
* картка платника податків (РНОКПП);
* трудова книжка;
* відомість про заробітну плату;
* довідка з МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни або інший документ, який підтверджує статус;
* фото розміром 3х4.

== Пенсія у зв'язку з втратою годувальника ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 Стаття 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], констатує, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
* Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], якщо вони:
* були на повному утриманні померлого годувальника;
* одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n595 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n595 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.

На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

== Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам ==
Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, які після призначення (перерахунку) пенсій продовжували працювати та набули не менше 24 місяців страхового стажу, проводиться ''на підставі поданої заяви'' безпосередньо до органів Пенсійного фонду чи через [https://portal.pfu.gov.ua/ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України], залежно від того, коли набуто 24 місяці страхового стажу після призначення(перерахунку) пенсії.

Перерахунок провадиться з 1 числа місяця, у якому надійшло звернення, якщо заяву із необхідними документами подано до 15 числа включно, і з 1 числа наступного місяця, якщо їх подано після 15 числа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n697 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n671 Частиною четвертою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] також передбачено перерахунок працюючим пенсіонерам ''автоматичним'' (без звернення пенсіонера) способом. Зазначений перерахунок провадиться щороку з 1 квітня особам, які набули 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку пенсії) станом на лютий місяць року, у якому провадиться перерахунок. Такий перерахунок провадиться на найбільш вигідних умовах, тобто або лише з урахуванням стажу після призначення (перерахунку) пенсії, або з урахуванням стажу та заробітної плати після призначення (перерахунку) пенсії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n671 абзац п’ятий частини четвертої статті 42 Закону країни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]). З урахуванням термінів надходження даних про страховий стаж та заробітну плату до реєстру застрахованих осіб, автоматичний перерахунок зазвичай провадиться у травні, із проведенням відповідної доплати з 1 квітня.

== Кілька пенсій одночасно ==
Якщо робітник має право на декілька видів пенсій одночасно, йому нараховується одна пенсія на його вибір.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n606 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n606 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] для призначення пенсії.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n766 Статтею 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] передбачено види пенсійних виплат за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування згідно яких застрахована особа, яка відповідно до закону є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, за умови досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а в разі відстрочення часу призначення пенсії за віком відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] у період після досягнення такого віку - з дня закінчення строку відстрочення дати призначення пенсії за віком у солідарній системі.

Довічна пенсія за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування враховується під час визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками

2025-05-08T11:01:42Z

Bohdan.lototskyi: Додано деякі уточнення законодавства. Незначні стилістичні зміни.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855 Закон України "Про авторське право та суміжні права"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"]
== Загальні положення ==
Законодавство України містить численні прогалини та суперечності у сфері регулювання прав інтелектуальної власності роботодавця на трудову інтелектуальну власність, тобто об’єкти інтелектуальної власності, створені працівниками у зв'язку з виконанням трудового договору. Це важливо пам'ятати при оформленні трудових відносин з відповідним працівником.

Особливо доречна ця рекомендація для бізнесу, основним активом якого є трудова інтелектуальна власність, адже брак уваги до цього питання на етапі встановлення трудових відносин у подальшому може значним чином ускладнити використання роботодавцем об'єктів інтелектуальної власності, створених працівниками за його рахунок та у зв'язку з виконанням трудового договору, втягнути в обтяжливі переговори з працівниками та судові спори.

Якщо роботодавець не має трудових або цивільно-правових договорів зі своїми працівниками, а процес створення об'єктів інтелектуальної власності не формалізований належним чином (відсутні робочі завдання, посадові інструкції й т.п.), працівники можуть претендувати:
* на спільне з роботодавцем використання об'єктів інтелектуальної власності, створеного їх творчою працею, якщо такий об'єкт буде віднесений до об'єктів інтелектуальної власності, створених у зв'язку з виконанням трудового договору, або

* на всі виключні майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, якщо він буде визначений як такий, що створений не у зв'язку з виконанням трудового договору.
В обох випадках працівники можуть висувати вимоги щодо виплати їм винагороди за створення та/або використання об'єктів інтелектуальної власності та/або припинення використання об'єктів інтелектуальної власності роботодавцем або третіми особами, яким таке право було надано роботодавцем без згоди працівників.

Також слід пам'ятати, що неналежне правове оформлення прав інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – працівники» може зашкодити використанню прав на цей об'єкт інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – клієнти».
== Об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору ==
Спочатку слід з'ясувати, на які саме створені працівником об'єкти інтелектуальної власності може претендувати роботодавець, оскільки відповідно до законодавства України не всі створені працівником об'єкти інтелектуальної власності будуть вважатися створеними у зв'язку з виконанням трудового договору. Якщо, наприклад, розробник комп’ютерних програм намалює картину, роботодавець не буде мати ніяких прав на цей твір.

Комплексний аналіз норм загального та спеціального законодавства, а також відповідної судової практики дозволяє виділити такі основні ознаки, притаманні об'єкту інтелектуальної власності, створеному у зв'язку з виконанням трудового договору (спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності в цьому контексті здебільшого оперують поняттями «службовий твір» або «службовий винахід»):
* працівник створив об'єкти інтелектуальної власності протягом строку дії трудового договору з роботодавцем та за його рахунок (в тому числі, наприклад, з використанням матеріалів та інформації роботодавця);

* створення об'єкту інтелектуальної власності входило до трудових обов'язків цього працівника, визначених трудовим договором посадовими інструкціями, або відповідно до письмового службового доручення (завдання) роботодавця, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності роботодавця.
Певні додаткові ознаки прямо передбачені законодавством для службового винаходу. Так, службовий винахід повинен бути створений з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва та обладнання роботодавця.

Окремо варто зазначити, що результат праці працівника буде вважатися об'єктом інтелектуальної власності, якщо він є результатом саме творчої праці. Так, технічна або організаційна допомога працівника при створенні об'єкту інтелектуальної власності не буде вважатися творчою і, відповідно, не призведе до виникнення прав інтелектуальної власності на результат цієї роботи.

Правовою колізією є ситуація, коли працівник створив об'єкт інтелектуальної власності у зв'язку з виконанням трудового договору. Постає питання, який обсяг прав інтелектуальної власності буде мати роботодавець на цей об'єкт інтелектуальної власності.

Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності сторони можуть розподілити на власний розсуд, хоча у більшості випадків роботодавець залишає всі виключні майнові права інтелектуальної власності за собою. Якщо сторони не визначили умови розподілу між собою майнових прав інтелектуальної власності у договорі, застосуванню підлягають відповідні норми законодавства.

Цивільний кодекс України передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Проте особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2291 ст. 429 ЦКУ]).

Варто зазначити, що майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), переходять до юридичної або фізичної особи, де або у якої працює автор, з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором чи законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2358:~:text=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83)%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B4%D0%B5%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D1%94%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%2C%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ст. 440 ЦКУ]).

У той же час, спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності визначають, що виключне майнове право на об'єкти інтелектуальної власності належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між працівником і роботодавцем. Разом з тим, певні особливості здійснення цього права встановлені для окремих об'єктів інтелектуальної власності, таких як винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо.

Так, відповідно до спеціальних законів у сфері промислової власності, право на отримання патенту на об'єкт промислової власності має роботодавець працівника-винахідника, але це право переходить до працівника-винахідника, якщо роботодавець протягом 4 місяців від дати отримання від винахідника повідомлення про створення об'єкту інтелектуальної власності не направить заявку на отримання патенту чи не передасть це право іншій особі, або не прийме рішення про збереження об'єкта інтелектуальної власності як конфіденційної інформації.

'''Важливо''', що строк збереження роботодавцем об'єкту інтелектуальної власності як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати 4 роки. У іншому випадку право на отримання патенту на відповідний об'єкт інтелектуальної власності переходить до працівника.

Таким чином, спеціальні закони та Цивільний кодекс України зовсім по-різному регулюють розподіл майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, між роботодавцем та працівником. Механізм у регулюванні ускладнюється також особливими правилами здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. Та оскільки Цивільний кодекс України є вищим актом в ієрархії законів порівняно з іншими законами, що регулюють цивільні відносини, та був прийнятий пізніше ця колізія має вирішуватись на користь Цивільного кодексу України відповідно до принципів lexsuperior та lexposterior з урахуванням особливих правил здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності.

Такої позиції (принаймні, відносно об'єктів авторського та суміжних прав) притримуються вищі суди, намагаючись у своїх роз’ясненнях уніфікувати судову практику у вирішенні спорів щодо авторських і суміжних прав на об'єкти інтелектуальної власності, які створені у зв'язку з виконанням трудового договору. Хоча на практиці такі роз'яснення залишаються на рівні принципів (рекомендацій), як правило, суди України керуються ними при вирішенні відповідних спорів.
== Спільні права на об'єкти інтелектуальної власності ==
На практиці встановлений Цивільним кодексом України правовий режим володіння спільними майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, означає, що жодна зі сторін не має права здійснювати майнові права на службовий твір без згоди іншої сторони. Іншими словами, кожна зі сторін має право користуватися відповідними правами щодо об'єкту інтелектуальної власності самостійно або надавати/відчужувати такі права третім особам лише зі згоди іншої сторони. Також це означає, що роботодавець та працівник мають спільне право на отримання відповідних реєстраційних документів на об'єкт інтелектуальної власності (свідоцтв, патентів).

Також слід враховувати, чи був створений об'єкт інтелектуальної власності одним працівником чи колективом. У більшості випадків, коли йдеться про об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, йдеться про колективну працю кількох працівників. У такому випадку необхідно отримувати згоду не від одного працівника, а від кількох (за умови, що їх участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності була творчою).

Очевидно, що такий порядок може значно ускладнити користування об'єктом інтелектуальної власності для роботодавця, оскільки йому доведеться кожного разу отримувати відповідну згоду від працівника. А той може обумовити надання такої згоди отриманням відповідної винагороди за кожне використання об'єкту інтелектуальної власності. А наскільки цей процес може ускладнитись при звільненні працівника, можна тільки уявити, адже припинення трудового договору не припиняє відповідні майнові права роботодавця або працівника на об'єкт інтелектуальної власності. На практиці це означає, що навіть при припиненні трудових відносин роботодавець не зможе самостійно користуватися своїми правами і буде вимушений отримувати згоду колишнього працівника, якщо не домовиться з ним про відчуження усіх прав на об'єкт інтелектуальної власності раз та назавжди на користь роботодавця.
== Заробітна плата чи винагорода щодо об'єкту інтелектуальної власності ==
Ще одним проблемним аспектом у сфері трудової інтелектуальної власності, який не врегульований чітко законодавством та навколо якого на практиці виникає багато питань, є виплата працівнику винагороди за створення та/або використання об'єкту інтелектуальної власності.

На практиці склався підхід, відповідно до якого заробітна плата, що сплачується працівнику за виконання його трудових обов'язків, пов'язаних зі створенням об'єкту інтелектуальної власності, включає в себе також винагороду за створення об'єкту інтелектуальної власності (за умови, що відповідне застереження передбачене трудовим договором), тому додатково та окремо така винагорода працівнику може не виплачуватися.

Якщо посадові обов’язки працівника прямо передбачають створення службових творів відповідних видів, авторська винагорода за створення і використання таких творів, а також за перехід прав на них може бути включена до заробітної плати працівника відповідно до договору між працівником і роботодавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC. ст. 14, ЗУ "Про авторське право і суміжні права"])

Такий підхід має певне підґрунтя, особливо в тих випадках, коли створення об'єкту інтелектуальної власності є основним профілем діяльності роботодавця та основною трудовою функцією працівника, задля здійснення якої він, власне, й наймався. Та оскільки такий підхід не зовсім відповідає вимогам діючого законодавства, його застосування на практиці є певною мірою ризикованим. З огляду на те, що суди при вирішенні спорів за участю працівників найчастіше приймають їх сторону, рекомендується сплачувати таку винагороду працівнику хоча б за особливого цінні та прибуткові для роботодавця об'єкти інтелектуальної власності.

Відповідно до спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності, працівник має право вимагати виплату роботодавцем винагороди за створення та/або використання об'єкту інтелектуальної власності. Причому хоча законодавець прямо не забороняє включити таку винагороду до складу заробітної плати, аналіз норм відповідного законодавства приводить до висновку, що винагорода не є тотожною заробітній платі, та її виплата не залежить від того, кому належать виключні майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності.

Розмір та критеріїв для обчислення такої винагороди законодавством не встановлені. Сторони можуть узгодити їх самостійно, орієнтуючись при цьому на мінімальні ставки, передбачені чинним законодавством для різних об'єктів інтелектуальної власності, якщо прибуток від використання конкретного об'єкту інтелектуальної власності незначний (або взагалі відсутній), або на розмір отриманого прибутку, якщо він є істотним. Такий підхід загалом буде відповідати приписам спеціальних законів у сфері промислової власності, відповідно до яких розмір винагороди має бути співставним з економічною цінністю об'єкту інтелектуальної власності та/або іншої вигоди, яка може бути отримана або вже отримана роботодавцем.
== Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності ==
Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт інтелектуальної власності. Такі права складаються з двох основних груп:
* право на визнання людини творцем (автором, винахідником тощо) об'єкту інтелектуальної власності;
* право на недоторканність об'єкту інтелектуальної власності.
Ці права не залежать від розподілу майнових прав інтелектуальної власності і назавжди залишаються за працівником, навіть якщо всі виключні майнові права на об'єкт інтелектуальної власності належать або передані роботодавцю. Особисті немайнові права не можуть бути відчужені, але деякі з них (наприклад, право на недоторканність твору) можуть належати також спадкоємцям працівника.

Необхідність дотримання таких прав може становити певну незручність для роботодавця, проте сторони можуть у договірному порядку домовитися про певний порядок користування ними, дещо оптимізувавши користування об'єктом інтелектуальної власності роботодавцем. Такі домовленості буде доречно закріпити у трудовому або у відповідному цивільно-правовому договорі з працівником. Наприклад, це можна зробити щодо права на ім'я – відносно об'єкту інтелектуальної власності, що належать до об'єктів авторського права, працівник може заборонити роботодавцю зазначати ім'я автора при кожному використанні об'єкта інтелектуальної власності роботодавцем або третьою особою, оскільки автор бажає залишитися анонімом.

Позитивним є те, що законодавство України передбачає певну диспозитивність – можливість роботодавця та працівника домовитися у відповідному договорі про інший розподіл виключних майнових прав, ніж той, що закріплений законодавством. Така можливість встановлена як спеціальними законами у сфері інтелектуальної власності, так і Цивільним кодексом України. Користуючись цією можливістю, сторони можуть домовитись про належність роботодавцю навіть усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності з моменту його створення.

При цьому вибір того чи іншого договірного механізму значним чином залежить від того, чи планується оформити права роботодавця на вже створений об'єкт інтелектуальної власності postfacto, або щодо об'єкту інтелектуальної власності, які можуть бути створені працівниками в майбутньому.
== Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які вже створені працівниками ==
З метою оформлення усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на вже створений працівником об'єкт інтелектуальної власності рекомендується укладати договори передання (відступлення) усіх таких прав між роботодавцем та відповідними працівниками, які своєю творчою працею брали участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності.

Серед умов, які має містити такий договір відповідно до законодавства України, окрему увагу слід звернути на наступні:

- опис та деталізація відповідних об'єктів інтелектуальної власності у тій мірі, що дозволить легко ідентифікувати ці об'єкти та виключити в майбутньому спори, щодо яких саме об'єктів інтелектуальної власності передаються права;

- перелік усіх майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальної власності, які будуть відступлені, та перелік усіх можливих способів використання об'єкту інтелектуальної власності. Не зазначені права та способи будуть вважатися не переданими;

- розмір (або порядок обчислення) та порядок виплати винагороди за передання усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності. Ця умова є обов’язковою для таких договорів.

'''Важливо!'''

1) Якщо права на об'єкт інтелектуальної власності вже надані третім особам:

Не рекомендується укладати договори про передання виключних майнових прав від працівника/працівників до роботодавця на стадії користування правами на об'єкт інтелектуальної власності, тобто коли роботодавець уже без згоди працівника, який створив об'єкт інтелектуальної власності, розпорядився цими правами на користь третіх осіб. У такому випадку укладення такого договору може виявитись неналежним механізмом для оформлення прав. Більше того, воно може бути підставою для визнання недійсними вже укладених угод про розпорядження роботодавцем правами на відповідний об'єкт інтелектуальної власності на користь третіх осіб, оскільки підтвердить, що на момент укладання договорів з третіми особами роботодавець не мав відповідних прав.

У такому випадку можна порадити роботодавцю або узгодити з працівником отримання від нього заяви про відсутність заперечень/претензій, якою працівник підтвердить, що не заперечує проти такого розпорядження правами, або укласти між роботодавцем та працівником або між працівником та третьою особою, якій були передані права, договори про визнання працівником прав третьої особи на відповідні об'єкти інтелектуальної власності.

2) Об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками у співавторстві:

Якщо об'єкт інтелектуальної власності був створений кількома працівниками, роботодавцю необхідно отримувати згоду на розпорядження ним від колективу таких працівників, укладаючи один договір зі всіма працівниками або окремий договір з кожним. Плата за передання прав розподіляється між працівниками або в рівних частках, або залежно від участі кожного у створенні об'єкта інтелектуальної власності.

3) Дотримання особистих немайнових прав:

Автор (розробник) у договорі з роботодавцем може заборонити згадувати своє ім'я (ім'я автора) під час використання об'єкту інтелектуальної власності роботодавцем або будь-якою третьою стороною, посилаючись на те, що автор хоче залишитися анонімом.
== Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які будуть створені працівниками в майбутньому ==
З метою належного оформлення прав інтелектуальної власності роботодавця щодо об'єктів інтелектуальної власності, які будуть розроблені працівниками в майбутньому, рекомендується, щоб трудові договори закріплювали наведені нижче положення. Це може бути зроблено шляхом внесення відповідних змін до вже укладених договорів або укладення трудових договорів у письмовій формі, якщо раніше вони укладалися лише в усній формі. 
Серед таких положень:
* належність роботодавцю усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений працівником у зв'язку з виконанням трудового договору;
* розмір винагороди за створення та/або користування об'єктом інтелектуальної власності або порядок її розрахунку та виплати;
* трудові обов'язки працівника, які чітко передбачають створення об'єкту інтелектуальної власності. Вони можуть бути або прямо передбачені у трудовому договорі, або закріплені у посадових інструкціях цього працівника;
* обов'язок працівника негайно повідомляти роботодавця про створення об'єкту інтелектуальної власності з наданням всіх необхідних матеріалів, що його стосуються;
* відповідні умови про збереження працівником конфіденційності матеріалів, пов'язаних з об'єктом інтелектуальної власності.
'''Важливо!'''

1) Дотримання законодавства про працю:

Доповнення вже існуючих трудових договорів положеннями про об'єкт інтелектуальної власності або укладення письмових трудових договорів з відповідними положеннями, якщо раніше такі договори були укладені в усній формі, може розглядатися як зміна істотних умов праці відповідно до законодавства про працю. У зв'язку з цим рекомендується дотримуватися процедури зміни істотних умов праці, встановленої відповідним законодавством, включаючи завчасне повідомлення працівника.

2) Розподіл прав:

Важливо використовувати відповідні формулювання, що передбачають саме розподіл прав інтелектуальної власності, а не їх передання (відчуження), для уникнення ризику віднесення таких договорів до договорів про передачу прав, для яких законодавством встановлені певні додаткові вимоги, недотримання яких може призвести до визнання договору недійсним. Наприклад, предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладення договору.

3) Перелік майнових прав інтелектуальної власності:

Додатково до положень про належність усіх виключних майнових прав роботодавцю рекомендується визначити перелік прав інтелектуальної власності, які будуть належати роботодавцю, а також вичерпний перелік можливих способів використання об'єкту інтелектуальної власності для уникнення в майбутньому спорів, щодо яких прав та способів здійснено розподіл між сторонами. 
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності‏‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Трудове право]]

Вихід із членства особистого селянського господарства

2025-05-06T06:53:47Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постава Кабінетів Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14 квітня 2017 року № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України 11 квітня 2016 року № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0340832-15/paran7#n7 Наказ Державної служби статистики України від 24 листопада 2015 року № 340 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації для сільських, селищних та міських рад"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n7 Закону України “Про особисте селянське господарство”] (далі - Закон) '''особисте селянське господарство''' - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуватись вимог цього закону, законів України, інших нормативно-правових актів.
Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.
==Облік особистих селянських господарств==
Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n62 Закону України "Про особисте селянське господарство"] встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n15 Закону України "Про особисте селянське господарство"] особисті селянські господарства підлягають обліку. Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#n13 Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572].

Ради заповнюють форми первинної облікової документації: форма № 1 “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” та форма № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень”.

У разі ведення особистого селянського господарства для його обліку у даних формах зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить вказаній особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради. А також вказуються прізвище, ім’я та по батькові всіх осіб, які разом ведуть особисте селянське господарство та назва і дата документа, що підтверджує право власності або право користування даною земельною ділянкою. При припиненні ведення особистого селянського господарства зазначається дата закінчення цієї діяльності.

При веденні форми № 1 лише в електронному вигляді, громадянин підтверджує власне волевиявлення вести або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом надання письмової заяви уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради. У разі ведення форми № 1 у паперовому вигляді, дані до неї вносяться на основі усного повідомлення чи письмової заяви громадянина на його вибір. Тобто, ведення форми № 1 проводиться за ініціативою громадянина, як усної так і письмової, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n83 11 Закону], проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства.

Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства законодавством не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. Таким чином, якщо людина (або хтось із членів її сім’ї) має у власності або користуванні земельну ділянку з цільовим призначенням “для ведення особистого селянського господарства”, то вона вважається членом особистого селянського господарства. 
[[Файл:Форма №1.doc|міні|Форма №1]] 
[[Файл:Форма №3.doc|міні|Форма №3]] 
[[Файл:Заява.jpg|міні]]
==Вихід із членства в особистому селянському господарстві==
Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання '''заяви про її виключення з членів особистому селянському господарстві''' до відповідної ради.

У відмітці про припинення ведення особистого селянського господарства проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n83 Закону]. У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.

Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норм законодавства, таким особам може бути видана '''довідка''', що вони не являються членами особистого селянського господарства. Таку довідку видає сільська, селищна або міська рада за місцезнаходженням земельної ділянки.

Виключення становлять лише особи, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнились із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулись для реєстрації до центру зайнятості протягом 6 місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення зі служби. 
Також, колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства.

До зазначених підстав належать наступні:
*[[Файл:Рішення проект.png|міні]]рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;
*при відсутності членів господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;
*припинення прав на земельну ділянку згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].
Якщо ОМС не видасть таку довідку, колишні члени ОСГ не зможуть зареєструватись як ті, що шукають роботу, та набути статусу безробітних у центрі зайнятості. 
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.

Варто зазначити, що згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] повноваження виконавчих комітетів сільських, селщних, міських рад які увійшли до об’єднаної територіальної громади передаються виконавчому комітету який розміщено в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади.
==Див. також==
*[[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]
*[[Права та обов'язки членів особистого селянського господарства]]
*[[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство]]
*[[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві]]
*[[Спадкування у селянських господарствах]]
[[категорія:Земельне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]

Договір перевезення вантажу

2025-04-08T10:18:31Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1955-15 Закон України “Про транспортно-експедиторську діяльність”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1825-23#Text Наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України "Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644" №788 від 05.09.2023 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1001 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2022 року № 368 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»]
== Поняття та загальна характеристика договору перевезення вантажу ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331 У ст. 909 ЦК України] закріплено загальне визначення договору перевезення вантажу: '''за даним договором одна сторона (перевізник) зобов´язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов´язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату'''. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Договір перевезення вантажу є ''двостороннім'' (кожна зі сторін набуває за договором прав і обов´язків), ''реальним'' (вважається укладеним з моменту передачі вантажу транспортній організації) та ''відплатним'' (за перевезення вантажу його відправник або одержувач зобов´язаний сплатити перевізнику обумовлену договором провізну плату).

Суб´єктний склад договору перевезення характеризується тим, що окрім сторін, якими є перевізник і відправник вантажу, в договірних відносинах, зазвичай, бере участь ще й одержувач вантажу.

'''Відправником''' вантажу (вантажовідправником) є фізична чи юридична особа, яка подає вантаж для перевезення.

'''Одержувачем''' вантажу (вантажоодержувачем) є фізична або юридична особа, зазначена в документі на перевезення вантажу, яка за дорученням вантажовідправника приймає вантаж і заповнює перевізні документи в пункті призначення.

Закон не виключає, що одна і та ж особа може бути і відправником, і одержувачем вантажу.

''Предметом договору'' перевезення є транспортні послуги, що полягають у переміщенні певного вантажу. Однак слід розмежовувати поняття предмета договору і предмета перевезення, яким виступає конкретний вантаж.

Звертаємо увагу, що для перевезення небезпечних вантажів необхідно отримати ліцензію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1001 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»].
== Провізна плата ==
Плата за договором перевезення встановлюється відповідно до затверджених тарифів на перевезення вантажу, що застосовуються на певному виді транспорту згідно із законодавством про державне регулювання цін і тарифів, а в разі їх відсутності - за взаємною домовленістю сторін, якщо цим не порушуються вимоги антимонопольного законодавства.

При невизначенні сторонами в договорі розміру провізної плати стягується розумна плата ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4361 ч. 1 ст. 916 ЦК України]). Встановити "розумність плати" можна виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 ч. 4 ст. 632 ЦК України]). Якщо перевізник на вимогу вантажовідправника чи вантажоодержувача, який є власником (володільцем) вантажу, виконує роботи чи надає послуги, не передбачені тарифами, це оплачується додатково за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4361 ч. З ст. 916 ЦК України]).

Організації і підприємства транспорту загального користування за свій рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законодавством, можуть встановлювати пільгові умови перевезень вантажу.
== Строки доставки вантажу ==
Строки доставки вантажу встановлюються кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Якщо строк перевезення нормативно не визначений, він може встановлюватися договором.

У разі відсутності нормативних і договірних строків вважається, що перевізник повинен доставити вантаж у розумний строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4375 ч. 1 ст. 919 ЦК України]). ''Розумним слід вважати такий строк'', який необхідний транспортній організації для транспортування вантажу за наявних умов перевезення. кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
== Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань з перевезення вантажу ==
Права та обов´язки суб´єктів зобов´язань з перевезення вантажу визначаються в актах транспортного законодавства та договорах. Кожний вид перевезення вантажу має певні особливості змісту відповідного договору. Однак можна виділити деякі права та обов´язки перевізника, відправника і одержувача, що є загальними для всіх договорів перевезення вантажу.
=== Права та обов'язки перевізника ===
'''За договором перевезення вантажу перевізник зобов´язаний:'''
* надати придатні для перевезення транспортні засоби у строк, встановлений договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4367 ч. 1 ст. 917 ЦК України)].
Розрізняють технічну й комерційну придатність транспортних засобів для перевезень. Технічна придатність характеризує їх справність, а комерційна - інші властивості транспортних засобів. Надані транспортні засоби чи контейнери можуть бути технічно справними, однак забрудненими, зі стійким запахом, не продезінфікованими тощо, і це може негативно вплинути під час транспортування на якість вантажу. В такому разі їх слід розглядати як непридатні в комерційному відношенні для перевезення певного вантажу;
* своєчасно здійснити завантажувально-розвантажувальні роботи у випадках, передбачених транспортними кодексами (статутами) і (або) договорами;
* забезпечити під час транспортування цілісність і схоронність вантажу.
'''Перевізник має право:'''
* застави на переданий йому вантаж або ж притримати його для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов´язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4361 ч. 4 ст. 916 ЦК України]);
* відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4367 ч. З ст. 917 ЦК України]).
=== Права та обов'язки відправника ===
'''На відправника покладаються обов´язки:'''
* оплатити перевезення вантажу та додаткові послуги, надані перевізником, якщо це встановлено договором або транспортними кодексами (статутами);
* пред´явити комплект заповнених транспортних документів;
* пред´явити вантаж, який підлягає перевезенню, у належній тарі та (або) упаковці, замаркований відповідно до встановлених вимог.
Належність тари і упаковки означає, що при розміщенні в них товару (вантажу) вони забезпечують його захист від пошкоджень та втрат у процесі транспортування, а в окремих випадках ще й захист довкілля від забруднення;
* у випадках, передбачених договором, своєчасно здійснити завантажувальні роботи із додержанням правил, встановлених актами транспортного законодавства.
''Відправник вантажу має право'' відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним (як у технічному, так і в комерційному аспектах) для перевезення цього вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4367 ч. 1 ст. 917 ЦК України]).
=== Права та обов'язки одержувача ===
''Одержувач набуває обов´язків переважно з моменту прибуття вантажу. '''Він зобов´язується''':''
* прийняти вантаж у перевізника;
* у випадках, передбачених договором, здійснити розвантажувальні роботи, а також повністю очистити рухомий склад всередині та зовні у строки, встановлені транспортними кодексами (статутами) або договором;
* своєчасно вивезти зі станції вантаж. У разі порушення строків вивезення вантажу стягується додаткова плата за його зберігання на залізниці;
* оплатити перевезення вантажу та додаткові послуги, надані перевізником, якщо це встановлено договором або транспортними кодексами (статутами).
'''Права одержувача:'''
* перевірити вагу, кількість місць і стан вантажу, залучивши до цього представника перевізника і оплативши його участь;
* відмовитися від прийняття вантажу в разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключається можливість повного або часткового його використання.
== Відповідальність сторін ==
У разі порушення зобов´язань, що випливають з договору перевезення вантажу, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю між ними, якщо інше не передбачено законом. ЦК України визначає лише загальні умови відповідальності перевізника, вантажовідправника і вантажоодержувача за порушення зобов´язань, що випливають з договору перевезення вантажу. Детальніше питання відповідальності регулюються транспортними кодексами (статутами).

'''Відповідальність перевізника настає у разі:'''
# ненадання транспортного засобу;
# втрати, нестачі, пошкодження, псування вантажу;
# прострочення доставки вантажу;
# подачі під навантаження непридатного транспортного засобу тощо.
Відповідальність перевізника завжди є обмеженою, оскільки відшкодуванню підлягають лише фактично заподіяні збитки. Так, на залізничному транспорті перевізник несе відповідальність за втрату чи недостачу вантажу лише в розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, — у розмірі оголошеної вартості, а якщо перевізник доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість. У будь-якому випадку сума збитків не може перевищувати вартості втраченого вантажу.

У разі втрати вантажу перевізник відшкодовує не лише збитки, а й стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення, транспортними кодексами (статутами), не підлягають відшкодуванню.

'''Відправник несе відповідальність за:'''
# незабезпечення завантаження маршруту;
# невикористання наданого транспортного засобу;
# несвоєчасне пред´явлення вантажу;
# затримку завантажувальних робіт, що проводяться засобами відправника;
# пред´явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, з неправильним зазначенням його найменування або властивостей;
# неправильне зазначення в масі, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача тощо.
'''На одержувача покладається відповідальність за:'''
# здавання після вивантаження неочищеного рухомого складу або контейнерів;
# пошкодження і втрату вагонів, контейнерів, перевізних пристосувань (піддонів, строп тощо), що належать перевізнику;
# затримку в прийманні вантажу, здійсненні розвантажувальних робіт тощо.
Строк позовної давності за договором перевезення вантажу становить 1 рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 ч.3 ст. 925 ЦК України]).
== Зразок договору ==
[//wiki.legalaid.gov.ua/images/4/44/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BC_.doc Медіа:Договір_перевезення_транспортом_.doc].
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості

2025-04-04T06:21:16Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни.

Приватизація житлового приміщення за відсутності ордеру

2025-03-12T09:36:16Z

Bohdan.lototskyi: Додано більш точні посилання на законодавство.

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 "Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян]"
== Перелік документів, які подаються до органів приватизації ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#Text:~:text=18.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян] - до органу приватизації потрібно подати пакет документів, що визначений у п. 18 Положення, в тому числі копію ордеру про надання житлової площі.

'''Ордер на квартиру''' – документ, який дозволяє заселитися в нерухомість державного житлового фонду. Згідно з правилами, описаними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанові №470-84-п] ордер видається виключно на вільний будинок або квартиру.

Перелік документів котрі потрібно подати для приватизації:
* заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
* копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
* довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
* технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
* копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
* документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
* копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
* заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
'''Громадяни, які проживають у гуртожитку до заяви також додають''':
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла;
* копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла;
* форму первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0683-12#n3 № 028/о] "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз;
* За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.
'''Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.'''

'''Нерідко трапляється, що копію такого ордеру не можливо знайти в жодному органі влади, архіві, комунальних підприємствах, тощо. Звичайно, що це документ суворої звітності та вище перелічені органи несуть відповідальність за їх збереження. Однак, Вам потрібно приватизувати житло, а про відповідальність органів Ви волієте подумати пізніше, після приватизації.'''

Приватизація здійснюється шляхом:
* безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;

* продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Передача у власність громадян житлових приміщень у гуртожитках здійснюється з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n36 стаття 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду]").

Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

У свідоцтво про право власності вносяться господарські будівлі (приміщення), які є у користуванні осіб, що приватизують житло, а саме сараї, гаражі, комори і таке інше, які розташовані на прибудинковій території та не є самовільно збудованими. Вказані господарські будівлі (приміщення) передаються у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#Text:~:text=24.%20%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2. пункт 24 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян).]
== Як реалізувати своє право на приватизацію та оформити право власності на своє законно отримане житло без ордера? ==
'''В першу чергу,''' Вам потрібно в судовому порядку доказати своє законне право користування житловим приміщенням.

Для цього Вам знадобляться будь – які документи, які містять інформацію про:
* час вселення та реєстрацію в це помешкання;
* про Ваше місце праці та отримання помешкання згідно з протоколом, рішенням, тощо організації;
* договір найму з обслуговуючим підприємством;
* технічна документація на квартиру;
* квитанції про сплату комунальних послуг;
* книги квартирного обліку чи інші документи, що стосуються отримання житла;
* покази свідків – сусідів, родичів;
* акт обслуговуючої організації про місце проживання;
* довідка про склад сім’ї;
* будинкова книга, тощо.
Чим більше у Вас таких документів, ти легше Вам доказати своє право на приватизацію без ордеру про надання житлової площі.

'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР] – ордер дійсний протягом 30 днів і при вселенні громадянин здає ордер в житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності – відповідному підприємству, установі, організації як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.'''

Отже, ніякого обов’язку зберігати копію такого ордеру у Вас немає і Ви не несете відповідальність за халатність тих чи інших органів, установ, організацій у разі зникнення архівних документів.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n27 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] визначений вичерпний перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, а це:
* квартири-музеї;

* квартири (будинки),житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
* квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей);
* квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
'''Якщо Ваше помешкання не відноситься до об’єктів, що не підлягають приватизації, то і підстав для відмови у приватизації в органу приватизації – немає, оскільки відсутність документів на право вселення і проживання не може бути поставлена Вам в провину, бо такі документи передаються після вселення ЖЕКу, який і повинен забезпечити їх належне збереження.'''

'''Отже, спершу подайте запити про надання Вам копії ордеру у всі можливі архіви, установи, організації і у разі відсутності ордеру або ненадання Вам відповіді взагалі – зберіть всі наявні та можливі докази отримання Вами квартири у законний спосіб та законне вселення у помешкання, тривале його користування, тощо. На підставі цих документів та відмови органу приватизації у зв’язку з неподанням Вами копії ордеру – звертайтесь в суд.'''
== Судові справи ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96637079 Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.04.2021 у справі № 310/409/21]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109735369 Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2023 року у справі № 336/7413/22]

[[Категорія:Житлове право]]

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон

2025-03-04T12:04:02Z

Bohdan.lototskyi: Оновлено посилання на законодавство. Додано чинну норму про перевірку військово-облікового документу.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 152 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 55 "Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1586-14#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 листопада 2014 року № 1279 "Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Положення про консульський збір України, затверджене наказом Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року № 182]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29 серпня 2019 року № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
* [https://dmsu.gov.ua/assets/files/doc/d_2021_19.pdf Доручення Державної міграційної служби України від 03 березня 2021 року № 19 "Про організацію надання деяких адміністративних послуг на період дії карантину"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/541-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 541 "Про реалізацію експериментального проекту щодо одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року № 678 "Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828 "Про поновлення строків надання адміністративних послуг і видачі документів дозвільного характеру та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України]"
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"] встановлено, що на період дії воєнного стану та протягом року з дня його припинення або скасування перетин державного кордону може здійснюватися громадянами України в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого продовжено, а також дітьми на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон їх законних представників, до якого внесено інформацію про дитину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#Text Тимчасового порядку внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого зазначеною постановою Кабінету Міністрів України] у разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк '''може бути продовжено на п’ять років.''' ''Детальніше про процедуру продовження строку див. нижче''.

'''УВАГА!!!''' '''Тимчасовий порядок застосовується''' '''Державною міграційною службою у разі:'''

'''1) відсутності у її територіальних органах/територіальних підрозділах технічної можливості оформлення''' (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон засобами Єдиного державного демографічного реєстру;

'''2) у зв’язку з необхідністю термінового виїзду за кордон,''' пов’язаною з нагальною потребою в лікуванні від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном.
|}
== Загальна інформація ==
'''Паспорт громадянина України для виїзду за кордон''' є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім’я якої він оформлений, і дає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200 частина 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152])( далі - Порядок).

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої '''містить безконтактний електронний носій.'''

До безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт для виїзду за кордон, вноситься:
# інформація, що міститься на сторінці даних паспорта для виїзду за кордон;
# біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук). При цьому, ''відцифрований підпис'' не вноситься до документів осіб, які '''не досягли чотирнадцятирічного віку''', а ''відцифровані відбитки пальців рук'' особи отримуються '''після досягнення''' нею '''дванадцятирічного віку'''.
Громадянин України не може мати більше двох паспортів для виїзду за кордон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200 пункт 3 Порядку]).
== Хто має право отримати паспорт для виїзду за кордон ==
'''Кожен''' громадянин України '''має право''' на отримання паспорта для виїзду за кордон. Такий паспорт може бути оформлений з народження.

'''Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються:'''
#'''особі, яка досягла 16-річного віку''', - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
#'''особі, яка не досягла 16-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною''', - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, у тому числі осіб, уповноважених відповідно до законодавства інших держав на представлення інтересів дитини щодо оформлення паспорта для виїзду за кордон (далі - законні представники);
#'''особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я та яка потребує термінового лікування за кордоном,''' що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, щодо якої наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, - на підставі заяви-анкети особи або її законного представника.
{| class="wikitable"
|+
!Урядом запроваджено реалізацію '''експериментального проекту щодо одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/541-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 541]).
'''''Громадяни України можуть одночасно оформити ID-картку та закордонний паспорт. Скористатися такою послугою можуть зокрема особи з 14-річного віку. Детальніше за''''' '''[https://guide.diia.gov.ua/view/odnochasne-oformlennia-u-tomu-chysli-zamist-vtrachenoho-abo-vykradenoho-obminu-pasporta-hromadianyna-ukrainy-ta-pasporta-hromadi-b06ca120-6163-4155-9c99-11d6749d621e посиланням].'''
|}

== Строк дії паспорта для виїзду за кордон ==
Паспорт для виїзду за кордон оформляється:
* особам, які не досягли 16-річного віку, - '''на чотири роки''';
* особам, які досягли 16-річного віку, - '''на десять років'''.

==== Продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон на період дії воєнного стану та протягом року з дня його припинення ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#Text Тимчасовим порядком внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 170], (далі - Тимчасовий порядок) визначено процедуру внесення до паспорта громадянина України для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії.

Строк дії паспорта для виїзду за кордон продовжується '''на підставі заяви''' . Заява може бути подана до закінчення строку його дії, але не раніше ніж за 2 місяці до дати закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон.

Заява про продовження строку подається особою, на ім'я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон, '''особисто'''.

Для продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон дитині, яка на час подання заяви '''не досягла 16 років''', подається '''її законним представником або представником на підставі довіреності,''' засвідченої в установленому законом порядку (''за бажанням законного представника або представника у такий паспорт поряд з відміткою про продовження строку дії або на іншій сторінці, де є вільне місце, вклеюється фотокартка дитини, зображення на якій відповідає досягнутому нею віку на момент продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон'').

Для продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон '''дитині віком від 16 до 18 років''' заява про продовження строку подається такою '''особою, або її законним представником''' ''(вклеювання фотокартки здійснюється за бажанням дитини).''

Заява про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії за формою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#n67 згідно додатком 3 до Тимчасового порядку] подається до:

* територіального органу / територіального підрозділу ДМС,
* посольства або консульської установи України, за місцем звернення.

Строк дії паспорта для виїзду за кордон '''продовжується на 5 років''' з дати подання заяви про продовження строку.

У разі подання заяви про продовження строку до дати закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон строк його дії продовжується на 5 років з дати, ''що настає за датою закінчення строку його дії.''

Продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон здійснюється '''безоплатно в день звернення особи''', чи її законного представника або представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-%D0%BF#n12 пункт 18 Тимчасового порядку]).

'''Для продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон особа або її законний представник, представник подає такі документи''':

1) паспорт для виїзду за кордон, строк дії якого необхідно продовжити;

2) заяву про продовження строку за формою згідно з додатком 3;

3) у разі вклеювання фотокартки у паспорт для виїзду за кордон дитини одночасно з продовженням строку його дії подаються дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, установленим законодавством;

4) документ/документи, що підтверджує/підтверджують повноваження особи як законного представника, представника та посвідчує його особу.

У зв'язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, особа або її законний представник, представник також подає документ, що підтверджує необхідність термінового виїзду за кордон.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для продовження строку дії паспорта для виїзду за кордон, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

==Куди звернутись==
[[Файл:Як оформити закордонний паспорт?.jpg|міні|Як оформити закордонний паспорт?]]
Документи для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон подаються до:
*'''[https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби України''' (далі-ДМС)'''];'''
*'''[https://my.gov.ua/ центрів надання адміністративних послуг];'''
*'''[https://pasport.org.ua/centers державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або його відокремленого підрозділу за місцем звернення ( ДП - "Документ")];'''
* '''[https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи]''' (''у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном'').
'''Подання особою або її законним представником/уповноваженою особою документів''' для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон '''здійснюється за місцем звернення.'''

'''Випадки подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон лише до територіального органу або територіального підрозділу ДМС:'''
*втрата або викрадення паспорта для виїзду за кордон, або виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими він підлягає обміну, під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном;
* якщо особа не може пересуватися самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я та якщо особа потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або щодо особи наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон (якщо така особа не отримувала паспорта громадянина України, оформленого із застосуванням засобів Реєстру) (далі - Реєстр);
*оформлення документів для виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України.

==== Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України ====
Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-%D0%BF#Text постанову від 10 червня 2022 року № 678, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України].

Експериментальним проектом передбачено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами нашої країни, здійснюватиме розміщений за межами України відокремлений підрозділ державного підприємства «Документ», яке належить до сфери управління ДМС України.

Прийом заяв на оформлення паспортних документів здійснюється як за попереднім електронним записом, так і у порядку живої черги, а робота по наданню послуг проводиться як у стаціонарних умовах, так і з використанням мобільних програмно-технічних комплексів, розміщених у спеціальних мікроавтобусах з символікою ДП «Документ». Наразі, у Республіці Польща діє 4 відокремлених підрозділи ДП «Документ»: у Варшаві, Кракові, Ґданську та Вроцлаві. [https://warszawa.pasport.org.ua/solutions/e-queue '''Електронна черга на закордонний паспорт та ID-картку у м. Варшава''']

У період воєнного стану або в період установленого на території України Кабінетом Міністрів України карантину особа може звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС із письмовою заявою, поданою особисто в довільній формі, ''щодо визначення іншого територіального органу/територіального підрозділу ДМС'', яким буде здійснюватися видача паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документи для оформлення якого подавалися до відокремленого підрозділу.

Паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон надсилаються відокремленим підрозділом '''за рахунок коштів заявника міжнародним поштовим або експрес-відправленням'''.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
{| class="wikitable"
|+
|'''''Важливо!''''' Отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон '''громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років''' здійснюється у територіальному органі / територіальному підрозділі ДМС на території України. Крім громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, на яких поширюються положення пунктів 2-1, 2-2, 2-3, 2-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#n11 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57].
Під час подання громадянами України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України, документів до відокремленого підрозділу для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон працівником відокремленого підрозділу проводиться перевірка дійсності військово-облікового документа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2024-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0. п. 9, постанови КМУ від 16 серпня 2024 р. № 932]"Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів").
'''Пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється''' відповідно до абз. 4 пункту 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-%D0%BF#Text Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року №678.]
|}

==== Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у [https://dmsu.gov.ua/services/online.html підрозділі ДМС з використанням сервісу «Електронна черга»] ====
Запис до електронної черги є індивідуальним, бронювання та передача запису до черги стороннім особам заборонені. Невідповідність даних, зазначених під час реєстрації в електронній черзі, реальним даним фізичної особи є підставою для скасування реєстрації в електронній черзі.

Реєстрація фізичних осіб в електронній черзі здійснюється:
* шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті ДМС (на найближчі робочі дні з числа доступних для запису);
*через термінал у підрозділі ДМС (на найближчі робочі дні з числа доступних для запису). Реєстрація здійснюється самостійно або з допомогою представника оператора сервісу. Оператору, який проводить реєстрацію, необхідно надати документ, що підтверджує вашу особу;
*в порядку поточної черги у день отримання послуги. Не всі, хто зареєструвались через веб-сайт чи термінал, з’являються у визначений час. Тому, у обраний вами день, можна підійти у підрозділ і зареєструватись у порядку живої черги на місце того, хто не скористався послугою.
Важливо!
Для отримання послуги у вибраний час необхідно мати при собі всі документи, включаючи квитанції про оплату встановлених законодавством платежів. Оплатити послуги можна самостійно у будь-якому банку або онлайн (після реєстрації в електроонній черзі).
Система електронної черги не допускає запізнення! У випадку Вашої відсутності у приміщенні підрозділу ДМС у момент виклику, Ваш запис до електронної черги буде анульовано системою.
==Вартість==
'''За оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон сплачується адміністративний збір, який розраховується як сума''':

вартості адміністративної послуги (''встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року №770]'');

вартості бланку (''визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Класифікаторі бланків документів (персоналізованих), затвердженого наказом ДМС від 29 серпня 2019 року № 231]).''

За інформацією [https://dmsu.gov.ua/news/dms/16100.html Державної міграційної служби України] з 1 квітня 2024 року вартість оформлення закордонного паспорта становить:
{| class="wikitable"
|-
| до 20 днів||'''958 грн''' (352 грн - вартість адміністративої послуги + 606 грн - вартість бланка)
|-
|до 3 робочих дні та до 7 робочих днів ||'''1598 грн''' (992 грн - вартість адміністративої послуги + 606 грн - вартість бланка)
|}
'''За оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі України сплачується консульський збір.'''
{| class="wikitable"
| colspan="2" |'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#Text Тарифи] консульського збору за вчинення консульських дій:'''
|-
|Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (крім осіб до 16 років)||'''90 дол. США'''
|-
| Автоматизована обробка даних при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон,
у тому числі для осіб до 16 років
|'''40 дол. США'''
|-
|Прийняття на консульський облік||'''20 дол. США'''
|-
|}
==Перелік необхідних документів==
===Оформлення паспорта для виїзду за кордон===
Заявник для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні подає такі документи:
#заяву-анкету (друкується працівником, який приймає документи);
#паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку та проживає в Україні);
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку). Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон із застосуванням засобів Реєстру);
#документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у тому числі документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави, який підтверджує повноваження особи на представлення інтересів дитини щодо оформлення паспорта для виїзду за кордон, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;
# індивідуальний податковий номер фізичної особи – платника податків (ідентифікаційний номер);
#документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
#у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, щодо якої наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, - може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10х15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.
'''Важливо!''' Під час оформлення заяви необхідно пройти процедуру сканування відбитків вказівних пальців рук. Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років.
{| class="wikitable"
|-
|Увага! Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон бажано мати при собі раніше видані та не здані паспорти громадянина України для виїзду за кордон для вирішення питання повернення державі, анулювання та повернення особі, або залишення як другого діючого паспорта для виїзду за кордон.
|}
'''Факт підтвердження громадянства України неповнолітньою особою, на ім'я якої оформлюється паспорт громадянина України для виїзду за кордон, якщо один з її батьків не є громадянином України'''

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що підтверджує громадянство України особи, на ім`я якої він оформлений. Факт прийняття щодо неповнолітньої дитини рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України підтверджує довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого ====
Для оформлення паспорта для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого заявник додатково подає такі документи:
#заяву про оформлення паспорта для виїзду за кордон у зв’язку з його втратою або викраденням у довільній формі;
#витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта для виїзду за кордон на території України).
У разі втрати або викрадення під час перебування в Україні паспорта для виїзду за кордон у особи, яка постійно проживає за кордоном, до територіального органу або територіального підрозділу ДМС подається документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (за відсутності - його копія), або надається інформація про раніше оформлені на ім’я цієї особи документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, що не досягла 16-річного віку ====
Для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон заявник '''разом з документами, необхідними для оформлення/обміну паспорта, також подає''' оригінал або засвідчену в установленому порядку копію одного з таких документів:
#документа, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу (контракту тощо);
#договору про влаштування дитини до прийомної сім’ї;
#договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;
#рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки (піклування);
#рішення суду про встановлення опіки (піклування);
#договору про патронат.

==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі ====
У разі постійного проживання або тимчасового перебування за кордоном для оформлення паспорта для виїзду за кордон заявник звертається до працівника закордонної дипломатичної установи та подає такі документи:
#паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку) або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі коли особі не оформлювався документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та/або надає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, за умови оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше, подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (за винятком випадків, коли батьки особи на момент її народження були громадянами України);
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, - у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку;
#документ, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном (у разі наявності);
#документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у тому числі документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави, який підтверджує повноваження особи на представлення інтересів дитини щодо оформлення паспорта для виїзду за кордон, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;
#відповідні документи, що підтверджують сплату консульського збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати консульського збору повертається заявнику, а до заяви-анкети долучається його копія, засвідчена працівником шляхом проставляння відмітки “Згідно з оригіналом” із зазначенням посади, його прізвища та ініціалів, підпису та дати;
#у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, щодо якої наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, - може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10х15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.
Для оформлення паспорта для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого заявник, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном, звертається до працівника закордонної дипломатичної установи та подає також такі документи:
#паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку) або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, за відсутності - його копію (у разі наявності), або надається інформація про раніше оформлені на ім’я цієї особи документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
#документ (протокол, довідку тощо), виданий компетентними органами держави, в якій втрачено або викрадено паспорт для виїзду за кордон, що підтверджує факт звернення заявника з приводу його втрати або викрадення.
{| class="wikitable"
|[https://online.mfa.gov.ua/application "Електронна черга" на сайті МЗС України]- сервіс для подачі документів на оформлення паспорта в закордонній дипломатичній установі.
|}

==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон особам, які отримували [[Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України|паспорт громадянина України на територіях, які є тимчасово непідконтрольними Україні]] ====
Правила оформлення біометричних документів, зокрема паспорта для виїзду за кордон є єдиними для всіх громадян України.

Водночас для ідентифікації особи та перевірки належності до громадянства України осіб, які отримували паспорти громадян України на територіях, які є тимчасово непідконтрольними органам державної влади України, рекомендується під час подання документів для оформлення паспорта для виїзду за кордон '''надати будь-які додаткові документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України''' (паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія; а також пенсійне посвідчення, військовий квиток та ін.)

У зв’язку з цим, ''на офіційному веб-сайті ДМС рекомендовано перед візитом до підрозділу ДМС, центру надання адміністративних послуг або ДП "Документ" уважно заповнити [https://dmsu.gov.ua/assets/files/doc/zapytalnyk.pdf опитувальник (завантажити)]'' та взяти із собою наявні документи або їх копії.
==Обмін паспорта для виїзду за кордон==
Обмін паспорта для виїзду за кордон здійснюється у разі:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9). зміни інформації], внесеної до паспорта для виїзду за кордон (у тому числі у зв’язку із зміною написання латинськими літерами складових імені “прізвище”, “ім’я” у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%3B виявлення] помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=3)-,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD,-%3B закінчення строку дії] паспорта для виїзду за кордон;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n880:~:text=4)-,%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-. непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання].
У разі зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон, документи для його обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати настання таких обставин (подій).

Документи для обміну паспорта для виїзду за кордон можуть бути подані до закінчення строку його дії. У такому випадку паспорт для виїзду за кордон після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нового паспорта для виїзду за кордон.

У разі подання документів для оформлення паспорта у зв’язку з його обміном до закордонної дипломатичної установи паспорт, що підлягає обміну, повертається та здається особою під час отримання нового паспорта.

Заявник для обміну паспорта для виїзду за кордон крім документів, необхідних для оформлення паспорта для виїзду за кордон також подає:
#паспорт для виїзду за кордон, що підлягає обміну;
#документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну (у випадках зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон/виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон);
#заяву про повернення паспорта для виїзду за кордон, що підлягає обміну, після його анулювання у зв’язку з наявністю в ньому віз або у випадках, якщо такий паспорт є підставою для отримання/продовження дозвільних документів на проживання в іноземній державі.
==Транслітерація==
'''Транслітерація''' - це передача тексту й окремих слів однієї мови літерами іншої.

Внесення до заяви-анкети та у подальшому у паспорт написання складових імені «прізвища» та «імені» здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею»].

'''''За необхідності написання прізвища або/та ім’я латинськими літерами відповідно до написання у раніше виданих на ім’я особи документах, під час оформлення заяви-анкети подається письмова заява та документ, що підтверджує зазначений факт, а саме:'''''
*паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий, дипломатичний паспорт, проїзний документ дитини (діючі або строк дії яких закінчився);
*документ, що підтверджує факт народження, зміни імені (у тому числі у разі укладення або розірвання шлюбу), виданого компетентним органом іноземної держави та легалізованого в установленому порядку;
*раніше видані паспорта на ім’я дитини/батьків (або одного з них)/одного з подружжя, у тому числі в паспортах для виїзду за кордон, виданих іноземними державами, якщо дитина/батьки/один з подружжя є іноземцями.
==Видача паспорта для виїзду за кордон ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#n200:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0,%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD. Видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, закордонною дипломатичною установою, уповноваженим суб’єктом, який прийняв документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон.]

Паспорт для виїзду за кордон, оформлений на ім’я особи, яка не досягла 12-річного віку, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Паспорт для виїзду за кордон, оформлений особі у віці від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку, за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
Інформацію щодо стану оформлення паспорта можна отримати на офіційному веб-сайті ДМС, скориставшись сервісом '''[https://dmsu.gov.ua/services/docstate.html «Перевірка стану оформлення документів»],''' на сайті ДП "Документ" за [https://pasport.org.ua/solutions/checker посиланням].

Якщо документи подавалися до однієї із закордонних дипломатичних установ України, то отримати інформацію про стан оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон можна на сайті МЗС України за '''[http://passport.mfa.gov.ua/ посиланням]. '''
|}

==== Особливості видачі паспорта для виїзду за кордон у період дії воєнного стану або на період карантину ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1220-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1220 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України»] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-п#n200 Порядку], якими врегульовано механізм видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у період дії воєнного стану.

Так, у випадках якщо рішення про оформлення паспорта для виїзду за кордон приймалося підрозділом ДМС, який тимчасово не здійснює свої повноваження у зв’язку з веденням бойових дій або тимчасовою окупацією території України, видачу документів здійснює інший визначений ДМС територіальний підрозділ ДМС, до якого надсилається персоналізований бланк паспорта для виїзду за кордон.

Виготовлені паспорти для їх видачі громадянам можуть пересилатися від одного територіального підрозділу ДМС до іншого на території України чи до закордонних дипломатичних установ.

Заявник може звернутися до територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи або до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, із письмовою заявою, поданою особисто у довільній формі (у тому числі під час подання документів для оформлення паспорта для виїзду за кордон) щодо визначення іншого територіального органу/територіального підрозділу ДМС, розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або закордонної дипломатичної установи, якою буде здійснюватися видача паспорта для виїзду за кордон.

У разі необхідності організації видачі паспорта для виїзду за кордон у розміщеному за межами України [https://pasport.org.ua/centers відокремленому підрозділі (філії, представництві) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС], паспорт для виїзду за кордон разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у двох примірниках) передається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який оформив паспорт для виїзду за кордон, до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який здійснює доставку таких паспортів до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС. '''Паспорт для виїзду за кордон за письмовою заявою та за рахунок коштів заявника може бути надісланий [https://pasport.org.ua/news/pro-eksperymentalnu-posluhu-z-peresylky-pereadresatsii-hotovykh-dokumentiv-do-respubliky-polshcha державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, міжнародним поштовим відправленням до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС].'''

Для організації видачі паспорта для виїзду за кордон, оформленого у закордонній дипломатичній установі, у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС, який буде здійснювати його видачу, закордонна дипломатична установа через МЗС надсилає відповідному територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС паспорт для виїзду за кордон разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом приймання-передачі (у двох примірниках). '''Після видачі паспорта для виїзду за кордон другий примірник акта приймання-передачі та копія заяви-анкети з датою видачі та підписом заявника про отримання паспорта для виїзду за кордон надсилається МЗС, яке забезпечує їх передачу до закордонної дипломатичної установи, яка здійснювала оформлення паспорта для виїзду за кордон.'''
==Строк видачі паспорта для виїзду за кордон==
{| class="wikitable"
|-
|не пізніше ніж через '''20 робочих днів'''||з дня оформлення заяви-анкети для його отримання
|-
|не пізніше ніж через '''сім робочих днів'''||з дня оформлення заяви-анкети для його '''термінового отримання'''
|-
|у строк до '''трьох місяців'''||у разі оформлення заяви-анкети '''в закордонній дипломатичній установі'''
|-
|у строк до '''трьох робочих днів'''||у зв’язку з необхідністю '''термінового виїзду за кордон''', пов’язаною з нагальною потребою в лікуванні від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном
|-
|у строк до '''10 робочих днів'''||у разі '''виїзду на постійне проживання за кордон''' усиновленої іноземцями дитини - громадянина України
|}
==Підстави для відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон==
'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо:'''
#особа не є громадянином України;
#стосовно видачі паспорта для виїзду за кордон звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники/уповноважена особа, які не мають документального підтвердження повноважень на отримання паспорта для виїзду за кордон;
#особа вже отримала два паспорти для виїзду за кордон, які є дійсними на день звернення (крім випадків, подання документів для обміну паспорта для виїзду за кордон у разі зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон);
#заявник подав не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон;
#дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта для виїзду за кордон.
==Оскарження та перегляд рішень про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта для виїзду за кордон==
'''Рішення про відмову''' в оформленні, обміні та у видачі паспорта для виїзду за кордон '''може бути оскаржено заявником в адміністративному порядку''' (''ДМС, територіальний орган ДМС чи Міністерство закордонних справ України'') '''або до суду''' (''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|в порядку адміністративного судочинства]]'').

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та у видачі паспорта для виїзду за кордон та прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

Міністерство закордонних справ України має право переглянути рішення, прийняте закордонною дипломатичною установою, і за наявності підстав зобов’язати її скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та у видачі паспорта для виїзду за кордон та прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

Інформація про результати розгляду скарги доводиться ДМС, територіальним органом ДМС чи Міністерством закордонних справ України до відома заявника в установлений законодавством строк.

''Подання та розгляд скарг на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадової особи здійснюється у порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про звернення громадян»].''

== Див. також ==

* [[Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України]]
* [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія:‎Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Обчислення стажу роботи для призначення трудових пенсій

2025-02-10T08:00:04Z

Bohdan.lototskyi: Додано посилання на постанову КМУ. Додано посилання на законодавство. Уточнено положення законодавства що пенсії по інвалідності та інші.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України “Про пенсійне забезпечення”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 22 грудня 2010 р. №1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]
== Обчислення пенсії в Україні ==
Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та перерахунок відбувається згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Вказаний Закон розповсюджується тільки на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації.
== Порядок обчислення розміру пенсії ==
Розмір пенсії обчислюється, згідно встановленим нормам у відсотках до середньомісячного заробітку. Для обчислення розміру пенсії береться середньомісячний фактичний заробіток, маючи на увазі зарплату (або дохід) людини за будь-які 60 місяців поспіль до 1 липня 2000 року та за весь період страхового стажу після 1 липня 2000 року. При нарахуванні розміру пенсії береться до уваги не номінальна зарплата майбутнього пенсіонера, а зкоригований заробіток. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n452 Коефіцієнт заробітку] людини розраховується шляхом ділення середньої зарплати за певний місяць на середню зарплату по країні за цей самий місяць. До заробітку для нарахування пенсій включаються усі види оплати праці, на які, згідно діючим правилам, нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text:~:text=%D1%80.%20N%201170-,%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A,-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 1170]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Для виходу на пенсію] за віком у 2025 році після досягнення віку 60 років потрібно мати страховий стаж не менше 32 років. З кожним наступним роком страховий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком, поступово зростатиме і у 2028 році необхідний страховий стаж становитиме 35 років.

Якщо у людини на час досягнення зазначеного пенсійного віку немає необхідного страхового стажу, вона зможе вийти на пенсію за віком пізніше, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%201%20%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202018%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2063%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83 після досягнення 63]або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%201%20%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202019%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%2065%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83 65 років]. Якщо людина продовжуватиме офіційно працювати та набуде необхідний страховий стаж, то пенсія може бути призначена відразу після його набуття.

У разі відсутності необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком після 60 та 63 років, пенсію можна отримати після 65 років. Але для цього потрібно мати мінімум 15 років страхового стажу.

Тривалість страхового стажу, яка дає право на пенсію, визначається на дату досягнення пенсійного віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n197 Розмір пенсій за віком становить 55 відсотків заробітку,] але не нижче мінімального розміру. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n604 Пенсії при неповному стажі] роботи призначаються в розмірі, пропорційному наявному стажу.
== Обчислення розміру пенсії по інвалідності ==
Пенсії з інвалідності нараховуються у двох випадках:
* Трудове каліцтво або професійне захворювання;
* Загальне захворювання.
Пенсія з інвалідності в залежності від групи інвалідності призначується в таких розмірах:
* Особам з інвалідністю I групи – 100 відсотків пенсії за віком;
* Особам з інвалідністю II групи – 90 відсотків пенсії за віком;
* Особам з інвалідністю III групи – 50 відсотків пенсії за віком.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n552 Непрацюючі особи з інвалідністю II групи] за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону, за наявності такого страхового стажу:

у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;

у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;

у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;

у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 Закону.

На відміну від пенсій за віком, пенсії з інвалідності призначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20250101#n567 не безстроково] на час інвалідності та зупиняються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи. Лише особам, які досягли віку 60 років пенсія з інвалідності призначається довічно.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20250101#n464:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби] або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
== Обчислення розміру пенсії з приводу втрати годувальника ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20250101#n576 Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається] непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім’ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки та чоловік (дружина) померлого, що не були на його утриманні, мають право на пенсію з приводу втрати годувальника, якщо втратили джерело засобів існування.

'''Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника:'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20250101#n595 Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі]:
*на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
*на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Загальний розмір пенсії на родину з приводу втрати годувальника залежить від кількості членів родини померлого, середнього заробітку та не залежить від причини його смерті (тобто, родинам, годувальник яких помер внаслідок загального захворювання, та родинам, що втратили годувальника внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії нараховуються в однакових розмірах). 
Якщо людина має право на декілька видів пенсій одночасно, їй нараховується одна пенсія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20250101#n179 на її вибір].
== Розмір нарахування пенсії працюючим пенсіонерам ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20250101#n179:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0,%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F. Пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком] або з інвалідності не менше 2-х років після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, з більш високим заробітком, ніж той, з якого була нарахована пенсія, згідно їх заяви нараховується новий, більш високий розмір пенсії.

Пенсії не оподатковуються та сплачуються без урахування заробітку (доходу), що отримується, за місцем фактичного мешкання пенсіонера незалежно від місця реєстрації.
== Обчислення розміру пенсії за вислугу років ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n354 Пенсії за вислугу років встановлюються] окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Розмір пенсії, перелік працівників та окремих категорії працівників які мають право на пенсію за вислугу років, передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n356 ст. ст. 52-55 Закон України “Про пенсійне забезпечення”] від 05.11.1991 № 1788-XII.
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції

2025-02-10T06:35:24Z

Bohdan.lototskyi: Додано посилання на законодавство. Уточнено позиції зловживанням монопольним становищем.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України "Про захист від економічної конкуренції"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3659-12 Закон України "Про Антимонопольний комітет України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1682-14 Закон України "Про природні монополії"]
== Конкуренція у сфері господарювання ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n207 Держава підтримує конкуренцію, як змагання між суб'єктами господарювання.] Споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.
Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, які регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.
Держава забезпечує захист комерційної таємниці суб'єктів господарювання, а також уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб'єктів господарювання. Конкуренція виступає фундаментальним елементом ринку, завдяки якому досягається збалансованість між попитом і пропозицією.
== Природні монополії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-14#n13 статті 1 Закону України "Про природні монополії"] природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).

Суб'єктами природної монополії можуть бути суб'єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утворення), які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
== Зловживання монопольним становищем на ринку ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n229 Господарським кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#n112 Законом України "Про захист економічної конкуренції"] встановлено, що зловживанням монопольним становищем вважаються:
* обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
* нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;
* інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання;
* встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;
* встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції;
* обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям;
* часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
* суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин;
* створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.
== Неправомірні угоди між суб'єктами господарювання ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n236 Неправомірними угодами між суб'єктами господарювання] визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:
* встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;
* розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації;
* усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
== Недобросовісна конкуренція ==
Недобросовісна конкуренція - це будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

До недобросовісної конкуренції відносять:
* неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання;
* створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;
* неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n251 статті 32 Господарського кодексу України].
== Відповідальність за недобросовісну конкуренцію ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n283 Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція], тягне за собою відповідальність суб'єкта господарювання згідно з Господарським кодексом або адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законом. Зокрема суб'єкт господарювання може понести таку відповідальність:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#n88 накладення штрафу];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#n508 відшкодування шкоди];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1694 вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням], копій виробів іншого суб'єкта господарювання і у виробника, і у продавця.

== Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#n117 статті 28-1 Закону України "Про захист від економічної конкуренції"] суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, якщо закінчився строк давності притягнення до відповідальності.

Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію становить '''три роки з дня вчинення порушення,''' а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про недобросовісну конкуренцію.

== Механізм захисту від недобросовісної конкуренції ==
* ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#n112 адміністративний шлях].'' Він полягає в тому, що суб’єкт господарювання впродовж 6 місяців з моменту отримання інформації про факт порушення своїх прав може звернутися до органів Антимонопольного комітету із позовною заявою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3659-12#n410 про захист особистих немайнових прав]. Якщо ж строк звернення із заявою про захист від недобросовісної конкуренції сплив, то це є підставою для відмови у реєстрації такого документу. Але в тому випадку, коли заявником доведено, що строк звернення із заявою був пропущений ним з поважних причин, порушене право підлягає захисту. Термін розгляду позовної заяви становить 30 календарних днів, але у разі потреби він може бути продовжений до 60 календарних днів, про що заявник повідомляється письмово;
* ''судовий порядок.'' Справи, які базуються на порушенні прав господарюючого суб’єкта, що пов’язані з обмеженням монополізму знаходяться в юрисдикції господарського суду. Крім того, рішення органів Антимонопольного комітету також оскаржуються (повністю або частково) в господарському суді.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Повне товариство

2025-01-08T06:26:37Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено формулювання найменування повного товариства. Додано прямі посилання на статті законодавства.

=Нормативна база=
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"]
=Поняття та правовий статус повного товариства=
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n512 Повним є товариство], учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.
Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

Найменування повного товариства має крім слів “повне товариство” повинно містити один з варіантів:
* імена (найменування) всіх його учасників;
* ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з додаванням слів “і компанія”.
=Установчий документ повного товариства=
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n518 Повне товариство створюється] і діє на підставі засновницького договору, який підписують всі його учасники.
Крім загальних вимог до змісту установчих документів товариства, в засновницькому договорі повного товариства повинні міститися відомості про:
* розмір та склад складеного капіталу товариства;
* розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;
* розмір, склад та строки внесення ними вкладів;
* форму участі учасників у справах товариства.

=Управління та ведення справ повного товариства=
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства. Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n520 Управління товариством здійснюється за загальною згодою всіх учасників.] Кожен учасник має один голос, якщо інше не визначено в засновницькому договорі. Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками разом, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства. У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.

Учасники, яким було доручено ведення справ товариства зобов'язані надавати решті учасникам на їхню вимогу повну інформацію про дії, та виконувані дії від імені та в інтересах товариства.

Якщо учасник здійснив правочин в інтересах товариства, але не мав повноважень на ведення справ і не отримав схвалення від решти учасників, тоді він має право вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.Учасник повного товариства має право передати свою частку або її частину іншим учасникам товариства або третім особам тільки за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі до останньої переходять всі права та обов'язки, що належали учасникові, який вибув.
=Відповідальність учасників повного товариства=
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n550 У разі недостатності у повного товариства майна] для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі, кредитори можуть пред'явити вимоги як до всіх учасників повного товариства, так і до кожного з них окремо.

Учасник товариства відповідає за борги незалежно від того, коли ці борги виникли, до чи після його вступу до товариства.

Учасник товариства, який вибув з товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердженого звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.

Учасник повного товариства, що виконав вимоги кредитора, сам стає кредитором за солідарним зобов'язанням стосовно інших учасників повного товариства і має право пред'являти до них регресні вимоги, але тільки в розмірі, пропорційному їх часткам у складеному капіталі товариства.
=Зміни у складі учасників повного товариства=
Підстави, за якими може бути припинена участь особи в повному товаристві:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n537 вихід учасника з власної ініціативи] — такий учасник повинен повідомити інших учасників не пізніше ніж за 3 місяці до фактичного виходу з товариства;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#n543 виключення із складу учасників] — при невиконанні чи неналежному виконанні учасником своїх зобов'язань або перешкоджанні своїми діями (бездіяльністю) досягненню мети, для якої було створено товариство;
* вибуття із складу учасників з причин, що не залежать від учасника - смерті учасника або оголошення його померлим, ліквідації юридичної особи, визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім, призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи, звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.
Учасник повного товариства, яке створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, заявивши про це не пізніш як за 3 місяці. Справжність підпису на заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Вихід з товариства, створеного на визначений строк, можливий лише з поважних причин та з попередженням не пізніше як за 6 місяців.

Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, сплачується вартість його частини прибутку, одержаної товариством у цьому році.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правове регулювання полювання та мисливського господарства

2025-01-07T11:43:52Z

Bohdan.lototskyi: Додано деякі посилання на законодавство та сайт Державного агентства лісових ресурсів України.

==Нормативно правова база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України "Про тваринний світ"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1478-14 Закон України "Про мисливське господарство і полювання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14#Text Закон України «Про Червону книгу України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України «Про природно-заповідний фонд»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D1%80 Перелік платних адміністративних послуг, які надаються Державним агентством лісових ресурсів, його територіальними органами та республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, та розмір плати за їх надання, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 червня 2011 року № 491-р]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1211-11 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 жовтня 2011 року № 549 "Про затвердження Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0756-21#Text Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.05.2021 № 346 "Про затвердження Лімітів використання (відстрілу, відлову) диких парнокопитних та хутрових звірів і встановлення Норм відстрілу інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, одним мисливцем за день полювання у сезон полювання 2021-2022 років"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2040-23#Text Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 23.11.2023 № 793 "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2023-2024 років та встановлення Норм використання (добування) одним мисливцем за день інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2023-2024 років"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-21#Text Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 26.03.2021 року №217]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1211-11#Text Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин від 17.10.2011 року № 549]
==Загальні положення щодо полювання==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#Text:~:text=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B2)%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%3B Полювання] - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.
===Право на полювання===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#n138 ст.12 Закону України «Про мисливське господарство і полювання»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#n171 ст. 22 Закону України «Про тваринний світ»:] 
Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання. 
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю. 
Іноземці можуть здійснювати полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України. 
Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмір плати за надані послуги і добуту продукцію полювання визначаються відповідними договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#n150 ст. 14 Закону України «Про мисливське господарство і полювання»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#n173 ст. 23 Закону України «Про тваринний світ»]: Документами на право полювання (для громадян України) є:
* посвідчення мисливця;
* щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;
* дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);
* відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання;
* паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання. 
Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні, паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства ([https://forest.gov.ua/ Державне агентство лісових ресурсів України]). 
===Порядок видачі посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини й порушень правил полювання===
Документами на право полювання є посвідчення мисливця, контрольна картка обліку добутої дичини й порушень правил полювання (далі - контрольна картка) з відміткою про сплату державного мита та інші необхідні документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#n150 статтею 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1592-22#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%94%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%2001%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. Контрольна картка видається] з 01 травня поточного року по 30 квітня наступного року і діє з дня видачі до 30 квітня включно. Посвідчення мисливця видаються особам, які є громадянами України, досягли 18-річного віку і склали екзамен. Державним агентством лісових ресурсів України, його територіальними органами створюються комісії з прийому екзаменів. Приймання екзаменів, видача посвідчень мисливця та контрольних карток здійснюються такими органами:
* Державним агентством лісових ресурсів України - для жителів міста Києва та громадян України, які зареєстровані на території інших адміністративно-територіальних одиниць;
* [https://forest.gov.ua/struktura-galuzi/teritorialni-organi територіальними органами Державного агентства лісових ресурсів України] - для громадян України, зареєстрованих на відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
Строк видачі посвідчення мисливця, контрольної картки не повинен перевищувати 30 днів з дня подання заяви. 
Посвідчення мисливця та контрольну картку мисливець отримує після сплати державного мита, плати за видачу посвідчення мисливця та контрольної картки. 
Розмір державного мита та плати за видачу посвідчення мисливця і контрольної картки й їх дублікатів встановлюється у порядку, встановленому законодавством. 
Особа під час отримання посвідчення мисливця та контрольної картки зобов’язана перевірити правильність внесених у ці документи відомостей відносно себе, а у разі будь-яких помилок - заявити про це. У разі виявлення помилок заміна посвідчення мисливця та контрольної картки здійснюється безкоштовно. 
У випадку відмови громадянину у видачі посвідчення мисливця, контрольної картки він має право оскаржити відмову відповідно до вимог чинного законодавства.
===Обласні управління лісового та мисливського господарства.===
Обласні управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) підпорядковуються Держлісагентству та є його територіальними органами.

Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Управлінь і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань.

Управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, указами та дорученнями Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем’єр-міністра України, наказами Міндовкілля, дорученнями Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, наказами Держлісагентства, дорученнями Голови Держлісагентства, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-21#Text Положенням].

Завданням Управлінь є реалізація повноважень Держлісагентства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.

Управління відповідно до покладених на них завдань:
* надають адміністративні послуги - видають в установленому порядку;
* посвідчення мисливця;
* дублікат посвідчення мисливця;
* щорічну контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання;
* дублікат щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання.
===Способи полювання:===
Полювання може здійснюватися такими способами:

- індивідуальне полювання; 
- колективне полювання; 
- колективне полювання з нагоничами (облавне полювання). 
Полювання може здійснюватися з використанням:
- мисливської вогнепальної зброї; 
- собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наявності паспортів на них); 
- сіток і пасток для відлову тварин живцем; 
- пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення; 
- мисливських вишок; 
- пахучих неотруйних приманок.
== Строки полювання ==
Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#n212 Законом України "Про мисливське господарство та полювання"], за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.
==Загальні положення щодо мисливства==
Мисливство - вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#n167 ст. 21 Закону України «Про тваринний світ»] 
Для організації та ведення мисливського господарства надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя. 
Користувачами мисливських угідь можуть бути спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.
===Дозволи на добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду:===
Добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову. За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора лісового. За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого виду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності. Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин. Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь. Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь.
Вартість дозволів на добування мисливських тварин віднесених до державного мисливського фонду передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#n193 ст. 18 Закону України «Про мисливське господарство і полювання».]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2040-23#Text Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 23.11.2023 № 793] затверджено Ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2023/2024 років.
===Ведення мисливського господарства та користування мисливськими угіддями===
Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#Text ЗУ «Про мисливське господарство і полювання»] порядку. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь.
==Відповідальність за порушення законодавства у галузі полювання та ведення мисливського господарства==
Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#n441 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#n494 ст. 42 Закону України «Про мисливське господарство і полювання»])

Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:

- порушенні права державної власності на мисливських тварин;

- порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин, правил регулювання їх чисельності;

- перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин;

- порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану;

- використанні мисливських угідь не за призначенням;

- порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин;

- порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах;

- виготовленні, перевезенні, збуті та застосуванні заборонених знарядь добування тварин;

- придбанні, перевезенні, переробці та збуті незаконно добутої продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних майстернях та цехах переробки без зазначення законності її набуття;

- самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;

- неподанні в установленому порядку або приховуванні, спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин;

- невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування;

- порушенні порядку придбання чи реалізації, транспортування, переробці продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, включаючи мисливські трофеї;

- порушенні прав користувачів мисливських угідь;

- порушенні правил техніки безпеки та поводження із зброєю на полюванні;

- перешкоджанні здійсненню державного контролю в галузі мисливського господарства та полювання, контролю користувачів угідь за додержанням чинного законодавства з питань полювання;

- порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання. Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.
У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.

'''Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#n526 ст. 43 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання»] відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь. Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0842-17#Text Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.06.2017 № 301/222] затверджено такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України):
==== Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України) ====
{| class="wikitable sortable mw-collapsible mw-collapsed"
|№ з/п
|Вид збитку
|Розмір стягнення, гривень
|-
|1
|2
|3
|-
| rowspan="2" |1
| rowspan="2" |Незаконне добування або знищення
'''ЗВІРІ'''

Лось

Олень європейський

Олень плямистий

Кабан

Лань

Козуля

Муфлон

Бобер

Борсук

Заєць-русак

Бабак

Куниці лісова і кам’яна

Нутрія вільна

Вовк

Кролик дикий

Ондатра

Норка американська

Білка

Єнотовидний собака

Лисиця

Шакал

'''Птахи'''

Лебеді шипун і кликун

Галагаз

Гуси

Кеклик

Куріпка сіра

Фазан

Голуби

Качки

Кулики

Лиска

Перепілка

Інші мисливські птахи
| rowspan="2" |'''За одну особину'''
80 000

60 000

50 000

40 000

40 000

32 000

32 000

10 000

8 000

8 000

6 000

6 000

4 000

2 000

2 000

2 000

1 500

1 000

1 000

1 000

1 000
4 000

4 000

2 000

2 000

2 000

2 000

2 000

1 000

1 000

1 000

1 000

1 000

1 000
|-
|-
|2
|Знищення чи пошкодження гнізда, нори, іншого житла тварин, а також бобрової загати
|За таксою на відповідний вид тварини, збільшеною у п’ять разів
|-
|3
|Кожне вилучене чи пошкоджене яйце, а також за кожний ембріон у незаконно добутого звіра
|50% від такси на відповідний вид тварини
|-
|4
|Кожне знищене чи пошкоджене штучне гніздо птахів
|За фактичною вартістю, збільшеною в десять разів
|-
|5
|Знищення чи пошкодження солонців, годівниць, посівів кормових культур рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, інших біотехнічних споруд
|За фактичною вартістю, збільшеною в п’ять разів
|}
== Функціонування мисливської галузі в умовах воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n31 статті третьої Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»] та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] в зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися права і свободи людини і громадянина.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану передбачених вищевказаним Законом.

Щодо функціонування мисливської галузі в умовах воєнного стану такі заходи можуть стосуватись як заборони фізичним особам носити військову форму, заборони полювання, так і заборони відвідування лісів, запровадження комендантської години, тощо.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 абзацу третього статті 8 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»] встановлення обмежень щодо користування мисливськими угіддями та здійснення полювання належить до повноважень обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Військові адміністрації на період дії правового режиму воєнного стану здійснюють на відповідних територіях повноваженням місцевих державних адміністрацій. В зв’язку з введенням воєнного стану в більшості областей України розпорядчими документами військових адміністрацій введена заборона або діють обмеження на проїзд транспорту та відвідування лісів громадянами. Зазначені обмеження можуть вводитись як на усю територію певної адміністративної одиниці, так і на її частину. Крім цього, з метою запобігання різного роду загрозам та мінімізації негативних наслідків військові адміністрації оперативно вносять зміни в розпорядчі документи посилюючи чи послаблюючи певні обмеження. Зазначені обмеження не забороняють ведення мисливського господарства та здійснення біотехнічних заходів в мисливських угіддях. Користувачам мисливських угідь, особливо в прикордонних областях, необхідно погоджувати відповідні заходи з місцевими військовими адміністраціями, це стосується також перебування зі зброєю штатних працівників уповноважених на охорону мисливських угідь та порядку проведення полювання. Одночасно звертаємо увагу, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно – правовими актами, вони мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Дане [http://gsvms.org.ua/Letters/556e1a6d-42f4-4304-b82a-f21f2e053bc9_1.pdf роз’яснення] надав голова Державного агентства лісових ресурсів України на лист-звернення громадської спілки «Всеукраїнська мисливська спілка».
[[Категорія:Екологічне право]]

Приватизація житлового приміщення за відсутності ордеру

2024-12-09T10:03:18Z

Bohdan.lototskyi: Незначні стилістичні зміни.

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 "Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян]"
== Перелік документів, які подаються до органів приватизації ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян] - до органу приватизації потрібно подати пакет документів, що визначений у п. 18 Положення, в тому числі копію ордеру про надання житлової площі.

'''Ордер на квартиру''' – документ, який дозволяє заселитися в нерухомість державного житлового фонду. Згідно з правилами, описаними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанові №470-84-п] ордер видається виключно на вільний будинок або квартиру.

Перелік документів котрі потрібно подати для приватизації:
* заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
* копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
* довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
* технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
* копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
* документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
* копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
* заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
'''Громадяни, які проживають у гуртожитку до заяви також додають''':
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла;
* копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла;
* форму первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0683-12#n3 № 028/о] "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз;
* За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.
'''Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.'''

'''Нерідко трапляється, що копію такого ордеру не можливо знайти в жодному органі влади, архіві, комунальних підприємствах, тощо. Звичайно, що це документ суворої звітності та вище перелічені органи несуть відповідальність за їх збереження. Однак, Вам потрібно приватизувати житло, а про відповідальність органів Ви волієте подумати пізніше, після приватизації.'''

Приватизація здійснюється шляхом:
* безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;

* продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Передача у власність громадян житлових приміщень у гуртожитках здійснюється з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 стаття 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду]").

Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

У свідоцтво про право власності вносяться господарські будівлі (приміщення), які є у користуванні осіб, що приватизують житло, а саме сараї, гаражі, комори і таке інше, які розташовані на прибудинковій території та не є самовільно збудованими. Вказані господарські будівлі (приміщення) передаються у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10 пункт 24 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян).]
== Як реалізувати своє право на приватизацію та оформити право власності на своє законно отримане житло без ордера? ==
'''В першу чергу,''' Вам потрібно в судовому порядку доказати своє законне право користування житловим приміщенням.

Для цього Вам знадобляться будь – які документи, які містять інформацію про:
* час вселення та реєстрацію в це помешкання;
* про Ваше місце праці та отримання помешкання згідно з протоколом, рішенням, тощо організації;
* договір найму з обслуговуючим підприємством;
* технічна документація на квартиру;
* квитанції про сплату комунальних послуг;
* книги квартирного обліку чи інші документи, що стосуються отримання житла;
* покази свідків – сусідів, родичів;
* акт обслуговуючої організації про місце проживання;
* довідка про склад сім’ї;
* будинкова книга, тощо.
Чим більше у Вас таких документів, ти легше Вам доказати своє право на приватизацію без ордеру про надання житлової площі.

'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР] – ордер дійсний протягом 30 днів і при вселенні громадянин здає ордер в житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності – відповідному підприємству, установі, організації як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.'''

Отже, ніякого обов’язку зберігати копію такого ордеру у Вас немає і Ви не несете відповідальність за халатність тих чи інших органів, установ, організацій у разі зникнення архівних документів.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] визначений вичерпний перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, а це:
* квартири-музеї;

* квартири (будинки),житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
* квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей);
* квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
'''Якщо Ваше помешкання не відноситься до об’єктів, що не підлягають приватизації, то і підстав для відмови у приватизації в органу приватизації – немає, оскільки відсутність документів на право вселення і проживання не може бути поставлена Вам в провину, бо такі документи передаються після вселення ЖЕКу, який і повинен забезпечити їх належне збереження.'''

'''Отже, спершу подайте запити про надання Вам копії ордеру у всі можливі архіви, установи, організації і у разі відсутності ордеру або ненадання Вам відповіді взагалі – зберіть всі наявні та можливі докази отримання Вами квартири у законний спосіб та законне вселення у помешкання, тривале його користування, тощо. На підставі цих документів та відмови органу приватизації у зв’язку з неподанням Вами копії ордеру – звертайтесь в суд.'''
== Судові справи ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96637079 Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.04.2021 у справі № 310/409/21]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109735369 Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2023 року у справі № 336/7413/22]

[[Категорія:Житлове право]]

Введення воєнного стану: заборони та обмеження

2024-12-05T07:52:52Z

Bohdan.lototskyi: Додано зміни у законодавстві. Уточнено і додано дійсні посилання.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0012525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0012525-18 "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0013525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0013525-18 "Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 753]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#Text Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1456].
==Процедура введення воєнного стану==
За своєю суттю воєнний стан є особливим правовим режимом, який може бути введений за певних умов на території всієї України, або окремих її місцевостях. Підставами для введення воєнного стану може стати як збройна агресія чи загроза нападу, так і небезпека державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає [http://www.rnbo.gov.ua/ Рада національної безпеки і оборони України].

Розглянувши ці пропозиції, [https://www.president.gov.ua/ Президент України] видає указ про введення воєнного стану, його протягом двох днів розглядає та приймає рішення [http://rada.gov.ua/ Верховна Рада України], яка з цією метою збирається без скликання.

Затверджений указ негайно оголошується через засоби масової інформації.

Крім того, Україна негайно через [http://www.un.org/ Генерального секретаря ООН] повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародному пакті про громадянські і політичні права].

Військовим командуванням в умовах правового режиму воєнного стану є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

'''Вперше рішення щодо запровадження воєнного стану''' у 10 областях України з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2630-19#Text 26 листопада 2018 року на 30 днів було прийнято 26 листопада 2018 року] у зв'язку з актом збройної агресії Російської Федерації у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації.
{| class="wikitable"
|24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан.
|}
==Військові адміністрації==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n13 статтею 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] (далі - Закон) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції] та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки та порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Структуру і штатний розпис військових адміністрацій населених пунктів затверджує начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації.

==Заборони та обмеження при введенні воєнного стану в країні==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 статтею 8 Закону], в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану:

1) встановлювати (посилювати) охорону об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об’єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];

2) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт] та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];

3) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

[[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану|4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності]], вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;

5) запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються|комендантську годину]] (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування. Її час встановлює обласна військова адміністрація, але в окремих громадах за потреби її можуть подовжувати або скорочувати.

6) встановлювати у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2021-%D0%BF#n8 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

7) перевіряти у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#n8 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 Конституцією України];

8) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;

9) порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на стійкість критичної інфраструктури, права і свободи людини, здоров’я населення;

10) встановлювати у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-%D0%BF#n10 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;

11) регулювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;

12) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;

13) забороняти у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1457-2021-%D0%BF#n9 порядку,] визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

14) встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/128-2016-%D0%BF#Text перелік] яких визначається Кабінетом Міністрів України;

15) вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;

15-1) зменшувати запаси небезпечних хімічних речовин, вибухо- і пожежонебезпечних речовин на об’єктах підвищеної небезпеки;

16) забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;

17) встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу сил цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

18) встановлювати порядок використання за призначенням об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту всіх форм власності та відомчої належності, який повинен передбачати вимоги щодо приведення будівель, споруд чи їх окремих частин у готовність до використання за призначенням відповідно до встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, забезпечення цілодобового безперешкодного доступу до них населення, а також організовувати укриття в ньому у разі можливості (наявність вільних місць, можливість доступу сторонніх осіб) усіх категорій населення, здійснення інформування населення про об’єкти зазначеного фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі;

18-1) організовувати будівництво захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;

18-2) здійснювати маркування будівель та споруд, транспортних засобів, що підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, відповідними розпізнавальними знаками (емблемами);

19) проводити евакуацію населення у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації, а також із зон збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій) у безпечні райони;

19-1) проводити евакуацію матеріальних і культурних цінностей, що перебувають у державній власності, у разі виникнення загрози їх пошкодження або знищення згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

20) запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України], нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами;

21) вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;

23) інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України;

24) здійснювати у порядку, визначеному [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України], обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості;

25) запроваджувати інші заходи, передбачені нормами міжнародного гуманітарного права.

'''''В період режиму воєнного стану повноваження Президента України не можуть бути припинені.''''' У разі, якщо термін повноважень глави держави закінчується під час воєнного стану, то він продовжує свою роботу до закінчення терміну воєнного стану. Крім цього, не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Президента з прав людини, суддів, прокурорів, а також контррозвідників і слідчих.
===Обмеження, які вводяться з 24.02.2022===
Варто зауважити, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в [https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 указі Президента України про введення воєнного стану].

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, '''з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану,''' можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 Конституцією України], а саме:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 статтею 30] ("Кожному гарантується недоторканність житла");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4262 статтею 31] ("Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4263 статтею 32] ("Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4267 статтею 33] ("Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 статтею 34] ("Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285 статтею 38] ("Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статтею 39] ("Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 статтею 41] ("Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4299 статтею 42] ("Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43] ("Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4310 статтею 44] ("Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 статтею 53] ("Кожен має право на освіту").
Також '''можуть''' вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 частиною першою статті 8 Закон].
==Гарантії законності в умовах воєнного стану==
В умовах воєнного стану забороняються:
*зміна Конституції України;
*зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
*проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
*проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
*проведення страйків, масових зібрань та акцій.
Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
==Корисні посилання==
*[https://www.mil.gov.ua/content/pdf/NS-WAR.pdf У разі надзвичайної ситуації або війни]
==Див. також==
*[[Правовий режим воєнного стану]]
*[[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Президент України]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Право власності на землю територіальних громад

2024-12-03T11:50:10Z

Bohdan.lototskyi: Додано посилання на законодавство. Видалено розділ який дублює вже написаний у статті раніше матеріал (Підстави набуття земель у комунальну власність територіальними громадами).

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України «Про поховання та похоронну справу»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]

==Загальні відомості==
'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина перша ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)]).

'''У комунальній власності перебувають:'''
*усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
*земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
*землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
==Суб’єкти права комунальної власності==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4890 Стаття 142 Конституції України], (а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1775 частина друга ст. 327 ЦК України]) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78 ст.ст. 7, 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n65 8-12], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n631 80] та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК - щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n170:~:text=34)-,%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%3B,-34%2D1 п. 34 ст. 26], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n632:~:text=21)-,%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%3B,-22)%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE п. 21 ст. 43] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).

Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина третя ст. 83 ЗК України]).
==Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність==
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
*землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
*землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
*землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
*землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];
*землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];
*земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;
*земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;
*землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.
==Підстави набуття земель у право комунальної власності (включаючи територіальні громади)==
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667:~:text=%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%3A ст. 83 ЗК України]):
*передачі їм земель державної власності;
*відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
*прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
*придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n224 статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду, крім випадків передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n293 статтею 23-1 цього Закону]. На території місця поховання не можуть бути розташовані об’єкти іншої форми власності, крім комунальної, за винятком випадків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n293 23-1] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n227 29 цього Закону].
==Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність==
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 частина перша ст. 117 ЗК України]).

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 2 частини першої ст. 117 ЗК України]).

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 3 частини першої ст. 117 ЗК України]).

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 4 частини першої ст. 117 ЗК України])

Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємств (державна власність)).
==Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність==
Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 ст. 117 ЗК України] до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частина третя ст. 117 ЗК України]).
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Право власності на землю]]
[[категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості

2024-11-11T07:52:36Z

Bohdan.lototskyi: Уточнено положення Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Порушення правил про валютні операції

2024-11-05T08:08:01Z

Bohdan.lototskyi: Незначні синтаксичні зміни.

Перехід права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно

2024-11-04T08:13:25Z

Bohdan.lototskyi: Оновлено частину посилань. Відредаговано синтаксичні помилки.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-IX#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості"]
== Оформлення речових прав на земельну ділянку ==
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають '''з моменту державної реєстрації цих прав'''.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 до ст. 126 Земельного кодексу України] право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, зокрема, на земельну ділянку, '''здійснюється державним реєстратором речових прав на нерухоме майно''' після подання відповідних документів, які підтверджують право особи на реєстрацію даної земельної ділянки. Тобто внаслідок проведення таких реєстраційних дій речове право набувається, змінюється або припиняється. Окрім того, державна реєстрація прав на земельну ділянку може здійснюватись безпосередньо '''нотаріусом,''' який укладає договір щодо набуття або припинення права власності на земельну ділянку.

Отож, для реєстрації права власності, або іншого права користування, на земельну ділянку особі необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг із '''пакетом документів, який включає в себе:'''
# витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
# копію та оригінал паспорту заявника;
# копію та оригінал РНОКПП (ідентифікаційного коду);
# підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2024 р. - це 302,80 грн.);
# документ – підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
# довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи);
# оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

Після здійснення усіх реєстраційних дій державним реєстратором або нотаріусом особа отримує '''витяг про державну реєстрацію її права.'''
== Загальні положення про перехід права на земельну ділянку ==
Чинне земельне та цивільне законодавство визначає імперативність, а саме «автоматичність» переходу прав на земельну ділянку при переході прав на об'єкт нерухомого майна, що відображає '''''принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди''''', який знаходить свій вияв у положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 статті 377 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 статті 120 Земельного кодексу України].

Так, відповідно до цих статтей, до особи, яка набула право власності, на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної,комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку.

'''Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.'''

'''Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.'''

Виходячи з цього, логічним є наступне положення: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Отже, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування ''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80427441 (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).]''<blockquote>'''УВАГА!''' Набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду та перехід права на земельну ділянку – це два окремі правочини. </blockquote>'''''Щодо договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду''''', тото, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ч.6, ст.120 Земельного кодексу України,] істотною умовою його укладення є наявність кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
Виходячи з цього, не можна продати жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельній ділянці, якій не присвоєно кадастрового номера. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України:] У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об’єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо попередньому власнику у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

З наведеного слід дійти висновку, що до особи, яка набула право власності на будівлю, переходить на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ст. 120 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n43 ст. 7 ЗУ "Про оренду землі"] право користування (оренди) саме тією земельною ділянкою, як об`єктом цивільних прав, кадастровий номер якої зазначено в договорі, що передбачає набуття права власності на будівлю, незалежно від її цільового призначення, але не частиною такої земельної ділянки (позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83876073 КГС ВС постанова від 14.08.2019 № 910/14257/18)].

'''''Щодо договору про перехід права на земельну ділянку''''', то тут варто звернути увагу на те, що особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками чи користувачами земельної ділянки, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Варто зазначити, що відсутність права власності чи договору оренди на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер, не є перешкодою в укладенні договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на такій земельній ділянці. Проте, в такому випадку не діятиме згадане вище положення про перехід до нового власника права власності, права користування на земельну ділянку в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), оскільки попередній власник жилого будинку, будівлі або споруди не мав жодних прав на земельну ділянку. Саме така позиція міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89345588 Постанові Верховного Суду України у справі №127/10011/18].

При цьому, документи, що підтверджують набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт.

Якщо ж об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ст. ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу України.]

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 ст. 122 Земельного кодексу України,] зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або оренду набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. Пропущення 30-денного строку подання клопотання не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.

== Окремі положення щодо договору оренди землі під час переходу права на земельну ділянку ==
Враховуючи непоодиноку практику Верховного Суду щодо переходу права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно в розмірі укладеного договору оренди землі, варто звернути уваги на певні юридичні аспекти.

По-перше, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n43 ст. 7 Закону України "Про оренду землі"] договір оренди земельної ділянки при цьому не перестає діяти, а право оренди продовжує існувати у тому ж обсязі та на тих же умовах, що й до відчуження нерухомості. Змінюються лише дані про особу орендаря. Водночас факт державної реєстрації змін про особу орендаря не впливає на вже зареєстроване право оренди: не змінює і не припиняє його. Новий власник будівлі може ініціювати внесення таких змін для уникнення спірних ситуацій з орендодавцем землі або з іншою метою, коли відомості про нього як орендаря необхідні для широкого загалу.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні. Право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для здійснення проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі на умовах концесії, переходить до нового приватного партнера, концесіонера у разі зміни приватного партнера, концесіонера.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77753858 Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17].

При цьому Верховний Суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/80335714 Постанова КГС ВП від 27.02.2019 року у справі №913/661/17] )

Також варто наголосити на постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80335714 КГС ВС від 27.02.2019 року у справі № 913/661/17], яка передбачає положення щодо сплати орендної плати за договором оренди землі. Зокрема, покупець, який придбав нерухомість, автоматично набуває обов’язку сплачувати орендну плату на умовах договору оренди землі, укладеного із продавцем попри відсутність додаткової угоди про заміну сторони в зобов’язанні (!!!)

Крім того, із [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87891187 Постанови палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного Господарського Суду Верховного Суду від 28.02.2020 № 913/169/18] вбачається, що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ст. 120 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n43 ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про оренду землі"] не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди. Відсутність у продавця будівлі на момент її відчуження зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, унеможливлює як перехід такого права оренди до покупця будівлі (відповідача) за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n43 ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про оренду землі"], так і заміну сторони у зобов`язанні.

Особа, яка набула права власності на нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже спірний договір не підлягає розірванню (позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79397904 КГС ВС відповідно до Постанови від 15.01.2019 № 908/27/18]).

== Судова практика ==
У даній категорії справ, варто звернути увагу на постанову [https://reyestr.court.gov.ua/Review/62058395 ВСУ у справі за № 6-2225 цс16]. Зокрема, правова позиція Верховного Суду України закріплює наступне. За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 статті 377 Цивільного кодексу України] до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 статті 120 Земельного кодексу України] (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об’єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об’єкта переходить право власності на таку частку.

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об’єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 статті 120 Земельного кодексу України] у поєднанні з нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 статті 125 Земельного кодексу України] слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об’єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності.

[https://verdictum.ligazakon.net/document/90774898?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.85125850.238119432.1612953015-665374435.1600152972 Ухвала від 30.07.2020 № 910/32643/15 Верховний Суд. Касаційний господарський суд]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/81139165?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.84453850.238119432.1612953015-665374435.1600152972 Постанова від 03.04.2019 № 921/158/18 Верховний Суд. Велика Палата]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/114369519 Постановою Верховного Суду від 23.10.2023 року по справі №804/7861/16] вказано: «Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону. Зобов`язання зі сплати орендної плати автоматично виникає в нового власника об`єкта нерухомості з моменту набуття ним права власності на такий об`єкт. У разі відчуження частини об`єкта нерухомості, що розташований на орендованій земельній ділянці: - відбувається заміна орендаря за договором оренди земельної ділянки з попереднього на нового власника об`єкта нерухомості щодо відповідної частини земельної ділянки; - так само до нового власника об`єкта нерухомості переходить обов`язок сплачувати орендну плату за землю у відповідній пропорційній частині. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №802/4133/15-а, від 14.02.2023 у справі № 803/847/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17 та від 18.04.2019 у справі №913/210/18, але не виключно.»

Велика Палата Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91338225 постанові від 16.06.2000 року у справі 689/26/17] вказала на те, що враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (закріпленому у цивільному та земельному законодавстві ) та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу права на земельну ділянку не передбачено умовами договору чи приписами законодавства.

При цьому при застосуванні положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 статті 120 Земельного кодексу України] у поєднанні з нормою с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 татті 125 Земельного кодексу України] слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 статті 120 Земельного кодексу України], особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Крім того, слід зауважити, що якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості суперечить закону ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98483110 Позиція ВП ВС у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18]).

[[Категорія:Земельне право]]

Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві

2024-10-16T08:27:12Z

Bohdan.lototskyi: Виправлено незначні одруки. Додано уточнене посилання на законодавство.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15| Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України від 11 квітня 2016 року № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]

== Загальні положення ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України "Про особисте селянське господарство"] о'''собисте селянське господарство''' – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.

Особисте селянське господарство не є підприємницькою діяльністю (тобто існує без мети отримання прибутку), однак існує можливість продажу надлишків продукції на ринках або іншим фізичним, юридичним особам.

Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства чинним законодавством України не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. У даному випадку необхідно лише стати на облік в органах місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки.

Крім того, брати участь в особистому селянському господарстві мають право лише особи, яка перебувають в сімейних (батько, мати, дитина) чи родинних (тітка, брати, сестри тощо) відносинах.

Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Див. додатково: [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]

== Надання довідок про членство в особистому селянському господарстві ==
Зазвичай, довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства подається особами з метою реєстрації у службі зайнятості як безробітного.

Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n62 Закону України "Про особисте селянське господарство"] встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Для надання статусу безробітного членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - також подається довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які: є внутрішньо переміщеними особами; проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; під час воєнного стану мають задеклароване/зареєстроване місце проживання на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (п.19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-п#Text Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).

Ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців''', які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із частиною першою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] '''менше шести місяців'''.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|внутрішньо переміщеними особами]];
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

=== Отримання довідки ===
Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається веденням господарської діяльності, вона має право вийти із членів особистого селянського господарства.

Для того, щоб припинити ведення особистого селянського господарства особа має надати уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради відповідну '''письмову заяву або усне повідомлення'''.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572], у графі "Відмітка про ведення особистого селянського господарства", що складається з двох частин "ведеться" і "припинено", для громадян, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також осіб, які перебувають у сімейних чи родинних стосунках і спільно проживають з особою, якій надана земельна ділянка з відповідним цільовим призначенням, фіксується їхнє волевиявлення вести (брати участь, бути членом особистого селянського господарства) або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом проставлення у відповідній частині графи підпису члена особистого селянського господарства із зазначенням дати.

Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норм чинного законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не являються членами особистого селянського господарства.

Для отримання зазначеної довідки особа може звернутися сільської, селищної, міської ради з відповідною '''заявою.'''

До заяви додаються:
# копія паспорта;
# копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
# документ, що підтверджує повноваження представника (якщо заява подається через уповноважену особу).
При подачі копій документів обов’язкове пред’явлення їх оригіналів.

== Оскарження відмови у наданні довідки ==
У разі, якщо відповідний орган місцевого самоврядування неправомірно відмовив у наданні довідки про те, що особа не являєтеся членом особистого селянського господарства, таку відмову необхідно оскаржити у судовому порядку.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів громадян. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України] та статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] в порядку адміністративного судочинства.

== Див. також ==
* [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]
* [[Права та обов'язки членів особистого селянського господарства]]
* [[Вихід із членства особистого селянського господарства]]
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]

[[Категорія: Господарське право]]

[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Безробіття]]

Реабілітація учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни

2024-10-09T12:19:43Z

Bohdan.lototskyi: Оновлено недійсні посилання на Мінветеранів. Оновлено частину посилань на законодавство та додано нові. Синтаксичні виправлення частини тексту.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] (далі - Закон)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12?test=XNLMf5x.qwJg/2.wZiRarfxWHI43Qs80msh8Ie6 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб санаторно-курортним лікуванням»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n17 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1338 «Деякі питання надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0136-22#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 14 січня 2022 року № 5 «Про встановлення на 2022 рік граничної вартості послуг із психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб»]
==Поняття та види реабілітації учасників бойових дій==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України визнаються учасниками бойових дій.

Сьогодні в українському суспільстві залишається актуальною тема повернення учасників бойових дій, військовослужбовців до життя після участі у бойових діях шляхом реабілітації.

Реабілітація учасників бойових дій - це один із найважливіших напрямків діяльності органів державної влади щодо створення та реалізації програм соціального захисту бійців, збереження або відновлення фізичного та психологічного здоров’я учасників бойових дій, досягнення ними соціально-психологічного благополуччя.

До реабілітації можна віднести такі заходи:
# лікування (безкоштовне протезування, безкоштовні ліки та лікарські засоби);
# психологічна реабілітація (санаторно-курортне лікування).
Розроблення та впровадження державної стратегії в питаннях соціального захисту ветеранів АТО (ООС) та інших учасників бойових дій покладено на Міністерство у справах ветеранів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни.
==Лікування учасників бойових дій==
З моменту отримання відповідного статусу учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих учасників бойових дій набувають право на безкоштовні ліки та лікарські засоби.

В аптеках, при медичному закладі у якому було видано рецепт на лікування можна отримати безкоштовні ліки та лікарські засоби. У разі амбулаторного лікування особи, відпуск безоплатних ліків здійснюється за місцем проживання цієї особи. Необхідно зазначити, що особи, які мають право на пільговий відпуск ліків в період обслуговування їх у відомчих лікувально-профілактичних закладах можуть отримати безоплатні лікарські засоби у аптеках, закріплених за цими закладами.

При цьому з собою необхідно мати рецепт лікаря та ветеранське посвідчення.

Детальний перелік захворювань на лікування яких безоплатно видаються лікарські засоби за рецептами передбачено у додатку 2 до п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF#Text останови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998 р. № 1303].

Варто пам'ятати, що безоплатний відпуск лікарських засобів провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворому надано пільги.

Дане питання регулюється у відповідності до п.1 ст. 12, 13 та 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».]

Чинним законодавством України передбачено і те, що учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих мають право на безкоштовне зубопротезування. Особи з інвалідністю внаслідок війни також мають право на безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами. Слід вказати, що в державних закладах охорони здоров'я здійснюється зубопротезування, яке фінансується з місцевих бюджетів. В разі відмови у наданні пільги слід звертатися до територіальних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я за місцем проживання особи (обласних, міських).

Дане питання регулюється у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 п.2 ст. 12, 13, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».]

Варто зазначити, що у період дії воєнного стану військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України. На зазначених військовослужбовців та супроводжуючий їх медичний персонал не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України.

Відшкодування вартості проїзду та оплати послуг з надання такої медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків надання зазначеної допомоги коштом приймаючої сторони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181 абзац 9 пункт 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Також, необхідно зауважити, що у період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на безоплатне отримання медичної послуги, пов’язаної із забезпеченням реалізації їхнього права на біологічне батьківство (материнство), зокрема на здійснення забору, кріоконсервації та зберігання їхніх репродуктивних клітин на випадок втрати репродуктивної функції при виконанні обов’язків із оборони держави, захисту Вітчизни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181 абзац 10 пункт 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

==Психологічна реабілітація==
Особи, які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", '''мають право на безоплатну психологічну допомогу''' (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"])'''.'''

Організація психологічної допомоги зазначеним особам провадиться [https://mva.gov.ua/category/195-psihologichna-dopomoga Мінветеранів].

Порядок та умови надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n17 постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1338]

'''Психологічна реабілітація''' - діяльність, спрямована на відновлення та підтримку функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній сфері із застосуванням методів психологічної та психотерапевтичної допомоги у формі психотерапії, психологічного консультування або першої психологічної допомоги.

Метою проведення психологічної реабілітації є:

1) збереження та відновлення психічного здоров’я, профілактика/запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів отримувачів послуг;

2) подолання складних життєвих обставин;

3) зниження частоти та тяжкості наслідків травматичних подій для психічного здоров’я особи;

4) запобігання інвалідності.

Надання психологічної допомоги здійснюється на таких рівнях:
* '''перший''' - соціально-психологічна підтримка та надання соціальних послуг, зокрема соціального супроводу, соціальної адаптації, консультування;
* '''другий''' - психологічна реабілітація;
* '''третій''' - комплексна медико-психологічна реабілітація.
Рівень, на якому отримувачу послуг повинні бути надані послуги із психологічної допомоги, визначається за результатами психологічної діагностики з урахуванням життєвих обставин отримувача послуг та стану його здоров’я, психічного стану.

Психологічна просвіта, психологічна діагностика, групова робота, психологічне консультування здійснюються на всіх рівнях, змінюється лише їх наповнення, а психотерапія проводиться на другому і третьому рівні.

Психологічна діагностика обов’язково проводиться на початку та наприкінці надання психологічної допомоги, а також за потреби у процесі її надання відповідно до стану отримувача послуг. Психологічна діагностика проводиться із застосуванням психометричних методів, які є валідними.

=== Хто може отримати послуги ===
Отримувачами послуг є особи, яким установлено один із таких статусів:
* учасника бойових дій - відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону];
* особи з інвалідністю внаслідок війни - відповідно до пунктів 10-14 частини другої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону];
* особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону];
* учасника війни - відповідно до пункту 13 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону];
* постраждалого учасника Революції Гідності - відповідно до статті 16-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону];
* члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни - відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону];
* члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України - відповідно до статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону].
На період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування до отримувачів послуг належать також військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового та начальницького складу, військовослужбовці Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітники Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та члени їх сімей.
=== Куди звернутись ===
Для отримання психологічної допомоги першого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n400 пунктом 11 Порядку та умов надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб].

Для отримання психологічної допомоги другого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг або звернутися до Мінветеранів із заявою в електронній формі через [https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-vidomostei-z-iedynoho-derzhavnoho-reiestru-veteraniv-viiny-fd191023-5f6a-499a-ad6a-a197c3897fea Єдиний державний вебпортал електронних послуг] чи його мобільний додаток (Дія).

Підставою для отримання психологічних послуг, які надаються суб’єктом надання послуг на третьому рівні психологічної допомоги, є:
* направлення лікаря з надання первинної медичної допомоги, якому отримувач послуг подав декларацію про вибір лікаря, або направлення лікуючого лікаря в разі надання психологічної допомоги одночасно з наданням медичної допомоги в стаціонарних умовах;
* направлення суб’єкта надання послуг, що надає психологічну допомогу другого рівня;
* особисте звернення отримувача послуг.
Направлення до суб’єктів надання послуг лікарем або суб’єктом, що надає психологічну допомогу другого рівня, здійснюється за результатами первинного психологічного скринінгу отримувача послуг.

{| class="wikitable"
|'''Перелік центрів соціально-психологічної реабілітації можна дізнатись [https://mva.gov.ua/veteranam/tsentri-sotsialno-psihologichnoi-reabilitatsii тут].Про реабілітацію та забезпечення допоміжними засобами реабілітації (в тому числі протезування) можна дізнатись [https://mva.gov.ua/veteranam/bezkoshtovne-protezuvannya тут].'''
|}
=== Необхідні документи ===
Під час першого звернення до суб’єкта надання послуг (крім звернення за екстреною психологічною допомогою) отримувач послуг звертається з письмовою заявою, яка складається ним у довільній формі, або надає направлення та пред’являє оригінали таких документів:
# паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон або е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон;
# реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта громадянина України з відміткою відповідного контролюючого органу);
# посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності або посвідчення члена сім’ї загиблого, члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України (у разі наявності);
# свідоцтва про народження учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачем послуг є батько або мати);
# свідоцтва про шлюб (у разі, коли отримувачем послуг є дружина (чоловік) учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
# свідоцтва про народження дитини (у разі, коли отримувачем послуг є дитина учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
# свідоцтва про смерть учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачами послуг є члени сім’ї).
Звертатися до суб’єкта надання послуг та виконувати інші дії і вчиняти правочини, пов’язані з отриманням психологічної допомоги, мають право законні представники отримувачів послуг.
=== Права отримувача послуг ===
Отримувачі послуг мають право:
* відмовитися від певних або всіх видів психологічних послуг із зазначенням причини такої відмови;
* вибирати та змінювати суб’єкта надання послуг;
* отримувати інформацію про психологічні послуги, зокрема про результати психологічної діагностики, мету та зміст психологічної допомоги;
* отримати психологічні послуги належної якості.
== Санаторно-курортне лікування ==
У відповідності до чинного законодавства України забезпечення безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів здійснюється для:

* учасників бойових дій – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
* осіб з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;
* особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюванням нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – відповідно до медичних рекомендацій, з них:
** I та II груп – до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;
** III групи – до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день;

* постраждалих учасників Революції Гідності – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
* учасників війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 18-21 день.

Для того, щоб отримати санаторно-курортне лікування потрібно перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Варто зазначити, що учасник бойових дій має можливість [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n165 вільно обирати заклад для санаторно-курортного лікування]. Для цього необхідно визначитись із санаторієм та повідомити про свій вибір управління соцзахисту. Після цього, працівниками управління соцзахитсу виконується перевірка закладу на відповідність встановленим вимогам. Згодом, між органом соцзахисту, особою та адміністрацією санаторію укладається тристоронній договір про отримання путівки та надання санаторно-курортного лікування.

Якщо ж особа протягом двох років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки, то законодавством передбачено право на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF грошову компенсацію вартості санаторно-курортного лікування]. Вказаний 2-х річний термін розпочинається з моменту звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації.

Важливо знати, що діти учасників бойових дій або діти, один з батьків яких загинув у районі проведення бойових дій мають право на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF#Text безоплатне забезпечення путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік у випадку, якщо така путівка не надавалась у поточному році].

Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини та подати копію свідоцтва про народження дитини, копію посвідчення учасника бойових дій одного з батьків.

Дане питання регулюється у відповідності до п. 3 ст. 12, п.З; ст 13, п.З; ст.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».]; Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]»; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року №734 «Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету».]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Реєстрація авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір

2024-10-02T06:36:35Z

Bohdan.lototskyi: Незначні синтаксичні зміни. Додана частина статті 48 ЗУ "Про авторське право та суміжні права".

Вихід із членства особистого селянського господарства

2024-10-01T11:20:56Z

Bohdan.lototskyi: Незначні синтаксичні зміни.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постава Кабінетів Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14 квітня 2017 року № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України 11 квітня 2016 року № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0340832-15/paran7#n7 Наказ Державної служби статистики України від 24 листопада 2015 року № 340 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації для сільських, селищних та міських рад"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n7 Закону України “Про особисте селянське господарство”] (далі - Закон) '''особисте селянське господарство''' - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуватись вимог цього закону, законів України, інших нормативно-правових актів.
Діяльність , пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.
==Облік особистих селянських господарств==
Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n62 Закону України "Про особисте селянське господарство"] встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n15 Закону України "Про особисте селянське господарство"] особисті селянські господарства підлягають обліку. Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#n13 Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572].

Ради заповнюють форми первинної облікової документації: форма № 1 “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” та форма № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень”.

У разі ведення особистого селянського господарства для його обліку у даних формах зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить вказаній особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради. А також вказуються прізвище, ім’я та по батькові всіх осіб, які разом ведуть особисте селянське господарство та назва і дата документа, що підтверджує право власності або право користування даною земельною ділянкою. При припиненні ведення особистого селянського господарства зазначається дата закінчення цієї діяльності.

При веденні форми № 1 лише в електронному вигляді, громадянин підтверджує власне волевиявлення вести або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом надання письмової заяви уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради. У разі ведення форми № 1 у паперовому вигляді, дані до неї вносяться на основі усного повідомлення чи письмової заяви громадянина на його вибір. Тобто, ведення форми № 1 проводиться за ініціативою громадянина, як усної так і письмової, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n83 11 Закону], проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства.

Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства законодавством не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. Таким чином, якщо людина (або хтось із членів її сім’ї) має у власності або користуванні земельну ділянку з цільовим призначенням “для ведення особистого селянського господарства”, то вона вважається членом особистого селянського господарства. 
[[Файл:Форма №1.doc|міні|Форма №1]] 
[[Файл:Форма №3.doc|міні|Форма №3]] 
[[Файл:Заява.jpg|міні]]
==Вихід із членства в особистому селянському господарстві==
Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання '''заяви про її виключення з членів особистому селянському господарстві''' до відповідної ради.

У відмітці про припинення ведення особистого селянського господарства проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n83 Закону]. У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.

Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норм законодавства, таким особам може бути видана '''довідка''', що вони не являються членами особистого селянського господарства. Таку довідку видає сільська, селищна або міська рада за місцезнаходженням земельної ділянки.

Виключення становлять лише особи, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнились із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулись для реєстрації до центру зайнятості протягом 6 місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення зі служби. 
Також, колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства.

До зазначених підстав належать наступні:
*[[Файл:Рішення проект.png|міні]]рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;
*при відсутності членів господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;
*припинення прав на земельну ділянку згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].
Якщо ОМС не видасть таку довідку, колишні члени ОСГ не зможуть зареєструватись як ті, що шукають роботу, та набути статусу безробітних у центрі зайнятості. 
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.

Варто зазначити, що згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] повноваження виконавчих комітетів сільських, селщних, міських рад які увійшли до об’єднаної територіальної громади передаються виконавчому комітету який розміщено в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади.
==Див. також==
*[[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]
*[[Права та обов'язки членів особистого селянського господарства]]
*[[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство]]
*[[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві]]
*[[Спадкування у селянських господарствах]]
[[категорія:Земельне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті

2024-09-09T07:24:37Z

Bohdan.lototskyi: Незначне виправлення стилістичних помилок.

Неякісне надання послуг з утримання будинків

2024-09-06T08:09:25Z

Bohdan.lototskyi: Додано посилання на законодавство, незначні уточнення та синтаксичні виправлення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 р. № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 "Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145 "Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг"]
== Загальні відомості ==
'''Неякісне надання послуги невідповідної якост'''і - надання управителем послуги з порушенням вимог щодо її якості, передбачених договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а також стандартами, нормативами, нормами, порядками і правилами, зокрема надання послуги з порушенням періодичності виконання (надання) робіт (послуг), визначених договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, та/або ненадання управителем окремих складових послуги; 
'''Споживач''' — фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, є власником (орендарем, наймачем) житлового будинку, квартири (житлового приміщення в гуртожитку), власником (орендарем, наймачем) нежитлового приміщення. Споживач зобов’язаний укладати договір на надання житлово-комунальних послуг, оскільки договір – саме той документ, на підставі якого споживач може пред’являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, а також вимагати виконання перерахунку та відшкодування збитків. Крім того, відповідно до законодавства надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку. 
Згідно Законів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 «Про житлово-комунальні послуги»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 «Про захист прав споживачів»] особа, яка регулярно сплачує за житлово-комунальні послуги, але не отримує їх, має право звернутися до суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору із вимогою поновити надання послуг.

І все ж таки, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком '''складається акт-претензія''', який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Без таких актів у кожному конкретному випадку усі претензії до виконавця послуг є абсолютно безпідставні. Або, коли споживач у суді заявляє про те, що послуги йому не надавалися – він повинен це чимось довести. Чинним законодавством визначено порядок складання актів-претензій та їх подання виконавцеві послуг. І тільки такі претензії будуть прийняті виконавцем або судом у якості доказів. Варто знати також, що згідно законодавства виконавець зобов’язаний підготувати та укласти зі споживачем письмовий договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання. Споживач має право на складання акту-претензії. 
'''Акт-претензія — це документ встановленої форми, що складається споживачем при перерві в наданні житлово-комунальних послуг, їх ненаданні або наданні не в повному обсязі, та який є підставою для здійснення перерахунку суми оплати за них.'''
== Порядок оформлення акту - претензій споживачів ==
Форма акту-претензії є чітко визначеною та затверджена додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг].

Порядок оформлення та подачі претензії визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379 статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»].

Так, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

У разі надходження актів-претензій від споживачів, а виконавцем послуг встановлено, що роботи зазначені у акті провести неможливо, здійснюється перерахунок вартості ненаданих послуг споживачу протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 11.12.2013р. № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі»].

У разі відмови в задоволенні споживачу його прав передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», останній має право звернутися із скаргою оформленою відповідно до Закону України «Про звернення громадян» в територіальний орган Держпродспоживслужби за місцем здійснення господарської діяльності суб’єктом господарювання.

Форма акту-претензії є чітко визначеною та затверджена додатком до згаданого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF Порядку].
 
[[Файл:Акт претензія.docx]]
== Порядок отримання належних документальних підтверджень ==
У разі неприбуття представника надавача послуг на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію, така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та підписання акта-претензії, він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі, зазначивши свої адресу, ПІБ, підпис. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії. Потрібно повідомити представника виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379 стаття 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]). 
Для підтвердження виклику представника виконавця, окрім особистого/телефонного спілкування радимо надати до канцелярії виконавця лист-виклик у довільній формі, отримавши на вашому примірнику/копії листа відмітку канцелярії з проставленою датою та підписом відповідальної за прийняття особи. У крайньому випадку, якщо виконавець уникає отримання листа, ви маєте змогу надіслати виклик поштовим відправленням з описом вкладення, чек та опис від якого також будуть підтвердженням належного виклику. 
Акт-претензію варто скласти у двох екземплярах із оригінальними (некопійованими) підписами — як у випадку підписання його представником виконавця, так і при складанні з іншими споживачами (сусідами) через неприбуття представника. У такому разі, подавши перший примірник виконавцю (аналогічним до виклику способом — із проставлянням відмітки канцелярією, або листом з описом), другий оригінал-примірник лишиться у вас на руках для можливого судового оскарження на випадок “втрати” першого. Якщо представник виконавця відмовляється підписати акт, то запропонуйте йому зробити про це відповідний запис у акті, а у випадку відмови — зафіксуйте цей факт разом із підписами інших споживачів. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді, вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Якщо послуга не надавалась, то виконавець комунальної послуги/управитель зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Після оформлення акта-претензії, ви можете подати в ЖЕК заяву про порушення умов договору. Де вказуєте, що між вами і ЖЕКом був укладений договір від такого-то числа, згідно з яким ЖЕК зобов’язався надавати такі-то послуги. Але їх не надав, про що є акт від такого-то числа.

У зв’язку з чим на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 18, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», ви просите наступне: по-перше, усунути те-то і те-то (прибрати, перерахувати); по-друге, повідомити вам письмово про результат розгляду вашої заяви.

Навіть, якщо ви не плануєте звертатися до суду, документи треба оформлювати відповідно до судових вимог: зберігати всі заяви (з копіями підтверджуючих документів), залучати для експертизи ліцензованих експертів-оцінювачів, які могли б дати офіційний висновок про наявність дефекту і вартості його усунення (наприклад, ремонту). Витрати на залучення таких фахівців потім будуть включені в суму відшкодування, які ви вимагаєте від ЖЕКу через суд.

== Оскарження відмови у задоволенні претензії ==
Результати перевірки якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком можуть бути оскаржені. У випадку отримання офіційної відмови у задоволенні вимог щодо перерахунку, ви маєте право оскаржити дане рішення у судовому порядку. Основою доказової бази у справі слугуватимуть договір про надання відповідних послуг, квитанції про сплату за послуги, належним чином складений акт-претензія, фото- та відеоматеріали пошкодженого майна, покази свідків.
Нагадаємо, спори стосовно задоволення претензій споживачів вирішуються в судовому порядку, при цьому, споживачі звільняються від сплати судового збору згідно з [https://dpss.gov.ua/storage/app/sites/12/uploaded-files/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2/list-sudu-shchodo-sudovogo-zboru.pdf Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.08.2017 № 93-1517/0/4-17].
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]