WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

2026-04-15T09:07:25Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14#n149 Наказ Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162 "Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] '''єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ)''' - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючіми видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється у територіальних органах Державна податкова служба України (далі - контролюючі органи) шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

'''Облік платників єдиного внеску в контролюючих органах ведеться за:'''
* кодами з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - для платників, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи);
* реєстраційними номерами облікових карток платників податків або серією (за наявності) та номером паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснення платежів за серією (за наявності) та номером паспорта;
* реєстраційними (обліковими) номерами платників податків, які присвоюються інвесторам (операторам) за угодою про розподіл продукції, дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14#n350 розділ І Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162])
== Особливості обліку фізичних осіб, які зареєстровані як ФОП та провадять незалежну професійну діяльність ==
Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#n571 заяву за формою №5-ОПП;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14#Text заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ];
* копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зокрема:

# копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;
# копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально;
# копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, якщо судовий експерт не є працівником державної спеціалізованої установи;
# копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявник є приватним виконавцем;
# копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий реалізацією, керуючий реструктуризацією, керуючий санацією, ліквідатор);
# копію кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, якщо заявником є архітектор, інженер технічного нагляду, інженер-проектувальник, експерт, який здійснює професійну діяльність, визначену отриманим кваліфікаційним сертифікатом (крім експертів, які відповідно до кваліфікаційного сертифіката мають право здійснювати експертизу проектної (містобудівної) документації, та відповідальних виконавців, які здійснюють професійну діяльність як працівники юридичної особи або фізичної особи - підприємця) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#n203 підпункту 1 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів]).

При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспортний документ. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.

У разі подання документів поштовим відправленням копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.

У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#n571 заяви за формою №5-ОПП.]

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах, як фізична особа – підприємець із ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов'язана подати до контролюючого органу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#n571 заяву за формою №5-ОПП з позначкою «Зміни»] та копію документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#n120 Довідка про взяття на облік за формою №34-ОПП] надсилається не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Якщо контролюючим органом за інформацією від іншого державного органу чи при виконанні власних функцій виявляється фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що є зареєстрованою, але не перебуває на обліку у Державній податковій службі України, податкова повідомляє таку особу про необхідність подання заяви для взяття її на облік.

'''Державна податкова служба України відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:'''
* наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
* коли документи подані за неналежним місцем обліку;
* коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
* коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
* неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#n203 підпункт 2 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів]).

== Порядок обліку в Державній податковій службі України членів фермерських господарств ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 пункту 5-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
{| class="wikitable"
|+
|'''Зверніть увагу!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] обов’язок щодо постановки на облік '''''не поширюється''''' на членів фермерського господарства якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 ''статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»''], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
|}
'''''У разі втрати членом фермерського господарства статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску.'''''

Згідно з ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14#n149 пунктом 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162] (далі – Порядок № 1162),'' для взяття на облік платником єдиного внеску членам фермерських господарства '''''необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання:'''''

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14#n605 заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ];

- підтвердні документи щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства.

'''Увага!''' Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається''''')''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14#n454 повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ]'''''.'''''

== Перелік документів, які необхідно подати до контролюючого органу платникам ЄСВ, на яких не поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"], у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності ==
Такі платники ЄСВ зобов'язані у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника ЄСВ за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14#n469 формою № 7-ЄСВ] та залежно від категорії страхувальника копії відповідних документів:
* розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії;
* відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення, або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
* документа, що підтверджує дату виходу із складу членів фермерського господарства, дату, з якої особа підлягає страхуванню на інших підставах, дату звільнення від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Крім того, ФОП знімається з обліку у разі її смерті на підставі копії свідоцтва про смерть фізичної особи або відомостей (витягу) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян чи інформації органу державної реєстрації актів цивільного стану, визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою згідно із законодавством на підставі відповідного судового рішення, а за наявності у такої особи заборгованості зі сплати ЄСВ - після списання такої заборгованості.

Також, платник ЄСВ може не подавати заяву за формою №7-ЄСВ та документи визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14#n435 пунктом 1 розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування] , якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розділу [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1562-11#n340 XI Порядку обліку платників податків і зборів] .

== Права та обов`язки платника єдиного внеску ==
'''Платник єдиного внеску має право:'''
* безоплатно отримувати від податкових органів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску;
* звертатися до податкового органу з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску у разі зміни його статусу як платника (або отримання права на зміну розміру єдиного внеску, зокрема у зв'язку із зміною виду економічної діяльності);
* безоплатно отримувати від податкових органів та Пенсійного фонду у межах їх компетенції консультації та роз'яснення щодо прав та обов'язків платника єдиного внеску, порядку сплати єдиного внеску;
* оскаржувати в установленому законом порядку рішення податкового органу та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб;
* захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.
'''Платник єдиного внеску зобов'язаний:'''
* своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;
* вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
* допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
* подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України]. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до податкового органу;
* пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;
* повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;
* у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в податковому органі як платник єдиного внеску;
* виконувати інші вимоги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n129 статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"] Таким чином, питання обліку платників єдиного внеску вирішуються відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та нормативно-правових актів, що регулюють порядок взяття на облік, внесення змін до облікових даних і зняття з обліку. У кожному конкретному випадку застосування відповідних норм залежить від правового статусу особи та наявності передбачених законом підстав.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю

2026-04-15T07:46:24Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»] 
== Загальна інформація ==
Земля в Україні є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, так зазначено в Конституції України . Держава гарантує право власності на землю. Набувати та реалізовувати відповідне право на землю можуть як громадянами, так і юридичні особи, однак лише виключно на підставі і у спосіб визначений статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 13, 14 Конституції України], а також відображені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2022 статтях 373, 374 Цивільного кодексу України]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України,] як фундаментальний нормативно-правовий акт містить визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання. 
== Хто може набути право власності та користування земельною ділянкою? ==
Набути право власності та користування земельною ділянкою можуть:
* громадяни - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
* сільськогосподарські підприємства - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
* сільськогосподарські науково-дослідні установи та навчальні заклади, сільські професійно-технічні училища та загальноосвітні школи - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
* несільськогосподарські підприємства, установи та організації, релігійні організації і об'єднання громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
* оптові ринки сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури;
*державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.
Що стосується іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, земельне законодавство України встановлює окремі обмеження. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 частини 5 статті 22 Земельного кодексу України] набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статті 130 цього Кодексу]. Водночас згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 статтею 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, передбачених законом, а згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 статтею 82 Земельного кодексу України] юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення у визначених законом випадках. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, особами без громадянства або юридичними особами, які не можуть набувати такі землі у власність, підлягають відчуженню протягом одного року, а в разі невідчуження — можуть бути конфісковані за рішенням суду.

== Право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n386 статті 37 Земельного кодексу України] зазначено, що приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. Що стосується поняття «підсобне господарство» то законодавством не встановлено чіткого визначення, однак при цьому мається на увазі напрямок господарської діяльності підприємства або окремих громадян. Поділ «підприємств, установ та організацій» на сільськогосподарські та несільськогосподарські, на законодавчому рівні не закріплено. Використовувати земельні ділянки для ведення сільського господарства «несільськогосподарськими» підприємствами можуть однаково здійснюватися і «сільськогосподарськими» підприємствами, головне, щоб це не суперечило статутним документам та положенням. 
== Порядок набуття у власність або оренду землі несільськогосподарськами підприємствами, установами та організаціями ==
Юридичні особи набувають права власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 Земельним кодексом України].

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування і право оренди виникають '''з моменту державної реєстрації''' цих прав, а оформлення речових прав на земельну ділянку здійснюється відповідно до законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу (підставою для внесення земельної ділянки до статутного фонду юридичної особі є рішення власника цієї земельної ділянки);
* прийняття спадщини;
* виникнення інших підстав, передбачених законом.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

В окремих випадках, для вирощування сільськогосподарської продукції, певна частина якої може використовуватись для задоволення внутрішніх сировинних потреб чи для реалізації/передачі працівникам несільськогосподарських підприємств, установ та організацій надання земельних ділянок несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям для ведення підсобного господарства можливе надання на умовах оренди, але потрібно враховувати чи мають право дані заклади займатися вирощуванням сільськогосподарської продукції.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі].

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Податковий кредит

2026-03-16T09:43:40Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 "Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
На період дії правового режиму воєнного стану нормами п. 322 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України визначено особливості формування податкового кредиту.

Уточнено особливості формування податкового кредиту (пункту 322 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) на період дії воєнного стану, зокрема, за звітні (податкові) періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року при здійсненні операцій з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) до них.

А саме, платники податку за звітні податкові періоди лютий – травень 2022:

* включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
* отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

|}
== Загальна інформація ==
'''Податковий кредит''' '''(податко́ва зни́жка)'''- сума, на яку платник [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (далі - ПДВ) має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4379 Розділом V Податкового кодексу України] (далі - ПКУ).

Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються контролюючому органу / ДПС , а підлягають зберіганню платником податку.

Отже, податковий кредит з ПДВ — це сума, на яку буде зменшений податок згідно з встановленими правилами законодавства.

== Куди звернутися ==
Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.

== Право на податковий кредит ==
Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 198.3 статті 198 ПКУ] нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду. Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання. Однак, перешкодою для визнання податкового кредиту може бути відсутність належним чином оформлених підтвердних документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ].

'''До таких документів належать:'''
* зареєстровані в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html Єдиному реєстрі податкових накладних] (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригування;
* митні декларації (тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України);
* інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ].

== Право на податковий кредит зберігається протягом 365 днів ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН] податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] (далі - документи).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ].

Податкові накладні, отримані з [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

== Операції для визнання податкового кредиту ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункті 198.1 статті 198 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:
# придбання або виготовлення товарів і послуг;
# придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
# отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
# ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;
# ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.3 статті 198 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
# придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
# придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
# ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
== Документи для визнання податкового кредиту ==
Для визначення податкового кредиту за купівлю товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи.
{| class="wikitable"
|'''№'''

'''з/п'''
|'''Назва документа'''
|'''Вимоги до документа'''
|-
|1
|'''Податкова накладна'''
|1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.1 статті 201 ПКУ], заповнених без помилок.

2. Наявність реєстрації в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН].
|-
|2
|'''Митна декларація'''
|У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 "Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей"]).
|-
|
|'''Касовий чек'''
|Повинен містити:
* суму отриманих товарів/послуг;
* загальну суму нарахованого ПДВ;
* фіскальний номер;
* податковий номер постачальника.
|-
|3
|'''Транспортний квиток'''
|Повинен містити:
* загальну суму платежу;
* суму ПДВ;
* податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);
* фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' [http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»]).
|-
|4
|'''Готельний рахунок'''
| rowspan="3" |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:
* постачається послуга, а не товар;
* вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;
* рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)
|-
|5
|'''Рахунок за послуги зв’язку'''
|-
|6
|'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''
|-
|7
|'''Бухгалтерська довідка*'''
|Повинна мати всі обов’язкові реквізити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»] та пункту 2.4 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88].
|}
'''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''

== Дата визнання податкового кредиту ==
Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.2 статті 198 ПКУ.]
{| class="wikitable"
|'''№'''

'''з/п'''
|'''Випадки'''
|'''Дата виникнення ПК'''
|'''Зауваження'''
|-
|1
|'''Загальний'''
|'''Дата «першої події»''':
* списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг
'''''або'''''
* отримання платником ПДВ товарів/послуг ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 стаття 198ПКУ])''
|Правило «першої події» діє для більшості операцій (у тому числі за [[Договір комісії|договорами комісії]] - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 189.4 стаття 189 ПКУ]).
Реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар''' (листи Державної фіскальної служби України [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1999872-15#Text від 09 червня 2015 року № 11999/6/99-99-19-01-01-15] та [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68027.html від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15]).

Таку пораду податківців можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 334 Цивільного кодексу України]).
|-
|2
|'''Касовий'''
|'''Дата списання коштів із банківського рахунка''' (видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг

''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.266 статті 14 ПКУ])''
|Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 14.1.266 статті 14, пунктами 187.1 та 187.10 статті 187, пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.]

У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':
* ''оплачено товари/послуги;''
* ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
|-
|3
|'''Імпорт'''
|'''При визначенні бази оподаткування для товарів''', що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9831 ПКУ].
|Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n746 Митного кодексу України], з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
|-
|4
|'''Послуги від нерезидента'''
|'''Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:'''''дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.''

''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''
|Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 190.2 статті 190 ПКУ]).''
|-
|5
|'''Фінансовий лізинг'''
|'''Дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу орендарем''' ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''
|Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 абзац 5 підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 і пункту 185.1 статті 185 ПКУ]).

При цьому не обкладаються ПДВ:
* платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінансового лізингу;
* відсотки за фінансовим лізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 196.1.2 статті 196 ПКУ]).
|-
|6
|'''Довгострокові договори'''
|'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ]).''
|'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 187.9 статті 187 ПКУ]).
|-
|7
|'''Під звіт'''
|'''Дата подання авансового звіту'''
|У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 170.9.2 статті 170 ПКУ]).''

|}

== Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==
* частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]);
* суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
* суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
* суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);
* суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення ")] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
# при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень;
# при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

== Причини відмови у наданні податкового кредиту ==
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Податковий кредит

2026-03-16T09:42:05Z

Bashmakova.Maryna:

Подання рапорту військовослужбовцем

2026-03-16T09:15:46Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n12 Дисциплінарний статут Збройних сил України, затверджений Законом України Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 року № 879 "Деякі питання Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони “Армія+”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#Text Наказ Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531 "Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України"]

== Загальна інформація ==
'''Рапорт''' – це звернення військовослужбовця до безпосереднього командира (у разі якщо він не може вирішити порушене питання, - до наступного прямого командира) для вирішення питань службового чи особистого характеру.

Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n12 Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міноборони від 07 серпня 2024 року № 531] (далі - '''Порядок''').

Рапорти подаються в такій формі:

* усна
* письмова (паперовій або електронній)

== Що вказувати у рапорті? ==
'''У паперовому''' рапорті військовослужбовець вказує:

# найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;
# заголовок "Рапорт";
# суть порушеного питання;
# перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);
# найменування займаної посади;
# військове звання, власне ім'я та прізвище;
# дату;
# особистий підпис ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n13 пункт 1 розділу ІІІ Порядку]).
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

''Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) '''не перешкоджає подальшому руху рапорту''' для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту.''

Резолюція повинна містити відомості, визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n79 додатку 1]до Порядку.

Відповідь на усний рапорт надається усно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n13 пункт 3 розділу ІІ Порядку]).
== Строк розгляду рапорту ==
Розгляд паперового рапорту здійснюється:

* '''''невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин''''' - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
* '''''не більше 14 днів''''' - щодо питань, які не відносяться до вищезазначених питань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n13 пункт 9 розділу ІІІ Порядку)].

Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше, ніж рапорти у паперовій формі.

Рапорти подані в електронній формі розглядаються у такі ж строки як і у паперовій формі.

==== Початок перебігу строку розгляду рапорту ====
Подання рапорту, а не час його реєстрації в службі діловодства є початком перебігу строку розгляду паперового рапорту.

Дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику) є часом подання паперового рапорту.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n13 пункт 8 розділу ІІІ Порядку]).

== Особливості розгляду рапорту у паперовій формі ==
{| class="wikitable"
|+
!'''''Зверніть увагу!'''''
|-
|''Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) '''не перешкоджає подальшому руху рапорту''' для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту.''
|}
'''Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.'''

Безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця може не погодити рапорт, якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, ''але зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.''

'''Забороняється:'''

* відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника);
* встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n12 Порядком];
* вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням;
* відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

{| class="wikitable"
|+
!'''''Зверніть увагу!'''''
|-
| ''Забороняється встановлювати щодо форми та змісту паперового рапорту такі вимоги, як:''
# ''подання рапортів з окремих питань '''виключно написаними власноруч або друкованим способом''';''
# ''недотримання вимог щодо '''розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу''' тощо;''
# ''наявності '''граматичних, синтаксичних чи інших помилок''', які не впливають на суть рапорту.''
|}
''Усі рапорти, '''які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини''', попередньо обов’язково '''реєструються службою діловодства.'''''

== Подання рапорту в електронній формі ==
Рапорт в електронній формі створюється та подається за допомогою:

▶ засобів системи електронного документообігу ('''СЕДО''') Міноборони України

▶ Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони "Армія+" (далі - '''[https://aplus.mod.gov.ua/ вебпортал Армія+]''')

▶ інших інформаційно-комунікаційних систем, які введені в експлуатацію в системі Міноборони України.

Кожен користувач вебпорталу Армія+ має свій унікальний код - ID-номер.

Кожен командир зобов'язаний довести до підлеглого особового складу свій власний ID-номер та ID-номер СЕДО підрозділу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n13 пункт 4 розділу ІV Порядку]).

Якщо безпосереднім командиром (начальником) військовослужбовця є командир (начальник) підрозділу, то військовослужбовець зазначає ID-номер СЕДО підрозділу, який можна отримати в службі діловодства.

Військовослужбовець створює рапорт на вебпорталі Армія+ за допомогою зразків рапортів, які доступні на ньому, заповнивши всі необхідні текстові поля, зазначивши тему та суть свого клопотання.

Підписання та погодження електронного рапорту здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (у тому числі [https://diia.gov.ua/services/pidpisannya-dokumentiv "Дія.Підпис"]) та/або удосконаленого електронного підпису військовослужбовцем, відповідними командирами (начальниками), та/або засобами вебпорталу Армія+, що підтверджується накладенням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора вебпорталу Армія+.

Електронний рапорт, створений засобами вебпорталу Армія+, може бути відкликаний військовослужбовцем, який його створив, але виключно з моменту реєстрації рапорту в СЕДО.

Безпосередній командир (начальник) надає відповідь на електронний рапорт військовослужбовця шляхом погодження або непогодження рапорту із зазначенням правового обґрунтування та пропозицій і накладенням свого кваліфікованого електронного підпису та/або удосконаленого електронного підпису, та/або з використанням засобів вебпорталу Армія +, що підтверджується накладенням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора вебпорталу Армія+.

Якщо рапорт погоджено всіма відповідними командирами (начальниками) військовослужбовця, які мали б розглянути цей рапорт, служба діловодства здійснює реєстрацію рапорту в журналі реєстрації рапортів шляхом присвоєння реєстраційного індексу, що формується системою СЕДО ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n13 пункт 15 розділу ІV Порядку]).

'''''Зверніть увагу!'''''

'''''У разі відсутності в командира (начальника) кваліфікованого електронного підпису''' та/або удосконаленого електронного підпису, рапорт, який був поданий військовослужбовцем в електронній формі, '''може бути відтворений (роздрукований) службою діловодства і поданий на підпис командиру (начальнику)''' за правилами, визначеними для рапортів у паперовій формі (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1214-24#n13 пункт 17 розділу ІV Порядку]'').''

== Корисні посилання ==

* [https://turbota.mil.gov.ua/zrazky-documentiv Зразки рапортів]

Подання рапорту військовослужбовцем

2026-03-16T09:10:52Z

Bashmakova.Maryna:

Оскарження дій Державного кадастрового реєстратора

2026-02-05T11:43:42Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України “Про адміністративні послуги”]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051"Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага! З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!'''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]

встановлено, що в умовах воєнного стану в Україні та протягом одного місяця з дня його припинення чи скасування внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про об’єкти Державного земельного кадастру та користування такими відомостями, зокрема шляхом доступу до Державного земельного кадастру, оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, зокрема через [https://kadastrova-karta.com/ Публічну кадастрову карту], що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, має такі особливості:

1) внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та надання відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру здійснюються виключно державними кадастровими реєстраторами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів (далі - державні кадастрові реєстратори), включеними до переліку державних кадастрових реєстраторів, які в умовах воєнного стану здійснюють визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] повноваження, який затверджується Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства (далі - перелік). Перелік може передбачати обмеження (умови) прийняття включеними до нього державними кадастровими реєстраторами рішень про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей, здійснення інших повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”]. Відповідні повноваження можуть здійснюватися державними кадастровими реєстраторами у межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

2) надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] випадках адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Законом України “Про адміністративні послуги”], або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин, у межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці може здійснюватися, якщо така адміністративно-територіальна одиниця не належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
|}

== Порядок оскарження дій Державного кадастрового реєстратора ==
Механізм оскарження дій Державного кадастрового реєстратора закріплений в розділі "Оскарження рішень, дій або бездіяльності Державного кадастрового реєстратора" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051].

Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру, його територіальних органів або до суду, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п пунктів 222, 223, 224 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051].

'''Держгеокадастр розглядає скарги:'''

1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову у здійсненні такої дії (крім випадків, коли щодо земельної ділянки наявний судовий спір);

1-1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі або про відмову у здійсненні такої дії;

2) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об’єкти Державного земельного кадастру або про відмову у здійсненні такої дії;

3) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка допущена органом, що здійснює його ведення;

4) на прийняті рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора в межах його повноважень.

'''Територіальні органи Держгеокадастру розглядають скарги:'''

1) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об’єкти Державного земельного кадастру;

2) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення;

3) на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора (крім рішення про державну реєстрацію земельної ділянки );

4) щодо надання відомостей Державного земельного кадастру.

Що стосується оскарження дій Державного кадастрового реєстратора до суду, то дане питання регулюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України], а саме кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
== Оскарження рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора до Держгеокадастру та його територіальних органів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п пункту 225 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Строк розгляду та вирішення скарги Держгеокадастром та його територіальними органами становить ''30 календарних днів'' з дня її надходження в письмовій формі з обґрунтуванням продовження строків не пізніше ніж за три робочих дні до останнього дня строку, визначеного в абзаці третьому цього пункту.

У разі коли розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності Державного кадастрового реєстратора, а також залучення скаржника чи інших осіб, Держгеокадастр та його територіальні органи можуть продовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржнику. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати ''45 календарних днів'' з дня її надходження.

Днем надходження скарги вважається день її отримання Держгеокадастром або його територіальним органом з використанням [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиного державного веб-порталу електронних послуг], електронною поштою або під час особистого звернення скаржника (його представника), а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі коли останній день строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора або територіального органу Держгеокадастру подається особою, яка вважає, що її права порушено (її представником), у паперовій формі під час особистого звернення чи шляхом надсилання поштового відправлення або в електронній формі з використанням [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиного державного веб-порталу електронних послуг] чи шляхом надсилання на адресу офіційної електронної пошти Держгеокадастру та повинна містити:

* найменування органу, до якого подається скарга;
* повне найменування/ прізвище, ім’я та по батькові скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування/прізвище, ім’я та по батькові представника скаржника, якщо скарга подається представником;
* реквізити рішення, яке оскаржується, зміст оскаржуваної дії чи бездіяльності;
* зміст вимог скаржника та їх обґрунтування;
* у разі потреби до скарги додаються документи, необхідні для їх розгляду, або їх копії;
* підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги - у разі подання скарги у паперовій формі, або кваліфікований електронний підпис - у разі подання скарги в електронній формі.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п пунктами 228, 229 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] за результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову в державній реєстрації земельної ділянки, прийнятого з порушенням вимог законодавства та проведення державної реєстрації;
* внесення відомостей (змін до них) про об’єкт Державного земельного кадастру та виправлення технічної помилки, допущеної державним кадастровим реєстратором;
* скасування рішення про відмову у внесенні відомостей(змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятого з порушенням вимог законодавства;
* надання відомостей Державного земельного кадастру;
* тимчасове блокування доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;
* анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру.
3) залишення скарги без розгляду.

Рішення про анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру та рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру виключно Держгеокадастром.

У рішенні Держгеокадастру чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися кілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Рішення,передбачені абзацами четвертим- сьомим пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п 228 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] виконуються у строки, передбачені законодавством,починаючи з наступного робочого дня після прийняття такого рішення. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації земельної ділянки, виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру надання відомостей з Державного земельного кадастру та сплата адміністративного збору не вимагається. Адміністратор Державного земельного кадастру у день надходження рішень,передбачених абзацами восьмим і дев'ятим пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п 228 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051], забезпечує їх негайне виконання.

Також законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні скарги та залишення скарги без розгляду та повертають її заявнику. Так, відповідно до пунктів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п 230, 231 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] Держгеокадастр та його територіальні органи залишають скаргу без розгляду та повертають її заявнику, якщо:

1) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

2) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п пунктом 227 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] ;

3) є рішення цього органу з того самого питання;

4) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

5) закінчився встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п пунктом 225 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] строк подання скарги.

Держгеокадастр та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з того самого предмета і підстав;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

== Оскарження рішення Державного кадастрового реєстратора про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера, який є обов’язковою ідентифікуючою ознакою земельної ділянки.

Законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 частиною 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], зазначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Таким чином, у випадку відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки заявнику необхідно переконатися у тому, що йому відмовлено з підстав встановлених законодавством. У разі відмови Державного кадастрового реєстратора у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з підстав не зазначених законодавством, заявник має право оскаржити таке рішення Державного кадастрового реєстратора до Держгеокадастру або до суду, протягом 30 календарних днів з моменту, коли заявнику стало відомо про прийняте рішення або з моменту отримання такого рішення від Державного кадастрового реєстратора.
== Виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру ==
Так, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n93 частиною 1 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються Державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Пунктом 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] зазначено, що помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п пунктів 142, 143, 144 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.

Державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки;

2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/FN062753?an=1&ed=2021_07_17 Наказу Держгеокадастру від 17.07.2020 № 279 “Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру”] затверджено:

1) інформаційні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру;

2) технологічні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру;

3) інформаційні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру через центр надання адміністративних послуг;

4) технологічні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру через центр надання адміністративних послуг.
[[Файл:Заява про виправлення технічних помилок.docx|міні|зразок заяви про виправлення технічних помилок]]
[[Файл:Повідомлення про необхідність виправлення технічних помилок.docx|міні|зразок повідомлення про необхідність виправлення технічних помилок]]
[[Файл:Повідомленя про виявлення технічної помилки ф або юр ос.docx|міні|зразок повідомленя про виявлення технічної помилки фізичної або юридичної особи]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу

2026-02-05T11:21:17Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (із змінами)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 11 серпня 2025 № 644 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера"]
== Кому надається статус учасника бойових дій ==
'''Механізм''' отримання статусу учасника бойових дій '''визначено''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»(із змінами)] (далі - Порядок).

'''Відповідно до пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку] статус учасника бойових дій надається:'''
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Категорія осіб
!Ким приймається рішення
|-
|1.
(абзац другий пункту 2 Порядку)
|військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. '''Статус учасника бойових дій надається особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).'''
| rowspan="2" |'''комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій''', утвореними в Міноборони, МВС, Мін’юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС.
У разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання - '''міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера”''', яка утворюється Мінветеранів.
|-
|2.
(абзац третій пункту 2 Порядку)
|особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
|-
|3.
(абзац четвертий пункту 2 Порядку)
|особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі провадили волонтерську діяльність)'';
| rowspan="2" |'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера”]''', яка утворюється Мінветеранів
|-
|4.
(абзац шостий пункту 2 Порядку)
|особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України"] або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів).'' '''Статус учасника бойових дій надається особам, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року.'''
|}
'''Важливо! Статус''' учасника бойових дій '''надається''' особам, зазначеним у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях '''на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі''' '''за сукупністю днів перебування в районах її проведення'''.

'''Особам''', '''які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником,''' у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об’єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об’єднаним командним пунктом об’єднаних сил), а також які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), '''статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів''' залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

==Документи, які є підставою, для надання статусу учасника бойових дій==
'''Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи''' про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:
{| class="wikitable"
|'''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції'''
|витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення (''абзац другий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]'');
|-
|'''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів'''
|документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
|-
|'''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)'''
|документи, зазначені в абзаці другому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|'''для осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів);'''
|документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзацами другим - четвертим пункту 2 Положення], або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 Порядку], які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;
|-
|'''для осіб, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції'''
|витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;
|-
|'''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях'''
|витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів (''абзац сьомий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]'');
|-
|'''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів'''
|документи, зазначені в абзаці сьомому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
|-
|'''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)'''
|документи, зазначені в абзаці сьомому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|'''для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України'''
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6 до Порядку]. Також особи, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
|-
|'''для осіб, які у період до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.'''
|такі документи (але не виключно):

*довідка органів, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text Законом України “Про боротьбу з тероризмом”] визначені суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із суб’єктами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 Порядку, яка видається за клопотанням командира (керівника) добровольчого формування, що було утворене або самоорганізувалося для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у складі якого особа брала безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;
*витяг з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення особи до проведення антитерористичної операції.

У разі відсутності зазначених документів підставою для надання статусу учасника бойових дій є:

* для осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, - свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, підпис на яких повинен бути засвідчений нотаріально;
* для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, підпис на яких повинен бути засвідчений нотаріально, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою травми (поранення, контузії, каліцтва) під час безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції.

|-
|'''для осіб, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Держприкордонслужбою, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 довідка за формою згідно з додатком 6], видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах. У разі відсутності зазначеної довідки підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам, є: '''1)''' свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів; '''2)''' особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів (''До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких '''засвідчений нотаріально,''' яким встановлено статус учасника бойових дій та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать. До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками)''.
|}
== Порядок надання статусу учасника бойових дій ==
♦ Для надання статусу учасника бойових дій '''командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій''' зобов’язані подати на розгляд комісії утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади:
{| class="wikitable"
|+
!Щодо кого
!Термін подачі
!Документи
|-
|осіб, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text абзацах другому] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text третьому пункту 2 Порядку,] які брали участь в '''антитерористичній операції'''
|у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n30 додатком 1]
документи, які є підставою для надання статусу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункту 4 Порядку]
|-
|осіб, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці другому пункту 2 Порядку], які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування '''збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях'''
|після закінчення 30 календарних днів здійснення заходів
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n139 додатком 4]
документи, які є підставою для надання статусу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункту 4 Порядку]
|-
|особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці другому пункту 2 Порядку], які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з '''військовою агресією Російської Федерації проти України'''
|протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6]
|}
♦ '''Особи''', зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці четвертому пункту 2 Порядку], або '''командири добровольчих формувань''', у складі яких такі особи брали участь в '''''антитерористичній операції''','' подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

♦ '''Особи''', зазначені в абзаці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 шостому пункту 2 Порядку], або '''командири добровольчих формувань''', у складі яких такі особи брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з '''''військовою агресією Російської Федерації проти України''''', подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункт 6 Порядку]).

'''Комісії''' вивчають документи, у '''разі потреби''' заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та '''в місячний строк''' із дня надходження документів '''приймають рішення''' щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

'''Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії''' '''документи''' із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

'''Міжвідомча комісія розглядає документи''', надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку,] або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.

'''Зверніть увагу'''! У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, '''особи,''' зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], '''можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.'''

Подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі '''засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг''' у сфері національної безпеки і оборони, та/або '''[https://diia.gov.ua/ Єдиного державного веб-порталу електронних послуг]''' до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством '''мають право особи самостійно, або їх представники.'''

'''У такій заяві зазначаються''' відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, '''не володіє такими відомостями''' (документами), '''комісія витребовує''' такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але '''не пізніше ніж через 5 календарних днів''' від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні '''не пізніше ніж через 15 календарних днів''' від дати надходження такого запиту.

'''Не пізніше ніж через 10 календарних днів''' після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 пункт 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]).

'''Підстави для відмови у наданні статусу учасника бойових дій:''' ♦ Невідповідність поданих документів вимогам законадавчих та інших нормативно-правових актів; ♦ Відсутність необхідних документів.

'''У разі відмови''' в наданні статусу учасника бойових дій '''питання''' про надання особі зазначеного статусу '''може повторно виноситися''' на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 5 Порядку].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС інформують '''щомісяця до 10 числа''' Мінветеранів про видані посвідчення учасника бойових дій за формою, визначеною в додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302] (за наявності).

== Особливості набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану статусу учасника бойових дій набувають '''''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 Довідки про безпосередню участь у бойових діях]''''' у формі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України:

* військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України;
* Національної гвардії України;
* Служби безпеки України;
* розвідувальних органів України;
* Державної прикордонної служби України;
* Державної спеціальної служби транспорту;
* військовослужбовці військових прокуратур;
* особи рядового і начальницького складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи;
* поліцейські;
* особи рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України;
* військовослужбовці Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
* особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час дії воєнного стану.

==== Довідка про безпосередню участь у бойових діях ====
Уповноважені особи військових частин зобов'язані в 5-денний строк після дати закінчення реалізації бойового наказу (розпорядження) сформувати Довідку про безпосередню участь у бойових діях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/47/f430846n90.rtf додаток 1] та внести відомості до [https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-vidomostei-z-iedynoho-derzhavnoho-reiestru-veteraniv-viiny-fd191023-5f6a-499a-ad6a-a197c3897fea Реєстру].

У разі неможливості внесення зазначених відомостей в електронній формі Довідка про безпосередню участь у бойових діях у цей же строк направляється у паперовій формі до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій в порядку.

Один примірник Довідки про безпосередню участь у бойових діях у паперовій формі надається військовослужбовцю.

Статус учасника бойових дій набувається автоматично після формування витягу разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) із застосуванням засобів Реєстру.

==Позбавлення статусу учасника бойових дій==
'''''Комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі:'''''
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
*виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу;
*подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.
'''Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.'''
===Підстави для позбавлення статусу бойових дій===
'''''Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 2 Порядку], є:'''''
*'''копія обвинувального вироку суду''', який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що надійшов від органів прокуратури, органів або установ виконання покарань, а також від інших осіб, установ або органів у випадках, передбачених законом, на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
*'''документи''' '''державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи''', що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
*'''заява особи''' про позбавлення її статусу учасника бойових дій із зазначенням причини, надіслана нею на розгляд комісії або міжвідомчої комісії.
===Механізм позбавлення статусу бойових дій===
'''Комісія або міжвідомча комісія''' <big>в місячний строк</big> із дня надходження документів '''приймає рішення''' про позбавлення статусу учасника бойових дій.

'''Рішення''' комісії або міжвідомчої комісії '''може бути оскаржене у судовому порядку'''.

Комісія або міжвідомча комісія надсилає особі, стосовно якої прийнято рішення про позбавлення її статусу учасника бойових дій, або видає їй письмове повідомлення із зазначенням причин такого рішення і роз’ясненням порядку його оскарження. Посвідчення учасника бойових дій вилучається або визнається недійсним.

'''Комісія або міжвідомча комісія інформують у місячний''' строк із дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування пільговика на обліку про позбавлення статусу учасника бойових дій, за формою, визначеною в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 додатку до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС '''інформують у триденний строк''' з дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів '''про вилучені посвідчення учасника бойових дій''' за формою, визначеною в додатку 2 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 .
== Куди звертатися==
Рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій або його позбавлення оскаржується до Окружного адміністративного суду.
==Див. також==
*[[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]]
*[[Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті]]
*[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Дії особи у випадку виявлення у платіжному документі електропостачальника помилкових показань приладу обліку (лічильника)

2026-01-08T10:50:09Z

Bashmakova.Maryna: внесок

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Кодекс систем розподілу,затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18 Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 311]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312]

== Загальна інформація ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2019-19#n6 пункту 30 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"] .

'''Споживач''' - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2019-19 пункт 84 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії")].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2019-19#n1177 пункту 8 частини 1 статті 58 Закону] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2019-19#n6 України "Про ринок електричної енергії"] споживач, зокрема має право подавати відповідному електропостачальнику, оператору системи розподілу звернення, скарги та претензії, зокрема щодо якості електропостачання, щодо надання послуг з постачання електричної енергії та отримувати в установленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення електропостачальником причин скарги.

== Звернення споживача до електропостачальника ==
У разі виникнення сумніву:

* у '''правильності показів приладу обліку''' або обсягів споживання — споживач звертається до оператора системи розподілу або постачальника послуг комерційного обліку;
* у '''правильності суми до оплати''', зазначеної в платіжному документі, — до учасника роздрібного ринку, який виставив рахунок.

Звернення подається '''у письмовій формі''' (паперовій або електронній) із фіксацією дати подання та повинно містити:

* реквізити споживача;
* номер особового рахунку;
* період, за який виникли сумніви;
* фактичні покази приладу обліку (за можливості — з фотопідтвердженням)

== Перевірка рахунку та строк її проведення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text пункту 2.3.5 глави 2.3 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії]електропостачальник '''протягом 5 робочих днів''' з дня отримання заяви зобов’язаний:

* перевірити правильність рахунку;
* у разі необхідності звернутися до оператора системи розподілу або постачальника послуг комерційного обліку щодо перевірки даних;
* повідомити споживача про результати перевірки.

За результатами перевірки здійснюється коригування показів та/або перерахунок суми до оплати.

== Перевірка приладу обліку ==
Заінтересована сторона має право ініціювати проведення позапланової технічної перевірки роботи вузлів обліку, засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) зокрема, параметрів програмування та схем їх підключення відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18 Кодексу комерційного обліку електричної енергії].

Якщо уповноважені представники постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії (ППКО) /оператора системи або електропостачальника під час відвідування об’єкта не мали доступу до вузла обліку та ЗВТ користувача системи, вони направляють користувачу системи повідомлення про дату наступного відвідування чи про необхідність самостійно передати покази засобу обліку.

Повідомлення може надаватись користувачу системи поштою рекомендованим листом або в інший спосіб, визначений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

'''Датою отримання повідомлення''' є дата, підтверджена підписом одержувача та/або дата реєстрації вхідної кореспонденції, зафіксована електронною системою передачі повідомлень, або третій день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, у якому обслуговується одержувач (у разі направлення рекомендованим листом).

Якщо протягом десяти робочих днів (для індивідуальних побутових споживачів протягом двох розрахункових періодів) від дати отримання повідомлення користувач системи без поважних причин не передав покази засобу обліку або не узгодив дату наступного відвідування, та не надав в узгоджену сторонами дату та час уповноваженим представникам постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії (ППКО)/оператора системи/електропостачальника доступ до свого об’єкта та електроустановок для контрольного огляду, технічної перевірки, виконання інших робіт, то це вважається недопуском до вузла обліку або засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) та фіксується відповідним актом про недопуск. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для користувача на вчинення цих дій.

Якщо недопуск до вузлів обліку та засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) спричинений умисними діями/бездіяльністю користувача системи, то такий факт фіксується актом про недопуск до вузла обліку одразу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18?find=1&text=%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8#w1_8:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D0%B2%D1%83%D0%B7%D0%BB%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%83. підпункту 6.2.6 пункту 6.2 розділу VI Кодексу] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18 комерційного обліку електричної енергії].

Акт про недопуск до вузла обліку вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи, користувач системи, а також відповідальний за точку комерційного обліку (ВТКО) та/або сторони, яка контролює об’єкт, на якому встановлений вузол обліку.

Один екземпляр акта про недопуск має бути особисто вручений під підпис споживачу, або відправлений поштовим зв'язком рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштових відправлень.

Акт про недопуск до вузла обліку є підставою для припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії користувачу системи, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text пунктом 7.5 розділу VІІ Правил роздрібного ринку] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text підпунктом 3 пункту 11.5.2 глави 11.5 розділу ХІ Кодексу системи розподілу.]

== Захист прав споживача ==
У разі незгоди з результатами перевірки, відмови у перерахунку або ненадання вмотивованої відповіді споживач має право:

* '''звернутися зі скаргою до НКРЕКП''' — у разі порушення електропостачальником або оператором системи розподілу вимог законодавства у сфері електроенергетики;
* '''подати заяву про захист прав споживача''' до органів, що здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів;
* '''звернутися до суду''' з позовом про захист порушених прав, у тому числі щодо визнання нарахувань неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок.

Отже, виявлення помилкових показів лічильника або неправильних нарахувань '''не позбавляє споживача права на захист''', а своєчасне письмове звернення є ключовим для проведення перерахунку та відновлення порушених прав.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі].

== Див. також ==
* [[Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії]]
* [[Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання]]
* [[Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій]]

Надання базової соціальної допомоги

2026-01-08T09:13:43Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України "Про адміністративну процедуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 371 "Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги'''"''']
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-tsentralizatsii-mekhanizmu-vyplaty-deiakykh-derzhavnykh-dopomoh-766-230625 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 року № 766 "Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]

== Загальна інформація ==
'''З 01 липня 2025 року''' Уряд запроваджує '''експериментальний проект щодо надання базової соціальної допомоги.'''

Новий вид виплати запроваджується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 371 (далі - Порядок).

Реалізація проекту триватиме протягом двох років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 371] (''01 липня 2025 року'').

Метою експериментального проекту є надання базової соціальної допомоги для забезпечення державною підтримкою сімей з низьким рівнем доходів. Також метою впровадження базової допомоги є автоматизація всіх процесів.

Базова соціальна допомога '''призначається на сім’ю''' та '''виплачується одному з її членів''', який звернувся за її призначенням (далі - ''уповноважений представник сім’ї'') строком на шість місяців з автоматичним продовженням виплати такої допомоги на наступний період, але не більше ніж протягом строку реалізації експериментального проекту.

Базова соціальна допомога, призначена на сім’ю, може виплачуватися рівними частинами (з округленням до найближчого цілого числа, більшого за розрахункове) на кожну повнолітню особу із числа членів сім’ї за їх бажанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 пункт 4 Порядку]).

== Кому може бути призначено допомогу ==
Звернутися за базовою соціальною допомогою можуть '''сім'ї, які на дату звернення є отримувачами''':

▶ державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;

▶ допомоги на дітей одиноким матерям;

▶ допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;

▶ тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;

Суб’єкти звернення за базовою соціальною допомогою:

- громадяни України,

- іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України,

- особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту (''крім осіб, які перебувають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації, та осіб, які перебувають за кордоном'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 абз. 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371]).
З 1 жовтня 2025 року до програми зможуть приєднатися й інші особи / сім’ї, які потребують державної підтримки та відповідають критеріям, визначеним Порядком.
'''Сім’єю''' є особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Права члена сім’ї має одинока особа.

До складу сім’ї включаються:

* чоловік, дружина;
* неповнолітні діти та тимчасово влаштовані в сім’ю діти, які залишилися без батьківського піклування віком до 18 років, а також повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема в період між завершенням здобуття певного рівня освіти та зарахуванням для здобуття іншого рівня освіти за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) і не мають власних сімей, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I і II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом із батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю та не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

При цьому до складу сім’ї включаються діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення 23 років незалежно від їх фактичного та/або задекларованого/ зареєстрованого місця проживання.

До складу сім’ї не включаються особи:

* які перебувають на повному державному утриманні;
* які перебувають у полоні держави-агресора та позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (її окупаційними адміністраціями та збройними формуваннями), що підтверджується відомостями та/або документами, наданими уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними реєстраторами, суб’єктами державної реєстрації, підприємствами, установами та організаціями в порядку та випадках, визначених законодавством, або вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду, або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або перебувають за кордоном.

Склад сім’ї уповноваженого представника сім’ї визначається на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 пункт 4 Порядку]).

== Порядок звернення за призначенням допомоги ==
Для призначення базової соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї має подати дві заяви:

- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n257 про намір отримати базову соціальну допомогу]''' (далі - заява про намір) та

- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n261 про призначення базової соціальної допомоги]''' (далі - заява про призначення).

Подати заяви можна:

♦ '''в електронній формі засобами [https://diia.gov.ua/bazova-sotsialna-dopomoha мобільного додатка Порталу Дія (Дія)];'''

Заява про намір та заява про призначення можуть бути подані уповноваженим представником сім’ї, який:

# досяг 18-річного віку,
# має реєстраційний номер облікової картки платника податків,
# паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідку на постійне або тимчасове проживання, оформлені засобами Єдиного державного демографічного реєстру,
# та є громадянином України або іноземцем, який на законних підставах перебуває на території України.

Для подання заяви про намір засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженому представнику сім’ї необхідно:

- установити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії,

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису,

- сформувати заяву про намір ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 пункти 8, 9 Порядку]).

У разі відсутності відомостей/інформації в електронних інформаційних ресурсах, з якими відбувається електронна інформаційна взаємодія, щодо уповноваженого представника сім’ї та/або членів сім’ї, які необхідні для призначення базової соціальної допомоги, рішення про призначення такої допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України на підставі заяви про намір та заяви про призначення у паперовій формі. При цьому датою звернення вважається дата звернення засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

⇒ Сформована засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) '''заява про намір''' з накладеним на неї електронним підписом уповноваженого представника сім’ї, блокується для редагування та передається до Єдиної системи для проведення розрахунку майбутнього (орієнтовного) розміру базової соціальної допомоги. Результат такого розрахунку повідомляється уповноваженому представнику сім’ї засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

⇒ Підтвердження згоди з майбутнім (орієнтовним) розміром базової соціальної допомоги здійснюється шляхом накладення електронного підпису уповноваженого представника сім’ї та кожного з повнолітніх членів сім’ї на сформовану засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) '''заяву про призначення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 пункт 13,14 Порядку])'''.'''

♦ '''у паперовій формі до органів Пенсійного фонду України'''

Звернутися до органу Пенсійного фонду України можна незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання уповноваженого представника сім’ї (за принципом екстериторіальності).

Заява про намір у паперовій формі подається за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF/conv#n256 додатком 1 до Порядку].

⇒ Подана уповноваженим представником сім’ї '''заява про намір''', документи/відомості опрацьовуються Пенсійним фондом України засобами Єдиної системи, після чого такому представнику повідомляється про розмір розрахунку майбутнього (орієнтовного) розміру базової соціальної допомоги.

⇒ Підтвердження згоди з майбутнім (орієнтовним) розміром базової соціальної допомоги здійснюється шляхом підписання уповноваженим представником сім’ї та кожним з повнолітніх членів сім’ї '''заяви про призначення''' за формою згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF/conv#n260 з додатком 2 до цього Порядку]
{| class="wikitable"
|+
|'''Зверніть увагу!'''
Якщо член сім’ї '''''отримує один або декілька таких видів державної допомоги'':''' державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям; допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях; тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, '''''то заява про намір та заява про призначення подаються отримувачем таких видів державної допомоги'''.''
|}
Важливо звернути увагу, що під час підписання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF/conv#n261 заяви про призначення] в ній також зазначається '''згода на припинення виплати раніше призначених одному або декільком членам із складу сім’ї таких видів державної допомоги''':

* державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
* допомоги на дітей одиноким матерям;
* допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
* тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;
* державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

У таких випадках виплата раніше призначених видів державної допомоги припиняється з місяця, в якому уповноваженому представнику сім’ї призначено базову соціальну допомогу. У разі проведення виплати раніше призначених видів державної допомоги у місяці, з якого призначено базову соціальну допомогу, виплата базової соціальної допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум таких видів державної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF/conv#n33 пункт 14, 18 Порядку]).

=== Розгляд заяв ===
Під час формування '''заяви про намір''' засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) а також інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, отримуються/підтверджуються такі відомості:

* з відомчої інформаційної системи ДМС через єдину інформаційну систему МВС - відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання, про особу (стать, дата народження, серія (за наявності), номер, дата видачі паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або посвідки на постійне/тимчасове проживання, найменування уповноваженого суб’єкта, що його видав, строк дії (за наявності);
* з Єдиного державного демографічного реєстру через Єдину інформаційну систему МВС - відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* з електронного пристрою, за допомогою якого особа подає заяву, - відомості про геолокацію особи на момент подання такої заяви;
* із Державного реєстру актів цивільного стану громадян - відомості про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, народження;
* із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування - про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страховий стаж;
* із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та доходи уповноваженого представника сім’ї та членів його сім’ї, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа - підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування;
* із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - про право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок);
* із Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України - про знищення/ пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку);
* з Єдиного державного реєстру транспортних засобів - про наявність у членів сім’ї транспортних засобів;
* з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб - про перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи;
* з Єдиної державної електронної бази з питань освіти - про форму здобуття освіти щодо осіб, які досягли 18 років;
* з Єдиної системи - про наявність інвалідності, про отримання базової соціальної допомоги, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується/підтверджується шляхом електронної інформаційної взаємодії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF/conv#n33 пункт ''13'''''-1''' Порядку]).

'''У разі виявлення''' під час подачі в електронній формі заяви про намір засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) '''відсутності, неповних або недостовірних відомостей/інформації в державних електронних інформаційних ресурсах''', з якими відбувається електронна інформаційна взаємодія, щодо уповноваженого представника сім’ї та/або членів сім’ї, які необхідні для призначення базової соціальної допомоги, уповноважений представник сім’ї отримує роз’яснення щодо можливості звернення за призначенням базової соціальної допомоги '''до органів Пенсійного фонду України з підтвердними документами'''.

Уповноважений представник сім’ї отримує повідомлення щодо документів/відомостей, які повинні бути подані додатково для спростування/уточнення відомостей, а також про те, що у разі зміни фінансово-майнового стану, що може вплинути на право отримання базової соціальної допомоги, внаслідок звільнення з місця роботи чи зменшення розміру оплати праці уповноважений представник сім’ї може подати до органів Пенсійного фонду України документи, що підтверджують доходи протягом періоду, за який враховується дохід.

Документами, що підтверджують доходи протягом періоду, за який враховується дохід, є:

# копія трудової книжки із зазначенням дати звільнення (за наявності);
# у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній - інші документи про звільнення з роботи (витяг з наказу про звільнення);
# довідка з місця роботи про простій;
# довідка про нарахування допомоги по безробіттю;
# довідка з місця роботи про доходи.

Якщо документи/відомості будуть подані не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня надсилання повідомлення, щодо документів/відомостей, які повинні бути подані додатково для спростування/уточнення відомостей, місяцем звернення за призначенням допомоги вважається місяць звернення засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Про прийняте рішення уповноважений представник сім’ї повідомляється засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або засобами Єдиної системи/ на адресу електронної пошти повідомлення залежно від способу звернення за допомогою.

Розгляд заяви — '''до 10 робочих днів''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF/conv#n33 (пункт 18 Порядку)].

== Розмір допомоги ==
Розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї.

Розмір базової величини для розрахунку базової соціальної допомоги становить '''4500 гривень'''.

Розмір базової величини для сім’ї визначається на рівні 100 відсотків такої базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї) та 70 відсотків такої базової величини - для кожного наступного члена сім’ї.

Для кожної дитини віком до 18 років та особи з інвалідністю I або II групи розмір базової величини визначається на рівні 100 відсотків такої базової величини.

Для осіб, які набули право на пенсію за віком або досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але не набули права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого зазначеною статтею, розмір базової величини визначається/ встановлюється без урахування умов, визначених абзацом третім цього пункту, пропорційно їх страховому стажу і становить для осіб із страховим стажем:

* менше ніж 10 років - 53 відсотки;
* від 10 до 20 років - 62 відсотки;
* від 20 до 30 років - 70 відсотків;
* 30 і більше років - 88 відсотків.

Для сімей, які складаються лише з осіб, зазначених в абзацах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF/conv#n198 п’ятому - дев’ятому] цього пункту, не застосовується умова, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF/conv#n196 абзацом третім] цього пункту. Якщо в такій сім’ї виховується дитина, для неї застосовується розмір базової величини на рівні 100 відсотків такої базової величини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF/conv#n33 пункт 21 Порядку]).

=== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення базової соціальної допомоги ===
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом одного кварталу, що передує місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням базової соціальної допомоги, або трьох місяців, що передують місяцю звернення.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї для призначення базової соціальної допомоги визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632], крім [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n35 абзацу сьомого пункту 5 такого Порядку.]

До середньомісячного сукупного доходу сім’ї за період, за який враховуються доходи, не включаються один або декілька таких видів державної допомоги:

# державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям;
# допомога на дітей одиноким матерям;
# допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
# тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;
# державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

До середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається базова соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід.

Базова соціальна допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважений представник сім’ї звернувся за її призначенням, незалежно від дати такого звернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 пункт 21 Порядку]).

== Підстави відмови у призначенні базової соціальної допомоги ==
Базова соціальна допомога не призначається/не виплачується, якщо:

* '''у складі сім’ї''' станом на початок періоду, за який враховуються доходи, '''є працездатні особи віком від 18 до 60 років, які не працювали''', не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи незалежної професійної діяльності, не здобували освіту за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у центрі зайнятості як безробітні або не обліковані як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи, крім:

- осіб, які сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- осіб, які доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;

- осіб, які перебувають у трудових відносинах та за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з наявною заборгованістю роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- осіб, які на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги втратили працездатність, у тому числі осіб, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але не набули права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого зазначеною статтею;

* '''особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення''' за призначенням базової соціальної допомоги або під час її отримання '''здійснили операцію на суму''', яка на дату проведення операції '''перевищує 100 тис. гривень.'''

* '''особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення''' за призначенням базової соціальної допомоги або під час її отримання '''здійснили операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти''' (''крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг''), а також банківських металів на загальну суму, яка на дату проведення операції '''перевищує 100 тис. гривень''';

* особи, які входять до складу сім’ї, на 1 число місяця, з якого призначається базова соціальна допомога або на 1 число кожного місяця, в якому отримується така допомога, '''мають на вкладному (депозитному) банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

* на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги '''у власності сім’ї є друга квартира/будинок''', крім житла, яке розташоване на територіях можливих бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого в установленому Кабінетом Міністрів порядку, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, або житла, знищеного або пошкодженого (непридатного для проживання) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку) або житлового приміщення (частини житлового приміщення загальною площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на праві спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи;

* на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги у власності сім’ї є '''більше ніж один автомобіль''', транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, '''з року випуску якого минуло менше ніж 15 років''' (''крім мопеда і причепа'').

Не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, особами з інвалідністю I та II групи, а також транспортні засоби, оголошені в розшук у зв’язку з незаконним заволодінням або знищені, за умови подання документального підтвердження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 пункт 5 Порядку]).

== Підстави припинення виплати базової соціальної допомоги ==
Виплата базової соціальної допомоги припиняється/не виплачується:

* за заявою уповноваженого представника сім’ї;
* у разі смерті уповноваженого представника сім’ї;
* у разі призначення базової соціальної допомоги одному із членів сім’ї або сім’ї державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям; допомоги на дітей одиноким матерям; допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях; тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;
* якщо уповноваженим представником сім’ї/членами сім’ї подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули на встановлення права на отримання базової соціальної допомоги та на визначення її розміру;
* у разі підтвердження рекомендації Мінфіну за результатами проведеної додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності.

Заява про припинення виплати базової соціальної допомоги, сформована у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, із зазначенням реквізитів (дати реєстрації та реєстраційного номера) рішення про призначення базової соціальної допомоги подається за вибором уповноваженого представника сім’ї:

▶у паперовій формі до Пенсійного фонду України;

▶в електронній формі засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Під час формування заяви про припинення виплати базової соціальної допомоги засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) '''отримується згода кожного повнолітнього члена сім’ї,''' на якого розраховувалася базова соціальна допомога, яка підтверджується шляхом накладення віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис” (“Дія ID”) або кваліфікованого електронного підпису, або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та відображається в заяві про припинення виплати базової соціальної допомоги під час її формування.

Формування заяви про припинення виплати базової соціальної допомоги засобами мобільного додатка Порталу Дія припиняється у разі відсутності згоди хоча б одного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується базова соціальна допомога.

Про відсутність згоди на припинення виплати базової соціальної допомоги повнолітніх членів сім’ї уповноважений представник сім’ї повідомляється засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Виплата базової соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому виникла одна з підстав для припинення виплати та/або в якому проведено додаткову перевірку рекомендації Мінфіну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 пункт 24 Порядку]).

== Повернення суми надміру виплаченої базової соціальної допомоги ==
Протягом періоду виплати базової соціальної допомоги проводиться перевірка відомостей заяви про намір та згоди на призначення на підставі даних, отриманих з державних реєстрів під час електронної інформаційної взаємодії.

У разі коли за результатами перевірки отримано відомості, що вплинули на встановлення права на призначення та отримання базової соціальної допомоги, визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, засобами Єдиної системи:

* визначається обсяг надміру виплачених коштів;
* надсилається повідомлення уповноваженому представнику сім’ї засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія)/на адресу електронної пошти про обсяг надміру виплачених коштів, строки їх повернення та реквізити поточного рахунка Пенсійного фонду України, відкритого в АТ “Ощадбанк”.

'''Суми надміру виплаченої базової соціальної допомоги повертаються:'''

◆ отримувачем базової соціальної допомоги самостійно на поточний рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ “Ощадбанк”, з подальшим перерахунком на реєстраційний рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі за бюджетною програмою “Підтримка малозабезпечених сімей”;

◆ за згодою отримувача базової соціальної допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат такої допомоги. Зазначена згода подається отримувачем базової соціальної допомоги у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, до органів Пенсійного фонду України.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених сум базової соціальної допомоги такі суми стягуються в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 пункт 25 Порядку]).

== Порядок оскарження рішення про призначення/відмову у призначенні базової соціальної допомоги ==
Рішення про призначення/відмову у призначенні базової соціальної допомоги може бути оскаржено до Нацсоцслужби, Пенсійного фонду України в адміністративному порядку відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або до адміністративного суду.

Контроль за правильністю призначення і виплати базової соціальної допомоги здійснює Нацсоцслужба та її територіальні органи.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено у співпраці з [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Малозабезпечені особи]]
[[index.php?title=Категорія:Одинока мати (батько)]]

Виплата та визначення розміру грошової компенсації поліцейським за найм житла

2025-12-08T11:32:57Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 866 "Порядок виплати та визначення розміру грошової компенсації поліцейським за найм ними житла"]

==Суб'єкти отримання грошової компенсації==
Поліцейським, які не мають власного житла в населеному пункті, де вони проходять службу, і винаймають його на підставі договору житлового найму.

== Механізм виплати та розмір грошової компенсації ==
'''Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі фактичних витрат, але не більш як:''' - два прожиткових мінімуми, установлені законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, — у м. Києві;

- півтора прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, — у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах;

- один прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, — в інших населених пунктах.

Зазначені розміри збільшуються в 1,5 раза за наявності в поліцейського трьох і більше членів сім’ї.

Виплата грошової компенсації поліцейським здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Національній поліції на відповідний рік. У разі коли двоє і більше членів сім’ї, які спільно проживають, є поліцейськими, грошова компенсація виплачується лише одному із членів сім’ї.

== Куди звернутись? ==
Поліцейський для отримання грошової компенсації та визначення її розміру подає рапорт до керівника органу Національної поліції за місцем проходження служби.
== Перелік необхідних документів==
'''Разом з рапортом поліцейський подає такі документи:'''
# копію паспорта громадянина України поліцейського та копії паспортів громадянина України членів його сім’ї (у разі наявності);
# копію документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) поліцейського та членів його сім’ї;
# копію свідоцтва про шлюб (у разі наявності);
# копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);
# копію договору житлового найму;
# довідку про отримання (неотримання, здачу) жилого приміщення з попереднього місця проходження служби (крім осіб, що прибули з тимчасово окупованої території України та району проведення антитерористичної операції);
# довідку про перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
# довідку про реєстрацію місця проживання кожного члена сім’ї поліцейського;
# довідку з місця роботи повнолітніх членів сім’ї поліцейського про неотримання (отримання) компенсації за найм житла, якщо така компенсація передбачена законодавством.

Копії документів (квитанція, акт приймання-передачі тощо), що підтверджують оплату найму житла, а також довідка з місця роботи повнолітніх членів сім’ї поліцейського про неотримання (отримання) компенсації за найм житла, якщо така компенсація передбачена законодавством, подаються щомісяця поліцейським до відповідного підрозділу органу Національної поліції.

== Порядок прийняття рішення про виплату компенсації ==
На підставі поданих документів комісія з питань виплати грошової компенсації, організація роботи якої здійснюється в порядку, визначеному Національною поліцією, подає пропозиції керівникові органу Національної поліції для прийняття ним рішення про виплату або про відмову у виплаті грошової компенсації.

У разі прийняття керівником органу Національної поліції рішення про виплату грошової компенсації, така '''компенсація виплачується поліцейському за місцем проходження служби починаючи з дня реєстрації у відповідному органі Національної поліції поданого ним рапорту.'''

'''У разі відмови у виплаті грошової компенсації''' копія відповідного рішення із зазначенням підстав для його прийняття надсилається поліцейському протягом трьох робочих днів з моменту прийняття такого рішення.

Оскарження рішення керівника органу Національної поліції щодо відмови у виплаті грошової компенсації, припинення виплати грошової компенсації, а також її розміру здійснюється в судовому порядку.
== Підстави не виплати грошової компенсації==
'''Грошова компенсація не виплачується в разі:'''
# наявності на праві приватної власності в поліцейського або членів його сім’ї за місцем проходження служби житла, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам та площа якого відповідає нормам жилої площі, визначеним житловим законодавством;
# нездачі поліцейським службового житлового приміщення (у тому числі житлового приміщення в гуртожитку) за попереднім місцем проходження служби (крім осіб, що прибули з тимчасово окупованої території України та району проведення антитерористичної операції);
# отримання одним з повнолітніх членів сім’ї поліцейського компенсації за найм житла.

== Підстави припинення виплати грошової компенсації ==
'''Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:'''
# набуття права власності поліцейським на житлове приміщення, отримання права проживання в службовому житловому приміщенні або житловому приміщенні в гуртожитку;
# отримання одним з повнолітніх членів сім’ї поліцейського компенсації за найм житла;
# переведення поліцейського до іншого органу Національної поліції;
# звільнення поліцейського із служби в поліції;
# закінчення строку дії договору житлового найму;
# відрядження поліцейського до державних органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції;
# виходу поліцейського на пенсію.

У разі настання випадків, зазначених в пунтах 2, 3 та 6 поліцейський '''зобов’язаний протягом 10 робочих днів''' письмово повідомити про це керівникові органу Національної поліції за місцем проходження служби, де отримує грошову компенсацію.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]).

[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення

2025-12-08T10:48:03Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/467-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0318-13 Наказ Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року № 1316 "Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1004-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 636 "Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу"]
== Поняття та загальні положення ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України] '''митний контроль''' — це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. 

Однією з форм митного контролю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2690 статті 336 Митного кодексу України] визначено '''''митний огляд'''''. Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред’явлених митниці ДФС (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться у можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 (частини 1 статті 338 Митного кодексу] України). Огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються шляхом:
* візуального огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
* розкриття пакувальних місць, обстеження транспортного засобу комерційного призначення.
<big>'''Огляд проводиться з метою:'''</big>

* ідентифікації товарів у цілях митного контролю та митного оформлення;
* перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи;
* перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи;
* перевірки дотримання законодавства України з питань захисту прав інтелектуальної власності.
З метою забезпечення проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення посадові особи митних органів самостійно вживають необхідних заходів, передбачених законодавством України з питань державної митної справи. Огляд проводиться виключно посадовими особами митних органів, у посадових інструкціях яких визначені відповідні права та обов’язки. Під час проведення огляду можуть використовуватися технічні та спеціальні засоби митного контролю, а також службові собаки.

== Прийняття рішення про проведення огляду ==
Якщо виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов’язки, для прийняття рішення про проведення огляду '''не пізніше 10 хвилин''' з моменту виявлення необхідності проведення огляду. 

При цьому в автоматизованій системі митного оформлення (далі - АСМО) проставляється відмітка про час виявлення необхідності проведення огляду, яка свідчить про інформування керівника підрозділу митного оформлення або особи, яка виконує його обов’язки, з метою прийняття рішення про проведення огляду. 

'''Рішення про проведення огляду приймає керівник митного органу''' або особа, яка виконує його обов’язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення. У випадку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 частиною 4 статті 338 Митного кодексу України], переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов’язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

'''Рішення про проведення огляду оформляється шляхом:'''
* проставлення в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов’язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками);
* надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду (далі - доручення) шляхом проставляння відміток в АСМО. 

Огляд проводиться в місцях, оснащених ваговим устаткуванням, розвантажувально-навантажувальною технікою, місцем для вивантаження товарів з транспортного засобу, на спеціально обладнаних майданчиках. 

У разі якщо декларування товарів здійснюється на підставі електронних документів, рішення про проведення огляду оформляється у вигляді електронного повідомлення про проведення огляду, засвідченого електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, що направляється електронними каналами зв’язку декларанту. 

Залежно від кількості та характеристики товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають огляду, а також від строків його проведення огляд може бути доручений одній, двом або більше посадовим особам.
У разі прийняття рішення про проведення огляду за результатами використання мобільних скануючих рентгенівських систем посадовій особі, яка проводить огляд, передаються рентгенівські зображення (за технічної можливості) та коментарі до них.
== Організація проведення огляду ==
Посадова особа, якій доручено проводити огляд, інформує власника товарів, або уповноважену ним особу, або водія транспортного засобу про проведення операцій з товарами, транспортними засобами комерційного призначення '''не пізніше 10 хвилин''' з моменту отримання доручення. 

У разі проведення огляду відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 частини 5 статті 338 Митного кодексу України] огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-2012-%D0%BF Постановою КМУ від 23.05.2012 р. № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України»]. 

З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених Митним кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) '''''виявлено факт незаконного переміщення товарів''''', транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов’язані з проведенням огляду (переогляду), '''''відшкодовуються власником зазначених товарів''''', транспортних засобів або уповноваженою ним особою. 

Огляд може проводитися посадовими особами митних органів в інших місцях митної території України У разі потреби для участі в здійсненні окремих (спеціальних) дій при проведенні огляду можуть залучатися спеціалісти та експерти.При проведенні митного контролю товарів, що підлягають іншим державним видам контролю, у разі проведення огляду митні органи взаємодіють з контрольними органами, уповноваженими на здійснення таких видів контролю, координують роботу з їх одночасного проведення. 

У разі проведення огляду товарів, які відповідно до законодавства України підлягають попередньому документальному контролю, посадові особи контролюючих органів до його проведення не залучаються.Інформування посадових осіб інших підрозділів митного органу, які за результатами застосування системи управління ризиками повинні бути присутніми при проведенні огляду, а також спеціалістів та експертів, представників інших державних органів, до компетенції яких належить забезпечення дотримання законодавства України, здійснюється посадовою особою, яка виявила необхідність проведення огляду.
== Порядок проведення огляду ==
Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться '''у присутності особи''', яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення '''не менше ніж двох понятих.''' Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). '''Працівники митних органів не можуть бути понятими.''' 

За результатами огляду складається Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (далі – Акт огляду), форма якого затверджена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1004-12 Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 636 "Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу"]. 

Посадові особи митних органів здійснюють ''огляд не пізніше закінчення робочого дня'' (зміни). 

Якщо посадовою особою проведення огляду не завершене у зв’язку із закінченням її робочого часу, то посадова особа, яка проводить огляд, доповідає про це керівнику підрозділу митного оформлення (особі, яка виконує його обов’язки). Керівник підрозділу митного оформлення (особа, яка виконує його обов’язки) визначає іншу посадову особу, яка протягом робочого часу митного органу завершить огляд, про що проставляється відмітка в АСМО. 

'''''Після прибуття на місце проведення огляду посадова особа, яка проводить огляд:'''''

* перевіряє повноваження осіб, присутніх при проведенні огляду, а також підстави для їх присутності в зоні митного контролю;
* встановлює факт пред’явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до огляду та виконання дій, зазначених у рішенні про проведення огляду (у разі його направлення власнику товарів або уповноваженій особі перед проведенням огляду). 

'''''Огляд товарів посадовою особою митного органу може бути розпочатий тільки у разі, якщо:'''''
* огляд товарів у встановленому обсязі може бути проведений безпосередньо у вантажному відділенні транспортного засобу;
* проведення необхідних вантажних операцій з товарами може бути забезпечене власником товарів або уповноваженою особою безпосередньо під час огляду;
* проведення огляду не спричинить втрати товарів або зміни їх стану. 

Час проведення огляду '''не повинен перевищувати часових нормативів''', визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 Митним кодексом України] та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи. Якщо пред’явлені для огляду товари не розділені на пакувальні місця за окремими видами та (або) найменуваннями товарів та (або) дані про упаковку та про маркування не вказані в товаросупровідних документах на товари, митних деклараціях, уповноважена керівником митного органу посадова особа підрозділу митного оформлення ''має право продовжити строк проведення огляду''. Зазначений строк продовжується за умови, що вказані обставини не дають змоги митним органам під час огляду встановити відомості про пред’явлені товари.Відомості про продовження строку проведення огляду ''зазначаються в Акті огляду'' (причина, час продовження огляду). Строк проведення огляду продовжується з урахуванням часу, необхідного власнику товарів або уповноваженій ним особі для розділення товарної партії на окремі товари. Під час проведення огляду посадова особа, яка проводить огляд, здійснює координацію дій усіх осіб, які беруть участь у його проведенні, а також здійснюють операції з товарами, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 Митним кодексом України].

У разі якщо проведення огляду переривається через об’єктивні причини, посадова особа, яка проводить огляд, вживає заходів, спрямованих на забезпечення збереження товарів у незмінному стані, зокрема шляхом накладення засобів ідентифікації на вантажні місця, транспортні засоби або приміщення, де знаходяться товари.

Відомості про переривання огляду зазначаються в Акті огляду (час початку переривання, причина, час продовження огляду). Транспортні засоби комерційного призначення, що переміщують радіоактивні матеріали, розкриваються тільки в організаціях, що провадять діяльність у галузі використання ядерної енергії, за наявності відповідних технічних засобів у встановленому порядку.

== Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення ==

Крім випадків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 частинах другій — четвертій статті 338 Митного кодексу України], огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.

Вичерпний перелік відповідних підстав визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-2012-%D0%BF Постановою КМУ від 23.05.2012 р. № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України»] (далі — Вичерпний перелік).

Так, '''огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України здійснюється за таких підстав''':
* відсутність або непідтвердження відомостей про здійснення в повному обсязі митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
* переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та/або межі зони митного контролю поза робочим часом, установленим для митного органу;
* переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах контрольованого прикордонного району, прикордонної смуги поза місцем розташування митного органу або поза зонами митного контролю;
* переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення маршрутом або у спосіб, що є нехарактерним для переміщення такого виду товару, транспортного засобу;
* переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил;
* переміщення громадянами товарів в обсязі, що не є обґрунтованим у разі переміщення особистих речей;
* наявність ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що ускладнюють виявлення товарів;
* наявність ознак надання одним товарам вигляду інших;
* припущення за результатами використання технічних засобів митного контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонено або обмежено до такого переміщення згідно із законодавством.;
* виявлення в результаті використання технічних засобів митного контролю місць у товарах, транспортних засобах комерційного призначення, які можуть використовуватися для приховування товарів від митного контролю;
* невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю;
* подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або виявлення у поданих документах недостовірних даних;
* переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами митного органу.

== Проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення за зверненням правоохоронних органів ==
Постановою № 1051 було внесено зміни до Вичерпного переліку, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-2012-%D0%BF Постановою КМУ від 23.05.2012 р. № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України»]. При цьому пункт 14 вищезазначеного Переліку як підставу для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначено одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмового звернення із зазначенням підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

'''У зверненні має бути зазначено таку інформацію''':
* номер, дата його надіслання;
* назва і реквізити письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, суду, що є підставою для його надіслання;
* опис (найменування) товару, марка, модель та номерний знак транспортного засобу або номер контейнера, щодо яких потрібно провести огляд (переогляд);
* вид огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний);
* назва перевізника, одержувача та відправника (за наявності);
* посада, прізвище, ім’я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду);
* строк проведення огляду (переогляду) та строк інформування про результати його проведення.
'''Таким чином, зазначена інформація правоохоронних органів має містити дані, достатні для формування висновку про переміщення тих чи інших товарів, транспортних засобів з ознаками порушень митних правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтями 482, 483 Митного кодексу України].'''

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 до частини п’ятої статті 338 Митного кодексу України] огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення.

Згідно зі с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 таттею 332 Митного кодексу України] переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони посадових осіб інших, крім митниць, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також посадових осіб державних органів, які не здійснюють види контролю, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 частині першій статті 319 Митного кодексу України] , відбуваються з дотриманням режиму зони митного контролю і допускаються тільки з письмового дозволу керівника відповідної митниці (митного поста) або особи, яка виконує його обов’язки, а в зонах митного контролю, розташованих у пунктах пропуску через державний кордон України, — крім того, за погодженням з начальником відповідного органу охорони державного кордону.

== Застосування технічних засобів митного контролю ==
З метою прискорення проведення огляду та підвищення його ефективності ''застосовуються різні види технічних засобів митного контролю'' (далі - ТЗМК), що дають змогу виявляти необхідні відомості про товари (їх кількість, склад, фізичні і хімічні властивості, достовірність, наявність тайників тощо).

При застосуванні ТЗМК посадові особи митних органів повинні дотримуватись необхідних заходів безпеки з метою недопущення заподіяння шкоди життю та здоров’ю людей, навколишньому середовищу, а також товарам і транспортним засобам. У разі наявності рекомендацій системи управління ризиками посадовою особою, яка проводить митний огляд, застосовуються фото-, відеоапаратура.У разі встановлення під час проведення огляду невідповідності фактичної кількості товарів кількості, зазначеній у товаросупровідних документах, митних деклараціях, митний орган самостійно визначає необхідну для цілей митного контролю та митного оформлення кількість товарів, що будуть оглядатись. При виявленні під час огляду фактів невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях ці факти зазначаються в Акті огляду. У разі якщо виявлені розбіжності вказують на порушення митних правил, складається протокол про порушення митних правил.
== Проведення переогляду товарів, транспортних засобів ==
У разі проведення переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються за товаросупровідними документами, митними деклараціями, переогляд засвідчується ''власноручним написом посадової особи митного органу'' '''«Переогляд»''' ''та особистою номерною печаткою'', відтиск якої проставляється у вільному від записів місці, як правило, у правому нижньому куті митної декларації або на зворотних сторонах товаросупровідних документів із одночасним проставленням номера спеціального пломбіра, яким накладено нове митне забезпечення після здійснення операції переогляду (у разі накладення). У разі проведення переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються митною територією України, в тому числі у межах контрольованого прикордонного району, без будь-яких товаросупровідних документів, що підтверджують проходження митних процедур, посадова особа митного органу засвідчує результат проведення митних процедур тільки складанням Акта переогляду.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі].

Проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення

2025-12-08T10:46:51Z

Bashmakova.Maryna:

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2025-12-08T08:41:09Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України "Про національну поліцію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]

== Які повноваження органів поліції? ==
'''Адміністративним правопорушенням (проступком)''' визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На органи Національної поліції України покладені обов’язки розглядати справи відносно водіїв, які порушили правила дорожнього руху, такі як:
* порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;
* експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах;
* порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів;
* перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;
* порушення правил руху через залізничні переїзди;
* ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
* керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
* випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством;
* допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;
* порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та інші.
==Як відбувається розгляд справи?==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення] розгляд справи відбувається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення . Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

'''Порушення справи''', розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошується, яка справа розглядається та хто притягується до адміністративної відповідальності. Обов’язково роз’яснюються права, адже водій, відносно якого розглядається справа має певні права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і головне користуватися юридичною допомогою адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 стаття 268 Кодексу України про адміністративні правовопрушення]). Саме головне на цій стадії – подати клопотання, воно може бути як усним, так і письмовим, що стосується письмового, воно повинно бути долучено до матеріалів справи. У випадку безпідставної відмови поліцейським прийняти таке клопотання та долучити до справи, такі дії можна зафіксувати за участі свідків або камеру телефону. Відеозйомка дій працівників поліції дозволена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр стаття 34 Конституції України] передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб).

'''Розгляд справи''' дуже часто, проводиться лиш формально, поліцейський майже ніколи не повідомляє про закінчення етапу з’ясування обставин справи та перехід до розгляду справи, не надається право на дачу пояснень, не досліджуються докази та не вирішуються клопотання.

'''Ухвалення рішення –''' поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
==Як відбувається процедура оскарження рішення, якщо не задоволено клопотання про надання захисника у справі? ==
Не варто втрачати надію, адже порушення права скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Саме до такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанові від 18.02.2021 року у справі № 524/9827/16-а], адже інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатись правом на професійну правничу допомогу, яке закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 59 Конституції України]. Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення – є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
==Куди звернутися для оскарження рішення?==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text абзацу 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України] особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись, або суд за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.
==Який необхідно сплатити судовий збір?==
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 відступила від своїх попередніх висновків та виклала наступну правову позицію. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правовопрушення] , як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text статті 2-5 Закону України «Про судовий збір»] , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню '''у справах щодо накладення адміністративного стягнення''' та справляння судового збору, '''він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов’язковою для врахування судами в силу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України].

== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:

* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 стаття 293 Кодексу України про адміністративні правовопрушення]). України. Відтепер при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року - 605 грн. 60 коп.).

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанова Верховного суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а] Верховний Суд погодився із такою позицією судів попередніх інстанцій, зауваживши на наступному. Так, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статті 268 Кодексу України про адміністративні правовопрушення] особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]).

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Приватизація земельної ділянки під житловим будинком

2025-11-17T12:07:50Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Алгоритм приватизації земельної ділянки під житловим будинком ==
=== КРОК 1: Розробка документації із землеустрою ===
У першу чергу необхідно звернутися до землевпорядної організації для розробки документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі, тобто на місцевості, на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Варто зауважити, що для замовлення та розроблення такої документації не потрібно будь-яких додаткових дозволів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text стаття 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Важлива умова – виконавцем робіт може бути лише особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Тому, перед укладанням договору, поцікавтеся у майбутнього виконавця робіт про його наявність. Якщо ж у нього такого документа немає – проект землеустрою буде вважатися недійсним і здійснити державну реєстрацію земельної ділянки ви не зможете!

Технічна документація виготовляється у паперовій формі та на електронних носіях. Умови та порядок виготовлення технічної документації на земельну ділянку регулюються договором, який укладається між сторонами, проте максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати '''6 місяців''' з моменту укладення договору.
=== КРОК 2: Внесення відомостей до державного земельного кадастру ===
Після складання технічної документації із землеустрою відомості вносяться до Державного земельного кадастру. Для цього вам необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора з такими документами:
* заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
* технічною документацією у паперовому та електронному форматі;
* електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
'''ВАЖЛИВО!''' Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі '''не може перевищувати 14 днів''' з моменту подачі документів та є '''БЕЗОПЛАТНОЮ''' послугою. Після реєстрації замовник отримує витяг з '''Державного земельного кадастру''', якій містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.
=== КРОК 3: Розгляд клопотання органом місцевого самоврядування ===
Після отримання витягу з Державного земельного кадастру документи можна подавати до органу місцевого самоврядування для прийняття рішення сесії про передачу у власність земельної ділянки.

У заяві необхідно зазначити:
* прізвище, ім’я та по батькові заявника, його місце проживання;
* розташування земельної ділянки, її розміри;
* підстави перебування земельної ділянки у користуванні заявника.
До заяви потрібно додати:
# копію паспорта заявника та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;
# технічну документацію із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки;
# витяг з Державного земельного кадастру;
# електронний файл формату in4 і файл XML (обмінний файл створюється сертифікованим інженером-землевпорядником).
'''ВАЖЛИВО!''' Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]'' ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частиною 2 статті 118] за'' результатом розгляду поданого клопотання відповідний орган '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
=== КРОК 4: Реєстрація права власності на земельну ділянку ===
Після надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу з приводу передачі земельної ділянки у приватну власність, громадянину необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку. '''Реєстрацію можна зробити через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), або у нотаріуса.'''

Для реєстрації права власності на земельну ділянку особі необхідно звернутися з такими документами:
* заява встановленої форми;
* копія документу, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* засвідчену копію рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
'''ВАЖЛИВО!''' Послуга з реєстрації права власності на земельну ділянку надається '''протягом 5 робочих днів''' та '''НЕ Є БЕЗКОШТОВНОЮ'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] передбачає, що за надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та '''становить у 2025 році – 300,00 грн.''' . Якщо проводити реєстрацію у нотаріуса, окрім послуги реєстрації необхідно буде сплатити послуги нотаріуса.

Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику '''витяг про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку''', на якій розташований приватний житловий будинок.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_гаражу_в_гаражному_кооперативі Приватизація гаражу в гаражному кооператив]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_дачних_ділянок_в_складі_кооперативів Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі])

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Вiдпoвiдaльнicть блогерів зa кoнтeнт

2025-11-17T11:57:43Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Презедента Цкраїни "Про введення воєнного стану в Україні".]
== Загальна інформація ==
Пiд чac дiджaлiтизaцiї cуcпiльcтвa вaжкo уявити нaш cвiт бeз тaкoї прoфeciї як блoгeр. Блoгeр зaвдяки cвoєму кoнтeнту мoжe впливaти нa cвiдoмicть як oкрeмoї вiкoвoї групи, тaк i cуcпiльcтвa в цiлoму. Блoгeр мoжe здiйcнити гaрну рeклaму продукції, збiльшити кiлькicть пiдпиcникiв cтoрiнки, здiйcнити рoзiгрaш пoдaрунків мiж пiдпиcникaми, зiбрaти кoшти нa дoбрoчиннicть тoщo.

Втiм, ceрeд блoгeрiв мoжуть трaпитиcя i нeдoбрoчecнi, якi хoчуть нажити кoшти на горі людей.
== Притягнення блoгeрa дo вiдпoвiдaльнocтi зa шaхрaйcтвo з дoбрoчиннicтю ==
В зв’язку з вoєнними дiями бaгaтo блoгeрiв зaлучилиcя дo збoру кoштiв для ciмeй, якi зaлишилиcя бeз дoмiвoк, для лiкувaння тa придбaння нeoбхiднoї aумнiцiї для Збрoйних Cил Укрaйни тoщo. Прoхaння прo дoпoмoгу мoжe бути виклaдeнe в пocтi ocoбиcтo, тaк i з пocилaнням нa пeвнi грoмaдcькi oргaнiзaцiї чи блaгoдiйнi фoнди. При цьoму блoгeр мoжe вкaзaти плaтiжнi рeквiзити cвoї, a нe oргaнiзaцiї чи людини, якa пoтрeбує дoпoмoги i привлacнити кoшти. Щo мoжнa зрoбити, щoб притягнути йoгo дo вiдпoвiдaльнocтi?

1. Якщo Ви хoчeтe нaдicлaти кoшти для дoбрoчиннocтi пeрeвiряйтe iнфoрмaцiю, якa нaдaєтьcя (нaприклaд, якщo зруйнoвaнo житлo, чи пoвiдoмляли прo цe зacoби мacoвoї iнфoрмaцiї, якщo цe пoтрeбa в лiкувaннi чи є випиcки тa eпiкризи з лiкувaльних зaклaдiв тoщo).

2. Зрoбiть cкрiн чи фoтo пocту з нoмeрoм бaнкiвcьких рeквiзитiв (в прoцeci збoру кoштiв рeквiзити мoжуть змiнитиcя нa iншi).

3. Якщo Ви здiйcнювaли пeрeкaз кoштiв – збeрeжiть квитaнцiю.

Вci збoри кoштiв вiд блoгeрiв, якi мaють нa мeтi дoбрoчиннicть, пoтiм мaють вiдкритo висвітлитися в будь-якiй для них зручнiй фoрмi. Якщo цьoгo нe вiдбулocя i у Вac виник cумнiв, щoдo дoцiльнoгo викoриcтaння кoштiв нeoбхiднo звeрнутиcя дo пoлiцiї з зaявoю прo вчинeння кримiнaльнoгo прaвoпoрушeння пeрeдбaчeнoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text cтаття 190 Кримiнaльнoгo кoдeкcу Укрaїни] (шaхрайства).
== Притягнення блoгeрa дo вiдпoвiдaльнocтi зa рoзпoвcюджeння фoтo тa вiдeo oбcтрiлiв чи мicць пoтрaпляння вoрoжих cнaрядiв ==
Пiд чac вoєннoгo cтaну зaбoрoнeнo фiкcувaти oбcтрiли чи мicця пoтрaпляння вoрoжих cнaрядiв, втiм пo вciй тeритoрiї Укрaїни фiкcуютьcя випaдки рoзпoвcюджeння тaких мaтeрiaлiв у coцiaльних мeрeжaх вiдрaзу пicля влучaння aбo пaдiння рaкeт.

У дeяких випaдкaх цe мoжуть дiяти блoгeри-aгeнти рф, якi кoригують рaкeтнi oбcтрiли укрaїнcьких мicт i рoзвiдувaти пoзицiї пiдрoздiлiв Збройних Cил України, a у iнших випaдкaх мoжуть прocтo знiмaти i пoширювaти лeгкoвaжнi oчeвидцi пoдiй.

Якщo ж ви пoмiтили пiдoзрiлих ociб, якi фiкcують мicцe пaдiння рaкeти, ви мoжeтe пoвiдoмити прo них прaвooхoрoнцiв, cкoриcтaвшиcь [https://t.me/stop_russian_war_bot чaт-бoтoм Cлужби бeзпeки Укрaїни] aбo зaтeлeфoнувaвши нa гaрячу лiнiю Cлужби бeзпeки Укрaїни 0 800 501 482.

Зa виcвiтлeння iнфoрмaцiї про oбcтрiли чи мicця пoтрaпляння вoрoжих cнaрядiв блoгeрiв мoжуть притягнути дo кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнocтi зa нacтупними кримiнaльними прaвoпoрушeннями:
* c[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text таття 114-2 Кримінального кодексу України] '''(Поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стан''') кaрaєтьcя пoзбaвлeнням вoлi вiд 3 дo 5 рoкiв; '''Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану''' карається позбавленням волі вiд 8 дo 12 рoкiв; '''Дії вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради або шпигунства''' караються позбавленням волі на строк від 8 до 12 років.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text cтаття 114 Кримінального кодексу України] '''(шпигунcтвo)''' кaрaєтьcя пoзбaвлeнням вoлi нa cтрoк вiд 10 дo 15 рoкiв з конфіскацією майна або без такої.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text cтаття 111 Кримінального кодексу України] '''(дeржaвнa зрaдa)''' кaрaєтьcя пoзбaвлeнням вoлi вiд 12 дo 15 рoкiв з кoнфicкaцiєю мaйнa, a тi caмi дiї, вчинeнi в умoвaх вoєннoгo cтaну, пeрeдбaчaють пoзбaвлeння вoлi cтрoкoм нa 15 рoкiв aбo дoвiчнe пoзбaвлeння вoлi з кoнфicкaцiю мaйнa.
Вчинeння цих дiй пiд чac вoєннoгo cтaну є oбтяжуючoю oбcтaвинoю.
{| class="wikitable"
|-
! Докладніше про [[несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї в Україну, рух, розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану]]
|}
== Притягнення блoгeрa зa нeвикoнaння умoв дoгoвoру, щoдo рoзмiщeння рeклaми ==
Чacтo бувaє тaк, щo фiзичнi ocoби пiдприємцi, юридичнi тa фiзичнi ocoби зaмoвляють у блoгeрiв рeклaму cвoєї прoдукцiї, a тaкoж мoжуть зaмoвити збiльшeння кiлькocтi пiдпиcникiв прoвeдeнням рoзiгрaшу у фoрмaтi «giveaway». Втiм, блoгeр мoжe зрoбити нeякicну рeклaму, aбo взaгaлi нe викoнaти дoмoвлeнocтi. Щo в дaнoму випaдку мoжe зрoбити зaмoвник?

Притягнути блoгeрa дo вiдпoвiдaльнocтi, зa нeвикoнaння дoмoвлeнocтi прo рoзмiщeння рeклaми, мoжливo лишe в рaзi уклaдeння мiж вaми пиcьмoвoгo дoгoвoру. Шляхoм пoдaчi вiдпoвiднoї пoзoвнoї зaяви дo cуду.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94864122 Рiшeння Гocпoдaрcькoгo cуду мicтa Києвa вiд 09.09.2021 рoку пo cпрaвi № 910/1801/21] є гaрним прeцeдeнтoм cтягнeння штрaфних caнкцiй в рoзмiрi 250 000 грн. зa нeвикoнaння умoв дoгoвoру мiж зaмoвникoм тa блoгeрoм.

Oтжe, для тoгo, щoб нe пoтрaпити дo нeдoбрocoвicних блoгeрiв, aбo шaхрaїв нeoбхiднo уклacти дoгoвiр прo рeклaму. Зaвдяки дoгoвoру зaхищaютьcя iнтeрecи oбoх cтoрiн i в рaзi нe викoнaння oбoв’язкiв cтoрiн дoгoвoру їх мoжнa притягнути дo вiдпoвiдaльнocтi.

В дoгoвoрi мoжнa зaзнaчити вимoги дo кoнтeнту, a caмe:
* тeхнiчнe зaвдaння, в якoму кoнкрeтнo зaзнaчaєтьcя cпociб виклaдeння рeклaми (пocт з oднiєю фoтoгрaфiєю, пocт-кaруceль, stories, IGTV тoщo);
* рoзмiр cупрoвiднoгo тeкcту;
* пeрioдичнicть рeклaми.
Тaкoж дoгoвiр мoжe мicтити aкт прийoму-пeрeдaчi, дe cтoрoни дoгoвoру зaзнaчaють вiдcутнicть прeтeнзiй oдин дo oднoгo.
== Див. також ==
* [[Відкрита інформація]]
* [[Конфіденційна інформація]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі])

[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Надання кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування

2025-11-17T11:51:23Z

Bashmakova.Maryna:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text Закон України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/996-14#Text Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 125 "Про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві"]
==Загальна інформація==
Сільське господарство України є основною продовольчою галуззю економіки, стан якої залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток. Вирішальну роль у фінансовому забезпеченні сільськогосподарського виробництва відіграють фінансово-кредитні ресурси та ефективна кредитна політика держави. 04 листопада 2021 року Верховною Радою прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text Закон України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».] Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві є небанківською фінансовою установою з особливим статусом, єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами.

==Створення Фонду гарантування кредитів для фермерів==
Закон відкриває малим та середнім фермерам із земельним банком до 500 га доступ до банківських кредитів під гарантії держави. Тобто, Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві»] засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Учасниками Фонду, крім держави, можуть бути міжнародні фінансові організації, інші юридичні особи.

Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.

Установчим документом Фонду є Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Також в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2022-%D0%BF#Text Постанові Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 125 "Про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві"]

затверджено Статут та визначено, що 100 % статутного капіталу Фонду належить державі.

==Хто має право на гарантії за кредитними договорами?==
Основним критерієм для сільгоспвиробників, є мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсязі, що не перевищує 500 гектарів.

'''Не мають права на гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами:'''
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особи, які належать або належали до терористичних організацій, юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій, виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;
* юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
* юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язані з ними особи;
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;
* фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.
==За рахунок яких коштів формується Фонд?==
'''Фонд формують:'''
*кошти, передані до статутного капіталу Фонду;
*дохід від фінансово-господарської діяльності;
*кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;
*бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
*облігації внутрішньої державної позики;
*інші джерела, не заборонені законодавством.
==Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду?==
'''Звіт про діяльність Фонду за рік та фінансову звітність оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Також, Фонд щомісяця публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію:'''
*про умови надання часткових гарантій,
*про осіб, яким надані гарантії,
*суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.
Висвітленню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає інформація про критерії щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями, та інформацію про критерії відбору зовнішнього аудитора Фонду.

'''Отже, Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить полегшити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, знизить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. У свою чергу, це допоможе фермерам розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність.'''

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі).]

[[index.php?title=Категорія:Аграрне право]]

Придбання металопластикових вікон: особливості

2025-11-17T11:39:01Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
== Види шахрайських схем під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій ==
Однією із найпоширеніших схем шахрайства під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій є умовити клієнта внести передоплату за той чи інший продукт. Під час такого шахрайства покупця просять оплатити частину суми або повну вартість за продукцію готівкою, або перевести кошти на банківську картку, або виставляють рахунок у одній з платіжних систем. Якщо покупець заплатив та не отримав квитанції або платіжного доручення, то він не зможе довести, що був ошуканий, оскільки гроші були передані покупцем добровільно.

Іншим видом шахрайства є те, що при замовленні металопластикових конструкцій ви отримаєте на руки договір, в якому прописані строки поставки продукту до вашого будинку чи квартири. І от минає строк поставки, а товар так і надійшов вам. На телефонні дзвінки вам не відповідають, а за адресою, яка зазначена в договорі даного постачальника немає, або просто посилаються на якісь обставини, які вплинули на невчасність виконання договору.

Також, деякі суб’єкти господарювання користуються довірою громадян похилого віку, недостатнім рівнем їх знань, неналежним станом здоров’я, використовуючи практику привабливих умов виконання замовлення (різноманітні знижки), спонукають громадян надати згоду на миттєве оформлення споживчого кредиту, але приховують інформацію про реальні кредитні ставки банку.
== Як вибрати постачальника ==
Вибирайте компанію, що працює «під ключ», щоб вимірами, виготовленням, доставкою, монтажем та сервісним обслуговуванням займалася одна організація з гарантією на монтаж не менше 5-ти років. Найкраще обирати для замовлення металопластикових конструкцій фірмові магазини, або перевірені точки продажів, оскільки:
* це є стаціонарні торгові точки і ви матимете можливість повернутися до продавця за отриманням консультації або вирішення проблем з продукцією;
* наявні зразки, які дозволять обрати продукцію після детального аналізу та огляду;
* менеджери або продавці можуть відповісти на питання, які виникнуть під час купівлі товару в майбутньому.
Для цього потрібно запросити у компанії-продавця зразок договору, де містяться реквізити продавця (юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі − ФОП). Потім у кілька кліків перевірити наявність такого продавця у [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань] його статус ''(діє, в процесі припинення, діяльність припинена)''.

Якщо юридичну особу або ФОП не зареєстровано у [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань] у такому випадку немає відповідальної особи, з якою можна укласти договір. Переконайтеся у тому, що юридична адреса місцезнаходження юридичної особи або ФОПу в [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань] збігається з адресою зазначеною в договорі.

Також, можна перевірити на сайті [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиного державного реєстру судових рішень] наявність судових рішень щодо юридичної особи або ФОПу та з якими переважно питаннями позивачі звертаються до суду.

І нарешті, на сайті [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників] дізнатися чи перебуває юридична особа або ФОП на обліку в даному реєстрі та чи виконує рішення суду.

Для уникнення непорозумінь та неприємностей у подальшому з цих питань, радимо споживачам дотримуватись декількох правил, які наведені нижче.

Щоб не зіткнутися з «фірмою-одноденкою», звертайте увагу на термін, протягом якого фірма працює на ринку, порадьтеся зі знайомими, які вже замовляли вікна, двері. Дізнайтеся, чи є у компанії-установника пластикової продукції власне виробництво і як далеко від вашого міста воно розташоване.

До початку придбання продукції споживачам повинна бути надана наступна інформація:

• перелік послуг, що надається замовникам;

• позначення стандартів, вимогам яких повинні відповідати віконні конструкції та монтажні шви;

• терміни виконання робіт;

• гарантійні зобов’язання виконавця послуг;

• відомості про порядок та форму оплати;

• ціни на конструкції і роботи, що виконуються.
== Укладення договору ==
При замовленні металопластикових конструкцій важливим моментом є укладення договору. Договір на виготовлення і монтаж металопластикової продукції підписується в двох екземплярах, бажано в приміщенні юридичної особи чи ФОПу.

Перед укладанням договору, перш за все поцікавтесь у виконавця про наявність документів, що засвідчують якість та безпеку матеріалів, які використовуються при виготовленні ПВХ конструкцій; попередньо з’ясуйте ціни, порівняйте із цінами у інших виконавців.

Перш ніж підписувати, уважно прочитайте текст договору, з’ясуйте які відомості про конструкцію внесено в договір, в додатки до нього. Перевірте інформацію, що конкретно буде зроблено виконавцем, а також внесені до проєкту договору всі ті роботи, матеріали, ціни, умови оплати, поставки, встановлення конструкцій, взагалі все те про що Вам усно розповів представник виконавця послуг.

Як правило, договір на виготовлення і монтаж продукції є договір-підряду, а не договором купівлі-продажу. Тому, в договорі обов’язково вказується: умови про терміни виконання робіт, інформація про ціну послуг, так як вищезгадані умови є істотними для договору підряду. Також у договорі вказується:

• дата укладання договору;

• найменування та місцезнаходження виконавця послуг;

• відповідальність виконавця у разі неякісного виконання робіт;

• гарантійні зобов’язання;

•правила ефективного та безпечного використання продукції;

• перелік послуг, що надається замовнику (буває, що в документах зазначено: виконавець зобов'язується виготовити і передати товар, але про встановлення конструкції немає ні слова);

• терміни виконання робіт;

• ціни на конструкції і роботи, що виконуються.

Договір складається в двох примірниках – для споживача та виконавця. Уважно перевіряйте додатки до договору, описи, специфікацію (креслення) ваших майбутніх ПВХ конструкцій. Сплата узгодженої суми обов’язково підтверджується платіжним документом.

Вимагайте укладання договорів купівлі-продажу ПВХ конструкцій і договору на виконання робіт з калькуляцією матеріалів та їх вартості, із зазначенням кінцевого терміну монтажних робіт і гарантії на монтаж. Відповідальність сторін за порушення встановлених термінів за договором у вигляді виплати неустойки повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] ст. 10 : у розмірі 3% від вартості за кожен день затримки.

'''''Важливо!''' Під час укладення договору зверніть увагу на те, чи в договорі зазначена лише поставка металопластикових конструкцій до будинку або квартири, чи й здійснення монтажних робіт. Так як у більшості випадків це лише виготовлення та поставка, на здійснення монтажних робіт потрібна ще відповідна ліцензія.''

'''Відсутність договору виключає можливість пред’явити будь-які претензії продавцеві.'''
== Оплата послуг ==
Основною вимогою при купівлі металопластикових конструкцій є «прозорі» платежі. Передоплату за продукцію можна здійснювати готівкою чи банківським платежем тільки на реквізити юридичної особи або ФОПу, указані у договорі із зазначенням у призначенні платежу «передоплата за вікна згідно з Договором від …№ ...».

Якщо у призначенні платежу чітко вказано, що це передоплата або аванс, а також зазначено, згідно якого договору здійснюється платіж, то можна легко довести, що це не «подарунок», а оплата за вікна.

Остаточний розрахунок за продукцію здійснюється після завершення всіх робіт, закриття всіх обґрунтованих претензій і підписання акту наданих послуг чи виконаних робіт.

'''''Важливо!''' Якщо в договорі зазначено передоплату у формі «завдатку», то краще відмовитися від укладення такої угоди, оскільки «завдаток» не повертається! Якщо сторона, яка дала завдаток, відмовляється від виконання договору, завдаток залишається в іншої сторони, у надавача послуг.''
== Як діяти, якщо ви все таки стали жертвою шахраїв ==
Якщо ваші права порушені, або ви стали жертвою шахрайства під час придбання металопластикових конструкцій, можна вирішити цю проблему двома шляхами.

По-перше, звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 190 Кримінального кодексу України], а саме [[Шахрайство|заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)]].

'''''Важливо!''' Неприйняття заяви про вчинення кримінального правопорушення не допускається! Дії або бездіяльність працівників правоохоронних органів, які не приймають у вас заяву про вчинення кримінального правопорушення або його невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути оскаржене шляхом звернення до керівника відповідного правоохоронного органу, прокуратури або суду.''

По-друге, в рамках цивільного законодавства можна звернутися до суду з позовною заявою про розірвання [[Договір побутового підряду|договору побутового підряду]], оскільки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 865 Цивільного кодексу України] за [[Договір побутового підряду|договором побутового підряду]] підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України], застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»].

Окрім розірвання договору побутового підряду та повернення коштів замовник може відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»] стягнути з юридичної особи або ФОПу [[Поняття та види неустойки|пеню (неустойку)]] за невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання умов договору.

'''''Важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»] позивачі у справах про захист своїх прав як споживачів звільняються від сплати [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів|судового збору]] під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.''

Також, якщо незаконними діями юридичної особи або ФОПу замовнику (покупцеві) була завдана моральна шкода, то згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 23 Цивільного кодексу України] особа має право на [[відшкодування моральної шкоди]], завданої внаслідок порушення її прав.

Слід звернути увагу на те, що дана шкода має підтверджуватися певними доказами (наприклад: копія звернення до юридичної особи чи ФОПу та їх відповіддю, чек про відправлення, документ про звернення до лікувального закладу, який підтверджує моральні страждання особи у зв’язку з невиконання (неналежним виконанням) умов договору, квитанції з аптеки тощо).
== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Договір побутового підряду]]
* [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]).

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Порядок отримання та використання вогнепальної зброї цивільними особами

2025-10-24T08:30:00Z

Bashmakova.Maryna: /* Отримання безоплатної правничої допомоги */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 року № 448 «Про затвердження Порядку застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України у період дії воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 березня 2022 року № 175 «Про затвердження Порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676 "Про затвердження Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України»]

== Загальні положення ==
З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Цивільні особи беруть активну участь в боротьбі проти збройної агресії задля збереження територіальної цілісності країни її незалежності та захисту. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»], цивільних осіб наділили правом використовувати вогнепальну зброю і боєприпаси для надання відсічі та стримування збройної агресії.

Важливим фактором є порядок використання цивільними особами такої зброї, щоб особа не понесла кримінальну відповідальність в майбутньому.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text статті 1 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»] у період дії воєнного стану, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі – цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї, відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України. Водночас громадяни України можуть використовувати для зазначених цілей власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї.

== З якого віку можна отримати дозвіл на зброю ==
Як до, так і під час війни права на придбання зброї відрізняються залежно від категорії зброї, громадянства особи та досягнення нею певного віку.

Мисливську гладкоствольну зброю мають право отримати громадяни України, які досягли 21-річного віку. Мисливську нарізну зброю та основні частини до неї мають право отримати громадяни України, які досягли 25-річного віку.

На травматичну зброю (в нормативних документах – пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) з 21 року можуть розраховувати працівники суду, правоохоронних органів та їхні близькі родичі; особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві; народні депутати України; члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (дружинники); військовослужбовці, крім тих, які проходять строкову військову службу; державні службовці; журналісти.

== Список документів для дозволу на зброю ==
Для дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї треба подати відповідну заяву на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника.

Зауважимо, що дозвіл на придбання та зберігання травматичної зброї (з ґумовими кулями) мають право лише певні категорії громадян (в силу займаних посад та виконання службових обов'язків). Це – працівники суду, правоохоронних органів та їхні близькі родичі, нардепи, дружинники; військовослужбовці, державні службовці журналісти. Під час воєнного стану (до його закінчення) дозвіл цим категоріям на травматичну зброю видається без медичної довідки. Також необов’язкове проходження теоретичної частини та складання іспиту на знання та володіння зброєю.

До заяви для дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї слід додати список таких документів:

* заповнена картка-заява;
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спецзасобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (власники ID-карток мають надати копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* документ, що підтверджує фактичне місце проживання (договір оренди, свідоцтво про право власності), якщо воно відрізняється від вказаного в паспорті;
* 4 фотокартки розміром 3Х4 см.
* Для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї слід надати договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника зброї (крім охолощеної зброї).

== Що треба, щоб отримати дозвіл на зброю: порядок дій ==

# Слід звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити довідку про відсутність судимості.
# Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами складання іспиту видається відповідна довідка.
# Отримати в наркодиспансері сертифікат про проходження профілактичного огляду, а в психоневрологічному диспансері – довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів.
# Пройти в лікарні медогляд та отримати довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. Для цього треба надати два фото розміром 3Х4 см.
# У будь-якій страховій компанії укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності для власників зброї.
# Придбати сейф або металевий ящик та встановити їх у своєму помешканні. Необхідно буде подати рапорт дільничного, який перевірив місце зберігання зброї (сейф) та підтвердив місце проживання.
# Оплатити в банку послуги дозвільної системи з надання дозволу на зброю та зберегти квитанцію.
# З усіма зібраними документами, копіями та двома фото треба прийти до дозвільної системи і подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.
# Після цього слід отримати дозвіл на придбання зброї, купити її та протягом 10 днів з'явитись до дозвільної системи, щоб цю зброю зареєструвати, отримати дозвіл на її носіння і зберігання.

== Як отримати дозвіл на зброю під час воєнного стану ==
Щоб отримати дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї, треба подати на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) письмову заяву за наявності документа, що посвідчує особу (паспорта).

До заяви треба додати копії сторінок паспорта громадянина України (власники ID-карток мають надати копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання).

За наявності до заяви слід також додати:

* копію військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу,
* копію посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Нацполіції, НАБУ, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Держспецзв’язку, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки чи Державної кримінально-виконавчої служби,
* або копію посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку,
* або копію дозволу на зброю.

Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються та переоформляються після (якщо є можливість) проведення правоохоронцями перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати двох днів.

Рішення про видачу зброї і боєприпасів до неї приймаються керівниками головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установ забезпечення Національної поліції України (далі – уповноважених органів) в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів.

З 23 червня 2023 року в Україні працює [https://mvs.gov.ua/informatizaciia-sistemi-mvs/jedinii-rejestr-zbroyi Єдиний реєстр зброї], який передбачає отримання послуг шляхом подачі документів через [https://services.mvs.gov.ua/ «Єдине вікно громадянина»], в режимі онлайн можна отримати відповідні дозвільні документи, які необхідні для оформлення зброї, зокрема і довідку про несудимість.

Після прийняття рішення особа отримує довідку, в якій зазначаються дані про дату і місце видачі вогнепальної зброї, дані про особу, яка її отримала, вид (назва, модель) вогнепальної зброї, її ідентифікаційні номери, уповноважений орган, який видав вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

У разі втрати або крадіжки вогнепальної зброї, особа має звернутися до уповноваженого органу з заявою, де уповноважені особи вносять відповідну інформацію щодо розшуку зброї до інформаційно-телекомунікаційної системи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#Text «Інформаційний портал Національної поліції України»]. До цієї системи також вносяться відомості про повернення цивільною особою вогнепальної зброї та/або невикористаних боєприпасів до неї або відомості про їх вилучення.

Вогнепальна зброя '''не видається''' цивільним особам, якщо вони:

* не досягли повноліття;
* визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена рішенням суду, що набрало законної сили;
* вже отримали вогнепальну зброю, відповідно до Порядку, окрім випадку втрати вогнепальної зброї під час відсічі збройної агресії та подання відповідної заяви.

'''Важливо!''' Цивільні особи зобов’язані здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

== Застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час воєнного стану ==
Цивільні особи в Україні можуть застосовувати вогнепальну зброю виключно в період дії воєнного стану для відсічі та стримування збройної агресії проти України. Така зброя має бути офіційно задекларована відповідно до чинного законодавства. Застосування дозволене для захисту від нападу, припинення протиправних дій осіб, причетних до агресії, а також для захисту людей і об'єктів. Цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за таке застосування, якщо воно здійснюється згідно з законом.

Зокрема, під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану цивільні особи мають право на застосування вогнепальної зброї для:

* відбиття нападу або запобігання загрозі нападу на військові та/або цивільні об’єкти, що охороняються;
* запобігання вчиненню та/або припинення протиправних дій чи діяльності осіб, причетних до збройної агресії;
* звільнення захоплених військових та/або цивільних об’єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню;
* знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії;
* захисту цивільних осіб, військових та/або цивільних об’єктів від нападу;
* запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії;
* припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
* припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;
* відбиття нападу на осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, або інших осіб, у разі виникнення загрози їх життю чи здоров’ю.

Важливі умови !Застосовувати можна лише ту вогнепальну зброю та боєприпаси, які були офіційно задекларовані в Національній поліції України. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»] застосовується лише під час дії воєнного стану. Застосування зброї повинно здійснюватися в порядку, визначеному законом, і аналогічно до застосування зброї військовослужбовцями.

'''Важливо!''' Цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України".

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

Порядок отримання та використання вогнепальної зброї цивільними особами

2025-10-24T08:28:40Z

Bashmakova.Maryna: /* Щоб отримати дозвіл на носіння і зберігання зброї, треба подати заяву, до якої додаються: */

Порядок отримання та використання вогнепальної зброї цивільними особами

2025-10-24T08:26:16Z

Bashmakova.Maryna: /* З якого віку можна отримати дозвіл на зброю */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 року № 448 «Про затвердження Порядку застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України у період дії воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 березня 2022 року № 175 «Про затвердження Порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676 "Про затвердження Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України»]

== Загальні положення ==
З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Цивільні особи беруть активну участь в боротьбі проти збройної агресії задля збереження територіальної цілісності країни її незалежності та захисту. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»], цивільних осіб наділили правом використовувати вогнепальну зброю і боєприпаси для надання відсічі та стримування збройної агресії.

Важливим фактором є порядок використання цивільними особами такої зброї, щоб особа не понесла кримінальну відповідальність в майбутньому.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text статті 1 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»] у період дії воєнного стану, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі – цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї, відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України. Водночас громадяни України можуть використовувати для зазначених цілей власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї.

== З якого віку можна отримати дозвіл на зброю ==
Як до, так і під час війни права на придбання зброї відрізняються залежно від категорії зброї, громадянства особи та досягнення нею певного віку.

Мисливську гладкоствольну зброю мають право отримати громадяни України, які досягли 21-річного віку. Мисливську нарізну зброю та основні частини до неї мають право отримати громадяни України, які досягли 25-річного віку.

На травматичну зброю (в нормативних документах – пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) з 21 року можуть розраховувати працівники суду, правоохоронних органів та їхні близькі родичі; особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві; народні депутати України; члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (дружинники); військовослужбовці, крім тих, які проходять строкову військову службу; державні службовці; журналісти.

== Список документів для дозволу на зброю ==
Для дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї треба подати відповідну заяву на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника.

Зауважимо, що дозвіл на придбання та зберігання травматичної зброї (з ґумовими кулями) мають право лише певні категорії громадян (в силу займаних посад та виконання службових обов'язків). Це – працівники суду, правоохоронних органів та їхні близькі родичі, нардепи, дружинники; військовослужбовці, державні службовці журналісти. Під час воєнного стану (до його закінчення) дозвіл цим категоріям на травматичну зброю видається без медичної довідки. Також необов’язкове проходження теоретичної частини та складання іспиту на знання та володіння зброєю.

До заяви для дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї слід додати список таких документів:

* заповнена картка-заява;
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спецзасобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (власники ID-карток мають надати копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* документ, що підтверджує фактичне місце проживання (договір оренди, свідоцтво про право власності), якщо воно відрізняється від вказаного в паспорті;
* 4 фотокартки розміром 3Х4 см.
* Для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї слід надати договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника зброї (крім охолощеної зброї).

== Що треба, щоб отримати дозвіл на зброю: порядок дій ==

# Слід звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити довідку про відсутність судимості.
# Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами складання іспиту видається відповідна довідка.
# Отримати в наркодиспансері сертифікат про проходження профілактичного огляду, а в психоневрологічному диспансері – довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів.
# Пройти в лікарні медогляд та отримати довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. Для цього треба надати два фото розміром 3Х4 см.
# У будь-якій страховій компанії укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності для власників зброї.
# Придбати сейф або металевий ящик та встановити їх у своєму помешканні. Необхідно буде подати рапорт дільничного, який перевірив місце зберігання зброї (сейф) та підтвердив місце проживання.
# Оплатити в банку послуги дозвільної системи з надання дозволу на зброю та зберегти квитанцію.
# З усіма зібраними документами, копіями та двома фото треба прийти до дозвільної системи і подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.
# Після цього слід отримати дозвіл на придбання зброї, купити її та протягом 10 днів з'явитись до дозвільної системи, щоб цю зброю зареєструвати, отримати дозвіл на її носіння і зберігання.

== Щоб отримати дозвіл на носіння і зберігання зброї, треба подати заяву, до якої додаються: ==

* фотокартки;
* дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
* квитанція про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
* копія договору страхування цивільної відповідальності.

== Як отримати дозвіл на зброю під час воєнного стану ==
Щоб отримати дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї, треба подати на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) письмову заяву за наявності документа, що посвідчує особу (паспорта).

До заяви треба додати копії сторінок паспорта громадянина України (власники ID-карток мають надати копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання).

За наявності до заяви слід також додати:

* копію військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу,
* копію посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Нацполіції, НАБУ, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Держспецзв’язку, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки чи Державної кримінально-виконавчої служби,
* або копію посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку,
* або копію дозволу на зброю.

Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються та переоформляються після (якщо є можливість) проведення правоохоронцями перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати двох днів.

Рішення про видачу зброї і боєприпасів до неї приймаються керівниками головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установ забезпечення Національної поліції України (далі – уповноважених органів) в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів.

З 23 червня 2023 року в Україні працює [https://mvs.gov.ua/informatizaciia-sistemi-mvs/jedinii-rejestr-zbroyi Єдиний реєстр зброї], який передбачає отримання послуг шляхом подачі документів через [https://services.mvs.gov.ua/ «Єдине вікно громадянина»], в режимі онлайн можна отримати відповідні дозвільні документи, які необхідні для оформлення зброї, зокрема і довідку про несудимість.

Після прийняття рішення особа отримує довідку, в якій зазначаються дані про дату і місце видачі вогнепальної зброї, дані про особу, яка її отримала, вид (назва, модель) вогнепальної зброї, її ідентифікаційні номери, уповноважений орган, який видав вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

У разі втрати або крадіжки вогнепальної зброї, особа має звернутися до уповноваженого органу з заявою, де уповноважені особи вносять відповідну інформацію щодо розшуку зброї до інформаційно-телекомунікаційної системи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#Text «Інформаційний портал Національної поліції України»]. До цієї системи також вносяться відомості про повернення цивільною особою вогнепальної зброї та/або невикористаних боєприпасів до неї або відомості про їх вилучення.

Вогнепальна зброя '''не видається''' цивільним особам, якщо вони:

* не досягли повноліття;
* визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена рішенням суду, що набрало законної сили;
* вже отримали вогнепальну зброю, відповідно до Порядку, окрім випадку втрати вогнепальної зброї під час відсічі збройної агресії та подання відповідної заяви.

'''Важливо!''' Цивільні особи зобов’язані здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

== Застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час воєнного стану ==
Цивільні особи в Україні можуть застосовувати вогнепальну зброю виключно в період дії воєнного стану для відсічі та стримування збройної агресії проти України. Така зброя має бути офіційно задекларована відповідно до чинного законодавства. Застосування дозволене для захисту від нападу, припинення протиправних дій осіб, причетних до агресії, а також для захисту людей і об'єктів. Цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за таке застосування, якщо воно здійснюється згідно з законом.

Зокрема, під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану цивільні особи мають право на застосування вогнепальної зброї для:

* відбиття нападу або запобігання загрозі нападу на військові та/або цивільні об’єкти, що охороняються;
* запобігання вчиненню та/або припинення протиправних дій чи діяльності осіб, причетних до збройної агресії;
* звільнення захоплених військових та/або цивільних об’єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню;
* знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії;
* захисту цивільних осіб, військових та/або цивільних об’єктів від нападу;
* запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії;
* припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
* припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;
* відбиття нападу на осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, або інших осіб, у разі виникнення загрози їх життю чи здоров’ю.

Важливі умови !Застосовувати можна лише ту вогнепальну зброю та боєприпаси, які були офіційно задекларовані в Національній поліції України. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»] застосовується лише під час дії воєнного стану. Застосування зброї повинно здійснюватися в порядку, визначеному законом, і аналогічно до застосування зброї військовослужбовцями.

'''Важливо!''' Цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України".

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Порядок отримання та використання вогнепальної зброї цивільними особами

2025-10-24T08:25:13Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 року № 448 «Про затвердження Порядку застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України у період дії воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 березня 2022 року № 175 «Про затвердження Порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676 "Про затвердження Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України»]

== Загальні положення ==
З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Цивільні особи беруть активну участь в боротьбі проти збройної агресії задля збереження територіальної цілісності країни її незалежності та захисту. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»], цивільних осіб наділили правом використовувати вогнепальну зброю і боєприпаси для надання відсічі та стримування збройної агресії.

Важливим фактором є порядок використання цивільними особами такої зброї, щоб особа не понесла кримінальну відповідальність в майбутньому.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text статті 1 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»] у період дії воєнного стану, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі – цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї, відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України. Водночас громадяни України можуть використовувати для зазначених цілей власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї.

=== З якого віку можна отримати дозвіл на зброю ===
Як до, так і під час війни права на придбання зброї відрізняються залежно від категорії зброї, громадянства особи та досягнення нею певного віку.

Мисливську гладкоствольну зброю мають право отримати громадяни України, які досягли 21-річного віку. Мисливську нарізну зброю та основні частини до неї мають право отримати громадяни України, які досягли 25-річного віку.

На травматичну зброю (в нормативних документах – пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) з 21 року можуть розраховувати працівники суду, правоохоронних органів та їхні близькі родичі; особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві; народні депутати України; члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (дружинники); військовослужбовці, крім тих, які проходять строкову військову службу; державні службовці; журналісти.

== Список документів для дозволу на зброю ==
Для дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї треба подати відповідну заяву на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника.

Зауважимо, що дозвіл на придбання та зберігання травматичної зброї (з ґумовими кулями) мають право лише певні категорії громадян (в силу займаних посад та виконання службових обов'язків). Це – працівники суду, правоохоронних органів та їхні близькі родичі, нардепи, дружинники; військовослужбовці, державні службовці журналісти. Під час воєнного стану (до його закінчення) дозвіл цим категоріям на травматичну зброю видається без медичної довідки. Також необов’язкове проходження теоретичної частини та складання іспиту на знання та володіння зброєю.

До заяви для дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї слід додати список таких документів:

* заповнена картка-заява;
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спецзасобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (власники ID-карток мають надати копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* документ, що підтверджує фактичне місце проживання (договір оренди, свідоцтво про право власності), якщо воно відрізняється від вказаного в паспорті;
* 4 фотокартки розміром 3Х4 см.
* Для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї слід надати договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника зброї (крім охолощеної зброї).

== Що треба, щоб отримати дозвіл на зброю: порядок дій ==

# Слід звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити довідку про відсутність судимості.
# Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами складання іспиту видається відповідна довідка.
# Отримати в наркодиспансері сертифікат про проходження профілактичного огляду, а в психоневрологічному диспансері – довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів.
# Пройти в лікарні медогляд та отримати довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. Для цього треба надати два фото розміром 3Х4 см.
# У будь-якій страховій компанії укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності для власників зброї.
# Придбати сейф або металевий ящик та встановити їх у своєму помешканні. Необхідно буде подати рапорт дільничного, який перевірив місце зберігання зброї (сейф) та підтвердив місце проживання.
# Оплатити в банку послуги дозвільної системи з надання дозволу на зброю та зберегти квитанцію.
# З усіма зібраними документами, копіями та двома фото треба прийти до дозвільної системи і подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.
# Після цього слід отримати дозвіл на придбання зброї, купити її та протягом 10 днів з'явитись до дозвільної системи, щоб цю зброю зареєструвати, отримати дозвіл на її носіння і зберігання.

== Щоб отримати дозвіл на носіння і зберігання зброї, треба подати заяву, до якої додаються: ==

* фотокартки;
* дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
* квитанція про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
* копія договору страхування цивільної відповідальності.

== Як отримати дозвіл на зброю під час воєнного стану ==
Щоб отримати дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї, треба подати на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) письмову заяву за наявності документа, що посвідчує особу (паспорта).

До заяви треба додати копії сторінок паспорта громадянина України (власники ID-карток мають надати копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання).

За наявності до заяви слід також додати:

* копію військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу,
* копію посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Нацполіції, НАБУ, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Держспецзв’язку, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки чи Державної кримінально-виконавчої служби,
* або копію посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку,
* або копію дозволу на зброю.

Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються та переоформляються після (якщо є можливість) проведення правоохоронцями перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати двох днів.

Рішення про видачу зброї і боєприпасів до неї приймаються керівниками головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установ забезпечення Національної поліції України (далі – уповноважених органів) в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів.

З 23 червня 2023 року в Україні працює [https://mvs.gov.ua/informatizaciia-sistemi-mvs/jedinii-rejestr-zbroyi Єдиний реєстр зброї], який передбачає отримання послуг шляхом подачі документів через [https://services.mvs.gov.ua/ «Єдине вікно громадянина»], в режимі онлайн можна отримати відповідні дозвільні документи, які необхідні для оформлення зброї, зокрема і довідку про несудимість.

Після прийняття рішення особа отримує довідку, в якій зазначаються дані про дату і місце видачі вогнепальної зброї, дані про особу, яка її отримала, вид (назва, модель) вогнепальної зброї, її ідентифікаційні номери, уповноважений орган, який видав вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

У разі втрати або крадіжки вогнепальної зброї, особа має звернутися до уповноваженого органу з заявою, де уповноважені особи вносять відповідну інформацію щодо розшуку зброї до інформаційно-телекомунікаційної системи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#Text «Інформаційний портал Національної поліції України»]. До цієї системи також вносяться відомості про повернення цивільною особою вогнепальної зброї та/або невикористаних боєприпасів до неї або відомості про їх вилучення.

Вогнепальна зброя '''не видається''' цивільним особам, якщо вони:

* не досягли повноліття;
* визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена рішенням суду, що набрало законної сили;
* вже отримали вогнепальну зброю, відповідно до Порядку, окрім випадку втрати вогнепальної зброї під час відсічі збройної агресії та подання відповідної заяви.

'''Важливо!''' Цивільні особи зобов’язані здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

== Застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час воєнного стану ==
Цивільні особи в Україні можуть застосовувати вогнепальну зброю виключно в період дії воєнного стану для відсічі та стримування збройної агресії проти України. Така зброя має бути офіційно задекларована відповідно до чинного законодавства. Застосування дозволене для захисту від нападу, припинення протиправних дій осіб, причетних до агресії, а також для захисту людей і об'єктів. Цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за таке застосування, якщо воно здійснюється згідно з законом.

Зокрема, під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану цивільні особи мають право на застосування вогнепальної зброї для:

* відбиття нападу або запобігання загрозі нападу на військові та/або цивільні об’єкти, що охороняються;
* запобігання вчиненню та/або припинення протиправних дій чи діяльності осіб, причетних до збройної агресії;
* звільнення захоплених військових та/або цивільних об’єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню;
* знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії;
* захисту цивільних осіб, військових та/або цивільних об’єктів від нападу;
* запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії;
* припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
* припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;
* відбиття нападу на осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, або інших осіб, у разі виникнення загрози їх життю чи здоров’ю.

Важливі умови !Застосовувати можна лише ту вогнепальну зброю та боєприпаси, які були офіційно задекларовані в Національній поліції України. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»] застосовується лише під час дії воєнного стану. Застосування зброї повинно здійснюватися в порядку, визначеному законом, і аналогічно до застосування зброї військовослужбовцями.

'''Важливо!''' Цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України".

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Оскарження дій Державного кадастрового реєстратора

2025-10-15T09:06:45Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України “Про адміністративні послуги”]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051"Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага! З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!'''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]

встановлено, що в умовах воєнного стану в Україні та протягом одного місяця з дня його припинення чи скасування внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про об’єкти Державного земельного кадастру та користування такими відомостями, зокрема шляхом доступу до Державного земельного кадастру, оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, зокрема через [https://kadastrova-karta.com/ Публічну кадастрову карту], що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, має такі особливості:

1) внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та надання відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру здійснюються виключно державними кадастровими реєстраторами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів (далі - державні кадастрові реєстратори), включеними до переліку державних кадастрових реєстраторів, які в умовах воєнного стану здійснюють визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] повноваження, який затверджується Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства (далі - перелік). Перелік може передбачати обмеження (умови) прийняття включеними до нього державними кадастровими реєстраторами рішень про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей, здійснення інших повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”]. Відповідні повноваження можуть здійснюватися державними кадастровими реєстраторами у межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

2) надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] випадках адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Законом України “Про адміністративні послуги”], або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин, у межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці може здійснюватися, якщо така адміністративно-територіальна одиниця не належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
|}

== Порядок оскарження дій Державного кадастрового реєстратора ==
Механізм оскарження дій Державного кадастрового реєстратора закріплений в розділі "Оскарження рішень, дій або бездіяльності Державного кадастрового реєстратора" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051].

Так, відповідно до пунктів 222, 223, 224 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру, його територіальних органів або до суду.

'''Держгеокадастр розглядає скарги:'''

1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову у здійсненні такої дії (крім випадків, коли щодо земельної ділянки наявний судовий спір);

1-1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі або про відмову у здійсненні такої дії;

2) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об’єкти Державного земельного кадастру або про відмову у здійсненні такої дії;

3) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка допущена органом, що здійснює його ведення;

4) на прийняті рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора в межах його повноважень.

'''Територіальні органи Держгеокадастру розглядають скарги:'''

1) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об’єкти Державного земельного кадастру;

2) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення;

3) на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора (крім рішення про державну реєстрацію земельної ділянки );

4) щодо надання відомостей Державного земельного кадастру.

Що стосується оскарження дій Державного кадастрового реєстратора до суду, то дане питання регулюється відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], а саме кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
== Оскарження рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора до Держгеокадастру та його територіальних органів ==
Відповідно до пункту 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Строк розгляду та вирішення скарги Держгеокадастром та його територіальними органами становить ''30 календарних днів'' з дня її надходження в письмовій формі з обґрунтуванням продовження строків не пізніше ніж за три робочих дні до останнього дня строку, визначеного в абзаці третьому цього пункту.

У разі коли розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності Державного кадастрового реєстратора, а також залучення скаржника чи інших осіб, Держгеокадастр та його територіальні органи можуть продовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржнику. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати ''45 календарних днів'' з дня її надходження.

Днем надходження скарги вважається день її отримання Держгеокадастром або його територіальним органом з використанням [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиного державного веб-порталу електронних послуг], електронною поштою або під час особистого звернення скаржника (його представника), а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі коли останній день строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора або територіального органу Держгеокадастру подається особою, яка вважає, що її права порушено (її представником), у паперовій формі під час особистого звернення чи шляхом надсилання поштового відправлення або в електронній формі з використанням [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиного державного веб-порталу електронних послуг] чи шляхом надсилання на адресу офіційної електронної пошти Держгеокадастру та повинна містити:

* найменування органу, до якого подається скарга;
* повне найменування/ прізвище, ім’я та по батькові скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування/прізвище, ім’я та по батькові представника скаржника, якщо скарга подається представником;
* реквізити рішення, яке оскаржується, зміст оскаржуваної дії чи бездіяльності;
* зміст вимог скаржника та їх обґрунтування;
* у разі потреби до скарги додаються документи, необхідні для їх розгляду, або їх копії;
* підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги - у разі подання скарги у паперовій формі, або кваліфікований електронний підпис - у разі подання скарги в електронній формі.

Згідно з пунктами 228, 229 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] за результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову в державній реєстрації земельної ділянки, прийнятого з порушенням вимог законодавства та проведення державної реєстрації;
* внесення відомостей (змін до них) про об’єкт Державного земельного кадастру та виправлення технічної помилки, допущеної державним кадастровим реєстратором;
* скасування рішення про відмову у внесенні відомостей(змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятого з порушенням вимог законодавства;
* надання відомостей Державного земельного кадастру;
* тимчасове блокування доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;
* анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру.
3) залишення скарги без розгляду.

Рішення про анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру та рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру виключно Держгеокадастром.

У рішенні Держгеокадастру чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися кілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Рішення,передбачені абзацами четвертим- сьомим пункту 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] виконуються у строки, передбачені законодавством,починаючи з наступного робочого дня після прийняття такого рішення. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації земельної ділянки, виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру надання відомостей з Державного земельного кадастру та сплата адміністративного збору не вимагається. Адміністратор Державного земельного кадастру у день надходження рішень,передбачених абзацами восьмим і дев'ятим пункту 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051], забезпечує їх негайне виконання.

Також законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні скарги та залишення скарги без розгляду та повертають її заявнику. Так, відповідно до пунктів 230, 231 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] Держгеокадастр та його територіальні органи залишають скаргу без розгляду та повертають її заявнику, якщо:

1) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

2) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених пунктом 227 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] ;

3) є рішення цього органу з того самого питання;

4) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

5) закінчився встановлений пунктом 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] строк подання скарги.

Держгеокадастр та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з того самого предмета і підстав;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

== Оскарження рішення Державного кадастрового реєстратора про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера, який є обов’язковою ідентифікуючою ознакою земельної ділянки.

Законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме частиною 6 статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], зазначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Таким чином, у випадку відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки заявнику необхідно переконатися у тому, що йому відмовлено з підстав встановлених законодавством. У разі відмови Державного кадастрового реєстратора у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з підстав не зазначених законодавством, заявник має право оскаржити таке рішення Державного кадастрового реєстратора до Держгеокадастру або до суду, протягом 30 календарних днів з моменту, коли заявнику стало відомо про прийняте рішення або з моменту отримання такого рішення від Державного кадастрового реєстратора.
== Виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру ==
Так, згідно з частиною 1 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються Державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] зазначено, що помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У відповідності до пунктів 142, 143, 144 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.

Державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки;

2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/FN062753?an=1&ed=2021_07_17 Наказу Держгеокадастру від 17.07.2020 № 279 “Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру”] затверджено:

1) інформаційні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру;

2) технологічні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру;

3) інформаційні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру через центр надання адміністративних послуг;

4) технологічні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру через центр надання адміністративних послуг.
[[Файл:Заява про виправлення технічних помилок.docx|міні|зразок заяви про виправлення технічних помилок]]
[[Файл:Повідомлення про необхідність виправлення технічних помилок.docx|міні|зразок повідомлення про необхідність виправлення технічних помилок]]
[[Файл:Повідомленя про виявлення технічної помилки ф або юр ос.docx|міні|зразок повідомленя про виявлення технічної помилки фізичної або юридичної особи]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Оскарження дій Державного кадастрового реєстратора

2025-10-15T09:01:21Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051"Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага! З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!'''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]

встановлено, що в умовах воєнного стану в Україні та протягом одного місяця з дня його припинення чи скасування внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про об’єкти Державного земельного кадастру та користування такими відомостями, зокрема шляхом доступу до Державного земельного кадастру, оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, зокрема через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, має такі особливості:

1) внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та надання відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру здійснюються виключно державними кадастровими реєстраторами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів (далі - державні кадастрові реєстратори), включеними до переліку державних кадастрових реєстраторів, які в умовах воєнного стану здійснюють визначені Законом України “Про Державний земельний кадастр” повноваження, який затверджується Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства (далі - перелік). Перелік може передбачати обмеження (умови) прийняття включеними до нього державними кадастровими реєстраторами рішень про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей, здійснення інших повноважень, визначених Законом України “Про Державний земельний кадастр”. Відповідні повноваження можуть здійснюватися державними кадастровими реєстраторами у межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

2) надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених Законом України “Про Державний земельний кадастр” випадках адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України “Про адміністративні послуги”, або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин, у межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці може здійснюватися, якщо така адміністративно-територіальна одиниця не належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
|}

== Порядок оскарження дій Державного кадастрового реєстратора ==
Механізм оскарження дій Державного кадастрового реєстратора закріплений в розділі "Оскарження рішень, дій або бездіяльності Державного кадастрового реєстратора" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051].

Так, відповідно до пунктів 222, 223, 224 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру, його територіальних органів або до суду.

'''Держгеокадастр розглядає скарги:'''

1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову у здійсненні такої дії (крім випадків, коли щодо земельної ділянки наявний судовий спір);

1-1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі або про відмову у здійсненні такої дії;

2) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об’єкти Державного земельного кадастру або про відмову у здійсненні такої дії;

3) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка допущена органом, що здійснює його ведення;

4) на прийняті рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора в межах його повноважень.

'''Територіальні органи Держгеокадастру розглядають скарги:'''

1) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об’єкти Державного земельного кадастру;

2) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення;

3) на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора (крім рішення про державну реєстрацію земельної ділянки );

4) щодо надання відомостей Державного земельного кадастру.

Що стосується оскарження дій Державного кадастрового реєстратора до суду, то дане питання регулюється відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], а саме кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
== Оскарження рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора до Держгеокадастру та його територіальних органів ==
Відповідно до пункту 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Строк розгляду та вирішення скарги Держгеокадастром та його територіальними органами становить ''30 календарних днів'' з дня її надходження в письмовій формі з обґрунтуванням продовження строків не пізніше ніж за три робочих дні до останнього дня строку, визначеного в абзаці третьому цього пункту.

У разі коли розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності Державного кадастрового реєстратора, а також залучення скаржника чи інших осіб, Держгеокадастр та його територіальні органи можуть продовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржнику. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати ''45 календарних днів'' з дня її надходження.

Днем надходження скарги вважається день її отримання Держгеокадастром або його територіальним органом з використанням [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиного державного веб-порталу електронних послуг], електронною поштою або під час особистого звернення скаржника (його представника), а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі коли останній день строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора або територіального органу Держгеокадастру подається особою, яка вважає, що її права порушено (її представником), у паперовій формі під час особистого звернення чи шляхом надсилання поштового відправлення або в електронній формі з використанням [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиного державного веб-порталу електронних послуг] чи шляхом надсилання на адресу офіційної електронної пошти Держгеокадастру та повинна містити:

* найменування органу, до якого подається скарга;
* повне найменування/ прізвище, ім’я та по батькові скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування/прізвище, ім’я та по батькові представника скаржника, якщо скарга подається представником;
* реквізити рішення, яке оскаржується, зміст оскаржуваної дії чи бездіяльності;
* зміст вимог скаржника та їх обґрунтування;
* у разі потреби до скарги додаються документи, необхідні для їх розгляду, або їх копії;
* підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги - у разі подання скарги у паперовій формі, або кваліфікований електронний підпис - у разі подання скарги в електронній формі.

Згідно з пунктами 228, 229 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] за результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову в державній реєстрації земельної ділянки, прийнятого з порушенням вимог законодавства та проведення державної реєстрації;
* внесення відомостей (змін до них) про об’єкт Державного земельного кадастру та виправлення технічної помилки, допущеної державним кадастровим реєстратором;
* скасування рішення про відмову у внесенні відомостей(змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятого з порушенням вимог законодавства;
* надання відомостей Державного земельного кадастру;
* тимчасове блокування доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;
* анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру.
3) залишення скарги без розгляду.

Рішення про анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру та рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру виключно Держгеокадастром.

У рішенні Держгеокадастру чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися кілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Рішення,передбачені абзацами четвертим- сьомим пункту 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] виконуються у строки, передбачені законодавством,починаючи з наступного робочого дня після прийняття такого рішення. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації земельної ділянки, виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру надання відомостей з Державного земельного кадастру та сплата адміністративного збору не вимагається. Адміністратор Державного земельного кадастру у день надходження рішень,передбачених абзацами восьмим і дев'ятим пункту 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051], забезпечує їх негайне виконання.

Також законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні скарги та залишення скарги без розгляду та повертають її заявнику. Так, відповідно до пунктів 230, 231 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] Держгеокадастр та його територіальні органи залишають скаргу без розгляду та повертають її заявнику, якщо:

1) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

2) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених пунктом 227 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] ;

3) є рішення цього органу з того самого питання;

4) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

5) закінчився встановлений пунктом 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] строк подання скарги.

Держгеокадастр та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з того самого предмета і підстав;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

== Оскарження рішення Державного кадастрового реєстратора про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера, який є обов’язковою ідентифікуючою ознакою земельної ділянки.

Законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме частиною 6 статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], зазначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Таким чином, у випадку відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки заявнику необхідно переконатися у тому, що йому відмовлено з підстав встановлених законодавством. У разі відмови Державного кадастрового реєстратора у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з підстав не зазначених законодавством, заявник має право оскаржити таке рішення Державного кадастрового реєстратора до Держгеокадастру або до суду, протягом 30 календарних днів з моменту, коли заявнику стало відомо про прийняте рішення або з моменту отримання такого рішення від Державного кадастрового реєстратора.
== Виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру ==
Так, згідно з частиною 1 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються Державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] зазначено, що помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У відповідності до пунктів 142, 143, 144 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051] розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.

Державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки;

2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/FN062753?an=1&ed=2021_07_17 Наказу Держгеокадастру від 17.07.2020 № 279 “Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру”] затверджено:

1) інформаційні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру;

2) технологічні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру;

3) інформаційні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру через центр надання адміністративних послуг;

4) технологічні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру через центр надання адміністративних послуг.
[[Файл:Заява про виправлення технічних помилок.docx|міні|зразок заяви про виправлення технічних помилок]]
[[Файл:Повідомлення про необхідність виправлення технічних помилок.docx|міні|зразок повідомлення про необхідність виправлення технічних помилок]]
[[Файл:Повідомленя про виявлення технічної помилки ф або юр ос.docx|міні|зразок повідомленя про виявлення технічної помилки фізичної або юридичної особи]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Мікрокредитування в умовах воєнного стану

2025-10-15T08:34:25Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
== Мікрокредит: переваги та недоліки ==
Мікрокредитом є позика невеликої суми грошей, приблизно до 15-20 тисяч гривень, яку видають на короткий час фінансові установи.

Для оформлення мікрокредиту знадобиться лише паспорт, реєстраційний номер облікової картки платників податків та картка для зарахування коштів.

Основними перевагами в мікрокредитуванні є:
* мінімум бюрократії, адже не потрібно збирати довідки для підтвердження платоспроможності;
* швидкість оформлення такої позики (займає приблизно до 15 хвилин);
* переказ грошових коштів на картку обраного банку;
* великий вибір фінансових установ, які займаються мікрокредитуванням та широкий вибір тарифних планів, за якими відбувається кредитування.
Утім слід не забувати про те, що мікропозики мають велику небезпеку, яка полягає у високих відсотках. Тобто якщо особа вчасно не вноситиме платежі, це може призвести до боргової ями. У такому разі розмір поверненого боргу буде значно перевищувати суму початкового мікрокредиту. У деяких випадках особам, для того щоб погасити таку заборгованість, доводиться брати додаткові мікрозайми або кредит в банківських установах.
== На що слід звернути увагу під час оформлення мікрозайму? ==
Перед тим, як оформлювати мікрозайм, щоб не потрапити в боргову яму необхідно звернути увагу на такі чинники:
* установа, яка надає послуги з мікрокредитування, має бути офіційно зареєстрована та мати ліцензію на провадження такої діяльності (перевірити таку інформацію можна на вебсайті [https://bank.gov.ua/ Національного банку України]). Якщо необхідної інформації про обрану фінансову установу немає, то краще ухилитися від укладення договору позики з нею;
* умови договору та строки погашення платежів. Необхідно уважно ознайомитися з умовами позики, який, зокрема, може містити приховані умови, щодо необхідності сплати відсотків у разі не здійснення виплат за таким договором тощо. Особливу увагу слід звертати на текс, прописаний дрібним шрифтом;
* процентну ставку та штрафні санкції в разі прострочення (навіть декілька днів прострочення можуть коштувати значної суми).
== Основні умови мікрокредитування ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій"] передбачено основні умови мікрокредитування.

''По-перше'', це кредитні договори, укладені на строк до одного місяця, і договори, розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, у тому числі які підлягають під регулювання положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України «Про споживче кредитування».] А отже максимальна сукупна сума неустойки (штрафу, пені) за порушення споживачем виконання його зобов’язань не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

''По друге'', за порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені в бік погіршення для споживача.

''По-третє'', під час оформлення мікрокредиту клієнт надає доступ до інформації, що становить його кредитну історію, а також на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації, щодо нього та цього кредиту. У разі відмови споживача у наданні такої згоди кредитодавець має відмовити у наданні мікрокредиту.

'''І наостанок.''' Законодавством встановлено вимогу для фінансових установ щодо розміщення істотних характеристик кредитних продуктів (зокрема, і мікрокредитів) на своїх вебсайтах.
== Що можна зробити з мікрокредитом під час воєнного стану, щоб не виникла заборгованість? ==
З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Через повномасштабну збройну агресію багато громадян втратили роботу, були змушені покинути свої домівки, тому їх можливість сплачувати за своїми кредитними зобов’язаннями значно обмежилася або взагалі зникла. Багато хто, навпаки брали мікрозайми для влаштування свого життя на новому місці. Постає питання: що ж роботи, якщо немає можливості сплачувати за зобов’язаннями.

'''''Кредитні канікули''''' – це тимчасове відстрочення від сплати кредитних платежів, яке надають за бажанням фінансової установи. Слід зауважити, що запровадження кредитних канікул – це право банківської установи, а не її обов’язок. Для отримання інформації про умови кредитних канікул у фінансовій установі, боржником якої є особа, остання має звернутися безпосередньо до такої установи. У майбутньому заборгованість потрібно погасити, а тому за наявності доходів і можливості виплачувати позику краще продовжувати виконувати умови зобов’язання.

'''''Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі''''', сплату яких передбачено мікрозаймом і які нараховано лише з 24 лютого 2022 року (початок дії воєнного стану) за прострочення виконання за відповідним договором, підлягають списанню.

Крім того, відповідно до [https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1] військову агресію росії проти України визнано форс-мажорною обставиною. Тобто, якщо в договорі є пункт, який вказує, що форс-мажор є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань, боржник має право обґрунтовувати несплату або невчасну плату за договором позики наявністю зазначених обставин. Про настання форс-мажору боржнику бажано повідомити фінансову установу офіційним листом, щоб у майбутньому уникнути претензій від такої установи.

Форс-мажор не звільняє від погашення мікрозайму, а лише відтерміновує такий обов’язок до закінчення дії форс-мажору (воєнного стану).

Під час врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"], та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, додатково зобов’язані дотримуватися таких вимог щодо етичної поведінки:

1. Не взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який у передбачений цим пунктом спосіб повідомив про свою належність до захищеної категорії або щодо належності якого до захищеної категорії у передбачений цим пунктом спосіб повідомили близькі особи такого споживача, його представники, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі або треті особи, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію.

Для цілей цього пункту захищеними категоріями є:

* військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;
* військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби;
* члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
* особи, які перебувають у полоні, особи, з якими втрачено зв’язок, особи, зниклі безвісти.

2. Не взаємодіяти за власною ініціативою з близькими особами споживача, який належить до захищеної категорії, його представником, крім представника, який не є близькою особою такого споживача, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит такого споживача та які надали згоду на таку взаємодію.

Споживач, який належить до захищеної категорії та має бажання на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування припинити взаємодію з особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, його близькі особи, представники, спадкоємці, поручителі або майнові поручителі повідомляють кредитодавця або нового кредитора про таке волевиявлення та про належність споживача до захищеної категорії за допомогою будь-якого засобу комунікації, реквізити якого розміщено на веб-сайті такого кредитодавця або нового кредитора, з наданням копій підтвердних документів про належність споживача до захищеної категорії.

== Що робити, якщо ви постраждали від фінансової установи? ==
Попри воєнний стан, багато фінансових установ намагаються нажитися на горі людей, а саме нараховують неустойку (штраф, пеню), змінюють процентну ставку та передають відомості про боржників до колекторських установ для повернення боргу.

У разі незаконних дій з боку фінансових установ, що надають мікрокредити особа може звернутися [https://bank.gov.ua Національного банку України], подавши скаргу на відповідні дії на адресу електронної пошти '''nbu@bank.gov.ua''' або за номером гарячої лінії '''0 800 505 240'''.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі])

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порядок отримання та використання вогнепальної зброї цивільними особами

2025-10-15T07:22:15Z

Bashmakova.Maryna:

Заходи митних органів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України

2025-09-15T09:57:43Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1034-12 Наказ МФУ № 648 від 30.05.2012р. "Про затвердження Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0549-20#Text Наказ МФУ № 281 від 09.06.2020р. "Про затвердження Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України"]
== Порядок реєстрації у митному реєстрі об’єктів прав інтелектуальної власності ==
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на підставі заяв правовласників.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України] та іншими законами України.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1034-12 Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону"], правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об’єкт прав інтелектуальної власності, має право безоплатно подати до Держмитслужби заяву про реєстрацію об’єкта прав інтелектуальної власності у митному реєстрі у паперовій формі або у вигляді сканованої копії засобами електронного зв’язку або в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1034-12#n80 Заява] (додаток 1 до Наказу Міністерства фінансів № 282 від 09.06.2020) про реєстрацію об’єкта прав інтелектуальної власності у митному реєстрі може бути подана з метою реєстрації у митному реєстрі таких об’єктів прав інтелектуальної власності як об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, сорти рослин, компонування напівпровідникових виробів.

'''До заяви про реєстрацію об’єкта прав інтелектуальної власності у митному реєстрі додаються такі документи:'''

1) копія документа, який підтверджує реєстрацію в Україні прав інтелектуальної власності, або копія документа, який підтверджує дію в Україні правової охорони прав інтелектуальної власності на об’єкт, що має міжнародну реєстрацію, та засвідчує майнові права на об’єкт прав інтелектуальної власності у відповідного правовласника (далі - охоронний документ);

2) належним чином оформлена довіреність або її завірена копія у разі, коли заявником є уповноважений правовласником представник, який подає таку заяву від імені правовласника;

3) опис об’єкта прав інтелектуальної власності , опис та фотографічне зображення кожного окремого виду оригінальних товарів, що містять такий об’єкт прав інтелектуальної власності та щодо яких подана заява про реєстрацію об’єкта прав інтелектуальної власності у митному реєстрі, для цілей ідентифікації митними органами товарів, що містять такий об’єкт прав інтелектуальної власності;

4) опис методу ідентифікації наявності об’єкта прав інтелектуальної власності у кожному окремому товарі, щодо якого подана заява про реєстрацію об’єкта прав інтелектуальної власності у митному реєстрі,- у разі якщо для реєстрації у митному реєстрі подається винахід, промисловий зразок, сорт рослин або компонування напівпровідникових виробів;

5) фотографічне зображення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, контрафактних, піратських товарів тощо (за наявності).

За бажанням заявник може додати до заяви про реєстрацію об’єкта прав інтелектуальної власності у митному реєстрі зразки оригінальних товарів та/або товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, контрафактних, піратських товарів тощо.

'''Реєстрація об’єктів прав інтелектуальної власності у митному реєстрі та ведення митного реєстру передбачає:'''

* реєстрацію заяви та її розгляд;
* реєстрацію об’єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі шляхом внесення до митного реєстру наданої інформації та документів;
* надання відмови в реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі;
* виключення об’єкта права інтелектуальної власності з митного реєстру;
* внесення змін та/або доповнень до інформації та/або документів митного реєстру;
* продовження строку реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі;
* оприлюднення інформації щодо об’єктів права інтелектуальної власності, зареєстрованих у митному реєстрі.

Реєстрація об’єктів прав інтелектуальної власності у митному реєстрі здійснюється з використанням програмно-інформаційного комплексу «Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності» Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

Інформація про об’єкти прав інтелектуальної власності, зареєстровані в митному реєстрі, доводиться до митних органів через Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби.

Після реєстрації об’єкта прав інтелектуальної власності у митному реєстрі митні органи на підставі даних такого реєстру застосовують заходи сприяння та інші дії, передбачені законодавством.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує оприлюднення інформації щодо об’єктів права інтелектуальної власності, зареєстрованих у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на своєму офіційному сайті.

== Правила застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0549-20#Text Порядком застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 281 від 09.06.2020 року,] впроваджено єдиний підхід та правила застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами.

Дія Порядку поширюється на товари, які підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, та у разі, якщо такі товари:

* переміщуються громадянами на митну територію України або за її межі;
* ввозяться підприємствами на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивозяться за межі митної території України;
* поміщуються підприємствами або громадянами в митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, переробки на митній території, переробки за межами митної території.

При цьому, такі товари можуть переміщуватися будь-яким видом транспорту (крім трубопровідного та ліній електропередачі) у вантажних відправленнях, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, ручній поклажі, міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Заходи сприяння, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0549-20#Text Порядком], '''не застосовуються''' до:

1) оригінальних товарів, тобто товарів, виготовлених за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою i правовласником;

2) особистих речей;

3) товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі для власного використання i не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна фактурна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частиною першою статті 374 Митного Кодексу України].

== Заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами ==
До товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності та не підпадають під випадки, коли такі заходи не застосовуються, митні органи застосовують заходи сприяння, у тому числі шляхом взаємодії з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами.

'''Виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності , здійснює митний орган:'''

1) шляхом зіставлення інформації про пред’явлені товари з даними митного реєстру про ознаки:

товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, контрафактних, піратських товарів;

оригінальних товарів;

2) шляхом взаємодії з правовласником у разі застосування заходів сприяння відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 400 Кодексу];

3) шляхом використання додаткових інформаційних ресурсів у межах, що не суперечать законодавству.

Ознаки оригінальних товарів, внесені до митного реєстру, митні органи використовують для зіставлення з інформацією про пред’явлені товари з метою виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, та незастосування заходів сприяння до оригінальних товарів.

'''Митні органи ідентифікують пред’явлені товари як оригінальні, та заходи сприяння до таких товарів не застосовуються у разі, якщо:'''

1) їх переміщення через митний кордон України здійснює особа, визначена правовласником як учасник зовнішньоекономічної діяльності, який здійснює операції з оригінальними товарами, відповідно до даних митного реєстру;

2) до митного реєстру внесена інформація або правовласник письмово повідомив митний орган про те, що товари, які заплановано до переміщення або переміщуються через митний кордон України, є оригінальними товарами, та така інформація дозволяє митному органу ідентифікувати такі товари під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

'''У разі якщо пред’явлені товари не ідентифіковані як оригінальні товари''', митні органи ідентифікують такі товари як товари, що підозрюються в порушенні прав інтелектуальної власності, у разі, якщо відповідно до даних митного реєстру:

1) їх переміщення через митний кордон України здійснює особа, визначена правовласником як учасник зовнішньоекономічної діяльності, який здійснює операції з товарами, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, або

2) виробник таких товарів визначений правовласником як виробник товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, або

3) їх характерні (типові) ознаки та/або їх пакування відповідають даним митного реєстру щодо характерних (типових) ознак та/або пакування товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, або

4) виробник таких товарів не визначений правовласником як виробник оригінальних товарів, або

5) їх характерні (типові) ознаки та/або їх пакування не відповідають даним митного реєстру щодо характерних (типових) ознак та/або пакування оригінальних товарів.

Крім цих випадків, митні органи ідентифікують пред’явлені товари як такі, що підозрюються в порушенні прав інтелектуальної власності, за наявності у них підозри, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких правовласник не подав заяви про реєстрацію об’єкта прав інтелектуальної власності у митному реєстрі, можуть бути порушенi прав інтелектуальної власності та за умови, що такі товари не є швидкопсувними та наявні відомості про правовласника.

== Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Відповідно до статті 399 Митного кодексу України] у разі якщо митний орган на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, '''''виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів''''', пред’явлених до митного контролю та митного оформлення, '''їх митне оформлення призупиняється''', ''а товари підлягають розміщенню на складі цього органу''. Рішення про призупинення митного оформлення товарів '''на строк до 10 робочих днів''' і в разі необхідності продовження цього строку '''не більш як на 10 робочих днів''' приймає керівник митного органу або його заступник. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган засобами факсимільного та/або електронного зв’язку повідомляє правовласника про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація. У разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк призупинення '''''становить три робочі дні та не може бути продовжений'''''.

'''''ВАЖЛИВО!!!''''' ''Під швидкопсувними товарами розуміються товари, строк придатності для споживання або використання яких у разі призупинення їх митного оформлення закінчиться протягом 20 днів з дня такого призупинення.'' Використання правовласником інформації, отриманої ним від митного органу, можливе лише для цілей, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів. '''Датою отримання''' повідомлення правовласником вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано засобами факсимільного та/або електронного зв’язку.'' ''У разі якщо протягом '''перших 10 робочих днів''' після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів '''правовласник письмово не поінформує''' орган доходів і зборів, що призупинив митне оформлення таких товарів, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого органу доходів і зборів з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, митне оформлення яких було призупинено, '''підлягають митному оформленню в установленому порядку.''' У разі якщо протягом '''перших 10 робочих днів''' після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів '''правовласник письмово поінформує''' митний орган про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів '''може бути продовжено митним органом, але не більш як на 10 робочих днів.''' У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 399 Митного Кодексу України], правовласник подасть митному органу, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 399 Митного Кодексу України], до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника. У разі призупинення митним органом митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, правовласник протягом строків, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 399 Митного Кодексу України], може звернутися до митного органу з письмовою заявою про надання згоди на поновлення виконання митних формальностей щодо таких товарів або поновлення їх митного оформлення. У такому разі правовласник не має права вимагати знищення такого товару від його власника. Правовласник та/або декларант можуть з дозволу митного органу брати проби (зразки) товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і передавати їх на експертизу. Один примірник висновку, отриманого за результатами експертизи, подається митному органу. Зразки товарів разом із примірником висновку їх експертизи повинні бути повернені митному органу до завершення строків, зазначених у частині другій цієї статті. Правовласник зобов’язаний забезпечити проведення такої експертизи. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 399 Митного Кодексу України], порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому цим Кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються.
== Призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу ==
У разі підозри, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарiв, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 398 Митного Кодексу України] , можуть бути порушені такі права, митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення зазначених товарiв, за винятком швидкопсувних.

Митний орган вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виключно за умови наявності відомостей про правовласника.

У разі ввезення на митну територію України або вивезення за її межі товарів, зазначених у частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 400 Митного Кодексу України] , митний орган, що здійснює митне оформлення таких товарів, у той же день засобами факсимільного та/або електронного зв’язку надсилає правовласнику та декларанту повідомлення, зазначене у частині третій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 399 Митного Кодексу України] . Датою отримання правовласником та декларантом повідомлення вважається день, коли таке повідомлення надіслано митним органом.

Перед повідомленням правовласника про можливе порушення його прав митний орган може запросити у правовласника будь-яку інформацію, яка може допомогти у підтвердженні або спростуванні наявності зазначеного порушення. Такий запит може містити виключно інформацію щодо фактичної або очікуваної кількості товарів, їх характеру, походження, а також зображення таких товарів.

Якщо правовласник протягом трьох робочих днів подасть митному органу, що надіслав йому повідомлення, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення таких товарів призупиняється на строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частиною другою статті 399 Митного Кодексу України], а декларант невідкладно інформується про причини призупинення, після чого вчиняються дії згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частин сьомої - п’ятнадцятої статті 399 Митного Кодексу України] .

У разі якщо правовласник у визначений частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 400 Митного Кодексу України] , строк не подасть митному органу заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення товарів, що містять такий об’єкт права інтелектуальної власності, здійснюється в установленому порядку.

== Знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності ==
У разі призупинення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, такі товари можуть бути знищені під митним контролем без необхідності встановлення порушення прав інтелектуальної власності.

Зазначена процедура застосовується у разі, якщо '''протягом 10 робочих днів''' або трьох робочих днів (у випадку швидкопсувних товарів) після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарiв:

* правовласник у письмовому вигляді поінформує митний орган, який призупинив митне оформлення, про те, що наявні ознаки порушення його права інтелектуальної власності, та свій намір застосувати процедуру знищення таких товарів; та
* декларант у письмовому вигляді надасть митному органу згоду власника товарів на їх знищення або не надасть заперечення власника товарів щодо їх знищення відповідно до частини третьої цієї статті.

У разі якщо протягом цього строку, декларант у письмовому вигляді не надав митному органу, який призупинив митне оформлення, заперечення власника товарів щодо їх знищення, митний орган вправі вважати, що тим самим надано згоду власника товарів на їх знищення.

За рішенням правовласника перед знищенням товарів може здійснюватися взяття їх проб (зразків), які можуть бути використані в навчальних цілях. Взяття проб (зразків) таких товарів здійснюється митним органом спільно з правовласником.

Знищення товарів здійснюється шляхом поміщення їх у митний режим знищення або руйнування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного Кодексу України] . Організація та оплата процедури знищення, у тому числі вартість зберігання, перевезення, знищення, оформлення документів та інші витрати, пов’язані з дотриманням митного режиму знищення або руйнування, здійснюються за рахунок правовласника та під його відповідальність.

Поміщення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, у митний режим знищення або руйнування здійснюється власником товарів або уповноваженою ним особою у строк '''до 10 робочих днів''' з дня надання митному органу згоди власника товарів на їх знищення або після закінчення строку для надання заперечення власника товарів щодо їх знищення відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 401 Митного Кодексу України].

Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 401 Митного Кодексу України] допускається знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, підприємствами за межами зони діяльності митного органу, який здійснив таке призупинення.

У разі фактичного знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, '''власник''' таких товарів '''звільняється від адміністративної відповідальності''', передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 476 Митного Кодексу України].

У разi відмови власника товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, від поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування після надання митному органу згоди на їх знищення або ненадання заперечення щодо їх знищення відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 401 Митного Кодексу України], у тому числі недотримання строку, встановленого частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 401 Митного Кодексу України], правовласник вважається таким, що уповноважений власником товарів на поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування.

== Взаємодія митних органів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності ==
При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими державними органами, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0549-20#top порядку], визначеному законодавством України.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі])

[[Категорія: Митне право]]

Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину

2025-09-15T09:30:36Z

Bashmakova.Maryna:

== Номативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0628-03 Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 №185]

{| class="wikitable"
|+
!'''<nowiki>Увага!!!</nowiki>''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

== Основні санітарні норми для супермаркетів та магазинів під час карантину ==
Пандемія коронавірусу COVID-19 вплинула на життя людей у більшості країн світу. В Україні – також. Ще однією зі сфер життєдіяльності, які зазнали змін це мережі супермаркетів та магазинів. Саме вони мають забезпечити для своїх працівників та відвідувачів безпечні умови перебування у цих приміщеннях. 
Діяльність цих закладів не підпадає під обмежувальні заходи на час карантину. Однак для захисту здоров’я громадян Міністерство охорони здоров’я закликає дотримуватися посилених санітарно-гігієнічних норм. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641] в Україні залежно від епідемічної ситуації в регіоні чи окремих його частинах визначають «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, кожний з яких має свої дозволи та заборони.
=== Адміністрація закладів торгівлі повинна: ===
* не допускати осіб в торгівельні зали з ознаками захворювання на ГРВІ;
* проводити щогодини дезінфекцію поверхонь торгівельного обладнання, інвентарю, тощо;
* всіх працюючих забезпечити засобами індивідуального захисту;
* забезпечити заклади для покупців достатньою кількістю одноразових рукавичок та пакувального матеріалу;
* при вході в торгівельні зали магазинів самообслуговування забезпечити покупців одноразовими рукавичками та встановити ємкості для використаних засобів індивідуального захисту;
* забезпечити фасування та пакування всіх видів продовольчих товарів;
* заборонити продаж в режимі самообслуговування вагових продовольчих товарів, подальша термічна обробка яких не передбачена;
* продуктовим супермаркетам забезпечити роботу наявних кас впродовж усього робочого часу для попередження утворення черг та скупчення людей;
* в кінці робочої зміни забезпечити обов’язкове генеральне прибирання всіх приміщень та торгівельного обладнання з використанням миючих та дезінфікуючих засобів;
* заборонити перебування тварин в місцях торгівлі;
* заборонити продаж продовольчих товарів в неустановлених місцях.
=== Відвідувачі супермаркетів мають дотримуватись таких правил: ===
* перед входом до торгової зали закладу необхідно одягнути захисну маску;
* обробити руки, ручку візка або кошика антисептиком;
* для скорочення часу перебування в закладі торгівлі наперед підготуйте список товарів, які необхідно придбати;
* в торговій залі та в черзі до каси дотримуйтеся відстані між відвідувачами не менше 2 метрів ;
* якщо ви маєте симптоми респіраторного захворювання, залишайтеся дома та зверніться телефоном за допомогою до родичів, сусідів, знайомих, які зможуть доставити вам необхідні товари;
* при можливості замовте необхідні товари через інтернет, по телефону служби доставки торгового закладу.
== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
=== Адміністративна відповідальність ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачає притягнення до адмінвідповідальності у вигляді штрафу за порушення санітарних правил і норм (далі - СанПіН). Розмір штрафу залежить від особи, яку притягають до відповідальності: для громадян передбачений штраф від 17 до 204 грн.; для посадових осіб – від 102 до 425 грн. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 236 Кодексу України про адміністративні правопорушення], розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм, уповноважені органи державної санітарно-епідеміологічної служби.
=== Кримінальна відповідальність ===
Законодавство України передбачає кримінальну відповідальність за порушення СанПіН, щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 325 Кримінального кодексу України] передбачено, що порушення санітарних правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань: карається штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з останніми змінами від 17000 до 51 000) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки: караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Умисне поширення епідемії з метою ослаблення держави (диверсія) кваліфікується за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 113 Кримінального кодексу України.]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]).

 
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Надання кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування

2025-09-15T08:38:18Z

Bashmakova.Maryna:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text Закон України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/996-14#Text Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 125 "Про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві"]
==Загальна інформація==
Сільське господарство України є основною продовольчою галуззю економіки, стан якої залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток. Вирішальну роль у фінансовому забезпеченні сільськогосподарського виробництва відіграють фінансово-кредитні ресурси та ефективна кредитна політика держави. 04 листопада 2021 року Верховною Радою прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text Закон України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».] Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві є небанківською фінансовою установою з особливим статусом, єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами.

==Створення Фонду гарантування кредитів для фермерів==
Закон відкриває малим та середнім фермерам із земельним банком до 500 га доступ до банківських кредитів під гарантії держави. Тобто, Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві»] засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Учасниками Фонду, крім держави, можуть бути міжнародні фінансові організації, інші юридичні особи.

Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.

Установчим документом Фонду є Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Також в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2022-%D0%BF#Text Постанові КМУ № 125 від 16.02.2022] затверджено Статут та визначено, що 100 % статутного капіталу Фонду належить державі.

==Хто має право на гарантії за кредитними договорами?==
Основним критерієм для сільгоспвиробників, є мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсязі, що не перевищує 500 гектарів.

'''Не мають права на гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами:'''
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особи, які належать або належали до терористичних організацій, юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій, виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;
* юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
* юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язані з ними особи;
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;
* фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.
==За рахунок яких коштів формується Фонд?==
'''Фонд формують:'''
*кошти, передані до статутного капіталу Фонду;
*дохід від фінансово-господарської діяльності;
*кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;
*бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
*облігації внутрішньої державної позики;
*інші джерела, не заборонені законодавством.
==Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду?==
'''Звіт про діяльність Фонду за рік та фінансову звітність оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Також, Фонд щомісяця публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію:'''
*про умови надання часткових гарантій,
*про осіб, яким надані гарантії,
*суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.
Висвітленню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає інформація про критерії щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями, та інформацію про критерії відбору зовнішнього аудитора Фонду.

'''Отже, Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить полегшити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, знизить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. У свою чергу, це допоможе фермерам розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність.'''

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі).]

[[Категорія:Аграрне право]]

Пpaвилa пеpетину кopдoну з Пoльщею біженцями з Укpaїни тa гapaнтії їх пеpебувaння в кpaїні

2025-07-29T10:16:38Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"від 24 лютого 2022 року № 2102-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#n14 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 '''"'''Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]

== Загальні положення ==
24 лютoгo 2022 poку в Укpaїні введений вoєнний cтaн, відпoвіднo дo якoгo зaпpoвaдженo зaхoди, неoбхідні для зaбезпечення oбopoни Укpaїни, зaхиcту безпеки нacелення тa інтеpеcів деpжaви. Внacлідoк бoйoвих дій гpoмaдяни шукaють пpихиcтoк для пopятунку. Нaйбільше укpaїнcьких біженців виїхaлo дo cуcідньoї кpaїни Пoльщі. Тож, які пpaвилa пеpетину кopдoну з Пoльщею біженцями з Укpaїни тa гapaнтії їх пеpебувaння в кpaїні?

Якщo ви виpішили пеpетинaти кopдoн aбo шукaти пpихиcтoк в Пoльщі, тo пpи coбі неoбхіднo мaти нacтупні дoкументи:
* внутpішній пacпopт / ID-кapту;
* зaкopдoнний пacпopт ;
* cвідoцтвo пpo нapoдження дитини (якщo діти пpямують з вaми);
* медичні дoкументи (зa нaявнocті);
* ocкільки тимчacoвo діє cпpoщений pежим ввезення твapин дo Пoльщі, тo для coбaк, кішoк тa тхopів мaє бути мікpoчіп тa вaкцинaція, винятoк cтaнoвлять гpизуни, кpoлики, aмфібії, pептилії, декopaтивні вoдні твapини тa безхpебетні.
'''''Увага!''' Виїзд дітей до 16 років можливий у супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, а також у супроводі баби, діда, повнолітніх брата або сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки.''

У період дії воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4,%D1%88%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%E2%84%96%203633%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2011.04.2024%7D стаття 20 Закону України " Про правовий режим воєнного стану"]).

У випaдку, якщo вaм немaє де зупинитиcя нa теpитopії Пoльщі, неoбхіднo звеpнутиcя дo пунктів пpийoму біженців, де вac зaбезпечуть їжею, медичнoю дoпoмoгoю тa нaдaдуть кoнcультaції, як неoбхіднo діяти дaлі.
== Порядок легалізації перебування у Польщі ==
Українці, які прибули до Польщі через бойові дії, з 1 липня 2024 року матимуть три способи легалізації свого перебування у Польщі.

'''Перший спосіб''' – той, що існує з початку повномасштабного вторгнення. Це отримання PESEL UKR. Особи з PESEL UKR перебувають під тимчасовою охороною, мають вільний доступ до ринку праці, можуть користуватися безкоштовними медичними послугами у рамках Національного фонду здоров'я (NFZ), легально бути у Польщі без картки перебування чи візи та вільно подорожувати в рамках Європейського Союзу.

Водночас власники PESEL UKR не можуть залишати Польщу на термін більше ніж 30 днів, інакше втратять свій спеціальний статус.

З 1 липня всі, хто прибуває до Польщі, рятуючись від військових дій, мають якнайшвидше звернутися до місцевої адміністрації, щоб отримати PESEL UKR. Також нововведення припускають, що PESEL UKR надаватиметься лише за наявності дійсного закордонного паспорта.

'''Другий спосіб''' – це отримання картки тимчасового перебування на таких же підставах, як решта іноземців у Польщі. Для отримання «традиційної» картки перебування потрібна причина, наприклад, навчання в польському університеті, працевлаштування або ведення власної господарської діяльності.

Особи, які виїхали з України у зв'язку з бойовими діями та за час свого перебування у Польщі встигли тут легально працевлаштуватися або провадять іншу економічну діяльність, з 1 квітня 2023 року можуть подати заявку на отримання картки тимчасового перебування.

'''Третій спосіб''' – це можливість отримати спеціальну карту перебування терміном на три роки, так звану карту CUKR.

Такі картки надаватимуть її власникам такі ж права, як іншим іноземцям, зокрема, доступ до ринку праці.

Однак карта CUKR має і свої відмінності від звичайної картки перебування – їх видаватимуть лише громадянам України з PESEL UKR, включаючи дітей (що не роблять у разі звичайної картки перебування).

Отримати карту CUKR зможуть ті громадяни України, які відповідають усім вимогам:

* Станом на 4 березня 2024 року PESEL UKR;
* Мають PESEL UKR у день подання заявки на карту перебування CUKR;
* Безперервно мають PESEL UKR протягом 365 днів;
* Мають дійсний закордонний паспорт.

Заявку на отримання картки перебування CUKR можна подати виключно онлайн через електронну систему Управління у справах іноземців. У CUKR буде зазначено, що її власник раніше був під тимчасовим захистом (тобто PESEL UKR).

Також на такій карті не буде інформації про місце проживання чи прописки. Така карта перебування буде діяти три роки і надаватиме власнику право працювати в Польщі без отримання додаткового дозволу.

Також не потрібно буде вже повідомляти управління праці про працевлаштування громадянина України, якщо він має CUKR. Проте власник такої картки перебування зобов'язаний повідомляти воєводу про зміну адреси проживання протягом 15 днів.

Власники картки CUKR матимуть такі ж права, як інші іноземці зі звичайною карткою перебування, однак без втрати картки зможуть виїжджати з Польщі на строк не більше шести місяців.

== Медична допомога ==
Якщо ви є громадянином України і прибули до Польщі не раніше 24 лютого 2022 року в результаті російської військової агресії в Україні, у вас є документ, що підтверджує дату перетину польського кордону польськими службами ви або ваша дитина має право безкоштовно користуватися:

* - базовою медичною допомогою;
* - спеціалізованою амбулаторною допомогою;
* - діагностичними дослідженнями, призначеним лікарем;
* - лікуванням в стаціонарі;
* - психіатричним лікуванням;
* - реабілітацію (крім курортів);
* - стоматологічними послугами.

Щoб oтpимaти медичні пocлуги в Пoльщі біженцям, які звеpтaютьcя дo cімейнoгo лікapя, лікapні чи cпеціaлізoвaнoї клініки, неoбхіднo мaти oдин з двoх дoкументів:
* підтвеpдження від Пpикopдoннoї служби Пoльщі;
* штaмп Пpикopдoннoї служби Пoльщі у пpoїзнoму дoкументі.
Дaні дoкументи підтвеpджують легaльне знaхoдження дaнoї ocoби нa теpитopії Пoльщі від 24 лютoгo 2022 poку, a caме у зв’язку зі збpoйним кoнфліктoм нa теpитopії Укpaїни. Нaдaні медичні пocлуги oплaчуютьcя Нaціoнaльним фoндoм здopoв’я зa paхунoк кoштів з деpжaвнoгo бюджету.
== Надання освітніх послуг ==
Діти віком 7-18 років мають право на безкоштовне навчання в польських школах. Зверніться до адміністрації найближчої до Вас школи. Для зарахування дитини до школи необхідно надати: свідоцтво про народження дитини та, за наявності, документи про хід її навчання в Україні (атестати, довідки). Якщо у вас їх немає – напишіть заяву про загальну кількість закінчених років навчання із зазначенням закладу, в якому навчалася дитина. Зв'яжіться з вибраною вами польською школою і подайте заяву про прийняття у школу. Рішення про прийняття приймає директор. Початкова школа в районі, де ви живете, повинна прийняти вашу дитину. Інші початкові та середні школи приймають дітей у міру наявності вільних місць. Якщо у вибраній школі в даному класі немає місць, зв’яжіться з управлінням ґміни, в якій ви живете, і попросіть вказати школу, яку ваша дитина зможе відвідувати.

Навчання дітей у віці 7-18 років у державних школах безкоштовне.

Незнання дитиною польської мови не є перешкодою для прийняття до школи. Для учнів, які недостатньо володіють польською мовою, школа організовує додаткові безкоштовні уроки польської мови. У школі також можуть бути створені підготовчі відділення. Іноземні учні можуть скористатись корекційними заняттями з навчальних предметів. Учні та їх батьки можуть розраховувати на психолого-педагогічну допомогу у зв'язку з міграційним досвідом, надану, зокрема, психологами, педагогами і педагогічними терапевтами. пocтупити дo деpжaвнoї пoчaткoвoї aбo cеpедньoї шкoли в Пoльщі неoбхіднa зaявa бaтьків, втім, якщo міcць у клacі немaє, неoбхіднo зв’язaтиcя з упpaвлінням зміни пpoживaння тa пoпpocити пpaцівників вкaзaти шкoлу, дo якoї дитинa змoже хoдити. Нaвчaння у пoльcьких деpжaвних шкoлaх є безплaтним.

'''Вaжливo!''' Пpи влaштувaнні дитини дo шкoли знaдoблятьcя дoкументи з пoпеpедньoгo міcця нaвчaння (aтеcтaт, дoвідки тoщo). Втім, якщo ви ці дoкументи з coбoю не взяли, ocкільки не булo мoжливocті, тo в зaяві неoбхіднo вкaзaти зaгaльну кількіcть зaкінчених poків нaвчaння із зaзнaченням шкoли, в якій нaвчaлacя дитинa.
== Чи мoже cтудент пpoдoвжити нaвчaння в Пoльщі? ==
Cтудентaм для пpoдoвження нaвчaння в Пoльщі неoбхіднo зібpaти вcі дoкументи, пoв’язaні з нaвчaнням, a пoтім зв’язaтиcя з oбpaним ВНЗ і пoдaти зaяву нa вcтуп нa нaвчaння. Кoжен унівеpcитет caмocтійнo визнaчaє пopядoк пеpеведення з інoземнoгo унівеpcитету, і pішення з цьoгo питaння пpиймaє pектop. Підтвеpджувaти диплoм не пoтpібнo.

Якщo у вac немaє дoкументів, щo підтвеpджують зaвеpшені етaпи нaвчaння, cклaдені іcпити, зaліки чи cтaжувaння, ви пoвинні пpедcтaвити дoвідки пpo pік/pівень ocвіти. Oцінку pівня знaнь cтудентa, згіднo з влacними кpитеpіями, пpoвoдить безпocеpедньo тoй унівеpcитет, куди cтудент пoдaв дoкументи нa вcтуп. У випaдку виявлення poзбіжнocтей у нaвчaльній пpoгpaмі, унівеpcитет мoже зoбoв’язaти cтудентa cклacти кoнкpетні іcпити aбo ж пpoйти неoбхідні пpaктики.

Cтудент мoже бути звільнений від oплaти зa нaвчaння нa денній фopмі пoльcькoю мoвoю у деpжaвних ВНЗ, які знaхoдятьcя під нaглядoм Мініcтеpcтвa оcвіти і нaуки, якщo він oтpимaв:
* cтaтуc біженця;
* кopиcтуєтьcя тимчacoвим aбo дoдaткoвим зaхиcтoм нa теpитopії Пoльщі;
* мaє Кapту пoлякa;
* є чoлoвікoм/дpужинoю гpoмaдянинa Пoльщі, який пpoживaє нa її теpитopії.
'''Вaжливo!''' Cтуденти, які пocтупили дo ВНЗ в Пoльщі, у зв’язку з війcькoвим кoнфліктoм, мoжуть cклacти зaяву нa oтpимaння фінaнcoвoї дoпoмoги у вигляді coціaльнoї cтипендії тa cтудентcькoгo кpедиту. A в oкpемих випaдкaх мoжнa poзpaхoвувaти нa pектopcьку cтипендію тa cтипендію для ocіб з інвaлідніcтю. Детaльну інфopмaцію щoдo видів фінaнcoвoї дoпoмoги paдимo пеpевіpяти нa oфіційних caйтaх унівеpcитетів.

== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонної служби України:

* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044) 527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).

== Див. також ==

* [[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
* [[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
* [[Консульський облік громадян України]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі])

[[Категорія:Міжнародне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]

Сплата кредитної заборгованості подружжям після розірвання шлюбу між ними

2025-07-28T13:38:50Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»]
== Загальні положення ==
За загальним правилом, майно, придбане подружжям у період шлюбу, а також кошти, отримані одним із подружжя в інтересах сім’ї (зокрема за кредитними угодами), належать до спільної сумісної власності . Аналогічно і зобов’язання за таким договором несуть обидва – і чоловік, і дружина. Верховний Суд України підтвердив: якщо кредит узятий «в інтересах сім’ї», борг за нього ділиться між подружжям, а не лише на тому, хто уклав договір. Постанова Пленуму ВСУ теж зауважує, що при поділі спільного майна суд враховує '''також''' борги, що виникли в інтересах сім’ї.

Кредити, узяті до шлюбу чи на особисті потреби одного з подружжя (невідомі другому) або борги, отримані у спадок, залишаються індивідуальними. У цих випадках після розлучення сплачувати їх має той, хто їх набув. Така позиція теж засвідчена судовою практикою. Наприклад, кредит, який один з подружжя брав ''до'' укладення шлюбу або «на себе» задля власних потреб, не вважається спільним, і інший колишній співмешканець його не сплачує.

Якщо ж кредит взято під час шлюбу і кошти дійсно витрачено на сімейні потреби (житло, господарство тощо), тоді виникає спільний борг. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%96%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%80%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%88%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F. частини 3 статті 61 Сімейного кодексу України], якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%2C%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97. частини 4 статті 65 Сімейного кодексу України] передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Отже, грошові кошти, отримані одним з подружжя за кредитним договором, укладеним в інтересах сім’ї, слід вважати спільними коштами подружжя.

У постанові [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»] вказано, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї. '''Кредитний договір''' - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201054.,%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. стаття 1054 Цивільного кодексу України]). Для укладення кредитного договору (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується спільного майна подружжя, а той з подружжя, хто позичає кошти, не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов'язальних правовідносин. 
== Сплата кредитної заборгованості тільки одним з подружжя після розірвання шлюбу ==
Борг сплачується тільки одним з подружжя після розірвання шлюбу у таких випадках
* кредитні зобов'язання, які з'явилися до укладення шлюбу;
* особисті борги, які були придбані на особисті потреби або потай від іншого з подружжя;
* борги набуті у спадок. 
== Поділ боргу за кредитним договором одного з подружжя між колишнім подружжям ==
Борг за кредитним договором одного з подружжя ділиться між колишнім подружжям за таких умов
* кредитний договір укладений під час шлюбу;
* кредитний договір укладений в інтересах сім’ї;
* одержаний кредит використаний в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя.

== Спростування презумпції спільності майна подружжя ==
Відповідно до сімейного законодавства діє принцип спільності майна подружжя.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2060.,%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F. статтею 60 Сімейного кодексу України], майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Так, придбання майна, хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам собою факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

'''Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.'''

== Судова практика ==

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/61817253 Постанова Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 334/5907/14-ц] (провадження № 6-539цс16)''' (до складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Якщо наявність боргових зобов'язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов'язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя).
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88575006 Постанова Верховного Суду України від 02.04.2020 року у справі № 638/17330/16-ц] (провадження № 61-43636св18)''' (права на спільну сумісну власність на квартиру кореспондується боргове зобов`язання – повернення грошової суми, що позичалася на придбання цього будинку. У цій справі придбаний за кредитні кошти будинок у судовому порядку був поділений між подружжям із визначенням рівних часток у праві спільної сумісної власності. Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання боргу колишнього подружжя спільним зобов’язанням, стягнення в порядку зворотної вимоги (регресу) частини грошових коштів з іншого з подружжя. Судом було встановлено, що, оскільки після поділу майна подружжя і визначення частки у спільній сумісній власності, позивачка виконала зобов`язання обох співвласників набутого за позичені кошти майна, повністю повернула кредитору борг, виконавши у такий спосіб і зобов`язання відповідача, тому вона має право на отримання відшкодування частини сплачених нею грошових коштів).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97103814?fbclid=IwAR3z7FPkY6I5_KytbX0xh8aUvHhMWpJ6Br--suV-T9Yqn749x20NYLYGioM '''Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду України від 19.05.2021 у справі № 641/9402/13-ц'''] ('''провадження № 61-773св20''') (суд вважає правильними висновки про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за договором позики, оскільки договір позики був укладений за згодою дружини, якою не надано доказів того, що кошти отримані за договором позики були використані не в інтересах сім`ї, а на особисті потреби чоловіка, тобто нею не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя, проте тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує). 

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі.]

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)

2025-07-28T11:58:18Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#top Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римський статут Міжнародного кримінального суду]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4067-20#Text Закон України "Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4012-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0262-19#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2019 року № 278 “Про затвердження Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги”]
==Визначення сексуального насильства пов'язаного з конфліктом==
Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту – не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини (Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року).

Сексуальне насильство пов'язане з конфліктом, (далі — СНПК) не є новим явищем, від нього однаково страждають жінки, чоловіки, діти, незалежно від віку та інших ознак.

СНПК може бути проявом злочину геноциду, злочину проти людяності та воєнного злочину.

СНПК може бути вчинене в контексті ведення збройного конфлікту, проте не лише.

У Кримінальному кодексі України (далі – КК України) наразі відсутнє визначення СНПК. Проте нещодавно визначення знайшло своє відображення у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4067-20#Text Законі України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій»], від 18 червня 2025 року.

Також його тлумачення неодноразово надавалося у [https://www.un.org/sexualviolenceinconflict/wp-content/uploads/2024/04/report/report-of-the-secretary-general-on-conflict-related-sexual-violence/202404-SG-annual-report-on-CRSV-EN.pdf звітах Генерального секретаря ООН]:

«Термін ''"сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом"'' означає зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусову вагітність, примусові аборти, примусову стерилізацію, примусовий шлюб або будь-які інші форми сексуального насильства порівнянної тяжкості, вчинені проти жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, які прямо чи опосередковано пов’язані з конфліктом».

Це визначення не покриває всі форми СНПК, оскільки список не є вичерпним.

Важливо пам’ятати, що СНПК не обов’язково передбачає фізичне проникнення. Наказ оголитися чи споглядати за сексуальним актом теж є формами СНПК.

''Варто розуміти різницю між СНПК та сексуальним насильством, яке не пов’язане з конфліктом.'' СНПК не є ординарним злочином, воно не переслідується як кримінальне правопорушення проти статевої свободи і статевої недоторканості особи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n975 (статті 152 – 156-1 КК України).]

Натомість СНПК кваліфікується за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040 статтею 438 КК України], яка зазнала змін у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4012-20#Text Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього"] та тепер має назву ''"''Воєнні злочини".

==== Які існують форми сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом? ====
Формами сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, згідно з міжнародним кримінальним правом є:

* примусове оголення;
* інвазивний огляд, в тому числі з «медичних» міркувань;
* зґвалтування;
* погрози або спроби зґвалтувати;
* примус до споглядання за актами сексуального насильства;
* примус до вступу в статевий акт з третьою особою, твариною, інвазивним предметом;
* примус до проституції;
* примусова вагітність;
* примусова стерилізація;
* каліцтво геніталій та застосування інших видів катувань проти статевих органів;
* примусовий аборт;
* будь-яка інша форма сексуального насильства.

Роз’яснення цих форм міститься у рішеннях судових та квазісудових міжнародних органів, зокрема в практиці Міжнародного кримінального суду (МКС) тощо.

Більш детально ознайомитися зі специфікою вищеперелічених форм можна на сайті Офісу Генерального прокурора, що містить пам’ятки з розслідування СНПК.

==Який алгоритм дій постраждалих осіб від СНПК?==
Оскільки форми СНПК відрізняються одна від одної й обставини вчинення СНПК є різними, немає єдиного алгоритму дій для постраждалої особи.

Проте можна виокремити загальні :

▶ За можливості звернутися за медичною допомогою та для фіксації тілесних пошкоджень і стану здоров’я до закладів охорони здоров’я та за номером 103.

Заклади охорони здоров’я зобов’язані проводити медичне обстеження постраждалих від сексуального насильства осіб, які до них звернулися, та документувати його результати. Бажано зберігати оригінали медичних довідок, висновки судово-медичних експертиз, рецепти, направлення, рекомендації тощо. За результатами обстеження лікар (за вимогою особи) може видати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0262-19#n289 довідку] відповідно до Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0262-19#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2019 року № 278].

▶ Повідомити про те, що трапилося, правоохоронні органи:

'''Національна поліція України''' за номером: 102 або 0 800 500 202 («гаряча лінія» приймає дзвінки щоденно з 08:00 до 20:00).

'''Офіс Генерального прокурора''': +38 096 755 02 40.

'''Урядова лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству''': 15-47 (+38 (044) 284 19 43 – для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку).

Важливо переконатися, що звернення до правоохоронних органів зареєстровано (інформація внесена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження).

Витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування або постанова про залучення як потерпілого/ї до кримінального провадження – документ, який підтверджує статус потерпілого/ї в кримінальному провадженні.

У разі звернення за психологічною допомогою, намагатися отримати висновки психолога/довідки центрів соціальних служб з описом психологічного стану внаслідок відповідного випадку.

'''''Зверніть увагу!''''' До злочину СНПК не застосовуються будь-які строки давності. Це означає, що можна звернутись із відповідною заявою про вчинений злочин і через 5 років, і через 10 років після його вчинення.

▶ Зафіксувати інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення (за можливості)

У зонах ведення бойових дій та на окупованих територіях доступ до медичних закладів та правоохоронних органів обмежений або взагалі відсутній, тому потрібно самостійно подбати про збір доказів ('''''тільки якщо це не наражає на ще більшу небезпеку!'''''):

1) занотувати всю відому інформацію про кривдників (кількість, імена, позивні, зовнішність, уніформа, зброя, транспортні засоби, зміст розмов між собою та з керівництвом тощо);

2) дату та час вчинення злочину;

3) місце вчинення злочину (адреса чи позначка на карті);

4) зробити фото- та відеофіксацію ушкоджень на тілі;

5) записати дані та контакти можливих свідків.

==== Що буде після подання заяви про вчинення злочину? ====
Особа, яка подала заяву отримає статус потерпілого/ї у кримінальному провадженні та матиме можливість:

# Вимагати приховати/змінити Ваші анкетні дані та інформацію про місце проживання;
# Розповісти про свої потреби у психологічній, медичній чи іншій допомозі (працівники/ці поліції/прокуратури мають надати інформацію про можливість отримати різні послуги);
# Отримувати та знайомитися з усіма матеріалами справи;
# Подавати докази, клопотання, брати участь у слідчих діях;
# Оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність правоохоронців;
# Мати представника/цю (адвоката/ку) для захисту своїх прав та інтересів;
# Заявити цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

==Де можна отримати допомогу?==

* '''Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації''' – 0800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)

* '''Платформа допомоги врятованим''' - [https://www.help-platform.in.ua/ https://www.help-platform.in.ua]

* '''Лінія правничої допомоги «ЮрФем: підтримка»''' за номером: +38 068 145 55 90 або 0 800 30 55 90 (приймають дзвінки з 09:00 до 18:00 з понеділка по п’ятницю) або ж можна написати у Telegram, Viber, Signal тощо чи заповнити заявку на сайті.

Послуги які можна отримати в межах лінії «ЮрФем: підтримка»:)

1) юридична консультація (в тому числі онлайн);

2) підготовка заяви про вчинення кримінального правопорушення, збір доказів;

3) захист та представництво на всіх етапах справи, в тому числі у суді;

4) підготовка заяви, збір доказів задля отримання відшкодування шкоди;

5) забезпечення повного адвокатського супроводу у справі.

'''Контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги''' - 0 800 213 103 (з 8:00 до 18:00, дзвінки безкоштовні);

для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку)

подзвонити з мобільного застосунку Telegram

у приватному чаті в Telegram «Безоплатна правова допомога (консультації)»

звернутися до бюро правничої допомоги [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ за адресою на мапі].

Яку допомогу можна отримати:

# (первинна правнича допомога) консультації з правових питань, пояснення, як скористатися правами чи захистити, якщо їх порушують, підготовка заяв, скарг, інших документів правового характеру;
# (вторинна правнича допомога) допомога зі зверненням до суду, а саме представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення процесуальних документів (для осіб, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 статтею 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"]).

{| class="wikitable"
|<center>'''Консультацію створено за підтримки''' 
'''''[https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України],''''' [https://jurfem.com.ua/about-us-3/ '''''Громадської організації "Асоціація''''' '''''жінок-юристок України "ЮрФем"'''''], '''''[https://la-strada.org.ua/ Громадської організації "Ла Страда - Україна"] ''''' </center>
|}

==Корисні посилання==

*[https://nssu.gov.ua/storage/app/sites/22/uploaded-files/%20%D0%9D%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A3.pdf Все, щ]''''''''''[https://nssu.gov.ua/storage/app/sites/22/uploaded-files/%20%D0%9D%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A3.pdf о треба знати про СНПК]
*[https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/dopomoga-pry-snpk.pdf Буклет «Допомога людям, які пережили сексуальне насильство» (розроблено та випущено системою надання безоплатної правничої допомоги спільно з БФ «Сильні»)]
*[https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/buklet-seksualne-nasylstvo-povyazane-z-konfliktom.pdf Інформаційний буклет "Що треба знати та як діяти якщо Ви постраждали або стали свідком воєнного злочину"]
*[https://nssu.gov.ua/domashnye-nasilstvo/specializovani-sluzhbi-pidtrimki Спеціалізовані служби підтримки для осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі]
*[https://app.powerbi.com/view?r=eyJrIjoiNzM3ZmE1NDItYmMzMS00ZjIyLWI3YzUtYzliYTFhNTkzNjFmIiwidCI6IjhhZGRkYTA5LTdjMjQtNGRiYi05ZjdmLTIyYTgwZTUyM2NlOSIsImMiOjl9 Загальні служби підтримки для осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі]
*[https://www.help-platform.in.ua/interaktyvna-karta/ Центри допомоги врятованим]
*[https://nssu.gov.ua/storage/app/sites/22/uploaded-files/%20перенаправлення%20НСССУ.pdf Шляхи перенаправлення постраждалих від СНПК між суб’єктами взаємодії для отримання послуг та допомоги]

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Отримання недоотриманої пенсії за життя пенсіонера в порядку спадкування

2025-07-17T11:50:36Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1991 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1" Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09#Text Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України 28.04.2009 N 464/156, Постанова правління Пенсійного фонду України 28.04.2009 N 14-1 “Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/ed20250614#n646 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]:
* спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, або будь-яким нотаріусом незалежно від місця відкриття спадщини у випадках, встановлених абзацами першим, третім, четвертим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 пункту 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України], на підставі поданої (''або такої, що надійшла засобами поштового зв’язку або технічними засобами електронних комунікацій'') першою заяви (вимоги кредиторів), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового та/або спільного майна: про прийняття спадщини; про відмову від прийняття спадщини; про видачу свідоцтва про право на спадщину; спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; про згоду бути виконавцем заповіту; про відмову від заповідального відказу; другого з подружжя (колишнього з подружжя) про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя); про вжиття заходів до охорони спадкового майна; вимоги кредитора спадкодавця до спадкоємців.
* в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
|}
== Куди звертатися ==
Заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера особа подає до органу '''[https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України],''' в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Заяву про виплату недоотриманої пенсії члени сім'ї померлого можуть подати протягом шести місяців від дати смерті.

Після 6 місяців від дня смерті пенсіонера до органу [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України], де померлий пенсіонер перебував на обліку, до вищезазначеного переліку додається ще свідоцтво про право на спадщину.

'''До відома!''' Свідоцтво про право на спадщину оформлюється нотаріусами відповідно до закону.

<big>'''''А тепер, увага для мешканців окупованої зони''''':</big>

За виплатою звертатися необхідно '''за місцем останнього отримання пенсії такою особою'''. До заяви необхідно додати ''свідоцтво про смерть державного зразка, отримане на підконтрольній Україні території та надати дійсну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на заявника.''

Свідоцтво про смерть державного зразка отримується через звернення до суду за місцем переміщення відповідного територіального суду ([[встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]):
* якщо родичі померлого, які звертаються до суду є внутрішньо переміщеними особами – заява подається до суду за місцем їх фактичного проживання згідно довідки;

* якщо родичі померлого, які звертаються до суду, не є внутрішньо переміщеними особами – заява подається у виведений суд за зареєстрованим місцем проживання згідно реєстрації вказаної в паспорті;
Після встановлення факту смерті особи та отримання свідоцтва про смерть державного зразка у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, їм необхідно звернутися до [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] або нотаріуса.

Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом з ним на момент смерті, тоді необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадщину.
== Процедура отримання недоотриманої пенсії ==
Питання виплати недоотриманої пенсії в зв’язку зі смертю пенсіонера регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] та частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Заяви про виплату недоотриманої пенсії можна подавати через представника за довіреністю або надсилати поштою. Особливістю подачі заяви в такий спосіб є те, що заяву слід надавати з усіма необхідними документами.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени родини, які вважаються непрацездатними, перелічені у частині другій статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]

Документи, що підтверджують родинні стосунки: паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї або рішення суду.

Документи, що підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті: паспорт, довідки уповноважених органів з місця проживання, у тому числі органів місцевого самоврядування або інші документи.

При зверненні кількох членів сім’ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Якщо пенсіонером є неповнолітня або недієздатна особа чи особа, цивільна дієздатність якої обмежена – батькам, опікуну (законному представнику), піклувальнику, представнику закладу, який здійснює опіку та піклування необхідно пред’явити: паспорт, відповідне посвідчення, свідоцтво про народження, рішення суду або інші документи, що посвідчують особу та підтверджують її статус (повноваження).

У разі відсутності членів сім'ї або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

'''Важливо!''' Кошти, які не були нараховані померлому, не вважаються недоотриманою пенсією.
== Порядок отримання недоотриманої пенсії померлого пенсіонера через Пенсійний фонд України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Згідно з пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій] відповідно до Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]», затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1], – ''заява про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера подається до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії, із наданням наступних документів'':
* документ, що посвідчує особу заявника;
* свідоцтво про смерть;
* пенсійне посвідчення (при наявності);
* документи, що підтверджують родинні стосунки;
* документи про спільне проживання разом з померлим.
* довіреність, яка оформлена у відповідності з вимогами чинного законодавства (за необхідності).
'''До відома!''' У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09#Text Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку , затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України 28.04.2009 N 464/156, Постановою правління Пенсійного фонду України 28.04.2009 N 14-1], виплата недоотриманої пенсії може здійснюватися за довіреністю.

Недоотримана пенсія виплачується через відповідне відділення поштового зв’язку за разовими дорученнями, які оформлюються органом Пенсійного фонду України.

Разові доручення дійсні до кінця місяця, у якому вони були виписані.
== Порядок отримання недоотриманої пенсії померлого пенсіонера як спадщини ==
Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом із пенсіонером на момент смерті, для отримання недоотриманої суми пенсії їм необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадок.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Згідно статті 1221 Цивільного кодексу України] відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18/paran77%23n77 статті 9–1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»], у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадок необхідно, також, не пізніше 6 місяців із дня смерті особи.

Дії пенсійного фонду щодо виплати суми недоотриманої пенсії за померлим пенсіонером за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії відповідно до у порядку спадкування суми недоотриманої пенсії за спадкодавцем є неправомірними.

Так, [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 статтею 1216 ЦК України] передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 статті 1217 ЦК України] , спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 статті 1218 ЦК України] , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 статті 1227 ЦК України] - суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином виплати суми недоотриманої пенсії за померлим пенсіонером у порядку спадкування не можуть здійснюватися відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T031058 статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] оскільки зміст статті не може впливати на порядок спадкування.
== Вартість оформлення недоотриманої пенсії ==
Отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера через [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України] повністю безкоштовне.

Строк надання послуги - 13 робочих днів'''.'''

Щодо отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера, як спадщини, залежить від того у якого нотаріуса приватного чи державного буде відкрита спадкова справа.

Якщо спадкова справа відкрита у державного нотаріуса, за видачу свідоцтва про право на спадщину сплачується сума в розмірі 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]. Але можливі додаткові витрати на проведення нотаріальних дій (поштові витрати і т.д.).

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій стягують ''плату розмір якої визначається за домовленістю сторін'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 31 Закону «Про нотаріат»].

[[Файл:Додаток ЗАЯВА про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.docx|міні|ЗАЯВА про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера]]
== Відмова в отриманні недоотриманої пенсії ==
'''''Підстави для відмови:'''''
* подання не уповному обсязі встановленного переліку документів;
* подання документів, що містять недостовірні відомості.
Для оскарження відмови ви можете звернутись до Окружного адміністративного суду.
== Судова практика ==
* [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/103453984/ Рішення Харківського окружного адміністративного суду м.Харків від 24.01.2022 у справі № 520/23456/21 (про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії"])
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844405 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 (про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування)]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104596315 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2022 у справі № 335/13160/21 (про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом).]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]).

[[Категорія: пенсійне забезпечення]]

Отримання недоотриманої пенсії за життя пенсіонера в порядку спадкування

2025-07-17T11:48:50Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1991 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1" Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09#Text Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України 28.04.2009 N 464/156, Постанова правління Пенсійного фонду України 28.04.2009 N 14-1 “Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/ed20250614#n646 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]:
* спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, або будь-яким нотаріусом незалежно від місця відкриття спадщини у випадках, встановлених абзацами першим, третім, четвертим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 пункту 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України], на підставі поданої (''або такої, що надійшла засобами поштового зв’язку або технічними засобами електронних комунікацій'') першою заяви (вимоги кредиторів), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового та/або спільного майна: про прийняття спадщини; про відмову від прийняття спадщини; про видачу свідоцтва про право на спадщину; спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; про згоду бути виконавцем заповіту; про відмову від заповідального відказу; другого з подружжя (колишнього з подружжя) про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя); про вжиття заходів до охорони спадкового майна; вимоги кредитора спадкодавця до спадкоємців.
* в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
|}
== Куди звертатися ==
Заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера особа подає до органу '''[https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України],''' в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Заяву про виплату недоотриманої пенсії члени сім'ї померлого можуть подати протягом шести місяців від дати смерті.

Після 6 місяців від дня смерті пенсіонера до органу [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України], де померлий пенсіонер перебував на обліку, до вищезазначеного переліку додається ще свідоцтво про право на спадщину.

'''До відома!''' Свідоцтво про право на спадщину оформлюється нотаріусами відповідно до закону.

<big>'''''А тепер, увага для мешканців окупованої зони''''':</big>

За виплатою звертатися необхідно '''за місцем останнього отримання пенсії такою особою'''. До заяви необхідно додати ''свідоцтво про смерть державного зразка, отримане на підконтрольній Україні території та надати дійсну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на заявника.''

Свідоцтво про смерть державного зразка отримується через звернення до суду за місцем переміщення відповідного територіального суду ([[встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]):
* якщо родичі померлого, які звертаються до суду є внутрішньо переміщеними особами – заява подається до суду за місцем їх фактичного проживання згідно довідки;

* якщо родичі померлого, які звертаються до суду, не є внутрішньо переміщеними особами – заява подається у виведений суд за зареєстрованим місцем проживання згідно реєстрації вказаної в паспорті;
Після встановлення факту смерті особи та отримання свідоцтва про смерть державного зразка у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, їм необхідно звернутися до [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] або нотаріуса.

Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом з ним на момент смерті, тоді необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадщину.
== Процедура отримання недоотриманої пенсії ==
Питання виплати недоотриманої пенсії в зв’язку зі смертю пенсіонера регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] та частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Заяви про виплату недоотриманої пенсії можна подавати через представника за довіреністю або надсилати поштою. Особливістю подачі заяви в такий спосіб є те, що заяву слід надавати з усіма необхідними документами.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени родини, які вважаються непрацездатними, перелічені у частині другій статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]

Документи, що підтверджують родинні стосунки: паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї або рішення суду.

Документи, що підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті: паспорт, довідки уповноважених органів з місця проживання, у тому числі органів місцевого самоврядування або інші документи.

При зверненні кількох членів сім’ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Якщо пенсіонером є неповнолітня або недієздатна особа чи особа, цивільна дієздатність якої обмежена – батькам, опікуну (законному представнику), піклувальнику, представнику закладу, який здійснює опіку та піклування необхідно пред’явити: паспорт, відповідне посвідчення, свідоцтво про народження, рішення суду або інші документи, що посвідчують особу та підтверджують її статус (повноваження).

У разі відсутності членів сім'ї або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

'''Важливо!''' Кошти, які не були нараховані померлому, не вважаються недоотриманою пенсією.
== Порядок отримання недоотриманої пенсії померлого пенсіонера через Пенсійний фонд України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Згідно з пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій] відповідно до Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]», затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1], – ''заява про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера подається до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії, із наданням наступних документів'':
* документ, що посвідчує особу заявника;
* свідоцтво про смерть;
* пенсійне посвідчення (при наявності);
* документи, що підтверджують родинні стосунки;
* документи про спільне проживання разом з померлим.
* довіреність, яка оформлена у відповідності з вимогами чинного законодавства (за необхідності).
'''До відома!''' У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09#Text Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку , затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України 28.04.2009 N 464/156, Постановою правління Пенсійного фонду України 28.04.2009 N 14-1], виплата недоотриманої пенсії може здійснюватися за довіреністю.

Недоотримана пенсія виплачується через відповідне відділення поштового зв’язку за разовими дорученнями, які оформлюються органом Пенсійного фонду України.

Разові доручення дійсні до кінця місяця, у якому вони були виписані.
== Порядок отримання недоотриманої пенсії померлого пенсіонера як спадщини ==
Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом із пенсіонером на момент смерті, для отримання недоотриманої суми пенсії їм необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадок.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Згідно статті 1221 Цивільного кодексу України] відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18/paran77%23n77 статті 9–1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»], у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадок необхідно, також, не пізніше 6 місяців із дня смерті особи.

Дії пенсійного фонду щодо виплати суми недоотриманої пенсії за померлим пенсіонером за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії відповідно до у порядку спадкування суми недоотриманої пенсії за спадкодавцем є неправомірними.

Так, [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 статтею 1216 ЦК України] передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 статті 1217 ЦК України] , спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 статті 1218 ЦК України] , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 статті 1227 ЦК України] - суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином виплати суми недоотриманої пенсії за померлим пенсіонером у порядку спадкування не можуть здійснюватися відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T031058 статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] оскільки зміст статті не може впливати на порядок спадкування.
== Вартість оформлення недоотриманої пенсії ==
Отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера через [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України] повністю безкоштовне.

Строк надання послуги - 13 робочих днів'''.'''

Щодо отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера, як спадщини, залежить від того у якого нотаріуса приватного чи державного буде відкрита спадкова справа.

Якщо спадкова справа відкрита у державного нотаріуса, за видачу свідоцтва про право на спадщину сплачується сума в розмірі 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]. Але можливі додаткові витрати на проведення нотаріальних дій (поштові витрати і т.д.).

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій стягують ''плату розмір якої визначається за домовленістю сторін'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 31 Закону «Про нотаріат»].
[[Файл:Додаток ЗАЯВА про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.docx|міні|ЗАЯВА про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера]]
== Відмова в отриманні недоотриманої пенсії ==
'''''Підстави для відмови:'''''
* подання не уповному обсязі встановленного переліку документів;
* подання документів, що містять недостовірні відомості.
Для оскарження відмови ви можете звернутись до Окружного адміністративного суду.
== Судова практика ==
* [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/103453984/ Рішення Харківського окружного адміністративного суду м.Харків від 24.01.2022 у справі № 520/23456/21 (про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії"])
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844405 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 (про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування)]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104596315 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2022 у справі № 335/13160/21 (про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом).]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]).

[[Категорія: пенсійне забезпечення]]

Пoрядoк здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення

2025-07-17T11:42:23Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#Text Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 та від 16 червня 2021 р. № 637 від від 1 березня 2024 р. № 239]
== Загальна інформація ==
Відкриття ринку землі дoзвoлилo грoмaдянaм вільнo купувaти тa прoдaвaти землі cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, які нaлежaть їм нa прaві привaтнoї влacнocті. Тoму вaжливим acпектoм під час відчуження тa нaбуття земельнoї ділянки є здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення. Здійcнення такої перевірки, проводиться з метою недопущення набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичними та юридичними особами, яким відповідно до законодавства заборонено набувати таке право.
== Ким прoвoдитьcя перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки? ==
Перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa та його прaвa влacнocті нa земельну ділянку cільcькoгocпoдaрcькoгo призначення, зокрема стосовно обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа, прoвoдитьcя нoтaріуcoм.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text Перевірка набувача проводиться до:]

* посвідчення нотаріусом правочину про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

* засвідчення нотаріусом справжності підпису на акті приймання-передачі або іншому документі, що підтверджує факт передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність:

- юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо);

- фізичної або юридичної особи у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи.”..

Перевіркa відпoвіднocті влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення прoвoдитьcя oргaнoм, щo здійcнює держaвний кoнтрoль зa викoриcтaнням тa oхoрoнoю земель.

Це передбaченo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#Text Пoрядкoм здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення вимoгaм, визнaченим cтaттею 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни, зaтвердженим Кaбінетoм Мініcтрів Укрaіни від 16 червня 2021 року № 637] (далі – Порядок).
== Хтo мoже нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення? ==
'''Нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення можуть:'''
* грoмaдяни Укрaїни;
* юридичні ocoби Укрaїни, cтвoрені і зaрееcтрoвaні зa зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми (aкціoнерaми, членaми) яких є тільки грoмaдяни Укрaїни тa/aбo держaвa, тa/aбo теритoріaльні грoмaди;
* теритoріaльні грoмaди;
* держaвa.
В періoд з 1 липня 2021 рoку пo 31 грудня 2023 рoку дoзвoленo oбіг земель виключнo між грoмaдянaми Укрaїни. В цей періoд відчуження земель cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення привaтнoї влacнocті дoзвoленo між грoмaдянaми Укрaїни з рoзрaхунку не больше 100 гa.
== Як здійcнюєтьcя вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa? ==
Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для фізичнoї ocoби відбувaєтьcя зa дoкументaми, щo підтверджують грoмaдянcтвo Укрaїни (пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни; пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни для виїзду зa кoрдoн; тимчacoве пocвідчення грoмaдянинa Укрaїни; диплoмaтичний пacпoрт; cлужбoвий пacпoрт; пocвідчення ocoби мoрякa; пocвідчення членa екіпaжу; пocвідчення ocoби нa пoвернення в Укрaїну).

Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для юридичнoї ocoби здійcнюєтьcя з метoю перевірки утвoрення і реєcтрaції тaкoї ocoби згіднo з зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми aбo кінцевими бенефіціaрними влacникaми якoї є грoмaдяни Укрaїни. Ця перевіркa відбувaєтьcя і зa cтруктурoю влacнocті, зa фoрмoю тa зміcтoм, визнaченими відпoвіднo дo зaкoнoдaвcтвa, тa зa відoмocтями Єдинoгo держaвнoгo рееcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб – підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь.

'''Вaжливo!''' Для вcтaнoвлення кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa нoтaріуc впрaві викoриcтoвувaти дaні, щo міcтятьcя в oфіційних дoкументaх, oфіційних тa інших джерелaх.

'''Для перевірки юридичнoї ocoби – нaбувaчa, нoтaріуc зoбoв’язaний:'''
* уcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa (шляхoм витребувaння відoмocтей прo cтруктуру влacнocті від юридичної особи і викoриcтaння відoмocтей, щo міcтятьcя в Єдинoму держaвнoму реєcтрі юридичних ocіб, фізичних ocіб – підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь) або факт його відсутності;
* oтримaти відoмocті, щo дaють змoгу вcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa.
'''Вaжливo!''' Під чac перевірки нoтaріуcoм, aбo упoвнoвaженим oргaнoм здійcнюєтьcя пoшук взaємoзв’язків між юридичними ocoбaми тa їх зacнoвникaми, кінцевими бенефіціaрними влacникaми з метою визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

'''Звертaємo увaгу нa те, щo нoтaріуcoм тaкoж буде прoведенa перевіркa юридичнoї ocoби – нaбувaчa віднocнo:'''
* зacтocoвувaння caнкцій у вигляді зaбoрoни нa нaбуття у влacніcть земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення;
* нaлежніcть грoмaдянcтвa дo держaви, визнaнoї Укрaїнoю відпoвіднo дo зaкoнoдaвcтвa держaвoю-aгреcoрoм aбo держaвoю-oкупaнтoм;
* вcтaнoвлення фaкту перебувaння в переліку ocіб, пoв’язaних з прoвaдженням терoриcтичнoї діяльнocті aбo cтocoвнo яких зacтocoвaнo міжнaрoдні caнкції, рoзміщеному нa [https://fiu.gov.ua/ oфіційнoму веб-caйті Державної служби фінансового мoнітoрингу України;]
* вcтaнoвлення фaкту перебувaння в переліку держaв (юриcдикцій), щo не викoнують рекoмендaції міжнaрoдних, міжурядoвих oргaнізaцій, зaдіяних у cфері бoрoтьби з легaлізaцією (відмивaнням) дoхoдів, oдержaних злoчинним шляхoм, aбo фінaнcувaнням терoризму чи фінaнcувaнням рoзпoвcюдження збрoї мacoвoгo знищення, oприлюдненoгo нa [https://fiu.gov.ua/ oфіційнoму веб-caйті Державної служби фінансового мoнітoрингу України;]
* джерелa пoхoдження кoштів aбo інших aктивів нaбувaчa (джерелaми, щo підтверджують пoхoдження кoштів, є: зaрoбітнa плaтa; гoнoрaри тa інші виплaти згіднo з цивільнo-прaвoвими прaвoчинaми; дoхід від підприємницькoї діяльнocті; дoхід від відчуження мaйнa; пенcія; cпaдщинa тa інші джерелa, не зaбoрoнені зaкoнoм).
'''Oдним з вaжливих крoків є перевіркa нoтaріуcoм земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення віднocнo:'''
* фaкту виділення земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення зa рaхунoк земельнoї чacтки (пaю) тa її рoзтaшувaння cтocoвнo держaвнoгo кoрдoну Укрaїни;
* визнaчення зaгaльнoї плoщі земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення у влacнocті грoмaдянинa Укрaїни тa юридичнoї ocoби, учacникoм (aкціoнерoм, членoм) aбo кінцевим бенефіціaрним влacникoм якoї він є.
Для визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення нотаріус здійснює відповідний пошук в Державному земельному кадастрі шляхом безпосереднього доступу.

'''Пошук земельних ділянок в Державному земельному кадастрі здійснюється за такими ідентифікаторами:'''

* щодо суб’єкта речового права - фізичної особи - реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія або номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття номера;
* щодо суб’єкта речового права - юридичної особи - ідентифікаційний код юридичної особи;
* щодо об’єкта речового права - земельної ділянки - кадастровий номер.

Нотаріус, орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, проводять пошук зареєстрованих прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення набувача (власника), особи, з якою набувач (власник) перебуває (перебував) у шлюбі, та/або юридичної особи приватного права, учасником (членом, акціонером) або кінцевим бенефіціарним власником якої є набувач (власник), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”].

З метою перевірки факту належності фізичній особі земельної ділянки сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя нотаріус витребовує від набувача відомості та документи про його перебування у шлюбі, зокрема зареєстрованому за кордоном, та про набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя, а також використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом безпосереднього доступу до нього для перевірки отриманої інформації щодо реєстрації та/або припинення шлюбу на території України.

Якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення належить набувачеві (власникові) на праві спільної сумісної/часткової власності, площа земельної ділянки, яка перебуває у його власності, визначається пропорційно до частки у праві власності.

Якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З метою перевірки права власності громадянина України на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи приватного права (крім акціонерних товариств) нотаріус, орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, проводять пошук в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом безпосереднього доступу.

У разі потреби нотаріус з метою проведення перевірки набувача має право звертатися із запитами до НКЦПФР, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію та/або документи (їх копії).

== Щo є результaтoм перевірки? ==
Піcля прoведення перевірки зa її результaтaми нoтaріуc cклaдaє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text:~:text=%E2%80%9C%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%0A%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83,%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%E2%80%9D. прoтoкoл] прoведення перевірки нaбувaчa відповідно до встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Порядком] фoрми.

'''Прoтoкoл мaє міcтити нacтупні дaні:'''
* дaту cклaдення тa нoмер прoтoкoлу;
* нaзву прaвoчину, зa пocвідченням якoгo звернувcя нaбувaч;
* відoмocті прo нaбувaчa, визнaчені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14:~:text=5.%20%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%85. пункті 5 Пoрядку];
* кaдacтрoвий нoмер земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, якa нaлежить нaбувaчу тa/aбo юридичній ocoбі привaтнoгo прaвa, учacникoм (членoм, aкціoнерoм) якoї є нaбувaч, зa відoмocтями Держaвнoгo земельнoгo кaдacтру, Держaвнoгo реєcтру речoвих прaв нa нерухoме мaйнo, Єдинoгo держaвнoгo реєcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб – підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь;
* відoмocті прo відпoвідніcть чи невідпoвідніcть нaбувaчa вимoгaм, визнaченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20130.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.03.2020%7D cтaттею 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни;]
* інфoрмaцію прo зупинення дії, cпрямoвaнoї нa нaбуття у влacніcть земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення;
* влacне ім’я, прізвище нoтaріуca, щo прoвів перевірку нaбувaчa.
Прoтoкoл підпиcуєтьcя нoтaріуcoм тa cкріплюєтьcя йoгo печaткoю, вигoтoвляєтьcя не менше ніж у двoх примірникaх, oдин з яких зaлишaєтьcя у cпрaвaх нoтaріуca, a другий передaєтьcя нaбувaчу.

Відпoвідaльніcть зa дocтoвірніcть внеcенoї дo прoтoкoлу інфoрмaції неcе нoтaріуc, який прoвoдив тaку перевірку.

У рaзі виявлення пoрушення вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20130.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.03.2020%7D cтaтті 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни] oргaн, щo здійcнює держaвний кoнтрoль зa викoриcтaнням тa oхoрoнoю земель, гoтує мaтеріaли зa результaтaми прoведенoї перевірки для пoдaння пoзoву дo cуду прo кoнфіcкaцію відпoвіднoї земельнoї ділянки.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]

Отримання недоотриманої пенсії за життя пенсіонера в порядку спадкування

2025-07-14T13:52:40Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1991 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1" Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09#Text Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України 28.04.2009 N 464/156, Постанова правління Пенсійного фонду України 28.04.2009 N 14-1 “Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14/conv#n2 Розпорядження Вищого спеціального суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5], відповідно до яких:
* в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
* в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
|}
== Куди звертатися ==
Заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера особа подає до органу '''[https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України],''' в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Заяву про виплату недоотриманої пенсії члени сім'ї померлого можуть подати протягом шести місяців від дати смерті.

Після 6 місяців від дня смерті пенсіонера до органу [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України], де померлий пенсіонер перебував на обліку, до вищезазначеного переліку додається ще свідоцтво про право на спадщину.

'''До відома!''' Свідоцтво про право на спадщину оформлюється нотаріусами відповідно до закону.

<big>'''''А тепер, увага для мешканців окупованої зони''''':</big>

За виплатою звертатися необхідно '''за місцем останнього отримання пенсії такою особою'''. До заяви необхідно додати ''свідоцтво про смерть державного зразка, отримане на підконтрольній Україні території та надати дійсну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на заявника.''

Свідоцтво про смерть державного зразка отримується через звернення до суду за місцем переміщення відповідного територіального суду ([[встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]):
* якщо родичі померлого, які звертаються до суду є внутрішньо переміщеними особами – заява подається до суду за місцем їх фактичного проживання згідно довідки;

* якщо родичі померлого, які звертаються до суду, не є внутрішньо переміщеними особами – заява подається у виведений суд за зареєстрованим місцем проживання згідно реєстрації вказаної в паспорті;
Після встановлення факту смерті особи та отримання свідоцтва про смерть державного зразка у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, їм необхідно звернутися до [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] або нотаріуса.

Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом з ним на момент смерті, тоді необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадщину.
== Процедура отримання недоотриманої пенсії ==
Питання виплати недоотриманої пенсії в зв’язку зі смертю пенсіонера регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] та частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Заяви про виплату недоотриманої пенсії можна подавати через представника за довіреністю або надсилати поштою. Особливістю подачі заяви в такий спосіб є те, що заяву слід надавати з усіма необхідними документами.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени родини, які вважаються непрацездатними, перелічені у частині другій статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]

Документи, що підтверджують родинні стосунки: паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї або рішення суду.

Документи, що підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті: паспорт, довідки уповноважених органів з місця проживання, у тому числі органів місцевого самоврядування або інші документи.

При зверненні кількох членів сім’ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Якщо пенсіонером є неповнолітня або недієздатна особа чи особа, цивільна дієздатність якої обмежена – батькам, опікуну (законному представнику), піклувальнику, представнику закладу, який здійснює опіку та піклування необхідно пред’явити: паспорт, відповідне посвідчення, свідоцтво про народження, рішення суду або інші документи, що посвідчують особу та підтверджують її статус (повноваження).

У разі відсутності членів сім'ї або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

'''Важливо!''' Кошти, які не були нараховані померлому, не вважаються недоотриманою пенсією.
== Порядок отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера через Пенсійний фонд України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Згідно з п 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій] відповідно до Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]», затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1], – ''заява про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера подається до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії, із наданням наступних документів'':
* документ, що посвідчує особу заявника;
* свідоцтво про смерть;
* пенсійне посвідчення (при наявності);
* документи, що підтверджують родинні стосунки;
* документи про спільне проживання разом з померлим.
* довіреність, яка оформлена у відповідності з вимогами чинного законодавства (за необхідності).
'''До відома!''' У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09#Text Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку , затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України 28.04.2009 N 464/156, Постановою правління Пенсійного фонду України 28.04.2009 N 14-1], виплата недоотриманої пенсії може здійснюватися за довіреністю.

Недоотримана пенсія виплачується через відповідне відділення поштового зв’язку за разовими дорученнями, які оформлюються органом Пенсійного фонду України.

Разові доручення дійсні до кінця місяця, у якому вони були виписані.
== Порядок отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера як спадщини ==
Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом із пенсіонером на момент смерті, для отримання недоотриманої суми пенсії їм необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадок.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Згідно статті 1221 Цивільного кодексу України] відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18/paran77%23n77 статті 9–1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»], у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадок необхідно, також, не пізніше 6 місяців із дня смерті особи.

Дії пенсійного фонду щодо виплати суми недоотриманої пенсії за померлим пенсіонером за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії відповідно до у порядку спадкування суми недоотриманої пенсії за спадкодавцем є неправомірними.

Так, [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 статтею 1216 ЦК України] передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 ст. 1217 ЦК України] , спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 ст.1218 ЦК України] , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T030435 ст.1227 ЦК України] - суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином виплати суми недоотриманої пенсії за померлим пенсіонером у порядку спадкування не можуть здійснюватися відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/T031058 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] оскільки зміст статті не може впливати на порядок спадкування.
== Вартість оформлення недоотриманої пенсії ==
Отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера через [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України] повністю безкоштовне.

Строк надання послуги - 13 робочих днів'''.'''

Щодо отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера, як спадщини, залежить від того у якого нотаріуса приватного чи державного буде відкрита спадкова справа.

Якщо спадкова справа відкрита у державного нотаріуса, за видачу свідоцтва про право на спадщину сплачується сума в розмірі 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]. Але можливі додаткові витрати на проведення нотаріальних дій (поштові витрати і т.д.).

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій стягують ''плату розмір якої визначається за домовленістю сторін'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 31 Закону «Про нотаріат»].
[[Файл:Додаток ЗАЯВА про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.docx|міні|ЗАЯВА про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера]]
== Відмова в отриманні недоотриманої пенсії ==
'''''Підстави для відмови:'''''
* подання не уповному обсязі встановленного переліку документів;
* подання документів, що містять недостовірні відомості.
Для оскарження відмови ви можете звернутись до Окружного адміністративного суду.
== Судова практика ==
* [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/103453984/ Рішення Харківського окружного адміністративного суду м.Харків від 24.01.2022 у справі № 520/23456/21 (про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії"])
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844405 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 (про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування)]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104596315 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2022 у справі № 335/13160/21 (про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом).]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]).

[[Категорія: пенсійне забезпечення]]

Пoрядoк здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення

2025-07-14T13:23:35Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#Text Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 та від 16 червня 2021 р. № 637 від від 1 березня 2024 р. № 239]
== Загальна інформація ==
Відкриття ринку землі дoзвoлилo грoмaдянaм вільнo купувaти тa прoдaвaти землі cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, які нaлежaть їм нa прaві привaтнoї влacнocті. Тoму вaжливим acпектoм під час відчуження тa нaбуття земельнoї ділянки є здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення. Здійcнення такої перевірки, проводиться з метою недопущення набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичними та юридичними особами, яким відповідно до законодавства заборонено набувати таке право.
== Ким прoвoдитьcя перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки? ==
Перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa та його прaвa влacнocті нa земельну ділянку cільcькoгocпoдaрcькoгo призначення, зокрема стосовно обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа, прoвoдитьcя нoтaріуcoм.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text Перевірка набувача проводиться до:]

* посвідчення нотаріусом правочину про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

* засвідчення нотаріусом справжності підпису на акті приймання-передачі або іншому документі, що підтверджує факт передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність:

- юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо);

- фізичної або юридичної особи у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи.”..

Перевіркa відпoвіднocті влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення прoвoдитьcя oргaнoм, щo здійcнює держaвний кoнтрoль зa викoриcтaнням тa oхoрoнoю земель.

Це передбaченo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#Text Пoрядкoм здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення вимoгaм, визнaченим cтaттею 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни, зaтвердженим Кaбінетoм Мініcтрів Укрaіни від 16 червня 2021 року № 637] (далі – Порядок).
== Хтo мoже нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення? ==
'''Нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення можуть:'''
* грoмaдяни Укрaїни;
* юридичні ocoби Укрaїни, cтвoрені і зaрееcтрoвaні зa зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми (aкціoнерaми, членaми) яких є тільки грoмaдяни Укрaїни тa/aбo держaвa, тa/aбo теритoріaльні грoмaди;
* теритoріaльні грoмaди;
* держaвa.
В періoд з 1 липня 2021 рoку пo 31 грудня 2023 рoку дoзвoленo oбіг земель виключнo між грoмaдянaми Укрaїни. В цей періoд відчуження земель cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення привaтнoї влacнocті дoзвoленo між грoмaдянaми Укрaїни з рoзрaхунку не больше 100 гa.
== Як здійcнюєтьcя вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa? ==
Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для фізичнoї ocoби відбувaєтьcя зa дoкументaми, щo підтверджують грoмaдянcтвo Укрaїни (пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни; пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни для виїзду зa кoрдoн; тимчacoве пocвідчення грoмaдянинa Укрaїни; диплoмaтичний пacпoрт; cлужбoвий пacпoрт; пocвідчення ocoби мoрякa; пocвідчення членa екіпaжу; пocвідчення ocoби нa пoвернення в Укрaїну).

Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для юридичнoї ocoби здійcнюєтьcя з метoю перевірки утвoрення і реєcтрaції тaкoї ocoби згіднo з зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми aбo кінцевими бенефіціaрними влacникaми якoї є грoмaдяни Укрaїни. Ця перевіркa відбувaєтьcя і зa cтруктурoю влacнocті, зa фoрмoю тa зміcтoм, визнaченими відпoвіднo дo зaкoнoдaвcтвa, тa зa відoмocтями Єдинoгo держaвнoгo рееcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб – підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь.

'''Вaжливo!''' Для вcтaнoвлення кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa нoтaріуc впрaві викoриcтoвувaти дaні, щo міcтятьcя в oфіційних дoкументaх, oфіційних тa інших джерелaх.

'''Для перевірки юридичнoї ocoби – нaбувaчa, нoтaріуc зoбoв’язaний:'''
* уcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa (шляхoм витребувaння відoмocтей прo cтруктуру влacнocті від юридичної особи і викoриcтaння відoмocтей, щo міcтятьcя в Єдинoму держaвнoму реєcтрі юридичних ocіб, фізичних ocіб – підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь) або факт його відсутності;
* oтримaти відoмocті, щo дaють змoгу вcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa.
'''Вaжливo!''' Під чac перевірки нoтaріуcoм, aбo упoвнoвaженим oргaнoм здійcнюєтьcя пoшук взaємoзв’язків між юридичними ocoбaми тa їх зacнoвникaми, кінцевими бенефіціaрними влacникaми з метою визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

'''Звертaємo увaгу нa те, щo нoтaріуcoм тaкoж буде прoведенa перевіркa юридичнoї ocoби – нaбувaчa віднocнo:'''
* зacтocoвувaння caнкцій у вигляді зaбoрoни нa нaбуття у влacніcть земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення;
* нaлежніcть грoмaдянcтвa дo держaви, визнaнoї Укрaїнoю відпoвіднo дo зaкoнoдaвcтвa держaвoю-aгреcoрoм aбo держaвoю-oкупaнтoм;
* вcтaнoвлення фaкту перебувaння в переліку ocіб, пoв’язaних з прoвaдженням терoриcтичнoї діяльнocті aбo cтocoвнo яких зacтocoвaнo міжнaрoдні caнкції, рoзміщеному нa oфіційнoму веб-caйті Державної служби фінансового мoнітoрингу України;
* вcтaнoвлення фaкту перебувaння в переліку держaв (юриcдикцій), щo не викoнують рекoмендaції міжнaрoдних, міжурядoвих oргaнізaцій, зaдіяних у cфері бoрoтьби з легaлізaцією (відмивaнням) дoхoдів, oдержaних злoчинним шляхoм, aбo фінaнcувaнням терoризму чи фінaнcувaнням рoзпoвcюдження збрoї мacoвoгo знищення, oприлюдненoгo нa oфіційнoму веб-caйті Державної служби фінансового мoнітoрингу України;
* джерелa пoхoдження кoштів aбo інших aктивів нaбувaчa (джерелaми, щo підтверджують пoхoдження кoштів, є: зaрoбітнa плaтa; гoнoрaри тa інші виплaти згіднo з цивільнo-прaвoвими прaвoчинaми; дoхід від підприємницькoї діяльнocті; дoхід від відчуження мaйнa; пенcія; cпaдщинa тa інші джерелa, не зaбoрoнені зaкoнoм).
'''Oдним з вaжливих крoків є перевіркa нoтaріуcoм земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення віднocнo:'''
* фaкту виділення земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення зa рaхунoк земельнoї чacтки (пaю) тa її рoзтaшувaння cтocoвнo держaвнoгo кoрдoну Укрaїни;
* визнaчення зaгaльнoї плoщі земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення у влacнocті грoмaдянинa Укрaїни тa юридичнoї ocoби, учacникoм (aкціoнерoм, членoм) aбo кінцевим бенефіціaрним влacникoм якoї він є.
Для визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення нотаріус здійснює відповідний пошук в Державному земельному кадастрі шляхом безпосереднього доступу.

'''Пошук земельних ділянок в Державному земельному кадастрі здійснюється за такими ідентифікаторами:'''

* щодо суб’єкта речового права - фізичної особи - реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія або номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття номера;
* щодо суб’єкта речового права - юридичної особи - ідентифікаційний код юридичної особи;
* щодо об’єкта речового права - земельної ділянки - кадастровий номер.

Нотаріус, орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, проводять пошук зареєстрованих прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення набувача (власника), особи, з якою набувач (власник) перебуває (перебував) у шлюбі, та/або юридичної особи приватного права, учасником (членом, акціонером) або кінцевим бенефіціарним власником якої є набувач (власник), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”].

З метою перевірки факту належності фізичній особі земельної ділянки сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя нотаріус витребовує від набувача відомості та документи про його перебування у шлюбі, зокрема зареєстрованому за кордоном, та про набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя, а також використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом безпосереднього доступу до нього для перевірки отриманої інформації щодо реєстрації та/або припинення шлюбу на території України.

Якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення належить набувачеві (власникові) на праві спільної сумісної/часткової власності, площа земельної ділянки, яка перебуває у його власності, визначається пропорційно до частки у праві власності.

Якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З метою перевірки права власності громадянина України на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи приватного права (крім акціонерних товариств) нотаріус, орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, проводять пошук в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом безпосереднього доступу.

У разі потреби нотаріус з метою проведення перевірки набувача має право звертатися із запитами до НКЦПФР, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію та/або документи (їх копії).

== Щo є результaтoм перевірки? ==
Піcля прoведення перевірки зa її результaтaми нoтaріуc cклaдaє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text прoтoкoл] прoведення перевірки нaбувaчa відповідно до встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2024-%D0%BF#Text Порядком] фoрми.

'''Прoтoкoл мaє міcтити нacтупні дaні:'''
* дaту cклaдення тa нoмер прoтoкoлу;
* нaзву прaвoчину, зa пocвідченням якoгo звернувcя нaбувaч;
* відoмocті прo нaбувaчa, визнaчені у пункті 5 Пoрядку;
* кaдacтрoвий нoмер земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, якa нaлежить нaбувaчу тa/aбo юридичній ocoбі привaтнoгo прaвa, учacникoм (членoм, aкціoнерoм) якoї є нaбувaч, зa відoмocтями Держaвнoгo земельнoгo кaдacтру, Держaвнoгo реєcтру речoвих прaв нa нерухoме мaйнo, Єдинoгo держaвнoгo реєcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб – підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь;
* відoмocті прo відпoвідніcть чи невідпoвідніcть нaбувaчa вимoгaм, визнaченим cтaттею 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни;
* інфoрмaцію прo зупинення дії, cпрямoвaнoї нa нaбуття у влacніcть земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення;
* влacне ім’я, прізвище нoтaріуca, щo прoвів перевірку нaбувaчa.
Прoтoкoл підпиcуєтьcя нoтaріуcoм тa cкріплюєтьcя йoгo печaткoю, вигoтoвляєтьcя не менше ніж у двoх примірникaх, oдин з яких зaлишaєтьcя у cпрaвaх нoтaріуca, a другий передaєтьcя нaбувaчу.

Відпoвідaльніcть зa дocтoвірніcть внеcенoї дo прoтoкoлу інфoрмaції неcе нoтaріуc, який прoвoдив тaку перевірку.

У рaзі виявлення пoрушення вимoг cтaтті 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни oргaн, щo здійcнює держaвний кoнтрoль зa викoриcтaнням тa oхoрoнoю земель, гoтує мaтеріaли зa результaтaми прoведенoї перевірки для пoдaння пoзoву дo cуду прo кoнфіcкaцію відпoвіднoї земельнoї ділянки.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]

Види мобільних шахрайств та методи їх протидії

2025-07-14T13:11:34Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-IX#Text Закон України «Про електронні комунікації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/295-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v3636500-18#Text Рекомендації для зниження ризику шахрайських операцій (лист Національного банку України від 04.07.2018 № 57-0009/36366])
=="Перемога" в акції==
На Ваш номер приходить SMS-повідомлення від мобільного оператора або магазину, що Ви перемогли в акції, але для того, щоб отримати виграш Ви повинні на певний номер переказати кошти, надіслати повідомлення, або зателефонувати.

'''Ваші дії:''' якщо Вам прийшло дане повідомлення, не поспішайте дотримуватися зазначених в ньому інструкцій. Перевірити наявність акцій мобільних операторів або магазинів доволі просто. Необхідно лише зайти на офіційний сайт або зателефонувати на контактний номер оператора або магазину та уточнити всі деталі.
== Виготовлення дублікату SIM-карти з метою заволодіння коштів, які знаходяться на картковому рахунку==
На Ваш мобільний номер телефонують з невідомих номерів та не дочекавшись відповіді переривають дзвінок, а Ви перетелефонували. Після чого шахрай телефонує Вашому оператору та блокує номер телефону у зв’язку з його втратою. Згодом шахрай повторно телефонує мобільному оператору, який обслуговує SIM-картку, та з метою отримання дубліката раніше заблокованої SIM-картки відповідає на питання оператора для підтвердження, що саме він є власником картки. У більшості випадків питання стосуються останніх номерів абонентів, з якими спілкувався клієнт, та коли в останнє поповнювався рахунок тощо. Далі шахрай отримує дублікат Вашої SIM-карти і доступ до мобільних додатків, у тому числі й контроль над фінансовими операціями.

 '''Ваші дії:'''
*не телефонувати та не відповідати на дзвінки з невідомих номерів;
*не зазначати номер мобільного телефону, закріплений за платіжною карткою в оголошеннях;
* не розголошувати номери мобільних телефонів близьких стороннім особам;
*не передавати стороннім особам SMS-коди, які Вам надходять на номер;
* звернутися до оператора мобільного зв’язку із заявою про те, що дублікат Вашої SIM-карти може бути виданий лише за наявності паспорта з відповідними реквізитами, або перейти на контрактне обслуговування номера. 
==Дзвінок від "працівника банку"==

* Найчастіше шахраї працюють за такою схемою: телефонують та повідомляють щодо спроби здійснення атаки на Ваш картковий рахунок, викрадення з нього коштів, або необхідності продовження дії кредитної картки чи підвищення кредитного ліміту на ній. Особа, яка телефонує, представляється працівником банку або служби охорони банку. Для того щоб заволодіти Вашими коштами їм необхідна наступна інформація:
* пароль від банківської картки;
* секретне слово;
* SMS-код, який прийшов на номер мобільного телефону;
* номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код тощо.

Після чого Вам надходить на номер мобільного телефону SMS-повідомлення про зняття коштів з рахунку і для того, щоб уникнути атаки на картковий рахунок необхідно підійти до найближчого банкомату чи терміналу, ввести спеціальну комбінацію та SMS-код, який прийде Вам на номер. Однак, якщо виконати всі дії, шахраї заволодіють коштами з Вашого рахунку.

'''Ваші дії:'''
*працівник банку не має права з’ясовувати або уточнювати особисті дані клієнта;
*ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні;
*зателефонуйте на контактний номер Вашого банку та з’ясуйте чи дійсно відбувалася атака на Вашу картку та чи потрібно її перевипустити;
*залиште заявку оператору, що з Вашим картковим рахунком намагалися вчинити шахрайські дії та заблокуйте картку. 
==З Вашим родичем "сталася біда"==
На Ваш номер телефонує особа, яка назвавшись знайомим Вашого родича, або представником правоохоронних органів повідомляє, що Ваш родич затриманий за вчинення кримінального правопорушення, але є можливість вирішити дане питання за певну суму коштів. Дані кошти необхідно або скинути на картковий рахунок, або підвезти в певне місце, або відати їх третій особі, яка за ними приїде.

 '''Ваші дії:'''
* не панікуйте;
*запитайте посаду особи, яка Вам телефонує (якщо попередньо вона зазначила, що працює в правоохоронному органі) та до якого саме відділення поліції доставлено Вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати Вами та здійснювати тиск, зазначаючи що Вашому родичеві «світить реальний термін та його посадять»;
*не повідомляйте інформацію про себе та своїх близьких;
*терміново завершіть розмову і зателефонуйте тому родичеві, з приводу затримання якого повідомили (якщо є можливість під час розмови з шахраєм, паралельно зателефонуйте Вашому родичу);
*повідомте Департамент кіберполіції Національної поліції України (https://cyberpolice.gov.ua/contacts/) про спробу вчинення шахрайства.
==Фішинг==
Такий вид шахрайство відбувається з використанням фішингових сайтів. Шахраї створюють фальшиві сайти в мережі Інтернеті, де пропонують придбати товари або надати послуги з використанням великих знижок чи вигідних акцій. Однак, замість сплати коштів з використанням спеціальних програм на картковий рахунок покупця чи надавача послуг покупцеві пропонують надіслати кошти на номер мобільного телефону − «фінансовий номер». Клієнт переказує кошти на відповідний номер, з якого зловмисники виводять гроші через офіційні сайти на інші рахунки і знімають їх з банкоматів, а покупець залишається без товару чи послуги та коштів.

 '''Ваші дії:'''
*здійснювати покупки через перевірені вебсайти;
*ознайомлюватися в мережі Інтернеті з відгуками на дані вебсайти;
* користуватися під час купівлі товару послугою «післяплата»;
*перевірити фальшиві вебсайти можна на сервісі Департаменту кіберполіції Національної поліції України STOP FRAUD (https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/) або у Чорному переліку сайтів-шахраїв (https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/).
==Помилкове поповнення мобільного телефону==
На Ваш мобільний телефон приходить SMS-повідомлення з незнайомого номеру мобільного телефону, що Ваш мобільний рахунок поповнено на певну суму. Після чого Вам телефонують та просять повернути кошти на банківський рахунок або номер мобільний телефону, оскільки помилково ввели не той номер.

 '''Ваші дії:'''
*SMS-повідомлення про поповнення рахунку може надходити лише з номера Вашого оператора мобільного зв’язку (як правило, вони відповідно позначені «Kyivstar», «Vodafone» тощо);
*перевірте стан Вашого мобільного рахунку. Якщо гроші не зарахувалися, то вимагайте копію квитанції, яка б підтвердила поповнення саме Вашого рахунку. 
==Онлайн-шопінг==
Робити покупки онлайн дуже вигідно, а особливо під час карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. А для шахрая це теж дуже вигідно, оскільки він може замаскуватися як під продавця, так і покупця. Під час шахрайських дій продавець може пропонувати занижену вартість товару, вигідні акції, просити Вас зняти ліміт з картки для проведення оплати, адже йому про це надійшло сповіщення від банку та попереджає, що зараз Вам надійде SMS-повідомлення для підтвердження замовлення, оформлення послуги чи оплати товару.

 '''Ваші дії:'''
*запитайте характеристики товару;
*не розголошуйте відомості Вашого карткового рахунку (повідомлення 16-значного номера Вашої картки буде достатньо для проведення платежу);
*користуйтеся при під час купівлі товару послугою «післяплата»;
*перевіряйте фальшиві вебсайти на сервісі [https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ Департаменту кіберполіції Національної поліції України] або у [https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/ Чорному переліку сайтів-шахраїв]

==Виграш в лотерею ==
Шахрайство з лотереями/призами зазвичай має дві схеми:
# Жертва отримує неочікуваний телефонний дзвінок, від когось, хто стверджує, що він є працівником державної установи чи представником відомої організації або знаменитості, та повідомляє жертві, що вона виграла велику суму грошей або приз. Шахрай втирається у довіру до жертви і пояснює, що для того, щоб забрати виграш, потрібно спочатку переказати невелику суму грошей для сплати податку на товар чи збору за оформлення документів. Слідуючи інструкціям шахраїв, жертви відразу надсилають гроші, але ніколи не отримують своїх «виграшів», а також втрачають гроші, витрачені на «податки та збори».
# Жертви отримують SMS з неочікуваною платіжною квитанцією або грошовий переказ та вказівку щодо депонування грошей і негайного повернення частини коштів відправнику для покриття зборів або податків. Кілька тижнів потому, жертви дізнаються про те, що квитанція була підробленою, а гроші, витрачені на сплату «податків», повернути неможливо. Таким чином жертва потрапляє на гачок шахрая, адже тепер їй необхідно повернути витрачені гроші до банку.

'''Ваші дії:'''
*ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні;
*перевіряйте фальшиві вебсайти на сервісі [https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ Департаменту кіберполіції Національної поліції України] або у [https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/ Чорному переліку сайтів-шахраїв]
== Див. додатково ==
* [[Шахрайство при покупках і продажах в мережі Інтернет]]
* [[Захист прав в Інтернеті]]
* [[Кримінальна відповідальність за кіберзлочини]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі.]

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Митні пільги, передбачені Митним кодексом України

2025-06-17T11:01:17Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
==Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні==
Митні пільги — встановлене законодавством звільнення (повне або часткове) осіб, що переміщають через митний кордон товари або інші предмети, від митних платежів (стаття 382 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні за умови дотримання встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку переміщення товарів через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) можуть ввозити на митну територію України та вивозити з її митної території товари, призначені для офіційного (службового) користування цих представництв із звільненням від митного огляду та сплати митних платежів.

Моторні транспортні засоби, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, можуть ввозитися цими представництвами на умовах, зазначених у частині першій цієї статті, в кількості, необхідній для забезпечення їх функціонування, але не більше від кількості членів дипломатичного персоналу представництва, а також двох додаткових транспортних засобів.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України главою дипломатичного представництва іноземної держави, членами дипломатичного персоналу представництва та членами їх сімей ==
Відповідно до статті 383 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та зі звільненням від сплати митних платежів.

Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності зазначених у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника.

Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів у кількості, що не перевищує:
* двох одиниць для глави представництва;
* однієї одиниці для кожного члена дипломатичного персоналу представництва;
* однієї одиниці для кожного повнолітнього члена сім’ї глави представництва та членів дипломатичного персоналу.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України членами адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та членами їх сімей ==
Відповідно до статті 384 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та із звільненням від сплати митних платежів. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до таких, що призначені для початкового облаштування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну в установленому цим Кодексом порядку моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, із звільненням від сплати митних платежів у кількості не більше одного моторного транспортного засобу на сім’ю.
== Поширення митних пільг, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва та на членів їхніх сімей ==
Відповідно до статті 385 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] з урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України консульськими установами іноземних держав та членами їх персоналу ==
Відповідно до статті 386 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва.

З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави на працівників обслуговуючого персоналу консульської установи, а також на членів їхніх сімей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України іноземними дипломатичними і консульськими кур’єрами ==
Відповідно статті 388 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати митних платежів.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представниками та членами делегацій іноземних держав==
Відповідно дл статті 389 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують.

Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України міжнародними організаціями, представництвами іноземних держав при них, а також їх персоналом==
Відповідно до статті 391 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні ==
Відповідно до статті 392 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 383–386, 388, 389, 391 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов’язків.

Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті самі пільги, що і ці посадові особи.

== Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні ==
Згідно статті статті 393 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] після залишення посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг, передбачених статтею 383, частиною другою статті 384, статтями 385, 386, 388, 389, 391 цього Кодексу, припиняється.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі)]

[[Категорія: Митне право]]

Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення

2025-06-17T11:00:21Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Постанова правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 Постанова правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 року № 28-7 "Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]

== Оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* в Пенсійному фонді України вищого рівня відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6 (далі - Порядок)];
* у судовому порядку. 
'''Подання скарги відповідно до згаданого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку] не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.'''

== Подання скарги на рішення органу, що призначає пенсію, у органі Пенсійного фонду України вищого рівня ==
=== Хто може звернутись зі скаргою ===
Громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які вважають, що їхні права на пенсійне забезпечення порушені рішенням, діями чи бездіяльністю органів Пенсійного фонду або їх посадовців.

Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

=== Куди звернутись ===
'''Скарга подається:'''
* на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно - до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України);
* на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 

'''Рішення за розглядом скарги заявника приймає''' керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто.

'''За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України''' або при регіональних органах Пенсійного фонду України. Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер. За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.

=== Строк подання скарги ===
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту прийняття рішення, '''але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.''' Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

=== Необхідні документи ===
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

'''У скарзі має бути зазначено:'''
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

'''Скарга, оформлена без дотримання цих вимог,''' що не дає можливості розглянути скаргу по суті, '''повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів''' від дня отримання такої скарги. У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку.
При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду скарги може бути скорочено від встановленого цим пунктом терміну. У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.Рішення за результатами розгляду

'''Орган Пенсійного фонду України''' при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і '''приймає одне з таких рішень:'''
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.

Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто.

=== Оскарження рішення органу Пенсійного фонду ===
Рішення органу Пенсійного фонду може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.

== Судовий порядок оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
'''Громадяни, яких не задовольняє рішення органу Пенсійного фонду України, мають право:'''
* звертатися в суд зі скаргами на дії або бездіяльність органів Пенсійного фонду України, їх посадових та службових осіб;
* оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів нижчого рівня;
* вимагати своєчасного та цілковитого виконання рішень судів, які набули чинності.

== Куди звертатись ==
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 (ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).]

== Вимоги до позовної заяви ==
У разі судового оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України, слід керуватися нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. Так, стаття 160 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] встановлює вимоги до позовної заяви. У позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

== Оскарження в апеляційному порядку ==
Відповідно до статті 295 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
* на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
* на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України].

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) (ст. 325 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]).

== Вартість ==
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Суди]]

Автофіксація порушень правил дорожнього руху

2025-06-17T10:59:30Z

Bashmakova.Maryna:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/833-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 № 833 "Порядку про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 8 жовтня 2022 р. № 1145 "Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0113-20#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року № 13 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі"]
==Загальна інформація==
В Україні працює система автоматичної фото- і відеофіксації порушень правил дорожнього руху.

Дана система самостійно фіксує правопорушення та надсилає відповідну інформацію до центру обробки даних автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції. Проте для розгляду справ про адміністративні правопорушення та формування адміністративної постанови все ж таки потрібне втручання поліцейських.
==Що таке система фіксації адміністративних правопорушень?==
Cистемою фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі система) є мережа технічних засобів (приладів контролю), які забезпечують в автоматичному режимі фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розпізнавання номерних знаків транспортних засобів та передачу інформації про зафіксовані події телекомунікаційними мережами до автоматизованої системи обробки даних МВС.

'''За допомогою системи фіксуються наступні порушення ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ:'''
*перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів;
*проїзд на заборонний сигнал світлофора;
*порушення правил зупинки і стоянки;
*порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів;
*порушення встановленої для транспортних засобів заборони виїзду на смугу зустрічного руху;
*порушення правил руху через залізничний переїзд;
*порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Розміщення даної системи можливе на аварійно-небезпечних місцях або місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод автомобільних доріг загального користування державного значення за рішеннями власників таких доріг за письмовим погодженням з відповідним уповноваженим органом Національної поліції.
==Порядок формування постанови==
Департамент патрульної поліції Національної поліції України є уповноваженим органом для накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Після фіксації порушення інформація надійде до центру обробки даних автоматичної фіксації порушень. Уповноважена особа шляхом опрацювання інформаційних файлів та метаданих до них з автоматичною фіксацією подій з ознаками адміністративного правопорушення розглядає можливість для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за зафіксоване правопорушення в автоматичному режимі.

'''В своїй роботі уповноважений поліцейський може використовувати наступні ресурси:'''
*Єдиний державний реєстр транспортних засобів;
*інформаційно-телекомунікаційну систему Державної прикордонної служби України;
*Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тощо.
Використання даних ресурсів необхідне для встановлення фізичної особи або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб (або відомості про належного користувача транспортного засобу), або особу, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за її межами.

Після оцінки доказів уповноважена особа за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю виносить постанову про накладення адміністративного стягнення за зафіксоване правопорушення в автоматичному режимі (без складання протоколу про адміністративне правопорушення).

Дана постанова друкується з використанням засобів Системи та протягом трьох днів із дня її винесення та передається національному оператору поштового зв’язку для доставлення за адресою місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
==Хто несе відповідальність, водій чи власник транспортного засобу?==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 122 КУпАП], суб’єктом вищезазначених правопорушень є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення.

Втім, відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text 14-1 КУпАП] до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються '''власники (співвласники) транспортних засобів.'''

'''Важливо! '''Якщо є обставини, які свідчать про вчинення порушення, іншою особою, власник транспортного засобу може протягом '''десяти днів''' з дня вручення йому постанови повідомити про ці обставини (наприклад, транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган або посадову особу, що прийняла постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з’ясування та перевірки виконання постанови зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила зафіксоване правопорушення.

'''Зверніть увагу!''' Для уникнення надходження постанови власнику, а не водію, який вчинив адміністративне правопорушення рекомендується своєчасно внести відомості про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
==Де можна дізнатися про наявність штрафу за порушення, зафіксоване в автоматичному режимі==
'''Отримати відомості про наявність адміністративного стягнення або сплатити штраф за порушення ПДР можна декількома способами:'''
* за посиланням і QR-кодом, які містяться на лицьовому боці постанови, можна перейти на адресу [https://bdr.mvs.gov.ua/ вебсайту] в мережі Інтернет для ознайомлення із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення та постановою в електронній формі;
* на сервісі перевірки адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху за [https://bdr.mvs.gov.ua/ посиланням]. Для здійснення пошуку необхідно обов’язково вказати два параметри: номерний знак транспортного засобу, а також серію та номер постанови або інформацію про власника транспортного засобу (РНОКПП/серію та номер паспорта громадянина України/серію та номер посвідчення водія/серію та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу);
* у застосунку «Штрафи ПДР» (є в AppStore та GooglePlay) і телеграм-боті [https://t.me/ShtrafyPDRbot «Штрафи ПДР»];
* на вебпорталі електронних послуг [https://diia.gov.ua/ «ДІЯ»];
* у кабінеті водія за [https://e-driver.mvs.gov.ua/ посиланням].
==Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 300-1 КУпАП] у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text 14-2 КУпАП], або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, '''50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення''' у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), така постанова вважається виконаною.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 291 КУпАП] постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), '''набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.'''

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Відповідальність за порушення ПДР, що були зафіксовані в автоматичному режимі, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст.14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.]

Законодавець передбачив два варіанти оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення: 1) Позасудовий порядок; 2) Судовий порядок.

Що стосується позасудового порядку, то особа, яка отримала постанову про накладення адміністратвиного стягнення, може її «скасувати» шляхом звернення до Департаменту патрульної поліції впродовж 20 днів з моменту отримання оскаржуваної постанови.

==Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення==
Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд.

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 289 КУпАП] зазначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, потрібно подати протягом '''десяти днів''' з дня набрання постановою законної сили.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
== Корисні посилання ==
* Актуальну інформацію щодо адрес розміщення '''комплексів автоматичної фіксації''' можна переглянути [https://bdr.mvs.gov.ua/pkd/ за посиланням]
* Інформація про '''розміщення приладів контролю''' публікується на офіційних вебсайтах МВС та Національної поліції [https://mvs.gov.ua/uk i https://npu.gov.ua/ за посиланням].

'''На місцях розміщення приладів контролю встановлюються відповідні інформаційно-вказівні дорожні знаки.'''
== Див. також ==
* [[Порушення правил безпеки дорожнього руху]]
* [[Оплата штрафів за порушення Правил дорожнього руху]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення

2025-06-17T10:41:20Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Постанова правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 Постанова правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 року № 28-7 "Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]

== Оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* в Пенсійному фонді України вищого рівня відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6 (далі - Порядок)];
* у судовому порядку. 
'''Подання скарги відповідно до згаданого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку] не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.'''

== Подання скарги на рішення органу, що призначає пенсію, у органі Пенсійного фонду України вищого рівня ==
=== Хто може звернутись зі скаргою ===
Громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які вважають, що їхні права на пенсійне забезпечення порушені рішенням, діями чи бездіяльністю органів Пенсійного фонду або їх посадовців.

Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

=== Куди звернутись ===
'''Скарга подається:'''
* на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно - до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України);
* на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 

'''Рішення за розглядом скарги заявника приймає''' керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто.

'''За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України''' або при регіональних органах Пенсійного фонду України. Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер. За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.

=== Строк подання скарги ===
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту прийняття рішення, '''але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.''' Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

=== Необхідні документи ===
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

'''У скарзі має бути зазначено:'''
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

'''Скарга, оформлена без дотримання цих вимог,''' що не дає можливості розглянути скаргу по суті, '''повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів''' від дня отримання такої скарги. У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку.
При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду скарги може бути скорочено від встановленого цим пунктом терміну. У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.Рішення за результатами розгляду

'''Орган Пенсійного фонду України''' при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і '''приймає одне з таких рішень:'''
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.

Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто.

=== Оскарження рішення органу Пенсійного фонду ===
Рішення органу Пенсійного фонду може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.

== Судовий порядок оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
'''Громадяни, яких не задовольняє рішення органу Пенсійного фонду України, мають право:'''
* звертатися в суд зі скаргами на дії або бездіяльність органів Пенсійного фонду України, їх посадових та службових осіб;
* оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів нижчого рівня;
* вимагати своєчасного та цілковитого виконання рішень судів, які набули чинності.

== Куди звертатись ==
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 (ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).]

== Вимоги до позовної заяви ==
У разі судового оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України, слід керуватися нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. Так, стаття 160 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] встановлює вимоги до позовної заяви. У позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

== Оскарження в апеляційному порядку ==
Відповідно до статті 295 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
* на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
* на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України].

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) (ст. 325 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]).

== Вартість ==
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

== Отримання безоплатної правничої допомогиред.ред. код ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Суди]]

Митні пільги, передбачені Митним кодексом України

2025-06-17T10:16:56Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
==Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні==
Митні пільги — встановлене законодавством звільнення (повне або часткове) осіб, що переміщають через митний кордон товари або інші предмети, від митних платежів (стаття 382 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні за умови дотримання встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку переміщення товарів через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) можуть ввозити на митну територію України та вивозити з її митної території товари, призначені для офіційного (службового) користування цих представництв із звільненням від митного огляду та сплати митних платежів.

Моторні транспортні засоби, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, можуть ввозитися цими представництвами на умовах, зазначених у частині першій цієї статті, в кількості, необхідній для забезпечення їх функціонування, але не більше від кількості членів дипломатичного персоналу представництва, а також двох додаткових транспортних засобів.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України главою дипломатичного представництва іноземної держави, членами дипломатичного персоналу представництва та членами їх сімей ==
Відповідно до статті 383 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та зі звільненням від сплати митних платежів.

Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності зазначених у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника.

Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів у кількості, що не перевищує:
* двох одиниць для глави представництва;
* однієї одиниці для кожного члена дипломатичного персоналу представництва;
* однієї одиниці для кожного повнолітнього члена сім’ї глави представництва та членів дипломатичного персоналу.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України членами адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та членами їх сімей ==
Відповідно до статті 384 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та із звільненням від сплати митних платежів. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до таких, що призначені для початкового облаштування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну в установленому цим Кодексом порядку моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, із звільненням від сплати митних платежів у кількості не більше одного моторного транспортного засобу на сім’ю.
== Поширення митних пільг, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва та на членів їхніх сімей ==
Відповідно до статті 385 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] з урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України консульськими установами іноземних держав та членами їх персоналу ==
Відповідно до статті 386 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва.

З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави на працівників обслуговуючого персоналу консульської установи, а також на членів їхніх сімей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України іноземними дипломатичними і консульськими кур’єрами ==
Відповідно статті 388 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати митних платежів.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представниками та членами делегацій іноземних держав==
Відповідно дл статті 389 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують.

Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України міжнародними організаціями, представництвами іноземних держав при них, а також їх персоналом==
Відповідно до статті 391 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону.
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні ==
Відповідно до статті 392 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 383–386, 388, 389, 391 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов’язків.

Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті самі пільги, що і ці посадові особи.

== Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні ==
Згідно статті статті 393 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] після залишення посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг, передбачених статтею 383, частиною другою статті 384, статтями 385, 386, 388, 389, 391 цього Кодексу, припиняється.

== Отримання безоплатної правничої допомогиред.ред. код ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі)]

[[Категорія: Митне право]]

Військові облігації: умови та порядок придбання

2025-05-20T10:02:33Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15?fbclid=IwAR3PnwOOKLCeJSrNHTRXvewqVBskah8u5S13nUWlUuqVGwL8zCff4SvpXHU#Text Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 № 156 "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації""]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 80"Про розміщення (емісію) облігаціїй внутрішніх державних позик"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0551-03#Text Постанова Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 248 "Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1034-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1034 "Деякі питання реалізації подачі заявки на придбання облігацій внутрішньої державної позики “Військові облігації” засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
== Загальні положення ==
'''Військові облігації''' - це різновид облігацій внутрішньої державної позики тобто це цінні папери, які випускає держава під час воєнного стану. А простіше - це (бонд), боргова розписка, яку випускає компанія або держава, щоб покрити дефіцит у бюджеті. У цілому, військові облігації працюють за принципом депозиту, який надається державі. Військові облігації відрізняються від звичайних тим, що кошти з них йдуть на підтримку економіки під час воєнного стану, вони доступні тільки для внутрішнього ринку капіталів. Вони мають визначений строк дії, після завершення якого особі повертається сума вкладу разом із відсотками.
Існує два види військових облігацій:
* купонні — зі строком погашення більше року та купонними платежами;
* дисконтні — зі строком погашення менше року, продаються за ціною нижче номіналу.

'''Облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП)''' - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15?fbclid=IwAR3PnwOOKLCeJSrNHTRXvewqVBskah8u5S13nUWlUuqVGwL8zCff4SvpXHU#Text Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]).

Кошти від облігацій, залучені в Державний бюджет України, використовуються на безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану - соціальні та оборонні.
== Хто виступає гарантом ==
Боржником у зобов’язаннях за військовими облігаціями є держава Україна.
== Розміщення військових облігацій ==
[[Файл:Схема розміщення військових облігацій.png|міні]]
Випуск облігацій внутрішньої державної позики врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80-2001-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2003 р. №80 "Про розміщення (емісію) облігаціїй внутрішніх державних позик"] яка передбачає, що їх емітентом виступає Міністерство фінансів України. Саме воно визначає час та обсяги випуску облігацій внутрішньої державної позики, строк їх обігу, відсоткову ставку та інші умови емісії. Міністерство фінансів України від імені держави відіграє також роль гаранта своєчасного погашення та сплати доходу за облігаціями.

Процесом розміщення облігацій внутрішньої державної позики займається Національний банк України. Він обслуговує випуск та погашення облігацій. Крім того, саме Національний банк є депозитарієм для облігацій внутрішньої державної позики, тобто установою, яка веде їх централізований облік у бездокументарній формі (усі державні облігації випускаються виключно в бездокументарній формі).
== Кому надається послуга ==
Послуга надається громадянину України чи нерезиденту.

Військові облігації доступні для всіх підприємств, представників бізнесу, приватних осіб та іноземних інвесторів.
== Де можна придбати військові облігації ==
Придбати військові облігації України можна через уповноважені банки - первинні дилери чи брокерів безпосередньо на аукціонах, які проходять щовівторка чи на вторинному ринку.

'''Список банків-первинних дилерів та ліцензованих брокерів''' на сайті [https://bonds.gov.ua/ bonds.gov.ua].

'''Календар аукціонів:''' [https://mof.gov.ua/uk/kalendar-aukcioniv mof.gov.ua/uk/kalendar-aukcioniv].

'''Оголошення та результати аукціонів''' [https://mof.gov.ua/uk/ogoloshennja-ta-rezultati-aukcioniv mof.gov.ua/uk/ogoloshennja-ta-rezultati-aukcioniv].

Також з жовтня українцям стала дотупною ще одна функція веб-порталу «Дія» – можливість купити «Військові облігації» в онлайн-режимі. Порядок придбання даних облігацій затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1034-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабміну від 16 вересня 2022 р. №1034 "Деякі питання реалізації подачі заявки на придбання облігацій внутрішньої державної позики “Військові облігації” засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Що потрібно для того, щоб придбати «Військові облігації» та на який термін передбачується їх придбання"].

'''Алгоритм купівлі Військових облігацій через портал "ДІЯ"'''

«Дія» є своєрідним посередником між покупцем та продавцем облігацій, яким може виступати банк або ж брокерська компанія, яка має на це ліцензію.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1034-2022-%D0%BF#Text Згідно Постанови від 16 вересня 2022 р. №1034] , подати заяву на придбання облігації можуть всі громадяни, які досягли 18 років та яким присвоєний індивідуальний порядковий номер платника податку.

'''Порядок подання заявки наступний.'''

# Встановлення додатку для мобільних пристроїв «Дія» або ж оновлення його до останньої версії.
# Обрання послуги «Військові облігації» серед інших послуг порталу. На цьому етапі варто визначитися з типом облігацій, кількістю, періодом, на який вони будуть придбані, а також з банком або брокером, в якого саме буде здійснюватися їхня купівля.
# Відкриття рахунку «еПідтримка», на який буде повернена сума номінальної вартості облігацій та зарахований дохід від нарахованих відсотків.
# Заповнення заявки на придбання облігацій. Зокрема, необхідно вказати наступну інформацію:
# Надсилання заповненої заявки в обрану фінансову чи банківську організацію. При цьому після того, як заявник підтвердив введені ним дані, заява звіряється спеціалістом «Дія» з інформацією, що міститься в «еПаспорті» особи.
Після опрацювання заявки і у випадку її схвалення, особі будуть надіслані документи, серед яких договори про надання інвестиційних послуг та про обслуговування рахунку в цінних паперах, а також замовлення на придбання ОВДП.
Ці документи необхідно підписати КЕП (за допомогою додатку «Дія») та оплатити облігації.
Після оплати «Військових облігацій» вони протягом 3 робочих днів будуть зараховані на рахунок у цінних паперах особи. Оповіщення про їх зарахування можна буде побачити в особистому кабінеті порталу «Дія».
ТОП 8 онлайн сервісів для ФОПів
В цілому, процес придбання облігацій хоча й потребує деякої зосередженості, але є досить швидким та простим.
== Ціна купівлі військової облігації ==
Номінальна вартість однієї облігації — 1000 гривень/1000 дол США/ 1000 євро. Реальна ціна може бути як менше, так і більше. Чим менший термін інвестиції, тим дешевша облігація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 80 "Про розміщення (емісію) облігаціїй внутрішніх державних позик"]).
== Терміни придбання ==
'''Строк''' інвестування '''від 3 місяців до 1,5 року'''. Чим більше термін, тим вище відсоток.
== Основні умови купівлі військових облігацій ==
* послуга надається фізичним особам - резидентам України;
* можлива валюта Військових облігацій - гривня, долари США, євро;
* максимальний обсяг придбання Військових облігацій – еквівалент 50 000 000 грн в один день;
* податок на доходи фізичної особи та військовий збір не утримуються;
* згідно з рішенням Національного Банку України при купівлі Військових облігацій перевірка джерел походження коштів не здійснюється;
* дохід за Військовими облігаціями може бути отриманий у вигляді: процентних доходів - за процентними облігаціями; різниці між вартістю придбання та номінальною вартістю цінних паперів, що виникає при погашенні Військових облігацій;
* погашення Військових облігацій та виплата доходу здійснюється у валюті облігацій в строки встановлені умовами випуску облігацій.
== Продаж військових облігацій ==
Військові облігації можна продати на ринку цінних паперів України в будь-який момент за допомогою банків або брокерів.
== Зразок заявки на придбання облігацій ==
Зразок заявки на придбання облігацій внутрішніх державних позик, затвердженний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0551-03#Text Положенням про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщеннямоблігацій внутрішніх державних позик (додаток 3)].

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]).

[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу

2025-05-19T13:52:33Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (із змінами)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Зверніть увагу!''' 24 серпня 2023 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року № 887], якою спрощено процедуру отримання статусу учасника бойових дій.
'''Підставою для надання особам, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України статусу учасника бойових дій є лише довідка''' '''про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 за формою згідно з додатком № 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413]). У довідці, крім звання, прізвища, імені, по батькові, обов’язково зазначаються: посада; дата народження; реквізити документа, що посвідчує особу; реєстраційний номер облікової картки платника податків. Можуть бути зазначені також адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), номер контактного телефону й адреса електронної пошти.

'''''Особи, які отримали поранення в АТО/ООС, можуть оформити статус учасника бойових дій, надавши додатково довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).'''''
|}
== Кому надається статус учасника бойових дій ==
'''Механізм''' отримання статусу учасника бойових дій '''визначено''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»(із змінами)] (далі - Порядок).

'''Відповідно до пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку] статус учасника бойових дій надається:'''
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Категорія осіб
!Ким приймається рішення
|-
|1.
(абзац другий пункту 2 Порядку)
|військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. '''Статус учасника бойових дій надається особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).'''
| rowspan="2" |'''комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій''', утвореними в Міноборони, МВС, Мін’юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС.
У разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання - '''міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”''', яка утворюється Мінветеранів.
|-
|2.
(абзац третій пункту 2 Порядку)
|особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
|-
|3.
(абзац четвертий пункту 2 Порядку)
|особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі провадили волонтерську діяльність)'';
| rowspan="2" |'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”]''', яка утворюється Мінветеранів
|-
|4.
(абзац шостий пункту 2 Порядку)
|особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України"] або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів).'' '''Статус учасника бойових дій надається особам, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року.'''
|}
'''Важливо! Статус''' учасника бойових дій '''надається''' особам, зазначеним у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях '''на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі''' '''за сукупністю днів перебування в районах її проведення'''.

'''Особам''', '''які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником,''' у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об’єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об’єднаним командним пунктом об’єднаних сил), а також які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), '''статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів''' залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

==Документи, які є підставою, для надання статусу учасника бойових дій==
'''Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи''' про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:
{| class="wikitable"
|'''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції'''
|витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення (''абзац другий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]'');
|-
|'''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів'''
|документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
|-
|'''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)'''
|документи, зазначені в абзаці другому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|'''для осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів);'''
|документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзацами другим - четвертим пункту 2 Положення], або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 Порядку], які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;
|-
|'''для осіб, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції'''
|витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;
|-
|'''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях'''
|витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів (''абзац сьомий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]'');
|-
|'''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів'''
|документи, зазначені в абзаці сьомому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
|-
|'''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)'''
|документи, зазначені в абзаці сьомому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|'''для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України'''
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6 до Порядку]. Також особи, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
|-
|'''для осіб, які у період до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.'''
|такі документи (але не виключно):

*довідка органів, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text Законом України “Про боротьбу з тероризмом”] визначені суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із суб’єктами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 Порядку, яка видається за клопотанням командира (керівника) добровольчого формування, що було утворене або самоорганізувалося для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у складі якого особа брала безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;
*витяг з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення особи до проведення антитерористичної операції.

У разі відсутності зазначених документів підставою для надання статусу учасника бойових дій є:

* для осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, - свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, підпис на яких повинен бути засвідчений нотаріально;
* для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, підпис на яких повинен бути засвідчений нотаріально, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою травми (поранення, контузії, каліцтва) під час безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції.

|-
|'''для осіб, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Держприкордонслужбою, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 довідка за формою згідно з додатком 6], видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах. У разі відсутності зазначеної довідки підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам, є: '''1)''' свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів; '''2)''' особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів (''До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких '''засвідчений нотаріально,''' яким встановлено статус учасника бойових дій та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать. До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками)''.
|}
== Порядок надання статусу учасника бойових дій ==
♦ Для надання статусу учасника бойових дій '''командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій''' зобов’язані подати на розгляд комісії утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади:
{| class="wikitable"
|+
!Щодо кого
!Термін подачі
!Документи
|-
|осіб, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text абзацах другому] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text третьому пункту 2 Порядку,] які брали участь в '''антитерористичній операції'''
|у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n30 додатком 1]
документи, які є підставою для надання статусу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункту 4 Порядку]
|-
|осіб, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці другому пункту 2 Порядку], які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування '''збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях'''
|після закінчення 30 календарних днів здійснення заходів
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n139 додатком 4]
документи, які є підставою для надання статусу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункту 4 Порядку]
|-
|особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці другому пункту 2 Порядку], які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з '''військовою агресією Російської Федерації проти України'''
|протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6]
|}
♦ '''Особи''', зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці четвертому пункту 2 Порядку], або '''командири добровольчих формувань''', у складі яких такі особи брали участь в '''''антитерористичній операції''','' подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

♦ '''Особи''', зазначені в абзаці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 шостому пункту 2 Порядку], або '''командири добровольчих формувань''', у складі яких такі особи брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з '''''військовою агресією Російської Федерації проти України''''', подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункт 6 Порядку]).

'''Комісії''' вивчають документи, у '''разі потреби''' заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та '''в місячний строк''' із дня надходження документів '''приймають рішення''' щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

'''Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії''' '''документи''' із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

'''Міжвідомча комісія розглядає документи''', надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку,] або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.

'''Зверніть увагу'''! У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, '''особи,''' зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], '''можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.'''

Подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі '''засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг''' у сфері національної безпеки і оборони, та/або '''[https://diia.gov.ua/ Єдиного державного веб-порталу електронних послуг]''' до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством '''мають право особи самостійно, або їх представники.'''

'''У такій заяві зазначаються''' відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, '''не володіє такими відомостями''' (документами), '''комісія витребовує''' такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але '''не пізніше ніж через 5 календарних днів''' від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні '''не пізніше ніж через 15 календарних днів''' від дати надходження такого запиту.

'''Не пізніше ніж через 10 календарних днів''' після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 пункт 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]).

'''Підстави для відмови у наданні статусу учасника бойових дій:''' ♦ Невідповідність поданих документів вимогам законадавчих та інших нормативно-правових актів; ♦ Відсутність необхідних документів.

'''У разі відмови''' в наданні статусу учасника бойових дій '''питання''' про надання особі зазначеного статусу '''може повторно виноситися''' на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 5 Порядку].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС інформують '''щомісяця до 10 числа''' Мінветеранів про видані посвідчення учасника бойових дій за формою, визначеною в додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302] (за наявності).

== Особливості набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану статусу учасника бойових дій набувають '''''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 Довідки про безпосередню участь у бойових діях]''''' у формі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України:

* військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України;
* Національної гвардії України;
* Служби безпеки України;
* розвідувальних органів України;
* Державної прикордонної служби України;
* Державної спеціальної служби транспорту;
* військовослужбовці військових прокуратур;
* особи рядового і начальницького складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи;
* поліцейські;
* особи рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України;
* військовослужбовці Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
* особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час дії воєнного стану.

==== '''Довідка про безпосередню участь у бойових діях''' ====
Уповноважені особи військових частин зобов'язані в 5-денний строк після дати закінчення реалізації бойового наказу (розпорядження) сформувати Довідку про безпосередню участь у бойових діях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/47/f430846n90.rtf додаток 1] та внести відомості до [https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-vidomostei-z-iedynoho-derzhavnoho-reiestru-veteraniv-viiny-fd191023-5f6a-499a-ad6a-a197c3897fea Реєстру].

У разі неможливості внесення зазначених відомостей в електронній формі Довідка про безпосередню участь у бойових діях у цей же строк направляється у паперовій формі до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій в порядку.

Один примірник Довідки про безпосередню участь у бойових діях у паперовій формі надається військовослужбовцю.

Статус учасника бойових дій набувається автоматично після формування витягу разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) із застосуванням засобів Реєстру.

==Позбавлення статусу учасника бойових дій==
'''''Комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі:'''''
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
*виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу;
*подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.
'''Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.'''
===Підстави для позбавлення статусу бойових дій===
'''''Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 2 Порядку], є:'''''
*'''копія обвинувального вироку суду''', який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що надійшов від органів прокуратури, органів або установ виконання покарань, а також від інших осіб, установ або органів у випадках, передбачених законом, на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
*'''документи''' '''державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи''', що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
*'''заява особи''' про позбавлення її статусу учасника бойових дій із зазначенням причини, надіслана нею на розгляд комісії або міжвідомчої комісії.
===Механізм позбавлення статусу бойових дій===
'''Комісія або міжвідомча комісія''' <big>в місячний строк</big> із дня надходження документів '''приймає рішення''' про позбавлення статусу учасника бойових дій.

'''Рішення''' комісії або міжвідомчої комісії '''може бути оскаржене у судовому порядку'''.

Комісія або міжвідомча комісія надсилає особі, стосовно якої прийнято рішення про позбавлення її статусу учасника бойових дій, або видає їй письмове повідомлення із зазначенням причин такого рішення і роз’ясненням порядку його оскарження. Посвідчення учасника бойових дій вилучається або визнається недійсним.

'''Комісія або міжвідомча комісія інформують у місячний''' строк із дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування пільговика на обліку про позбавлення статусу учасника бойових дій, за формою, визначеною в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 додатку до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС '''інформують у триденний строк''' з дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів '''про вилучені посвідчення учасника бойових дій''' за формою, визначеною в додатку 2 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 .
== Куди звертатися==
Рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій або його позбавлення оскаржується до Окружного адміністративного суду.
==Див. також==
*[[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]]
*[[Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті]]
*[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України

2025-05-14T12:36:12Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Постанова Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1586-14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 листопада 2014 року № 1279 "Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року № 678 "Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828] поновлено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2022-%D0%BF#Text пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165 “Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру”].

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 року № 1202 "Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану"] установлено, що паспорти громадян України у формі картки, строк дії яких закінчився за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, та паспорти громадянина України зразка 1994 року, до яких не вклеєно фотокартку особи у разі досягнення нею 25- чи 45-річного віку, строк вклеювання до яких настав за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, '''є документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та підлягають обміну або вклеюванню нових фотокарток відповідно до досягнутого віку протягом 30 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.'''

Окрім цього, у додатку ДІЯ з'явився єДокумент, який є документом, що посвідчує особу в період дії воєнного стану, у формі відображення в електронній формі інформації, що ідентифікує особу та міститься в паспорті громадянина України та/або в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, та/або в посвідченні водія ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248-2022-%D0%BF#Text постанова Кабінету міністрів України від 10 березня 2022 року № 248 "Деякі питання застосування єДокумента в період дії воєнного стану"]).

'''!''' [https://dmsu.gov.ua/news/dms/12761.html?fbclid=IwAR1v7KnVoNvt29mZNU-XSDl2NXrBh2C9YCuOauMmGSJRJcHKAzxQdLU8CPM Дії громадян України у разі втрати паспорта під час війни] (роз'яснення Державної міграційної служби України).
|}
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус] '''Паспорт громадянина України''' є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"] бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. Формат картки становить 53,98 x 85,6 міліметра та може мати допустимі відхилення відповідно до стандарту ДСТУ ISO/IEC 7810:2008.

'''До паспорта громадянина України вноситься така інформація:'''

# назва держави;
# назва документа;
# ім'я особи;
# стать;
# громадянство;
# дата народження;
# унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - Реєстр);
# номер документа;
# дата закінчення строку дії документа;
# дата видачі документа;
# уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);
# місце народження;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб –платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган);
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифрований підпис особи.

'''До безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація:'''
# інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта;
# додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу);
# біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи);
# засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.
Найменування полів паспорта для внесення інформації про особу та реквізити у зоні візуальної перевірки паспорта зазначаються українською та англійською мовами.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
'''З 1 листопада 2016 року''' припинено прийом документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія (у формі книжечки).

Водночас Державна міграційна служба здійснює [[Право на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки)|оформлення та видачу паспортів громадянам України зразка 1994 року]], щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов’язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. 
'''Паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.'''
|}
== Вік, з якого видається паспорт громадянина України та строк його дії ==
Кожен громадянин України, який досяг '''14-річного віку''', зобов’язаний отримати паспорт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#n166 п. 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України])

Паспорт громадянина України оформляється:
* особам, які не досягли 18 річного віку '''на 4 роки''';
* особам, які досягли 18 річного віку – '''на кожні 10 років'''.
== Куди звернутись ==
Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта можуть подаватись до:
#'''[https://my.gov.ua/ центрів надання адміністративних послуг]''';
#'''[https://pasport.org.ua/contact/tsentri державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів]''';
#'''[https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС]'''.
'''Подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється:'''
{| class="wikitable"
|-
!Категорія!! Куди звернутись!! Місце подання документів
|-
| colspan="3" |'''Загальне правило'''
|-
| Особа або її законний представник/уповноважена особа ||територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС;
центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлені підрозділи (далі - уповноважені суб’єкти)
|За місцем звернення особи
|-
| colspan="3" |'''Окремі випадки:'''
|-
|Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (через уповноважену особу)||Територіальний підрозділ ДМС||За місцем розташування адміністрації відповідної установи, місця попереднього ув’язнення або закладу
|-
|Бездомна особа||Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважені суб’єкти||За територіальним розташуванням центрів обліку, де вони перебувають на обліку, або закладів соціального захисту, де їм надаються соціальні послуги
|}
Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноважених суб’єктів. Оформити паспорт громадянина України можна скориставшись порталом державних послу''г [https://igov.gov.ua/subcategory/1/1/situation/11 www.igov.org.ua]''

'''Випадки подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта лише до територіального органу/територіального підрозділу ДМС:'''
*набуття особою громадянства України (за винятком випадків набуття особою громадянства України відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону України “Про громадянство України”]);
*оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями;
*оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка надала рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
*повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;
*оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;
*відбування особою покарання в установах виконання покарань або обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.

==== Оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України ====
Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-%D0%BF#Text постанову від 10 червня 2022 року № 678, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України].

Експериментальним проектом передбачено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами нашої країни, здійснюватиме розміщений за межами України відокремлений підрозділ державного підприємства «Документ», яке належить до сфери управління ДМС України.

Перелік держав, у яких здійснюється діяльність відокремленого підрозділу, визначається ДМС за погодженням з МЗС.

Таке оформлення здійснюється, у разі:

# оформлення паспорта громадянина України вперше після досягнення 14-річного віку;
# набуття особою громадянства України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n81 статті 7 Закону України "Про громадянство України"];
# оформлення особі, яка виїхала за межі України з 24 лютого 2022 р., паспорта громадянина України вперше після досягнення 18-річного віку, зокрема без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями (''факт виїзду особи за межі України з 24 лютого 2022 р. підтверджується поданими такою особою документами з відміткою про перетинання кордону країни перебування або іншими документами, що підтверджують такий факт'');
# втрати або викрадення паспорта громадянина України;
# у випадках, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text пункті 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. N 302];
# оформлення паспорта громадянина України особі, яка постійно проживає за кордоном.

Процедура встановлення особи, передбачена Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. N 3023й проводиться в режимі відеоконференцзв'язку за участю заявника та членів його сім'ї (зокрема колишньої дружини / колишнього чоловіка), близької особи. Присутність заявника у відокремленому підрозділі під час відеоконференцзв'язку є обов'язковою.

У період воєнного стану або в період установленого на території України Кабінетом Міністрів України карантину особа може звернутися до територіального органу / територіального підрозділу ДМС із письмовою заявою, поданою особисто в довільній формі, щодо визначення іншого територіального органу / територіального підрозділу ДМС, яким буде здійснюватися видача паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документи для оформлення якого подавалися до відокремленого підрозділу. Паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон надсилаються відокремленим підрозділом за рахунок коштів заявника міжнародним поштовим або експрес-відправленням.
{| class="wikitable"
|'''''Важливо!''''' Отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон '''громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років''' здійснюється у територіальному органі / територіальному підрозділі ДМС на території України. Крім громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, на яких поширюються положення пунктів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text 2-1,2-2, 2-3, 2-7 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57].
'''Пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2022-%D0%BF#n14 абз.4 пункту 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року №678.]
|}
==Хто може звернутись за оформленням паспорта==
'''Для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну та видачі паспорта може звернутись:'''
* особа, яка досягла 14-річного віку, із заявою-анкетою, поданою нею особисто;
*один з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників для оформлення паспорта особі, яка не досягла 14-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
*особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи, місця попереднього ув’язнення або закладу.
{| class="wikitable"
|-
|'''Зверніть увагу!''' Урядом запроваджено реалізацію експериментального проекту щодо одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/541-2022-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 541]).
Громадяни України можуть одночасно оформити ID-картку та закордонний паспорт. Скористатися такою послугою можуть зокрема особи з 14-річного віку. Детальніше за [https://guide.diia.gov.ua/view/odnochasne-oformlennia-u-tomu-chysli-zamist-vtrachenoho-abo-vykradenoho-obminu-pasporta-hromadianyna-ukrainy-ta-pasporta-hromadi-b06ca120-6163-4155-9c99-11d6749d621e посиланням].
|}
==Вартість оформлення==
'''Для громадян, які досягли 14-річного віку, та отримують паспорт громадянина України вперше - адміністративна послуга безоплатна.'''

У разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року '''справляється адміністративний збір'''.

Крім того, за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого сплачується державне мито'''.'''

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
==Перелік необхідних документів==
===Оформлення паспорта===
''Для оформлення паспорта заявник подає такі документи:''
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);
#оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
#паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном);
#заява про зняття з консульського обліку (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою (далі - заява про зняття з консульського обліку);
#посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
#рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
#документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
#документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
#документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;
#одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби);
#документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
*про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
*про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
*про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.
===Оформлення паспорта замість втраченого або викраденого===
''Для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає такі документи:''
#заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта);
#витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);
#посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
#довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
#рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
#документ, що посвідчує особу законного представника/ уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
#документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
#одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби);
#паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном, або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну);
#заява про зняття з консульського обліку.
#документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
*про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
*про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
*про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.
У разі втрати/викрадення паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу ідентифікувати таку особу.

Ідентифікація особи, на ім’я якої оформляється паспорт у зв’язку з поданням заяви про втрату паспорта і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

У разі коли картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до пункту 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#n733 Порядку].
==Обмін паспорта==
Обмін паспорта здійснюється у разі:
*зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв’язку із зміною написання латинськими літерами складових імені “прізвище”, “ім’я” у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації);
*отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);
* виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
*закінчення строку дії паспорта;
*непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім’я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія);
*якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;
*наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).

==== Строк звернення для обміну паспорта ====
У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта або обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням), документи для його обміну подаються '''протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).''' 
У разі закінчення строку дії паспорта документи для його обміну можуть бути подані '''протягом одного місяця до дати закінчення строку його дії.''' У такому випадку або в разі обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням, паспорт, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нового паспорта.

==== Перелік необхідних документів ====
''Для обміну паспорта заявник подає такі документи:''
#паспорт, що підлягає обміну;
#документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку);
#посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
#документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
#документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
#одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби);
#паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном, або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну);
#заяву про зняття з консульського обліку;
#документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
*про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року);
*про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
* про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
*документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.
У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу ідентифікувати таку особу.
==Видача паспорта==
'''Видача заявникові паспорта здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб’єктом, який прийняв документи''' для його оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта. 
У разі отримання паспорта законним представником/уповноваженою особою подається документ, що посвідчує їх особу та підтверджує громадянство.

==== Особливості видачі паспорта у період дії воєнного стану або на період карантину ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1220-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1220 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України»] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку], якими врегульовано механізм видачі паспорта громадянина України, у період дії воєнного стану.

'''У разі коли рішення про оформлення паспорта приймалося територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який тимчасово не здійснює свої повноваження або надсилання персоналізованих бланків до якого неможливе у зв’язку з веденням бойових дій або тимчасовою окупацією території України, персоналізований бланк паспорта надсилається до іншого визначеного ДМС територіального органу/територіального підрозділу ДМС для організації видачі.'''

Заявник може звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи або до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, із письмовою заявою, поданою особисто у довільній формі (у тому числі під час подання документів для оформлення паспорта), щодо визначення іншого територіального органу/територіального підрозділу ДМС, розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або закордонної дипломатичної установи, якою буде здійснюватися видача паспорта.

У разі необхідності організації видачі паспорта у розміщеному за межами України [https://pasport.org.ua/centers відокремленому підрозділі (філії, представництві) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС], паспорт разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у двох примірниках) передається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який оформив паспорт, до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, яке здійснює доставку таких паспортів до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) такого державного підприємства. '''Паспорт за письмовою заявою та за рахунок коштів заявника може бути надісланий державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, міжнародним поштовим відправленням до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) такого державного підприємства.'''

Для організації видачі паспорта в закордонній дипломатичній установі копія заяви супровідним листом надсилається закордонною дипломатичною установою до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснив його оформлення.

Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає паспорт разом з копією заяви-анкети та актом приймання-передачі (у двох примірниках) МЗС, яке забезпечує його надсилання до відповідної закордонної дипломатичної установи. '''Надсилання паспорта може здійснюватися МЗС за рахунок коштів заявника міжнародним поштовим відправленням. '''
==Строк видачі паспорта==
'''Паспорт видається:'''
*не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його отримання;
*не пізніше ніж '''через 10 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його '''термінового отримання'''.
'''Паспорт, який оформлюється вперше''', видається не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.
{| class="wikitable"
|'''Перевірити стан оформлення паспорта можна на [https://dmsu.gov.ua/services/docstate.html сайті Державної міграційної служби України]'''
|}
==Підстави для відмови у видачі паспорта==
'''Особі відмовляється в оформленні або видачі паспорта, якщо:'''
# особа не є громадянином України;
# особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв’язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);
#дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;
#за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;
#особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;
#особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб’єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді. Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
==Оскарження та перегляд рішень про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою '''в адміністративному порядку або до суду'''. 
ДМС, територіальний орган ДМС має право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів. 
Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в установлений законодавством строк.
==Відповідальність за проживання без паспорта==
Відповідно до статті 197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''проживання громадян,''' зобов’язаних мати паспорт громадянина України, '''без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України,''' а також проживання громадян без реєстрації місця проживання '''тягнуть за собою попередження'''.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою '''накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
==Корисні посилання==
*[https://dmsu.gov.ua/faq/vidpovidi-na-chasti-pitannya-na-period-voenogo-stanu.html Державна міграційна служба України] надає відповіді на часті питання щодо паспортних документів на період '''''воєнного стану.'''''
==Дивись також==
*[[Поновлення загублених документів: паспорт, водійські права, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт)]]
*[[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
*[[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли 16-річного віку]]
*[[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну]]
*[[Право на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки)]]
*[[Оформлення біометричних документів для громадян, які раніше документувались на територіях, що є тимчасово окупованими]]
*[[Оформлення та видача паспорта громадянина України вперше особі, яка звертається за отриманням паспорта після досягнення 18-річного віку]]
*[[Внесення змін до паспорта громадянина України у зв'язку із зміною назви вулиці]]
*[[Порядок формування е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія:‎Адміністративне процесуальне право]]

Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти

2025-05-14T11:53:24Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 1187 від 30 грудня 2015 року "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів № 684 від 13 вересня 2017 року "Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів'''"''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11#Text Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 року № 329, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#Text Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 року за № 184/28314]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#Text Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1391-18#Text Положення про особливості організації форм здобуття загальної середньої освіти в закладах охорони здоров’я, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2018 року № 1232/2067, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2018 року за № 1391/32843]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0547-19#Text Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 року № 536, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 року за № 547/33518]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n131 Закону України «Про освіту»] загальна середня освіта може бути організована за такими формами:
* інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
* індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).
'''Педагогічний патронаж''' - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми (частина 8 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n131 Закону України «Про освіту»]).

Мета педагогічного патронажу- забезпечення право дитини на освіту в умовах, коли вона тимчасово або постійно не має змоги навчатися у звичайному шкільному середовищі.

Педагогічний патронаж передбачає:
# надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;
# можливість здобувача освіти періодично долучатися до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);
# взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)|інклюзивно-ресурсними центрами]];
# контроль керівника закладу освіти за виконанням освітньої програми, яку опановує здобувач освіти (пункт 3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвредженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8] (далі - Положення).
== Хто має право на організацію педагогічного патронажу ==
Педагогічний патронаж може бути організований для осіб, які:

1) здобувають початкову, базову середню освіту та проживають у селах і селищах (у разі якщо кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас);

2) осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або яким надається реабілітаційна допомога у стаціонарних умовах (якщо такі особи не можуть відвідувати навчальні заняття у класах, створених безпосередньо за місцем лікування або надання реабілітаційної допомоги);

3) осіб, які за станом здоров’я не можуть здобувати повну загальну середню освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України);

4) осіб, взятих під варту або засуджених до позбавлення волі на певний строк, для яких організовується здобуття освіти відповідно до законодавства (у разі якщо кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас);

5) дітей-біженців, дітей, чиї батьки, інші законні представники звернулися із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують захисту, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (пункт 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення]).

Педагогічний патронаж організовується для осіб віком '''до 18 років''' (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства).
== Зарахування учнів до закладу освіти на педагогічний патронаж ==
Зарахування здійснюється відповідно до наказу керівника, що видається на підставі '''заяви''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#top встановленої форми] одного з батьків, законних представників дитини або за особистою заявою учня, за умови що він досяг повноліття.

Перелік документів, які необідно долучити до заяви:

#документ, що посвідчує особу;
#копію свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);
# оригінал або копію медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0794-10#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682];
# оригінал або копія відповідного документа про освіту ''(за наявності)'';
# оригінал або копію висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації ''(за бажанням)'';
# документ, що підтверджує обставини, за яких особі можу бути організований педагогічний патронаж (наприклад, стан здоров’я, знаходження під вартою або засудження, статус біженця);
# копію документа, що підтверджує законність перебування в Україні ''(для іноземців та осіб без громадянства)''.

Зарахування до закладу освіти на індивідуальну форму здобуття освіти проводиться зазвичай до початку навчального року і може здійснюватися незалежно від наявності вільних місць у класі (пункт 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення]).

Зарахування (переведення) на індивідуальну форму здобуття освіти здійснюється зазвичай '''на навчальний рік'''

За бажанням здобувача освіти та одного з батьків, інших законних представників (з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані) навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися:

→ за місцем проживання здобувача освіти або в закладі освіти;

→ індивідуально або для групи здобувачів освіти (пункт 6 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення]).

Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають у закладі охорони здоров’я, організовується при найближчому за розташуванням до місця лікування закладі освіти, визначеному відповідним органом управління у сфері освіти. За наявності у такому закладі освіти групи здобувачів освіти, які проходять лікування або реабілітацію, у складі 5 і більше осіб навчання може здійснюватися у групі (за потреби - протягом навчального року).

Здобувачі освіти проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства (пункт 8 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#n307 Положення]).
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/news/vidpovidi-na-top-15-nayposhirenishikh-zapitan-batkiv-pro-individualnu-formu-navchannya-v-shkoli-rozyasnennya-mon Відповіді на топ-15 найпоширеніших запитань батьків про індивідуальну форму навчання у школі - роз'яснення Міністерства освіти і науки України]
* [https://nus.org.ua/articles/indyvidualne-navchannya-komu-pidhodyt-i-yak-organizuvaty/ Індивідуальне навчання: кому підходить і як організувати]

== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
* [[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Сплата комунальних платежів у період карантину

2025-04-18T09:18:25Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1657-20#n248 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж" від 15.07.2021 № 1657-ІХ]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» від 5 липня 2019 р. № 690]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
==Загальні положення==
'''Житлово-комунальні послуги''' - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] передбачає наступний '''перелік житлово-комунальних послуг''':

'''житлова послуга''' – послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
*забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
*купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
*поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
*інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
'''комунальні послуги''' – комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

'''Комунальні платежі''' - це платежі, які оплачуються за '''послуги житлово-комунальних господарств''' для комфортного проживання мешканців квартир, приватних будинків, користувачів офісів та інших громадських закладів.
==Порядок надання житлово-комунальних послуг==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»], надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;

2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;

3) ліквідацію наслідків аварії.

У разі настання перерв, визначених цією статтею, плата за відповідні житлово-комунальні послуги за час таких перерв не нараховується.
==Оплата житлово-комунальних послуг в умовах карантину ==
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги '''щомісяця''', якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
==Відповідальність за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг==
За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватись відповідальність у формі:
#стягнення пені;
#припинення надання комунальних послуг;
#виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість відповідно до норм законодавства.
==='''Стягнення пені'''===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Окрім вищевказаного Закону, '''нарахування пені передбачено також спеціальними нормативно-правовими актами,''' а саме:

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496]:
*у разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#Text Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500] (пункт 29 розділу III);
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312:]
* за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором. У такому випадку відключення електроустановки може застосовуватись лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії.(пункт 4.17 розділу IV);
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» 5 липня 2019 р. № 690] :
*у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином. (пункт 41);
*у разі виникнення у споживача заборгованості за спожиті послуги виконавець і споживач за взаємною згодою можуть укладати угоду про реструктуризацію заборгованості згідно із законодавством. (пункт 42);
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України]:
*боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625).
==='''Припинення надання комунальних послуг'''===
Припинення надання комунальних послуг в якості відповідальності за несплату за користування цими послугами '''передбачено''':

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]:
*виконавець комунальної послуги має право, зокрема припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496]:
* якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право, з урахуванням положень пункту 25 розділу ІІІ, здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення. (пункт 27 розділу ІІІ);
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312]:
*відключення електроустановки може застосовуватись лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії (пункт 4.17. розділу IV);

*оператор системи має право, зокрема тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Кодексом систем розподілу], зокрема у зв’язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо (пункт 5.1.1. глави 5.1 розділу V);
*електропостачальник має право, зокрема звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами], крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 5.2.1. глави 5.2 розділу V);
'''припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється''':

- оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, зокрема у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

- електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення, зокрема у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником (пункт 7.5. розділу VII).

Обмеження (припинення) надання послуг здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України “Про житлово-комунальні послуги”].

Надання послуг відновлюється у повному обсязі протягом наступного дня з дати повного погашення заборгованості за фактично спожиті послуги чи з дати укладення угоди про реструктуризацію такої заборгованості.

==='''Звернення стягнення на нерухомість та виселення з житла'''===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за комунальні послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач комунальних послуг звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.

Виконавець приймає на виконання виконавчий документ та відкриває виконавче провадження. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.
==Відповідальність за несплату за комунальні послуги на період дії карантину==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закону України від 17.03.2021 № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] '''на період дії карантину або обмежувальних заходів''', пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни '''забороняється,''' зокрема:

1) нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

2) примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

3) примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

'''ВАЖЛИВО!''' Забороняється також припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, якщо встановлено "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Дане правило поширюється '''лише на період дії "червоного" рівня епідемічної небезпеки''' та протягом 30 днів з дня його скасування.

==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території

2025-04-18T08:53:03Z

Bashmakova.Maryna:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказ Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95#Text Постанова Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%92%D0%A1%D0%A3_%D0%B2%D1%96%D0%B4_01.01.2012_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx Лист Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
|}
==Загальні положення==
Шлюб припиняється унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок розірвання шлюбу]]

Розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, підлягає державній реєстрації (частина третя статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Передумовою розгляду справи про встановлення юридичного факту розірвання шлюбу (шлюбних відносин) між подружжям є неможливість здійснення такого в інший законний спосіб.
==Порядок встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території==
Згідно зі статтею 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини другої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Згідно частини третьої статті 9 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків

Але, 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким, зокрема, частину третю статті 9 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] доповнено словами "крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану".

За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника (абзац другий пункту 3 розділу І [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накаом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5]).

Оскільки на [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території|тимчасово окупованій території]] фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство окупаційної влади, документи про розірвання шлюбу видані такою владою '''не можуть бути прийняті''' органами державної влади на іншій території України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту розірвання шлюбу.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]).

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: окреме провадження]]
==Звернення до суду==
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

У заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт:
# свідоцтво про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території;
# відповідна відмова, звісно, в письмовій формі органу, на який покладено функцію розірвання шлюбу (стаття 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
За подання заяви про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір]" (у 2024 році - 605 гривень 60 копійок).

На підставі рішення у справі орган державної реєстрації актів цивільного стану видає свідоцтво про розірвання шлюбу між подружжям.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94576322 Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2021 року у справі № 523/20099/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90017083 Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 11 червня 2020 року у справі № 637/218/20]
== Див. також==
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
*[[Встановлення фактів реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення]]
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]]
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]).
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Забезпечення інсуліном осіб, хворих на діабет

2025-04-18T07:21:38Z

Bashmakova.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0851-17 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 липня 2017 року № 782 "Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2009 року № 365 "Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України 12 березня 2022 року № 260 "Про внесення зміни до Порядку реімбурсації лікарських засобів"] з 12 березня 2022 року в Україні інсулін для пацієнтів відпускався безкоштовно. Доплата з пацієнтів не стягувалась.

'''15 липня 2022 року''' набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780-2022-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2022 року № 780 "Про внесення зміни до Порядку реімбурсації лікарських засобів"], відповідно до якої '''Уряд повернув механізм відшкодування вартості препаратів інсулінів,''' затверджений постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2021-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення"] , '''який діяв до війни.'''

Механізм передбачає, що відшкодування (реімбурсація) вартості препаратів інсулінів в рамках програми медичних гарантій для аптечних закладів, які мають договори з НСЗУ та для пацієнтів буде здійснюватись безоплатно або з доплатою з боку пацієнта, згідно зі встановленою категоризації інсулінозалежних пацієнтів.▶ [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1qyt8gy8oc6M6aBqmnDRVjTLOYUtYgj1yg0iQ3vquPlE/edit#gid=1139995851 '''Перелік аптек, в яких наявні препарати інсуліну.''']

'''Водночас пацієнти можуть отримувати препарати інсуліну як гуманітарну допомогу у пунктах видачі ліків, адже з початку війни Україна отримала від виробників понад 1,05 млн доз інсуліну гуманітарної допомоги.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0421282-22#Text наказу МОЗ України від 07 березня 2022 року № 421 "Деякі питання надання медичної допомоги хворим з діабетом в умовах воєнного стану"] лікарям, за спеціальностями «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», які надають медичну допомогу пацієнтам, що потребують інсулінотерапії, альтернативної схеми лікування пацієнтів з цукровим діабетом, враховуючи наявність та доступність лікарських засобів (препаратів інсуліну) та потреб таких пацієнтів дозволено виписувати рецепти на інсуліни із розрахунку на місячний строк лікування, без заначення торгової назви препаратів інсуліну.
|}
==Хто має право безоплатно або з частковим відшкодуванням отримувати препарати інсуліну?==
Безоплатно певний вид і форму випуску препаратів інсуліну можуть отримати категорії хворих на діабет, зазначені у [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF#n21) пунктах 1-9 Додатку до Порядку відшкодування вартості препаратів інсуліну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"].

Відшкодування вартості препаратів інсуліну здійснюється на рівні затвердженої МОЗ референтної ціни (ціни відшкодування) на лікарський засіб.

Відпуск лікарських засобів здійснюється суб’єктами господарювання, перелік яких визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або розпорядниками коштів місцевих бюджетів, визначених рішеннями про такі бюджети згідно із законодавством, на рівних умовах, відповідно до укладених договорів, '''на підставі рецептів на препарати інсуліну''', виписаних закладами охорони здоров’я '''за місцем диспансерного обліку пацієнта згідно з реєстром пацієнтів, що потребують інсулінотерапії''', який ведеться МОЗ, на рецептурних [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n125 бланках форми № 1] (далі — рецепти).

Віднесення осіб до певної категорії хворих на діабет згідно з додатком для відпуску препаратів інсуліну здійснюється '''лікарем-ендокринологом із занесенням даних до медичної карти хворого на діабет та реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії'''.
{| class="wikitable"
|-
!
№ з/п!!Категорія хворих на діабет, яким призначається певний вид і форма випуску препарату інсуліну!!Вид препарату інсуліну!!Відшкодування
|-
|
1.||Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років||інсулін людини (флакон)
| rowspan="9" |повне відшкодування.
|-
|
2.||Дорослі, які хворіють на цукровий діабет з дитинства||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|
3.||Учні загальноосвітніх навчальних закладів та здобувачі вищої освіти||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|
4.||Хворі на діабет із станом, за якого зір з корекцією становить менше 0,4 на око, що краще бачить||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|
5.||Хворі на діабет з наявністю алергії на препарат інсуліну (зафіксованої в умовах спеціалізованого ендокринологічного стаціонару)||інсулін людини (флакон, картридж) або аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
|
6.||Діти віком до 18 років та вагітні||інсулін людини або аналог інсуліну (картридж, шприц-ручка)
|-
|
7.||Хворі на діабет, які отримували препарати - аналоги інсуліну у віці до 18 років, за наявності задовільної компенсації захворювання (НвА1с менше 7,5 відсотка)*||аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
|
8.||
*Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами - аналогами інсуліну. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*
* Дорослі, які отримували препарати - аналоги інсуліну та мають рівень НвА1с більше 7,5 відсотка, але при попередньому лікуванні препаратами інсуліну людини мали часті гострі ускладнення цукрового діабету (тяжкі гіпоглікемічні стани)*
||аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
|
9.||Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами інсуліну людини у картриджі. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|
10.||Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
| rowspan="2" |часткове відшкодування.
|-
|
11.||Дорослі, яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини, які не мають протипоказань до лікування препаратами - аналогами інсуліну та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату - аналогу інсуліну||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|}
==Як пацієнт може отримати препарати інсуліну?==
[[Файл:Як безкоштовно отримати препарат інсуліну?.png|міні|Як безкоштовно отримати інсулін?]]
Щоб отримати препарати інсуліну пацієнту необхідно прийти на прийом до свого лікаря за місцем проживання/обліку. Ендокринолог відмічає пацієнта в реєстрі і видає електронний рецепт, за яким пацієнт отримує в аптеці препарати інсуліну. Строк дії рецепту становить 30 календарних днів з моменту його видачі.
==В яких аптеках пацієнти можуть отримати інсулін?==
Відпуск препаратів інсуліну здійснюється аптеками, перелік яких визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров’я, відповідно до укладених з НСЗУ договорів. Перелік аптек можна дізнатися у закладах охорони здоров’я за місцем диспансерного обліку пацієнта або в структурних підрозділах з питань охорони здоров'я.

Впізнати таку аптеку можна за наліпкою на вході “Доступні ліки. + Інсуліни”. Або зателефонувате до контакт-центру НСЗУ за номером '''16-77''' – оператор підкаже, де знахрдиться найближча аптека.
==Що робити, якщо ви не отримуєте інсулін?==
[[Файл:Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?.png|міні|Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?]]
У такому випадку вам необхідно звернутися за роз’ясненням до структурного підрозділу з питань охорони здоров'я відповідної обласної чи міської державної адміністрації, або ж з письмовою заявою до Міністерства охорони здоров'я України, чи залишити заяву за допомогою урядової гарячої лінії '''15-45''' чи гарячої лінії МОЗ України '''0 800 505 201'''.

Також ви маєте право звернутися в приймальню громадян МОЗ України та записатися на особистий прийом громадян до медичного департаменту. Якщо питання було не вирішене, тоді до заступника Міністра М. Слободніченко (прийом відбувається у другий вівторок місяця), телефон приймальні: '''(044) 200-08-16.'''
[[Файл:Звідки інсулін постачається в Україну?.png|міні|Звідки інсулін постачається в Україну?]]
==Реєстр хворих на цукровий діабет==
Реєстр хворих на цукровий діабет розроблений на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"].

Метою ведення Реєстру є створення ефективної системи реєстрації, обліку та подальшого супроводу хворих на цукровий діабет шляхом:
* введення, зберігання та актуалізації облікових даних хворих на цукровий діабет;
* ідентифікації хворих на цукровий діабет I та II типів;
* формування узагальнених статистичних та аналітичних даних стосовно показників захворюваності, інвалідності, смертності та факторів, що впливають на перебіг хвороби.
Інформація надходить як результат безпосереднього огляду хворого лікарем-ендокринологом та з інших джерел (медичної карти амбулаторного хворого, контрольної карти диспансерного нагляду).

Безпосереднє включення інформації з інших джерел до Реєстру проводиться лікарем-ендокринологом.
{| class="wikitable"
|-
|
'''Інформація про особу, яка міститься в Реєстрі, є персоніфікованою та конфіденційною.'''
|}
==Реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії==
Реєстр ведеться з метою:
* забезпечення єдиного обліку пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет та потребують інсулінотерапії;
* здійснення достовірного обліку препаратів інсуліну, вартість яких підлягає державному відшкодуванню;
* збору та аналізу достовірної статистичної інформації щодо пацієнтів та їхнього забезпечення препаратами інсуліну.
Інформація про пацієнта вноситься до Реєстру лікарем за спеціальністю «Терапія», «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», «Загальна практика - сімейна медицина», який займає відповідну лікарську посаду в закладі охорони здоров’я державної або комунальної форми власності '''за умови надання пацієнтом письмової інформованої добровільної згоди на обробку його персональних даних'''.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі]

==Див. додатково==
*[[Правове регулювання програми «доступні ліки»]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]