WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок проведення топографо-геодезичних робіт

2025-11-14T13:02:46Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#n133 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0395-14#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 лютого 2014 року № 65 «Про затвердження Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2024-%D0%BF#top Деякі питання функціонування Державного картографо-геодезичного фонду України, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 19 січня 2024 р. № 67]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/938-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку топографо-геодезичних і картографічних робіт» від 1 вересня 2023 р. № 938]
== Поняття топографо-геодезичних робіт ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text ст. 1 ЗУ] '''топографо-геодезичні та картографічні роботи''' - процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції. 
Топографо-геодезичні процеси '''проводяться для дослідження поверхні ділянки та за результатами їх проведення розробляються графічні матеріали'''. 
Топографічна зйомка може виконуватись в різних масштабах, однак '''найбільш поширеним є зйомка у масштабі 1:500'''. Саме в такому масштабі є можливим визначення інженерних комунікацій та погодження їх з відповідними експлуатуючими організаціями. 
Топозйомки, проведені фахівцями, дають достовірну та повну інформацію, яка може використовуватись для проектування житлових, промислових чи інфраструктурних об’єктів, капітального будівництва та реконструкції, прокладання доріг і комунікацій чи інших потреб.
== Об’єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності є: ==
територія України, в тому числі водні об’єкти, міста та інші населені пункти, системи промислових, гідротехнічних та інших інженерних споруд і комунікацій, континентальний шельф і виключна (морська) економічна зона України.
Територія земної кулі, включаючи Антарктиду, Світовий океан, космічний простір, небесні тіла

Обов’язковому державному обліку підлягають астрономо-геодезичні, нівелірні, гравіметричні, картографічні, топографічні, аерозйомочні та інші роботи у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, крім робіт, які виконуються Міноборони та його спеціальними підрозділами або юридичними чи фізичними особами для потреб Міноборони чи його спеціальних підрозділів.
== Особи, які мають право займатись топографо-геодезичною і картографічною діяльністю ==
Професійною топографо-геодезичною і картографічною діяльністю за відповідними напрямами можуть займатися особи, які мають вищу освіту у сфері геодезії та/або землеустрою. 
Сертифіковані інженери-геодезисти несуть відповідальність за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. 
Виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт може здійснюватися за такими напрямами:
а) основні геодезичні роботи;
б) загальнодержавні топографічні знімання;
в) інженерні вишукування для будівництва та великомасштабні топографічні знімання.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, веде '''Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів''', які отримали кваліфікаційний сертифікат.
Інформація з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів у формі витягу надається фізичним і юридичним особам за їхнім письмовим зверненням на безоплатній основі.

Виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт зобов’язані повідомляти Держгеокадастр через національний геопортал національної інфраструктури геопросторових даних про:

- початок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт до початку їх виконання;

- завершення виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт після їх виконання.

== Види і умови здійснення топографо-геодизичної і картографічної діяльності ==
'''Під час здійснення топографо-геодезичних, картографічних робіт повинні забезпечуватися:'''
* додержання вимог нормативно-технічної документації;
* впровадження прогресивних технологій і методів організації топографо-геодезичного і картографічного виробництва;
* розроблення, впровадження та організація програмного, технологічного і технічного забезпечення ефективного використання цифрових карт і геоінформаційних систем;
* виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і здоров’я людей, стану довкілля та об’єктів, що мають історико-культурну цінність;
* графічне зображення на картах державних кордонів України та меж адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних держав та інших політико-адміністративних і географічних елементів;
* зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних, аерозйомочних і космічних матеріалів;
* систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на території України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану місцевості;
* виконання топографічних, картографічних, кадастрових зйомок та оновлення карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об’єктів в єдиній системі координат і висот.
'''Види топографо-геодезичних робіт'''
- загальнодержавного призначення;
- спеціального призначення.

'''До загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт належать:'''
* вивчення і визначення параметрів фігури Землі та гравітаційного поля для цієї мети;
* створення та оновлення державних топографічних карт і планів у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах, точність і зміст яких забезпечують вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань, видання цих карт і планів;
* створення, розвиток і підтримка в робочому стані державної геодезичної і висотної геодезичної мереж, у тому числі гравіметричної фундаментальної і першого класу, щільність і точність яких забезпечують створення державних топографічних карт і планів, вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань;
* створення та оновлення кадастрових карт (планів), надання їх, а також необхідної топографо-геодезичної інформації користувачам для ведення Державної реєстраційної системи землі та іншого нерухомого майна, ведення банку даних;
* визначення сталих географічних об’єктів на території України;
* дистанційне зондування Землі повітряними та наземними засобами, а також використання даних дистанційного зондування Землі із космосу з метою використання в топографо-геодезичній і картографічній діяльності, геодинамічні дослідження на основі результатів геодезичних вимірювань;
* формування і ведення державного та регіональних картографо-геодезичних фондів;
* створення і розвиток національної інфраструктури геопросторових даних;
* створення геоінформаційних систем;
* проектування, складання і видання загальногеографічних, політико-адміністративних, науково-довідкових та інших тематичних карт і атласів міжвідомчого значення, навчальних картографічних посібників;
* топографо-геодезичне, картографічне та гідрографічне забезпечення делімітації, демаркації і перевірки державного кордону України;
* картографування, включаючи створення топографічних карт Антарктиди, континентального шельфу, Світового океану і зарубіжних країн;
* здійснення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері геодезії, картографії, дистанційного зондування Землі та інших планет, метрологічне та нормативне забезпечення топографо-геодезичних і картографічних робіт;
* організація серійного виробництва геодезичної і картографічної техніки.
'''До топографо-геодезичних і картографічних робіт спеціального призначення належать:'''
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення кадастрової діяльності - створення, розвиток і підтримка в робочому стані геодезичних мереж спеціального призначення, створення і оновлення картографічної основи державного кадастру, створення місцевих систем координат, порядок ведення яких встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності - створення геодезичних та картографічних матеріалів і даних для планування території, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів капітального будівництва, створення інженерної та транспортної інфраструктури, а також проведення необхідних для цього інженерних вишукувань;
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності не потребують отримання замовниками та/або виконавцями таких робіт дозволу органів виконавчої влади та/або місцевого самоврядування на їх проведення;
* матеріали, складені за результатами виконання робіт із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності, не підлягають погодженню органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, затверджуються замовниками таких робіт та включаються до складу геопросторових даних містобудівного кадастру;
* створення географічних інформаційних систем спеціального (тематичного) призначення;
* створення тематичних карт, планів і атласів спеціального призначення в графічній, цифровій та іншій формах, видання таких карт, планів і атласів;
* геодезичні, топографічні, аерозйомочні та інші спеціальні роботи під час інших вишукувань і спеціальних робіт;
* виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у напрямах, зазначених у цій статті.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» від 12 травня 2022 р. № 2247-IX] передбачено створення правових передумов для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закону] на період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.
== Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт ==
Технічне забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності базується на використанні засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних засобів для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.
* супутникові геодезичні ГНСС-приймачі, високоточні і точні електронні тахеометри, теодоліти та нівеліри, гравіметри, комп’ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання робіт зі створення Державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, геодезичних мереж спеціального призначення, інженерно-геодезичних вишукувань;
* цифрові аерокамери, аерофотоапарати, прилади для обробки аерофільмів та друку фотографій, сканери високої роздільної здатності, аналітичні та цифрові фотограмметричні прилади, точні та технічної точності тахеометри (електронні), теодоліти та нівеліри, комп’ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання аерофототопографічних робіт, топографічних зйомок, кадастрових зйомок, топографічних робіт для забезпечення основи різних кадастрів;
* сканери високої роздільної здатності, обладнання для підготовки карт до видання, комп’ютери та спеціалізоване ліцензоване програмне забезпечення (геоінформаційні системи, система управління банком даних тощо) для виконання робіт зі створення (укладання, поновлення, підготовка до видання) карт (планів) у графічному, цифровому та електронному видах, робіт зі створення та ведення геоінформаційних систем, баз та банків даних.
Геодезичні інструменти та обладнання, комп’ютерна, обчислювальна, інформаційна техніка і програмне забезпечення, які застосовуються для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, повинні забезпечувати необхідну точність вимірювань, автоматизацію процесів обробки даних, отримання геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів та даних у паперовому та електронному вигляді.

Технологічне забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності базується на використанні сучасних інформаційних технологій і систем для створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, збору, ведення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі даних.

Основою інформаційного забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності є автоматизовані системи, призначені для обробки даних кадастрових, топографічних та інших зйомок і дистанційного зондування, ведення банків (баз) геопросторових даних, прогнозування, планування, проектування, картографування, організаційного управління.

Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

== Порядок користування топографо-геодезичними і картографічними матеріалами та даними ==
Юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами '''Державного картографо-геодезичного фонду України'''.
Користування геодезичними та картографічними даними в електронному вигляді здійснюється через геопортали:
[https://dgm.gki.com.ua/ Державної геодезичної мережі];
бази топографічних даних;
національної інфраструктури геопросторових даних.

На національному геопорталі національної інфраструктури геопросторових даних оприлюднюються геопросторові дані та метадані про прийняті на державний облік топографо-геодезичні і картографічні роботи та відомості, що містяться у повідомленнях про початок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт та повідомленнях про завершення виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

'''Під час користування матеріалами Державного картографо-геодезичного фонду України забороняється:'''

* несанкціоноване копіювання топографічних, картографічних, аерозйомочних матеріалів і гравіметричних даних;
* передача вихідних матеріалів (їх копій) іншим особам без спеціального дозволу, якщо це не передбачається умовами користування відповідними матеріалами;
* передача матеріалів аерозйомок, а також матеріалів, що є носіями відомостей, які становлять державну таємницю, організаціям, що не мають належних умов для забезпечення зберігання таких матеріалів.

У разі втрати топографо-геодезичних, картографічних матеріалів, що становлять державну таємницю, користувачі зобов’язані терміново повідомити про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або Міністерство оборони України (якщо воно є володільцем матеріалів) та інші державні органи відповідно до законодавства.
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок накладення заборони на вчинення реєстраційних дій з земельною ділянкою

2025-09-15T13:50:36Z

Andrii.spateruk:

== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/399-2020-%D0%BF#Text Нормативна] база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 5 грудня 2019 року № 340-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/399-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації»].
== Визначення основних термінів ==
'''Обтяження -''' заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

'''Реєстраційна дія -''' державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
== Порядок накладення заборони ==
Згідно з частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон)] державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об’єкт.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов’язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Під час проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок для ведення садівництва) державний реєстратор обов’язково використовує відомості з Реєстру аграрних нот з метою встановлення наявності чи відсутності факту використання відповідної земельної ділянки, зазначеної в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції.

Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєструються судові рішення, заяви власників об’єктів нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості про заборону вчинення реєстраційних дій, судові рішення про скасування відповідних судових рішень, заяви власників об’єктів нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій. (абзац третій частини першої статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].)

Згідно із вимогами статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Відповідно до частини 7 статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] заборона вчинення реєстраційних дій, що виникла на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, припиняється автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.
Але, відповідно з абзацом другим частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
== Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій ==
Внесення заяви власника про заборону об’єкта нерухомого майна повинен особисто звернутися із заявою до суб’єкта державної реєстрації про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна. Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, електронною поштою чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login?return_url=/managers/services/asvp&to=/managers/services/zaborona.
== Суб’єкти державної реєстрації прав ==
Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

29.05.2020 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/399-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації»]. Зміни внесені вищевказаною постановою відобразились на Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема передбачено, що невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв, а саме:
# судові рішення про заборону (скасування заборони) на вчинення реєстраційних дій;
# заяви власників земельних ділянок про заборону вчинення реєстраційних дій;
# заяви про відкликання раніше поданих заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Також встановлено, що повторно подати заяву щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна власник зможе через п’ять календарних днів з дня завершення вищезазначеного п’ятнадцятиденного строку, а в разі відкликання попередньої заяви – через п’ять календарних днів з дня такого відкликання.

Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п’ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31¹ цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].
Внесення заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій / рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій в базу даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника чи на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login?return_url=/managers/services/asvp&to=/managers/services/zaborona.
== Порядок оскарження дій державного реєстратора ==
Разом з тим,частиною першою статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов’язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок накладення заборони на вчинення реєстраційних дій з земельною ділянкою

2025-09-15T12:20:55Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 5 грудня 2019 року № 340-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Визначення основних термінів ==
'''Обтяження -''' заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

'''Реєстраційна дія -''' державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
== Порядок накладення заборони ==
Згідно з частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон)] державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об’єкт.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов’язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Під час проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок для ведення садівництва) державний реєстратор обов’язково використовує відомості з Реєстру аграрних нот з метою встановлення наявності чи відсутності факту використання відповідної земельної ділянки, зазначеної в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції.

Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєструються судові рішення, заяви власників об’єктів нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості про заборону вчинення реєстраційних дій, судові рішення про скасування відповідних судових рішень, заяви власників об’єктів нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій. (абзац третій частини першої статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].)

Згідно із вимогами статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Відповідно до частини 7 статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] заборона вчинення реєстраційних дій, що виникла на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, припиняється автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.
Але, відповідно з абзацом другим частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
== Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій ==
Внесення заяви власника про заборону об’єкта нерухомого майна повинен особисто звернутися із заявою до суб’єкта державної реєстрації про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна. Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, електронною поштою чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login?return_url=/managers/services/asvp&to=/managers/services/zaborona.
== Суб’єкти державної реєстрації прав ==
Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

29.05.2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації». Зміни внесені вищевказаною постановою відобразились на Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема передбачено, що невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв, а саме:
# судові рішення про заборону (скасування заборони) на вчинення реєстраційних дій;
# заяви власників земельних ділянок про заборону вчинення реєстраційних дій;
# заяви про відкликання раніше поданих заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Також встановлено, що повторно подати заяву щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна власник зможе через п’ять календарних днів з дня завершення вищезазначеного п’ятнадцятиденного строку, а в разі відкликання попередньої заяви – через п’ять календарних днів з дня такого відкликання.

Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п’ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31¹ цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].
Внесення заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій / рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій в базу даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника чи на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login?return_url=/managers/services/asvp&to=/managers/services/zaborona.
== Порядок оскарження дій державного реєстратора ==
Разом з тим,частиною першою статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов’язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Приватизація гаражу в гаражному кооперативі

2025-01-16T05:57:19Z

Andrii.spateruk:

== Нормативно база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n59 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF/conv#n174 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (далі - Порядок)]

== Право на приватизацію гаражу ==
Відповідно до ст.121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] кожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної вланості для будівницвта індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.

Будь-який громадянин України ''має право придбати і приватизувати гараж'', щоб розпоряджатися ним на свій власний розсуд. Втім, '''приватизація є необов'язковою''', але без цієї процедури ви не зможете розпоряджатися вашою власністю в повному обсязі. Без приватизації ви можете спокійно користуватися своєю власністю, але продати свій гараж ви не маєте право. '''Без приватизації ви не зможете проводити зі своїм гаражем будь-які нотаріальні дії''', а саме продати його, подарувати, використати його в якості застави для отримання банківського кредиту, вписати його в свій заповіт або зробити дії по його відчуженню. Для будь-якого з перерахованих вище юридичних актів, вам необхідно провести приватизацію. В цілому '''''порядок приватизації в такому випадку складається з двох пунктів''''':
* Оформлення права власності (дає право розпоряджатися будівництвом на земельній ділянці).
* Приватизація землі під гаражем в гаражному кооперативі.

== Особливості та порядок проведення приватизації гаражу ==
Якщо у Вас є гараж до 1992 року побудови в гаражному кооперативі (що підтверджується довідкою з гаражного кооперативу), то процедура оформлення дуже проста, адже він побудований на законних підставах і не вважається об'єктом самочинного будівництва. Тому гараж в кооперативі не потрібно вводити в експлуатацію, а можна відразу реєструвати право власності, тобто приватизувати.
Розглянемо, як правильно оформити не приватизований гараж в гаражному кооперативі:
* Отримати довідку про членство в гаражному кооперативі. У ній має бути вказано рік побудови гаража, інформація про повну виплату пайової участі в будівництві гаража.
* Замовити розробку технічного паспорта у сертифікованого інженера.
* Зареєструвати право власності на гараж в Державному реєстрі прав на нерухоме майно з отриманням витягу з реєстру.

Види гаражів: металевий; капітальний.

=== Металевий гараж ===
Якщо у вас металевий гараж, то договору про оренду земельної ділянки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]) буде досить. Це пояснюється тим, що '''металевий гараж є некапітальною спорудою''', так як його місце розташування легко змінити без втрати функціональності і цілісності конструкції, тому такі архітектурні форми реєстрації не підлягають ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n59 ч.4 ст. 5 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

=== Побудова капітального гаража ===
Перед початком будівництваі капітального гаража до документів про володіння земельною ділянкою додається ще заява про містобудувні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, що погоджується відділом архітектури Державної адміністрації. Далі необхідно звернутись до проектної організації та виготовити робочий проект. Наступним короком стане звернення ''в ДАБІ'' ''(Державна архітектурно-будівельна інспекція)'' через будь-який ''Центр надання адміністративних послуг'' із повідомленням про початок будівельних робіт.

Після побудови гаража, необхідно виготовити технічний паспорт на об'єкт і знову звернутись до ЦНАПу з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації та пакетом документів для реєстрації права власності нерухомого майна. Якщо гараж побудований правильно, то процедура зазвичай проходить без ексцесів.

=== Легалізація самовільного будівництва ===
Це більш складний процес, так як варіантів виходу зі складної ситуації кілька: від звернення до суду до підготовки пакету документів за спрощеним порядком.

'''При зверненні в суд''' документи для оформлення гаража у власність можуть включати обстеження або підтверджувати факт користування гаражем протягом ''десяти років''. Якщо при зведенні гаража не порушені будівельні стандарти, то найнадійніший варіант – скласти позовну заяву, замовити складання технічного плану гаража, сплатити держмито і отримати рішення суду про визнання права власності. 
Відповідно до п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF/conv#n174 Порядку] у випадку визнання права власності на гараж за рішенням суду він приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження.

Технічне обстеження проводиться суб’єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text Законом України «Про архітектурну діяльність»] одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Технічне обстеження включає такі етапи:

- попереднє (візуальне) обстеження об’єкта, у тому числі огляд і фотографування об’єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення класу наслідків (відповідальності) об’єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності);

- детальне (інструментальне) обстеження об’єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності).

Якщо етапи технічного обстеження об’єкта, що проводилося, не збігаються з названими етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження.

Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об’єкта.

На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об’єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об’єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об’єкта та створює з використанням Реєстру будівельної діяльності ([https://e-construction.gov.ua/ e-construction.gov.ua]) звіт про проведення технічного обстеження об’єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації у разі визнання судом права власності на самочинно збудований об’єкт.

=== Відповідальність за самовільне будівництво ===
Відповідно до ст. 96 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушенн]я, порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені повторно особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

Крім відповідальності у формі штрафу нелагальний гараж неможна офіційно під'єднати до комунікацій. Вступити у спадщину, на нелегалізований гараж неможливо, так як і передати права по договору.

'''Для реєстрації права власності на гараж за спрощеним порядком''' заявнику необхідно звернутись до Центру надання адміністративних послуг та мати наступні документи:
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію, у разі якщо будівництво об’єкта здійснювалося '''після 5 серпня 1992 року;'''
* довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;
* технічний паспорт на гараж.

=== Гаражний кооператив ===
Вступаючи в гаражний кооператив, ви можете отримати дозвіл на будівництво гаража, сплачуючи ''щомісячний членський внесок''.

Приватизація гаражного боксу при правильному оформленні гаражного кооперативу - ''процедура не складна''. Однак в деяких випадках ''право власності на сам гараж і землю під ним закріплюється за кооперативом''. Це означає, що при ухваленні рішення про закриття кооперативу або знесення гаражів ваші фінансові втрати ніхто не відшкодує.

Уточнювати можливості приватизації гаража слід в органі правління кооперативом в індивідуальному порядку.

У першу чергу, треба зазначити, що володіння гаражем у кооперативі не має нічого спільного з правом власності на гараж. Поки Ви – член кооперативу, гараж Ваш, але з припиненням членства, припиняються і всі права на гараж. '''Для того, щоб повністю розпоряджатися гаражем і мати право його дарувати, продавати та іншим чином відчужувати, необхідно зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'''

Необхідною умовою отримання права власності на гараж, розташований у гаражному кооперативі, є реєстрація такого кооперативу як юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто згідно із законодавством, гараж, який розташовується на земельній ділянці, відведеній гаражно-будівельному кооперативу, можна приватизувати. При цьому голова такого кооперативу повинен видати документи, які будуть підтверджувати, що такий гараж був зведений у відповідності з законодавством. Більш того, щоб мати можливість приватизації гаража в гаражному кооперативі необхідно, щоб сам ГБК був належно оформлений і зареєстрований. У разі, якщо є якісь порушення в документах, член гаражного кооперативу має право вимагати проведення загальних зборів його учасників, де розглядають питання про приведення всіх документів у відповідний стан.

== Документи, необхідні для проведення приватизації ==
Перш ніж власник - член гаражно-будівельного кооперативу зможе оформити документи на свій особистий гараж, '''кооперативом повинні бути оформлені відповідні документи, що свідчать про їх законне будівництво'''. Оформленням документів у гаражному кооперативі займається голова кооперативу, в нього повинна бути оформлена оренда на землю або право постійного користування нею і дозвіл на будівництво гаражів. Якщо документи в порядку, можна приступити до оформлення права власності на гараж.

Умовами отримання права власності на гараж, розташований у гаражному кооперативі є:
* гаражний кооператив зареєстровано як юридичну особу;
* відомості про наявний гаражний кооператив внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* зареєстроване речове право на земельну ділянку, на якій розташований кооператив;
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію.
Ці документи, потрібні для оформлення права власності автовласника на гараж, повинні зберігатися у голови кооперативу.

'''Для реєстрації права власності на гараж члену кооперативу необхідно мати наступні документи:'''
# паспорт та ідентифікаційний код власника;
# технічний паспорт (при наявності);
# завірені гаражним кооперативом копії документів на землю;
# довідку про членство в гаражному кооперативі із зазначенням року побудови гаража, а також інформацією про повну виплату пайової участі в будівництві гаража.
# Для гаража, побудованого на власній ділянці, збираються такі документи:
# паспорт та ідентифікаційний код власника;
# технічний паспорт (при наявності);
# документ про право власності на земельну ділянку;
# ескізи намірів будівництва (при наявності).
Державна реєстрація права власності проводиться органами ЦНАП '''у строк, що не перевищує п’ять робочих днів''' із дня подання заяви до Державного реєстру прав. За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Власник гаража у підсумку має отримати '''витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

''Узаконити самовільно збудований або встановлений гараж можна лише в випадку, якщо це не порушує права інших громадян України і не несе небезпеки для людських життів.''

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_дачних_ділянок_в_складі_кооперативів Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_земельної_ділянки_під_житловим_будинком Приватизація земельної ділянки під житловим будинком]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)

2024-12-17T13:56:41Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закон України “Про адміністративні послуги”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.06.2019 № 137 "Про затвердження Переліку об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна"]

== Загальні положення ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р.''' здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна].
|}

'''''Адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна''''' – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

''Основними реквізитами адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна є:''

♦ назва держави (Україна);

♦ назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; мм. Київ та Севастополь);

♦ назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;

♦ назва населеного пункту або назва селищної чи сільської ради;

♦ назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);

♦ назва вулиці (площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (за наявності) (далі - вулиця);

♦ номер об’єкта (групи будівель і споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будівлі, споруди);

♦ номер корпусу - для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;

♦ номер окремої частини об’єкта - для квартири, приміщення тощо.

Рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text Порядку] приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).

'''Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:'''
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
* районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
* місцева державна адміністрація - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

{| class="wikitable"
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Перелік об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна.]
|}
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва:
* під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
=== Перелік необхідних документів===
* копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
=== Вартість ===
За присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна '''плата не стягується.'''
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання від замовника будівництва документів:
# приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
# оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
# забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF Положення про містобудівний кадастр];
# забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

'''Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі.'''

=== Внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта ===
Якщо після затвердження проектної документації змінено місце (місця) розташування запланованих об’єктів будівництва, у тому числі головного входу до будинку (для будинків), та/або змінено кількість запланованих об’єктів будівництва, що може вплинути на визначення адреси об’єкта будівництва, замовник будівництва звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта, до якої додається викопіювання з топографо-геодезичного плану у маштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).

Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта:
* приймає рішення про зміну адреси об’єкта будівництва;
* оприлюднює рішення про зміну адреси об’єкта будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта та внесення цієї інформації до реєстру містобудівних умов та обмежень;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про зміну адреси об’єкта будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

{| class="wikitable"
|-
| Рішення про зміну адреси за зверненням замовника будівництва '''надається у паперовій формі.'''
|}

Підставами для відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта є:
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує строк, встановлений для її надання.
== Порядок зміни адреси об’єкта нерухомого майна==
=== Підстави для зміни адреси об’єкта нерухомого майна===
Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.

=== Перелік необхідних документів===
Для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
* заява власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об’єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
* документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

Документи для зміни адреси об’єкта нерухомого майна подаються власником (співвласником) (далі - заявник) об’єкта нерухомого майна (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n88 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом 30 календарних днів''' з дня настання обставин і підстав для заміни адреси об'єкта нерухомого майна:
* приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна;
* оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об’єкта нерухомого майна в паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
* подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text Порядку];
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених вище, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна, '''заявник може повторно подати документи для зміни адреси.'''
== Особливості присвоєння адреси об’єкту будівництва та об’єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до 01.07.2019 року ==
У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження '''до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком]''', такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та '''яким не присвоєно адресу''' об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text Порядком], не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. '''Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки''', на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

=== Перелік необхідних документів===
До заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна додаються:
* ''копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна,'' - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно];
* викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* ''копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* ''копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).

Документи для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна подаються замовником будівництва (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, замовник будівництва пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником замовника будівництва додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна:
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна до реєстру адрес;
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна у паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна є:
* подання неповного пакету документів;
* виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси '''в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.'''

Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) '''може повторно подати документи''' для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна.

== Особливості присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду ==
Присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF пунктами 29-34 Порядку] після прийняття об’єкта в експлуатацію.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна (до 01.07.2019)]

[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Цивільне право]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)

2024-12-17T13:48:26Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закон України “Про адміністративні послуги”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.06.2019 № 137 "Про затвердження Переліку об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна"]

== Загальні положення ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р.''' здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна].
|}

'''''Адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна''''' – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

''Основними реквізитами адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна є:''

♦ назва держави (Україна);

♦ назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; мм. Київ та Севастополь);

♦ назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;

♦ назва населеного пункту або назва селищної чи сільської ради;

♦ назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);

♦ назва вулиці (площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (за наявності) (далі - вулиця);

♦ номер об’єкта (групи будівель і споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будівлі, споруди);

♦ номер корпусу - для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;

♦ номер окремої частини об’єкта - для квартири, приміщення тощо.

Рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядку] приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).

'''Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:'''
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
* районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
* місцева державна адміністрація - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

{| class="wikitable"
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Перелік об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна.]
|}
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва:
* під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
=== Перелік необхідних документів===
* копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
=== Вартість ===
За присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна '''плата не стягується.'''
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання від замовника будівництва документів:
# приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
# оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
# забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF Положення про містобудівний кадастр];
# забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

'''Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі.'''

=== Внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта ===
Якщо після затвердження проектної документації змінено місце (місця) розташування запланованих об’єктів будівництва, у тому числі головного входу до будинку (для будинків), та/або змінено кількість запланованих об’єктів будівництва, що може вплинути на визначення адреси об’єкта будівництва, замовник будівництва звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта, до якої додається викопіювання з топографо-геодезичного плану у маштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).

Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта:
* приймає рішення про зміну адреси об’єкта будівництва;
* оприлюднює рішення про зміну адреси об’єкта будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта та внесення цієї інформації до реєстру містобудівних умов та обмежень;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про зміну адреси об’єкта будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

{| class="wikitable"
|-
| Рішення про зміну адреси за зверненням замовника будівництва '''надається у паперовій формі.'''
|}

Підставами для відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта є:
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує строк, встановлений для її надання.
== Порядок зміни адреси об’єкта нерухомого майна==
=== Підстави для зміни адреси об’єкта нерухомого майна===
Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.

=== Перелік необхідних документів===
Для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
* заява власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об’єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
* документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

Документи для зміни адреси об’єкта нерухомого майна подаються власником (співвласником) (далі - заявник) об’єкта нерухомого майна (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n88 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом 30 календарних днів''' з дня настання обставин і підстав для заміни адреси об'єкта нерухомого майна:
* приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна;
* оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об’єкта нерухомого майна в паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
* подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF#Text Порядку];
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених вище, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна, '''заявник може повторно подати документи для зміни адреси.'''
== Особливості присвоєння адреси об’єкту будівництва та об’єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до 01.07.2019 року ==
У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження '''до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком]''', такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та '''яким не присвоєно адресу''' об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком], не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. '''Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки''', на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

=== Перелік необхідних документів===
До заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна додаються:
* ''копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна,'' - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно];
* викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* ''копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* ''копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).

Документи для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна подаються замовником будівництва (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, замовник будівництва пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником замовника будівництва додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна:
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна до реєстру адрес;
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна у паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна є:
* подання неповного пакету документів;
* виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси '''в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.'''

Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) '''може повторно подати документи''' для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна.

== Особливості присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду ==
Присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF пунктами 29-34 Порядку] після прийняття об’єкта в експлуатацію.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна (до 01.07.2019)]

[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Цивільне право]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)

2024-12-17T13:46:55Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закон України “Про адміністративні послуги”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 "Про затвердження Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.06.2019 № 137 "Про затвердження Переліку об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна"]

== Загальні положення ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р.''' здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна].
|}

'''''Адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна''''' – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

''Основними реквізитами адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна є:''

♦ назва держави (Україна);

♦ назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; мм. Київ та Севастополь);

♦ назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;

♦ назва населеного пункту або назва селищної чи сільської ради;

♦ назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);

♦ назва вулиці (площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (за наявності) (далі - вулиця);

♦ номер об’єкта (групи будівель і споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будівлі, споруди);

♦ номер корпусу - для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;

♦ номер окремої частини об’єкта - для квартири, приміщення тощо.

Рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядку] приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).

'''Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:'''
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
* районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
* місцева державна адміністрація - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

{| class="wikitable"
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Перелік об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна.]
|}
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва:
* під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
=== Перелік необхідних документів===
* копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
=== Вартість ===
За присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна '''плата не стягується.'''
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання від замовника будівництва документів:
# приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
# оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
# забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF Положення про містобудівний кадастр];
# забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

'''Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі.'''

=== Внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта ===
Якщо після затвердження проектної документації змінено місце (місця) розташування запланованих об’єктів будівництва, у тому числі головного входу до будинку (для будинків), та/або змінено кількість запланованих об’єктів будівництва, що може вплинути на визначення адреси об’єкта будівництва, замовник будівництва звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта, до якої додається викопіювання з топографо-геодезичного плану у маштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).

Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта:
* приймає рішення про зміну адреси об’єкта будівництва;
* оприлюднює рішення про зміну адреси об’єкта будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта та внесення цієї інформації до реєстру містобудівних умов та обмежень;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про зміну адреси об’єкта будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

{| class="wikitable"
|-
| Рішення про зміну адреси за зверненням замовника будівництва '''надається у паперовій формі.'''
|}

Підставами для відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта є:
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує строк, встановлений для її надання.
== Порядок зміни адреси об’єкта нерухомого майна==
=== Підстави для зміни адреси об’єкта нерухомого майна===
Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.

=== Перелік необхідних документів===
Для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
* заява власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об’єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
* документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

Документи для зміни адреси об’єкта нерухомого майна подаються власником (співвласником) (далі - заявник) об’єкта нерухомого майна (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n88 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом 30 календарних днів''' з дня настання обставин і підстав для заміни адреси об'єкта нерухомого майна:
* приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна;
* оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об’єкта нерухомого майна в паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
* подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF#Text Порядку];
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених вище, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна, '''заявник може повторно подати документи для зміни адреси.'''
== Особливості присвоєння адреси об’єкту будівництва та об’єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до 01.07.2019 року ==
У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження '''до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком]''', такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та '''яким не присвоєно адресу''' об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком], не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. '''Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки''', на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

=== Перелік необхідних документів===
До заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна додаються:
* ''копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна,'' - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно];
* викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* ''копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* ''копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).

Документи для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна подаються замовником будівництва (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, замовник будівництва пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником замовника будівництва додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна:
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна до реєстру адрес;
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна у паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна є:
* подання неповного пакету документів;
* виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси '''в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.'''

Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) '''може повторно подати документи''' для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна.

== Особливості присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду ==
Присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF пунктами 29-34 Порядку] після прийняття об’єкта в експлуатацію.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна (до 01.07.2019)]

[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Цивільне право]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)

2024-12-17T13:43:23Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закон України “Про адміністративні послуги”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.06.2019 № 137 "Про затвердження Переліку об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна"]

== Загальні положення ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р.''' здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна].
|}

'''''Адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна''''' – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

''Основними реквізитами адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна є:''

♦ назва держави (Україна);

♦ назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; мм. Київ та Севастополь);

♦ назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;

♦ назва населеного пункту або назва селищної чи сільської ради;

♦ назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);

♦ назва вулиці (площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (за наявності) (далі - вулиця);

♦ номер об’єкта (групи будівель і споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будівлі, споруди);

♦ номер корпусу - для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;

♦ номер окремої частини об’єкта - для квартири, приміщення тощо.

Рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядку] приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).

'''Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:'''
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
* районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
* місцева державна адміністрація - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

{| class="wikitable"
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Перелік об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна.]
|}
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва:
* під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
=== Перелік необхідних документів===
* копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
=== Вартість ===
За присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна '''плата не стягується.'''
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання від замовника будівництва документів:
# приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
# оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
# забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF Положення про містобудівний кадастр];
# забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

'''Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі.'''

=== Внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта ===
Якщо після затвердження проектної документації змінено місце (місця) розташування запланованих об’єктів будівництва, у тому числі головного входу до будинку (для будинків), та/або змінено кількість запланованих об’єктів будівництва, що може вплинути на визначення адреси об’єкта будівництва, замовник будівництва звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта, до якої додається викопіювання з топографо-геодезичного плану у маштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).

Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта:
* приймає рішення про зміну адреси об’єкта будівництва;
* оприлюднює рішення про зміну адреси об’єкта будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта та внесення цієї інформації до реєстру містобудівних умов та обмежень;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про зміну адреси об’єкта будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

{| class="wikitable"
|-
| Рішення про зміну адреси за зверненням замовника будівництва '''надається у паперовій формі.'''
|}

Підставами для відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта є:
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує строк, встановлений для її надання.
== Порядок зміни адреси об’єкта нерухомого майна==
=== Підстави для зміни адреси об’єкта нерухомого майна===
Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.

=== Перелік необхідних документів===
Для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
* заява власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об’єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
* документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

Документи для зміни адреси об’єкта нерухомого майна подаються власником (співвласником) (далі - заявник) об’єкта нерухомого майна (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n88 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом 30 календарних днів''' з дня настання обставин і підстав для заміни адреси об'єкта нерухомого майна:
* приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна;
* оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об’єкта нерухомого майна в паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
* подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF#Text Порядку];
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених вище, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна, '''заявник може повторно подати документи для зміни адреси.'''
== Особливості присвоєння адреси об’єкту будівництва та об’єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до 01.07.2019 року ==
У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження '''до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком]''', такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та '''яким не присвоєно адресу''' об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком], не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. '''Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки''', на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

=== Перелік необхідних документів===
До заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна додаються:
* ''копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна,'' - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно];
* викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* ''копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* ''копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).

Документи для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна подаються замовником будівництва (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, замовник будівництва пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником замовника будівництва додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна:
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна до реєстру адрес;
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна у паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна є:
* подання неповного пакету документів;
* виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси '''в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.'''

Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) '''може повторно подати документи''' для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна.

== Особливості присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду ==
Присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF пунктами 29-34 Порядку] після прийняття об’єкта в експлуатацію.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна (до 01.07.2019)]

[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Цивільне право]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)

2024-12-17T13:37:43Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закон України “Про адміністративні послуги”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 "Про затвердження Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.06.2019 № 137 "Про затвердження Переліку об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна"]

== Загальні положення ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р.''' здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна].
|}

'''''Адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна''''' – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

''Основними реквізитами адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна є:''

♦ назва держави (Україна);

♦ назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; мм. Київ та Севастополь);

♦ назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;

♦ назва населеного пункту або назва селищної чи сільської ради;

♦ назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);

♦ назва вулиці (площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (за наявності) (далі - вулиця);

♦ номер об’єкта (групи будівель і споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будівлі, споруди);

♦ номер корпусу - для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;

♦ номер окремої частини об’єкта - для квартири, приміщення тощо.

Рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядку] приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).

'''Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:'''
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
* районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
* місцева державна адміністрація - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

{| class="wikitable"
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Перелік об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна.]
|}
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва:
* під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
=== Перелік необхідних документів===
* копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
=== Вартість ===
За присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна '''плата не стягується.'''
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання від замовника будівництва документів:
# приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
# оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
# забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF Положення про містобудівний кадастр];
# забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

'''Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі.'''

=== Внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта ===
Якщо після затвердження проектної документації змінено місце (місця) розташування запланованих об’єктів будівництва, у тому числі головного входу до будинку (для будинків), та/або змінено кількість запланованих об’єктів будівництва, що може вплинути на визначення адреси об’єкта будівництва, замовник будівництва звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта, до якої додається викопіювання з топографо-геодезичного плану у маштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).

Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта:
* приймає рішення про зміну адреси об’єкта будівництва;
* оприлюднює рішення про зміну адреси об’єкта будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта та внесення цієї інформації до реєстру містобудівних умов та обмежень;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про зміну адреси об’єкта будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

{| class="wikitable"
|-
| Рішення про зміну адреси за зверненням замовника будівництва '''надається у паперовій формі.'''
|}

Підставами для відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта є:
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує строк, встановлений для її надання.
== Порядок зміни адреси об’єкта нерухомого майна==
=== Підстави для зміни адреси об’єкта нерухомого майна===
Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.

=== Перелік необхідних документів===
Для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
* заява власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об’єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
* документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

Документи для зміни адреси об’єкта нерухомого майна подаються власником (співвласником) (далі - заявник) об’єкта нерухомого майна (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n88 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом 30 календарних днів''' з дня настання обставин і підстав для заміни адреси об'єкта нерухомого майна:
* приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна;
* оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об’єкта нерухомого майна в паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
* подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF#Text Порядку];
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених вище, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна, '''заявник може повторно подати документи для зміни адреси.'''
== Особливості присвоєння адреси об’єкту будівництва та об’єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до 01.07.2019 року ==
У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження '''до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком]''', такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та '''яким не присвоєно адресу''' об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком], не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. '''Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки''', на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

=== Перелік необхідних документів===
До заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна додаються:
* ''копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна,'' - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно];
* викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* ''копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* ''копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).

Документи для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна подаються замовником будівництва (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, замовник будівництва пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником замовника будівництва додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна:
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна до реєстру адрес;
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна у паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна є:
* подання неповного пакету документів;
* виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси '''в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.'''

Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) '''може повторно подати документи''' для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна.

== Особливості присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду ==
Присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF пунктами 29-34 Порядку] після прийняття об’єкта в експлуатацію.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна (до 01.07.2019)]

[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Цивільне право]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)

2024-12-17T13:34:52Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закон України “Про адміністративні послуги”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 690 "Про затвердження Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.06.2019 № 137 "Про затвердження Переліку об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна"]

== Загальні положення ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р.''' здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна].
|}

'''''Адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна''''' – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

''Основними реквізитами адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна є:''

♦ назва держави (Україна);

♦ назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; мм. Київ та Севастополь);

♦ назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;

♦ назва населеного пункту або назва селищної чи сільської ради;

♦ назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);

♦ назва вулиці (площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (за наявності) (далі - вулиця);

♦ номер об’єкта (групи будівель і споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будівлі, споруди);

♦ номер корпусу - для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;

♦ номер окремої частини об’єкта - для квартири, приміщення тощо.

Рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядку] приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).

'''Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:'''
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
* районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
* місцева державна адміністрація - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

{| class="wikitable"
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Перелік об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна.]
|}
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва:
* під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
=== Перелік необхідних документів===
* копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
=== Вартість ===
За присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна '''плата не стягується.'''
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання від замовника будівництва документів:
# приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
# оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
# забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF Положення про містобудівний кадастр];
# забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

'''Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі.'''

=== Внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта ===
Якщо після затвердження проектної документації змінено місце (місця) розташування запланованих об’єктів будівництва, у тому числі головного входу до будинку (для будинків), та/або змінено кількість запланованих об’єктів будівництва, що може вплинути на визначення адреси об’єкта будівництва, замовник будівництва звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта, до якої додається викопіювання з топографо-геодезичного плану у маштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).

Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта:
* приймає рішення про зміну адреси об’єкта будівництва;
* оприлюднює рішення про зміну адреси об’єкта будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта та внесення цієї інформації до реєстру містобудівних умов та обмежень;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про зміну адреси об’єкта будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

{| class="wikitable"
|-
| Рішення про зміну адреси за зверненням замовника будівництва '''надається у паперовій формі.'''
|}

Підставами для відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта є:
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує строк, встановлений для її надання.
== Порядок зміни адреси об’єкта нерухомого майна==
=== Підстави для зміни адреси об’єкта нерухомого майна===
Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.

=== Перелік необхідних документів===
Для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
* заява власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об’єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
* документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

Документи для зміни адреси об’єкта нерухомого майна подаються власником (співвласником) (далі - заявник) об’єкта нерухомого майна (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n88 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом 30 календарних днів''' з дня настання обставин і підстав для заміни адреси об'єкта нерухомого майна:
* приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна;
* оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об’єкта нерухомого майна в паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
* подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF#Text Порядку];
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених вище, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна, '''заявник може повторно подати документи для зміни адреси.'''
== Особливості присвоєння адреси об’єкту будівництва та об’єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до 01.07.2019 року ==
У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження '''до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком]''', такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та '''яким не присвоєно адресу''' об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком], не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. '''Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки''', на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

=== Перелік необхідних документів===
До заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна додаються:
* ''копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна,'' - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно];
* викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* ''копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* ''копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).

Документи для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна подаються замовником будівництва (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n84 Закону України “Про адміністративні послуги”].

У разі коли документи подаються особисто, замовник будівництва пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”].

У разі подання документів особисто представником замовника будівництва додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна:
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна до реєстру адрес;
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна у паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна є:
* подання неповного пакету документів;
* виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси '''в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.'''

Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) '''може повторно подати документи''' для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна.

== Особливості присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду ==
Присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF пунктами 29-34 Порядку] після прийняття об’єкта в експлуатацію.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна (до 01.07.2019)]

[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Цивільне право]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2024-11-14T12:35:37Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
* документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
* рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила), підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є:
#лікарське свідоцтво про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text форма № 106/о]);
#фельдшерська довідка про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1153-06#Text форма № 106-1/о]);
#лікарське свідоцтво про перинатальну смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text форма № 106-2/о]);
#рішення суду про оголошення особи померлою;
#рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
#повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
#повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть ''(пункт 1 глави 5 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил])''.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок реєстрації смерті]].

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]), або адвоката.

Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч.1 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність]».

За відсутності підстав для державної реєстрації смерті (відсутній документ належної форми) відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2185 відмову у проведенні державної реєстрації смерті] у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Тоді реєстрація смерті на тимчасово окупованій території відбудеться на підставі рішення суду про втановлення факту смерті особи.

'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
==Хто має право звернутися до суду==
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) заяву про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси).
==Куди звернутись==
Члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи для встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, мають звернутися до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
== Перелік необхідних документів ==
* Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій має бути зазначено:
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
#причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
#докази, що підтверджують факт;
* докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
*довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану);
*копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 318 ЦПК України]).
Відповідно до частин 2, 4 та 5 ст. 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 Цивільного процесуального кодексу України] докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.

Подати заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можна через [https://id.court.gov.ua Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд»]. Така заява скріплюються електронним підписом заявника (його представника) ([https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/Що_таке_КЕП_та_ЕЦП%3F КЕП]).

'''Увага!''' Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті (будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території, створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом), є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО ЗНАТИ! Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду листом від 22.04.2021 року № 985/0/208-21 на адресу голів апеляційних судів зазначив, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Отже, заявнику '''не потрібно''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.
|}

'''Зразок заяви''' '''про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території'''
[[Файл:Заява про встановлення факту смерті на ТОТ.doc|міні]]
==Вартість==
Заявники у справах за заявами про встановлення факту смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справ даної категорії ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"]).
== Строки розгляду заяви==
Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.
==Зміст рішення суду==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає '''негайному виконанню.'''

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

У разі проведення державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105669773 Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2022 у справі № 710/1029/22]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105563316 Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2022 року у справі № 317/1500/22] (у встановленні факту відмовлено, у зв'язку з тим, що не подано доказів, які би підтверджували неможливість реєстрації фактів органом відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території України. Медичне свідоцтво про смерть, видане закладом охорони здоров'я окупованого м.Приморськ є належним документом за яким органом державної реєстрації актів цивільного стану на території України може бути зареєстрований факт смерті особи).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298089 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 243/385/19ц] якщо заявник не може підтвердити, що він є родичем або членом сім’ї особи факт смерті якої просить встановити, то суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України, заявник не має права на звернення до суду із відповідною заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107651726 Постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 759/1443/22]: розгляд державними органами документів, виданих окупаційною владою, не означає автоматичного визнання такої влади. Водночас держава має вживати заходів щодо ефективного захисту. Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що розташовані на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78978236 Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 707/1607/16-ц]: посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав для висновку, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території України. Заявник зобов’язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці, тощо.

==Див. також==
*[[Порядок реєстрації смерті]]
*[[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
*[[Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Суди]]

Об'єднання юридичних осіб та його види

2024-09-16T13:55:08Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
== Поняття об'єднання підприємств ==
'''Об'єднання підприємств''' є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. 
Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджують їх засновники чи власники. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав. 
Об’єднання підприємств має статус юридичної особи, може мати самостійний і завершений баланс, розрахунковий та інші рахунки в балансах, печатку зі своїм найменуванням. 
Майно об’єднань підприємств класифікується на товaри, вироблену (готову) продукцію, виконaні роботи (роботи), послуги та цінні пaпери.
== Види об'єднання підприємств ==
Об'єднання підприємств можуть утворюватися, ''як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 119 ГК України]). 
'''Господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. 
'''Державне (комунальне) господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.
== Організаційно-правові форми об'єднань підприємств ==
Господарські об’єднання класифікуються за певними матеріальними та юридичними критеріями. Матеріальним критерієм є основа їх створення: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів, координація їх діяльності, централізоване виконання виробничих та інших функцій тощо. Юридичним критерієм класифікацій на види є правовий режим членства учасників об’єднання. Відповідно за ознакою обов’язкового установчого документа розрізняють договірні та статутні об’єднання.

Договірними є асоціації та корпорації, статутними – концерни та консорціуми. Законом передбачено, що підприємства можуть об’єднуватись і в інші структури за галузевим чи територіальним принципом.

За галузевою ознакою – галузеві, тобто господарські об’єднання підприємств певної галузі, та міжгалузеві, до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки.

Господарські об'єднання утворюються як ''асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 120 ГК України]). 
'''Асоціація''' - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. 
'''Господарські асоціації''' - договірні об'єднання підприємств і організацій, які створюються для спільного виконання однорідних функцій та координації загальної діяльності. Асоціації належать до м'яких форм об'єднання, мінімально обмежуючи дії членів асоціації, які входять до них. Учасники асоціації володіють правом входити до будь-яких інших асоціацій. 
'''Корпорація''' - це акціонерне товариство, що поєднує діяльність декількох фірм для досягнення спільних цілей. Як юридична особа, корпорація несе відповідальність за боргами і податками за всі підприємства, які входять до її складу, і є самостійним суб'єктом підприємницької діяльності 
'''Консорціум''' - форма тимчасового об'єднання підприємств з метою вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних, соціальних, екологічних проектів. Підприємства, які входять до консорціуму, зберігають повну самостійність, підпорядковуючись спільному керівництву лише в частині діяльності, що стосується цілей консорціуму. Консорціум - це потенційно ефективний організаційно-структурний спосіб тимчасової інтеграції кадрів, потужностей, матеріальних та фінансових ресурсів. 
'''Трест''' - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки діяльності. 
'''Концерн''' - багатогалузевий комплекс підприємств, в якому структурні одиниці зберігають свою виробничу і господарську самостійність, але підпорядковуються єдиному керівництву шляхом контролю. В Україні концерни створюються на базі великих державних підприємств і об'єднань. 
'''Фінансово-промислова група (ФПГ)''' - це комплекс різногалузевих виробничих підприємств (промислових, транспортних, будівельних, наукових) і фінансових інститутів (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів), які об'єднані спільністю економічних і фінансових інтересів і здійснюють скоординовану господарську та інвестиційну діяльність з метою збереження домінуючих позицій на ринку. 
'''Синдикат''' - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників об'єднання. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції (об'єднує однорідні підприємства, централізуючи збут і постачання продукції).. 
'''Картель''' -договірне об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції. 
'''Холдінг''' - специфічна організаційна форма об'єднання капіталів; державне інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об'єднання. Об'єднані у холдінгу суб'єкти мають юридичну і господарську самостійність. 
В Україні поряд із добровільними створюються й функціонують інституціональні об'єднання, діяльність яких започатковується в директивному порядку міністерствами (відомствами) чи безпосередньо Кабінетом Міністрів України. До таких належать виробничі, науково-виробничі (науково-технічні), виробничо-торговельні та інші подібні об'єднання (комплекси, центри), що інтегрують стадії створення (проектування), продукування, реалізації та після продажного сервісного обслуговування виробів тривалого використання.
Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інтересів підприємств (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо), не передбачені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text статті 120 ГК України].

Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

== Статус підприємства - учасника об'єднання підприємств ==
Підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання, і на них поширюються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Кодексу] та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств. 
Підприємство - учасник господарського об'єднання має право: 
* • добровільно вийти з об'єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об'єднання;
* • бути членом інших об'єднань підприємств, якщо законом, засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання не встановлено інше;
* • одержувати від господарського об'єднання в установленому порядку інформацію, пов'язану з інтересами підприємства;
* • одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'єднання відповідно до його статуту. Підприємство може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання відповідно до законодавства. 
Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об'єднання, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про своє припинення. 
Рішення про утворення об'єднання підприємств (установчий договір) та статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.
Учасники об’єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об’єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об’єднання. Вартість майна об’єднання відображається у його балансі. 
Господарське об’єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об’єднанням підприємства діють відповідно до положень ГК України, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об’єднанням. 
Об’єднання підприємств не відповідає за зобов’язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об’єднання.
== Органи управління об’єднань підприємств ==
Господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Вищий орган господарського об'єднання: 
* затверджує статут господарського об'єднання та вносить зміни до нього; 
* вирішує питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та виключення учасників з його складу; 
* утворює виконавчий орган господарського об'єднання відповідно до його статуту чи договору; 
* вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів господарського об'єднання. 
Виконавчий орган господарського об'єднання (колегіальний чи одноособовий) вирішує питання поточної діяльності, які відповідно до статуту або договору віднесені до його компетенції.

Управління державним (комунальним) господарським об'єднанням здійснюють правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Склад правління визначається статутом об'єднання.

Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання.

Спори, що виникають між учасниками об'єднання, вирішуються в порядку, передбаченому статутом об'єднання, або в судовому порядку відповідно до закону.
[[Категорія:Господарське право]]

Національна інвентаризація лісів

2024-08-16T12:30:54Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n803 Лісовий кодекс України 21 січня 1994 року № 3852-XII]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-20#Text Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів» від 2 червня 2020 року № 643-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 квітня 2021 р. № 392]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/388-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення національної інвентаризації лісів у період воєнного стану» від 25 квітня 2023 р. № 388]
== Поняття національної інвентаризації лісів ==
'''25 червня 2020 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-20#Text Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів]'''» від 2 червня 2020 року № 643-IX, яким було внесено зміни до Лісового кодексу України, а саме доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n856 статтею 55¹], яка визначає поняття – національна інвентаризація лісів.

'''Національна інвентаризація лісів''' - система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України, спрямована на отримання обґрунтованої узагальненої інформації щодо лісів для потреб планування, у тому числі стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів.

Отже, дана система регулярних вибіркових обстежень слугує для отримання статистично обгрунтованої інформації про кількісні та якісні показники стану і динаміки лісів держави, їх ресурсного потенціалу для аотреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу довкілля, міжнародної звітності про ліси.

Порядок та організація проведення інвентаризації лісів затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 квітня 2021 р. № 392]

'''Організація проведення інвентаризації лісів здійснюється [https://forest.gov.ua Держлісагентством]''' та забезпечується організацією визначеною ним з числа підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Особами, уповноваженими на проведення інвентаризації лісів, які під час обстежень мають право перебувати на земельних ділянках лісового фонду України, крім випадків, передбачених законом, є особи, визначені організацією, що проводить інвентаризацію лісів, і включені до складу польових та контрольних інвентаризаційних груп, що проводять інвентаризацію лісів.

'''Цикл інвентаризації лісів становить шість років та включає п’ятирічний період збору інформації''' про показники інвентаризації лісів (далі - показники) шляхом проведення щорічних вибірково-статистичних обстежень на лісових інвентаризаційних ділянках на території лісового фонду України та один рік підготовки звіту. Останній рік циклу робіт з інвентаризації лісів є першим роком наступного циклу.

''На період дії правового режиму воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування, не поширюється на вимоги щодо встановлення шестирічного циклу на проведення національної інвентаризації лісів;''

''щорічні вибірково-статистичні обстеження на лісових інвентаризаційних ділянках на території лісового фонду України та збір даних про показники національної інвентаризації лісів проводяться у визначеній мережі інвентаризаційних ділянок без збереження черговості обстежень для окремих років у межах територій, на яких не ведуться активні бойові дії, або деокупованих, які не забруднені вибухонебезпечними предметами і є безпечними для провадження господарської діяльності та перебування на них людей;''

''у ході першого циклу національної інвентаризації лісів організація, що проводить інвентаризацію лісів, подає для затвердження Державному агентству лісових ресурсів не пізніше 1 березня року, що настає після закінчення року проведення польових робіт, проміжний звіт про результати національної інвентаризації лісів.''

'''Національна інвентаризація лісів проводиться для лісовпорядкування, а саме:'''

1) відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації;

2) виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів;

3) визначення породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів;

4) виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів;

5) обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій;

6) обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів;

7) визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення;

8) ландшафтні, ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів;

9) виявлення пралісів, квазіпралісів, природних лісів, типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі;

10) упорядкування мисливських угідь;

11) забезпечення первинного обліку лісів і державного лісового кадастру;

12) проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів;

13) складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням;

14) участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

16) інші лісовпорядні дії.
== Процедура проведення інвентаризації лісів ==
'''Інвентаризація лісів проводиться за такими етапами:'''
* '''підготовчі роботи''', під час яких здійснюється стратифікація земельного покриву засобами класифікації даних дистанційного зондування землі з наступним віднесенням інвентаризаційних ділянок до ''лісових, нелісових'' та ''індикативних'';
* '''польові роботи,''' які включають закладання лісових інвентаризаційних ділянок на території країни відповідно до визначеної схеми обстеження, перевірку індикативних ділянок та визначення національного набору ключових показників на лісових ділянках;
* '''камеральні роботи''' протягом яких виконують зведення та статистичну обробку польових даних і формування звітних таблиць,.
'''Підготовчі роботи включають:'''
* проектування системи вибірково-статистичних обстежень та формування мережі інвентаризаційних ділянок відповідно;
* перевірку наявності та якості даних дистанційного зондування Землі, їх попередню обробку;
* проведення стратифікації інвентаризаційних ділянок;
* планування маршрутів та складення графіка проведення польових робіт;
* вирішення питання щодо підбору нормативів для проведення інвентаризації лісів;
* уточнення розподілу інвентаризаційних ділянок між видами земельних угідь, категоріями земель, користувачами та власниками земель;
* проведення навчання та колективного тренування потенційних виконавців польових робіт.
'''За результатами підготовчих робіт складається звіт''', в якому зазначаються особливості природних та економічних умов проведення польових робіт.

'''Польові роботи''' з обстеження інвентаризаційних ділянок на місцевості проводяться польовими інвентаризаційними групами, що складаються щонайменше з двох інженерно-технічних працівників. Склад польових інвентаризаційних груп затверджується організацією, що проводить інвентаризацію лісів.
Період проведення польових робіт визначається організацією, що проводить інвентаризацію лісів, з урахуванням тривалості вегетаційного періоду та погодних умов відповідного календарного року. Технологія робіт на лісових інвентаризаційних ділянках передбачає виконання послідовно ряду пов’язаних технологічних операцій залежно від початкового або повторного їх обстеження.

До завдань '''камеральних робіт''' належить ведення бази даних інвентаризації лісів, статистична обробка зібраної інформації про показники, ведення документації, формування звітних таблиць та аналітичного звіту інвентаризації лісів.
Документація щодо інвентаризації лісів містить:
* мережу та перелік інвентаризаційних ділянок;
* звітні матеріали циклу інвентаризації лісів;
* технічну документацію щодо інвентаризації лісів.
* аналітичного звіту інвентаризації лісів.
Контроль за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється контрольними групами, утвореними у складі організації, що проводить інвентаризацію лісів.

Під час проведення інвентаризації лісів здійснюється контроль за результатами стратифікації інвентаризаційних ділянок; обсягами, змістом та якістю проведення польових робіт; процедурою підготовки та вмістом документації.

Усунення помилок за результатами контролю за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється виконавцями таких робіт у місячний строк після їх виявлення.
== Результати інвентаризації лісів ==
'''Результатами інвентаризації лісів''' є '''аналітичний звіт інвентаризації лісів''', до якого додаються звітні таблиці інвентаризації лісів.

Звітні таблиці інвентаризації лісів отримують шляхом статистичної обробки інформації про показники, зібраної під час обстеження лісових інвентаризаційних ділянок.

У звітних таблицях інвентаризації лісів інформація, що характеризує площу, наводиться у тисячах гектарів (з одним знаком після коми), а загальні запаси насаджень - у мільйонах кубічних метрів (з двома знаками після коми).

Значення показників у звітних таблицях наводяться як в цілому в межах території України, так і в розрізі окремих областей.

'''Організація, що проводить інвентаризацію лісів, складає звіт про результати інвентаризації лісів''' та подає його для затвердження '''Держлісагентству не пізніше 1 вересня року''', що настає після закінчення п’ятирічного періоду збору інформації про показники.

Для цілей планування обстежень та підготовки звітів про результати інвентаризації лісів відомості про земельні ділянки (цільове призначення, вид земельних угідь, форма власності, вид речового права власників і користувачів земельних ділянок) для мережі інвентаризаційних ділянок інвентаризації лісів Держлісагентство отримує в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами. 
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Право спільної часткової власності на земельну ділянку

2024-07-18T06:01:21Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]

== Поняття права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі – ЗК України) '''земельна ділянка може знаходитись у спільній власності''' з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Отже, в розумінні статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''спільна часткова власність на земельну ділянку''' – це '''спільна власність з обов’язковим визначенням частки''' кожного з учасників спільної власності.

Суб'єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади.
== Підстави для виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] право спільної часткової власності виникає у наступних випадках:
* при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
* при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
* при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
* за рішенням суду;
* в інших випадках, встановлених законом.
== Добровільне об’єднання власниками належних їм земельних ділянок ==
В силу ч. 2 ст. 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''об’єднання власниками''' належних їм '''земельних часток здійснюється шляхом укладення договору''' на спільну часткову власність, який укладається в '''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''.
== Прийняття спадщини двома або більше особами ==
Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування може здійснюватися за законом або за заповітом.

На підставі ч. 1 ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення'''.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об’єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, '''переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.'''
== Виникнення права власності за рішенням суду ==
Підстави виникнення права спільної часткової власності, зазначені у статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], не є вичерпними та розширюються іншими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Так, в силу ст. 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''у разі наявності спільної часткової власності на будинок декількох власників''', такі власники '''набувають право спільної часткової власності на земельну ділянку біля будинку'''. У разі наявності бажання кожен із співвласників спільної часткової власності має право на отримання особисто у власність частину земельної ділянки відповідно до частки, що йому належить. '''Питання про виділення належної власнику частки в натурі''' (на місцевості) '''вирішується за угодою між усіма співвласниками'''. У разі '''недосягнення згоди''' співвласниками, питання вирішується '''в судовому порядку.'''

Співвласнику, який має намір вирішити питання в судовому порядку потрібно звернутись із відповідною позовною заявою до іншого співвласника (ів) подавши її до місцевого суду, який знаходиться за місцем знаходженням земельної ділянки (у відповідності до ч.1 ст.30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]). Знайти адресу відповідного суду можна на сайті Судової влади України, перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/ https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy]

При зверненні до суду із позовною заявою необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України "Про судовий збір"] крім випадків, якщо особа звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 згаданого закону.
== Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності ==
'''Порядок та умови використання земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, визначаються '''за згодою всіх співвласників''', тобто рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою '''повинні бути спільними та одностайно схваленими''' усіма співвласниками.

Частиною 1 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачено, що '''володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою''', що знаходиться у '''спільній частковій власності''' '''здійснюється за договором або ж відповідно до рішення суду'''. При цьому слід враховувати, що при '''укладенні договору''', повинні бути враховані '''інтереси усіх учасників незалежно від розміру земельної частки''' кожного із них.

Як визначено в ч. 2 п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7], суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. 
При цьому також слід мати на увазі, що '''учасник спільної часткової власності на земельну ділянку''' незалежно від наявності договору про спільну часткову власність '''може звернутися до суду''' '''з метою встановлення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою'''.

Таку позицію підтримує і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Пленум Верховного Суду України, який в своїй Постанові від 16.04.2004 № 7] зазначив, що суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін.

Договір про спільну часткову власність про визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою укладається '''виключно у письмовій формі''' та підлягає '''нотаріальному посвідченню'''.

'''Співвласник земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, '''має право''' як окремо, так і спільно з іншими учасниками, '''на виділ у натурі його частки спільної власності або отримання відповідної компенсації за неї'''. Особі, що вимагає виділення в її володіння, користування і розпорядження, тобто у приватну власність, земельну ділянку, виділяється частина із спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної їй частки. У разі недосягнення згоди між співвласниками щодо виділення частки спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається''' згідно із законом або є неможливим, '''співвласник''', який бажає виділу, '''має право на одержан'''ня від інших співвласників '''грошової або іншої матеріальної компенсації''' вартості його частки.

При цьому компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частина 4 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що власник спільної часткової власності земельної ділянки має право володіти та користуватися саме тією частиною спільної ділянки, яка відповідає розміру частки, що належить співвласнику.

Пленум Верховного Суду України висловлює позицію, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію (п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови від 16.04.2004 № 7]).

Спільна часткова власність на земельну ділянку в процесі її використання може приносити певні доходи або ж вимагає певних витрат по утриманню і зберіганні земельної ділянки. '''У разі''', якщо '''від використання спільної земельної ділянки є доходи''', то '''кожен із учасників має право на частину доходів відповідно до розміру його земельної частки'''. Також співвласники відповідають перед третіми особами за зобов'язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, та '''сплачують податки, збори та інші платежі.'''

Крім того, учасник спільної часткової власності має право на відчуження іншим особам своєї частки у спільній земельній ділянці (шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, заповіту тощо).

Земельна ділянка може бути відчужена як іншим співвласникам, так і іншим особам. При цьому інші учасники спільної часткової власності мають переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що продається.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ч. 5 статті 362 ЦК України] передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
[[Категорія: Земельне право]]

Майнові права як предмет договору купівлі-продажу нерухомого майна

2024-06-18T10:34:20Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон україни "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]
== Загальні положення ==
Останнім часом все більшого поширення набувають договори купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно. Найчастіше такий договір приходить на заміну інвестиційному договору, так як в Україні існує заборона на укладання прямих інвестиційних договорів. Інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.
== Визначення поняття майнових прав ==
Стаття 177 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] серед об'єктів цивільних прав називає майнові права. Вони ж визначаються речовими правами згідно з ч.2 статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]. Але визначення майновим правам [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс] не дає.
В статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”] майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
== Договір купівлі-продажу майнових прав ==
Згідно зі ст. 656 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав. А нормою ст. 658 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Тобто, за договором купівлі-продажу майнових прав покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин. Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав, в тому числі щодо уступки права вимоги (цесії) за такими договорами.

Договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] .
== Форма та зміст договору ==
Чинне законодавство не містить жодних спеціальних вимог щодо форми купівлі-продажу майнових прав на нерухомість, але при цьому необхідно зважати на ст. 657 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], згідно з якою договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Не зважаючи на це, згідно зі ст. 181 ГКУ до нерухомих речей (нерухомого майна) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тобто, при визначенні нерухомого майна законодавець майнові права не згадує. З цього випливає, що нотаріальне посвідчення таких договорів законодавцем прямо не вимагається і може бути здійснено за бажанням сторін договору.
Якщо покупець прийняв рішення укласти договір купівлі – продажу майнових прав, не буде зайвим звернути увагу на деякі істотні умови такого договору.

1. '''Предмет договору має бути чітко визначений'''.

'''По-перше''', має бути зазначено, що покупець придбає майнові права на конкретну квартиру чи будинок. 
'''По-друге''', має бути роз’яснено зміст цих прав, тобто які саме майнові права передаються покупцю (повинно бути чітко зазначено, що після введення будинку чи квартири в експлуатацію передається покупцю у власність; також чітко і однозначно має бути описаний порядок такої передачі). 
'''По-третє''', має бути регламентовано, з якого моменту покупець стає власником майнових прав на нерухомість (як правило, це відбувається після повної оплати вартості майнових прав), відбувається це автоматично чи необхідним є підписання додаткових документів? 
'''По-четверте''', має бути чітко визначена сама квартира/будинок (кінцевий об'єкт), а саме:

а) будівельна адреса об’єкта;

б) номер приміщення згідно з будівельною нумерацією;

в) поверх;

г) площа загальна і жила;

ґ) кількість кімнат.

Не буде зайвим в якості додатку долучити до договору план (креслення), на якому окреслити потрібну нерухомість.

2. '''Ціна договору або ж порядок її визначенні''', рівно як і порядок сплати, також мають бути регламентовані чітко і не допускати двоякого трактування.

3. '''Строки.''' Це дуже важливі умови, причому мова йде не лише про строки сплати вартості майнових прав, але й про строки введення будинку в експлуатацію, строки передання квартири покупцю, строки оформлення права власності покупця на квартиру. В договорі всі ці умови мають бути зафіксовані.

4. '''Гарантійні зобов’язання.''' Для покупця важливо розуміти: коли він одержить ключі від квартири і якщо раптом виявить там будівельний брак – хто, за чий рахунок і в які строки буде його прибирати? Причому це варто узгодити не на словах, а письмово, в тексті договору.

5. '''Дострокове розірвання договору і його наслідки.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому] :

1. Покупець має право вимагати розірвання договору купівлі-продажу неподільного об’єкта нерухомого майна/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) у разі:

1) порушення строку прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у тому числі складовою якого є майбутній об’єкт нерухомості) більш як на шість місяців, крім випадків, якщо таке порушення зумовлено форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що підтверджено у встановленому законом порядку. Перебіг цього строку зупиняється на період оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів, якщо такі рішення, дії або бездіяльність впливають на строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

2) зміни без згоди покупця проектної документації на будівництво подільного об’єкта незавершеного будівництва, до складу якого входить майбутній об’єкт нерухомості, якщо така зміна потребує узгодження з покупцем відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

3) в інших встановлених законом або договором випадках.

2. Продавець має право вимагати розірвання договору купівлі-продажу неподільного об’єкта нерухомого майна/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) у разі:

1) прострочення внесення покупцем першого платежу більш як на 30 календарних днів;

2) прострочення внесення покупцем наступних платежів більш як на 45 календарних днів;

3) порушення покупцем встановленого договором терміну внесення платежів більше трьох разів протягом календарного року, при цьому кожне таке прострочення повинно становити не менше 14 календарних днів;

4) в інших встановлених законом випадках.

3. Продавець має право в односторонньому порядку розірвати з покупцем договір купівлі-продажу неподільного об’єкта нерухомого майна/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) лише у випадках, визначених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, за умови що на день розірвання договору не внесено або внесено не в повному обсязі відповідний платіж.

Одностороння відмова продавця від договору купівлі-продажу неподільного об’єкта нерухомого майна/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) в інших випадках не допускається.

Дуже часто з’ясовується, що найменше порушення договору покупцем (особливо в частині дотримання строків оплати) є підставою для розірвання договору забудовником. Ці підстави слід вивчити, по можливості – скоригувати.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] визначає особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості та спрямований на гарантування речових прав на такі об’єкти. Тож укладати договору купівлі - продажу майнових прав на майбутній об’єкт нерухомості потрібно з дотриманням даного закону.
== Див. також ==
* [[Договір купівлі – продажу]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Укладення, зміна, розірвання договору]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою

2024-05-16T06:36:27Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]
==Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітньою особою==
Неповнолітні особи (особи у віці від 14 до 18 років) визнаються повністю делікгоздатними, а отже такими, що можуть самостійно у повному обсязі нести покладену на них відповідальність. Таким чином, згідно з ч.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1179 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)] неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду,завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.

За загальним правилом, закріпленим у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1166 ЦКУ], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1179 ЦКУ] '''неповнолітня особа''' (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) '''відповідає за завдану нею шкоду самостійно''' на загальних підставах.

Загальне правило про самостійну відповідальність неповнолітнього за завдану ним шкоду має виняток - обов´язок батьків (усиновлювачів) або піклувальника відшкодувати завдану шкоду в разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування. їхня відповідальність має додатковий (субсидіарний) характер.

Субсидіарність даної відповідальності полягає в тому, що:

- основна вимога про відшкодування завданої шкоди пред’являється до неповнолітнього;

- додаткова вимога пред’являється до батьків (усиновлювачів) або піклувальника неповнолітнього, лише у '''разі відсутності у неповнолітньої особи майна''', достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Субсидіарна відповідальність за неповнолітнього покладається на обох батьків за принципом рівної дольової відповідальності незалежно від того, проживають вони разом чи окремо.

Субсидіарна відповідальність за неповнолітнього покладається на обох батьків за принципом рівної дольової відповідальності незалежно від того, проживають вони разом чи окремо.

При цьому слід мати на увазі, що батьки (усиновителі) або опікуни несуть майнову відповідальність у випадках, коли шкода, заподіяна неповнолітнім, є наслідком нездійснення за ним контролю, неналежного виховання або неправильного використання щодо них своїх прав. 
'''Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі''', який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Учбові, виховні і лікувальні заклади несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо вона виникла внаслідок нездійснення ними належного контролю за неповнолітнім в час знаходження його під їх наглядом. 
'''Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу''', який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду '''припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна''', достатнього для відшкодування шкоди.
==Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності==
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1180 ЦКУ] шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, '''відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.'''

Підстави набуття повної цивільної дієздатності закріплені '''ст. 35 ЦК України'''. Вона може бути надана фізичній особі:

- яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;

- яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю;

- неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини.

Для набуття повної дієздатності необхідна наявність письмової згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі її відсутності - рішення суду про надання такого права.

'''У разі відсутності у неповнолітньої особи,''' яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.
==Відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1182 ЦКУ] шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. 
Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду. 
В даному випадку діє загальне правило про дольовий характер зобов’язань із множинністю осіб: частки відповідальності зобов’язаних осіб (батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників) є рівними, крім випадків, коли один із них не доведе, що його вина у неналежному вихованні та здійсненні нагляду є меншою від інших.
{| class="wikitable"
|-
|Ступінь вини самих неповнолітніх осіб, які завдали шкоди, на розмір відповідальності їх батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників не впливає.
|}
==Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав==
Відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 1183 Цивільного кодексу України] батьки зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов'язків.. 
Зміст відповідальності батьків, позбавлених батьківських прав за шкоду, завдану їх неповнолітньою дитиною, визначається аналогічно до змісту відповідальності батьків, які не втратили свого батьківського статусу. 
Однак особи, позбавлені батьківських прав, '''не нестимуть відповідальності''', якщо доведуть, що нанесена шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язком. 
Особи, позбавлені батьківських прав, притягуються до відповідальності за власну вину, тому при виконанні ними обов’язку з відшкодування шкоди вони не набувають права регресної вимоги до своєї дитини як до безпосереднього заподіювача шкоди. 
Отже, вирішуючи питання про притягнення батьків, позбавлених батьківських прав, до відповідальності за шкоду, завдану їх неповнолітніми дітьми, встановлюється наявність вини батьків та причинний зв’язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою. 
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.5 ст. 1191 ЦКУ] батьки (усиновлювачі), опікун або піклувальник, а також заклад або особа, що зобов'язані здійснювати нагляд за малолітньою або неповнолітньою особою, які відшкодували шкоду, завдану малолітньою або неповнолітньою особою чи фізичною особою, яка визнана недієздатною, не мають права зворотної вимоги до цієї особи.
==Судова практика==
Законодавче положення щодо обов’язку батьків чи осіб, які їх замінюють, відшкодувати шкоду, завдану неповнолітньою особою, якщо вони не доведуть, що шкоду завдано не з їх вини, на практиці має як позитивне, так і негативне застосування. 
Позитивним є те, що в такій ситуації інтереси потерпілого захищено: якщо відсутнє майно в неповнолітньої особи, то відшкодовують шкоду її батьки (усиновлювачі) чи піклувальник. 
Недолік такої схеми полягає в тому, що на практиці буває складно процесуально довести відсутність чи наявність вини батьків або осіб, які їх замінюють, у заподіянні шкоди неповнолітньою особою.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/38590278 Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 06 травня 2014 р. у справі № 218/2770/13-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/37041827 Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 лютого 2014 року у справі № 320/10264/13-ц]
[[Категорія:Цивільне право‎]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Суди]]

Підтвердження стажу, набутого за кордоном

2024-04-17T12:45:18Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_107 Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_004 Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_142 Угода про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.]
== Чи можна підтвердити стаж, набутий за кордоном? ==
Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До цього стажу зараховується час офіційного працевлаштування, періоди відпусток, декретних відпусток в зв’язку із вагітністю та пологами, відпусток для догляду за дитиною, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, період протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу, а також роботи за кордоном.

Статтею 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] вказується, що, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім того, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text абзаці 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] зазначено, що у випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила призначення пенсії, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Зарахування стажу роботи здійснюється за умови підтвердження його компетентними органами іншої країни. Цим процесом, шляхом надсилання відповідних запитів та листів, займатиметься орган Пенсійного фонду України. Таким чином, звертатися до пенсійних органів інших країн особисто не потрібно.

'''Тобто, міжнародні договори, які ратифіковані в порядку визначеному Законом України «Про міжнародні договори України» є частиною українського законодавства, відповідно до яких, зараховується стаж роботи в державах, з якими Україна уклала міжнародні договори про соціальне та/або пенсійне забезпечення.'''

== З якими державами укладено міжнародні договори про соціальне забезпечення? ==
'''Державою -''' '''Україна укладенні міжнародні договори в галузі соціального та, зокрема, пенсійного забезпечення з такими державами''' як : Республіка Азербайджан, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Республіка Грузія. Питання зарахування страхового стажу громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_107 Угодою про гарантії прав таким громадянам в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року], що передбачає в собі зарахування страхового стажу, який базується на територіальному принципі, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач, крім росії (денонсувала в односторонньому порядку). При цьому у разі переїзду пенсіонера переказ пенсії за новим місцем проживання не здійснюється і взаєморозрахунки між державами не проводяться. Також врегулювання пенсійного забезпечення між державами-учасницями може здійснювати на підставі двосторонніх угод.

Крім двосторонніх Угод про соціальне забезпечення, між Україною та іншими державами можуть укладатися додаткові тимчасові Угоди, як-от [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_004#Text Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.], в статті 3 якої закріплено, що: "При призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюється спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін".

На пропорційному принципі базуються договори із: Республікою Латвією, Республікою Литвою, Королівством Іспанією, Республікою Естонією, Республікою Словаччиною, Республікою Чехією, Республікою Болгарією, Республікою Португалією, Республікою Польщею. За цими договорами кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на її території і в випадку переїзду особи, якій призначена пенсія, на постійне проживання до цих держав Пенсійний фонд України продовжує переказувати призначену в Україні пенсію за новим місцем проживання пенсіонера у доларах США або євро або навпаки - при переїзді в Україну інша договірна сторона продовжуватиме виплачувати пенсію пропорційно до набутого стажу.

== Підстави для підтвердження стажу ==
Якщо пенсіонери повертаються жити в Україну з країн, з якими укладено договори, що базуються на пропорційному принципі, то необхідно звертатись до територіальних органів Пенсійного фонду України для оформлення установлених «формулярів зв’язку».

'''Трудовий стаж набутий за кордоном підтверджується якщо :'''

* офіційно оформлене працевлаштування;
* наявність територіального договору з країною, де здійснювалася трудова діяльність;
* наявність пропорційного договору з країною, де здійснювалася трудова діяльність;
* наявність певної кількості трудового '''стажу''' для виходу '''на''' пенсію;
* досягнення пенсійного віку.

Перелік документів, який потрібно надати, щоб підтвердити набутий стаж в іншій країні:

1.Паспорт громадянина України.

2.Копію закордонного паспорта.

3. Ідентифікаційний код.

4. Документи, що свідчать про роботу за кордоном:

· свідоцтво про реєстрацію в соціальному реєстрі;

· реєстрація в податкових органах;

· витяг із соціального реєстру;

· підписані з роботодавцями угоди.

Пенсійний фонд допомагає громадянам шляхом заповнення «формулярів зв'язку» та надсиланням до компетентного органу відповідної держави, який вивчає подані документи та при погодженні питання, призначає пропорційну набутому стажу частку пенсії і здійснює її виплати через банківську установу. Іншу частину пенсії – за український страховий стаж – призначає територіальний орган Пенсійного фонду України за законодавством України.

'''''Через повномасштабне вторгнення Росії, Україні припиняє дію багатьох угод з країною-ворогом, в тому числі і припинено дію "Угоди між урядом України і урядом РФ про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення дії Угоди між урядом України і урядом РФ про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» за № 639 від 24.06.2023 року, яка набрала чинності 27.06.2023 року.'''''
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Трудове право]]

Поділ та об'єднання земельних ділянок

2024-03-20T06:06:37Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:

* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій;
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;
* нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі - перелік нотаріусів);
* державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.

[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice '''Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація.''']

[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna '''Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.''']
|}
==Загальні поняття==
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 ст. 79 Земельного кодексу України]).

За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 статті 79-1 Земельного кодексу України] формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

'''Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється: '''
*у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
*шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
*шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
*шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
*за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
*за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.'''

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.
==Поділ та об’єднання земельних ділянок==
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей.

У більшості випадків він необхідний, наприклад, коли:

- необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;

- потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку;

- коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.

Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.
=== Варто розуміти, що:===
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
#Поділ чи об’єднання земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
#Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
#Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.
#Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.
'''Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:'''
*усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
*у земельних ділянок спільна межа;
* всі об’єднувані землі мають однакове цільове призначення.
*якщо на земельну ділянку не накладено арешту.
Для об'єднання земельної ділянки необхідно зробити наступні кроки:
# Перевірте, чи зареєстрована Ваша земельна ділянка у Державному земельному кадастрі та чи зареєстровано право власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо ні – необхідно вчинити відповідні дії (покрокові інструкції із вчинення цих дій Ви можете знайти на сайті [https://zem.ua zem.ua]).
# Замовити у землевпорядної організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.
# Вам слід звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держземагентства України із заявами про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої у результаті об’єднання. Якщо інше не передбачено договором про розроблення землевпорядної документації, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.
До заяви додається:

• копія документа, що посвідчує особу;

• копія документа, що посвідчує повноваження діяти від Вашого імені (договір, довіреність);

• копія документа про присвоєння податкового номера;

• розроблена технічна документація із землеустрою у паперовому вигляді та у формі електронного документу;

• документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.
===Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки===
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

'''Розробниками документації із землеустрою є:'''
*юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
*фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Одним із рідновидів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Дана документація розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок

''' Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки необхідно надати землевпорядній організації : '''
*нотаріально засвідчену заяву власника ( співвласників) на поділ земельної ділянки;
*засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
*копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).
Якщо є декілька власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.

У випадку, якщо ділянка ділиться особливим чином, а не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то необхідно також кадастрова зйомка земельної ділянки.

За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.

'''Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:'''

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Ст. 50 Закону України "Про землеустрій"] також містить положення про те, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
===Державна реєстрація земельних ділянок державним кадастровим реєстратором===
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
*заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
*документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
*У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.
Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру.

'''Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж'''

1. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n299 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр."]
===Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу ===
'''У разі поділу або об’єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав,''' а її державна реєстрація скасовується. Тому, необхідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності на новостворені земельні ділянки.

'''Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись''' до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса '''з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену''' в результаті поділу чи або об’єднання '''земельну ділянку.''' Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

У разі, коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051], повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

У разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера. Одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо земельних ділянок, закінчених будівництвом об’єктів, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з таких об’єктів.

''Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).''

Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу. За нормою пункту 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051], відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
'''Обмеження прав на землю'''

Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
[[Категорія:Земельне право]]

Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням

2024-02-15T08:45:26Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України] (ЖК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України] (ЦПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]
== Загальна інформація ==
'''Житлове приміщення''' - це приміщення, призначене та придатне для постійного і переважного проживання. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2056 (ст. 379 ЦК України]). Конституція України проголошує недоторканність житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 ст.30]). Недоторканість житла не зводиться лише до неможливості незаконного проникнення у житло особи, його основний сенс – забезпечення стабільності відносин власності чи оренди, об’єктом яких є житло – будинок, квартира, кімната у гуртожитку тощо. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю . Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 ст. 41 Конституції України]). Однак, як зазначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 ч.3 ст. 13 Конституції України], власність зобов’язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону.

Держава гарантує не тільки свободу придбання житла, але й можливість стабільного користування , його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення , не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4320 ( ст. 47 Конституція України] ).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 ч. 1 ст. 316 ЦК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Пленум Верховного Суду України у постанові від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»] підкреслив, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права особи на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій у здійсненні покладених на них завдань щодо управління житловим фондом, його експлуатації і збереження. Досконалий розгляд житлових спорів є запорукою своєчасного, реального здійснення конституційного права громадян на житло і зміцнення законності у житлових правовідносинах.'''.'''

П. 1 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод], гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов’язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).
== Збереження житла за тимчасово відсутніми ==
Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім’ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n378 ст. 71 ЖК України], а їхні права та обов’язки - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n408 ст. 78 ЖК України], які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами. У той же час, умови збереження житла за цивільним законодавством визначаються строками встановленими за згодою сторін, абсолютне право власності на житло не обмежується ні строками, ні територією.

В Україні виникають питання щодо житла, яке не використовується власниками протягом досить тривалого часу. Так, деякі власники вже змінили місце проживання на території України на територію інших держав. Якщо такі співвласники багатоквартирного житлового будинку не беруть участі в його утриманні протягом певного часу, наприклад 3-х років, то необхідно ставити питання про використання житла не за призначенням.

ЖК України поширив правила щодо збереження житла також наймачів, членів їх сімей. '''Зберігається право на житло (за всіма особами, які зникли безвісти) протягом шести місяців''' – з моменту зникнення особи до дня набрання законної сили рішення суду про оголошення її безвісти відсутньою або померлою.

Відповідно до ст. 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК України] за тимчасової відсутності наймача або членів сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім ’ ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Тимчасова відсутність особи може биту безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім’ї не потребує згоди інших членів сім’ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців. У разі відсутності особи понад шість місяців при розгляді позову про визнання її такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини справи, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності. Якщо тимчасова відсутність особи перевищила шість місяців, члени сім’ї, навіть колишні, а також наймодавець, мають право звернутись із позовом про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
== Зняття особи з реєстрації ==
У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355282 постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11] зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування якої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. ( ст.ст. 71, 72, 116, 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК України]; ст. 405 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Власник , у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном має право вимагати усунення відповідних перешкод, шляхом зняття відповідної особи з реєстрації місця проживання. Вимоги які власник вказує при зверненні до суду для зняття особи з реєстрації:

- про позбавлення права власності на житлове приміщення;

- про позбавлення права користування житловим приміщенням;

- про визнання особи безвісно відсутньою;

- про оголошення фізичної особи померлою.
== Підстави усунення перешкод у користуванні ==
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ч.1 ст.16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч.2 ст. 386 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] України).

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] та ст. 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК України], які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод (ст. 391 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] ).'''

Згідно ст. 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК України] виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
== Куди звернутися ==
Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210 ст. 27 ЦПК України] позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

[[:Файл:Позовна заява про усунення перешкод у користуванні житлом.docx|Зразок Позовної заяви про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення із житлового приміщення]]
== Судовий збір ==
'''Вартість вирішення спору''' щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням у судовому порядку '''обумовлюється сплатою судового збору''' (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]) '''та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи''' (ст. 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
Пільги щодо сплати судового збору мають особи, зазначені в ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355282 Постанова Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87453918 Постанова Верховного Суду України від 30 січня 2020 року у справі №569/1478/18]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/76502903 Постанова Верховного Суду України від 12 вересня 2018 року у справі № 320/1941/16-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/76566257 Постанова Верховного Суду України від 15 серпня 2018 року у справі № 381/423/16-ц]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок визнання жилої будівлі аварійною (непридатною для проживання)

2024-01-19T14:38:49Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затверджене постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі - Положення)]
* [https://dbn.co.ua/load/normativy/61-1-0-931 СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009 Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків, затверджений наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2009 року № 21 (далі - Стандарт)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-213662-10 Лист Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 26 лютого 2010 року № 12/20-11-213]

== Загальна інформація ==

'''Аварійна будівля''' - будівля, в якій більше половини приміщень та несучих конструкцій перебуває у стані, який може бути небезпечним для проживання мешканців та яка небезпечна для життя та здоров'я людини (''з практики застосування термінів'').

Жилі будинки державного і громадського житлового фонду підлягають плановому суцільному обстеженню з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам.

Під час обстеження стану жилих будинків на предмет аварійності перевіряються:
# двір будинку та елементи його благоустрою;
# фундаменти, підвали;
# стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо);
# стикові з’єднання у великопанельних жилих будинках;
# дах будинку та обладнання на ньому (димові та вентиляційні канали та інше);
# ліфти та їх обладнання;
# поверхи жилого будинку, включаючи їх конструкції;
# інженерне обладнання (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).
Так, згідно з пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text Положення] обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю громадськості. У разі необхідності до обстеження стану жилих будинків залучаються фахівці проектних і науконо-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

Якщо експлуатація будинків відомчого або громадського житлового фонду здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією, то обстеження цих будинків за клопотанням такого підприємства, установи, організації здійснюється житлово-експлуатаційною організацією, визначеною виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/280/97-%D0%B2%D1%80 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] питання щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

== Фізичний знос житлових будинків ==

'''Фізичний знос''' - втрата вартості будинку порівняно з вартістю нового будинку, зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей його елементів (пункт 3.3. розділу 3 [https://dbn.co.ua/load/normativy/61-1-0-931 Стандарту]).

Під фізичним зносом конструкцій, технічних пристроїв і будинків у цілому мається на увазі втрата ними первісних техніко-експлуатаційних показників (міцності, стійкості, надійності і т. ін.) внаслідок дії природно - кліматичних, технічних факторів та життєдіяльності людини (пункт 4.5. розділу 4 [https://dbn.co.ua/load/normativy/61-1-0-931 Стандарту]).
{| class="wikitable"
! colspan="3" |<big>Приблизна шкала оцінки зносу елементів будинку</big>
|-
! фізичний знос % !! Оцінка технічного стану !! Загальна характеристика технічного стану
|-
| 0-20 || добрий || Пошкоджень і деформацій немає. Є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту
|-
| 21-40 || задовільний || Елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії
|-
| 41-60 || незадовільний || Експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту
|-
| 61-80 || ветхий || Стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих – дуже ветхий. Обмежене виконання елементами будинку своїх функцій
|-
| 81-100 || непридатний || Елементи будинку знаходяться у зруйнованому стані. При зносі 100% залишки елемента повністю ліквідовані
|}

== Порядок визнання житлового будинку непридатним для проживання або аварійним==
Визнання будинку аварійним – це складна технічна процедура, яка незмінно призводить до розселення мешканців.

Визнання жилого будинку непридатним для проживання врегульовано [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статтею 7 Житлового кодексу Української РСР] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положенням].

Щоб будинок був визнаний непридатним для проживання в ньому має бути виявлено наявність шкідливих факторів навколишнього середовища, які впливають на здоров'я людини або його життя.

'''Підстави для визнання житлового будинку аварійним:'''
# Погіршення стану несучих і другорядних конструкцій, пов'язане з техногенними або природними катаклізмами, якщо, звичайно, руйнування не можуть бути усунені, а цілісність споруди відновлена;
# Зміни у мікрокліматі житлового приміщення;
# Руйнування будівлі через фізичне зношування;
# Відсутність інженерних комунікаційбез яких неможлива нормальна життєдіяльність;
# Сильне осідання багатоквартирного будинку: половина першого поверху знаходиться нижче за рівень землі;
# Перевищення допустимого рівня шуму у приміщенні ;
# Спорудження розташовується в районі постійних затоплень, які не можуть бути усунені та запобігані жодним діям спеціальних комунальних служб.

Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнено в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

=== Алгоритм дій: ===
→ Мешканці житлового будинку мають звернутися із заявою про обстеження будинку (бажано колективно) до власника (балансоутримувача) будинку.

→ Власник (балансоутримувач) будинку звертається до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з проханням щодо обстеження стану житлового будинку.

→ Для обстеження стану жилих будинків, виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів призначає комісію в такому складі: заступник голови виконавчого комітету місцевої Ради (голова комісії), начальник управління (відділу) житлового (комунального) господарства виконавчого комітету місцевої Ради (заступник голови комісії), представник органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби, представник відділу (управління) у справах будівництва і архітектури виконавчого комітету місцевої Ради або районний архітектор, представник органу державного пожежного нагляду, депутат місцевої Ради, інженер житлово-експлуатаційної організації (секретар комісії), представник громадського будинкового комітету. При обстеженні стану жилих будинків відомчого або громадського житлового фонду до складу комісії включається також представник органу, який здійснює управління відповідним фондом.

→ Обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками '''житлово-експлуатаційних організацій''' за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження стану жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

Якщо під час планових або позапланових обстежень цих будинків виявиться їхня невідповідність санітарним і технічним вимогам, які можна й доцільно ліквідувати шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація, у віданні якої перебуває житловий фонд, повинна позитивно вирішити питання про проведення такого ремонту (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).

→ У разі неможливості й недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до уповноваженого органу '''пропозицію''' про визнання жилого будинку таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання та додаються документи:
# акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком;
# технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність;
# висновок проектної або науково-дослідної організації (у разі необхідності) щодо технічного стану жилого будинку та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку;
# висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку санітарним нормам.
→ Для обстеження стану житлових будинків виконавчий комітет відповідної місцевої ради призначає спеціальну міжвідомчу комісію, яка:
* розглядає подані житлово-експлуатаційною організацією документи;
* обстежує стан жилого будинку (жилого приміщення) та складає акт обстеження технічного стану будинку;
* перевіряє обгрунтованість висновків про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення). У випадках, коли за висновком комісії виявлені під час обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) негативні фактори можуть бути усунені шляхом проведення капітального ремонту будинку (приміщення), матеріали обстеження передаються житлово-експлуатаційній організації для проведення в установленому порядку необхідного ремонту;
* встановлює причини незадовільного стану жилого будинку (жилого приміщення) і при наявності вини в цьому службових осіб ставить питання про притягнення їх до відповідальності;
* при визнанні жилого будинку (жилого приміщення) непридатним для проживання (аварійним) вносить виконавчому комітетові місцевої ради пропозицію з проектом відповідного рішення (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).
→ Виконавчий комітет відповідної місцевої ради розглядає подані комісією матеріали і приймає '''рішення щодо придатності жилого будинку''' (жилого приміщення) для проживання (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).

→ Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради '''пропозицію''' про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку. За результатами розгляду орган місцевого самоврядування розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку(пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).

→ На підставі прийнятого радою рішення вживаються заходи щодо відселення мешканців аварійного будинку до іншого житла відповідно до статті 133 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового Кодексу України].

→ У разі незгоди з діями органу місцевого самоврядування громадяни України, які потерпають внаслідок цього, мають право звернутися до контролюючих органів з відповідною скаргою, а також на задоволення їх вимог щодо усунення порушень у судовому порядку.

За змістом статей 110 та 112 ЖК України громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

Якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої ради чи державною, кооперативною або іншим громадським об`єднанням, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією – виконавчим комітетом місцевої ради.

Відповідно до статті 113 ЖК України надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат.

За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім`ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.

== Судова практика ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d93 Рішення Європейського суду з прав людини від 06 червня 2019 року у справі "Брайловська проти України"]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86173771 Постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 760/6275/19] (щодо відселення мешканців гуртожитку під час проведення капітального ремонту жилої будівлі)

== Див. також ==
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Виселення з квартири наймача]]
* [[Порядок надання жилої площі в гуртожитках. Виселення з гуртожитків]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Технічна документація (технічний паспорт) на об'єкт нерухомості

2023-12-15T13:20:43Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України №186 від 26.07.2018р. «Про внесення змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності]";
== Технічний паспорт на об’єкт нерухомості ==
Технічний паспорт є одним з тих документів що постійно застосовується при реєстрації, зміні прав власності на об’єкт нерухомості ( будівлю. споруду, житловий будинок ). Також він являється документом, що містить у собі основні характеристики, відомості, що характеризують об’єкт нерухомості та його складові.

Разом з тим потрібно зазначити, що ''технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, що в свою чергу являє собою комплекс робіт з обмірювання об'єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об'єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]''

Технічний паспорт містить основні відомості про об’єкт нерухомого майна (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім'я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

'''''Важливо!!! Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на обєкт нерухомого майна він лише описує обєкт та визначає його складові для подальших дій.'''''

Технічну інвентаризацію (виготовлення технічного паспорта) здійснюють у таких випадках:[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]
* перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
* перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;
* перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки шляхом реконструкції завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію;
* перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712 пункті 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності].
''В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.''

Технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна проводять Виконавці.

Технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна підвищеної небезпеки та режимних об'єктів проводиться з дотриманням вимог Законів України "Про державну таємницю", "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

Технічна інвентаризація комплексу будівель та споруд проводиться шляхом інвентаризації окремих будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, об'єднаних у комплексі цільовим призначенням, розташованих за однією адресою. Призначення комплексу будівель чи споруд визначається на основі документів, представлених замовником, та на підставі натурного огляду об'єктів технічної інвентаризації за переважаючим прикладом.

Обов’язковими вимогами щодо оформлення технічного паспорта є вимоги про те що він має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб'єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна;
== Об'єкти, що підлягають технічній інвентаризації ==
До об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації та на які складаються інвентаризаційні справи і технічні паспорти, належать (завершені та незавершені будівництвом):[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

1) будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки та їх секції;

2) квартири;

3) житлові кімнати, житлові блоки у гуртожитках;

4) будинки садибного типу;

5) будинки і споруди громадського та виробничого (в тому числі сільськогосподарського) призначення та їх комплекси;

6) нежитлові приміщення (групи нежитлових приміщень);

7) садові та дачні будинки;

8) гаражі та паркінги з машино-місцями (які не належать до господарських будівель: багатоповерхові, підземні, одноповерхові, блокові);

9) захисні споруди цивільного захисту (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання") (далі - захисні споруди). Класифікацію захисних споруд цивільного захисту наведено у додатку 19 до цієї Інструкції;

10) багатофункціональні будинки для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів);

11) об'єкти незавершеного будівництва;

12) багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення (технічний паспорт виготовляється за формою за переважною площею).

Господарські (допоміжні) будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники тощо) та споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі. Основними вважаються будинки, які відповідають цільовому призначенню земельних ділянок, на яких вони розміщені.
== Документи необхідні для виготовлення технічного паспорта ==
Для того щоб провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт особі потрібно звертається в місцеве державне чи приватне ліцензоване бюро технічної інвентаризації (далі БТІ).

Документи, які потрібно буде подавати до БТІ для виготовлення технічного паспорта на об’єкт нерухомості в першу чергу будуть залежати від типу об’єкта нерухомого майна. Орієнтовно їх перелік наступний:
* заяву (документ складається безпосередньо в організації);
* паспорт та реєстраційний номер платника податків;
* документи про право власності на земельну ділянку (у випадку виготовлення технічного паспортта на приватний житловий будинок чи садовий будинок)
* документи що посвідчують право власності на об’єкт нерухомості;;
* довідка про присвоєння поштової адреси;
* проектну документацію на будинок - якщо вона була розроблена.
Перелік наведених вище документів не є остаточним та може змінюватися в індивідуальних випадках. Далі після отримання відповідних документів інспектори БТІ здійснять відповідні дослідження та заміри і складуть технічний паспорт на об’єкт.
== Призначення, сфера використання ==
Технічний паспорт на об’єкт нерухомості має досить розповсюджену сферу використання. Його використовують практично при кожній дії з нерухомістю зміною її статусу.

Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна використовується у таких випадках як:
* державної реєстрації права власності та приватизації об’єкта нерухомості;
* підписання договорів купівлі продажу. Дарування нерухомого майна;
* реєстрації змін об’єкта нерухомого майна (проведення реконструкції, капітального ремонту перепланування);
* зміни цільового призначення об’єкта нерухомого майна;
* підчас спадкування об’єктів нерухомості;
* підчас виділення частки та поділі об’єкта нерухомості;
* підчас розгляду справ щодо об’єктів нерухомого майна в суді.
== Організація та порядок виконання робіт ==
Під час технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна оглядаються основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля, а також внутрішнє і зовнішнє опорядження; системи опалення та вентиляції, водопровідно-каналізаційне обладнання, газове і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

Для житлових будинків садибного типу, садових і дачних будинків з відповідними господарськими будівлями та спорудами фізичний знос будинків (їх окремих елементів) визначається тільки у процесі огляду та оцінювання технічного стану конструкцій з врахуванням якості виконання будівельних робіт, атмосферного впливу, експлуатаційних та інших чинників. Під заповненою за результатами огляду таблицею про технічний опис (характеристику) або опис конструктивних елементів зазначаються прізвище, ініціали працівника суб'єкта господарювання (для юридичних осіб), який безпосередньо проводив огляд та оцінювання технічного стану конструкцій.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

Роботи з технічної інвентаризації повністю або частково повинен здійснювати відповідальний виконавець окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, з можливістю залучення до виконання інших співробітників суб'єкта господарювання (техніка, інженера та інших), фахівця, залученого на підставі цивільно-правового договору, за обов'язковою участю замовника (замовників) або його представника, у присутності якого (яких) проводиться огляд, що фіксується в абрисі чи ескізі, з підписанням ним (ними) цих документів.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

Якщо будинок складається із житлових та нежитлових (громадських) приміщень різного призначення, а також коли на одній земельній ділянці (за однією адресою) розташовано будівлі різного призначення, технічний паспорт складають за формою того типу будівель (приміщень), площа яких переважає, враховуючи цільове призначення земельної ділянки.

У технічному паспорті на кожний об'єкт, розташований на земельній ділянці або території за одним місцезнаходженням (адресою) у тому числі на захисні споруди, запроваджується літерування будинків, господарських будівель та нумерація споруд.
== Вартість та строк ==
Строк здійснення робіт, а також розмір і порялок здійснення оплати визначаються у договорі за домовленістю сторін на підставі якого і буде виконуватися технічна інвентаризація та виготовлення технічного паспорта на обєкт нерухомості.

Також варто заначити, що технічну інвентаризацію та виготовлення технічного паспорта на об’єкт нерухомостіможе бути проведено на підставі рішення суду в межах забезпечення позову.
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Об'єднання юридичних осіб та його види

2023-09-18T13:36:47Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
== Поняття об'єднання підприємств ==
'''Об'єднання підприємств''' є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. 
Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджують їх засновники чи власники. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав. 
Об’єднання підприємств має статус юридичної особи, може мати самостійний і завершений баланс, розрахунковий та інші рахунки в балансах, печатку зі своїм найменуванням. 
Майно об’єднань підприємств класифікується на товaри, вироблену (готову) продукцію, виконaні роботи (роботи), послуги та цінні пaпери.
== Види об'єднання підприємств ==
Об'єднання підприємств можуть утворюватися, ''як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 119 ГК України]). 
'''Господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. 
'''Державне (комунальне) господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.
== Організаційно-правові форми об'єднань підприємств ==
Господарські об'єднання утворюються як ''асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 120 ГК України]). 
'''Асоціація''' - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. 
'''Господарські асоціації''' - договірні об'єднання підприємств і організацій, які створюються для спільного виконання однорідних функцій та координації загальної діяльності. Асоціації належать до м'яких форм об'єднання, мінімально обмежуючи дії членів асоціації, які входять до них. Учасники асоціації володіють правом входити до будь-яких інших асоціацій. 
'''Корпорація''' - це акціонерне товариство, що поєднує діяльність декількох фірм для досягнення спільних цілей. Як юридична особа, корпорація несе відповідальність за боргами і податками за всі підприємства, які входять до її складу, і є самостійним суб'єктом підприємницької діяльності 
'''Консорціум''' - форма тимчасового об'єднання підприємств з метою вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних, соціальних, екологічних проектів. Підприємства, які входять до консорціуму, зберігають повну самостійність, підпорядковуючись спільному керівництву лише в частині діяльності, що стосується цілей консорціуму. Консорціум - це потенційно ефективний організаційно-структурний спосіб тимчасової інтеграції кадрів, потужностей, матеріальних та фінансових ресурсів. 
'''Трест''' - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки діяльності. 
'''Концерн''' - багатогалузевий комплекс підприємств, в якому структурні одиниці зберігають свою виробничу і господарську самостійність, але підпорядковуються єдиному керівництву шляхом контролю. В Україні концерни створюються на базі великих державних підприємств і об'єднань. 
'''Фінансово-промислова група (ФПГ)''' - це комплекс різногалузевих виробничих підприємств (промислових, транспортних, будівельних, наукових) і фінансових інститутів (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів), які об'єднані спільністю економічних і фінансових інтересів і здійснюють скоординовану господарську та інвестиційну діяльність з метою збереження домінуючих позицій на ринку. 
'''Синдикат''' - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників об'єднання. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції (об'єднує однорідні підприємства, централізуючи збут і постачання продукції).. 
'''Картель''' -договірне об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції. 
'''Холдінг''' - специфічна організаційна форма об'єднання капіталів; державне інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об'єднання. Об'єднані у холдінгу суб'єкти мають юридичну і господарську самостійність. 
В Україні поряд із добровільними створюються й функціонують інституціональні об'єднання, діяльність яких започатковується в директивному порядку міністерствами (відомствами) чи безпосередньо Кабінетом Міністрів України. До таких належать виробничі, науково-виробничі (науково-технічні), виробничо-торговельні та інші подібні об'єднання (комплекси, центри), що інтегрують стадії створення (проектування), продукування, реалізації та після продажного сервісного обслуговування виробів тривалого використання.
Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інтересів підприємств (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо), не передбачені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text статті 120 ГК України].

Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

== Статус підприємства - учасника об'єднання підприємств ==
Підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання, і на них поширюються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Кодексу] та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств. 
Підприємство - учасник господарського об'єднання має право: 
* • добровільно вийти з об'єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об'єднання;
* • бути членом інших об'єднань підприємств, якщо законом, засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання не встановлено інше;
* • одержувати від господарського об'єднання в установленому порядку інформацію, пов'язану з інтересами підприємства;
* • одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'єднання відповідно до його статуту. Підприємство може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання відповідно до законодавства. 
Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об'єднання, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про своє припинення. 
Рішення про утворення об'єднання підприємств (установчий договір) та статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.
Учасники об’єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об’єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об’єднання. Вартість майна об’єднання відображається у його балансі. 
Господарське об’єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об’єднанням підприємства діють відповідно до положень ГК України, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об’єднанням. 
Об’єднання підприємств не відповідає за зобов’язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об’єднання.
== Органи управління об’єднань підприємств ==
Господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Вищий орган господарського об'єднання: 
* затверджує статут господарського об'єднання та вносить зміни до нього; 
* вирішує питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та виключення учасників з його складу; 
* утворює виконавчий орган господарського об'єднання відповідно до його статуту чи договору; 
* вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів господарського об'єднання. 
Виконавчий орган господарського об'єднання (колегіальний чи одноособовий) вирішує питання поточної діяльності, які відповідно до статуту або договору віднесені до його компетенції.

Управління державним (комунальним) господарським об'єднанням здійснюють правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Склад правління визначається статутом об'єднання.

Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання.

Спори, що виникають між учасниками об'єднання, вирішуються в порядку, передбаченому статутом об'єднання, або в судовому порядку відповідно до закону.
[[Категорія:Господарське право]]

Індексація нормативно-грошової оцінки земель

2023-08-17T07:24:41Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"]
== Загальні положення ==
Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Про оцінку земель]» (далі – Закон) визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.

Відповідно до Закону, '''об'єктами оцінки земель є''': територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - це одна з кількох видів оцінок, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#top Законом], основою розрахунку якої є рентний дохід від використання земельної ділянки протягом певного періоду часу.Коефіцієнт індексаціі застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно-грошовоі оцінки землі.

'''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють''' '''для:'''
* визначення розміру земельного податку;
* державного мита при міні;
* спадкуванні (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок;
* орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;
* втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
* вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд;
* проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації);
* при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#top Закону]).
'''''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"].'''''

Суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель несуть відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері оцінки земель відповідно до закону.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть:

→ звернувшись до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг, уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування;

→ замовивши онлайн через [https://e.land.gov.ua/services Електронні сервіси земельного кадастру] чи [https://diia.gov.ua/services/vityag-pro-normativnu-groshovu-ocinku Порталу Дія].

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років, ділянок, розташованих за межами населених пунктів - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а ділянок несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

При цьому, '''нормативна грошова оцінка, яка використовується для визначення розміру податку та орендної плати, підлягає індексації.'''

Враховуючи положення статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] згідно якої для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Проте, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"] повідомлено, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків'''.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2021 рік становить 1,0 .
== Порядок індексації ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] щороку за індексом споживчих цін за попередній рік розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року.

Із інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) можливо ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html

Розрахунок здійснюється за формулою:
{|
|-
| || '''Кi = І:100''', ||
|-
| || ''де І - індекс споживчих цін за попередній рік.'' ||
|}
Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких не виконана, але у якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються із застосуванням граничної величини індексу споживчих цін у розмірі 115 відсотків.

Якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 стаття 289 Подактового кодексу України]).
== Розміри коефіцієнтів індексації ==
Держгеокадастр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 289 Податкового кодексу України], '''не пізніше 15 січня''' поточного року інформують Державну податкову службу України і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

'''Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:'''
{| class="wikitable"
|-
! Рік !! Коефіцієнт індексації
|-
| 1996 || 1,703
|-
| 1997 || 1,059
|-
| 1998 || 1,006
|-
| 1999 || 1,127
|-
| 2000 || 1,182
|-
| 2001 || 1,02
|-
| 2005 || 1,035
|-
| 2007 || 1,028
|-
| 2008 || 1,152
|-
| 2009 || 1,059
|-
| 2010 || 1,0
|-
| 2011 || 1,0
|-
| 2012 || 1,0
|-
| 2013 || 1,0
|-
| 2014 || 1,249
|-
| 2015 || 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 
1,2 для сільськогосподарських угідь
|-
| 2016 || 1,06 (крім сільськогосподарських угідь) та 
1,0 для сільськогосподарських угідь
|-
| 2017 || 1,0
|-
| 2018 || 1,0
|-
| 2019 || 1,0
|-
| 2020 || 1,0
|-
| 2021 || 1,0
|-
| 2022 || 1,1
|}
{| class="wikitable"
|-
| '''''Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася'''''
|}
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88674065 Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19] (Індексація нормативно-грошової оцінки землі не призводить до автоматичної зміни умов договорів оренди щодо розміру орендної плати. Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, '''одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися''').
== Див. також ==
* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Податкове право]]

Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки

2023-07-17T13:26:29Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24.03.2022 № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] (набрав чинності 07.04.2022) визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', якими, зокрема передбачено, що укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].

'''Повноваження щодо розпорядження землею стосується виключно земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної форм власності.'''

'''''Хто ж є розпорядниками землі?'''''

В законі це чітко не визначено, але із загальних тлумачень ЗК слідує, що розпорядником є органи, визначені у ст.122 ЗК. Спрощена процедура при цьому застосовується до передачі в оренду всіх с/г земель державної та комунальної власності, крім тих, які перебувають у постійному користуванні громадян та приватних юросіб, громадських організацій тощо. Передачу зазначених земель в оренду здійснюють із дотриманням норм ЗК, закону «Про оренду землі» тощо, але з урахуванням вимог зазначеного закону, які відображені в п.27 розд.Х «Перехідні положення» ЗК.

Закон вводить норму про автоматичне поновлення договорів щодо с/г земель (суборенди, емфітевзису, суперфіції, земельного сервітуту), строк користування яких закінчився після введення воєнного стану (24.02.2022). Такі договори автоматично поновлюються на один рік без волевиявлення їх сторін про поновлення і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав.

Вказана норма поширюється на договори щодо земель с/г призначення: державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених ділянок та ділянок колективної власності, які були передані в оренду органами місцевого самоврядування; приватної власності.

'''Однак всі ці зміни призвели до появи нових проблем.'''

По-перше, автоматичне поновлення застосовується не до всіх договорів та почало діяти лише з 7.04.2022.

По-друге, виникає питання яким чином можна підтвердити автоматичне поновлення.

По-третє, проблемою є співвідношення припинення договорів оренди з передачею земельних ділянок в користування іншим особам на 1 рік.

По-четверте, проблемним є обрахунок нормативної грошової оцінки та сплата оренди більше 8% від цієї суми.

'''''Водночас слід звернути увагу на таке:'''''

- законодавцями передбачено, що такі договори оренди «вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін». Отже, в разі небажання продовжувати строк оренди землі сторони мають укладати додатково угоди про розірвання.

Натомість новели земельного законодавства стосовно оренди землі не містять положень щодо можливості автоматичної пролонгації договорів оренди в разі, якщо воєнний стан триватиме понад 1 рік після продовження строку оренди. Навпаки, законодавством не дозволяється продовження таких договорів. Таким чином, постає питання щодо достатності автоматичного строку продовження таких договорів у разі ризику затяжної війни, тобто якщо орендар не матиме змоги користуватися земельною ділянкою протягом тривалішого строку;

- водночас орендодавець чи навіть сам орендар може не бажати продовжувати строк оренди землі. За орендодавцем як за власником орендованої нерухомості законодавством закріплюються основи майнового права відповідно до української правової системи, зокрема право розпоряджатися майном у власності. Таким чином, встановлену законодавством автоматичну пролонгацію договорів оренди земельних ділянок СГП в момент закінчення строку оренди можна б було залишити як опцію за погодження між сторонами.

Натомість передання земельних ділянок СГП може бути здійснено на будь-який строк у разі, якщо така земельна ділянка не перебуває в приватній власності.

'''Зворотна дія воєнного стану.'''

Законодавці закріплюють такі правила оренди землі на час воєнного стану, а саме після завершення дії воєнного стану або його скасування (положення п. 28 Земельного кодексу України):

· продовжують діяти пролонговані згідно з правилами оренди земельних ділянок на час воєнного стану договори оренди землі (в разі якщо строк оренди не сплив);

· договори землі, укладені в період воєнного стану, не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені, якщо договори поновлювалися на 1 рік;

· припинення існування як об’єктів цивільних прав земельних ділянок, сформованих у воєнний стан, відбувається після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, сформованої для передання її в оренду (публічні земельні ділянки СГП).

Отже, юридичні факти, що виникли згідно з договором оренди землі, після закінчення воєнного стану матимуть таку саму юридичну силу, яку мали на період воєнного стану.

'''Насамперед слід розуміти, що новели Земельного кодексу України діятимуть лише протягом воєнного стану.'''

Відповідно, на відносини між сторонами договору оренди землі у мирний час ці норми не поширюватимуться. Натомість скасування воєнного стану не скасовує юридичних наслідків, що виникають із правил, які діють в цей період.

Законодавцями було запроваджено гарантії щодо умов оренди земельних ділянок у період воєнного стану, що не прив’язують його скасування до автоматичного припинення цих умов. Отже, наслідки, що виникли після впровадження воєнного стану, не втрачають юридичної сили після його скасування.

Таким чином, найбільше від нововведень до Земельного кодексу України мають виграти особи, зайняті у сільськогосподарському секторі.

'''Була врахована потреба компенсації втраченого орендарем часу, протягом якого він би не мав змоги користуватися орендованим нерухомим майном.'''

Натомість не передбачається ні право відмови від автоматичної пролонгації оренди землі, ні її довшого чи коротшого строку. Виникає думка про спробу законодавців вгадати приблизну тривалість війни України з росією, яка може тривати довше або ж, навпаки, менш ніж 1 рік.

'''Чинним законодавством в умовах воєнного стану насамперед змінюються умови договорів оренди земельних ділянок СГП.'''

Враховуючи необхідність економічного відновлення України, новели щодо режиму оренди земельних ділянок у воєнний період стосуються безпосередньо сільськогосподарських угідь, якщо вони перебувають у публічній власності (належать державі чи перебувають у комунальній власності). Отже, найбільше від закону мають виграти підприємці та підприємства.

Водночас оренда таких земельних ділянок у разі їх належності до публічного майна передбачає більше обмежень для сторін договору оренди.
|}
== Загальні положення ==
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#top Законом України "Про оренду землі"] (далі - Закон), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#top Закону]).[[Файл:Додаткова угода.png|міні]]
== Внесення змін до договору оренди земельної ділянки ==
Частиною першою статті 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та статтею 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#top Закону] передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, у письмовій формі, шляхом укладення '''додаткової угоди''', якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Серед підстав для внесення змін до договору можуть бути, зокрема:
* волевиявлення сторін щодо уточнення певних умов договору;
* зміна строку дії оренди;
* зміна умови про розмір та розрахунок орендної плати.
Ініціювати внесення змін може будь-яка сторона в будь-який момент. Оскільки сторони вільні в праві додавати до договору умови, які, на їхню думку, є істотними, у договорі можна передбачити детальний порядок внесення змін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зміни до договору оренди набирають чинності з моменту їх державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а якщо договір змінюється у судовому порядку, то з дня набрання рішенням суду про зміну договору законної сили, якщо в цьому рішенні не встановлено іншого строку, з подальшою державною реєстрацією.
== Поновлення договору оренди землі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом] передбачена можливість поновлення (пролонгації) [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]], а [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 статтею 1261 Земельного кодексу України] – порядок такого поновлення.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 статті 33 Закону] після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому орендар має дотриматися таких умов:
# належно виконувати свої обов'язки за договором;
# не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Ці положення узгоджуються із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 777 Цивільного кодексу України];
# до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додати проєкт додаткової угоди;
# орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
'''В подальшому можливі наступні варіанти ситуації:'''
{| class="wikitable"
|-
! № п/п !! Строк дії договору поновлюється !! Строк дії договору припиняється
|-
| 1 || відсутня заява про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення строку дії договору оренди землі || наявна заява про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення строку дії договору оренди землі
|-
| 2|| У разі надання згоди на лист-повідомлення орендаря про поновлення строку дії договору || У разі надання відповіді на лист-повідомлення орендаря про поновлення строку дії договору, про небажання такого поновлення
|-
| 3|| У разі відсутності відповіді на лист-повідомлення орендаря про поновлення строку дії договору, яка б свідчила про заперечення такого поновлення – «мовчазна згода»(аналогічна правова позиція викладена у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92270706 постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18)]
|| несвоєчасне повідомлення орендаря про намір поновлення договору є самостійною та достатньою підставою для відмови в поновленні договору оренди землі ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/101027533 постанова Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 910/7864/20])
|}
'''При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.'''

'''Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.'''

'''''У разі порушення права на поновлення договору оренди земельної ділянки, орендар може поновити його у судовому порядку з наступних підстав:'''''

- власник уклав договір з новим орендарем всупереч письмовому повідомленню про намір реалізувати переважне право від попереднього наймача;

- власник уклав договір з новим орендарем на тих же умовах, які були запропоновані попереднім орендодавцем;

- власник ділянки повідомив, що буде використовувати землю для власних потреб, проте в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з’явилася інформація про укладення договору з новим орендарем.

Варто пам’ятати, що для позову до суду повинні бути докази того, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди було порушено. А тому всі звернення та відмови повинні бути у письмовій формі.
{| class="wikitable"
|+
!'''Важливо!'''
У разі смерті орендодавця перебіг строків щодо дії договору, повідомлення про намір продовжити строки дії договору тощо – зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення, тобто, у разі наміру продовжити строк дії договору, орендодавець зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку/
|}
== Особливості==
16 січня 2020 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України від 05 грудня 2019 року № 340-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству"] (далі - Закон № 340-IX).
{| class="wikitable"
!Важливо!
Дані зміни стосуються договорів оренди земельних ділянок, які укладаються чи до яких вносяться зміни після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон № 340-IX].

До договорів оренди земельних ділянок, укладених до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом № 340-IX] застосовуються правила, що діяли на момент їх укладення.
|}
♦ Договори оренди (сервітуту, емфітевзису, суперфіцію) земель приватної власності, укладені з 16 липня 2020 року, поновлюються автоматично на той самий строк і на тих самих умовах лише в тому випадку, якщо в договорі міститься норма про таке автоматичне поновлення. Інших додаткових дій (укладання додаткових угод) від сторін договору не вимагається.

♦ Договори оренди (сервітуту, емфітевзису, суперфіцію) земель державної та комунальної власності, укладені з 16 липня 2020 року, автоматично поновлюватимуться лише в тому випадку, якщо на них знаходиться нерухоме майно, що перебуває у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою. Тобто для поновлення договорів, на яких немає нерухомого майна, потрібне рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які розпоряджаються землями.

♦ Поновлення договорів оренди землі, укладених до 16 липня 2020 року, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Однак у разі їх продовження (укладення на новий строк) договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташоване нерухоме майно, повинні містити положення про поновлення договору та про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, визначені чинним законодавством.

♦ Договори оренди землі, які укладаються після 16 липня 2020 року, обов'язково повинні містити інформацію не лише про строк дії договору, але й дату його укладення.

'''Увага! Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, не пізніше ніж за місяць до дати закінчення дії такого договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104415080 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20] (у разі укладення орендодавцем договору оренди земельної ділянки з новим орендарем та реєстрації за ним права оренди ще до закінчення строку дії первинного договору оренди та до вичерпання встановленого первинним договором оренди строку для повідомлення первинним орендарем про своє бажання скористатися переважним правом щодо укладення цього договору оренди на новий строк, переведення прав та обов’язків орендаря або визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного орендодавцем із новим орендарем, не є ефективними способами захисту переважного права первинного орендаря. Належним способом захисту є вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди та про визнання відсутнім права оренди наступного орендаря).

'''Додатково до відома:'''

Протягом 4–7 жовтня 2022 року відбувся VI Харківський міжнародний юридичний форум. Спікером панельної дискусії «Продовольча безпека в умовах глобальних викликів: національно-правовий та міжнародний аспекти» став доктор юридичних наук, професор суддя судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду '''Віталій Уркевич'''.

Під час доповіді «Сталість орендного землекористування: практика Верховного Суду та новели земельного законодавства» суддя проаналізував практику Верховного Суду щодо поновлення договору оренди землі на прикладі постанов Великої Палати ВС від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) та від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21), а також постанов КГС ВС від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17 та від 16 січня 2019 року у справі № 912/1327/17.

Спікер зупинився на правилах поновлення договорів оренди землі із 16 січня 2020 року, зокрема на ст. 126-1 Земельного кодексу України. Він нагадав, що сторона договору може відмовитися від поновлення договору не пізніше як за місяць до дати закінчення дії такого договору шляхом подання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяви про виключення з реєстру відомостей про поновлення договору.

Стосовно змін до земельного законодавства доповідач зазначив, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» внесено зміни до ЗК України, законів України «Про землеустрій», «Про оренду землі», «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і запроваджено низку особливостей правового регулювання використання земельних ділянок (серед іншого, щодо поновлення договорів оренди землі в умовах воєнного стану).

'''Детальніше з презентацією Віталія Уркевича можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://bit.ly/3SZg7g6</nowiki>.'''

== Див. також ==
* [[ Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Порядок поновлення актових записів цивільного стану

2023-06-16T05:49:26Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n288 статті 49 Цивільного кодексу України] та статей 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі – Закон №2398-VI), актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. 
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. 
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану – це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації актів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відомості про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, безоплатно надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
== Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом. 
У зв’язку з тимчасовою окупацією території України, існують непоодинокі випадки коли громадяни не мають можливості повторно отримати документи на підтвердження фактів народження особи, реєстрацій шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті з причини відсутності доступу до паперових носіїв актових записів, які знаходять на тимчасовій території України, та відсутністю відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 
Окрім того, у громадян, по всяк час, виникає потреба у внесені змін до актових записів цивільного стану у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей. 
В таких випадках законодавством України, зокрема Законом №2398-VI та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання] (далі – Правила) передбачено поновлення актових записів цивільного стану. 
Заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред'явленні паспорта або паспортного документа. 
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. 
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір. 
Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України. 
Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

'''В умовах воєнного стану''' закордонні дипломатичні установи України, визначені Міністерством закордонних справ, проводять державну реєстрацію актів цивільного стану, вносять зміни до актових записів цивільного стану, ''поновлюють та анулюють'' їх, повторно видають свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та видають витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з використанням зазначеного Реєстру як органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють його ведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»])
== Перелік осіб, за заявою яких поновлюються актові записи цивільного стану ==
У пункті 3.3 Правил міститься перелік осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, а саме:
* особи, щодо якої було складено актовий запис;
* одного з батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього;
* опікуна недієздатної особи;
* спадкоємців померлого;
* представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
== Документи, необхідні для поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві або Севастополі (пункт 3.4 Правил). 
Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються:
* архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи;
* документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану;
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо);
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 
Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду (пункт 3.5 Правил). 
Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України. 
Рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
При потребі заявник зазначає в заяві про поновлення актового запису про народження додаткові дані (відомості про місце народження, про батьків), необхідні для складання актового запису, які мають бути підтверджені відповідними документами. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.
== Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку ==
Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення. 
Питання про '''поновлення актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (абзац перший пункту 1.10 Порядку). 
У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки. 
Питання про внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника у випадку, якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави є неможливим. 
У разі виникнення ситуації при якій втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави. 
Якщо заява про державну реєстрацію народження надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, державна реєстрація народження проводиться відділом ДРАЦС за місцем проживання дитини на загальних підставах без складання висновку. У цих випадках пред’являються довідка про народження закладу охорони здоров’я, довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини; за відсутності такої довідки місце проживання дитини може бути підтверджене паспортом або паспортним документом одного з батьків або законних представників дитини. 
Державна реєстрація народження дитини, яка досягла 16 років, але актовий запис про народження не був своєчасно складений, може бути проведена за її письмовою заявою з пред’явленням паспорта при складанні висновку. 
Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: «Державна реєстрація з пропуском строку» – включається до книги поновлених актових записів про народження. 
Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. 
Вік особи в поновленому актовому записі про народження зазначається на підставі поданих заявником документів, якщо вони не мають суперечностей. 
На підтвердження достовірності поданих заявником документів про реєстрацію актів цивільного стану відділ реєстрації актів цивільного стану додає до матеріалів справи копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 
У разі зберігання відповідного актового запису цивільного стану в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, '''у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня її отримання, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей''' у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті. 
Перевірка відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану не проводиться, якщо достовірність актового запису перевірено автоматизованим способом адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян або відділом державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка здійснювала таку перевірку.

На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. 
Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.13 Положення, якщо актовий запис, який поновлюється, було складено в іншому органі реєстрації актів цивільного стану України, то висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про поновлення актового запису цивільного стану разом з матеріалами надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану, де був складений втрачений актовий запис, для складання поновленого актового запису. 
Окремо слід зазначити, що актові записи цивільного стану, складені за межами України, у виняткових випадках можуть бути поновлені на території України, за наявності документа, що підтверджує неможливість його затребування або отримання. 
У такому разі, реєстрація поновлення актового запису проводиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. При цьому, до справи додається дозвіл відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на поновлення та витяг з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян про відсутність актового запису, що поновлюється, за місцем проживання заявника. 
Згідно з пунктом 3.16 Положення на підставі поновленого актового запису виписується свідоцтво, яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання для вручення заявнику. На свідоцтві проставляються штампи «Запис поновлено» та «Повторно». 
Якщо поновлюється актовий запис про особу, яка померла (для вирішення спадкової справи), у свідоцтві зазначається дата смерті особи, щодо якої поновлюється актовий запис. У таких випадках замість свідоцтва може бути видано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановленого зразка. 
У разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу реєстрації актів цивільного стану вказується про можливість оскарження відмови в судовому порядку.
== Судовий порядок вирішення питання щодо поновлення актових записів цивільного стану ==
При відсутності документального підтвердження факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством передбачено судовий порядок поновлення актового запису цивільного стану. 
Так, відповідно до статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі – ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. 
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 ЦПК України). 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (частина друга статті 319 ЦПК України). 
Пунктом 3.17 Положення передбачено, що рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

Якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.

У разі ухвалення рішення суду до запровадження Єдиного державного реєстру судових рішень примірник рішення суду не пізніше наступного робочого дня з дня подання відповідної заяви запитується відділом державної реєстрації актів цивільного стану у відповідного суду.

У разі якщо рішення суду, яке є підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень або його примірник неможливо отримати у зв’язку з ухваленням на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні.

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Оренда земельних ділянок

2023-05-19T06:42:36Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 921 "« Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 і від 29 грудня 20221 № 1438»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:
# вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності;
# передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності (крім тих, що перебувають у постійному користуванні осіб, які не належать до державних, комунальних підприємств, установ, організацій), а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) здійснюється умовах, встанволених цим Законом:
# власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки;
# земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності можуть надаватися у користування лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
# безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється;
# формування земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" підпункту 1 цього пункту, крім тих, що передаються в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, забороняється;
# земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться;
# землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
# орендарі, суборендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності можуть передавати на строк до одного року належне їм право оренди, суборенди іншій особі для використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для:
* припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 цього розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені;

* припинення дії, зміни договорів оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, поновлених відповідно до підпункту 1 пункту 27 цього розділу, припинення відповідних прав оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори продовжують діяти до закінчення строку, на який вони поновлені;

* припинення дії договорів про передачу права землекористування та припинення права оренди, суборенди земельних ділянок, переданих на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти, а відповідне право оренди, суборенди земельної ділянки вважається переданим до закінчення строку, на який воно передано;

* припинення існування як об’єктів цивільних прав земельних ділянок, сформованих відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу. Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, сформованої для передачі її в оренду відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, така земельна ділянка припиняє своє існування як об’єкт цивільних прав. Забороняється формування інших земельних ділянок у межах земельної ділянки, сформованої відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, до припинення її існування як об’єкта цивільних прав.
У місячний строк з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану підлягають передачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління)".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи,у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи, зокрема:
* щодо земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності - сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад - районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності - органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування;
* щодо земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини - є особа, яка управляє спадщиною.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендодавцем земельної ділянки,переданої у користування на праві емфітевзису, є особа,яка використовує земельну ділянку на такому праві.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи , іноземці та особи без громадянства, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.
== Право оренди землі ==
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку визначеному ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"].
У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати земельних торгів.

У разі дострокового припинення договору оренди землі за ініціативою орендодавця земельної ділянки (крім дострокового припинення договору оренди у зв’язку з невиконанням орендарем своїх обов’язків), право оренди якої набуто за результатами земельних торгів, орендодавець відшкодовує орендарю витрати на його набуття у строки, визначені умовами договору та законом, і збитки, які понесе орендар внаслідок дострокового припинення договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди.

Земельна ділянка, обтяжена заставою, може бути передана в оренду в разі згоди заставодержателя.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
== Перехід права на оренду земельної ділянки ==
Перехід права на оренду емельної ділянки визначено ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"].
Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи- орендаря,якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку рази з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] та цього Закону.

У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім’ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта на праві оренди, до набувача такого об’єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об’єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об’єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

У разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі з визначенням його співорендарем земельної ділянки, а до внесення змін до договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю частину орендної плати відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об’єкт. Порядок користування декількома орендарями орендованою земельною ділянкою у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі з визначенням його співорендарем земельної ділянки, а до внесення змін до договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю частину орендної плати пропорційно до його частки у праві власності на такий об’єкт.

У разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Детальніше про істотні умови, cтрок дії та особливості укладення договору оренди земельної ділянки за посиланням: * [[ Договір оренди земельної ділянки]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Орендна плата ==
'''Орендна плата за землю''' – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).

Детальніше про порядок визначення розміру орендної плати за земельну ділянку та принципи її обчислення можна дізнатися за посиланням: [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
== Зміна договору оренди землі ==
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Детальніше про порядок внесення змін договору оренди землі можна дізнатися за посиланням: [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
== Суборенда земельних ділянок ==
Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у '''суборенду''' без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

'''Детальніше див.:''' [[Суборенда земельної ділянки]]
== Припинення договору оренди землі ==
Договір оренди землі припиняється в разі:
* закінчення строку, на який його було укладено;
* викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
* смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
* ліквідації юридичної особи-орендаря;
* припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії);
*припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем), за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Детальніше про припинення договору оренди земельної ділянки можна дізнатися за посиланням: [[Припинення договору оренди землі]]
== Поновлення договору оренди землі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом України "Про оренду землі"] передбачено два випадки поновлення (пролонгації) договору оренди землі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 33 Закону "Про оренду землі"] після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому орендар має дотриматися таких умов:
# належно виконувати свої обов'язки за договором;
# не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;
# до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додати проєкт додаткової угоди.
Частиною 6 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] передбачений '''другий випадок поновлення договору оренди''':
# орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди
# відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
У цьому випадку Ви укладаєте додаткову угоду про поновлення договору оренди землі із:
* власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
* уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Детальніше про порядок поновлення договору оренди земельної ділянки можна дізнатися за посиланням: [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]].
== Див. також ==
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Припинення договору оренди землі у разі ліквідації юридичної особи]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
* [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Подання доказів у цивільному процесі

2023-04-18T06:54:43Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
= Поняття доказів у цивільному процесі =
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6622 ч. 2 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)] передбачається, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

'''Докази''' є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 76 ЦПК України]).

'''Доказами у цивільному процесі можуть бути:'''
# ''письмові, речові та електронні доказами;''
# ''висновки експертів;''
# ''показаннями свідків''. 
'''Письмові докази''' - це будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

'''Речові докази''' - це предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

'''Висновок експерта''' - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
== Обов’язок доказування і подання доказів ==
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. 
У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов’язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача. 
Тобто, практично у всіх справах, саме на сторони, особливо на позивача лягає обов'язок довести ті обставини на які він посилається. 
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.
== [[Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі|Підстави звільнення від доказування]] ==
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомими обставинами можуть бути природні явища, стихійні лиха, техногенні катастрофи, властивості матеріалів та речовин тощо. Обставини можуть бути визнані загальновідомими, якщо вони відомі широкому колу осіб (людству, населенню держави, регіону, територіальної громади) і водночас суддям, які входять до складу суду.
== Подання доказів ==
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 83 ЦПК України]). Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо '''доказ не може бути поданий разом із позовною заявою''' з об’єктивних причин, '''позивач повинен про це письмово повідомити суд''' та зазначивши:
# ''доказ, який не може бути подано;''
# ''причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк;''
# ''докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.''
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 83 ЦПК]). У цей строк докази подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з відповідним клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Або суд за своєю ухвалою може витребувати необхідні докази. Для цього потрібно подати клопотання про забезпечення доказів.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином вже на стадії підготовки позову позивач має визначити чіткий перелік доказів, якими будуть обґрунтовуватись заявлені позовні вимоги, додати дані докази до позовної заяви, а в разі їх відсутності – вирішувати питання про їх витребування.

Подання додаткових доказів можливе, зокрема, якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню. В цьому випадку суд, залежно від таких обставин, встановлює строк подання додаткових доказів. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 7 ст. 83 ЦПК]).

Чіткий порядок подання доказів встановлено також і для відповідача, а саме: подаючи відзив на позов, відповідач має вказати перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (якщо такі докази не надано позивачем разом з позовом), та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. При цьому до відзиву на позов мають бути також додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 9 ст. 83 ЦПК])

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
== Витребування доказів ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Ст. 84 ЦПК України] передбачає ряд вимог, щодо забезпечення доказів, а саме: учасник справи лише у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане разом або з позовною заявою, або із відзивом на позовну заяву. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Варто зазначити, що суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів, якщо наявний обґрунтований ризик знищення відповідного доказу. Але в такому разі, ЦПК України зобов'язує позивача не пізніше 10 днів подати і саму позовну заяву.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
== Способами забезпечення судом доказів є: ==
* ''допит свідків;''
* ''призначення експертизи;''
* ''витребування доказів;''
* ''огляд доказів;''
* ''огляд доказів за їх місцезнаходженням;''
* ''заборона вчиняти певні дії щодо доказів;''
* ''зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів.''
У необхідних випадках '''судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів''', визначені судом '''за клопотанням особи''', яка подає відповідне клопотання. В такому разі '''учасник справи має подати заяву про забезпечення доказів'''. У заяві про забезпечення доказів зазначається: '''1)''' найменування суду, до якого подається заява; '''2)''' повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; '''3)''' повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти; '''4)''' докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; '''5)''' обґрунтування необхідності забезпечення доказів; '''6)''' спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; '''7)''' перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. '''Заява''' про забезпечення доказів '''розглядається в судовому засіданні в загальному порядку''' та розглядається н'''е пізніше п’яти днів з дня її надходження до суду'''. '''Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються''' про дату, час і місце судового засідання, проте їх '''неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви'''. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи у невідкладних випадках, також у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Варто зазначити, що '''оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання''', а також не перешкоджає розгляду справи. '''Ухвала про забезпечення доказів''' є виконавчим документом та '''виконується негайно в порядку''', встановленому для виконання судових рішень. '''Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону''', тобто позивача чи його представника. А '''щодо осіб, в яких наявні докази''', кодексом передбачено зобов'язання, а саме: '''будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду''', включно із учасником справи. А у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребувався доказ. '''В ухвалі''' про витребування доказів '''суд вирішує питання про забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб''', пов’язаних із поданням відповідних доказів до суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов’язана відшкодувати всі судові витрати, а також збитки, спричинені у зв’язку із забезпеченням доказів. За подання заяви чи клопотання про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви, клопотання.
[[категорія:Цивільне процесуальне право]]

Обмеження прав на землю

2023-03-17T09:02:28Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Порядок ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text Додатки (2-57) до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Порядок ведення Державного земельного кадастру"] (далі - Порядок)
== Загальні положення ==
Законодавством закріплено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n244 (частина перша статті 18 Земельного кодексу України] (далі - ЗК України). Тобто кожній категорії земель притаманні свої особливості щодо її користування, що у свою чергу обмежує право на користування нею виключно тільки до її цільового призначення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини четвертої статті 41 Конституції України] зазначено, що право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений його, а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 частині третій статті 13 Конституції України] зазначено, що власність зобов'язує і що вона не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству. А також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини сьомої статті 41 Конституції України] використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

Поняття обтяження закріплюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n5 Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]" (далі - Закон) у якому йдеться, що '''обтяження''' - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n928 статті 110 ЗК України] :

● '''обмеження''' прав на землю може бути встановлено на використання власником земельної ділянки або її частини;

● '''обтяжено''' правами інших осіб може бути право власності на земельну ділянку.

Під обмеженням прав на земельну ділянку слід розуміти покладений обов’язок на власника чи землекористувача земельної ділянки утримуватись від певних дій щодо даної земельної ділянки, а обтяження земельної ділянки – це обов’язок вчинити певні дії.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
|-
| '''Важливо!!!''' Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
|}
== Обмеження у користувані ==
Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;

е) обов’язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Містобудівною документацією на місцевому рівні також встановлюються гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд, максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України (обмеження у використанні земель у сфері забудови). Обмеження у використанні земель у сфері забудови, що встановлюються певним видом містобудівної документації на місцевому рівні, визначаються Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 частина друга статті 111 ЗК України]).
== Державна реєстрація обмеження у використанні земель, набрання чинності ==
Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Державному земельному кадастрі] у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 стаття 111 ЗК України]).
== Порядок реєстрації обмежень на землю ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051] (далі – Порядок) визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=101#w1_1 пункту 101 Порядку] для державної реєстрації обмеження у використанні земель (змін до нього) Державному кадастровому реєстраторові подаються:
* заява про державну реєстрацію обмеження у використанні земель за формою заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 додатком 12 Порядку];
* документація із землеустрою, інші документи, які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] є підставою для виникнення, зміни та припинення обмеження у використанні земель;
* електронний документ.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=23.+%D0%94%D0%BE#w1_5 пункті 23 Порядку], на підставі:
* схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
* комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій;
* проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
* проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
* проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* іншої документації із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статті 25 Закону України "Про землеустрій"];
* договору;
* рішення суду.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=104#w1_1 Пунктом 104 Порядку] визначено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, здійснюється:
* у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них відповідно до пунктів 107-134 Порядку;
* на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з додатком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 12 до Порядку], до якої додаються:
*# документація із землеустрою, яка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 з пунктом 102 цього Порядку] є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі обмеження;
*# електронний документ.
Відомості про обмеження у використанні земель у сфері забудови, передбачені Класифікацією обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 року № 654], що встановлені до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Законом України від 17 червня 2020 року № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"] у затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі такої документації.

'''''Звернення стягнення або накладення арешту приватним (державним) виконавцем на право оренди земельної ділянки орендаря є незаконним, за виключенням випадків, передбачених законом або договором.''''''
=== Інформація про обмеження у використанні земель, які вносяться до державного земельного кадастру ===
До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про обмеження у використанні земель:
* назва та код, обліковий номер обмеження (в цілому і за окремими контурами) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0+%D1%82%D0%B0+%D0%BA%D0%BE%D0%B4%2C+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80#w1_1 додатками 2 і 6 та пунктами 28 і 30-1] Порядку;
* контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною;
* площа обмеження (в цілому і за окремими контурами);
* перелік заборонених видів діяльності та обов'язків щодо вчинення певних дій з посиланням на нормативно-правові акти, згідно з якими встановлено обмеження, строк дії обмеження;
* опис режимоутворюючого об'єкта (за його наявності):
** найменування;
** контури меж режимоутворюючого об'єкта з координатами поворотних точок та довжиною;
** площа (в цілому і за окремими контурами);
** характеристики, що обумовлюють встановлення обмеження;
* інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження (назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, за якою встановлено обмеження, найменування органу, що його прийняв, дата, з якої діє обмеження), електронні копії таких документів (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n18 Порядку]).
== Обтяження прав на землю ==
Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Наприклад: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB+%D0%A5#w1_18 у розділі Х "Перехідні положення" ЗК України] до 1 січня 2021 року встановлено, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до встановлення такого обмеження.
=== Державна реєстрація та набрання чиності ===
Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]] у порядку, встановленому законом.
== Обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
Державній реєстрації прав підлягають:
* право власності та [[право довірчої власності]] як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
* речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:
** [[Право земельного сервітуту|право користування (сервітут)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право забудови земельної ділянки (суперфіцій)]];
** право господарського відання;
** право оперативного управління;
** право постійного користування та [[Договір оренди земельної ділянки|право оренди (суборенди) земельної ділянки]];
** право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
** право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
** інші речові права відповідно до закону;
* обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва:
** заборона відчуження та/або користування;
** [[Порядок накладення арешту на землі сільськогосподарського призначення|арешт]];
** [[Договір іпотеки|іпотека]];
** вимога [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріального посвідчення договору]], предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;
** [[Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування|податкова застава]], предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
** інші обтяження відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n64 (стаття 4 Закону]).
У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
== Отримання довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку ==
[[Файл:Dovidka.jpg|міні|довідка]]
Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку - документ, який видається територіальним управлінням Держземагентства для здійснення різних операцій із земельною ділянкою (наприклад, для продажу, дарування, застави або прийняття спадщини).

Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку є обов’язковою для укладення нотаріальних договорів, і нотаріус без даної довідки не зможе провести відповідну угоду.
=== Строк дії ===
Строк дії довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку становить 1 рік. Цей документ необхідний для здійснення будь-яких операцій з земельною ділянкою. Крім того, ще буде потрібен витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
=== Порядок отримання послуг ===
Подати електронну заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру особисто через електронний кабінет "Е-сервіси"- https://e.land.gov.ua/services.

Замовлення на отримання витягу відправляється на виконання після оплати адміністративних послуг через платіжний сервіс.

Після опрацювання сформованого замовлення на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист з детальною інформацією щодо дати та часу надходження документів до обраного Центру надання адміністративних послуг.
==== Строки надання послуги ====
Протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви.
==== Вартість послуг ====
0,055 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року.

За зверненням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - послуга безоплатна.
==== Результат послуги ====
Витяг з Державного земельного кадастру або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру.
==== Відповідальний орган ====
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова Велика Палата Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 904/968/18] (застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе у двох випадках: 1) стосовно власника земельної ділянки (орендодавця); 2) у випадку, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи передбачене законом або договором (емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику, та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, мають бути спрямовані на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні).
== Див. також ==
* [[Добросусідство]]
* [[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
* [[Землі водного фонду]]
* [[Землі енергетичної системи]]
* [[Землі запасу]]
* [[Землі лісогосподарського призначення]]
* [[Землі промисловості|Землі оборони]]
* [[Землі транспорту]]
* [[Право земельного сервітуту]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]

Державний аграрний реєстр

2023-02-16T08:57:58Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-20#Text Закон України від 5 листопада 2020 року № 985-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/837/2019 Указ Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2019-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 260 "Питання реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку системного" проекту "Програма "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"]
== Поняття "Державного аграрного реєстру" ==
'''Державний аграрний реєстр''' - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#n698 п.2.27 ч.2 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"]).

'''Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету''' з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.

'''Державний аграрний реєстр''' ведеться''' шляхом добровільного внесення виробниками''' сільськогосподарської продукції '''достовірних відомостей про себе''' та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної '''взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами'''.

Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.

Державний аграрний реєстр є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Державного аграрного реєстру, та компіляцію даних Державного аграрного реєстру належать державі.

Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист персональних даних"] та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.

'''Державний аграрний реєстр функціонує на принципах:'''

єдності методології ведення Державного аграрного реєстру;

об’єктивності, достовірності, актуальності та повноти відомостей у Державному аграрному реєстрі;

відкритості та доступності відомостей Державного аграрного реєстру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

відсутності дублювання відомостей інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем;

надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, інформації з Державного аграрного реєстру з метою використання у статистичних цілях;

обов’язковості електронної інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, що містять відомості про виробників сільськогосподарської продукції, за допомогою прикладного програмного інтерфейсу та/або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів шляхом забезпечення технологічної сумісності технічних рішень Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами;

документування всіх відомостей Державного аграрного реєстру;

захищеності інформації Державного аграрного реєстру від несанкціонованого доступу, порушення цілісності відомостей Державного аграрного реєстру, його апаратного чи програмного забезпечення.

== Порядок ведення державного аграрного реєстру ==
'''Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:'''
* внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;
* ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції;
* внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;
* використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;
* відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;
* адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру.
Аграрний реєстр покликаний спростити комунікацію між владою та агровиробниками та мінімізувати необхідність безпосереднього контакту з чиновниками. Через особистий кабінет агровиробник може ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією.

Ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Вивчаючи кожного суб'єкта господарювання, фінансова установа, користуючись цим реєстром, буде розуміти, з ким має справу. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується тощо.

'''Лише зареєстрований виробник Аграрного реєстру має доступ до інформації про себе. При наданні доступу до Реєстру здійснюється перевірка за допомогою цифрового електронного підпису, яка виключає будь-яку можливість доступу сторонніх осіб до даних про агровиробника, які містяться в реєстрі.'''
== Порядок реєстрації в аграрному реєстрі ==
Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.

Виробники сільськогосподарської продукції мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем. Електронна реєстрація користувачів Реєстру здійснюється на безоплатній основі.

'''Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:'''

- внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;

- подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;

- управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;

- користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.

'''Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:'''

-на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;

-на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;

-на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;

-на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;

-на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.

'''Для реєстрації необхідно''' перевірити наявність актуального [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (КЕП).

Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні. Зареєструватися в Державному аграрному реєстрі онлайн, користуючись наведеними нижче інструкціями, можна за [https://www.dar.gov.ua/about-dar посиланням]
# Вибираємо Центр сертифікації ключів в якому був отриманий КЕП
# Вибираємо ключ на носії
# Вводимо пароль до ключа
Після цього зчитуємо електронний ключ. В результаті з’являється вікно з інформацією зашифрованою в ключі.

Після цих дій система дозволить перейти на наступний крок. Якщо ж не зчитувати ключ, то система заборонить переходити на наступний крок і покаже відповідне повідомлення.

Після цього будуть відображені дані, що зашифровані в ключі. Перевіряємо їх, якщо відсутні електронна пошта чи не зазначено телефон- вводимо їх вручну і підтверджуємо дані.

Під час переходу система автоматично направить на Вашу електронну пошту та телефон коди підтвердження, які треба ввести у відповідні поля.

Також потрібно погодитись з умовами використання даних та підтвердити реєстрацію.

В результаті з’являється вікно з повідомленням про те, що Ваш обліковий запис активовано і Ви можете користуватись цим записом для подальшої роботи з системою та подальшої реєстрації профілю.

Переходимо до наступного етапу
===== Інструкція зі створення профілю користувача в Реєстрі сільгоспвиробників =====
Відкривши домашню сторінку системи потрібно вибрати "'''Вхід в кабінет сільгоспвиробника".'''

В результаті з’явиться сторінка входу. Для того щоб зайти до системи необхідно вибрати центр сертифікації ключів, вибрати шлях до носія ключа, ввести пароль до ключа та натиснути кнопку '''Вхід'''.

Після цього автоматично з’явиться початок реєстрації профілю сільгоспвиробника.
Реєстрація профілю складається з 11 кроків.
# На першому кроці необхідно визначити чи процес реєстрації проходить з оператором чи без нього. Якщо з оператором, то він зазначає свої дані та тисне кнопку '''Далі''', якщо без нього, то просто тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На другому кроці система автоматично заповнить поле ЄДРПОУ з даними зашифрованими в КЕП. Також система автоматично визначить тип особи. Система Реєстру інтегрується з чотирма реєстрами, і після натискання кнопки '''Далі''' починається вичитування даних.
#
# Після цих дій, з’являється прогрес-індекатор по вичитуванні даних з реєстрів. Після закінчення вичитування даних система вибиває крок три. В ньому потрібно перевірити коректність інформації та натиснути кнопку '''Далі'''.
#
# На четвертому кроці користувачеві необхідно внести додаткову інформацію про себе та сільгоспвиробника- його стать, дату реєстрації, основні види сільгоспвиробництва та основні види не сільгоспвиробництва. Після зазначення запитуваної інформації тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На п’ятому кроці присутній опитувальник, який необхідно заповити. Він складається з ряду питань відповідаючи на які можуть з’явитись додаткові поля для заповнення. Після заповнення тиснемо кнопку '''Далі.'''
#
# На шостому кроці заповняється інформація про сільгоспвиробника. Його фактична адреса, інформація для листування. Після заповнення всіх даних кнопкою '''Далі''' переходимо на наступний крок.
#
# На сьомому кроці відбувається робота з земельними ділянками. Перейшовши на цей крок Ви вже бачите, що ряд ділянок автоматично додані до системи. Ці дані були вичитані з реєстрів. Якщо якась земельна ділянка не була включена до списку, то її можна додати вручну. Після перевірки та доповнення даних тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На восьмому кроці Користувач може зберегти відскановані документи в систему. Наприклад, паспорт чи договір оренди. Ряд документів додається до системи автоматично. Додавання документів у папку не є обов’язковим. Після цього тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# Дев’ятий крок не обов’язковий, але по можливості намагайтесь його заповнити.
#
# На десятому кроці система відображає тварини, які є у сільгоспвиробника. Дану інформацію перевіряємо та якщо вона актуальна тиснемо кнопку '''Далі'''. Якщо ні- у верхньому полі вікна тиснемо кнопку '''Ні'''. А вже потім кнопку '''Далі.'''
#
# Одинатцятий крок є завершальним в реєстрації профілю сільгоспвиробника. На цьому кроці відображається загальна інформація, яка була введена на минулих кроках. Також на цьому кроці користувач повинен погодитись із достовірністю введених даних. Якщо вся інформація корректна ми підтверджуємо реєстрацію натиснувши кнопку '''Зареєструватися'''. Через деякий час з’явиться повідомлення про реєстрацію, також це повідомлення буде надіслано на вказану електронну пошту.
{| class="wikitable"
!Якщо у Вас виникають труднощі при реєстрації до Аграрного реєстру, Ви можете звернутися до: [https://www.dar.gov.ua/about-dar контакт-центру ДАР] за телефоном '''044 339 92 15'''; '''e-mail''': support@dar.gov.ua; до консультантів вашого регіонального відділення [https://udf.gov.ua/index.php/pro-fond/rehionalni-viddilennia Українського державного фонду підтримки фермерських господарств]
|}
== Див. також ==
* [[Як отримати дотацію за утримання корів через Державний агарний реєстр]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Технічна документація (технічний паспорт) на об'єкт нерухомості

2022-12-15T12:37:36Z

Andrii.spateruk:

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України №186 від 26.07.2018р. «Про внесення змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності]";
== '''Технічний паспорт на об’єкт нерухомості''' ==
Технічний паспорт є одним з тих документів що постійно застосовується при реєстрації, зміні прав власності на об’єкт нерухомості ( будівлю. споруду, житловий будинок ). Також він являється документом, що містить у собі основні характеристики, відомості, що характеризують об’єкт нерухомості та його складові.

Разом з тим потрібно зазначити, що ''технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, що в свою чергу являє собою комплекс робіт з обмірювання об'єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об'єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]''

Технічний паспорт містить основні відомості про об’єкт нерухомого майна (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім'я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

'''''Важливо!!! Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на обєкт нерухомого майна він лише описує обєкт та визначає його складові для подальших дій.'''''

Технічну інвентаризацію( виготовлення технічного паспорта) здійснюють у таких випадках:[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]
* - перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
* - перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;
* - перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки шляхом реконструкції завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію;
* - перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712 пункті 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності].
''В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.''

Обов’язковими вимогами щодо оформлення технічного паспорта є вимоги про те що він має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб'єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна;
== '''Об'єкти, що підлягають технічній інвентаризації''' ==
До об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації та на які складаються інвентаризаційні справи і технічні паспорти, належать (завершені та незавершені будівництвом):[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

1) будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки та їх секції;

2) квартири;

3) житлові кімнати, житлові блоки у гуртожитках;

4) будинки садибного типу;

5) будинки і споруди громадського та виробничого (в тому числі сільськогосподарського) призначення та їх комплекси;

6) нежитлові приміщення (групи нежитлових приміщень);

7) садові та дачні будинки;

8) гаражі та паркінги з машино-місцями (які не належать до господарських будівель: багатоповерхові, підземні, одноповерхові, блокові);

9) захисні споруди цивільного захисту (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання") (далі - захисні споруди). Класифікацію захисних споруд цивільного захисту наведено у додатку 19 до цієї Інструкції;

10) багатофункціональні будинки для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів);

11) об'єкти незавершеного будівництва;

12) багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення (технічний паспорт виготовляється за формою за переважною площею).

Господарські (допоміжні) будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники тощо) та споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі. Основними вважаються будинки, які відповідають цільовому призначенню земельних ділянок, на яких вони розміщені.
== '''Документи необхідні для виготовлення технічного паспорта''' ==
Для того щоб провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт особі потрібно звертається в місцеве державне чи приватне ліцензоване бюро технічної інвентаризації ( далі БТІ).

Документи, які потрібно буде подавати до БТІ для виготовлення технічного паспорта на об’єкт нерухомості в першу чергу будуть залежати від типу об’єкта нерухомого майна. Орієнтовно їх перелік наступний:
* - заяву ( документ складається безпосередньо в організації);
* - паспорт та реєстраційний номер платника податків;
* - документи про право власності на земельну ділянку( у випадку виготовлення технічного паспортта на приватний житловий будинок чи садовий будинок)
* - документи що посвідчують право власності на об’єкт нерухомості;;
* - довідка про присвоєння поштової адреси;
* - проектну документацію на будинок - якщо вона була розроблена.
Перелік наведених вище документів не є остаточним та може змінюватися в індивідуальних випадках. Далі після отримання відповідних документів інспектори БТІ здійснять відповідні дослідження та заміри і складуть технічний паспорт на об’єкт.
== '''Призначення, сфера використання''' ==
Технічний паспорт на об’єкт нерухомості має досить розповсюджену сферу використання. Його використовують практично при кожній дії з нерухомістю зміною її статусу.

Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна використовується у таких випадках як:
* державної реєстрації права власності та приватизації об’єкта нерухомості;
* підписання договорів купівлі продажу. Дарування нерухомого майна;
* реєстрації змін об’єкта нерухомого майна (проведення реконструкції, капітального ремонту перепланування);
* зміни цільового призначення об’єкта нерухомого майна;
* підчас спадкування об’єктів нерухомості;
* підчас виділення частки та поділі об’єкта нерухомості4
* підчас розгляду справ щодо об’єктів нерухомого майна в суді.
== '''Організація та порядок виконання робіт''' ==
Під час технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна оглядаються основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля, а також внутрішнє і зовнішнє опорядження; системи опалення та вентиляції, водопровідно-каналізаційне обладнання, газове і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

Для житлових будинків садибного типу, садових і дачних будинків з відповідними господарськими будівлями та спорудами фізичний знос будинків (їх окремих елементів) визначається тільки у процесі огляду та оцінювання технічного стану конструкцій з врахуванням якості виконання будівельних робіт, атмосферного впливу, експлуатаційних та інших чинників. Під заповненою за результатами огляду таблицею про технічний опис (характеристику) або опис конструктивних елементів зазначаються прізвище, ініціали працівника суб'єкта господарювання (для юридичних осіб), який безпосередньо проводив огляд та оцінювання технічного стану конструкцій.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

Роботи з технічної інвентаризації повністю або частково повинен здійснювати відповідальний виконавець окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, з можливістю залучення до виконання інших співробітників суб'єкта господарювання (техніка, інженера та інших), фахівця, залученого на підставі цивільно-правового договору, за обов'язковою участю замовника (замовників) або його представника, у присутності якого (яких) проводиться огляд, що фіксується в абрисі чи ескізі, з підписанням ним (ними) цих документів.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#Text]

Якщо будинок складається із житлових та нежитлових (громадських) приміщень різного призначення, а також коли на одній земельній ділянці (за однією адресою) розташовано будівлі різного призначення, технічний паспорт складають за формою того типу будівель (приміщень), площа яких переважає, враховуючи цільове призначення земельної ділянки.

У технічному паспорті на кожний об'єкт, розташований на земельній ділянці або території за одним місцезнаходженням (адресою) у тому числі на захисні споруди, запроваджується літерування будинків, господарських будівель та нумерація споруд.
== '''Вартість та строк.''' ==
Строк здійснення робіт, а також розмір і порялок здійснення оплати визначаються у договорі за домовленістю сторін на підставі якого і буде виконуватися технічна інвентаризація та виготовлення технічного паспорта на обєкт нерухомості.

Також варто заначити, що технічну інвентаризацію та виготовлення технічного паспорта на об’єкт нерухомостіможе бути проведено на підставі рішення суду в межах забезпечення позову.
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби

2022-11-17T13:51:10Z

Andrii.spateruk:

[[Файл:Клопотання.png|міні]]
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України "Про рослинний світ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України "Про землеустрій"]
== Поняття земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби – це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14#n121 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про рослинний світ»] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва здійснюється на земельних ділянках, що визначаються в установленому земельним законодавством порядку.
[[Файл:Положення.png|міні]]
== Хто має право отримати в користування та обмеження щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби ==
Слід вважати, що поняття «громадяни» у статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] включає не лише власне громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, адже право на оренду землі зазначених суб’єктів прямо передбачено ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]. Громадяни можуть брати для сінокосіння та випасання худоби в оренду землі як комунальної, державної, так і приватної власності. Крім того, слід звернути увагу, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Законом України «Про рослинний світ»] передбачена можливість встановлення обмежень щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.
== Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби ==
Для отримання в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, якщо вона розташована в межах населеного пункту необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування, яко ж земельна ділянка розташована за межами населеного пункту (села, селища, міста) до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області. Розгляд питання та надання в оренду земельної ділянки або аргументована відмова в наданні здійснення відповідно до статті 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

'''Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:'''
* надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
* формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 123 Земельного кодексу України].
== Строки розгляду клопотання про надання в користування земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем (землевпорядною організацією) цих робіт відповідно до типового договору. 
Головне управління Держгеокадастру в області або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
== Отримання земель для громадського пасовища ==
Згідно з частиною 2 статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади громадські пасовища. 
Жителі територіальної громади, які мають потребу у створенні громадського пасовища, обирають уповноважену особу, яка подає відповідну пропозицію до місцевої ради. Проводять загальні збори села, обговорюють питання. Пропозиція оформлюється протоколом загальних зборів села. 
'''Виконком місцевої ради:'''
* збирає інформацію щодо потреби у створенні громадського пасовища , уточнює норми випасу, кількість наявного поголів’я худоби, визначає площу кормових угідь та встановлює, за рахунок яких земель буде відбуватися створення громадського пасовища;
* розробляє Положення про громадське пасовище.
Орган місцевого самоврядування приймає рішення про створення громадського пасовища та затверджує розроблене виконавчим комітетом Положення про громадське пасовище . 
За дорученням органу місцевого самоврядування голова місцевої ради, у відповідності до вимог статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] стосовно повноважень з передачі земельних ділянок у власність або у користування, подає клопотання до Головного управління Держземагентства в області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для створення громадського пасовища .
'''Згідно вимог статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] до клопотання місцевої ради додаються:'''
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в межах ради, її розмір, письмову згоду землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки);
* копія свідоцтва з ЄДРПОУ;
* копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (місцевої ради);
* рішення місцевої ради про створення громадського пасовища;
* довідка про склад поголів’я на території ради початок поточного року;
* інформація щодо потреби в площі земельних ділянок для створення громадського пасовища.
Орган місцевого самоврядування, після отримання дозволу на проведення робіт із землеустрою, у відповідності до вимог статті 26 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Про землеустрій]”, замовляє документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища і підписує із суб’єктом господарювання, який має сертифікованих спеціалістів, договір на виконання робіт із землеустрою.

Розроблений та погоджений відповідно до законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається замовником документації із землеустрою через Центр надання адміністративних послуг державному реєстратору для здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Якщо сільська рада не бажає створювати громадське пасовище, землі пасовищ можуть передаватися громадянам в оренду. Для цього потрібно лише звернутися до сільської (селищної) ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння або випасання худоби із земель державної або комунальної власності. Договір оренди із сільською (селищною) радою завжди укладається в письмовій формі, реєструється у сільській (селищній) раді і за бажанням може посвідчуватися нотаріально.Обов’язковою умовою в даному договорі буде сплата земельного податку. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але повинен бути не меншим ніж це прописано в п.288 Податкового Кодексу України, а саме: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (для сільськогосподарських угідь) – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Це мотивується тим, що коли сільська/селищна рада, яка надаватиме в оренду земельну ділянку та встановить відсоток, тобто розмір плати, повинна знати її ринкову вартість.У разі не згоди з прийнятим рішення кожному громадянину гарантується право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності до суду.

Відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Громадянин може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у порядку підлеглості вищому органу особисто або через уповноважену ним особу.

Лише по завершенню вищезазначеної процедури земельна ділянка переходить з державної власності у комунальну і громадські пасовища вважаються створеними.

Контроль за користуванням пасовищем на землях комунальної власності здійснює місцева рада.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Набувальна давність

2022-10-17T13:14:05Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]
== Що таке набувальна давність? ==
Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, земельною ділянкою — протягом 15 років.
== Як зареєструвати права власності за набувальною давністю? ==
Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду, а передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність.Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
== Набувальна давність на рухоме і нерухоме майно. ==
[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. 
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
 
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1017 статті 119 Земельного кодексу України], громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п’ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.
===Умови на яких базується право власності за набувальною давністю===
Право власності за набувальною давністю базується на умовах, сукупність яких чітко визначена частиною [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 1 статті 344 Цивільного кодексу України]. До цих законодавчих умов належить такі види володіння особою майном як своїм власним: 
* добросовісне володіння;
* відкрите володіння;
* безперервне володіння;
* тривале володіння;
* наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт;
* законність об`єкта володіння;
* відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
'''Добросовісне володіння''' майном означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіння річчю є незаконним. Встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Добросовісність означає фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. При вирішенні в судах спорів про набувальну давність враховується добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. 
'''Володіння визначається відкритим''' якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.Володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховання цього майна. 
'''Володіння визначається безперервним''' якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. 
'''Тривалість володіння''' передбачає, що має закінчиться визначений у законодавстві строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном.

За відсутності будь-якої з перерахованих умов не можливо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю..
===Судова практика у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю===
 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6109#_blank пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України]про те, що правила [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344] даного кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом та беручи до уваги, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344 Цивільного кодексу України] поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю могло мати місце не раніше 1 січня 2001 року. 
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran97#_blank статей 16],[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1860#n1860&test=XNLMf5x.qwJgOvYwZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 344] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2117#_blank 396 Цивільного кодексу України],до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2082#_blank статей 387], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2099#n2099&test=NOaMfL2dtr58OvY6ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 391 Цивільного кодексу України]. 
Під час розгляду позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, пред'явленого давнісним володільцем, застосуванню підлягають також положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2084#n2084&test=Up9Mf3o6frtCOvY2ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 статті 388 Цивільного кодексу України]за наявності відповідних заперечень з боку відповідача. 
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran94#_blank статей 15, 16 Цивільного кодексу України], а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
=== Правова позиція Верховного Суду України ===
У справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89006375 № 552/1354/18. від 28 квітня 2020 року КЦС ВС] виклав свою правову позицію стосовно належного позивача у справі про набуття права власності за давністю володіння, зазначивши, що позов про визнання права власності за набувальною давністю не може заявляти особа, яка володіє ним за волею власника і завжди знала, хто є власником цього майна. Володіння є добросовісним, якщо особа не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) та в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20).
=== Хто є відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю ===
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідач у даній категорії справ має не визнавати або оспорювати це право позивача, а також між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження. 
===Судовий збір===
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»], оскільки це позовне провадження майнового характеру, судовий збір залежить від ціни позову, яка в свою чергу визначається експертною оцінкою майна. 
==Набувальна давність на земельну ділянку.==
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України] набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 Статтею 119 Земельного кодексу України] передбачено право громадян набувати права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність). Так, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п’ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.

Набуття громадянами права власності на земельну ділянку за давністю користування здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами згідно із статтею 118 Земельного кодексу України в межах норм, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 121 Земельного кодексу України]. 
Умовою набуття зазначеними суб'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом 15 років. 
Так, наприклад, добросовісне користування земельною ділянкою може бути пов'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплення за громадянином цієї ділянки тощо. Відкрите користування земельною ділянкою передбачає, що інформація про таке користування була відома уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання даної земельної ділянки. Безперервне користування означає, що земельна ділянка не залишалася без користування та знаходилася постійно в експлуатації не менше 15 років. 
Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування. 
Необхідно враховувати, що право на отримання земельної ділянки за давністю користування виникає лише з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою. Верховний суд України у своєму листі від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3767700-08 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08] визначив, що норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 ст. 119 Земельного кодексу України] щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page9 п. 1 розділу IX "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України].

Стаття 119 ЗК України передбачає можливість отримання земельних ділянок у власність на підставі набувальної давності '''лише щодо громадян'''.''(Постанова ВС від 30 вересня 2020 року по справі №522/1513/18)''

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73627618 справі № 742/2916/15-ц від 11.04.2018] Верховний суд України зробив висновок, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 стаття 119 Земельного кодексу України] значно відрізняється від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1860 статті 344 Цивільного кодексу України] та не передбачає жодних переваг для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 частині 1 цієї статті], оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не приводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статті 118], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123 Земельного кодексу України]). 
===Право власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності.===
Передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність (в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 статтею 118 Земельного кодексу України]). 
Безкоштовна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним порядком: 
# Подання громадянином України в місцеву раду (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або районної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) заяви про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві вказується площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст.121 Земельного кодексу України].
# Прийняття рішення місцевою радою або районною державною адміністрацією про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.
# Звернення особи, яка бажає приватизувати земельну ділянку, до землевпорядної організації і укладення договору з метою розробки документації із землеустрою.
# Розробка документації із землеустрою землевпорядною організацією. Термін: визначається за домовленістю між замовником землевпорядної документації та землевпорядною організацією.
# Подання до місцевих рад або районної державної адміністрації розробленої документації із землеустрою.
# Прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. 
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page5 ст. 125 Земельного кодексу України] право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.
===Оскарження відмови у передачі земельної ділянки у власність.===
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Належними судами для оскарження відмови є окружні адміністративні суди.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Земельне право]]

Набувальна давність

2022-10-17T13:10:22Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]
== Що таке набувальна давність? ==
Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, земельною ділянкою — протягом 15 років.
== Як зареєструвати права власності за набувальною давністю? ==
Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду, а передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність.Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
== Набувальна давність на рухоме і нерухоме майно. ==
[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. 
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
 
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1017 статті 119 Земельного кодексу України], громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п’ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.

Набуття громадянами права власності на земельну ділянку за давністю користування здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами згідно із статтею 118 цього Кодексу в межах норм, визначених статтею 121 цього Кодексу.

===Умови на яких базується право власності за набувальною давністю===
Право власності за набувальною давністю базується на умовах, сукупність яких чітко визначена частиною [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 1 статті 344 Цивільного кодексу України]. До цих законодавчих умов належить такі види володіння особою майном як своїм власним: 
* добросовісне володіння;
* відкрите володіння;
* безперервне володіння;
* тривале володіння;
* наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт;
* законність об`єкта володіння;
* відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
'''Добросовісне володіння''' майном означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіння річчю є незаконним. Встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Добросовісність означає фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. При вирішенні в судах спорів про набувальну давність враховується добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. 
'''Володіння визначається відкритим''' якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.Володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховання цього майна. 
'''Володіння визначається безперервним''' якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. 
'''Тривалість володіння''' передбачає, що має закінчиться визначений у законодавстві строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном.

За відсутності будь-якої з перерахованих умов не можливо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю..
===Судова практика у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю===
 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6109#_blank пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України]про те, що правила [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344] даного кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом та беручи до уваги, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344 Цивільного кодексу України] поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю могло мати місце не раніше 1 січня 2001 року. 
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran97#_blank статей 16],[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1860#n1860&test=XNLMf5x.qwJgOvYwZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 344] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2117#_blank 396 Цивільного кодексу України],до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2082#_blank статей 387], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2099#n2099&test=NOaMfL2dtr58OvY6ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 391 Цивільного кодексу України]. 
Під час розгляду позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, пред'явленого давнісним володільцем, застосуванню підлягають також положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2084#n2084&test=Up9Mf3o6frtCOvY2ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 статті 388 Цивільного кодексу України]за наявності відповідних заперечень з боку відповідача. 
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran94#_blank статей 15, 16 Цивільного кодексу України], а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
=== Правова позиція Верховного Суду України ===
У справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89006375 № 552/1354/18. від 28 квітня 2020 року КЦС ВС] виклав свою правову позицію стосовно належного позивача у справі про набуття права власності за давністю володіння, зазначивши, що позов про визнання права власності за набувальною давністю не може заявляти особа, яка володіє ним за волею власника і завжди знала, хто є власником цього майна. Володіння є добросовісним, якщо особа не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) та в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20).
=== Хто є відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю ===
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідач у даній категорії справ має не визнавати або оспорювати це право позивача, а також між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження. 
===Судовий збір===
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»], оскільки це позовне провадження майнового характеру, судовий збір залежить від ціни позову, яка в свою чергу визначається експертною оцінкою майна. 
==Набувальна давність на земельну ділянку.==
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України] набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 Статтею 119 Земельного кодексу України] передбачено право громадян набувати права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність). Так, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п’ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.

Набуття громадянами права власності на земельну ділянку за давністю користування здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами згідно із статтею 118 Земельного кодексу України в межах норм, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 121 Земельного кодексу України]. 
Умовою набуття зазначеними суб'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом 15 років. 
Так, наприклад, добросовісне користування земельною ділянкою може бути пов'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплення за громадянином цієї ділянки тощо. Відкрите користування земельною ділянкою передбачає, що інформація про таке користування була відома уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання даної земельної ділянки. Безперервне користування означає, що земельна ділянка не залишалася без користування та знаходилася постійно в експлуатації не менше 15 років. 
Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування. 
Необхідно враховувати, що право на отримання земельної ділянки за давністю користування виникає лише з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою. Верховний суд України у своєму листі від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3767700-08 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08] визначив, що норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 ст. 119 Земельного кодексу України] щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page9 п. 1 розділу IX "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України].

Стаття 119 ЗК України передбачає можливість отримання земельних ділянок у власність на підставі набувальної давності '''лише щодо громадян'''.''(Постанова ВС від 30 вересня 2020 року по справі №522/1513/18)''

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73627618 справі № 742/2916/15-ц від 11.04.2018] Верховний суд України зробив висновок, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 стаття 119 Земельного кодексу України] значно відрізняється від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1860 статті 344 Цивільного кодексу України] та не передбачає жодних переваг для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 частині 1 цієї статті], оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не приводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статті 118], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123 Земельного кодексу України]). 
===Право власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності.===
Передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність (в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 статтею 118 Земельного кодексу України]). 
Безкоштовна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним порядком: 
# Подання громадянином України в місцеву раду (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або районної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) заяви про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві вказується площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст.121 Земельного кодексу України].
# Прийняття рішення місцевою радою або районною державною адміністрацією про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.
# Звернення особи, яка бажає приватизувати земельну ділянку, до землевпорядної організації і укладення договору з метою розробки документації із землеустрою.
# Розробка документації із землеустрою землевпорядною організацією. Термін: визначається за домовленістю між замовником землевпорядної документації та землевпорядною організацією.
# Подання до місцевих рад або районної державної адміністрації розробленої документації із землеустрою.
# Прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. 
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page5 ст. 125 Земельного кодексу України] право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.
===Оскарження відмови у передачі земельної ділянки у власність.===
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Належними судами для оскарження відмови є окружні адміністративні суди.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Земельне право]]

Адміністративні правопорушення в сфері громадської безпеки

2022-09-16T12:49:13Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#Text Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376]
== Поняття правопорушення в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки''' посягають на суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки.

'''Об'єктом''' даних правопорушень є відносини з приводу завдання шкоди здоров'ю лидини, посягання на матеріальні цінності і довкілля.
== Види адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки передбачені такими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]:''' 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1859 Стаття 173 - Дрібне хуліганство] може бути вчинено такими способами:
** нецензурна лайка в громадських місцях;
** образливе чіпляння до громадян;
** інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. 

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 Стаття 173-1 - Поширювання неправдивих чуток];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1867 Стаття 173-2 Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3995 Стаття 173-3 Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4217 Стаття 173-4 Булінг (цькування) учасника освітнього процесу];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1873 Стаття 174 Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1877 Стаття 175 Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1881 Стаття 175-1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3269 Стаття 175-2. Здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1889 Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1893 Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1898 Стаття 177-2. Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1904 Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1912 Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1918 Стаття 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 180-1. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1922 Стаття 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 181-1. Заняття проституцією];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1938 Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1944 Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4071 Стаття 183-1. Несплата аліментів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4127 Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1948 Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей];
== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==
По справі '''про адміністративне правопорушення працівник поліції''' (уповноважена на те особа) може виносити однин з таких '''протоколів''':
* про адміністративне правопорушення;
* про адміністративні затримання (вразі неможливості скласти такий протокол на місці);
* про вилучення речей і документів;
* про огляд речей та особистий огляд;
* а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;
Відповідний орган при розгляді справ про адміністративні правопорушення, може накладати адміністративні стягнення у вигляді:
* громадських робіт;
* виправних робіт;
* відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
* адміністративного арешту;
* накладення штрафу.
'''Притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків'''.

'''Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n33 Глави 17 КУпАП].''' Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 статтею 38 Кодексу];

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника'''.
== Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення ==
Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення''' та інших матеріалів справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n654 ст. 277 КУпАП]).

'''Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності'''

'''Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
'''Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.''' За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 
== Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення ==
'''Уповноважені посадові особи, суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішують такі питання:'''
* чи належить до їх компетенції розгляд даної справи;
* чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
* чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
* чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
* чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. 
'''Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення або суд зобов’язані з’ясувати:'''
* чи було вчинено адміністративне правопорушення
* чи винна дана особа в його вчиненні
* чи підлягає вона адміністративній відповідальності
* чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність
* чи заподіяно майнову шкоду
* чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу
* з’ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. 
'''Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа або суд виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення''' . 
в разі складання Постанови по справі про адміністративне правопорушення '''Уповноваженою посадовою особою, Постанова''' '''складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.'''
 
'''За наявності технічної можливості постанова''' по справі про адміністративне правопорушення '''складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою''' із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера.

Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим. 
== Строки накладення адміністративного стягнення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 до частин першої та другої статті 38 КУпАП] адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення''', а '''при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення''', за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення,

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n327 статтею 247 КУпАП]. 
'''Постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.''' 
Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення '''протягом трьох днів''' вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання (у ній зазначається дата її вручення і ставиться підпис особи, яка її отримала). 
'''Особа, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, може її оскаржити в установленому законом порядку. Ознайомитися з порядком оскарження можливо у консультації за посиланням [[Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення]] .''' 
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n792 до статті 293 КУпАП] Орган (посадова особа), уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість її винесення і приймає одне з таких рішень:
# залишає постанову по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скаргу без задоволення та виносить рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи;
# змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але без посилення стягнення, та виносить рішення щодо зміни заходу стягнення.
Копія рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, у той самий строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.
== Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень ==
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n25 КУпАП] та іншими законами України.

Штраф має бути сплачений порушником '''не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу''', а в разі оскарження такої постанови - н'''е пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.'''

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]

Адміністративні правопорушення в сфері громадської безпеки

2022-09-16T08:50:38Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#Text Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376]
== Поняття правопорушення в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки''' посягають на суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки.

'''Об'єктом''' даних правопорушень є відносини з приводу завдання шкоди здоров'ю лидини, посягання на матеріальні цінності і довкілля.
== Види адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки передбачені такими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]:''' 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1859 Стаття 173 - Дрібне хуліганство] може бути вчинено такими способами:
** нецензурна лайка в громадських місцях;
** образливе чіпляння до громадян;
** інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. 

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 Стаття 173-1 - Поширювання неправдивих чуток];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1867 Стаття 173-2 Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3995 Стаття 173-3 Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4217 Стаття 173-4 Булінг (цькування) учасника освітнього процесу];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1873 Стаття 174 Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1877 Стаття 175 Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1881 Стаття 175-1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3269 Стаття 175-2. Здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1889 Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1893 Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1898 Стаття 177-2. Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1904 Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1912 Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1918 Стаття 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 180-1. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1922 Стаття 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 181-1. Заняття проституцією];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1938 Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1944 Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4071 Стаття 183-1. Несплата аліментів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4127 Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1948 Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей];
== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==
По справі '''про адміністративне правопорушення працівник поліції''' (уповноважена на те особа) може виносити однин з таких '''протоколів''':
* про адміністративне правопорушення;
* про адміністративні затримання (вразі неможливості скласти такий протокол на місці);
* про вилучення речей і документів;
* про огляд речей та особистий огляд;
* а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;
Відповідний орган при розгляді справ про адміністративні правопорушення, може накладати адміністративні стягнення у вигляді:
* громадських робіт;
* виправних робіт;
* відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
* адміністративного арешту;
* накладення штрафу.
'''Притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків'''.

'''Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n33 Глави 17 КУпАП].''' Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 статтею 38 Кодексу];

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника'''.
== Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення ==
Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення''' та інших матеріалів справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n654 ст. 277 КУпАП]).

'''Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності'''

'''Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
'''Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.''' За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 
== Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення ==
'''Уповноважені посадові особи органів поліції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішують такі питання:'''
* чи належить до їх компетенції розгляд даної справи;
* чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
* чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
* чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
* чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. 
'''Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати:'''
* чи було вчинено адміністративне правопорушення
* чи винна дана особа в його вчиненні
* чи підлягає вона адміністративній відповідальності
* чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність
* чи заподіяно майнову шкоду
* чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу
* з’ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. 
'''Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення''' . 
Постанова по справі про адміністративне правопорушення '''складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.'''
 
'''За наявності технічної можливості постанова''' по справі про адміністративне правопорушення '''складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою''' із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера.

Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим. 
== Строки накладення адміністративного стягнення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 частини першої статті 38 КУпАП] адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення''', а '''при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення'''. 
Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n327 статтею 247 КУпАП]. 
'''Постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.''' 
Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення '''протягом трьох днів''' вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання (у ній зазначається дата її вручення і ставиться підпис особи, яка її отримала). 
'''Особа, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, може її оскаржити в установленому законом порядку. Ознайомитися з порядком оскарження можливо у консультації за посиланням [[Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення]] .''' 
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n792 до статті 293 КУпАП] посадова особа органу поліції, уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, при:
# розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість її винесення і приймає одне з таких рішень:
# залишає постанову по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скаргу без задоволення та виносить рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи;
# змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але без посилення стягнення, та виносить рішення щодо зміни заходу стягнення.
Копія рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, у той самий строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.
== Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень ==
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n25 КУпАП] та іншими законами України.

Контроль за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень здійснюється керівниками органів поліції.

Штраф має бути сплачений порушником '''не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу''', а в разі оскарження такої постанови - н'''е пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.'''

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]

Адміністративні правопорушення в сфері громадської безпеки

2022-09-16T08:32:32Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#Text Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376]
== Поняття правопорушення в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки''' посягають на суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки.

'''Об'єктом''' даних правопорушень є відносини з приводу завдання шкоди здоров'ю лидини, посягання на матеріальні цінності і довкілля.
== Види адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки передбачені такими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]:''' 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1859 Стаття 173 - Дрібне хуліганство] може бути вчинено такими способами:
** нецензурна лайка в громадських місцях;
** образливе чіпляння до громадян;
** інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. 

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 Стаття 173-1 - Поширювання неправдивих чуток];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1867 Стаття 173-2 Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3995 Стаття 173-3 Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4217 Стаття 173-4 Булінг (цькування) учасника освітнього процесу];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1873 Стаття 174 Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1877 Стаття 175 Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1881 Стаття 175-1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3269 Стаття 175-2. Здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1889 Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1893 Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1898 Стаття 177-2. Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1904 Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1912 Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1918 Стаття 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 180-1. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1922 Стаття 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 181-1. Заняття проституцією];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1938 Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1944 Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4071 Стаття 183-1. Несплата аліментів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4127 Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1948 Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей];
== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==
По справі '''про адміністративне правопорушення працівник поліції''' (уповноважена на те особа) може виносити однин з таких '''протоколів''':
* про адміністративне правопорушення;
* про адміністративні затримання (вразі неможливості скласти такий протокол на місці);
* про вилучення речей і документів;
* про огляд речей та особистий огляд;
* а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;
Відповідний орган при розгляді справ про адміністративні правопорушення, може накладати адміністративні стягнення у вигляді:
* громадських робіт;
* виправних робіт;
* відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
* адміністративного арешту;
* накладення штрафу.
'''Притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків'''.

'''Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n33 Глави 17 КУпАП].''' Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 статтею 38 Кодексу];

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника'''.
== Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення ==
Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення''' та інших матеріалів справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n654 ст. 277 КУпАП]).

'''Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності'''

'''Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
'''Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.''' За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 
== Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення ==
'''Уповноважені посадові особи органів поліції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішують такі питання:'''
* чи належить до їх компетенції розгляд даної справи;
* чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
* чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
* чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
* чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. 
'''Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати:'''
* чи було вчинено адміністративне правопорушення
* чи винна дана особа в його вчиненні
* чи підлягає вона адміністративній відповідальності
* чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність
* чи заподіяно майнову шкоду
* чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу
* з’ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. 
'''Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення''' . 
Постанова по справі про адміністративне правопорушення '''складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.'''
 
'''За наявності технічної можливості постанова''' по справі про адміністративне правопорушення '''складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою''' із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера.

Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим. 
== Строки накладення адміністративного стягнення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 частини першої статті 38 КУпАП] адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення''', а '''при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення'''. 
Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n327 статтею 247 КУпАП]. 
'''Постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.''' 
Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення '''протягом трьох днів''' вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання (у ній зазначається дата її вручення і ставиться підпис особи, яка її отримала). 
'''Особа, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, може її оскаржити в установленому законом порядку. Ознайомитися з порядком оскарження можливо у консультації за посиланням [[Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення]] .''' 
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n792 до статті 293 КУпАП] посадова особа органу поліції, уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, при:
# розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість її винесення і приймає одне з таких рішень:
# залишає постанову по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скаргу без задоволення та виносить рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи;
# змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але без посилення стягнення, та виносить рішення щодо зміни заходу стягнення.
Копія рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, у той самий строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.
== Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень ==
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n25 КУпАП] та іншими законами України.

Контроль за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень здійснюється керівниками органів поліції.

Штраф має бути сплачений порушником '''не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу''', а в разі оскарження такої постанови - н'''е пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.'''

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]

Дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення

2022-08-15T13:44:47Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1054 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text; Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text; Сімейний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] установлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням певних особливостей (заборон).

Окрім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165 "Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру"] зупинено строки надання, крім строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, суб’єктами (особами), що провадять діяльність під час воєнного стану, адміністративних послуг суб’єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні. Зупинені строки будуть поновлені ''у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану'' на відповідній території України.
|}
== Загальна інформація ==
01 липня 2021 року набирав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження, в тому числі дарування, раніше підмараторних земельних ділянок (земель сільськогосподарського призначення).

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, '''НЕ''' є договором дарування.

''Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F правовій консультації "Договір дарування"]''

'''За договором дарування земельна ділянка сільськогосподарського призначення може бути відчужена лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи).'''

'''ВАЖЛИВО!''' При посвідченні договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус буде перевіряти дотримання вимог щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа (максимальний розмір - 100 гектарів на одну особу). Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовить у посвідченні угоди.
== Форма договору дарування земельної ділянки ==
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1050 стаття 181 Цивільного кодексу України]).

Як передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3547 статтею 719 Цивільного кодексу України], договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
=== Куди звернутись ===
Для укладення та посвідчення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно звернутися до місцевого нотаріуса. Знайти державну нотаріальну контору або приватного нотаріуса для укладення договору можна за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 статті 55 Закону України «Про нотаріат»] визначено, що посвідчення договорів щодо відчуження, зокрема земельної ділянки, здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.
== Документи необхідні для укладення договору дарування ==
Для укладення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно мати наступні документи (орієнтовний перелік):
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку (свідоцтво про право власності на земельну ділянку; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний акт);
* Витяг з Державного земельного кадастру;
Якщо договір укладається від імені особи представником за довіреністю, то окрім вказаних вище документів необхідно мати:
* довіреність;
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків повіреного.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

'''УВАГА! Для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення вона повинна мати кадастровий номер. Якщо кадастрового номеру земельна ділянка не має, то його необхідно присвоїти.'''

''Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%83 «Порядок отримання кадастрового номеру»].''
== Сплата податків при оформленні договору дарування земельної ділянки ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податкового кодексу України,] об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

'''У зв’язку з цим, договір дарування земельної ділянки НЕ обкладається податком (ставка дорівнює нулю):'''
* родичу першого ступеня (діти, батьки, один із подружжя),
* другого ступеня споріднення (онуки, дідусі/бабусі).
В іншому випадку в процесі дарування земельної ділянки (між фізичними особами-резидентами) дарунок обкладається '''ставкою 5% від вартості ділянки.'''

'''Фізична особа-резидент''' – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо однією зі сторін договору дарування є фізична особа-нерезидент, то сплачується податок '''в розмірі 18% ПДФО.''' В свою чергу, у разі сплати ПДФО, з’являється зобов’язання '''сплати 1,5% військового збору''' від вартості оцінки.

Для визначення суми податку, який підлягає сплаті, використовують експертну та нормативну оцінки землі. Згідно з роз’ясненнями ДФС України, для визначення розміру податку необхідно зробити експертну оцінку земельної ділянки, звернувшись до будь-якого сертифікованого оцінювача (або ж організації).

''З Державним реєстром оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та орієнтовними зразками заяв можна ознайомитися за посиланням:'' https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-otsiniuvachiv-z-ekspertnoi-hroshovoi-otsinky-zemelnykh-dilianok/.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 статті 125 Земельного кодексу України] визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''
* нотаріус;
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.
''Перелік центрів надання адміністративних послуг - https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.''

'''Перелік необхідних документів:'''
* заява встановленої форми;
* документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
* копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (не обов'язково);
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 року – '''250. грн.00 коп.)'''
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.'''

На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Розірвання договору дарування земельної ділянки ==
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо:
* обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
* обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
* обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
* внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена
* дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.
У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Розірвання або внесення змін до нотаріально посвідченого договору дарування здійснюється шляхом укладення окремого договору, який погоджується та підписується сторонами. Також він посвідчується нотаріусом та може бути розірваний в судовому порядку.

'''''Як визнати договір дарування земельної ділянки недійсним? Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 "Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки".]'''''
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Договір дарування]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2022-07-29T11:30:49Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 р. № 963]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
== '''Добровільний порядок''' ==
З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.
=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути '''''усним''''' або '''''письмовим'''''. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки. 
Письмове звернення вручається адресату під підпис або відправляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. 
З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування чи права оренди земельної ділянки. 
Строки розгляду питання встановлюються за домовленістю сторін
=== Підстави для відмови та порядок оскарження===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку, може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій. У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи. 
== '''Позасудовий порядок''' ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є органи місцевого самоврядування. 
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін '''у тижневий строк з дня подання заяви'''. 
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. 
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам '''у триденний строк з дня його прийняття'''. 
Зазвичай при сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів. 
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору. 
Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.
=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також можливі витрати на відправлення листів поштою.
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори '''''розглядаються на підставі заяви однієї із сторін''''' [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)'']. Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження 
'''''При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи''''':
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце. 
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення. 
У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 ст. 531 КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ст. 1971 КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.
=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.
=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України])

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158-1 Земельного кодексу України], земельний спір може бути врегульовано '''''шляхом медіації''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20 Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України]

Органи, передбачені статтею 158 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], сприяють примиренню сторін земельного спору.

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

== '''Судовий порядок''' ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом 
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1517#n2099 ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України], власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. 
Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. 
Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7]). 
Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна. 
Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає. 
=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]). 
Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]
=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]). 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]
=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України]). 
При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.
=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .
=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]
== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==
Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. 
Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. 
Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] така шкода відшкодовується у повному обсязі. 
Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо). 
Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. 
Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963]. 
== Див. також ==
* [[%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F|Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Суди]]

Свідоцтво на промисловий зразок

2022-07-15T06:50:29Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правила складання й подачі заяви на промисловий зразок, затверджені Міністерством освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-02 Правила розгляду заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2002 року № 198]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0378-01 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року № 290]
== Поняття «промисловий зразок» та його види ==
Відбулася суттєва реформа у сфері інтелектуальної власності, зокрема, і по відношенню до промислових зразків. Такі зміни відбулися із прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 ст. 1 ЗУ "Про охорону прав на промислові зразки]" '''промисловий зразок''' – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. 
'''Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом'''. 
'''Право на одержання свідоцтва має автор''' та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом. 
'''Об'єктом''' промислового зразка може бути '''форма, малюнок чи розфарбування''' або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Також '''промисловим зразком може бути''' зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням. 
'''Необхідно відмітити, що промислові зразки можуть бути:''' 
* '''пласкими''' (містять двомірну композицію, наприклад, текстури тканин, зображення на одязі, етикетки);
* '''об'ємними''' (являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура, наприклад, зовнішній вигляд меблів, ручки, пляшки);
* '''комбінованими''' (містять у собі ознаки, які мають форму, малюнок або розфарбування, наприклад, зовнішній вигляд взуття, в який вшитий який-небудь малюнок, або малюнок, який зображений на будівельній плитці). 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 18.02.2002 р. N 110] (далі - Правила)'''поняття "промисловий зразок" застосовується як до одного виробу, так і до набору (комплекту) виробів.''' Тобто з точки зору художнього конструювання всі вироби набору (комплекту) повинні мати спільність композиційного та стилістичного вирішення, наприклад чайний або столовий сервіз, набір інструментів, мебельний гарнітур тощо. 
Поняття "один виріб" застосовується як до цілого виробу,наприклад автомобіля, так і до його частини, наприклад бампера, фари тощо.
Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу. 
Власник свідоцтва може передавати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва. 
== Порядок набуття та обсяг правової охорони промислового зразка ==
В Україні відповідно до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" правова охорона надається промисловому зразку, '''що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності''', тобто є '''новим'''. Зареєструвати можна тільки об'єкт в цілому, а не певну його частину. 
'''Обсяг правової охорони''', яка надається, '''визначається сукупністю суттєвих ознак''' промислового зразка, які заявник висвітлює найбільш доцільним способом на зображеннях промислового зразка, '''визначають обсяг правової охорони, що надається'''. Вони '''вносяться до Державного реєстру патентів України''' на промислові зразки (далі – Реєстр), а також дублюються у виданому документі.
'''Промисловий зразок отримує правову охорону за таких умов:'''
* в якості об’єкту, на який подається заявка, може виступати форма, малюнок чи колірна схема або ж їх сукупність. Вони визначають зовнішні ознаки виробу, задовольняють естетичні та ергономічні потреби; також об'єктом може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу; ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями; ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені.
* правову охорону може отримати лише той промисловий зразок, який не суперечить принципам гуманності та моралі, правилам публічного порядку та є патентоспроможним;
* поданий на отримання патенту об’єкт повинен мати ознаки новизни, тобто нового оригінального дизайнерського рішення;
* промисловий зразок може бути визнаний новим лише у тому випадку, коли відомості про нього не були розголошені у світі до дати подання офіційної заявки або до дати оголошення пріоритету.
* ще одним критерієм охороноздатності промислового зразка – індивідуальний характер.
'''Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер,''' якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
== Об'єкти, які не можуть одержати правову охорону ==
'''Не можуть одержати правову охорону такі об'єкти''':

* об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;
* результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кінцевим користувачем, при цьому матеріально-технічне забезпечення, обслуговування або ремонт виробу звичайним використанням не вважаються;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені для того, щоб один виріб був механічно з’єднаний з іншим виробом або розташований усередині, навколо чи навпроти іншого виробу таким чином, щоб кожен виріб міг виконувати свою функцію; дія зазначеного положення не поширюється на зовнішній вигляд виробів, призначених для множинного складання або з’єднання взаємозамінних виробів усередині модульної конструкції.. (ч. 3 ст. 5 ЗУ"Про охорону прав на промислові зразки").

== Подання заявки на отримання свідоцтва на промисловий зразок та проведення експертизи ==
Заявки на одержання свідоцтва подаються в '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/about Український інститут промислової власності]''' (далі- Укрпатент). Укрпатент відноситься до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і є єдиним в Україні державним закладом експертизи, який здійснює розгляд і забезпечує (а де-факто здійснює) державну реєстрацію та видачу охоронних документів на зазначені об'єкти.
'''Особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право, подає до Укрпатенту заявку.''' 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил]'''заявка''' – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. 
Вона складається українською мовою й повинна містити: 
* заяву про видачу свідоцтва;
* комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;
* опис промислового зразка;
* креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо).
Крім цього, '''повинен бути сплачений державний збір за подання заявки у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності] розмірі'''. 
'''Заявником промислового зразка може бути його автор, роботодавець автора або їхній правонаступник.''' Подати заявку може як фізична, так і юридична особа (резидент і нерезидент) - як самостійно (тільки резиденти), так і через довірену особу. В останньому випадку до матеріалів заявки додається довіреність, видана заявником на ведення діловодства. 
Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка подається без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування на території України. 
'''Якщо заявка подається через патентного повіреного або іншу довірену особу''', то до '''заявки додається довіреність''', яка засвідчує його (її) повноваження. 
Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. (п. 1 ст. 13 ЗУ"Про охорону прав на промислові зразки"). 
'''Експертиза''' перевіряє правильність оформлення матеріалів заявки й відповідність їхнім вимогам Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а також проводиться класифікація об'єкта по Міжнародній класифікації промислових зразків (МКПЗ). У випадку невідповідності матеріалів заявки якій-небудь із встановлених вимог, заявникові направляється повідомлення із зазначенням порушеної вимоги. 
'''Протягом двох місяців заявник має можливість виправити помилку''' або внести уточнення в матеріали заявки. '''Якщо матеріали заявки відповідають всім установленим вимогам, заявник одержує рішення про видачу свідоцтва на промисловий зразок.'''
== Видача свідоцтва та строк його дії ==
'''Після оплати відомості про видачу свідоцтва на промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетені і одночасно заносяться у відповідний Державний реєстр.''' При цьому заявник промислового зразка одержує свідоцтво і статус власника виключних прав на промисловий зразок. 
'''Видача свідоцтва здійснюється у місячний строк після державної реєстрації свідоцтва. Строк дії свідоцтва на промисловий зразок становить 5 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника промислового зразка повинен подовжувати строк його дії кожні 5 років від дати подання заявки та сплачувати відповідний збір.''' 
Таким чином, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок в Україні становить 25 років від дати подання заявки й цей строк не може бути перевищений. 
Чинність свідоцтва підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Патент як охоронний документ та порядок його отримання]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Право спільної часткової власності на земельну ділянку

2022-06-27T05:58:34Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]

== Поняття права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі – ЗК України) '''земельна ділянка може знаходитись у спільній власності''' з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Отже, в розумінні статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''спільна часткова власність на земельну ділянку''' – це '''спільна власність з обов’язковим визначенням частки''' кожного з учасників спільної власності.
== Підстави для виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] право спільної часткової власності виникає у наступних випадках:
* при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
* при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
* при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
* за рішенням суду.
== Добровільне об’єднання власниками належних їм земельних ділянок ==
В силу ч. 2 ст. 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''об’єднання власниками''' належних їм '''земельних часток здійснюється шляхом укладення договору''' на спільну часткову власність, який укладається в '''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''.
== Прийняття спадщини двома або більше особами ==
Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування може здійснюватися за законом або за заповітом.

На підставі ч. 1 ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення'''.
== Виникнення права власності за рішенням суду ==
Підстави виникнення права спільної часткової власності, зазначені у статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], не є вичерпними та розширюються іншими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Так, в силу ст. 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''у разі наявності спільної часткової власності на будинок декількох власників''', такі власники '''набувають право спільної часткової власності на земельну ділянку біля будинку'''. У разі наявності бажання кожен із співвласників спільної часткової власності має право на отримання особисто у власність частину земельної ділянки відповідно до частки, що йому належить. '''Питання про виділення належної власнику частки в натурі''' (на місцевості) '''вирішується за угодою між усіма співвласниками'''. У разі '''недосягнення згоди''' співвласниками, питання вирішується '''в судовому порядку.'''

Співвласнику, який має намір вирішити питання в судовому порядку потрібно звернутись із відповідною позовною заявою до іншого співвласника (ів) подавши її до місцевого суду, який знаходиться за місцем знаходженням земельної ділянки (у відповідності до ч.1 ст.30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]). Знайти адресу відповідного суду можна на сайті Судової влади України, перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/ https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy]

При зверненні до суду із позовною заявою необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України "Про судовий збір"] крім випадків, якщо особа звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 згаданого закону.
== Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності ==
'''Порядок та умови використання земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, визначаються '''за згодою всіх співвласників''', тобто рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою '''повинні бути спільними та одностайно схваленими''' усіма співвласниками.

Частиною 1 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачено, що '''володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою''', що знаходиться у '''спільній частковій власності''' '''здійснюється за договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку'''. При цьому слід враховувати, що при '''укладенні договору''', повинні бути враховані '''інтереси усіх учасників незалежно від розміру земельної частки''' кожного із них.

Як визначено в ч. 2 п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7], суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. 
При цьому також слід мати на увазі, що '''учасник спільної часткової власності на земельну ділянку''' незалежно від наявності договору про спільну часткову власність '''може звернутися до суду''' '''з метою встановлення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою'''.

Таку позицію підтримує і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Пленум Верховного Суду України, який в своїй Постанові від 16.04.2004 № 7] зазначив, що суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін.

Договір про спільну часткову власність про визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою укладається '''виключно у письмовій формі''' та підлягає '''нотаріальному посвідченню'''.

'''Співвласник земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, '''має право''' як окремо, так і спільно з іншими учасниками, '''на виділ у натурі його частки спільної власності або отримання відповідної компенсації за неї'''. Особі, що вимагає виділення в її володіння, користування і розпорядження, тобто у приватну власність, земельну ділянку, виділяється частина із спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної їй частки. У разі недосягнення згоди між співвласниками щодо виділення частки спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається''' згідно із законом або є неможливим, '''співвласник''', який бажає виділу, '''має право на одержан'''ня від інших співвласників '''грошової або іншої матеріальної компенсації''' вартості його частки.

При цьому компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частина 4 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що власник спільної часткової власності земельної ділянки має право володіти та користуватися саме тією частиною спільної ділянки, яка відповідає розміру частки, що належить співвласнику.

Пленум Верховного Суду України висловлює позицію, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію (п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови від 16.04.2004 № 7]).

Спільна часткова власність на земельну ділянку в процесі її використання може приносити певні доходи або ж вимагає певних витрат по утриманню і зберіганні земельної ділянки. '''У разі''', якщо '''від використання спільної земельної ділянки є доходи''', то '''кожен із учасників має право на частину доходів відповідно до розміру його земельної частки'''. Також співвласники відповідають перед третіми особами за зобов'язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, та '''сплачують податки, збори та інші платежі.'''

Крім того, учасник спільної часткової власності має право на відчуження іншим особам своєї частки у спільній земельній ділянці (шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, заповіту тощо).

Земельна ділянка може бути відчужена як іншим співвласникам, так і іншим особам. При цьому інші учасники спільної часткової власності мають переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що продається (Частина 6 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] ).

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець .До таких вимог застосовується позовна давність в один рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ч. 4 статті 362 ЦК України] ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ч. 5 статті 362 ЦК України] передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
[[Категорія: Земельне право]]

Припинення права власності на земельну ділянку

2022-05-25T06:48:57Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України (ЗК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності]"
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Законом України "Про іпотеку"]
== Загальна характеристика права власності на земельну ділянку ==
'''Право на земельну ділянку''' – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]).

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Земельне законодавство ввело норми, що визначають специфіку реалізації правомочностей в земельних відносинах.

Правомочності '''володіння''' дають можливість володіти землею на основі закону, тобто мати її на балансі, визначати земельну ділянку як частину свого господарства. Крім того, власник на підставі цього права може вимагати повернення землі з будь-якого [[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|незаконного володіння]].

'''Користування''' дає можливість вилучати із землі корисні властивості. Власник може використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки. Власник не має права самовільно [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|змінити цільове призначення використання землі]].

Правомочність '''розпорядження''' проявляється в тому, що власник на свій вибір може [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продати]], [[Договір дарування нерухомого майна|подарувати]], [[Договір міни земельної ділянки|обміняти]], [[Оформлення спадщини на земельний пай|успадкувати]], здати в [[Оренда земельних ділянок|оренду]], [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|закласти]] земельну ділянку, тобто на основі і в порядку, передбаченому законом, визначити її долю.
== Суб’єкти та форми права власності на землю ==
Законодавцем визначені наступні суб'єкти та відповідні форми прав власності на землю, а саме:
# громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності;
# [[Право власності на землю територіальних громад|територіальні громади]]''',''' які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності'';''
# держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності.
== Підстави припинення права власності на земельну ділянку ==
Глава 22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] визначає підстави, порядок і механізм припинення прав на землю як для юридичних осіб, так і для громадян.
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | '''Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:'''
|-
| 1 || добровільна відмова власника від права на земельну ділянку
|-
| 2 || смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця
|-
| 3 || відчуження земельної ділянки за рішенням власника
|-
| 4 || примусове [[Порядок звернення стягнення на майно боржника|звернення стягнень на земельну ділянку]] по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки на вимогу кредитора
|-
| 5 || відчуження земельної ділянки з [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|мотивів суспільної необхідності]]
|-
| 6 || [[Конфіскація земельної ділянки|конфіскація]] за рішенням суду
|-
| 7 || [[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування|невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства]] у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом
|}
♦ Добровільна відмова власника земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його '''письмовою заявою''' і тільки на користь держави чи територіальної громади.

У разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування укладають '''угоду про передачу права власності''' на земельну ділянку, яка підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]. При добровільній відмові від права приватної власності на землю передача земельної ділянки державі чи територіальній громаді проводиться '''безкоштовно'''.

♦ Власник земельної ділянки може за своїм власним рішенням відчужити земельну ділянку. Відчуження може бути в результаті [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продажу]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування нерухомого майна|дарування]], успадкування та інших цивільно-правових угод.

♦ Право власності може бути припинене також '''у разі смерті власника земельної ділянки''' за відсутності спадкоємця.

♦ Разом з тим відчуження земельної ділянки чи права на неї може бути і '''примусовим'''. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку (статті 143 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1410 ЗК України]):
* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або способами, які суперечать екологічним вимогам та вимогам охорони культурної спадщини;
* неусунення допущених порушень законодавства в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі ([https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]);
*конфіскації земельної ділянки;
*примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
*примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
*примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов’язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.
Статтею 144 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] встановлений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, згідно з яким у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають '''протокол про порушення''' та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення '''у 30-денний строк'''.

Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу '''адміністративне стягнення''' та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

♦ Підставою для припинення права приватної власності землі може слугувати '''відчуження (вилучення) земельної ділянки''' з мотивів суспільної необхідності . Такі підстави визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|з мотивів суспільної необхідності]] за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

♦ Власника земельної ділянки '''''з''а рішенням суду''' можуть позбавити права на земельну ділянку у разі примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях її власника. Це може відбутись у разі, коли власник земельної ділянки (права на земельну ділянку) передав свою власність у [[Звернення стягнення на предмет застави|заставу]] згідно зі статте 133 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України «Про заставу»], чи отримав під свою власність іпотечний кредит, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Законом України «Про іпотеку»], і не виконав забезпеченого заставою зобов’язання чи не виконав забезпеченого іпотекою зобов’язання, а кредитор (заставодержатель чи іпотекодержатель) звернувся до суду з метою одержання задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна чи за рахунок предмета іпотеки.

♦ Земельна ділянка чи речове (майнове) право на неї можуть бути [[Конфіскація земельної ділянки|конфісковані]] за рішенням (вироком) суду відповідно до закону.

♦ Іноземні особи та особи без громадянства у випадку не відчуження ними земельної ділянки у встановлений строк у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1409 ЗК України], за рішенням суду також позбавляються права власності на земельні ділянки.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' У разі продажу власного будинку, будівлі чи споруди, які розташовані на земельній ділянці, громадянин втрачає право користування цією земельною ділянкою (її частиною), що виділена та призначена для їх обслуговування.
|}
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86654484 Рішення Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19]
== Див. також ==
* [[Звернення стягнення на предмет застави]]
* [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності]]
* [[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб]]
* [[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування]]
* [[Конфіскація земельної ділянки]]
[[Категорія: Право власності на землю]]

Укладення, зміна, розірвання договору

2022-05-25T06:13:33Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Поняття договору ==
'''Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків'''. 
== Укладення договору==
Загальні положення про укладення, зміну та розірвання договору містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2641 гл. 53 книги 5 Цивільного Кодексу України]. На підставі принципу свободи договору учасники цивільного обороту вільні у вирішенні питання щодо укладення договору: 
-не допускається примушення особи до укладення договору; 
-винятком є обов'язкові договори, укладення яких є обов'язковим для певних учасників цивільного обороту зокрема:
* публічний договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 633 Цивільного Кодексу України];
* основний договір на підставі попереднього договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3153 ст. 635 Цивільного Кодексу України]
* державний контракт на поставку продукції для державних потреб щодо певних визначених законом суб'єктів;
* договір з переможцем торгів;
* договір, стороною якого є суб'єкт, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку тощо. 

=== Стадії укладення договору ===
*пропозиція однієї сторони укласти договір ('''оферта''');
*'''розгляд пропозиції''' укласти договір другою стороною;
*'''узгодження''' сторонами умов договору;
*прийняття пропозиції укласти договір другою стороною ('''акцепт'''). 

Не завжди укладення договору відбувається з проходженням всіх зазначених етапів, однак '''обов'язковими''' (основними) '''стадіями укладення договору''' є: пропозиція однієї сторони ('''оферента''') укласти договір та прийняття цієї пропозиції другою стороною ('''акцептантом'''). 

'''Оферта''' - це пропозиція укласти договір. Усі дії осіб до моменту направлення пропозиції укласти договір, зокрема, переговори, переписка, складання протоколів про наміри тощо не породжують жодних правових наслідків.
Ініціювати укладення договору шляхом здійснення оферти може, як правило, будь-яка із сторін майбутнього договору. Однак не кожна пропозиція укласти договір вважається офертою, а лише та, що відповідає певним умовам.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. 

'''Офертою визнається така пропозиція укласти договір, яка''':
#однозначно виражає намір особи, яка зробила пропозицію, укласти певний вид договору і вважати себе зобов'язаною у разі прийняття цієї пропозиції іншою особою;
#містить істотні умови майбутнього договору;
#спрямована до конкретної особи або кількох осіб. У разі відсутності будь-якої з названих ознак пропозиція може розглядатися лише як виклик на оферту (пропозиція зробити оферту). 

Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3186 ч. 2 ст. 641 Цивільного кодексу України] визначено, що реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір. '''Рекламні та інші пропозиції вважаються офертою, якщо тільки це прямо зазначено в них. Від запрошення робити пропозицію укласти договір необхідно відрізняти публічну оферту'''. 

'''Публічна оферта''' - це пропозиція, що містить усі істотні умови майбутнього договору, в якій виражається воля особи, яка її зробила, укласти договір на вказаних умовах з будь-якою особою, яка відгукнеться. Публічній оферті не притаманна така ознака, як адресність пропозиції, тому що вона звернена не до конкретних осіб, а до будь-кого, хто виявить бажання укласти запропонований договір.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3186 ч. 3 ст. 641 Цивільного кодексу України] , пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. 

'''Акцепт''' - '''це відповідь особи, якій адресовано оферту''', про прийняття нею пропозиції укласти договір. Акцептом є позитивна відповідь на пропозицію укладення договору, тобто згода. Іноді особа, яка одержала оферту, '''погоджується укласти договір''', але разом з тим пропонує свої зауваження щодо певних умов договору. Така відповідь не вважається акцептом, а являє собою одночасно відмову від одержаної пропозиції й нову пропозицію укласти договір. 

'''Акцептом''' вважається тільки така згода, яка відповідає наступним умовам:
#''визначеності'' (відповідь має містити не тільки повідомлення про одержання оферти та заінтересованість пропозицією, а й вира-ження зобов'язання щодо прийняття оферти);
#'''повноти''' (схваленню всього, що вказано в оферті);
#'''безумовності''' (прийняттю пропозиції укласти договір без обумовлення будь- якими подальшими діями кожної із сторін). 

'''Акцепт''' може бути виражений '''різними способами'''. Найбільш розповсюдженим та універсальним способом є '''письмова відповідь''' про прийняття пропозиції укласти договір на запропонованих умовах (підписання запропонованого проекту договору, повідомлення про згоду укласти договір листом, телеграфом, факсом або за допомогою інших засобів зв'язку). 

Як правило, '''акцепт не може виражатися мовчанням'''. Це випливає із загальних положень про способи волевиявлення при здійсненні правочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 ч. З ст. 205 Цивільного кодексу України]). Юридичне значення надається виявленню волі мовчанням лише у випадках, встановлених договором або законом. Наприклад, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3728 ст. 764 Цивільного кодексу України], якщо після закінчення договору найму наймач продовжує користуватися майном, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця (мовчання), '''договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором'''. 

Оферта й акцепт зв'язують сторони, які їх направили, лише з моменту доведення їх до відома, відповідно, акцептанта чи оферента. І пропозиція укласти договір, і відповідь на цю пропозицію можуть бути '''відкликані особою''', яка їх здійснила, до моменту або в момент одержання їх адресатом. Особа, яка зробила пропозицію укласти договір іншій особі, '''зобов'язана певний час чекати відповіді на неї'''. Тривалість строку очікування відповіді та, відповідно, зв'язаності офертою залежить від виду останньої. 

За загальним правилом '''договір вважається укладеним з моменту одержання особою''', яка направила пропозицію укласти договір, ''відповіді про прийняття цієї пропозиції''. Однак '''це правило може бути застосовано тільки до договорів''', щодо яких закон '''не вимагає нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації'''. 

Для укладення певних договорів (реальних договорів) окрім досягнення домовленості з усіх їх істотних умов необхідно, '''щоб одна із сторін передала другій майно або вчинила інші дії, передбачені актами цивільного законодавства'''. Учинення дій, необхідних для укладення договору, як правило, засвідчується певними документами, зокрема, актом прийомки-передачі, складським документом, розпискою тощо. '''Отже, реальні договори (наприклад, договір позики) вважаються укладеними з моменту передання майна або вчинення певної дії'''. '''Якщо ж договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, він є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або держаної реєстрації'''. У разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації договору він вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.

== Форма договору ==
'''Форма договору має відповідати загальним положенням щодо форми правочину''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 статті 205-209 Цивільного кодексу України]). 
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. 
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. 
Крім того, договір має укладатися у формі, встановленій законом для даного виду договору. У разі відсутності в законі спеціальних вимог щодо форми певного виду договору сторони можуть обрати будь-яку форму.

== Зміна та/або розірвання договору ==
'''Як правило, укладений '''договір припиняється його виконанням:''' '''

* При цьому договір має виконуватися відповідно до умов, узгоджених при його укладенні.
* Стабільність договірних зобов'язань забезпечується, зокрема, положенням чинного цивільного законодавства, відповідно до якого, якщо після укладення договору прийнятий акт цивільного законодавства, який встановлює інші правила регулювання договірних відносин, ніж ті, що існували в момент укладення конкретного договору, умови укладеного договору, як правило, зберігають силу. Іншими словами, '''сторонам, які уклали договір, не потрібно змінювати його умови відповідно до положень нового акта цивільного законодавства'''. На практиці іноді виникають обставини, які викликають необхідність корегування (зміни) умов існуючого договору або взагалі дострокового його припинення. 

'''Зміна умов договору або розірвання договору''' може розглядатися, як:

* правовий наслідок порушення однією із сторін договірного зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 ст. 611 Цивільного кодексу України]);
* етап розвитку договірного зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ст. 651 Цивільного кодексу України]). 

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ст. 651 Цивільного кодексу України] '''зміна або розірвання договору можуть здійснюватися''':
#за згодою сторін;
#за рішенням суду на вимогу однієї із сторін '''у разі істотного порушення договору другою стороною''' та в інших випадках, '''встановлених договором або законом''';
#у разі '''односторонньої відмови''' від договору, якщо п'''раво на таку відмову встановлено''' договором або законом. 

'''Зазвичай будь-який договір може бути змінений або розірваний лише за згодою його сторін'''. У цьому відбивається принцип свободи договору, адже учасники цивільного обороту є вільними не тільки у вирішенні питань щодо укладення договору, вибору виду договору та визначення його умов. Особи, які досягли домовленості при укладенні договору, можуть також домовитися '''про зміну його умов або взагалі про дострокове розірвання договору'''. Деякі обмеження цього права сторін встановлюються законом, наприклад, щодо '''договору на користь третьої особи''' (ст. 636 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Так, з моменту вираження третьою особою, на користь якої був укладений договір, наміру скористатися своїм правом, сторони договору вже не можуть його розірвати або змінити без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом. 

'''Зміна або розірвання договору за рішенням суду''' на вимогу однієї сторони або в разі односторонньої відмови від договору мають місце, якщо тільки '''це прямо передбачено в конкретному договорі або в законі щодо даного виду договору'''. 

Зазвичай одна із сторін договору '''звертається до суду з вимогою про зміну або розірвання договору''' в разі його істотного порушення другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Критерій істотності порушення договору має оціночний характер. Отже, по кожній справі суд встановлює характер порушення умов договору, виходячи із конкретних обставин. При цьому для кваліфікації порушення як істотного '''має значення співвідношення між розміром завданої шкоди та обсягом того блага, що могло бути одержано стороною у разі належного виконання договірного зобов'язання''' контрагентом. Однак '''не тільки порушення договору може бути підставою для звернення однієї із сторін до суду''' з вимогою про зміну або розірвання договору. Така вимога може бути пред'явлена і в інших випадках за умов, що вони встановлені договором або законом. Так, позичкодавець має право вимагати розірвання договору позички і повернення йому речі, якщо у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4026 ч. 2 ст. 834 Цивільного кодексу України]). 

'''Специфіка порядку зміни або розірвання договору в разі односторонньої відмови від нього полягає в тому, що сторона, яка виявила бажання відмовитися від договору, не звертається до суду, а лише повідомляє другу сторону про відмову від договору. Друга ж сторона набуває права оспорити таку відмову від договору в судовому порядку. Одностороння відмова від договору можлива тільки у випадках, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. У чинному цивільному законодавстві норми, в яких закріплено право на односторонню відмову від договору, непоодинокі'''. 

Право сторони на односторонню відмову від певного виду договору зумовлено різними чинниками:

* Одностороння відмова від договору може бути правовим наслідком порушення договору (наприклад, відмова наймача від договору найму, якщо наймодавець не передає йому майно - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 766 Цивільного кодексу України]).
* Право сторін на односторонню відмову від договору може зумовлюватися характером самого договору (наприклад, право довірителя та повіреного на відмову від договору доручення - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1008 Цивільного кодексу України]).
* Можливість односторонньої відмови від договору може залежати від порядку визначення строку договору (наприклад, при укладенні договору найму на невизначений строк - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 763 ЦК України]).

=== Підстави зміни або розірвання договору ===
Однією із підстав зміни або розірвання договору є '''істотна зміна обставин''', якими сторони керувалися при укладенні договору. Істотною вважається така зміна обставин, якщо '''вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах'''. За цієї підстави договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. 

Якщо сторони '''не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами''', які істотно змінились, або щодо його розірвання, '''договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов''':
*'''у момент укладення договору сторони виходили з того, що така''' '''зміна обставин не настане''';
*'''зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути''' після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
*'''виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін''' і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
* '''із суті договору''' або звичаїв ділового обороту '''не випливає''', що '''ризик зміни обставин несе заінтересована сторона'''.

=== Форма оформлення зміни або розірвання договору ===
'''Зміна або розірвання договору, як правило, оформлюється як додаткова угода до цього договору'''. Закон вимагає, щоб зміна або розірвання договору здійснювалися в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається. Однак інші правила щодо оформлення змін або розірвання договору можуть встановлюватися договором або законом чи випливати із звичаїв ділового обороту. 

=== Момент з якого договір вважається зміненим або розірваним ===
'''Істотне значення в разі зміни або розірвання договору має встановлення моменту, з якого договір вважається зміненим чи припиненим'''. 

У разі '''зміни або розірвання договору за згодою сторін''' зобов'язання, що випливає з цього договору, '''змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору''', якщо інше не встановлено договором чи не зумовлено характером його зміни. 

'''Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку''', зобов'язання змінюється або припиняється з моменту '''набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили'''. 

У разі односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3069 ст. 615 Цивільного кодексу України]) договір вважається зміненим або розірваним, як правило, з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову однієї із сторін від зобов'язання. 

У разі '''зміни договору зобов'язання''', що виникло з нього, '''не припиняється''', а продовжує діяти. '''Відбувається лише заміна певних умов договору''' щодо предмета, місця та строків виконання договору тощо. Якщо ж відбулося '''розірвання договору''', зобов'язання сторін, породжені цим договором, '''припиняються'''. При цьому правовий зв'язок між сторонами може припинитися взагалі або трансформуватися в обов'язок сторони, яка істотно порушила договір, відшкодувати другій стороні збитки, завдані розірванням договору.

= Корисні посилання =
* [https://juristoff.com/resyrsi/biblioteka/civil-pravo/dogovirne-pravo/10171-g-l-a-v-a-2-ukladennya-zmina-ta-rozirvannya-dogovoru Підручник "Договірне право України", Глава 2. УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ - Правова біржа Juristoff.com]
''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

2022-04-29T08:36:27Z

Andrii.spateruk: Додана Постанова Кабміну № 131 від 16.02.2022 р.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 800 «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/131-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 131 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963»]

== Загальна інформація ==
Згідно зі статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] '''самовільне зайняття земельної ділянки''' - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

== Відповідальність ==
'''Зверніть увагу! '''Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки залежить від розміру шкоди, завданої цим правопорушенням.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963] затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 800] «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» '''передбачено збільшення розмірів штрафів за порушення земельного законодавства при використанні земель (які не переглядалися з 2007 року) у 4–5 разів, що сприятиме зменшенню кількості правопорушень у сфері охорони та використання земель та збільшенню обсягів надходжень до державного та місцевих бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації та від сплати платежів за землю.'''

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним особам та громадянам, - територіальними органами Держгеокадастру.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

* акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);

* протокол про адміністративне правопорушення.

Як свідчить статистка, самовільне зайняття земельної ділянки є досить поширеним видом порушення чинного земельного законодавства, за скоєння якого порушники згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1873 ст. 211 Земельного кодексу України] несуть '''адміністративну, кримінальну або цивільну відповідальність''' відповідно до законодавства.

=== Адміністративна відповідальність ===

Так, самовільне зайняття земельної ділянки є '''адміністративним правопорушенням''', відповідальність за яке передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 850 гривень) і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень)'''.'''

=== Кримінальна відповідальність ===

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1322 статтею 197-1 Кримінального кодексу України] встановлена '''''кримінальна відповідальність''''' за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано '''''значної шкоди''''' її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене '''''кримінальне покарання''''' у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців. Слід зазначити, що '''''шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян''.'''

Відповідно до цієї ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті Кримінального кодексу України] самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за вищезазначений злочин, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, зокрема, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Самовільне '''''будівництво будівель або споруд''''' на самовільно зайнятій земельній ділянці, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Самовільне '''''будівництво будівель або споруд''''' на самовільно зайнятій земельній ділянці а саме: земельній ділянці ''особливо цінних земель'', землях в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель або вищезазначений злочин вчинений особою, раніше судимою за такий злочин карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

У разі виявлення порушення земельного законодавства, що має ознаки злочину, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1322 статтею 197-1 Кримінального кодексу України], громадянин, або представник юридичної особи має звернутись до органів поліції з відповідною заявою.

Однак, якщо особа не в змозі визначити характер та суть правопорушення, вона має можливість звернутись до відповідного органу, на який покладено функції і повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

== Повернення самовільно зайнятої земельної ділянки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1893 Статтею 212 Земельного кодексу України] передбачено повернення самовільно зайнятих земельних ділянок:
# самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними;
# приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки;
# повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

== Дії особи, у разі виявлення використовування її земельної ділянки без згоди сторонньою особою: ==
- звернутись до правоохороних органів;

'''- звернутися до мобільних точок доступу до системи надання безоплатної правової допомоги''' з метою повідомлення про факт [[Рейдерське захоплення землі|рейдерського захоплення]] земельної ділянки та консультування щодо подальших дій;

- звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки .
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом

2022-01-28T12:45:19Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]

== Загальні положення та черги спадкування ==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.ч.1, 2 ст. 1225 Цивільного кодексу України)]

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України] '''встановлені наступні черги:'''
* 1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

* 2 черга:рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
* 3 черга:рідні дядько та тітка спадкодавця.
* 4 черга:особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
* 5 черга:інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (ч.1 ст. 1241 Цивільного кодексу України)]

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.2 ст. 1241 Цивільного кодексу України)]

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.3 ст. 1241 Цивільного кодексу України)]

== Порядок оформлення права власності на земельну ділянку ==

Для оформлення право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, необхідно подати державному або приватному нотаріусу '''заяву про прийняття спадщини''' Відповідно до п. 2 статті 1269 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
{| class="wikitable"
|+
!Знайти адресу необхідної державної нотаріальної контори, або ж нотаріуса зручно, здійснивши пошук в Єдиному реєстрі нотаріусів, перейшовши за посиланням [http://Єдиний%20реєстр%20нотаріусів https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx]
|}

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] встановлює '''шестимісячний строк''' для прийняття заяви про прийняття спадщини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України)]. Такий строк обраховується '''з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого вона оголошується померлою'''. Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк, у таких випадках цей строк може бути поновлений судом, але пропущений строк має бути лише з поважних причин. [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]].

Заява про прийняття спадщини є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець не проживав постійно разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. '''Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину''', якщо протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1270 Цивільного кодексу], він не заявив про відмову від неї.

Далі необхідно з’ясувати чи внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також про наявність документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, чи присвоєний земельній ділянці кадастровий номер. Якщо є державний акт акт на ім’я померлого, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, або ж кадастровий номер присвоєно, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні,необхідно виготовити технічну документацію з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). '''УВАГА важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення.

Земельну ділянку необхідно зареєструвати у Державному земельному кадастрі та як результат – отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до територіального органу Держгеокадастру в районі (місті).
{| class="wikitable"
|+
!Інформація щодо землевпорядних організацій які займаються виготовленням технічної документації є в районних (міських) відділах (управліннях) Держгеокадастру України. Зверніть увагу, що виконавцем робіт у вибраній Вами землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті [http://land.gov.ua/ Держгеокадастру] ("Онлайн сервіси" -"Набори відкритих даних" -"Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників").
Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельної ділянки здійснено не буде. 
Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Технічна документація виконується у паперовій формі та на електронних носіях. Вартість, строки виконання робіт та та інші умови повинні бути передбачі в договорі, який Ви маєте укласти із землевпорядною організацією.
Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт!

Строк виконання робіт згідно законодавства не може перевищувати 6 місяців.
|}
'''Після спливу 6-місячного строку''' з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу '''Свідоцтва про право на спадщину.''' До даної заяви необхідно додати наступні документи:
* документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, ідентифікаційний номер);
* свідоцтво про смерть спадкодавця;
* документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
* оригінал документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку);
* довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text п. 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України] видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього. Нотаріус також перевіряє чи не перебуває земельна ділянка під арештом. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає '''Свідоцтво про право на спадщину,''' а також '''реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.''' З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.

== Визнання права власності на успадковану земельну ділянку в судовому порядку ==
Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливо лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами якщо є документ, який підтверджує зазначене право власності (правовстановлюючий документ). Часто трапляється, що документ на право власності на земельну ділянку у спадкодавця був не оформлений належним чином або ж втрачений.

У разі відсутності у спадкоємця правовстановлюючих документів на земельну ділянку нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить '''постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text ч. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами]).

У такому разі спадкоємцю для оформлення спадщини на земельну ділянку необхідно звернутися із '''позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''' до суду за місцем знаходження спадкового майна (земельної ділянки).
* [[:Файл:Позовна заява про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку.docx|'''Зразок позовної заяви''' '''про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''']]
Подаючи позов про визнання права власності '''ставку судового збору''' необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ціна позову). Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - '''''1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''''

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"] якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Після розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили необхідно '''звернутися до державного реєстратора нерухомого майна та зареєструвати право власності на земельну ділянку.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

== Земельна ділянка успадкована у спільну власність ==
Якщо земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб, зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором. Але необхідно зазначити, що поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку. До видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них.

Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь. Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:
* спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом,
* спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги
* має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

== Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді ==
'''Зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі.''' Крім випадків, коли в договорі оренди прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.

Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.

'''Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди.''' Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець за погодженням з орендарем може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати витяг з Державного земельного кадастру. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.

== Судова практика ==
[https://verdictum.ligazakon.net/document/88834165?_ga=2.114992846.898590074.1627629801-665374435.1600152972 Постанова від 15.04.2020 № 178/982/18 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/94148625 Рішення від 14.01.2021 № 702/45/20]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/95285773 Рішення від 02.03.2021 № 629/3853/20]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]

Порядок зміни меж населеного пункту

2021-12-30T06:04:13Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закон України «Про оцінку земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1618-04#Text Наказ Державного комітету України по земельним ресурсам «Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України " Про місцеве самоврядування в Україні"]

== Визначення поняття меж населеного пункту ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1662 Статтею 173 Земельного кодексу України] встановлено, що '''межа населеного пункту''' (району, села, селища, міста, району у місті) – ''це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.''

Межі населеного пункту (адміністративно-територіальної одиниці) визначаються як по суходолу, так і по водному простору.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1661 Земельним кодексом передбачено], що '''''межі населеного пункту встановлюються і змінюються за проектами землеустрою''''' щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, які розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Проект землеустрою відносно зміни меж населеного пункту розробляється у разі наявності діючого генерального плану населеного пункту.

Складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазнчаенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення ), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади.

Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту(крім земель,які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

== Органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж населеного пункту та етапи встановлення/зміни меж населеного пункту ==
'''1. Рішення про встановлення та зміну меж населених пунктів приймаються''':

- Верховною Радою України (для районів і міст) за поданням Кабінету Міністрів України (п. 29 ч. 1 ст. 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]);

- районною радою ( для сіл, селищ, які входять до складу відповідного району), за поданням цих сільських, селищних рад;

- міською радою (для районів у містах), за поданням відповідних районних у містах рад.

'''2. Етапи встановлення/зміни меж населеного пункту''':

- прийняття рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення/зміни меж населеного пункту;

- замовлення та розробка проекту землеустрою щодо встановлення/зміни меж населеного пункту;

- розроблення та погодження проекту землеустрою щодо встановлення/зміни меж населеного пункту;

- прийняття рішення про затвердження проекту та встановлення/зміни меж населеного пункту;

- внесення змін про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, з урахуванням встановлених меж;

- облаштування межових знаків;

- отримання витягу з Державного земельного кадастру.

== Розробники документації із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 ст. 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:

- '''Юридичні особи''' (які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою);

- '''Фізичні особи – підприємці''' (які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою).

Варто зауважити, що взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Укладання договору щодо розроблення документації із землеустрою здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»], Цивільного та Господарського кодексів України.

{| class="wikitable"
|-
|''Перелік суб’єктів, що надають послуги з розробки документації з землеустрою у відповідному районі/місті можна знайти на офіційних сайтах територіальних органів Держгеокадастру.''
|}

== Вимоги до проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n375 ст. 46 Закону України «Про землеустрій»], проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту обов'язково повинен включати в себе:

а) пояснювальну записку;

б) завдання на виконання робіт;

в) рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;

г) посвідчені в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, рішень про його затвердження (у разі зміни меж населеного пункту);

ґ) викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці (утворення), а у разі її відсутності - викопіювання із проекту формування територій сільських, селищних рад;

д) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за їх наявності) та проектних меж адміністративно-територіальної одиниці;

е) експлікація земель в існуючих (за їх наявності) та проектних межах адміністративно-територіальної одиниці;

є) опис меж адміністративно-територіальних одиниць;

ж) матеріали погодження проекту;

з) матеріали виносу меж адміністративно-територіальних одиниць в натуру (на місцевість) з каталогом координат їх поворотних точок.

{| class="wikitable"
|-
|'''Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту складається у паперовій та електронній (цифровій) формах.'''
|}

Також зауважимо, що складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у власність відповідної територіальної громади.

{| class="wikitable"
|-
| '''Обов’язково!'''
Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж.
|}

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n375 Статтею 46 Закону України «Про землеустрій»] визначено, що рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни).

== Порядок внесення змін до Державного земельного кадастру відомостей про межі населеного пункту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n390 ст. 32 Закону України «Про державний земельний кадастр»], відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, економічну оцінку земель, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою,документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей.
Рішення подається Державному кадастровому реєстратору,який здійснює внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру,за бажанням заявника в паперовій чи електронній формі разом з електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

Строк внесення таких змін складає 14 робочих днів з дня отримання відповідної документації.

Після спливу зазначеного строку Державний реєстратор повинен внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру або надати мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.

На підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць,нормативну грошову оцінку земель,розташованих в межах територій адміністративно-територіальниходиниць,економічну оцінку земель,обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, Державним кадастровим реєстратором безоплатно видається органу, який прийняв відповідне рішення, витяг з Державного земельного кадастру.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Право власності на відповідні земельні ділянки переходить до територіальної громади на підставі рішення про встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць й витягу з Державного земельного кадастру про межі адміністративно-територіальнихх одиниць, які є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
|}

Варто зазначити, що відповідний орган місцевого самоврядування отримує право розпорядження земельними ділянками, після встановлення меж території адміністративно-територіальних одиниць на місцевості, що закріплюється межовими знаками та внесенням відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, які були встановлені до набрання чинності Законом України «Про землеустрій», вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад.

Рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни)

== Судова практика ==
Верховний Суд України (судова палата у цивільних справах) у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/69671228 постанові від 27.09.2017 року у справі №391/1055/14-ц] висловив свою позицію щодо встановлення меж населеного пункту, а саме:

{| class="wikitable"
|-
| ''«…Межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункті не були встановлені/змінені у іншому порядку передбаченому законодавством, яке діяло на час утворення населеного пункту його розбудови та/ або зміни меж...».''
|}

Тобто, органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками після встановлення межі населеного пункту в натурі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88027671 постанові від 03 березня 2020 року у справі №367/6388/16-а] щодо оскарження затвердження детального плану території забудови кварталу міста, прийшов до наступних висновків:

{| class="wikitable"
|-
| ''- у разі якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів. Так, відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж.''
''- Державний кадастровий реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати межі населених пунктів або визначати належність певної земельної ділянки до території населеного пункту. А тому, присвоєння державним кадастровим реєстратором земельним ділянкам кадастрових номерів, у яких перші десять цифр свідчать розташування в межах міста, не є безспірним свідченням розташування цих ділянок в межах міста.'''
|}

[[Категорія:Земельне право‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎‎]]

Об'єднання юридичних осіб та його види

2021-10-29T11:47:14Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]

== Поняття об'єднання підприємств ==

'''Об'єднання підприємств''' - це добровільне об'єднання юридичних осіб, яке вони створили з метою координації діяльності, забезпечення їх прав та інтересів у державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях. 
Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджують їх засновники чи власники. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав. 
Об’єднання підприємств має статус юридичної особи, може мати самостійний і завершений баланс, розрахунковий та інші рахунки в балансах, печатку зі своїм найменуванням. 
Майно об’єднань підприємств класифікується на товaри, вироблену (готову) продукцію, виконaні роботи (роботи), послуги та цінні пaпери.

== Види об'єднання підприємств ==

Об'єднання підприємств можуть утворюватися, ''як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 119 ГК України]). 
'''Господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. 
'''Державне (комунальне) господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

== Організаційно-правові форми об'єднань підприємств ==

Господарські об'єднання утворюються як ''асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 120 ГК України]). 
'''Асоціація''' - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. 
'''Господарські асоціації''' - договірні об'єднання підприємств і організацій, які створюються для спільного виконання однорідних функцій та координації загальної діяльності. Асоціації належать до м'яких форм об'єднання, мінімально обмежуючи дії членів асоціації, які входять до них. Учасники асоціації володіють правом входити до будь-яких інших асоціацій. 
'''Корпорація''' - це акціонерне товариство, що поєднує діяльність декількох фірм для досягнення спільних цілей. Як юридична особа, корпорація несе відповідальність за боргами і податками за всі підприємства, які входять до її складу, і є самостійним суб'єктом підприємницької діяльності 
'''Консорціум''' - форма тимчасового об'єднання підприємств з метою вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних, соціальних, екологічних проектів. Підприємства, які входять до консорціуму, зберігають повну самостійність, підпорядковуючись спільному керівництву лише в частині діяльності, що стосується цілей консорціуму. Консорціум - це потенційно ефективний організаційно-структурний спосіб тимчасової інтеграції кадрів, потужностей, матеріальних та фінансових ресурсів. 
'''Трест''' - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки діяльності. 
'''Концерн''' - багатогалузевий комплекс підприємств, в якому структурні одиниці зберігають свою виробничу і господарську самостійність, але підпорядковуються єдиному керівництву шляхом контролю. В Україні концерни створюються на базі великих державних підприємств і об'єднань. 
'''Фінансово-промислова група (ФПГ)''' - це комплекс різногалузевих виробничих підприємств (промислових, транспортних, будівельних, наукових) і фінансових інститутів (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів), які об'єднані спільністю економічних і фінансових інтересів і здійснюють скоординовану господарську та інвестиційну діяльність з метою збереження домінуючих позицій на ринку. 
'''Синдикат''' - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників об'єднання. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції (об'єднує однорідні підприємства, централізуючи збут і постачання продукції).. 
'''Картель''' -договірне об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції. 
'''Холдінг''' - специфічна організаційна форма об'єднання капіталів; державне інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об'єднання. Об'єднані у холдінгу суб'єкти мають юридичну і господарську самостійність. 
В Україні поряд із добровільними створюються й функціонують інституціональні об'єднання, діяльність яких започатковується в директивному порядку міністерствами (відомствами) чи безпосередньо Кабінетом Міністрів України. До таких належать виробничі, науково-виробничі (науково-технічні), виробничо-торговельні та інші подібні об'єднання (комплекси, центри), що інтегрують стадії створення (проектування), продукування, реалізації та після продажного сервісного обслуговування виробів тривалого використання.
Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інтересів підприємств (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо), не передбачені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text статті 120 ГК України].

== Статус підприємства - учасника об'єднання підприємств ==
Підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання, і на них поширюються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Кодексу] та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств. 
Підприємство - учасник господарського об'єднання має право: 
* • добровільно вийти з об'єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об'єднання;
* • бути членом інших об'єднань підприємств, якщо законом, засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання не встановлено інше;
* • одержувати від господарського об'єднання в установленому порядку інформацію, пов'язану з інтересами підприємства;
* • одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'єднання відповідно до його статуту. Підприємство може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання відповідно до законодавства. 
Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об'єднання, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про своє припинення. 
Рішення про утворення об'єднання підприємств (установчий договір) та статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.
Учасники об’єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об’єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об’єднання. Вартість майна об’єднання відображається у його балансі. 
Господарське об’єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об’єднанням підприємства діють відповідно до положень ГК України, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об’єднанням. 
Об’єднання підприємств не відповідає за зобов’язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об’єднання.

== Органи управління об’єднань підприємств ==
Господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Вищий орган господарського об'єднання: 
* затверджує статут господарського об'єднання та вносить зміни до нього; 
* вирішує питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та виключення учасників з його складу; 
* утворює виконавчий орган господарського об'єднання відповідно до його статуту чи договору; 
* вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів господарського об'єднання. 
Управління державним (комунальним) господарським об'єднанням здійснюють правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Склад правління визначається статутом об'єднання.

[[Категорія:Господарське право]]

Підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

2021-08-28T08:55:28Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 «Про порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 «Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1996 року«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] 
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 152 Земельного кодексу] держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із методів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Однак, основні законодавчі акти регулюють лише загальні положення такої компенсації. Правовідносини щодо неправомірного використання земельної ділянки на законодавчому рівні не деталізовано.
== Підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 156 Земельного кодексу України] передбачає підстави й порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок: 
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; 
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; 
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; 
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; 
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; 
д) недодержання заходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;

є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення. 
'''Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам'''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 157 Земельного кодексу України] зазначає порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 
1. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. 
2. Особливості відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок створення чи зміни меж природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, визначаються Законом України "Про природно-заповідний фонд України". 
3. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

== Порядок визначення розміру завданих збитків власникам землі і землекористувачам ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF Постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284] затверджено Порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам. 
Відповідно до Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки:
* вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; 
* вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; 
* вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень; 
* вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; 
* понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи. 
Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп)
земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]. 
У разі вилучення (викупу) земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, відповідні органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок.
== Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відповідно до Методики ==
Окрім Порядку, відшкодування збитків можливо з використанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу], яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963. 
Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, — територіальними органами Держгеокадастру. 
* Розмір шкоди не включає витрати на:
-знесення будинків, будівель і споруд, які самочинно збудовані чи будуються на самовільно зайнятих земельних ділянках чи на земельних ділянках, не відведених в установленому порядку на цю мету; 
-приведення земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням; 
-проведення рекультивації порушених земель. 
''Правильно обрати нормативно-правовий акт, згідно з яким визначити розмір збитків, – важливий момент для обох сторін правовідносин.''
== Відшкодування збитків. Методика чи Порядок ==
Методику слід застосовувати у таких випадках: заподіяння шкоди державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. 
Порядок застосовується для визначення розміру збитків, спричинених вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. 
== Відшкодування збитків Цивільний/господарський чи земельний кодекс ==
Окрім статтей 156,157 Земельного кодексу України, відшкодування завданих збитків власникам земельних ділянок та землекористувачам, врегульовано положеннями Цивільного кодексу України та Господарським кодексом України. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 15, 16 Цивільного кодексу України] одним зі способів захисту є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 22 Цивільного кодексу України] особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
Зазначена норма кореспондується з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 статей 224, 225 Господарського Кодексу], за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Постанова від 14.06.2017 року Судова палата у господарських справах Верховного суду України у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/67621495 №923/2075/15.]

== Судовий захист ==
Значну роль у захисті прав власників землі і землекористувачів покликані відігравати суди. 
Спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. 
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. 
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постановою № 13 Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1996 року] «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що судам, зокрема, підвідомчі справи за заявами про вирішення майнових спорів про відшкодування збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам.

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Порушення правил добросусідства при користуванні землею

2021-06-30T12:22:59Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220/stru Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 р. № 7]

== Зміст добросусідства ==

''Зміст добросусідства визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n902 статтею 103 ЗК України] і полягає в наступному:'' 

* власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо); 
* власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив); 
* власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо). 

'''Прикладом''' неприпустимого впливу на сусідню земельну ділянку є втрата можливості власником або землекористувачем вирощувати сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво будинків та інших споруд тощо, що є перепоною для використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Також незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню городини). 

== Захист прав власності на землю ==

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 ст. 104 ЗК України)]

У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 (ст. 105 ЗК України)]

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 (ст. 106 ЗК України)]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 ст. 152 ЗК України], держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків. 

'''''Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:'''''
* визнання прав;
* відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
* визнання угоди недійсною;
* визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
* відшкодування заподіяних збитків;
* застосування інших, передбачених законом, способів. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 ст. 153 ЗК України] власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, ''допускається викуп земельної ділянки''. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість. Колишній власник земельної ділянки, яка викуплена для суспільних потреб, '''має право звернутися до суду''' з позовом про визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки та відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспільних потреб. 

'''''Відповідальність за порушення правил добросусідства'''''

Досить часто власники (землекористувачі) здійснюють самовільне знищення зелених насаджень, які їм заважають, не розуміючи юридичних наслідків таких дій. Власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У будь-якому іншому разі, положення земельного та цивільного законодавства, не дають права власникам (землекористувачам) на знищення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності, зокрема: 
* особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи;
* особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність та відшкодовує нанесенні збитки. 

== Способи захисту прав добросусідства ==

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. 

'''''Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.''''' 

Виключно '''судом''' вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

'''Органи місцевого самоврядування''' вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

'''Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин''', вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

'''''В досудовому порядку розгляд земельних спорів''''' здійснюється органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства, передбачено досудовий порядок шляхом звернення землевласника (землекористувача) у відповідну сільську, селищну, міську раду із заявою.

Подана заява '''розглядається у тижневий строк''' з дня подання, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

''Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.''

У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання.

Рішення передається сторонам у '''триденний строк''' з дня його прийняття. 

За наслідками розгляду спору приймається рішення, виконання якого здійснюється органом, який прийняв це рішення. 

Спори щодо додержання правил добросусідства – обов’язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення розглядаються судами і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідними органами місцевого самоврядування.

Однак, перш ніж звертатися до суду, на доказ того, що Ваше право порушено, необхідно зібрати такі документи, як акт перевірки, експертний висновок тощо.

Зафіксувати порушення земельного законодавства мають право:
* органи Держекоінспекції;
* незалежний експерт.

== Спори з приводу порушення правил добросусідства при користуванні землею ==

Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, '''пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини'''. 
Позовні заяви немайнового характеру — 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
Власники та землекористувачі сусідніх земельних ділянок. 
У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо. 

'''''Предмет доказування:'''''
* факти завдання незручностей власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо);
* користування земельною ділянкою способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив);
* факти попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку;
* факти визнання спільних меж земельних ділянок;
* факти порушення спільного використанням межових споруд;
* використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок.

'''''Приблизний перелік необхідних доказів''''':
* договір оренди;
* сертифікат на земельну частку (пай);
* план (схема) земельної ділянки, яка надається в оренду;
* копія державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб;
* кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
* акти, які підтверджують порушення права власності на земельну ділянку;
* показання свідків.

== Див. також: ==
* [[Добросусідство]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Добросусідство‏]]

Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою

2021-03-01T07:17:04Z

Andrii.spateruk: В розділі "Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітньою особою" додано 2 абзаци

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]

== Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітньою особою ==
За загальним правилом, закріпленим у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1179 ЦКУ] '''неповнолітня особа''' (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) '''відповідає за завдану нею шкоду самостійно''' на загальних підставах.

Загальне правило про самостійну відповідальність неповнолітнього за завдану ним шкоду має виняток - обов´язок батьків (усиновлювачів) або піклувальника відшкодувати завдану шкоду в разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування. їхня відповідальність має додатковий (субсидіарний) характер.

Субсидіарність даної відповідальності полягає в тому, що:

- основна вимога про відшкодування завданої шкоди пред’являється до неповнолітнього;

- додаткова вимога пред’являється до батьків (усиновлювачів) або піклувальника неповнолітнього, лише у '''разі відсутності у неповнолітньої особи майна''', достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Субсидіарна відповідальність за неповнолітнього покладається на обох батьків за принципом рівної дольової відповідальності незалежно від того, проживають вони разом чи окремо.

При цьому слід мати на увазі, що батьки (усиновителі) або опікуни несуть майнову відповідальність у випадках, коли шкода, заподіяна неповнолітнім, є наслідком нездійснення за ним контролю, неналежного виховання або неправильного використання щодо них своїх прав. 

'''Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі''', який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Учбові, виховні і лікувальні заклади несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо вона виникла внаслідок нездійснення ними належного контролю за неповнолітнім в час знаходження його під їх наглядом. 

'''Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу''', який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду '''припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна''', достатнього для відшкодування шкоди.
== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності==
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1180 ЦКУ] шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, '''відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.'''

'''У разі відсутності у неповнолітньої особи,''' яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.
== Відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1182 ЦКУ] шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. 

Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду. 

В даному випадку діє загальне правило про дольовий характер зобов’язань із множинністю осіб: частки відповідальності зобов’язаних осіб (батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників) є рівними, крім випадків, коли один із них не доведе, що його вина у неналежному вихованні та здійсненні нагляду є меншою від інших.

{| class="wikitable"
|-
| Ступінь вини самих неповнолітніх осіб, які завдали шкоди, на розмір відповідальності їх батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників не впливає.
|}

== Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав ==
Відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 1183 Цивільного кодексу України] батьки зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов'язків.. 

Зміст відповідальності батьків, позбавлених батьківських прав за шкоду, завдану їх неповнолітньою дитиною, визначається аналогічно до змісту відповідальності батьків, які не втратили свого батьківського статусу. 

Однак особи, позбавлені батьківських прав, '''не нестимуть відповідальності''', якщо доведуть, що нанесена шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язком. 

Особи, позбавлені батьківських прав, притягуються до відповідальності за власну вину, тому при виконанні ними обов’язку з відшкодування шкоди вони не набувають права регресної вимоги до своєї дитини як до безпосереднього заподіювача шкоди. 

Отже, вирішуючи питання про притягнення батьків, позбавлених батьківських прав, до відповідальності за шкоду, завдану їх неповнолітніми дітьми, встановлюється наявність вини батьків та причинний зв’язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою. 
== Судова практика ==
Законодавче положення щодо обов’язку батьків чи осіб, які їх замінюють, відшкодувати шкоду, завдану неповнолітньою особою, якщо вони не доведуть, що шкоду завдано не з їх вини, на практиці має як позитивне, так і негативне застосування. 

Позитивним є те, що в такій ситуації інтереси потерпілого захищено: якщо відсутнє майно в неповнолітньої особи, то відшкодовують шкоду її батьки (усиновлювачі) чи піклувальник. 

Недолік такої схеми полягає в тому, що на практиці буває складно процесуально довести відсутність чи наявність вини батьків або осіб, які їх замінюють, у заподіянні шкоди неповнолітньою особою.
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38590278 Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 06 травня 2014 р. справа № 218/2770/13-ц]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37041827 Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 лютого 2014 року справа № 320/10264/13-ц]

[[Категорія:Цивільне право‎]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Суди]]

Права та обов'язки членів особистого селянського господарства

2021-02-03T09:21:56Z

Andrii.spateruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572 «Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами»;]

== Сутність та основні ознаки особистого селянського господарства. ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 121 Земельного Кодексу України], громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України «Про особисте селянське господарство»], '''особисте селянське господарство''' — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. 

Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності. 
Особисті селянські господарства не підлягають державній реєстрації, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 ст. 4 Закону України "Про особисте селянське господарство"] вони підлягають обліку в сільських, селищних радах за місцем розташування земельної ділянки в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#n13 порядку], визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики. 

Діяльність особистих селянських господарств має на меті забезпечення власних потреб мешканців сіл та селищ у продуктах харчування та праці на землі без створення юридичної особи.

== Земельні ділянки особистого селянського господарства ==
<big> '''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 статті 5 Закону України "Про особисте селянське господарство"], для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара,передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.''' </big>
Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону. 
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону. 
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. 
Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону. 
У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості). Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 121 Земельного кодексу України] для ведення особистого селянського господарства.

З порядоком реалізації права на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства можна ознайомитись, перейшовши на сторінку "[[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]"

== Члени особистого селянського господарства ==
Членами особистих селянських господарств можуть '''бути громадяни України, що мешкають на селі і досягли 18-річного віку або з моменту укладання шлюбу'''. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на власний розсуд. Вони є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною. 

=== Права надані членам особистого селянського господарства відповідно до законодавства ===
Відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 ст.7 Закону України "Про особисте селянське господарство]"''', члени особистого селянського господарства мають право:
* самостійно господарювати на землі;
* передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в оренду відповідно до закону;
* укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років;
*реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;
*самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;
*відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в установленому законодавством порядку;
* бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;
* отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;
* надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства;
* використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;
* отримувати дорадчі послуги;
* брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;
* об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;
* проводити в установленому законом порядку зовнішньоекономічну діяльність. 

=== Обов’язки членів особистого селянського господарства, які передбачені законодавством. ===
'''Основними обов'язками членів особистого селянського господарства є:'''
* дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля;
* забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
* не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
* дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
* своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
* дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;
* надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.
Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.

== Корисні посилання ==
* Вебпортал [https://uristinfo.net/agropravo/40-jumkrupka-agrarne-pravo-ukrayini/699-tema-14-pravovij-status-osobistih-seljanskih-gospodarstva.html uristinfo.net]
* [https://legalexpert.in.ua/komkodeks/zku/86-zku/3009-33.html Вебпортал "Юрисконсульт"]
[[Категорія: Земельне право]]