WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення

2024-11-20T13:01:12Z

Anastasiia.solokha: /* Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова конвенція від 11 жовтня 2012 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2722-20#Text Закон України "Про поштовий зв'язок"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0131-98 Інструкція про порядок проведення на підприємствах поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат страхових поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затверджена наказом Державного комітету зв'язку України від 21 січня 1998 року № 14]
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==
'''Оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2722-20#Text Закону України "Про поштовий зв'язок"]). Послуги поштового зв’язку поділяються на послуги:

♦ універсальні (набір послуг поштового зв'язку загального користування встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою);

♦ спеціальні;

♦ загального користування (надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості всім користувачам; здійснює національний оператор [https://www.ukrposhta.ua/ "Укрпошта" - Українське державне підприємство поштового зв’язку]);

♦ спеціального призначення (передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів; здійснюється [http://www.dsszzi.gov.ua/dsszzi/control/uk/publish/;jsessionid=3C4D1CE389670B2FDF400EED2D723698.app1 Державною службю спеціального зв'язку та захисту інформації України].
== Види поштових відправлень ==
'''Поштове відправлення''' - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2722-20#Text Закону України "Про поштовий зв'язок"]).
{| class="wikitable"
|-
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення
|-
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані
|-
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані
|-
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю
|-
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані
|-
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані
|-
| Дрібні пакети - рекомендовані
|-
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
| Мішки "M" - рекомендовані
|-
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
|-
| rowspan="2" | Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
| Відправлення "EMS"
|-
| Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"
|-
|}

== Дії особи у випадку пошкодження відправлення ==
→ Перевірити відправлення при отриманні.

→ У випадку, якщо відправлення пошкоджено - наполягати на складенні акту з представником оператора поштового зв’язку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв'язку складає '''акт у трьох примірниках''', який підписується ним, керівником об'єкта поштового зв'язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу. Обов’язково в акті зазначити факт того, що посилка пошкоджена, характер пошкодження, детальний опис упаковки та її стану на момент отримання посилки.

→ Після складення акту звернутися з претензією до відділу поштового зв'язку про відшкодування завданої шкоди.

→ У випадку відмови врегулювати спір в досудовому порядку, особа має право звернутися до суду з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про [[Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири|відшкодування завданої шкоди]].

== Дії особи у випадку втрати поштового відправлення ==

* Необхідно звернутися до поштового відділення, звідки Ви направляли посилку, з відповідною заявою про втрату відправлення. У заяві зазначаються вид, категорія та номер поштового відправлення, місце та дата прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштова адреса відправника та адресата, а у відповідних випадках – сума оголошеної цінності поштового відправлення, сума післяплати. Це правило діє як в межах території України, так і за кордоном.

За втрату, недостачу або пошкодження вкладень поштових відправлень, порушення контрольних строків доставки поштових відправлень персонал оператора, з вини якого завдані збитки, несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України.

Свої вимоги необхідно обґрунтувати відповідними доказами. Такими доказами можуть слугувати:

* квитанція про оплату послуги, яка була отримана в поштовому відділенні,
* касовий чек,
* договір укладений у такому поштовому відділенні з зазначенням ваги, ціни тощо.

Завжди зберігайте оригінали та копії цих документів.

'''Зверніть увагу!!!''' Якщо під час відправленнями Ви зазначаєте суму оголошеної цінності посилки, то у випадку її втрати оператор поштового зв’язку зобов’язаний компенсувати саме розмір вказаної суми.

* У випадку виявлення факту втрати поштового відправлення вимагайте від працівника поштового зв’язку складання акту, який підписується ним, керівником об’єкта поштового зв’язку і відправником/одержувачем.

На підставі наявних доказів (акти, фотофіксація) зверніться до оператора із письмовою претензією про отримання компенсації за втрачене поштове відправлення. Оператор зобов’язаний надати письмову відповідь споживачу у місячний термін з моменту отримання претензій.

Необхідно зазначити, що за повну втрату посилок без оголошеної цінності оператор поштового зв’язку відшкодовує вартість послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг; за повну втрату посилки з оголошеною цінністю − вартість в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.

Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

* У випадку, якщо захистити свої права в зазначений спосіб не вдалося, Ви маєте право звернутися до суду з позовною заявою про виплату компенсації за втрачене поштове відправлення оператором поштового зв’язку.

== Відповідальність за втрату (пошкодження) поштового відправлення ==
Оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом (пункт 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правил]).

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 908 Цивільного кодексу України] перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за [[Договір перевезення вантажу|договором]]. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти '''у розмірі фактичної шкоди''', якщо не доведе, що це сталося не з його вини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 924 Цивільного кодексу України]).

'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''
{| class="wikitable"
|-
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність
|-
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг
|-
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг
|-
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення
|-
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
|}
Заяви та претензії щодо випадків, передбачених вище, подаються оператору поштового зв’язку протягом шести місяців з дня подання поштового відправлення або поштового переказу для пересилання (частина друга стаття 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2722-20#n285 Закону України "Про поштовий зв'язок"]).

Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення у наступних випадках:

* поштове відправлення підлягає вилученню, конфіскації або знищенню відповідно до закону;
* втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії обставин непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо);
* нестача або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок порушення відправником встановлених законодавством обмежень щодо пересилання предметів та речей;
* поштове відправлення (поштовий переказ) видано (виплачено) адресату під розписку про одержання;
* заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об’єкта поштового зв’язку після спливу шести місяців з дня приймання такого поштового відправлення;
* поштове відправлення з оголошеною цінністю прийнято від відправника закритим, оболонка поштового відправлення, печатка чи пломба відправника не пошкоджені, а маса поштового відправлення відповідає масі, визначеній під час його приймання до пересилання.

== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==
За втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори поштового зв’язку несуть відповідальність відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу та закону, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, які набрали чинності у встановленому порядку ( частина 3 статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2722-20#n285 Закону України "Про поштовий зв'язок"])

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статті 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.

При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статтями 23, 26 Всесвітньої поштової конвенції], адресат '''має право''' на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88424731 Постанова Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2020 року у справі № 542/887/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/56973878 Постанова Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2086цс15] 
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96623249 Постанова Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 524/6479/20]
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення

2024-11-20T12:44:03Z

Anastasiia.solokha: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова конвенція від 11 жовтня 2012 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2722-20#Text Закон України "Про поштовий зв'язок"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0131-98 Інструкція про порядок проведення на підприємствах поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат страхових поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затверджена наказом Державного комітету зв'язку України від 21 січня 1998 року № 14]
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==
'''Оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку (стаття 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок"]). Послуги поштового зв’язку поділяються на послуги:

♦ універсальні (набір послуг поштового зв'язку загального користування встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою);

♦ спеціальні;

♦ загального користування (надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості всім користувачам; здійснює національний оператор [https://www.ukrposhta.ua/ "Укрпошта" - Українське державне підприємство поштового зв’язку]);

♦ спеціального призначення (передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів; здійснюється [http://www.dsszzi.gov.ua/dsszzi/control/uk/publish/;jsessionid=3C4D1CE389670B2FDF400EED2D723698.app1 Державною службю спеціального зв'язку та захисту інформації України].
== Види поштових відправлень ==
'''Поштове відправлення''' - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України (стаття 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок"]).
{| class="wikitable"
|-
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення
|-
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані
|-
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані
|-
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю
|-
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані
|-
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані
|-
| Дрібні пакети - рекомендовані
|-
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
| Мішки "M" - рекомендовані
|-
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
|-
| rowspan="2" | Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
| Відправлення "EMS"
|-
| Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"
|-
|}

== Дії особи у випадку пошкодження відправлення ==
→ Перевірити відправлення при отриманні.

→ У випадку, якщо відправлення пошкоджено - наполягати на складенні акту з представником оператора поштового зв’язку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв'язку складає '''акт у трьох примірниках''', який підписується ним, керівником об'єкта поштового зв'язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу. Обов’язково в акті зазначити факт того, що посилка пошкоджена, характер пошкодження, детальний опис упаковки та її стану на момент отримання посилки.

→ Після складення акту звернутися з претензією до відділу поштового зв'язку про відшкодування завданої шкоди.

→ У випадку відмови врегулювати спір в досудовому порядку, особа має право звернутися до суду з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про [[Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири|відшкодування завданої шкоди]].

== Дії особи у випадку втрати поштового відправлення ==

* Необхідно звернутися до поштового відділення, звідки Ви направляли посилку, з відповідною заявою про втрату відправлення. У заяві зазначаються вид, категорія та номер поштового відправлення, місце та дата прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштова адреса відправника та адресата, а у відповідних випадках – сума оголошеної цінності поштового відправлення, сума післяплати. Це правило діє як в межах території України, так і за кордоном.

За втрату, недостачу або пошкодження вкладень поштових відправлень, порушення контрольних строків доставки поштових відправлень персонал оператора, з вини якого завдані збитки, несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України.

Свої вимоги необхідно обґрунтувати відповідними доказами. Такими доказами можуть слугувати:

* квитанція про оплату послуги, яка була отримана в поштовому відділенні,
* касовий чек,
* договір укладений у такому поштовому відділенні з зазначенням ваги, ціни тощо.

Завжди зберігайте оригінали та копії цих документів.

'''Зверніть увагу!!!''' Якщо під час відправленнями Ви зазначаєте суму оголошеної цінності посилки, то у випадку її втрати оператор поштового зв’язку зобов’язаний компенсувати саме розмір вказаної суми.

* У випадку виявлення факту втрати поштового відправлення вимагайте від працівника поштового зв’язку складання акту, який підписується ним, керівником об’єкта поштового зв’язку і відправником/одержувачем.

На підставі наявних доказів (акти, фотофіксація) зверніться до оператора із письмовою претензією про отримання компенсації за втрачене поштове відправлення. Оператор зобов’язаний надати письмову відповідь споживачу у місячний термін з моменту отримання претензій.

Необхідно зазначити, що за повну втрату посилок без оголошеної цінності оператор поштового зв’язку відшкодовує вартість послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг; за повну втрату посилки з оголошеною цінністю − вартість в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.

Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

* У випадку, якщо захистити свої права в зазначений спосіб не вдалося, Ви маєте право звернутися до суду з позовною заявою про виплату компенсації за втрачене поштове відправлення оператором поштового зв’язку.

== Відповідальність за втрату (пошкодження) поштового відправлення ==
Оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом (пункт 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правил]).

У разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку ([http://www.dsszzi.gov.ua/dsszzi/control/uk/index Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України]), зобов'язаний '''письмово оформити факт дефекту''' та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику (частина п'ята статті 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок"]).

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 908 Цивільного кодексу України] перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за [[Договір перевезення вантажу|договором]]. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти '''у розмірі фактичної шкоди''', якщо не доведе, що це сталося не з його вини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 924 Цивільного кодексу України]).

'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''
{| class="wikitable"
|-
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність
|-
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг
|-
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг
|-
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення
|-
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
|}
Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення у наступних випадках:
* якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку '''після шести місяців з дня приймання''' (абзац шостий частини шостої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-14#n254 Закону України "Про поштовий зв'язок"]). 
* поштова посилка відповідно до закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;
* втрата або знищення вмісту посилки настали внаслідок непереборної сили (урагану, землетрусу);
* недостача або пошкодження вмісту посилки трапились внаслідок порушення визначених законодавством України правил про обмеження в пересилці предметів і речей.

== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==
Згідно з частиною третьою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-14#n254 Закону України "Про поштовий зв'язок"] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів [http://www.upu.int/en.html Всесвітнього поштового союзу] та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статті 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.

При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статтями 23, 26 Всесвітньої поштової конвенції], адресат '''має право''' на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88424731 Постанова Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2020 року у справі № 542/887/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/56973878 Постанова Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2086цс15] 
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96623249 Постанова Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 524/6479/20]
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення

2024-11-20T12:42:26Z

Anastasiia.solokha: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова конвенція від 11 жовтня 2012 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2722-20#n311 Закон України "Про поштовий зв'язок"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0131-98 Інструкція про порядок проведення на підприємствах поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат страхових поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затверджена наказом Державного комітету зв'язку України від 21 січня 1998 року № 14]
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==
'''Оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку (стаття 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок"]). Послуги поштового зв’язку поділяються на послуги:

♦ універсальні (набір послуг поштового зв'язку загального користування встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою);

♦ спеціальні;

♦ загального користування (надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості всім користувачам; здійснює національний оператор [https://www.ukrposhta.ua/ "Укрпошта" - Українське державне підприємство поштового зв’язку]);

♦ спеціального призначення (передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів; здійснюється [http://www.dsszzi.gov.ua/dsszzi/control/uk/publish/;jsessionid=3C4D1CE389670B2FDF400EED2D723698.app1 Державною службю спеціального зв'язку та захисту інформації України].
== Види поштових відправлень ==
'''Поштове відправлення''' - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України (стаття 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок"]).
{| class="wikitable"
|-
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення
|-
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані
|-
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані
|-
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю
|-
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані
|-
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані
|-
| Дрібні пакети - рекомендовані
|-
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
| Мішки "M" - рекомендовані
|-
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
|-
| rowspan="2" | Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
| Відправлення "EMS"
|-
| Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"
|-
|}

== Дії особи у випадку пошкодження відправлення ==
→ Перевірити відправлення при отриманні.

→ У випадку, якщо відправлення пошкоджено - наполягати на складенні акту з представником оператора поштового зв’язку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв'язку складає '''акт у трьох примірниках''', який підписується ним, керівником об'єкта поштового зв'язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу. Обов’язково в акті зазначити факт того, що посилка пошкоджена, характер пошкодження, детальний опис упаковки та її стану на момент отримання посилки.

→ Після складення акту звернутися з претензією до відділу поштового зв'язку про відшкодування завданої шкоди.

→ У випадку відмови врегулювати спір в досудовому порядку, особа має право звернутися до суду з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про [[Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири|відшкодування завданої шкоди]].

== Дії особи у випадку втрати поштового відправлення ==

* Необхідно звернутися до поштового відділення, звідки Ви направляли посилку, з відповідною заявою про втрату відправлення. У заяві зазначаються вид, категорія та номер поштового відправлення, місце та дата прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштова адреса відправника та адресата, а у відповідних випадках – сума оголошеної цінності поштового відправлення, сума післяплати. Це правило діє як в межах території України, так і за кордоном.

За втрату, недостачу або пошкодження вкладень поштових відправлень, порушення контрольних строків доставки поштових відправлень персонал оператора, з вини якого завдані збитки, несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України.

Свої вимоги необхідно обґрунтувати відповідними доказами. Такими доказами можуть слугувати:

* квитанція про оплату послуги, яка була отримана в поштовому відділенні,
* касовий чек,
* договір укладений у такому поштовому відділенні з зазначенням ваги, ціни тощо.

Завжди зберігайте оригінали та копії цих документів.

'''Зверніть увагу!!!''' Якщо під час відправленнями Ви зазначаєте суму оголошеної цінності посилки, то у випадку її втрати оператор поштового зв’язку зобов’язаний компенсувати саме розмір вказаної суми.

* У випадку виявлення факту втрати поштового відправлення вимагайте від працівника поштового зв’язку складання акту, який підписується ним, керівником об’єкта поштового зв’язку і відправником/одержувачем.

На підставі наявних доказів (акти, фотофіксація) зверніться до оператора із письмовою претензією про отримання компенсації за втрачене поштове відправлення. Оператор зобов’язаний надати письмову відповідь споживачу у місячний термін з моменту отримання претензій.

Необхідно зазначити, що за повну втрату посилок без оголошеної цінності оператор поштового зв’язку відшкодовує вартість послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг; за повну втрату посилки з оголошеною цінністю − вартість в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.

Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

* У випадку, якщо захистити свої права в зазначений спосіб не вдалося, Ви маєте право звернутися до суду з позовною заявою про виплату компенсації за втрачене поштове відправлення оператором поштового зв’язку.

== Відповідальність за втрату (пошкодження) поштового відправлення ==
Оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом (пункт 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правил]).

У разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку ([http://www.dsszzi.gov.ua/dsszzi/control/uk/index Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України]), зобов'язаний '''письмово оформити факт дефекту''' та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику (частина п'ята статті 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок"]).

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 908 Цивільного кодексу України] перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за [[Договір перевезення вантажу|договором]]. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти '''у розмірі фактичної шкоди''', якщо не доведе, що це сталося не з його вини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 924 Цивільного кодексу України]).

'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''
{| class="wikitable"
|-
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність
|-
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг
|-
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг
|-
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення
|-
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
|}
Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення у наступних випадках:
* якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку '''після шести місяців з дня приймання''' (абзац шостий частини шостої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-14#n254 Закону України "Про поштовий зв'язок"]). 
* поштова посилка відповідно до закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;
* втрата або знищення вмісту посилки настали внаслідок непереборної сили (урагану, землетрусу);
* недостача або пошкодження вмісту посилки трапились внаслідок порушення визначених законодавством України правил про обмеження в пересилці предметів і речей.

== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==
Згідно з частиною третьою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-14#n254 Закону України "Про поштовий зв'язок"] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів [http://www.upu.int/en.html Всесвітнього поштового союзу] та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статті 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.

При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статтями 23, 26 Всесвітньої поштової конвенції], адресат '''має право''' на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88424731 Постанова Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2020 року у справі № 542/887/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/56973878 Постанова Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2086цс15] 
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96623249 Постанова Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 524/6479/20]
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення

2024-11-08T09:18:45Z

Anastasiia.solokha: /* Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова конвенція від 11 жовтня 2012 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0131-98 Інструкція про порядок проведення на підприємствах поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат страхових поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затверджена наказом Державного комітету зв'язку України від 21 січня 1998 року № 14]
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==
'''Оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку (стаття 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок"]). Послуги поштового зв’язку поділяються на послуги:

♦ універсальні (набір послуг поштового зв'язку загального користування встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою);

♦ спеціальні;

♦ загального користування (надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості всім користувачам; здійснює національний оператор [https://www.ukrposhta.ua/ "Укрпошта" - Українське державне підприємство поштового зв’язку]);

♦ спеціального призначення (передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів; здійснюється [http://www.dsszzi.gov.ua/dsszzi/control/uk/publish/;jsessionid=3C4D1CE389670B2FDF400EED2D723698.app1 Державною службю спеціального зв'язку та захисту інформації України].
== Види поштових відправлень ==
'''Поштове відправлення''' - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України (стаття 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок"]).
{| class="wikitable"
|-
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення
|-
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані
|-
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані
|-
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю
|-
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані
|-
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані
|-
| Дрібні пакети - рекомендовані
|-
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
| Мішки "M" - рекомендовані
|-
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
|-
| rowspan="2" | Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
| Відправлення "EMS"
|-
| Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"
|-
|}

== Дії особи у випадку пошкодження відправлення ==
→ Перевірити відправлення при отриманні.

→ У випадку, якщо відправлення пошкоджено - наполягати на складенні акту з представником оператора поштового зв’язку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв'язку складає '''акт у трьох примірниках''', який підписується ним, керівником об'єкта поштового зв'язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу. Обов’язково в акті зазначити факт того, що посилка пошкоджена, характер пошкодження, детальний опис упаковки та її стану на момент отримання посилки.

→ Після складення акту звернутися з претензією до відділу поштового зв'язку про відшкодування завданої шкоди.

→ У випадку відмови врегулювати спір в досудовому порядку, особа має право звернутися до суду з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про [[Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири|відшкодування завданої шкоди]].

== Дії особи у випадку втрати поштового відправлення ==

* Необхідно звернутися до поштового відділення, звідки Ви направляли посилку, з відповідною заявою про втрату відправлення. У заяві зазначаються вид, категорія та номер поштового відправлення, місце та дата прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштова адреса відправника та адресата, а у відповідних випадках – сума оголошеної цінності поштового відправлення, сума післяплати. Це правило діє як в межах території України, так і за кордоном.

За втрату, недостачу або пошкодження вкладень поштових відправлень, порушення контрольних строків доставки поштових відправлень персонал оператора, з вини якого завдані збитки, несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України.

Свої вимоги необхідно обґрунтувати відповідними доказами. Такими доказами можуть слугувати:

* квитанція про оплату послуги, яка була отримана в поштовому відділенні,
* касовий чек,
* договір укладений у такому поштовому відділенні з зазначенням ваги, ціни тощо.

Завжди зберігайте оригінали та копії цих документів.

'''Зверніть увагу!!!''' Якщо під час відправленнями Ви зазначаєте суму оголошеної цінності посилки, то у випадку її втрати оператор поштового зв’язку зобов’язаний компенсувати саме розмір вказаної суми.

* У випадку виявлення факту втрати поштового відправлення вимагайте від працівника поштового зв’язку складання акту, який підписується ним, керівником об’єкта поштового зв’язку і відправником/одержувачем.

На підставі наявних доказів (акти, фотофіксація) зверніться до оператора із письмовою претензією про отримання компенсації за втрачене поштове відправлення. Оператор зобов’язаний надати письмову відповідь споживачу у місячний термін з моменту отримання претензій.

Необхідно зазначити, що за повну втрату посилок без оголошеної цінності оператор поштового зв’язку відшкодовує вартість послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг; за повну втрату посилки з оголошеною цінністю − вартість в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.

Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

* У випадку, якщо захистити свої права в зазначений спосіб не вдалося, Ви маєте право звернутися до суду з позовною заявою про виплату компенсації за втрачене поштове відправлення оператором поштового зв’язку.

== Відповідальність за втрату (пошкодження) поштового відправлення ==
Оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом (пункт 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правил]).

У разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку ([http://www.dsszzi.gov.ua/dsszzi/control/uk/index Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України]), зобов'язаний '''письмово оформити факт дефекту''' та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику (частина п'ята статті 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок"]).

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 908 Цивільного кодексу України] перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за [[Договір перевезення вантажу|договором]]. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти '''у розмірі фактичної шкоди''', якщо не доведе, що це сталося не з його вини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 924 Цивільного кодексу України]).

'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''
{| class="wikitable"
|-
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність
|-
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг
|-
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг
|-
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення
|-
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
|-
|}
Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення у наступних випадках:
* якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку '''після шести місяців з дня приймання''' (абзац шостий частини шостої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-14#n254 Закону України "Про поштовий зв'язок"]). 
* поштова посилка відповідно до закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;
* втрата або знищення вмісту посилки настали внаслідок непереборної сили (урагану, землетрусу);
* недостача або пошкодження вмісту посилки трапились внаслідок порушення визначених законодавством України правил про обмеження в пересилці предметів і речей.

== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==
Згідно з частиною третьою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-14#n254 Закону України "Про поштовий зв'язок"] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів [http://www.upu.int/en.html Всесвітнього поштового союзу] та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статті 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.

При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статтями 23, 26 Всесвітньої поштової конвенції], адресат '''має право''' на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88424731 Постанова Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2020 року у справі № 542/887/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/56973878 Постанова Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2086цс15] 
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96623249 Постанова Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 524/6479/20]
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення

2024-10-15T05:16:47Z

Anastasiia.solokha: /* Зміна межі */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-п#n9 Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 №650]

== Поняття ==
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 1 ст.371 ЗКУ]).

''Відомості про масив земель сільськогосподарського призначення вносяться до Державного земельного кадастру безоплатно на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.''

== Обмін земельними ділянками ==
Власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 2 ст.371 ЗКУ]).

Обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється лише у разі, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.

Власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 3 ст.371 ЗКУ]).

== Оренда земельних ділянок ==
Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом України "Про оренду землі"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 4 ст.371 ЗКУ]).

Особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 5 ст.371 ЗКУ]).

Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

== Користування земельними ділянками під польовими дорогами та полезахисними лісовими смугами ==
Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 6 ст.371 ЗКУ]).

Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 7 ст.371 ЗКУ]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n9 Правила] утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України.

== Зміна межі земельної ділянки ==
Межі земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть бути змінені у процесі консолідації земель на умовах та в порядку, визначених законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 8 ст.371 ЗКУ]).

Дія статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 371 Земельного кодексу України] поширюється на використання та розпорядження земельними ділянками '''для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та особистого селянського господарства.'''

[[Категорія:Право користування землями‎]]

Особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення

2024-10-15T05:11:21Z

Anastasiia.solokha: /* Суб'єкти використання */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-п#n9 Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 №650]

== Поняття ==
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 1 ст.371 ЗКУ]).

''Відомості про масив земель сільськогосподарського призначення вносяться до Державного земельного кадастру безоплатно на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.''

== Обмін земельними ділянками ==
Власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 2 ст.371 ЗКУ]).

Обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється лише у разі, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.

Власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 3 ст.371 ЗКУ]).

== Оренда земельних ділянок ==
Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом України "Про оренду землі"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 4 ст.371 ЗКУ]).

Особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 5 ст.371 ЗКУ]).

Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

== Користування земельними ділянками під польовими дорогами та полезахисними лісовими смугами ==
Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 6 ст.371 ЗКУ]).

Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 7 ст.371 ЗКУ]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n9 Правила] утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України.

== Зміна межі ==
Межі земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть бути змінені у процесі консолідації земель на умовах та в порядку, визначених законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 8 ст.371 ЗКУ]).

Дія статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 371 Земельного кодексу України] поширюється на використання та розпорядження земельними ділянками '''для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та особистого селянського господарства.'''

[[Категорія:Право користування землями‎]]

Землі водного фонду

2024-10-09T13:38:01Z

Anastasiia.solokha: /* Водний фонд України */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502-96-п#Text Порядок користування землями водного фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 502]

== Водний фонд України ==
Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text стаття 3 Водного кодексу]).

До водного фонду України належать:

1) поверхневі води:

* природні водойми (озера);
* водотоки (річки, струмки);
* штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах;
* інші водні об'єкти;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море.

== Склад земель водного фонду ==
До земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів;

ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text стаття 4 Водного кодексу України).]

Для створення сприятливого режиму вздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водних об’єктів встановлюються водоохоронні зони, межі яких зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях. Відомості про межі водоохоронних зон вносяться до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n470 ч. 2 ст. 58 Земельного кодексу України]).

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в таких зонах встановлюються Кабінетом Міністрів України.
== Право на землі водного фонду ==
Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України]).

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України]).

Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:

а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;

б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;

в) державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;

г) військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 3 ст. 59 Земельного кодексу України]).

''Громадянам та юридичним особам'' органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися ''на умовах оренди'' земельні ділянки:

* прибережних захисних смуг,
* смуг відведення і берегових смуг водних шляхів,
* озера,
* водосховища, інші водойми,
* болота та острови для сінокосіння,
* рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури),
* культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей,
* проведення науково-дослідних робіт,
* доглядо, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо,
* штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури
* інших об'єктів водного транспорту.

Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України]).

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України]).
== Користування землями водного фонд ==
На землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов’язані з:

* будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд,
* огорож,
* прикордонних знаків,
* прикордонних просік,
* засобів навігаційного обладнання,
* поглибленням дна для забезпечення судноплавства, у тому числі експлуатаційне днопоглиблення (роботи, що проводяться з метою підтримання заданих навігаційних габаритів морських і внутрішніх водних шляхів, акваторій морських портів),
* видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок),
* розчисткою русел річок, каналів і дна водойм,
* прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій,
* організацією на береговій смузі внутрішніх водних шляхів будівництва тимчасових споруд і проведення інших необхідних робіт у разі непередбаченої зимівлі судна або аварійних подій з суднами,
* бурові та геологорозвідувальні роботи.

Дозволи на днопоглиблювальні роботи (крім експлуатаційного днопоглиблення), прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду видаються в установленому законодавством порядку.

Користування землями прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм і на островах здійснюється у режимі обмеженої господарської діяльності, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1054-20#n230 частиною другою] статті 12 Закону України “Про внутрішній водний транспорт”.

На зазначених землях забороняється провадження діяльності, що негативно впливає або може вплинути на їх стан чи суперечить їх призначенню, а саме:
* розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

* зберігання та застосування пестицидів і добрив;
* влаштування літніх таборів для худоби;
* удівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
* миття і обслуговування транспортних засобів та техніки;
* влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
* випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України
''У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів.''

Під час користування землями прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

* застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
* влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
* влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
* влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
* випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого ''Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України''

Водокористувачі, які експлуатують споруди штучних водних об’єктів і водогосподарських систем, зобов’язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи, здійснювати відтворення, догляд, охорону та захист водоохоронних насаджень на берегах річок, навколо озер, водойм, у зонах відведення каналів відповідно до вимог законодавства.

Державний контроль за використанням та охороною земель водного фонду здійснюється '''''Держгеокадастром''''' та його територіальними органами, а також '''''виконавчими органами''''' сільських, селищних, міських рад у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю у межах повноважень, визначених законом.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства про охорону земель здійснюється '''''Держекоінспекцією''''' та її територіальними органами у межах повноважень, визначених законом.
== Прибережні захисні смуги ==
Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України]).

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України]).

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України]).

Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об’єктів - згідно з частиною другою цієї статті.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.

У межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані:
* гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди;
* об’єкти підвищеної небезпеки;
* пансіонати, об’єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та провадження відповідної діяльності;
* об’єкти природно-заповідного фонду, об’єкти культурної спадщини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 ч. 4 ст. 60 Земельного кодексу Україн]).
Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду.
[[Категорія:Земельне право]]

Втрата права користування житловим приміщенням

2024-10-08T11:33:36Z

Anastasiia.solokha: /* Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України (далі - ЖК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n252 Постанова Кабінету Міністрів України від 7.02.2022 №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. У разі виникнення перешкод у власника користуватися своїм майном, останній має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.Як показує практика, частіше всього власникам житла чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому житлом: колишні члени його родини; члени родини колишнього власника; інші особи, які проживали разом з власниками житла на рівних правах.

В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n395 статті 72 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 частини 1 статті 316 ЦК України], '''правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб'''. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2066 статті 383 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099 статті 391 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 статті 405 ЦК України]).

Виходячи з аналізу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n3 пункту 50 Постанови КМУ «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад»], підставами для зняття з із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:

- заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з [[:Файл:Про зняття із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування).doc|додатком 5]];

- рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);

-свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;

-повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

-заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з [[:Файл:Заява власника житла про зняття особи із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування).doc|додатком 6]].

== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
=== Хто може бути позивачем у суді? ===
На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач (фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує житлове приміщення у користування на певний строк за плату), члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n397 ст. 73 - 75 ЖК України)]. '''Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.'''

Позивачем може бути також наймодавець (фізична або юридична особа, власник майна або особа, яка має право передавати майно у найм, наприклад, довірчий управитель), житлово-експлуатаційна організація тощо.
=== Вимоги до позовної заяви ===
У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 Цивільного процесуального кодексу України ( статті 175-177)], зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації, інших власників майна), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.
=== Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ===
[[Файл:Позовна заява втрати права користування житловим приміщенням.docx|міні]]
=== Докази по справі ===
Втрата права користування житловим приміщенням особою через те, що вона була відсутня і не жила в означеному приміщенні довше зазначеного терміну, визначається судом. Постанова Пленуму Верховного Суду України визначає, що доказами залишення житла вважаються відомості, що свідчать про постійне проживання людини в іншому місці.

До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:
# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.
# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).
# Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.
# Копія квитанцій про сплату комунальних послуг.
# Покази свідків. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні '''понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.''' Важливими відомостями можуть слугувати:
#* Лист, в якому сповіщено про те, що означена людина проживає в іншому місці;
#* Розписка;
#* Переадресація поштової кореспонденції;
#* Створення сім’ї, разом із якою особа проживає в іншому приміщенні;
#* Переїзд в інші місто чи будь-який населений пункт;
#* Вивезення свого майна, тощо. В будь-якому із перерахованих випадків суд повинен з’ясувати, наскільки поважними є причини відсутності означеної особи понад передбачені строки, і якщо визнає їх достатньо поважними, то строки можуть бути продовжені. Конкретний перелік причин, які можна вважати поважними, не встановлений, тому в кожному окремому випадку, що розглядається, суддя повинен розглянути усі обставини та винести окреме рішення.
== Поважні причини непроживання у житловому приміщенні ==
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. '''До поважної причини відносяться:'''
* призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
* тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
* поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
* виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
* виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
== Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.)
* Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", (у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. Коли відсутній повернувся на житлову площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на житлову площу. Якщо ж він вселився в житлове приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд може визнати його таким, що втратив право на житлову площу).
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64771743 Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року № 552/46/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653773 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 760/13113/14-ц]
*Висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові по справі № 447/455/17 (втрата сімейних зв’язків є підставою для виселення колишнього члена сім’ї та припинення сервітуту на житлове приміщення)
*Висновок Верховного Суду в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17 ( необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.).
== Див. також ==
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]
* [[Виселення з квартири наймача]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Втрата права користування житловим приміщенням

2024-10-08T05:14:14Z

Anastasiia.solokha: /* Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України (далі - ЖК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n252 Постанова Кабінету Міністрів України від 7.02.2022 №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. У разі виникнення перешкод у власника користуватися своїм майном, останній має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.Як показує практика, частіше всього власникам житла чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому житлом: колишні члени його родини; члени родини колишнього власника; інші особи, які проживали разом з власниками житла на рівних правах.

В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n395 статті 72 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 частини 1 статті 316 ЦК України], '''правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб'''. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2066 статті 383 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099 статті 391 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 статті 405 ЦК України]).

Виходячи з аналізу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n3 пункту 50 Постанови КМУ «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад»], підставами для зняття з із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:

- заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з [[:Файл:Про зняття із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування).doc|додатком 5]];

- рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);

-свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;

-повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

-заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з [[:Файл:Заява власника житла про зняття особи із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування).doc|додатком 6]].

== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
=== Хто може бути позивачем у суді? ===
На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач (фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує житлове приміщення у користування на певний строк за плату), члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n397 ст. 73 - 75 ЖК України)]. '''Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.'''

Позивачем може бути також наймодавець (фізична або юридична особа, власник майна або особа, яка має право передавати майно у найм, наприклад, довірчий управитель), житлово-експлуатаційна організація тощо.
=== Вимоги до позовної заяви ===
У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 Цивільного процесуального кодексу України ( статті 175-177)], зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації, інших власників майна), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.
=== Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ===
[[Файл:Позовна заява втрати права користування житловим приміщенням.docx|міні]]
=== Докази по справі ===
До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:
# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.
# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).
# Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.
# Копія квитанцій про сплату комунальних послуг.
# Покази свідків. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні '''понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.''' Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17.
== Поважні причини непроживання у житловому приміщенні ==
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. '''До поважної причини відносяться:'''
* призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
* тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
* поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
* виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
* виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
== Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.)
* Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", (у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. Коли відсутній повернувся на житлову площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на житлову площу. Якщо ж він вселився в житлове приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд може визнати його таким, що втратив право на житлову площу).
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64771743 Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року № 552/46/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653773 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 760/13113/14-ц]
*Висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові по справі № 447/455/17 (втрата сімейних зв’язків є підставою для виселення колишнього члена сім’ї та припинення сервітуту на житлове приміщення)
*Висновок Верховного Суду в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17 ( необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.).
== Див. також ==
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]
* [[Виселення з квартири наймача]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Умови введення надзвичайного стану

2024-09-09T12:57:06Z

Anastasiia.solokha: /* Поняття надзвичайного стану */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14 Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану"]
== Поняття та мета надзвичайного стану ==
'''Надзвичайний стан''' - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14 стаття 1 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"] (далі - Закон).

Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n10 стаття 2 Закону]).
== Умови введення надзвичайного стану ==
Надзвичайний стан вводиться '''лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n10 частина перша статті 4 Закону)].

Надзвичайний стан може бути введений в разі:
# виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;
# здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;
# виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
# виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
# спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
# масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
# необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади (частина друга статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону]).
== Порядок введення надзвичайного стану ==
Порядок введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях передбачає наступні етапи:

* подання пропозиції щодо введення надзвичайного стану;
* винесення та підписання Указу щодо введення надзвичайного стану Президентом України ;
* затвердження Указу Президента України Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України;
* негайне оголошення Указу Президента через засоби масової інформації або в інший спосіб.

Суб’єктами подання пропозицій щодо введення надзвичайного стану в Україні можуть бути:

* Кабінет Міністрів України;
* Рада національної безпеки і оборони України.

При цьому, Кабінет Міністрів України може подати пропозиції щодо введення надзвичайного стану лише за умови, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону]: у разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення.

До введення надзвичайного стану за підставами, передбаченими пунктами 2-7 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону], Президент України звертається через засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, що можуть бути приводом для запровадження надзвичайного стану, з вимогою припинити свої протиправні дії протягом встановленого у зверненні строку і попередженням про можливість введення надзвичайного стану.

За умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено без попередження.

'''Для запровадження надзвичайного стану Президент України повинен:'''
* чітко обґрунтувати його необхідність;
* визначити межі території, де вводиться надзвичайний стан;
* визначити час, з якого вводиться надзвичайний стан, і строк, на який він вводиться;
* перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік прав і свобод людини й громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням надзвичайного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
* визначити органи державної влади, органи військового командування та органи місцевого самоврядування, яким доручається здійснення заходів надзвичайного стану, та межі їх додаткових повноважень.
== Строк дії надзвичайного стану ==
Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк '''не більш як 30 діб''' і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях.

У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону]).
== Заходи правового режиму надзвичайного стану ==
Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися певні заходи правового режиму.
{| class="wikitable"
|+
!Загальні заходи правового режиму надзвичайного стану
!Додаткові заходи режиму надзвичайного стану у зв’язку із надзвичайними ситуаціями техногенного або природного характеру
!Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку
|-
|
*встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
* обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
* посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
* заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
* заборона страйків;
* примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.
|
*тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;
* встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;
* тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;
* встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
* запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
* мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;
* зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
* усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб.
|
* запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
* перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
* заборона призовникам, військовозобов’язаним та резервістам змінювати місце проживання без відома відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та/або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України;
* обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;
* тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій - також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;
* заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;
* регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматорських радіопередавальних засобів та радіовипромінювальних пристроїв особистого і колективного користування;
* особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі;
* порушення у порядку, визначеному Конституцією і законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
|}
З метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.

У виняткових випадках, пов’язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимчасове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозволом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт та за умови обов’язкового забезпечення безпеки праці. Забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров’я.
== Діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайного стану ==
В умовах надзвичайного стану Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також військове командування та його представники (далі - військове командування), підприємства, установи і організації відповідно здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України та законами України, і забезпечують виконання заходів, передбачених цим Законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n51 стаття 9 Закону)].

'''У разі введення надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях Верховна Рада України приймає рішення про продовження сесії або роботу в пленарних засіданнях протягом усього періоду його дії'''. Якщо Указ Президента України про введення надзвичайного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях виданий у міжсесійний період, парламент збирається у дводенний строк без скликання і працює у сесійному режимі.

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування надзвичайного стану.

У період надзвичайного стану '''не можуть бути відповідно припинені чи обмежен'''і повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n51 стаття 11 Закону)].

В умовах надзвичайного стану органам, що здійснюють управління на відповідній території, Указом Президента України про введення надзвичайного стану, затвердженого Законом України, визначаються межі додаткових повноважень для здійснення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також для ліквідації загрози безпеці громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n70 стаття 13 Закону)].
== Скасування надзвичайного стану ==
Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях може бути скасований Указом Президента України раніше строку, на який він вводився, в разі усунення обставин, що обумовили необхідність введення надзвичайного стану.

З пропозицією про скасування надзвичайного стану до Президента України може звернутися Верховна Рада України.

Надзвичайний стан на території Автономної Республіки Крим або в окремих її місцевостях може бути скасований за ініціативою Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Пропозиції щодо скасування надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, введеного з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону], подаються Кабінетом Міністрів України.

Про скасування надзвичайного стану оголошується негайно через засоби масової інформації або в інший спосіб після видання відповідного Указу Президента України.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Конституційне право]]

Як отримати дотацію за утримання корів через Державний агарний реєстр

2024-09-09T12:47:02Z

Anastasiia.solokha: /* Хто може отримати підтримку */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України «Про фермерське господарство»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/918-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року № 918 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції”]
== Хто може отримати підтримку ==
Отримувачами бюджетних коштів є [[Фінансова підтримка фермерських господарств|фермерські господарства]] та інші виробники сільськогосподарської продукції.

Програма державних дотацій доступна лише для власників та орендарів земель сільськогосподарського призначення, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав. Якщо ж власник/ця передав свою земельну ділянку в оренду або суборенду, право на отримання державної допомоги має лише орендар/суборендар.

Отримувач повинен мати у власності від трьох до ста голів великої рогатої худоби (корів), [[Ідентифікація та реєстрація великої рогатої худоби|ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства]].

Діє програма на всій території України, за винятком громад, які розташовані в зоні бойових дій, тимчасово окуповані або перебувають в оточенні (згідно з переліком Мінреінтеграції).

== Порядок подачі заявки на отримання коштів ==
* Увійти у [https://www.dar.gov.ua/ кабінет].
* Перевірити відомості про ваших тварин у розділі “Тварини”.
* Для розрахунку очікуваної суми субсидії відфільтруйте список тварин за статтю “Корова”.
* Відкрити програму в розділі “Доступні програми”.
* Для подання заявки натисніть “+” навпроти назви програми.
* Розрахувати бажану суму дотації: помножте кількість ваших корів з реєстру на 7000 грн.
* Отриманий добуток вказати у відповідному полі при заповненні заявки.
* Дати відповіді на запитання в опитувальнику, надати згоду на проведення уповноваженими особами моніторингу та оцінювання достовірності наданої інформації як документально, так і шляхом перевірки за місцем здійснення діяльності і натисніть “Подати заявку”. [https://kosht.media/wp-content/uploads/2024/04/DAR_reiestratsiia.jpg]

Система згенерує заповнену заявку згідно з формою, затвердженою [https://minagro.gov.ua/ Мінагрополітики] . Далі потрібно підписати заявку за допомогою КЕП.

Після перевірки заявки відповідальними працівниками Укрдержфонду, у разі її схвалення, у кабінет на підпис надійде Договір про отримання бюджетних коштів з Укрдержфондом. Невдовзі після підписання Договору з Вашого боку на рахунок, вказаний при поданні заявки, надійдуть кошти.

== Строки подачі заявки ==
Заявка на отримання бюджетних коштів подається програмними засобами Державного аграрного реєстру '''з 1 травня по 30 червня поточного року.'''

Заявки, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

== Див. також ==
* [[Державний аграрний реєстр]]
* [[Фінансова підтримка фермерських господарств]]
* [[Ідентифікація та реєстрація великої рогатої худоби]]

[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Притулок для тварин

2024-09-09T12:32:04Z

Anastasiia.solokha: /* Що таке притулок для тварин? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про Адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439 "Про затвердження Положення про притулок для тварин"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1015-10 Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 438 "Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог до утримання тварин у притулках"]

== Що таке притулок для тварин?==
'''Притулок для тварин''' - тимчасовий штучний прихисток для тварин, які опинилися в невластивому для них середовищі існування. У притулку долею та побутом тварин опікуються працівники притулку — державні службовці або волонтери, залежно від типу притулку.
Відповідно до пункту 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text Положення про притулок для тварин, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15.10.2010 № 439] діяльність притулку повинна бути направлена на:
# створення відповідних умов утримання безпритульних тварин;
# взаємодії із засобами масової інформації, громадськими організаціями з метою проведення просвітницької та виховної роботи з питань утримання та поводження з тваринами;
# забезпечення виконання заходів та місцевих програм з регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та пошуку тваринам нових власників.
Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.

Притулки для тварин проводять свою діяльність за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел.

Притулки для тварин можуть бути:
* державні,
* приватні
* приватні організації з державним контрактом.
==Порядок відкриття притулку для тварин ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 наказу Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439 "Про затвердження Положення про притулок для тварин"] притулки для тварин (далі - Притулок) можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.
 '''Для відкриття притулку необхідно:'''
# бути зареєстрованою юридичною особою, або фізичною особою-підприємцем;
# мати земельну ділянку для притулку;
# розмістити територію притулку не ближче 300 метрів від житлових будівель та будівель іншого призначення;
# огородити територію притулку;
# виділити на території притулку приміщення для: адміністративного корпусу, приймального відділення, карантинного відділення, ізолятора, відділення для утримання тварин та майданчик для вигулу;
# розташувати на території притулку відділення для ветеринарної медицини, або домовитися із найближчим таким закладом про надання відповідної допомоги;
# виділити для місця на утримання тварин необхідний простір з природнім освітленням та можливістю тварин контактувати із природним для них середовищем;
# подбати про те, щоб приймальне відділення, ізолятор та карантинне відділення були належно відокремлені від інших приміщень та обладнані дезінфекційними бар’єрами;
# обладнати приміщення природною припливно-відпливною вентиляцією та не дозволяти протягування туди вологи;
# забезпечити можливість своєчасного надання ветиренарної допомоги, а для цього слід укомплектувати штат працівників лікарями ветеринарної медицини, або виділити приміщення в оренду позаштатним лікарям-ветиринарам;
# створити умови для проведення періодичних щеплень та дегельмінтизації;
# виділити місце для утилізації, кремації та поховання тварин, або укласти відповідні договори із іншими спеціалізованими організаціями;
# розробити Положення про притулок та прийняти його відповідною юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем. Та затвердити це Положення у відповідних органах місцевого самоврядування, на території якого розташований притулок. В цьому Положенні слід описати усі процеси діяльності притулку (кваліфікацію осіб, порядок приймання, утримання собак і т.д.)
== Реєстрація юридичної особи або фізичної особи-підприємця ==
Див. додатково:
* [[Порядок державної реєстрації юридичної особи]]
* [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]
== Оформлення земельної ділянки для створення притулку ==
'''Для будівництва притулку необхідно:'''
Наявність '''права власності або користування земельною ділянкою''', яка має відповідне цільове призначення (для будівницта);
Якщо земельна ділянка '''перебуває у комунальній або державній власності''', потрібно:
# Подати заяву про надання у власність/оренду земельної ділянки для будівництва притулку до сільської, селищної, міської ради (у разі, якщо ділянка знаходиться у комунальній власності).
# В заяві слід вказати мету, з якою використовуватиметься земельна ділянка, навести обґрунтування, чому така земельна ділянка повинна бути виділена, її кадастровий номер, площу.
'''До заяви слід додати:'''
* викопіювання з кадастрової карти (плану) (його можна замовити в районному (міському) управлінні земельних ресурсів) або інші графічні матеріали, на яких слід відзначити бажане місце розташування земельної ділянки;
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України).
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»] якщо земельна ділянка буде розміщена на території населеного пункту після її отримання у власність чи користування, '''необхідно подати заяву про внесення притулку до Генерального плану населеного пункту'''. До заяви необхідно додати проект забудови притулку, який планується будувати. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
== Будівництво притулку ==
Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору оренди та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта

Орган державного архітектурно-будівельного контролю '''''протягом десяти робочих днів''''' з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.
== Погодження Положення про притулок ==
'''Вимоги до Положення:'''
# Повинно відображати організаційні, кваліфікаційні та інші спеціальні вимоги щодо роботи Притулку.
# Встановлювати режим роботи.
# Містити інформацію про рівень забезпечення матеріально-технічної бази, максимальної кількості одночасного перебування тварин у Притулку.
Положення про притулки на певній адміністративній території можуть затверджуватись місцевими органами самоврядування та узгоджуватись з місцевими органами виконавчої влади, управлінням державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства.
== Декларування дотримання вимог протипожежної безпеки ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2013-%D0%BF#n10 постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2013 року № 440 «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки»] визначено процедуру подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), що дає право на початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин). 
Декларація заповнюється суб’єктом господарювання і подається ним або надсилається рекомендованим листом за місцем розташування об’єкта (об’єктів) нерухомості до адміністратора центру надання адміністративних послуг або ДСНС (дозвільного органу), або через Єдиний державний портал адміністративних послуг, зокрема через інтегровану з ним інформаційну систему ДСНС.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Притулок для тварин

2024-09-09T12:23:11Z

Anastasiia.solokha: /* Будівництво притулку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про Адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439 "Про затвердження Положення про притулок для тварин"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1015-10 Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 438 "Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог до утримання тварин у притулках"]

== Що таке притулок для тварин?==
'''Притулок для тварин''' - тимчасовий штучний прихисток для тварин, які опинилися в невластивому для них середовищі існування. У притулку долею та побутом тварин опікуються працівники притулку — державні службовці або волонтери, залежно від типу притулку.
Відповідно до пункту 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text Положення про притулок для тварин, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15.10.2010 № 439] діяльність притулку повинна бути направлена на:
# створення відповідних умов утримання безпритульних тварин;
# взаємодії із засобами масової інформації, громадськими організаціями з метою проведення просвітницької та виховної роботи з питань утримання та поводження з тваринами;
# забезпечення виконання заходів та місцевих програм з регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та пошуку тваринам нових власників.
Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.

Притулки для тварин можуть бути:
* державні,
* приватні
* приватні організації з державним контрактом.
==Порядок відкриття притулку для тварин ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 наказу Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439 "Про затвердження Положення про притулок для тварин"] притулки для тварин (далі - Притулок) можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.
 '''Для відкриття притулку необхідно:'''
# бути зареєстрованою юридичною особою, або фізичною особою-підприємцем;
# мати земельну ділянку для притулку;
# розмістити територію притулку не ближче 300 метрів від житлових будівель та будівель іншого призначення;
# огородити територію притулку;
# виділити на території притулку приміщення для: адміністративного корпусу, приймального відділення, карантинного відділення, ізолятора, відділення для утримання тварин та майданчик для вигулу;
# розташувати на території притулку відділення для ветеринарної медицини, або домовитися із найближчим таким закладом про надання відповідної допомоги;
# виділити для місця на утримання тварин необхідний простір з природнім освітленням та можливістю тварин контактувати із природним для них середовищем;
# подбати про те, щоб приймальне відділення, ізолятор та карантинне відділення були належно відокремлені від інших приміщень та обладнані дезінфекційними бар’єрами;
# обладнати приміщення природною припливно-відпливною вентиляцією та не дозволяти протягування туди вологи;
# забезпечити можливість своєчасного надання ветиренарної допомоги, а для цього слід укомплектувати штат працівників лікарями ветеринарної медицини, або виділити приміщення в оренду позаштатним лікарям-ветиринарам;
# створити умови для проведення періодичних щеплень та дегельмінтизації;
# виділити місце для утилізації, кремації та поховання тварин, або укласти відповідні договори із іншими спеціалізованими організаціями;
# розробити Положення про притулок та прийняти його відповідною юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем. Та затвердити це Положення у відповідних органах місцевого самоврядування, на території якого розташований притулок. В цьому Положенні слід описати усі процеси діяльності притулку (кваліфікацію осіб, порядок приймання, утримання собак і т.д.)
== Реєстрація юридичної особи або фізичної особи-підприємця ==
Див. додатково:
* [[Порядок державної реєстрації юридичної особи]]
* [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]
== Оформлення земельної ділянки для створення притулку ==
'''Для будівництва притулку необхідно:'''
Наявність '''права власності або користування земельною ділянкою''', яка має відповідне цільове призначення (для будівницта);
Якщо земельна ділянка '''перебуває у комунальній або державній власності''', потрібно:
# Подати заяву про надання у власність/оренду земельної ділянки для будівництва притулку до сільської, селищної, міської ради (у разі, якщо ділянка знаходиться у комунальній власності).
# В заяві слід вказати мету, з якою використовуватиметься земельна ділянка, навести обґрунтування, чому така земельна ділянка повинна бути виділена, її кадастровий номер, площу.
'''До заяви слід додати:'''
* викопіювання з кадастрової карти (плану) (його можна замовити в районному (міському) управлінні земельних ресурсів) або інші графічні матеріали, на яких слід відзначити бажане місце розташування земельної ділянки;
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України).
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»] якщо земельна ділянка буде розміщена на території населеного пункту після її отримання у власність чи користування, '''необхідно подати заяву про внесення притулку до Генерального плану населеного пункту'''. До заяви необхідно додати проект забудови притулку, який планується будувати. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
== Будівництво притулку ==
Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору оренди та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта

Орган державного архітектурно-будівельного контролю '''''протягом десяти робочих днів''''' з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.
== Погодження Положення про притулок ==
'''Вимоги до Положення:'''
# Повинно відображати організаційні, кваліфікаційні та інші спеціальні вимоги щодо роботи Притулку.
# Встановлювати режим роботи.
# Містити інформацію про рівень забезпечення матеріально-технічної бази, максимальної кількості одночасного перебування тварин у Притулку.
Положення про притулки на певній адміністративній території можуть затверджуватись місцевими органами самоврядування та узгоджуватись з місцевими органами виконавчої влади, управлінням державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства.
== Декларування дотримання вимог протипожежної безпеки ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2013-%D0%BF#n10 постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2013 року № 440 «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки»] визначено процедуру подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), що дає право на початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин). 
Декларація заповнюється суб’єктом господарювання і подається ним або надсилається рекомендованим листом за місцем розташування об’єкта (об’єктів) нерухомості до адміністратора центру надання адміністративних послуг або ДСНС (дозвільного органу), або через Єдиний державний портал адміністративних послуг, зокрема через інтегровану з ним інформаційну систему ДСНС.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території

2024-08-09T11:42:31Z

Anastasiia.solokha: /* Перелік уповноважених вищих навчальних закладів, на базі яких створені Центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Робота Центрів. */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2016 року № 537 "Про затвердження Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 червня 2016 року № 667 "Про затвердження Переліку уповноважених вищих навчальних закладів]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#n9 Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 березня 2021 року № 271 "Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України"]
== Перелік уповноважених вищих навчальних закладів, на базі яких створені Центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Робота Центрів. ==
Організацію роботи із заявниками для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту здійснюють Центри при закладах вищої та фахової передвищої освіти, перелік яких затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.06.2016 № 667 “Про затвердження Переліку уповноважених закладів вищої та фахової передвищої освіти”]
* '''освітній центр «Крим-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь);
* '''освітні центри «Донбас-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території окремих районів Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької областей або території населених пунктів на лінії зіткнення, в містах, де здійснюють освітню діяльність заклади вищої або фахової передвищої освіти).
Освітні центри виконують допоміжну функцію для вступника з ТОТ, а також для осіб, які перемістились з ТОТ та допомагають із низкою питань таких як отримання документа про загальну середню освіту, поселення в гуртожиток, отримання довідки ВПО тощо. Вони створюються на базі приймальних комісій закладів вищої освіти.

Перелік закладів освіти, при яких працюють Центри:

1. Азовський морський інститут Національного університету "Одеська морська академія"

2. Бердянський державний педагогічний університет

3. Відокремлений структурний підрозділ "Донбаський фаховий коледж Луганського національного аграрного університету"

4. Відокремлений структурний підрозділ "Донецький коледж Луганського національного аграрного університету

5. Відокремлений структурний підрозділ Української інженерно-педагогічної академії - Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії

6. Відокремлений структурний підрозділ Університету державної фіскальної служби України Слов'янський навчально-науковий інститут

7. Вугледарський коледж Донецького державного університету управління

8. Генічеське медичне училище Херсонського державного університету

9. Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу "Донбаський державний педагогічний університет"

10. Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"

11. Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет"

12. Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет"

13. Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

14. Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

15. Донбаська державна машинобудівна академія

16. Донбаська національна академія будівництва і архітектури

17. Донбаський державний коледж технологій та управління

18. Донбаський державний педагогічний університет

19. Донецький державний університет управління

20. Донецький інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

21. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

22. Донецький національний університет імені Василя Стуса

23. Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії

24. Запорізький національний університет

25. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

26. Ізмаїльський державний гуманітарний університет

27. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

28. Краматорський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

29. Лисичанський гірничо-індустріальний фаховий коледж

30. Луганський інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

31. Луганський національний аграрний університет

32. Луцький національний технічний університет

33. Львівський навчально-науковий інститут Державний вищий навчальний заклад "Університет банківської справи"

34. Маріупольський державний університет

35. Маріупольський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

36. Маріупольський механіко-металургійний коледж Державного вищого навчального закладу "Приазовський державний технічний університет"

37. Маріупольський фаховий будівельний коледж

38. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

39. Миколаївський національний аграрний університет

40. Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

41. Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В. Гоголя Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

42. Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

43. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

44. Національний університет "Запорізька політехніка"

45. Національний університет "Львівська політехніка"

46. Національний університет "Одеська морська академія"

47. Національний університет "Одеська юридична академія"

48. Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

49. Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка

50. Національний університет водного господарства та природокористування

51. Національний університет кораблебудування імені Адмірала Макарова

52. Одеська державна академія технічного регулювання та якості

53. Одеська національна академія будівництва і архітектури

54. Одеська національна академія зв'язку імені О.С. Попова

55. Одеська національна академія харчових технологій

54. Одеський державний аграрний університет

55. Одеський державний екологічний університет

56. Одеський національний економічний університет

57. Одеський національний морський університет

58. Одеський національний політехнічний університет

59. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

60. Одеський технічний коледж Одеської національної академії харчових технологій

61. Первомайський індустріально-педагогічний фаховий коледж

62. Первомайський коледж Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

63. Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

64. Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

65. Рубіжанський індустріально-педагогічний фаховий коледж

66. Селидівський фаховий політехнічний коледж

67. Слов'янський енергобудівний фаховий коледж

68. Слов'янський фаховий коледж індустрії та фармації

69. Слов'янський фаховий коледж транспортної інфраструктури

70. Слов'янський хіміко-механічний технікум

71. Сумський державний університет

72. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

73. Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

74. Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського (м. Київ)

75. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

76. Український державний університет залізничного транспорту

77. Уманський національний університет садівництва

78. Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

79. Херсонська державна морська академія

80. Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

81. Херсонський державний аграрно-економічний університет

82. Херсонський державний університет

83. Херсонський національний технічний університет

84. Чорноморський державний університет імені Петра Могили.

=== [https://pk.kpi.ua/donbass-crimea/ Освітні центри «Крим-Україна» та “Донбас-Україна”, діяльність та завдання] ===
Центри:
* надають консультації та сприяють в оформленні декларації заявника;
* забезпечують консультування заявника щодо річного оцінювання (зразки тестових завдань, онлайн курсів, очних консультацій тощо);
* сприяють проведенню річного оцінювання та державної підсумкової атестації заявника з української мови та історії України, видачі йому документів державного зразка про базову середню освіту або повну загальну середню освіту (відповідальний - уповноважений заклад загальної середньої освіти);
* організовують оформлення документів заявника як вступника, проведення вступного випробування (вступних випробувань) до закладу освіти (з обов’язковою особистою участю заявника) та (в разі проходження конкурсного відбору) надання рекомендації для вступу до закладів вищої або фахової передвищої освіти (відповідальний - базовий заклад освіти), до закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
* сприяють поселенню заявника на час проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведення вступного випробування до гуртожитку закладу освіти;
* сприяють отриманню заявником документів, що посвідчують особу;
* забезпечують консультування заявника щодо можливості навчання на підготовчих курсах.
Центри працюють з '''01 червня до 30 вересня.'''
== Особливості отримання документів про базову та повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої та професійно-технічної освіти ==
Заявники для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію за екстернатною формою здобуття освіти в уповноважених закладах загальної середньої освіти.

Зарахування заявників на екстернатну форму здобуття освіти здійснюється згідно з наказом його керівника та за:
* заявою (для повнолітніх заявників), а за відсутності документа, що посвідчує особу подається свідоцтво про народження;
* заявою батьків (одного з батьків) або інших законних представників (для неповнолітніх заявників).
Заяву про зарахування на екстернат може подати неповнолітня особа у супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками. Під час подання заяви заявник пред’являє особисто документ, що посвідчує особу, у разі його відсутності - свідоцтво про народження.

До заяви, поданої в паперовій формі, заявник додає декларацію з вклеєною до неї фотокарткою.

Заявник має право додати до декларації, у тому числі шляхом надсилання електронною поштою, інші матеріали (у паперовому вигляді або у форматі цифрових зображень), які можуть прямо чи опосередковано підтверджувати наведену в декларації інформацію.

Посадова особа уповноваженого закладу загальної середньої освіти робить копії з оригіналів поданих документів та завіряє їх в установленому порядку. Оригінали документів повертаються заявнику.
=== Порядок проведення атестації, необхідної для отримання документів про базову та повну загальну середню освіту ===
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація заявників, зарахованих на екстернатну форму здобуття освіти до випускних 9, 11-тих класів, проводиться на наступний день після отримання заяви або в інші строки, визначені заявником (його законним представником) у заяві про зарахування на екстернатну форму здобуття освіти, але не раніше дати початку роботи Центрів і не пізніше трьох днів до дати завершення роботи Центрів.

Заявники, які не мають свідоцтва про базову середню освіту та зараховані на екстернатну форму здобуття освіти до 11 класу, мають право одночасно пройти атестацію екстерном за курс базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти.

Результати річного оцінювання з навчальних предметів визначаються посадовою особою уповноваженого закладу загальної середньої освіти відповідно до декларації та зазначаються в додатку до документа про загальну середню освіту як «атестований». Результати річного оцінювання з української мови та історії України визначаються відповідно до результатів державної підсумкової атестації з цих предметів та зазначаються у додатку до документа про загальну середню освіту. Середній бал документа про освіту розраховується як середній бал результатів державної підсумкової атестації.

Заявник має право впродовж наступного навчального року пройти річне оцінювання у порядку, визначеному розділом II Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому заявникові видається новий додаток до документа про повну загальну середню освіту.

Державна підсумкова атестація заявників здійснюється в уповноваженому закладі загальної середньої освіти з української мови та історії України відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369].
{| class="wikitable"
|Після успішного проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації уповноважений загальноосвітній навчальний заклад замовляє протягом одного робочого дня Заявникові відповідний документ про базову або повну загальну середню освіту та після отримання від відповідного органу управління освітою видає його відповідно до Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток.
|}
== Порядок проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року ==
Відповідний порядок затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказом Міністерства освіти і науки України 19.05.2016 № 537.]

Цей Порядок поширюється, крім іншого, на осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з тимчасово окупованої території України.

'''Документи про освіту, видані на тимчасово окупованій території України, не визнаються.'''

Визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти проводиться відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.]

Проведення атестації здійснюється тільки за наявності у Заявника документа про повну загальну середню освіту (базову загальну середню освіту) державного зразка. У разі відсутності такого документа, Заявник звертається до закладу загальної середньої освіти, визначеного органом управління освіти, де зараховується на екстернатну форму навчання.

Довідка уповноваженого закладу загальної середньої освіти в довільній формі про замовлення Заявникові відповідного документа про базову або повну загальну середню освіту є підставою для допуску Заявника до проходження атестації.

Процедура атестації здійснюється вищими навчальними закладами з метою реалізації академічних та професійних прав Заявників у межах ліцензованих обсягів акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки). Вищий навчальний заклад приймає до розгляду освітню декларацію, якщо до завершення строку дії відповідного сертифіката про акредитацію залишилось не менше шести місяців. Процедура атестації повинна бути завершена в межах строку дії сертифіката про акредитацію.

Атестація проводиться у випадку, якщо Заявник відповідно до законодавства має право на здобуття відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти, крім вимоги проходження зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році та наступних роках. У разі необхідності проведення атестації з двох та більше ступенів (освітньо-кваліфікаційних рівнів) вищої освіти така атестація проводиться послідовно за встановленою Порядком процедурою.

Підставою для проведення атестації є освітня декларація, яка особисто подається Заявником до вищого навчального закладу за формою, наведеною у додатку до Порядку.

На офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки розміщується перелік вищих навчальних закладів, які проводять процедуру атестації, із зазначенням акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки) та строком дії відповідного сертифіката про акредитацію.

До освітньої декларації додаються:

1) документ, що посвідчує особу. У разі відсутності документа, що посвідчує особу, підтвердження факту проживання здійснюється на підставі документів, визначених абзацом третім частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"];

2) оригінали документів про освіту, які визнаються в Україні (за наявності). У разі наявності іноземного документа про освіту особа подає також відповідний документ про його визнання;

3) дві фотокартки розміром 3 х 4 см;

4) копію документа, що підтверджує трудові відносини та стаж роботи (за наявності).

Заявник може подати інші документи (копії документів), які підтверджують особливі умови його зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Для обробки персональних даних Заявник надає вищому навчальному закладу згоду в письмовій формі відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Заявник має право додати до освітньої декларації інші документи (матеріали), які можуть прямо чи опосередковано засвідчувати наведену в ній інформацію (ці документи (матеріали) можуть бути подані в електронному вигляді у форматі цифрових зображень). Вищий навчальний заклад у разі необхідності має право перевірити відповідність цифрових зображень оригіналам та/або копіям цих документів (матеріалів).

Для проведення атестації вищий навчальний заклад утворює комісію з атестації Заявника (далі - Комісія) в складі не менше трьох осіб, яка діє на підставі цього Порядку. Головою Комісії призначається керівник (заступник керівника) вищого навчального закладу. До складу Комісії обов’язково входять: керівник (заступник керівника) відповідного факультету (інституту, відділення), завідувач випускової кафедри або циклової комісії. Організаційно-технічний супровід атестації Заявника здійснює приймальна комісія вищого навчального закладу, якщо інше не передбачено наказом керівника вищого навчального закладу.

Комісія надає (надсилає) Заявнику запрошення для проходження атестації з визнання кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року, а також інформацію про форми та строки проведення атестації.

Атестація проводиться не пізніше ніж через 3 робочих дні з дня отримання запрошення. Атестація може проводитись в інші строки, якщо вони погоджені із Заявником письмово.

Атестація Заявника може проходити у формі співбесіди, комплексного контрольного заходу та атестації здобувачів вищої освіти.

У разі успішного проходження атестації та зарахування на навчання або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації за результатами проходження атестації Заявник протягом року з дати проходження атестації має право пройти комплексні контрольні заходи у вищому навчальному закладі, в якому йому було присуджено ступінь вищої освіти та присвоєно відповідну кваліфікацію або в якому він продовжує навчання, та отримати документ про вищу освіту державного зразка та додаток до нього з диференційованими оцінками.

Атестація здобувачів вищої освіти для визнання кваліфікації проводиться екзаменаційною комісією вищого навчального закладу. Види атестації здобувачів визначаються навчальними планами вищого навчального закладу. Атестація здобувачів вищої освіти для визнання здобутої кваліфікації проводиться після успішного проходження всіх інших атестацій, включаючи ліцензійні інтегровані іспити для медичних спеціальностей.

Успішне проходження атестації здобувачів вищої освіти є підставою для прийняття рішення про присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачі диплома.

За результатами атестації Комісія впродовж трьох робочих днів приймає рішення щодо визнання результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти з можливістю продовження навчання з певного курсу (семестру) за відповідною освітньою програмою в цьому вищому навчальному закладі або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома державного зразка вищого навчального закладу, в якому проведено атестацію, або відмовляє в цьому. Рішення Комісії затверджується наказом керівника вищого навчального закладу.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи‎]]

Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

2024-08-09T11:31:56Z

Anastasiia.solokha: /* Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності ==
'''Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 1 статті 1107 ЦК України] розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:'''
* ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
* ліцензійний договір;
* договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;
* договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
* інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
'''В [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частині 2 статті 1107 ЦК України] зазначено, що договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій (електронній) формі, за винятком випадків, визначених законом.'''

У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Законом можуть бути встановлені випадки, в яких договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може укладатись усно.
== Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності ==
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ч. 1 ст. 1108 ЦК України]).

Ліцензіат не має права використовувати об’єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1108 ЦК України]).

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути:

* виключною,
* одиничною,
* невиключною,
* іншого виду, що не суперечить закону. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1108 ЦК України]).

'''Виключна''' ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абз. 1 ч. 2 ст. 1108 ЦК України]).

'''Одинична''' ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абз. 2 ч. 2 ст. 1108 ЦК України]).

'''Невиключна''' ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абз. 3 ч. 2 ст. 1108 ЦК України]).

За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію). ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 4 ст. 1108 ЦК України]).
== Ліцензійний договір ==
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1109 ЦК України]).

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1109 ЦК України]).

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1109 ЦК України]).

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 4 ст. 1109 ЦК України]).

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 5 ст. 1109 ЦК України]).

Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 6 ст. 1109 ЦК України]).

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 7 ст. 1109 ЦК України]).

Якщо в ліцензійному видавничому договорі або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 8 ст. 1109 ЦК України]).

Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], є нікчемними. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 9 ст. 1109 ЦК України]).
=== Строк ліцензійного договору ===
* Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1110 ЦК України])
* Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1110 ЦК України])
* У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1110 ЦК України])
=== Типовий ліцензійний договір ===
* Уповноважені відомства або творчі спілки можуть затверджувати типові ліцензійні договори.
* Ліцензійний договір може містити умови, не передбачені типовим ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об'єкта права інтелектуальної власності, що погіршують його становище порівняно з становищем. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1111 ЦК України]) передбаченим законом або типовим договором, є нікчемними і замінюються умовами, встановленими типовим договором або законом. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1111 ЦК України])
== Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності ==
За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1112 ЦК України]).

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1112 ЦК України]).

Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на такий твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором або законом. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1112 ЦК України]).

Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 4 ст. 1112 ЦК України]).
== Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності ==
За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1113 ЦК України]).

Предметом договору про передання майнових прав не можуть бути об’єкти і майнові права, яких не існувало на момент укладання договору.

Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними.([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1113 ЦК України]).

Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1113 ЦК України]).
== Державна реєстрація договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності ==
Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та договори, визначені статтями 1109, 1112 та 1113 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], не підлягають обов'язковій державній реєстрації. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1114 ЦК України]).
* Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом.
* Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.
Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1114 ЦК України]).
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
* [[Реєстрація авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Види юридичних осіб

2024-08-09T10:36:25Z

Anastasiia.solokha: /* Підприємницькі товариства */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Закон України "Про акціонерні товариства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14 Закон України "Про політичні партії в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
== Загальні положення ==
Відповідно до ст. 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n437 Цивільного кодексу України] юридична особа це організація, створена і зареєстрована та внесена до [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search "Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"], яка наділяється цивільною [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C правоздатністю] і [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C дієздатністю] та може бути позивачем та відповідачем у суді.

Ознаки юридичної особи:
* наявність відособленого майна, яке належить саме цій юридичній особі на праві власності.
* наявність права власності на майно, кошти, ціні папери та здатність нести майнову відповідальність, полягає в тому, що юридична особа несе самостійну майнову відповідальність за своїми зобов´язаннями, а також відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання службових обов´язків.
* здатність бути позивачем або відповідачем у суді.
* участь у цивільному обороті від свого імені. Стороною договору виступає саме юридична особа (а не її засновники), вона несе відповідальність за його виконання.
* наявність фіксованого найменування та зареєстрованого місцезнаходження
* правоздатність і дієздатність та відповідно здатність бути позивачем або відповідачем у суді.
* здійснення управління через свої органи.

== Види юридичних осіб ==
'''В залежності від порядку їх створення:'''
* юридичну особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.
* юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Основним видовим критерієм класифікації юридичних осіб публічного права є можливість їх поділу за органом, який їх засновує.
'''В залежності від форми власності:'''
* державні;
* приватні;
* колективні;
* змішані.
'''В залежності від цілі:'''
* прибуткові;
* неприбуткові;
'''В залежності від організаційної форми:'''
* підприємств;
* товариств;
* кооперативів;
* установа;
* інше.

=== Підприємства ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text статті 63 Господарського кодексу України] можуть діяти підприємства таких видів:
# приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
# підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
# комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
# державне підприємство, що діє на основі державної власності;
# підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);
# спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб’єктами співробітництва
'''Підприємствами колективної власності є:'''
# виробничі кооперативи;
# підприємства споживчої кооперації;
# підприємства громадських та релігійних організацій;
# інші підприємства, передбачені законом.
Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

'''Приватним підприємством''' визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Учасник приватного підприємства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного підприємства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.(ст. 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n380 Господарського кодексу України])

'''Фермерське господарство''' є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), відносини регулюються Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text "Про фермерське господарство"]

'''Сільськогосподарський кооператив, сільськогосподарське кооперативне об’єднання є формою''' Для провадження спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб фізичні та/або юридичні особи, які є виробниками сільськогосподарської продукції, можуть у порядку, встановленому законом, утворювати сільськогосподарські кооперативи, а сільськогосподарські кооперативи - сільськогосподарські кооперативні об’єднання. Відносини, пов’язані із створенням та діяльністю сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських кооперативних об’єднань, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n437 Цивільним Кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n437 Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію"] та іншими законами.

'''Підприємство з іноземними інвестиціями.''' Підприємство, в статутному капіталі якого не менш як 10% становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс, іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України. Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав. Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/або території, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки. Дане підприємство регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n437 Цивільним Кодексом України],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про режим іноземного інвестування в Україні"] та іншими законодавчими актами.

'''Іноземним підприємством''' є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави. Діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України. Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n437 Цивільним Кодексом України][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80#Text ,таЗаконом України "Про режим іноземного інвестування в Україні"] та іншими законодавчими актами.

=== Товариства ===
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
==== Підприємницькі товариства ====
Підприємницькі товариства - це товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства). Можуть бути створені лише як: 
''1) господарські товариства:''
* повне товариство;
* командитне товариство;
* товариство з обмеженою відповідальністю;
* товариство з додатковою відповідальністю;
* акціонерне товариство;
''2)виробничі кооперативи.''

 
'''Повним товариством''' є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.Найменування повного товариства повинно містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів "і компанія", а також слів "повне товариство". Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною
згодою всіх учасників. Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників товариства. 
'''[[Командитне_товариство|Командитним товариством]]''' є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства. Найменування командитного товариства повинно містити імена (найменування) всіх повних його учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів "і компанія", а також слів "командитне товариство". 
'''Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва'''. 
'''Товариством з обмеженою відповідальністю''' є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. 
'''Товариством з додатковою відповідальністю''' є господарське товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників. 
'''Акціонерним товариством''' є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом. 
'''Виробничий кооператив''' - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку;
==== Непідприємницькі товариства ====
'''Непідприємницькими товариствами''' є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. 
=== Кооперативи ===
'''Кооператив''' - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (ст.2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]). 
'''Обслуговуючий кооператив''' - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (ст.2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]). 
'''Споживчий кооператив (споживче товариство)''' - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для
організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів (ст.2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України "Про кооперацію"]). 
=== Громадські обєднання. ===
'''Громадське об'єднання''' - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів ( ст. 11 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 "Про громадські об'єднання"]). 
''Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як'':
# Громадська організація- це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи
# Громадська спілка- це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. 
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. 
''' [[Кредитна спілка та її відмінності від банку|Кредитна спілка]]''' - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. 
'''Політична партія''' - це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах (ст. 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14 Закону України "Про політичні партії"]). 
'''Благодійна організація''' - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"], як основну мету її діяльності (ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"]). 
'''Релігійні організації''' - це релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями) (ст. 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"] ). 
'''Асоціація об’єднань співвласників багатоквартирн'''ого будинку - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. 
'''Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку''' - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"] ). 
[[Категорія:Господарське право ]]
[[Категорія:Цивільне право‎ ]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎ ]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Виплата військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно

2024-07-11T06:00:32Z

Anastasiia.solokha: /* Хто має право на грошову компенсацію */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n117 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (стаття 91)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0671-17#n16 Наказ Міністерства інфраструктури України від 10 травня 2017 року № 171 "Про затвердження норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0767-16#n17 Наказ Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України"]

== Хто має право на грошову компенсацію ==

Виплата грошової компенсації за неотримане речове майно здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці).

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

«Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Інструкції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0768-16#n190 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період]) мобілізовані військовослужбовці звільняються у запас у тій формі одягу, що була в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятися в запас у власному цивільному одязі.

Тобто під час звільнення військовослужбовець, призваний за мобілізацією, не має заборгованості за недоотримане речове майно, відповідно грошова компенсація не нараховується.

== Порядок виплати грошової компенсації ==
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:
* звільнення з військової служби;
* загибелі (смерті) військовослужбовця;
*переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

'''Норми забезпечення предметів речового майна передбачено:''' ♦ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0671-17#n16 наказом Міністерства інфраструктури України від 10 травня 2017 року № 171 "Про затвердження норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період"]; ♦ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0767-16#n17 наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України"].

Військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF 178] “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно”.

Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n9 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил], Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

=== Підстави виплати грошової компенсації ===
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв’язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n24 додатком].

За речове майно, яке мали отримати військовослужбовці, що проходили військову службу за контрактом, але не отримали у зв’язку зі смертю, спадкоємцям померлого виплачується грошова компенсація.

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця грошова компенсація виплачується рівними частками членам його сім’ї та утриманцям. Члени сім’ї та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця подають за місцем його військової служби заяву про отримання грошової компенсації.

Грошова компенсація членам сім’ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця виплачується у разі, коли заява надійшла протягом трьох років з дня загибелі (смерті) або з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.

[[:Файл:Позов речове майно.doc|Зразок позовної заяви про випалту компенсації за неотримане речове майно]]

== Див. також ==
* [[Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Військовослужбовці]]

Забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій

2024-07-11T05:41:45Z

Anastasiia.solokha: /* Види укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2486-20#Text Закон України від 29 липня 2022 року № 2486-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text Закон України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2407-14#Text Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
== Загальні положення ==
24 жовтня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2486-20#Text Закон України № 2486-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій]". Мета даного Закону полягає у вжитті додаткових заходів у сфері будівельної діяльності, що пов’язані із захистом населення від вибухів, вибухових хвиль, ураження небезпечними хімічними, радіоактивними і біологічно небезпечними речовинами.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту України] '''засоби цивільного захисту''' – це протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.

Для здійснення захисту використовуються захисні споруди цивільного захисту якими можуть бути інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів а також захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
== Види укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту ==
Відповідно до статті 32 К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text одексу цивільного захисту України] до захисних споруд цивільного захисту належать:

▶ сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

▶ протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Для укриття населення також використовуються споруди '''подвійного призначення''' - будівлі, споруди чи їх окремі частини, призначені для використання за основним функціональним призначенням з метою забезпечення суспільних або господарських потреб, а також мають відповідні захисні властивості та спроектовані, побудовані або пристосовані таким чином, щоб забезпечити умови для тимчасового перебування людей у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров’ю під час надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

'''Первинне (мобільне) укриття''' - це технічний виріб, у тому числі блок-модульного типу, призначений для короткострокового (до 4 годин) захисту населення на місцевості шляхом зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій.

Первинне (мобільне) укриття монтується чи виготовляється з дотриманням вимог національних стандартів та/або технічних регламентів, що заявлені у документі про відповідність.

Потреба у будівництві (розміщенні) первинних (мобільних) укриттів визначається уповноваженими на це органами у разі необхідності в додатковому укритті населення у місцях можливого скупчення людей на місцевості (на зупинках транспорту, в парках, місцях відпочинку тощо) в особливий період.

В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів. Так, '''швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захист'''у - це споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) за короткий час із спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами.

'''Найпростіше укриття''' - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Потреба у фонді захисних споруд цивільного захисту визначається із розрахунку необхідності укриття всіх категорій населення за місцем роботи та за місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування, у визначених законодавством випадках.
== Основні вимоги цивільного захисту під час планування та забудови територій ==
'''Зверніть увагу! '''Перелік об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]. Відповідно до вказаних норм містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження вказаної містобудівної документації за відсутності такого розділу забороняється.

Розроблення містобудівної документації на місцевому та регіональному рівнях та проектування об’єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій та вплинути на стан захисту населення і територій, здійснюються з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Перелік об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначається відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text "Про регулювання містобудівної діяльності"].

Відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2486-20#Text «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту населення] проектна документація на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб, обов’язково повинна передбачати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, проектні рішення якого мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

'''Важливо!''' Підставою для відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкт може бути ''невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо дотримання вимог, передбачених розділом щодо інженерно-технічних заходів цивільного захист'';

У разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Приведення захисної споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростішого укриття у готовність до прийому населення може передбачати необхідність звільнення такого об’єкта від майна третіх осіб. У разі відмови орендаря звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) у зазначений строк чи неможливості встановити його місцезнаходження здійснюється доступ до такої захисної споруди без отримання згоди її користувача (несанкціонований доступ) для приведення захисної споруди у готовність до прийому населення. Такий доступ здійснюється відповідно до положень статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"].
== Контроль дотримання вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту населення] контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом
.

Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, за діяльністю аварійно-рятувальних служб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"], цього Кодексу та інших законодавчих актів";

Забезпечення вимог техногенної безпеки та цивільного захисту під час проектування, будівництва об’єктів, будівель і споруд покладається на уповноважені органи містобудування та архітектури, замовників, забудовників, проектувальників та будівельні організації.

Обов’язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на уповноважені органи містобудування та архітектури, замовників, забудовників, проектувальників та будівельні організації".
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій

2024-07-10T13:42:07Z

Anastasiia.solokha: /* Контроль дотримання вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2486-20#Text Закон України від 29 липня 2022 року № 2486-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text Закон України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2407-14#Text Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
== Загальні положення ==
24 жовтня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2486-20#Text Закон України № 2486-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій]". Мета даного Закону полягає у вжитті додаткових заходів у сфері будівельної діяльності, що пов’язані із захистом населення від вибухів, вибухових хвиль, ураження небезпечними хімічними, радіоактивними і біологічно небезпечними речовинами.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту України] '''засоби цивільного захисту''' – це протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.

Для здійснення захисту використовуються захисні споруди цивільного захисту якими можуть бути інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів а також захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
== Види укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту ==
Відповідно до статті 32 К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text одексу цивільного захисту України] до захисних споруд цивільного захисту належать:

▶ сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

▶ протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів. Так, '''швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захист'''у - це споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) за короткий час із спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами.

'''Найпростіше укриття''' - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.
== Основні вимоги цивільного захисту під час планування та забудови територій ==
'''Зверніть увагу! '''Перелік об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]. Відповідно до вказаних норм містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження вказаної містобудівної документації за відсутності такого розділу забороняється.

Розроблення містобудівної документації на місцевому та регіональному рівнях та проектування об’єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій та вплинути на стан захисту населення і територій, здійснюються з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Перелік об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначається відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text "Про регулювання містобудівної діяльності"].

Відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2486-20#Text «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту населення] проектна документація на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб, обов’язково повинна передбачати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, проектні рішення якого мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

'''Важливо!''' Підставою для відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкт може бути ''невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо дотримання вимог, передбачених розділом щодо інженерно-технічних заходів цивільного захист'';

У разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Приведення захисної споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростішого укриття у готовність до прийому населення може передбачати необхідність звільнення такого об’єкта від майна третіх осіб. У разі відмови орендаря звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) у зазначений строк чи неможливості встановити його місцезнаходження здійснюється доступ до такої захисної споруди без отримання згоди її користувача (несанкціонований доступ) для приведення захисної споруди у готовність до прийому населення. Такий доступ здійснюється відповідно до положень статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"].
== Контроль дотримання вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту населення] контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом
.

Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, за діяльністю аварійно-рятувальних служб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"], цього Кодексу та інших законодавчих актів";

Забезпечення вимог техногенної безпеки та цивільного захисту під час проектування, будівництва об’єктів, будівель і споруд покладається на уповноважені органи містобудування та архітектури, замовників, забудовників, проектувальників та будівельні організації.

Обов’язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на уповноважені органи містобудування та архітектури, замовників, забудовників, проектувальників та будівельні організації".
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Наслідки неприбуття обвинуваченого в судове засідання

2024-06-13T05:46:43Z

Anastasiia.solokha: /* Наслідки неявки в судове засідання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальні поняття ==
'''Обвинуваченим''' (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 291 Кримінального процесуального кодексу] (далі - КПК).

Особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, є фізична особа, стосовно якої за результатами проведеного досудового розслідування настав випадок та існують підстави, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2485 частиною першою] статті 276 цього Кодексу для повідомлення про підозру, але якій у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2484 статтями] 276-279 цього Кодексу, не повідомлено про підозру через її смерть.

'''Обвинува́льний акт''' (обвинувальний висновок) — є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому розгляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можливість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана вимога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обґрунтоване рішення.
== Наслідки неявки в судове засідання ==
Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів для забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу [[Привід у кримінальному провадженні|про привід]] обвинуваченого та/або ухвалу [[Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні|про накладення на нього грошового стягнення]] в порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 главами 11 та 12 КПК].

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 2971 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825 КПК], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності ([[спеціальне судове провадження]]) та/або оголошений в міжнародний розшук.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

Участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисника]] у спеціальному судовому провадженні є '''обов’язковою'''.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення [[Спеціальне судове провадження|спеціального судового провадження]] надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 2975 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825 КПК] та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5145 2975] цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

За наявності у такому провадженні інших обвинувачених за клопотанням прокурора судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні у одному кримінальному провадженні. Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з'явився або був доставлений до суду, судовий розгляд '''продовжується з моменту постановлення такої ухвали''' згідно із загальними правилами, передбаченими КПК.

За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з'явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).

Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих наслідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання чи зміни до нього [[Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді|запобіжного заходу]], оскільки метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (частина перша статті 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]). Так, одним з основних обов'язків обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його викликають (пункт 1 частини сьомої статті 42 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).
== Поважні причини неприбуття ==
Відповідно до статті 138 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
# затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
# обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
# обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
# відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
# тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
# смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
# несвоєчасне одержання повістки про виклик;
# інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.
== Окремі випадки ==
При проведенні [[Спрощене провадження щодо кримінальних проступків|спрощеного провадження]] у справах щодо кримінальних проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує (частина перша статті 381 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]). В такому разі обвинувачений позбавлений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (частина перша статті 394 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).

'''Випадки неприбуття обвинуваченого за викликом, що не перешкоджають проведенню засідання без його участі:'''

♦ при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого ( частина четверта статті 34 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);

♦ розгляд клопотання про [[Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні|накладення грошового стягнення]] (частина перша статті 146 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);

♦ розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (частина друга статті 147 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);

♦ розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (частина четверта статті 163 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);

♦ розгляд клопотання про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Арешт_майна_у_кримінальному_процесі_та_порядок_зняття_арешту арешт майна] (частина перша статті 172 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);

♦ питання про звернення застави в дохід держави (частина дев'ята статті 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]) та в деяких інших випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].
== Див. також ==
* [[Привід у кримінальному провадженні]]
* [[Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні]]
* [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]
* [[Спеціальне судове провадження]]
* [[Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Спадковий договір

2024-06-13T05:38:32Z

Anastasiia.solokha: /* Поняття спадкового договору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
== Поняття спадкового договору ==
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1302 Цивільного кодексу України]).

Сторони у спадковому договорі є:
* ''Відчужувачем'' у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа.
* ''Набувачем'' у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print (стаття 1303 Цивільного кодексу України).]
Відчужувачем та набувачем за спадковим договором може бути як повністю дієздатна особа так і особи,зазначені у статтях 32,36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (абз.2 п.28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]».
== Предмет договору ==
Предметом договору є майно, яке належить відчужувачу і переходить у власність набувача у випадку смерті відчужувача, тобто це може бути будь-яке майно, як індивідуально-визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками, рухоме і нерухоме майно (стаття 1302 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
== Державна реєстрація Спадкових договорів ==
Державній реєстрації у Спадковому реєстрі підлягають: 1) заповіти і спадкові договори, посвідчені нотаріусами, консульськими установами України, посадовими та службовими особами, що зазначені в статтях 1251 і 1252 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], статті 37 та частині першій статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"], а також зміни до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів; 2) заповіти, посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) і зареєстровані в іноземних державах, які є учасницями Конвенції,а також зміни до них та скасування заповітів у разі подання в установленому порядку Мін'юсту відповідних запитів ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-п постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі"]).

Кабінет Міністрів України 16 серпня 2022 року своєю [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-derzhavnoi-reiestratsii-zapovitiv-i-spadkovykh-dohovoriv-u-spadkovomu-reiestri-914-160822 постановою вніс зміни до Порядку державної реєстрації заповітів та спадкових договорів у Спадковому реєстрі.]

Постановою передбачається, що '''в умовах воєнного стану''' посвідчувати заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, зможуть не тільки нотаріуси. Таке право отримали також командири (начальники) цих формувань (органів) та інші уповноважені таким командиром (начальником) особи.

Після посвідчення відповідні уповноважені особи мають надіслати заповіт через Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції чи його територіального органу для забезпечення його реєстрації нотаріусами у Спадковому реєстрі.

Водночас, зазначеною постановою Кабміну встановлено строк у ''2'' робочі дні після отримання територіальним органом Мін'юсту заповіту, протягом яких забезпечується передача заяви про реєстрацію такого документа, посвідченого особою, яка в умовах воєнного стану відповідно до законодавства має право його посвідчувати, до Реєстратора. Останній же протягом ''3'' робочих днів після отримання на зберігання такого заповіту здійснює його державну реєстрацію у Спадковому реєстрі.
=== Особливості спадкового договору з участю подружжя ===
* Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.
* Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1306 Цивільного кодексу України]).
Якщо предметом спадкового договору є майно, що знаходиться в особистій власності одного з подружжя, такий договір укладається в загальному порядку (статті 638 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Майно, яке було придбане в період спільного подружнього життя, належить подружжю на праві спільної сумісної власності ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 60-62 Сімейного кодексу України]). Тому спадковий договір на все спільне майно не може бути укладений без згоди другого з подружжя.

Якщо договір було укладено без згоди другого з подружжя, це тягне недійсність правочину (стаття 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). У випадку, якщо подружжя відчужувача не згодне із включенням спільно нажитого майна в спадковий договір, і подружжя не дійшло згоди з приводу цього майна, то відчужувач може в судовому порядку встановити свою частку в спільному майні і після цього укласти окремий спадковий договір.
== Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя ==
У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. (п.1.1 гл.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 № 296/5]).

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте ним до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що
належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, право на їх частку визнається за другим з подружжя в судовому порядку (п.7 р.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичних Рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя]).

Про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя тому з подружжя, який є живим, нотаріус повідомляє спадкоємців, які прийняли спадщину.

Спадкоємці, які з'явилися до нотаріуса, особисто подають заяву про те, що їм доведено до відома про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя і, у разі їх незгоди, роз'яснено порядок звернення до суду.

Відсутнім спадкоємцям надсилається повідомлення поштою. У такому повідомленні зазначається склад спільного сумісного майна подружжя, на частку якого другому з подружжя, який є живим, видано свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у разі оспорювання спадкоємцями майнових прав того з подружжя, що є живим.

Якщо серед спадкоємців є особи, над якими встановлена опіка чи піклування, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається за наявності дозволу органу опіки і піклування.

'''Для одержання такого свідоцтва нотаріусу надається:'''

- письмова заява про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. На заяві, яка підшивається до спадкової справи, нотаріусом встановлюється особа, яка подала заяву, із зазначенням реквізитів відповідних документів, за яким її встановлено, робиться відмітка про перевірку справжності підпису. На заяві, яка надійшла поштою, справжність підпису пережившого подружжя повинна бути засвідчена нотаріально;

- свідоцтво про смерть одного з подружжя, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі); - свідоцтво про шлюб, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);

- документ, який підтверджує право спільної сумісної власності подружжя на майно.

Якщо той з подружжя, який є живим, не має можливості надати нотаріусу документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу зі спадкодавцем, то питання визнання права власності мають вирішуватися у судовому порядку (п.5 р.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичних Рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя]).
== Забезпечення виконання спадкового договору ==
* На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
* Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.
* Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті.
У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини(стаття 1307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
== Відшкодування витрат ==
У разі смерті набувача спадковий договір вважається припиненим. У цьому випадку спадкоємці набувача мають право вимагати від відчужувача відшкодування витрат, яких вони зазнали при виконанні спадкового договору в тій частині зобов'язань, які були виконані набувачем до його смерті.

Якщо відповідно до спадкового договору набувач зобов'язаний був вчинити певні дії після смерті відчужувача, то у разі смерті набувача обов'язок вчинити ці дії переходить до його спадкоємців ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 абз. 7 п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Розірвання спадкового договору ==
1. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

2. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача(стаття 1308 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

За змістом цього правила інші особи,у тому числі спадкоємці відчуджувача,не можуть пред'являти вимоги про розірвання спадкового договору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 абз 5. р.28 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]).

== Судова практика ==
[https://verdictum.ligazakon.net/document/105279334?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова від 13.07.2022 № 643/744/20 Верховного Суду про визнання спадкового договору недійсним.]

За висновками Суду, позивачка довела, що під час укладення спадкового договору вона помилилася, оскільки вважала, що укладає договір довічного утримання, за умовами якого відповідач буде доглядати за нею, тобто помилялася щодо правової природи правочину.

КЦС ВС вказав, що наявність чи відсутність помилки – неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору замість договору довічного утримання, суд визначає не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору та роз’яснення нотаріусом суті договору, а й за такими обставинами, як вік позивача, його стан здоров’я та потреба у зв’язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором та продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору.

[https://verdictum.ligazakon.net/document/94328476 Постанова від 21.01.2021 № 524/354/19 Верховного Суду про розірвання спадкового договору.]

Суд розглянув питання про розірвання спадкового договору через те, що позивачка відмовлялася отримувати належний особистий догляд та харчування від інших осіб, найнятих відповідачем. Суд узяв до уваги, що відповідач довів відсутність своєї вини в неналежному виконанні умов спадкового договору.
[[Категорія:Спадкове право]]

Звернення до суду: окреме провадження

2024-06-13T05:19:19Z

Anastasiia.solokha: /* Учасники окремого провадження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану]

'''Зверніть увагу! [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено/відновлення у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану та розпорядження Верховного Суду щодо зміни/відновлення територіальної підсудності судових справ].'''
|}
== Справи, які розглядаються в порядку окремого провадження ==
'''Окреме провадження''' - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із статтею 293 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)] суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:
# обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
# обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
# визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
# усиновлення;
# встановлення фактів, що мають юридичне значення;
# відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;
# передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;
# визнання спадщини відумерлою;
# надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
# примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
# розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
==== Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення ====
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.1 ст. 315 ЦПК України] суд розглядає справи про встановлення факту:
# родинних відносин між фізичними особами;
# перебування фізичної особи на утриманні;
# каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
# реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
# проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;
# належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
# народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
# смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
# смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
== Особливості справ окремого провадження: ==
* заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право; суд може вирішувати тільки спір про факт, про стан);
* мета судового розгляду – встановлення наявності або відсутності факту;
* факт, що встановлюється судом, повинен мати юридичне значення;
* справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову);
* закон у більшості випадків точно встановлює коло осіб, які можуть бути заявниками (статті 296, 301, 3002, 320, 329 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]);
* немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред’явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо);
* справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
== В яких випадках справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження ==
У справах окремого провадження суд не розглядає і не вирішує спір про право. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (''частина шоста статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').
== Учасники окремого провадження ==
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи (''частина четверта статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').

Заявником є особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі, з метою встановлення обставин, необхідних для підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Коло заявників, як правило, визначається нормами цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження (''статті 296, 301, 3004 , 320, 329 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').

Інші заінтересовані особи – будь-які особи, на права, свободи чи інтереси яких може вплинути ухвалене в справі окремого провадження судове рішення.

Заінтересованими особами у відповідній категорії справ залежно від мети встановлення факту можуть бути: органи соціального забезпечення (якщо провадження в справі відкрито з метою отримання пенсії); родичі заявника (якщо встановлення такого факту може вплинути на їх права й обов’язки); державні органи (у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України та ін.);
== Куди звернутися ==
Справи окремого провадження розглядаються '''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами'''.
== Строк звернення ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлює для деяких категорій справ окремого провадження строк подання заяв до суду, зокрема:
{| class="wikitable"
|-
| Заява про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку|| протягом 24-х годин у випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів (''частина четверта статті 340 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'')
|-
| Заява про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу || протягом 24-х годин з часу виявлення порушення хворим на заразну форму туберкульозу протиепідемічного режиму (''частина друга статті 344 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'')
|}
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==
{| class="wikitable"
|-
! Вид підсудності !! Категорія справи !! Який суд розглядає
|-
| rowspan="9" | Виключна підсудність || Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи || За місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу
|-
| Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності|| За місцем проживання неповнолітньої особи, яка досягла 16-річного віку
|-
| Справи про усиновлення|| За місцем проживання дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування
|-
| Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення|| За місцем проживання заявника
|-
| Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність|| За місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади
|-
| Справи про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку:
* заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку;
* заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги
|| За місцем проживання особи
|-
|
* заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації;
* заява про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку
||За місцезнаходженням зазначеного закладу
|-
| Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб|| За місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу
|-
|Справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх
|За місцем проживання особи
|-
| rowspan="4" | Альтернативна підсудність|| Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою|| За місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна
|-
| Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселіиклад || За місцезнаходженням емітента цінного папера на пред'явника або за місцем платежу за векселем
|-
| Справи про визнання спадщини відумерлою|| За місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини
|-
| Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу|| За місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або за місцем виявлення такого хворого
|-
|}
== Форма і зміст заяви ==
Заява, яка подається в порядку окремого провадження повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим для тієї чи іншої справи окремого провадження (''статті 297, 302, 3003, 306, 311, 318, 321, 330, 335, 340, 344, 348 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»], що дорівнює:
* для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 2024 рік судовий збір - 1514 грн);
* для фізичних осіб - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 2024 рік - 605,60 грн).
Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави (''частина друга статті 299 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').

Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, відносяться на рахунок держави. (''частина друга статті 3004 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').

Крім того, до заяви додаються документи, що підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:
# обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
# надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
# обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
# оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
# обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх
== Строки розгляду справи судом ==
Для деяких категорій справ окремого провадження встановлені '''спеціальні строки''' їх розгляду, зокрема:
{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Категорія справи !! Строк розгляду судом
|-
| rowspan="4" | 1.|| Справа про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку: ||
|-
| заява про госпіталізацію особи до психіатричного закладу|| протягом 24 годин з дня надходження заяви
|-
| заява про психіатричний огляд|| протягом 3 днів з дня надходження заяви
|-
| заява про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації|| протягом 10 днів з дня надходження заяви
|-
| 2. || Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації || не пізніше 24 годин після відкриття провадження у справі
|-
| 3. || Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю|| у 5-денний строк з дня надходження заяви
|-
|}
Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються '''невідкладно''' з дня надходження відповідної заяви до суду.

== Порядок розгляду справ окремого провадження ==
Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити учасникам справи їхні права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.

З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв’язку з укладенням мирової угоди.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
== Порядок оскарження ==
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційній інстанції протягом '''30 днів''', а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційній інстанції протягом '''30 днів''' з дня проголошення рішенням апеляційного суду, шляхом подання касаційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з’ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз’яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88909705 Постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17]
|-
| Для встановлення фактів в порядку окремого провадження досудове звернення до заінтересованої особи не є обов’язковим. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96071122 Постанова Верховного Суду від 05.04.2021 року у справі № 523/14707/19]
|-
| У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81574014 Постанова Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18]
|-
| У випадку, коли заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, у позасудовому порядку у зв`язку з віднесенням м. Єнакієво Донецької області до пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88546231 Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 204/3782/19]
|-
| Факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановлено рядом нормативно-правових актів, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], та цей факт встановлення в судовому порядку не потребує. || [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=96179393&red=100003a0c638c083a7aa9e3b6879e580f514d3&d=5 Постанова Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі№ 695/867/17-ц]
|-
| Зазначення у підпункті 4 пункту 4 Порядку про те, що рішення суду, в якому встановлений факт добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції, що дає право на визнання особи інвалідом війни, визнається як документ, що підтверджує право громадянина на визнання його інвалідом війни, не означає, що такий факт може бути встановлений за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Вказаний факт суд може встановити в разі оскарження громадянином рішення спеціально уповноваженого органу || [https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_07_08_2019_roku_u_spravi_711_3635_16_ts/ Постанова Верховного Суду від 07 серпня 2019ркоу у справі№ 711/3635/16-ц]
|}
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Підстави та порядок отримання компенсації за придбання електрогенераторів

2024-06-10T13:24:59Z

Anastasiia.solokha: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»], затвердженого Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»]

== Загальні положення ==
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Підготовкою та виконанням таких програм займаються виконавчі органи відповідних місцевих рад, а фінансуватися такі програми можуть з усіх місцевих бюджетів відповідно до статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетного кодексу України].

З листопада 2022 року окремі місцеві ради своїми рішеннями вже прийняли програми часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб, визначених програмою учасників, до опалювального сезону 2022- 2023 років (далі – Програма).

Вказані Програми спрямовані на забезпечення таких учасників альтернативними джерелами електроенергії шляхом зниження фінансового навантаження на них під час придбання таких приладів.

На компенсацію мають право:

* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ);
* житлово-будівельні контори (ЖБК);
* керівники багатоквартирних будинків.

== Підстави отримання компенсації за придбання електрогенераторів ==
Для отримання компенсації за придбання електрогенераторів необхідна наявність прийнятого рішення місцевої ради де знаходиться багатоквартирний будинок. В разі не прийняття такої програми на місцевому рівні компенсація буде неможливою.

Електрогенератор має бути закуплений після 24 лютого 2022 року та не пізніше закінчення воєнного стану.

Також, кожна окрема Програма може містити окремий перелік підстав для отримання компенсації. В таких Програмах буде визначено порядок прийняття та розгляду звернень про надання компенсації, категорії учасників, які можуть отримувати допомогу за рахунок коштів місцевої програми, сума відшкодування у відсотках від вартості електрогенератора, встановлена гранична сума відшкодування, вимоги до електрогенератора – номінальна потужність та інше.
== Алгоритм отримання компенсації ==
Після вибору та купівлі генератора необхідно визначитися чи прийнята програма відповідною місцевою радою. З такою програмою можна ознайомитися безпосередньо в самій місцевій раді або он-лайн на сайті місцевої ради.

'''Зверніть увагу!''' Оплата за генератор повинна здійснюватися через банківську установу та оплачувати має та особа, яка буде подавати документи на отримання компенсації.

Після чого, необхідно підготувати пакет документів та подати його на розгляд до відповідного органу місцевої ради який визначений Програмою.

'''''Орієнтовний перелік документів, які можуть вимагатися відповідно до умов Програм для отримання часткової компенсації:'''''

1. Заяву на часткову компенсацію вартості закупівлі електрогенератора відповідно до форми затвердженої Програмою.

2. Копії платіжних документів (первинні документи, які підтверджують факт отримання електрогенератора та здійснення оплати за наданий товар).

3. Копії документів із зазначенням технічних характеристик та серійного номера (або інше заводське маркування).

4. Копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців юридичної особи, яка забезпечує утримання будинку.

5. Документ, який підтверджує повноваження юридичної особи на управління спільним майном (копія договору чи витяг з протоколу).

6. Протокол загальних зборів співвласників багатоквартирних житлових будинків та інші.

Для підприємців додали ще необхідність надати фотофіксацію приладу, довідку з банківськими реквізитами і режим роботи.

'''Зверніть увагу!''' Органи місцевого самоврядування не можуть вимагати надавати документи, які не передбачені відповідною програмою для отримання компенсації.

У разі подання неповного пакета документів заявник не допускається до участі у Програмі.

Відповідний орган міської ради формує перелік учасників, які відповідають вимогам Програми та передає на розгляд Комісії.

Комісія направляє протокол Головному розпоряднику коштів, який на підставі протоколу Комісії здійснює реєстрацію бюджетних та бюджетних фінансових зобов’язань в органах казначейства. Після перерахування коштів з бюджету ради кошти для часткової компенсації вартості придбаних електрогенераторів перераховуються на банківські рахунки Учасників Програми.

Відповідальність за цільове використання компенсації вартості закупівлі електрогенераторів несуть Учасники Програми.

== Приклади прийнятих Програм у 2022 році ==
1. [https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2022.html Рішення Сумської міської ради від 23 листопада 2022 року № 3206 - МР Про Програму часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків Сумської міської територіальної громади під час підготовки об’єктів до опалювального сезону 2022- 2023 років];

2. [https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-7328 Рішення Київської міської ради від 10 листопада 2022року № 5586/5627 «Міська цільова програма часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб об’єднання співвласників багатоквартирних будинків міста Києва під час підготовки опалювального сезону 2022/2023»]

3. [https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/39026CBED323A211C22588F600494B58?OpenDocument Рішення Львівської міської ради від 04.11.2022 № 1035 «Про затвердження Програми часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків Львівської міської територіальної громади під час підготовки об’єктів до опалювального сезону 2022-2023 років»].

4. [https://www.lutskrada.gov.ua/documents/16696297592917383-pro-zatverdzhennya-polozhennya-pro-chastkove-vidshkoduvannya-vartosti-nezalezhnikh-dzherel-elektrichnoi-energii-yaki-pridbani-obednannyami-spivvlasnikiv-bagatokvartirnikh-budinkiv-zhitlovo-budivelnimi-kooperativami-ta-upravitelyami-bagat Рішення Луцької міської ради від 30.11.2022 №37/88 "Про затвердження Положення про часткове відшкодування вартості незалежних джерел електричної енергії для багатоквартирних житлових будинків Луцької міської територіальної громади у 2022-2023 роках"]

[https://www.khm.gov.ua/uk/content/pro-zatverdzhennya-programy-chastkovoyi-kompensaciyi-vartosti-zakupivli-generatoriv-dlya-0 5. Рішення Хмельницької міської ради від 21.12.2022 року №41 "Про затвердження Програми часткової компенсації вартості закупівлі генераторів для забезпечення потреб мешканців багатоквартирних житлових будинків Хмельницької міської територіальної громади на 2022-2023 роки"]

[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок організації голосування виборців за місцем перебування

2024-05-10T05:33:51Z

Anastasiia.solokha: /* Право голосування виборців за місцем перебування */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закон України "Про Про Державний реєстр виборців"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134359-20#top Постанова Центральної виборчої комісії від 8 липня 2020 року № 134 "Про Порядок перевірки факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно для організації його голосування на місцевих виборах за місцем перебування"]
== Право голосування виборців за місцем перебування ==
Виборцю, який внесений до списку виборців на звичайній чи на спеціальній виборчій дільниці, але внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування такого виборця (частина перша статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?start '''Держаний реєстр виборців''']
|}
== Перелік необхідних документів ==
При включенні виборця до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування '''члени дільничної виборчої комісії зобов’язані перевірити факт тимчасової нездатності виборця самостійно пересуватися.''' У разі непідтвердження факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно дільнична виборча комісія приймає рішення, щодо відмови у наданні цьому виборцю можливості голосувати за місцем перебування.

Виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостійно, поштою або через інших осіб подає власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця. Така заява разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця повинна бути подана до дільничної виборчої комісії '''не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем виборів.'''

Заява, є зобов’язанням виборця забезпечити умови для дотримання вимог щодо порядку голосування, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчим кодексом України].
{| class="wikitable"
|-
|[[Файл:Приклад заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку із станом здоров’я.docx|міні|Приклад заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку із станом здоров’я]]
|}
На спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних закладах охорони здоров’я, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму.
{| class="wikitable"
|-
|[[Файл:Зразок заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму.docx|міні|Зразок заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму]]
|}
Заява виборця про бажання голосувати за місцем його перебування реєструється дільничною виборчою комісією в окремому журналі, де зазначаються день і час її надходження, прізвище, ім’я, по батькові та адреса місця проживання (місця перебування) виборця.
[[Файл:Voting-03.jpg|міні|Голосування за місцем перебування]]
== Організація голосування виборців ==
Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія '''в останній день перед днем виборів''' на своєму засіданні виготовляє витяг із списку виборців за формою, встановленою [http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією].

Такий витяг невідкладно після його складення надається для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

'''До витягу із списку виборців включаються:'''
* '''''без рішення комісії''''' - виборець, постійно не здатний самостійно пересуватися, щодо якого у списку виборців зазначена відповідна відмітка, якщо такий виборець до 12 години останньої суботи перед днем виборів письмово або особисто не повідомив відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;
* '''''за рішенням дільничної виборчої комісії''''' - виборець, який тимчасово не здатний самостійно пересуватися, на підставі його заяви та довідки медичної установи про стан його здоров’я.
При включенні виборця до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування у списку виборців на виборчій дільниці у графі "підпис виборця" секретар дільничної виборчої комісії робить запис "голосує за місцем перебування".

Голосування виборців за місцем їх перебування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням виборчої комісії.

Голосування виборців за місцем перебування організовується з таким розрахунком, щоб члени дільничної виборчої комісії, які організовують таке голосування, повернулися у приміщення для голосування '''не пізніш як за годину до закінчення голосування.'''
== Порядок проведення виборів ==
Голова дільничної виборчої комісії оголошує про те, що члени дільничної виборчої комісії відбувають для організації голосування виборців за місцем перебування.

Голова дільничної виборчої комісії видає визначеним членам виборчої комісії витяг із списку виборців та опломбовану або опечатану переносну виборчу скриньку, в яку при цьому опускає контрольний лист.

У контрольному листі зазначаються: 
* номер виборчої скриньки,
* час виходу (година та хвилини) членів виборчої комісії для проведення голосування виборців за місцем перебування,
* кількість отриманих ними виборчих бюлетенів,
* прізвища членів дільничної виборчої комісії, яким видані виборчі бюлетені.
Контрольний лист підписується присутніми членами виборчої комісії, підписи яких скріплюються печаткою виборчої комісії, та, за бажанням, кандидатами, їх довіреними особами, офіційними спостерігачами.

Під час проведення голосування виборців за місцем перебування мають право бути присутні кандидати на пост Президента України, їх довірені особи, офіційні спостерігачі.
{| class="wikitable"
|-
| '''Виборець чи члени його сім’ї не можуть відмовити''' у присутності при проведенні голосування членів комісії, які проводять голосування, а також офіційних спостерігачів, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, які мають право бути присутніми при проведенні голосування. '''У разі відмови''' допустити зазначених осіб у приміщення, де перебуває виборець, '''йому відмовляється у проведенні голосування за місцем його перебування'''.
|}
При організації голосування виборця за місцем перебування член дільничної виборчої комісії на підставі витягу із списку виборців за умови надання виборцем одного з документів, зазначених у частині першій статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України], видає виборцю виборчий бюлетень для голосування.

При цьому член дільничної виборчої комісії у позначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня вписує своє прізвище, ініціали, розписується та проставляє номер виборця у списку виборців.

Виборець розписується у контрольному талоні виборчого бюлетеня та у витягу із списку виборців, особисто, в режимі таємного голосування, без присутності будь-кого, у тому числі кандидата на пост Президента України, офіційних спостерігачів, членів виборчої комісії, заповнює виборчий бюлетень та опускає виборчий бюлетень до виборчої скриньки.

Член сім’ї виборця або особа, яка здійснює за ним догляд, '''має право бути присутнім при голосуванні''' виборця, допомогти йому заповнити виборчий бюлетень та вкинути його у виборчу скриньку, якщо виборець внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно виконати ці дії.

'''У разі якщо виборець, включений до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування, прибув до приміщення для голосування після того, як члени дільничної виборчої комісії відбули для організації голосування виборців за місцем перебування''', такому виборцю не може бути видано виборчий бюлетень для голосування до повернення членів комісії, які організовують голосування виборців за місцем перебування, та з’ясування питання, чи не проголосував цей виборець за місцем перебування.

Після проведення голосування виборців за місцем перебування член дільничної виборчої комісії, який видав виборцю виборчий бюлетень, у списку виборців навпроти прізвища виборця робить позначку "голосував за місцем перебування", зазначає своє прізвище і розписується.

Витяг із списку виборців, за яким організовувалося голосування виборців за місцем перебування, додається до списку виборців і є його невід’ємною складовою частиною. До списку виборців додаються письмові заяви виборців, довідки медичних установ, копії відповідних рішень дільничної виборчої комісії.
== Голосування виборців у випадку перебування за межами України ==
Відповідно до статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про Про Державний реєстр виборців"] виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування). Функції органу ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) стосовно виборців, які проживають або перебувають за межами України, здійснює відповідний структурний підрозділ Міністерства закордонних справ України.

Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, звертається із '''заявою''' до відповідної закордонної дипломатичної установи України, яка невідкладно передає заяву разом з документами (їх копіями), що додаються до неї, до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. До заяви про включення до Реєстру додається копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта, службового паспорта або тимчасового посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України).

Така заява з копіями відповідних документів може бути надіслана особою до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в електронній формі за підписом, прирівняним до власноручного підпису з використанням мережі Інтернет (частина третя статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про Про Державний реєстр виборців"]).

== Дивись також: ==

* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Тимчасова зміна місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси]]
* [[Порядок включення до списку виборців]]
* [[Включення у списки виборців на закордонних дільницях]]
* [[Виборчі права внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Виборчі права громадян вразливих категорій]]
* [[Повторне голосування на місцевих виборах]]

[[Категорія:Виборче право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Процесуальні обмеження закриття провадження у випадку відмови від позову до податкового органу

2024-05-10T05:26:41Z

Anastasiia.solokha: /* Процесуальні обмеження закриття провадження */

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10971 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАСУ)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82685050 Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 № 826/14042/16.]
*[https://unba.org.ua/assets/uploads/news/2019-08-07-v-snik-naau-7-2019_5d4b026592d9f.pdf Вісник НААУ № 7-8 (55) серпень 2019]
==Відмова від позову==
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1 ст. 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10971 КАСУ]).

До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч. 2 ст. 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10971 КАСУ]).

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог (ч. 3 ст. 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10971 КАСУ]).

== Процесуальні обмеження закриття провадження ==
Суд не приймає '''''відмови від позову''''', визнання позову ''і продовжує розгляд адміністративної справи'', якщо ці дії позивача або відповідача '''''суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси''''' (ч. 5 ст. 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10971 КАСУ]).

Отже, вказана норма зобов’язує суд, при розгляді заяви про відмову від позову, перевірити можливість впливу закриття провадження на правове становище інших осіб, які хоч і не є учасниками такої справи, але можуть зазнати порушення прав, свобод та законних інтересів у результаті закриття провадження в адміністративній справі на підставі прийнятої судом заяви про відмову від позову. В іншому випадку суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи.

При вирішенні питання про закриття провадження у справі суд повинен з’ясувати наявність або відсутність порушеного права або інтересу інших осіб, а також їх обов’язків у цих правовідносинах.

Крім того, даний правовий висновок висвітлено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82685050 постанові від 20.06.19 р. у справі № 826/14042/16].

У цьому рішенні Верховний Суд фактично вказав, що при розгляді заяви директора (на час розгляду справи судом) підприємства про відмову від позову '''слід враховувати інтереси попереднього керівника''' '''такого підприємства''', незважаючи на те, що фактичним предметом спору у справі є рішення податкового органу, якими збільшено суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, що донараховані саме підприємству як платнику таких податкових надходжень, а не його керівнику як фізичній особі.

Таким чином, Верховний Суд, задовольняючи касаційну скаргу гр. К., з-поміж вище наведених обставин також виділив те, що судами попередніх інстанцій не досліджено питання ''підстав та періоду проведення перевірки''. Але ж саме з метою правильного вирішення питання щодо можливості порушення прав та інтересів гр. К. і ''виникнення у контролюючого органу права на прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної та проведеної у межах кримінального провадження'', зазначена обставина має важливе значення, що пов’язано насамперед з існування до 01.09.15 р. у ПК прямої заборони (п. 86.9 ст. 86 ПК) на прийняття податковим органом рішень про збільшення податкових зобов’язань за результатами перевірок, проведених на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1788 п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України].

Верховний Суд у постанові від 20.06.19 р. торкнувся питання набуття актом перевірки процесуально-доказового статусу в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1048 ст. 84 КПК] у разі призначення суб’єктом досудового розслідування такого заходу податкового контролю у межах кримінального провадження, а також інше дискусійне питання — це встановлення кола суб’єктів кримінально-процесуального та адміністративного процесів, на права, свободи та законні інтереси яких впливають податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі такої перевірки.

Тобто суд касаційної інстанції у згаданій постанові від 20.06.19 р. ''виділив та розмежував фізичну особу'' (керівника підприємства у період, охоплений перевіркою), якій пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, в тому числі на підставі податкового повідомлення-рішення, та ''юридичну особу (підприємство)'', котрій податковим органом і визначено до сплати податкові зобов’язання як окремих самостійних правових суб’єктів, інтереси яких слід враховувати при розгляді судом заяви про відмову від позову до податкового органу.

Таким чином, Касаційним адміністративним судом зазначено, що «'''у разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акта перевірки, проведеної за постановою слідчого у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, щодо посадових осіб ТОВ, встановлюються обов’язкові приписи не лише щодо юридичної особи, якій адресовано таке рішення, а й тих посадових осіб, щодо яких передбачена адміністративна, кримінальна, цивільна (відшкодування матеріальної шкоди) та дисциплінарна відповідальність'''.

Натомість незалежно від рішення суду в кримінальній справі про наявність або відсутність кримінального правопорушення в діях посадових осіб Товариства перевірка правомірності податкового повідомлення-рішення покладається лише на суд адміністративної юрисдикції».
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві

2024-05-10T05:16:55Z

Anastasiia.solokha: /* Запобігання конфлікту інтересів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1- 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/print1497374213730436 Закон України «Про запобігання корупції»]

== Поняття конфлікту інтересів ==
'''Конфлікт інтересів''' - це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси, котрі випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій.

'''Потенційний конфлікт інтересів''' - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»]).

'''Реальний конфлікт інтересів''' - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»]).

'''Приватний інтерес''' - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

== Запобігання конфлікту інтересів ==
Згідно ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»] суб’єкти, зазначені у частині 1,2 ст. 3 цього закону, зобов’язані:
*вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
*повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
*не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
*вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

'''Зверніть увагу!''' Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади ''протягом двох робочих днів'' після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз’ясненням до Національного агентства. Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів ''упродовж семи робочих днів'' роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

== Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів ==
[[Файл:Конфлікт інтересів у схемі.jpg|міні]]
Згідно з ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"] зовнішнє регулювання конлікту інтересів здійснюється наступним шляхом:
# усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
# застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
# обмеження доступу особи до певної інформації;
# перегляд обсягу службових повноважень особи;
# переведення особи на іншу посаду;
# звільнення особи.

Самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Інших способів самостійного врегулювання конфлікту інтересів законодавством не передбачено.

== Участь громадськості в заходах щодо запобігання корупції ==
1. Громадські об’єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право:
# повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості;
# запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", інформацію про діяльність щодо запобігання корупції;
# проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій;
# брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції;
# вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції;
# проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції;
# проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції;
# здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству;
# здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції.
2. Громадському об’єднанню, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом.(ст.21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України"Про запобігання корупції"])

3. Законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, що передбачають надання пільг, переваг окремим суб’єктам господарювання, а також делегування повноважень державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, з метою їх громадського обговорення розміщуються на офіційних веб-сайтах відповідних органів невідкладно, але не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття. (ч. 3 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"])

4. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування узагальнюють результати громадського обговорення законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, передбачених частиною третьою цієї статті, та оприлюднюють їх на своїх офіційних веб-сайтах. (ч. 4 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"])

== Відповідальність за вчинення дій, прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів ==
Загальні засади відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення визначені у частині першій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n701 65-1 Закону], якою передбачено, що за їх вчинення особи, зазначені в частині першій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 3 цього Закону], притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

При цьому, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відноситься до порушень, пов'язаних із корупцією, за яке законом встановлено такі види відповідальності:

'''дисциплінарну відповідальність за:'''
# неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступені вини особи);
# неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, за умови, що судом на особу не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності (застосовується обов'язково) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n701 ч.2 статті 65-1 Закону])
'''цивільно-правову відповідальність за:'''
* вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України).
'''адміністративну відповідальність за:'''
# неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (штраф від 1 700 до 3 400 гривень, а в разі застосування положень частини п'ятої статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч.1 статті 172-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (штраф від 3 400 до 6 800 гривень, а в разі застосування положень частини п'ятої статті 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч.2. статті 172-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення (штраф від 6 800 до 13 600 гривень з (обов'язковим) позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік) (ч.3.статті 172-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

В аспекті '''кримінальної відповідальності''' за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів важливо пам'ятати, що у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття правомірних або неправомірних рішень, а так само до вчинення правомірних чи неправомірних діянь, вони можуть розглядатися з точки зору наявності ознак таких корупційних злочинів як «Зловживання владою або службовим становищем» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv стаття 364 Кримінального кодексу України]), «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv стаття 368 Кримінального кодексу України]) тощо, а не лише як «конфлікт інтересів».

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]

Порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця

2024-05-09T05:43:11Z

Anastasiia.solokha: /* Спадкоємці */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядоку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 32535 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування»]

== Склад спадщини ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.1216 ЦК України] спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). 
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]) 
До складу спадкової маси входить сукупність прав та обов'язків, носієм яких був спадкодавець і які переходять до його спадкоємців після відкриття спадщини у тому ж вигляді, в якому вони йому належали. Виняток складають ті з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов'язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб'єктам (див. коментар до ст. 1219 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

== Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини ==
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
# особисті немайнові права;
# право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
# право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
# права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
# права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (стаття 1219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Спадкоємці ==
Спадкування здійснюється за заповітом та за законом ( с[Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5691 таття 1217 Цивільного кодексу України]). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 1222 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Заведення спадкової справи ==
Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, '''претензії кредиторів''' (п.п.2.1 п.2 гл.10 Розділу ІІ [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5]).

== Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців ==
Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить '''протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини''', пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом '''одного року від настання строку вимоги'''.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Способи пред’явлення вимог кредитора ==
* безпосередньо до спадкоємців;
* опосередковано - через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консула.
Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

== Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора ==
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (стаття 1282 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

На відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину та відповідно до статті 1282 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов'язок не покладається (абз.6 п.28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]»

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (стаття 1282 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Подача претензії ==
'''Претензії кредиторів''', як і заяви про прийняття спадщини; заяви про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або заяви про відмову від спадщини; заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину; заяви про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; заяви спадкоємця про одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за яким були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказування, заява спадкоємця про завершення спадкування щодо спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, тощо '''реєструються''' в книзі обліку і реєстрації спадкових справ і формуються у спадкові справи. (пункт 11.1.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]).

== Позовна давність ==
На вимоги про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (стаття 1232 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), а також витрат на охорону спадкового майна (стаття 1283 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]) не поширюються правила статті 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#top Цивільного кодексу України] про порядок і строки пред'явлення вимог кредитором спадкодавця, оскільки вони не випливають із зобов'язань спадкодавця. Тому на такі вимоги поширюється '''загальна позовна давність''' (стаття 257 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 
Вимоги про відшкодування зазначених витрат можуть бути пред'явлені й до територіальної громади, яка стала власником спадщини, визнаної судом відумерлою (п.15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»])

== Судова практика ==
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у [https://verdictum.ligazakon.net/document/85009045 постанові у справі № 640/6274/16-ц від 18 вересня 2019 року], при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
* чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.ч.2 та 3 ст.1282 ЦК], оскільки в разі пропуску таких строків на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 1281 ЦК] кредитор позбавляється права вимоги;
* коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
* при дотриманні кредитором строків, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.1282 ЦК], та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
* при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.1 ст.1282 ЦК].

[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Нотаріат]]