== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n14 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі - Інструкція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі - Рекомендації)]
== Поняття експертизи зброї та слідів її використання ==
'''Експертиза зброї та слідів і обставин її використання''' відноситься до підвиду криміналістичної експертизи, яка є одним із основних видів експертизи.
== Види експертизи зброї та слідів її використання ==
* дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї;
* дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу;
* дослідження холодної зброї;
* дослідження зброї з некінетичним принципом ураження;
* дослідження гранатометів та ствольної артилерійської зброї;
* дослідження ракетно-реактивної зброї.
Дослідження слідів пострілу, зброї та засобів з некінетичним принципом ураження, ракетно-реактивної зброї, як правило, потребує проведення комплексної судової експертизи. Головою експертної комісії у таких випадках призначається особа, атестована як судовий експерт з експертизи зброї та слідів її використання (пункт 4.1 глави 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Рекомендацій]).
== Дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї ==
=== Об’єкти досліджень ===
'''Об’єктами досліджень''' є вогнепальна зброя та подібні до неї стріляючі пристрої з ураженням цілі за рахунок кінетичної енергії стріляного снаряда як фізичного тіла, а також бойові припаси до вогнепальної зброї.
=== Основні завдання ===
* установлення належності об’єктів до вогнепальної зброї або конструктивно подібних до неї стріляючих виробів;
* установлення належності об’єктів до боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї або конструктивно подібних до них виробів;
* визначення виду, системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також конструктивно подібних до них виробів;
* визначення стану (справності) зброї, боєприпасів до неї та придатності їх до стрільби;
* установлення способу виготовлення або факту переробки вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та конструктивно подібних до них виробів;
* встановлення належності об’єктів до частин (деталей) вогнепальної зброї тощо (пункт 4.2 глави 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Рекомендацій]).
=== Орієнтовний перелік вирішуваних питань ===
* Чи є вогнепальною зброєю (пневматичною зброєю, газовим пістолетом чи револьвером, пристроєм вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами) предмет, вилучений у підозрюваного?
* Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет (зброя, патрон), вилучений у підозрюваного?
* До якого виду, системи, моделі, калібру належить дана зброя?
* Чи придатна дана зброя до стрільби?
* Чи справна дана зброя? Якщо ні, то які вона має несправності? Чи виключають ці несправності можливість пострілу?
* Чи є боєприпасом патрон, вилучений у підозрюваного?
* До зброї якого виду, системи, моделі, калібру призначено патрон, вилучений у підозрюваного?
* До якого патрона (вид, модель) належить відстріляна гільза?
== Дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу ==
=== Основні завдання ===
* установлення за слідами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах конкретного екземпляра вогнепальної зброї або конструктивно подібного до неї виробу;
* установлення можливості пострілу без натискання на спусковий гачок за певних умов (наприклад, при падінні зброї на ґрунт, підлогу тощо);
* установлення обставин, пов'язаних з використанням зброї або конструктивно подібних до неї виробів (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди та інше) тощо (пункт 4.3 глави 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Рекомендацій]).
=== Орієнтовний перелік вирішуваних питань ===
* Чи міг з даної зброї за певних умов (наприклад, при падінні її на ґрунт, підлогу тощо) відбутися постріл без натискання на спусковий гачок?
* Чи вистріляна куля (шрот, картеч) з даного екземпляра зброї?
* Чи відстріляні дані гільзи зі зброї, наданої для дослідження?
* Чи вистріляні дані кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї?
* З якої зброї (вид, система, модель) вистріляна дана куля?
* Чи були надані куля і гільза до пострілу частинами одного патрона?
* Якою кулею (шротом, картеччю) зроблено останній постріл з гладкоствольної рушниці (обріза рушниці)?
* З гладкоствольної зброї якого калібру вистріляно кулю (шрот, картеч, пиж), вилучену на місці події (з трупа потерпілого)?
* Чи є дане пошкодження вогнепальним?
* Кулею якого калібру, типу (оболонковою, напівоболонковою тощо) утворено пошкодження?
* Яким є дане пошкодження - вхідним чи вихідним?
* У якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на об'єкті, вилученому з місця події?
* Яким було положення зброї відносно потерпілого (перешкоди)?
Дослідження вогнепальних пошкоджень на одязі, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції '''судово-медичної експертизи'''. В окремих випадках (коли визначаються дистанція, напрямок пострілу тощо) такі питання вирішуються '''комплексною судово-медичною та судово-балістичною експертизою'''. Провідною установою слід призначити бюро судово-медичної експертизи.
== Дослідження холодної зброї ==
=== Основні завдання ===
* установлення належності до холодної зброї виробів колючої, ріжучої, рублячої, ударно-роздробляючої дії;
* способу їх виготовлення;
* визначення типу, виду, зразка (для виробів промислового виробництва) холодної зброї або конструктивно подібного до неї виробу тощо (пункт 4.4 глави 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Рекомендацій]).
=== Орієнтовний перелік вирішуваних питань ===
* Чи є даний предмет холодною зброєю?
* Якщо є, то до якого виду холодної зброї він належить?
* Яким способом виготовлено предмет, вилучений у підозрюваного?
* До якого зразка належить наданий штик (кортик, шабля тощо)?
* Чи є даний предмет заготовкою холодної зброї?
== Дослідження зброї з некінетичним принципом ураження ==
=== Об'єкти дослідження ===
'''Об’єктами дослідження''' є зброя та подібні до неї пристрої з іншими принципами ураження цілі, ніж ураження за рахунок кінетичної енергії стріляного снаряда як фізичного тіла - термічний вплив, уражаючі фактори електричного струму та інші уражаючі фактори. До таких об’єктів дослідження належать нереактивні вогнемети, електрошокові пристрої тощо (пункт 4.5 глави 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Рекомендацій]).
=== Основні завдання ===
* установлення належності об’єктів до зброї, спеціальних засобів активної оборони, засобів нелетального ураження або інших конструктивних подібних до них виробів;
* визначення їх типу, виду, моделі або зразка (для виробів промислового виробництва);
* способу виготовлення та придатності для використання за призначенням тощо.
=== Орієнтовний перелік вирішуваних питань ===
* Чи є наданий об’єкт зброєю (спеціальним засобом активної оборони)? До якого саме типу зброї (спеціального засобу активної оборони) він належить?
* Чи є наданий об’єкт вогнеметом? Якщо так, чи є він зброєю? До якого саме типу зброї він належить?
* Чи є наданий об’єкт електрошоковим пристроєм? Якщо так, чи є він зброєю або спеціальним засобом активної оборони? До якого саме типу зброї він належить?
* Яким способом виготовлено наданий вогнемет (електрошоковий пристрій)?
* До якого типу, виду, зразка належить наданий вогнемет (електрошоковий пристрій)?
* Чи придатний наданий вогнемет (електрошоковий пристрій) до використання за призначенням?
* Якщо ні, то за яких причин? Чи є ця причина наслідком пошкодження предмета? Якщо ні, за яких умов можливе використання наданого електрошокового пристрою за призначенням?
* Чи має наданий вогнемет (електрошоковий пристрій) ознаки пошкодження? Чи виключають ці пошкодження можливість використання його за призначенням?
== Дослідження гранатометів та ствольної артилерійської зброї ==
=== Об'єкти дослідження ===
'''Об’єктами дослідження''' є гранатомети реактивні та нереактивні, міномети, артилерійські гармати тощо (пункт 4.6 глави 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Рекомендацій]).
=== Основні завдання ===
* установлення їх належності до вогнепальної або реактивної зброї;
* визначення їх типу, виду, моделі або зразка (для виробів промислового виробництва);
* способу виготовлення та придатності для використання за призначенням.
=== Орієнтовний перелік вирішуваних питань ===
* Чи є наданий об’єкт зброєю? До якого саме типу зброї він належить?
* Чи є наданий гранатомет вогнепальною (реактивною) зброєю?
* Чи є наданий міномет (гармата) вогнепальною зброєю? До якого саме типу зброї він належить?
* Яким способом виготовлено наданий гранатомет (міномет, гармату)?
* До якого типу, виду, зразка належить наданий гранатомет (міномет, гармата)?
* Чи придатний наданий гранатомет (міномет, гармата) до стрільби?
* Чи має наданий гранатомет (міномет, гармата) ознаки пошкодження? Чи виключають ці пошкодження можливість проведення стрільби?
== Дослідження ракетно-реактивної зброї ==
=== Об'єкти дослідження ===
'''Об’єктами дослідження''' є протитанкові ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню, зенітно-ракетні комплекси тощо (пункт 4.7 глави 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Рекомендацій]).
=== Основні завдання ===
* установлення її належності до ракетної або реактивної зброї;
* визначення її типу, виду, моделі або зразка (для виробів промислового виробництва);
* способу виготовлення та придатності для використання за призначенням.
=== Орієнтовний перелік вирішуваних питань ===
* Чи є наданий об’єкт зброєю? До якого саме типу зброї він належить?
* Чи є наданий об’єкт ракетною (реактивною) зброєю? До якого саме типу зразка, моделі він належить?
* Яким способом виготовлено наданий об’єкт?
* Чи придатний наданий ПЗРК (ПТРК, прицільно-пусковий пристрій ПЗРК або ПРТК) до стрільби?
* Чи має наданий об’єкт ознаки пошкодження? Чи виключають ці пошкодження можливість проведення стрільби?
== Матеріали, необхідні для проведення експертизи зброї та слідів її використання ==
'''Експертові з урахуванням змісту питання надаються:'''
* зброя або конструктивно подібні до неї вироби,
* патрони,
* гільзи,
* кулі,
* шрот,
* пижі, які приєднані до справи як речові докази,
* порівняльні матеріали,
* предмети зі слідами пострілу.
Усі надані об'єкти повинні мати на упаковці або на прикріплених до них бирках індивідуальні позначки (найменування, кількість, місця виявлення, наприклад: "шрот, що вилучений з трупа A., 4 шротини"). На предметах з пошкодженнями мають бути орієнтувальні позначки (зовнішній, внутрішній бік, верх, низ тощо).
== Особливості призначення експертизи зброї та слідів її використання ==
Для вирішення питань про обставини пострілу (напрямок, дистанція, взаємне положення зброї та перешкоди тощо) експерту надаються предмети, на яких є сліди пострілу.

Крім об'єкта дослідження, експерту надсилаються протоколи слідчих оглядів, відтворення обстановки й обставин події, інших слідчих дій або виписки з них, що містять відомості, які можуть мати значення для вирішення поставлених питань. Допускається виклад цих відомостей у документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не має можливості самостійно визначити дані, про які треба повідомити експерта, або сформулювати питання, для отримання відповідних роз’яснень (консультацій) залучається спеціаліст з відповідною підготовкою.

Якщо у справі раніше проводились судово-медичні та інші експертизи, пов'язані з даною експертизою, експерту надаються акти цих експертиз, фотознімки, рентгенограми, схеми тощо.

Вогнепальну стрілецьку зброю, пістолети та револьвери для відстрілу патронів "травматичної" дії, пневматичні гвинтівки, пістолети та револьвери, газові, сигнальні пістолети та револьвери тощо, які направляються на експертизу, необхідно розрядити. Якщо прийомами, які звичайно застосовуються, розрядити їх неможливо, то частини ударно-спускового механізму приводяться в положення, яке унеможливлює випадковий постріл. На упаковці мають бути зроблені попереджувальні написи.

Для розряджання гранатометів, мінометів, гармат, вогнеметів, реактивної, ракетної зброї повинні залучатися спеціалісти з відповідною підготовкою.

Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути забезпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного контакту у процесі транспортування. Дульний зріз зброї закривається чистою білою тканиною і обв'язується.

Зброя та боєприпаси до неї надаються на експертизу органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особисто або його (її) представником. Їх пересилка поштою не допускається (пункт 4.13 глави 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Рекомендацій]).
== Установи, які проводять дослідження ==
Експертиза зброї та слідів її використання проводиться експертними установами, а саме:

♦ '''[http://dniprondise.dp.ua/ Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз]''' (Дніпропетровська і Запорізька області) - дослідження холодної зброї, дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу, дослідження артилерійської та ракетної зброї;

♦ '''[http://kndise.gov.ua/ Київський науково-дослідний інститут судових експертиз]''' (м. Київ, Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області) - експертиза зброї та слідів її використання: експертиза зброї та бойових припасів до неї, експертиза слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу, експертиза холодної зброї, експертиза зброї з некінетичним принципом ураження, експертиза гранатометів, експертиза артилерійської та ракетної зброї;

♦ '''[http://ondise.minjust.gov.ua/ Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз]''' (Миколаївська, Одеська та Херсонська області) - експертиза зброї та слідів її використання;

♦ [https://nncise.org.ua/ '''Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»'''] (м. Київ, Київська, Сумська, Полтавська, Харківська, Донецька області та м. Севастополь) - експертиза зброї та слідів її використання: балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, балістичне дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу, дослідження холодної зброї, дослідження гранатометів, дослідження артилерійської та ракетної зброї;

♦ '''[https://minjust.gov.ua/m/naukovo-doslidni-ustanovi-sudovih-ekspertiz-ministerstva-yustitsii-ukraini Інші установи].'''
== Корисні посилання ==
*[https://nais.gov.ua/registers Єдині та державні реєстри]
*[https://rase.minjust.gov.ua/ Державний реєстр атестованих судових експертів]
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Військова експертиза]]
* [[Трасологічна експертиза]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Участь захисника у процесі видачі особи (екстрадиції)

2025-11-07T12:57:27Z

Alona.shchensna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_033 Європейська конвенція про видачу правопорушників]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2577-19 Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text Інструкція про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 19 серпня 2019 року № 2599/5]
== Загальна інформація ==
'''Екстрадиція''' - одна з форм міжнародного співробітництва щодо видачі особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Полягає в арешті і передачі однією державою іншій (за запитом) особи, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, або ж засудженого злочинця.

До процедури екстрадиції входять такі процесуальні дії:
* затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4456 стаття 582 КПК України]);
* тимчасовий арешт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4466 стаття 583 КПК України]);
* екстрадиційний арешт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4481 стаття 584 КПК України]);
* екстрадиційна перевірка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4516 стаття 587 КПК України]).
Відповідно до частини 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_033#o18 статті 2 Європейської конвенції про видачу правопорушників] видача правопорушників здійснюється у зв'язку із правопорушеннями, які караються за законами запитуючої Сторони та запитуваної Сторони позбавленням волі або згідно з постановою про утримання під вартою на максимальний термін не менше одного року чи більш суворим покаранням. Якщо особа визнається винною і вирок про ув'язнення або постанова про утримання під вартою проголошується на території запитуючої Сторони, термін призначеного покарання має складати не менше чотирьох місяців.

В частині 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_033#o18 статті 2 вказаної Конвенції] зазначено, що якщо запит про видачу правопорушника стосується декількох окремих правопорушень, кожне з яких за законами запитуючої Сторони і запитуваної Сторони карається позбавленням волі або згідно з постановою про утримання під вартою, але якщо деякі з них не задовольняють умови стосовно тривалості терміну покарання, яке може бути призначене, запитувана Сторона має також право здійснювати видачу за останні правопорушення.

За відсутності міжнародного договору України міжнародна правова допомога чи інше співробітництво може бути надано на підставі запиту іншої держави чи запитано на засадах взаємності.

За відсутності міжнародного договору з відповідною державою уповноважений (центральний) орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.

Згідно з частиною 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4395 статті 573 КПК України] запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців.

''Звертаємо увагу'', що відповідно до частини 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4395 статті 573 КПК України] центральний орган України має право відмовити в направленні запиту до іноземної держави, якщо існують передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або міжнародним договором України обставини, які можуть перешкоджати видачі. Він також має право відмовити компетентному органу України у зверненні до іноземної держави, якщо видача буде явно невиправданою з огляду на співвідношення тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення та ймовірних витрат, необхідних для екстрадиції.

== Порядок видачі особи в Україну ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4410 статті 575 КПК України] клопотання про видачу особи в Україну готує '''''слідчий, прокурор,''''' який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або '''''суд,''''' який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, з дотриманням вимог, передбачених КПК України та відповідним міжнародним договором України.

Клопотання складається у письмовій формі і повинно містити дані про особу, видача якої вимагається, обставини і кваліфікацію вчиненого нею злочину. До клопотання додаються такі документи:

# засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності;
# копія вироку з підтвердженням набуття ним законної сили, якщо видача запитується для приведення вироку до виконання;
# довідка про відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення особою, або довідка про докази, якими підтверджується винуватість розшукуваної особи у його вчиненні;
# положення статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення;
# висновок компетентних органів України про громадянство особи, видача якої запитується, складений згідно з вимогами закону про громадянство України;
# довідка про частину невідбутого покарання, якщо йдеться про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання;
# інформація про перебіг строків давності;
# інші відомості, передбачені міжнародним договором України, який також чинний для іноземної держави, на території якої встановлено розшукувану особу.

Клопотання та документи підписуються слідчим, прокурором або суддею, засвідчуються печаткою відповідного органу та перекладаються мовою, передбаченою міжнародним договором України.

Клопотання про видачу особи (екстрадицію) передаються до відповідного центрального органу України '''''через відповідну обласну прокуратуру у десятиденний строк''''' з дня затримання особи на території іноземної держави. У зазначений строк керівник відповідного органу досудового розслідування у складі апарату Національної поліції, центрального апарату органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України безпосередньо передає Офісу Генерального прокурора клопотання про видачу особи (екстрадицію).

Центральний орган України за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України, звертається до компетентного органу іноземної держави із запитом про видачу особи в Україну. Запит про видачу направляється керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою '''''протягом п’яти днів''''' з дня отримання клопотання.

У разі отримання від уповноваженого (центрального) органу іноземної держави згоди на видачу розшукуваної особи Мін’юст відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4400 статті 574 КПК України] доручає Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, Національній гвардії України та Національній поліції України організувати та здійснити прийом цієї особи в Україну.

== Порядок видачі особи (екстрадиція) з України ==
'''''Процедура видачі особи (екстрадиція) здійснюється за наступними стадіями:'''''
# Отримання правоохоронними органами України інформації про конкретне місце перебування на території України особи, яка підозрюється іноземною державою у вчиненні кримінального правопорушення і щодо якої компетентним органом іноземної держави обрано запобіжний захід;
# Затримання на території України особи, яка розшукується іноземною державою, повідомлення про це компетентних органів цієї держави;
# Застосування до затриманої особи, що розшукується іноземною державою, запобіжного заходу - тимчасового або екстрадиційного арешту (після надходження запиту);
# Направлення запиту про видачу особи (екстрадицію);
# Екстрадиційний арешт або ж застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави, або ж відмова у застосуванні запобіжного заходу;
# Проведення екстрадиційної перевірки;
# Прийняття рішення про екстрадицію або відмову у екстрадиції особи іноземній державі;
# Фактична передача особи запитуючій державі.

==== Затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4456 стаття 582 КПК України]) ====
Затримання на території України особи, яка розшукується іноземною державою у зв’язку із вчиненням кримінального правопорушення, здійснюється уповноваженою службовою особою.

Про затримання негайно інформується прокурор, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання. Повідомлення прокурору, до якого додається копія протоколу затримання, повинно містити докладну інформацію щодо підстав та мотивів затримання.

Прокурор, отримавши повідомлення, перевіряє законність затримання особи, яка розшукується компетентними органами іноземних держав, та негайно інформує відповідну обласну прокуратуру.

Про затримання таких осіб відповідна обласна прокуратура '''''протягом шістдесяти годин''''' після затримання повідомляє відповідний центральний орган України, який '''''протягом трьох днів''''' інформує компетентний орган іноземної держави.

Про кожен випадок затримання громадянина іноземної держави, який вчинив злочин за межами України, відповідна обласна прокуратура також повідомляє Міністерство закордонних справ України.

'''''Затримана особа негайно звільняється у разі, якщо:'''''

# протягом шістдесяти годин з моменту затримання вона не доставлена до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу тимчасового або екстрадиційного арешту;
# встановлено обставини, за наявності яких видача (екстрадиція) не здійснюється.

==== Тимчасовий арешт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4466 стаття 583 КПК України]) ====
До затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт '''''до сорока діб''''' або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.

У разі якщо максимальний строк тимчасового арешту закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту.

Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.

Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею у найкоротший строк, але '''''не пізніше сімдесяти двох годин''''' з моменту затримання особи.

За результатами розгляду слідчий суддя постановляє ухвалу про:

# застосування тимчасового арешту;
# відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав;
# затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту;
# затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту;
# застосування тимчасового арешту та відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію).

Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв’язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.

==== Екстрадиційний арешт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4481 стаття 584 КПК України]) ====
Після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.

Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються:

# копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України;
# документи про громадянство особи;
# наявні матеріали екстрадиційної перевірки.

Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені державною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

За результатами розгляду слідчий суддя постановляє ухвалу про:

# застосування екстрадиційного арешту;
# затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту;
# затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту;
# застосування екстрадиційного арешту та відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію);
# відмову в застосуванні екстрадиційного арешту, якщо для його обрання немає підстав.

Екстрадиційний арешт застосовується '''''до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців'''''.

Звільнення особи з-під екстрадиційного арешту слідчим суддею не перешкоджає повторному його застосуванню з метою фактичної передачі особи іноземній державі на виконання рішення про видачу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

==== Застосування запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4501 стаття 585 КПК України]) ====
За наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).

У разі порушення особою, щодо якої розглядається запит про її видачу, умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи.

==== Екстрадиційна перевірка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4516 стаття 587 КПК України]) ====
Екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи, проводиться центральним органом України або за його дорученням чи зверненням відповідною обласною прокуратурою.

Екстрадиційна перевірка здійснюється '''''протягом шістдесяти днів'''''. Цей строк може бути продовжено відповідним центральним органом України.

Матеріали екстрадиційної перевірки разом із висновком щодо такої перевірки надсилаються відповідному центральному органу України.

==== Рішення за запитом про видачу особи (екстрадицію) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4537 стаття 590 КПК України]) ====
Після вивчення матеріалів екстрадиційної перевірки центральний орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі. Рішення виноситься керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою.

Про своє рішення центральний орган України повідомляє компетентний орган іноземної держави, а також особу, щодо якої воно прийнято.

У разі прийняття рішення про видачу (екстрадицію) такій особі вручається його копія. Якщо впродовж десяти днів зазначене рішення не оскаржено до суду, організовується фактична видача цієї особи компетентним органам іноземної держави.

==== Фактична передача особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4559 стаття 593 КПК України]) ====
З метою фактичної передачі особи, щодо якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію), центральний орган України після набрання чинності цим рішенням надає відповідні доручення (направляє звернення) компетентним органам України.

Передача особи має бути здійснена '''''протягом п’ятнадцяти днів''''' з дати, встановленої для її передачі, крім випадку видачі особи (екстрадиції) у спрощеному порядку. Цей строк може бути продовжено центральним органом України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти.

==== Видача особи (екстрадиція) у спрощеному порядку ====
'''Окрім того, Верховна Рада України 2 жовтня 2018 року прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2577-19#Text Закон України № 2577-VIII "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу і Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видавання правопорушників"].''' Вказаний Закон дозволяє затриманим, які перебувають у міжнародному розшуку, просити про застосування до них спрощеного порядку видавання, не чекаючи надходження формального запиту на екстрадицію.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4520 статтею 588 КПК України] спрощений порядок видачі особи може бути застосований лише за наявності письмової заяви про згоду на екстрадицію, затвердженої слідчим суддею. За наявності такої заяви видача можлива без проведення у повному обсязі екстрадиційної перевірки.

Уповноважений (центральний) орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) у спрощеному порядку або про відмову у видачі особи (екстрадиції) у спрощеному порядку '''''протягом п’яти робочих днів''''' з дня одержання ухвали слідчого судді, якою затверджено згоду особи на видачу (екстрадицію), та інформації компетентного органу іноземної держави, передбаченої частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4520 статті 588 КПК України].

Водночас спрощений порядок видавання не застосовують:

# у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності чи відбування особою покарання на території України;
# якщо є обґрунтовані підстави вважати, що особа, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію), є громадянином України;
# якщо є обґрунтовані підстави вважати, що видача (екстрадиція) зазначеної особи може суперечити інтересам національної безпеки України;
# якщо компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу уповноваженого (центрального) органу України інформацію, передбачену частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4520 статті 588 КПК України].

Передача особи, стосовно якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію) у спрощеному порядку, здійснюється '''''протягом десяти робочих днів''''' з дня повідомлення компетентному органу іноземної держави про зазначене рішення. Цей строк може бути подовжений уповноваженим (центральним) органом України '''''до тридцяти днів'''''. Відстрочення фактичної передачі особи з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4552 статтею 592 КПК України], не допускається.

== Участь захисника у процесі видачі особи (екстрадиції) ==
Під час здійснення затримання особи, яка розшукується іноземною державою, остання '''''має право на захисника'''''. Під час здійснення екстрадиційного затримання адвокату і клієнту слід обов’язково реалізувати право на конфіденційне побачення. Спілкування із затриманим не може бути обмежене в часі, до того на такій зустрічі є неприпустимою присутність конвою, оперативних або інших працівників поліції.

Під час першого спілкування адвокат докладає необхідних зусиль для встановлення психологічного контакту з підзахисним, пояснює, що захисник використовує лише законні засоби захисту, і отримана від клієнта інформація щодо обставин та його позиції у справі є конфіденційною та складає предмет адвокатської таємниці.

'''При здійсненні екстрадиції особи діяльність адвоката полягає у:'''
* наданні правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань;
* складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
* захист прав, свобод і законних інтересів особи, що розшукується іноземною державою, під час застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тимчасового арешту;
* оскарження рішення суду щодо застосування до особи, що розшукується іноземною державою, запобіжного заходу у вигляді тимчасового арешту та ін.
'''Крім зазначених дій адвокат повинен:'''

# дослідити особливості кримінального законодавства країни, на території якої підозрюють особу у вчиненні злочину, і порівняння фабули статті кримінального закону цієї країни із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України];
# дослідити акти про амністію в Україні за відповідний період для виявлення можливих випадків, коли особа за законодавством України, була б звільнена від відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

'''Крім того, правову допомогу можуть також надати іноземні адвокати країни, якою оголошено розшук особи, особливо, якщо вони надавали цій особі раніше правову допомогу. Цінність таких міжнародних консультацій полягає ще й у тому, що від іноземних колег можна отримати інформацію і копії процесуальних і судових рішень, які приймались на користь особи.'''

''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4527 статті 589 КПК України] у видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо'':

1) особа, стосовно якої надійшов запит про видачу, відповідно до законів України на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України;

2) злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України;

3) закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу;

4) компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу центрального органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію);

5) видача особи (екстрадиція) суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України;

5-1) є обґрунтовані підстави вважати, що видача особи (екстрадиція) суперечить інтересам національної безпеки України;

6) наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.

== Див. також ==
[[Видача особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (екстрадиція): поняття, підстави застосування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження]]

Alona.shchensna: