WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною

2024-08-14T13:07:23Z

Alla.yastremska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72 Постанова Пленуму Верховного Cуду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]
== Загальна інформація==
Відповідно до ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

'''Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи''', якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, '''азартними іграми''' тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n225 ст.36 ЦК України]). Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

Така людина може самостійно вчиняти лише дрібні побутові угоди. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються тільки за згодою піклувальника. Грубо кажучи, купити хліб у магазині людина, чия цивільна дієздатність обмежена, може самостійно, а от для того, щоб взяти кредит або продати квартиру йому необхідна згода піклувальника.

У той же час, відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суд.

Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпорядження ними здійснюються також піклувальником. Однак піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, заподіяну нею іншій особі.
==Хто має право звертатися==
Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано '''членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги'''.

Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцем знаходженням цього закладу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України]).

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи розглядаються у порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] у цивільному судочинстві.
==Перелік необхідних документів==
'''Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи'''

У заяві мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад у особи, а також обставини, які істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає азартними іграми, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?find=1&text=%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82#n8283 ст. 297 ЦПК України]).

У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

Громадянин, про обмеження цивільної дієздатності якого подана в суд заява, стає особою, що бере участь у справі. Тому незалежно від стану здоров'я йому повинна надсилатися копія заяви. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 64 Конституції України, ст. ст. 31, 32, 38 ЦПК] України він має право всіма законними способами відстоювати в суді свої інтереси, доручати ведення справи своєму представникові, адвокатові.

В заяві про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним повинна бути зазначена мета, для досягнення якої необхідно визнати його таким.

'''Разом із заявою про визнання громадянина обмежено дієздатним особа, що звертається з такою заявою, повинна надати докази, що підтверджують''':
*хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними (виписка з історії хвороби, довідка про стан здоров'я, довідка, що особа проходила стаціонарне обстеження в лікарні у зв`язку із надмірним захопленням азартними іграми, тощо);
*наявність обставини, які істотно впливають на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними та свідчать про факти зловживання особою азартними іграм (виписки з ігрового рахунку, договори про надання фінансових кредитів, договори позики, кредитні договори, документи про відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості тощо);
*вчинення дій, внаслідок яких особа, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (акти опитування сусідів, покази свідків, документи про наявність заборгованості по сплаті аліментів, тощо);
*фактичне матеріальне становище особи, щодо якої порушена справа про обмеження дієздатності (довідки про доходи, документи про наявність/відсутність у власності майна, тощо);
==Вартість==
За подання заяви про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір"] судовий збір не справляється.
Але якщо суд встановить, що заявник діяв несумлінно, з метою позбавлення дієздатності або обмеження дієздатності психічно здорової особи, суд стягує всі судові витрати із заявника. Новелою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (ст. 39) є те, що в ньому передбачено право на відшкодування заявником моральної шкоди у разі пред'явлення ним недобросовісної вимоги без достатніх підстав.
==Призначення експертизи==
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.
==Розгляд справи==
'''1.''' Відповідно до ч. 1 даної статті та п. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72#Text постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28.03.72 р. "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"] справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. 
В тому випадку, якщо справа буде розглянута без участі органів опіки і піклування, рішення в будь-якому випадку підлягає скасуванню. Суд повинен вжити необхідних заходів для явки представників органів опіки і піклування в судове засідання, аж до застосування по відношенню до них заходів адміністративної відповідальності. 
Громадянин, щодо якого розглядається справа, викликається в судове засідання, якщо це можливо за станом його здоров'я. Неявка громадянина в судове засідання не позбавляє суд права розглянути справу в його відсутності при додержанні вимог, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України]. 
'''2.''' Слід мати на увазі, що від вирішення питання про дієздатність особи залежить можливість його участі у розв'язанні інших цивільних справ. Тому заява про визнання особи обмежено дієздатною підлягає розглядові окремо від інших вимог у порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. ст. 295-300 ЦПК України]. 
Одночасно зі спором про право цивільне, питання про обмежену дієздатність або недієздатність особи може вирішуватись судом лише в тому разі, коли спір виник після смерті цього громадянина. (п. 8 постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72#Text Пленуму ВС України N 3 від 28.03.72 р. "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]). Проте ВСУ не вказав, в порядку якого судочинства повинна вирішуватися дана категорія справ. Очевидно, що питання про обмежену дієздатність або недієздатність особи може вирішуватись судом, коли спір виник після смерті цього громадянина в порядку позовного провадження.
==Підстави для відмови==
Оскільки законодавець зобов'язав заявника ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 1 ст. 297 Цивільного Процесуального кодексу України]) викласти обставини, що свідчать про підстави порушення даної категорії справ, а також [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України] (форма і зміст позовної заяви) містить вимогу щодо зазначення доказів, які підтверджують кожну із обставин, суди вправі у разі недотримання з боку заявника даних процесуальних вимог залишати заяву без руху в порядку [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 121 Цивільного Процесуального кодексу України].
==Порядок оскарження==
Рішення суду в справі набуває законної сили в звичайному порядку, тобто воно може бути оскаржене в суді апеляційної інстанції.

==Поновлення цивільної дієздатності==
Відновлення повної цивільної дієздатності відбувається за рішенням суду, в тому випадку якщо людина одужала або її стан покращився настільки, що вона може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також перестала зловживати азартними іграми і т. д.

Заяву про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи слід подавати до того ж суду який приймав рішення про обмеження цивільної дієздатності. Таку заяву може подати сама фізична особа, члени її сім’ї, піклувальник або орган опіки та піклування.

Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється з дня набрання рішенням законної сили.
== Особливі випадки==
Відповідно до ч. 2 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України:] якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною. 
Якщо справу про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним було порушено за заявою особи, яка не мала на це повноважень, суд не відмовляє в задоволенні заяви, а закриває провадження у справі на підставі п. 1 ст. 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного Процесуального кодексу України,] оскільки такі заяви зазначених осіб не підлягають розгляду в судах.
==Див. також==

*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E._%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Укладення контрактів про проходження державної служби

2024-07-24T10:46:16Z

Alla.yastremska:

== Нормативна база==

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закон України «Про державну службу»]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1285-20#Text Закон України від 23 лютого 2021 року № 1285-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби»]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/494-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 494 «Про затвердження Порядку укладення контрактів про проходження державної служби»]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#Text Положення про застосування стимулюючих виплат держслужбовцям, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15]

== Загальні положення==

Контракт про проходження державної служби є договором між особою, яка призначається на посаду державної служби, та суб’єктом призначення/керівником державної служби, за яким особа зобов’язується виконувати завдання держави та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання, а суб’єкт призначення/керівник державної служби – створювати належні умови праці, своєчасно та в повному обсязі забезпечувати особу матеріально-технічними ресурсами, необхідними для виконання її посадових обов’язків, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Законом України «Про державну службу»] та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини щодо проходження державної служби.

У разі призначення особи на посаду державної служби, яку віднесено до тих, що супроводжується укладанням контракту про проходження державної служби, невіддільною частиною акта про призначення на посаду є контракт про проходження державної служби відповідно до ч. 9 ст. 311 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України «Про державну службу»].

Особа, яка укладає контракт про проходження державної служби, реалізує своє право на працю та право на рівний доступ до державної служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]).

За загальним правилом призначення держслужбовця на посаду здійснюється безстроково, крім випадків, визначених законодавством України.

Згідно частини 2 ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України «Про державну службу»] cтрокове призначення на посаду здійснюється у разі:

1) призначення на посаду державної служби категорії "А" - на п’ять років, якщо інше не передбачено законом, з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу на ще один строк або переведення на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу;

2) заміщення посади державної служби на період відсутності державного службовця, за яким відповідно до цього Закону зберігається посада державної служби;

3) необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають тимчасовий характер, з укладанням контракту про проходження державної служби (на посади державної служби категорій "Б" і "В");

4) призначення особи, яка досягла 65-річного віку, на посаду державної служби - на один рік з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу щорічно.

Такі контракти є різновидом строкових трудових договорів''.'' Це випливає зі ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України «Про державну службу»], а також прямо зазначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/494-2020-%D0%BF#Text Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладення контрактів про проходження державної служби» від 17 червня 2020 р. № 494] і в Типовому контракті про проходження державної служби.

'''Зверніть увагу!'''

Чисельність посад державної служби в державному органі, на які здійснюється строкове призначення, не може перевищувати 7 відсотків загальної штатної чисельності посад державної служби в державному органі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну службу»]).

== Сторони та учасники процедури укладення контракту==

Сторонами контракту є державний орган в особі суб’єкта призначення або керівника державної служби та особа, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби.

Відповідно до ч. 9 ст. 311 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України «Про державну службу»], контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем, з однієї сторони, та суб’єктом призначення/керівником державної служби – з іншої.

Укладення контрактів здійснюється з дотриманням принципів законності, ефективності, прозорості та доброчесності. Під час укладання контракту не допускається звуження обсягу прав особи, визначених законодавством з питань державної служби та законодавством про працю в частині, не врегульованій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Законом України «Про державну службу»].

Учасниками процедури укладення контракту є:
*суб’єкт призначення або керівник державної служби;
*переможець конкурсу на зайняття посади державної служби або державний службовець, що переводиться на відповідну посаду державної служби;
*служба управління персоналом.
Робота на посаді держслужби, яка передбачає укладення контракту, '''не може бути типовою та повторюваною''' (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/494-2020-%D0%BF#top Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 494] (далі - Порядок).

Суб’єкт призначення або керівник державної служби приймає рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладенням контракту, до прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття такої посади або до заміщення такої посади шляхом переведення.

Служба управління персоналом за дорученням суб’єкта призначення або керівника державної служби складає проект контракту за відповідною посадою державної служби згідно з цим Порядком до прийняття рішення про оголошення конкурсу або переведення державного службовця на таку посаду.

Контракт укладається за формою Типового контракту про проходження державної служби згідно з додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/494-2020-%D0%BF#top Порядку].

У разі відмови особи від підписання контракту про проходження державної служби (у разі укладення) вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу.

== Зміст та процедура укладення контракту ==

Особа зобов’язана виконувати завдання, визначені контрактом, особисто.

Контрактом визначаються окремі етапи виконання завдань. Про виконання окремого етапу завдання особа звітує у спосіб і в строки, визначені контрактом.

У контракті зазначаються предмет, істотні та додаткові умови, строк дії контракту та реквізити сторін. До контракту додається графік виконання завдань, який є його невід’ємною частиною.

Завдання повинні містити ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, що відображають кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано діяльність контрактника.

Строки виконання завдань та окремих етапів їх виконання визначаються з розрахунку тривалості робочого часу 40 годин на тиждень з урахуванням часу надання особі в установленому порядку відпусток, на які вона набула право відповідно до закону.

Визначені контрактом строки завершення окремих етапів виконання завдань продовжуються на відповідну кількість днів (в межах строку дії контракту), протягом яких особа фактично не виконувала посадові обов’язки у зв’язку з тимчасовою відсутністю, але за нею зберігалася посада державної служби відповідно до законодавства.

У контракті зазначаються предмет, істотні та додаткові умови, строк дії контракту та реквізити сторін. До контракту додається графік виконання завдань, який є його невід’ємною частиною.

'''Істотними умовами контракту''' є:

• місце роботи і посада держслужби;

• спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду держслужби, за якою укладається контракт;

• дата набрання чинності та строк дії контракту;

• права та обов’язки сторін;

• завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання;

• режим праці та відпочинку;

• умови оплати праці;

• відповідальність сторін та вирішення спорів;

• підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.

'''Увага!'''

Істотні умови контракту повинні відповідати істотним умовам, оприлюдненим в оголошенні про проведення конкурсу.

При укладанні контракту про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби, державному органу заборонено змінювати істотні умови контракту, оприлюднені в оголошенні про проведення конкурсу.

Умови контракту можуть передбачати виконання особою завдань у приміщенні державного органу (на робочому місці) з поширенням на неї правил внутрішнього службового розпорядку та/або за межами приміщення державного органу (дистанційно), у тому числі з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. У разі виконання завдань в дистанційному режимі сторони можуть визначати періоди часу, в які особа зобов’язана бути присутньою в приміщенні державного органу (на робочому місці).

За взаємною домовленістю сторони можуть також визначити додаткові умови контракту про проходження держслужби.

'''Додатковими умовами контракту''', зокрема, можуть бути:

• встановлення випробування з метою визначення відповідності особи займаній посаді;

• направлення особи у службові відрядження;

• умови професійного розвитку особи;

• надання службового транспорту та умови його експлуатації;

• види розумного пристосування для особи з інвалідністю.

== Дата набрання чинності та строк дії контракту ==

Контракт про проходження державної служби набирає чинності з дати, визначеної в акті про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов’язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закон України «Про державну службу»]).

Строк дії контракту '''не може становити більше 3 років''' (пункт 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/494-2020-%D0%BF#top Порядку]).

За умови належного виконання контракту про проходження державної служби його дію може бути '''продовжено''' за погодженням сторін '''на той же строк, але тільки один раз'''.

Тобто держслужбовець-контрактник зможе перебувати на одній посаді не більше 6 років.

Продовження контракту оформляють шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту (частина тринадцята статті 311 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України «Про державну службу»]).

'''''Зверніть увагу!'''''

Додаткова угода про продовження строку дії контракту має бути укладена '''не пізніше ніж за 2 місяці''' до закінчення строку його дії.

==Оплата праці==

Відповідно до контракту особа зобов’язується виконувати завдання, а державний орган зобов’язується виплачувати їй заробітну плату згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Законом України «Про державну службу»].

Розмір посадового окладу визначається відповідно до схеми посадових окладів на посадах держслужби, затвердженої Кабінетом Міністрів. Розміри надбавок за вислугу років і за ранг держслужбовця також визначають у загальному порядку згідно із законодавством про держслужбу.

Умови, розміри та критерії встановлення місячної або квартальної премії відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу визначаються згідно з положенням про преміювання у відповідному державному органі.

Контрактнику можуть установлюватися надбавки за інтенсивність праці та/або за виконання особливо важливої роботи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#Text Положення про застосування стимулюючих виплат держслужбовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15].

==Процедура укладення та зміни контракту==

До прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття певної посади або до заміщення посади шляхом переведення суб’єкт призначення або керівник держслужби приймає рішення про віднесення цієї посади держслужби до посад, призначення на які здійснюється з укладенням контракту.

До прийняття рішення про оголошення конкурсу або переведення держслужбовця на посаду служба управління персоналом за дорученням суб’єкта призначення або керівника держслужби складає проєкт контракту за відповідною посадою державної служби.

З метою узгодження положень проекту контракту між сторонами служба управління персоналом державного органу:

* організовує обговорення його додаткових умов між особою та суб’єктом призначення або керівником державної служби;
* готує проект контракту до підписання на основі наданих особою документів.

Контракт укладається до прийняття рішення про призначення на посаду відповідної особи шляхом його підписання сторонами. Контракт укладається у письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких передається особі разом з копією акта про призначення на посаду, а другий зберігається в особовій справі державного службовця.

Контракт укладають за формою Типового контракту про проходження держслужби, наведеною в додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/494-2020-%D0%BF#top Порядку].

Контракт повинен бути підписаний між державним органом, в особі суб’єкта призначення або керівника держслужби та переможцем конкурсу на зайняття посади держслужби або держслужбовець, який переводиться на відповідну посаду держслужби.

Зміни до контракту вносяться в порядку, передбаченому для укладення контракту, шляхом підписання його сторонами відповідних додаткових угод. При цьому внесення змін до істотних умов контракту, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Законом України «Про державну службу»]''',''' не допускається.

==Припинення та розірвання контракту==

Припинення дії контракту можливе з підстав, передбачених законом, зокрема:

• у разі закінчення строку, на який укладено контракт;

• за ініціативою особи або за згодою сторін;

• за ініціативою держоргану — у разі невиконання або неналежного виконання особою умов контракту. Згідно з умовами контракту в цій ситуації держорган повідомляє особу про припинення контракту '''не пізніше ніж за 7 календарних днів''' до такого припинення;

• у разі припинення держслужби за підставами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу»].

Рішення про додаткові, крім установлених законодавством, підстави розірвання контракту, а також про строки та порядок повідомлення про це сторонам суб’єкт призначення або керівник держслужби може прийняти до прийняття наказу розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття відповідної посади або до її заміщення шляхом переведення.

Припинення дії або розірвання контракту передбачає припинення особою державної служби на відповідній посаді..

==Див. також==

* [[Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]]
* [[Дисциплінарне провадження щодо державного службовця]]
* [[Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців]]

[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним

2024-06-19T09:39:15Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація та нормативна база

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Закон України «Про фінансовий лізинг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про транспорт»]

== Загальна інформація ==
<div align="justify">

'''Фінансовий лізинг''' - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Законом України «Про фінансовий лізинг»].

'''Лізингодавець''' - юридична особа, яка передає право володіння та користування об'єктом фінансового лізингу лізингоодержувачу за договором фінансового лізингу, та набула в установленому законом порядку статусу особи, що має право надавати послуги фінансового лізингу; лізингоодержувач - фізична

'''''Строк, на який лізингоодержувачу передається об’єкт фінансового лізингу у володіння та користування, не може становити менше одного року.'''''
{| class="wikitable"
!'''Зверніть увагу!''' 13 червня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Закон України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 № 1201-IX.]
Розділом ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визначено, що він застосовується до відносин, які виникли після дня набрання чинності цим Законом.

Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
|}

== Автотранспорт як об'єкт фінансового лізингу ==
<div align="justify">

Одним із найпоширеніших предметів лізингових послуг '''є лізинг автотранспортних засобів'''. Транспортні засоби, як предмети договору лізингу, що передаються лізингоодержувачу, повинні, перш за все, відповідати вимогам, установленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81#n73 ст. 10 Закону України «Про транспорт»], а саме: вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат.

'''Транспортні засоби які виступають об’єктом фінансового лізингу мають бути визначені індивідуальними ознаками''', що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень.

Об’єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством. Обтяження рухомого майна лізингом реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у випадках та порядку, встановлених законодавством.

Пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України 7 вересня 1998 року N 1388] передбачено, що ''державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників,'' поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також '''правомірність придбання''', отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки
дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. 

Транспортні засоби підлягають державній реєстрації згідно чинного законодавства. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски 

Договір фінансового лізингу є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, його складових частин, що мають ідентифікаційні номери. 

Транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою - лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, '''реєструються за лізингодавцем'''. Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору та акта приймання-передачі транспортних засобів за затвердженою формою. 

== Форма договору фінансового лізингу транспортного засобу ==
<div align="justify">

Договір фінансового лізингу має бути укладений '''в письмовій формі та не підлягає нотаріальному посвідченню''', крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20?find=1&text=%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8#n128 Згідно ст. 15 Закону України «Про фінансовий лізинг»] договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню '''на вимогу однієї із сторін такого договору'''.

Проте, пунктом 2 ст. 799 ЦК України передбачено, що '''договір найму (оренди) транспортного засобу при участі у ньому як суб’єкта договору фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню'''.

Договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам статті 18 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Про захист прав споживачів]" та Закону України "Про фінансовий лізинг".

Договір фінансового лізингу повинен містити:

* найменування та опис об’єкта фінансового лізингу із зазначенням індивідуальних ознак, що дають змогу його чітко ідентифікувати. У разі якщо на день підписання договору фінансового лізингу виробництво об’єкта фінансового лізингу, що є предметом такого договору, не завершено та/або його індивідуальні ознаки невідомі, такий договір має містити посилання на документ та/або додаткову угоду, в якій визначені індивідуальні ознаки такого об’єкта;
* строк, на який лізингоодержувачу надається право володіння та користування об’єктом фінансового лізингу;
* строк передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу;
* порядок та графік сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, який містить загальну суму, що підлягає сплаті, розмір, строки та кількість таких платежів (у тому числі авансового платежу), інших платежів, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу;
* розмір, порядок розрахунку та умови сплати додаткових платежів і комісій (за наявності), пов’язаних з укладенням, виконанням, зміною та розірванням договору фінансового лізингу, достроковим викупом об’єкта фінансового лізингу, а також порядок зміни та/або індексації таких платежів;
* положення щодо необхідності укладення договорів щодо послуг третіх осіб (за наявності), у тому числі щодо страхування об’єкта фінансового лізингу та/або ризиків, пов’язаних з виконанням договору фінансового лізингу, та визначення особи, зобов’язаної здійснити страхування.

== Підстави визнання договору лізингу автотранспорту недійсним ==
<div align="justify">

Договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам , статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n413 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Закону України «Про фінансовий лізинг»].

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених чинним законодавством. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3883 ч. 2 ст. 806 ЦК України] .

'''У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.''' Нікчемний договір не породжує тих прав і обов’язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Умови договору фінансового лізингу, що суперечать положенням цього Закону або обмежують права лізингоодержувача порівняно з правами, встановленими законодавством про захист прав споживачів, '''є нікчемними''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#n106 ч. 10 ст. 14 Закону України "Про фінансовий лізинг"].

Чинним законодавством визначено, що існують самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною. Так, за змістом частини п’ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n413 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n413 ч. 6 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів"].

'''Умови договору є несправедливими''', якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n413 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

Аналізуючи норму [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] Верховний суд України дійшов висновку, що '''для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак:''' 

* умови договору порушують принцип добросовісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2644 пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України]);

* умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

'''Несправедливими є, зокрема, умови договору''' про:

* '''виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця''' (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);

* '''встановлення жорстких обов’язків''' споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

* '''надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату''', здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірвання або невиконанням ним договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n413 пункт 4 частини третьої статті 18 Закону]).

''Отже, підсумовуючи слід зазначити, що договір фінансового лізингу транспортного засобу є нікчемним або може бути визнаний судом недійсним у разі недотримання умов щодо:'''

* укладення договору у письмовій формі;

* нотаріального посвідчення договору, укладеного за участю фізичної;

* включення до договору несправедливих умов і допущення істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу;

== Наслідки визнання договору лізингу недійсним ==
<div align="justify">

Правові наслідки недійсності договору передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 216 ЦК України], що підлягає застосуванню також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. За загальним правилом, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог чинного законодавства.

У разі визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного лізингоодержувач зобов’язаний негайно повернути лізингодавцю предмет договору лізингу у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому лізингові платежі, сплачені на момент визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, поверненню не підлягають.

Суд, визнаючи договір лізингу недійсним або встановлюючи його нікчемність, за заявою лізингодавця накладає арешт на предмет такого договору.

Якщо лізингоодержувач користувався або продовжує користуватися предметом договору лізингу до та/або після дати визнання договору лізингу недійсним, лізингоодержувач зобов’язаний відшкодувати лізингодавцю суми лізингових платежів за весь відповідний період користування.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Порядок ідентифікації та встановлення особи

2024-06-19T07:15:11Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1051 "Питання застосування електронних студентських (учнівських) квитків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-п#n89 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 "Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4557500-19 Повідомлення Національного банку України від 04.09.2019 № Р/25-0006/45577 щодо роз'яснення з питань здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів]
== Загальні положення ==
'''Ідентифікація особи''' - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Ідентифікація проводиться органами Державної міграційної служби для виготовлення документів , що підтверджують особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон)]). '''Верифікація''' - порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з Реєстру для підтвердження їх ідентичності; '''Біометричні дані''' - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук); '''Біометричні параметри''' - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу; '''Єдиний державний демографічний реєстр'''- це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом] документів.
 
'''Дія (скорочення від «Держава і я») — український e-сервіс державних послуг. Це мобільний застосунок з цифровими документами та портал з публічними послугами.
== Порядок проведення ідентифікації та встановлення особи ==
==== Ідентифікація при наявності документів ====
Ідентифікація особи проводиться в усіх установах та підприємствах будь-яких форм власності, державних органах на підставі наявних документів, виданих та засвідчених у встановленому законом порядку, що мають фото особи та відповідні реквізити. Для цього використовуються наступні документи:
===== 1) Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: =====
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
===== 2) Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: =====
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документ біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
==== Ідентифікація при відсутності документів ====
В разі, якщо особа втратила всі документи, що посвідчують її особу, ідентифікувати особу звичайним способом неможливо. Тому необхідно звернутись до органів Державної міграційної служби для отримання документів, що посвідчують особу. В разі , якщо звернулась особа для відновлення втрачених документів або вперше для отримання паспорта громадянина України після досягнення 18-річного віку, органи ДМС будуть проводити заходи щодо ідентифікації особи. Особи, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18 років та у яких відсутнє свідоцтво про народження, можуть подати замість нього витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
[[Файл:Кампанія УВКБ ООН ЯІсную.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]

01 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв зміни до [http://materialy.kmu.gov.ua/2c588c11/1dc6bc0c.html Постанов №289 та №302]. Зміни дозволять громадянам, що перебувають в місцях несвободи, звертатися із заявами про оформлення паспорта громадянина України. Більше того, маломобільні особи з інвалідністю та особи, що проживають на ТОТ, зможуть подавати відповідні заяви до будь-якого територіального підрозділу ДМС. При цьому, мешканці ТОТ не будуть зобов’язані попередньо отримувати довідку внутрішньо переміщеної особи. Найважливіші зміни стосуються числа свідків. Після набрання даними змінами чинності буде достатнім привести '''одного родича''' (включно з колишнім чоловіком/жінкою), '''або''' '''двох сусідів''' що мають повну дієздатність, досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу.

28.10.2022 КМУ прийняв нові зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Постанови №302] (через постанову № 1220). Зміни набули чинності 17 листопада. Вони, серед іншого, дозволяють розширити коло свідків до «близької до заявника особи» та проведення процедури встановлення особи '''у режимі відеоконференцзв’язку''', якщо свідок не може бути присутнім особисто в ДМС. Паспорт кожного свідка пред’являється під час проведення відеоконференцзв’язку, а його копія надсилається електронною поштою до підрозділу ДМС.

''Це актуально для недокументованих паспортом переміщених осіб з Автономної Республіки Крим, НУТ, нещодавно окупованих територій України, які переїхали до центральної та західної України. Їх свідки з окупованих територій мають змогу дистанційно брати участь в процедурі встановлення особи та сприяти доступу заявника без паспорту до ID.''

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.

===== Ідентифікація за даними Єдиного демографічного реєстру =====
Для ідентифікації особи з метою виготовлення документів, що посвідчують особу а також відновлення їх в разі втрати органи ДМС звертаються до Єдиного демографічного реєстру. До цього реєстру вносяться дані :
# ім'я особи;
# дата народження/смерті;
# місце народження;
# стать;
# дата внесення інформації про особу до Реєстру;
# відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;
# відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;
# реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа);
# реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
# відцифрований зразок підпису особи;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта);
# за згодою особи - відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України);
# додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
За результатами перевірки даних з Єдиного демографічного реєстру готується довідка
===== Ідентифікація за допомогою інших засобів =====
В разі, якщо в Єдиному демографічному реєстрі відсутні дані про особу, органи ДМС проводять процедуру '''встановлення особи''' шляхом подання запитів до:
* Міністерства внутрішніх справ України;
* Національної поліції;
* Міністерства юстиції України;
* органів Державної фіскальної служби;
* навчальних закладів;
* військових частин, військових комісаріатів;
* установ виконання покарань.
* Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців. 
Якщо у особи не залишилось документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи проводиться також опитування родичів, дані про яких зазначаються заявником в окремому зверненні довільної форми. За результатами їх свідчень складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''акт встановлення особи'''].

'''Важливо!''' У разі відсутності можливості особистої присутності членів сім’ї особи (у тому числі колишньої дружини/чоловіка), близької особи під час її проведення, може здійснюватися у режимі '''відеоконференцзв’язку'''. Документи, що посвідчують особу пред’являються під час проведення відеоконференцзв’язку. Копії таких документів надсилаються членом сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком), близькою особою на електронну адресу відомчої електронної пошти територіального органу та територіального підрозділу ДМС, яким проводиться відеоконференцзв’язок. Під час відеоконференцзв’язку ведеться відеозапис, який зберігається та долучається із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети. В акті встановлення особи працівник, зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку та в присутності особи, стосовно якої проводилася така процедура

'''Максимальний строк проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, включаючи підготовку відповідних запитів та отримання відповідей не може перевищувати 2 (два) місяці'''. За результатами проведення процедури встановлення особи складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''Висновок''']. У разі, якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, встановлення особи можна провести у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
== Електронний застосунок [https://diia.gov.ua/ "Дія"] ==
==== Документи в застосунку: ====
* '''Водійське посвідчення'''. Цифрове водійське посвідчення дало змогу користувачам керувати транспортним засобом без фізичних водійських прав, а патрульній поліції — перевіряти документи та особу водія за онлайн-запитом до реєстру. Електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровими версіями документів, а не їхніми альтернативами.
* '''Цифровий студентський квиток'''. Юридична сила документа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 18 грудня 2019 року]. У [https://diia.gov.ua/ Дії] можуть бути створені цифрові студентські квитки на основі пластикових оригіналів студентського квитка державного зразка.
* '''Внутрішній та міжнародний паспорти України'''. Електронні ID-картка та закордонний біометричний паспорт доступні з 22 квітня 2020 року. Це стало можливо завдяки тому, що Кабінет Міністрів України 15 квітня 20209 року прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF постанову № 278 «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон»]. Е-паспорти у [https://diia.gov.ua/ Дії] є цифровими аналогами паперових документів, відповідно до постанови. В умовах карантину це особливо актуально, адже цифрові паспорти можна використовувати як посвідчення особи на випадок, якщо зупинила поліція. Крім того, за електронним паспортом у межах країни можна подорожувати літаком чи поїздом, отримувати поштові послуги та проводити банківські операції. Також за паспортом у мобільному застосунку «Дія» можна підтвердити свій вік при купівлі в магазині сигарет або алкоголю. Отримати медичні, готельні послуги або пред’явити правоохоронним органам. За цифровим паспортом також можна скористатися бібліотекою, отримати послуги зв’язку, входити в адмінбудівлі та отримувати державні послуги у ЦНАПах, на порталі [https://diia.gov.ua/ «Дія»] або для одержання коштів при поверненні товару. '''Усі цифрові документи у мобільному застосунку «Дія» дійсні лише на території України. Закордонний паспорт надає такі самі права і можливості, як і національний.'''
'''Які документи із застосунку Дія доступні для перевірки та отримання копій:'''

Ви можете перевіряти дійсність таких документів у Дії:

* біометричні паспорти (ID-картка, паспорт громадянина України для виїзду за кордон);
* картка платника податків (РНОКПП);
* свідоцтво про народження дитини (відображається в застосунку батьків);
* довідка ВПО;
* студентський квиток

Ви можете отримувати копії таких цифрових документів:

* біометричні паспорти (ID-картка, паспорт громадянина України для виїзду за кордон);
* картка платника податків (РНОКПП);
* свідоцтво про народження дитини (відображається в застосунку батьків);
* довідка ВПО.
* Зверніть увагу: паспорти-книжечки зразка 1994 року та закордонні паспорти старого зразка не відображаються в Дії.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101990480 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року по справі № 464/6696/20'''] ''(заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме '''тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.''' Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України).''
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87681802 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2020 р. у справі №569/22491]''' (''встановлено особу заявника на підставі посвідчення про взяття на облік бездомної особи, свідоцтва про народження, відповіді з територіального підрозділу ДМС України та показів свідка про особу'').
'''[[Категорія:Адміністративне право]]'''

Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика

2024-05-13T11:26:32Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ogljad_KGS.pdf Огляд судової практики Верховного Суду щодо забезпечення виконання зобов’язань]

== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==
<div align="justify">
Відповідно до ч. 1 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Отже, Завдаток – це грошова сума або рухоме майно, яку сплачує покупець (споживач) продавцю (кредиторові) в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Тобто, сума коштів, сплачена як завдаток (так само як і аванс), включається до загальної ціни товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін (покупцем або продавцем).

Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку:

а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання;

б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються;

в) завдаток виконує три основні функції:

- платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів);

- підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання);

- забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.

Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.
</div>
== Форма та істотні умови договору завдатку ==
<div align="justify">
Відповідно до ч.1 ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.

Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки, щодо істотних умов договору завдатку.

Отже, договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною.
</div>

== Сторони договору завдатку ==
<div align="justify">
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст. ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]
</div>

== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком ==
<div align="justify">
Наслідки порушення зобов'язання забезпеченого завдатком встановлені в
ст. 571 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України.] Завдаток залишається у кредитора, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості.
Сторона винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
</div>
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==
<div align="justify">
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей. Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням. Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів. Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія. Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.
</div>
== Вирішення спору судом ==
<div align="justify">
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу] України. Позовна заява складається відповідно до ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:] 1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. 2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. 3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. 5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. 6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.

== Судова практика ==

Частиною 4 статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8001 ЦПК України] визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

'''''Правові висновки щодо застосування норм права при розгляді справ щодо невиконання зобов'язань забезпечених завдатком, викладені у постановах Верховного суду України:'''''

'''від 11.10.2019 у справі № 569/12745/13-ц''', в якій судом зазначено, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договорів в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Так, судом розглядалась справа за позовом особи про стягнення завдатку та додаткової суми в розмірі завдатку. Позивач посилався на те, що між нею та відповідачем було укладено договір завдатку, за умовами якого останній зобов'язався продати належний йому магазин, а позивач зобов'язувався сплатити відповідачу у визначений договором строк вартість магазину.

На підтвердження виконання зобов'язань і на забезпечення його виконання позивачем передано відповідачу завдаток в розмірі 10 000,00 доларів США. Проте згодом відповідач відмовився від виконання взятого на себе зобов'язання та повернув позивачу 5 500,00 доларів США

Верховний Суд виходить з того, що договір купівлі-продажу майна, який за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, уклавши договір завдатку, який відповідно до частини четвертої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 203], частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1239 219 ЦК України], не був нотаріально посвідчений і є нікчемним з моменту його укладення, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що отримана відповідачем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.

Таку ж позицію ВССУ викладено у справі про стягнення грошових коштів, переданих за попереднім договором купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання ('''ухвала ВССУ від 14.12.2016 у справі № 676/9189/14-ц''').

'''від 23.07.2018 у справі № 461/5297/16-ц''' роз'яснюється, коли можливо стягнути завдаток, а коли така передана сума є авансом.

У вказані постанові суд дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2782 546 ЦК України] виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правила статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

Вказаний висновок судів узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України '''від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі № 6-176цс12'''.

</div>
[[Категорія: Цивільне право‏‎]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика

2024-05-13T10:23:56Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація та нормативна база

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ogljad_KGS.pdf Огляд судової практики Верховного Суду щодо забезпечення виконання зобов’язань]

== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==
<div align="justify">
Відповідно до ч. 1 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Отже, Завдаток – це грошова сума або рухоме майно, яку сплачує покупець (споживач) продавцю (кредиторові) в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Тобто, сума коштів, сплачена як завдаток (так само як і аванс), включається до загальної ціни товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін (покупцем або продавцем).

Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку:

а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання;

б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються;

в) завдаток виконує три основні функції:

- платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів);

- підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання);

- забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.

Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.
</div>
== Форма та істотні умови договору завдатку ==
<div align="justify">
Відповідно до ч.1 ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.

Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки, щодо істотних умов договору завдатку.

Отже, договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною.
</div>

== Сторони договору завдатку ==
<div align="justify">
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст. ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]
</div>

== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком ==
<div align="justify">
Наслідки порушення зобов'язання забезпеченого завдатком встановлені в
ст. 571 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України.] Завдаток залишається у кредитора, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості.
Сторона винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
</div>
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==
<div align="justify">
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей. Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням. Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів. Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія. Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.
</div>
== Вирішення спору судом ==
<div align="justify">
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу] України. Позовна заява складається відповідно до ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:] 1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. 2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. 

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. 5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. 6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.

== Судова практика ==

Частиною 4 статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8001 ЦПК України] визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

'''''Правові висновки щодо застосування норм права при розгляді справ щодо невиконання зобов'язань забезпечених завдатком, викладені у постановах Верховного суду України:'''''

'''від 11.10.2019 у справі № 569/12745/13-ц''', в якій судом зазначено, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договорів в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Так, судом розглядалась справа за позовом особи про стягнення завдатку та додаткової суми в розмірі завдатку. Позивач посилався на те, що між нею та відповідачем було укладено договір завдатку, за умовами якого останній зобов'язався продати належний йому магазин, а позивач зобов'язувався сплатити відповідачу у визначений договором строк вартість магазину.

На підтвердження виконання зобов`язань і на забезпечення його виконання позивачем передано відповідачу завдаток в розмірі 10 000,00 доларів США. Проте згодом відповідач відмовився від виконання взятого на себе зобов`язання та повернув позивачу 5 500,00 доларів США

Верховний Суд виходить з того, що договір купівлі-продажу майна, який за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, уклавши договір завдатку, який відповідно до частини четвертої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 203], частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1239 219 ЦК України], не був нотаріально посвідчений і є нікчемним з моменту його укладення, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що отримана відповідачем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.

Таку ж позицію ВССУ викладено у справі про стягнення грошових коштів, переданих за попереднім договором купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання ('''ухвала ВССУ від 14.12.2016 у справі № 676/9189/14-ц''').

'''від 23.07.2018 у справі № 461/5297/16-ц''' роз'яснюється, коли можливо стягнути завдаток, а коли така передана сума є авансом.

У вказані постанові суд дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2782 546 ЦК України] виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правила статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

Вказаний висновок судів узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України '''від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі № 6-176цс12'''.

</div>
[[Категорія: Цивільне право‏‎]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини

2024-05-10T14:48:18Z

Alla.yastremska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0073-14#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 № 1095/1239 "Про затвердження форм документів про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкцій про порядок їх заповнення"]
==Порядок повідомлення про виявлення покинутої дитини==
'''У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено поза закладом охорони здоров'я'''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0074-14#n6 Інструкції щодо заповнення форми акта закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я] у разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено поза закладом охорони здоров'я (на вулиці, у транспорті або в інших громадських місцях), службовою особою органу внутрішніх справ за місцем виявлення дитини складається відповідний акт в присутності медичного працівника закладу охорони здоров'я, який викликається на вимогу службової особи органу внутрішніх справ.

Акт складається в присутності особи, яка знайшла (виявила) підкинуту чи знайдену дитину, та понятих.

Службова особа органу внутрішніх справ негайно повідомляє про виявлення такої дитини службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.

'''У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено в закладі охорони здоров'я'''

У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено в закладі охорони здоров'я, керівник цього закладу негайно повідомляє територіальний орган внутрішніх справ, службу у справах дітей за місце знаходженням закладу охорони здоров'я, де виявлена підкинута або знайдена дитина, про виявлення такої дитини та викликає службову особу органу внутрішніх справ для складання відповідного акта.

Акт складається в цьому закладі службовою особою органу внутрішніх справ у присутності медичних працівників закладу охорони здоров'я та понятих.

Подальше влаштування дитини здійснюється відповідно до вимог законодавства органом опіки та піклування за місцем виявлення дитини, про що приймається відповідне рішення.

Знайдена чи підкинута дитина доставляється в заклад соціального захисту дітей, де дитина тимчасово перебуватиме до прийняття рішення.

'''У разі виявлення дитини, яку покинуто родичами'''

Про виявлення дитини, яку покинуто в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я матір’ю (батьком), іншими родичами або її законним представником, керівник цього закладу негайно повідомляє територіальний орган внутрішніх справ та територіальну службу у справах дітей.

Працівник територіального органу внутрішніх справ України та представник територіальної служби у справах дітей на вимогу керівника закладу охорони здоров'я, у якому виявлена покинута дитина, прибувають до закладу охорони здоров'я для участі у складанні відповідного акта.

У разі якщо дитина покинута не в пологовому будинку (відділенні), а іншому закладі охорони здоров'я, обов'язково з'ясовується дата госпіталізації дитини, діагноз захворювання, з ким із батьків (чи інших осіб) дитина поступила до закладу охорони здоров'я, ким доставлена чи звернулася за медичною допомогою самостійно.

В акті обов'язково зазначається факт невідвідування дитини батьками чи іншими особами, вказується термін їх відсутності та (якщо відомо) причини.

Служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради, до яких надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, повинні з'ясувати місце знаходження дитини, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування, прізвище, ім'я, по батькові та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення.
== Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини==
Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
===Строк проведення державної реєстрації народження===
За загальним правилом, не пізніше одного місяця від дня народження дитини.

Однак, правила допускають несвоєчасну реєстрацію народження фізичної особи (тобто здійснену з пропуском місячного строку) у зв’язку з поважними причинами (такі причини мають бути названі та вносяться в актовий запис).

Якщо закладом охорони здоров'я встановлено, що вік підкинутої, знайденої дитини становить рік і більше, складений актовий запис про народження включається до книги поновлених актових записів про народження. Після порядкового номера актового запису зазначається: «Державна реєстрація з пропуском строку» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%97#n1408 пункт 10 розділ перший глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі - Правила)).]
===Реєстрація народження дитини, яку не забрали з пологового будинку===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%97#n1408 пункту 9 розділу першого глави ІІІ Правил] державна реєстрація народження дитини, яку не забрали з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану '''за письмовою заявою представника органу опіки та піклування та при наданні рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини'''.

''У разі, коли батьки дитини відомі'', походження дитини від них визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n583 Сімейного кодексу України], а саме:
* якщо дитина народилась у подружжя, вони записуються батьками дитини;
* якщо мати дитини не перебуває у шлюбі, прізвище дитини визначається за її прізвищем, батько також зазначається за прізвищем та громадянством матері.
У рішенні органу опіки та піклування зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, які присвоюються дитині, прізвище, ім'я, по батькові її батьків.

Якщо ''батьки дитини невідомі'', та відомості про них зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 частина друга статті 135 Сімейного кодексу України)].

Представнику органу опіки та піклування видається '''свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру''' актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України].

Про державну реєстрацію народження такої дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану письмово повідомляє орган опіки і піклування.
===Реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини===
Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки та піклування та при наданні рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини, а також довідки закладу охорони здоров'я про вік підкинутої, знайденої дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%97#n1408 пункт 10 розділ перший глави ІІІ Правил).]

Документи, які необхідно надати для отримання послуги:

- заява батьків, інших родичів або законного представника про відмову забрати дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я;

- акт про підкинуту дитину, батьки якої невідомі, покинуту дитину в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з цих закладів батьки чи інші родичі.

У випадку, коли батьки підкинутої, знайденої дитини невідомі, прізвище, ім'я, по батькові такої дитини та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування.

У разі коли батьки підкинутої, знайденої дитини відомі, визначення походження дитини від матері та батька здійснюється з дотриманням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України].

У графі "Місце народження" актового запису про народження зазначається місце державної реєстрації народження підкинутої, знайденої дитини. У графі "Для відміток" зазначається: "Дитина підкинута (знайдена), батьки невідомі, відомості про них унесені згідно з рішенням органу опіки та піклування (найменування районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, дата та номер рішення)".

За таких обставин відомості про батька можуть бути вказані на підставі: свідоцтва про шлюб; спільна заява батьків про визнання батьківства; заява матері дитини.

Якщо закладом охорони здоров'я встановлено, що вік підкинутої, знайденої дитини становить рік і більше, складений актовий запис про народження включається до книги поновлених актових записів про народження.

Представнику органу опіки та піклування видаються свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n609 статей 126], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n636 133], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 135 Сімейного кодексу України].
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини

2024-05-10T14:44:24Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0073-14#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 № 1095/1239 "Про затвердження форм документів про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкцій про порядок їх заповнення"]
==Порядок повідомлення про виявлення покинутої дитини==
'''У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено поза закладом охорони здоров'я'''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0074-14#n6 Інструкції щодо заповнення форми акта закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я] у разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено поза закладом охорони здоров'я (на вулиці, у транспорті або в інших громадських місцях), службовою особою органу внутрішніх справ за місцем виявлення дитини складається відповідний акт в присутності медичного працівника закладу охорони здоров'я, який викликається на вимогу службової особи органу внутрішніх справ.

Акт складається в присутності особи, яка знайшла (виявила) підкинуту чи знайдену дитину, та понятих.

Службова особа органу внутрішніх справ негайно повідомляє про виявлення такої дитини службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.

'''У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено в закладі охорони здоров'я'''

У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено в закладі охорони здоров'я, керівник цього закладу негайно повідомляє територіальний орган внутрішніх справ, службу у справах дітей за місце знаходженням закладу охорони здоров'я, де виявлена підкинута або знайдена дитина, про виявлення такої дитини та викликає службову особу органу внутрішніх справ для складання відповідного акта.

Акт складається в цьому закладі службовою особою органу внутрішніх справ у присутності медичних працівників закладу охорони здоров'я та понятих.

Подальше влаштування дитини здійснюється відповідно до вимог законодавства органом опіки та піклування за місцем виявлення дитини, про що приймається відповідне рішення.

Знайдена чи підкинута дитина доставляється в заклад соціального захисту дітей, де дитина тимчасово перебуватиме до прийняття рішення.

'''У разі виявлення дитини, яку покинуто родичами'''

Про виявлення дитини, яку покинуто в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я матір’ю (батьком), іншими родичами або її законним представником, керівник цього закладу негайно повідомляє територіальний орган внутрішніх справ та територіальну службу у справах дітей.

Працівник територіального органу внутрішніх справ України та представник територіальної служби у справах дітей на вимогу керівника закладу охорони здоров'я, у якому виявлена покинута дитина, прибувають до закладу охорони здоров'я для участі у складанні відповідного акта.

У разі якщо дитина покинута не в пологовому будинку (відділенні), а іншому закладі охорони здоров'я, обов'язково з'ясовується дата госпіталізації дитини, діагноз захворювання, з ким із батьків (чи інших осіб) дитина поступила до закладу охорони здоров'я, ким доставлена чи звернулася за медичною допомогою самостійно.

В акті обов'язково зазначається факт невідвідування дитини батьками чи іншими особами, вказується термін їх відсутності та (якщо відомо) причини.

Служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради, до яких надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, повинні з'ясувати місце знаходження дитини, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування, прізвище, ім'я, по батькові та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення.
== Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини==
Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
===Строк проведення державної реєстрації народження===
За загальним правилом, не пізніше одного місяця від дня народження дитини.

Однак, правила допускають несвоєчасну реєстрацію народження фізичної особи (тобто здійснену з пропуском місячного строку) у зв’язку з поважними причинами (такі причини мають бути названі та вносяться в актовий запис).

Якщо закладом охорони здоров'я встановлено, що вік підкинутої, знайденої дитини становить рік і більше, складений актовий запис про народження включається до книги поновлених актових записів про народження. Після порядкового номера актового запису зазначається: «Державна реєстрація з пропуском строку» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%97#n1408 пункт 10 розділ перший глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі - Правила)).]
===Реєстрація народження дитини, яку не забрали з пологового будинку===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%97#n1408 пункту 9 розділу першого глави ІІІ Правил] державна реєстрація народження дитини, яку не забрали з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану '''за письмовою заявою представника органу опіки та піклування та при наданні рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини'''.

''У разі, коли батьки дитини відомі'', походження дитини від них визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n583 Сімейного кодексу України], а саме:
* якщо дитина народилась у подружжя, вони записуються батьками дитини;
* якщо мати дитини не перебуває у шлюбі, прізвище дитини визначається за її прізвищем, батько також зазначається за прізвищем та громадянством матері.
У рішенні органу опіки та піклування зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, які присвоюються дитині, прізвище, ім'я, по батькові її батьків.

Якщо ''батьки дитини невідомі'', та відомості про них зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 частина друга статті 135 Сімейного кодексу України)].

Представнику органу опіки та піклування видається '''свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру''' актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України].

Про державну реєстрацію народження такої дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану письмово повідомляє орган опіки і піклування.
===Реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини===
Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки та піклування та при наданні рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини, а також довідки закладу охорони здоров'я про вік підкинутої, знайденої дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%97#n1408 пункт 10 розділ перший глави ІІІ Правил).]

Документи, які необхідно надати для отримання послуги:

- заява батьків, інших родичів або законного представника про відмову забрати дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я;

- акт про підкинуту дитину, батьки якої невідомі, покинуту дитину в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з цих закладів батьки чи інші родичі.

У випадку, коли батьки підкинутої, знайденої дитини невідомі, прізвище, ім'я, по батькові такої дитини та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування.

У разі коли батьки підкинутої, знайденої дитини відомі, визначення походження дитини від матері та батька здійснюється з дотриманням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України].

У графі "Місце народження" актового запису про народження зазначається місце державної реєстрації народження підкинутої, знайденої дитини. У графі "Для відміток" зазначається: "Дитина підкинута (знайдена), батьки невідомі, відомості про них унесені згідно з рішенням органу опіки та піклування (найменування районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, дата та номер рішення)".

За таких обставин відомості про батька можу бути вказані на підставі: свідоцтва про шлюб; спільна заява батьків про визнання батьківства; заява матері дитини.

Якщо закладом охорони здоров'я встановлено, що вік підкинутої, знайденої дитини становить рік і більше, складений актовий запис про народження включається до книги поновлених актових записів про народження.

Представнику органу опіки та піклування видаються свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n609 статей 126], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n636 133], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 135 Сімейного кодексу України].
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану

2024-02-19T12:23:04Z

Alla.yastremska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офіс Генерального Прокурора від 09.03.2022 № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України з 24 лютого 2022 року] , відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], '''в Україні введено режим воєнного стану'''!

Для кращого функціонування та взаємодії спеціалізованих структур щодо встановлення факту смерті людини під час воєнного стану Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України та Офісом Генерального прокурора 09 березня 2022 року прийнято наказ № 177/450/46, яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України] (далі - Порядок).

'''''Важливо!''''' Під час отримання інформації щодо смерті людини, '''огляд трупа працівниками закладів охорони здоров’я проводиться лише за умови відсутності загроз життю та здоров’ю таких працівників.'''

Заклади охорони здоров’я, у разі надходження повідомлення про смерть людини, негайно повідомляють органи та підрозділи Національної поліції України за телефоном екстреного виклику (102) про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання.

'''Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути:'''

* письмові докази;
* речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи;
* висновки експертів;
* копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть;
* пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник;
* довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців);
* заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Частинами другою, третьою статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

== Дії органів Національної поліції України в разі повідомлені про факт смерті людини ==
Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України:

1) здійснюють реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена у додатку 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (пункт 4 розділу II), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 223/33194], повідомлень про факт смерті людини, у тому числі повідомлень, що надійшли від закладів охорони здоров’я;

2) виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання;

3) за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

4) невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.

== Встановлення факту смерті за відсутності ознак насильницької смерті ==
'''''У разі смерті особи за місцем свого проживання родичам, близьким або іншим особам необхідно:'''''
* повідомити сімейного лікаря, з яким померлою особою при житті було укладено декларацію, про настання смерті такої особи;
* при неможливості огляду тіла померлої особи сімейним лікарем, необхідно звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги.
'''''У разі смерті особи за межами свого місця проживання, особам, які виявили померлого необхідно:'''''
* звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги;
* звернутися до органів Національної поліції України за телефоном 102 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття екіпажу.
'''Важливо!''' Під час воєнного стану телефони екстрених служб можуть працювати з похибками. Для цього органи місцевого самоврядування інформують громадян, за якими телефонами можна звертатися до цих служб.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

Працiвникам закладiв охорони здоров’я дозволяється видавати лiкарськi свiдоцтва про смерть та проводити видачу/захоронення тiл без направлення на судово-медичну експертизу за умови огляду трупа працiвником закладу охорони здоров’я на мiсцi перебування трупа зi встановленням факту вiдсутностi ознак насильницької cмepтi або на пiдставi наявної медичної документацiї iз закладiв охорони здоров’я (без уточнення) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку]).

Невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та інших уповноважених органів.

'''Зверніть увагу!''' Заклади охорони здоров’я видають лікарські свідоцтва про смерть за територіальним принципом.
== Встановлення факту смерті при встановленні ознак насильницької смерті ==
'''Насильницька смерть''' - смерть від механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо

'''Підозра на насильницьку смерть''' - сукупність обставин, які дають підстави вважати, що смерть людини могла настати внаслідок механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо, зокрема раптова смерть, за нез’ясованих обставин, за наявності тілесних ушкоджень тощо.

У випадку встановлення ознак насильницької смерті, до приїзду працівників поліції на місце події працівникам закладів охорони здоров’я '''забороняється''' порушувати обстановку за місцезнаходженням трупа, переміщати його, та необхідно рекомендувати не виконувати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання та невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.

Відомості, які містяться в повідомленнях про факти насильницької смерті людини, підозри на таку, підлягають унесенню до ''Єдиного реєстру досудових розслідувань'' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

У разі надходження повідомлення про факт насильницької смерті людини, підозри на смерть людини або встановлення такого факту під час огляду трупа (частини трупа) людини, що померла раптово, на місце події виїжджає судово-медичний експерта або лікар, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

'''''Працівники бюро судово-медичної експертизи:'''''
# на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військова адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;
# до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;
# за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;
# при проведенні експертизи неідентифікованих трупів осіб, що загинули внаслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].
# за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.
# проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;
# надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;
# надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;
# видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;
# видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;
# здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
'''''У випадках визначення ознак насильницької смерті у закладі охорони здоров’я (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])''''':
# за умов перебування хворого або пораненого перед смертю на лікуванні, лікарське свідоцтво про смерть видається без розтину на підставі огляду трупа та наявної медичної документації;
# при настанні смерті в приймальному відділенні закладу охорони здоров’я за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я на підставі зовнішнього огляду;
# невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України або інших уповноважених органів.
У разі смерті людини поза межами закладів охорони здоров’я лікарське свідоцтво про смерть видається закладом охорони здоров’я за територіальним принципом з наданням інформації про видачу такого свідоцтва до органу та підрозділу Національної поліції України, на території обслуговування якого знаходиться заклад охорони здоров’я.

'''''Також, для проведення судово-медичної експертизи (розтину) або судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) направляються трупи (частини трупів) людей:'''''
# з ознаками насильницької смерті або достатньо обґрунтованої підозри на таку смерть;
# особу яких не встановлено.
При направленні трупа (частини трупа) людини, особу якої не встановлено, для проведення судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) або судово-медичної експертизи (розтину) трупа проводиться дактилоскопіювання.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Права і свободи громадян в умовах воєнного стану

2024-01-19T11:50:53Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація та нормативна база

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 "Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-%D0%BF#n46 Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998 "Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану"]
== Воєнний стан в Україні ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] ''воєнний стан'' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

==== Правова основа введення воєнного стану. ====
Правовою основою введення воєнного стану є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України Про правовий режим воєнного стану] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text указ Президента України про введення воєнного стану в Україні] або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

'''24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.'''

Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України [https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 від 14 березня 2022 року № 133], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 від 18 квітня 2022 року № 259], [https://www.president.gov.ua/documents/3412022-42617 від 18 травня 2022 року № 341], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573/2022#n2 від 12 серпня 2022 року № 573], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757/2022#Text від 7 листопада 2022 року № 757], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/58/2023#n2 від 6 лютого 2023 року № 58], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254/2023#n2 від 01 травня 2023 року №254.] Указом Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451/2023#n2 від 26 липня 2023 року № 451], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734/2023#n2 від 6 листопада 2023 року № 734/2023].

Див.також: [[Правовий режим воєнного стану|Правовий режим воєнного стану.]]
== Права і свободи людини і громадянина, які протягом дії воєнного стану можуть обмежуватися==
Повний перелік наведено в "[[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]".

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану '''тимчасово''', на період дії правового режиму воєнного стану, '''можуть обмежуватися''' конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n74 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]):
[[Файл:7a4445f43e4dfc23b46129da5c7de114.jpg|альт=Перелік обмежень протягом режиму воєнного стану|міні]]
Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Стаття 53. Кожен має право на освіту.
==Свобода пересування ==
Військове командування може встановлювати заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів, перевірку документів в осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Під час воєнного стану може бути запроваджена [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються|комендантська година]] – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.

Комендантська година вводиться за окремим дорученням [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|військового командування]] на встановлений ним період, але не довше строку дії правового режиму воєнного стану.

Під час воєнного стану громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Служби безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки, може заборонятися змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпект України чи Служби зовнішньої розвідки, обмежуватися проходження альтернативної (невійськової) служби.
{| class="wikitable"
|-
|'''''Важливо!'''''
*За інформацією Державної прикордонної служби України з 29 листопада 2018 року заборонено в'їзд на територію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим іноземцям. Ті іноземці, які до 29 листопада 2018 року в'їхали на зазначену територію на законних підставах, мають право безперешкодно повернутися на материкову територію України.
*За рішенням Командувача Об’єднаних сил в контрольних пунктах в'їзду-виїзду встановлено особливий режим перетину лінії розмежування, зокрема обмежено виїзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію у Донецькій та Луганській областях.
Обмеження не застосовуються до представників офіційних спостережних місій ООН, ОБСЄ та Червоного Хреста. Щодо решти іноземних громадян рішення на пропуск до тимчасово окупованої території України буде прийматись при наявності відповідних документів про постійне проживання на окупованій території або потребу перетину лінії зіткнення з гуманітарною метою.
|}
==Вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю==
Під час воєнного стану може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]).

'''Примусове відчуження майна''' - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Рішення про примусове відчуження майна приймається військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження здійснюється за рішенням військового командування без погодження з такими органами.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-%D0%BF#n46 акт встановленої форми.]

'''Детальніше див.:'''
*[[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану]]
*[[Військово-транспортний обов’язок: вилучення транспортних засобів під час мобілізації]]
===Компенсація за відчужене майно===
'''I.''' Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

'''II.''' Наступна повна компенсація: колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до військового комісаріату за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

'''III.''' Повернення відчуженого майна: підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили якщо після скасування правового режиму воєнного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17 стаття 12 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]).
==Суспільні роботи==
На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно-корисних робіт ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 "Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану"]).

Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. При цьому тривалість виконання таких робіт та їхня оплата встановлюються відповідно до трудового законодавства. Крім того, військовому командуванню надається право використовувати потужності, ресурси та майно підприємств та організацій усіх форм, а також окремих громадян.

Трудова повинність може запроваджуватися для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер.

Варто зауважити, що за працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).

''Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від 14-15 років, жінок, які мають дітей віком до 3 років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.''

З кожною особою, залученою до суспільно-корисних робіт укладається строковий трудовий договір.

'''Детальніше див.:''' [[Залучення громадян до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану]]
==Корисні посилання==
*[https://www.mil.gov.ua/content/pdf/NS-WAR.pdf У разі надзвичайної ситуації або війни]
==Див. також==
*[[Правовий режим воєнного стану]]
*[[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Військовослужбовці]]
[[Категорія: Президент України]]

Порядок проведення земельних торгів

2023-11-21T15:06:42Z

Alla.yastremska:

==Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14| Земельний кодекс України (ЗК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17| Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України “Про оцінку земель”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/922-19 Закон України “Про публічні закупівлі”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5077-17 Закон України від 05 липня 2012 року № 5077-VI “Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2017-%D0%BF#Text Порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року № 688]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 1013 "Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" від 19 жовтня 2022 року № 2698-IX]
== Земельні торги у формі аукціону ==
Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|договір купівлі-продажу]], [[Оренда земельних ділянок|оренди]], [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|суперфіцію, емфітевзису]] земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував '''найвищу ціну''' за земельну ділянку, що продається, або '''найвищу ціну''' за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1251 ЗК України]).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, адміністратором якої є визначений Кабінетом Міністрів України суб’єкт господарювання державного сектору економіки.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, зазначених нижче.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки, крім продажу земельних ділянок, прав емфітевзису, суперфіцію на них державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження]".

Звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"].

Відповідно до статті 134 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C ЗК України] на земельних торгах земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

'''Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі:'''
* розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

* використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

* використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

* будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

* надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

* надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

* надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

* надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

* надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

* будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

* будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

* передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

* надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/639-18#Text Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим"] зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб’єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

* поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;

* передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;\

* надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

* надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

* надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C ЗК України];

* надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення;
*надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
'''ВАЖЛИВО! Земельні торги не проводяться у випадку:'''
* оренди земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби;
* оренди земельних ділянок для городництва;
* приватизації земельних ділянок для для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів, в межах норм безоплатної передачі;
* передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу;
* при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].

== Організатори, учасники та переможці земельних торгів ==
Організатором земельних торгів є:

▷ у разі продажу земельної ділянки - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1042 ЗК України];

▷ у разі укладення [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди земельної ділянки]] - особа, яка відповідно до закону може виступати орендодавцем такої земельної ділянки;

▷ у разі укладення договору [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|суперфіцію або емфітевзису]] - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1042 ЗК України], або особа, якій належить право емфітевзису, суперфіцію;

▷ у разі [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню]] в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження]", - державний, приватний виконавець.

'''Учасник земельних торгів''' - фізична або юридична особа, яка розмістила в електронній торговій системі документи, зазначені в частині сьомій статті 137 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C ЗК України], сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зробила закриту цінову пропозицію і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, виставленою на земельних торгах.

'''Переможець земельних торгів''' - це учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі якщо ним зроблено щонайменше один крок торгів (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п’ятої статті 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1378 ЗК України]), у випадках, встановлених частиною сімнадцятою статті 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1378 ЗК України], - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблено щонайменше один крок торгів, а в разі однакових цінових пропозицій - учасник, який подав раніше цінову пропозицію, за умови відсутності його відмови від очікування.
== Підготовка лотів до проведення торгів ==
Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає:
# Виготовлення та затвердження в установленому законодавством порядку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та в разі, якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру);
# Державну реєстрацію земельної ділянки;
# Державну реєстрацію речового права на земельну ділянку;
# Отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закону України "Про оцінку земель"] у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї;
# Проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закону України "Про оцінку земель"], крім випадків проведення земельних торгів щодо набуття права оренди земельної ділянки;
# Встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки;
# Встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17%7C#Text Податковим кодексом України], а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь - не може бути меншим 7 відсотків їх нормативної грошової оцінки;
# Встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок;
# Визначення дати проведення земельних торгів.
Витрати, здійснені організатором земельних торгів або їх виконавцем на підготовку лотів до проведення земельних торгів, відшкодовуються переможцем земельних торгів за кожним лотом.
== Підготовка до проведення торгів (аукціону) ==
Вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 1013 "Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)"] (далі - Вимоги).

Організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною третьою статті 135 і частиною першою статті 136 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1298 ЗК України].

За бажанням організатора земельних торгів оголошення про проведення земельних торгів з документами та матеріалами на лот оприлюднюється в електронних та друкованих засобах масової інформації.

В оголошенні про проведення земельних торгів щодо кожного лота зазначаються:
# найменування організатора земельних торгів;
# місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер;
# цільове призначення земельної ділянки;
# умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договору оренди землі, суперфіцію, емфітевзису, що укладається на земельних торгах;
# стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію, або стартовий розмір плати за користування земельною ділянкою;
# містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов'язаних із забудовою;
# час проведення земельних торгів з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2021-%D0%BF#Text Вимог];
# розмір реєстраційного та гарантійного внесків, які сплачуються учасниками, порядок їх сплати;
# номери рахунків виконавця земельних торгів, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків;
# найменування, веб-сайти та номери рахунків операторів електронних майданчиків, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків, що зазначаються шляхом посилання на веб-сайт адміністратора електронної торгової системи;
# прізвище, власне ім’я та по батькові, посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами та матеріалами щодо лота;
#проект договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря, емфітевта, суперфіціарія), а в разі продажу на земельних торгах прав емфітевзису, суперфіцію за рішенням емфітевта, суперфіціарія - також копія договору емфітевзису, суперфіцію;
#сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів;
#фотографічні зображення земельної ділянки, копії документів та матеріалів на лот;
#особа, яка має переважне право на купівлю земельної ділянки (у разі проведення аукціону з продажу такої земельної ділянки);
#номери банківських рахунків для внесення плати за придбаний лот;
#інші відомості про лот, які організатор торгів вважає за потрібне розмістити в оголошенні про проведення земельних торгів.
Земельні торги проводяться '''не раніше 30 днів та не пізніше 45 днів''' з дня оприлюднення оголошення про проведення земельних торгів.
=== Перелік необхідних документів ===
Особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі:
* заяву про участь у земельних торгах, підписану [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованим електронним підписом]];
* для юридичної особи - копію витягу з [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань] або копію документа про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчену згідно із законодавством держави його видачі, перекладену українською мовою (для юридичної особи - нерезидента), інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичної особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу, інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності; для громадянина України, фізичної особи - підприємця - копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для іноземних громадян та осіб без громадянства - інформацію про прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), громадянство (підданство) іншої держави, постійне місце проживання в державі, громадянином (підданим) якої є особа, копію документа, що посвідчує особу. Копії зазначених документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах;
*документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків), а в разі проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення - документи, що підтверджують сплату таких платежів з рахунку особи, яка бажає взяти участь у торгах, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом). Представник фізичної чи юридичної особи також розміщує документи, що підтверджують його право діяти від імені учасника торгів (частина сьома статті 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1298 ЗК України]).
== Внески учасників торгів ==
Особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, сплачує на відкриті у банку окремі рахунки оператора електронного майданчика, з якого така особа бажає взяти участь в земельних торгах такі внески:

реєстраційний - встановлюється у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на 1 січня року, в якому оприлюднюється оголошення про проведення земельних торгів;

гарантійний. Становить 30 відсотків стартової ціни продажу земельної ділянки чи прав емфітевзису, суперфіцію або 30 відсотків стартового розміру річної орендної плати, але не може бути більше 2500 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб законом про Державний бюджет України на 1 січня року, в якому проводяться земельні торги.

Сплачені суми реєстраційних внесків поверненню не підлягають (крім випадків, коли земельні торги були скасовані).

Сплачені суми гарантійних внесків повертаються оператором електронного майданчика всім учасникам земельних торгів, які не були визнані переможцями, протягом '''трьох банківських днів''' з дня проведення земельних торгів. Гарантійний внесок, сплачений переможцем на початку торгів, зараховується до ціни покупки.
== Початок, проведення та завершення торгів ==
Оператор електронного майданчика інформує особу, яка бажає взяти участь у земельних торгах, про зарахування на банківські рахунки оператора електронного майданчика гарантійного і реєстраційного внесків та отримання такою особою статусу учасника земельних торгів в порядку і строки.

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі в режимі реального часу в мережі Інтернет. Будь-який користувач мережі Інтернет має можливість спостерігати за ходом земельних торгів у режимі реального часу.

Земельні торги проводяться за процедурою визначення переможця, під час якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів торгів. Розмір мінімального кроку торгів становить 1 відсоток стартової ціни лота. Розмір максимального кроку торгів не обмежується.

Протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів.

Переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів '''протягом трьох робочих днів''' з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою. Організатор земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів '''протягом шести робочих днів''' з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.

На вимогу переможця торгів протокол про результати земельних торгів та/або договір за результатами проведення земельних торгів, укладені шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів організатором та переможцем торгів, можуть бути підписані також у паперовій формі.

Протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди землі, емфітевзису, суперфіцію.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається в паперовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів '''протягом 20 робочих днів''' з дня, наступного за днем формування протоколу про результати земельних торгів.

Право на земельну ділянку, набуте за результатами проведення земельних торгів, виникає з дня [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державної реєстрації такого права]].
== Оприлюднення результатів торгів ==
Організатор земельних торгів після їх проведення публікує в електронній торговій системі підписаний протокол про результати земельних торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки або прав на неї та відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу.

За рішенням організатора земельних торгів результати таких торгів можуть також оприлюднюватися в інших електронних та друкованих засобах масової інформації із зазначенням:

а) місця розташування, площі земельної ділянки та її кадастрового номера;

б) ціни продажу земельної ділянки, ціни продажу права емфітевзису, суперфіцію, розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, визначених за результатами земельних торгів;

в) строку користування земельною ділянкою (у разі набуття на земельних торгах права оренди, суперфіцію, емфітевзису);

г) цільового призначення земельної ділянки (стаття 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1298 ЗК України]).

== Особливості проведення земельних торгів під час дії воєнного стану ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" від 19 жовтня 2022 року № 2698-IX] під час дії воєнного стану у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України, передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності (крім тих, що перебувають у постійному користуванні осіб, які не належать до державних, комунальних підприємств, установ, організацій), а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) здійснюється без проведення земельних торгів.

За таких умов договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця. Договір оренди землі укладений без проведення земельних торгів не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено. Розмір орендної плати не може перевищувати 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Формування земельної ділянки з метою передачі її в оренду здійснюється без внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру (державної реєстрації) та присвоєння їй кадастрового номера, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється за рішенням органу, уповноваженого передавати земельну ділянку в оренду, та затверджується таким органом. Така технічна документація включає лише:

- пояснювальну записку;

- матеріали топографо-геодезичних вишукувань;

- відомості про обчислення площі земельної ділянки;

- кадастровий план земельної ділянки;

- перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

- відомості про встановлені межові знаки.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється відповідно до цього підпункту, не може передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок.

Відповідність технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, складеної в електронній формі, положенням нормативно-технічних документів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується кваліфікованим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, з використанням кваліфікованої електронної позначки часу, а складеної у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Тимчасове зберігання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, складеної у паперовій та електронній формах, разом із рішенням про її затвердження у період воєнного стану забезпечує орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, який її затвердив, з наступною передачею до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, складена в електронній формі, протягом п’яти днів після її затвердження направляється органом, який її затвердив, електронною поштою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або до визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління).

[[Категорія: Право власності на землю]]

Права та обов'язки орендодавця та орендаря житлового приміщення

2023-09-12T08:40:04Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
== Загальні положення ==
'''Хто має право здавати в оренду приміщення:'''

Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.

'''Орендар (наймач)''' — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це - сторона, якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона - '''орендодавець''' (власник, суб'єкт господарювання, організація), який передає в оренду майно для орендаря.

Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (частина друга статті 813 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України). Правовою підставою для цього може бути договір суборенди (піднайму) житла (стаття 823 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Згідно зі статтею 810 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України] встановлює низку прав і обов'язків сторін договору оренди приватного житла, які ніяким чином не можуть бути змінені ними в договірному порядку.

Згідно з частиною третьою статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
== Права орендодавця (наймодавця) ==
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла за рішенням суду у разі:
* невнесення орендарем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази;
* руйнування або псування житла орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 (частина друга статті 825 ЦК України)].
За рішенням суду орендареві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, орендар не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом орендодавця постановляє рішення про розірвання договору оренди житла. На прохання орендаря суд може відстрочити виконання рішення не більше, ніж на один рік.

Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) в разі необхідності використання житла для проживання самого орендодавця та членів його сім'ї. Орендодавець повинен попередити орендаря про розірвання договору не пізніше, ніж за два місяці (частина третя статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Якщо орендар житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, орендодавець може попередити орендаря про необхідність усунення цих порушень (частина четверта статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Якщо орендар або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла.

Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення житла, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення (частина друга статті 785 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Обов'язки орендодавця (наймодавця) ==
Орендодавець при укладенні договору оренди зобов'язаний повідомити орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за найм речі або розірвання договору та відшкодування збитків (за аналогією закону застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3747 частина друга статті 769 ЦК України]).

Орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про особливі властивості та недоліки житла, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або призвести до пошкодження самого житла під час під час володіння та/або користування нею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 частина друга статті 767 ЦК України]).

Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту не покладений на орендаря ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3952 частина друга статті 819 ЦК України]), орендодавець зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк» ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3768 частина друга статті 776 ЦК України]).

Дохід від надання майна в оренду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи-орендодавця та оподатковується ПДФО за ставкою 18% ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text пп. 164.2.5 та п. 167.1 ПК]). Податковим агентом орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду офісного приміщення є орендар
== Права орендаря (наймача) ==
♦ Якщо орендодавець не передає орендареві житло негайно (в день укладення договору) або в інший строк, якщо такий строк встановлений в договорі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3730 частина перша статті 765 ЦК України]), орендар має право за своїм вибором:
# вимагати від орендодавця передання житла і відшкодування збитків, завданих затримкою;
# відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3732 частина перша статті 766 ЦК України]).
Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого житло не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3713 частина шоста статті 762 ЦК України]).

♦ Орендар та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 статті 817 ЦК України)].

Особи, які вселилися у житло для постійного проживання, набувають рівних з іншими особами прав володіння та користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні.

♦ Орендар має право за згодою з особами, які проживають разом з ним, і з попереднім повідомленням орендодавця дозволити тимчасове проживання в помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3948 частина перша статті 818 ЦК України]).

Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом. Вони можуть користуватися лише тими приміщеннями, якими їм дозволили орендар та інші мешканці, і не можуть дозволити проживання в помешканні інших осіб. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або '''не пізніше семи днів''' від дня пред'явлення до них орендарем або орендодавцем вимоги про звільнення помешкання.

Таке право надається законом орендарю, якщо договір укладений на строк від одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3964 частина друга статті 821 ЦК України]).

♦ Орендар має право користуватися в багатоквартирному житловому будинку майном, що обслуговує будинок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3927 частина третя статті 812 ЦК України]).

♦ Орендар має право на вилучення зроблених ним поліпшення житла, якщо вони можуть бути відокремлені без пошкодження житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781 частина друга статті 778 ЦК України]) незалежно від того, чи давав орендодавець згоду на такі поліпшення.

Якщо поліпшення житла зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати.

Орендар набуває право спільної з орендодавцем власності на нову річ, створену в результаті поліпшення житла, зробленого за згодою орендодавця.

♦ Орендар має переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди житла на новий строк у разі спливу строку договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3967 частина перша статті 822 ЦК України]) - за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3964 частина друга статті 821 ЦК України]).

'''Не пізніше ніж за три місяці''' до спливу строку договору оренди житла орендодавець може запропонувати орендареві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити орендаря про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо орендодавець не попередив орендаря, а орендар не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

Якщо орендодавець відмовився від укладення договору на новий строк, але протягом одного року уклав договір оренди житла з іншою особою, орендар має право вимагати переведення на нього прав орендаря та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою укласти з ним договір на новий строк.

♦ Орендар має переважне перед іншими особами право на придбання житла, яке було предметом договору оренди, у разі його продажу (частина друга статті 822 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3967 ЦК України]) за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року.

Таким чином, орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря про намір продати житло, вказавши ціну та інші умови, на яких він його продає.

Якщо орендар відмовився від здійснення переважного права купівлі чи не здійснив цього права '''протягом одного місяця''', орендодавець має право продати житло іншій особі (за аналогією закону до даних правовідносин може застосовуватися стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ЦК України]).

Якщо в якості орендаря виступає кілька осіб, які виявили бажання придбати житло, орендодавець має право вибору серед таких осіб.

У разі продажу житла з порушенням переважного права купівлі орендар може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав і обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Передання орендарем свого переважного права придбання житла іншій особі не допускається.

♦ Орендар має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору оренди, письмово попередивши про це орендодавця за три місяці (частина перша статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 ЦК України]).

Якщо орендар звільнив помешкання без попередження, орендодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо орендодавець доведе, що він не міг укласти договір оренди житла на таких самих умовах з іншою особою.

Орендар має право відмовитися від договору оренди житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання в ньому.

♦ Якщо договір оренди житла укладено на строк більше 1 року, то орендар за згодою орендодавця має право передати на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування суборендареві. Суборендар не набуває самостійного права володіння та самостійного права користування житлом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 стаття 823 ЦК України).]

Договір суборенди житла є оплатним. Розмір плати за суборенду житла встановлюється договором суборенди. Строк договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди житла. У разі дострокового припинення договору оренди житла одночасно з ним припиняється договір суборенди. До договору суборенди не застосовується положення про переважне право на укладення договору на новий строк.

♦ Якщо договір оренди житла укладено на строк більше 1 року, то на вимогу орендаря та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою орендодавця орендар у договорі оренди житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 статті 824 ЦК України)].
== Обов'язки орендаря (наймача) ==
При прийнятті житла в своє володіння орендар зобов'язаний перевірити належний стан житла. Якщо орендар у момент передання житла в його володіння не переконається в його належному стані, житло вважається таким, що передане в належному стані (частина третя статті 767 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 ЦК України]).

Орендар зобов'язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані (частина перша статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло та самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму (частина третя статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди орендодавця (частина друга статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар несе відповідальність перед орендодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним (частина друга статті 816 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар зобов'язаний усунути погіршення житла, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення житла орендодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (стаття 779 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Якщо інше не становлено догоором оренди житла, орендар зобов’язаний здійснювати поточний ремонт житла, переданого у найм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 статті 819 ЦК України)].

Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту покладений на орендаря (стаття 819 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3952 ЦК України]), орендар зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк».

У разі розірвання договору оренди житла орендар та інші особи, які проживали в помешканні, підлягають [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення|виселенню з житла на підставі рішення суду без надання їм іншого житла]] (частина перша статті 826 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3996 ЦК України]).

Орендар, який затримав повернення житла орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або пошкодження.
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]
[[Категорія:Житлове право]]
== Див. також ==
* [[Договір найму (оренди)]]
* [[Договір найму (оренди) транспортних засобів]]
* [[Оренда земельних ділянок]]

Оскарження незаконних дій/бездіяльності працівника поліції

2023-08-14T11:27:34Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про національну поліцію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2017 року № 930 (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100]
== Дії поліції, що можуть бути незаконними ==
Незаконними діями поліції можуть бути:

Активні дії (неналежне спілкування — образи, лайки; незаконний огляд, незаконна перевірка документів, проведення опитування неповнолітніх (статті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]);

Бездільність (ігнорування усної чи письмової заяви про правопорушення; відмова назвати прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вимогу особи службове посвідчення (частина третя стаття 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про національну поліцію"]; ненадання допомоги у небезпечній ситуації).

Слід розуміти, що такі дії можуть бути суспільно небезпечними і містити склад злочину, а отже й розслідуватися мають відповідно кримінального процесуального законодавства. У такому випадку скарга подається до місцевої прокуратури (в майбутньому – Державного бюро розслідувань) за загальними нормами Кримінального процесуального кодексу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (КПК)]. При цьому пишеться заява про скоєння злочину, передбаченого конкретною статтею Кримінального кодексу (найчастіше – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 365 ККУ] «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу»).
[[Файл:Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги.jpg|міні|Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги]]
== Види скарг. Як і куди звернутись у разі потреби ==
Для оскарження незаконні дії/бездіяльність працівника поліції (незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування) особа, щодо якої вчинено такі дії, має право направити скаргу в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]); повідомити усно за номером "102" або "0-800-50-02-02" (call-центр); звернутися з позовною заявою до суду.

Скарги можна поділити на:

Процесуальні - якщо Ви є учасником адміністративного або кримінального провадження, то скарга (клопотання) на незаконні дії/бездіяльність працівників поліції подається відповідно до вимог процесуального законодавства (ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602 КУпАП] та гл. 26 (ст. 303–313) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2690 КПК] відповідно);

Загальні - щодо Вас вчинено незаконні дії/бездіяльність (але не злочин), незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування прохання допомоги, погрози тощо, то скарга на них подається до керівника поліції або служби безпеки відповідного територіального органу в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр#Text Закону України «Про звернення громадян»]; якщо щодо Вас скоєно злочин (катування, побиття, погрози розправою, незаконне тримання під вартою тощо) – подається заява про скоєння злочину відповідно до норм КПК до Державного бюро розслідувань.

Скарга може бути:

Усною - викладеною громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записаною (зареєстрованим) посадовою особою. Звернутись можна за телефонним номером «102» або «0-800-50-02-02» (call-центр, куди можна повідомити про неправомірні дії поліції).

Письмовою - надісланою поштою або переданою громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до законодавства України (у тому числі під час особистого прийому), із використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (пункт 14 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядку]).

У випадку, якщо дії/бездіяльність працівника поліції містять ознаки злочину, особа має право звернутися з відповідною '''заявою''' до [https://dbr.gov.ua/ Державного бюро розслідувань] або його територіальних управлінь.
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Скарга про незаконні дії/бездіяльність працівника поліції має містити інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання (скарги). Анонімне звернення розгляду не підлягає (пункт 22 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядку]). 
{| class="wikitable"
|-
| '''''Цікаво!''''' [http://policeundercontrol.org/pc/ Порадник "Поліція під контролем"]
|}
[[Файл:Зразок заяви на незаконні дії працівника поліції.docx|міні|Зразок заяви на незаконні дії працівника поліції]]
== Строки розгляду питання ==
Звернення громадян розглядаються і вирішуються керівнками органів (підрозділів) поліції та їх заступниками в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день (пункт 6 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядку]).
== Порядок оскарження ==
Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк (частина четверта статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 Кодексу адміністративного судочинства України], стаття 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]). Судовий збір за подання позовної заяви про оскарження дій/бездіяльності працівника поліції не справляється (пункт 13 частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Правовий статус слідчого

2023-07-18T06:45:45Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація та нормативна база

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про Національну поліцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 липня 2017 року № 570 "Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17#top Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року № 570 "Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України"]
== Загальні положення ==
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі – КПК України) '''''слідчий''''' – службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Відповідно до пункту 1 розділу VI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17#top Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.2017 № 570 "Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України"], слідчий - службова особа органу Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Особливості статусу слідчого визначаються тим, що він, з одного боку, виступає посадовою особою відповідного правоохоронного органу, де є слідчі підрозділи, а з другого - учасником кримінального провадження, тобто процесуальною фігурою. Відповідно в організаційному розумінні статус слідчого може розглядатися як сукупність прав та обов'язків, а також вимог до слідчого як державного службовця, специфіка яких визначається законами України.
== Вимоги до посади слідчого ==
Загальними вимогами до слідчих усіх вище зазначених відомств є:
* громадянство України;
* наявність необхідних ділових і моральних якостей;
* вільне володіння українською мовою;
* наявність вищої юридичної освіти (на законодавчому рівні не врегульовано, але закріплено в деяких підзаконних нормативних актах);
* служба в Збройних Силах України або в ОВС;
* наявність знань основ правознавства, Конституції України, законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 «Про Національну поліцію»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 «Про запобігання корупції»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] тощо.
Додаткові вимоги встановлюються з урахуванням специфіки роботи відповідних органів.

Крім організаційного, слідчі мають процесуальний статус, який можна визначити як сукупність прав і обов'язків слідчого як учасника кримінального провадження з боку сторони обвинувачення, що є єдиним для всіх слідчих.
== Повноваження слідчого ==
Незалежно від відомчої належності, усі слідчі мають однакові процесуальні права та обов’язки, проводять розслідування в одному і тому самому процесуальному порядку.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частини 2 ст. 40 КПК України] слідчий уповноважений:
* починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
* проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
* доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
* звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;
* повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
* за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
* приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n676 КПК України], у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 284 КПК України];
* залучати захисника окрім обов'язкових підстав, в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
* здійснювати інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] (частина друга статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
У кримінальному провадженні слідчий може також здійснювати управлінську діяльність, якщо він призначений керівником органу досудового розслідування старшим слідчої групи.

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

Слідчий має право в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n676 КПК України], доручати відповідним уповноваженим оперативним підрозділам поліції проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання.

Працівники поліції зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
== Обов’язки слідчого ==
Наведені в попередньому розділі права є одночасно й обов'язками слідчого, тобто він повинен здійснювати вказані процесуальні дії і приймати рішення за наявності відповідних підстав.

Слідчий зобов’язаний:
* дотримуватися вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n676 КПК України] та законів України під час досудового розслідування;
* забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n676 КПК України] строків;
* виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі;
* забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;
* не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних правопорушень;
* не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості;
* у разі наявності підстав, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n665 77 КПК України], заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеному статтею 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n665 КПК України].
* забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:
# Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n665 статті 52 КПК України] участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
# Підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
# Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n665 КПК України], тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0919-17#Text ІНСТРУКЦІЇ з організації діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.2017 № 570]

1. Організація роботи слідчих підрозділів Національної поліції України (далі - слідчі підрозділи) передбачає ефективну участь слідчих у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження шляхом:

здійснення розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення;

внесення відповідних відомостей про їх вчинення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР);

проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції України, у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом (далі - КПК) України;

ужиття своєчасних заходів для забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.

2. Організація роботи слідчих підрозділів регламентується КПК України, наказами Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - ГСУ) та головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі - ГУНП).

3. Слідчий здійснює процесуальну діяльність відповідно до вимог КПК України. Усі рішення про спрямування досудового розслідування і проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди прокурора або рішення (дозволу) слідчого судді, суду чи погодження керівника слідчого підрозділу або якщо рішення про їх проведення приймає виключно прокурор, та є відповідальним за їх виконання.

4. Працівникам інших органів та підрозділів поліції забороняється у будь-який спосіб утручатися в процесуальну діяльність слідчих, у тому числі витребувати та перевіряти матеріали кримінальних проваджень, давати у них вказівки або оцінку прийнятим слідчим процесуальним рішенням.

5. Забороняється залучати слідчих до виконання функцій, не пов’язаних з розслідуванням кримінальних правопорушень.

6. Поліцейські - працівники слідчих підрозділів можуть виконувати службові обов’язки в цивільному одязі, а при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - без нагрудного знака.

== Відповідальність слідчого ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 першою статті 40 КПК України] визначено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

[[Порядок відшкодування шкоди, завданої органами оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, прокуратурою і судом|Шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду]], відшкодовує держава за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до статті '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n665 130 КПК України]''''' держава, відшкодувавши шкоду''',''' завдану слідчим, прокурором, застосовує [[Право зворотної вимоги до винної особи (регрес)|право зворотної вимоги]] до цих осіб у разі встановлення в їх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, або дисциплінарного проступку незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення.

Тобто, для притягнення до матеріальної відповідальності слідчого, необхідно встановити:
* Факт відшкодування шкоди з боку держави;
* Наявність обвинувального вироку стосовно слідчого, прокурора або ж вчинення ним дисциплінарного проступку.
=== Алгоритм дій, щодо ініціювання притягнення слідчого до дисциплінарної відповідальності: ===
# [[Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування|Скарга на дії/бездіяльність слідчого до слідчого судді]];
# Рішення суду про задоволення скарги;
# Службове розслідування;
# Дисциплінарне стягнення.
== Процесуальна незалежність слідчого ==
З метою забезпечення незалежності слідчого та всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження закон передбачає поняття «процесуальної самостійності слідчого» та гарантії її забезпечення. Так, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
== Контроль за діяльністю слідчого ==
У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 першій статті 39 КПК України] законодавець визначив, що керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.

Керівник органу досудового розслідування уповноважений:
# Визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих;
# Відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;
# Ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n665 статті 36 КПК України] прокурор має право:
# Доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n665 КПК України];
# Скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
# Ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n665 КПК України], для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
# Погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n665 КПК України], чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
Отже, діяльність слідчого контролює ''керівник органу досудового розслідування та прокурор.''
[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]

Таємниця кореспонденції засуджених

2023-05-30T12:17:11Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація та нормативна база

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуальний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закон України "Про попереднє ув’язнення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкція з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2013 року № 1304/5]
*Порядок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1124-21#Text відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України], а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 31] як одну з конституційних гарантій визначає право кожного на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до вимог статті 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] (далі - КВК України) засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості.

Особи, взяті під варту, відповідно до вимог статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закону України «Про попереднє ув'язнення»] можуть листуватися з родичами, іншими громадянами, а також з підприємствами, установами й організаціями тільки з письмового дозволу особи або органу, яка (який) здійснює кримінальне провадження. Після набрання вироком законної сили засуджені здійснюють листування відповідно до вимог статті 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України.]

Листування між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі і не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації установи виконання покарань на підставі '''письмової заяви''' засудженого (частина друга статті 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України]).

Відповідно до вимог статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закону України «Про попереднє ув'язнення»] і статей 8, 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України] скарги, заяви, клопотання і листи (кореспонденція) осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, '''підлягають перегляду'''.

Кореспонденція, яку засуджені чи особи, взяті під варту, ''адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України],'' '''перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі.''' Кореспонденція, яку засуджені та особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Звернення (кореспонденція) засуджених чи осіб, взятих під варту, до адміністрації органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань подаються до адміністрації установи виконання покарань, слідчого ізолятора.

Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому чи особі, взятій під варту, '''видається талон-підтвердження'''. ''Протягом трьох діб'' (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату (абзац четвертий пункту 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2013 року № 1304/5] (далі - Інструкція).

Відправлення кореспонденції, здійснюється відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%25D0%25BF постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270], з обов’язковим зазначенням прізвища, ім’я та по батькові відправника.

Засуджений має право передати кореспонденцію захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] безпосередньо під час побачення з ним. Кореспонденція, яку засуджені адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від такого захисника, перегляду не підлягає (частина п'ята статті 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України]).

Кореспонденція засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань, переглядається спеціалістом (по контролю за виконанням режимних вимог). У слідчих ізоляторах перегляд письмової кореспонденції осіб, узятих під варту, та засуджених покладається на '''інспектора з обліку''' або зазначені функції виконує інша особа, призначена для цього наказом начальника слідчого ізолятора (пункт 5 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).

Інспектори працюють в окремих приміщеннях адміністративного будинку. Доступ інших осіб до цих приміщень, за винятком начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора), першого заступника начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора), осіб, які виконують їх обов'язки, а також працівників оперативного підрозділу установи виконання покарань (слідчого ізолятора), забороняється (пункт 6 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).
== Порядок отримання, приймання та відправлення кореспонденції засуджених і осіб, узятих під варту ==
Кореспонденція засуджених та осіб, узятих під варту, отримується та відправляється в приміщенні найближчого поштового відділення уповноваженим представником установи виконання покарань (слідчого ізолятора) на підставі '''довіреності''', оформленої в установленому законодавством порядку (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).

На кожного засудженого і особу, взяту під варту, інспекторами заводяться '''обліково-адресні картки''' за формою згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції], які у разі вибуття таких осіб із установ виконання покарань та слідчих ізоляторів долучаються до їх особових справ. Уся кореспонденція, яку одержують або відправляють засуджені до позбавлення волі та особи, узяті під варту, обліковується інспектором в обліково-адресних картках окремо (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).

Уся вхідна (вихідна) кореспонденція, що підлягає перегляду, '''протягом трьох діб переглядається інспектором і вручається (надсилається) адресатам'''.

Листи, що містять відомості про смерть близьких або інші термінові повідомлення щодо особистих інтересів цих осіб, негайно передаються психологу установи під підпис у Журналі з приміткою "Лист психотравмуючого змісту" для невідкладного ознайомлення адресатів та надання їм психологічної допомоги (пункт 4 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).

Кореспонденцію, засуджені чи особи, взяті під варту, адресовану Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, особисто запечатують у конверти (із зазначенням адресата). У разі відсутності у відправника конверта адміністрація установи виконання покарань (слідчого ізолятора) забезпечує засудженого (особу, взяту під варту) конвертом та поштовою маркою. Зазначена вхідна та вихідна письмова кореспонденція у закритому вигляді реєструється в '''Журналі з приміткою "Закритий конверт"''' (пункт 5 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).

В інших випадках засуджені вкидають кореспонденцію для відправлення в '''незапечатаному вигляді в поштові скриньки'''.

Проста кореспонденція вручається засудженим і особам, узятим під варту, начальниками відділень соціально-психологічної служби (вихователями), старшими корпусного відділення, а рекомендовані листи, листи з оголошеною цінністю, - інспектором під особистий підпис у Журналі.

Кореспонденція засуджених з поштових скриньок виймається щодня, крім вихідних та святкових днів (пункт 6 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).

У разі відсутності на особовому рахунку засудженого (особи, взятої під варту) коштів відправлення кореспонденції, адресованої Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, здійснюється за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установ виконання покарань (слідчих ізоляторів).

Кореспонденція, що надійшла на ім’я засудженого (особи, взятої під варту), який вибув з установи виконання покарань (слідчого ізолятора), пересилається за місцем його вибуття (пункт 9 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).
== Порядок листування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, з громадянами, які проживають за кордоном ==
Письмова кореспонденція осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, адресована за кордон (крім кореспонденції, адресованої Європейському суду з прав людини та іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій) або дипломатичним представництвам іноземних держав, акредитованим в Україні, приймається інспектором у незапечатаному вигляді і після перегляду відправляється за належністю (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).

До перегляду та перекладу кореспонденції, викладеної іноземною мовою, дозволяється залучати перекладачів.

== Листування, ведення телефонних розмов, одержання посилок (передач) і бандеролей та побачення засуджених військовослужбовців ==
Засудженим військовослужбовцям дозволяється відправляти і отримувати листи та телеграми без обмеження їх кількості. Вручення листів, що надходять засудженим військовослужбовцям, проводиться командиром дисциплінарної роти (командиром групи утримання офіцерів) або старшиною дисциплінарної роти (заступником командира групи утримання офіцерів), у присутності якого засуджений військовослужбовець зобов’язаний їх розпечатати, крім листів, які засуджені отримують від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноважених осіб таких міжнародних організацій, прокурора, захисника у справі, який здійснює свої повноваження відповідно до кримінального процесуального законодавства. Якщо засуджений відмовляється розпечатати лист, це здійснюється комісійно в присутності засудженого, про що складається акт у довільній формі. Зміст листів перевірці не підлягає. Виявлені при цьому заборонені вкладення вилучаються.

Розпечатувати листи, які відправляють засуджені військовослужбовці, заборонено.

Засуджені військовослужбовці можуть звертатися з пропозиціями, заявами та скаргами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних та громадських організацій, а також посадових осіб у порядку, визначеному законодавством.

== Порядок перегляду і вилучення кореспонденції (листування) та вкладень ==
Листи, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, написані нерозбірливим почерком, а також відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, засудженим або особам, узятим під варту, не вручаються, а вилучаються (пункт 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).

Про вилучення кореспонденції засудженому або особі, взятій під варту, повідомляється під особистий підпис із зазначенням мотивованих підстав.

Гроші, цінності та інші речі, які заборонені для використання в установах виконання покарань, що виявлені в кореспонденції засуджених, вилучаються. Про вилучення грошей посадова особа установи виконання покарань складає '''протокол''', який направляється до суду для прийняття рішення щодо передачі їх у дохід держави. У разі винесення судом рішення про відмову у передачі вилучених грошей та цінних речей у дохід держави гроші, вилучені з кореспонденції засуджених, зараховуються на їх особовий рахунок, а цінні речі здаються на зберігання до їх звільнення.

Вилучені в осіб, узятих під варту, при доставленні в місця попереднього ув’язнення гроші зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання; гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебування в місцях попереднього ув’язнення або джерело одержання яких не встановлено, передаються в дохід держави за '''мотивованою постановою''' начальника слідчого ізолятора, санкціонованою прокурором, копія якої долучається до особової справи особи, яка тримається під вартою (пункт 3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13 Інструкції]).

Виявлені в поштових відправленнях, що надійшли на ім’я засуджених або осіб, узятих під варту, їх особисті документи (паспорти, трудові книжки, свідоцтва про народження та шлюб, дипломи, атестати про закінчення закладів освіти тощо) підлягають вилученню.

За кожним фактом вилучення таких документів складається у двох примірниках '''акт про вилучення документа''', форма якого визначена в додатку 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-13#n98 Інструкції], який підписується інспектором, працівником оперативного підрозділу установи виконання покарань (слідчого ізолятора) та керівником відділу (групи) по контролю за виконанням судових рішень і затверджується начальником установи виконання покарань (слідчого ізолятора) або його першим заступником. З актом про вилучення документа засуджений (особа, взята під варту) ознайомлюється під особистий підпис.

Перший примірник акта разом із вилученим документом передається до відділу (групи) по контролю за виконанням судових рішень для зберігання в конверті, долученому до особової справи засудженого (особи, взятої під варту), а другий підшивається в хронологічному порядку до номенклатурної справи інспектора.

У разі звільнення засудженого (особи, взятої під варту) звільнений розписується на внутрішньому боці другого аркуша обкладинки особової справи за отримані особисті документи, речі, коштовності з обов’язковим особистим записом про те, що він не має (має) претензій (претензії) до адміністрації установи виконання покарань (слідчого ізолятора).
== Судова практика ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_095#Text Рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Волосюк проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_938#Text Рішення Європейського суду з прав людини від 16 лютого 2012 року у справі "Бєляєв та Дігтяр проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a45#Text Рішення Європейського суду з прав людини 23 жовтня 2014 року у справі "Вінтман проти України"]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76536508 Постанова Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 585/3179/17] (законодавством встановлено, що перегляду не підлягає кореспонденція, яку засуджені адресують, у тому числі до суду і отримують із суду)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95961550 Постанова Харківського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року № 610/697/20]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Геноцид: поняття та характеристика

2023-05-15T11:18:51Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[https://ips.ligazakon.net/document/MU48K03U Конвенція про запобігання злочинові геноцид та покарання за нього від 9 грудня 1948 р. Ратифікована УРСР 22 липня 1954 р.]
*[https://ips.ligazakon.net/document/mu56k04u?an=2 Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, суміжних з рабством, від 21 березня 1949 р. Ратифікована УРСР 31 жовтня 1958 p.]
*[https://zakononline.com.ua/documents/show/141093___141093 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 р. Підписана УPCP 29 серпня 1956 р].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text Міжнародна конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації від 7 березня 1966 p. Ратифікована УРСР21 січня 1969 р.]
* [https://ips.ligazakon.net/document/MU74011 Європейська конвенція про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів від 25 січня 1974 р.]
* [https://ips.ligazakon.net/document/mu73k05u?an=2 Конвенція про запобігання злочину апартеїд і покарання за нього від 30 листопада 1973 р. Ратифікована УРСР 15 жовтня 1975 р.]
* [https://ips.ligazakon.net/document/MU81004R Декларація ООН про ліквідацію всіх форм нетерпимості і дискримінації на основі релігії або переконань від 25 листопада 1981 р.]
* [https://ips.ligazakon.net/document/mu93378?an=2&ed=1993_10_09 Віденська декларація Ради Європи від 9 жовтня 1993 р.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_055 Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин від 18 квітня 1995 р.]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 стаття 442 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) злочином визнається '''геноцид''', тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу,

'''Національна група (нація)''' - це така, що історично склалася стійка спільнота людей, для якої характерні спільна територія, економічні зв’язки, своя мова, відмітні особливості побуту, культури І духовності.

'''Етнічна група (етнос)''' - така, що історична склалася стійка соціальна група людей, для якої характерні єдність культури і духовності, особливості побуту, звичаїв (плем’я, народність, народ). Для неї можуть не бути характерними ознаки, що є визначальними для національної групи (наприклад, євреї тривалий час не мали спільної території, не були пов’язані між собою економічно, багато із них не володіли своєю мовою).

'''Расова група (раса)''' - така, що історично склалася група людства, об’єднана спільністю фізичних ознак, що наслідуються (колір шкіри, волосся та очей, форма черепа, зріст тощо), обумовлених спільністю походження і початкового розселення.

'''Релігійна (конфесійна) група''' - група людей, для якої спільною є сукупність духовних уявлень про надприродні сили та істоти, яким ця група поклоняється.

Відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. У документі від 1948 року геноцид визначено як ''«дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу».''

Стаття II Конвенції визначає п’ять дій, які відповідають визначенню «геноцид».
* вбивство членів групи (національної, етнічної, расової чи релігійної ''– ред.'');
* заподіяння тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам групи;
* навмисне створення для групи умов життя, розрахованих на її фізичне знищення повністю або частково;
* вжиття заходів, спрямованих на запобігання народженню всередині групи;
* примусове переведення дітей з групи в іншу групу. Також визначення злочину геноциду міститься в статті VI Римського статуту Міжнародного кримінального суду. '''За вчинення воєнних злочинів, геноциду не має строку давності притягнення до відповідальності. Особливістю цих злочинів є те, що відповідальність за їх вчинення несуть конкретні особи, які віддають накази вчинити такі злочинні дії.'''
== Склад злочину ==
=== Об'єкт злочину ===
Об'єктом геноциду '''є безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп'''

Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, на знищення якої спрямоване діяння винних осіб - як громадяни України, так і іноземні громадяни чи особи без громадянства. До найбільш небезпечних сучасних форм дискримінації належать расизм, антисемітизм, нетерпимість стосовно арабів і мусульман, негрофобія, ксенофобія (ворожість до будь-яких іноземців). Видом геноциду є апартеїд - обмеження прав громадян за расовою ознакою.
=== Об'єктивна сторона злочину ===
3 об'єктивної сторони злочин проявляється в суспільне небезпечних діях або бездіяльності, формами якого є:
# позбавлення життя членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи;
# заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;
# створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення; передбачає економічну блокаду групи та позбавлення її реальної можливості забезпечувати для себе достатнє харчування і медичне забезпечення, заборону існування групи за межами невеликої території резервації чи гетто, експропріація землі, що належить групі або її членам, примусове переміщення населення з місця його споконвічного проживання, насильницьке переселення (депортацію) в місцевість, несприятливу для проживання людей, поширення епідемій тощо. Найбільш яскравими проявами геноциду у цій формі в історії України були масова депортація населення у віддалені регіони СРСР у 1929-1931 pp. і голодомор 1932-1933 pp.;
# скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі. Може відбуватися шляхом застосування методів генної інженерії, примусової кастрації і стерилізації, насильницької контрацепції, примушування жінок до вчинення аборту, незаконного позбавлення волі чоловіків групи або створення умов для окремого проживання чоловіків та жінок, заборони шлюбів між членами однієї расової, етнічної чи національної групи тощо. Способом запобігання дітонародженню є і кастрація, яка водночас розглядається як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;
# насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу. Метою цієї передачі звичайно є стирання із пам'яті дитини інформації, що ідентифікує її у власному уявленні як члена певної групи з наступним біологічним розчиненням її нащадків серед представників іншої групи;
# публічні заклики, виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій; публічними визнаються заклики, які повідомляються багатьом особам в їх присутності або із застосуванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню). Під матеріалами слід розуміти будь-які матеріальні носії інформації: друковану і рукописну продукцію, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски тощо. Поняттям «виготовлення» охоплюються первинне створення матеріалів, внесення змін до них, а також їх розмноження для розповсюдження. Розповсюдження матеріалів - будь- яке їх відчуження іншим особам або розміщення для самостійного ознайомлення з ними (наприклад, розклеювання листівок і плакатів, розміщення в Інтернеті).
Цей злочин вважається '''закінченим''': у перших двох формах — з моменту настання наслідків у вигляді відповідно біологічної смерті та тяжких тілесних ушкоджень, а в інших формах — коли вчинено зазначені діяння.
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
З суб'єктивної сторони злочин характеризується '''виною у вигляді прямого умислу'''.

'''Спеціальною ознакою''' геноциду у '''перших його п'яти формах є мета - повне або часткове знищення''' будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи. Тому дискримінаційні дії, що позбавляють громадян певної групи можливості повністю використовувати свої права і свободи - право на свободу пересування, на підприємницьку діяльність, на судовий захист, на охорону здоров'я, на освіту, на користування і навчання рідною мовою, на розвиток національних культурних традицій, на створення культурних і навчальних закладів національних меншин, на участь у діяльності міжнародних неурядових організацій тощо, - але не спрямовані на знищення цієї групи, кваліфікуються за статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 КК України].

Метою виготовлення матеріалів із закликами до геноциду є їх розповсюдження. Для таких форм злочину, як публічні заклики до геноциду і розповсюдження матеріалів із закликами до геноциду, мета не є обов'язковою ознакою складу.

'''Ніякі строки давності не застосовуються до геноциду в частині застосування частини першої статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 КК України], незалежно від часу його вчинення.'''
=== Суб'єкт злочину ===
Суб'єкт '''злочину загальний'''. Для складу злочину не має значення, чи вчинено злочин представником так званої титульної нації або національної меншини, європейської раси або негроїдної, віруючим або атеїстом. Так само не має значення, чи належать суб'єкт злочину і потерпілі до однієї раси, національності, етносу, конфесії.
== Санкція (покарання) ==
* Геноцид (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 статті 442 КК України]) карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
* Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів (частина друга статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 КК України]) - караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п'яти років.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порушення правил безпеки дорожнього руху

2023-05-15T11:15:14Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"]
== Правила дорожнього руху ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306] (далі - Правила) регулюють порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки (частина третя статті 41 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закону України "Про дорожній рух"]).

За порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page#Text Правил] передбачена адміністративна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність.
== Адміністративна відповідальність ==
'''[[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|Адміністративна відповідальність]]''' - застосовуються відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з дорожнім рухом у межах санкцій, передбачених Кодексом за їх вчинення.

Суб'єктами адміністративних правопорушень є фізичні деліктоздатні особи (громадяни України, іноземці і особи без громадянства), які досягли 16-річного віку.

У більшості випадків порушення правил дорожнього руху, за які настає адміністративна відповідальність, мають формальний склад, і для накладення санкції достатньо встановлення факту порушення правил, норм і стандартів щодо безпеки руху та експлуатації транспорту. Як і для інших правопорушень з формальним складом, установлення причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням та настанням чи можливим настанням шкідливих наслідків є необов'язковим.

Санкції за порушення правил дорожнього руху накладаються органами внутрішніх справ (у тому числі працівники підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху), а у разі, якщо передбачено оплатне вилучення ТЗ, громадські роботи, позбавлення прав керування ТЗ, адміністративний арешт, санкції накладаються судом.
{| class="wikitable"
|-
! Правопорушення !! Санкція !! Відповідальна особа !! Стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]
|-
|Керування транспортним засобом, який має такі несправності, експлуатація ТЗ за яких заборонена; керування ТЗ, який підлягає технічному контролю, але своєчасно його не пройшов ||штраф 340 грн.|| водій||ч. 1
ст. 121
|-
|Вказані дії у ч.1, які стосуються ТЗ, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, а також ТЗ, технічний стан якого не відповідає вимогам відповідних правил і стандартів||штраф 680 грн.||водій||ч. 2 ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 1 - 3 ст. 121||позбавлення права керування ТЗ на строк 3-6 місяців або адміністративний арешт 5-10 діб||водій||ч. 4 ст. 121
|-
|Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами|| штраф штраф 510 грн.||водій||ч. 5 ст. 121
|-
|Керування ТЗ з порушенням правил реєстрації, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим||штраф 850 грн.||водій||ч. 6 ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 6 ст. 121 || штраф 1700 грн. або громадські роботи 30-40 годин з оплатним вилученням ТЗ чи без такого||водій|| ч. 7 ст. 121
|-
|Керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України]
|штраф 8 500 грн.
|водій
|ч. 8 ст. 121
|-
|Порушення правил перевезення дітей
|штраф 510 грн.
|водій
|ч. 10. ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 11 ст. 121
|штраф 850 грн.
|водій
|
ч. 11 ст. 121
|-
|Експлуатація ТЗ, ідентифікаційні номери яких не відповідають записам у реєстраційних документах|| штраф 255 грн.||водій||ст. 1211
|-
|Перевезення водієм маршрутного таксі кількість пасажирів більшу, ніж дозволено технічними характеристиками, або більшу за кількість місць для сидіння||штраф 170 грн. ||водій маршрутного таксі||ч. 1 ст. 1212
|-
|Порушення правил зупинки маршрутних таксі||штраф 255 грн.||водій маршрутного таксі||ч. 2 ст. 1212
|-
|Перевезення пасажирів на автобусному маршруті понад 500 км одним водієм||штраф 170 грн.||водій автобуса||ч. 3 ст. 1212
|-
|Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками||штраф 340 грн.|| водій||ч. 1 ст. 122
|-
|Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди
|штраф 510 грн.||водій||ч. 2 ст. 122
|-
| Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху
|штраф 680 грн
|водій
|ч. 3 ст. 122
|-
|Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину
|штраф 1700 грн.||водій||ч. 4 ст. 122
|-
|Порушення, передбачені ч. 1-4 ст. 122, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян
|штраф 1445 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року||водій||ч. 5 ст. 122
|-
|Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю"
| штраф 1020 - 1700 грн.
|водій
|ч. 6 ст 122
|-
|Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці
|штраф 340 - 510 грн.
|водій
|ч. 7 ст 122
|-
|Невиконання вимог про зупинку||Штраф 153 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 3 до 6 місяців||водій|| ст. 1222
|-
|Залишення місця ДТП||штраф 3400 грн. або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років, або адмін. арешт від 10 до 15 діб||водій||ст. 1224
|-
|Порушення правил встановлення і використання спеціальних сигнальних пристроїв||штраф 8500 грн. з конфіскацією цих пристроїв||водій||ст. 1225
|-
|В'їзд на залізничний переїзд особою, яка керує ТЗ, у випадках, коли рух через переїзд заборонений||штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року, або адмін. арешт від 7 до 10 діб з оплатним вилученням ТЗ (у його власника) чи без такого||особа, визнана винною||ч. 2 ст. 123
|-
|Порушення, передбачене ч.2 ст. 123, вчинене водієм ТЗ під час надання послуг з перевезення пасажирів або небезпечних вантажів||позбавлення права керування ТЗ від 1 до 3 років або адмін. арешт від 10 до 15 діб з оплатним вилученням ТЗ чи без такого ||особа, визнана винною||ч. 3 ст. 123
|-
|Інші порушення правил руху через залізничні переїзди||штраф 340 грн.||водій ||ч. 1 ст. 123
|-
|Порушення правил дорожнього руху, яке призвело до пошкодження ТЗ, вантажів, дорожніх споруд чи іншого майна||штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року||водій||ст. 124
|-
|Ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України||тягне за собою накладення штрафу в розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.||водій||ст. 1241
|-
|Керування ТЗ особою, яка не має або не пред'явила для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа та ліцензійної картки (за необхідності), поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (крім осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу)|| штраф 425 грн.
|правопорушник||ч. 1 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, яка не має права керування ТЗ, передача керування ТЗ особі, яка не має такого права (крім осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу)||штраф 3400 грн.
|правопорушник||ч. 2 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
|позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців
|правопорушник
|ч. 3 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, яка позбавлена права керування ТЗ||штраф 20400 грн. ||водій||ч. 4 ст. 126
|-
|Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126
|штраф 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
|водій/правопорушник
|ч. 5 ст. 126
|-
|Порушення ПДР пішоходами (непокора сигналам регулювання, перехід у невстановлених місцях тощо)|| штраф 255 грн.||пішохід||ч. 1 ст. 127
|-
|Порушення ПДР особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин||штраф 340 грн.||
водії вказаних ТЗ||ч. 2 ст. 127
|-
|Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, вчинені особами у стані сп'яніння ||штраф 680 грн. || водії вказаних ТЗ/пішоходи||ч. 3 ст.127
|-
| Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, що призвели до створення аварійної обстановки||штраф 850 грн. або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин||ті самі особи||ч. 4 ст. 127
|-
|Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів||штраф 1360-1700 грн.||посадові особи||ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 1271
|-
|Випуск на лінію ТЗ, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, направлення в рейс одного водія на маршрут протяжністю понад 500 км||штраф 680 грн.||посадові особи, підприємці||ч. 1 ст. 128
|-
|Вказане у ч.1 ст. 128 діяння, вчинене повторно протягом року||штраф 850 грн.||посадові особи, СГД||ч. 2 ст. 128
|-
|Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху||штраф 1700 грн.||відповідальні особи посадові особи СГД||ч. 1 ст. 1281
|-
|Порушення, передбачені частиною першою ст.1281, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна||штраф 2550 грн.||особи, відповідальні за будівництво, ремонт чи утримання доріг; посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання чи експлуатацію ТЗ; СГД||ч. 2 ст. 1281
|-
|Допуск до керування ТЗ водіїв, які перебувають у стані сп'яніння, у хворобливому стані, під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду||штраф 425 грн.||посадові особи, СГД|| ч. 1. ст. 129
|-
|Допуск до керування ТЗ водіїв, які не мають права керування ТЗ||штраф 340 грн.||посадові особи, СГД||ч. 2 ст. 129
|-
|Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції,||штраф 1020 грн.||посадові особи||ч. 3 ст. 129
|-
|Керування ТЗ особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції,а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи пройти огляд на стан сп'яніння чи наявність зазначених лікарських засобів||штраф 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік|| водій, інші особи||ч. 1 ст. 130
|-
|Повторне протягом року правопорушення, визначене в ч.1 ст. 130||штраф 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;||водій, інші особи||ч. 2 ст. 130
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 130, вчинене особою, яка двічі протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130|| штраф 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника||водій, інші особи||ч. 3 ст. 130
|-
|Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду||штраф 34000 грн. або адміністративний арешт на строк 15 діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.||водій||ч. 4 ст. 130
|-
|Керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
|17000 грн. штраф або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адміністративний арешт на 10десять діб, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від 1 до 3 років.||водій судна||ч. 5 ст. 130
|-
|Дії, передбачені ч.5 ст. 130, вчинені особою, яка не має права керування суднами||штраф 25550 грн. або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб
|правопорушник||ч. 6 ст. 130
|-
|Вживання особою, яка керувала річковим, морським, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, після аварійної події за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду
|20400 грн. штрафу на осіб, які мають право керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк 3 роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі 20400 грн.
|водій, інші особи
|ч. 7 ст. 130
|-
|Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами||штраф 510 грн. (водії), штраф 680 грн. (посадовці, СГД)||водії, посадові особи, СГД|| ч.1 ст. 1321
|-
|Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами
|штраф 8500 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; штраф 1700 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; штраф 34000 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; штраф 51000 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%
|водії
|ч.2 ст. 1321
|-
|Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121, в зоні габаритно-вагового контролю
|штраф 51000
|водії
|ч.3 ст. 1321
|-
|Решта порушень правил дорожнього руху||
Попередження||водій|| ст. 125
|}
==Кримінальна відповідальність==
Якщо порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page#Text Правил] призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, під час якої загинули або були травмовані люди, або вчинено інші кримінальні правопорушення на дорозі, особи, винні в цьому, притягаються до відповідальності згідно [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК).
{| class="wikitable"
|-
|Кримінальні правопорушення||Санкція||Відповідальна особа||Стаття КК
|-
|Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості тілесне ушкодження]]||штраф 51000-85000 грн. або виправні роботи до 2 років, або арешт до 6 місяців, або обмеження волі до 3 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років або без такого||водій||ч. 1 ст. 286
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до заподіяння [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] або смерті потерпілого||позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років або без такого||водій||ч. 2 ст. 286
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до загибелі кількох осіб||позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років||водій|| ч. 3 ст. 286
|-
|Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження
|позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 5 років
|водій
|ч. 1 ст. 2861
|-
|Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження
|позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 8 років
| водій
|ч. 2 ст. 2861
|-
|Діяння, передбачені ч. 1. ст. 2861, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого
|позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років
|водій
|ч. 3 ст. 2861
|-
|Діяння, передбачені ч. 1. ст. 2861, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб
|позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 7 до 10 років
|водій
|ч. 4 ст. 2861
|-
|Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних ТЗ, допуск до керування ТЗ особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування ТЗ, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію ТЗ, якщо це спричинило потерпілому [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості тілесне ушкодження]], [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжке тілесне ушкодження]] або його смерть||штраф 17000-51000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію ТЗ, або без такого||відповідальний за технічний стан або експлуатацію ТЗ||ст. 287
|-
|Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, якщо це спричинило [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості]], [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжке тілесне ушкодження]] або смерть||штраф 34000-51000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років||відповідальний за стан доріг та інших автодорожніх споруд; особа, яка виконує роботи по забезпеченню належного стану доріг та інших автодорожніх споруд||ст. 288
|-
|Незаконне заволодіння транспортним засобом ||обмеження чи позбавлення волі 3-5 роки||особа, визнана винною ||ч. 1 ст. 289
|-
|Дії, визначені в ч.1 ст. 289, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або поєднані з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди||позбавлення волі 5-8 років з конфіскацією майна чи без такої|| особа, визнана винною||ч. 2 ст. 289
|-
|Дії, визначені в ч.1 або ч.2 ст. 289, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди||позбавлення волі 8-12 років з конфіскацією майна чи без такої||особа, визнана винною||ч. 3 ст. 289
|-
|Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу||штраф 2550-4250 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження волі до 3 років||особа, визнана винною || ст. 290
|-
|Порушення чинних на транспорті правил, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки||штраф 3400-8500 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років||особа, визнана винною||ст. 291
|}
==Цивільно-правова відповідальність==
Цивільне законодавство передбачає, що з особи, дії якої призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залежно від характеру і обставин порушення, може бути стягнута повна або часткова сума завданої матеріальної та моральної шкоди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глава 82 Цивільного кодексу України]). Транспортний засіб належить до джерела підвищеної небезпеки, тому власник (водій) транспортного засобу може [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди|нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду цим транспортним засобом]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1187 Цивільного кодексу України]).
==Див. також==
=== Сучасні інструменти з отримання інформації про штрафи за порушення дорожнього руху ===
Як можна дізнатися про порушення ПДР?

Дізнатися про факт фіксації порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксований в автоматичному режимі можливо через:

Розміщений на сайті МВС Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.

Офіційний мобільний застосунок МВС України – «Штрафи ПДР»

Мобільний застосунок дозволяє не тільки сплатити штрафи, які вже винесені, а й оперативно отримувати повідомлення про нові постанови або зміни їх статусу. Також в застосунку є інформація про розміщення камер автоматичної фіксації порушень ПДР

За допомогою застосунку можна легко виконати пошук постанов, оформлених на транспортний засіб, а також оформити підписку на отримання повідомлень про винесення нових постанов. Не треба чекати поки постанова надійде до вашої поштової скриньки, а відразу сплатити її онлайн.

Якщо оплата здійснена у період з дня винесення постанови до спливу 10 днів з моменту її вручення, надається знижка 50% при сплаті штрафу.
*[[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
*[[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порушення правил безпеки дорожнього руху

2023-05-15T09:20:27Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"]
== Правила дорожнього руху ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306] (далі - Правила) регулюють порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки (частина третя статті 41 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закону України "Про дорожній рух"]).

За порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page#Text Правил] передбачена адміністративна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність.
== Адміністративна відповідальність ==
'''[[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|Адміністративна відповідальність]]''' - застосовуються відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з дорожнім рухом у межах санкцій, передбачених Кодексом за їх вчинення.

Суб'єктами адміністративних правопорушень є фізичні деліктоздатні особи (громадяни України, іноземці і особи без громадянства), які досягли 16-річного віку.

У більшості випадків порушення правил дорожнього руху, за які настає адміністративна відповідальність, мають формальний склад, і для накладення санкції достатньо встановлення факту порушення правил, норм і стандартів щодо безпеки руху та експлуатації транспорту. Як і для інших правопорушень з формальним складом, установлення причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням та настанням чи можливим настанням шкідливих наслідків є необов'язковим.

Санкції за порушення правил дорожнього руху накладаються органами внутрішніх справ (у тому числі працівники підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху), а у разі, якщо передбачено оплатне вилучення ТЗ, громадські роботи, позбавлення прав керування ТЗ, адміністративний арешт, санкції накладаються судом.

{| class="wikitable"
|-
! Правопорушення !! Санкція !! Відповідальна особа !! Стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]
|-
|Випуск в експлуатацію ТЗ та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах||Штраф 1360 грн. ||посадові особи, суб'єкти підприємницької діяльності||80
|-
|Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах||Штраф 510 грн.|| громадяни||81
|-
|Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації с/г машин і техніки безпеки||штраф 102-340 грн. або позбавлення права керування цими машинами до 1 місяця||механізатори||108
|-
|Керування транспортним засобом, який має такі несправності, експлуатація ТЗ за яких заборонена; керування ТЗ, який підлягає технічному контролю, але своєчасно його не пройшов ||штраф 340 грн.|| водій||ч. 1, ч. 3 ст. 121
|-
|Вказані дії у ч.1, які стосуються ТЗ, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, а також ТЗ, технічний стан якого не відповідає вимогам відповідних правил і стандартів||штраф 680 грн.||водій||ч. 2 ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 1 - 3 ст. 121||накладення штрафу в розмірі від 850 до 1700 грн. з позбавлення права керування ТЗ на строк 3-6 місяців або адміністративний арешт 5-10 діб||водій||ч. 4 ст. 121
|-
|Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами|| штраф штраф 510 грн.||водій||ч. 5 ст. 121
|-
|Керування ТЗ з порушенням правил реєстрації, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим||штраф 850 грн.||водій||ч. 6 ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 6 ст. 121 || штраф 1700 грн. або громадські роботи 30-40 годин з оплатним вилученням ТЗ чи без такого||водій|| ч. 7 ст. 121
|-
|Керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України]
|штраф 8 500 грн.
|водій
|ч. 8 ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 8 ст. 121
|штраф 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого
|водій
|ч. 9 ст. 121
|-
|Порушення правил перевезення дітей
|штраф 510 грн.
|водій
|ч. 10. ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 11 ст. 121
|штраф 850 грн.
|водій
|
ч. 11 ст. 121
|-
|Експлуатація ТЗ, ідентифікаційні номери яких не відповідають записам у реєстраційних документах|| штраф 255 грн.||водій||ст. 1211
|-
|Перевезення водієм маршрутного таксі кількість пасажирів більшу, ніж дозволено технічними характеристиками, або більшу за кількість місць для сидіння||штраф 170 грн. ||водій маршрутного таксі||ч. 1 ст. 1212
|-
|Порушення правил зупинки маршрутних таксі||штраф 255 грн.||водій маршрутного таксі||ч. 2 ст. 1212
|-
|Перевезення пасажирів на автобусному маршруті понад 500 км одним водієм||штраф 170 грн.||водій автобуса||ч. 3 ст. 1212
|-
|Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками||штраф 340 грн.|| водій||ч. 1 ст. 122
|-
|Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди
|штраф 510 грн.||водій||ч. 2 ст. 122
|-
| Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху
|штраф 680 грн
|водій
|ч. 3 ст. 122
|-
|Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину
|штраф 1700 грн.||водій||ч. 4 ст. 122
|-
|Порушення, передбачені ч. 1-4 ст. 122, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян
|штраф 1445 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року||водій||ч. 5 ст. 122
|-
|Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю"
| штраф 1020 - 1700 грн.
|водій
|ч. 6 ст 122
|-
|Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці
|штраф 340 - 510 грн.
|водій
|ч. 7 ст 122
|-
|Невиконання вимог про зупинку||Штраф 153 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 3 до 6 місяців||водій|| ст. 1222
|-
|Залишення місця ДТП||штраф 3400 грн. або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років, або адмін. арешт від 10 до 15 діб||водій||ст. 1224
|-
|Порушення правил встановлення і використання спеціальних сигнальних пристроїв||штраф 8500 грн. з конфіскацією цих пристроїв||водій||ст. 1225
|-
|В'їзд на залізничний переїзд особою, яка керує ТЗ, у випадках, коли рух через переїзд заборонений||штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року, або адмін. арешт від 7 до 10 діб з оплатним вилученням ТЗ (у його власника) чи без такого||особа, визнана винною||ч. 2 ст. 123
|-
|Порушення, передбачене ч.2 ст. 123, вчинене водієм ТЗ під час надання послуг з перевезення пасажирів або небезпечних вантажів||позбавлення права керування ТЗ від 1 до 3 років або адмін. арешт від 10 до 15 діб з оплатним вилученням ТЗ чи без такого ||особа, визнана винною||ч. 3 ст. 123
|-
|Інші порушення правил руху через залізничні переїзди||штраф 340 грн.||водій ||ч. 1 ст. 123
|-
|Порушення правил дорожнього руху, яке призвело до пошкодження ТЗ, вантажів, дорожніх споруд чи іншого майна||штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року||водій||ст. 124
|-
|Ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України||штраф 68 грн.||водій||ст. 1241
|-
|Керування ТЗ особою, яка не має або не пред'явила для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа та ліцензійної картки (за необхідності), поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (крім осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу)|| штраф 425 грн.
|правопорушник||ч. 1 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, яка не має права керування ТЗ, передача керування ТЗ особі, яка не має такого права (крім осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу)||штраф 3400 грн.
|правопорушник||ч. 2 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
|позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців
|правопорушник
|ч. 3 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, яка позбавлена права керування ТЗ||штраф 20400 грн. ||водій||ч. 4 ст. 126
|-
|Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126
|штраф 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
|водій/правопорушник
|ч. 5 ст. 126
|-
|Порушення ПДР пішоходами (непокора сигналам регулювання, перехід у невстановлених місцях тощо)|| штраф 255 грн.||пішохід||ч. 1 ст. 127
|-
|Порушення ПДР особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин||штраф 340 грн.||
водії вказаних ТЗ||ч. 2 ст. 127
|-
|Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, вчинені особами у стані сп'яніння ||штраф 680 грн. || водії вказаних ТЗ/пішоходи||ч. 3 ст.127
|-
| Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, що призвели до створення аварійної обстановки||штраф 850 грн. або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин||ті самі особи||ч. 4 ст. 127
|-
|Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів||штраф 1360-1700 грн.||посадові особи||ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 1271
|-
|Випуск на лінію ТЗ, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, направлення в рейс одного водія на маршрут протяжністю понад 500 км||штраф 680 грн.||посадові особи, підприємці||ч. 1 ст. 128
|-
|Вказане у ч.1 ст. 128 діяння, вчинене повторно протягом року||штраф 850 грн.||посадові особи, СГД||ч. 2 ст. 128
|-
|Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху||штраф 1700 грн.||відповідальні особи посадові особи СГД||ч. 1 ст. 1281
|-
|Порушення, передбачені частиною першою ст.1281, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна||штраф 2550 грн.||особи, відповідальні за будівництво, ремонт чи утримання доріг; посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання чи експлуатацію ТЗ; СГД||ч. 2 ст. 1281
|-
|Допуск до керування ТЗ водіїв, які перебувають у стані сп'яніння, у хворобливому стані, під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду||штраф 425 грн.||посадові особи, СГД|| ч. 1. ст. 129
|-
|Допуск до керування ТЗ водіїв, які не мають права керування ТЗ||штраф 340 грн.||посадові особи, СГД||ч. 2 ст. 129
|-
|Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції,||штраф 1020 грн.||посадові особи||ч. 3 ст. 129
|-
|Керування ТЗ особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції,а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи пройти огляд на стан сп'яніння чи наявність зазначених лікарських засобів||штраф 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік|| водій, інші особи||ч. 1 ст. 130
|-
|Повторне протягом року правопорушення, визначене в ч.1 ст. 130||штраф 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;||водій, інші особи||ч. 2 ст. 130
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 130, вчинене особою, яка двічі протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130|| штраф 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника||водій, інші особи||ч. 3 ст. 130
|-
|Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду||штраф 34000 грн. або адміністративний арешт на строк 15 діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.||водій||ч. 4 ст. 130
|-
|Керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
|17000 грн. штраф або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адміністративний арешт на 10десять діб, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від 1 до 3 років.||водій судна||ч. 5 ст. 130
|-
|Дії, передбачені ч.5 ст. 130, вчинені особою, яка не має права керування суднами||штраф 25550 грн. або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб
|правопорушник||ч. 6 ст. 130
|-
|Вживання особою, яка керувала річковим, морським, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, після аварійної події за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду
|20400 грн. штрафу на осіб, які мають право керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк 3 роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі 20400 грн.
|водій, інші особи
|ч. 7 ст. 130
|-
|Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами||штраф 510 грн. (водії), штраф 680 грн. (посадовці, СГД)||водії, посадові особи, СГД|| ч.1 ст. 1321
|-
|Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами
|штраф 8500 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; штраф 1700 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; штраф 34000 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; штраф 51000 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%
|водії
|ч.2 ст. 1321
|-
|Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121, в зоні габаритно-вагового контролю
|штраф 51000
|водії
|ч.3 ст. 1321
|-
|Решта порушень правил дорожнього руху||
Попередження||водій|| ст. 125
|}
==Кримінальна відповідальність==
Якщо порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page#Text Правил] призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, під час якої загинули або були травмовані люди, або вчинено інші кримінальні правопорушення на дорозі, особи, винні в цьому, притягаються до відповідальності згідно [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК).
{| class="wikitable"
|-
|Кримінальні правопорушення||Санкція||Відповідальна особа||Стаття КК
|-
|Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості тілесне ушкодження]]||штраф 51000-85000 грн. або виправні роботи до 2 років, або арешт до 6 місяців, або обмеження волі до 3 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років або без такого||водій||ч. 1 ст. 286
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до заподіяння [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] або смерті потерпілого||позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років або без такого||водій||ч. 2 ст. 286
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до загибелі кількох осіб||позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років||водій|| ч. 3 ст. 286
|-
|Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження
|позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 5 років
|водій
|ч. 1 ст. 2861
|-
|Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження
|позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 8 років
| водій
|ч. 2 ст. 2861
|-
|Діяння, передбачені ч. 1. ст. 2861, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого
|позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років
|водій
|ч. 3 ст. 2861
|-
|Діяння, передбачені ч. 1. ст. 2861, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб
|позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 7 до 10 років
|водій
|ч. 4 ст. 2861
|-
|Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних ТЗ, допуск до керування ТЗ особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування ТЗ, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію ТЗ, якщо це спричинило потерпілому [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості тілесне ушкодження]], [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжке тілесне ушкодження]] або його смерть||штраф 17000-51000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію ТЗ, або без такого||відповідальний за технічний стан або експлуатацію ТЗ||ст. 287
|-
|Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, якщо це спричинило [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості]], [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжке тілесне ушкодження]] або смерть||штраф 34000-51000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років||відповідальний за стан доріг та інших автодорожніх споруд; особа, яка виконує роботи по забезпеченню належного стану доріг та інших автодорожніх споруд||ст. 288
|-
|Незаконне заволодіння транспортним засобом ||обмеження чи позбавлення волі 3-5 роки||особа, визнана винною ||ч. 1 ст. 289
|-
|Дії, визначені в ч.1 ст. 289, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або поєднані з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди||позбавлення волі 5-8 років з конфіскацією майна чи без такої|| особа, визнана винною||ч. 2 ст. 289
|-
|Дії, визначені в ч.1 або ч.2 ст. 289, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди||позбавлення волі 8-12 років з конфіскацією майна чи без такої||особа, визнана винною||ч. 3 ст. 289
|-
|Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу||штраф 2550-4250 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження волі до 3 років||особа, визнана винною || ст. 290
|-
|Порушення чинних на транспорті правил, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки||штраф 3400-8500 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років||особа, визнана винною||ст. 291
|}
==Цивільно-правова відповідальність==
Цивільне законодавство передбачає, що з особи, дії якої призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залежно від характеру і обставин порушення, може бути стягнута повна або часткова сума завданої матеріальної та моральної шкоди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глава 82 Цивільного кодексу України]). Транспортний засіб належить до джерела підвищеної небезпеки, тому власник (водій) транспортного засобу може [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди|нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду цим транспортним засобом]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1187 Цивільного кодексу України]).
==Див. також==

=== '''Сучасні інструменти з отримання інформації про штрафи за порушення дорожнього руху''' ===
'''Як можна дізнатися про порушення ПДР?'''

Дізнатися про факт фіксації порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксований в автоматичному режимі можливо через:

Розміщений на сайті МВС Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.

Офіційний мобільний застосунок МВС України – '''«Штрафи ПДР»'''

Мобільний застосунок дозволяє не тільки сплатити штрафи, які вже винесені, а й оперативно отримувати повідомлення про нові постанови або зміни їх статусу. Також в застосунку є інформація про розміщення камер автоматичної фіксації порушень ПДР

За допомогою застосунку можна легко виконати пошук постанов, оформлених на транспортний засіб, а також оформити підписку на отримання повідомлень про винесення нових постанов. Не треба чекати поки постанова надійде до вашої поштової скриньки, а відразу сплатити її онлайн.

Якщо оплата здійснена у період '''з дня винесення постанови до спливу 10 днів''' з моменту її вручення, надається знижка '''50%''' при сплаті штрафу.

*[[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
*[[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Геноцид: поняття та характеристика

2023-04-11T10:13:49Z

Alla.yastremska: Зміни внесені та доповнення в пункті Загальна інформація

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_857 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 р. Підписана УPCP 29 серпня 1956 р.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_155 Конвенція про запобігання злочинові геноцид та покарання за нього від 9 грудня 1948 р. Ратифікована УРСР 22 липня 1954 р.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_160 Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, суміжних з рабством, від 21 березня 1949 р. Ратифікована УРСР 31 жовтня 1958 p.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_105 Конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації від 7 березня 1966 p. Ратифікована УРСР21 січня 1969 р.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_168 Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 р. Ратифікована УРСР 25 березня 1969 р.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_149 Конвенція про запобігання злочину апартеїд і покарання за нього від 30 листопада 1973 р. Ратифікована УРСР 15 жовтня 1975 р.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_284 Декларація ООН про ліквідацію всіх форм нетерпимості і дискримінації на основі релігії або переконань від 25 листопада 1981 р.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_189 Віденська декларація Ради Європи від 9 жовтня 1993 р.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_055 Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин від 18 квітня 1995 р.]
== Загальна інформація ==
Відповідно до стаття 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України) злочином визнається '''геноцид''', тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу,

'''Національна група (нація)''' - це така, що історично склалася стійка спільнота людей, для якої характерні спільна територія, економічні зв’язки, своя мова, відмітні особливості побуту, культури І духовності.

'''Етнічна група (етнос)''' - така, що історична склалася стійка соціальна група людей, для якої характерні єдність культури і духовності, особливості побуту, звичаїв (плем’я, народність, народ). Для неї можуть не бути характерними ознаки, що є визначальними для національної групи (наприклад, євреї тривалий час не мали спільної території, не були пов’язані між собою економічно, багато із них не володіли своєю мовою).

'''Расова група (раса)''' - така, що історично склалася група людства, об’єднана спільністю фізичних ознак, що наслідуються (колір шкіри, волосся та очей, форма черепа, зріст тощо), обумовлених спільністю походження і початкового розселення.

'''Релігійна (конфесійна) група''' - група людей, для якої спільною є сукупність духовних уявлень про надприродні сили та істоти, яким ця група поклоняється.

Відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. У документі від 1948 року геноцид визначено як ''«дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу».''

Стаття II Конвенції визначає п’ять дій, які відповідають визначенню «геноцид».

* вбивство членів групи (національної, етнічної, расової чи релігійної ''– ред.'');
* заподіяння тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам групи;
* навмисне створення для групи умов життя, розрахованих на її фізичне знищення повністю або частково;
* вжиття заходів, спрямованих на запобігання народженню всередині групи;
* примусове переведення дітей з групи в іншу групу. Також визначення злочину геноциду міститься в статті VI Римського статуту Міжнародного кримінального суду. '''За вчинення воєнних злочинів, геноциду не має строку давності притягнення до відповідальності. Особливістю цих злочинів є те, що відповідальність за їх вчинення несуть конкретні особи, які віддають накази вчинити такі злочинні дії.'''

== Склад злочину ==
=== Об'єкт злочину ===
Об'єктом геноциду '''є безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп'''

Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, на знищення якої спрямоване діяння винних осіб - як громадяни України, так і іноземні громадяни чи особи без громадянства. До найбільш небезпечних сучасних форм дискримінації належать расизм, антисемітизм, нетерпимість стосовно арабів і мусульман, негрофобія, ксенофобія (ворожість до будь-яких іноземців). Видом геноциду є апартеїд - обмеження прав громадян за расовою ознакою.
=== Об'єктивна сторона злочину ===
3 об'єктивної сторони злочин проявляється в суспільне небезпечних діях або бездіяльності, формами якого є:
# позбавлення життя членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи;
# заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;
# створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення; передбачає економічну блокаду групи та позбавлення її реальної можливості забезпечувати для себе достатнє харчування і медичне забезпечення, заборону існування групи за межами невеликої території резервації чи гетто, експропріація землі, що належить групі або її членам, примусове переміщення населення з місця його споконвічного проживання, насильницьке переселення (депортацію) в місцевість, несприятливу для проживання людей, поширення епідемій тощо. Найбільш яскравими проявами геноциду у цій формі в історії України були масова депортація населення у віддалені регіони СРСР у 1929-1931 pp. і голодомор 1932-1933 pp.;
# скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі. Може відбуватися шляхом застосування методів генної інженерії, примусової кастрації і стерилізації, насильницької контрацепції, примушування жінок до вчинення аборту, незаконного позбавлення волі чоловіків групи або створення умов для окремого проживання чоловіків та жінок, заборони шлюбів між членами однієї расової, етнічної чи національної групи тощо. Способом запобігання дітонародженню є і кастрація, яка водночас розглядається як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;
# насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу. Метою цієї передачі звичайно є стирання із пам'яті дитини інформації, що ідентифікує її у власному уявленні як члена певної групи з наступним біологічним розчиненням її нащадків серед представників іншої групи;
# публічні заклики, виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій; публічними визнаються заклики, які повідомляються багатьом особам в їх присутності або із застосуванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню). Під матеріалами слід розуміти будь-які матеріальні носії інформації: друковану і рукописну продукцію, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски тощо. Поняттям «виготовлення» охоплюються первинне створення матеріалів, внесення змін до них, а також їх розмноження для розповсюдження. Розповсюдження матеріалів - будь- яке їх відчуження іншим особам або розміщення для самостійного ознайомлення з ними (наприклад, розклеювання листівок і плакатів, розміщення в Інтернеті).
Цей злочин вважається '''закінченим''': у перших двох формах — з моменту настання наслідків у вигляді відповідно біологічної смерті та тяжких тілесних ушкоджень, а в інших формах — коли вчинено зазначені діяння.
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
З суб'єктивної сторони злочин характеризується '''виною у вигляді прямого умислу'''.

'''Спеціальною ознакою''' геноциду у '''перших його п'яти формах є мета - повне або часткове знищення''' будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи. Тому дискримінаційні дії, що позбавляють громадян певної групи можливості повністю використовувати свої права і свободи - право на свободу пересування, на підприємницьку діяльність, на судовий захист, на охорону здоров'я, на освіту, на користування і навчання рідною мовою, на розвиток національних культурних традицій, на створення культурних і навчальних закладів національних меншин, на участь у діяльності міжнародних неурядових організацій тощо, - але не спрямовані на знищення цієї групи, кваліфікуються за статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 КК України].

Метою виготовлення матеріалів із закликами до геноциду є їх розповсюдження. Для таких форм злочину, як публічні заклики до геноциду і розповсюдження матеріалів із закликами до геноциду, мета не є обов'язковою ознакою складу.

'''Ніякі строки давності не застосовуються до геноциду в частині застосування частини першої статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 КК України], незалежно від часу його вчинення.'''
=== Суб'єкт злочину ===
Суб'єкт '''злочину загальний'''. Для складу злочину не має значення, чи вчинено злочин представником так званої титульної нації або національної меншини, європейської раси або негроїдної, віруючим або атеїстом. Так само не має значення, чи належать суб'єкт злочину і потерпілі до однієї раси, національності, етносу, конфесії.
== Санкція (покарання) ==
* Геноцид (частина перша статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 КК України]) карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
* Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів (частина друга статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 КК України]) - караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п'яти років.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]