WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом

2024-06-11T13:56:35Z

Alla.myroshnyk: Постанова від 28.03.2018 року №214 питання забезпечення житлом деяких категорій осіб які брали участьу бойових діях на території інших держав , а також членів їх сімей -право ветеранів інвалідів 1-2 групи на забезпечення житлом

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 819 "Про деякі питання забезпечення громадян доступним житлом"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/219-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 № 2 "Про деякі питання, що виникли в практичному застосуванні житлового кодексу України"]
* Постанова Кабінету Міністрів України № 214 від 28.03.2018 року "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей"
== Основні поняття ==
'''''Договір про придбання житла''''' - договір, що укладається між одержувачем державної підтримки і відчужувачем (продавцем, управителем, замовником, забудовником тощо) відповідно до вимог законодавства з метою забезпечення фінансування будівництва (придбання) житла. 
'''''Кандидати''''' - громадяни України, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку] та претендують на отримання державної підтримки. 
'''''Нормативна площа''''' - максимальна площа житла, з розрахунку якої надається державна підтримка, яка становить 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. 
'''''Одержувачі державної підтримки''''' - громадяни України, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], та отримують державну підтримку. 
'''''Члени сім’ї''''' - особи, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], дружина (чоловік), їх неповнолітні діти (до 18 років), неодружені повнолітні діти.
== Право на державну підтримку ==
Право на державну підтримку мають:
* особи, які перебувають на [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA,_%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов], та члени їх сімей, які перебувають на такому обліку;
* особи, у яких відсутня на праві власності житлова площа, та члени їх сімей, у яких відсутня на праві власності житлова площа, за умови, що такі особи та члени їх сімей не мали у власності житлової площі протягом останніх трьох років до моменту звернення;
* особи, які мають у власності житлову площу (крім власності, розташованої на території, що є тимчасово окупованою відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], на території населених пунктів, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення], що не перевищує 13,65 кв. метра, та члени їх сімей, які мають у власності житлову площу, що не перевищує 13,65 кв. метра на одну особу;
* особи, відомості про яких відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, якщо такі особи не мають у власності та не мали у власності протягом останніх трьох років іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на території, визначеній тимчасово окупованою територією відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], та на території населених пунктів, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення], або житло яких зруйноване чи непридатне для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції.
* ветерани з інвалідністю I–II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Середньомісячний грошовий дохід кандидатів зазначених вище (заробітна плата, пенсія, соціальна та матеріальна допомога, стипендія та інші соціальні виплати, дохід від підприємницької, наукової, викладацької, творчої діяльності та іншої незалежної професійної діяльності, усі види винагород, грошове забезпечення військовослужбовців, дивіденди, відсотки, роялті, дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав), разом з доходом членів їх сімей з розрахунку на одну особу не повинен перевищувати '''''трикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні,''''' [http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm розрахованого згідно з даними, визначеними Держстатом.]

Внутрішньо переміщена особа отримує державну підтримку для забезпечення доступним житлом з урахуванням місця проживання, засвідченого довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Види державної підтримки==
Забезпечення доступним житлом здійснюється шляхом надання державної підтримки, яка полягає у сплаті державою:
* 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту;
* 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія пунктів [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 10-14 частини другої статті 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];
* 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"].
Державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла.

Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.
== Розмір державної підтримки ==
Державна підтримка надається виходячи з нормативної площі житла.

Розмір державної підтримки розраховується:
* виходячи з нормативної площі (21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю). При цьому, якщо члени сім’ї одержувача державної підтримки мають право на отримання державної підтримки у різному розмірі (30 або 50 відсотків), обсягу державної підтримки на 10,5 кв. метра розраховується пропорційно кількості членів сім’ї, які мають право на державну підтримку в розмірі 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла відповідно до загальної кількості членів сім’ї, яким надається державна підтримка;
* виходячи з ринкової вартості 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на будівництво (придбання) якого надається державна підтримка, але не більше граничної вартості 1 кв. метра.
Для розрахунку обсягу державної підтримки вартість 1 кв. метра загальної площі житла не повинна перевищувати граничну вартість 1 кв. метра житла. 
Гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова не може перевищувати опосередковану вартість, яка визначається Мінрегіоном відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1185-05#Text Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України], збільшену в 1,75 раза, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб - 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - 1,25 раза.

Вартість загальної площі житла, що перевищує нормативну площу, сплачується одержувачами державної підтримки за вартістю, визначеною у договорі про придбання житла.

Державна підтримка для будівництва (придбання) доступного житла надається сім’ям та одиноким особам лише один раз.

Право на отримання державної підтримки вважається використаним з дати отримання одержувачем державної підтримки такого житла у власність.
{| class="wikitable"
|-
| Розмір державної підтримки = Площа (21 м2 на 1 члена сім'ї + 10,5 м2 на сім'ю, але не > за фактичну) <big>*</big> Вартість (не > граничної вартості 1 м2 ) 
Гранична вартість = опосередкована вартість 1 м2 ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0647938-23#n6 наказ Мінрегіону]) <big>*</big> коєфіцієнт: 
1,75 - для м. Київ, Дніпро, Львів, Одеса, Харків; 
1,50 - для міст-обласних центрів та міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб; 
1,25 - для міст обласного значення з населенням 100-300 тис. осіб; 
1,00 - для інших населених пунктів.
|}
== Порядок обрання об’єкта фінансування ==
Одержувачі державної підтримки самостійно обирають об’єкти, на будівництво яких можуть спрямовуватися кошти державної підтримки, а також новозбудовані об’єкти.

При цьому забудовники, продавці, управителі, замовники (далі - забудовники) повинні відповідати таким критеріям:
* щодо забудовників не порушено провадження у справі про банкрутство/забудовники не перебувають у стані припинення;
* наявність дозвільних документів на виконання будівельних робіт відповідного об’єкта, що відповідають вимогам законодавства (повідомлення про початок виконання будівельних робіт/дозвіл на виконання будівельних робіт тощо), або наявність сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (декларації про готовність об’єкта до експлуатації);
* наявність документів, що підтверджують право (власності, користування тощо) на земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво відповідного житлового об’єкта;
* строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта житлового будівництва підтверджено забудовником документально та '''не перевищує 12 місяців''' з дати укладення одержувачем державної підтримки із забудовником договору про придбання житла;
* вартість будівництва або продажу 1 кв. метра не перевищує граничну вартість, визначену [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF пунктом 5 Порядку].
== Куди звертатися? ==
Подання документів здійснюється до відповідного регіонального управління або іпотечного центру Держмолодьжитла.
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/RU.pdf Довідник структурних підрозділів Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву].
|}
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання державної підтримки;
# копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;
# у разі відсутності у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, відомостей про зареєстроване місце проживання - довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"] (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);
# витяг з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно про наявність, або відсутність у власності житла;
# довідку про перебування на квартирному обліку (у разі перебування на обліку, крім внутрішньо переміщених осіб і членів їх сімей);
# документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї одержувача державної підтримки, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї одержувача державної підтримки);
# письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір державної підтримки щодо включення їх у розрахунок державної підтримки (у довільній формі);
# документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір державної підтримки, які разом з ним проживають або зареєстровані;
# лист від забудовника про намір подальшого укладення з одержувачем державної підтримки договору про придбання житла, в якому визначається вартість та площа житла, що буде придбано, зокрема за рахунок державної підтримки;
# копії документів, отримані від забудовника відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF пункту 8 Порядку], завірені в установленому законодавством порядку;
# акт технічного стану житла (для внутрішньо переміщених осіб, житло яких розташоване на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі та яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції). 
=== Додатково===
Внутрішньо переміщена особа також подає копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 
Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], подають копію посвідчення учасника бойових дій та довідку з Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції.

Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктів 10-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], подають копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], також подають копію посвідчення члена сім’ї загиблого.

У разі звернення уповноваженої особи також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені громадянина.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо'''
Під час подання заяви громадяни повинні пред’явити паспорт та інші документи, копії яких додаються до заяви про надання державної підтримки.

На кожному аркуші копій документів, не посвідчених нотаріально, громадяни у присутності представника відповідного регіонального управління/іпотечного центру Держмолодьжитла роблять відмітку: "З оригіналом згідно" (із зазначенням дати), яка засвідчується їх підписом.
|}
'''У разі наявності розбіжностей між відомостями та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно''' кандидат подає письмові пояснення щодо таких розбіжностей протягом '''не більше ніж семи робочих днів''' після отримання ним від регіонального управління Держмолодьжитла письмового повідомлення про факт наявності розбіжностей. 
'''У разі коли документи, подані кандидатом/одержувачем державної підтримки та членом його сім’ї, не відповідають вимогам''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], інформація про відмову з обґрунтуванням її причин зазначається на [https://kyiv.molod-kredit.gov.ua/ офіційному веб-сайті Держмолодьжитла] та надсилається відповідному кандидату/одержувачу державної підтримки у письмовому вигляді '''протягом семи днів''' після отримання таких документів.

Кандидат/одержувач державної підтримки '''протягом семи робочих днів''' після отримання зазначеної відмови може підготувати пакет необхідних документів з урахуванням зауважень (заміна/внесення змін тощо). '''Протягом зазначеного періоду реєстраційний номер кандидата в черзі не змінюється.'''
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/zayava-anketa/manual.pdf Інструкція по заповненню та порядку подання документів про намір отримати державну підтримку для будівництва (придбання) доступного житла.]
|}
== Строк розгляду ==
Регіональні управління Держмолодьжитла розглядають документи, подані особами, які виявили бажання отримати державну підтримку, перевіряють їх та '''не більше ніж протягом 15 робочих днів''' інформують заявника про результати розгляду щодо можливості отримання державної підтримки.
== Порядок отримання державної підтримки==
{| class="wikitable"
|-
| 1. || Після отримання повідомлення про надання державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла одержувач державної підтримки звертається із заявою до банку та відкриває на своє ім’я поточний рахунок.
|-
| 2. || Одержувач державної підтримки, регіональне управління Держмолодьжитла укладають [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла (далі - договір про обслуговування коштів)], відповідно до якого одержувач державної підтримки доручає регіональному управлінню Держмолодьжитла розпоряджатися коштами на поточному рахунку, які складаються із суми вартості об’єкта фінансування та суми винагороди (відшкодування), з метою будівництва (придбання) доступного житла. Сума винагороди (відшкодування) Держмолодьжитлу за обслуговування коштів, яка визначається у кожному із зазначених договорів, становить 0,7 відсотка розміру державної підтримки.
|-
| 3. || Після укладення договору про обслуговування коштів одержувач державної підтримки вносить на поточний рахунок, відкритий в банку, кошти у розмірі та у строк, що встановлені таким договором.
|-
| 4. || Регіональне управління Держмолодьжитла після сплати одержувачем державної підтримки у строки та у розмірі, що визначені [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf у договорі про обслуговування коштів], частини вартості житла подає до територіальних органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, платіжне доручення про перерахування державної підтримки на поточний рахунок громадянина, відкритий в банку.
|-
| 5. || '''Протягом п’яти робочих днів''' після надходження на поточний рахунок одержувача державної підтримки коштів державної підтримки та всієї суми коштів на будівництво (придбання) доступного житла (накопичення на поточному рахунку одержувача державної підтримки повної вартості об’єкта фінансування) між одержувачем державної підтримки та забудовником укладається договір про придбання житла, в якому повинна бути передбачена відповідальність забудовника за порушення строку введення в експлуатацію об’єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло.
|-
|}
Обов’язковою умовою [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf договору про обслуговування коштів] є зобов’язання одержувача державної підтримки щороку протягом трьох років з моменту укладення такого договору надавати підтвердження права власності на придбане або збудоване житло шляхом подання у паперовій формі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла на кожного члена сім’ї, що бере участь у програмі, отриманої '''не раніше ніж за три дні''' до подання такої інформації до регіонального управління Держмолодьжитла, про підтвердження права власності на придбане або збудоване житло. 
'''У разі відчуження одержувачем державної підтримки житла, придбаного ним із залученням коштів державної підтримки, за умови перебування такого житла у власності одержувача державної підтримки менше трьох років кошти отриманої державної підтримки підлягають поверненню до державного бюджету.'''
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2024-05-14T10:58:48Z

Alla.myroshnyk: постанова від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21Великої Палати Верховного Суду Справи про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів і

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану розпорядженнями Верховного суду змінено територіальну підсудність судових справ:
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_25_05_2022.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у звязку з неможливістю здійснювати правосуддя];
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/25_05_2022_Vidnovleno_pidsudnist.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких відновлено.]

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ.]
|}
== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.
Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

'''У постанові від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21, Велика Палата Верховного суду''' зазначила, що справи про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень.

Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата ВС звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 605 грн. 60 копійок (станом на 01 січня 2024 року).
== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''
== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

== Судова практика ==
* Постанова Верховного Суду України від 22.03.2023 року у справі №290/289/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109854993
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 Постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/101873317?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.107798785.2006317620.1652681297-297709705.1610620702 Постанова Верховного Суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу)].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2018-10-30T12:44:18Z

Alla.myroshnyk:

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (Із змінами від 22.12.2016 року).] 
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією».]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Закон України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 24.02.2018]

== Військовослужбовці, які мають право на отримання грошової допомоги ==

Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом і звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога у відсотках місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби: 

* за станом здоров’я – у розмірі 50 відсотків; 
* за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років – у розмірі 50 відсотків за наявності вислуги 10 років і більше; 
* через сімейні обставини або з інших поважних причин – у розмірі 25 відсотків за наявності вислуги 10 років і більше.

'''Військовослужбовцям строкової військової служби та курсантам військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, звільненим з військової служби (навчання), ВИПЛАЧУЄТЬСЯ грошова допомога в розмірі 8 посадових окладів. Зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки батьків, - 12 посадових окладів'''.
== Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги ==
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 '''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей"]'''.
До місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення); які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до законодавства України.
Військовослужбовцям льотно-підйомного складу, які звільнені з льотної роботи на підставі постанови військово-лікарської комісії та які у зв'язку з цим звільняються з військової служби, для обчислення одноразової грошової допомоги включається надбавка за особливі умови служби. 
== Хто не має права на отримання грошової допомоги ==
Згідно '''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу у зв’язку з мобілізацією, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460]''', військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку з позбавленням військового звання, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, допомога не виплачується. 

'''НЕ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ''' військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, звільненим з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, а також тим, які станом на 1'''6 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України'''.
== Куди звернутися ==
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві – резервістами. ('''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]''').

Відповідно до змін до п. 1.9 '''Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 11 серпня 2016 року N 420''' військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення в кошторисі Міністерства оборони України, за рішенням Міністра оборони України грошове забезпечення за грудень може бути виплачене в грудні." 

[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2018-10-30T12:36:54Z

Alla.myroshnyk:

== Нормативна база ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (Із змінами від 22.12.2016 року).] 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією».]

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Закон України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 24.02.2018]

== Військовослужбовці, які мають право на отримання грошової допомоги ==

Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом і звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога у відсотках місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби: 

* за станом здоров’я – у розмірі 50 відсотків; 
* за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років – у розмірі 50 відсотків за наявності вислуги 10 років і більше; 
* через сімейні обставини або з інших поважних причин – у розмірі 25 відсотків за наявності вислуги 10 років і більше.

'''Військовослужбовцям строкової військової служби та курсантам військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, звільненим з військової служби (навчання), ВИПЛАЧУЄТЬСЯ грошова допомога в розмірі 8 посадових окладів. Зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки батьків, - 12 посадових окладів'''.
== Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги ==
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 '''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей"]'''.
До місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення); які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до законодавства України.
Військовослужбовцям льотно-підйомного складу, які звільнені з льотної роботи на підставі постанови військово-лікарської комісії та які у зв'язку з цим звільняються з військової служби, для обчислення одноразової грошової допомоги включається надбавка за особливі умови служби. 
== Хто не має права на отримання грошової допомоги ==
Згідно '''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу у зв’язку з мобілізацією, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460]''', військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку з позбавленням військового звання, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, допомога не виплачується. 

'''НЕ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ''' військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, звільненим з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, а також тим, які станом на 1'''6 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України'''.
== Куди звернутися ==
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві – резервістами. ('''Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»''').

Відповідно до змін до п. 1.9 '''Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 11 серпня 2016 року N 420''' військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення в кошторисі Міністерства оборони України, за рішенням Міністра оборони України грошове забезпечення за грудень може бути виплачене в грудні." 

[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2018-10-30T12:34:37Z

Alla.myroshnyk:

== Нормативна база ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (Із змінами від 22.12.2016 року).] 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією».]

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Закон України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 24.02.2018]

== Військовослужбовці, які мають право на отримання грошової допомоги ==

Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом і звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога у відсотках місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби: 

* за станом здоров’я – у розмірі 50 відсотків; 
* за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років – у розмірі 50 відсотків за наявності вислуги 10 років і більше; 
* через сімейні обставини або з інших поважних причин – у розмірі 25 відсотків за наявності вислуги 10 років і більше.

'''Військовослужбовцям строкової військової служби та курсантам військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, звільненим з військової служби (навчання), ВИПЛАЧУЄТЬСЯ грошова допомога в розмірі 8 посадових окладів. Зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки батьків, - 12 посадових окладів'''.
== Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги ==
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 '''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей"]'''.
До місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення); які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до законодавства України.
Військовослужбовцям льотно-підйомного складу, які звільнені з льотної роботи на підставі постанови військово-лікарської комісії та які у зв'язку з цим звільняються з військової служби, для обчислення одноразової грошової допомоги включається надбавка за особливі умови служби. 
== Хто не має права на отримання грошової допомоги ==
Згідно '''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу у зв’язку з мобілізацією, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460]''', військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку з позбавленням військового звання, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, допомога не виплачується. 

Відповідно до '''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0638-08 Iнструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 11.06.2008 року N 260], грошова допомога не виплачується:'''
* п. 38.8.1. Військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв'язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
* п. 38.8.2. Курсантам, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань: відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку; які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання;
* п.38.8.3. Вихованцям військових оркестрів, у тому числі тим, які займають перед звільненням посади музикантів.

'''НЕ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ''' військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, звільненим з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, а також тим, які станом на 1'''6 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України'''.
== Куди звернутися ==
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві – резервістами. ('''Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»''').

Відповідно до змін до п. 1.9 '''Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 11 серпня 2016 року N 420''' військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення в кошторисі Міністерства оборони України, за рішенням Міністра оборони України грошове забезпечення за грудень може бути виплачене в грудні." 

[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2018-10-30T12:22:25Z

Alla.myroshnyk:

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України "Про авторське право і суміжні права"] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_051 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів] 
== Об'єкти авторського права ==
Згідно зі ст. 2 Бернської конвенції "Про охорону літературних і художніх творів" та п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" <big>фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об'єкти авторського права.</big> 
У вирішенні питань про те, чи є конкретний результат об'єктом авторського права, суду слід враховувати, що: 
* за змістом статей 421, 433, 435 Цивільного Кодексу України, статей 7 і 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в їх взаємозв'язку таким є лише той результат, який створено творчою працею;
* доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею;
* правовій охороні як об'єкт авторського права підлягає твір, виражений в об'єктивній формі, а не його зміст.
'''''Не охороняються авторським правом, зокрема, ідеї, методи, концепції, принципи, способи, відкриття.'''''
== Порядок виникнення авторського права ==
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону, <big>авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.</big> Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. При цьому для об'єкта авторського права немає значення, опублікована світлина, чи ні. 
''Теоретично фотограф стає автором фотографії з моменту натискання на кнопку. Однак, з точки зору практики цього замало для реального захисту цінних знімків. Адже, по суті, фотографу ще треба довести право свого авторства. Для цього публікуйте свою фотографію не в повному розмірі, а обрізавши її частину. Оригінал цифрової фотографії і її подальші копії неможливо відрізнити один від одного, але такий спосіб допоможе внести «відмінність», а фото-оригінал слугуватиме Вашим доказом.''
== Межі користування об'єктами авторського права ==
Згідно з частинами 1-3 ст. 440 ЦК України, ст.15 Закону до майнових прав автора належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншими особами. 
<big>Відповідно до ст. 443 ЦК України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.</big> 
<big>Випадки законного використання фотографічного твору без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право).</big> 
Керуючись ч. 2 ст. 444 ЦК України, особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення. 
Також, відповідно до ч. 3, 4, 9 ст. 21 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України “Про авторське право і суміжні права] “ без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
* відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;
* відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
* відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою. 
У п. 31 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав"] розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону, тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. 
Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
== Захист порушеного авторського права ==
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством (стаття 51 Закону України "Про авторське право і суміжні права"). 
<big>Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.</big> 
Відповідно до положень ч.1 ст.435 ЦК України та ч.1 ст.11 Закону первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). 
'''''При цьому, відповідно до положень абзацу третього п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 4 червня 2010 року №5, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.''''' 
У разу порушення авторського права на фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, а також у разі доведеності у судовому порядку цього факту, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону <big>суд має право постановити рішення чи ухвалу, зокрема, про:</big>

* відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
* відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
* стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
* виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

'''Схожі статті''':

[http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE&oldid=7623 Авторське право]
[http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2&oldid=3483 Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав]

Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав

2018-10-30T12:21:58Z

Alla.myroshnyk:

== Нормативна база ==

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України «Про авторське право і суміжні права»;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України].

Конституція України передбачає право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 41]).

== Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав ==
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. 

=== Цивільно – правова відповідальність ===
Цивільно – правова відповідальність передбачена статтею 431 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] в якій зазначається, що за порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену зазначеним Кодексом, іншим законом чи договором. Закону України «Про авторське право і суміжні права». 
Згідно статті 54 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є: 
* вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України «Про авторське право і суміжні права»], та їх майнові права, визначені статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 15, 39, 40 і 41] цього Закону, з урахуванням передбачених статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 21-25, 42 і 43] цього Закону обмежень майнових прав;
* піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;
* плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
* ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
* вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;
* будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
* підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
* розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;
* камкординг, кардшейрінг.

=== Адміністративно – правова відповідальність ===
Адміністративно – правова відповідальність встановлена за окремі порушення авторських та суміжних прав
Відповідно статті 512 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачена відповідальність за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом. 
Стаття 1649 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушенн]я передбачає відповідальність за незаконне розповсюдження примірників фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок. 
Стаття 16413 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачає відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва. 

=== Кримінально – правова відповідальність ===
Кримінально – правова відповідальність передбачає за порушення авторських та суміжних прав, які досягають рівня суспільної небезпечності. Це зазначено в Кримінальному кодексі України. 
Стаття 176 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] «Порушення авторського права і суміжних прав» передбачає відповідальність за незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі. 
На відміну від адміністративних правопорушень авторського і суміжного пав злочином визнається таке порушення, яке заподіяло матеріальну коду у значному розмірі.
Стаття 203-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] «Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва» передбачає відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних розмірах. 
Під значним розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у двадцять разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; під великим розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у сто разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. 
Стаття 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок». Від названого злочину в частині незаконних дій з контрольними марками потрібно відрізняти адміністративний проступок, предметом якого виступають не марки, а безпосередньо примірники аудіовізуальних творів та фонограм. Примірники аудіовізуальних творів та фонограм маркуються контрольними марками перед їх випуском в обіг. Маркування контрольною маркою здійснюють імпортер, експортер чи відтворювач, який випускає примірники в обіг. 
Стаття 176 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] є загальною оскільки охоплює будь – які прояви порушень авторського і суміжних прав. 

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав

2018-10-30T12:20:43Z

Alla.myroshnyk:

== Нормативна база ==

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України «Про авторське право і суміжні права»;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України].

Конституція України передбачає право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 41]).

== Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав ==
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. 

=== Цивільно – правова відповідальність ===
Цивільно – правова відповідальність передбачена статтею 431 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] в якій зазначається, що за порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену зазначеним Кодексом, іншим законом чи договором. Закону України «Про авторське право і суміжні права». 
Згідно статті 54 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є: 
* вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України «Про авторське право і суміжні права»], та їх майнові права, визначені статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 15, 39, 40 і 41] цього Закону, з урахуванням передбачених статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 21-25, 42 і 43] цього Закону обмежень майнових прав;
* піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;
* плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
* ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
* вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;
* будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
* підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
* розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;
* камкординг, кардшейрінг.

=== Адміністративно – правова відповідальність ===
Адміністративно – правова відповідальність встановлена за окремі порушення авторських та суміжних прав
Відповідно статті 512 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачена відповідальність за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом. 
Стаття 1649 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушенн]я передбачає відповідальність за незаконне розповсюдження примірників фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок. 
Стаття 16413 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачає відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва. 

=== Кримінально – правова відповідальність ===
Кримінально – правова відповідальність передбачає за порушення авторських та суміжних прав, які досягають рівня суспільної небезпечності. Це зазначено в Кримінальному кодексі України. 
Стаття 176 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] «Порушення авторського права і суміжних прав» передбачає відповідальність за незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі. 
На відміну від адміністративних правопорушень авторського і суміжного пав злочином визнається таке порушення, яке заподіяло матеріальну коду у значному розмірі.
Стаття 203-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] «Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва» передбачає відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних розмірах. 
Під значним розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у двадцять разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; під великим розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у сто разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. 
Стаття 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок». Від названого злочину в частині незаконних дій з контрольними марками потрібно відрізняти адміністративний проступок, предметом якого виступають не марки, а безпосередньо примірники аудіовізуальних творів та фонограм. Примірники аудіовізуальних творів та фонограм маркуються контрольними марками перед їх випуском в обіг. Маркування контрольною маркою здійснюють імпортер, експортер чи відтворювач, який випускає примірники в обіг. 
Стаття 176 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] є загальною оскільки охоплює будь – які прояви порушень авторського і суміжних прав. 

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[[Категорія:Адміністративне право]]]

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2018-10-30T12:15:12Z

Alla.myroshnyk:

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України "Про авторське право і суміжні права"] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_051 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів] 
== Об'єкти авторського права ==
Згідно зі ст. 2 Бернської конвенції "Про охорону літературних і художніх творів" та п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" <big>фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об'єкти авторського права.</big> 
У вирішенні питань про те, чи є конкретний результат об'єктом авторського права, суду слід враховувати, що: 
* за змістом статей 421, 433, 435 Цивільного Кодексу України, статей 7 і 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в їх взаємозв'язку таким є лише той результат, який створено творчою працею;
* доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею;
* правовій охороні як об'єкт авторського права підлягає твір, виражений в об'єктивній формі, а не його зміст.
'''''Не охороняються авторським правом, зокрема, ідеї, методи, концепції, принципи, способи, відкриття.'''''
== Порядок виникнення авторського права ==
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону, <big>авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.</big> Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. При цьому для об'єкта авторського права немає значення, опублікована світлина, чи ні. 
''Теоретично фотограф стає автором фотографії з моменту натискання на кнопку. Однак, з точки зору практики цього замало для реального захисту цінних знімків. Адже, по суті, фотографу ще треба довести право свого авторства. Для цього публікуйте свою фотографію не в повному розмірі, а обрізавши її частину. Оригінал цифрової фотографії і її подальші копії неможливо відрізнити один від одного, але такий спосіб допоможе внести «відмінність», а фото-оригінал слугуватиме Вашим доказом.''
== Межі користування об'єктами авторського права ==
Згідно з частинами 1-3 ст. 440 ЦК України, ст.15 Закону до майнових прав автора належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншими особами. 
<big>Відповідно до ст. 443 ЦК України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.</big> 
<big>Випадки законного використання фотографічного твору без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право).</big> 
Керуючись ч. 2 ст. 444 ЦК України, особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення. 
Також, відповідно до ч. 3, 4, 9 ст. 21 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України “Про авторське право і суміжні права] “ без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
* відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;
* відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
* відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою. 
У п. 31 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав"] розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону, тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. 
Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
== Захист порушеного авторського права ==
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством (стаття 51 Закону України "Про авторське право і суміжні права"). 
<big>Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.</big> 
Відповідно до положень ч.1 ст.435 ЦК України та ч.1 ст.11 Закону первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). 
'''''При цьому, відповідно до положень абзацу третього п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 4 червня 2010 року №5, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.''''' 
У разу порушення авторського права на фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, а також у разі доведеності у судовому порядку цього факту, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону <big>суд має право постановити рішення чи ухвалу, зокрема, про:</big>

* відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
* відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
* стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
* виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Схожі статті:

[http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE&oldid=7623 Авторське право]
[http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2&oldid=3483 Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав]

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2018-10-30T12:09:09Z

Alla.myroshnyk:

Права та обов'язки орендодавця та орендаря житлового приміщення

2018-10-30T11:59:02Z

Alla.myroshnyk:

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]

'''Орендар (наймач)''' — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це — сторона якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона це — '''Орендодавець''' (власник, суб'єкт господарювання, організація) яка передає в оренду майно для орендаря[1].

Цивільний кодекс України встановлює низку прав і обов'язків сторін договору оренди приватного житла, які ніяким чином не можуть бути змінені ними в договірному порядку.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

== Права орендодавця (наймодавця) ==

Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла за рішенням суду [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 (ч.2 ст.825 Цивільного кодексу України)] у разі:

* • невнесення орендарем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк,а при короткостроковому наймі — понад два рази;
* • руйнування або псування житла орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає.

За рішенням суду орендареві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, орендар не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом орендодавця постановляє рішення про розірвання договору оренди житла. На прохання орендаря суд може відстрочити виконання рішення не більше, ніж на один рік (п.2 і п. 3 ч.2 ст.825 Цивільного кодексу України).

Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) в разі необхідності використання житла для проживання самого орендодавця та членів його сім'ї (п.1 ч. 3 ст.825 Цивільного кодексу України). Орендодавець повинен попередити орендаря про розірвання договору не пізніше, ніж за два місяці (п.2 ч. 3 ст.825 Цивільного кодексу України).

Якщо орендар житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, орендодавець може попередити орендаря про необхідність усунення цих порушень (п.1 ч.4 ст.825 Цивільного кодексу України).

Якщо орендар або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла (п.2 ч.4 ст.825 Цивільного кодексу України).

Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення житла, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення (ч.2 ст.785 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8 Цивільного кодексу України).

== Обов'язки орендодавця (наймодавця) ==

Орендодавець при укладенні договору оренди зобов'язаний повідомити орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду. Якщо орендодавець не повідомив орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду, орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати або розірвання договору та відшкодування збитків (ч.2 ст.769 — за аналогією закону в силуч.1 ст.8).

Орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про особливі властивості та недоліки житла, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або призвести до пошкодження самого житла під час користування ним (ч.2 ст.767 — за, аналогією закону в силу ч.1 ст.8).

Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту не покладений на орендаря (ч.2 ст.819), орендодавець зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк» (п.2 ч.2 ст.776 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).

== Права орендаря (наймача) ==

Якщо орендодавець не передає орендареві житло негайно (в день укладення договору) або в інший строк, якщо такий строк встановлений в договорі (ч.1 ст.765 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8), орендар має право за своїм вибором:

* вимагати від орендодавця передання житла і відшкодування збитків, завданих затримкою;
* відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків (4.1ст.766—за аналогією закону в силу 4.1 ст.8).

Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого житло не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (п.6 ст.762 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).

Орендар має право за згодою з особами, які проживають разом з ним, і з попереднім повідомленням орендодавця дозволити тимчасове проживання в помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців) (ч.1 ст.818).

Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.
Вони можуть користуватися лише тими приміщеннями, якими їм дозволили орендар та інші мешканці, і не можуть дозволити проживання в помешканні інших осіб. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред'явлення до них орендарем або орендодавцем вимоги про звільнення помешкання (чч.2 і 3 ст.818).

Таке право надається законом орендарю, якщо договір укладений на строк від одного року (ч.2ст.821).

Орендар має право користуватися в багатоквартирному житловому будинку майном, що обслуговує будинок (ч. 3 ст.812).

Орендар має право на вилучення зроблених ним поліпшення житла, якщо вони можуть бути відокремлені без пошкодження житла (ч.2 ст.778 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8) незалежно від того, чи давав орендодавець згоду на такі поліпшення.

Якщо поліпшення житла зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати (ч. 3 ст.778 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).

Орендар набуває право спільної з орендодавцем власності на нову річ, створену в результаті поліпшення житла, зробленого за згодою орендодавця (ч.4 ст.778 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).

Орендар має переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди житла на новий строк у разі спливу строку договору (п.1 ч.1 ст.822) — за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року (ч.2 ст.821).

Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору оренди житла орендодавець може запропонувати орендареві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити орендаря про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо орендодавець не попередив орендаря, а орендар не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк (п.2 ч.1 ст.822): Якщо орендодавець відмовився від укладення договору на новий строк, але протягом одного року уклав договір оренди житла з іншою особою, орендар має право вимагати переведення на нього прав орендаря та (або) відшкодування збитків (стст.22, 623), завданих відмовою укласти з ним договір на новий строк (п.3 ч.1 ст.822).

Орендар має переважне перед іншими особами право на придбання житла, яке було предметом договору оренди, у разі його продажу (ч.2 ст.822) за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року (ч.2 ст.821).

Таким чином, орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря про намір продати житло, вказавши ціну та інші умови, на яких він його продає.

Якщо орендар відмовився від здійснення переважного права купівлі чи не здійснив цього права протягом одного місяця, орендодавець має право продати житло іншій особі (ч.2 ст.362 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).

Якщо в якості орендаря виступає кілька осіб, які виявили бажання придбати житло, орендодавець має право вибору серед таких осіб (ч. З ст.362 — за аналогією законувсилуч.1 ст.8).

У разі продажу житла з порушенням переважного права купівлі орендар може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав і обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець (ч.4 ст.362 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).

Передання орендарем свого переважного права придбання житла іншій особі не допускається (ч.5 ст.362—за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).

Орендар має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору оренди, письмово попередивши про це орендодавця за три місяці (п.1 ч.1 ст.825).

Якщо орендар звільнив помешкання без попередження, орендодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо орендодавець доведе, що він не міг укласти договір оренди житла на таких самих умовах з іншою особою (п.2ч.1 ст.825).

Орендар має право відмовитися від договору оренди житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання в ньому (п. 3 ч.1 ст.825).

== Обов'язки орендаря (наймача) ==

При прийнятті житла в своє володіння орендар зобов'язаний перевірити належний стан житла. Якщо орендар у момент передання житла в його володіння не переконається в його належному стані, житло вважається таким, що передане в належному стані (ч. З ст.767 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8) (див. «інші умови», п.1).

* Орендар зобов'язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані (ч.1 ст.815).
* Якщо орендарем є юридична особа, вона зобов'язана використовувати житло лише для проживання в ньому інших фізичних осіб (ч.2 ст.813). Правовою підставою для цього може бути договір суборенди (піднайму) житла (ст.823).
* Орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло (ч. З ст.815).
* Орендар несе відповідальність перед орендодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним (ч.2 ст.816).
* Орендар зобов'язаний усунути погіршення житла, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення житла орендодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (чч.1, 2 ст.779—за аналогією закону в силуч.1 ст.8).

Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту покладений на орендаря (4.2 ст.819), орендар зобов'язаний при виникненні невідкладне7 потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк» (абз.2 ч.2 ст.776 — за аналогією закону в силуч.1 ст.8).

У разі розірвання договору оренди житла орендар та інші особи, які проживали в помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду без надання їм іншого житла (ч.1ст.826).

Орендар, який затримав повернення житла орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або пошкодження (4.1 ст.772 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]
[[Категорія:Житлове право]]

== Примітки ==

# Новини орендар [1] http://orendar.com/ua/Orendar-tse/
# Договір найму (оренди) [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83_(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8)&oldid=1707]

Опіка та піклування

2018-10-30T11:38:48Z

Alla.myroshnyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України про охорону дитинства]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]

== Поняття опіки та піклування ==
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки. 
'''Опіка''' встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. 
'''Піклування''' встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена. 
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

== Куди звертатись ==
Опіка та піклування може бути встановлена ''як за рішенням суду так і за рішенням органів опіки та піклування.''

''Органами опіки та піклування'' є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

== Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням органів опіки та піклування ==
Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

== Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням суду ==
* у разі визнання особи недієздатною (призначається опікун за поданням органу опіки та піклування);
* у разі обмеження цивільної дієздатності особи (призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування);
* над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування (призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування);
* над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування (призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування).

== Хто має право бути опікуном та піклувальником ==
* Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

* Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу] і лише за іі письмової згоди.

* Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. 
Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.

== Опікуном або піклувальником не може бути ==
* особа яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
* якщо поведінка та інтереси особи, що призначається опікуном або піклувальником суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

== Права та обов'язки опікуна та піклувальника ==
''' Опікун зобов'язаний:'''
* дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
* опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
* вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
* вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
* вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
* дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна. 

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. 

'''Піклувальник зобов'язаний:'''

* піклувальник над неповнолітньою особою: дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
* піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
* дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до ст. 32 та 37 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
* вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

== Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування ==
Опікун та піклувальник не має права без дозволу органу опіки та піклування:'''
* відмовитися від майнових прав підопічного;
* видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;
* укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
* укладати договори щодо іншого цінного майна. 

== Підстави звільнення від повноважень опікуна та піклувальника ==
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. 

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку. 

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

== Підстави припинення опіки ==
* у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
* у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
* у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною. 

== Підстави припинення піклування ==
* досягнення фізичною особою повноліття;
* реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
* поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

[[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Територіальні органи]]