WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Особливості відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років

2025-11-19T14:39:10Z

Alla.baida: додано розділ Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/page#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0471-13 Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 21 березня 2013 року № 500/5/219 «Про затвердження Типового положення про будинок дитини при виправній колонії»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14/paran19#n19 Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення в] [http://Наказ Міністерства юстиції України від 27.02.2017 №680/5 "Прозатвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання" № затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання" №680/5 "Про "]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Наказ Міністерства юстиції України від 27.02.2017 № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18 Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань»]
== Особливості відбування покарання засудженими жінками ==
Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ст. 4 КВК України]

Аналіз кримінально-виконавчого законодавства вказує на відсутність окремої системи кримінально-виконавчих норм, які б виключно регулювали виконання та відбування покарання жінками засудженими до позбавлення волі. Хоча варто зазначити, що у Кримінально-виконавчому кодексі України передбачено декілька статей, що розкривають особливості відбування жінками покарання у виді позбавлення волі. Такими нормами є [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 ст. ст. 18, 92, 101, 108, 111, 112, 115, 118, 120, 132, 141, 142 КВК України]. Їх аналіз дозволяє прийти висновку, що особливості відбування покарання у виді позбавлення волі зводяться до встановлення у статтях КВК України певних пом’якшень режиму тримання та особливостей влаштування побуту жінок. Пом’якшення режиму тримання пояснюється відношенням до жінки у нашому суспільстві, в тому числі і до засуджених жінок, їх фізіологічними та фізичними особливостями. Пом’якшення режиму ще можна трактувати, як поліпшення житлово-побутових умов, а також встановлюються підвищені норми харчування. Після призначення покарання і вступу вироку суду у законну силу жінки доправляються до виправної колонії на загальних підставах. За загальним правилом жінки засуджені до позбавлення волі направляються до виправних колоній під охороною, окремо від інших засуджених.

'''Види виправних колоній до яких направляються засуджені жінки'''
{| class="wikitable"
|-
! Колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання !! Колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання !! Колонії середнього рівня безпеки
|-
| Направляються особи, засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, та нетяжкі злочини, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України]. || Направляються жінки, засуджені за нетяжкі злочини, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому [http://ст. 147 КВК ст. 147 КВК]
У секторі середнього рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також жінки, засуджені до довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування; жінки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2082.,72%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83. ст. 82 ККУ]
У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому ст. 147 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України]
| Направляються жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування; жінки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n449 ст. 82 КК України].

|}
Прийняття засуджених до установ виконання покарань здійснюється комісією з прийняття та розподілу засуджених під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника установи, персонал оперативного підрозділу, підрозділів нагляду і безпеки, контролю за виконанням судових рішень, соціально-виховної та психологічної роботи, інтендантського та господарського забезпечення та медичної частини. Склад комісії щороку затверджується наказом начальника установи виконання покарань. Під час прийняття засуджених персонал установи виконання покарань перевіряє наявність особових справ і встановлює приналежність їх засудженим, які прибули до установи. Медичний працівник проводить первинний медичний огляд засуджених відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572]. Протягом доби засуджені проходять медичний огляд, і за ними встановлюється медичний нагляд тривалістю 14 діб. У разі виявлення в цей період інфекційно хворих вони терміново ізолюються в медичній частині установи виконання покарань, а в установі проводиться комплекс протиепідемічних заходів. Під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу засуджені ознайомлюються з порядком і умовами відбування покарання, зі своїми правами та обов’язками, встановленими законодавством України та цими Правилами, проходять інструктаж щодо заходів пожежної безпеки, попереджаються про відповідальність за порушення встановленого порядку відбування покарання в установі виконання покарань. Вони інформуються про передбачені законодавством України підстави для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї, повідомляються про застосування в установі виконання покарань аудіовізуальних, електронних та інших технічних засобів нагляду і контролю.
 Жінкам, як і іншим засудженим, які відбувають покарання у виправних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма жилої площі на одну засуджену у виправних колоніях не може бути меншою чотирьох квадратних метрів. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов. Вагітним жінкам і матерям-годувальницям створюються поліпшені житлово-побутові умови та встановлюються підвищені норми харчування. Жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу, комунально-побутові послуги надаються безоплатно. Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно. 

Засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.

Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов’язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.

Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

Засудженим, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", особам з інвалідністю першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, ''жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях,'' дозволяється працювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1140:~:text=%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97 ст. 118 КВК України.]

== Організаційно-правові засади діяльності будинку дитини при виправній колонії ==
При виправних колоніях, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі жінки, у разі потреби організовуються будинки дитини. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0471-13#Text]

Засуджені жінки мають право влаштовувати в будинки дитини своїх дітей віком до трьох років. Будинок дитини при виправній колонії є дитячим закладом. У будинках дитини діти перебувають під опікою адміністрації дитячого закладу на повному державному забезпеченні, їм створюються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку. Засуджені жінки можуть проживати із своїми дітьми віком до трьох років у будинку дитини, для цього адміністрація виправної колонії створює необхідні умови для проживання і контролю за поведінкою жінок у будинку дитини. Приймання до будинку дитини, перебування та вибуття з нього дитини і засудженої жінки, яка має при собі дитину (дітей) віком до трьох років, здійснюються за заявою матері дитини, яку вона подає начальнику виправної колонії.

Засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці або які мають при собі дітей віком до трьох років у випадках, коли до них не застосовується звільнення від відбування покарання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n459 статті 83] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], направляються адміністрацією виправної колонії для дальшого відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини. Відвідування близькими родичами дитини, яка перебуває в будинку дитини, та умови їх спілкування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Діти, які перебувають у будинку дитини, за згодою батьків можуть передаватися їхнім родичам та за згодою батьків та рішенням органу опіки і піклування - іншим особам або після досягнення трирічного віку направляються до відповідних дитячих закладів. Спірні питання між матір’ю та батьком щодо місця проживання дитини вирішуються органом опіки та піклування або судом. Якщо у матері дитини, яка досягла трирічного віку, не відбута частина строку покарання не перевищує одного року і вона сумлінно виконує свої материнські обов'язки, перебування дитини в будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної колонії до звільнення матері. '''Жінки, які мають дітей у будинку дитини, мають право:'''
* працювати за власним бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії виправної колонії;
* здійснювати короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більш як десять діб без урахування часу перебування в дорозі (не більш як три доби).
Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і піклування - іншим особам або після досягнення ними трирічного віку направляються до відповідних дитячих закладів.

'''Жінки, які проживають спільно зі своєю дитиною у будинку дитини, зобов’язані:'''
* дотримуватись правил внутрішнього розпорядку будинку дитини і виправної колонії;
* брати участь у програмах диференційованого виховного впливу, медико-соціальної допомоги, розвитку батьківських навичок;
* відповідати за життя і здоров’я дитини;
* здійснювати догляд, годування і виховання дитини;
* годувати дітей їжею, що приготовлена на кухні будинку дитини;
* під наглядом лікаря-педіатра, вихователя проводити роботу з дітьми, яка сприяє їх розвитку;
* дотримуватись правил особистої гігієни;
* утримувати в чистоті жилі і комунально-побутові приміщення будинку дитини, дотримуватись санітарно-гігієнічних норм;
* зберігати продукти харчування і предмети особистого користування у відведених для цього місцях;
* виконувати законні вимоги персоналу будинку дитини;
* виконувати роботи із благоустрою території будинку дитини і роботи з поліпшення культурно-побутових умов щодо перебування і виховання дітей у будинку дитини;
* виконувати заходи протиепідемічного характеру;
* сумлінно виконувати рекомендації лікаря і медичного персоналу у разі захворювання дитини;
* виконувати протипожежні правила і правила техніки безпеки.
'''Жінкам, які проживають спільно зі своєю дитиною у будинку дитини, забороняється:'''
* без дозволу адміністрації виправної колонії самовільно залишати територію будинку дитини;
* курити на території будинку дитини;
* створювати конфліктні ситуації;
* годувати дитину продуктами харчування на власний розсуд або приготовленою власноруч їжею.
Якщо засуджена жінка не виявила бажання проживати у будинку дитини спільно із своєю дитиною, їй надається можливість вільно спілкуватися з дитиною з урахуванням правил внутрішнього розпорядку будинку дитини і виправної колонії.

Не вважається обмеженням спілкування жінки із своєю дитиною, якщо від засудженої вимагається відвідувати дитину у час, вільний від виконання покладених на неї обов'язків.

Відвідування будинку дитини засудженими жінками, які не виявили бажання проживати спільно зі своїми дітьми, здійснюється відповідно до розпорядку дня засуджених, що затверджується начальником виправної колонії.
== Проживання жінок, засуджених до позбавлення волі, за межами виправної колонії ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1086 ст. 142 КВК України] Засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці, у разі її наявності, і додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії за погодженням із спостережною комісією дозволяється проживання за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку.

'''Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії:'''
* оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації колонії;
* можуть носити одяг, прийнятний у цивільному вжитку, мати при собі гроші, мобільні телефони, аксесуари до них та цінні речі;
* можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами, користуватися мобільним зв'язком за свій рахунок;
* користуються правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії;
* у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров'я;
* після закінчення періоду звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у виправній колонії даного виду.
Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами вони забезпечуються за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії. У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою із спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання. Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволений короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше десяти діб без урахування часу перебування в дорозі (не більше трьох діб). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%8F%D0%BA%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B8). ст. 11 КВК України]

Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і піклування — іншим особам або після досягнення трирічного віку направляються до відповідних дитячих закладів. [http://ст. 141 КВК України ст. 141 КВК України]

Засудженим до позбавлення волі жінкам гарантується право не надавати інформацію та не проходити огляд у зв’язку з історією її репродуктивного здоров’я. За вимогою жінки їй має бути забезпечено проведення медичного огляду (обстеження) лікарем-жінкою. Під час медичного огляду може бути присутнім лише медичний персонал, крім випадків, коли лікар вважає, що існують виняткові обставини, або коли лікар просить працівників установи виконання покарань бути присутніми з міркувань безпеки, або коли засуджена особа просить про це.[http://ст. 116 КВК України ст. 116 КВК України]

== Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років: ==
Якщо у матері дитини, яка досягла трирічного віку, не відбута частина строку покарання не перевищує одного року і вона сумлінно виконує свої материнські обов’язки, перебування дитини в будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної колонії до звільнення матері. У разі злісного порушення матір’ю вимог режиму відбування покарання рішення про продовження перебування дитини в будинку дитини може бути скасовано. Засуджені до позбавлення волі жінки, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, які мають сім’ю або родичів, що дали згоду на спільне з ними проживання, або які мають можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини, можуть бути за поданням адміністрації установи виконання покарань і спостережної комісії звільнені судом від відбування покарання в межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

Звільнення від відбування покарання застосовується до засудженої, яка має сім'ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або яка має можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.

Нагляд за звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.

Після досягнення дитиною трирічного віку або в разі її смерті суд залежно від поведінки засудженої може звільнити її від покарання або замінити його більш м'яким покаранням чи направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання.

Якщо засуджена, яка була звільнена від відбування покарання, відмовляється від дитини, передала її у дитячий будинок, зникла з місця проживання або ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, суд може за поданням контролюючого органу направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком.

Якщо в період звільнення від відбування покарання засуджена вчинила нове кримінальне правопорушення, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 ККУ ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2083.,72%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83. ст. 83 Кримінального кодексу України]).

[[index.php?title=Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2025-03-19T10:26:12Z

Alla.baida: /* Порядок направлення листа-повідомлення орендарю */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

З 19 листопада 2022 року почали діяти норми Закону України від 19 жовтня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».

Зокрема, зміни торкнулися сфери оренди землі - у п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України були внесені зміни, які знову зробили можливою процедуру реєстрації нових договорів.

Отже, норми щодо автоматичного на 1 рік поновлення договорів оренди землі діяли з 07 квітня 2022 року. Ця норма припинила свою дію з 19 листопада 2022 року, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».

Таким чином, наразі власники землі, договори оренди землі яких закінчуються, мають можливість припинити договір, як це було передбачено до початку повномасштабної збройної агресії.
|}
== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

[[:Файл:Зразок листа-повідомлення.odt|Зразок листа-повідомлення]].

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п’ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

При поверненні земельної ділянки від орендаря до власника, складається акт повернення земельної ділянки власнику, який підписується сторонами.

Перед підписанням акта орендодавець (власник) може проводити агрохімічний аналіз ґрунту та зазначати показники в ньому. У разі погіршення стану земельної ділянки, що підтверджується відповідними документами, зафіксована інформація в акті може бути підставою для стягнення з орендаря відшкодування.

У разі, коли договір закінчився, а орендар продовжує користуватись ділянкою та не підписує акт повернення земельної ділянки, або коли орендар, посилаючись на «сільськогосподарський рік», відмовляє у поверненні ділянки та здійснює оранку з метою подальшого вирощування сільськогосподарських культур, орендар використовує земельну ділянку неправомірно, так як посилання на «сільськогосподарський рік» не надає підстав для утримання земельної ділянки ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/100490824 Постанові Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 13.10.2021 року по справі № 499/571/19]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#top Стаття 30 Закону України «Про оренду землі]» встановлює, що будь-які зміни умов договору (у цьму випадку орендар хоче для себе збільшити строк використання) повинні бути внесені до нього у письмовому вигляді за згодою сторін з відповідною реєстрацією права.

У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів

2024-12-20T07:46:59Z

Alla.baida:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 105]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n1324 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]

==Загальні положення==
Статтею 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що '''Державний земельний кадастр''' - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

На практиці громадяни або юридичні особи найчастіше звертаються для оформлення витягу з Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) під час вчинення дій (правочинів) із земельною ділянкою.

'''Витяг з кадастру (ДЗК)''' – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку, на сьогодні, є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом та надаються у формі витягів з Державного земельного кадастру, відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ч.1 ст. 38 Закону -№ 3613-VI]. Витяг з ДЗК є важливим документом для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продажу, дарування, міни, оренди, спадкування, тощо). Також він є необхідним при реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

==Форма та порядок отримання витягу з ДЗК==
Отримати відомості (витяг) з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі.

'''Для того щоб отримати витяг з ДЗК у письмовій формі необхідно:'''

Подати Державному кадастровому реєстраторові або адміністраторові центру надання адміністративних послуг чи уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування:

1) заяву (у паперовій або електронній формі) за встановленою формою;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n775 пунктом 165] цього Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру у паперовій формі з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомлення про вручення або в електронній формі надсилається через Публічну кадастрову карту або Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.

'''Для оформлення витягу у електронній формі заявнику необхідно зайти на сайт Держгеокадастру''' https://e.land.gov.ua/services

Оформлення витягу через сайт Держгеокадастру можливе, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"], справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ''( з 01 січня 2024 року сума адміністративного збору за надання витягу з ДЗК складає 151,40 грн.)''

Державний кадастровий реєстратор або адміністратор центру надання адміністративних послуг чи уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування надає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - у день її надходження) витяг, або мотивовану відмову в наданні такого документа.

Витяг з Державного земельного кадастру підтверджує наявність кадастрового номера земельної ділянки, а також містить інші відомості про земельну ділянку (обмеження/обтяження, нормативну оцінку та ін.), що внесені до Поземельної книги.

Існує дві форми витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку:

1) '''з відомостями про речові права на земельну ділянку''', їх обтяження, одержання в порядку інформаційної взаємодії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2) з усіма відомостями, внесеними до Поземельної книги, '''крім відомостей про речові права на земельну ділянку''', що виникли після 1 січня 2013 року.

Відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивована відмова у наданні таких відомостей надсилаються заявникові в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, за бажанням заявника видаються Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування у паперовій формі.

Незалежно від місця, форми та способу надання відомостей з Державного земельного кадастру додаткові кошти, крім встановленої згідно із законом плати за надання відповідних адміністративних послуг, не стягуються.

==Строк дії витягу із Державного земельного кадастру.==
За загальним правилом, строк дії витягу з кадастру - 3 місяці. Виключення встановлено для витягів, які видаються спадкоємцям та при реєстрації земельної ділянки в кадастрі - вони є безстроковими. Проте, речове право (право власності) на земельну ділянку має бути зареєстроване протягом одного року, з дня отримання витягу з кадастру про реєстрацію земельної ділянки в кадастрі.
==Підстави для відмови у наданні витягу із Державного земельного кадастру==
1) у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

2) із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа;

3) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

==Порядок оскарження==
У [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також==

*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оскарження_дій_Державного_кадастрового_реєстратора Оскарження дій Державного кадастрового реєстратора]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Електронні_сервіси_Держгеокадастру Електронні сервіси Держгеокадастру]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_викопіювань_з_картографічної_основи_Державного_земельного_кадастру,_кадастрової_карти_(плану) Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2024-09-16T08:40:48Z

Alla.baida: /* Порядок направлення листа-повідомлення орендарю */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

З 19 листопада 2022 року почали діяти норми Закону України від 19 жовтня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».

Зокрема, зміни торкнулися сфери оренди землі - у п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України були внесені зміни, які знову зробили можливою процедуру реєстрації нових договорів.

Отже, норми щодо автоматичного на 1 рік поновлення договорів оренди землі діяли з 07 квітня 2022 року. Ця норма припинила свою дію з 19 листопада 2022 року, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».

Таким чином, наразі власники землі, договори оренди землі яких закінчуються, мають можливість припинити договір, як це було передбачено до початку повномасштабної збройної агресії.
|}
== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

[[:Файл:Зразок листа-повідомлення.odt|Зразок листа-повідомлення]].

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п’ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Право на страйк та його реалізація

2024-07-16T08:33:39Z

Alla.baida: /* Право на страйк */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131299-08 Положення про порядок проведення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та примирних процедур під час страйку, затверджений наказом Національної служби посередництва та примерення 18 листопада 2008 року № 131]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України "Про правовий режим воєнного стану"]
{| class="wikitable"
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 '''24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022'''] введено воєнний стан.
|}

== Загальні положення ==
'''''Страйк''''' — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Згідно із законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»], «Страйк — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту)».

''Право на страйк офіційно визнано Європейською соціальною хартією, що була прийнята Радою Європи 18 жовтня 1961 р. Європейська соціальна хартія прямо визнала право на страйк: статтею 6 Хартії, зокрема, встановлено, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на укладання [[Колективний договір|колективних договорів]] Сторони визнають право працівників і роботодавців на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, включаючи право на страйк, з урахуванням зобов'язань, які можуть випливати з раніше укладених колективних договорів.''

Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

Колективний трудовий спір (конфлікт) — це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни [[Колективний договір|колективного договору]], угоди, виконання [[Контроль за виконанням колективного договору|колективного договору]], угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.
== Види страйків ==
'''У літературі розрізняють наступні види страйків:'''
* '''Наступальний страйк''' — страйк, при якому страйкарі вимагають поліпшення умов свого життя і роботи.
* '''Оборонний страйк''' — страйк, при якому страйкарі опираються погіршенню умов життя і роботи.
* '''Політичний страйк''' — страйк, при якому працівники висувають вимоги політичного характеру (зміна уряду, зміна законодавства тощо). В силу свого характеру зазвичай досягає загальнонаціональних масштабів і стає важливим фактором в переломні моменти політичного життя суспільства й історії (приклад — Всеросійський жовтневий політичний страйк 1905 року).
* '''Польський страйк''' (званий також ''окупаційний'') — захоплення підприємства самими робітниками. Назву отримав через те, що вперше увійшов у практику в Польщі.
* '''Італійський страйк''' — протест, що полягає в пунктуальному виконанні працівниками своїх посадових інструкцій, аж до безглуздих параграфів. Зазвичай такий протест викликає істотне падіння продуктивності праці.
* '''Підземний страйк''' (невихід з шахти) — страйк, застосовуваний шахтарями. Страйкарі спускаються в шахту і не виходять.
== Право на страйк ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4310 ст. 44] Конституції України, ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.
Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
{| class="wikitable"
|+
|Зверніть увагу, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в [https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 указі Президента України про введення воєнного стану].
Згідно статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може тимчасово здійснювати обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, які включають і можливість заборони проводити мирні збори, мітинги, походи і демонстрації, інші масові заходи.

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, '''з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану,''' можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України, а саме:

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4310 '''статтею 44'''] ("Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів").
|}

== '''Порядок прийняття рішення про оголошення страйку''' ==
Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.

Рекомендації щодо оголошення чи не оголошення галузевого або територіального страйку приймаються на галузевому або територіальному рівнях на конференції, зборах, пленумі чи іншому виборному органі представників найманих працівників та/або профспілок і надсилаються відповідним трудовим колективам чи профспілкам. Наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення або неоголошення страйку на своєму підприємстві.

В рішенні про оголошення страйку вказуються: перелік розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, які стали причиною для оголошення і проведення страйку; дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників; назва органу (особи), що очолює страйк; пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємстві, в установі чи організації в період страйку. Рішення зборів (конференції) про оголошення страйку оформляється протоколом.
== '''Керівництво страйком''' ==
Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.

Галузевий чи територіальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцією, зборами, пленумом чи іншим виборним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи.

Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) '''не пізніш як за 7 днів до початку страйку''', а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві — за 15 днів.

У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за 3 дні.
До повноважень органу (особи), що очолює страйк, відносяться:
- проведення переговорів, консультацій від імені страйкуючих з власником або уповноваженим ним органом (представником), органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;
- дотримання учасниками страйку громадського порядку, цілісності майна, недопущення заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей;
- прийняття рішення про припинення страйку і підписання угоди з власником або уповноваженим ним органом (представником);
- управління страйковим фондом, у випадку його створення.
== '''Гарантії для працівників під час страйку''' ==
Участь працівників у страйку, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах, не нижчих від установлених законодавством та [[Колективний договір|колективним договором]], укладеним на цьому підприємстві, як за час [[Оформлення та оплата простою на підприємстві|простою]] не з вини працівника.
== '''Заборона проведення страйку''' ==
* Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу національній безпеці, життю і здоров’ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.
*Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку.
*Персоналу постачальника електронних комунікаційних послуг забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування електронних комунікаційних мереж чи надання електронних комунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод людини.
*У разі введення надзвичайного стану може бути заборонено проведення страйків. В умовах воєнного стану проведення страйків забороняється.
== '''Визнання страйку незаконним''' ==
Незаконними визнаються страйки:
* оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
* оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об’єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n16 статей 2], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n35 4], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n52 6], частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n89 першої] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n93 п’ятої] статті 12, частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n141 першої], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n144 третьої] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n147 шостої] статті 19 цього Закону;
* розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об’єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n154 статті 20], частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n179 другої] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n180 третьої] статті 24 цього Закону;
* які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Законом.
Із заявою про визнання страйку незаконним власник або уповноважений ним орган (представник) звертається до суду. Справа щодо цієї заяви повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніш як у 7-денний строк.

Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк.
== '''Відповідальність за участь у незаконному страйку''' ==
Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни.

Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується і не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
Особи, винні в порушенні законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), а також працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. Таку ж відповідальність несуть особи, винні у виникненні колективних трудових спорів (конфліктів) або які затримують виконання рішень примирних органів, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб.

Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно з законодавством. До таких порушників не застосовуються порядок і гарантії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статтями 43] (розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою профспілкового органу) і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1355 252] КЗпП (гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів).

Особи, які примушують працівників до участі у страйку або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства чи погрозою застосування насильства, або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності.

Законом також передбачено відшкодування збитків, заподіяних страйком. Збитки, заподіяні в результаті страйку іншим підприємствам, установам, організаціям чи громадянам, відшкодовуються за рішенням суду згідно із законодавством.

Збитки, заподіяні роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом.

Роботодавець, який порушив закони України, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом.
== '''Корисні посилання та судова практика''' ==
[https://nspp.gov.ua/ Національна служба посередництва та примирення]

У постанові Касаційного цивільного суду від 29.04.2020 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89034678 № 158/1839/17] суд зауважив, що працівник, який є учасником страйку, зобов`язаний вчиняти активні дії, цікавитись питанням вирішення колективного трудового спору. А нормативними актами передбачено не лише право найманих працівників на страйк, а і передбачено відповідні їх обов`язки.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

Порядок реалізації арештованого майна

2023-08-29T09:19:08Z

Alla.baida:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 веренся 2016 року № 2831/5] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2022 року № 2343/5] (далі - Наказ)
*Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)]
== Загальні положення ==
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] здійснюється шляхом електронних аукціонів або за фіксованою ціною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина перша статті 61 Закону]).

'''Арештоване майно''' - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56 Закону]), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

'''Електронний аукціон''' - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

'''Гарантійний внесок''' - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком], у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону

'''Лот''' - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронному аукціоні або аукціоні за фіксованою ціною.

'''Аукціон за фіксованою ціною''' - спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час аукціону, за яким покупцем стає особа, що перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.
== Реалізація майна, на яке звернено стягнення ==
Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник:

→ проходить процедуру реєстрації на [https://setam.net.ua/ Веб-сайті];

→ подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо;

→ сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені [https://setam.net.ua/ Порядком]. Організатор розміщує повні реквізити для сплати гарантійного внеску стосовно кожного лота шляхом їх зазначення в квитанції, що автоматично формується системою в особистому кабінеті учасника при подачі заявки на участь у аукціоні за певним лотом (пункт 3 розділу IV [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== Проведення електронного аукціону ===
Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день. Електронний аукціон проводиться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Усі учасники, що були зареєстровані організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через [https://setam.net.ua/FAQ Веб-сайт] з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон.
Переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Міністерством юстиції України видано наказ від 10.06.2022 № 2343/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 червня 2022 р.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text за № 634/37970 "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану"], відповідно до якого:

Електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі - Перелік), або яка була включена до Переліку з моменту його затвердження, та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом], підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом].

Формування нових лотів, поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених відповідно до пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказу], здійснюються за заявкою державного виконавця відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця за умови, що станом на дату такої заявки:

територіальна громада, на території якої знаходиться арештоване майно, не включена до Переліку;

державний виконавець органу державної виконавчої служби або приватний виконавець має доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717];

державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем здійснено перевірку майна на предмет його цілісності, про що складено акт, копію якого долучено до заявки.

Інформація про державних виконавців органів державної виконавчої служби або приватних виконавців, які мають доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717], надається Організатору Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

У разі включення до Переліку відповідної територіальної громади, на території якої знаходиться арештоване майно, виставлене на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), Організатор зупиняє проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною).

Після виключення такої територіальної громади з Переліку поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) здійснюється відповідно до пункту 3 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Наказу].

Поновлення електронних аукціонів з реалізації предмета іпотеки відбувається з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку".]

У період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text абзацом другим пункту 5-2 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"]).

Організатор зобов'язаний негайно припинити електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації у разі надходження від державного виконавця або приватного виконавця документа виконавчого провадження (постанови або акта), у якому зазначено про примусове вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, безоплатну передачу органами державної виконавчої служби конфіскованого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/186-2022-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 186-р "Про передачу майна для потреб Збройних Сил"] або інші обставини, що унеможливлюють реалізацію майна (пошкодження, знищення майна тощо).

Учасники електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, яким на підставі письмової заяви було повернуто гарантійні внески, мають право взяти участь у проведенні електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) після їх поновлення, повторно сплативши гарантійні внески.

Під час дії правового режиму воєнного стану усі документи, які подаються згідно з вимогами цього наказу, надсилаються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів із використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронні довірчі послуги".]
|}
=== Проведення аукціоні за фіксованою ціною ===
Аукціон за фіксованою ціною проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує '''30 мінімальних розмірів заробітної плати'''. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (абзац другий статті першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону]).

Рішення про реалізацію майна за фіксованою ціною приймається виконавцем, який готує заявку на реалізацію арештованого майна, якщо майно відповідає вищезазначеним критеріям, керуючись принципом максимальної ефективності (реалізація майна за найбільшою ціною у найкоротший строк).

При реалізації майна за фіксованою ціною гарантійний внесок учасником не сплачується.

Реалізація майна за фіксованою ціною здійснюється за стартовою ціною лота, що фіксується на період реалізації, та не передбачає підвищення ціни під час аукціону. Якщо протягом цього строку майно не реалізовано, воно виставляється на повторний аукціон за ціною, що становить '''75 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, установленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

У разі повторної нереалізації майна майно виставляється на третій аукціон за '''50 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

Покупцем майна стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (розділ VІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).

Не пізніше наступного робочого дня після дня надходження на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) коштів від реалізації лота на підставі протоколу про проведення аукціону, який надійшов на електронну адресу, виконавець складає '''акт про проведений аукціон за фіксованою ціною''', який надсилається переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (підписання приватним виконавцем).

Акт про проведений аукціон за фіксованою ціною є підставою для отримання майна у зберігача. Переможець аукціону зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.
== Особливі випадки ==
=== Реалізація майна, що швидко псується ===
Підготовка та проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) здійснюються протягом трьох календарних днів, гарантійний внесок учасником електронного аукціону не плачується.

Дата початку проведення електронного аукціону майном, що швидко псується, призначається на наступний день після формування лота.

Переможець електронного аукціону протягом п'яти календарних днів (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно, що швидко псується (пункт 1 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== Реалізація предмета іпотеки ===
Строк підготовки до електронного аукціону під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Не пізніше не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Іпотекодержатель також зобов'язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронного аукціону.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від виконавця '''акта про реалізацію предмета іпотеки''' організатор видає цей акт переможцю електронного аукціону (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

У разі якщо електронний аукціон з реалізації предмета іпотеки оголошено таким, що не відбувся, акт про проведення електронного аукціону (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронного аукціону, що не відбувся (пункт 2 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
== Дії переможця електронних аукціонів ==
На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону '''протягом 10 календарних днів''' (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку:
# зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);
# сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється організатором відповідно до пункту 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку];
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується організатором на рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у разі, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової;
# у разі проведення електронного аукціону у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку], сума винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора.
При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов'язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно (пункт 2 розділу X [https://setam.net.ua/ Порядку]).

У разі зупинення електронного аукціону з підстав, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Порядку (крім зупинення через наявність технічних підстав), строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно, встановлений абзацом першим цього пункту, переривається до відновлення електронного аукціону та формування нового протоколу проведення електронного аукціону із зазначенням нового строку розрахунків за придбане майно.(наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є '''свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону''', яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон (пункт 8 розділу X [https://setam.net.ua/ Порядку]).

У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
== Оподаткування придбаного майна ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (далі - ПК України) об’єктом оподаткування [[Податок на додану вартість|податком на додану вартість]] є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 186 ПК України] розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України]). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України]).
== Корисні посилання ==
* [https://setam.net.ua/FAQ Запитання і відповіді щодо електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною)]
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок реалізації арештованого майна

2022-08-26T08:59:10Z

Alla.baida:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 веренся 2016 року № 2831/5] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2022 року № 2343/5] (далі - Наказ)
== Загальні положення ==
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] здійснюється шляхом електронних аукціонів або за фіксованою ціною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина перша статті 61 Закону]).

'''Арештоване майно''' - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56 Закону]), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

'''Електронний аукціон''' - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

'''Гарантійний внесок''' - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком], у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону

'''Лот''' - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронному аукціоні або аукціоні за фіксованою ціною.

'''Аукціон за фіксованою ціною''' - спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час аукціону, за яким покупцем стає особа, що перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.
== Реалізація майна, на яке звернено стягнення ==
Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник:

→ проходить процедуру реєстрації на [https://setam.net.ua/ Веб-сайті];

→ подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо;

→ сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені [https://setam.net.ua/ Порядком]. Організатор розміщує повні реквізити для сплати гарантійного внеску стосовно кожного лота шляхом їх зазначення в квитанції, що автоматично формується системою в особистому кабінеті учасника при подачі заявки на участь у аукціоні за певним лотом (пункт 3 розділу IV [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== Проведення електронного аукціону ===
Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день. Електронний аукціон проводиться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Усі учасники, що були зареєстровані організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через [https://setam.net.ua/FAQ Веб-сайт] з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон.
Переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Міністерством юстиції України видано наказ від 10.06.2022 № 2343/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 червня 2022 р.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text за № 634/37970 "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану"], відповідно до якого:

Електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі - Перелік), або яка була включена до Переліку з моменту його затвердження, та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом], підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом].

Формування нових лотів, поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених відповідно до пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказу], здійснюються за заявкою державного виконавця відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця за умови, що станом на дату такої заявки:

територіальна громада, на території якої знаходиться арештоване майно, не включена до Переліку;

державний виконавець органу державної виконавчої служби або приватний виконавець має доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717];

державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем здійснено перевірку майна на предмет його цілісності, про що складено акт, копію якого долучено до заявки.

Інформація про державних виконавців органів державної виконавчої служби або приватних виконавців, які мають доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717], надається Організатору Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

У разі включення до Переліку відповідної територіальної громади, на території якої знаходиться арештоване майно, виставлене на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), Організатор зупиняє проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною).

Після виключення такої територіальної громади з Переліку поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) здійснюється відповідно до пункту 3 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Наказу].

Поновлення електронних аукціонів з реалізації предмета іпотеки відбувається з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку".]

У період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text абзацом другим пункту 5-2 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"]).

Організатор зобов'язаний негайно припинити електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації у разі надходження від державного виконавця або приватного виконавця документа виконавчого провадження (постанови або акта), у якому зазначено про примусове вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, безоплатну передачу органами державної виконавчої служби конфіскованого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/186-2022-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 186-р "Про передачу майна для потреб Збройних Сил"] або інші обставини, що унеможливлюють реалізацію майна (пошкодження, знищення майна тощо).

Учасники електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, яким на підставі письмової заяви було повернуто гарантійні внески, мають право взяти участь у проведенні електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) після їх поновлення, повторно сплативши гарантійні внески.

Під час дії правового режиму воєнного стану усі документи, які подаються згідно з вимогами цього наказу, надсилаються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів із використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронні довірчі послуги".]
|}
=== Проведення аукціоні за фіксованою ціною ===
Аукціон за фіксованою ціною проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує '''30 мінімальних розмірів заробітної плати'''. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (абзац другий статті першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону]).

Рішення про реалізацію майна за фіксованою ціною приймається виконавцем, який готує заявку на реалізацію арештованого майна, якщо майно відповідає вищезазначеним критеріям, керуючись принципом максимальної ефективності (реалізація майна за найбільшою ціною у найкоротший строк).

При реалізації майна за фіксованою ціною гарантійний внесок учасником не сплачується.

Реалізація майна за фіксованою ціною здійснюється за стартовою ціною лота, що фіксується на період реалізації, та не передбачає підвищення ціни під час аукціону. Якщо протягом цього строку майно не реалізовано, воно виставляється на повторний аукціон за ціною, що становить '''75 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, установленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

У разі повторної нереалізації майна майно виставляється на третій аукціон за '''50 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

Покупцем майна стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (розділ VІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).

Не пізніше наступного робочого дня після дня надходження на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) коштів від реалізації лота на підставі протоколу про проведення аукціону, який надійшов на електронну адресу, виконавець складає '''акт про проведений аукціон за фіксованою ціною''', який надсилається переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (підписання приватним виконавцем).

Акт про проведений аукціон за фіксованою ціною є підставою для отримання майна у зберігача. Переможець аукціону зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.
== Особливі випадки ==
=== Реалізація майна, що швидко псується ===
Підготовка та проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) здійснюються протягом трьох календарних днів, гарантійний внесок учасником електронного аукціону не плачується.

Дата початку проведення електронного аукціону майном, що швидко псується, призначається на наступний день після формування лота.

Переможець електронного аукціону протягом п'яти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно, що швидко псується (пункт 1 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== Реалізація предмета іпотеки ===
Строк підготовки до електронного аукціону під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Не пізніше не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Іпотекодержатель також зобов'язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронного аукціону.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від виконавця '''акта про реалізацію предмета іпотеки''' організатор видає цей акт переможцю електронного аукціону (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

У разі якщо електронний аукціон з реалізації предмета іпотеки оголошено таким, що не відбувся, акт про проведення електронного аукціону (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронного аукціону, що не відбувся (пункт 2 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
== Дії переможця електронних аукціонів ==
На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону '''протягом 10 банківських днів''' з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку:
# зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);
# сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється організатором відповідно до пункту 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку];
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується організатором на рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у разі, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової;
# у разі проведення електронного аукціону у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку], сума винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора.
При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов'язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно (пункт 2 розділу X [https://setam.net.ua/ Порядку]).

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є '''свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону''', яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон (пункт 8 розділу X [https://setam.net.ua/ Порядку]).

У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
== Оподаткування придбаного майна ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (далі - ПК України) об’єктом оподаткування [[Податок на додану вартість|податком на додану вартість]] є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 186 ПК України] розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України]). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України]).
== Корисні посилання ==
* [https://setam.net.ua/FAQ Запитання і відповіді щодо електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною)]
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Податкове право]]

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб

2021-05-31T07:54:45Z

Alla.baida: посилання на закон

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-11#Text Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 № 10 “Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб"]

== Банківська таємниця як вид інформації ==
Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (ст. 200 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 ст. 21 Закону України "Про інформацію"]). 
Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею ([[Т. 60 Закону України "Про Банки і банківську діяльність"|ст. 60 Закону України "Про Банки і банківську діяльність") .]] 
Банківською таємницею, зокрема, є:
# відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
# операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
# фінансово-економічний стан клієнтів;
# системи охорони банку та клієнтів;
# інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
# відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
# інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
# коди, що використовуються банками для захисту інформації;
# інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю. 
Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю.
Положення статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд. 
Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів( [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність]") .

== Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці ==
Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:
# обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
# організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
# застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
# застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків. 
Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку. 
Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов’язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. 
У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).

== Порядок розкриття банківської таємниці ==
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
* на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунка умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження;
* за рішенням суду;
* органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:
* на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;
* органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
* Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок;
* за рішенням суду Національному агентству з питань запобігання корупції стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"];
* іншим банкам у випадках, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";]
* центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації і перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, та своєчасного і в повному обсязі їх здійснення, надається інформація щодо відкритих на їхнє ім’я рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операцій та залишків за ними. У разі нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається щодо кожного з членів сім’ї або домогосподарства;
* Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку із здійсненням ним виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, - щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності.
Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:
# бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;
# бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;
# містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації;
# містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).
Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.
Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій. 
Банк має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, особі (в тому числі яка уповноважена діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації. Національний банк України має право надавати центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики, інформацію, яка містить банківську таємницю щодо банків, участь у капіталізації яких бере держава. 
Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених ними осіб, які в межах повноважень, наданих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Законом України "Про Національний банк України"], здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю. 
Національний банк України має право розкривати інформацію про банк чи пов’язаних із банком осіб, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, органам державної влади, уповноваженим здійснювати досудове розслідування, в разі виявлення порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).

== Розкриття банківської таємниці судом ==
=== Зміст заяви ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-11#Text Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 № 10 “Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб"] на суд як орган державної влади покладено обов’язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну потребу в розкритті такої інформації. 

Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. У заяві зазначається:
# найменування суду, до якого подається заява;
# ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника заявника, коли заява подається представником;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 347-348 Цивільного процесуального кодексу України]).

=== Розгляд справи ===
Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника. 
Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов’язковою.
Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 349 Цивільного процесуального кодексу України]).

=== Рішення суду ===
У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:
# ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника одержувача, якщо інформація надається представникові;
# ім’я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мета її використання.
Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви. 
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п’ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 350 Цивільного процесуального кодексу України]).

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб

2018-11-07T07:38:39Z

Alla.baida:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України].
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України].
* Закон України «[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Про інформацію»].
* Закон України «[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Про банки і банківську діяльність»].
== Банківська таємниця як вид інформації ==
Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. (ст. 200 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 ст. 21 Закону України "Про інформацію"]).
Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є:
# відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
# операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
# фінансово-економічний стан клієнтів;
# системи охорони банку та клієнтів;
# інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
# відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
# інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
# коди, що використовуються банками для захисту інформації;
# інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.
Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю.
Положення статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.
Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів( [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність]") .
== Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці ==
Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:

# обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
# організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
# застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
# застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.
Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку.
Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов’язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
== Порядок розкриття банківської таємниці ==
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
* на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунка умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження;
* за рішенням суду;
* органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:
* на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;
* органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
* Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок;
* за рішенням суду Національному агентству з питань запобігання корупції стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
* іншим банкам у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
* центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації і перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, та своєчасного і в повному обсязі їх здійснення, надається інформація щодо відкритих на їхнє ім’я рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операцій та залишків за ними. У разі нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається щодо кожного з членів сім’ї або домогосподарства;
* Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку із здійсненням ним виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, - щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності.
Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:
# бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;
# бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;
# містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації;
# містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).
Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.
Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій.
Банк має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, особі (в тому числі яка уповноважена діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації. Національний банк України має право надавати центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики, інформацію, яка містить банківську таємницю щодо банків, участь у капіталізації яких бере держава.
Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених ними осіб, які в межах повноважень, наданих Законом України "Про Національний банк України", здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю.
Національний банк України має право розкривати інформацію про банк чи пов’язаних із банком осіб, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, органам державної влади, уповноваженим здійснювати досудове розслідування, в разі виявлення порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).

== Розкриття банківської таємниці судом ==
=== Зміст заяви ===
Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. У заяві зазначається:
# найменування суду, до якого подається заява;
# ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника заявника, коли заява подається представником;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 347-348 Цивільного процесуального кодексу України]).

=== Розгляд справи ===
Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника.
Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов’язковою.
Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 349 Цивільного процесуального кодексу України]).

=== Рішення суду ===
У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:
# ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника одержувача, якщо інформація надається представникові;
# ім’я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мета її використання.
Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п’ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 350 Цивільного процесуального кодексу України]).
[[Категорія:Банківське право]]

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб

2018-11-06T14:07:42Z

Alla.baida: /* Порядок розкриття банківської таємниці */

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб

2018-08-22T08:33:03Z

Alla.baida: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]. * [http://zakon2.rada.gov.ua...

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України].
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України].
* Закон України «[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Про інформацію»].
* Закон України «[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Про банки і банківську діяльність»].
== Банківська таємниця як вид інформації ==
Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. (ст. 200 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 ст. 21 Закону України "Про інформацію"]).
Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є:
# відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
# операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
# фінансово-економічний стан клієнтів;
# системи охорони банку та клієнтів;
# інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
# відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
# інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
# коди, що використовуються банками для захисту інформації;
# інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.
Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю.
Положення статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.
Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів( [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність]") .
== Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці ==
Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:

# обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
# організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
# застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
# застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.
Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку.
Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов’язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
== Порядок розкриття банківської таємниці ==
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
* на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунка умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження;
* за рішенням суду;
* органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:
* на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;
* органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
* Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок;
* за рішенням суду Національному агентству з питань запобігання корупції стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
* іншим банкам у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
* центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації і перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, та своєчасного і в повному обсязі їх здійснення, надається інформація щодо відкритих на їхнє ім’я рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операцій та залишків за ними. У разі нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається щодо кожного з членів сім’ї або домогосподарства;
* Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку із здійсненням ним виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, - щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності.
Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:
# бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;
# бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;
# містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації;
# містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).
Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.
Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій.
Банк має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, особі (в тому числі яка уповноважена діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації. Національний банк України має право надавати центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики, інформацію, яка містить банківську таємницю щодо банків, участь у капіталізації яких бере держава.
Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених ними осіб, які в межах повноважень, наданих Законом України "Про Національний банк України", здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю.
Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні ними функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Національний банк України має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про банки чи клієнтів банків, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Національний банк України зобов’язаний надавати банкам доступ до інформації з Кредитного реєстру, що становить банківську таємницю, яка складається з відомостей, визначених частиною одинадцятою статті 67-1 цього Закону.
Національний банк України має право розкривати інформацію про банк чи пов’язаних із банком осіб, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, органам державної влади, уповноваженим здійснювати досудове розслідування, в разі виявлення порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
== Розкриття банківської таємниці судом ==
=== Зміст заяви ===
Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. У заяві зазначається:
# найменування суду, до якого подається заява;
# ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника заявника, коли заява подається представником;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 347-348 Цивільного процесуального кодексу України]).

=== Розгляд справи ===
Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника.
Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов’язковою.
Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 349 Цивільного процесуального кодексу України]).

=== Рішення суду ===
У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:
# ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника одержувача, якщо інформація надається представникові;
# ім’я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мета її використання.
Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п’ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 350 Цивільного процесуального кодексу України]).