WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Право власності на ліси

2025-07-07T12:02:41Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до рішень обласних військових адміністрацій ліс не можна відвідувати у 14 областях: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонської, Черкаська, Чернігівська. Заборона діє як для пішоходів, так і для будь-якого виду транспорту. Винятком є транспорт, який використовують ЗСУ, інші військові формування та постійні лісокористувачі, представники органів влади. А також винятком є користування транзитними дорогами.
У Києві та Київській області заборонено відвідувати ліси та зелені зони поза межами житлових масивів.

Тимчасово окупованими залишаються АР Крим, частини Донецької, Луганської, Херсонської областей, Запорізької областей. Ризик підірватися на мінах у лісі, за повідомленням ДСНС, на деокупованих територіях зберігається.

Детальніше див. на сайті [https://forest.gov.ua/news/zaborona-na-vidviduvannya-lisu-diye-u-9-oblastyah Державного агентства лісових ресурсів України]
|}
== Загальна інформація ==
Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісового кодексу України]).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).
== Право власності на ліси: ==
=== Право власності на ліси та його форми ===
Згідно зі ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n37 Лісового кодексу України] ліси, які ростуть в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України].

Ліси можуть перебувати в:
* державній - ліси що перебувають у державній власності, управляються державою, яка визначає порядок і умови їх використання, систему органів управління та способи охорони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 8 Лісового кодексу України] );
* комунальній - ліси в комунальній власності належать територіальним громадам і управляються відповідними органами місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 9 Лісового кодексу України]);
* приватній власності - громадяни та юридичні особи України можуть набувати у приватну власність земельні ділянки лісового фонду та ліси, створені на цих ділянках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 10 Лісового кодексу України]).
=== Суб’єкти права власності на ліси ===
Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n37 ст. 7 Лісового кодексу України]).

=== Право державної власності на ліси ===
У державній власності знаходяться всі ліси України, крім тих, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 8 Лісового кодексу України]).

=== Право комунальної власності на ліси ===
У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку . Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст.11 Лісового кодексу України]).
=== Право приватної власності на ліси ===
Ліси в Україні можуть перебувати також у приватній власності. Суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 10 Лісового кодексу України]).

Вони можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 га. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом. Зацікавлені особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їхньої площі.

Громадяни та юридичні особи у встановленому законом порядку можуть набувати у власність для лісорозведення земельні ділянки, а також можуть мати у власності ліси, створені шляхом лісорозведення на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках, а також самозалісені ділянки на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках.

Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 12 Лісового кодексу України]).

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 13 Лісового кодексу України]).

=== Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси ===

==== Громадяни та юридичні особи, у приватній власності яких є ліси, мають право ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 14 Лісового кодексу України]): ====
# власності на лісові ресурси та їх використання в порядку, визначеному цим Кодексом;
# на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
# продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
# споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.
==== Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов'язані: ====
# вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування відповідно до цього Кодексу;
# забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
# дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
# вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
# вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
# забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.

== Припинення права власності на ліси ==
Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 15 Лісового кодексу України]).

Припинення права власності на ліси в разі добровільної відмови власника від права власності на земельну лісову ділянку на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу в установленому законом порядку.
[[Категорія:Земельне право‏‎]]
[[Категорія:Екологічне право‏‎]]

Право власності на ліси

2025-07-07T11:59:41Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до рішень обласних військових адміністрацій ліс не можна відвідувати у 14 областях: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонської, Черкаська, Чернігівська. Заборона діє як для пішоходів, так і для будь-якого виду транспорту. Винятком є транспорт, який використовують ЗСУ, інші військові формування та постійні лісокористувачі, представники органів влади. А також винятком є користування транзитними дорогами.
У Києві та Київській області заборонено відвідувати ліси та зелені зони поза межами житлових масивів.

Тимчасово окупованими залишаються АР Крим, частини Донецької, Луганської, Херсонської областей, Запорізької областей. Ризик підірватися на мінах у лісі, за повідомленням ДСНС, на деокупованих територіях зберігається.

Детальніше див. на сайті [https://forest.gov.ua/news/zaborona-na-vidviduvannya-lisu-diye-u-9-oblastyah Державного агентства лісових ресурсів України]
|}
== Загальна інформація ==
Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісового кодексу України]).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).
== Право власності на ліси: ==
=== Право власності на ліси та його форми ===
Згідно зі ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n37 Лісового кодексу України] ліси, які ростуть в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України].

Ліси можуть перебувати в:
* державній - ліси що перебувають у державній власності, управляються державою, яка визначає порядок і умови їх використання, систему органів управління та способи охорони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 8 Лісового кодексу України] );
* комунальній - ліси в комунальній власності належать територіальним громадам і управляються відповідними органами місцевого самоврядування. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 9 Лісового кодексу України]);
* приватній власності - громадяни та юридичні особи України можуть набувати у приватну власність земельні ділянки лісового фонду та ліси, створені на цих ділянках. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 10 Лісового кодексу України]).
=== Суб’єкти права власності на ліси ===
Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n37 ст. 7 Лісового кодексу України]).

=== Право державної власності на ліси ===
У державній власності знаходяться всі ліси України, крім тих, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 8 Лісового кодексу України]).

=== Право комунальної власності на ліси ===
У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку . Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст.11 Лісового кодексу України]).
=== Право приватної власності на ліси ===
Ліси в Україні можуть перебувати також у приватній власності. Суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 10 Лісового кодексу України]).

Вони можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 га. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом. Зацікавлені особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їхньої площі.

Громадяни та юридичні особи у встановленому законом порядку можуть набувати у власність для лісорозведення земельні ділянки, а також можуть мати у власності ліси, створені шляхом лісорозведення на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках, а також самозалісені ділянки на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках.

Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 12 Лісового кодексу України]).

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 13 Лісового кодексу України]).

=== Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси ===

==== Громадяни та юридичні особи, у приватній власності яких є ліси, мають право ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 14 Лісового кодексу України]): ====
# власності на лісові ресурси та їх використання в порядку, визначеному цим Кодексом;
# на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
# продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
# споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.
==== Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов'язані: ====
# вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування відповідно до цього Кодексу;
# забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
# дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
# вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
# вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
# забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.

== Припинення права власності на ліси ==
Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 15 Лісового кодексу України]).

Припинення права власності на ліси в разі добровільної відмови власника від права власності на земельну лісову ділянку на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу в установленому законом порядку.
[[Категорія:Земельне право‏‎]]
[[Категорія:Екологічне право‏‎]]

Право власності на ліси

2025-07-07T11:44:28Z

Alina.bondarchuk: /* Право власності на ліси: */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до рішень обласних військових адміністрацій ліс не можна відвідувати у 14 областях: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонської, Черкаська, Чернігівська. Заборона діє як для пішоходів, так і для будь-якого виду транспорту. Винятком є транспорт, який використовують ЗСУ, інші військові формування та постійні лісокористувачі, представники органів влади. А також винятком є користування транзитними дорогами.
У Києві та Київській області заборонено відвідувати ліси та зелені зони поза межами житлових масивів.

Тимчасово окупованими залишаються АР Крим, частини Донецької, Луганської, Херсонської областей, Запорізької областей. Ризик підірватися на мінах у лісі, за повідомленням ДСНС, на деокупованих територіях зберігається.

Детальніше див. на сайті [https://forest.gov.ua/news/zaborona-na-vidviduvannya-lisu-diye-u-9-oblastyah Державного агентства лісових ресурсів України]
|}
== Загальна інформація ==
Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісового кодексу України]).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).
== Право власності на ліси: ==
=== Право власності на ліси та його форми ===
Згідно зі ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n37 Лісового кодексу України] ліси, які ростуть в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України].

Ліси можуть перебувати в:
* державній - ліси що перебувають у державній власності, управляються державою, яка визначає порядок і умови їх використання, систему органів управління та способи охорони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 8 Лісового кодексу України] );
* комунальній - ліси в комунальній власності належать територіальним громадам і управляються відповідними органами місцевого самоврядування. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 9 Лісового кодексу України]);
* приватній власності - громадяни та юридичні особи України можуть набувати у приватну власність земельні ділянки лісового фонду та ліси, створені на цих ділянках. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 10 Лісового кодексу України]).
=== Суб’єкти права власності на ліси ===
Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n37 ст. 7 Лісового кодексу України]).

=== Право державної власності на ліси ===
У державній власності знаходяться всі ліси України, крім тих, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 8 Лісового кодексу України]).

=== Право комунальної власності на ліси ===
У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку . Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст.11 Лісового кодексу України]).
=== Право приватної власності на ліси ===
Ліси в Україні можуть перебувати також у приватній власності. Суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 10 Лісового кодексу України]).

Вони можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 га. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом. Зацікавлені особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їхньої площі.

Громадяни та юридичні особи у встановленому законом порядку можуть набувати у власність для лісорозведення земельні ділянки, а також можуть мати у власності ліси, створені шляхом лісорозведення на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках, а також самозалісені ділянки на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках.

Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 12 Лісового кодексу України]).

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 13 Лісового кодексу України]).
=== Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси ===

==== Громадяни та юридичні особи, у приватній власності яких є ліси, мають право ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 14 Лісового кодексу України]): ====
# власності на лісові ресурси та їх використання в порядку, визначеному цим Кодексом;
# на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
# продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
# споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.
==== Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов'язані: ====
# вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування відповідно до цього Кодексу;
# забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
# дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
# вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
# вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
# забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.

== Припинення права власності на ліси ==
Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n10 ст. 15 Лісового кодексу України]).

Припинення права власності на ліси в разі добровільної відмови власника від права власності на земельну лісову ділянку на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу в установленому законом порядку.
[[Категорія:Земельне право‏‎]]
[[Категорія:Екологічне право‏‎]]

Пробація і її цілі

2025-01-17T13:27:20Z

Alina.bondarchuk: /* Пробація щодо неповнолітніх */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text Закон України «Про пробацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0065-17#Text Положення про організацію діяльності волонтерів пробації, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 17 січня 2017 № 98/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text Порядок складення досудової доповіді, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 січня 2017 № 200/5]

== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text Закон України "Про пробацію" (далі - Закон)] прийнято Верховною Радою України 5 лютого 2015 року та введено у дію 27 серпня 2015 року.

'''Пробація''' - система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 ч. 6 статті 2 Закону]

'''Пробаційна програма''' - програма, що призначається за рішенням суду особі, засудженій до пробаційного нагляду, або особі звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 ч.7 статті 2 Закону]

== Суб’єкти пробації ==
Засуджені, щодо яких за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, засуджені до покарання у виді штрафу та обвинувачені, щодо яких органом пробації готується [[досудова доповідь]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 ч.8 статті 2 Закону]

== Завдання пробації ==
Завданнями пробації є:
* підготовка досудових доповідей щодо обвинувачених;
* здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, особами, засудженими до покарання у виді пробаційного нагляду та за особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду;
* виконання певних видів покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;
* направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів;
* реалізація пробаційних програм стосовно осіб, засуджених до пробаційного нагляду, або осіб звільнених від відбування покарання з випробуванням;
* проведення соціально-виховної роботи із засудженими;
* здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;
* реалізація інших заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n33 стаття 6 Закону].

== Види пробації ==
Пробація складається з трьох видів пробації, що обумовлені особливостями правового статусу осіб (суб'єктів пробації) в системі правосуддя:

▷ '''досудова пробація''' - це забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 9 Закону];

▷ '''наглядова пробація''' - це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду, осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду, громадських робіт або виправних робіт, пробаційного нагляду, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 10 Закону];

▷ '''пенітенціарна пробація''' - це підготовка осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 11 Закону].

== Мета пробації ==
Метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n19 статті 4 Закону].

== До кого застосовується пробація ==
* до обвинувачених, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь;
* до осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду;
* до осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, пробаційного нагляду;
* до осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
* до звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
* до осіб, засуджених до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів;
* до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, стосовно яких вживаються заходи з підготовки їх до звільнення.

== Пробація щодо неповнолітніх ==
'''Пробація щодо неповнолітніх''' - це пробація стосовно осіб віком від 14 до 18 років. Пробація здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей неповнолітніх [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 12 Закону].

У спрямуванні заходів пробації щодо неповнолітніх робиться акцент на:
* забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку;
* профілактику агресивної поведінки;
* мотивацію позитивних змін особистості;
* поліпшення соціальних стосунків.
Досудова доповідь про обвинуваченого неповнолітнього додатково повинна містити:
* соціально-психологічну характеристику (історія правопорушень, соціально-побутові умови, освіта, працевлаштування, стан здоров’я, вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, стосунки у суспільстві, в сім’ї, дозвілля та відпочинок, особисті якості та поведінка, ставлення до правопорушення);
* оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, проведену згідно з методичними рекомендаціями, визначеними Міністерством юстиції України, з використанням підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту;
* висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;
* інформацію про вплив криміногенних факторів на поведінку особи;
* рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнім кримінальних правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text Порядок складення досудової доповіді, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2017 № 200/5]).
Соціально-виховна робота з засудженими неповнолітніми може проводитися із залученням батьків або їх законних представників. Заходи пробації реалізуються у взаємодії з органами і службами у справах дітей, спеціальними установами та закладами, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень. Пробаційні програми щодо неповнолітніх, засуджених до пробаційного нагляду, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, реалізуються спільно з центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері соціальної політики.

== Орган пробації ==
Орган пробації у межах своїх повноважень організовує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 18 Закону]. :
* забезпечення суду досудовими доповідями про обвинувачених;
* здійснення нагляду за засудженими;
* виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду;
* реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, засуджених до пробаційного нагляду, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
* соціально-виховну роботу із засудженими;
* підготовку до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.

== Напрями волонтерської діяльності, пов'язаної з пробацією ==
Волонтерська діяльність, пов’язана з пробацією, здійснюється волонтерами пробації за такими напрямами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 20 Закону]. :

* сприяння уповноваженим органам з питань пробації у здійсненні наглядових заходів за місцем роботи та навчання суб’єктів пробації;
* участь у проведенні соціально-виховної роботи із суб’єктами пробації;
* участь у складанні та реалізації індивідуальних планів роботи із суб’єктами пробації;
* участь у проведенні індивідуально-профілактичної роботи із суб’єктами пробації;
* надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги суб’єктам пробації;
* сприяння у працевлаштуванні суб’єктів пробації, залученні їх до навчання, виховних заходів та соціально корисної діяльності;
* сприяння у реалізації пробаційних програм стосовно суб’єктів пробації, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду, на яких судом покладено такий обов’язок;
* участь у реалізації інших заходів, спрямованих на виправлення суб’єктів пробації та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.

Діяльність волонтерів пробації, пов’язана із здійсненням наглядових заходів за дотриманням суб’єктами пробації обов’язків, визначених законом та покладених на них рішенням суду, передбачає участь у:
* перевірці суб’єктів пробації за місцем роботи або навчання;
* перевірці виконання обов’язків, покладених рішенням суду на осіб, засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду або звільнених від відбування покарання з випробуванням;
* перевірці достовірності поважних причин, що обумовили неявку суб’єктів пробації до уповноваженого органу з питань пробації в призначений строк;
* заходах, пов’язаних з початковим розшуком суб’єктів пробації, місцезнаходження яких невідоме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0065-17#Text (Положення про організацію діяльності волонтерів пробації, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2017 № 98/5).]
== Нагляд за додержанням законів органом пробації ==
Нагляд за додержанням законів органом пробації здійснюють Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 23 Закону]. .

[[Категорія:Кримінальне право]]

Пробація і її цілі

2025-01-17T13:23:51Z

Alina.bondarchuk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text Закон України «Про пробацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0065-17#Text Положення про організацію діяльності волонтерів пробації, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 17 січня 2017 № 98/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text Порядок складення досудової доповіді, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 січня 2017 № 200/5]

== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text Закон України "Про пробацію" (далі - Закон)] прийнято Верховною Радою України 5 лютого 2015 року та введено у дію 27 серпня 2015 року.

'''Пробація''' - система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 ч. 6 статті 2 Закону]

'''Пробаційна програма''' - програма, що призначається за рішенням суду особі, засудженій до пробаційного нагляду, або особі звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 ч.7 статті 2 Закону]

== Суб’єкти пробації ==
Засуджені, щодо яких за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, засуджені до покарання у виді штрафу та обвинувачені, щодо яких органом пробації готується [[досудова доповідь]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 ч.8 статті 2 Закону]

== Завдання пробації ==
Завданнями пробації є:
* підготовка досудових доповідей щодо обвинувачених;
* здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, особами, засудженими до покарання у виді пробаційного нагляду та за особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду;
* виконання певних видів покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;
* направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів;
* реалізація пробаційних програм стосовно осіб, засуджених до пробаційного нагляду, або осіб звільнених від відбування покарання з випробуванням;
* проведення соціально-виховної роботи із засудженими;
* здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;
* реалізація інших заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n33 стаття 6 Закону].

== Види пробації ==
Пробація складається з трьох видів пробації, що обумовлені особливостями правового статусу осіб (суб'єктів пробації) в системі правосуддя:

▷ '''досудова пробація''' - це забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 9 Закону];

▷ '''наглядова пробація''' - це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду, осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду, громадських робіт або виправних робіт, пробаційного нагляду, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 10 Закону];

▷ '''пенітенціарна пробація''' - це підготовка осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n7 статті 11 Закону].

== Мета пробації ==
Метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#n19 статті 4 Закону].

== До кого застосовується пробація ==
* до обвинувачених, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь;
* до осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду;
* до осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, пробаційного нагляду;
* до осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
* до звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
* до осіб, засуджених до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів;
* до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, стосовно яких вживаються заходи з підготовки їх до звільнення.

== Пробація щодо неповнолітніх ==
'''Пробація щодо неповнолітніх''' - це пробація стосовно осіб віком від 14 до 18 років.

У спрямуванні заходів пробації щодо неповнолітніх робиться акцент на:
* забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку;
* профілактику агресивної поведінки;
* мотивацію позитивних змін особистості;
* поліпшення соціальних стосунків.
Досудова доповідь про обвинуваченого неповнолітнього додатково повинна містити:
* соціально-психологічну характеристику (історія правопорушень, соціально-побутові умови, освіта, працевлаштування, стан здоров’я, вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, стосунки у суспільстві, в сім’ї, дозвілля та відпочинок, особисті якості та поведінка, ставлення до правопорушення);
* оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, проведену згідно з методичними рекомендаціями, визначеними Міністерством юстиції України, з використанням підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту;
* висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;
* інформацію про вплив криміногенних факторів на поведінку особи;
* рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнім кримінальних правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text Порядок складення досудової доповіді, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2017 № 200/5]).
Соціально-виховна робота з засудженими неповнолітніми може проводитися із залученням батьків або їх законних представників. Заходи пробації реалізуються у взаємодії з органами і службами у справах дітей, спеціальними установами та закладами, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень. Пробаційні програми щодо неповнолітніх, засуджених до пробаційного нагляду, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, реалізуються спільно з центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері соціальної політики.

== Орган пробації ==
Орган пробації у межах своїх повноважень організовує:
* забезпечення суду досудовими доповідями про обвинувачених;
* здійснення нагляду за засудженими;
* виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду;
* реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, засуджених до пробаційного нагляду, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
* соціально-виховну роботу із засудженими;
* підготовку до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.

== Напрями волонтерської діяльності, пов'язаної з пробацією ==
Волонтерська діяльність, пов’язана з пробацією, здійснюється волонтерами пробації за такими напрямами:

* сприяння уповноваженим органам з питань пробації у здійсненні наглядових заходів за місцем роботи та навчання суб’єктів пробації;
* участь у проведенні соціально-виховної роботи із суб’єктами пробації;
* участь у складанні та реалізації індивідуальних планів роботи із суб’єктами пробації;
* участь у проведенні індивідуально-профілактичної роботи із суб’єктами пробації;
* надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги суб’єктам пробації;
* сприяння у працевлаштуванні суб’єктів пробації, залученні їх до навчання, виховних заходів та соціально корисної діяльності;
* сприяння у реалізації пробаційних програм стосовно суб’єктів пробації, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду, на яких судом покладено такий обов’язок;
* участь у реалізації інших заходів, спрямованих на виправлення суб’єктів пробації та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.

Діяльність волонтерів пробації, пов’язана із здійсненням наглядових заходів за дотриманням суб’єктами пробації обов’язків, визначених законом та покладених на них рішенням суду, передбачає участь у:
* перевірці суб’єктів пробації за місцем роботи або навчання;
* перевірці виконання обов’язків, покладених рішенням суду на осіб, засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду або звільнених від відбування покарання з випробуванням;
* перевірці достовірності поважних причин, що обумовили неявку суб’єктів пробації до уповноваженого органу з питань пробації в призначений строк;
* заходах, пов’язаних з початковим розшуком суб’єктів пробації, місцезнаходження яких невідоме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0065-17#Text (Положення про організацію діяльності волонтерів пробації, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2017 № 98/5).]
== Нагляд за додержанням законів органом пробації ==
Нагляд за додержанням законів органом пробації здійснюють Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори відповідно до закону.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-01T11:36:54Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

''Об'єктами планування'' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель. Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]:'''

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями'' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України],
* природно-сільськогосподарське районування земель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України],
* зонування земель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України].

# Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
# Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
# Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

''Охорона земель включає ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
''Порядок охорони земель встановлюється законом.''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T08:14:42Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Кабінетом Міністрів України].

Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених''' у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку], на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

2024-06-25T05:39:45Z

Alina.bondarchuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на '''період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей''':
*п.1-1. Установлено, що строк виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які було призначено раніше, продовжується на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування і така виплата здійснюється за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

*у разі, коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю пропущено строк переогляду допомоги.

*структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад після припинення чи скасування воєнного стану інформує одержувачів, яким виплату державної соціальної допомоги було продовжено відповідно до пункту 1 цієї постанови, про необхідність протягом одного місяця оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Кому призначається допомога ==
Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"] '''допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей,''' які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. '''Така допомога вважається власністю дитини.'''

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, перебуває в дома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19 спричиненої коронавірусом SARS -CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.

== Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування. 
Порядок і умови виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та підстави для припинення виплати такої допомоги визначено у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дітьми ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України] встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб. 
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. 
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. 
{| class="wikitable"
|-
| Детальніше з порядком встановлення опіки чи піклування можна ознайомитися в правовій консультації: [[Опіка і піклування над дітьми]].
|}

== Куди звертатися за допомогою ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання опікуна, піклувальника.

== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==
Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування подаються такі документи:
# заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, яка складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
# копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
# копія свідоцтва про народження дитини;
# довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і які є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, в якій зазначено статус дитячого навчального закладу та за які кошти він фінансується, а також підтверджено факт перебування в ньому дітей);
# довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації);
# медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку.

У разі неможливості одержання довідки про розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, державна допомога призначається на підставі письмової заяви опікуна чи піклувальника про одержання (неодержання) аліментів.

Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на опікунів чи піклувальників.

У разі поновлення виплати аліментів опікуни чи піклувальники зобов’язані в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної допомоги.

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном чи піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє службі у справах дітей про неодержання опікуном чи піклувальником аліментів.

Служба у справах дітей щороку до 31 грудня поточного року інформує орган соціального захисту населення про факти одержання (неодержання) опікуном чи піклувальником аліментів на дітей.

== Строк виплати допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, '''призначається на дванадцять місяців'''. 
Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Питання виплати допомоги у разі несвоєчасного звернення опікуна чи піклувальника з поважних причин за продовженням її виплати (поважними причинами є перебування на лікуванні, причини, через які фізично неможливо своєчасно подати заяву, або наявність об’єктивних обставин, коли опікун чи піклувальник не могли звернутися із заявою, та інші причини, визначені комісією з питань захисту прав дитини (далі - комісія) вирішується на підставі рішення органу опіки та піклування з урахуванням рекомендацій комісії. Виплата допомоги за минулий період здійснюється не більш як за 12 місяців з місяця закінчення виплати.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається '''з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.'''

== Підстави припинення виплати допомоги ==
Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
* звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
* працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
* усиновлення дитини, передача дитини батькам;
* досягнення дитиною 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини;
* влаштування дитини на повне державне утримання.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа, визначена виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

'''Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.'''

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. При цьому розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, отриманих на дитину за попередні 12 календарних місяців.

У разі передачі дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, під опіку чи піклування або влаштування в дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю до розрахунку розміру допомоги на таку дитину не включається розмір призначеної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо дітям (на дітей), над якими встановлено опіку чи піклування, за попередні 12 календарних місяців не нараховувалися аліменти, пенсія, державна допомога, стипендія, така допомога призначається в розмірі 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення.
Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням. 

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Призначені суми допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Зазначеним Порядком також передбачено, що орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, у тому числі, допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, повинен давати роз’яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

2024-05-13T06:13:22Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-nadannya-derzhavnoyi-socialnoyi-dopomogi-na-period-vvedennya-voyennogo-stanu-214 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на '''період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей''':
*п.1-1. Установлено, що строк виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які було призначено раніше, продовжується на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування і така виплата здійснюється за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

*у разі, коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю пропущено строк переогляду допомоги.

*структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад після припинення чи скасування воєнного стану інформує одержувачів, яким виплату державної соціальної допомоги було продовжено відповідно до пункту 1 цієї постанови, про необхідність протягом одного місяця оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Кому призначається допомога ==
Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"] '''допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей,''' які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. '''Така допомога вважається власністю дитини.'''

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, перебуває в дома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19 спричиненої коронавірусом SARS -CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.

== Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування. 
Порядок і умови виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та підстави для припинення виплати такої допомоги визначено у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дітьми ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України] встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб. 
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. 
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. 
{| class="wikitable"
|-
| Детальніше з порядком встановлення опіки чи піклування можна ознайомитися в правовій консультації: [[Опіка і піклування над дітьми]].
|}

== Куди звертатися за допомогою ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання опікуна, піклувальника.

== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==
Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування подаються такі документи:
# заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, яка складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
# копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
# копія свідоцтва про народження дитини;
# довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і які є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, в якій зазначено статус дитячого навчального закладу та за які кошти він фінансується, а також підтверджено факт перебування в ньому дітей);
# довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації);
# медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку.

У разі неможливості одержання довідки про розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, державна допомога призначається на підставі письмової заяви опікуна чи піклувальника про одержання (неодержання) аліментів.

Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на опікунів чи піклувальників.

У разі поновлення виплати аліментів опікуни чи піклувальники зобов’язані в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної допомоги.

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном чи піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє службі у справах дітей про неодержання опікуном чи піклувальником аліментів.

Служба у справах дітей щороку до 31 грудня поточного року інформує орган соціального захисту населення про факти одержання (неодержання) опікуном чи піклувальником аліментів на дітей.

== Строк виплати допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, '''призначається на дванадцять місяців'''. 
Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Питання виплати допомоги у разі несвоєчасного звернення опікуна чи піклувальника з поважних причин за продовженням її виплати (поважними причинами є перебування на лікуванні, причини, через які фізично неможливо своєчасно подати заяву, або наявність об’єктивних обставин, коли опікун чи піклувальник не могли звернутися із заявою, та інші причини, визначені комісією з питань захисту прав дитини (далі - комісія) вирішується на підставі рішення органу опіки та піклування з урахуванням рекомендацій комісії. Виплата допомоги за минулий період здійснюється не більш як за 12 місяців з місяця закінчення виплати.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається '''з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.'''

== Підстави припинення виплати допомоги ==
Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
* звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
* працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
* усиновлення дитини, передача дитини батькам;
* досягнення дитиною 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини;
* влаштування дитини на повне державне утримання.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа, визначена виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

'''Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.'''

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. При цьому розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, отриманих на дитину за попередні 12 календарних місяців.

У разі передачі дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, під опіку чи піклування або влаштування в дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю до розрахунку розміру допомоги на таку дитину не включається розмір призначеної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо дітям (на дітей), над якими встановлено опіку чи піклування, за попередні 12 календарних місяців не нараховувалися аліменти, пенсія, державна допомога, стипендія, така допомога призначається в розмірі 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення.
Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням. 

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Призначені суми допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Зазначеним Порядком також передбачено, що орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, у тому числі, допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, повинен давати роз’яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

2024-05-13T06:12:35Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-nadannya-derzhavnoyi-socialnoyi-dopomogi-na-period-vvedennya-voyennogo-stanu-214 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на '''період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей''':
*1-1. Установити, що строк виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які було призначено раніше, продовжується на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування і така виплата здійснюється за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

*у разі, коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю пропущено строк переогляду допомоги.

*структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад після припинення чи скасування воєнного стану інформує одержувачів, яким виплату державної соціальної допомоги було продовжено відповідно до пункту 1 цієї постанови, про необхідність протягом одного місяця оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Кому призначається допомога ==
Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"] '''допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей,''' які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. '''Така допомога вважається власністю дитини.'''

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, перебуває в дома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19 спричиненої коронавірусом SARS -CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.

== Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування. 
Порядок і умови виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та підстави для припинення виплати такої допомоги визначено у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дітьми ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України] встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб. 
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. 
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. 
{| class="wikitable"
|-
| Детальніше з порядком встановлення опіки чи піклування можна ознайомитися в правовій консультації: [[Опіка і піклування над дітьми]].
|}

== Куди звертатися за допомогою ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання опікуна, піклувальника.

== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==
Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування подаються такі документи:
# заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, яка складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
# копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
# копія свідоцтва про народження дитини;
# довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і які є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, в якій зазначено статус дитячого навчального закладу та за які кошти він фінансується, а також підтверджено факт перебування в ньому дітей);
# довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації);
# медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку.

У разі неможливості одержання довідки про розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, державна допомога призначається на підставі письмової заяви опікуна чи піклувальника про одержання (неодержання) аліментів.

Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на опікунів чи піклувальників.

У разі поновлення виплати аліментів опікуни чи піклувальники зобов’язані в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної допомоги.

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном чи піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє службі у справах дітей про неодержання опікуном чи піклувальником аліментів.

Служба у справах дітей щороку до 31 грудня поточного року інформує орган соціального захисту населення про факти одержання (неодержання) опікуном чи піклувальником аліментів на дітей.

== Строк виплати допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, '''призначається на дванадцять місяців'''. 
Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Питання виплати допомоги у разі несвоєчасного звернення опікуна чи піклувальника з поважних причин за продовженням її виплати (поважними причинами є перебування на лікуванні, причини, через які фізично неможливо своєчасно подати заяву, або наявність об’єктивних обставин, коли опікун чи піклувальник не могли звернутися із заявою, та інші причини, визначені комісією з питань захисту прав дитини (далі - комісія) вирішується на підставі рішення органу опіки та піклування з урахуванням рекомендацій комісії. Виплата допомоги за минулий період здійснюється не більш як за 12 місяців з місяця закінчення виплати.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається '''з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.'''

== Підстави припинення виплати допомоги ==
Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
* звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
* працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
* усиновлення дитини, передача дитини батькам;
* досягнення дитиною 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини;
* влаштування дитини на повне державне утримання.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа, визначена виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

'''Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.'''

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. При цьому розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, отриманих на дитину за попередні 12 календарних місяців.

У разі передачі дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, під опіку чи піклування або влаштування в дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю до розрахунку розміру допомоги на таку дитину не включається розмір призначеної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо дітям (на дітей), над якими встановлено опіку чи піклування, за попередні 12 календарних місяців не нараховувалися аліменти, пенсія, державна допомога, стипендія, така допомога призначається в розмірі 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення.
Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням. 

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Призначені суми допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Зазначеним Порядком також передбачено, що орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, у тому числі, допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, повинен давати роз’яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Забезпечення засобами індивідуального захисту медичних працівників під час дії карантину

2024-05-13T06:07:25Z

Alina.bondarchuk: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 березня 2020 року № 772 "Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804 "Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Загальна інформація ==
'''Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)''' - всі засоби, які призначені для носіння і використання працівником з метою індивідуального захисту від одного або більше ризиків, які могли б становити загрозу безпеці та здоров’ю на роботі, а також будь-які пристосування, аксесуари чи змінні компоненти, призначені для цієї мети (пункт 4 розідлу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18#Text Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804]).

''Центром громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України визначений перелік засобів індивідуального захисту для медичних працівників, зокрема'':
* '''Маска''' (призначена для зменшення виділення збудників інфекційних хвороб з дихальних шляхів);
* '''Респіратор''' (використовують під час роботи з пацієнтами, що мають інфекції із повітряно-краплинним шляхом передавання: туберкульоз, кір, вітряну віспу, а також для догляду за пацієнтами, що мають інфекцію з невідомими шляхами передавання);
* '''Халат''' (використовується, щоб захистити шкіру та попередити забруднення одягу під час роботи);
* '''Рукавички''' (використовують, коли є передбачуваний безпосередній контакт з кров’ю або іншими біологічними рідинами, слизовими оболонками та потенційно інфікованими матеріалами; коли є безпосередній контакт із пацієнтами, які інфіковані патогенами, що передаються контактним шляхом а також під час роботи із потенційно забрудненим обладнанням і поверхнями, що використовують під час догляду за хворими);
* '''Окуляри/захисний щиток''' (використовують для захисту слизових оболонок очей та шкіри обличчя від потрапляння вірусної інфекції).
ЗІЗ надягають у такій послідовності: халат - маска чи респіратор - захисні окуляри або щиток- рукавички.

'''Важливо знати, що всі засоби індивідуального захисту, які використовують медичні працівники, повинні відповідати вимогам державних стандартів.'''

== Що варто знати про забезпечення медичних працівників засобами індивідуального захисту? ==
У статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] зазначено, що людина, її життя і здоров'я, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У теперішніх умовах вказана норма для держави має бути пріоритетною і тому надзвичайно важливим є питання забезпечення засобами індивідуального захисту медичних працівників, оскільки від такого забезпечення безпосередньо залежить їх життя, а також життя та здоров'я інших людей.

Варто зазначити, що відповідно до статті 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] видача спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту на роботах зі шкідливими '''та небезпечними умовами праці''', а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

'''Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.'''

Також згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n107 статтею 9 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] витрати, пов'язані з епідеміологічним обстеженням і ліквідацією епідемій та спалахів інфекційних хвороб, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 березня 2020 року № 772 "Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)"] затверджені Стандарти медичної допомоги COVID -19, які визначають види засобів індивідуального захисту, що мають використовуватись при наданні медичної допомоги (медична маска, ізоляційний халат, рукавички, захист очей, чоботи або закрите взуття). Типи ЗІЗ при COVID-19 за умовами роботи, типом персоналу та виду діяльності містяться в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text додатку 6] до вказаних Стандартів.
== Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n925 статті 164 Кодексу законів про працю України] роботодавець повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n925 статті 164 Кодексу законів про працю Україн] видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів їх виготовлення або грошових сум для їх придбпння не дозволяється.

[[Категорія:охорона праці]]

Забезпечення засобами індивідуального захисту медичних працівників під час дії карантину

2024-05-13T06:05:35Z

Alina.bondarchuk: /* Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 березня 2020 року № 772 "Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804 "Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Загальна інформація ==
'''Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)''' - всі засоби, які призначені для носіння і використання працівником з метою індивідуального захисту від одного або більше ризиків, які могли б становити загрозу безпеці та здоров’ю на роботі, а також будь-які пристосування, аксесуари чи змінні компоненти, призначені для цієї мети (пункт 4 розідлу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18#Text Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804]).

''Центром громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України визначений перелік засобів індивідуального захисту для медичних працівників, зокрема'':
* '''Маска''' (призначена для зменшення виділення збудників інфекційних хвороб з дихальних шляхів);
* '''Респіратор''' (використовують під час роботи з пацієнтами, що мають інфекції із повітряно-краплинним шляхом передавання: туберкульоз, кір, вітряну віспу, а також для догляду за пацієнтами, що мають інфекцію з невідомими шляхами передавання);
* '''Халат''' (використовується, щоб захистити шкіру та попередити забруднення одягу під час роботи);
* '''Рукавички''' (використовують, коли є передбачуваний безпосередній контакт з кров’ю або іншими біологічними рідинами, слизовими оболонками та потенційно інфікованими матеріалами; коли є безпосередній контакт із пацієнтами, які інфіковані патогенами, що передаються контактним шляхом а також під час роботи із потенційно забрудненим обладнанням і поверхнями, що використовують під час догляду за хворими);
* '''Окуляри/захисний щиток''' (використовують для захисту слизових оболонок очей та шкіри обличчя від потрапляння вірусної інфекції).
'''Важливо знати, що всі засоби індивідуального захисту, які використовують медичні працівники, повинні відповідати вимогам державних стандартів.'''
== Що варто знати про забезпечення медичних працівників засобами індивідуального захисту? ==
У статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] зазначено, що людина, її життя і здоров'я, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У теперішніх умовах вказана норма для держави має бути пріоритетною і тому надзвичайно важливим є питання забезпечення засобами індивідуального захисту медичних працівників, оскільки від такого забезпечення безпосередньо залежить їх життя, а також життя та здоров'я інших людей.

Варто зазначити, що відповідно до статті 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] видача спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту на роботах зі шкідливими '''та небезпечними умовами праці''', а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

'''Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.'''

Також згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n107 статтею 9 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] витрати, пов'язані з епідеміологічним обстеженням і ліквідацією епідемій та спалахів інфекційних хвороб, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 березня 2020 року № 772 "Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)"] затверджені Стандарти медичної допомоги COVID -19, які визначають види засобів індивідуального захисту, що мають використовуватись при наданні медичної допомоги (медична маска, ізоляційний халат, рукавички, захист очей, чоботи або закрите взуття). Типи ЗІЗ при COVID-19 за умовами роботи, типом персоналу та виду діяльності містяться в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text додатку 6] до вказаних Стандартів.
== Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n925 статті 164 Кодексу законів про працю України] роботодавець повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n925 статті 164 Кодексу законів про працю Україн] видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів їх виготовлення або грошових сум для їх придбпння не дозволяється.

[[Категорія:охорона праці]]

Забезпечення засобами індивідуального захисту медичних працівників під час дії карантину

2024-05-13T06:02:59Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 березня 2020 року № 772 "Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804 "Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Загальна інформація ==
'''Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)''' - всі засоби, які призначені для носіння і використання працівником з метою індивідуального захисту від одного або більше ризиків, які могли б становити загрозу безпеці та здоров’ю на роботі, а також будь-які пристосування, аксесуари чи змінні компоненти, призначені для цієї мети (пункт 4 розідлу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18#Text Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804]).

''Центром громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України визначений перелік засобів індивідуального захисту для медичних працівників, зокрема'':
* '''Маска''' (призначена для зменшення виділення збудників інфекційних хвороб з дихальних шляхів);
* '''Респіратор''' (використовують під час роботи з пацієнтами, що мають інфекції із повітряно-краплинним шляхом передавання: туберкульоз, кір, вітряну віспу, а також для догляду за пацієнтами, що мають інфекцію з невідомими шляхами передавання);
* '''Халат''' (використовується, щоб захистити шкіру та попередити забруднення одягу під час роботи);
* '''Рукавички''' (використовують, коли є передбачуваний безпосередній контакт з кров’ю або іншими біологічними рідинами, слизовими оболонками та потенційно інфікованими матеріалами; коли є безпосередній контакт із пацієнтами, які інфіковані патогенами, що передаються контактним шляхом а також під час роботи із потенційно забрудненим обладнанням і поверхнями, що використовують під час догляду за хворими);
* '''Окуляри/захисний щиток''' (використовують для захисту слизових оболонок очей та шкіри обличчя від потрапляння вірусної інфекції).
'''Важливо знати, що всі засоби індивідуального захисту, які використовують медичні працівники, повинні відповідати вимогам державних стандартів.'''
== Що варто знати про забезпечення медичних працівників засобами індивідуального захисту? ==
У статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] зазначено, що людина, її життя і здоров'я, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У теперішніх умовах вказана норма для держави має бути пріоритетною і тому надзвичайно важливим є питання забезпечення засобами індивідуального захисту медичних працівників, оскільки від такого забезпечення безпосередньо залежить їх життя, а також життя та здоров'я інших людей.

Варто зазначити, що відповідно до статті 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] видача спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту на роботах зі шкідливими '''та небезпечними умовами праці''', а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

'''Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.'''

Також згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n107 статтею 9 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] витрати, пов'язані з епідеміологічним обстеженням і ліквідацією епідемій та спалахів інфекційних хвороб, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 березня 2020 року № 772 "Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)"] затверджені Стандарти медичної допомоги COVID -19, які визначають види засобів індивідуального захисту, що мають використовуватись при наданні медичної допомоги (медична маска, ізоляційний халат, рукавички, захист очей, чоботи або закрите взуття). Типи ЗІЗ при COVID-19 за умовами роботи, типом персоналу та виду діяльності містяться в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text додатку 6] до вказаних Стандартів.
== Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n925 статті 164 Кодексу законів про працю України] роботодавець повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

[[Категорія:охорона праці]]

Оформлення права власності на кооперативну квартиру

2024-05-07T11:37:59Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Поняття терміну кооператив ==

'''Кооператив''' – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. ЗУ « [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Про кооперацію]»

== Сутність житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) ==

Метою створення ЖБК є будівництво житлового будинку та забезпечення членів кооперативу та їх сімей житлом в ньому. Діють кооперативи на підставі статуту, який підлягає реєстрації в місцевому виконкомі. Член кооперативу робить вступний внесок, а в подальшому оплачував ще й пайові внески, в розмірі визначеному статутом. За це він отримував в безкоштовне користування квартиру для проживання разом з родиною. При цьому сам будинок з усіма прибудовами і прибудинковою територією був власністю кооперативу. 
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] право власності на нерухомість підлягає обов’язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації. У той же час, відповідно до раніше діючому ЗУ «Про власність» право власності члена житлового кооперативу на квартиру дійсно виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації, що і вводить багатьох в оману. Разом з тим, навіть у випадку, якщо пай був виплачений тоді, коли реєстрація прав на нерухомість не була обов’язковою, на даний момент без державної реєстрації власник не зможе розпорядитися своїм житлом: продати, подарувати, передати в управління або іпотеку. Проблеми можуть виникнути і при оформленні спадщини на незареєстровану квартиру в ЖБК. Тому настійно '''рекомендується всім власникам житла в кооперативному будинку пройти процедуру оформлення та реєстрації права власності.'''

Згідно з ст.1 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text акону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку]" , об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (у разі якщо не встановлено правонаступництво) НЕ МАЄ повноважень щодо видачі довідок про членство особи в кооперативі та сплату нею пайових внесків.

== Послідовність дій для реєстрації права власності на кооперативну квартиру ==

'''Для початку потрібно звернутися до голови правління кооперативу для отримання таких документів (якщо їх немає на руках):''' 

# Ордери або витяг з рішення райдержадміністрації про вселення в житлове приміщення (оригінал та ксерокопія).
# Статутні документи ЖБК.
# Довідки житлово-будівельного кооперативу про членство в кооперативі і повне внесення цим членом кооперативу пайового внеску (в довідці повинні бути зазначені дата, коли власник був прийнятий в члени кооперативу, дата, коли був виплачений пай, стояти підпис голови кооперативу та печатка). 

Далі з цими документами, а також паспортом та ідентифікаційним кодом слід <big>звернутися в БТІ для виготовлення технічного паспорта на квартиру</big>. Якщо оформленням документів займається не власник, необхідна наявність нотаріально посвідченої довіреності на вчинення дій з оформлення та реєстрації нерухомості. Технічний паспорт на квартиру виготовляється після виїзду інженера «на місцевість» та проведення огляду, обміру житла.
Останнім етапом буде безпосередньо реєстрація права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''З усіма документами потрібно звернутися до:'''
* Далі, отримавши всі необхідні документи, слід звернутися в ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг) або ж до державного або приватного нотаріуса з метою легалізації права власності на кооперативну квартиру.''' '''

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає державному реєстратору наступні документи:
* Заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст.
* Документ, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє.
Ці вищезазначенимі документи подаються в оригіналах та належним чином завірених копіх. Також, заявник подає квитанцію, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та квитанцію про сплату адміністративного збору (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).

== Завершальний етап оформлення права власності ==

В кінцевому результаті, власник кооперативної квартири буде мати на руках такі документи: 

* свідоцтво про право власності на квартиру; (з 01.01.2016року не передбачено видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно)
* витяг про реєстрацію в Державному реєстрі прав власності; 
* технічний паспорт. 

Тепер процедуру реєстрації права власності на кооперативну квартиру можна вважати завершеною. Така нерухомість може бути відчужена на підставі цивільно-правового договору (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання), передана в управління або іпотеку і т.д і т.п.

[[Категорія:Житлове право]]

Оформлення права власності на кооперативну квартиру

2024-05-07T11:36:07Z

Alina.bondarchuk: /* Послідовність дій для реєстрації права власності на кооперативну квартиру */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Поняття терміну кооператив ==

'''Кооператив''' – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. ЗУ « Про кооперацію» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n28 https://zakon]

== Сутність житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) ==

Метою створення ЖБК є будівництво житлового будинку та забезпечення членів кооперативу та їх сімей житлом в ньому. Діють кооперативи на підставі статуту, який підлягає реєстрації в місцевому виконкомі. Член кооперативу робить вступний внесок, а в подальшому оплачував ще й пайові внески, в розмірі визначеному статутом. За це він отримував в безкоштовне користування квартиру для проживання разом з родиною. При цьому сам будинок з усіма прибудовами і прибудинковою територією був власністю кооперативу. 
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] право власності на нерухомість підлягає обов’язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації. У той же час, відповідно до раніше діючому ЗУ «Про власність» право власності члена житлового кооперативу на квартиру дійсно виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації, що і вводить багатьох в оману. Разом з тим, навіть у випадку, якщо пай був виплачений тоді, коли реєстрація прав на нерухомість не була обов’язковою, на даний момент без державної реєстрації власник не зможе розпорядитися своїм житлом: продати, подарувати, передати в управління або іпотеку. Проблеми можуть виникнути і при оформленні спадщини на незареєстровану квартиру в ЖБК. Тому настійно '''рекомендується всім власникам житла в кооперативному будинку пройти процедуру оформлення та реєстрації права власності.'''

Згідно з ст.1 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text акону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку]" , об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (у разі якщо не встановлено правонаступництво) НЕ МАЄ повноважень щодо видачі довідок про членство особи в кооперативі та сплату нею пайових внесків.

== Послідовність дій для реєстрації права власності на кооперативну квартиру ==

'''Для початку потрібно звернутися до голови правління кооперативу для отримання таких документів (якщо їх немає на руках):''' 

# Ордери або витяг з рішення райдержадміністрації про вселення в житлове приміщення (оригінал та ксерокопія).
# Статутні документи ЖБК.
# Довідки житлово-будівельного кооперативу про членство в кооперативі і повне внесення цим членом кооперативу пайового внеску (в довідці повинні бути зазначені дата, коли власник був прийнятий в члени кооперативу, дата, коли був виплачений пай, стояти підпис голови кооперативу та печатка). 

Далі з цими документами, а також паспортом та ідентифікаційним кодом слід <big>звернутися в БТІ для виготовлення технічного паспорта на квартиру</big>. Якщо оформленням документів займається не власник, необхідна наявність нотаріально посвідченої довіреності на вчинення дій з оформлення та реєстрації нерухомості. Технічний паспорт на квартиру виготовляється після виїзду інженера «на місцевість» та проведення огляду, обміру житла.
Останнім етапом буде безпосередньо реєстрація права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''З усіма документами потрібно звернутися до:'''
* Далі, отримавши всі необхідні документи, слід звернутися в ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг) або ж до державного або приватного нотаріуса з метою легалізації права власності на кооперативну квартиру.''' '''

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає державному реєстратору наступні документи:
* Заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст.
* Документ, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє.
Ці вищезазначенимі документи подаються в оригіналах та належним чином завірених копіх. Також, заявник подає квитанцію, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та квитанцію про сплату адміністративного збору (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).

== Завершальний етап оформлення права власності ==

В кінцевому результаті, власник кооперативної квартири буде мати на руках такі документи: 

* свідоцтво про право власності на квартиру; (з 01.01.2016року не передбачено видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно)
* витяг про реєстрацію в Державному реєстрі прав власності; 
* технічний паспорт. 

Тепер процедуру реєстрації права власності на кооперативну квартиру можна вважати завершеною. Така нерухомість може бути відчужена на підставі цивільно-правового договору (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання), передана в управління або іпотеку і т.д і т.п.

[[Категорія:Житлове право]]

Оформлення права власності на кооперативну квартиру

2024-05-07T11:34:49Z

Alina.bondarchuk: /* Сутність житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Поняття терміну кооператив ==

'''Кооператив''' – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. ЗУ « Про кооперацію» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n28 https://zakon]

== Сутність житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) ==

Метою створення ЖБК є будівництво житлового будинку та забезпечення членів кооперативу та їх сімей житлом в ньому. Діють кооперативи на підставі статуту, який підлягає реєстрації в місцевому виконкомі. Член кооперативу робить вступний внесок, а в подальшому оплачував ще й пайові внески, в розмірі визначеному статутом. За це він отримував в безкоштовне користування квартиру для проживання разом з родиною. При цьому сам будинок з усіма прибудовами і прибудинковою територією був власністю кооперативу. 
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] право власності на нерухомість підлягає обов’язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації. У той же час, відповідно до раніше діючому ЗУ «Про власність» право власності члена житлового кооперативу на квартиру дійсно виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації, що і вводить багатьох в оману. Разом з тим, навіть у випадку, якщо пай був виплачений тоді, коли реєстрація прав на нерухомість не була обов’язковою, на даний момент без державної реєстрації власник не зможе розпорядитися своїм житлом: продати, подарувати, передати в управління або іпотеку. Проблеми можуть виникнути і при оформленні спадщини на незареєстровану квартиру в ЖБК. Тому настійно '''рекомендується всім власникам житла в кооперативному будинку пройти процедуру оформлення та реєстрації права власності.'''

Згідно з ст.1 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text акону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку]" , об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (у разі якщо не встановлено правонаступництво) НЕ МАЄ повноважень щодо видачі довідок про членство особи в кооперативі та сплату нею пайових внесків.

== Послідовність дій для реєстрації права власності на кооперативну квартиру ==

'''Для початку потрібно звернутися до голови правління кооперативу для отримання таких документів (якщо їх немає на руках):''' 

'''1.''' Ордери або витяг з рішення райдержадміністрації про вселення в житлове приміщення (оригінал та ксерокопія). 

'''2.''' Довідки житлово-будівельного кооперативу про членство в кооперативі і повне внесення цим членом кооперативу пайового внеску (в довідці повинні бути зазначені дата, коли власник був прийнятий в члени кооперативу, дата, коли був виплачений пай, стояти підпис голови кооперативу та печатка). 

Далі з цими документами, а також паспортом та ідентифікаційним кодом слід <big>звернутися в БТІ для виготовлення технічного паспорта на квартиру</big>. Якщо оформленням документів займається не власник, необхідна наявність нотаріально посвідченої довіреності на вчинення дій з оформлення та реєстрації нерухомості. Технічний паспорт на квартиру виготовляється після виїзду інженера «на місцевість» та проведення огляду, обміру житла.
Останнім етапом буде безпосередньо реєстрація права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''З усіма документами потрібно звернутися до:'''
* виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;
* державних реєстраторів прав на нерухоме майно.''' '''

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає державному реєстратору наступні документи:
* Заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст.
* Документ, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє.
Ці вищезазначенимі документи подаються в оригіналах та належним чином завірених копіх. Також, заявник подає квитанцію, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та квитанцію про сплату адміністративного збору (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).

== Завершальний етап оформлення права власності ==

В кінцевому результаті, власник кооперативної квартири буде мати на руках такі документи: 

* свідоцтво про право власності на квартиру; (з 01.01.2016року не передбачено видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно)
* витяг про реєстрацію в Державному реєстрі прав власності; 
* технічний паспорт. 

Тепер процедуру реєстрації права власності на кооперативну квартиру можна вважати завершеною. Така нерухомість може бути відчужена на підставі цивільно-правового договору (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання), передана в управління або іпотеку і т.д і т.п.

[[Категорія:Житлове право]]

Оформлення права власності на кооперативну квартиру

2024-05-07T11:32:57Z

Alina.bondarchuk: /* Поняття терміну кооператив */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Поняття терміну кооператив ==

'''Кооператив''' – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. ЗУ « Про кооперацію» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n28 https://zakon]

== Сутність житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) ==

Метою створення ЖБК є будівництво житлового будинку та забезпечення членів кооперативу та їх сімей житлом в ньому. Діють кооперативи на підставі статуту, який підлягає реєстрації в місцевому виконкомі. Член кооперативу робить вступний внесок, а в подальшому оплачував ще й пайові внески, в розмірі визначеному статутом. За це він отримував в безкоштовне користування квартиру для проживання разом з родиною. При цьому сам будинок з усіма прибудовами і прибудинковою територією був власністю кооперативу. 
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] право власності на нерухомість підлягає обов’язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації. У той же час, відповідно до раніше діючому ЗУ «Про власність» право власності члена житлового кооперативу на квартиру дійсно виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації, що і вводить багатьох в оману. Разом з тим, навіть у випадку, якщо пай був виплачений тоді, коли реєстрація прав на нерухомість не була обов’язковою, на даний момент без державної реєстрації власник не зможе розпорядитися своїм житлом: продати, подарувати, передати в управління або іпотеку. Проблеми можуть виникнути і при оформленні спадщини на незареєстровану квартиру в ЖБК. Тому настійно '''рекомендується всім власникам житла в кооперативному будинку пройти процедуру оформлення та реєстрації права власності.'''

Згідно з ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (у разі якщо не встановлено правонаступництво) НЕ МАЄ повноважень щодо видачі довідок про членство особи в кооперативі та сплату нею пайових внесків.

== Послідовність дій для реєстрації права власності на кооперативну квартиру ==

'''Для початку потрібно звернутися до голови правління кооперативу для отримання таких документів (якщо їх немає на руках):''' 

'''1.''' Ордери або витяг з рішення райдержадміністрації про вселення в житлове приміщення (оригінал та ксерокопія). 

'''2.''' Довідки житлово-будівельного кооперативу про членство в кооперативі і повне внесення цим членом кооперативу пайового внеску (в довідці повинні бути зазначені дата, коли власник був прийнятий в члени кооперативу, дата, коли був виплачений пай, стояти підпис голови кооперативу та печатка). 

Далі з цими документами, а також паспортом та ідентифікаційним кодом слід <big>звернутися в БТІ для виготовлення технічного паспорта на квартиру</big>. Якщо оформленням документів займається не власник, необхідна наявність нотаріально посвідченої довіреності на вчинення дій з оформлення та реєстрації нерухомості. Технічний паспорт на квартиру виготовляється після виїзду інженера «на місцевість» та проведення огляду, обміру житла.
Останнім етапом буде безпосередньо реєстрація права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''З усіма документами потрібно звернутися до:'''
* виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;
* державних реєстраторів прав на нерухоме майно.''' '''

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає державному реєстратору наступні документи:
* Заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст.
* Документ, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє.
Ці вищезазначенимі документи подаються в оригіналах та належним чином завірених копіх. Також, заявник подає квитанцію, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та квитанцію про сплату адміністративного збору (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).

== Завершальний етап оформлення права власності ==

В кінцевому результаті, власник кооперативної квартири буде мати на руках такі документи: 

* свідоцтво про право власності на квартиру; (з 01.01.2016року не передбачено видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно)
* витяг про реєстрацію в Державному реєстрі прав власності; 
* технічний паспорт. 

Тепер процедуру реєстрації права власності на кооперативну квартиру можна вважати завершеною. Така нерухомість може бути відчужена на підставі цивільно-правового договору (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання), передана в управління або іпотеку і т.д і т.п.

[[Категорія:Житлове право]]

Оформлення права власності на кооперативну квартиру

2024-05-07T06:47:04Z

Alina.bondarchuk: /* Сутність житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Поняття терміну кооператив ==

'''Кооператив''' – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. ЗУ « Про кооперацію» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n28

== Сутність житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) ==

Метою створення ЖБК є будівництво житлового будинку та забезпечення членів кооперативу та їх сімей житлом в ньому. Діють кооперативи на підставі статуту, який підлягає реєстрації в місцевому виконкомі. Член кооперативу робить вступний внесок, а в подальшому оплачував ще й пайові внески, в розмірі визначеному статутом. За це він отримував в безкоштовне користування квартиру для проживання разом з родиною. При цьому сам будинок з усіма прибудовами і прибудинковою територією був власністю кооперативу. 
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] право власності на нерухомість підлягає обов’язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації. У той же час, відповідно до раніше діючому ЗУ «Про власність» право власності члена житлового кооперативу на квартиру дійсно виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації, що і вводить багатьох в оману. Разом з тим, навіть у випадку, якщо пай був виплачений тоді, коли реєстрація прав на нерухомість не була обов’язковою, на даний момент без державної реєстрації власник не зможе розпорядитися своїм житлом: продати, подарувати, передати в управління або іпотеку. Проблеми можуть виникнути і при оформленні спадщини на незареєстровану квартиру в ЖБК. Тому настійно '''рекомендується всім власникам житла в кооперативному будинку пройти процедуру оформлення та реєстрації права власності.'''

Згідно з ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (у разі якщо не встановлено правонаступництво) НЕ МАЄ повноважень щодо видачі довідок про членство особи в кооперативі та сплату нею пайових внесків.

== Послідовність дій для реєстрації права власності на кооперативну квартиру ==

'''Для початку потрібно звернутися до голови правління кооперативу для отримання таких документів (якщо їх немає на руках):''' 

'''1.''' Ордери або витяг з рішення райдержадміністрації про вселення в житлове приміщення (оригінал та ксерокопія). 

'''2.''' Довідки житлово-будівельного кооперативу про членство в кооперативі і повне внесення цим членом кооперативу пайового внеску (в довідці повинні бути зазначені дата, коли власник був прийнятий в члени кооперативу, дата, коли був виплачений пай, стояти підпис голови кооперативу та печатка). 

Далі з цими документами, а також паспортом та ідентифікаційним кодом слід <big>звернутися в БТІ для виготовлення технічного паспорта на квартиру</big>. Якщо оформленням документів займається не власник, необхідна наявність нотаріально посвідченої довіреності на вчинення дій з оформлення та реєстрації нерухомості. Технічний паспорт на квартиру виготовляється після виїзду інженера «на місцевість» та проведення огляду, обміру житла.
Останнім етапом буде безпосередньо реєстрація права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''З усіма документами потрібно звернутися до:'''
* виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;
* державних реєстраторів прав на нерухоме майно.''' '''

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає державному реєстратору наступні документи:
* Заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст.
* Документ, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє.
Ці вищезазначенимі документи подаються в оригіналах та належним чином завірених копіх. Також, заявник подає квитанцію, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та квитанцію про сплату адміністративного збору (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).

== Завершальний етап оформлення права власності ==

В кінцевому результаті, власник кооперативної квартири буде мати на руках такі документи: 

* свідоцтво про право власності на квартиру; (з 01.01.2016року не передбачено видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно)
* витяг про реєстрацію в Державному реєстрі прав власності; 
* технічний паспорт. 

Тепер процедуру реєстрації права власності на кооперативну квартиру можна вважати завершеною. Така нерухомість може бути відчужена на підставі цивільно-правового договору (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання), передана в управління або іпотеку і т.д і т.п.

[[Категорія:Житлове право]]

Оформлення права власності на кооперативну квартиру

2024-05-07T06:42:10Z

Alina.bondarchuk: /* Поняття терміну кооператив */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Поняття терміну кооператив ==

'''Кооператив''' – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. ЗУ « Про кооперацію» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n28

== Сутність житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) ==

Метою створення ЖБК є будівництво житлового будинку та забезпечення членів кооперативу та їх сімей житлом в ньому. Діють кооперативи на підставі статуту, який підлягає реєстрації в місцевому виконкомі. Член кооперативу робить вступний внесок, а в подальшому оплачував ще й пайові внески, в розмірі визначеному статутом. За це він отримував в безкоштовне користування квартиру для проживання разом з родиною. При цьому сам будинок з усіма прибудовами і прибудинковою територією був власністю кооперативу. 
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] право власності на нерухомість підлягає обов’язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації. У той же час, відповідно до раніше діючому ЗУ «Про власність» право власності члена житлового кооперативу на квартиру дійсно виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації, що і вводить багатьох в оману. Разом з тим, навіть у випадку, якщо пай був виплачений тоді, коли реєстрація прав на нерухомість не була обов’язковою, на даний момент без державної реєстрації власник не зможе розпорядитися своїм житлом: продати, подарувати, передати в управління або іпотеку. Проблеми можуть виникнути і при оформленні спадщини на незареєстровану квартиру в ЖБК. Тому настійно '''рекомендується всім власникам житла в кооперативному будинку пройти процедуру оформлення та реєстрації права власності.'''

== Послідовність дій для реєстрації права власності на кооперативну квартиру ==

'''Для початку потрібно звернутися до голови правління кооперативу для отримання таких документів (якщо їх немає на руках):''' 

'''1.''' Ордери або витяг з рішення райдержадміністрації про вселення в житлове приміщення (оригінал та ксерокопія). 

'''2.''' Довідки житлово-будівельного кооперативу про членство в кооперативі і повне внесення цим членом кооперативу пайового внеску (в довідці повинні бути зазначені дата, коли власник був прийнятий в члени кооперативу, дата, коли був виплачений пай, стояти підпис голови кооперативу та печатка). 

Далі з цими документами, а також паспортом та ідентифікаційним кодом слід <big>звернутися в БТІ для виготовлення технічного паспорта на квартиру</big>. Якщо оформленням документів займається не власник, необхідна наявність нотаріально посвідченої довіреності на вчинення дій з оформлення та реєстрації нерухомості. Технічний паспорт на квартиру виготовляється після виїзду інженера «на місцевість» та проведення огляду, обміру житла.
Останнім етапом буде безпосередньо реєстрація права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''З усіма документами потрібно звернутися до:'''
* виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;
* державних реєстраторів прав на нерухоме майно.''' '''

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає державному реєстратору наступні документи:
* Заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст.
* Документ, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє.
Ці вищезазначенимі документи подаються в оригіналах та належним чином завірених копіх. Також, заявник подає квитанцію, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та квитанцію про сплату адміністративного збору (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).

== Завершальний етап оформлення права власності ==

В кінцевому результаті, власник кооперативної квартири буде мати на руках такі документи: 

* свідоцтво про право власності на квартиру; (з 01.01.2016року не передбачено видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно)
* витяг про реєстрацію в Державному реєстрі прав власності; 
* технічний паспорт. 

Тепер процедуру реєстрації права власності на кооперативну квартиру можна вважати завершеною. Така нерухомість може бути відчужена на підставі цивільно-правового договору (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання), передана в управління або іпотеку і т.д і т.п.

[[Категорія:Житлове право]]

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2023-11-16T10:39:26Z

Alina.bondarchuk: /* Поняття */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 266 від 04.03.2004 року "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
== Поняття ==
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, відведення земельної ділянки у власність (не в користування) на підставі рішення та проекту землеустрою заборонено. Зазначене обмеження буде переглянуто із припиненням воєнного стану в Україні. Відповідно, вказаний нижче порядок може бути актуальним тільки у випадку відведення ділянки в користування .

'''Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки''' — це землевпорядна документація, яка розробляється при першому оформленні права власності або користування (оренди) на землю, при зміні цільового призначення землі та ін. Підставою для розробки проєкту землеустрою є заява замовника та дозвіл відповідного органу місцевого самоврядування на розробку проєкту відведення.

Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] проєкт відведення земельної ділянки є однією із важливих стадій порядку оформлення права власності на земельну ділянку.

Випадки розроблення та з чого складаються проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок

'''Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляється у таких випадках:'''
*відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
* зміни цільового призначення земель;
* надання земельних ділянок в оренду із земель державної або комунальної власності;
* безкоштовної приватизації земельних ділянок громадянами;
* формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав;
* продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам;
* підготовки земельних ділянок до продажу на земельних торгах.
'''Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:'''
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов'язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

'''Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб включають:'''
* завдання на складання проекту землеустрою;
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;
* відомості про об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, якщо права власності на такі об’єкти зареєстровані;
* перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
* план організації території для містобудівних потреб;
* план меж зон обмежень у використанні земель (земельних ділянок);
* викопіювання з детального плану території.
'''У разі формування земельної ділянки проект землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб також включає:'''
* відомості про обчислення площі земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки;
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* відомості про встановлені межові знаки;
* відомості про межі охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель, прибережних захисних смуг і пляжних зон (за наявності);
* матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).
Ознайомитись з переліком документів для проектів землеустрою в різних вихах можна в ст.51-55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України "Про землеустрій"]
== Отримання дозволу на розробку проєкту відведення земельної ділянки ==
Для отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність необхідно звернутись з клопотанням (заявою) до однієї з таких організацій:
# місцевої (сільської, міської) ради, якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту;
# районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту;
# обласного управління Держгеокадастру, якщо земельна ділянка поза межами населеного пункту та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельного кодексу України]) .Одна з вказаних вище організацій зобов'язана розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. При цьому, до заяви необхідно також додати:
* викопіювання із затвердженого генерального плану населеного пункту або детального плану території (є загальнодоступним та надається відповідною місцевою радою на запит заінтересованих осіб);
* копію паспорту;
* копію ідентифікаційного номера.
== Виготовлення та погодження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання рішення (наказу, розпорядження) з дозволом на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, Вам необхідно звернутись до відповідної землевпорядної організації, в штаті якої працюють сертифіковані інженери-землевпорядники та інженери-геодезисти, з метою розробки та організації погодження проекту землеустрою. Проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.
Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постановою Кабінету міністрів України № 266 від 04.03.2004 року].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 Відповідно до п.г ч.1 ст.28 Закону України "Про землеустрій"], '''<big>максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору</big>'''

Погодження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n272 Законом України "Про землеустрій]" .
''Розроблений землевпорядниками проект землеустрою підлягає погодженню в наступних організаціях:''
* місцеве управління Держгеокадастру;
* місцевий відділ архітектури та містобудування;
* інші організації (органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології і т.і.) в окремих індивідуальних випадках.
Розробник подає на погодження до визначеного органу оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у випадках передбачених законом, завірені копії проекту. Відповідні органи, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. 
'''Підставою для відмови у погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.'''
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений) 
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
== Реєстрація земельної ділянки в кадастрі (ДЗК) ==
Державні акти про право власності на земельну ділянку більше не видаються. З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України «Про державний земельний кадастр»] тепер реєстрація права власності на земельну ділянку проходить '''в два етапи:'''
* реєстрація безпосередньо земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ДЗК);
* реєстрація права власності на земельну ділянку у районній (міській) реєстраційній службі Укрдержреєстру.
Для реєстрації земельної ділянки в земельному кадастрі (ДЗК), власник або його представник (наприклад, землевпорядна організація) подає місцевому державному кадастровому реєстратору (місцеве управління Держгеокадастру) наступні '''документи:'''
* заяву встановленого зразка;
* погоджений та затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* спеціальний електронний обмінний файл (XML-файл);
* квитанцію про оплату послуг реєстратора.
''Оплату за реєстрацію земельної ділянки в ДЗК скасовано''. В результаті реєстрації земельної ділянки у ДЗК, державний кадастровий реєстратор присвоює земельній ділянці кадастровий номер. Після отримання кадастрового номера необхідно отримати відповідний витяг із кадастру (ДЗК), який в подальшому буде підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку.
== Затвердження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання позитивних висновків щодо проекту відведення земельної ділянки від вищевказаних установ та організацій, необхідно звернутись до тієї ж місцевої ради (райдержадміністрації, обласного управління Держгеокадастру), яка надавала дозвіл на розробку проекту землеустрою та отримати рішення про затвердження проекту землеустрою. Вказана рада (інший орган) зобов’язана протягом 14 днів, після подання погодженого проекту землеустрою, прийняти рішення про його затвердження.

Єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено вищезазначеному порядку, а також відсутність відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статті 118 Земельного кодексу України] не містять.

Оскільки процес надання формальних відмов у затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов’язання органу, що виносив рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, затвердити проект землеустрою. Така позиція повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні [https://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/9FF4A3CA6AEA2E4EC2257EF3002BB388 від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15] вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку в реєстраційній службі Укрдержреєстру ==
Для отримання свідоцтва (витягу) про право власності на земельну ділянку Вам необхідно звернутись в реєстраційну службу за місцезнаходженням земельної ділянки та подати наступний пакет документів:
* оригінал рішення місцевої ради про затвердження проєкту землеустрою;
* оригінал витягу з ДЗК про реєстрацію земельної ділянки;
* копія паспорту;
* копія ідентифікаційного номеру;
* квитанції про оплату послуг реєстрації.
В результаті реєстрації державним реєстратором права власності на земельну ділянку видається свідоцтво та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79298606 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі № 820/4439/17'''] - щодо юрисдикції спорів про передання у власність земельної ділянки із земель державного резервного фонду ''(за змістом положень ст. 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно із ч. 6, ч. 7 ст. 118 ЗК України передача безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Як установлено ч.9 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції як органу виконавчої влади, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом)''.
{| class="wikitable"
!Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73565908 від 21 березня 2018 року по справі № 536/233/16-ц] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74505957 від 30 травня 2018 року по справі № 127/16433/17].
|}
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79383326 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року по справі № 371/957/16-а'''] - щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень органів місцевого самоврядування, що змінюють дію раніше прийнятого акта індивідуальної дії ''(визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. З аналізу процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Тобто, якщо особа звертається до органу місцевого самоврядування із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду якої орган приймає відповідні рішення, зокрема, й про скасування рішення щодо надання відповідного дозволу, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду).''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102561520 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2022 року по справі № 264/37/21'''] - щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження рішень органу місцевого самоврядування про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''(відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки. Тобто, якщо особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання в користування земельної ділянки, за результатами розгляду якої ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду).''
{| class="wikitable"
!Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87951302 від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88075799 від 04 березня 2020 року у справі № 280/174/19]
|}
[[Категорія:Право власності на землю]]

Договір про навчання у закладі вищої освіти

2023-09-26T08:43:31Z

Alina.bondarchuk: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту»] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 19 серпня 2020 року № 735 "Про затвердження Типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1225-20#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році"]
== Загальна інформація ==
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного часу», в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану було засвідчено '''форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України , ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України '''форс-мажорні обставини''' а дають право не виконувати їх на період дії форс-мажорних обставин, та звільняють від відповідальності за невиконання таких зобов’язань у визначений Договором строк (не нараховуються штрафні санкції).

Підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0487-22#Text Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392], правил прийому та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників - для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов’язки сторін відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року № 735] (частина шістнадцята статті 44 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].

Цим договором не можуть обмежуватися права чи встановлюватися додаткові обов’язки здобувачів освіти, не передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Законом] чи іншими актами законодавства. У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

До договору про навчання у закладі вищої освіти застосовуються положення щодо [[Договір про надання послуг|договору про надання послуг]], викладених в главі 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. 
'''Договір про надання послуг''' - це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

За змістом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 902 Цивільного кодексу України] виконання договору про надання послуг, зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. Втім у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 629 Цивільного кодексу України]).
== Предмет договору ==
Виконавець (заклад вищої освіти) бере на себе зобов’язання за рахунок коштів замовника (здобувача освіти) здійснити надання одержувачу освітньої послуги.

В договорі про навчання у закладі вищої освіти зазначається така інформація:
# тип навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації тощо);
# форма навчання (денна, вечірня, заочна, дистанційна);
# освітньо-кваліфікаційний рівень, присвоєння якого буде результатом навчання (бакалавр, спеціаліст чи магістр);
# назву спеціальності, за якою проводитимуть навчання;
# місце та строк навчання.
== Плата за надання освітніх послуг та порядок розрахунків ==
Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Розмір плати за надання освітньої послуги у повному обсязі встановлюється в національній валюті, при цьому виконавець має право змінювати розмір плати за навчання не частіше одного разу на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік з обов’язковим інформуванням про це (статті 73 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].
== Права та обов'язки сторін договору ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторона договору !! Права !! Обов’язки
|-
|'''Заклад вищої освіти'''
||
* вимагати від здобувача виконання освітньої програми;
* прийняти рішення про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою за умови володіння усіма здобувачами, які вивчають відповідні дисципліни, англійською мовою;
* встановлювати форми організації освітнього процесу та види навчальних занять;
* надавати здобувачу додаткові освітні послуги та інші послуги відповідно до законодавства на підставі окремих договорів..
||
* створити умови для ознайомлення вступника та законного представника з ліцензією на провадження освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію освітньої програми, правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах;
* здійснювати навчання здобувача на рівні стандартів вищої освіти відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності та інших вимог законодавства;
* оприлюднювати на офіційному веб-сайті закладу, інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав і виконання зобов’язань та необхідність дотримання здобувачем вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу;
* видати здобувачу документ про вищу освіту за умови виконання ним освітньої програми в обсязі, необхідному для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, та наявності акредитації освітньої програми на момент завершення навчання здобувача.
[[Категорія:Право на освіту]]
|-
|'''Здобувач вищої освіти'''
|Права, визначені законом та установчими документами закладу.
|
* дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу академічної доброчесності закладу;
* виконувати освітню програму, індивідуальний навчальний план та досягати визначених освітньою програмою результатів навчання;
* виконувати вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені законодавством;
* дбайливо ставитися до майна закладу;
* у разі зміни персональних даних інформувати про це заклад.
|}
== Припинення договору ==
'''Підстави припинення договору про навчання у закладі вищої освіти''':
# у разі завершення виконання сторонами своїх зобов’язань;
# за згодою сторін;
# у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов’язань у зв’язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
# у разі ліквідації закладу, якщо не визначений правонаступник;
# у разі відрахування здобувача;
# за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
== Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов’язань ==
За невиконання або неналежне виконання зобов’язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Здобувач може бути відрахований із закладу з підстав, визначених статтею 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n805 Закону], в тому числі за порушення умов договору.
== Див. також ==
* [[Вступ до закладу вищої освіти]]
* [[Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
* [[Право на зарахування до закладів вищої освіти за квотами]]

Зарахування до страхового стажу періоду навчання у вищих державних та недержавних навчальних закладах

2023-08-03T10:46:05Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15/page Наказ Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]

== Визначення ==
'''Мінімальний страховий внесок'''- сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]. 
'''Страховий стаж''' - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] і за який сплачено страхові внески. 
'''Страхові внески''' - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

== Випадки врахування страхового стажу ==
У відповідності з чинним законодавством при обчисленні пенсії страховий стаж за періоди '''до 1 січня 2004 року''' визначається згідно із [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Законом України «Про пенсійне забезпечення»], а періоди '''після 1 січня 2004 року''' визначається згідно із [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]. Останній статтею 8 визначає, що до страхового стажу зараховуються лише той період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Стаття 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування »] визначає перелік осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню а саме:
* громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об’єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;
* фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
* особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
* громадяни України, які працюють у розташованих за межами України філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);
* працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження;
* громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);
* особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об’єднаннях та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на таких посадах;
* особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
* особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини;
* один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
* особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, а також особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
* військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов’язок і військову службу";
* патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
* члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
* непрацюючий інший з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника;
громадяни України, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. 

Тобто виходячи з вищезазначеного переліку осіб, така категорія осіб як '''студенти''' не передбачена, проте особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання можуть скористатися своїм правом на добровільну участь у сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному статтею 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування »]. 
Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].
А це означатиме, що відповідно до чинного законодавства особам, які навчались після 1 січня 2004 року, період навчання у вищих навчальних закладах зараховуватиметься до загального страхового стажу роботи лише у випадку добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Особам, які навчались до 1 січня 2004 року такий страховий стаж буде зараховуватись відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»].

== Куди звертатись ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15/page пункту 2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування], особи які бажають взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування повинні звернутись до органів доходів і зборів за місцем проживання.

== Перелік документів ==
# Заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату єдиного внеску за формою згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15/paran383#n383 додатком 3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування].
# Копія трудової книжки (за наявності).
# Виписка з системи персоніфікованого обліку (ОК-5).
# Копія документа, що посвідчує особу.
Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.

== Див.також ==
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&oldid=11519 Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування] 
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_(%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9)&oldid=10416 Компенсація відсутності страхового стажу для виплати пенсії (купівля страхового стажу для виплати пенсій)] 
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83_(%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97) Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)]

[[Категорія: Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Територіальні органи‎]]

Зарахування до страхового стажу періоду навчання у вищих державних та недержавних навчальних закладах

2023-08-03T10:41:51Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15/page Наказ Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]

== Визначення ==
'''Мінімальний страховий внесок'''- сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]. 
'''Страховий стаж''' - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] і за який сплачено страхові внески. 
'''Страхові внески''' - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

== Випадки врахування страхового стажу ==
У відповідності з чинним законодавством при обчисленні пенсії страховий стаж за періоди '''до 1 січня 2004 року''' визначається згідно із [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Законом України «Про пенсійне забезпечення»], а періоди '''після 1 січня 2004 року''' визначається згідно із [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]. Останній статтею 8 визначає, що до страхового стажу зараховуються лише той період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Стаття 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування »] визначає перелік осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню а саме:
* громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об’єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;
* фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
* особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
* громадяни України, які працюють у розташованих за межами України філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);
* працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження;
* громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);
* особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об’єднаннях та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на таких посадах;
* особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
* особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини;
* один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
* особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, а також особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
* військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов’язок і військову службу";
* патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
* члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
* непрацюючий інший з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника;
* громадяни України, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. 

Тобто виходячи з вищезазначеного переліку осіб, така категорія осіб як '''студенти''' не передбачена, проте особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання можуть скористатися своїм правом на добровільну участь у сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному статтею 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування »]. 
Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].
А це означатиме, що відповідно до чинного законодавства особам, які навчались після 1 січня 2004 року, період навчання у вищих навчальних закладах зараховуватиметься до загального страхового стажу роботи лише у випадку добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Особам, які навчались до 1 січня 2004 року такий страховий стаж буде зараховуватись відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»].

== Куди звертатись ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15/page пункту 2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування], особи які бажають взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування повинні звернутись до органів доходів і зборів за місцем проживання.

== Перелік документів ==
# Заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату єдиного внеску за формою згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15/paran383#n383 додатком 3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування].
# Копія трудової книжки (за наявності).
# Виписка з системи персоніфікованого обліку (ОК-5).
# Копія документа, що посвідчує особу.
Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.

== Див.також ==
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&oldid=11519 Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування] 
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_(%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9)&oldid=10416 Компенсація відсутності страхового стажу для виплати пенсії (купівля страхового стажу для виплати пенсій)] 
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83_(%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97) Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)]

[[Категорія: Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Територіальні органи‎]]

Додаткова відпустка учасникам бойових дій

2023-07-25T09:03:41Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014 Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію"]
== Загальна інформація ==
Статус учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни визначено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки). 
Відповідно до статті 162 Закону про відпустки учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка учасника бойових дій). Тривалість такої відпустки становить '''14 календарних днів на рік'''. 
'''Зверніть увагу!''' Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток. 
Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості:

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2490-20#Text Відповідно до пункту 17, 18 та пункту 19 статті 101 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] '''в особливий період під час дії воєнного стану надання військовослужбовцям відпусток припиняється, крім:'''

'''- відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;'''

'''відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами;'''

'''відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням)'''

'''- відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.'''

у пункті 19 слова "відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення" замінити словами "відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)" – відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023)

== Додаткова відпустка учасника бойових дій: ==
* надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
* надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
* має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
* початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
* не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону про відпустки], у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
* не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
* може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Працівник, який змінює місце роботи в поточному році, матиме право на додаткову відпустку за новим місцем роботи за умови, що він не використав її за попереднім місцем роботи. Підтвердженням слугуватиме довідка, видана попереднім роботодавцем.

Додаткова відпустка учасникам бойових дій — це оплачувана відпустка. Розрахунок суми відпускних проводять згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100], виходячи із заробітку за останні 12 календарних місяців роботи.
== Чи виплачується компенсація за додаткову відпустку? ==
У разі невикористання військовослужбовцями – учасниками бойових дій щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення виплачується грошова компенсація – це зазначено в пункті 14 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».]

Верховний Суд своїм рішенням [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18] зазначає, що норми закону не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання в році звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період.
== Що робити щоб отримати компенсацію? ==
Під час звільнення написати рапорт за зразком на отримання грошової компенсації до військового комісаріату або на ім’я командира військової частини.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97..odt Зразок рапорту.]

Якщо рапорт з якихось причин не було подано під час звільнення, особа має право подати до військової частини заяву аналогічного змісту.
== Вирішення спору в судовому порядку ==
У разі отримання письмової відмови військового комісаріату щодо неможливості нарахування та виплатити грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій у добровільному порядку, особа має право

звернутися в рамках адміністративного судочинства до окружного адміністративного суду, на підставі ч. 1 ст. 19 КАСУ з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
== Перелік документів необхідних для складання адміністративного позову ==
Для складання обгрунтованого позову необхідно буде мати такий перелік документів, який необхідно буде додати до адміністративного позову:
* лист військового комісаріату, з якого буде вбачаться, що Вам відмовлено в нарахування та виплати належної грошової компенсації відпустки, що є підставою для звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів;
* довідка з________ районного військового комісаріату, якою буде підтверджуватися факт та строки проходження Вами служби у Збройних силах України;
* копія витягу з наказу військового комісара ________ районного військового комісаріату від __.___.20__ № __, з якого буде вбачаться, що Вам дійсно не виплатили належну грошову компенсацію за невикористану соціальну відпустку;
* копія військового квитка;
* копія паспорту;
* копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
* копія посвідчення серія УБД № _____ Управління персоналу штабу військової частини _____ від __.____.20__ р.
[[Файл:Зразок адмін.позов (про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії).docx|міні]]
== Строк звернення до адміністративного суду ==
Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], відповідно до якого позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи '''встановлюється шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється '''з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів'''.

У разі подання особою позову '<nowiki/>''після закінчення строків'<nowiki/>''''', установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду''', або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, '''позов залишається без руху'''. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. (ч. 1 ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ])

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ]) 
Велика Палата Верховного Суду за результатом апеляційного перегляду рішення від 16.05.2019 у зразковій адміністративній справі у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84153019 постанові від 21 серпня 2019 року у справі №620/4218/18] дійшла висновку, що стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю: «''…спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком''». Велика Палата Верховного Суду вказала, що «''На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки''».
== Підсудність справи ==
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом].

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. (ч. 1 Стаття 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ])
== Судовий збір ==
Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»], позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи, як учасник бойових дій.
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Відпустка]]

Договір позички

2023-04-11T10:07:35Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Поняття договору позички ==
'''Договір позички''' - домовленість двох сторін, за якою одна сторона ''(позичкодавець)'' безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні ''(користувачеві)'' річ для користування протягом встановленого строку.

Договір позички ''вважається укладеним'' з моменту передання майна у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір). 
''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
== Сторони договору ==
Позичкодавець — фізична або юридична особа (власник переданої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування, наприклад, особа, яка здійснює управління майном). Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю. 
Користувач - фізичні або юридичні особи.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' не вилучена з цивільного обороту рухома або нерухома неспоживана річ. Як правило, у позичку передаються речі, що не призначені для комерційного використання. До них належать речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди (їх окремі частини), транспортні засоби. За договором позички позичкодавець може передавати користувачеві не одну річ, а декілька, в тому числі різного призначення, хоча конкретною нормою закону таке положення не закріплено. Важливо, щоб річ (майно), яка є предметом договору позички, можна було ідентифікувати, оскільки користувач через певний строк зобов'язаний повернути її в такому самому стані, в якому річ була на момент її передання. 
'''Строк користування майном:''' на строк, встановлений договором. Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею. 
Користування річчю вважається '''безоплатним''', якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються ті ж самі положення, що і до [[Договір найму (оренди)|договору найму(оренди)]].
== Форма договору ==

* '''''Усна:''''' між фізичними особами щодо речей побутового призначення ч. 1 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80+%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8#n4003 828 ЦК України] , між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі ч. 2 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80+%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8#n4003 828 ЦК України] '''''Письмова форма:''''' договір позички на будівлі, капітальні споруди, якщо строком до 3 років (ст. 793, ч. 3 ст. 828 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80+%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8#n4003 ЦКУ]) '''''Письмова нотаріальна та підлягає державній реєстрації:''''' щодо передачі будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на з роки роки і більше [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 793 ЦК України] та передачі транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа ([https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluam5qaU5pVnJJZE0 ''зразок договору позички'']) ч. 4 ст.828 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80+%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8#n4003 ЦПК України].

== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов'язки
|-
| Позичкодавець ||
* вимагати від користувача використання речі відповідно до призначення або мети, встановленої у договорі; 
* вимагати повернення речі після закінчення договору від користувача у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; 
* вимагати від користувача виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом
||
* передати майно користувачеві негайно або в строк, встановлений договором; 
* попередити користувача про відомі позичкодавцю недоліки майна; 
* повідомити користувача про права третіх осіб на майно
|-
| Користувач ||
* вимагати передачі майна позичкодавцем у стані, обумовленому призначенням майна або умовами договору; 
* вимагати від позичкодавця виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом
||
* користуватися річчю відповідно до її призначення або до мети, встановленої у договорі; 
* користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; 
* повернути річ після закінчення договору у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі
|}
== Припинення та розірвання договору ==
'''Підстави припинення договору позички:''' у разі смерті фізичної особи (користувача) або ліквідації юридичної особи (користувача), якщо інше не встановлено договором.Якщо після припинення договору користувач не повертає річ позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків. 
'''Підстави розірвання договору:''' 
на вимогу позичкодавця: 
# у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; 
# користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; 
# річ самочинно передана у користування іншій особі; 
# в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена. Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку; 
# ''особа, яка стала власником речі'', переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички. 
на вимогу користувача: 
# в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) ''не пізніш як за сім днів'' до повернення речі.
Невиконання обов'язку повернути предмет позички спричиняє несприятливі наслідки для користувача у вигляді відшкодування завданих збитків. Збитки відшкодовують у вигляді як реально понесених втрат, так і неодержаних доходів (упущеної вигоди) відповідно до стаття 623 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80+%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8#n4015 Цивільного кодексу України]. Крім цього, предмет договору позички повертається позичкодавцеві.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2023-03-10T06:39:29Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України 10 вересня 2012 року № 995/557 (далі - Положення)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Виїзд за межі України '''дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку''' та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:

1. паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України (далі - Держприкордонслужба) дозволить перетин державного кордону;

2. наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;

3. письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Національною соціальною сервісною службою України (далі - Насоцслужба). Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв'язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

4. запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку в супроводі одного із законних представників здійснюється за наявності '''письмового погодження''' служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.

При цьому супроводжуючі особи зобов’язані протягом одного робочого дня поставити дітей на [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] у консульській установі України в країні перебування.

Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана через Міністерство закордонних справ України поінформувати [https://nssu.gov.ua/ Національну соціальну сервісну службу України] про постановку дітей на консульський облік.

'''Детальніше див.:''' [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]
|}
== Дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати ==
'''Дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усіх типів і форм власності (далі - інтернатні заклади)''' - навчальні заклади, що забезпечують дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття освіти, професійної орієнтації та підготовки, готують дітей до самостійного життя (пункт 1.1. розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення]).

Інтернатні заклади створюються для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у яких вони перебувають від трьох років до здобуття базової чи повної загальної середньої освіти, а в разі необхідності - до повноліття. При цьому діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, знаходяться на повному державному утриманні за рахунок коштів відповідних бюджетів та інших, не заборонених законодавством, джерел фінансування.

'''Типи інтернатних закладів:'''
# дитячий будинок - навчальний заклад, який забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку;
# загальноосвітня школа-інтернат - навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
# спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію обдарованих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
# спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - навчальний заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
# загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують тривалого лікування (пункт 2.1. розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення]).
Інтернатні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.
== Хто може бути прийнятим до інтернатного закладу ==
# Діти-сироти;
# діти, позбавлені батьківського піклування;
# діти, розлучені із сім'єю, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"].
'''Не приймаються''' до інтернатних закладів діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані у сімейні форми виховання (опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу) (пункт 3.4. розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення]).

Діти, члени однієї сім'ї (брати і сестри), направляються в один інтернатний заклад, за винятком, коли за медичними показниками їх виховання має здійснюватись окремо.

Учні (вихованці), які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та діти, які потребують тривалого лікування, зараховуються до спеціальних і санаторних інтернатних закладів в установленому законодавством порядку
== Перелік необхідних документів ==
Зарахування учнів (вихованців) до інтернатного закладу проводиться наказом директора цього закладу '''на підставі таких документів''':
# направлення (путівки) служби у справах дітей за погодженням з управлінням освітою на підставі рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування за місцем проживання (перебування) дитини;
# свідоцтва про народження;
# реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
# відомостей про батьків та близьких родичів дитини;
# довідки про склад сім'ї або осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, будинку;
# документів, що підтверджують право власності дитини на нерухомість (у разі наявності);
# опису майна дитини;
# копії рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки над житлом (майном) дитини (у разі наявності);
# довідки про взяття дитини на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності в дитини житла);
# висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
# відомостей або документів про освіту дитини (для дітей шкільного віку);
# дубліката обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
# довідки про призначення та виплату пенсії, державної соціальної допомоги, аліментів тощо (у разі наявності);
# ощадної книжки дитини або договору про відкриття рахунка в установі банку (у разі наявності);
# рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті ради про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (пункт 3.8. розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення]).
== Організаційно-правові основи діяльності інтернатних закладів ==
Режим роботи інтернатного закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності встановлюється його засновником (власником), погоджується відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби та відповідним органом управління освітою.

'''Харчування''' учнів (вихованців) в інтернатних закладах незалежно від підпорядкування та форми власності організовується за нормами, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 305 "Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку"]. Відповідальність за організацію харчування несе засновник (власника) та керівник закладу.

'''Медичне обслуговування''' учнів (вихованців) інтернатних закладів незалежно від підпорядкування, типу та форми власності забезпечується місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів, та медичними працівниками лікувально-профілактичних закладів за територіальним принципом (пункт 4.3. розділу VІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення]).

Заклади охорони здоров'я спільно з медичними працівниками інтернатного закладу двічі на рік безоплатно проводять медичні огляди всіх учнів (вихованців), у разі потреби беруть їх на диспансерний облік, здійснюють постійний медичний нагляд і своєчасне лікування. '''Матеріальне та фінансове забезпечення''' учнів (вихованців) інтернатних закладів здійснюється за нормами та

нормативами, установленими законодавством.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Влаштування дитини до інтернатного закладу не припиняє її права на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 пункт 6.5 розділу VІ Положення] .
|}
Учням (вихованцям) інтернатних закладів, які перебували в них на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видаються предмети гардероба, текстильна білизна та товари господарського призначення відповідно до норм матеріального забезпечення, затверджених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0027-04 наказом Міністерства освіти і науки України від 17 листопада 2003 року № 763], зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2004 року за № 27/8626.

Учні (вихованці) інтернатного закладу '''отримують кошти''' на '''особисті витрати''', щорічний розмір яких повинен становити не менше 1,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Учням (вихованцям) інтернатних закладів у порядку, встановленому МОНмолодьспортом України, видається '''єдиний квиток''', який дає право на безоплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі), безкоштовне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд.

На підставі письмової заяви осіб, які систематично беруть участь у вихованні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, учні (вихованці) інтернатних закладів можуть виїжджати в супроводі дорослих до родичів, знайомих на святкові (вихідні) дні або під час канікул відповідно до наказу директора інтернатного закладу за погодженням із службою у справах дітей, якщо це не шкодить фізичному і психічному здоров'ю дітей (пункт 4.7. розділу VІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення]).

Учні професійно-технічних училищ та студенти вищих навчальних закладів - колишні учні (вихованці) інтернатного закладу під час своїх канікул можуть перебувати в зазначеному закладі з безоплатним проживанням і харчуванням на підставі рішення, що приймається засновником (власником) під час затвердження кошторисів доходів і видатків чи змін до них.
== Контроль за діяльністю інтернатних закладів ==
Контроль за діяльністю інтернатних закладів усіх типів і форм власності здійснюють МОНмолодьспорт України, Мінсоцполітики України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади, Державна інспекція навчальних закладів при МОНмолодьспорті України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Форма контролю виражається у проведенні державної атестації. У період між атестаціями проводяться перевірки інтернатного закладу з питань, пов'язаних з його фінансово-господарською та навчально-виховною діяльністю.
== Див. також ==
* [[Дитячий будинок-інтернат (діти з інвалідністю 4-18 років): умови приймання та відрахування]]
* [[Наставництво над дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2023-03-09T09:31:07Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://ips.ligazakon.net/document/RE18306?an=378 Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.
== Які є види угідь? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року], а конкретніше додатком четвертим, визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці, а конкретно підгрупи: рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.

До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 
'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' - група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: сіножаті, пасовища, багаторічні насадження. 
'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - г'''рупа включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: кам'янисті місця, піски, болота, солончаки, яри . 
'''Група Чагарникова рослинність природного походження -''' група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: ліси та інші лісовкриті землі; земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю; земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю; лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..); інші лісовкриті площі . 
'''Група Води -''' група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться: природні водотоки (річки та струмки); штучні водотоки (канали, колектори, канави); озера; прибережні замкнуті водойми; лимани; ставки; штучні водосховища. 
'''Група Землі під житловою забудовою''' - група включає: землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками. Група не включає: готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 
'''Група Землі, які використовуються для транспорту -''' група включає: землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки; лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води". Група не включає водні шляхи. 
'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури -''' підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 
'''Землі під промисловою забудовою -''' група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо; включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо). Група не включає: території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 
'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 
'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами -''' підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 
'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення -''' група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 
'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення -''' група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==
Відповідно до ч. 2 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ( ч.8 ст 20 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text емельного Кодексу України]). Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ч.9 ст.20 [Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією; розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення. Відповідно до ч.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України..

Відповідно до ч.11 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації.

У ч.4 статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»] відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

 
== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про землеустрій»]).

 
== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам: законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; документації із землеустрою або містобудівної документації.
== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).
[[Категорія:Охорона земель]]

Порядок створення первинної організації професійної спілки

2023-01-23T07:08:32Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 серпня 2018 року № 2824/5), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630]
== Загальні положення ==
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"(далі - Закон), відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до Закону на період дії воєнного стану:

· професійні спілки у межах своєї діяльності повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом (стаття 14 Закону);

· призупиняється дія статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та відповідні норми колективних договорів (стаття 14 Закону);

· норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів (стаття 5 Закону).

Громадяни мають право на участь у [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|професійних спілках]] з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|членів]]. Усі професійні спілки мають рівні права. [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|Обмеження щодо членства]] у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України (частина третя статті 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

'''Первинна організація профспілки''' - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти (абзац третій частини першої статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Проаналізувавши законодавство, можна виділити чотири основних кроки створення первинної профспілкової організації.

'''Мета створення''' - здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

'''Членами профспілок можуть бути''' особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі, визнають її статут та сплачує членські внески.

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

КРОК <big>1</big>. Підготовка статуту первинної організації профспілки

'''Статут первинної організації профспілки''' - це документ, на основі якого діє первинна організація [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|профспілки]] (установчий документ).

Статут (положення) профспілки повинен містити:
* статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місце знаходження її виборних органів (юридичну адресу);
* мету та завдання профспілки;
* умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;
* права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;
* територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;
* організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу;
* умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;
* порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;
* джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;
* порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;
* порядок внесення змін до статуту профспілки;
* умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.
У статуті можуть міститися й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки і не суперечать закону.

Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.
== КРОК <big>2</big>. Проведення установчих зборів ==
Відповідно до статті 9 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 "Про громадські об'єднання"] утворення громадського об'єднання (до якого належить і первинна організація профспілки) здійснюється на установчих зборах його засновників (членів профспілкової організації) та оформлюється протоколом.

Загалом, у протоколі вказуються всі присутні, перелік питань, які розглядаються і рішення по ним. Законом чітко визначено перелік обов'язкових відомостей, але він не є вичерпним.

'''Протокол установчих зборів''' має містити відомості про:
* дату та місце проведення установчих зборів;
* осіб, які брали участь в установчих зборах;
* рішення про утворення первинної організації профспілки із зазначенням мети (цілей) її діяльності;
* рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування;
* рішення про затвердження статуту;
* рішення про обрання керівника, утворення органів управління, відповідно до затвердженого статуту;
* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право:
# представляти первинну організацію профспілки у правовідносинах з державою та іншими особами;
# вчиняти дії від її імені без додаткового уповноваження;
* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право представляти первинну організацію профспілки для здійснення реєстраційних дій.
У протоколі можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та/або діяльності профспілки.

Протокол підписується головуючим та секретарем зборів, які обираються на початку зборів.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу, визначена особою, яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій чи визначена особою, яка уповноважена її представляти - лише '''за наявності її особистої згоди'''.
|}
Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів є '''реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах,''' в якому обов'язково зазначаються відомості:
# ''щодо фізичних осіб'' - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
# ''щодо юридичних осіб'' - повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
== КРОК 3. Підготовка пакету документів для державної реєстрації ==
Для здійснення державної реєстрації профспілки [[Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи|зі статусом юридичної особи]] необхідно підготувати '''пакет документів''', вимоги до яких містяться у статті 15 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] (далі - Закон), а їх перелік у статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n505 Закону]:
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи] (форма 4);
# статут (прошитий, пронумерований і підписаний засновниками);
# протокол установчих зборів і реєстр учасників;
#документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, – у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку).
== КРОК 4. Реєстрація первинної організації профспілки ==
Первинна організація профспілки підлягає державній реєстрації протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів, в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом].

У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації протягом вказаного часу з дня утворення така первинна організація профспілки не вважається утвореною.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Дії від імені незареєстрованої первинної організації профспілки, крім дій, пов’язаних з її реєстрацією, '''забороняються'''.
|}
'''Державна реєстрація''' первинної організації профспілки здійснюється:
* '''безкоштовно''' (адміністративний збір не справляється);
* не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
* документи можна подати особисто або поштою (в такому разі необхідне нотаріальне посвідчення підпису на заяві);
* шляхом подачі пакету документів до одного із нижче вказаних органів:
# [https://minjust.gov.ua/cat_18219 Територіального управління юстиції] за місцем розташування організації;
# [https://guide.diia.gov.ua/asc/ Центру надання адміністративних послуг] за місцем розташування організації;
Після подачі документів на реєстрацію, державний реєстратор видає опис наданих документів, на якому зазначається код доступу до результатів розгляду справи. За цим кодом можна віднайти відскановані статут і виписку про державну реєстрацію первинної організації профспілки та завантажити їх.

Окрім того, потрібно звернутися до [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби України] за адресою місцезнаходження профспілки та подати [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 заяву] про включення до [https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/non-profit Реєстру неприбуткових установ та організацій] (вказавши код [[Статус неприбутковості громадського об’єднання|неприбутковості]] - 0044).
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Орендна плата за користування земельною ділянкою

2022-12-07T14:26:57Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/92/2002 Указ Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

чітко фіксується , що розмір орендної плати за земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва не може перевищувати 8% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативно-грошової оцінки площі ріллі по області.

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 4 ст. 124 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. 
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. 
Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України. 
Однією з істотних умов договору оренди землі є в т.ч. і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] . 
== Орендна плата за землю ==
'''Орендна плата за землю''' – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).
=== Порядок визначення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
Зважаючи, на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі та шляхом переговорів можуть дійти згоди про встановлення будь-якого розміру орендної плати, однак не нижчого ніж мінімальний розмір орендної плати, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002 Указом Президента від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)"] - '''не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).'''

Сторони мають право за взаємною згодою визначити не лише розмір орендної плати, а і форму її виплати (як наприклад грошова або натуральна, що полягає у передачі частини сільськогосподарської продукції орендодавцю). Так, відповідно до вимог статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).
{| class="wikitable"
|'''Увагу!''' Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]). Таким чином, обов’язок орендаря земельної ділянки щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації права оренди землі.
|}
=== Принципи обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]), але такий розмір має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється ''з урахуванням індексів інфляції'', якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
* '''не може бути меншою''' за розмір земельного податку:
♦ для земельних ділянок, [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну '''грошову оцінку яких проведено''']], - у розмірі '''не більше 3 відсотків''' їх нормативної грошової оцінки, для земель ''загального користування'' - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, ''для сільськогосподарських угідь'' - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

♦ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких '''не проведено''', - у розмірі '''не більше 5 відсотків''' нормативної грошової оцінки '''одиниці площі ріллі''' по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
* '''не може перевищувати''' 12 відсотків нормативної грошової оцінки (за винятком випадку визначення орендаря на конкурентних засадах);
♦ для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус '''гірських''', не може перевищувати розміру земельного податку. 
Плата за [[Суборенда земельної ділянки|суборенду земельних ділянок]] не може перевищувати орендної плати.

Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюють на коефіцієнт індексації, який визначають відповідно до законодавства.

Інформацію про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки, що розташована у конкретно взятій місцевості та коефіцієнт індексації можна дізнатись на сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастpу].

'''Розмір орендної плати за земельну ділянку розраховується наступним шляхом:'''
{| class="wikitable"
|-
! № п/п !! Умови договору !! Формула
|-
| 1. || врахування індексу інфляції передбачено || ''Нормативна грошова оцінка × % орендної плати × індекс інфляції''
|-
| 2. || врахування індексу інфляції не передбачено || ''Нормативна грошова оцінка × % орендної плати''
|}
== Приклад розрахунку орендної плати за землю ==
Наведемо приклад розрахунку плати за оренду земельної ділянки розміром 3,6 га. 
Договір оренди був укладений у 2014 році, на момент укладення у п.5 Договору було зазначено що нормативно-грошова оцінка паю складає 110920 грн. 
За умовами Договору орендна плата складає 5% відсотків від оцінки, отже: 
110920 х 5% =5546 грн – така сума орендної плати за пай у 2014 році. 
У 2015 році коефіцієнт індексації становить 1,2, та у Договорі зазначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, тому: 
110920х1,2х5% = 6622, 2- сума орендної плати за пай у 2015 році.
== Вирішення спорів, пов’язаних із орендною платою за земельну ділянку ==
Спори, пов’язані з орендою землі, у тому числі, ті що стосуються орендної плати за земельну ділянку, відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] вирішуються у судовому порядку. Положеннями статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати. Аналогічне положення міститься і у частині другій статті 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 Постанова Верховного суду від 29 вересня 2020 року у справі 14-28цс20] (Подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь-яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81263995 Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17] (дії позивача, який уклав додаткову угоду до договору оренди землі, а згодом пред'являє позов про визнання договору оренди землі неукладеним, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди та отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісним).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57515160 Постанова Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15] (Після закінчення строку договору оренди та відсутності з боку відповідача письмових заперечень орендар продовжував відкрито та безперешкодно користуватися земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату. За таких умов орендар не мав права на продовження договору оренди землі, оскільки таким договором оренди було передбачено, що орендар повинен не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити, однак цього не зробив, що суперечить нормам законодавства України, зокрема ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81287135 Постанова Верховного Суд від 18 квітня 2019 року у справі №625/166/18] (Зазначено, що переважне права орендаря на продовження договору оренди землі не є абсолютним. Незважаючи на те, що орендар скористався своїм правом та направив своєчасно листи-повідомлення про поновлення договору на новий строк, останній отримав відмову від орендодавців, а відтак, втратив своє переважне право на укладення договорів оренди земельних ділянок)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88674065 Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19] "судова палата вважає, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97076586?fbclid=IwAR3-7yL90EWFPI1OuSmPpD6H2HYtY_6bb7RMNdHtA27Am1K8cYnE5MMuE_A Постанова Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 192/149/17] (систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу).
== Див. також ==
* [[ Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2022-11-18T12:16:51Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 266 від 04.03.2004 року "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
== Поняття ==
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, відведення земельної ділянки у власність (не в користування) на підставі рішення та проекту землеустрою заборонено. Зазначене обмеження буде переглянуто із припиненням воєнного стану в Україні. Відповідно, вказаний нижче порядок може бути актуальним тільки у випадку відведення ділянки в користування .

'''Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки''' — це землевпорядна документація, яка розробляється при першому оформленні права власності або користування (оренди) на землю, при зміні цільового призначення землі та ін. Підставою для розробки проекту землеустрою є заява замовника та дозвіл відповідного органу місцевого самоврядування на розробку проекту відведення.

Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] проект відведення земельної ділянки є однією із важливих стадій порядку оформлення права власності на земельну ділянку.

Випадки розроблення та з чого складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок

'''Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляється у таких випадках:'''
*відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
* зміни цільового призначення земель;
* надання земельних ділянок в оренду із земель державної або комунальної власності;
* безкоштовної приватизації земельних ділянок громадянами;
* формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав;
* продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам;
* підготовки земельних ділянок до продажу на земельних торгах.
'''Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:'''
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов'язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

'''Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб включають:'''
* завдання на складання проекту землеустрою;
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;
* відомості про об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, якщо права власності на такі об’єкти зареєстровані;
* перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
* план організації території для містобудівних потреб;
* план меж зон обмежень у використанні земель (земельних ділянок);
* викопіювання з детального плану території.
'''У разі формування земельної ділянки проект землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб також включає:'''
* відомості про обчислення площі земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки;
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* відомості про встановлені межові знаки;
* відомості про межі охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель, прибережних захисних смуг і пляжних зон (за наявності);
* матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).
Ознайомитись з переліком документів для проектів землеустрою в різних вихах можна в ст.51-55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України "Про землеустрій"]
== Отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ==
Для отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність необхідно звернутись з клопотанням (заявою) до однієї з таких організацій:
# місцевої (сільської, міської) ради, якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту;
# районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту;
# обласного управління Держгеокадастру, якщо земельна ділянка поза межами населеного пункту та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельного кодексу України]) .Одна з вказаних вище організацій зобов'язана розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. При цьому, до заяви необхідно також додати:
* викопіювання із затвердженого генерального плану населеного пункту або детального плану території (є загальнодоступним та надається відповідною місцевою радою на запит заінтересованих осіб);
* копію паспорту;
* копію ідентифікаційного номера.
== Виготовлення та погодження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання рішення (наказу, розпорядження) з дозволом на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, Вам необхідно звернутись до відповідної землевпорядної організації, в штаті якої працюють сертифіковані інженери-землевпорядники та інженери-геодезисти, з метою розробки та організації погодження проекту землеустрою. Проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.
Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постановою Кабінету міністрів України № 266 від 04.03.2004 року].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 Відповідно до п.г ч.1 ст.28 Закону України "Про землеустрій"], '''<big>максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору</big>'''

Погодження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n272 Законом України "Про землеустрій]" .
''Розроблений землевпорядниками проект землеустрою підлягає погодженню в наступних організаціях:''
* місцеве управління Держгеокадастру;
* місцевий відділ архітектури та містобудування;
* інші організації (органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології і т.і.) в окремих індивідуальних випадках.
Розробник подає на погодження до визначеного органу оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у випадках передбачених законом, завірені копії проекту. Відповідні органи, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. 
'''Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.'''
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений) 
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
== Реєстрація земельної ділянки в кадастрі (ДЗК) ==
Державні акти про право власності на земельну ділянку більше не видаються. З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України «Про державний земельний кадастр»] тепер реєстрація права власності на земельну ділянку проходить '''в два етапи:'''
* реєстрація безпосередньо земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ДЗК);
* реєстрація права власності на земельну ділянку у районній (міській) реєстраційній службі Укрдержреєстру.
Для реєстрації земельної ділянки в земельному кадастрі (ДЗК), власник або його представник (наприклад, землевпорядна організація) подає місцевому державному кадастровому реєстратору (місцеве управління Держгеокадастру) наступні '''документи:'''
* заяву встановленого зразка;
* погоджений та затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* спеціальний електронний обмінний файл (XML-файл);
* квитанцію про оплату послуг реєстратора.
''Оплату за реєстрацію земельної ділянки в ДЗК скасовано''. В результаті реєстрації земельної ділянки у ДЗК, державний кадастровий реєстратор присвоює земельній ділянці кадастровий номер. Після отримання кадастрового номера необхідно отримати відповідний витяг із кадастру (ДЗК), який в подальшому буде підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку.
== Затвердження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання позитивних висновків щодо проекту відведення земельної ділянки від вищевказаних установ та організацій, необхідно звернутись до тієї ж місцевої ради (райдержадміністрації, обласного управління Держгеокадастру), яка надавала дозвіл на розробку проекту землеустрою та отримати рішення про затвердження проекту землеустрою. Вказана рада (інший орган) зобов’язана протягом 14 днів, після подання погодженого проекту землеустрою, прийняти рішення про його затвердження.

Єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено вищезазначеному порядку, а також відсутність відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статті 118 Земельного кодексу України] не містять.

Оскільки процес надання формальних відмов у затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов’язання органу, що виносив рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, затвердити проект землеустрою. Така позиція повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні [https://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/9FF4A3CA6AEA2E4EC2257EF3002BB388 від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15] вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку в реєстраційній службі Укрдержреєстру ==
Для отримання свідоцтва (витягу) про право власності на земельну ділянку Вам необхідно звернутись в реєстраційну службу за місцезнаходженням земельної ділянки та подати наступний пакет документів:
* оригінал рішення місцевої ради про затвердження проекту землеустрою;
* оригінал витягу з ДЗК про реєстрацію земельної ділянки;
* копія паспорту;
* копія ідентифікаційного номеру;
* квитанції про оплату послуг реєстрації.
В результаті реєстрації державним реєстратором права власності на земельну ділянку видається свідоцтво та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79298606 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі № 820/4439/17'''] - щодо юрисдикції спорів про передання у власність земельної ділянки із земель державного резервного фонду ''(за змістом положень ст. 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно із ч. 6, ч. 7 ст. 118 ЗК України передача безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Як установлено ч.9 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції як органу виконавчої влади, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом)''.
{| class="wikitable"
!Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73565908 від 21 березня 2018 року по справі № 536/233/16-ц] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74505957 від 30 травня 2018 року по справі № 127/16433/17].
|}
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79383326 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року по справі № 371/957/16-а'''] - щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень органів місцевого самоврядування, що змінюють дію раніше прийнятого акта індивідуальної дії ''(визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. З аналізу процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Тобто, якщо особа звертається до органу місцевого самоврядування із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду якої орган приймає відповідні рішення, зокрема, й про скасування рішення щодо надання відповідного дозволу, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду).''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102561520 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2022 року по справі № 264/37/21'''] - щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження рішень органу місцевого самоврядування про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''(відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки. Тобто, якщо особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання в користування земельної ділянки, за результатами розгляду якої ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду).''
{| class="wikitable"
!Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87951302 від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88075799 від 04 березня 2020 року у справі № 280/174/19]
|}
[[Категорія:Право власності на землю]]

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2022-10-25T11:22:47Z

Alina.bondarchuk: /* Затвердження проекту відведення земельної ділянки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 266 від 04.03.2004 року "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
== Поняття ==
'''Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки''' — це землевпорядна документація, яка розробляється при першому оформленні права власності або користування (оренди) на землю, при зміні цільового призначення землі та ін. Підставою для розробки проекту землеустрою є заява замовника та дозвіл відповідного органу місцевого самоврядування на розробку проекту відведення.

Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] проект відведення земельної ділянки є однією із важливих стадій порядку оформлення права власності на земельну ділянку.
== Випадки розроблення та з чого складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ==
'''Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляється у таких випадках:'''
*відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
* зміни цільового призначення земель;
* надання земельних ділянок в оренду із земель державної або комунальної власності;
* безкоштовної приватизації земельних ділянок громадянами;
* формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав;
* продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам;
* підготовки земельних ділянок до продажу на земельних торгах.
'''Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:'''
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов'язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

'''Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб включають:'''
* завдання на складання проекту землеустрою;
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;
* відомості про об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, якщо права власності на такі об’єкти зареєстровані;
* перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
* план організації території для містобудівних потреб;
* план меж зон обмежень у використанні земель (земельних ділянок);
* викопіювання з детального плану території.
'''У разі формування земельної ділянки проект землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб також включає:'''
* відомості про обчислення площі земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки;
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* відомості про встановлені межові знаки;
* відомості про межі охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель, прибережних захисних смуг і пляжних зон (за наявності);
* матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).
Ознайомитись з переліком документів для проектів землеустрою в різних вихах можна в ст.51-55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України "Про землеустрій"]
== Отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ==
Для отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність необхідно звернутись з клопотанням (заявою) до однієї з таких організацій:
# місцевої (сільської, міської) ради, якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту;
# районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту;
# обласного управління Держгеокадастру, якщо земельна ділянка поза межами населеного пункту та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельного кодексу України]) .Одна з вказаних вище організацій зобов'язана розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. При цьому, до заяви необхідно також додати:
* викопіювання із затвердженого генерального плану населеного пункту або детального плану території (є загальнодоступним та надається відповідною місцевою радою на запит заінтересованих осіб);
* копію паспорту;
* копію ідентифікаційного номера.
== Виготовлення та погодження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання рішення (наказу, розпорядження) з дозволом на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, Вам необхідно звернутись до відповідної землевпорядної організації, в штаті якої працюють сертифіковані інженери-землевпорядники та інженери-геодезисти, з метою розробки та організації погодження проекту землеустрою. Проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.
Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постановою Кабінету міністрів України № 266 від 04.03.2004 року].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 Відповідно до п.г ч.1 ст.28 Закону України "Про землеустрій"], '''<big>максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору</big>'''

Погодження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n272 Законом України "Про землеустрій]" .
''Розроблений землевпорядниками проект землеустрою підлягає погодженню в наступних організаціях:''
* місцеве управління Держгеокадастру;
* місцевий відділ архітектури та містобудування;
* інші організації (органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології і т.і.) в окремих індивідуальних випадках.
Розробник подає на погодження до визначеного органу оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у випадках передбачених законом, завірені копії проекту. Відповідні органи, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. 
'''Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.'''
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений) 
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
== Реєстрація земельної ділянки в кадастрі (ДЗК) ==
Державні акти про право власності на земельну ділянку більше не видаються. З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України «Про державний земельний кадастр»] тепер реєстрація права власності на земельну ділянку проходить '''в два етапи:'''
* реєстрація безпосередньо земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ДЗК);
* реєстрація права власності на земельну ділянку у районній (міській) реєстраційній службі Укрдержреєстру.
Для реєстрації земельної ділянки в земельному кадастрі (ДЗК), власник або його представник (наприклад, землевпорядна організація) подає місцевому державному кадастровому реєстратору (місцеве управління Держгеокадастру) наступні '''документи:'''
* заяву встановленого зразка;
* погоджений та затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* спеціальний електронний обмінний файл (XML-файл);
* квитанцію про оплату послуг реєстратора.
''Оплату за реєстрацію земельної ділянки в ДЗК скасовано''. В результаті реєстрації земельної ділянки у ДЗК, державний кадастровий реєстратор присвоює земельній ділянці кадастровий номер. Після отримання кадастрового номера необхідно отримати відповідний витяг із кадастру (ДЗК), який в подальшому буде підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку.
== Затвердження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання позитивних висновків щодо проекту відведення земельної ділянки від вищевказаних установ та організацій, необхідно звернутись до тієї ж місцевої ради (райдержадміністрації, обласного управління Держгеокадастру), яка надавала дозвіл на розробку проекту землеустрою та отримати рішення про затвердження проекту землеустрою. Вказана рада (інший орган) зобов’язана протягом 14 днів, після подання погодженого проекту землеустрою, прийняти рішення про його затвердження.

Єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено вищезазначеному порядку, а також відсутність відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статті 118 Земельного кодексу України] не містять.

Оскільки процес надання формальних відмов у затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов’язання органу, що виносив рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, затвердити проект землеустрою. Така позиція повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні [https://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/9FF4A3CA6AEA2E4EC2257EF3002BB388 від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15] вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку в реєстраційній службі Укрдержреєстру ==
Для отримання свідоцтва (витягу) про право власності на земельну ділянку Вам необхідно звернутись в реєстраційну службу за місцезнаходженням земельної ділянки та подати наступний пакет документів:
* оригінал рішення місцевої ради про затвердження проекту землеустрою;
* оригінал витягу з ДЗК про реєстрацію земельної ділянки;
* копія паспорту;
* копія ідентифікаційного номеру;
* квитанції про оплату послуг реєстрації.
В результаті реєстрації державним реєстратором права власності на земельну ділянку видається свідоцтво та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79298606 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі № 820/4439/17'''] - щодо юрисдикції спорів про передання у власність земельної ділянки із земель державного резервного фонду ''(за змістом положень ст. 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно із ч. 6, ч. 7 ст. 118 ЗК України передача безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Як установлено ч.9 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції як органу виконавчої влади, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом)''.
{| class="wikitable"
!Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73565908 від 21 березня 2018 року по справі № 536/233/16-ц] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74505957 від 30 травня 2018 року по справі № 127/16433/17].
|}
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79383326 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року по справі № 371/957/16-а'''] - щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень органів місцевого самоврядування, що змінюють дію раніше прийнятого акта індивідуальної дії ''(визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. З аналізу процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Тобто, якщо особа звертається до органу місцевого самоврядування із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду якої орган приймає відповідні рішення, зокрема, й про скасування рішення щодо надання відповідного дозволу, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду).''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102561520 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2022 року по справі № 264/37/21'''] - щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження рішень органу місцевого самоврядування про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''(відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки. Тобто, якщо особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання в користування земельної ділянки, за результатами розгляду якої ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду).''
{| class="wikitable"
!Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87951302 від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88075799 від 04 березня 2020 року у справі № 280/174/19]
|}
[[Категорія:Право власності на землю]]

Договір про навчання у закладі вищої освіти

2022-10-25T08:29:10Z

Alina.bondarchuk: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту»] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 19 серпня 2020 року № 735 "Про затвердження Типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1225-20#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році"]
== Загальна інформація ==
Підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0487-22#Text Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392], правил прийому та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників - для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов’язки сторін відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року № 735] (частина шістнадцята статті 44 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].

Цим договором не можуть обмежуватися права чи встановлюватися додаткові обов’язки здобувачів освіти, не передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Законом] чи іншими актами законодавства. У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

До договору про навчання у закладі вищої освіти застосовуються положення щодо [[Договір про надання послуг|договору про надання послуг]], викладених в главі 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. 
'''Договір про надання послуг''' - це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

За змістом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 902 Цивільного кодексу України] виконання договору про надання послуг, зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. Втім у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 629 Цивільного кодексу України]).
== Предмет договору ==
Виконавець (заклад вищої освіти) бере на себе зобов’язання за рахунок коштів замовника (здобувача освіти) здійснити надання одержувачу освітньої послуги.

В договорі про навчання у закладі вищої освіти зазначається така інформація:
# тип навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації тощо);
# форма навчання (денна, вечірня, заочна, дистанційна);
# освітньо-кваліфікаційний рівень, присвоєння якого буде результатом навчання (бакалавр, спеціаліст чи магістр);
# назву спеціальності, за якою проводитимуть навчання;
# місце та строк навчання.
== Плата за надання освітніх послуг та порядок розрахунків ==
Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Розмір плати за надання освітньої послуги у повному обсязі встановлюється в національній валюті, при цьому виконавець має право змінювати розмір плати за навчання не частіше одного разу на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік з обов’язковим інформуванням про це (статті 73 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].
== Права та обов'язки сторін договору ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторона договору !! Права !! Обов’язки
|-
|'''Заклад вищої освіти'''
||
* вимагати від здобувача виконання освітньої програми;
* прийняти рішення про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою за умови володіння усіма здобувачами, які вивчають відповідні дисципліни, англійською мовою;
* встановлювати форми організації освітнього процесу та види навчальних занять;
* надавати здобувачу додаткові освітні послуги та інші послуги відповідно до законодавства на підставі окремих договорів..
||
* створити умови для ознайомлення вступника та законного представника з ліцензією на провадження освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію освітньої програми, правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах;
* здійснювати навчання здобувача на рівні стандартів вищої освіти відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності та інших вимог законодавства;
* оприлюднювати на офіційному веб-сайті закладу, інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав і виконання зобов’язань та необхідність дотримання здобувачем вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу;
* видати здобувачу документ про вищу освіту за умови виконання ним освітньої програми в обсязі, необхідному для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, та наявності акредитації освітньої програми на момент завершення навчання здобувача.
[[Категорія:Право на освіту]]
|-
|'''Здобувач вищої освіти'''
|Права, визначені законом та установчими документами закладу.
|
* дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу академічної доброчесності закладу;
* виконувати освітню програму, індивідуальний навчальний план та досягати визначених освітньою програмою результатів навчання;
* виконувати вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені законодавством;
* дбайливо ставитися до майна закладу;
* у разі зміни персональних даних інформувати про це заклад.
|}
== Припинення договору ==
'''Підстави припинення договору про навчання у закладі вищої освіти''':
# у разі завершення виконання сторонами своїх зобов’язань;
# за згодою сторін;
# у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов’язань у зв’язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
# у разі ліквідації закладу, якщо не визначений правонаступник;
# у разі відрахування здобувача;
# за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
== Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов’язань ==
За невиконання або неналежне виконання зобов’язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Здобувач може бути відрахований із закладу з підстав, визначених статтею 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n805 Закону], в тому числі за порушення умов договору.
== Див. також ==
* [[Вступ до закладу вищої освіти]]
* [[Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
* [[Право на зарахування до закладів вищої освіти за квотами]]

Договір про навчання у закладі вищої освіти

2022-09-22T13:31:02Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту»] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 19 серпня 2020 року № 735 "Про затвердження Типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1225-20#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році"]
== Загальна інформація ==
Підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1192-19#Text Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392], правил прийому та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників - для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов’язки сторін відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року № 735] (частина шістнадцята статті 44 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].

Цим договором не можуть обмежуватися права чи встановлюватися додаткові обов’язки здобувачів освіти, не передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Законом] чи іншими актами законодавства. У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

До договору про навчання у закладі вищої освіти застосовуються положення щодо [[Договір про надання послуг|договору про надання послуг]], викладених в главі 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. 
'''Договір про надання послуг''' - це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

За змістом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 902 Цивільного кодексу України] виконання договору про надання послуг, зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. Втім у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 629 Цивільного кодексу України]).
== Предмет договору ==
Виконавець (заклад вищої освіти) бере на себе зобов’язання за рахунок коштів замовника (здобувача освіти) здійснити надання одержувачу освітньої послуги.

В договорі про навчання у закладі вищої освіти зазначається така інформація:
# тип навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації тощо);
# форма навчання (денна, вечірня, заочна, дистанційна);
# освітньо-кваліфікаційний рівень, присвоєння якого буде результатом навчання (бакалавр, спеціаліст чи магістр);
# назву спеціальності, за якою проводитимуть навчання;
# місце та строк навчання.
== Плата за надання освітніх послуг та порядок розрахунків ==
Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Розмір плати за надання освітньої послуги у повному обсязі встановлюється в національній валюті, при цьому виконавець має право змінювати розмір плати за навчання не частіше одного разу на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік з обов’язковим інформуванням про це (статті 73 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].
== Права та обов'язки сторін договору ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторона договору !! Права !! Обов’язки
|-
|'''Заклад вищої освіти'''
||
* вимагати від здобувача виконання освітньої програми;
* прийняти рішення про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою за умови володіння усіма здобувачами, які вивчають відповідні дисципліни, англійською мовою;
* встановлювати форми організації освітнього процесу та види навчальних занять;
* надавати здобувачу додаткові освітні послуги та інші послуги відповідно до законодавства на підставі окремих договорів..
||
* створити умови для ознайомлення вступника та законного представника з ліцензією на провадження освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію освітньої програми, правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах;
* здійснювати навчання здобувача на рівні стандартів вищої освіти відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності та інших вимог законодавства;
* оприлюднювати на офіційному веб-сайті закладу, інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав і виконання зобов’язань та необхідність дотримання здобувачем вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу;
* видати здобувачу документ про вищу освіту за умови виконання ним освітньої програми в обсязі, необхідному для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, та наявності акредитації освітньої програми на момент завершення навчання здобувача.
[[Категорія:Право на освіту]]
|-
|'''Здобувач вищої освіти'''
|Права, визначені законом та установчими документами закладу.
|
* дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу академічної доброчесності закладу;
* виконувати освітню програму, індивідуальний навчальний план та досягати визначених освітньою програмою результатів навчання;
* виконувати вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені законодавством;
* дбайливо ставитися до майна закладу;
* у разі зміни персональних даних інформувати про це заклад.
|}
== Припинення договору ==
'''Підстави припинення договору про навчання у закладі вищої освіти''':
# у разі завершення виконання сторонами своїх зобов’язань;
# за згодою сторін;
# у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов’язань у зв’язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
# у разі ліквідації закладу, якщо не визначений правонаступник;
# у разі відрахування здобувача;
# за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
== Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов’язань ==
За невиконання або неналежне виконання зобов’язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Здобувач може бути відрахований із закладу з підстав, визначених статтею 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n805 Закону], в тому числі за порушення умов договору.
== Див. також ==
* [[Вступ до закладу вищої освіти]]
* [[Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
* [[Право на зарахування до закладів вищої освіти за квотами]]

Договір про навчання у закладі вищої освіти

2022-09-22T13:30:24Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту»] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 19 серпня 2020 року № 735 "Про затвердження Типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1225-20#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році"]
== Загальна інформація ==
Підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1192-19#Text Умов прийому для здобуття вищої освіти в 2021 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2020 року № 1274], правил прийому та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників - для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов’язки сторін відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року № 735] (частина шістнадцята статті 44 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].

Цим договором не можуть обмежуватися права чи встановлюватися додаткові обов’язки здобувачів освіти, не передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Законом] чи іншими актами законодавства. У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

До договору про навчання у закладі вищої освіти застосовуються положення щодо [[Договір про надання послуг|договору про надання послуг]], викладених в главі 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. 
'''Договір про надання послуг''' - це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

За змістом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 902 Цивільного кодексу України] виконання договору про надання послуг, зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. Втім у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 629 Цивільного кодексу України]).
== Предмет договору ==
Виконавець (заклад вищої освіти) бере на себе зобов’язання за рахунок коштів замовника (здобувача освіти) здійснити надання одержувачу освітньої послуги.

В договорі про навчання у закладі вищої освіти зазначається така інформація:
# тип навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації тощо);
# форма навчання (денна, вечірня, заочна, дистанційна);
# освітньо-кваліфікаційний рівень, присвоєння якого буде результатом навчання (бакалавр, спеціаліст чи магістр);
# назву спеціальності, за якою проводитимуть навчання;
# місце та строк навчання.
== Плата за надання освітніх послуг та порядок розрахунків ==
Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Розмір плати за надання освітньої послуги у повному обсязі встановлюється в національній валюті, при цьому виконавець має право змінювати розмір плати за навчання не частіше одного разу на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік з обов’язковим інформуванням про це (статті 73 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].
== Права та обов'язки сторін договору ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторона договору !! Права !! Обов’язки
|-
|'''Заклад вищої освіти'''
||
* вимагати від здобувача виконання освітньої програми;
* прийняти рішення про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою за умови володіння усіма здобувачами, які вивчають відповідні дисципліни, англійською мовою;
* встановлювати форми організації освітнього процесу та види навчальних занять;
* надавати здобувачу додаткові освітні послуги та інші послуги відповідно до законодавства на підставі окремих договорів..
||
* створити умови для ознайомлення вступника та законного представника з ліцензією на провадження освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію освітньої програми, правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах;
* здійснювати навчання здобувача на рівні стандартів вищої освіти відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності та інших вимог законодавства;
* оприлюднювати на офіційному веб-сайті закладу, інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав і виконання зобов’язань та необхідність дотримання здобувачем вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу;
* видати здобувачу документ про вищу освіту за умови виконання ним освітньої програми в обсязі, необхідному для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, та наявності акредитації освітньої програми на момент завершення навчання здобувача.
[[Категорія:Право на освіту]]
|-
|'''Здобувач вищої освіти'''
|Права, визначені законом та установчими документами закладу.
|
* дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу академічної доброчесності закладу;
* виконувати освітню програму, індивідуальний навчальний план та досягати визначених освітньою програмою результатів навчання;
* виконувати вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені законодавством;
* дбайливо ставитися до майна закладу;
* у разі зміни персональних даних інформувати про це заклад.
|}
== Припинення договору ==
'''Підстави припинення договору про навчання у закладі вищої освіти''':
# у разі завершення виконання сторонами своїх зобов’язань;
# за згодою сторін;
# у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов’язань у зв’язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
# у разі ліквідації закладу, якщо не визначений правонаступник;
# у разі відрахування здобувача;
# за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
== Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов’язань ==
За невиконання або неналежне виконання зобов’язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Здобувач може бути відрахований із закладу з підстав, визначених статтею 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n805 Закону], в тому числі за порушення умов договору.
== Див. також ==
* [[Вступ до закладу вищої освіти]]
* [[Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
* [[Право на зарахування до закладів вищої освіти за квотами]]

Додаткова відпустка учасникам бойових дій

2022-07-13T07:26:21Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014 Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію"]
== Загальна інформація ==
Статус учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни визначено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки). 
Відповідно до статті 162 Закону про відпустки учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка учасника бойових дій). Тривалість такої відпустки становить '''14 календарних днів на рік'''. 
'''Зверніть увагу!''' Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток. 
Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості:

Відповідно до пункту 17, 18 та пункту 19 статті 101 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» '''в особливий період під час дії воєнного стану надання військовослужбовцям відпусток припиняється, крім:'''

'''- відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;'''

'''- відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;'''

'''- відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.'''

== Додаткова відпустка учасника бойових дій: ==
* надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
* надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
* має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
* початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
* не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону про відпустки], у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
* не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
* може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Працівник, який змінює місце роботи в поточному році, матиме право на додаткову відпустку за новим місцем роботи за умови, що він не використав її за попереднім місцем роботи. Підтвердженням слугуватиме довідка, видана попереднім роботодавцем.

Додаткова відпустка учасникам бойових дій — це оплачувана відпустка. Розрахунок суми відпускних проводять згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100], виходячи із заробітку за останні 12 календарних місяців роботи.
== Чи виплачується компенсація за додаткову відпустку? ==
У разі невикористання військовослужбовцями – учасниками бойових дій щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення виплачується грошова компенсація – це зазначено в пункті 14 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».]

Верховний Суд своїм рішенням [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18] зазначає, що норми закону не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання в році звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період.
== Що робити щоб отримати компенсацію? ==
Під час звільнення написати рапорт за зразком на отримання грошової компенсації до військового комісаріату або на ім’я командира військової частини.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97..odt Зразок рапорту.]

Якщо рапорт з якихось причин не було подано під час звільнення, особа має право подати до військової частини заяву аналогічного змісту.
== Вирішення спору в судовому порядку ==
У разі отримання письмової відмови військового комісаріату щодо неможливості нарахування та виплатити грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій у добровільному порядку, особа має право

звернутися в рамках адміністративного судочинства до окружного адміністративного суду, на підставі ч. 1 ст. 19 КАСУ з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
== Перелік документів необхідних для складання адміністративного позову ==
Для складання обгрунтованого позову необхідно буде мати такий перелік документів, який необхідно буде додати до адміністративного позову:
* лист військового комісаріату, з якого буде вбачаться, що Вам відмовлено в нарахування та виплати належної грошової компенсації відпустки, що є підставою для звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів;
* довідка з________ районного військового комісаріату, якою буде підтверджуватися факт та строки проходження Вами служби у Збройних силах України;
* копія витягу з наказу військового комісара ________ районного військового комісаріату від __.___.20__ № __, з якого буде вбачаться, що Вам дійсно не виплатили належну грошову компенсацію за невикористану соціальну відпустку;
* копія військового квитка;
* копія паспорту;
* копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
* копія посвідчення серія УБД № _____ Управління персоналу штабу військової частини _____ від __.____.20__ р.
[[Файл:Зразок адмін.позов (про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії).docx|міні]]
== Строк звернення до адміністративного суду ==
Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], відповідно до якого позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи '''встановлюється шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється '''з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів'''.

У разі подання особою позову '<nowiki/>''після закінчення строків'<nowiki/>''''', установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду''', або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, '''позов залишається без руху'''. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. (ч. 1 ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ])

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ]) 
Велика Палата Верховного Суду за результатом апеляційного перегляду рішення від 16.05.2019 у зразковій адміністративній справі у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84153019 постанові від 21 серпня 2019 року у справі №620/4218/18] дійшла висновку, що стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю: «''…спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком''». Велика Палата Верховного Суду вказала, що «''На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки''».
== Підсудність справи ==
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом].

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. (ч. 1 Стаття 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ])
== Судовий збір ==
Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»], позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи, як учасник бойових дій.
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Відпустка]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2022-05-06T10:33:53Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
== Загальні положення ==
Відповідно до '''статті 1261''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

=== Суб'єкт ===
Суб’єкт злочину – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених Кримінальним кодексом України, вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінального кодексу України], aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

== Особливості кваліфікації злочину ==
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19]
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]

== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/analitycs/192450_zlochin-povyazaniy-z-domashnm-nasilstvom-pravov-problemi-ta-praktichn-rekomendats Злочин, пов'язаний з домашнім насильством: правові проблеми та практичні рекомендації]

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2022-05-06T10:33:15Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
== Загальні положення ==
Відповідно до '''статті 1261''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

=== Суб'єкт ===
Суб’єкт злочину – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених Кримінальним кодексом України, вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 Кримінального кодексу України, aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

== Особливості кваліфікації злочину ==
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19]
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]

== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/analitycs/192450_zlochin-povyazaniy-z-domashnm-nasilstvom-pravov-problemi-ta-praktichn-rekomendats Злочин, пов'язаний з домашнім насильством: правові проблеми та практичні рекомендації]

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порядок оскарження постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою

2022-04-29T11:05:55Z

Alina.bondarchuk:

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"]
== '''Вирішення спору в судовому порядку''' ==
 
Так, '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України]''' передбачено, що '''на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача, про відмову у визнанні потерпілим'''.
 

Зокрема, відповідно до '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 55 КПК України]''' '''потерпілим''' у кримінальному провадженні '''може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди'''.
 

При цьому, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 55 КПК України]).
 

Правилами частини '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 5 статті 55 КПК України]''' визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
 

'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Пунктами 5-6 статті 110 КПК України]''' визначено, що '''постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з''':
 

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
* місце і час прийняття постанови;
* прізвище, ім’я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
* зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
* мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
* зміст прийнятого процесуального рішення;
* місце та час (строки) його виконання;
* особу, якій належить виконати постанову;
* можливість та порядок оскарження постанови.
 
Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

== '''Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження''' ==

Згідно '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 304 КПК України]''':

1. '''Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого''' дізнавача чи прокурора, передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною першою статті 303 цього Кодексу], '''можуть бути подані''' '''особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності'''. '''Якщо рішення слідчого , дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії'''.
 

2. Скарга повертається, якщо:
 
1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
 
2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
 
3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
 

3. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 

4. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
 

5. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 

6. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 

7. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

== '''Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування''' ==
 
Відповідно до вимог '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 305 КПК України]''':
 

1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
 

2. '''Слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення''', передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу], '''припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою'''.

== '''Судовий збір''' ==
 
За подання скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача на постанову про відмову у визнанні потерпілим - '''судовий збір не сплачується'''. (пункт 13 частина 2 стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"])

== '''Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування''' ==
 
Згідно '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 306 КПК України]''':

 
1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], з урахуванням положень цієї глави.
 

2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування '''розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги''', крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.
 

3. '''Розгляд скарг''' на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування '''здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу''', чи її захисника, представника '''та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується'''. '''Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги'''.

== '''Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування''' ==
'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Стаття 307 КПК України]''':
 
1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
 

2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
 
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
 
1-1) скасування повідомлення про підозру;
 
2) зобов’язання припинити дію;
 
3) зобов’язання вчинити певну дію;
 
4) відмову у задоволенні скарги.
 

3. '''Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги''' на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора '''не може бути оскаржена''', '''окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.'''

== '''Зразок скарги на бездіяльність слідчого та постанову про відмову у визнанні потерпілим''' ==
[[Файл:Зразок скарги на бездіяльність слідчого та постанову про відмову у визнанні потерпілим.docx|міні|Зразок скарги на бездіяльність слідчого та постанову про відмову у визнанні потерпілим]]

[[Категорія: Суди]]

[[Категорія: Правоохоронні органи]]

[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

[[Категорія: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2022-04-29T06:54:15Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==
Відповідно до ч. 2 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ( ч.8 ст 20 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text емельного Кодексу України]). Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". Відповідно до ч.9 ст.20 [Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією; розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення. Відповідно до ч.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.. Відповідно до ч.11 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації. У ч.4 статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»] відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи(ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про землеустрій»])

 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам: законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2022-04-26T08:13:12Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==
Відповідно до ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ( ч.8 ст 20 Земельного Кодексу України). Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". Відповідно до ч.9 ст.20 Земельного кодексу України розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією; розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення. Відповідно до ч.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.. Відповідно до ч.11 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації. У ч.4 статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи(ст. 26 Закону України «Про землеустрій»)

 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 ЗКУ, у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 186 ЗКУ. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам: законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2022-04-26T08:12:30Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==
Відповідно до ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ( ч.8 ст 20 Земельного Кодексу України). Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". Відповідно до ч.9 ст.20 Земельного кодексу України розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією; розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення. Відповідно до ч.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.. Відповідно до ч.11 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації. У ч.4 статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи(ст. 26 Закону України «Про землеустрій»)

 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 ЗКУ, у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 186 ЗКУ. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам: законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2022-04-26T08:10:32Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==
Відповідно до ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ( ч.8 ст 20 Земельного Кодексу України). Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". Відповідно до ч.9 ст.20 Земельного кодексу України розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією; розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення. Відповідно до ч.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.. Відповідно до ч.11 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації. У ч.4 статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи(ст. 26 Закону України «Про землеустрій»)

 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:
законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
документації із землеустрою або містобудівної документації.
Зокрема, з 01.01.2013 набрала чинності ч.4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] від 17.02.2011 № 3038-VI, якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відмова місцевих органів у зміні цільового призначення земельної ділянки з інших причин або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2022-04-26T08:08:23Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==
Відповідно до ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ( ч.8 ст 20 Земельного Кодексу України). Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". Відповідно до ч.9 ст.20 Земельного кодексу України розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією; розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення. Відповідно до ч.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.. Відповідно до ч.11 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації. У ч.4 статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:
законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
документації із землеустрою або містобудівної документації.
Зокрема, з 01.01.2013 набрала чинності ч.4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] від 17.02.2011 № 3038-VI, якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відмова місцевих органів у зміні цільового призначення земельної ділянки з інших причин або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2022-04-26T08:07:26Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==
Відповідно до ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ( ч.8 ст 20 Земельного Кодексу України). Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". Відповідно до ч.9 ст.20 Земельного кодексу України розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією; розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення. Відповідно до ч.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.. Відповідно до ч.11 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації. У ч.4 статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

== Мета виготовлення проекту ==
Згідно статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»], проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування. 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:
законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
документації із землеустрою або містобудівної документації.
Зокрема, з 01.01.2013 набрала чинності ч.4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] від 17.02.2011 № 3038-VI, якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відмова місцевих органів у зміні цільового призначення земельної ділянки з інших причин або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2021-03-30T13:19:07Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==

Відповідно до п. 5 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу]. 

Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації.
У п.4 статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про державний земельний кадастр»] визначають підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. 
Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: 

* на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
* на підставі схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, ''проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь'', проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. 

== Мета виготовлення проекту ==
Згідно статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»], проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування. 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вниситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:
законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
документації із землеустрою або містобудівної документації.
Зокрема, з 01.01.2013 набрала чинності ч.4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] від 17.02.2011 № 3038-VI, якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відмова місцевих органів у зміні цільового призначення земельної ділянки з інших причин або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо).Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Заходи митних органів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України

2021-03-26T13:19:33Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1034-12 Наказ МФУ № 648 від 30.05.2012р. «Про затвердження Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону»]
== Порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Згідно статті 57 Митного кодексу України] органи доходів і зборів сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. 
Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. 
Заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень цього розділу, застосовуються органами доходів і зборів щодо товарів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України, за винятком:
# особистих речей громадян;
# товарів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону, та які переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених частиною першою статті 374 цього Кодексу;
# припасів. 
Вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, забороняється до завершення процедури такого призупинення.
== Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності ==
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, '''на підставі заяв правовласників'''. 
Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об’єкт права інтелектуальної власності, '''має право подати''' до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, '''заяву''' про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону. 
Порядок реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. 
Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, інформація про об’єкти права інтелектуальної власності, зареєстровані в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, надсилається всім органам доходів і зборів України. 
Після реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, органи доходів і зборів на підставі даних такого реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів. 
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, забезпечує оприлюднення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на [http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/100237.html своєму офіційному сайті]. 
Правовласник зобов’язаний повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про припинення чинності чи визнання недійсним права інтелектуальної власності, а також про часткову або повну передачу прав на об’єкт права інтелектуальної власності, відомості щодо якого внесені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.
== Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Відповідно до ст. 399 Митного кодексу України] у разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, '''''виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів''''', пред’явлених до митного контролю та митного оформлення, '''їх митне оформлення призупиняється''', ''а товари підлягають розміщенню на складі цього органу''. 
Рішення про призупинення митного оформлення товарів '''''на строк до 10 робочих днів''''' і в разі необхідності продовження цього строку '''''не більш як на 10 робочих днів''''' приймає керівник органу доходів і зборів або особа, яка виконує його обов’язки. 
У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів орган доходів і зборів засобами факсимільного та/або електронного зв’язку повідомляє правовласника про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація. 
У разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк призупинення '''''становить три робочі дні та не може бути продовжений'''''. 
Використання правовласником інформації, отриманої ним від органу доходів і зборів, можливе лише для цілей, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів. 
'''Датою отримання''' повідомлення правовласником вважається ''день, коли органом ''доходів і зборів таке повідомлення надіслано засобами факсимільного та/або електронного зв’язку''. ''
У разі якщо протягом '''перших 10 робочих днів''' після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово не поінформує орган доходів і зборів, що призупинив митне оформлення таких товарів, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого органу доходів і зборів з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку. 
У разі якщо протягом '''перших 10 робочих днів''' після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів '''правовласник письмово поінформує''' орган доходів і зборів про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого органу доходів і зборів з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено органом доходів і зборів, '''але не більш як на 10 робочих днів'''. 
У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій статті 399 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ], правовласник подасть органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, орган доходів і зборів продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами. 
У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій статті 399 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ], до органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника. 
У разі призупинення органом доходів і зборів митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, за відсутності вагомих причин вважати такі товари контрафактними правовласник протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, може звернутися до органу доходів і зборів з письмовою заявою про надання згоди на поновлення митного оформлення таких товарів. У такому разі правовласник не має права вимагати знищення такого товару від його власника. 
Правовласник та/або декларант можуть з дозволу органу доходів і зборів брати проби (зразки) товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і передавати їх на експертизу. Один примірник висновку, отриманого за результатами експертизи, подається органу доходів і зборів. 
Зразки товарів разом із примірником висновку їх експертизи повинні бути повернені органу доходів і зборів до завершення строків, зазначених у частині другій цієї статті. Правовласник зобов’язаний забезпечити проведення такої експертизи. 
У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій ст. 399 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ], порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому цим Кодексом порядку орган доходів і зборів порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються. 
У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у ст. 399 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ], відшкодування органам доходів і зборів витрат, пов’язаних із зберіганням цих товарів, '''здійснюється за рахунок правовласника.'''
== Призупинення митного оформлення товарів за ініціативою органу доходів і зборів ==
За наявності достатніх підстав вважати, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до статті 398 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ], можуть бути порушені такі права, орган доходів і зборів може за власною ініціативою призупинити митне оформлення зазначених товарів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

Орган доходів і зборів вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виключно за умови наявності відомостей про правовласника.

У разі ввезення на митну територію України або вивезення за її межі товарів, зазначених у частині першій цієї ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 400 Митного Кодексу України], орган доходів і зборів, що здійснює митне оформлення таких товарів, у той же день засобами факсимільного та/або електронного зв’язку надсилає правовласнику та декларанту повідомлення, зазначене у частині третій статті 399 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]. Датою отримання правовласником та декларантом повідомлення вважається день, коли таке повідомлення надіслано органом доходів і зборів.

Перед повідомленням правовласника про можливе порушення його прав орган доходів і зборів може запросити у правовласника будь-яку інформацію, яка може допомогти у підтвердженні або спростуванні наявності зазначеного порушення. Такий запит може містити виключно інформацію щодо фактичної або очікуваної кількості товарів та їх характеру.

Якщо правовласник протягом '''трьох робочих днів''' подасть органу доходів і зборів, що надіслав йому повідомлення, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення таких товарів '''призупиняється на строк, передбачений частиною другою ст. 399 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ]''', а декларант невідкладно інформується про причини призупинення, після чого вчиняються дії згідно з положеннями частин сьомої - п’ятнадцятої статті 399 Митного Кодексу України.

У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій ст.400 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МКУ], відшкодування органам доходів і зборів, власнику товарів та декларанту витрат, пов’язаних із зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок '''правовласника.'''

У разі якщо правовласник у визначений частиною п’ятою цієї статті строк не подасть органу доходів і зборів заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення товарів, що містять такий об’єкт права інтелектуальної власності, здійснюється в установленому порядку.

== Спрощена процедура знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушення прав інтелектуальної власності. ==
У разі призупинення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, такі товари можуть '''бути знищені під митним контролем за спрощеною процедурою до розгляду судом справи''' про порушення прав інтелектуальної власності по суті за умови відсутності обмежень, встановлених відповідно до рішень інших уповноважених державних органів. 
Зазначена у частині першій цієї [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ст. 401 МКУ] процедура може бути застосована в разі, якщо після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує орган доходів і зборів, який призупинив митне оформлення, про те, що відповідні товари порушують належні йому майнові права інтелектуальної власності, та надасть органу доходів і зборів в '''письмовому вигляді згоду власника товарів на їх знищення'''.

За надання органу доходів і зборів '''недостовірної інформації правовласник несе відповідальність згідно із законом'''. 
Перед знищенням товарів '''відбираються їх зразки''', які зберігаються органом доходів і зборів протягом '''''року''''' в таких умовах, '''щоб вони могли бути елементами доказу, прийнятними в судових процедурах, де може бути необхідним їхнє використання'''. 
Знищення товарів за спрощеною процедурою здійснюється за рахунок правовласника та під його відповідальність шляхом поміщення їх власником товарів у митний режим знищення або руйнування відповідно до норм МКУ. 
У разі надання згідно з положеннями цієї [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ст.401 МКУ] власником товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, згоди на знищення цих товарів за спрощеною процедурою та за умови їх фактичного знищення, '''власник таких товарів звільняється від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 476 МКУ]. 
У разі якщо товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, включені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та товари, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, переміщувалися з порушенням прав інтелектуальної власності, не були виявлені органом доходів і зборів, правовласник не має права на відшкодування будь-яких матеріальних збитків у зв’язку з тим, що відносно таких товарів не було вжито заходів щодо запобігання їх переміщенню через митний кордон України.
== Зміна маркування на товарах та їх упаковці ==
У процесі здійснення митного оформлення '''допускається''' зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень прав інтелектуальної власності за умови узгодження таких операцій з правовласником або на його вимогу. Такі операції здійснюються за рахунок правовласника або інших осіб за домовленістю з ними. 
За результатами операцій, зазначених у частині першій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 402 МКУ], складається '''акт про відсутність ознак порушення прав інтелектуальної власності, який підписується, у тому числі правовласником'''.

[[Категорія: Митне право]]

Фіктивне підприємництво

2021-03-18T13:10:08Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/101-20#n7 Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес"]
== Загальні положення ==
=== Право на підприємницьку діяльність ===
Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (частина 1 статі 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).
Виключно законами України визначаються правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання (пункт 8 частини 1 статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).
=== Поняття підприємництва ===
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (частина 1 статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]).
=== Поняття юридичної особи ===
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (частина 1 статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
=== Поняття суб'єкта господарювання ===
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (частина 1 статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]).
== Фіктивна діяльність суб’єкта господарювання ==
Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними (стаття 55¹ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]):
*зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
*незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;
*зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
*зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
== Злочин, кримінальна відповідальність та покарання ==
=== Поняття фіктивного підприємництва ===
Фіктивне підприємництво - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
=== Склад злочину ===
'''Об’єкт злочину.''' Встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності. 
'''Об'єктивна сторона злочину.''' Створення або придбання юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. 
'''Суб’єкт злочину.''' Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку і виступає як засновник (учасник) або покупець суб'єкта підприємництва - юридичної особи. 
'''Суб’єктивна сторона злочину.''' Суб’єктивною стороною злочину є умисел і мета - прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
=== Відповідальність та покарання ===
==== Кримінальна відповідальність та покарання за частиною 1 статті 205 Кримінального Кодексу України ====
Кримінальна відповідальність за створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона - карається штрафом від п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
==== Вчинення злочину повторно, або в заподіявши велику матеріальну шкоду ====
Кримінальна відповідальність за створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, якщо такі дії вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, - караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
==== Визначення розміру матеріальної шкоди ====
Розмір матеріальної шкоди для цілей статті 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] визначається у Примітці до цієї статті.
===== Фізичній особі =====
Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (станом на 2019 рік – 192100 гривень).
===== Державі або юридичним особам =====
Матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (станом на 2019 рік – 960500 гривень).
===== Неоподатковуваний мінімум доходів громадян =====
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] для відповідного року.
 
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] для відповідного року. 
Згідно із пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. 
Відповідно до ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік] розмір прожиткового мінімуму, станом на 1 січня, становить 1921 гривню, отже у 2019 році розмір податкової соціальної пільги передбаченої пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] дорівнює 960,50 гривень (1921 грн. х 50%).
=== Декриміналізація ===
25 вересня 2019 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/101-20#n7 Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес"] відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 якого статтю 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] виключено.
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Господарське право]]

Поняття та види неустойки

2021-03-18T13:06:16Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 
Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції". Відповідно до ст. 230 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

'''''Штрафом''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. 
'''''Пенею''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
== Види неустойки ==
'''Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять''' :
{| class="wikitable"
|-
! Підстава для класифікації!! Вид
|-
| '''''Залежно від способу встановлення''''' ||
* законна
* договірна
|-
| '''''Залежно від способу обчислення''''' ||
* у твердо визначеній грошовій сумі
* у процентному відношення до суми зобов'язань
|-
| '''''За періодичністю виплат''''' ||
* одноразова
* щомісячна
* щоденна
|-
| '''''Залежно від предмета неустойки''''' ||
* у грошовій сумі
* у нерухомому майні
* у рухомому майні
|}
== Підстави виникнення права на неустойку ==
''Право на неустойку'' виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. 
 Проценти на неустойку не нараховуються .
Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :
* особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;
* не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
=== Предмет неустойки ===
'''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. 
''' Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
 Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .
=== Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===
Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі. 
Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
== Розмір штрафних санкцій ==
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
== Судова практика щодо стягнення неустойки == 
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на вазі, що не можна одночасно стягувати і штраф і пеню з боржника який не виконав вчасно обо прострочив виконання зобов'язання. 
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58248490 Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1138цс15]
|-
| Суд за певних умов може зменшити як неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до ст 625 ЦК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952210?fbclid=IwAR3QWAiBomntgCHzzKSWDQ2YWI6u7HOtf7I1H9AzT5QlWlyTXLL5bl3-2P0 Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 (12-79гс19)]
|-
| Положення глави 19 ЦК про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65111167 Постанова Верховного Суду у справі № 910/29752/15 від 08.02.2017 р.]
|-
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56454669 Постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року №6-1824цс15]

|}
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]

Реєстрація права власності на земельну ділянку

2021-01-26T13:40:28Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]]

== '''Загальні положення''' ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 125 Земельного кодексу України] '''право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права'''. Наразі зареєструвати право власності на землю можна як через суб'єктів державної реєстрації прав, так і через нотаріусів, які наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

Державна реєстрація права власності на землю проводиться незалежно від місце знаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

== '''Органи та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав''' ==
*Міністерство юстиції України та його територіальні органи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст.ст 7, 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);
*суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);
*державні реєстратори прав на нерухоме майно ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

== '''Документи, що підтверджують право власності та право користування земельною ділянкою''' ==
Документами, що підтверджують право власності на землю та право користування земельною ділянкою є:
* державний акт на право власності на земельну ділянку або акт на право постійного користування землею ( до 01.01.2013);
* свідоцтво про право власності на нерухоме майно (з 01.01.2013);
* свідоцтво про право на спадщину;
* судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття/зміни права власності на земельну ділянку;
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності;
* договір оренди, суперфіцію, емфітевзису;
* інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають ''з моменту державної реєстрації цих'' прав. Реєстрація права власності чи іншого права (оренду, сервітут, суперфіцій, емфітевзис і т.і.) на землю з 2016 року можна здійснити ''через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для держреєстрації речових прав на нерухоме майно, або у нотаріуса.'' Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/page Порядком], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка набрала чинності з 01.01.2016 р. Державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою ''в електронній формі'' через Єдиний державний веб-портал електронних послуг чи інші інформаційні системи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text п. 30 Порядку]). Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.
Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, похідних від права власності, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку, крім випадків, якщо право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ст. 29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

== '''Пакет необхідних документів для подачі на реєстрацію''' ==
* витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
* копію та оригінал паспорту заявника;
* копію та оригінал ідентифікаційного номеру;
* підтвердження оплати адміністративного збору;
* документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору (у випадку його наявності).
* документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
* довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи);
* оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.

Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.
''Витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.''

== '''Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності''' ==
Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 грн)'''.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, стягується адміністративний збір у розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) - у '''строк два робочі дні;'''
* 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (4 540)- у '''строк один робочий день;'''
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 350) - у '''строк 2 години.'''
Станом на сьогоднішній день (2021 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''227 грн''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.

Слід зазначити, що за проведення державної реєстрації прав власності на '''земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року''' державна реєстрація '''прав проводиться безоплатно''' (п.1 ч.8 ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.

== '''Строки розгляду''' ==
Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає '''''5 робочих днів'' (не календарних!).''' Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора роздруківку з реєстру на бланку формату А4, проте без підпису та печатки держреєстратора. Новий порядок передбачає, що рішення держреєстратора розміщується на сайті Мінюсту та має таку ж юридичну силу, як і паперове підтвердження реєстрації права.
Закон надає можливість ''скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, 24х та 2х годин, проте збір за реєстрацію збільшиться.''

Після реєстрації права в Державному реєстрі речових прав, особа стає власником та розпорядником земельної ділянки. [[ Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно|Інформація з Державного реєстру речових прав]] надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів

2021-01-26T13:23:30Z

Alina.bondarchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051]

== Загальні положення ==
Статтею 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text «Про Державний земельний кадастр»] нормативно закріплено визначення Державного земельного кадастру - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

На практиці громадяни або юридичні особи найчастіше звертаються для оформлення витягу з Державного земельного кадастру(далі - ДЗК) під час вчинення дій (правочинів) із земельною ділянкою.

Витяг з кадастру (ДЗК) – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку, на сьогодні, є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом та надаються у формі витягів з Державного земельного кадастру, відповідно ч.1 ст. 38 Закону -№ 3613-VI. Витяг з ДЗК є важливим документом для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продaжу, дарувaння, міни, орeнди, спaдкування, тощо). Також він є необхідним при реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

== Форма та порядок отримання витягу з ДЗК ==
Отримати відомості (витяг) з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі.

'''Для того щоб отримати витяг з ДЗК у письмовій формі необхідно:'''

Подати Державному кадастровому реєстраторові або адміністраторові центру надання адміністративних послуг чи уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування:

1) заяву (у паперовій або електронній формі) за формою;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n775 пунктом 165] цього Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

'''Для оформлення витягу у електронній формі заявнику необхідно зайти на сайт Держгеокадастру''' https://e.land.gov.ua/services

Оформлення витягу через сайт Дергеокадастру можливе, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Державний кадастровий реєстратор або адміністратор центру надання адміністративних послуг чи уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування надає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - у день її надходження) витяг, або мотивовану відмову в наданні такого документа.

== Підстави для відмови у наданні витягу із Державного земельного кадастру ==
1) у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

2) із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа;

3) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]